НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ...

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра теорії та історії держави і права

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Декан юридичного факультету

____________________ О.С. Яра

« ____» ________________ 2015 р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри теорії

та історії держави і права

Протокол № 11 від «20» травня 2015 р.

Завідувач кафедри

_________________ В.О. Качур

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

Галузь знань: 0304 – Право

Напрям підготовки: 6.030401 – «Правознавство»

Факультет юридичний

Розробник: Єрмоленко Ірина Михайлівна,

доцент кафедри теорії та історії держави і права,

кандидат юридичних наук, доцент

Київ–2015 р.

2

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


для повного терміну денної та заочної форм навчання

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

Напрям підготовки 6.030401 - «Правознавство»

Галузь знань 0304 - Право

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна

Загальна кількість годин 180/180

Кількість кредитів 6/6

Кількість змістових модулів 6/6

Курсовий проект (робота) за наявності -

Форма контролю залік, екзамен

Показники навчальної дисципліни для

денної та заочної форм навчання

Денна форма

навчання

Заочна форма

навчання

Рік підготовки (курс) 1 1

Семестр 1, 2 1, 2

Лекційні заняття 60 год. 10 год.

Практичні семінарські заняття 60 год. 8 год.

Лабораторні заняття - -

Самостійна робота 60 год. 162 год.

Індивідуальні завдання - -

Кількість тижневих аудиторних годин

для денної форми навчання

2 год.

для скороченого терміну денної форми навчання








Загальна кількість годин 90

3

Кількість кредитів 3

Кількість змістових модулів 3


Форма контролю екзамен


денної форми навчання


навчання


навчання

Рік підготовки (курс) 1 -

Семестр 1 -

Лекційні заняття 30 год. -

Практичні семінарські заняття 15 год. -


Самостійна робота 45 год. -




2 год.

для студентів ВП НУБіП України «Мукачівський навчально-інформаційно-

консультативний пункт» заочної форми навчання








Загальна кількість годин 180

Кількість кредитів 6

Кількість змістових модулів 6


Форма контролю залік, екзамен


заочної форми навчання


навчання


навчання

Рік підготовки (курс) - 1

Семестр - 1, 2

Лекційні заняття - 12 год.

Практичні семінарські заняття - 10 год.


Самостійна робота - 158 год.

4




-

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Мета - дати можливість студентам усіх форм навчання зрозуміти і засвоїти вчення

про державу і право загалом. Водночас слід враховувати, що ця навчальна дисципліна має не

лише теоретичне, а й практичне значення. Адже вона дозволяє зрозуміти сучасні суспільно-

правові явища та інститути. Знайшовши у минулому історичні корені сучасності, ми певною

мірою можемо не лише з’ясувати роль сучасної держави і права у суспільстві, їхню

значимість, а й прогнозувати наступний розвиток цих явищ.

Завдання – засвоїти особливості державно-правового розвитку зарубіжних держав на

різних історичних етапах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

предмет історії держави і права зарубіжних країн;

загальні та специфічні закономірності первіснообщинного ладу;

загальні та специфічні закономірності державно-правових інститутів

рабовласницького період;

закономірності розвитку феодальної держави і права;

закономірності державно-правових інститутів Нового та Новітнього часу;

вміти:

розуміти процес розвитку історико-правових знань;

тлумачити норми пам’яток держави і права різних країн;

застосовувати історико-правовий, порівняльно-правовий та інші методи юридичної

науки;

виокремлювати особливості державно-правових систем зарубіжних країн на різних

етапах їхнього історичного розвитку та пов’язувати їх із сьогоденням;

працювати із навчальною та спеціальною літературою, нормативно-правовими,

правозастосовними та правотлумачувальними актами.

5

3. ПРОГРАМА ТА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1

Держава і право Стародавнього Вавилону, Єгипту, Індії та Греції

(30 год.)

Тема 1. Держава і право Стародавнього Вавилону (2 год.)

Утворення, розвиток та загибель Вавилонської держави. Державницька діяльність

царів Урукагіни, Саргона Аккадського, новошумерської династії Ура, Хаммурапі.

Нововавилонське царство.

Характерні риси суспільного ладу Вавилонії. Правовий статус рабовласників: авілум,

мушкенум, тамкари, жерці, селяни-общинники. Форми особистої залежності орендарів.

Правовий статус рабоволодіння, його джерела і види.

Державний лад Вавилону. Деспотія. Центральні органи влади та управління (монарх,

посадові особи). Адміністративний поділ країни та місцеві органи влади та управління

(шакканакум, рабіанум, іссаку, старійшини). Судова організація Вавилонської держави.

Збройні сили.

Характеристика права Стародавнього Вавилону. Джерела права. Звичай. Закони.

Характерні риси законодавчих актів. Закони царя Хаммурапі: причини видання та система

викладу. Головні інститути та норми: форми власності на землю та рабів; зобов’язальне

(договірне) право; шлюбно-сімейне право; спадкове право; злочини і покарання, соціальна

нерівність при визначенні покарань. Судовий процес. Докази. Пережитки

первіснообщинного ладу. Значення законів царя Хаммурапі.

Тема 2. Історія держави та права Стародавнього Єгипту (2 год.) Джерела історії. Періодизація староєгипетської історії. Зародження єгипетської

державності. Раннє царство. Стародавнє царство. Перший перехідний період. Середнє

царство. Нове царство. Релігійно-політична реформа Аменхотепа IV. Боги Стародавнього

Єгипту. Пізнє царство. Джерела права. Головні інститути та норми: форми власності на

землю та рабів; зобов’язальне (договірне) право; шлюбно-сімейне право; спадкове право;

злочини і покарання, соціальна нерівність при визначенні покарань. Судовий процес. Докази.

Пережитки первіснообщинного ладу.

Тема 3. Історія держави та права Стародавньої Індії (2 год.)

Джерела історії. Періодизація староіндійської історії. Утворення та розвиток

Стародавньої Індії. Суспільний лад. Кастова система суспільного ладу. Державний устрій.

Структура вищих органів управління. Значення законів Ману. Головні інститути та норми:

форми власності на землю та рабів; зобов’язальне (договірне) право; шлюбно-сімейне право;

спадкове право; злочини і покарання, соціальна нерівність при визначенні покарань.

Судовий процес. Докази. Пережитки первіснообщинного ладу.

Тема 4. Стародавня Греція. Афінська держава та право (4 год.)

Виникнення грецьких міст-держав в ІІІ-ІІ тис. до н.е. Дорійське завоювання та грецька

колонізація. Суспільно-політичний лад Греції „гомерівської” доби (ХІ-ІХ ст. до н.е.). Родова

організація. Правовий статус землі. Патріархальне рабство. Органи родоплемінного

управління: рада старійшин (буле), народні збори (агора), вождь (базилевс). Військова

демократія. Перемога республіканської форми правління у грецьких полісах.

Періодизація історії держави і права Афін. Виникнення Афінської держави (VIII – VI

ст. до н.е.). Реформи Тезея (VIII ст. до н.е.), Солона (VI ст. до н.е.), Клісфена (509 р. до н.е.)

та їхнє значення у становленні республіканської форми правління в Афінах.

Розвиток Афінської держави (V-IV ст. до н.е.). Реформи Ефіальта та Перикла (V ст. до

н.е.) та їхнє значення для розвитку афінської демократії.

6

Суспільний устрій Афінської республіки. Правовий статус вільного населення:

афінських громадян, метеків, вільновідпущеників. Правовий статус невільного населення:

класичний характер рабства, його джерела та види.

Державний устрій Афін. Вищі органи державної влади. Народні збори: порядок

скликання, голосування, компетенція. Притани, сіархи, токсоти, колегія семи номофілаків,

демагоги. Законодавчий процес. Псефізми. Процедура „графе параномон”. Рада 500: порядок

формування та діяльності, компетенція. Геліея: порядок формування та здійснення

діяльності, компетенція. Посадові особи: стратеги, архонти та інші. Категорії посадових осіб

хейротонетой та клеротой. Докімасія.

Фіскальна система Афін. Судова організація Афінської республіки. Геліея. Ареопаг.

Суд ефетів. Колегія одинадцяти. Третейські суди. Суд 40 мужів. Суд діететів. Судочинство.

Головні риси афінського права. Джерела права: звичай, закон. Закони Драконти 621 р.

до н.е. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право.

Злочини та покарання.

Змістовий модуль 2.

Держава і право Стародавньої Спарти та Риму

(30 год.)

Тема 5. Держава та право Стародавньої Спарти (2 год.)

Утворення і розвиток Спартанської держави. Діяльність Лікурга. Суспільний лад

Спарти. Правовий статус спартанців, перієків, ілотів. Державний устрій Спарти. Царська

влада. Герусія. Народні збори. Ефори. Судові органи та збройні сили. Джерела та характерні

риси права. Право власності. Сімейне право. Кримінальне право.

Тема 6. Виникнення Стародавнього Риму. Історія держави і права

Стародавнього Риму в період республіки (2 год.)

Римське суспільство до утворення держави (Х-V ст. до н.е.). Римська община, органи

управління, жрецькі колегії. Розпад первіснообщинного ладу.

Періодизація історії держави і права Стародавнього Риму.

Виникнення рабовласницької держави у Римі. Реформи Сервія Тулія. Боротьба

плебеїв за зрівняння їх у правах з патриціями.

Суспільний устрій Римської республіки. Статуси, що характеризували правове

становище особи. Вільне населення: громадяни, негромадяни, вільновідпущеники. Невільне

населення, рабський пекулій.

Державний устрій Римської республіки. Центральні органи державної влади та

управління. Народні збори, їх види, компетенція, порядок формування. Сенат: склад,

порядок формування, компетенція. Магістратура: загальні риси інституту магістратури.

Поняття imperium і potestas. Окремі магістратури: ординарні (консули, претори, цензори,

трибуни, едили, квестори) та екстраординарні (диктатор, начальник кінноти). Судова

система, збройні сили, фінанси Римської республіки.

Місцеві органи державної влади та управління Римської республіки. Категорії міст-

общин. Управління провінціями.

Криза і падіння республіки у Римі. Аграрна реформа Тиберія Гракха. Трибунат Гая

Гракха. Військова реформа Гая Марія. Союзницька війна. Диктатура Сули. Тріумвірати.

Цезаризм.

Тема 7. Римська держава в період імперії (2 год.)

Період принципату. Центральні органи влади та управління: принцепс, сенат, рада,

народні збори, магістратури. Органи принцепса: прибічна рада, префект міста Рима, префект

преторію, імператорська канцелярія (прокуратори, магістри). Збройні сили. Управління

Італією та провінціями. Імператорські та сенатські провінції.

7

Римське суспільство в період встановлення принципату. Сенатський стан, вершники.

Законодавство Августа щодо населення.

Римська імперія після Августа. Зародження християнства у Римській державі.

Пізня Римська імперія – домінат (IV-V ст.). Соціально-економічне становище

Римської імперії. Встановлення домінату. Реформи Діоклетіана. Правління Костянтина.

Падіння Римської імперії.

Тема 8. Основні риси римського права (4 год.)

Джерела права в період республіки: звичаї та звичаєве право, Закони ХІІ таблиць,

закони, сенатус-консульти, едикти магістратів. Право народів. Діяльність юристів. Джерела

права в період імперії: розпорядження імператора (конституції), прокуліанська та сабіанська

юридичні школи, кодифікація Юстиніана.

Характеристика римського приватного права. Сімейне право. Речове право: поняття,

елементи, види, способи набуття та припинення, захист володіння; право власності, права на

чужі речі (сервітути, емфітевзис, суперфіцій, заставне право). Загальне вчення про

зобов’язання. Напрями розвитку договірного права у Римі. Класифікація договорів у Римі:

вербальні, літеральні, реальні та консенсуальні. Поняття і види спадкування. Спадкування за

законом: за квіритським правом, за преторським правом, за імператорським законодавством.

Суд і судова система у Римі. Типи процесів: легісакційний, формулярний,

екстраординарний процес. Порядок розгляду справ і виконання рішень. Особливі засоби

преторського захисту порушених прав. Преторські стипуляції, введення у володіння,

реституція. Поняття та види позовів у Римі. Поняття позовної давності.


Держава і право феодальної Франції, Німеччини, Англії, Візантії

(30 год.)

Тема 9. Загальна характеристика держави і права епохи середньовіччя. Держава

і право франків (2 год.)

Поняття „середньовіччя” і „феодалізм”, їх співвідношення в історії держави і права.

Зародження феодальних відносин, особливості цього процесу в різних народів.

Феодальний спосіб виробництва. Особливості феодальної власності на землю (аллод, феод,

прекарій, бенефіцій та ін.). Джерела утворення великого феодального землеволодіння, форми

феодальної ренти.

Ієрархічна структура суспільства: класи і стани. Відносини сюзеренітету-васалітету:

їх сутність, порядок виникнення (оммаж, інвеститура)і припинення, особливості в різних

країнах Європи.

Виникнення феодальної держави, її зв’язок з церквою. Періодизація історії

феодальної держави в Західній Європі: ранньофеодальна держава, період феодальної

роздрібненості, станово-представницька монархія, абсолютна монархія.

Правові системи Середньовіччя. Причини формування, роль європейських

університетів у цьому процесі. Канонічне право. Система світського права (феодальне,

міське, маноріальне, торговельне, королівське). Рецепція римського права.

Виникнення держави у франків, особливості цього процесу. Періодизація історії

франкської держави. Процес феодалізації у франків, особливості феодального

землеволодіння (аллод, бенефіцій, феод). Суспільний лад. Договори прекарію, комендації та

самозакабалення. Імунітети. Відносини сюзеренітету-васалітету.

Державний лад. Форма правління у франкській державі. Королівська влада при

Меровінгах. Центральні та місцеві органи влади та управління. Едикт Хлотаря ІІ 614 р.

Судова система.

Реформи Карла Мартелла та встановлення „демократії знаті”. Державний устрій

каролінгської імперії. Імперія Карла Великого та її розпад. Верденський договір 843 р.

8

Джерела права. „Салічна правда”: характерні ознаки, структура, аналіз головних

галузей та інститутів права. Судовий процес: характер, види доказів. Пережитки

первіснообщинного ладу.

Тема 10. Держава і право феодальної Франції ( 2 год.)

Періодизація історії держави і права феодальної Франції.

Період феодальної роздрібненості (ІХ-ХІ ст.). Розвиток феодальних відносин. Правове

становище різних верств населення. Світські та духовні феодали. Особливості побудови

відносин сюзеренітету-васалітету у Франції. Феодально-залежне селянство: серви, вілани.

Міське населення. Державний лад. Поняття сеньйоріальної монархії. Особливості

королівської влади у ІХ-ХІІ ст. Центральна королівська адміністрація. Місцеве управління.

Реформи Людовика ІХ (ХІІ ст.) та їх вплив на процес централізації країни. Судова система.

Станово-представницька монархія у Франції. Зміни у правовому становищі населення.

Завершення процесу формування трьох головних станів (дворянства, духовенства та міщан).

Селянство. Цензива. Королівська влада. Генеральні штати: їх структура та компетенція.

Великий Березневий ордонанс 1357 р. Центральне та місцеве управління. Судова система:

паризький парламент та церковні суди. Практика „ремонстрації”. Виникнення прокуратури.

Абсолютна монархія. Зміни в економіці. Особливості суспільного ладу. Реформи

Ришельє та Людовика ХIV. Діяльність Кольбера. Необмежений характер королівської влади.

Едикт 1641 р. Центральні органи держави, їх категорії. Особливості територіального поділу

Франції та управління в період абсолютизму. Створення постійної армії. Закон 1781 р.

Судова система, право евокації. Колоніальна політика.

Джерела та характерні риси права. Кутюми та їх збірники (Великі кутюми Нормандії

1275 р., судебник Бовезі 1280 р.). Рецепція римського права. Канонічне право. Міське право.

Торговельний ордонанс 1673 р. Великий кримінальний ордонанс 1670 р.

Тема 11. Держава і право феодальної Німеччини (2 год.) Періодизація історії феодальної держави і права Німеччини. Утворення феодальної

держави в Х ст. Оттон І. „Священна римська імперія німецької нації”. Суспільний лад.

Завершення процесу феодалізації німецького суспільства. Відносини сюзеренітету-

васалітету. „Саксонське зерцало” (1270) та „Швабське зерцало” (1273-1282). „Про права

князів духовних” (1220). „Про права князів світських” (1232). Правовий статус міського

населення. Головні групи німецького селянства. Державний устрій. Королівська влада.

Політична децентралізація. Влада князів. Судова система.

Станово-представницька монархія в князівствах Німеччини (XIV-XVI ст.). Зміни в

суспільному ладі. Державний устрій. Олігархія великих феодалів. Золота булла 1356 р.

Імператор. Рейхстаг. Імперський суд. Ландтаги. Особливості правового статусу міст.

Утвердження князівського абсолютизму. Реформація. Селянська війна 1525 р.

Тридцятирічна війна (1618-1648) та Вестфальський мирний договір (1648). Прусія. Австрія.

Характеристика головних джерел феодального права Німеччини. „Саксонське

зерцало” (1220). „Швабське зерцало” (1273-1282). Золота булла 1356 р. Кароліна (1532).

Рецепція римського права. Міське право. Терезіана (1776), Йозефіна (1787). „Прусське

земське уложення” (1794).

Тема 12. Держава і право феодальної Англії (2 год.)

Англосаксонські держави на території Британії. Суспільний устрій. Центральні органи

влади. Судова організація. Джерела права: звичаї та збірники законів. Правда Етельберта

(600 р.), Правда Іне (690), Правда Альфреда (90-ті роки ІХ ст.), Закони Етельстана (927-937),

Закони Кнута (1017-1035). Характерні риси права.

Нормандське завоювання та його вплив на державно-правовий розвиток Англії в ХІ-

ХІІ ст. Зміни в суспільному ладі. Відносини сюзеренітету-васалітету та їх особливості.

„Книга страшного суду” 1086 р. Державний лад. Королівська влада. Центральні та місцеві

9

органи управління. Судова система. Реформи Генріха ІІ. Кларендонська асиза 1166 р.

Виникнення суду присяжних.

Зміни в соціально-економічному житті Англії в ХІІІ-ХIV ст. „Обгороджування”

селянських та общинних земель. „Криваве законодавство”. Велика хартія вільностей 1215 р.

Державний лад: королівська влада, утворення парламенту. Зміни в місцевому

самоврядуванні. Судова система. Мале журі, велике журі. Суди загального права (суд

казначейства, суд асизів, суд загальних тяжб, суд королівської лави). Накази суду.

Виникнення судів „права справедливості”.

Утвердження абсолютизму та його особливості в Англії. Зміни в суспільному ладі.

Виникнення „нового” дворянства – джентрі. Виникнення нових груп селянства

(фригольдери, копігольдери). Державний устрій: королівська влада, таємна рада, парламент,

Зоряна палата, Висока комісія. Місцеві органи влади та управління. Судова система.

Колоніальна політика.

Характерні риси англійського права. „Загальне право”, „право справедливості”.

Судовий прецедент. Статутне право.

Тема 13. Держава і право феодальної Візантії (2 год.)

Періодизація держави і права Візантії. Оформлення візантійської державності та

особливості її розвитку на етапі переходу від рабовласницького ладу до феодалізму (IV –

середина V ст.). Суспільний лад. Неоднорідність панівного класу (сенаторська аристократія,

провінційна знать, міська муніципальна верхівка) та селянства. Колонат. Раби. Слов’янська

колонізація та її наслідки. Державний лад. Імператорська влада. Константинопольський

сенат. Роль церкви в державному житті Візантії. Місцеве управління. Судова система.

Візантія періоду необмеженої монархії (кінець VII – кінець ХІІ ст.). Еволюція

суспільно-державного ладу. Утвердження феодальної сеньйоріальної системи (пронія,

аріфлюс) та її незавершений характер. Особливості правового становищ а панівного класу та

селян. Іконоборський рух. Державний лад. Централізований характер імперії. Культ

імператора – василевса. Центральний та місцевий бюрократичний апарат. Судова система.

Криза візантійського суспільства (ХІІІ – XV ст.). Влада імператора. Центральні та

місцеві органи влади та управління. Судова система. Падіння Візантійської держави.

Джерела права. Кодифікація Юстиніана. Приватна поширена Еклога. Законодавчі

збірники кінця ІХ ст. (Прохірон, Епанагога, Василіки). Закон і звичай. Новели Лева VI.

Законодавство та юриспруденція.


Держава і право феодальної Польщі, Чехії, Росії

Тема 14. Держава і право феодальної Польщі

Періодизація історії польської феодальної держави.

Племінні держави на території Польщі. Утвердження ранньофеодальної монархії

(друга половина Х – середина ХІІ ст.). Мєшко І. Суспільний лад: феодали, селяни, міське

населення. Відносини сюзеренітету-васалітету та його особливості в Польщі. Державна

організація: королівська влада, рада, групи співучасті, феодальні з’їзди. Місцеві органи

влади та управління. Суди. Джерела права. Звичаї. Генріховська книга. Польська правда.

Привілеї. Статути.

Польська держава в період феодальної роздрібненості (друга половина ХІІ – середина

XIV ст.).Болеслав Кривоустий. Розвиток феодального землеволодіння (дедіна). Імунітети.

Колонізація на праві польському. Зміни в правовому становищі феодалів, селян та міщан.

Органи міст на німецькому праві. Державний лад. Королівська влада, феодальні з’їзди,

центральна адміністрація. Місцеві органи влади та управління. Коронна земля. Судова влада.

Польська станова монархія (середина XIV – середина XV ст.). Владислав Локеток.

Незавершений характер об’єднання польських уділів. Діяльність Казимира ІІІ. Кревська унія

10

1386 р. Утворення Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Суспільний лад. Закріпачення

селян, Петраковський статут 1496 р. Зміни у правовому становищі феодалів (Кошицький

привілей 1374 р. та інші, Радомська конституція 1505 р.). Державний лад. Королівська влада

(елекція, Генріхові артикули 1573 р.), вальний сейм, поняття „liberum veto”; органи

центральної та місцевої адміністрації. Конфедерації. Рокоші. Судова система (коронний суд,

коронний трибунал).

Шляхетська Річ Посполита. Перехід від шляхетської демократії (друга половина XV-

XVI ст.) до магнатської олігархії (початок XVII – 70-ті роки XVIII ст.). Конституційна

монархія періоду Просвіти та поділів (70-ті роки XVIII – 1795). Конституція 1791 р. Крах

Речі Посполитої. Повстання під проводом Т.Костюшка.

Джерела права та загальна характеристика головних галузей та інститутів права.

Тема 15. Держава і право феодальної Чехії

Періодизація історії держави і права феодальної Чехії. Чехія в дофеодальний період.

Союз племен Само (623-658). Великоморавський союз племен. Утворення Чеської держави.

Болеслав І. Болеслав ІІ. Феодалізація країни. Суспільний лад Чеського князівства. Відносини

сюзеренітету-васалітету та його особливості в Чехії. Імунітети. Правове становище

селянства. Державний лад. Князівська влада. Центральна адміністрація. Рада. Місцева влада.

Судова організація.

Чеська держава періоду феодальної роздрібненості (1055-1222). Право „сеньйорату”.

Суспільний лад. Головні групи феодалів (nobiles primi ordines – знатні і nobiles secundi ordinis

– незнатні) та селян (вільні, невільні). Правовий статус міст. Статут Конрада Оттона 1189 р.

Центральні та місцеві органи влади та управління. Судова система.

Централізація Чеської держави (кінець ХІІ – перша половина ХІІІ ст.). Пржемисл

Оттокар І. Зміни в соціально-економічному розвитку феодальної монархії. Німецька

колонізація та її вплив на розвиток чеської державності. Суспільний та державний лад.

Чеська реформація. Гуситські війни. Таборити. Празькі компакти. Наслідки

гуситського руху та становлення станової монархії у Чехії. Суспільний лад. Закріпачення

селянства. Державний лад: сейм, земська рада, вищі сановники. Судова система.

Приєднання Чехії до Австрійської монархії. Джерела права. Звичай. Декрет

Бржетислава (1039). Статут Конрада (1189). Земське право та його кодифікації („Книга

старого пана із Розенберга” (ХІІІ ст.); „Ряд земського права” (XIV ст.), „Тлумачення чеського

права” Андрія з Дубе (1400), „Дев’ять книг про права землі чеської” Вікторіана Корнелиша

(XVI ст.). інші системи права (міське право, сільське право, гірниче право, церковне право й

ін.). Земські книги. Рецепція римського права. Загальна характеристика головних інститутів

та галузей права.

Тема 16. Держава і право феодальної Росії

Утворення Російської централізованої держави. Суспільні верстви: служилі князі,

бояри, слуги вільні, діти боярські, бобилі, смерди. Державний устрій. Боярська дума.

Прикази. Джерела та характерні риси права. Уставні грамоти: Двинська і Білозерська.

Судебник 1497 р. Станово-представницька монархія в Росії. Земські збори. Судова система.

Судебник 1550 р. Стоглав 1551 р. Систематизація законодавства. Соборне уложення 1649 р.

Абсолютна монархія в Росії. Діяльність Петра I. Основні етапи розвитку абсолютизму в

Росії. Північна війна 1721 р. Утворення Синоду. Реформа місцевого управління. Судові

установи. Сімейне право. Кримінальне право.


Держава і право Англії, США, Франції, Німеччини у новий час

Тема 17. Англійська буржуазна революція. Основні джерела і риси права

11

Англійське суспільство напередодні буржуазної революції: дворянство, буржуазія,

народні маси. Реформація. Боротьба за верховенство між королівською владою і

парламентом в першій четверті XVII ст. „Апологія” (1611). „Петиція про право” (1628).

Англійська буржуазна революція: головні етапи та особливості. Діяльність „довгого”

парламенту. Політичні течії та об’єднання (індепенденти, пресвітеріани, левелери, дігери й

ін.) „Народна угода (1647), „Трирічний акт” (1641), „Велика ремонстрація” (1641).

Громадянська війна. „Біль про самозречення” (1644). „Глави пропозиції” (1647).

Проголошення індепендентської республіки та її державний устрій. „Навігаційний акт”

(1651). Встановлення протекторату О.Кромвеля. „Знаряддя правління” (1653). Реставрація

монархії та її конституційне оформлення. „Бредська декларація” (1660). Діяльність довгого

„кавалерського” парламенту (1661-1679): „Habeas corpus act” (1679). Період

Безпарламентського правління (1681-1688). Торі і віги. „Славна революція” 1688 р.

Законодавче оформлення конституційної монархії: „Біль про права” (1689), „Акт про

престолоспадкування” (1701), „Акт про посади” (1707).

Конституційний розвиток Англії в після революційний період. Державний устрій

країни: королівська влада, парламент, виникнення кабінету міністрів, взаємовідносини

монарха і кабінету міністрів, місцеве самоврядування, судова система.

Соціально-економічний розвиток Англії в кінці XVII – на початку ХХ ст. Зміни в

державно-правовій системі країни: монарх, парламент („Акт про парламент” 1911 р.), кабінет

міністрів. Становлення двопартійної системи та роль партій лібералів та консерваторів в

конституційній історії Великобританії. Виборчі реформи 1832 р., 1867 р. і 1884-1885 рр.

Чартистський рух. Зародження адміністративного права, адміністративної юстиції, створення

цивільної служби. Реформи місцевого управління 1835 р., 1888 р. і 1894 р. Судова реформа:

Закони про судоустрій 1873 р. і 1875 р. Законодавство про робітничі союзи (Закон проти

робітничих коаліцій 1799 р., Закон про робітничі коаліції 1825 р., Акти про тред-юніони

1871 р. і 1913 р.

Створення британської колоніальної імперії. Управління колоніями і залежними

територіями. Домініони. Імперські конференції.

Основні джерела і риси права. Подальший розвиток системи загального права та його

злиття з правом справедливості в єдину англосаксонську систему права. Вплив

англосаксонської системи права на право інших країн.

Тема 18. Утворення конфедерації штатів. Федеральна Конституція 1787 р. та

соціально-економічний і державно-правовий розвиток США

Виникнення колоній Англії у Північній Америці, їх соціально-економічний та

політичний розвиток в XVII – в середині XVIII ст.

Війна 13 північноамериканських колоній Британії за незалежність. І і ІІ

континентальний конгреси. „Декларація незалежності” 1776 р. Утворення конфедерації

штатів. „Статті конфедерації” 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації.

Розробка і прийняття федеральної Конституції 1787 р., її структура, принципи, зміст й

оцінка.

Соціально-економічний і державно-правовий розвиток США в кінці XVIII – на

початку ХІХ ст. Ордонанс 1787 р. Закон про судоустрій 1789 р. Перший цикл поправок до

Конституції 1787 р.: „Біль про права” 1791 р. Становлення системи конституційного нагляду:

справа „Мербері проти Медісона” (1803). Територіальне розширення США. Виникнення

двопартійної системи.

Причини, хід та наслідки громадянської війни 1861-1865 рр. Другий цикл поправок до

Конституції 1787 р. „Реконструкція Півдня”. „Чорні кодекси” та інше расистське

законодавство, ку-клус-клан та суд Лінча.

Зміни в державній системі США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Нові поправки до

Конституції (XVI, XVII). Президент, конгрес, верховний суд. Реформа цивільної служби:

Закон Пендлонтона 1883 р. Виборче право. Органи влади та управління штатів. Судова

12

система. Територіальне розширення. Зародження профспілкового руху і монополій. Закон

Шермана 1890 р. Джерела та характерні риси права.

Тема 19. Державний лад Франції від першої республіки до першої імперії до XX

ст.

Періодизація держави і права Франції Нового часу. Французька революція 1789-1794

рр.: причини, рушійні сили, основні етапи, особливості та значення. Документи першого

етапу революції: „Декларація прав людини і громадянина” 1789 р., Конституція 1791 р.,

Закон Ле-Шапельє 1791 р. й ін.

Другий етап революції. Діяльність Національного конвенту, політичні течії та

угрупування. Проголошення Першої республіки у 1792 р.

Особливості третього етапу революції. Встановлення Якобінської диктатури.

„Декларація прав людини та громадянина 1793 р. і Конституція 1793 р. Аграрна політика

якобінців; реорганізація армії, зміни в соціально-культурній сфері. Державний устрій:

конвент, комітети суспільного порятунку і громадянської безпеки, комісари конвенту,

революційні комітети, суд, тощо.

Переворот 9 термідора 1794 р. Прийняття „цензової” конституції 1795 р. (Конституція

ІІІ року). Директорія та політика „каруселей”.

Переворот 18 брюмера 799 р. Встановлення консулату. Прийняття „консульської”

конституції 1799 р. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта. Оформлення режиму

Першої імперії (1804-1815). Зміни в системі центральних та місцевих органів влади та

управління. Бонапартизм.

Легітимна монархія і Хартія 1814 р. Липнева монархія і Хартія 1830 р.

Лютнева революція 1848 р. Конституція 1848 р., проголошення Другої республіки та

її державний устрій.

Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії (1851-1870). Конституція

1852 р. Особливості державного устрою та політичного режиму в цей період.

Революція 1871 р. Проголошення Паризької комуни та її державний лад.

Проголошення Третьої республіки 1870 р. Конституційні закони (три органічні

закони) 1875 р. Державний устрій та політичний режим. Французька колоніальна імперія.

Джерела та основні риси права. Кодифікації кримінального і цивільного права: Карні

(кримінальні) кодекси 1791 р. і 1810 р., Цивільний кодекс французів (Кодекс Наполеона)

1804 р., Кодекс комерції (Торговельний кодекс) 1807 р. Особливості французького

законодавства та правознавства.

Тема 20. Державний лад та суспільний устрій Німеччини. Джерела права

Німеччина після Вестфальського мирного договору 1648 р. Політична роздрібненість.

Майнцська республіка (1792-1793).

Вторгнення наполеонівських військ, розпад священної Римської імперії німецької

нації та утворення Рейнського союзу 1806 р. Реформи в Прусії.

Німеччина після Віденського конгресу 1814 р. Утворення Німецького союзу. Роль

Прусії у цьому процесі. Революція 1848 р. Двоякий характер процесу об’єднання німецьких

держав. Франкфуртська конституція 1849 р. Прусська конституція 1850 р. Реформи

О.Бісмарка. Утворення Північно-німецького союзу. Проект конституції Союзу 1867 р.

Утворення Німецької імперії, її державний устрій та політичний режим за конституцією 1871

р. Утворення німецької колоніальної імперії.

Імперське законодавство: Кримінальний кодекс 1871 р., Кримінально-процесуальний

кодекс 1871 р., Винятковий закон проти соціалістів 1878 р., Німецьке цивільне уложення

1896 р.

Змістовний модуль 6.

Держава і право США, Великобританії, Франції, Німеччини у новітній період

13

Тема 21. Виникнення, загальні та особливі риси Новітньої держави і права

Зміни західної державної організації (мілітаризація державного управління,

перерозподіл державних повноважень, становлення інституту делегованого законодавства,

обмеження політичних прав і громадянських свобод в період І світової війни.

Державно-політичні наслідки І світової війни. Розпад імперій в Європі (Австрія,

Угорщина, Королівство сербів, хорватів, словенців, Фінляндія, Польська держава, Литва,

Латвія, Естонія).

Соціалістичний революційний рух. Росія (1917), Бременська радянська республіка

(1919), Баварська радянська республіка (1919), Угорська радянська республіка (1919).

Виникнення комуністичних партій. ІІІ Інтернаціонал.

Зародження фашистського руху (Італія, Німеччина, Японія). Авторитаризм.

Особливості державно-правового розвитку зарубіжних країн після ІІ світової війни.

Криза колоніальної системи. Утворення незалежних держав в Азії, Африці, Латинській

Америці. Зміни у світових правових системах. Соціальне законодавство. Роль держави і

права у вирішенні глобальних проблем людства.

Тема 22. Держава і право США новітнього періоду

Перша світова війна та її вплив на державу і право. Поправки до Конституції 1787 р.

(XVIII, ХІХ).

Економічна і політична криза 1928-1932 рр. „Новий курс” президента Ф.Д.Рузвельта.

Законодавство „нового курсу” у фінансовій (банківській) галузі, промисловості та сільському

господарстві. „Новий курс” і соціальне законодавство. Закон Вагнера 1935 р. Конституційні

поправки (ХХ, ХХІ) та оцінка „нового курсу”.

Головні зміни у державному устрої США після ІІ світової війни. Централізація

державної влади, бюрократизація і мілітаризація державного апарату. Посилення

президентської влади, ХХІІ і ХХV поправки до конституції. Роль конгресу в державному

житті, ХХ, XXVII поправки до конституції. Конституційні поправки (ХХІІІ, XXIV, XXVI) і

демократизація виборчого права.

Зміни в політичному режимі. Роль політичних партій у державно-правовому житті

США. Профспілкове законодавство 40-50-х рр. ХХ ст. (закони Тафта – Хартлі 1947 р. і

Лендрама – Гріффіна 1959 р.). Антикомуністичне законодавство 50-х рр. ХХ ст. (закони

Маккарена-Вуда 1950 р. і Хемфрі-Батлера 1954 р.). Законодавство 50-60-х рр. ХХ ст. про

громадянські права. Діяльність правоохоронних органів (атторнейська служба, ФБР, АПЗМ,

ЦРУ). Джерела та характерні риси права.

Тема 23. Основні тенденції розвитку держави і права Великобританії

Основні тенденції розвитку державного регулювання економіки, партійної системи і

державного устрою між І і ІІ світовими війнами. Акт про надзвичайні повноваження 1920 р.

Акт про міністрів корони 1937 р. Делеговане законодавство.

Демократизація виборчого права (виборчі реформи 1918 р., 1928 р., 1949 р., 1969 р.,

1983 р.).

Державно-політична система Великобританії після ІІ світової війни. Королівська

влада. Кабінет міністрів (Акт про міністрів корони 1975 р.). Парламент. Реформа парламенту

1949 р. Акт про палату громад (управління справами) 1978 р. Місцеве управління (Акт про

місцеве самоуправління 1993 р.). Правоохоронні органи. Судові органи. Реформи

судоустрою (Закон про суди 1971 р., Закон про Верховний суд 1981 р., Закон про суди і

правове обслуговування 1990 р.). Партійна система.

Криза Британської колоніальної імперії після І та ІІ світових воєн. Вестмінстерський

статут 1931 р. Британська Співдружність націй.

Основні джерела та риси права.

14

Тема 24. Держава і право Франції у період Третьої, Четвертої та П’ятої

республіки

Зміни в державному устрої та політичному режимі Третьої республіки після І світової

війни. Виборчі закони 1919 р. і 1927 р. Зміни в державному апараті. Багатопартійна система.

Народний фронт. Падіння Третьої республіки. „Держава Віші”. Рух Опору.

„Тимчасовий режим” і встановлення Четвертої республіки. Конституція 1946 р.

Державно-політична система Четвертої республіки. Зміни конституції в період 1947-1957 рр.

Встановлення П’ятої республіки. Конституція 1958 р. Французький союз. Еволюція

П’ятої республіки: зміни до Конституції 1992 р. Основні джерела та риси права.

Тема 25. Державний устрій Веймарської республіки. Встановлення і законодавче

оформлення фашистської диктатури

Поразка Німеччини в І світовій війні і крах кайзерівської імперії. Листопадова

революція 1918 р. і проголошення республіки. Діяльність уряду Ф. Еберта. Веймарська

конституція 1919 р. Державний устрій Веймарської республіки. Партійна система.

Соціально-політична боротьба в Німеччині у 20-х роках ХХ ст.

Встановлення і законодавче оформлення фашистської диктатури. Перетворення в

конституційній галузі. Зміни територіального устрою. Державне регулювання економіки.

Партія і держава. Репресивний апарат фашистської диктатури: СА, СС, СД, гестапо,

концентраційні табори. Мілітаризація держави. Реформування юстиції. Правова політика.

Расове законодавство.

Тема 26. Утворення ФРН і НДР. Обєднання Німеччини в єдину державу та його

юридичне оформлення

Крах фашистської диктатури. Поділ Німеччини. Окупаційний режим. Утворення ФРН

і НДР. Боннська конституція 1949 р. і еволюція державно-правової системи ФРН.

Конституції 1949 р. і 1968 р. та еволюція конституційного ладу НДР. Об’єднання Німеччини

в єдину державу та його юридичне оформлення. Джерела та основні риси права.

15

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ:

- повного терміну денної та заочної форми навчання

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма

тижні усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Вавилону, Єгипту, Індії та Греції

Тема 1. Держава і

право

Стародавнього

Вавилону

1 6 2 2 - - 2 7 2 - - - 5

Тема 2. Історія

держави та права


Єгипту

2 6 2 2 - - 2 8 - 2 - - 6



Стародавньої Індії 3 6 2 2 - - 2 8 - 2 - - 6

Тема 4. Стародавня

Греція. Афінська

держава та право 4-5 12 4 4 - - 4 7 2 - - - 5

Разом за змістовим

модулем 1 30 10 10 - - 10 30 4 4 - - 22

Змістовий модуль 2. Держава і право Стародавньої Спарти та Риму

Тема 5. Держава та

право Стародавньої

Спарти 6 6 2 2 - - 2 7 - - - - 7

Тема 6. Виникнення


Риму. Історія

держави і права

Стародавнього Риму

в період республіки

7 6 2 2 - - 2 9 2 - - - 7

Тема 7. Римська

держава в період

імперії 8 6 2 2 - - 2 7 - - - - 7

Тема 8. Основні

риси римського

права 9-10 12 4 4 - - 4 7 - - - - 7


модулем 2 30 10 10 - - 10 30 2 - - - 28

Змістовий модуль 3. Держава і право феодальної Франції, Німеччини, Англії, Візантії

Тема 9. Загальна

характеристика


епохи середньовіччя.

Держава і право

франків

11 6 2 2 - - 2 6 - - - - 6


право феодальної

Франції 12 6 2 2 - - 2 6 - - - - 6

16



Німеччини 13 6 2 2 - - 2 6 - - - - 6



Англії

14 6 2 2 - - 2 6 - 2 - - 4



Візантії 15 6 2 2 - - 2 6 - - - - 6


модулем 3 30 10 10 - - 10 30 - 2 - - 28

Змістовий модуль 4. Держава і право феодальної Польщі, Чехії, Росії



Польщі 16 10 2 2 - - 6 10 - - - - 10



Чехії 17 10 2 2 - - 6 10 - - - - 10



Росії 18 10 2 2 - - 6 10 - - - - 10


модулем 4 30 6 6 - - 18 30 - - - - 30

Змістовий модуль 5. Держава і право Англії, США, Франції, Німеччини у новий час

Тема 17. Англійська

буржуазна

революція. Основні

джерела і риси права

19-20 12 4 4 - - 4 8 - 2 - - 6

Тема 18. Утворення

конфедерації штатів.

Федеральна

Конституція 1787 р.

та соціально-

економічний і

державно-правовий

розвиток США

21 6 2 2 - - 2 8 2 - - - 6

Тема 19. Державний

лад Франції від

першої республіки

до першої імперії до

XX ст.

22 6 2 2 - - 2 7 - - - - 7


лад та суспільний

устрій Німеччини.

Джерела права

23 6 2 2 - - 2 7 - - - - 7


модулем 5 30 10 10 - - 10 30 2 2 - - 26

Змістовий модуль 6. Держава і право США, Великобританії, Франції, Німеччини у

новітній період Тема 21.

Виникнення,

загальні та особливі

риси Новітньої


24 4 2 2 - - - 5 2 - - - 3

17


право США

новітнього періоду 25 4 2 2 - - - 5 - - - - 5


тенденції розвитку


Великобританії

26 4 2 2 - - - 5 - - - - 5


право Франції у

період Третьої,

Четвертої та П’ятої


27 4 2 2 - - - 5 - - - - 5


устрій Веймарської

республіки.

Встановлення і

законодавче

оформлення

фашистської

диктатури

28 4 2 2 - - - 5 - - - - 5


ФРН і НДР.

Об’єднання

Німеччини в єдину

державу та його

юридичне


29-30 10 4 4 - - 2 5 - - - - 5


модулем 6 30 14 14 - - 2 30 2 - - - 28

Усього годин 180 60 60 - - 60 180 10 8 - - 162

- скороченого терміну денної форми навчання







л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Вавилону, Єгипту, Індії, Греції та Риму


право Стародавнього

Вавилону 1 8 2 2 - - 4 - - - - - -




Єгипту

2 7 2 - - - 5 - - - - - -



Стародавньої Індії 3 7 2 - - - 5 - - - - - -



Стародавньої Греції

та Риму

4 8 2 2 - - 4 - - - - - -


модулем 1 30 8 4 - - 18 - - - - - -

18

Змістовий модуль 2. Держава і право феодальної Франції, Німеччини, Англії, Візантії, Польщі



Франції 5 7 2 2 - - 3 - - - - - -



Німеччини 6 5 2 - - - 3 - - - - - -



Англії 7 8 2 3 - - 3 - - - - - -



Візантії 8 5 2 - - - 3 - - - - - -



Польщі 9 5 2 - - - 3 - - - - - -


модулем 2 30 10 5 - - 15 - - - - - -







10-11 8 4 2 - - 2 - - - - - -


право США

новітнього періоду 12-13 8 4 2 - - 2 - - - - -








диктатури

14 8 2 2 - - 4 - - - - - -


ФРН і НДР.

Обєднання



юридичне


15 6 2 - - - 4 - - - - - -


модулем 3 30 12 6 - - 12 - - - - - -

Усього годин 90 30 15 - - 45 - - - - - -

- для студентів ВП НУБіП України «Мукачівський навчально-інформаційно-








л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

19

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Змістовий модуль 1. Держава і право Стародавнього Вавилону, Єгипту, Індії та Греції


право


Вавилону

- - - - - - - 10 2 2 - - 6




Єгипту

- - - - - - - 6 - - - - 6



Стародавньої Індії - - - - - - - 6 - - - - 6

Тема 4. Стародавня

Греція. Афінська

держава та право - - - - - - - 8 2 - - - 6


модулем 1 - - - - - - 30 4 2 - - 24

Змістовий модуль 2. Держава і право Стародавньої Спарти та Риму

Тема 5. Держава та

право Стародавньої

Спарти - - - - - - - 7 - - - - 7

Тема 6. Виникнення


Риму. Історія


Стародавнього Риму

в період республіки

- - - - - - - 7 - - - - 7

Тема 7. Римська

держава в період

імперії - - - - - - - 9 2 - - - 7


риси римського

права - - - - - - - 7 - - - - 7


модулем 2

- - - - - - 30 2 - - - 28

Змістовий модуль 3. Держава і право феодальної Франції, Німеччини, Англії, Візантії

Тема 9. Загальна

характеристика


епохи середньовіччя.

Держава і право

франків

- - - - - - - 7 2 - - - 5



Франції - - - - - - - 5 - - - - 5



Німеччини - - - - - - - 8 - 2 - - 6



Англії

- - - - - - - 5 - - - - 5

20



Візантії - - - - - - - 5 - - - - 5


модулем 3 - - - - - - 30 2 2 - - 26

Змістовий модуль 4. Держава і право феодальної Польщі, Чехії, Росії



Польщі - - - - - - - 10 - - - - 10



Чехії - - - - - - - 10 - - - - 10



Росії - - - - - - - 10 - - - - 10


модулем 4 - - - - - - 30 - - - - 30

Змістовий модуль 5. Держава і право Англії, США, Франції, Німеччини у новий час

Тема 17. Англійська

буржуазна

революція. Основні

джерела і риси права

- - - - - - - 8 - 2 - - 6


конфедерації штатів.

Федеральна

Конституція 1787 р.

та соціально-

економічний і

державно-правовий

розвиток США

- - - - - - - 9 2 2 - - 5


лад Франції від

першої республіки

до першої імперії до

XX ст.

- - - - - - - 6 - - - - 6


лад та суспільний

устрій Німеччини.

Джерела права

- - - - - - - 7 - 2 - - 5


модулем 5 - - - - - - 30 2 6 - - 22







- - - - - - - 5 - - - - 5


право США

новітнього періоду - - - - - - - 5 - - - - 5


тенденції розвитку

держави і права - - - - - - - 5 - - - - 5

21

Великобританії


право Франції у

період Третьої,

Четвертої та П’ятої


- - - - - - - 5 - - - - 5








диктатури

- - - - - - - 5 - - - - 5


ФРН і НДР.

Об’єднання



юридичне


- - - - - - - 5 2 - - - 3


модулем 6 - - - - - - 30 2 - - - 28

Усього годин - - - - - - 180 12 10 - - 158

4. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

- для повного терміну денної форми навчання

№ з/п Назва теми Кількість годин

1 Держава і право Стародавнього Вавилону 2

2 Джерела права Стародавнього Єгипту 2

3 Історія держави та права Стародавньої Індії 2

4 Стародавня Греція. Афінська держава та право 4

5 Держава та право Стародавньої Спарти 2

6 Виникнення Стародавнього Риму. Історія держави і права

Стародавнього Риму в період республіки

2

7 Римська держава в період імперії 2

8 Основні риси римського права 4

9 Загальна характеристика держави і права епохи середньовіччя.

Держава і право франків

2

10 Держава і право феодальної Франції 2

11 Держава і право феодальної Німеччини 2

12 Джерела права феодальної Англії 2

13 Держава і право феодальної Візантії 2

14 Джерела права феодальної Польщі 2

15 Держава і право феодальної Чехії 2

16 Джерела права феодальної Росії 2

17 Англійська буржуазна революція. Основні джерела і риси права 4

18 Утворення конфедерації штатів. Федеральна Конституція 1787 р.

та соціально-економічний і державно-правовий розвиток США

2

19 Державний лад Франції від першої республіки до першої імперії 2

22

до XX ст.

20 Державний лад та суспільний устрій Німеччини. Джерела права 2

21 Виникнення, загальні та особливі риси Новітньої держави і права 2

22 Держава і право США новітнього періоду 2

23 Основні тенденції розвитку держави і права Великобританії 2

24 Держава і право Франції у період Третьої, Четвертої та П’ятої


2

25 Державний устрій Веймарської республіки. Встановлення і

законодавче оформлення фашистської диктатури

2

26 Утворення ФРН і НДР. Об’єднання Німеччини в єдину державу

та його юридичне оформлення

4

Разом 60

- для повного терміну заочної форми навчання


1 Історія держави та права Стародавнього Єгипту 2

2 Історія держави та права Стародавньої Індії 2

3 Держава і право феодальної Англії 2


Разом 8

- для скороченого терміну денної форми навчання



2 Історія держави і права Стародавньої Греції та Риму 2

3 Держава і право феодальної Франції 2

4 Держава і право феодальної Англії 3

5 Виникнення, загальні та особливі риси Новітньої держави і права 2

6 Держава і право США новітнього періоду 2

7 Державний устрій Веймарської республіки. Встановлення і

законодавче оформлення фашистської диктатури

2

Разом 15

- для студентів ВП НУБіП України «Мукачівський навчально-інформаційно-




2 Держава і право феодальної Німеччини 2


4 Утворення конфедерації штатів. Федеральна Конституція 1787 р.

та соціально-економічний і державно-правовий розвиток США

2

5 Державний лад та суспільний устрій Німеччини. Джерела права 2

Разом 10

23

5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ, КОМПЛЕКТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ

ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТАМИ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Загальна характеристика первіснообщинного ладу на етапі дородового суспільства

(первісного стада).

2. Загальна характеристика родового ладу в період матріархату.

3. Загальна характеристика родового ладу в період патріархату.

4. Загальна характеристика первіснообщинного ладу на етапі існування сільської

(територіальної, сусідської) общини.

5. Генезис надобщинних структур та утворення держави.

6. Характерні риси розвитку рабовласницької держави і права країн Стародавнього Сходу.

7. Характерні риси розвитку рабовласницької держави і права країн Античного світу.

8. Утворення, розвиток та загибель Вавилонської держави.

9. Суспільний лад Вавилонії.

10. Характеристика державного ладу Стародавнього Вавилону (центральні та місцеві органи

влади та управління, судова організація).

11. Джерела права Стародавнього Вавилону. Характерні риси правових документів

Межиріччя.

12. Загальна характеристика права власності за законами Хаммурапі.

13. Зобов’язальне право Вавилону.

14. Шлюбно-сімейне право і спадкове право Вавилону.

15. Кримінальне право за Законами Хаммурапі.

16. Судочинство Стародавнього Вавилону і пережитки первіснообщинного ладу у Законнику

Хаммурапі.

17. Характеристика суспільно-політичного ладу „гомерівської” Греції.

18. Реформи Тезея та їх вплив на процес виникнення Афінської держави (VIII ст. до н.е.).

19. реформи Солона та їхнє значення для розвитку Афін (VI ст.).

20. Реформи Клісфена в Стародавніх Афінах та їхнє значення.

21. Реформи Ефіальта та Перикла. Їхнє значення для розвитку Афінської держави у V та IV

ст. до н.е.

22. Криза та падіння афінської демократії (кінець IV-ІІІ ст. до н.е.

23. Суспільний устрій Афінської республіки.

24. Місце і роль народних зборів в системі вищих державних органів Афінської республіки.

25. Місце і роль ради 500 в системі вищих органів державної влади Афінської республіки.

26. місце і роль гелії в системі вищих державних органів Афінської республіки.

27. Правовий статус посадових осіб афінської республіки (колегія архонтів, колегія стратегів,

інші посадові особи).

28. Судова організація Афінської республіки.

29. Загальна характеристика джерел афінського права.

30. Основні риси афінського зобов’язального права і права власності.

31. Основні риси шлюбно-сімейного і спадкового права афінської республіки.

32. Кримінальне право і судочинство Стародавніх Афін.

33. Організація римського суспільства до утворення держави (Х-VI ст.).

34. реформи Сервія Тулія та їхнє значення для виникнення Римської держави.

35. Загальна характеристика законодавства, спрямованого на зрівняння патриціїв і плебеїв у

правах в ранньореспубліканський період розвитку Римської держави.

36. Суспільний устрій Римської республіки.

37. народні збори та їхнє місце в системі центральних органів державної влади Римської


38. Сенат та його місце в системі центральних органів державної влади Римської республіки.

39. Загальні риси інституту магістратури в Римській республіці.

24

40. Загальна характеристика правового статусу ординарної (звичайної) магістратури в

Римській республіці.

41. Загальна характеристика екстраординарної (надзвичайної) магістратури в Римській

республіці.

42. Організація місцевого управління Римської держави в період республіки. Управління

провінціями.

43. Загальна характеристика законів ХІІ таблиць.

44. Криза Римської республіки. Реформи братів Граків. Виникнення римських політичних

партій.

45. військова реформа Гаям арія у Стародавньому Римі.

46. Союзницька війна 90-88 рр. до н.е. та її правові наслідки.

47. Диктатура Сули та її значення у державно-правової історії Стародавнього Риму.

48. Тріумвірати і падіння Римської республіки.

49. Утвердження принципату у римі. Правовий статус принцепса.

50. Органи принцепса в римській державі.

51. Римське суспільство в період принципату.

52. Встановлення домінанту в Римі. Реформи Діоклетіана (територіально-управлінська,

збройних сил, податкова).

53. Правління Костянтина та його реформи у політичній та соціальній сферах.

54. Криза рабовласницького ладу та падіння Римської імперії.

55. Джерела права Римської республіки (закони, сенатус-консульти, едикти магістратів,

право народів).

56. Діяльність римських юристів та її значення для розвитку римського приватного права.

57. Звичай та звичаєве право і історії римського права.

58. Джерела права Риму в період імперії. Імператорські конституції.

59. Виникнення та діяльність юридичних шкіл у римі.

60. Кодифікація Юстиніана: причини проведення, характеристика і значення.

61. Особливості феодальної власності на землю в європейських країнах.

62. Типи феодальної держави в Європі та їхня характеристика.

63. Відносини сюзеренітету-васалітету та їхні особливості в різних європейських державах.

64. Суспільний лад у державі франків. Договори комендації, самозакабалення і прекарію.

65. Особливості державного ладу франкської держави в епоху Меровінгів.

66. Особливості державного ладу франкської держави в епоху Каролінгів.

67. Судова організація і судочинство у франкській державі.

68. „Салічна правда” (Lex salica): історія складення, характерні риси, структура.

69. Право власності і зобов’язальні відносини за „Салічною правдою”.

70. Шлюбно-сімейне та спадкове право у держав франків.

71. Злочини та покарання згідно „Салічної правди”.

72. Характеристика суспільно-державного ладу Франції в період феодальної роздрібненості

(ІХ-ХІІІ ст.).

73. Реформи Людовика ХІ та їхній вплив на державно-правовий розвиток феодальної

Франції.

74. Особливості суспільного ладу Франції в період станово-представницької монархії (ХІ-XV

ст.).

75. Державний лад Франції в період станово-представницької монархії (король, парламент,

генеральні штати).

76. Характеристика суспільного ладу Франції в період абсолютизму (XVI-XVIII ст.).

77. Державний лад Франції в період абсолютизму (королівська влада, центральні та місцеві

органи управління).

78. Судова система абсолютистської Франції.

79. Джерела права феодальної Франції.

80. Основні риси кримінального права феодальної Франції.

25

81. Процесуальне право феодальної Франції.

82. Суспільно-політичний лад англосаксонських держав на території Британії.

83. Нормандське завоювання Англії і його наслідки для розвитку феодальної держави і

права.

84. Реформи Генріха ІІ та їхній вплив на розвиток держави і права феодальної Англії.

85. Велика хартія вільностей 1215 р.: причини прийняття, характеристика конституційних

статей документу.

86. Виникнення, структура і компетенція англійського парламенту у феодальний період.

87. Виникнення інститут мирових суддів, суду присяжних у феодальній Англії. Велика і

Кларендонська асизи.

88. Особливості суспільного ладу абсолютистської Англії.

89. Характеристика державного ладу абсолютистської Англії.

90. Характеристика англійського права до нормандського завоювання (Правда Етельберта,

Правда Іне, правда Альфреда, закони Етельстана, Закони Кнута).

91. Виникнення та характеристика загального права в Англії.

92. Виникнення та характеристика права справедливості в Англії.

93. Розвиток судової системи феодальної Англії. Накази суду.

94. Загальна характеристика трактату Генрі Брайтона „Про закони та звичаї Англії”.

95. Обгороджування общинних земель в Англії. Криваве законодавство.

96. Особливості утворення німецької феодальної держави. Управлінська діяльність Оттона І.

97. Особливості суспільного ладу Німеччини в ХІ-ХІІ ст.

98. Саксонське і швабське зерцала: загальна характеристика і значення для державно-

правового розвитку феодальної Німеччини.

99. Особливості державного ладу Німеччини в Х-ХІІ ст..

100. Станово-представницька монархія в князівствах Німеччини (XIV-XVI ст.).

Особливості суспільного ладу Німеччини в цей період.

101. Особливості державного ладу Німеччини в період станово-представницької монархії

(імператор, з’їзд курфюрстів, імперський сейм, камеральний (імперський) суд, ландтаги,

міське управління).

102. Золота булла 1356 р. та її значення для державно-правового розвитку феодальної

Німеччини.

103. Встановлення князівського абсолютизму в Німеччини: причини та наслідки.

104. Кароліна 1532 р.: характеристика та значення для розвитку права феодальної

Німеччини.

105. „Терезіана” (1768) і „Жозефіна” (1787) – кримінальні кодекси Австрії.

106. Прусське земське уложення 1794 р.: характеристика, оцінка.

107. Виникнення польської феодальної держави та основні етапи її розвитку.

108. Вплив німецької колонізації на розвиток держави і права феодальної Польщі.

109. Суспільний та державний лад Польщі у Х-ХІІІ ст.

110. Джерела права Польщі в Х-ХІІІ ст.. (звичай, Генріховська книга, Польська правда,

привілеї, статути).

111. Встановлення Польської станової монархії, особливості її суспільного та державного

ладу.

112. Зміни в суспільному та державному устрої Польщі в Xvi-XVII ст.

113. Розподіли та падіння Речі Посполитої. Конституція 1791 р.

114. Причини виникнення, юридична природа та розвиток магдебурзького права у

середньовічній Європі.

115. Правові системи середньовічної Європи.

116. Виникнення, загальна та особливі риси буржуазної держави і права.

117. Причини, етапи й особливості буржуазної революції XVII ст. в Англії. „Апологія”,

„Петиція про право” (1628).

26

118. Зміни в державному устрої і праві Англії на І етапі революції. Трирічний акт (1641),

Велика демонстрація (1641).

119. Політичні угрупування в англійському парламенті в період буржуазної революції.

„Народна угода”.

120. Зміни в державному устрої та праві Англії в період І громадянської війни (1642-1649).

Біль про самозречення (1644), Глави пропозиції (1647).

121. Проголошення англійської республіки та її юридичне оформлення в 1649 р.

122. Конституційні акти англійської республіки: Навігаційний акт 1651 р., Знаряддя

правління 1653 р.

123. Реставрація монархії в Англії. „Бродська декларація” 1660 р.

124. Прийняття та характеристика „Habeas corpus act” 1679 р.

125. „Славна революція” 1688-1689 рр. в Англії: причини та наслідки.

126. Біль про права 1689 р. і Акт про престолоспадкування 1701 р. в Англії.

127. Характерні риси державно-правового розвитку Англії кінця XVII – початку ХІХ ст.

128. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 р. в Англії.

129. Чартистський рух в Англії: суть і значення.

130. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 р. в Англії.

131. Утворення та оформлення політичних партій в Англії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

132. Реформа парламенту 1911 р.

133. Судова система Англії в ХІХ ст.

134. Економічне і політичне становище колоній Англії у Північній Америці в середині

XVIII ст.

135. Декларація незалежності США 1776 р.: причини прийняття, характеристика,

значення.

136. „Статті конфедерації” 1781 р. в США: характеристика й оцінка.

137. Конституція США 1787 р.: розробка, прийняття, принципи й оцінка.

138. Загальна характеристика конституції США 1787 р.

139. Перший цикл поправок до конституції США 1787 р. (І-ХІІ).

140. Законодавство періоду громадянської війни 1861-1865 рр. у США.

141. Економічні та політичні наслідки громадянської війни у США. Другий цикл поправок

до конституції 1787 р. (ХІІ-XV). Реконструкція Півдня. Ку-клус-клан, Суд Лінча, „Чорні

кодекси”.

142. Утворення та діяльність республіканської та демократичної партій у США.

143. Соціально-політичний розвиток США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Закон

Шермана 1890 р.

144. Причини, рушійні сили й етапи буржуазної революції у Франції (1789-1794).

145. Законодавство І етапу буржуазної революції у Франції. Закон Ле-Шапельє 1791 р.

146. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. у Франції: характеристика, оцінка.

147. Прийняття, зміст та оцінка конституції Франції 1791 р.

148. Політичні течії в законодавчих зборах та законодавство ІІ етапу буржуазної революції

у Франції. Влада жирондистів.

149. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Декларація прав людини і

громадянина і конституція 1793 р.

150. Основні соціально-економічні перетворення якобінців. Державний устрій якобінської

диктатури у Франції.

151. Термідоріанський переворот 1794 р. у Франції. Конституція 1795 р.

152. Період консулату у Франції. Консульська конституція 1799 р.

153. Утворення та суспільно-політичний устрій імперії Наполеона Бонапарта.

154. Цивільний кодекс Франції 1804 р.: розробка, прийняття, характеристика, значення.

155. Торговельний кодекс 1807 р. і кримінальний кодекс 1810 р. у Франції.

156. Встановлення легітимної монархії у Франції. Хартія 1814 р.

157. „Липнева революція” 1830 р. у Франції: причини і наслідки.

27

158. Встановлення ІІ республіки у Франції. Конституція 1848 р.

159. Конституція 1852 р. Друга імперія у Франції (1852-1870).

160. Паризька комуна 1871 р.: причини встановлення, реформи і значення.

161. Встановлення ІІІ республіки у Франції (1870-1940). Конституція 1875 р.

162. Місцева адміністрація ІІІ республіки у Франції. Колоніальна система.

163. Характеристика державно-правового розвитку Німеччини після Вестфальського

мирного договору (1648-1789).

164. Державно-правовий Німеччини в кінці XVII – на початку ХІХ ст. Майнцська

республіка (1792-1793). Рейнський союз (1806).

165. Реформи 1807-1814 рр. у Пруссії. Жовтневий едикт (1807). Едикт про регулювання

(1811).

166. Створення Німецького союзу у 1815 р. та його державно-правова характеристика.

167. Державно-правовий розвиток Німеччини в 1848-1851 рр. Франкфуртська конституція

німецької імперії 1849 р. Закон про осадне становище 1851 р. Конституція Пруссії 1851 р.

168. Діяльність Отто фон Бісмарка та її значення для державно-правового розвитку

Німеччини. Конституція німецького союзу 1807 р.

169. Об’єднання Німеччини в єдину державу. Конституція Німецької імперії 1871 р.

170. Державно-правовий розвиток Австрії в XVI-XVIII ст. Реформи Марії Терезії (1740-

1780) і Йосифа ІІ (1780-1790).

171. Державно-правовий розвиток Австрії в першій половині ХІХ ст. Діяльність канцлера

К.Меттерніха (1821-1848).

172. Австрія в період неоабсолютизму (1849-1859).

173. Утворення Австро-Угорщини та її юридичне оформлення.

174. Причини прийняття, структура, характеристика й значення конституції Австрії 1867

р.

175. Виникнення, загальні та особливі риси новітньої держави і права.

176. Характерні риси державно-правового розвитку США між І і ІІ світовими війнами.

177. „Новий курс” президента Ф.Рузвельта в галузі промисловості, сільського

господарства та фінансів.

178. „Новий курс” президента Ф.Рузвельта в соціально-політичній сфері. Закон Вагнера

1935 р.

179. XVI-ХХІ поправки до конституції США.

180. Профспілкове законодавство США періоду так званої „холодної війни” (закони

Тафта-Хартлі 1947 р. та Лендрама-Гріффіна 1959 р.).

181. Антикомуністичні закони США періоду так званої „холодної війни” (закони

Маккарена-Вуда 1950 р. і Хемфрі-Батлера 1954 р.).

182. Президентська влада у США на сучасному етапі.

183. Роль Конгресу у державно-політичному житті США на сучасному етапі.

184. Роль Верховного суду у державно-правовому житті США після ІІ світової війни.

185. Характеристика виборчого права США.

186. ХХІІ-ХХVII поправки до конституції США.

187. Роль політичних партій у політичному житті США на сучасному етапі.

188. Демократична революція у Німеччині 1918-1919 рр., її особливості та значення.

189. Прийняття Веймарської конституції 1919 р. Державний устрій Німеччини за

Веймарською конституцією.

190. Виникнення політичних партій у Німеччині в 20-х роках ХХ ст. Утворення і програма

фашистської партії.

191. Політична боротьба в Німеччині в 20-30-х роках ХХ ст. Прихід до влади фашистської

партії.

192. Ліквідація демократичних прав і свобод, встановлення режиму терору і насильства,

заборона політичних партій та організацій у Німеччині в період фашистської диктатури.

28

193. Ліквідація парламентаризму, зміни в державному апараті, ліквідація автономії земель

в Німеччині в період фашистської диктатури.

194. Апарат насильства в Німеччині в період фашистської диктатури (СА, СС, СД, гестапо

та ін.).

195. Реакційне законодавство в соціальній сфері, в галузі економіки, культури, трудових

відносин у Німеччині в період фашистської диктатури.

196. Суд і судочинство Німеччини в період фашистської диктатури.

197. Утворення і конституційний розвиток НДР. Конституції 1949 р. і 1968 р.

198. Утворення і конституційний розвиток ФРН. Боннська конституція 1949 р.

199. Об’єднання НДР та ФРН в єдину державу та його юридичне оформлення.

200. Франція у ІІ світовій війні. „Держава Віші”.

201. Прийняття, структура і характеристика конституції ІV республіки 1946 р. у Франції.

202. Причини внесення змін до французької конституції 1946 р. в період 1947-1957 рр., їх

суть.

203. Прийняття, зміст та оцінка конституції V республіки 1958 р. у Франції.

204. Парламент, уряд й королівська влада у Великобританії на сучасному етапі.

205. Парламентська реформа 1949 р. у Великобританії.

206. Виборчі реформи 1918, 1928, 1949 і 1969 років у Великобританії.

207. Партійна система Великобританії на сучасному етапі.

208. Розпад Британської колоніальної імперії. Вестмінстерський статут 1931 р.

209. Прийняття, принципи й оцінка Акта про Британську північну Америку 1867 р.

210. Основні тенденції державно-правового розвитку Канади у 1867-2005 рр. (партійна

система, виборче право, центральні та місцеві органи влади й управління).

211. Причини проведення та суть конституційно реформи 1982 р. у Канаді.

5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

При викладанні навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

використовуються такі групи методів навчання, як:

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

– словесні, наочні, практичні методи;

– індуктивні методи і дедуктивний метод;

– репродуктивні, творчі, проблемно-пошукові методи;

– навчальна робота під керівництвом, самостійна робота.

2. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

– методи стимулювання інтересу до навчання (створення ситуації інтересу при

викладанні того чи іншого матеріалу, пізнавальні ігри, навчальні дискусії, аналіз життєвих

ситуацій);

– методи стимулювання обов'язку й відповідальності (роз'яснення мети навчальної

дисципліни, вимоги до вивчення навчальної дисципліни, заохочення, покарання).

6. ФОРМИ КОНТРОЛЮ

В умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою

оцінювання якості знань студентів здійснюється шляхом поточного, проміжного

(модульного), підсумкового (семестрового) контролю. У рейтинговому показнику

враховуватиметься будь-яка форма діяльності студента, якість аудиторної та самостійної

роботи, здатність творчо реалізовувати свій інтелектуальний потенціал на практиці.

Поточний контроль – це оцінювання знань студентів під час практичних занять,

якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності на лекційних та

практичних заняттях.

29

Семестровий розрахунковий рейтинг студента з дисципліни складає 100 балів. Відтак

рейтингові оцінки із змістових модулів, так само як і рейтинг з атестації обчислюються за

100-бальною шкалою.

На практичному занятті студент може заробити максимум 10 балів, з яких: 5-6 балів –

„відмінно” (за вичерпну, бездоганну відповідь), 3-4 бали – „добре” (за окремі неточності), 1-

2 бали – „задовільно” (за слабку відповідь), до 4 балів – доповнення.

Якщо відповіді як такої немає або вона неадекватна поставленому завданню, містить

грубі помилки, то у журналі обліку успішності ставиться „–1” бал. За кожну пропущену

лекцію чи практичне заняття застосовується штрафна санкція „–1” бал. Відпрацювання таких

заборгованостей проводиться лише в усній формі по 1 заборгованості в день (згідно графіку).

Студент має право на повторну і додаткову перевірку його знань (згідно графіку); на

отримання додаткових завдань для підвищення свого рейтингу.

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи науково-

педагогічного працівника (форма Н – 4.07).

Проміжний (модульний) контроль по закінченню кожного змістового модуля

відповідно до графіка у вигляді тестування, письмових контрольних робіт, усних колоквіумів

тощо. Вид контрольного заходу та методика врахування складових модульного контролю

при визначенні оцінки розробляється викладачем і затверджується на кафедрі. Максимальна

кількість балів, які може отримати студент під час виконання модульного контролю

становить 30 балів.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається

незалежно від результатів поточного контролю. У разі відсутності студента на контрольному

модульному заході його надається право на повторне складання згідно графіка.

Підсумковий (семестровий) контроль – проводиться в кінці семестру у формі заліку та

іспиту виключно за допомогою тестових технологій і дозволяє оцінити системне, а не

фрагментарне засвоєння навчального матеріалу і не може бути зведений до рівня поточних

фрагментарних форм контролю.

До підсумкового сконтролю студент допускається за умови, якщо позитивна оцінка

поточної успішності, що включає результати проміжного і модульного контролю, становить

не менше, ніж 42 бали з Рн. Якщо рейтинг студента з навчання нижчий мінімальної кількості

балів, необхідних для його засвоєння, то він до атестації не допускається і зобов’язаний до

початку іспитово-залікової сесії підвищити свій рейтинг. Інакше такі студенти до іспиту

(заліку) не допускаються і мають академічну заборгованість.

7. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Оцінювання студента відбувається згідно з положенням «Про екзамени та заліки у

НУБіП України» від 20.02.2015 р. протокол №6 з табл. 1

Оцінка національна Оцінка

ЄКТС Визначення оцінки ЄКТС

Рейтинг студента,

бали

Відмінно А

ВІДМІННО – відмінне

виконання лише з незначною

кількістю помилок

90 – 100

Добре

B

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище

середнього рівня з кількома

помилками

82 – 89

C

ДОБРЕ – в загальному

правильна робота з певною

кількістю грубих помилок

74 – 81

Задовільно

D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але

зі значною кількістю недоліків 64 – 73

E ДОСТАТНЬО – виконання 60 – 63

30

задовольняє мінімальні критерії

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно

працювати перед тим, як

отримати залік (позитивну

оцінку)

35 – 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна

серйозна подальша робота 01 – 34

Для визначення рейтингу студента слухача із засвоєння дисципліни Rдис (до 100 балів)

Одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до рейтингу студента (слухача) з

навчальної роботи RНР (до 70 балів): Rдис =RНР+Rат

8. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Методичні вказівки до семінарських занять з курсу «Історія держави і права

зарубіжних країн» для студентів денної форми навчання для напряму 0304 «Право» зі

спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Укладач: І.М. Єрмоленко. – К. : УкрІНТІ, 2015. –

35 с.

2. Методичні вказівки по вивченню курсу з дисципліни «Історія держави і права

зарубіжних країн» для студентів денної форми навчання для напряму 0304 «Право» зі

спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Укладач: І.М. Єрмоленко. – К. : УкрІНТІ, 2015. –

81 с.

3. Тестові завдання для модульного контролю знань з дисципліни «Історія держави і

права зарубіжних країн» для студентів денної форми навчання для напряму 0304 «Право» зі

спеціальності 6.0030401 «Правознавство» / Укладач: І.М. Єрмоленко. – К.: УкрІНТІ, 2015. –

20 с.

4. Методичні вказівки по вивченню курсу з дисципліни «Історія держави і права

зарубіжних країн» для студентів юридичного факультету, заочна форма навчання, напряму

0304 «Право» зі спеціальності 6. 030401 «Правознавство» / Упорядник: І.М. Єрмоленко. –

К. : ЦП «Компрінт», 2015. – 76 с.

5. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу «Історія держави і

права зарубіжних країн» для студентів денної форми навчання для напряму 0304 «Право» зі

спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Укладач: І.М. Єрмоленко. – К. : Компрінт, 2015. –

16 с.

6. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Історія держави і

права зарубіжних країн» для студентів заочної форми навчання для напряму 0304 «Право» зі

спеціальності 6.030401 «Правознавство» / Укладач: І.М. Єрмоленко. – К. : Компрінт, 2015. –

15 с.

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Галанза П. Н. История государства и права зарубежных стран: Рабовладельческое

и феодальное государство и право. – М.: Юридическая. литература, 1980.

2. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. – М.: Изд-во

НОРМА (Издат. группа НОРМА-ИНФРА. М), 2001.

3. Жалменова О.П. История государства и права зарубежных стран. Средние века. – Тамбов,

1996.

4. История государства и права зарубежных стран / Батыр К. И. Галанза П.Н.,

Громаков Б.С. – М.: Юридическая литература, 1980.

5. История государства и права зарубежных стран / Под ред. проф. П.Н.Галанзы). –

М.: Юридическая литература, 1963.

31

6. История государства и права новейшего времени (Чехословакия, Болгария, Польша,

Румыния). Учебн. пособие для студентов ВЮЗИ / Под ред. доц. Г.С. Калинина. –

М.:1955.

7. История Древнего Рима (Под ред. В.И. Кузищина). – М., 2001.

8. История Древней Греции. – М.,1962

9. История Франции. Т.3. – М., 1973.

10. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л.,1988.

11. Ливанцев К.Е. История государства и права феодальной Польши ХІІІ- ХІV вв. –

Л.: Издательство Ленинградского университета, 1951.

12. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права. Навчальний

посібник. – Львів, ЛНУ, 2000.

13. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки/ Под ред.

А.Й.Рогожина и М.М.Страхова – Харків, 1988.

14. Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права (феодальное государство

и право Англии). – М.: Издательство Московского университета, 1963.

15. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 1999.

16. Страхов Н.Н. Государство и право феодальной Англии. – Харьков, 1969.

17. Тищик Б.Й. Історія держави і права Німеччини (1918-1945). – Л., 1973.

18. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього Сходу. –Львів,1996.

19. Тищик Б.Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму. - Львів, 1996.

20. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

21. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. – М.: ВЮЗИ, 1970.

Допоміжна

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1948.

2. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. – М.: Наука, 1994.

3. Ардан Ф. Франция: государственная система.- М., 1994.

4. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши.

– М.: Изд-во “Юридическая литература”, 1980.

5. Бельсон Я.М., Ливанцев К,Е. История государства и права США.-Л.,1982.

6. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Пер. с англ. – 2-е изд. –

М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА М – Норма, 1998.

7. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999.

8. Васильев А.А. История Востока. – СПб., 1998. – У 2-х т.

9. Вестминстерские статуты / Пер. с лат. и старофранц. Гутновой Е.В. – М.: Юрид. изд-во

Мин-ва юстиции СССР, 1948.

10. Всемирная история государства и права. Энциклопедический словарь. / под ред. А. В.

Крутских. – М.: ИНФРА – М, 2001.

11. Галкин И.С. Создание Германской империи.- М., 1987.

12. Государство и право на рубеже веков: Проблемы теории и истории (Материалы

всероссийской конференции). – М., 2001.

13. Громаков Б.С. История рабовладельческого государства и права (Афины и Рим). - М.:

ВЮЗИ, 1986.

14. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с

франц. В.А. Туманова. – М.: Междунар. отношения, 1999.

15. Данилова Г.М. Алламанское и баварское общество VІІІ-ІХ вв. – Петрозаводск :

Петрозаводское книжное издательство, 1960.

16. Данилова Г.М. Возникновение феодальных отношений у франков VІ-VІІ вв. –

Петрозаводск: Петрозаводское книжное издательство, 1970.

17. Данилова Г.М. К вопросу о положении женщины в период генезиса феодализма.

Исследования по славяно-германских отношениях. – Петрозаводск:

Петрозаводское книжное издательство, 1971.

32

18. Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. М., 1963

19. Ивонин Ю.Е. Становление европейской системы государств: Англия и Габсбурги на

рубеже двух эпох. - Минск, 1989.

20. История Чехии / Под ред. акад. В.И. Пичета. – М.: ОГИЗ, 1947.

21. Карлейль Т.История французкой революции / Пер. с англ. Ю. В. Добровина и Е.А.

Мельниковой (ч. І). – М.: Мысль, 1991.

22. Катрич В.М. Держава і право Стародавнього Риму. – К., 1974.

23. Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.

24. Кечекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции. –М., 1963.

25. Корсунский А.Р. Возникновение феодальных отошений в Западной Европе. – М.:

Издательство МГУ, 1968.

26. Крутоголов М. Центральные органы власти французской республики.-М.,1956.-С.209.

27. Малиновський О.С. Стародавній державний лад східних слов’ян та його пізніші

зміни. Нариси з історії права. Збірник соціяльно-економічного відділу

Всеукраїнської Академії наук. – К., 1929.

28. Манфред А.З. Великая французская революция конца XVIII в. -М.: Наука, 1983.

29. Мацеевский В.А. История славянских законодательств. Т.1. – М., 1858.

30. Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацистской Германии. –М.,

1988.

31. Мишин А.А., Языков Е.Ф. Конституция США: история и современность. - М.,1988.

32. Молчанов М.М. Генерал де Голль.- М., 1984.

33. Неусыхин А. Н. Свобода и собственность в варварском обществе по Салической

Правде // Известия АН СССР. Серия историческая и философская. – 1945. - № 4. –

С.48-59.

34. Покровский С.М. Салическая Правда и ее сходство с Русской Правдой. //

Советское государство. – 1936. – №5. – С.29-30.

35. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI-XVII вв.) /Под ред.

Рутенбурга В.И.,Медведева И.П. - Л.: Наука. ЛО, 1990.

36. Раевич С.И. Вопросы феодального права. // Советское право / Записки Института

советского права. – 1929. – №3. – С.43-44.

37. Ратиали Г.М. Франция: судьбы двух республик.- М.,1980.

38. Соколова А. М. Варварские правды. – Чита, 1969.

39. Средневековое городское право ХІІ-ХІІІ вв. / Под ред. С.М. Стама). – Саратов:

Издательство Саратовского университета, 1989.

40. Тихомиров М. Н. Закон Судный людем. - М.: Издательство Академии наук СССР,

1961.

41. Фишлер Л. Я. Гражданское право в Салической Правде. – Л.: Издательство

Ленинградского университета, 1950.

42. Французская буржуазная революция конца ХVIII в. - М., 1988.

43. Фурсенко А.А. Американская революция и образование США.- Л.,1978.

44. Чельцов-Бебутов М. А. Курс советского уголовного процесса. Очерки по истории суда и

уголовного процесса в рабовладельческих, феодальных и буржуазных государствах. – М.:

Госюриздат, 1957. Т. 1.

45. Юдовская А.Я. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII-XIX вв.).- СПб.:

Спец. лит., 1996.

11. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ 1. Історія держави і права зарубіжних країн

http://pidruchniki.ws/1126062244400/pravo/istoriya_derzhavi_i_prava_zarubizhnih_krayin_-

_maymeskulov_lm

2. Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л.М.

http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/708/

http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/708/

33

3. Історія держави і права зарубіжних країн.

http://pen.div.co.ua/sites/default/files/imce/idpzk.pdf

4. Історія держави і права зарубіжних країн - Л.М. Бостан, С.К. Бостан http://www.pravoznavec.com.ua/books/8/22/

5. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія О.О.Шевченко, Київ, 1998.

http://prk.lnu.edu.ua/index.php/navchalnyj-proces/17-kurs-1/19-istoria-zarubizhna

6. Історія держави і права зарубіжних країн – Хрестоматії

http://polkaknig.narod.ru/econom/mudrak/index.htm

7. Історія держави і права зарубіжних країн – В.В. Орленко

http://chtyvo.org.ua/authors/Orlenko_VV/Istoria_derzhavy_i_prava_zarubizhnykh_krain/

8. Загальна історія держави і права зарубіжних країн - Макарчук В. С.

http://pravo.biz.ua/category/istoriya_dergavy_i_prava_zarubignyh_krajin/

http://pravo.biz.ua/content/004/

9. Історія держави і права країн Стародавнього світу - Тищик Б.Й.

http://pravoznavec.com.ua/books/317/22/chlist

http://pen.div.co.ua/sites/default/files/imce/idpzk.pdf

http://www.pravoznavec.com.ua/books/8/22/

http://www.pravoznavec.com.ua/books/8/22#chlist

http://prk.lnu.edu.ua/index.php/navchalnyj-proces/17-kurs-1/19-istoria-zarubizhna

http://polkaknig.narod.ru/econom/mudrak/index.htm

http://pravo.biz.ua/category/istoriya_dergavy_i_prava_zarubignyh_krajin/

http://pravo.biz.ua/content/004/

http://pravoznavec.com.ua/books/317/22/chlist

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ...

Documents