Збірник - nam.kiev.ua · Абаімова Н. С. Види об’єктів...

Збірник

НАукових стАтеймАгістрАНтів і спеціАлістівюридичНого фАкультету

НАціоНАльНої АкАдемії упрАвліННя

київ — 2013

Збірник наукових статей

УДК 34 Розповсюдження і тиражування безофіційного дозволу НАУ заборонено

Наукове видання рекомендоване Вченою радоюНаціональної Академії Управління

(протокол №1 від 2 лютого 2013 року)

Редакційна колегія:Матвійчук В. К. — д. юр. н., професор, заслужений працівник народної освіти України;Заіка Ю. О. — д. юр. н., професор;Кампо В. М. — к. юр. н., доцент;Козаченко І. П. — д. юр. н., професор;Музика А. А. — д. юр. н., професор;Нікітін Ю. В. — к. юр. н., доцент;Юлдашев О. Х. — д. юр. н., професор.

Збірник наукових статей магістрантів і спеціалістів юридичного факультетуНаціональної Академії Управління — 2013. — К.: Національна Академія управління,

© Майнові, Національна Академія Управління, 2013

Ó çá³ðíèêó íàóêîâèõ ñòàòåé ìàã³ñòðàíò³â òà ñïåö³àë³ñò³â юðèдèчíîãîôàêóëüòåòó Íàö³îíàëüíî¿ Àêàдåì³¿ Óïðàâë³ííÿ îïóáë³êîâàí³ ñòàòò³, ÿê³ áóëèâèêîíàí³ ï³д êåð³âíèöòâîì âèêëàдàч³â ÍÀÓ.Ìàòåð³àëè çá³ðíèêà áóдóòü êîðèñí³ ñòóдåíòàì, àñï³ðàíòàì ³ ôàõ³âöÿì юðè-

дèчíî¿ ñïåö³àëüíîñò³.

УДК 34

ISBN 978-966-8406-74-4

ISBN 978-966-8406-74-4

ЗМІСТАбаімова Н. С. Види об’єктів цивільних правовідносин......................................................................................7

Андросюк О. В. Поняття договірного зобов’язання.............................................................................................10

Бабенко А.В. Зобов’язальне право у системі цивільного права............................................................................14

Барановська M. В. Опіка і піклування як цивільно-правові інститути...............................................................20

Безолюк О. В. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.............................................................................24

Березов Р. В. Поняття договору найму (оренди)..................................................................................................29

Болясний Д. В. Відшкодування моральної шкоди:практика застосування..........................................................33

Бондар Д. А. Кримінально-правова характеристика контрабанди.......................................................................39

Бумажнікова О. Є. Конституційно-правовий статус конституційного суду України.........................................46

Буренін Д. С. Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі

одного, двох або більше осіб.................................................................................................................................51

Вадатурський С. А. Роль держави в процесі становлення біржового ринку в незалежній України...................56

Василенко А. В. Принципи кримінального права крізь призму призначення покарання...................................62

Вербін А. С. Цінні папери: поняття та юридична природа...................................................................................67

Витвицька І. Р. Джерела права: поняття та класифікація......................................................................................72

Войченко О. В. Працівники як суб’єкти трудового права.....................................................................................78

Гайдамака В. В. Причини і умови організованої злочинності............................................................................85

Галімуллін М. В. Іпотека за Цивільним кодексом України..................................................................................91

Головащук Ю. В. Способи створення та припинення юридичних осіб в Україні..............................................95

Голота Г. В. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх...........................................................100

Гордійчук А. В. Поняття, види та структура цивільних правовідносин..............................................................105

Горобець В. В. Кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання,

зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів..109

Гребенець Б. М. Правові засади припинення права власності............................................................................115

Греку А. Г. Правове регулювання договору підряду...............................................................................................118

Григоренко В. П. Цивільний договір....................................................................................................................124

Гриненко Н. П. Право вето президента України .....................................................................................................130

Гром А. А. Механізм правового регулювання.........................................................................................................134

Гулько І. О. Представництво у цивільному праві........... ...............................................................................139

Дейнеко А. С. Особливості оформлення права на спадщину в Україні.............................................................145

Денисова М. В. Особливості відшкодування майнової та моральної шкоди.....................................................149

Джуракулов А. С. Правове регулювання корпоративних правовідносин в Україні..........................................153

Добросько Л. В. Тлумачення норм права..............................................................................................................158

Доля В. В. Суб’єкт злочину за кримінальним законодавством........................................................................162

Драчук Г. С. Предмет злочину і його ознаки.........................................................................................................169

Дубина Г. С. Стадії злочину за кримінальним правом, особливості кваліфікації злочинів..............................174

Єгорова К. О. Кваліфікація рецидиву злочину...................................................................................................179

Єнікєєв Р. Р. Об’єкти цивільних прав...............................................................................................................184

Єрема Т. А. Актуальність проблеми організованої злочинності в Україні...........................................................188

Єрмілова А. І. Загальна характеристика кредитного договору..............................................................................192

Заболотная А. В. Джерела господарського права...............................................................................................196

Заставна О. І. Поняття, характерні ознаки та види спадкування.....................................................................199

Звягіна О. А. Види правових норм ........................................................................................................................202

Ісаєв М. Ю. Проблеми правового регулювання ринку цінних паперів в Україні..............................................206

Юридичний факультет Національної Академії Управління

3

Каліновська О. М. Реформування банківської системи україни в контексті європейської інтеграції...............210

Кірпіченко Т. Є. Право спільної сумісної власності подружжя.........................................................................215

Клименко О. М. Кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин їх

аналогів чи прекурсорів, або фальсифікованих лікарських засобів.................................................................220

Кобишева І. А. Суб'єкти цивільного права..........................................................................................................225

Коваль Д. А. Звільнення від покарання у зв’язку з актами амністії чи помилування........................................231

Козловський О. В. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права........................................................................234

Колокольников А. В. Суб'єкт складу злочину незаконне полювання .............................................................238

Кольба О. М. Типові помилки судової експертизи............................................................................................241

Коновалов І. В. Криміналістичні методи виявлення та розслідування хабарництва........................................244

Кононенко О.І. Правові основи ліквідації юридичної особи в Україні.............................................................249

Кривошеєв М. Ю. Фізична особа підприємець як суб’єкт цивільно-правових відносин...................................253

Криша О. В. Система конституційного права...................................................................................................258

Кузнецова О. А. Юридичні факти, що передують видачі свідоцтва про право на спадщину...........................261

Курій Д. А. Право власності як основне речове право за законодавством України.............................................266

Кустов Д. Ю. Класифікація злочинів....................................................................................................................269

Кутасєвіч Н. В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні...........................................273

Лаврієнко О. М. Щодо визначення поняття та загальної характеристики суб’єктів господарювання.............277

Лебеденко О. М. Ринок цінних паперів в Україні.............................................................................................281

Лебедєва С. В. Система господарських судів в Україні: Становлення та напрямки розвитку..........................286

Лебідь Р. С. Адміністративний процес: поняття, структура, принципи..............................................................294

Левковець Є. В. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції..........................................298

Левченко Г.І. Недоговірні зобов’язання в системі цивільного права України...................................................304

Леончук В. В. Адміністративно-правові норми.................................................................................................309

Леончук Л. В. Право власності на природні ресурси..........................................................................................316

Лопата В.Н. Значення віку для визнання особи суб’єктом злочину.................................................................322

Лук’яненко О. В. Класифікація і конституційне закріплення гарантій прав та свобод людини і громадянина в

Україні................................................................................................................................................................325

Максимович І. В. Кримінальна відповідальність за грабіж.................................................................................331

Маліновський Б. Б. Право власності: цивільно-правова характеристика.........................................................336

Малютіна І. П. Аналіз ефективності правової системи україни та її елементів...............................................342

Мамчур Д. І. Недійсність та нікчемність правочину в цивільному праві..........................................................346

Мартишева О. Ю. Судове провадження та його значення................................................................................350

Матвійчук І. І. Форма правління незалежної української держави..................................................................353

Мотряк Д. В. Кримінальна відповідальність за приховування або перекручення відомостей про екологічний

стан, або захворювання........................................................................................................................................359

Муляр І. М. Динаміка політичних режимів в Eкраїні протягом XX- початку ХХІ століть.................................367

Мурмило І. А. Особливості розслідування серійних убивств............................................................................372

Мхітарян В. А. Джерела цивільного права..........................................................................................................378

Неговська Д. Д. Поняття та загальна характеристика організованої злочинності..............................................382

Hесіна К. В. Міжнародний суд.............................................................................................................................389

Олексієнко Г. В. Правове регулювання фондових бірж в Україні.........................................................................394

Олійник М. М. Представництво в цивільному процесі......................................................................................398

Онищенко В. М. Мисливство як вид права користування тваринним світом...................................................403

Онищенко Л.І. Відповідальність за порушення податкового законодавства України......................................408

Осадчий О. О. Принципи дії кримінального закону у просторі: історичний аспект..........................................412

Палій О. М. Особливості посвідчення права власності на землю.....................................................................415

Перепелиця О. В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення...........................................419

Перепелиця М. Г. Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами....................424

Пєрунов М. С. Поняття та суть апеляційного провадження в цивільному процесі.........................................429

Пилипенко В. В. Правове регулювання оренди землі іноземними особами.....................................................434


4

Писарогло О. І. Особливості відповідальності в акціонерному товаристві......................................................439

Пінтелін А. В. Цивільно-правові способи забезпечення виконання зобов’язань...........................................445

Пінчук Н. О. Правове регулювання договірних відносин у сфері господарської діяльності...........................449

Плахотна К. Є. Правові засади набуття права власності...................................................................................454

Плотнікова Л. В. Поняття та елементи правової................................................................................................459

Плюта А. В. Теоретико-правові засади організації та діяльності господарських судів України.....................464

Плюта А. В. Підсудність цивільних справ.........................................................................................................469

Плюта О. Юридична особа як суб’єкт спрощеної системи оподаткування.....................................................473

Погребняк А. М. Проблеми та перспективи суду присяжних в Україні.............................................................478

Подиман Т. О. Кримінальне право України в контексті науки, та як галузь права..........................................482

Полив’яна Д. С. Щодо гуманізації виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі....................486

Продан Н. В. Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м’яким......................491

Рак О. М. Цивільно-процесуальні відносини....................................................................................................495

Ратніченко І.Г. Класифікація злочинів..............................................................................................................500

Рудницький В. А. Оформлення права на спадщину...............................................................................................507

Рябенко С. Б. Незаконне заволодіння транспортними засобами.....................................................................512

Саєнко О. О. Цивільне право як галузь права....................................................................................................519

Сазанов М. С. Слідчі дії та їх класифікація.........................................................................................................523

Семенець О.В. Oсобливості розвитку трудового договору...................................................................................527

Сердюков Є. О. Особливості проведення фінансового контролю за законодавством України.........................534

Слобода М. Р. Сучасна система оподаткування в Україні: правові засади........................................................540

Солдатов П. О. Суб’єкти цивільного права.......................................................................................................543

Соловйов О. Г. Історичні витоки, поняття та зміст державного суверенітету..................................................550

Стадник Н. С. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб в Україні................................556

Судзіловський О. Г. Цінні папери в господарській діяльності..........................................................................560

Тарасюк Н. В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.............................................564

Теньова О.О. Історико-правові витоки зародження та розвитку поняття торгівельної марки .......................567

Тивончук А. П. Інтеграція України до Європейського Союзу: прогалини та шляхи їх усунення....................573

Ткаченко М. О. Система покарань в Україні......................................................................................................580

Царинний О.В. Проблеми правового регулювання припинення юридичних осіб............................................584

Шахматова О. А. Форми співучасті,їх характеристика та особливості класифікації злочинів........................592

Шащук І. В. Причини та умови злочинності неповнолітніх.............................................................................595

Шепетюк С. П. Використання «психологічного портрету» при розслідуванні злочинів...................................605

Шовкун А. І. Цивільно-правові аспекти опіки та піклування в Україні............................................................608

Шутий Д. С. Цивільно-правова відповідальність за невиконання або неналежне виконання цивільних

зобов’язань..............................................................................................................................................................611

Щербак І. Л. Таємниці особистого життя людини та їх цивільно-правова охорона...........................................618

Щербак Ю. В. Тактика та методика участі адвоката-захисника у судовому слідстві та судових дебатах у

кримінальних справах..........................................................................................................................................623

Юхта О.А. Причини запровадження адміністративної юстиції...........................................................................629

Ярмишко А. С. Торгівельна марка як об’єкт права інтелектуальної власності...................................................634


5

Національна академія управління створена у 1992 році

Сüîãîдí³ Íàö³îíàëüíà àêàдåì³ÿ óïðàâë³ííÿ çà íàö³îíàëüíèìè ðåéòèíãàìè —ë³дåð âèщî¿ îñâ³òè Óêðà¿íè:çà ïðîôåñîðñüêî-âèêëàдàöüêèì ñêëàдîì, çì³ñòîìíàâчàëüíèõ ïðîãðàì, íàóêîâî-ìåòîдèчíèì òà ³íôîðìàö³éíî-òåõíîëîã³чíèì ð³âíåì.

Бëèçüêî 2000 ñòóдåíò³â íà дåíí³é òà çàîчí³é ôîðì³ íàâчàííÿ çдîáóâàє â Àêàдåì³¿âèщó îñâ³òó çà êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè áàêàëàâð, ñïåö³àë³ñò, ìàã³ñòð. В Àêàдåì³¿ïðàöююòü ïîíàд 200 âèêëàдàч³â íàéâèщî¿ êâàë³ô³êàö³¿.

Навчальні плани Академії õàðàêòåðèçóюòüñÿ ñâîєю ãíóчê³ñòю, щî дîçâîëÿєââîдèòè íîâ³ íàâчàëüí³ ìîдóë³ òà ñïåö³àëüíîñò³, ïîñò³éíî âдîñêîíàëюâàòè ³ îíîâ-ëюâàòè çì³ñò òà ÿê³ñòü д³ючèõ êóðñ³â òà ïðîãðàì. Оáèðàючè ïåâíó ñïåö³àë³çàö³ю,ñòóдåíòè ìàюòü шèðîêèé âèá³ð îïàíóâàííÿ дîдàòêîâèõ дèñöèïë³í, ÿê³ дîïîìàãàюòüðîçшèðèòè д³àïàçîí ¿õ ìàéáóòíüîãî ïðàöåâëàшòóâàííÿ.

Пðîâåдåíà Бðèòàíñüêîю Рàдîю åêñïåðòèçà ïðîãðàì ³ êóðñ³â, щî ïðîïîíóюòüñÿñòóдåíòàì Àêàдåì³¿, ïîêàçàëà ¿õ â³дïîâ³дí³ñòü êðàщèì ñâ³òîâèì ñòàíдàðòàì çà îá-ñÿãîì, çì³ñòîì òà ð³âíåì âèêëàдàííÿ. Вîíè âèçíàюòüñÿ ïðîâ³дíèìè óí³âåðñèòåòàìèСШÀ, Кàíàдè, Вåëèêî¿ Бðèòàí³¿, Í³ìåччèíè, Шâåéöàð³¿ òîщî, à òàêîж â³дïîâ³дíèìèдåðжàâíèìè óñòàíîâàìè öèõ êðà¿í.

Зàâдÿêè âдàëîìó ïîєдíàííю òåîð³¿ òà ïðàêòèêè âèïóñêíèêè Àêàдåì³¿ âèñòóïàюòüêîíêóðåíòîñïðîìîжíèìè íà ñóчàñíîìó ðèíêó ïðàö³ â Óêðà¿í³ òà çà ¿¿ ìåжàìè. Óöüîìó дîïîìàãàюòü óñï³шíî д³ючèé Цåíòð ïðàöåâëàшòóâàííÿ òà ïðîôåñ³éíî¿êàð'єðè, Àñîö³àö³ÿ âèïóñêíèê³â ÍÀÓ, ñïåö³àëüíà ïðîãðàìà ñïðèÿííÿ ñòâîðåííю âëàñ-íîãî á³çíåñó.

В Àêàдåì³¿ ñòâîðåí³ êîìï'юòåðèçîâàíà ³íôîðìàö³éíî-á³áë³îòåчíà ñèñòåìà, âëàñ-íèé ³íòåðíåò³âñüêèé â³ðòóàëüíèé ïðîñò³ð, çàêëàдåíî îñíîâè ñïðàâжíüîãî дèñòàí-ö³éíîãî íàâчàííÿ. Íàóêîâî-дîñë³дíèöüêèé öåíòð òà öåíòð ïî âèâчåííю ³íîçåìíèõìîâ çàáåçïåчóюòü ïîòðåáè ñòóдåíò³â ó ñàìîâдîñêîíàëåíí³ òà âñ³ëÿêî ñïðèÿюòü ¿õïîдàëüшîìó ³íòåëåêòóàëüíîìó òà ïðîôåñ³éíîìó ðîçâèòêó.

Кожен студент Академії — îñîáèñò³ñòü, ÿêà ïîòðåáóє ³íдèâ³дóàëüíîãî ï³дõîдó.Дîñâ³дчåí³ ôàõ³âö³ íàâчàëüíîãî â³дд³ëó, êåð³âíèêè êóðñ³â çàâждè ãîòîâ³ íàдàòè дî-ïîìîãó òà êîíñóëüòàö³ю ç áóдü-ÿêèõ àêàдåì³чíèõ òà îñîáèñòèõ ïèòàíü, ³ñíóюòü ïðî-ãðàìè ïî íàдàííю ãðàíò³â òà ñòèïåíд³é. Сòóдåíòè çàáåçïåчóюòüñÿ ãóðòîжèòêîì, ¿ìïðîïîíóюòüñÿ ìåдèчíå îáñëóãîâóâàííÿ, ìîжëèâ³ñòü çàéìàòèñü ñïîðòîì, ñòâîðåíîñòóдåíòñüê³ òåàòðè òà ìóçèчí³ ãóðòè. Àêàдåì³ÿ ìàє îô³ö³éíî çàðåєñòðîâàí³ âèдàííÿ"Я, ñòóдåíò", "Еêîíîì³чíà îñâ³òà" òà "Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè åêîíîì³êè", âèïóñêàє ï³д-ðóчíèêè òà íàâчàëüí³ ïîñ³áíèêè ç áàçîâèõ íàâчàëüíèõ êóðñ³â, ÿê³ ðåêîìåíдîâàí³ Ì³-

í³ñòåðñòâîì îñâ³òè Óêðà¿íè.


6


7

Н. С. АбаімоваНауковий керівник:

д.ю.н., професор І.П. Козаченко

ВИДИ ОБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНВ статті досліджено сукупність матеріальних та нематеріальних благ, що відно-сяться до об’єктів цивільних правовідносин та визначено критерії їх розподілу. Прове-дено аналіз наукових підходів до розмежування об’єктів цивільних правовідносин танаведено характеристику конкретних об’єктів. Подано рекомендації щодо система-тизації об’єктів цивільних правовідносин.Ключові слова: об’єкти цивільних прав, речі, оборотоздатність, майно, цінні папери.

Н.С. Абаимова ВИДЫ ОБЪЕКТОВ ГРАЖДАНСКИХ ПРАВООТНОШЕНИЙ

В статье исследованы совокупность материальных и нематериальных благ, относя-щихся к объектам гражданских правоотношений и определены критерии их распреде-ления. Проведен анализ научных подходов к разграничению объектов гражданскихправоотношений и приведена характеристика конкретных объектов. Даны рекомен-дации по систематизации объектов гражданских правоотношений.Ключевые слова: объекты гражданских прав, вещи, оборотоспособность, имущество, цен-

ные бумаги.

N.S. AbaimovaKINDS OF OBJECTS OF CIVIL LEGAL

In this paper the set of tangible and intangible benefits related to the objects of civil relationsand establish the criteria for their allocation. The analysis of scientific approaches to discrimi-nate objects of civil law, and given the specific characteristics of objects. The recommendationsfor organizing objects of civil relations.Keywords: objects of civil rights, things, turnover, property, securities.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, незважаючи на те, що інститут б'єктівцивільних правовідносин посідає одне з центральних місць у системі цивільного права,українське законодавство саме по собі містить перепони для визначення об’єкта цивільнихправ. Сучасна доктрина цивільного права визнає множинність об'єктів цивільних прав ізаперечує можливість існування безоб'єктних цивільних правовідносин. Множинністьконцептуально визначена положеннями Розділу III Цивільного кодексу України [2] (надаліЦК) і означає різноманітність їх видів, обумовлену розмаїттям правових інтересів суб'єктівцивільного права. В діючому ЦК виникла складність відносно самого визначення речей якоб’єктів цивільних правовідносин. Наприклад, стаття 179 ЦК визначає річ як предметматеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Проте такевизначення потребує розширеного тлумачення, адже стаття 177 ЦК поміж різновидів речейназиває майно та майнові права, а стаття 190 ЦК вказує, що поняттям «майно» охоплюютьсятакож майнові права та обов’язки. Цілком очевидно, що ні «майнові права», ні «майновіправа та обов’язки» не можуть бути віднесені до «предметів матеріального світу», як цевипливає з визначення речі, запропонованого у статті 179 ЦК. Можна говорити про правона речі, про право на послуги іншої особи, але не можна стверджувати, що кредитор маєправо на право.


У законодавстві немає одностайності щодо визначення майна як об'єкта цивільнихправ[7]. Стаття 190 ЦК визначає майно як особливий об'єкт, та під його поняттям розумієокрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Статтею 192 ЦКокремим видом обєктів цивільних прав визначено гроші. Але у деяких випадках гроші,як об'єкт цивільного права можуть виступати і як індивідуально-визначене майно.Наприклад, коли вони придбані для колекції або виконують функцію речових доказів ускоєному злочині. В цих та інших випадках кожна грошова одиниця індивідуалізуєтьсясвоїм номером і відноситься до речей незамінних і неподільних.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. На сьогоднішній день дуже багато теорійщодо об'єкта цивільних прав, які загалом можна об'єднати у два основних напрями:плюралістичний, що визнає множинність об'єктів і правовідносин; та моністичний, авториякого обстоюють думку єдиного об'єкта правовідносин.

Сучасні теорії, які дають оновлений погляд на обєкти цивільних прав, висувають: В.А. Ла-Пач - як об'єкт правовідносин він розглядає волю та свідомість зобов'язаної особи;В. І. Сенчищев вказує на те, що об'єктом є правовий режим; М. Д. Єгоров [10], роблячиакцент на поведінку суб'єктів цивільних правовідносин у процесі їх взаємодії між собою,а також поведінку, спрямовану на матеріальне благо, робить висновок про те, що поведінкапри взаємовідношенні між суб'єктами утворює зміст останнього, а поведінка, спрямованана матеріальне благо, — його об'єкт.

В процесі розширення інституту обєктів цивільних прав розробляються теоретичніоснови для окремих об’єктів цивільного права. А.Г. Дідук [5] в своїй дисертації «Правовийрежим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект» дослідила правову природуінформації, конфіденційної інформації у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау, зурахуванням даних точних наук про фізичну природу інформації як такої.

Тож науковці сьогодення, проводячи спроби розробки механізму врегулюванняпроблеми створення раціональної та внутрішньо узгодженої системи об’єктів цивільнихправ, також розширяють та доповнюють коло обєктів цивільних прав.

Мета дослідження. Це є з’ясування теоретичних аспектів та практичної реалізаціїголовних положень цивільно-правового інституту «об’єкти цивільних прав» з наступноюрозробкою науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення цивільногозаконодавства України. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішеннязавдань щодо проведення аналізу моністичного та плюралістичного підходів до розумінняоб’єктів правовідносин; аналізу систематизації об’єктів цивільного права у чинномузаконодавстві України; визначення дефініцій традиційного та особливого об’єктівцивільного права; детального розгляду класифікації об’єктів правовідносин тахарактеризування окремих об’єктів правовідносин; розкриття проблеми галузевоговідношення правовідносин, що включаються до об’єктів цивільних права.

Основні результати дослідження. Юридичні і фізичні особи вступають у цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх потреб та інтересів, тому будь-який об'єктповинен задовольняти потреби й інтереси учасників цивільних правовідносин, в іншомуразі він не розглядатиметься як об'єкт цивільного права. З огляду на це, об'єкти цивільнихправ визначаються як матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникаютьцивільні правовідносини: це речі, включаючи гроші, валютні цінності та цінні папери,інше майно, у тому числі майнові права, дії (роботи) та послуги, результати духовної,інтелектуальної та творчої діяльності, інформація, інші матеріальні та нематеріальні блага,що дає зрозуміти, що коло обєктів цивільних прав не окреслено повністю.

У процесі здійснення спроб кодифікації та вдосконалення актів цивільного


8


9

законодавства виникла потреба побудови чіткої логічно виваженої та внутрішньо узгодженоїсистеми об’єктів цивільних прав. Та, що відображена у статті 177 ЦК спричиняє справедливінарікання за відсутність системності та пересікання однозначних чи однопорядковихправових категорій, відсутність подальшого наступництва у спеціальних нормах. Проблемаполягає у тому, яку теоретичну основу потрібно взяти вихідною для розширення інститутуза назвою «Об’єкти цивільних прав» у майбутньому.

Висновки. З розвитком економічних відносин та технічного прогресу збільшуєтьсяколо об’єктів цивільного права та зростає їх роль у повсякденні. Особливої уваги потребуєпроблематика оборотоздатності об'єктів цивільного права, можливості здійснення угод іінших дій, спрямованих на їхню передачу в межах цивільно-правових відносин. Аналізюридичної літератури з даної тематики дозволяє зробити висновок про те, що більшістьробіт присвячені об’єктам цивільного права взагалі, або окремим об’єктам цивільного права,і не приділено необхідної уваги цивільно-правовому режиму речей, обмежених воборотоздатності[8].

Класифікація об’єктів цивільних прав можлива за різними підставами, проте виділяютькласифікації об’єктів цивільних прав за двома критеріями: залежно від характеру благ тазалежно від оборотоздатності об’єктів цивільних прав. На сьогоднішній день речі, якіобмежені в оборотоздатності, мають особливий правовий режим, але законодавство, якемає регулювати їх здатність перебування та передачу суб’єктам цивільних прав, має суттєвінедоліки, в зв’язку з чим виникає потреба в подальшому реформуванні. Задля цього слідскористатись досвідом зарубіжних країн в секторі регулювання обігу речей, які обмежені воборотоздатності.

Література:1. Конституція України. Тлумачення від 12.04.2012// zakon2.rada.gov.ua2. Цивільний кодекс України: за станом на 2 грудня 2012 р.// zakon1.rada.gov.ua.3. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар за заг. ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової,Н.Ю. Голубєвої, К.: Правова єдність., 2007. – 1140 с.4. Дзера О.В. Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах./О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Ю рінком Інтер, 2005. -Кн. 1. - 736 с.5. Дідук А.Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект: Дис... канд. наук:12.10.03/Дідук Алла Григорівна. - К., 2009.6. Зайчук О. В, Оніщенко Н. М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник/ За ред. О. В. Зайчука,Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.7. Курінний Є. Об'єкт права: доктринальні питання визначення категорії// Право України. - 2003. - № 10. - С.33-34.8. Куций О.В. Щодо проблем визначення речей які обмежено в цивільному обороті //http://www.reallook.com.ua/4818/shhodo-problemi-viznachennya-rechej-yaki-obmezheno-v-civilnomu-oboroti/9. Стефанчук Р.О. Цивільне право України / За ред. Стефанчука Р.О. - К.: Наукова думка, 2005. – С. 87-88.10. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Вид. 2-ге, доп. іперероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - Т. 1. Загальна частина. - 696 с.

О. В. АндросюкНауковий керівник

д.ю.н., професор Матвійчук В.К.

ПОНЯТТЯ ДОГОВІРНОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯВ статті розкривається поняття договірного зобов’язання та цивільно-правовогодоговору в юридичній літератур та на практиці.Ключові слова: договірне зобов'язання, цивільно- правовий договір.

А. В. АндросюкПОНЯТИЕ ДОГОВОРНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА

В статье раскрывается понятие договорного обязательства и гражданско-правовогодоговора в юридической литературе и на практике.Ключевые слова: договорное обязательство, гражданско-правовой договор.

O.V.Androsyuk.THE CONCEPT OF CONTRACTUAL OBLIGATIONS

The paper reveals the concept of contractual obligations and civil contract in the legal litera-ture and in practice.Keywords: contract obligations, civil contract.

Постановка проблеми: стаття присвячена проблемі розвитку та сучасного стануцивільно-правового договору як одного з найефективніших правових методівопосередкування суспільних відносин.

Аналіз і розробка загальнотеоретичних проблем договірного права,є необхідноюумовою побудови досконалого механізму правового регулювання зобов'язальних і,зокрема, договірних правовідносин. Особлива увага в дослідженні приділена висвітленнюзагально цивілістичних ознак та змісту цивільного договору. правовий договір, договір

Мета дослідження зводилась до визначення оцінки ефективності різних формправового регулювання договірних відносин на сучасному стані розвитку економікиУкраїни, науково-теоретичного обґрунтування практичних пропозицій щодо загальнихнапрямів удосконалення нормативної бази договірних відносин і щодо удосконаленняокремих договірних інститутів (зокрема, інституту купівлі-продажу).

Основні результати дослідження. У сучасних умовах побудови економіки наринкових засадах, відмови від адміністративно-командних методів її регулювання,впровадження радикальних реформ у сфері власності, розвитку підприємництва істотнопідвищується роль цивільно-правового договору як одного з найефективніших правовихметодів опосередкування суспільних відносин.Останнім часом в українській цивілістичнійнауці дещо підвищився інтерес до проблем договірного права, таких науковців, як: В.В.Луць, Н.С. Кузнєцова, A.M. Статівка, Є.Д. Стрельцова, В.В. Сергієнко та ін.

Розробка загальнотеоретичних проблем договірного права, є необхідною умовоюпобудови досконалого механізму правового регулювання зобов'язальних і, зокрема,договірних правовідносин. Усе наведене і зумовлює актуальність дослідження танеобхідність аналізу загально цивілістичних ознак та змісту цивільного договору, йоговидів та функцій.

Інститут зобов'язального права поряд з інститутом власності посідає важливе місце всистемі цивільного права України. Зобов'язальне право охоплює сукупність цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини, що складаються у зв'язку з передачею


10


11

майна, наданням послуг, виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставнимпридбанням майна. Зобов'язальне право поділяється на дві частини: загальні положенняпро зобов'язання та окремі види зобов'язань.

Характеризуючи поняття зобов'язання, передусім слід відзначити, що зобов'язання —це цивільні правовідносини. Зміст будь-яких цивільних правовідносин включає в себесуб'єктивне право (в зобов'язальних правовідносинах — це право вимоги) і відповідниййому обов'язок, або, іншими словами, права та обов'язки на стороні кожного учасникаправовідносин. Характер суспільних відносин, на регулювання яких спрямовуютьсязобов'язання, є досить широким. Форми зобов'язань набувають і нормальні відносини міжсуб'єктами цивільного права, які пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт,наданням послуг та ін., а також відносини, що виникають внаслідок ненормальних,недозволенних дій (наприклад, заподіяння шкоди, безпідставне придбання або збереженнямайна).

Термін "зобов'язання" має кілька значень. Зокрема він використовується для позначення:документа, що видається боржником кредитору; окремого обов'язку;

обов'язку, що відповідає правомочності певної особи; сукупності обов'язків звідповідними їм правомочностями [5].

До визначальних ознак зобов'язальних правовідносин можна віднести такі:1) сторонами зобов'язання є конкретно визначені особи: кредитор — особа, якій

належить право вимоги, і боржник (дебітор) — особа, яка несе обов'язок, що відповідаєправу вимоги кредитора.

2) об'єктами зобов'язальних правовідносин можуть бути дії, пов'язані з передачею майна,виконанням робіт, тощо, або утримання від здійснення дій, в той час як об'єктами речовихправовідносин є речі;

3) здійснення суб'єктивного права кредитора у зобов'язальних правовідносинах можливелише в разі здійснення боржником дій, що становлять його обов'язок, тоді як у речовихправовідносинах уповноважена особа може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно,не звертаючись за допомогою до інших осіб; 4) зобов'язання опосередковуютьдинаміку цивільного обігу.

Досить широким є і коло можливих учасників зобов'язальних відносин. Зобов'язанняможуть виникати: між юридичними особами; між юридичними та фізичними особами;між фізичними особами.

Разом з тим можна виділити в зобов'язаннях за суб'єктним складом, за їх характером тацільовим призначенням певні спільні риси — і юридичні, і економічні. В ст. 509 ЦК Українипередбачається, що на підставі зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити накористь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу,заплатити гроші або утриматися від певної дії; а кредитор має право вимагати від боржникавиконання його обов'язків [2] Зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормамизобов'язального права, мають певну автономію в цивільно-правових відносинах, щозумовлено наявністю юридичних особливостей зобов'язань, як специфічного видуцивільних правовідносин. Ці особливості виявляються у наступному[6]:

-зобов'язання опосередковують процес переміщення майна або інших матеріальнихрезультатів, які також мають майновий характер;

- зобов'язання опосередковують процес руху майна, яке може бути передане виключноконкретно-визначеним, а не будь-яким третім особам;

-ці правовідносини завжди встановлюються з конкретним суб'єктом, а відтак — маютьвідносний характер.

- якщо юридичним об'єктом правовідносин власності є пасивна поведінка зобов'язанихосіб, то у зобов'язаннях, які опосередковують рух майна, боржники покликані довідповідних активних (позитивних) дій. Досить рідко на учасника зобов'язанняпокладається виконання пасивної функції.

- якщо в юридичному змісті правовідносин власності на перший план виступаєможливість здійснення дій самим власником (володіти, користуватися, розпоряджатисямайном), то вирішальне значення для юридичного змісту зобов'язань набуває наданауправомоченому суб'єктові можливість вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи.

Саме тому в зобов'язальних правовідносинах суб'єктивне право дістало назву прававимоги, а обов'язок — боргу. Управомочена особа називається кредитором, а зобов'язана— боржником. О.С. Іоффе, спираючись на легальне визначення зобов'язання, узагальнивйого ознаки і сформулював теоретичне поняття зобов'язання як закріплені цивільнимзаконом суспільні відносини з переміщення майнових та. інших результатів праці,внаслідок яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника)вчинення певних дій та обумовленого цим утримання від вчинення інших дій [4].

Слід звернути увагу на те, що ЦК не тільки дає загальне визначення зобов'язання, а йвизначає його засади. Зокрема в ч. З ст.509 ЦК зазначено, що зобов'язання має ґрунтуватисяна засадах добросовісності, розумності та справедливості. Оскільки ці категорії названісеред загальних засад цивільного законодавства (ст. З ЦК), можна дійти висновку, що уЦК зобов'язання розглядаються як результат реалізації цивільного законодавства [3].

Об'єктом зобов'язання є певна поведінка боржника, яка виражається в діях, але можебути і бездіяльність.

Від об'єкта зобов'язання слід відрізняти предмет зобов'язання. Якщо об'єкт — це певнаповедінка його учасників, то предмет — ті речі або майно, не матеріальні блага, стосовнояких існує інтерес учасників цього правовідношення.

Висновки: на підставі проведеного дослідження можна зробити певні висновки:1. Договір є однією з най поширеніших підстав виникнення зобов'язань в Цивільному

праві України. Поняття договору розкривається через поняття угоди, бо договір є одниміз видів угод.

2. Цивільно-правовий договір у якості юридичного факту - це правочин двох чи більшесторін у визначеній законодавством формі, який спрямований на встановлення, зміну,припинення цивільних прав та обов'язків

3. Форма договору є зовнішнім відображенням внутрішніх вольових процесів.Державна реєстрація, згідно з загальними нормами щодо форми правочину,передбаченими у ЦК, не є формою договору. Між ними існує чітка грань. Тому, якщосторони у належній формі досягли згоди по всіх істотних умовах договору, він вважаєтьсяукладеним

4. Істотні умови залежно від способу їх визначення поділити на ті, що як такі прямоназвані в правовому акті, та ті, що визначені опосередковано шляхом встановленнянаслідку неукладеності договору в разі відсутності в ньому однієї з запропонованих прямозаконом умов, залежно від способу визначення сторонами договору - об'єктивні (предметдоговору та умови, визнані істотними у нормативно-правовому акті) та суб'єктивні(необхідні на вимогу одного з контрагентів; для договорів даного виду). Збереженняостанніх у якості істотних недоцільне в зв'язку з відсутністю чіткого, однозначногокритерію для їх визначення. Існуюча нині негативна тенденція до безмежного розширеннязаконодавством кола істотних умов у нормативно-правових актах не відповідає принципусвободи договорів і повинна бути припинена.


12

5. Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:• в договорі виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому

волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному;• договір — це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-

правових наслідків: на становлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Саме за цією ознакою цивільно-правовий договір відрізняється від договірних форм, щовикористовуються в інших галузях права (трудовому, екологічному тощо), набуваючи тампевних специфічних рис.

Література:1. Конституція України. Інститут Законодавства ВРУ. Київ. 1996р2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.-2003р.-N 40, N 41, N 42, N 43, N 44. Ст.356.3. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від6 березня 1992 року // ВідомостіВерховної Ради України від 16.06.1992р.- № 24.- Ст. З50.-остання редакція від 14.01.2006р.4. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. -3-тє вид.,стер.-К.:Вікар 2005р.-725с.5. Загальна теорія цивільного права.- Київ. 1992р. 6. Загальна характеристика окремих видів цивільно-правових договорів//Правознавство /Ред. Копєйчиков В. В. - Київ: Юрінком Інтер.- 2002р.-410с.


13


14

А.В. Бабенко Науковий керівник

к.ю.н., Липець Л.В.

ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО у СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВАВ статті зроблений комплексний аналіз загальнотеоретичних і практичних проблемзобов’язань у цивільному праві, визначенно ефективність цивільно-правового регулю-вання відносин, пов’язаних з їх виконанням, та розроблено пропозиції і рекомендаціїщодо вдосконалення і правильного застосування норм зобов’язального права.Ключові слова: зобов’язальне право,зобов’язання, правова норма, цивільне право,система.

А.В. Бабенко ОБЯЗАТЕЛЬСТВЕННОЕ ПРАВО В СИСТЕМЕ ГРАЖ-

ДАНСКОГО ПРАВАВ статье сделан комплексный анализ общетеоретических и практических проблемобязательств в гражданском праве, определении эффективности гражданско-право-вого регулирования отношений, связанных с их выполнением, и разработаны предло-жения и рекомендации, относительно совершенствования и правильного применениянорм обязательственного права.Ключевые слова: обязательственное право, обязательства,правовая норма, гражданское право,си-

стема.

A.V.BabenkoAN OBLIGATION RIGHT IS IN THE SySTEm

OF CIVIL LAwIn the article complex investigational analysis of general theoretic and practical problems

of obligations in a civil law, determination of efficiency of the civil legal adjusting of relations,, and development of suggestions and recommendations, in relation to perfection and correctapplication of norms of obligation right.Keywords: an obligation right for, civil law of, sistem.

Постановка проблеми: Як відомо, предметом цивільного права є особисті немайновіта майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновійсамостійності їх учасників. В свою чергу, майнові відносини регулюються двомаінститутами цивільного права: речове право та зобов’язальне право. Останнє регулюєвідносні відносини, що складаються у зв'язку з передачею майна, наданням послуг,виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставним придбанням майна.

На сьогоднішній день, зобов’язальне право – це не лише сукупність цивільно-правовихнорм, які характеризують його як статику, а й реально врегульовані відносини, тобтоправовідносини, що склалися між юридично рівними суб’єктами, які мають права та/абообов’язки з приводу окремо визначеного об’єкту (об’єктів), що в своїй сукупностістановить підсистему або підгалузь цивільного права. Самі правовідносинихарактеризують зобов’язальне право як динамічний процес.

Зобов’язальне право в своїй сукупності цивільно-правових інститутів має глибокекоріння, що свідчить про розвиток, який пов’язаний із інтересами, потребами і динамікоюсуспільного життя. Цивільний кодекс України 2003 р. закріпив низку нових цивільно-

правових інститутів, що обумовлюються розвитком самого зобов’язального право, щодавно вийшло за межі національного права, а тому постає необхідність дослідження основмеханізму регулювання як договірних, так і позадоговірних інститутів.

Аналіз останніх публікацій і досліджень: Здійснюючи огляд останніх публікацій тадосліджень проблеми, що розглядається, слід відмітити значну різноманітність науковихпраць. Зокрема, серед нормативних матеріалів були використанні ,як сучасні (чинні), такі історичні (нечинні) джерела. Чинними є Конституція України [1], Цивільний кодексУкраїни [2], та інші правові акти. До спеціалізованої літератури було обрано фахові роботи,як радянських вчених, так і сучасних вчених-правознавців. Радянськими вченими, якідосліджували зобов’язальне право є Ф.І. Гавзе, О. С. Йоффе, І. Б. Новицький, Л. А. Лунцта інші [16, 22, 30]. Сучасними вченими досліджуються різні аспекти зобов’язальногоправа. До них належать: Т.В.Боднар, М.І.Брагінський, В.В.Вітрянський, О.М.Вінник,О.А.Гавриленко, О.В.Дзера, O.B. Старцев, Н.С.Кузнєцова, В. В. Луць, Р.А.Майданик,Є.О.Харитонов, О.І.Харитонова, та інші

Різноманітність підходів та проблем доводить можливість стверджувати,щозобов’язальне право та його елементи у цивільному праві є актуальною темою в данийчас і потребує подальшого дослідження.

Мета дослідження: дослідження історії становлення та сучасного стану загальнихположень про зобов’язання, системи зобов’язального права, його місця в системіцивільного правf та правовій системі вцілому, окремих проблемних питань договірногота позадоговірного регулювання.

Основні результати дослідження: Правове регулювання зобов’язального права, насьогодні, здійснюється книгою п’ятою ЦК, яка має назву «Зобов’язальне право» (ст. ст.509-1215). Крім того, на зобов’язальні відносини можуть впливати окремі положеннязагальної частини ЦК (Наприклад, положення про правочини (ст. ст. 202-236)). Слідзазначити, що зобов’язальне право є основним інститутом (підгалуззю) особливої частиниЦК.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК: «Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передатимайно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку».

В доктрині немає єдиного підходу до визначення «зобов’язання». На думкупредставників одеської школи права [5, с. 392-393], недоліками визначення передбаченогоч.1 ст. 509 ЦК є, по-перше, те, що законодавець не деталізує поняття «зобов’язання», якеє поширеним в гуманітарних науках та галузях права. Виходом з цієї ситуації, на думкуодеської школи, є заміна понять «зобов’язання» та «правовідношення» на «цивільно-правове зобов’язання» та «цивільні правовідносини». По-друге, правовий зв’язок, колиодна сторона має права, а інша - обов’язки, на практиці виявляється рідко. Як правило,сторони взаємопов’язані правами та обов’язками.Виходячи з вищезазначеного, одеськашкола пропонує наступне визначення. «Цивільно-правове зобов’язання – це цивільнеправовідношення, учасники якого мають права та/або обов’язки, спрямовані наопосередкування динаміки цивільних відносин: передачу майна, виконання роботи,надання послуг, сплату грошей тощо» [5,с.393].

В цивілістиці визначають різні ознаки зобов’язання [напр.: 5, с. 391-392; 22, с. 5-6].Натомість загальновизнаними серед науковців є такі ознаки:

1) Зобов’язання передбачає процес («…динаміку…») переміщення майна або будь-якихматеріальних результатів. З цього виходить, що зобов’язання є майновими правовідносинами.


15


16

Цим зобов’язання відрізняються від особистих немайнових відносин. Наприклад, при договорікупівлі-продажу (ст.655) продавець передає майно у власність покупцеві, а покупець приймаємайно і cплачує за нього певну грошову суму.

2) Зобов’язальні правовідносини складаються між конкретними суб’єктами (Згідноч.1ст.510 ЦК: «Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор»). Тобто, ознакою цихвідносин є те, що вони мають відносний характер. Ця ознака відрізняє зобов’язальне правовід речового (речевого) права, оскільки останнє має абсолютний характер, що означає, щодругою стороною є невизначене коло осіб.

3) Зобов’язання завжди вимагає вчинення певних активних дій. Наприклад, сторонидля того, щоб укласти договір повинні погодитися. Цією ознакою зобов’язальне правовідрізняється від правовідносин власності. В останніх, особа, маючи право власності наріч, може володіти, користуватися та розпоряджатися річчю. Уразі продажу речі особавиходить з правовідносин власності, натомість стає суб’єктом зобов’язальнихправовідносин.

4)Зобов’язаннязавждимаєпокликаненадатиуправомоченомусуб’єктуможливістьвимагатипевноїповедінкивідзобов’язаноїособи. Тому,суб’єктивне право дістало назву «правовимоги», а обов’язок має назву «борг».

Важливе значення для визначення місця в цивільному праві є співвідношеннязобов’язального та спадкового права. Слід зазначити, що в книзі шостій «Спадкове право»ЦК присутній такий інститут, як «спадковий договір» (ст. 1302 ЦК), який законодавецьвідніс до спадкового права, хоча в доктрині наявні й інші погляди. Зокрема, в підручнику«Договірне право України» зазначається, що «спадковий договір, хоч його і вміщено вкнизі «Спадкове право» ЦК, тим не менш, не є підставою для виникнення у набувача правана спадкування. Зазначений інститут має тісніший зв’язок з підгалуззю зобов’язального,а не спадкового права, оскільки є різновидом договорів про передачу майна у власністьнабувача» [6, с. 1172].

Спільність договору спадкування та спадкування виявляється втому, що як вспадковому договорі, так і в спадкуванні юридичним фактом виникнення права власностіу набувача та права на спадкування у спадкоємців є «смерть фізичної особи – попередньогоносія права» [6, с. 1172].

Відмінність договору спадкування та спадкування виявляється у наступному [6, с.1172-1174].

1) Для виникнення права на спадкування недостатньо такого юридичного факту, яксмерть. Потрібно, щоб особа перебувала у шлюбних зв’язках, спорідненості, проживалаоднією сім’єю зі спадкодавцем або перебувала на його утриманні, або складала заповіт накористь особи. Ці факти не мають впливу на спадковий договір.

2) За спадковим договором особа отримує майно без вчинення будь-яких додатковихдій, натомість спадкоємці для набуття права на спадщину повинні її прийняти у термін ів спосіб передбачений законом (ст. ст. 1268-1270 ЦК)

3) До набувача за спадковим договором переходить лише право власності, натомістьдо спадкоємців переходять всі права і обов’язки, що належали спадкодавцю і не булиневіддільно пов’язані з його особою.

4) Спадковий договір, що є двостороннім відплатним правочином, а спадкування єбезоплатним одностороннім правочином.

Виходячи з вищезазначеного можна сказати, що норми зобов’язального права необмежуються книгою п’ятою «Зобов’язальне право», і поширюють свій вплив на іншіінститути (підгалузі) цивільного права. В даному випадку на спадкове право.

Ще одним інститутом, на який поширюється норми зобов’язального право є шлюбнийдоговір. Відомо, що в проекті ЦК від 20 березня 1996 р. було вісім книг [33, с. 59-60]. Одназ книг мала назву «Сімейне право». Натомість законодавець прийняв окремо Сімейнийкодекс України [10]. Тому, актуальним залиш�

Збірник - nam.kiev.ua · Абаімова Н. С. Види об’єктів...

Documents