виконання професійних...

виконання професійних обов`язків.

Теоретичний зміст предметної області передбачає, що

фахівець є обізнаним з основними світоглядними теоріями та

концепціями в галузі гуманітарних і соціально-економічних

наук, вміє аналізувати соціальні проблеми і процеси,

використовувати загальнонаукові методи дослідження в

різних видах професійної діяльності; знає етичні і правові

норми, які регулюють відносини між людьми, ставлення

людини до навколишнього середовища; розуміє процеси і

явища, можливості сучасних наукових методів філологічних

досліджень; володіє цими методами на рівні, необхідному для

вирішення професійних завдань; володіє розвиненою

культурою мислення, вміє чітко і логічно висловлювати свої

думки як усно, так і письмово; володіє навичками наукової

організації праці.

Методи, методики та технології: традиційні та інноваційні

методи навчання, що ґрунтуються на компетентнісному та

діяльнісному підходах до навчання;

Інструменти та обладнання: традиційні носії інформації,

глобальні комп’ютерні мережі, засоби комунікації (e-mail,

Інтернет, мультимедіа), сучасні технічні засоби.

Фокус

програми:

загальна/спеціа

льна

Акцент робиться на лінгвістичних дисциплінах та курсах, які

забезпечують практичну підготовку перекладача.

Орієнтація

програми

Освітньо-професійна

Академічні

права

випускників

Випускники набувають можливість навчатися за

програмою другого циклу за цією галуззю знань (що

узгоджується з отриманим дипломом бакалавра) або

суміжною; доступ до спеціалізованих лінгвістичних

досліджень.

Працевлашту-

вання

випускників

(для

регульованих

професій -

обов’язково)

2444.2 Філолог

2444.2 24316 Перекладач

2444.2 24325 Перекладач технічної літератури

3436.1 Референт

ІІІ Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного

ступеня вищої освіти. Тип диплому.

Обсяг освітньої програми бакалавра становить 240 кредитів ЄКТС.

З них 60 кредитів загальної, 177 кредитів професійної та 3 кредити

практичної підготовки.

4

Одиничний ступінь.

ІV Перелік компетентностей випускника

Інтегральна

компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані

задачі та практичні проблеми у певній галузі

професійної діяльності або у процесі навчання,

що передбачає застосування певних теорій та

методів відповідної науки і характеризується

комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності Інструментальні: когнітивні, методологічні,

технологічні, лінгвістичні; міжособистісна,

системна.

Спеціальні (фахові,

предметні)

компетентності

Білінгвальна компетенція (мовна та мовленнєва);

екстралінгвістична, перекладацька,

інструментальна, дослідницька (пошукова),

особистісна компетенція; стратегічна;

трансференційна; трансляторіальна, периферійні

компетенції.

Загальні: Шифр

1. Здатність діяти громадянськи свідомо на основі загальнолюдських

ціннісних орієнтирів, вміти застосовувати основні принципи

функціонування сучасного суспільства сталого розвитку та його

соціальних інститутів в умовах ринкових відносин, дотримуватися

основ безпеки професійної діяльності та здорового способу життя.

КЗ-1

2. Здатність до збору, обробки, збереження, продукування, передачі й

аналізу професійно важливої інформації з різних джерел. КЗ-2

3. Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію;

працювати в команді з дотриманням етичних норм та цінностей

мультикультурного суспільства; спілкуватися рідною та іноземною

мовами усно та письмово.

КЗ-3

4. Здатність розвивати вміння вчитися упродовж життя з високим

ступенем автономії, розробляти власну траєкторію саморозвитку. КЗ-4

5. Здатність розуміти та опрацьовувати ідеї та думки; здатність до

аналізу, синтезу й абстрактного мислення; вміння формувати картину

світу, стереотипи, образи та співвідносити їх з системою принципів,

понять, законів, сформованих на основі синтезу наукових знань.

КЗ-5

6.Здатність генерувати нові ідеї, бути критичним і самокритичним. КЗ-6

7. Здатність засвоювати базові знання з професії. КЗ-7

8. Здатність до організації та планування. КЗ-8

9. Здатність приймати обґрунтовані рішення, управляти якістю

виконуваної роботи та розв’язувати проблеми. КЗ-9

10. Здатність використовувати технологічні пристрої, працювати з

комп’ютером і електронними словниками, ресурсами та базами КЗ-10

5

даних.

Спеціальні:

1. Здатність правильно читати, аудіювати, розмовляти та писати

іноземною мовою на рівні (В1, В2). КП-1

2. Знання побудови двох мов, у тому числі, у контрастивному

аспекті; знання структурних особливостей термінологічних одиниць

у перекладацькій діяльності.

КП-2

3. Володіння мовами у тих видах мовленнєвої діяльності, які задіяні

у перекладі та компенсаторними стратегіями мовленнєвої поведінки;

врахування особливості мовленнєвої ситуації при здійснюванні

процесу міжкультурного спілкування.

КП-3

4. Здатність швидко знайти інформацію, необхідну для вирішення

перекладацьких завдань. КП-4

5. Здатність до гнучкого переключення з одного мовного коду на

інший; вміння обирати стратегії перекладу та функціональної

перспективи висловлювання.

КП-5

6. Здатність використання документальних та технологічних

ресурсів, що мають відношення до роботи перекладача. КП-6

7. Здатність швидко знайти інформацію, необхідну для розв’язання

перекладацьких завдань; вміти користуватись словниками та

довідковою літературою.

КП-7

8. Здатність здійснення текстової комунікації. КП-8

9. Здатність створювати тексти мови перекладу. КП-9

10. Знання загальних принципів перекладу, а також навички та

уміння його здійснення. КП-10

11. Уміння аналізувати резюме замовника та текст оригіналу,

визначати перекладацькі стратегії, презентувати текст перекладу

(включаючи його розташування на сторінці), працювати з

документацію, володіти термінологією, знати професійну поведінку

перекладача тощо

КП-11

12. Здатність використовувати словники, документацію, резюме і

технічні засоби, вміння користуватися комп’ютером; друкарські

вміння.

КП-12

13. Здатність до конфігурації пам'яті та гнучкості переключення з

одного мовного коду на інший, здійснювати опір інтерференції. КП-13

14. Вміння усно та письмово спілкуватися рідною мовою; здатність

правильно розмовляти та писати різними комунікативними стилями,

а саме неофіційним, офіційним, науковим тощо.

КП-14

15. Здатність забезпечення детального резюме з боку замовника та

вибору необхідних довідкових матеріалів, встановлення зворотного

зв'язку із замовником.

КП-15

6

V. Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти,

сформульований у термінах результатів навчання:

РН1: Знання основної іноземної мови на рівні В1, В2, враховуючи усі види

мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо, переклад).

РН2: Володіння системою лінгвістичних знань, що включають до себе

знання основних явищ на усіх рівнях мови та закономірностей функціонування

іноземних та рідної мов, їх функціональних різновидів.

РН3: Здатність зберігати у пам’яті знання про систему, норми та узус

іноземної мови, її словниковий склад і граматичний лад, правила використання

мовних одиниць для побудови мовних висловлювань.

РН4: Вміння будувати висловлювання на будь-які побутові, професійні та

фахові наукові теми, дискутувати, аргументувати, обґрунтовувати тощо.

РН5: Знати засоби досягнення еквівалентності у перекладі та вміти

використовувати адекватні прийоми перекладу.

РН6: Здатність розмовляти та записувати тексти іноземною мовою, що

вимагається під час проходження теоретичних курсів на останньому році.

РН7: Здатність створювати, редагувати, реферувати та систематизувати

тексти різних типів іноземною мовою.

РН8: Володіння методикою передперекладацького аналізу тексту.

РН9: Здатність до трансформації різних типів тексту (стилю, жанру,

цільової приналежності тексту).

РН10: Вміння здійснювати письмовий переклад текстів різних типів та

жанрів з дотриманням норм лексичної еквівалентності, дотриманням

граматичних, синтаксичних та стилістичних норм.

РН11: Вміння здійснювати послідовний переклад та усний переклад з

листа з дотриманням норм лексичної еквівалентності, а також граматичних,

синтаксичних та стилістичних норм тексту перекладу з урахуванням

темпоральних характеристик оригінального тексту.

РН12: Володіння системою скоропису під час виконання усного

послідовного перекладу.

РН13: Здатність працювати в міжнародному середовищі, цінувати та

поважати різноманітність та мультикультурність.

РН14: Володіння міжнародним етикетом та правилами поведінки

перекладача у різних ситуаціях усного перекладу (супровід туристичної групи,

забезпечення ділових переговорів, забезпечення переговорів офіційних

делегацій).

РН15: Здатність використовувати традиційні та інноваційні методи

перекладу у практичній діяльності.

РН16: Здатність до самонавчання, аналізу та критичного оцінювання

досвіду професійної сфери тощо.

1. Стиль та методика навчання

А) Підходи до викладання та навчання

7

Загальний стиль навчання – завдання-орієнтований. Лекційні курси

поєднуються з семінарами та робочими зустрічами. Переважно навчання

відбувається в малих групах (до 15 осіб), з дискусіями та підготовкою

презентацій самостійно та в мікрогрупах. Широко використовується

алгоритмізація навчання. Під час 3 та 4 років навчання відповідний час

виділяється на написання курсової роботи, яка презентуються та

обговорюються за участі провідних викладачів кафедри та одногрупників.

Б) Система оцінювання

Тестування знань, усні та писемні презентації, звіти про проходження практик,

есе, портфоліо, захист курсової роботи, опитування, дискусії, самоконтроль та

самооцінка, усні та письмові іспити.

2. Рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик.

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки,

навчальний час за циклами підготовки.

Обсяг освітньої складової освітньо-професійної програми підготовки

бакалавра (магістра) з філології, спеціалізація «Переклад (Новогрецька)»

становить 240 кредитів ЄКТС.

Розподіл змісту освітньої складової програми за циклами дисциплін та

критеріями нормативності і вибірковості наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл змісту освітньої складової за критеріями нормативності та

вибірковості

Цикл дисциплін Загальна

кількість

кредитів

У тому числі:

нормативні

дисципліни,

кредитів

вибіркові

дисципліни,

кредитів

Загальна підготовка 60 (25%) 45 (19%) 15 (6%)

Професійна підготовка 180 (75%) 135 (56%) 45 (19%)

Усього для ступеня

бакалавра

240

(100%)

180

(75%)

60

(25%)

Теоретичне навчання здійснюється на основі поєднання лекційних та

семінарських (практичних) занять з самостійною роботою. Практична

підготовка передбачає проходження різних видів практики.

Формами підсумкового контролю з навчальних дисциплін є екзамени,

заліки, а також диференційовані заліки, які проводяться для оцінювання якості

навчання (Таблиця 2).

8

Таблиця 2.

Перелік компонент ОПП

Код н/д

Шифр

дисципліни

за

навчальним

планом

Компоненти освітньої програма

(навчальні дисципліни, курсові

роботи, практики,

кваліфікаційна робота)

Кількість

кредитів

Форма

підсумкового

контролю

Обов’язкові компоненти ОПП

Дисципліни загальної підготовки

ОК 1. НДЗП 1.1.1 Українська мова (за професійним

спрямуванням) 3

екзамен

ОК 2. НДЗП 1.1.2 Історія України 3 екзамен

ОК 3. НДЗП 1.1.3 Історія української культури 3 екзамен

ОК 4. НДЗП 1.1.4 Філософія 3 екзамен

ОК 5. НДЗП 1.1.5 Політологія 3 екзамен

ОК 6. НДЗП 1.1.6 Безпека життєдіяльності 3 диф.залік

ОК 7. НДЗП 1.1.7 Комп’ютерні системи та

технології 3

екзамен

ОК 8. НДЗП 1.1.8 Основи психології 3 екзамен

ОК 9. НДЗП 1.1.9 Основи економічної теорії 3 екзамен

ОК 10. НДЗП 1.1.10 Основи правознавства 3 екзамен

ОК 11. НДЗП 1.1.11 Фізичне виховання 3 диф.залік

ОК 12. НДЗП 1.1.12 Теорія перекладу 3 екзамен

ОК 13. НДЗП 1.1.13 Проблеми перекладу НТЛ 3 залік

ОК 14. НДЗП 1.1.14 Латина 3 екзамен

ОК 15. НДЗП 1.1.15 Вступ до спецфілології 3 екзамен

Дисципліни професійної підготовки

ОК 16. НДПП 1.2.1 Практичний курс та практика

перекладу іноземної мови 1

114 заліки/екзамени

Курсова робота з іноземної мови І 6 диф.заліки

ОК 17. НДПП 1.2.2 Порівняльна лінгвістика 6 залік/ екзамен

ОК 18. НДПП 1.2.3 Лінгвокраїнознавство іноземної

мови 1

3 екзамен

ОК 19 НДПП 1.2.4 Історія іноземної мови 1 3 екзамен

ОК 20 НДПП 1.2.5 Термінологія іноземної мови 1 3 залік

ОК 21 НДПП 1.2.6 Вступ до перекладознавства 3 залік

ОК 22 НПП 1.2.7. Перекладацька практика з ОІМ 3 диф. залік

Вибіркові компоненти ОПП

Дисципліни загальної підготовки

ВК 1. ВДЗП 2.1.1 Комп’ютерна лексикографія та

переклад / Релігієзнавство

3 залік

ВК 2. ВДЗП 2.1.2 Лінгвокультурологія

/Культурологія

3 залік

ВК 3. ВДЗП 2.1.3 ОНД / Логіка 3 залік

ВК 4. ВДЗП 2.1.4 Вступ до мовознавства /

Прикладна етика

3 залік

ВК 5. ВДЗП 2.1.5 Історія зарубіжної літератури /

Спецкурс з перекладознавства

3 залік

9

Дисципліни професійної підготовки

ВК 6 ВДПП 2.2.1 Практичний курс та практика

перекладу іноземної мови ІІ

(англ./нім)

36 заліки/екзамени

Вибірковий блок А

ВК 7 ВДПП 2.2.2а Третя іноземна мова (німецька,

італійська)

9 екзамени

Вибірковий блок Б

ВК 7.1 ВДПП 2.2.2.1б Основи художнього перекладу 3 екзамен

ВК 7.2 ВДПП 2.2.2.2б Переклад та редагування текстів

різних типів та жанрів

3 екзамен

ВК 7.3 ВДПП 2.2.2.3б Соціолінгвістичні проблеми

варіативності

(аспект переклад)

3 екзамен

Структурно-логічна схема ОПП

Короткий опис логічної послідовності вивчення компонент освітньої

програми.

Таблиця 3.

Cтруктурно-логічна схема підготовки

Семестр Зміст навчальної діяльності

Шифр

дисципліни

Назва дисципліни Обсяг

кредитів

1 ОК 1. Українська мова (за професійним

спрямуванням)

3

1 ОК 2. Історія України 3

1 ОК 3 Історія української культури 3

1 ОК 21. Вступ до перекладознавства 3

2 ОК 11. Фізичне виховання 3

1,2,3,4,5,6,7,8 ОК 16. Практичний курс та практика

перекладу іноземної мови 1 108

2 ОК 7. Комп`ютерні системи і технології 3

2 ОК 14. Латинська мова 3

2 ОК 15 Вступ до спецфілології

(новогрецької) 3

3 ОК 4 Філософія 3

3 ОК 6 Безпека життєдіяльності 3

3 ОК 10. Основи правознавства 3

3 ВК 1. Комп’ютерна лексикографія та

переклад / Релігієзнавство

3

3 ВК 2. Лінгвокультурологія

/Культурологія

3

3,4,5,6,7,8 ВК 6 Практичний курс та практика

перекладу іноземної мови ІІ

(англ./нім)

36

4 ОК 8. Основи психології 3

10

4 ОК 9. Основи економічної теорії 3

4 ВК 3. ОНД / Логіка 3

4 ВК 4. Вступ до мовознавства /

Прикладна етика

3

4 ОК 18. Лінгвокраїнознавство іноземної

мови 1

3

5 ОК 5. Політологія 3

5 ОК 13. Проблеми перекладу НТЛ 3

5 ОК 19 Історія іноземної мови 1 3

5 ВК 5. Історія зарубіжної літератури /

Спецкурс з перекладознавства

3

5,6 ОК 17. Порівняльна лінгвістика 6

6 ОК 20 Термінологія іноземної мови 1 3

6,7,8 ВК 7 Третя іноземна мова (нім./італ.) 9

6 ВК 7.2 Переклад та редагування текстів

різних типів та жанрів / ТІМ

3

7 ВК 7.1 Основи художнього перекладу /

ТІМ

3

8 ВК 7.3 Соціолінгвістичні проблеми

варіативності

(аспект переклад) / ТІМ

3

8 ОК 12. Теорія перекладу 3

8 ОК 22 Перекладацька практика з ОІМ 3

Схематично співвідношення між результатами навчання та

компетентностями представлені у матриці (Таблиця 4), рядки якої містять

програмні результати навчання (ПР) за окремими дисциплінами освітньої

програми, а стовпці – компетентності (К), які студент набуває в результаті

успішного навчання за даною освітньою програмою.

Таблиця 4

Матриця відповідності визначених ОПП результатів навчання та

компетентностей

Компетентності

Програмні

результати

навчання/

Навчальна

дисципліна

Інтегр

альна

компет

ентніс

ть

Загальні


Спеціальні (фахові)


КЗ

-1

КЗ

-2

КЗ

-3

КЗ

-4

КЗ

-5

КЗ

-6

КЗ

-7

КЗ

-8

КЗ

-9

КЗ

-10

КП

-1

КП

-2

КП

-3

КП

-4

КП

-5

КП

-6

КП

-7

КП

-8

КП

-9

КП

-10

КП

-11

КП

-12

КП

-13

КП

-14

К

П-1

5

РН1. ОК 13; ОК

16; ВК 6; ВК 7

Здатність

розв’язув

ати

складні

К К К К +

+

+ +

+

+

+

РН2. ОК 1;

ОК 14; ОК 15; ОК

11

16; ОК17; ОК 18;

ОК 19; ОК 20; ОК

15

спеціаліз

овані

задачі та

практичн

і

проблеми

у певній

галузі

професій

ної

діяльност

і або у

процесі

навчання

, що

передбач

ає

застосува

ння

певних

теорій та

методів

відповідн

ої науки і

характер

изується

комплекс

ністю та

невизнач

еністю

умов

+ + + + +

РН3. ВК 4;

ОК 17

1

+

РН4. ОК 16;

ВК 6;

ВК 7

+ +

+

+

+

РН5. ОК 12;

ОК 13;

ОК 16;

ОК 21;

ВК 6;

ВК 7.1;

ВК 7.2;

ВК 7.3

1 1

+

3

3

+

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

РН6. ВК 3;

ОК 16; ВК 7.1; ВК

7.2; ВК 7.3

+

+

+

РН7. ОК 7;

ОК 13;

ОК 16;

ВК 1;

ВК 6;

ВК 7.1;

ВК 7.2

1

+

+

+

+

+

+

+

+

РН8. ОК 16;

ОК12;

ОК13;

ОК 20;

ОК 21;

ОК 22;

ВК 7.1;

ВК 7.2;

ВК 6; ВК 5; ВК1

+

+

+

+

+

+

+

+

РН9. ОК 12; ВК 7.2;

ВК 7.3

+

1

+

+

РН10. ОК 1; ОК 16; ОК

17; ОК 20;ВК 2;

ВК 7.2;ВК 7.3;

ВК 6

1 1

+

+

+

+

+

РН11. ОК 16;

ВК 6; ВК 5; ВК 7

К

+

+

+

+

+

РН12. ОК 16; ОК

20; ВК 6

+

+

+

+

+

РН13. ВК 1

+

К +

+

12

+ + + +

РН14. ОК 8;

ВК 5;

ОК 18

+

+

+

+

+

+

К +

+

РН15. ОК 8;

ОК 16

+

+

+

+

+

+

+

+

+

РН16. ОК 16;

+

+

+

+

+

+

+

VІ. Форми атестації здобувачів вищої освіти

Форми атестації

здобувачів вищої

освіти

Атестація випускників освітньої програми «Бакалавр»

(035 Філологія (Переклад (новогрецька)) здійснюється

у формі комплексного кваліфікаційного екзамену зі

спеціальності і спеціалізації у встановленому порядку

та завершується видачею документа встановленого

зразка про присудження йому ступеня бакалавра із

присвоєнням кваліфікації «Бакалавр філології.

Перекладач (новогрецька, українська)».

Вимоги до

комплексного

кваліфікаційного

екзамену

Екзамен з Іноземної мови І та теорії та практики

перекладу складається з п’яти завдань:

перше – теоретичне питання з теорії та історії

перекладу;

друге – теоретичне питання з вивчених

дисциплін: історії ОІМ (новогр.),

лінгвокраїнознавства, порівняльної лінгвістики

тощо.

третє – анотований переклад почутого тексту з

грецької мови на українську;

четверте – переклад статті з української мови на

новогрецьку;

п’яте – бесіда з екзаменатором за однією із

комунікативних ситуацій, використовуючи

відповідний активний лексичний мінімум,

передбачені програмою викладання новогрецької

мови граматичні та синтаксичні структури, мовні

кліше.

VII Вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості

вищої освіти

У ВНЗ повинна функціонувати система забезпечення вищим навчальним

закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система

внутрішнього забезпечення якості), яка передбачає здійснення таких процедур і

заходів:

13

1) визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;

2) здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

3) щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і

педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне

оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого

навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;

4) забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і

науково-педагогічних працівників;

5) забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою

програмою;

6) забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного

управління освітнім процесом;

7) забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені

вищої освіти та кваліфікації;

8) забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення

академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних

закладів і здобувачів вищої освіти;

9) інших процедур і заходів.

Система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої

діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за

поданням ВНЗ оцінюється Національним агентством із забезпечення якості

вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та

забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до

системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним

агентством із забезпечення якості вищої освіти, та міжнародним стандартам і

рекомендаціям щодо забезпечення якості вищої освіти.

14

Додаток А

Опис нормативних дисциплін

Нормативні дисципліни циклу загальної підготовки

ОК 1. Українська мова (за проф. спрямуванням)

Мета вивчення курсу: підвищення рівня теоретичних знань та розвиток

практичних навичок студентів щодо мовних умінь і навичок у професійній

сфері; практичне опанування студентами умінь ділового мовлення на рівні,

достатньому для професійної діяльності; формування комунікативної

компетентності студентів.

Завдання курсу: підвищення загального рівня грамотності студентів;

засвоєння основних відомостей про українську мову як багатоаспектну

лінгвістичну систему; формування, розвиток та закріплення навичок та вмінь

правильного використання усталених мовностилістичних засобів української

мови; докладне вивчення зразків оформлення різних видів документів;

формування вмінь культури мовлення у професійній діяльності.

Змістові модулі:

1. Основи культури української мови

2. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

3. Усна форма спілкування як інструмент професійної діяльності

ОК2. Історія України

Мета вивчення курсу – формування знань про заселення українських

земель, формування української нації та розвиток інших етнічних спільнот,

історію української державності, соціально-економічні, політичні, культурні

процеси, що складають змістовий пласт історії України від найдавніших часів

до початку ХХІ ст.

Завдання курсу: виховання у студентів на фактах історії України почуття

національної гідності, патріотизму, почуття відповідальності за вивчення історії

України, як основи для засвоєння широкої системи історичних знань, вивчення

історичного процесу за принципом історизму, об'єктивності та науковості,

формування нового історичного мислення шляхом співставлення полярних

точок зору і різних фактів, розвинення вміння аналізувати історичний матеріал,

робити ґрунтовні висновки, використовуючи різні типи історичних джерел,

навчити розрізняти історичний факт від історичного міфу, викривати

стереотипи, упередженість, необ'єктивність, розвити вміння робити виважені

висновки та самостійні оцінки історичних подій, явищ, толерантно сприймати

багатоетнічні, полікультурні явища національної та світової історії, розглядати

історію України у європейському та світовому контекстах, формувати

національну самобутність і почуття патріотизму.


1. Українські землі від найдавніших часів до початку ХХ ст.

2. Українські землі у першій половині ХХ ст.

3. Україна у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

15

ОК3. Історія української культури

Мета вивчення курсу – формування у студентів системи знань про

унікальність української культури, її роль та місце в світовому культурному

просторі.

Завдання курсу – формування у студентів розуміння унікальності

національного культурного простору на основі з’ясування проблеми

культурогенезу; познайомити з основними досягненнями української культури

в її діахронному вимірі; виявити детермінованість та закономірності

культурного процесу, оцінити історичний розвиток культури на основі

порівняння української культури з європейською та світовою; оцінити

еволюцію мистецького розвитку в контексті проблеми співвідношення традиції

і новаторства


1. Концептуальні засади вивчення української культури

2. Етапи формування та розвитку української культури

3. Українська культура в умовах євроінтеграції

ОК 4.Філософія

Мета вивчення курсу: набуття студентами знань про генезис, розвиток і

зазначення філософських ідей у всесвітній культурі, знайомство із сучасною

філософією, опанування філософськими методами, аналізом та вирішенням

філософських проблем сучасності; формуванні світогляду, свідомості та

самосвідомості студентів.

Завдання курсу: залучення до історії людської думки; формування

критичного мислення, розвиток вміння висловлювати свої думки, виступати

публічно, аргументувати і доводити свою точку зору, шанобливо ставитися до

інших точок зору; вироблення здатності аналізувати та інтерпретувати

інформацію, працювати з різними джерелами, класифікувати, обробляти

філософську і будь-яку гуманітарну інформацію; знайомство і прилучення до

загальнолюдських цінностей, вироблення навичок культури соціальних

відносин, здатності до соціальної адаптації.


1.Антична та середньовічна філософія

2.Філософія нового часу

3.Сучасна філософія

ОК5. Політологія

Мета вивчення курсу: складання у майбутніх фахівців глибокого та

всебічного розуміння політичної реальності та її осмислення політичною

наукою. Сформувати базові уявлення про взаємодію суб’єктів політики між

собою та з суспільством, виокремити основні політичні інститути, процеси та

явища. Застосовувати політичні знання при аналізі політичних процесів

сучасності. Сформувати політичну культуру, особисту позицію.

Завдання курсу: методології політичної науки; систематизація та

структуризація знань про політику; понятійно-категоріального апарату;

16

сутності політичної системи суспільства, її функціонування та взаємодію з

середовищем.


1. Політологія як навчальна дисципліна.

2. Держава як політичний інститут.

3. Громадянське суспільство та політичні партії як складові політичної

системи.

ОК6. Безпека життєдіяльності

Мета вивчення курсу: набуття студентом компетенцій, знань, умінь і

навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням

ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть

спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на

об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за

особисту та колективну безпеку; формуванні у студентів здатності творчо

мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати

продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей

майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-

технічного прогресу; наданні знань, умінь, здатностей (компетенцій) для

здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення

оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах

господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формуванні у

студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення

необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів

гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання курсу: опанувати знання, вміння та навички вирішувати

професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо

забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та

надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої

відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування

об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-

обгрунтованих критеріїв прийнятного ризику; засвоєння студентами новітніх

теорій, методів і технологій з прогнозування НС, визначення рівня ризику та

обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту

персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС,

локалізації та ліквідації їхніх наслідків; набуття студентами знань, умінь і

здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної

діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням

збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах

професійної діяльності.


1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека у надзвичайних

ситуаціях

2. Загальна підготовка та профільна підготовка з питань цивільного

захисту

17

3. Загальні питання охорони праці. Основи виробничої безпеки

ОК7. Комп’ютерні системи та технології

Мета вивчення курсу: формування у майбутніх фахівців сучасного рівня

інформаційної та комп’ютерної культури; набуття практичних навичок з основ

застосування сучасних технологій обробки інформації за допомогою засобів

управління комп’ютером та комп’ютерних систем; формування у студентів

розуміння основ комп'ютеризації офісної діяльності, сучасного інформаційного

забезпечення, системи знань та вмінь, зорієнтованих на проведенні

інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи із використанням

прикладного програмного забезпечення; формування теоретичних знань та

практичних навичок професійної роботи, що необхідні для використання

інформаційних технологій та систем (основні роботи із забезпечення життєвого

циклу документу; пошук, обробка, надання, передавання інформації;

використання основних сервісів мережі Інтернет, в тому числі соціальних

мереж); ознайомлення студентів з актуальними питаннями використання

засобів інформатики та комп’ютерної техніки у галузевому середовищі.

Завдання курсу: придбання і закріплення знань студентами в області

використання інформаційних технологій і систем, їх інформаційного та

програмного забезпечення; вивчення універсальних пакетів програм;

придбання знань в області локальних та глобальних мереж; освоєння методик і

технологій автоматизованої обробки даних; вивчення принципів побудови

інформаційних систем; освоєння засобів комп’ютерної техніки; засвоєння

технології роботи в мережі Інтернет.


1. Теоретичні засади інформатики, комп’ютерної техніки та

інформаційних технологій.

2. Технології обробки та захисту інформації.

3. Мережеві технології.

4. Сучасні комп’ютерні системи опрацювання інформації.

ОК8. Основи психології

Мета вивчення курсу: формування прагнення до самопізнання та

самовдосконалення, комунікативної компетентності студентів;

підвищення рівня теоретичних знань; розвиток творчого мислення і вмінь

підходити до рішення професійних та життєвих задач з урахуванням

основних закономірностей функціонування психіки людини.

Завдання курсу: допомога в осмисленні значущості основ психології

для майбутнього професіонала в будь-який галузі життєдіяльності;

ознайомлення студентів з історією, сучасним станом, основними

категоріями, методами; галузями психологічної науки; формування знань

про сутність, зміст, структуру, джерела психіки людини та соціальної

групи; формування професійного бачення психологічних закономірностей

протікання та розвитку психічних процесів, станів та властивостей

особистості; окреслення онтогенетичного шляху людини як соціального

18

індивіда й особистості, розкриття зв’язку закономірностей психічного

розвитку з вихованням і навчанням; розвиток у студентів комунікативних

компетенцій, оволодіння технологіями міжособистісного спілкування;

формування практичних навичок вправного застосування різних методів

вивчення пізнавальної сфери особистості, психічних станів та

індивідуально-типологічних особливостей особистості; заохочування

студентів до пошуку зв’язків теоретичних положень науки з практикою.


1. Вступ до психології.

2. Психологія пізнання.

3. Проблема особистості в психології.

ОК9. Основи економічної теорії

Мета вивчення курсу: набуття ґрунтовних економічних знань,

формування логіки економічного мислення і економічної культури, навчання

базовим методам пізнання і аналізу економічних процесів.

Завдання курсу: набуття навичок раціональної економічної поведінки,

виходячи з концептуальних основ ринкової економіки; розуміння особливостей

функціонування сучасних ринків, формування агрегованих показників,

визначення чинників і наслідків макроекономічного розвитку господарських

систем; формування вмінь загального аналізу основних економічних подій у

своїй країні та за її межами, пошуку й використання інформації, необхідної для

орієнтування в основних поточних проблемах економіки. Змістові модулі:

1. Загальні основи соціально-економічного розвитку.

2. Теоретичні основи мікроекономіки.

3. Теоретичні основи макроекономіки. Закономірності розвитку

світового господарства.

ОК10. Основи правознавства

Мета вивчення курсу: набуття студентами ґрунтовних знань з теорії

правознавства, оволодіння системою основних понять правознавства, засвоєння

найважливіших положень окремих правових галузей та вироблення навичок їх

застосування на практиці.

Завдання курсу: вивчення теорії правознавства; закономірностей та

специфіки розвитку держави та права; основних положень Конституції

України, які стосуються регламентування діяльності держави та організації

суспільного життя, прав і обов’язків громадянина; ознайомлення з базовими

положеннями основних галузей права України та їх застосуванням у

практичних завданнях.


1. Теоретичні засади держави та права.

2. Публічно-правові галузі права.

3. Приватно-правові галузі права.

19

ОК11. Фізичне виховання

Мета вивчення курсу – формування всебічно розвинених особистостей,

підготовка студентів до високоякісної праці за обраних фахом, збереження та

зміцнення здоров’я.

Завдання курсу: збереження та зміцнення здоров’я, загартування організму,

прищеплення навичок здорового способу життя, підвищення фізичної і

розумової працездатності; виховання у студентів потреби до систематичних

занять фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення;

оволодіння системною спеціальних знань з основ теорії і методики, організації

фізичного виховання; набуття необхідних знань у галузі гігієни праці,

харчування спорту; формування життєво важливих вмінь і навичок, розвиток

фізичних здібностей.


1. Розвиток загальних фізичних якостей, подальший розвиток

витривалості

2. Основи методики розвитку силових здібностей.

3. Основи методики розвитку швидкісно-силових здібностей.

4. Розвиток швидкісних якостей та складно-координаційних здібностей

ОК12. Теорія перекладу

Мета вивчення курсу: розкрити загальні питання теорії перекладу;

ознайомити студентів з основними моделями та закономірностями процесу

перекладу; забезпечити глибоке засвоєння видів і типів перекладу та їх

використання для правильного (адекватного) відтворення значень

комунікативних одиниць мовою перекладу.

Завдання курсу: навчити розрізняти жанрово-стилістичні особливості

(ознаки) різних типів тексту; навчити студентів розрізняти і використовувати

різні види трансформацій, що застосовуються при перекладі прозових і

поетичних творів (текстів); розглянути специфіку перекладу окремих розрядів

лексики та сполучуваність слів у процесі перекладу; ознайомити студентів з

поглядами найвидатніших перекладознавців на поняття і термін “переклад”,

сприяти усвідомленню різниці в підходах до перекладу в різні історичні

періоди розвитку перекладознавства в європейських країнах; сприяти

усвідомленню різниці у підходах до перекладу різних типів тексту, зокрема

віршових (поетичних) і прозових творів (текстів); сформувати первинні

навички підходу до перекладу різних жанрових різновидів тексту; ознайомити з

сучасними теоріями адекватного перекладу, розробленими західними і

вітчизняними перекладознавцями.


1. Теорія перекладу як наукова дисципліна.

2. Основні проблеми теорії перекладу.

ОК13. Проблеми перекладу НТЛ

Мета вивчення курсу – формуванні у студентів теоретичної бази та

практичних навичок аналізу та адекватного перекладу науково-технічної

літератури, тренуванні окремих необхідних умінь.

20

Завдання курсу: вдосконалення лінгвістичної, мовної, комунікативної та

професійної компетенції студентів в науково-технічній сфері; знайомство з

теоретичними положеннями дисципліни, основними проблемами теоретичного

дослідження у даній сфері; аналіз загальних вимог до перекладу наукової та

технічної літератури; вироблення вміння долати перекладацькі труднощі

граматичного, лексичного, стилістичного характеру; вироблення вміння

проводити доперекладацький аналіз науково-технічного тексту і обирати

загальну перекладацьку стратегію; вироблення вміння здійснювати переклад

текстів різного жанрово-смислового наповнення в рамках науково-технічного

перекладу; розвиток вміння оцінювати переклад з точки зору його відповідності

встановленим перекладацьким нормам, а також проводити редагування тексту

перекладу; вироблення вміння оформляти текст перекладу відповідно до вимог,

пропонованих для матеріалів даного виду на мові перекладу; вдосконалення

навичок самостійної роботи з додатковою, довідковою літературою,

двомовними, тлумачними та фразеологічними словниками.


1. Основні положення перекладу науково-технічної літератури.

2. Граматичні особливості стиля науково-технічної літератури.

3. Лексичні особливості стиля науково-технічної літератури.

4. Стандартизація термінології та лексикографія.

ОК14. Латинська мова

Мета вивчення курсу: надання базових знань з граматики латинської

мови, розширення лінгвістичного кругозору студентів, надання базових

відомостей з історії та культури античного світу.

Завдання курсу: засвоєння елементарних основ латинської граматики, що

сприяють більш легкому засвоєнню нових європейських мов та поглиблюють

розуміння рідної мови, тому що латинська мова зіграла значну роль у

формуванні граматичної та лексичної структури європейських мов; формування

навичок та вмінь: граматичного аналізу тексту як на морфологічному, так і на

синтаксичному рівні; роботи з лексикою, зі словником; перекладу нескладних

текстів за допомогою словника.


1. З історії розвитку латинської мови. Фонетика та графіка: періоди

розвитку літературної мови в античну добу та її подальше існування; пам’ятки

латинської писемності; виникнення романських мов з латинської, вплив

латинської мови на германські мови; латинські запозичення у нових мовах;

латинська абетка, читання букв і буквосполучень, правило наголосу.

2. Система імен латинської мови: іменники першої, другої, третьої,

четвертої, п’ятої відміни; прикметники першої-другої відміни та третьої

відміни; ступені порівняння прикметників; прислівники; займенники;

числівники.

3. Дієслово. Особові та іменні форми дієслова: основи, основні форми,

дієвідміни латинського дієслова; теперішній час дійсного способу активного і

21

пасивного стану; дієслово esseiposse; дієприкметник теперішнього часу

активного стану і минулого часу пасивного стану.

4. Синтаксис простого речення: будова простого речення; вживання

прийменників; особливості пасивної конструкції.

ОК15. Вступ до спецфілології

Мета вивчення курсу: засвоєння студентами теоретичних знань про

грецьку та новогрецьку філологію як науку, про основні етапи її формування та

становлення в історичному процесі розвитку грецької мови, також формування

у студентів широкого уявлення про мовну та літературну спадщину Давньої та

Сучасної Греції

Завдання курсу: формування у студентів теоретичних знань про: сутність

філології як науки; основні етапи розвитку та зміст грецької філології; наукове

становлення та офіційне визнання новогрецької філології як науки;

періодизація та етапи розвитку грецької мови; розвиток літературного процесу

на теріторії Греції; ознайомлення студентів з мовною та літературною

спадщиною Греції на усіх основних етапах її історичного розвитку (Давня

Греція, епоха Візантійської імперії, Середньовіччя, часи Османської імперії,

Сучасна Греція); ознайомлення студентів з процесами взаємодії грецької мови з

іншими іноземними мовами, зокрема, зі слов'янськими, з процесами

запозичення лексичних одиниць, а також процесами впливу грецької мови на

становлення деяких європейських мов; сприяння розвитку вміння у студентів

обґрунтовувати значення грецької мови для філологічної та гуманітарної

освіти; ознайомлення студентів з процесом викладання та вивчення грецької

мови на території України (історичний аспект), а також зі станом грецької мови

в Приазов'ї (двомовність приазовських греків – переселенців); розширення

наукового кругозору студентів – філологів.


1. Філологія як наука.

2. Давньогрецька література.

3. Запозичення та фразеологія новогрецької мови.

4. Процес становлення та розвитку грецької мови.

Нормативні дисципліни циклу професійної підготовки

ОК16. Практичний курс та практика перекладу іноземної мови І

І курс

Мета вивчення курсу: навчання практичному володінню мовою для

активного застосування іноземної мови як у щоденному, так і у професійному

спілкуванні; опанування знань, вмінь та навичок з новогрецької мови в галузі

перекладу; цілеспрямоване формування мовної та мовленнєвої компетенції

студентів; надання глибоких відомостей про країну мови, що вивчається.

Формування професійної компетентності особистості як синтезу змістовного та

структурного компонентів, що реалізуються в загально-професійній та

професійно-предметній компетенціях, спричиняють соціалізацію особистості,

формування в неї світоглядних та науково-професійних поглядів, визначають

22

успішність майбутньої діяльності, здатність до самореалізації, саморозвитку та

самовдосконаленню. Основна мета загального курсу полягає у формуванні у

студентів лінгвістичної та комунікативної компетенції.

Завдання курсу: сформувати уміння фонетично правильно вимовляти усі

голосні та приголосні; надати знання про основні особливості асиміляції звуків,

основні правила словесного та фразового наголосу; навчити вільно, фонетично

правильно, тобто з правильною інтонацією і розташуванням пауз, читати

знайомі та незнайомі адаптовані тексти; створити концептуальну базу в галузі

граматичного складу мови й провідних напрямків граматичних досліджень;

сформувати систему знань про граматичний склад сучасної новогрецької мови;

сформувати теоретичні й практичні знання в галузі актуальних питань

граматики; сформувати стійкі навички граматичного аналізу; навчити розуміти

загальну думку різноманітних розмов між носіями мови на буденні теми;

сформувати вміння правильно формулювати новогрецькою мовою і

застосовувати на практиці в усних та письмових вправах правила, які

стосуються вивченого граматичного матеріалу; сформувати вміння правильно

користуватися буденною лексикою у тому чи іншому випадку; розвивати

навички усного та письмового мовлення; підготовка студентів до діяльності на

ринку послуг перекладу.


1. Знайомство.

2. Навчання в університеті.

3. Родина.

4. Пошта.

5. Мій друг (подруга).

6. Пори року.

7. Повернення з канікул.

8. Листування.

9. Купівля. В супермаркеті.

10. Життя в місті й селі.

11. У лікарні.

12. Вечірка.

13. Мій будинок.

14. Мій робочий день.

15. Професії.

16. Їжа. Назви страв. Українська та грецька національна кухня.

17. Свята в Греції та Україні.

18. Розваги та відпочинок в Греції.

ІІ курс

Мета вивчення курсу – оволодіння базовими знаннями з граматики,

подальше вдосконалення граматичних вмінь та навичок, формування у

студентів комунікативної та мовної компетенції; розвиток у студентів навичок

усного і писемного, діалогічного і монологічного мовлення за темами, що

вивчаються, розвиток умінь перекладу художнього тексту та спеціалізованих

текстів, читання і перекладу автентичних газетних та журнальних статей,

інтернет ресурсів.

23

Завдання курсу: формування системи знань про граматичний склад

сучасної новогрецької мови;розвиток умінь сприймати та відтворювати

прослуханий текст іноземною мовою, виділяючи основну та другорядну

інформацію;розвиток умінь відповідати на запитання до прослуханого тексту та

самостійно ставити запитання до нього; створити у студентів відповідну базу

знань для вільного користування новогрецькою мовою у професійних,

наукових та інших цілях;


Аспект «Граматика»

1. Дієвідмінювання дієслів активного стану.

2. Відмінювання іменників.

3. Дієвідмінювання дієслів I дієвідміни пасивного стану.

4. Відмінювання та ступені порівняння прикметників та прислівників.

5. Дієвідмінювання дієслів II дієвідміни пасивного стану.

6. Відмінювання деяких видів займенників.

Аспект «Аудіювання»

1. Καθημερινή επικοινωνία.

2. Η διασκέδαση στην Ελλάδα.

3. Ο καιρός.

4. Τα μέσα συγκοινωνίας.

5. Μέσα Μαζικής Ενημέρωσης.

6. Εκπαίδευση.

7. Πολιτισμός.

8. Ταξίδια.

9. Τροφή.

Аспект «Практика усної та писемної мови, практика перекладу»

1. Ελεύθερος χρόνος.

2. Μετακίνηση – Ταξίδια.

3. Υγεία – Περίθαλψη.

4. Διατροφή.

5. Εργασία – Επαγγέλματα.

6. Καταναλωτικά αγαθά.

7. Τεχνολογία.

8. Αθλητισμός.

ІІІ курс

Мета вивчення курсу: подальше опанування знань, вмінь та навичок з

новогрецької мови в галузі перекладу, цілеспрямоване формування мовної та

мовленнєвої компетенції студентів, надання більш глибоких відомостей про

країну мови, що вивчається, навчання практичному володінню мовою для

активного застосування іноземної мови як у щоденному, так і у професійному

спілкуванні.

Завдання курсу: закріплення навичок правильного читання уголос і про

себе зв’язного тексту, діалогічного мовлення, інтонації та мелодики розмовної

мови. Крім розвинення двох основних видів читання – виучуваного та

ознайомчого – акцентування уваги на розвиток «філологічного» читання,

спрямованого на вилучення з тексту мовної інформації; закріплення

24

комунікативних вмінь студентів шляхом опанування ними навичок

діалогічного та монологічного мовлення на основі засвоєння лексичних

одиниць та граматичних структур.


Аспект «Граматика»

1. Парадигма відмінювання іменників новогрецької мови.

2. Парадигма відмінювання прикметників новогрецької мови.

3. Числівники новогрецької мови.

4. Структура мови. Речення. Складне синтаксичне ціле.

5. Члени простого речення.

6. Складне речення. Будова складного речення. Складносурядне речення.

7. Складнопідрядне речення.

8. Пряма та непряма мова. Знаки пунктуації.

Аспект «Аудіювання»

1. Αθλητισμός.

2. Καθημερινή επικοινωνία.

3. Μέσαεπικοινωνίας.

4. Δημόσιες υπηρεσίες.

5. Ραδιοφωνική εκπομπή.

6. Πολιτικό σύστημα.

7. Εκπαίδευση.

Аспект «Практика усної та писемної мови»

1. Πολιτικό σύστημα της Ελλάδας.

2. Επικαιρότητα.

3. Ευ ζήν.

4. Επαγγελματικός προσανατολισμός.

5. Πλανήτης Γη.

6. Οικολογία – Ρύπανση.

7. Επιστήμη - Βιοτεχνολογία.

ІV курс

Мета вивчення курсу: подальше формування мовної та мовленнєвої

компетенції студентів щодо основних граматичних та синтаксичних явищ

новогрецької мови; розвинення навиків усного та писемного мовлення,

розвиток відповідальності перекладача за доручене діло (не лише неодмінно

точно передати зміст іншомовного твору, але й дати уявлення про його

неповторну форму), розширення загальнокультурного кругозору студентів,

поглиблення ерудиції та підготовка к діяльності на ринку послуг перекладу.

Завдання курсу: закріплення умінь сприймати інформацію на слух,

розуміти та інтерпретувати основний зміст текстів при прослуховуванні,

узагальнювати факти, робити висновки; поповнення активного та пасивного

лексичного мінімуму та фразеологічного запасу студентів в усіх

функціональних жанрах писемного літературного мовлення на мові оригінала

та перекладу, що вивчається, згідно з запланованою тематикою в обсязі 2500;

оволодіння синонімічними, антонімічними та полісемічними ресурсами

новогрецької мови; оволодіння структурними та виразними засобами

25

новогрецької мови, засвоєння навиків їх цілісного осмислення, аналізу та

об’єктивній оцінки з порівняно-перекладацьких позицій; розвинення навиків

письмового літературного мовлення на основі аудіювання та читання;

ознайомлення з культурою, історією, реаліями та традиціями Греції;

формування навичок самостійної роботи з додатковою літературою,

двомовними, тлумачними та фразеологічними словниками; навчання студентів

давати самостійну оцінку якості виконаного перекладу на підставі

порівняльного аналізу текстів МО та МП.


Аспект «Граматика» присвячено детальному вивченню теоретичних

положень з синтаксису новогрецької мови, вивченню та відпрацюванню

синтаксичних явищ.

1. Структура мови. Речення. Складне синтаксичне ціле.

2. Члени простого речення.

3. Складне речення. Будова складного речення.

4. Складносурядне речення.

5. Складнопідрядне речення.

6. Пряма та непряма мова.

7. Знаки пунктуації.

Аспект «Практика усної та писемної мови»

1. Υγεία – Μάστιγες της σύγχρονης κοινωνίας.

2. Οικολογικά προβλήματα.

3. Νέες τεχνολογίες και οι επιπτώσεις τους.

4. Διαφήμιση.

5. Νέοι και σύγχρονος κόσμος.

6. Ελευθερία – Δημοκρατία – Εξουσία.

7. Παγκοσμιοποίηση.

ОК17. Порівняльна лінгвістика

Аспект «Лексикологія новогрецької та української мов»

Мета вивчення курсу: сформувати у студентів глибоке наукове розуміння

теоретичних основ порівняльної лексикології на рівні сучасного розвитку

лінгвістичної науки.

Завдання курсу: підвищити рівень підготовки студентів-філологів з теорії

новогрецької мови; сприяти глибокому науковому розумінню теоретичних

основ сучасної порівняльної лексикології; навчити студентів порівнювати

лексичні явища в новогрецькій та українській мовах; сприяти розвитку у

студентів умінь та навичок користування різними видами новогрецько-

українських та українсько-новогрецьких словників.


1. Проблеми слова як основної мовної одиниці. Семасіологія, полісемія і

омонімія.

2. Шляхи розширення лексичного складу мови. Запозичення. Неологізми.

3. Фразеологія та лексикографія.

Аспект «Теорграматика іноземної (новогрецької) та української мов»

Мета вивчення курсу: порівняння особливостей граматичних систем

26

новогрецької та української мов, спостерігання, дослідження та встановлення

відповідностей і розбіжностей граматичних систем обох мов.

Завдання курсу: систематизація граматичного матеріалу попередніх етапів

навчання, перевірка навичок їхнього практичного використання у мовленні;

вивчення основних етапів розвитку граматики як науки, а також аспектів ії

дослідження, розділів граматики, дослідження основних одиниць граматичної

будови мов; ознайомлення з особливостями деяких частин мови щодо їх

відмінювання та вживання; ознайомлення з проблемами частиномовної

класифікації, морфологічної диференціації імені та дієслова; дослідження

способів словотворення у новогрецькій та українській мовах, порівняння цих

способів; ознайомлення з проблемами синтаксису, із сучасними теоріями

речення; забезпечення засвоєння студентами основних навичок використання

знаків пунктуації в новогрецькій мові; ознайомлення студентів з видатними

науковими трудами в галузі морфології та синтаксису новогрецької та

української мови, їх опрацювання; формування у студентів навичок пошуково-

творчої та самостійної роботи студентів з додатковою та довідковою

літературою, вміння диференціювати та узагальнювати зібраний матеріал;

сприяння розвитку у студентів умінь та навичок використання теоретичних

положень; розвиток аналітичного мислення та пізнавальної активності

студентів.


1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії. Розділи

граматики.

2. Частини мови. Проблема частиномовної класифікації.

3. Морфологічний рівень. Синтаксичний рівень. Теорії речення

4. Походження слів новогрецької мови. Способи словотворення.

Аспект «Стилістика іноземної (новогрецької) та української мов»

Мета вивчення курсу: вивчення стилів, форм мови, висвітлювання

проблематики стилістики усної та писемної форм мови, порівняння жанрів

української та новогрецької мов, а також формування мовної та мовленнєвої

компетенції студентів щодо основних стилістичних норм мови.

Завдання курсу: вивчення основних термінів стилістики, ії об’єкту та

предмету;розуміння сутності стилістики мовних одиниць, теоретичної і

практичної значущості стилістики;дослідження закономірностей стилістики

літературної мови і діалектного мовлення;аналіз особливостей стилів та жанрів

української та новогрецької мов; забезпечення засвоєння студентами основних

навичок використання знаків пунктуації в новогрецькій мові;ознайомлення

студентів з видатними науковими трудами зі стилістики новогрецької та

української мов, опрацювання досліджень зі стилістики мови.


1. Стилістика як лінгвістичне вчення. Лінгвістичне та літературознавче

визначення стилістики.

2. Неоднорідність мови. Мовна різноманітність і мовні варіації.

3. Ресурси стилістики мови та їх використання. Лексична стилістика.

Стилістичні прийоми та засоби виразності у мові.

4. Функціональні стилі мови і мовлення.

27

ОК18. Лінгвокраїнознавство іноземної мови І

Мета вивчення курсу: опанування базових знань стосовно історії,

географії, природних ресурсів, політичного та адміністративного устрою,

народонаселення, культурного надбання Греції та Кіпру, а також діаспори

греків у світі.

Завдання курсу: надати студентам певну систему знань про розвиток та

сучасний стан країн перебування греків.


1. Загальні відомості про Грецьку Республіку (Географія. Клімат. Роль у

сучасному світі. Політичний устрій Греції. Культура та освіта Греції.

Відомі постаті грецького народу).

2. Історія Греція з давніх часів до сьогодення.

3. Загальні відомості про Республіку Кіпр (Географія. Клімат. Політичний

устрій. Роль у сучасному світі. Історія Кіпру з давніх часів до сьогодення.

Культура та освіта Республіки Кіпр).

4. Загальні відомості про грецьку діаспору у світі. Еллінізм в Україні.

ОК19. Історія іноземної мови І

Мета вивчення курсу: комплексне вивчення історичних етапів розвитку системи новогрецької мови у діалектичному взаємозв’язку всіх її компонентів і пояснення на цій підставі її основних фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних явищ.

Завдання курсу: навчання студентів глибокому історично зумовленому розумінню складу грецької мови та загальних закономірностей її розвитку; ознайомлення студентів із найважливішими пам’ятками грецької мови;вивчення поетапного розвитку фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної будови грецької мови; розуміння процесу формування єдиної новогрецької мови (Κοινή Νεοελληνική); розуміння сутності мовного питання; висвітлення основних тенденцій сучасного розвитку новогрецької мови.


1. Введення в історію грецької мови. Передумови до формування та

становлення грецької мови.

2. Грецька мова відповідно до періодів історичного становлення.

3. Мовне питання.

4. Сучасна грецька мова. Грецька діалектологія.

ОК20. Термінологія іноземної мови І

Мета вивчення курсу: вміти правильно формулювати новогрецькою мовою

і застосовувати на практиці в усних та письмових вправах, правила, які

стосуються термінотворення у національних терміносистемах. Правильно

застосовувати засвоєний матеріал в усному й письмовому мовленні. Вміти

користуватися термінологічними словниками, складати списки термінів для

28

ілюстрації технічних процесів, а також наукових, юридичних та комерційних

процедур.

Завдання курсу: висвітлити лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, які

впливають на створення нових термінів у національних терміносистемах;

допомогти студентам оволодіти навичками створення нових термінів та

перекладу вже існуючих; сформувати загальне уявлення про систему та

структуру терміносистеми.


1. Термін та його властивості. Головні соціолінгвістичні тенденції

становлення національних терміносистем.

2. Лексичне значення, внутрішня та зовнішня форма термінологічних

одиниць.

ОК21. Вступ до перекладознавства

Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів з основними поняттями і

теоріями, що існують у сучасному перекладознавстві; оволодіння навичками

перекладацького аналізу одиниць мови оригіналу і мови перекладу.

Завдання курсу: висвітлення основних закономірностей розвитку

перекладознавства, як самостійної дисципліни; формування у студентів уміння

розпізнавати різні види перекладу; забезпечення засвоєння студентами

основних теорій перекладу; розширення наукового кругозору студента;

підготовка студентів теоретично до слухання, розуміння і свідомого засвоєння

курсу аспектного перекладу з іноземної мови українською (російською) та

навпаки.


1. Перекладознавство як наука. Значення перекладу в сучасному житті.

2. Короткий огляд історії перекладу.

3. Види перекладу.

4. Перекладацькі трансформації

ОК22. Перекладацька практика з ОІМ

Мета практики: застосування набутих за період навчання на 1-4 курсах

теоретичних навичок і вмінь; спонукання студента-практиканта до

самостійного пошуку і розв’язання перекладацьких проблем; перевірка на

практиці компетентності студента з письмового перекладу.

Завдання: виконання різних видів перекладу з новогрецької мови на

українську, що детально подано у змісті практики; виконання коректорської та

редакційної правки тексту.

Зміст практики: аналітичне опрацювання та переклад грецькомовних

джерел з метою отримання інформації щодо вказаної галузі знань; виконання

пакету загальних та індивідуальних завдань, передбачених програмою

практики.

29

Додаток Б

Опис вибіркових навчальних дисциплін

Дисципліни циклу загальної підготовки

ВК 1 (1). Комп’ютерна лексикографія та переклад

Мета вивчення курсу – надати уявлення про місце і роль інформаційних

технологій в сучасній лінгвістичній науці, сформувати у студентів знання,

вміння та навички, необхідні для ефективного використання сучасних

інформаційних технологій у діяльності перекладача, при перекладах з

новогрецької, англійської, української, російської та інших мов, що вивчаються

у рамках освітньої програми спеціальності. Можливості застосування сучасних

інформаційних технологій при вивченні іноземних мов.

Завдання курсу: надати знання щодо використання в процесі перекладу

комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення, закріпити у

студентів теоретичні знання в галузі редагування машинного перекладу та

сформувати практичні навички і вміння роботи із сучасним системним та

прикладним програмним забезпеченням персональних комп’ютерів, яке

використовує перекладач у професійній діяльності.


1. Теоретичні основи інформаційних технологій в перекладі.

2. Практичні основи інформаційних технологій в перекладі.

ВК 1 (2). Релігієзнавство Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів із предметом, структурою

та теоретико-методологічними завданнями релігієзнавства; надання студентам

систематизованих знань про об’єктивні закономірності появи, історичного

розвитку та функціонування релігії на різних етапах духовно-культурного

суспільно-релігійного поступу людства.

Завдання курсу: висвітлити природу походження релігії (науково-

філософський та теологічний підходи); визначити роль і місце релігії у процесі

самовизначення та становлення людини як особистості; проаналізувати

сучасний стан релігії (церкви) в світі, Україні та регіоні і показати основні

тенденції змін релігійної мережі; познайомити студентів з основними

принципами, що забезпечують мирне співіснування релігійного й

альтернативного до нього світогляду, сприяють утвердженню міжконфесійної

злагоди й релігійної терпимості між людьми різних конфесій та світоглядних

позицій.


1. Вступ до релігієзнавства.

2. Національні та світові релігії.

3. Роль релігії в сучасному суспільстві.

30

ВК 2 (1). Лінгвокультурологія

Мета вивчення курсу – ознайомлення студентів із сучасними концепціями

мовознавства, зокрема лінгвокультурологією, розкриття базових понять та

методів цієї лінгвістичної дисципліни, виявлення співвідношення мови та

культури у рамках екоантропоцентричного підходу у лінгвістиці; з‟ясування

зв‟язків між семіотикою мови та семіотикою культури; визначення концепту

«текст» з позицій семіотичної лінгвістичної школи (Cultural Semiotics)

Завдання курсу: ознайомлення студентів із сучасними підходами до

дослідження мовного матеріалу з позицій лінгвокультурології, визначення

поняття лінгвокультурного концепт, вивчення різних підходів до його аналізу.


1. Становлення ЛК як самостійної науки: передумови, сучасний стан.

2. Лінгвістичні теорії взаємозв‟язків мови та культури

3. Семіотика. Мова та культура

ВК 2 (2). Культурологія

Мета вивчення курсу: вивчення культури як цілісного явища, що виконує

найважливіші функції культурної адаптації, соціалізації, комунікації і

соціокультурної інтеграції.

Завдання курсу: дати студентам базові знання з предмету

«Культурологія», розширити їх пізнання в галузі історії культури; сформувати

загальне уявлення про особливості культурологічного знання (концепції,

проблеми, понятійно-категоріальний апарат, методи); виробити практичні

навички аналізу культурних явищ та процесів, вміти аналізувати мови

культури; підвищити загальну культуру, рівень загальної гуманітарної

освіченості студентів.


1. Теоретичні аспекти культурології як науки про культуру

2. Еволюція культури та основні етапи її розвитку специфіка

ВК 3 (1). Основи наукових досліджень

Мета курсу – ознайомлення з методологічними засадами організації та

проведення наукового дослідження.

Завдання курсу: Формування наукового світогляду; Оволодіння методами

наукового дослідження; Прищеплення студентам умінь та навичок самостійної

науково-дослідницької діяльності; Розширення наукової ерудиції майбутнього

фахівця.


1. Організація науково-дослідної і самостійної роботи студентів в ВНЗ.

2. Методологія і методика наукового дослідження.

31

ВК 3 (2). Логіка

Метою вивчення курсу: є познайомити студентів з основними формами

мислення (поняття, судження, умовивід, доведення). Познайомити з основними

формально-логічними законами, з правилами аргументації.

Завдання курсу: навчитись встановлювати зміст та обсяг понять,

визначати, поділювати, обмежувати та узагальнювати поняття. Навчитися

встановлювати кількість і якість суджень, модальність суджень. Оволодіти

правильними схемами міркувань. Знати правила і можливі помилки в

аргументації


1. Поняття і судження як форми мислення

2. Умовивід як інтелектуальний процес

3. Логічні основи аргументації

ВК 4(1). Вступ до мовознавства

Мета вивчення курсу – ознайомлення із мовознавством як наукою,

інформує про виникнення, походження, сутність мови, як явища людської

культури, допомагає усвідомити системність мови, її структуру, засвоїти

основні поняття та терміни

Завдання курсу: Оволодіти основною термінологією понятійного апарату

загального мовознавства; Засвоїти основні відомості про мову, її будову,

структуру й систему, функції, зв’язки з іншими науками; Отримати знання з

теорії мовознавства, типології й генеалогії мов світу.


1. Загальні питання мовознавства. Фонетика і графіка.

2. Лексикологія. Граматика.

3. Мовна типологія. Основні етапи розвитку письма.

4. Мови світу і їх класифікації.

ВК 4(2). Прикладна етика

Мета вивчення курсу: вивчити та проаналізувати актуальні прикладні

моральні проблеми сучасної культури

Завдання курсу: розглянути та проаналізувати особливості прикладної

етики як міждисциплінарної галузі, розглянути актуальні проблеми біоетики,

екологічної етики, етики науки і техніки, етики бізнесу, з допомогою методу

полеміки виробити моральну позицію щодо окремих прикладних проблем.


1. Особливості та актуальні проблеми біоетики. Теоретичні засади біоетики.

Прикладні проблеми біоетики

2. Історія становлення екологічної етики як науки. Філософський та

нормативний рівень екологічної етики

3. Прикладні проблеми етики науки і техніки та етики бізнесу. Етика науки і

техніки: причини виникнення і становлення.

32

4. Філософські і прикладні аспекти етики науки і техніки. Теоретичні і

нормативі засади етики бізнесу

ВК 5 (1). Історія зарубіжної літератури

Мета вивчення курсу: з основними тенденціями розвитку зарубіжної

літератури, творчістю найвидатніших представників і найбільш показовими

творами різних епох.

Завдання курсу: ознайомити з культурно-історичними епохами,

формуванням і розвитком основних літературних жанрів; морально-

естетичними тенденціями в зарубіжної літературі різних епох, філософською та

науково-критичною літературою з проблем розгляду художньої літератури;

вивчення художніх особливостей творів у межах основних жанрів і їх

найвидатніших представників; освоєння наукової термінології і типології

образів і сюжетів.


1. Історико-літературний процес та літературні напрями

2. Жанрово-родова система зарубіжної літератури

ВК 5 (2). Спецкурс з перекладознавства

Мета вивчення курсу:

виклад інформації з перекладознавства та тренування певних навичок та умінь

перекладацької діяльності з акцентуванням на сфері міжнародних відносин, які

б забезпечили вірний вибір перекладацької стратегії.

Завдання курсу: Розвиток теоретичних знань з перекладу в його

нормативному і теоретичному аспектах. Виробка вмінь практичного

застосування перекладацьких прийомів в умовах усного послідовного, а також

письмового перекладів з англійської мови та на англійську мову.


1. Види перекладу.

2. Способи перекладу.

3. Засоби перекладу.

Дисципліни циклу професійної підготовки

ВК 6. Практичний курс та практика перекладу іноземної мови ІІ (англ./нім)

Мета вивчення курсу: Вирівнювання мовного рівня всіх студентів-

початківців завдяки розвиткові/ вдосконаленню всіх чотирьох видів

мовленнєвої діяльності до рівня В1 при особливій увазі до вмінь письма (для

загальних комунікативних цілей). Розвиток лінгвістичної компетенції через

розвиток і поглиблення/ вдосконалення лексичних, граматичних та

фонологічних знань, які є необхідними при комунікації про теми і проблеми,

що вони є визначені програмою для зазначеного курсу. Розвиток

соціокультурної компетенції у студентів через поглиблення країнознавчих та

33

соціокультурних знань та вмінь, виховання позитивного ставлення,

толерантності та емпатії до англомовних країн та культур. Розвиток учбової

компетенції завдяки усвідомленню студентами власного процесу вивчення/

навчання, спонуканню студентів до рефлексії, повідомлення стратегій

регулювання власним процесом вивчення/ навчання і стратегій

запам’ятовування та опанування лексикою, граматикою та фонетикою, які

відповідають умовам навчання у ВЗН. Закладення основ професійно

спрямованої комунікативної компетенції через презентацію нових методів та

способів навчання, а також завдяки залученню студентів до обговорення

процесів навчання/ вивчення. Сприяння позитивній динаміці у групі, виховання

„почуття команди” особливо через застосування групової, партнерської роботи

та роботи у невеличких групах; подолання мовного та психологічного бар’єрів.

Завдання курсу: Наприкінці курсу студенти повинні: Рецептивно і

продуктивно оволодіти англомовними звуками та звуко-літерними

відповідностями, основними інтонаційними моделями, вміти розрізняти та

вживати їх у різноманітних комунікативних ситуаціях. Оволодіти граматичним

мінімумом, вміти вживати вивчені та засвоєні структури правильно та

відповідно до ситуації спілкування; оволодіти граматичними знаннями у

морфології та синтаксисі. Оволодіти граматичною та фонетичною

термінологією, розуміти та вміти розкривати різницю у артикуляції, орфографії

та семантиці лексичних одиниць англійської та рідної мов на основі

міжмовного зіставлення. Вільно володіти активною та пасивною лексикою до

тем зазначеного курсу, вміти самостійно встановлювати та розширювати

потенційний словарний запас. Оволодіти країнознавчими та знаннями про

соціокультурну специфіку англомовного культурного простору у межах

виучуваних комунікативних сфер, тем, підтем та ситуацій. Вміти визначати та

інтерпретувати означену специфіку, тобто розвивати соціокультурну

чуттєвість, щоб здійснювати спілкування між власною та іншомовною

культурами.


1. Приголосні звуки. Класифікація англійських приголосних.

2. Модифiкацiiзвуків-ассимiляцiя

3. Голосні звуки. Класифікація англійських голосних. Довгі та короткі.

4. Модiфiкацiiзвуків-редукцiя

5. Висхiднi тони

6. Нисхідні тони

7. Складоутворення

8. Наголос у одноосновних та дво-, триосновних словах.

9. Ритм. Темп мови.

10. Просте речення: порядок слів, узгодження головних членів речення,

складений іменний присудок

11. Іменник: рід іменників. Використання артиклю з власними назвами

12. Займенник. Класифікація. Граматичні категоріі.

13. Прийменник.

14. Прислівник

15. Числівник.

34

16. Прийменник

17. Дієслово. Класифікація. Граматичні категорії

18. Теперішній час дієслова.

19. Минулий час дієслова.

20. Майбутній час дієслова.

21. Способи вираження дії в майбутньому.

22. Артикль. Функції артиклю в реченні.

23. Вживання неозначеного артикля.

24. Вживання означеного артикля.

25. Знайомство. Перші контакти.

26. Родина

27. Житло

28. Харчування

29. У магазині

30. Клімат, погода.

ВК 7 (1). Третя іноземна мова (німецька/італійська) Мета вивчення курсу: навчання практичному володінню іноземною

мовою, що припускає уміння користуватися найбільш споживаними і відносно

простими засобами в основних видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні,

мовленні, читанні, письму), володіння розмовною побутовою і професійною

мовою. Практичне володіння мовою основ спеціальності припускає також

уміння самостійно працювати з іншомовною спеціальною літературою з метою

отримання професійної інформації.

Завдання курсу: формування, розвиток та закріплення навичок усної та

письмової мови; розвиток навичок та вмінь аудіювання з подальшою

репродукцією як рідною так і іноземною мовою; формування вмінь

монологічного та діалогічного мовлення у межах заданої теми, а також у

процесі усного непідготовленого мовлення; придбання навичок практичного

використання іноземної мови у сфері побутового і професійного спілкування;

підвищення рівня професійної компетенції; освоєння лінгвокраїнознавчих

реалій і отримання відомостей про країну, мова якої вивчається; формування

навичок міжкультурної комунікації.


1. Фонетика (фонетичний аналіз мови та навички правильної вимови,

інтонаційні моделі);

2. Розвиток умінь аудіювання на основі автентичних аудіотекстів різного

типу;

3. Читання й розуміння основного змісту тексту, читання з повним і

глибоким розумінням основної інформації, включаючи розуміння деталей;

4. Засвоєння орфографії, розвиток умінь формулювання своїх думок у

письмовій формі, конспектування, анотування, реферування тексту в межах

тематики та мовного матеріалу відповідних курсів;

5. Надбання основних знань граматичної системи з подальшим їх

вдосконаленням;

35

6. Знайомство з історією, культурою, соціальним життям країни, мова якої

вивчається.

ВК 7(2.1). Основи художнього перекладу

Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів із проблематикою і

структурою названої дисципліни. Формується поняття про предмет і місце

художнього перекладознавства в структурі загальної науки про переклад, про

основні етапи розвитку художнього перекладу. Напрямки і провідні школи

перекладознавства. Досягнення радянської перекладацької школи, українського

перекладознавства. Етапи перекладацької діяльності та методи їх здійснення.

Основні вимоги до художнього перекладу. Поняття про адекватність та

еквівалентність у відношенні до художнього перекладу. Основи теорії

закономірних співвідношень. Стилетворчі складові художнього тексту і засоби

їх відображення у перекладі. Мовне і позамовне у структурі художнього твору.

Поняття про реалії та їх передачу засобами іншої мови. Особливості перекладу

прози, поезії, драматургії. Сформувати вміння літературного перекладу

художніх текстів різних жанрів (прози, поезії, драматургії).

Завдання курсу: розширити і поглибити теоретичні знання студентів-

перекладачів у галузі художнього перекладу різножанрових текстів; навчити

студентів здійснювати порівняльний аналіз перекладу художнього тексту і його

оригіналу; навчити майбутніх перекладачів робити літературний переклад

різножанрових художніх творів.


1. Актуальні проблеми художнього перекладу. Порівняльний аналіз

перекладу художнього тексту і його першотвору.

2. Переклад прозового твору і сучасна літературна мова

3. Проблеми поетичного перекладу

4. Особливості перекладу драматургічних творів

ВК 7(2.2). Переклад та редагування текстів різних типів і жанрів І

Мета вивчення курсу: освоєння студентом комплексу теоретичних і

практичних знань з основ редагування та практики перекладу, необхідних для

фахової підготовки до друку різних видів видань та для реалізації набутих

перекладацьких навичок.

Завдання курсу: формування у студентів уміння розпізнавати,

перекладата, редагувати тексти різніх видів и жанрів; опрацювання набутих

навичок перекладу та редагування текстів.


1. Об’єкт, предмет, методи та завдання теорії редагування.. Особливості

редагування перекладів

2. Переклад та редагування наукових текстів: підручників, наукових

статей, переклад та редагування публіцистичних текстів. Особливості

перекладу та редагування ділової кореспонденції.

36

3. Прийоми перекладу технічних інструкцій і правил з експлуатації для

користувачів. Особливості перекладу патентів, договорів, свідоцтв, судових

вироків.

4. Проблема якості художнього перекладу. об`єктивність і суб`єктивність

перекладацької творчості. Порядок редагування. Смислові та стилістичні зсуви

при поетичному перекладі та редагуванні.

ВК 7(2.3). Соціолінгвістичні проблеми варіативності мови

в аспекті перекладу

Мета вивчення курсу: ознайомлення студентів з основними положеннями

соціолінгвістичної теорії перекладу,її предметом та об’єктом, а також надання

науково-практичних порад щодо перекладу текстів з соціально- або

культурномаркованими одиницями.

Завдання курсу: знайомити з принципами взаємодії мови і суспільства,

мови і культури; вчити методиці компонентного та когнітивного аналізу

значень соціально- / культурномаркованих одиниць з метою досягнення

адекватності при перекладі; використовувати у практичній діяльності принципи

компонентного та соціоперекладацького аналізу тексту; Виділяти ядерні

компоненти, які потребують максимальної уваги перекладача, від

периферійних, що можна замінити мовним еквівалентом.


1. Основи соціолінгвістичної теорії перекладу

2. Методи соціолінгвістики. Напрямки соціолінгвістики.

3. Соціолект. Субкультура, контракультура: ізоморфні та аломорфні явища

– мовне питання. Тактика перекладу соціолексем. Перекладацький

інструментарій.

4. Соціально маркована фразеологія та переклад.

виконання професійних...

Documents