О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра ї н и

# 22 (1341) 3 червня 2013 року 

О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра ї н и

# 20 (1431)   18 травня 2015 року  

WWW.PEDPRESA.UA ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 40123

НІМЕЦЬКИЙ  ВЕКТОР ГРАФІТІ  СОФІЇНОВАТОРСТВО  В  ДІЇяк налагодити активну, а головне – результативну міжнародну співпрацю – фахівці Харківського національного автомобільно-дорожнього університету діляться досвідом

Захист докторської роботи в’ячеслава корнієнка «Графіті софії київської Xі–XVIII століть» тривав сім годин. Проросійські історики спробували влаштувати справжній академічний «погром»

Педагогіка – це мистецтво! – впевнені фіналісти всеукраїнського конкурсу «вчитель року» в номінації «Образотворче мистецтво». до вашої уваги – розповідь про їхні педагогічні знахідки та розробки

10

7 12

ІКТ-ОБРІЇСучасні інформаційно-комунікаційні технології приводять до справді революційних змін в освіті. Чи міг хто-небудь десять років тому уявити, наприклад, онлайн-університет або віртуальну… вчительську? Нині це стає об’єктивною реальністю для українських учнів, студентів і педагогів

ПРЯМА МОВА

стОР.

8

Рівняючись на стандарти Заходу, ми повинні зважати, що там і соціальні гарантії для освітян є значно вищими, ніж в Україні. Так, зарплата українського вчителя у 25 разів менша, ніж у його французького колеги. Нині, зважаючи на скрутну економічну ситуацію, треба працювати над тим, аби наші освітяни не опинилися за межею бідності

Голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України

Олександр яцУНь:Рівняючись на стандарти Заходу,

і соціальні гарантії для освітян є

вчителя у 25 разів менша, ніж

міської організації Профспілки працівників освіти і науки України

Олександр яцУНь:

стОР.

5

2 «Освіта України»

навчальна література

ОБРАЛИ НОВІ ПІДРУЧНиКи

ГлобальниЙ вимір

РЕЙТиНГ ЯКОСТІ

іЗ Кабміну

ДО ПИТАННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Минулого тижня у Міністерстві осві-ти і науки в режимі онлайн-тран-

сляції були розкриті й оприлюднені ре-зультати конкурсу підручників для 4-х і 7-х класів, які вперше обирали школи.

Розкриття результатів відбулося у присутності представників МОН, Центру освітніх комуніка-цій, який адмініструє ре-позитарій, Інституту ін-новаційних технологій та змісту освіти МОН Укра-їни, Української асоціації видавців та книгорозпо-всюджувачів, а також представників ЗМІ та гро-мадськості.

Усі результати конкурсного відбору підручників були нотаріально завірені й оприлюднені на сайті Міністерства освіти і науки, ІІТЗО, репозитарію.

За словами представників Цен-тру освітніх комунікацій, кожна шко-

ла може звірити свій резуль-тат із даними загальної таб лиці на порталі ре-позитарію. Також було поінформовано, що па-ралельно триває підра-хунок паперових форм із мокрою печаткою, які школи надсилали разом з електронним відбором

підручників.

Організація з економічної кооперації та розвитку (OECD), яка займається

покращенням економічного та соціаль-ного добробуту людей у всьому світі, опублікувала глобальний рейтинг якос-ті шкіл світу, заснований на тестах з математики та науки. Перші позиції рейтингу очолили країни Азії, зокре-ма: Сінгапур, Гонконг, Південна Ко-

рея, Японія і Тайвань. На шостій схо-динці – Фінляндія, сьома – в Естонії, восьма – у Швейцарії, на дев’ятій – Нідерланди, десяту посідає Канада.

Україна розташувалася на 38-й по-зиції. Наші сусіди в рейтингу – Сло-ваччина –(37-ме місце) та Ізраїль (39-та позиція). Остання п’ятірка виглядає так: 72-й – Оман, 73-тє – Марокко, 74-й – Гондурас, 75-та – Південна Африка, 76-та – Гана.

Відтепер працівники, переведені з тимчасово окупованої території

України та районів проведення анти-терористичної операції, мають можли-вість працевлаштування у навчальних закладах і науково-дослідних устано-вах, що перебувають на підконтроль-них українській владі територіях. Для цього може бути збільшена штатна чи-сельність працівників таких установ. Адже уряд прийняв розроблену Мініс-

терством освіти і науки постанову Кабінету Міністрів від 29 квітня 2015 р. №248 «Про внесення зміни до пункту 9 додатка до постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 1 березня 2014 р. №65».

Нагадаємо: у 2014 році для стабілізації складної економічної ситуації в краї-ні й раціонального використання державних коштів постановою №65 були за-тверджені Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших держав-них органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та ор-ганізацій, які використовують кошти державного бюджету. Пунктом 9 введе-на заборона подання Кабміну пропозицій та прийняття власних рішень щодо збільшення чисельності працівників підпорядкованих органів та установ.

іЗ парламенту

ДЕРЖАВНА ПІДТРиМКА

сільсьКа ШКола

УЧНІВСЬКА ІНІЦІАТиВА

мистецьКа освіта

МАЙБУТНЄ ТЕАТРУ І КІНО

Верховна Рада України ухвалила За-кон «Про внесення змін до законів

України «Про охорону дитинства» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо держав-ної підтримки учасників антитерорис-тичної операції та їх дітей з метою здо-буття освіти».

Документ має на меті посилити дер-жавні гарантії учасникам АТО, а та-кож їхнім дітям щодо здобуття ними професійно-технічної та вищої освіти.

Відповідно до закону така держав-на цільова підтримка надається у ви-гляді: повної або часткової оплати на-вчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових дов-гострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплат-ного забезпечення підручниками; без-оплатного доступу до мережі інтернет, систем баз даних у державних і ко-мунальних навчальних закладах; без-оплатного проживання в гуртожитку, а також інших заходів, затверджених Кабміном.

У рамках «Майстерні сільських іні-ціатив» – програми неформальної

громадянської освіти для молоді – учні сільських шкіл змінюють освіт-ній і громадських простір у своїх на-селених пунктах. 7 травня відбулася презентація проектів, яку відвідав за-ступник міністра освіти і науки Пав-ло Полянський.

Цьогоріч учасниками проекту стали 55 учнів сільських шкіл із трьох облас-тей – Донецької, Черкаської та Івано-Франківської. За рік вони реалізували у своїх школах і селах 25 проектів, завдя-ки яким школярі, зокрема, організува-ли навчальний клас просто неба, дитя-чий і спортивний майданчики, збирали усні історії від старожилів свого села,

організовували заходи для збережен-ня чистого довкілля, ставали волонте-рами, допомагаючи дітям з інвалідніс-тю й одиноким літнім односельчанам. Наступний старт проекту «Майстерня сільських ініціатив» запланований на вересень цього року. Долучатися мо-жуть школи й учні сільських регіонів з різних областей країни.

специфіка освіти у мистецьких ви-щих навчальних закладах буде збе-

режена. Про це заявив віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко під час наради з питань роз-витку кіно-, театральної освіти у Київ-ському національному університеті те-

атру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.За словами віце-прем’єра, Кабмін приділяє особливу увагу розвиткові

українського кіновиробництва. Відповідно, й умови, в яких здобувають про-фільну освіту майбутні українські кінематографісти, перебувають у фокусі урядової уваги. Йшлося і про те, що питання розвитку університету будуть винесені на нараду з участю представників київської міської влади й Мініс-терства освіти і науки.

До речі, з метою збільшення можливостей для практичного навчання та ста-жування студентів за дорученням віце-прем’єра всі культурні заклади Мініс-терства культури безкоштовно надаватимуть свої приміщення та території для зйомок студентських кіноробіт.

ГоЛовНЕза тиЖденЬ

присутності представників МОН, ла може звірити свій резуль-

підручників.

цьогорічне тестування з української мови і літератури за своїми пара-

метрами було найбільшим і наймасові-шим за всі роки існування ЗНО. Воно проводилося на 1192 пунктах, було за-діяно 19640 аудиторій. Із 288 тисяч зареєстрованих для участі у складан-ні тестів із цього предмета на пунк-ти тестування прийшли 275 тисяч осіб. Тест базового рівня складності – 254278 абітурієнтів, поглибленого – 20896. За використання гаджетів та інші порушення дисципліни було ану-льовано 354 роботи. Пороговий бал – 22 – не подолали 23390 осіб, тобто 8,5% від усієї кількості учасників. Такі цифри назвав директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук під час прес-конференції на тему «Про результати зовнішнього не-залежного оцінювання з української мови і літератури».

– Маємо всі підстави стверджувати: ЗНО було успішним, – оптимістично ого-лосив Ігор Леонідович.

Жодна робота не загублена, не зафік-совано жодного випадку передчасного витоку інформації про зміст завдань, не виявлено жодного факту корупції. За ре-зультатами психометричного аналізу тест виявився надійним і якісним, а також дав змогу чітко розрізнити слабких і силь-них абітурієнтів. Останніх було набага-то менше.

– На превеликий жаль, рівень знань більшості наших випускників ЗНЗ з укра-їнської мови та літератури не є відмін-ним чи добрим, – констатував Ігор Лі-карчук. – Тільки 158 осіб із 300 тисяч за тест базового рівня отримали 200 балів. Це 0,06% від загальної кількості тих, хто

проходив ЗНО. Це дуже сумно. Із майже 21 тисячі, які складали тест поглиблено-го рівня, лише 15 осіб набрали 200 ба-лів. Коли ми подивимося на рейтингову шкалу, то побачимо – найбільше абіту-рієнтів у нас мають від 150 до 180 балів.

Що можна сказати про найкращих абі-турієнтів? Із восьми осіб, які набрали по 200 балів, складаючи тести і базового, і по-глибленого рівня, – порівну випускників міських і сільських шкіл. Найбільша кіль-кість із тих 158 абітурієнтів, хто набрав по 200 балів за тест базового рівня, мешкають

у Львівській області (більше 30 осіб), Іва-но-Франківській, Київській (окрім самого Києва), Черкаській областях.

Також Ігор Лікарчук нагадав, що цьогорічне зовнішнє оцінювання ви-конувало функції Державної підсум-кової атестації. За словами директора УЦОЯО, майже п’ята частина цього-річних випускників ЗНЗ матимуть в атестаті з української мови один, два чи три бали (за 12-бальною шкалою).

– Я не знаю в Україні школи, в якій би в попередні роки за випускний ек-замен хтось отримав одиницю. Такого ніколи не було. Тепер – буде, – кон-статував Ігор Леонідович.

Повну версію прес-конференції Іго-ря Лікарчука можна переглянути на освітньому порталі pedpresa.ua.

За матеріалами прес-служб МОН, урядового порталу, власних кореспондентів

прес-Конференція

ЗНО З УКРАїНСЬКОї

3№ 20, 18 травня 2015 року

Запоріжжя

СВЯТО ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВДніпропетровщина

ВШАНУВАЛи ГЕРОїВ

полтавщина

ЩО ТУРБУЄ ДИРЕКТОРІВ?

Київщина

ЖИВА ІСТОРІЯ

Донеччина

ПОЧЕСНиЙ ПРОФЕСОР

З ініціативи студентів і викладачів Мелітопольського державного пе-

дагогічного університету імені Бог-дана Хмельницького й учнів Педа-гогічного ліцею «Творчість» на базі агробіологічного комплексу відбувся пізнавально-розважальний захід «Ди-восвіт МДПУ для тебе», куди запроси-ли родини внутрішніх переселенців з тимчасово окупованих територій. Ак-тивну участь у проведенні зустрічі взяла група студентів-волонтерів, що проводить саме адаптаційну роботу з дітьми шкільного й молодшого віку.

Під час заходу проведено культур-но-спортивну програму з елементами екскурсії, де дітям та їхнім батькам

розповідали про історію створення і роботу комплексу, а також ознайом-лювали з унікальними природними ресурсами Мелітопольського краю. Для дітей молодшого віку студен-ти-волонтери провели майстер-клас, а наприкінці свята його учасники отримали солодкі призи і скуштува-ли справжнього козацького кулешу.

Криворізька загальноосвітня школа №85 увічнила пам'ять свого колишнього учня.

На її подвір’ї відкрилася меморіальна до-шка на честь випускника школи, сержан-та Збройних cил України Вадима Рубцова. Він був командиром танка 3-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади, з

березня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на території Доне-цької та Луганської областей. Загинув 7 лютого 2015 року. Рішенням виконко-му Криворізької міської ради нагороджений посмертно нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня – за особисту мужність і героїзм.

У церемонії відкриття меморіальної дошки взяли участь батьки солдата – Ельвіра й Костянтин Рубцови, його друзі, вчителі школи та її сьогоднішні учні. Міську владу представляв секретар Криворізької міськради Сергій Малярен-ко. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх військовослужбовців, які загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України. А до меморіальних дощок загиблих земляків – Вадима Рубцова, Максима Міщен-ка та Стаса Дубяги – місцеві мешканці поклали квіти. Вічна пам'ять героям!

У Полтавському обласному інститу-ті післядипломної педагогічної осві-

ти ім. М.В. Остроградського директо-ри ЗНЗ – слухачі курсів підвищення кваліфікації – зустрілися з директо-ром Департаменту освіти і науки ОДА Євгенієм Ленським.

Під час жвавої дискусії керівни-ки шкіл звернулися із запитаннями, що їх хвилюють сьогодні найбільше: функціонування літніх пришкільних таборів; роль профспілок у захисті ін-тересів освітян; чи запрацює в Украї-ні закордонний досвід «гроші йдуть за учнем»? Євгеній Ленський наголосив на необхідності рентабельності шкіл, більшого використання потужностей

навчальних закладів, лобіювання ін-тересів освіти знизу, підвищення від-повідальності батьків за навчання й виховання учнів на законодавчому рівні. В умовах змін завдання керів-ників шкіл – здійснювати просвіт-ницьку діяльність, працювати з грома-дою, змінити зовнішнє комунікаційне поле на позитивне, в результаті чого зазнає змін імідж закладу.

Вихованці лабораторії історичної ре-конструкції Українського держав-

ного центру позашкільної освіти, які об’єднались у команду історичної ре-конструкції «Київград», узяли участь у фестивалі живої історії з яскравою назвою «Барви світу». Захід відбувся біля колоритного села Семенівки Ки-ївської області. На фестиваль з’їхалися

шанувальники старовини зі всієї України, загалом – близько 150 учасників.Реконструктори стародавньої історії отримали можливість перевірити свої

навички й майстерність у будівництві стародавньої фортеці й історичних боях, долучившись до історичного минулого України.

Маріупольський державний універ-ситет відвідала офіційна італійська

делегація, у складі якої прибули видат-ний італійський юрист, учений, поет, державний і громадський діяч, Почес-ний президент Державної Ради Італій-

ської Республіки Коррадо Калабро, дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Італії в Україні Фабріціо Романо – Нансі Мілезіс Романо, директор Іта-лійського інституту культури в Україні Нікола Франко Баллоні. Метою цього ві-зиту була участь в урочистому засіданні членів ученої ради, викладачів і студен-тів з нагоди присвоєння Коррадо Калабро звання Почесного професора МДУ.

Гість відзначив високий рівень володіння італійською мовою, який проде-монстрували студенти МДУ, і зауважив, що його керівництво не лише під-тримує стабільну роботу університету, а й продовжує розвивати міжнародні відносини, налагоджувати культурний і духовний обмін між народами Украї-ни та Італії: «Я знав, що у Маріуполі працює один з небагатьох вишів Укра-їни, де велику увагу приділяють вивченню італійської мови та культури, але те, що я побачив, перевершило всі мої сподівання. Ті результати, яких досяг університет у співпраці з Італійською Республікою, є справді неймовірними».

ХарКівщина

СПОРТ ОБ’ЄДНУЄ КРАЇНУ

черКащина

НЕ БУДЬ БАЙДУЖиМ!

Київ

ПІЗНАВАТИ – ГРАЮЧи

У Харкові розпочалася ХІІ літня Уні-версіада України-2015 з легкої ат-

летики. Господарів представлятимуть команди Харківської державної ака-демії фізичної культури й Національ-ного технічного університету «Харків-ський політехнічний інститут».

Нагадаємо, що це спортивне дій-ство проходить раз на два роки і є етапом відбору спортсменів до на-ціональної студентської збірної, яка представляє країну на Всесвітній Уні-версіаді. У змаганнях цьогоріч бере участь 441 учасник із 24 українських областей. Кращі з них поїдуть на XXVIII Всесвітню літню Універсіаду, яка відбудеться з 4 по 14 липня в місті Кванджу, що в Південній Кореї.

Відтак, під час урочистої церемонії відкриття, що відбулося 12 травня на стадіоні «Динамо», голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін у ві-тальному слові висловив упевненість, що переможці гідно представлять Укра-їну в Кореї на Всесвітній Універсіа-ді. А також відзначив важливість сту-дентського спорту в об`єднанні країни.

Спортсменів дистанційно привітав і міністр освіти і науки Сергій Квіт. Заступник голови Комітету з фізично-го виховання та спорту МОН України Віктор Павленко зачитав його звер-нення до учасників змагань і поба-жав студентам успішних виступів на українських і міжнародних спортив-них аренах.

Під таким гаслом в Умані пройшов ІІ міський конкурс соціальних про-

ектів, організований факультетом со-ціальної та психологічної освіти Уман-ського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ра-зом з відділом освіти Уманської міськ-ради. У власних проектах студенти пропонували шляхи вирішення акту-альних соціальних проблем.

На фінальному етапі конкурсу за-хист авторських проектів відбував-ся у таких номінаціях: «Ми – за МИР», «Соціально-психологічна допо-мога учасникам АТО та їхнім сім’ям»,

«Надання соціально-психологічної під-тримки внутрішньо переміщеним осо-бам у результаті конфлікту в Україні», «Ідеї національно-патріотичного вихо-вання, загальнонаціональної єдності, толерантності у науковій спадщині ви-датних українців Черкаського краю».

І хоча кожен з 11 конкурсантів на-магався аргументовано переконати, що розроблений ним соціальний проект є найкращим, призові місця вибороли лише п’ятеро учасників. Найбільш гід-ними перемоги визнано проекти сту-дентів факультету соціальної та психо-логічної освіти УДПУ Вікторії Нешенко, Тетяни Музики, Вікторії Тищенко, Ольги Тульчій і Надії Зозулі.

Дитсадок №32 Голосіївського району Киє-ва радо зустрічає гостей. Днями туди за-

вітала поважна делегація в особі начальника відділу дошкільної освіти Міністерства осві-ти і науки Тамари Панасюк, директора Бла-годійного фонду LEGO Foundation Майкла Ренвіларда (Королівство Данія), представни-ків ЮНІСЕФ і міського департаменту освіти.

Дошкільний заклад презентував гостям свій досвід з використання кон-структорів ЛЕГО під час проведення ігрових розвивальних і корекційних занять з дітьми різних вікових груп з участю вихователів, тифлопедагога, керівника гуртка та практичного психолога. Діти мали можливість у різних ігрових ситуаціях проявити свою творчість і фантазію, що справило на ди-ректора благодійного фонду гарне враження. Він відзначив високий рівень педагогічної майстерності українських педагогів і позитивні результати впро-вадження програми «Навчання через дію» з ЛЕГО-конструювання в Україні.

За матеріалами департаментів освіти і науки облдержадміністрацій, навчальних закладів

НовиНиз областей

4 «Освіта України»освіта

вища

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» («Офіційний вісник України», 2006 р., №50, ст. 3333).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. №839 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-квалі-фікаційним рівнем молодшого спеціаліста» («Офіційний вісник Укра-їни», 2007 р., №46, ст. 1877).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. №1193 «Про доповнення переліку напрямів, за якими здійснюється підго-товка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфі-каційним рівнем бакалавра» («Офіційний вісник України», 2007 р., №76, ст. 2817).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008 р. №565 «Про доповнення переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фа-хівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рів-нем бакалавра» («Офіційний вісник України», 2008 р., №47, ст. 1528).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. №660 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719» («Офіційний вісник Украї-ни», 2008 р., №56, ст. 1863).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №758 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 20 червня 2007 р. №839» («Офіційний вісник України», 2008 р., №65, ст. 2195).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. №990 «Про внесення змін до переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-ква-ліфікаційним рівнем бакалавра, і переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» («Офіційний вісник України», 2009 р., №72, ст. 2485).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. №994 «Про внесення зміни до переліку спеціальностей, за якими здійсню-ється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» («Офіційний вісник України», 2009 р., №77, ст. 2605).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. №107 «Про внесення зміни до переліку напрямів, за якими здійснюється підготов-ка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» («Офіційний вісник України», 2010 р., №9, ст. 449).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. №264 «Про внесення змін до переліку напрямів, за якими здійснюєть-

ся підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» («Офіційний вісник України», 2010 р., №17, ст. 790).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2010 р. №365 «Про внесення змін до переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-ква-ліфікаційним рівнем бакалавра, і переліку спеціальностей, за яки-ми здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» («Офі-ційний вісник України», 2010 р., №39, ст. 1305).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійсню-ється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освіт-ньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» («Офіційний вісник України», 2010 р., №67, ст. 2406).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. №267 «Про внесення змін до переліків, затверджених постано-вами Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719 та від 27 серпня 2010 р. №787» («Офіційний вісник України», 2011 р., №20, ст. 844).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 р. №516 «Про внесення зміни до переліку спеціальностей, за якими здій-

снюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» («Офі-ційний вісник України», 2011 р., №37, ст. 1528).

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. №576 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Ка-бінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719 та від 27 серпня 2010 р. №787» («Офіційний вісник України», 2011 р., №41, ст. 1690).

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. №227 «Про внесення зміни до переліку спеціальностей, за якими здій-снюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» («Офі-ційний вісник України», 2012 р., №22, ст. 847).

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. №922 «Про внесення змін до переліків, затверджених постано-вами Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719 та від 27 серпня 2010 р. №787» («Офіційний вісник України», 2012 р., №77, ст. 3112).

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 р. №631 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 27 серпня 2010 р. № 787» («Офіційний вісник України», 2014 р., №95, ст. 2730).

ПЕРЕЛІК ЗАТВЕРДЖЕНО29 квітня постановою №266 Каб-мін затвердив перелік галузей знань і спеціальностей, за яки-

ми здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Документ, як це й пе-редбачає Закон України «Про вищу освіту», розробило Міністерство осві-ти і науки. Дискусії навколо нього були палкими: ВНЗ, громадські організації, роботодавці висловлювали сотні про-позицій. Отже, маємо результат.

Метою розробки переліку є забезпе-чення узгодженої взаємодії національ-них систем освіти, науки, економіки,

гармонізації з Європейським просто-ром вищої освіти й міжнародними сис-темами класифікації освіти.

«Новий перелік створює засади для університетської автономії, формування новітніх програм, і як результат – кра-щої вищої освіти!» – коментує подію на своїй сторінці у Facebook перший заступ-ник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Ще раніше в інтерв’ю «Освіті Укра-їни» Інна Романівна розповідала, що укрупнений перелік спеціальнос-тей, що базується на МСКО, зробить наші кваліфікації більш зрозумілими за кордоном, а говорити однією мо-вою, оперувати схожими категорія-ми – це перший крок до міжнарод-ного визнання.

Друга перевага – кращі можливос-ті для працевлаштування, адже коли люди отримують завузьку спеціаль-ність, то обмежується спектр потенцій-них місць роботи. Третя – укрупнений перелік спеціальностей зменшить кіль-кість бюрократичних процедур ліцен-зування, які треба проходити вишам. Також цей підхід дає змогу активніше створювати міждисциплінарні програ-ми. А ще – оскільки спеціальності ста-нуть ширшими, буде простіше запрова-дити вибірковість дисциплін, прописану в новому Законі «Про вищу освіту».

Шифр галузі Галузь знань

Код спеці-

альностіНайменування спеціальності

01 Освіта

011 Науки про освіту

012 Дошкільна освіта

013 Початкова освіта

014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)

015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

016 Спеціальна освіта

017 Фізична культура і спорт

02 Культура і мистецтво

021 Аудіовізуальне мистецтво та виробництво

022 Дизайн

023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

024 Хореографія

025 Музичне мистецтво

026 Сценічне мистецтво

027 Музеєзнавство, пам’яткознавство

028 Менеджмент соціокультурної діяльності

029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

03 Гуманітар-ні науки

031 Релігієзнавство

032 Історія та археологія

033 Філософія

034 Культурологія

035 Філологія

04 Богослов’я 041 Богослов’я

05Соціаль-

ні та пове-дінкові науки

051 Економіка

052 Політологія

053 Психологія

054 Соціологія

055 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

056 Міжнародні економічні відносини

06 Журналістика 061 Журналістика

07Управлін-

ня та адмі-ністрування

071 Облік і оподаткування

072 Фінанси, банківська справа та страхування

073 Менеджмент

074 Публічне управління та адміністрування

075 Маркетинг

076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність

08 Право081 Право

082 Міжнародне право

09 Біологія 091 Біологія

Шифр галузі Галузь знань

Код спеці-

альностіНайменування спеціальності

10 Природни-чі науки

101 Екологія

102 Хімія

103 Науки про Землю*

104 Фізика та астрономія

105 Прикладна фізика та наноматеріали

11 Математика та статистика

111 Математика

112 Статистика

113 Прикладна математика

12 Інформацій-ні технології

121 Інженерія програмного забезпечення

122 Комп’ютерні науки та інформаційні технології

123 Комп’ютерна інженерія

124 Системний аналіз

125 Кібербезпека

13 Механічна ін-женерія

131 Прикладна механіка

132 Матеріалознавство

133 Галузеве машинобудування

134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка

135 Суднобудування

136 Металургія

14 Електрич-на інженерія

141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка

142 Енергетичне машинобудування

143 Атомна енергетика

144 Теплоенергетика

145 Гідроенергетика

15Автоматиза-

ція та прила-добудування

151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка

153 Мікро- та наносистемна техніка

16 Хімічна та біо інженерія

161 Хімічні технології та інженерія

162 Біотехнології та біоінженерія

163 Біомедична інженерія

17Електроні-

ка та теле-комунікації

171 Електроніка

172 Телекомунікації та радіотехніка

173 Авіоніка

18 Виробництво та технології

181 Харчові технології

182 Технології легкої промисловості

183 Технології захисту навколишнього середовища

184 Гірництво

185 Нафтогазова інженерія та технології

186 Видавництво та поліграфія

Шифр галузі Галузь знань

Код спеці-

альностіНайменування спеціальності

19 Архітектура та будівництво

191 Архітектура та містобудування

192 Будівництво та цивільна інженерія

193 Геодезія та землеустрій

20Аграрні на-уки та про-довольство

201 Агрономія

202 Захист і карантин рослин

203 Садівництво та виноградарство

204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

205 Лісове господарство

206 Садово-паркове господарство

207 Водні біоресурси та аквакультура

208 Агроінженерія

21 Ветеринар-на медицина

211 Ветеринарна медицина

212 Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза

22 Охоро-на здоров’я

221 Стоматологія

222 Медицина

223 Медсестринство

224 Технології медичної діагностики та лікування

225 Медична та психологічна реабілітація

226 Фармація

227 Фізична реабілітація

23 Соціаль-на робота

231 Соціальна робота

232 Соціальне забезпечення

24 Сфера об-слуговування

241 Готельно-ресторанна справа

242 Туризм

25

Воєнні науки, національна

безпека, без-пека держав-ного кордону

251 Державна безпека

252 Безпека державного кордону

253 Військове управління (за видами збройних сил)

254 Забезпечення військ (сил)

255 Озброєння та військова техніка

26 Цивіль-на безпека

261 Пожежна безпека

262 Правоохоронна діяльність

263 Цивільна безпека

27 Транспорт

271 Річковий та морський транспорт

272 Авіаційний транспорт

273 Залізничний транспорт

274 Автомобільний транспорт

275 Транспортні технології (за видами)

П Е Р Е Л І К галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти

П Е Р Е Л І К постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 29 квітня 2015 р. №266

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 29 квітня 2015 р. №266

* Спеціальність, що передбачає вивчення складу і будови Землі включно із гідросферою і атмосферою, у тому числі геологія, геофізика, мінералогія, геохімія, вулканологія, сейсмологія, геоморфологія, фізична географія та інші науки про Землю, метеорологія та інші атмосферні науки (включаючи кліматичні дослідження), гідрологія, океанологія, палеоекологія.

5№ 20, 18 травня 2015 рокумова

Пряма

– Олександре Михайловичу, нещодав-но відбулася ХІІ звітно-виборна кон-ференція Київської міської організації Профспілки працівників освіти і на-уки України, делегати якої переобра-ли Вас на наступний термін. Які нові завдання стоять перед профспілкою?

– Час диктує виклики, на які не реагувати ми не можемо. Насамперед це – війна на Донбасі й економіч-на криза. Ми виступаємо за цілісність і незалежність, прагнемо, щоб Украї-на була правовою державою. Цей рік розпочався надзвичайно напружено і складно. По-перше, фактично всі люди в Україні збідніли втричі, бо девальва-ція гривні становить близько 300 від-сотків. По-друге, є проблеми з індек-сацією зарплат і стипендій. По-третє, 1 квітня ми зустріли нові тарифи на комунальні послуги – з набатом, а не з квітами. Адже наші освітяни – дале-ко не найзаможніша частина суспіль-ства, і велике подорожчання ціни газу, гарячої води й електроенергії серйоз-но вплине на сімейні бюджети. Тому рішення нашої звітно-виборної конфе-ренції спрямовані на збереження соці-альних гарантій, призупинення затягу-вання пасків, бо це може перейти на рівень зашморгу на шиї. Я маю на ува-зі, зокрема, і знищення фонду соціаль-ного страхування, особливо це стосу-ється санаторно-курортного лікування і студентських санаторіїв-профілакто-ріїв. На превеликий жаль, ми ні на крок не можемо посунутися у «розморожу-ванні» єдиної тарифної сітки. Нині, як і рік тому, спостерігаємо невтішну кар-тину: мінімальна зарплата – 1218 грн, а перший тарифний розряд – на 366 гривень менший.

Ураховуючи складну ситуацію в Україні, ми не закликаємо до яки-хось активних дій, хоча це передба-чено чинним законодавством. Зараз ми ведемо суспільний діалог, орга-нізовуємо круглі столи. Наприклад, 24 березня в офісі омбудсмена від-бувся круглий стіл «Право на страйк». 26 травня за підтримки Фонду імені Фрідріха Еберта проведемо міжнарод-ний форум на цю тему, бо право на страйк є одним зі стовпів прав лю-дини у світі. До речі, згідно з Зако-ном «Про порядок вирішення колек-тивних трудових спорів (конфліктів)» від формування вимог працівників до початку страйку проходить більш як 50 днів. Порівняймо: в інших цивілі-зованих країнах – від 7 до 10 днів. Чому ми звертаємо на це увагу? Не для того, щоб увесь час страйкувати, ні. Страйк – це остання межа від-чаю. Але уряд повинен усвідомлювати власну відповідальність перед людь-ми. У нас є зауваження і пропози-ції до відповідного законодавства. На-приклад, необхідно закріпити право працівників на проведення нетипових страйкових дій (часткову відмову від виконання трудових обов’язків, упо-вільнення темпу роботи, періодичну зупинку роботи тощо), а також перед-бачити право працівників на прове-дення «попереджувального страйку».

І ми їх ще раз будемо обговорюва-ти на згаданому заході, куди запрошу-ємо і депутатів, і урядовців, і інститути громадянського суспільства. У державі

має бути рівновага. Уряд повинен зна-ти, що у трудівників є крайній засіб і вони можуть ним скористатися.

Ще один напрям нашої діяльнос-ті – співпраця із профільним коміте-том Верховної Ради України й експер-тами Реанімаційного пакету реформ щодо формування сучасного освітньо-го законодавства. Зокрема, стосовно розробки пропозицій до проекту но-вого закону «Про освіту».

Звертаємо увагу робочих груп, що згідно з чинною Конституцією ми не можемо зменшувати соціальні і трудові права освітян. Новації законопроекту мають гармонізуватися із принципами соціальної справедливості. Наприклад, у разі введення нової системи фінан-сування навчальних закладів за прин-ципом «гроші ходять за дитиною» не-обхідно врахувати такі виклики, як закриття малокомплектних навчальних закладів, інтенсифікацію праці педаго-гічних працівників і скорочення тисяч освітян. Ми повинні аналізувати, які новації запроваджуємо і які потенційні ризики вони приховують. Наприклад, є теза про фінансування за держав-ні кошти роботи приватних навчаль-них закладів. Так, схожі моделі діють у деяких європейських країнах. Але вони втілювалися після того, як повніс-тю були профінансовані навчальні за-клади державної і комунальної форм власності. Рівняючись на стандарти За-ходу, ми повинні зважати, що там і со-ціальні гарантії для освітян є значно вищими, ніж в Україні. Так, зарплата українського вчителя у 25 разів мен-ша, ніж у його французького колеги. Нині, зважаючи на скрутну економіч-ну ситуацію, треба працювати над тим, аби наші освітяни не опинилися за ме-жею злиднів.

– Профспілки також не могли не від-реагувати на резонансне питання пен-сійного забезпечення наукових співро-бітників…

– Розумієте, стратегія, яка полягає у тому, щоб спочатку щось забирати, а потім – віддавати, м’яко кажучи, є не найкращою. Згадаймо «славнозвіс-ну» урядову постанову №65 «Про еко-номію державних коштів та недопу-щення втрат бюджету», яка, зокрема, скасувала доплати за заміни. Потім до цієї постанови внесли зміни і ці до-плати поновили, але – для вихователів і вчителів, а інші працівники навчаль-них закладів – прибиральниці, вахте-ри, кухарі – їх так і не отримують. Як і практичні психологи й соціальні пе-дагоги, чия робота нині є надзвичайно важливою – у школах навчається ба-гато дітей-переселенців.

Стосовно ситуації з пенсіями науков-ців: вважаю, що у цьому конкретному випадку можна констатувати низький рівень довіри до влади. Ми звертали-ся до високих чиновників із закликом виступити у ЗМІ й чесно сказати, що у зв’язку з напруженою військовою й економічною ситуацією у країні пра-цюючий науковець-пенсіонер тимчасо-во отримуватиме звичайну пенсію. Але головне – працівники потребували офі-ційних гарантій про те, що в будь-який момент, коли така людина забажає по-лишити роботу, вона почне отримувати пенсію на умовах, передбачених Зако-ном України «Про наукову та науко-во-технічну діяльність», а не на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсій-не страхування». Тобто, що науковець після звільнення отримуватиме науко-ву, підвищену, а не звичайну пенсію. Таких завірень люди не почули, і бага-

то хто вирішив не ризикувати та звіль-нився з роботи. Завдяки консолідова-ній позиції профспілок і профільного освітянського комітету, який очолює Лі-лія Гриневич, ВРУ повернула наукові пенсії працюючим пенсіонерам із чис-ла професорсько-викладацького складу. Але до вишів повернуться не всі фахів-ці, які встигли розрахуватися і забрати трудові книжки.

– Нещодавно Спільний представниць-кий орган об’єднань профспілок при-йняв рішення про вступ у колективний трудовий спір з урядом і представни-ками роботодавців. Розкажіть про це докладніше.

– Федерація профспілок України – це об’єднання не тільки бюджетної сфе-ри, там багато виробничих профспілок. Зокрема – металургійних, які назива-ють себе бюджетоформуючими. До за-боргованості по заробітній платі дода-лися інфляція й нова тарифна політика. Під тиском людей «знизу» – рядових членів профспілок – керівництво ФПУ ввійшло у колективний трудовий спір з урядом – знову-таки, згідно з чинним трудовим законодавством. Така практи-ка не є новою, вона часто використо-вувалася в 90-х роках. Ніколи не було ні повного задоволення запитів проф-спілок, ні масштабного всеохоплюючого страйку – завжди приймалися компро-місні рішення. Але працювати над ви-рішенням проблемних питань потріб-но негайно.

– Освітяни, незважаючи на скрутне матеріальне становище, активно допо-магають армії. Розкажіть про волонтер-ську роботу міської організації.

– Перед відповіддю хочу показати вам ось це – частину снаряду росій-ського «Граду» (дістає з полички шма-ток металу із рваними краями. – Авт.). Вона слугує хорошим нагадуванням, хто є нашим ворогом і звідки у сепаратис-тів сучасне озброєння. Уже рік Київська міська організація Профспілки праців-ників освіти і науки України допомагає всім, чим може, військовослужбовцям 12-го батальйону територіальної оборо-ни міста Києва Збройних сил України. Вони розповідають про свої потреби, а ми намагаємося їх забезпечити не-обхідним. Для цього разом зі столич-ним військовим комісаріатом розроби-ли систему доставки з рук у руки. Два рази на місяць надавалася гуманітарна допомога, організовувався конвой для їх доставки. Військовослужбовцям ми передавали прогумовані плащі, чоботи, спальні мішки, термобілизну, оргтехні-ку, автомобільні шини тощо. Загалом волонтерська допомога склала близько 400 тисяч гривень. Робота не лишилася непоміченою: з нагоди річниці створен-ня військового формування ми отрима-ли відзнаку за системну допомогу осві-тян столиці бійцям 12-го БТрО «Київ», а також нагороду «За заслуги перед Збройними силами України». Я вважаю це справжнім визнанням волонтерської діяльності наших спілчан. Допомагати-мемо і далі – й нашому батальйону, і Збройним силам України взагалі, – аби війна якнайшвидше закінчилася.

Спілкувався Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України»

Олександр ЯЦУНЬ:

ПОТРІБЕН СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГПро виклики, які стоять перед освітянами, право на страйк, участь у формуванні сучасного законодавства і допомогу армії розповідає голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр ЯЦУНЬ.

ЗГІДНО З чиННОю КОНСТиТУЦІєю Ми НЕ МОЖЕМО ЗМЕНшУВАТи СОЦІАЛьНІ І ТРУДОВІ ПРАВА ОСВІТяН. НОВацІї ЗаКОНОПРОЕКтІВ Мають ГаРМОНІЗУВатися З ПРиНциПаМи сОцІаЛьНОї сПРаВЕДЛиВОстІ

6 «Освіта України»освіти

ГоризоНти

директорів Рівненського державного аграрного коледжу, Мирогощанського аграрного коледжу, Сосницького

сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку.У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою і мають стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників або педагогічної роботи у ви-щих навчальних закладах не менш як десять років.

Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення.Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають такі документи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, копії документів про вищу освіту, наукові ступе-ні та вчені звання (за наявності), довідку про проходження попереднього (періодичного) психі-атричного огляду, яка видається відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. №1465 («Офіційний вісник України», 2000 р., №39, ст. 1656); копію паспорта, засвідчену претендентом; копію трудової книжки. Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта), можуть бути засвідчені за місцем роботи претендента, засновником або нотаріально.

Документи надсилати на адресу: 01135, м. Київ-135, проспект Перемоги, 10, Міністерство освіти і науки України.

Телефони для довідок: 481-47-92, 481-32-35.

ректорів Харківської державної зооветеринарної академії, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Вінницького

державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Одеського національного політехнічного університету.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою, мають учене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних праців-ників не менш як десять років.

Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення.Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають такі документи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, копії документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання, довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, яка видається відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психі-атричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. №1465 («Офіційний вісник України», 2000 р., №39, ст. 1656); копію паспорта, засвідчену пре-тендентом; копію трудової книжки.Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта), можуть бути засвідчені за місцем роботи претендента, засновником або нотаріально.

Документи надсилати на адресу: 01135, м. Київ-135, проспект Перемоги, 10, Міністерство освіти і науки України. Телефон для довідок: 481-32-35.

МІНІстЕРстВО ОсВІти І НаУКи УКРаїНи ОГОЛОШУє КОНКУРс На ЗайНяття ПОсаД:

МІНІстЕРстВО ОсВІти І НаУКи УКРаїНи ОГОЛОШУє КОНКУРс На ЗайНяття ПОсаД:

Ціл

ком

оф

іцій

но

Ціл

ком

оф

іцій

но

Близько 100 молодих нау-ковців, представників на-ціональних асоціацій мо-

лодих учених із різних країн, завітали до румунського міста Клуж-Напоки. Тут проводила-ся конференція Європейської ради аспірантів і молодих уче-них Eurodoc – «Зміцнення по-зиції молодих науковців у Єв-ропі: залучення та участь».

Eurodoc – це авторитет-на міжнародна організація зі штаб-квартирою у Брюсселі, місією якої є консолідація єв-ропейських аспірантів і моло-дих науковців у їх прагненні до професійної реалізації та гід-ного життя. Це голос наукової молоді Європи, який має впли-вати на європейську освітньо-наукову політику. Eurodoc ві-домий своїм вагомим внеском у розвиток Європейського до-слідницького простору (ERA) та Європейського простору вищої освіти (EHEA), бороть-бою за поліпшення умов пра-ці молодих учених і підвищен-ня якості вищої освіти і науки.

У загальноєвропейському русі молодих учених Україна бере участь із 2014 року. Цьогоріч Раду молодих учених при МОН України представляли її секре-тар, доцент і голова Ради молодих учених Донецького національно-го університету Юлія Овчинні-кова та заступник голови Ради молодих учених Дніпропетров-ської області, докторант Дніпро-петровського регіонального ін-ституту державного управління

НАДУ при Президентові України Ірина Дегтярьова. Українські де-легати презентували доповідь на тему «Виклики та перспективи для молодих науковців в Україні» у пленарній секції «Пріоритети національних організацій (при-клади окремих країн)». Тематика конференції була широкою: тут розглядали приклади стратегіч-ної співпраці з важливими стейк-холдерами у різних країнах, об-говорювали моделі фінансування досліджень молодих науковців і закладів освіти в цілому.

Разом визначили пріоритет-ні сфери діяльності організації на нову каденцію, дискутували про кар’єру молодих науков-ців, їх офіційний статус (аспі-рант, докторант – це студент чи професіонал?) у різних кра-їнах, а також перспективи під-готовки докторів філософії та вдосконалення PhD-програм. Про можливості та схеми фі-нансування наукових проек-тів, багатосторонньої дослід-ницької співпраці розповідали Томас Йоргенсен (Європей-ська асоціація університетів, EUA), Анжана Буков (Німець-кий фонд досліджень, DFG) і Себастьян Губерт (організація Science Europe).

На Пленарних Зборах було обрано новий склад президії Eurodoc, нову потужну муль-тинаціональну команду: пре-зидент – Марго Керсо (Бель-гія), віце-президент – Карол Шапін (Франція), секретар – Мія Іяс (Фінляндія).

Молоді науковці можуть долучатися до робочих груп Eurodoc, у 2015 році їх шість: із досліджень політики, праце-влаштування та розвитку на-укової кар’єри, гендерної рівності, мобільності, міждис-циплінарних питань та віль-ного доступу. Українські вчені беруть участь у робочій гру-пі з питань наукової кар’єри (Юлія Овчиннікова), з дослі-джень освітньо-наукової полі-тики (Ірина Дегтярьова), від-критого доступу (Олександр Березко) та мобільності (Оле-на Гоменюк). Окрім цього, Україна увійшла до команди EurodocPolicy Officers.

Одним із пріоритетних напря-мів діяльності на 2015 рік буде проведення з допомогою націо-нальних асоціацій мас штабного загальноєвропейського дослі-дження серед молодих учених. Передбачається, що воно дасть змогу відобразити всі особли-вості підготовки наукових ка-дрів у Європі і подальшого розвитку кар’єри. Отримані ре-зультати та висновки будуть по-кладені в основу подальшої ді-яльності Eurodoc на рівні ЄС в аспекті зміцнення позиції та під-тримки молодих науковців.

Діяльність України в Eurodoc є надзвичайно важливою у кон-тексті побудови Європейського простору вищої освіти і науко-вих досліджень. Це дасть змогу нашим молодим ученим бути в епіцентрі європейського інфор-маційного простору, зокрема у сфері вищої освіти і наукових досліджень. А також – лобію-вати інтереси української нау-кової молоді на європейському рівні і налагоджувати контакти з національними асоціаціями молодих науковців, академіч-ними партнерами різних кра-їн. Рада молодих учених при МОН будуватиме та зміцню-ватиме свою експертно-дорад-чу діяльність, спираючись на європейське бачення і підходи до наукової кар’єри та наукової політики. А метою будуть ефек-тивні трансформації у системі науки та вищої освіти України.

Ірина ДЕГтяРьОВа, для «Освіти України»

Корисні вміння

ЧИТАТИ, ПИСАТИ, ПРОГРАМУВАТиУкраїнські айтішники пе-

реконані: програмуван-ня повинні вивчати у шко-лі так само, як читання або писання. Учасники кругло-го столу «ІТ-освіта в шко-лі – основа успіху України в XXI столітті» говорили про те, як збільшити обсяг викладання програмування у шкільній про-грамі з інформатики для 5–9 класів. (Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України нещодавно видав розпорядження «Про план заходів з підтримки індустрії на 2015 рік», згідно з яким пе-редбачено збільшення обсягів викладання програмування в рамках шкільної програми з інформатики 5–9 класів»).

На думку і профільної асоціації, і викладачів провідних ІТ-вишів країни, у проекті нової програми з інформатики для 5–9 класів розробці алгоритмів приділяється дуже мало часу. Програмування вивчається лише на 4–6 парах на рік. Учи-телі інформатики кажуть: це веде до того, що учні забува-ють те, що встигли вивчити у попередньому класі, й кожно-го року навчання доводиться починати з нуля.

Зате так званим технологіям споживання – базовим умін-ням використання комп’ютера, правилам роботи в електрон-ній пошті, написанню текстів у текстовому редакторі, роботі з табличками тощо відводиться більш як половина навчаль-ного часу.

– Програмування – не наука про комп’ютери. Це наука про те, як думати й організовувати процеси, – каже дирек-тор «ІТ України» Віктор Валєєв. – У XXI столітті воно по-трібно й економісту, і журналісту, і навіть дизайнеру. І якщо ми не хочемо перетворити Україну на державу, яка здатна тільки споживати ІТ-технології, то повинні змінити ситуацію із програмуванням у школах.

За його словами, чимало вчителів-ентузіастів, незважаючи на обмеження шкільної програми, навчають школярів ство-рювати свої невеликі веб-сайти чи мобільні додатки. Але за-галом школа нині практично забезпечує достатню якість під-готовки в галузі розробки алгоритмів і програм. Тому багато вчителів інформатики в школах і викладачі ВНЗ підтримують ідею окремого предмета «Програмування в школах», який ма-ють вивчати з 9 класу.

Звичайно, питання підготовки вчителів інформатики (а в деяких школах її читають педагоги іншого профілю) до ви-кладання азів програмування – непросте. Але і ВНЗ, і ІТ-компанії обіцяють допомогти школам як з додатковими кур-сами, так і з навчанням учителів простих і ефективних мов програмування.

До речі, у багатьох країнах світу основи програмування ви-вчають уже в молодшій школі. У Британії, наприклад, їх ви-кладають п’ятирічним дітям. Педагоги країни сподіваються, що до 14 років їхні учні вже вмітимуть програмувати двома мовами. В Естонії нещодавно почали експеримент з навчання математики за революційною методикою професора Конра-да Вольфрама (з використанням комп’ютера). Відповідь укра-їнської школи на виклики XXI століття має бути швидкою і успішною. І тоді ми користуватимемося власними програма-ми, а не тими, що написані у Великобританії чи Естонії.

юрій ГРиГОРЕНКО, для «Освіти України»

ВІКНО В ЄВРОПУДелегація Ради молодих учених при МОН України взяла участь у конференції Європейської ради аспірантів і молодих учених Eurodoc.

молоДа науКа

7№ 20, 18 травня 2015 рокуінтеграція

Євро

Поштовхом до посилен-ня вектора міжнародної співпраці стало звернен-

ня у 2009 році до німецького Центру міжнародної міграції та розвитку (СІМ). І вже че-рез рік до ХНАДУ делегували досвідченого експерта, гро-мадянина Німеччини Маттіа-са Цілліха. Головним завдан-ням визначили інтегрування університету до німецького освітнього й індустріального простору, сприяння встанов-ленню партнерських відносин і міжнародного співробітни-цтва в галузях освіти, тран-спорту і дорожнього будівни-цтва. Виконавши відповідно до контракту всі формаль-ності щодо його працевла-штування, Маттіаса Цілліха призначили на посаду поміч-ника ректора з міжнародних питань. Він працював пліч-о-пліч з автором цих рядків, проректором з науково-педа-гогічної роботи та міжнарод-них зв’язків. Спільну роботу ми розпочали з написання програми спів праці й визна-чення термінів виконання за-планованих заходів. 1 верес-ня 2010 року до ХНАДУ з Німеччини делегували фахів-ця-філолога, який розпочав викладання німецької мови українським студентам, зна-йомив їх з культурою і тра-диціями. Цю роботу фінан-сувала Німецька служба академічних обмінів (DAAD).

Три роки поспіль до уні-верситету приїжджали фа-хівці-філологи від DAAD, за-няття були завжди цікавими і безкоштовними. А це суттє-во змінило ставлення україн-ських студентів, аспірантів і науковців до німецької мови, з’явилася потужна мотивація до навчання.

ДОВІРа ДО сПІВВІтчиЗНиКа Маттіас Цілліх розпочав свою роботу в нашому виші з ви-вчення наукового потенціалу, наукових шкіл і досягнень, знайомства зі спеціальностя-ми, рівнями і якістю підготов-ки студентів. Часто зустрічав-ся зі студентами, проводячи тренінги та консультації з пи-тань участі у різних міжнарод-них освітніх програмах, ціка-во і кваліфіковано проводив заняття з німецької мови. За-вдяки його ініціативі й дові-рі німецьких колег до свого співвітчизника розпочалися численні професійні перемо-вини та листування фахівців

і науковців. А невдовзі було підписано п’ять міжнарод-них угод з вищими техніч-ними навчальними закладами Німеччини: університетами з міст Вупперталь, Вільдау, Ган-новер, Вищою школою імені Георга Ома (м. Нюрнберг) та Бранденбурзьким універси-тетом (м. Коттбус). Пізніше (впродовж 2012–2014 років) до ХНАДУ завітали провідні у своїх галузях європейські науковці, професори Х. Бек-кедаль, Т. Фішер, Й. Пітер, Б. Бест, Р. Лахмайєр, О. Ан-тошків. Гості презентували свої наукові досягнення і су-часне лабораторне обладнан-ня, розповідали про підго-товку студентів у німецьких вишах, проводили семінари й оглядові лекції. А голов не – детально знайомилися з ре-зультатами наукових дослі-джень українських колег. Як наслідок – завідувач кафе-дри технології дорожньо-бу-дівельних матеріалів ХНАДУ, професор Віктор Золотарьов і професор Х. Беккедаль нині проводять наукові досліджен-ня в напрямі пошуку і ви-пробувань сучасних дорож-ньо-будівельних матеріалів. А науковці кафедри екології плідно співпрацюють із про-фесором Бранденбурзько-го університету Т. Фішером, досліджуючи вплив автомо-білів на навколишнє серед-овище й екологічний стан узбіччя автомобільних до-ріг (перші результати їхніх спільних досліджень опублі-ковано у провідних наукових журналах США та Європи). Вже вдруге професора ка-федри деталей машин і тео-рії механізмів і машин Іго-ря Янчевського запросили до Ганновера в Університет іме-ні Лейбніца, де він разом із професором Р. Лахмайєром проводить теоретичні й екс-периментальні дослідження в напрямі моделювання екстре-мальних динамічних наванта-жень та оптимізації геометрії деталей машин.

Співпраця з вищою школою міста Нюрнберга здійснюєть-ся шляхом участі у програ-мі студентських стажувань ActNET. Після шестимісячно-го стажування у провідній єв-ропейській компанії з будів-ництва до Харкова нещодавно повернувся магістр дорожньо-будівельного факультету Ан-дрій Павлюк. Ведуться від-бір і підготовка кандидатів

для участі в наступному ета-пі програми ActNET.

КОНсОРцІУМ УНІВЕРситЕтІВВажливим кроком на шляху університету до європейської інтеграції стало створення консорціуму із 14 європей-ських університетів, до скла-ду якого, окрім ХНАДУ, вві-йшли чотири українські виші (Чернівецький національний університет, Харківський на-ціональний університет ім. В.Н. Каразіна, Харківський національний університет ра-діоелектроніки та Київський університет «КРОК»), а та-

кож 9 університетів з Голлан-дії, Німеччини, Молдови, Руму-нії та Грузії, що відбулося за сприяння СІМ-експерта Мат-тіаса Цілліха. Учасники кон-сорціуму підготували запит на міжнародний проект до євро-пейського TEMPUS-офісу, і в 2013 році було прийнято рі-шення про його фінансуван-ня до 2017 року обсягом 1,3 мільйона євро. Цікава й акту-альна мета проекту TEMPUS-EANET пов’язана зі створен-ням Міжнародної асоціації випускників-підприємців, це має сприяти працевлаштуван-ню майбутніх випускників уні-верситетів – членів асоціації. Уже проведено перші коорди-

наційні наради і тренінги ке-рівництва й учасників проекту в Амстердамі й Берліні, роз-роблено Статут асоціації (нині здійснюється її реєстрація), в усіх шести країнах проходять численні зустрічі з випускни-ками-підприємцями та сту-дентами вишів, визначаються взаємовигідні форми співпра-ці випускників з alma mater.

На початку 2013 року з актив-ною участю Маттіаса Цілліха в університеті створили німець-ко-український центр, обладна-ний сучасними комп’ютерами, оргтехнікою та меблями за ні-мецькі кошти у 20 тисяч євро.

Цей центр нині є справжнім штабом активного міжнародно-го співробітництва ХНАДУ. Тут вивчають німецьку мову, про-водять студентські тренінги та семінари для залучення до ні-мецьких програм і проектів та навіть допомагають оформити відповідні документи.

Нині, за сприяння лектора DAAD у Харкові Тімо Янца, група студентів-старшокурс-ників, які навчаються за на-прямами «Транспорт» та «Бу-дівництво», у вересні 2015 року готується відвідати най-престижніший технічний уні-верситет Німеччини – Мюн-хенську політехніку. Там вони ознайомляться зі змістом під-

готовки німецьких студентів і візьмуть участь у тематич-них семінарах з перспектив подальшого розвитку авто-мобільного транспорту та до-рожнього будівництва в Єв-ропі і світі. До речі, саме в Мюнхенській політехніці за-відувач кафедри інженерної та комп’ютерної графіки ХНАДУ Олександр Черніков у січні 2015 року брав участь у між-народному семінарі з проблем комп’ютерного моделювання динамічних процесів, під час якого зустрівся з провідним фахівцем Людвігом Кристофе-ром, домовившись про подаль-шу співпрацю в освітній галузі.

НЕ ВаРтО ЗВОЛІКатиУ листопаді 2013 року на ка-федрі технічної експлуатації та сервісу автомобілів відкри-то Академію BOSCH, де сту-денти автомобільного факуль-тету з допомогою сучасного німецького обладнання вивча-ють технології діагностування транспортних засобів. І після успішного завершення спеці-ально розробленої програми отримують відповідні серти-фікати німецької фірми.

З грудня 2014 року до листо-пада 2015-го доктор технічних наук Віталій Наумов, виборов-ши грант DAAD, під керівни-цтвом відомого вченого у галузі транспорту і логістики А. Ніхе провів тримісячне стажуван-ня в німецькому університеті міста Дуйсбурга, під час яко-го було досягнуто домовленос-ті щодо спільної участі в Євро-пейській програмі Horizon 2020.

І наостанок: під час напи-сання цієї статті в університет надійшла звістка з Німеччини про отримання нового гранту DAAD, відповідно до якого гру-па студентів старших курсів факультету транспортних сис-тем у червні 2015 року має від-відати Берлінський і Дрезден-ський технічні університети для проходження стажування з питань розвитку транспорт-ної галузі в сучасній Європі.

Тож не варто сидіти і че-кати, доки хтось в Україні чи за кордоном спалахне ба-жанням співпрацювати. Ак-тивність, усвідомлення сво-їх сильних сторін і залучення іноземних фахівців дають змо-гу вишу динамічно розвивати-ся і бути конкурентоздатним навіть серед європейських уні-верситетів.

Георгій тОХтаР, для «Освіти України»

НІМЕЦЬКиЙ ВЕКТОР УКРАїНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУНайкращі в Європі автобани, визнані світом надійні автомобілі і знана якість вищої освіти – у Німеччині. Тож цілком логічно, що Харківський національний автомобільно-дорожній університет уже п’ять років плідно співпрацює з німецькими партнерами – науковцями, виробниками, фондами, студентами. За цей час вдалося досягнути неабияких результатів, значно збільшити впізнаваність закладу в Європі і привабливість його як потенційного партнера, отримувати потужні гранти. Сподіваємося, що цей досвід надихне українські виші до активізації міжнародної діяльності: про нього розповідає проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків університету.

аКтиВНІсть, УсВІДОМЛЕННя сВОїХ сиЛьНиХ стОРІН І ЗаЛУчЕННя ІНОЗЕМНиХ фаХІВцІВ ДАюТь ЗМОГУ ВишУ БУТи КОНКУРЕНТОЗДАТНиМ НАВІТь СЕРЕД єВРОПЕйСьКиХ УНІВЕРСиТЕТІВ

8 «Освіта України»в освіті

ІКт

Різноманітні хмарні серві-си потроху набувають по-пулярності серед педаго-

гів. Нерідко вчителі знаходять нові шляхи їх використання, виявляючи при цьому творчі здібності.

Методист з інформацій-но-комунікаційних технологій науково-методичного центру управління освіти і науки Бі-лоцерківської міської ради Ан-тоніна Букач констатує, що є педагоги, які на досить висо-кому рівні володіють навичка-ми ІКТ і самі можуть розібра-тися із сервісами Google. Але якщо вони потребують допо-моги, для них НМЦ розробив відповідні курси. Для вчителів вони – за бажанням.

ВІРтУаЛьНа УчитЕЛьсьКаПрактика показала, що ці сер-віси значно полегшують ро-боту адміністрації навчально-го закладу. Проект з умовною назвою «Віртуальна учитель-ська» міське управління осві-ти і навчальні заклади Білої Церкви активно почали із цього навчального року, в на-ступному – планується його поширення.

Антоніна Василівна розпо-відає, як це діє на практиці. Скажімо, заступник директо-ра створює «Віртуальну учи-тельську» на платформі Google Sites. Там формуються відпо-відні розділи: «розклад», «ме-тодичні комісії», «кафедри», «робота з обдарованими ді-тьми» тощо. Одна з найголов-ніших особливостей – робо-та зі спільними документами. Наприклад, заступник дирек-тора створює таблицю, на-дає доступ до неї педагогам, і вони можуть у будь-який час зайти до відповідного сховища (це може бути папка на Дис-ку Google для спільного реда-гування).

Крім того, як зазначає пані Антоніна, з допомогою Форм Google дуже зручно проводити збір інформації. Можна ство-рити форму із запитаннями, яку заповнюватимуть учителі-респонденти. Тобто, заступни-кові не потрібно бігати з папір-цями – він отримає відповіді в онлайн-режимі. Ще одна пе-ревага Форм Google – інстру-мент, який автоматично будує аналітичні діаграми відповідно до результатів опитування.

Навчальні заклади можуть використовувати в роботі й Календарі Google. У цьому сер-вісі є можливість під’єднувати кілька календарів, наприклад, класу, закладу, групи тощо. Над їхнім наповненням учи-телі мають змогу працювати

спільно в онлайн-режимі. Ад-міністрація може давати за-вдання певній категорії праців-ників, а не вивішувати папірці на стенді – така собі віртуаль-на дошка оголошень. Перева-га цього інструменту і в тому, що ці календарі вбудовують-ся у сервіс Google Sites. Так само є можливість вводити й інші додатки: презентації, ві-део з YouTube тощо.

– Зовнішній вигляд «сай-ту-вчительської» буде залежа-ти від творчості колективу або особи, яка ним займається, – наголошує Антоніна Букач.

МОжЛиВОстІ ДЛя ДистаНцІйНОГО НаВчаННя – Коли ми проводимо кур-си для вчителів, то пропону-ємо розробити якусь навчаль-ну тему і створити для неї сайт для дистанційного на-вчання на платформі Сайтів Google, – розповідає Антоні-на Василівна. – Педагоги на-вчаються розміщувати завдан-ня, які будуть зберігатися у

«хмарі». Причому такі завдан-ня вбудовуються не у вигля-ді посилань, що є незручним для дітей. Цей документ мож-на погортати, відкрити табли-ці, проглянути вбудовану пре-зентацію. У пригоді стає сервіс LearningApps, який дає мож-ливість створювати інтерак-тивні завдання: різноманітні ігри, вікторини тощо. Також Google Sites дозволяє вбудову-вати коди сторонніх сервісів. Тобто можливостей справді ба-гато. Зважаючи, що наші педа-гоги переважно дуже творчі, їхній фантазії є де розгулятися.

У навчально-виховному про-цесі Форми Google дають змогу вчителеві організувати онлайн-тестування. Є інстру-мент Flubaroo як доповнення до Google Форм. Він автома-тизує формування середньої оцінки, загального бала кож-ного учня та фіксування вико-наних і невиконаних завдань. Також завдяки йому відбува-ється автоматичне надсилан-ня результатів на електронні скриньки учнів.

Узагалі, дистанційна осві-та – це один із сучасних трен-

дів. Особливо він актуальний в Україні, зважаючи ще й на вій-ськові дії, подовжені канікули тощо. Антоніна Букач розпові-дає, що таке навчання цілком можна організувати з допомо-гою Сайтів Google.

Як відомо, компанія Google постійно працює над удоско-наленням і розширенням пере-ліку сервісів, які допомагають нам у повсякденному житті. Так, і для освіти розробники пропонують ще кращі продук-ти. Йдеться про сервіс Google Classroom.

Цей сервіс має певні пере-ваги. Антоніна Василівна по-яснює, що вчителеві не треба виконувати додаткові дії, на-приклад, надсилаючи учням завдання. А дітям не потрібно робити собі копію. У Google Classroom цей процес авто-матизовано: кожному учас-никові надходить документ із його прізвищем. Окрім того, в цьому середовищі «вбудо-ваний» аналітичний інстру-мент – учитель може спосте-рігати за процесом виконання завдання, при роботі з Сайта-ми Google такої можливості в нього немає. Тож педагогу зручно спостерігати, надавати допомогу, координувати діяль-ність учнів, адже він бачить, як відбувається цей процес.

Можливість використовува-ти Google Classroom надаєть-ся із цілою низкою додатків, які входять до потужного па-кету Google Apps for Education.

З тЕЛЕфОНУ І ПЛаНШЕтаУчитель-методист Білоцерків-ської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням ін-формаційних технологій №12 Білоцерківської міської ради Київської області, єдиний сер-тифікований викладач Google в Україні Наталія Саражин-ська сьогодні ділиться влас-ним досвідом зі слухачами Київського обласного інститу-ту післядипломної педагогічної освіти. Педагог розповідає, що додатками Google «захворіла» вже дуже давно, спробувала у роботі різні сервіси, але саме гуглівські здавалися найзруч-нішими.

– У сервісі Google Class-room зручно не лише роздава-ти завдання, а й контролюва-ти їх виконання, – зазначає пані Наталія. – Дитина може виконувати завдання з мобіль-ного телефону, планшета – додатки призначені для всіх

мобільних пристроїв і чоти-рьох різних операційних сис-тем для мобільних. З допомо-гою додатка «Календар» учень може відслідковувати, до яко-го числа потрібно здати пев-не завдання.

Педагог акцентує увагу на тому, що цей інструмент по-стійно вдосконалюється. На-приклад, зі «свіжого»: від 9 травня 2015 року вчитель може використовувати всі функції Google Classroom, пра-цюючи з планшета і мобільно-го телефону. Раніше для цьо-го був потрібен стаціонарний комп’ютер. «Я лише могла подивитися, хто виконав, хто здав завдання, але ні редагу-вати його, ні повертати назад з допомогою мобільного гадже-та я не могла», – наголошує Наталія Анатоліївна.

ДІти цифРОВОГО сУсПІЛьстВаІз власного досвіду викорис-тання хмарних сервісів зазна-чу, що при цьому виникало чимало запитань. А як сприй-мають такі інструменти діти, зокрема молодші школярі? На-талія Саражинська, яка пра-цює саме в початкових кла-сах, зазначає, що для школярів це не проблема:

– Для дітей користуватися такими інструментами легко, більше того, це їм дуже подо-бається. Вони вже живуть у цифровому суспільстві, корис-

туються різними пристроями, як ложкою і виделкою. – У нас у школі є маленькі ноутбу-ки, розроблені спеціально для дітей. Вони вже старенькі – їм понад 5 років. Під час ро-боти в середовищі Classroom в однієї моєї учениці дуже дов-го завантажувався комп’ютер. І вона сама запропонувала ви-користати телефон, адже так буде швидше.

А наскільки складно опану-вати це середовище вчителям? Наталія Саражинська визнає, що викладачам іноді потріб-ні детальні роз’яснення, але зазначає: якщо педагог має хоча б середній рівень воло-діння ІКТ, то зможе працю-вати у середовищі Сlassroom уже за кілька годин після «зна-йомства», за умови, якщо буде детально читати інструкції, а акаунти дітям створить адмі-ністратор.

– Усе залежить від бажан-ня вчителя, – резюмує На-талія Анатоліївна. – Є люди, які завжди прагнуть до чогось нового. Якщо педагог почи-нає користуватися сервісами і розповідає колегам, що вони справді зручні у роботі, легкі і прості, а також подобають-ся дітям, то до нього дослуха-ються. Є звичайно й такі, що кажуть, мовляв, три роки за-лишилося до пенсії, і це мені не потрібно.

Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України»

«ГУГЛ» НА ДОПОМОГУДистанційне навчання і використання його елементів на традиційному уроці, створення віртуальної учительської і зменшення кількості паперів – «Освіта України» з допомогою фахівців дослідила, як можна використати безкоштовні сервіси Google у роботі навчального закладу.

Є труДнощі

ДОМЕННІ ІМЕНаЗ використанням сервісів Google Apps у навчальних закладів виникають певні труднощі. Вони безкоштовні, але щоб оформити таку ліцензію, по-трібно пройти певні кроки. Найперший – підтвердити право власності на домен. Антоніна Букач розповідає, що кожен садочок, школа, заклад поза-шкілля викручується самотужки: дехто купує доменне ім’я, інші використо-вують безкоштовний хостинг. У кого є бажання, знаходять і спеціалістів, і відповідну технічну підтримку. – Ми прагнемо зробити так, аби навчальним закладам надавався безкоштов-ний домен – як у ВНЗ, – зазначає Антоніна Василівна. До речі, нещодавно Державна служба спеціального зв’язку та захисту ін-формації України затвердила план впровадження європейських стандартів у сфері електронних комунікацій. Можливо, в разі появи відповідного за-конодавства наші школи, садки, позашкільні навчальні заклади отримають єдине доменне ім’я.

РІЗНОМАНІТНІ ХМАРНІ СЕРВІСи ПОТРОХУ НАБУВАюТь ПОПУЛяРНОСТІ СЕРЕД ПЕДАГОГІВ. НЕРІДКО ВчитЕЛІ ЗНаХОДять НОВІ ШЛяХи їХ ВиКОРистаННя, ВияВЛяючи ПРи цьОМУ тВОРчІ ЗДІБНОстІ

9№ 20, 18 травня 2015 рокув освіті

ІКт

«Утопічна» ідея, про яку співорганізаторам рік тому радили забути,

сьогодні набирає обертів – на платформу приходять провід-ні українські виші (Києво-Мо-гилянська академія, КПІ, КНУ тощо), долучаються фахівці з-за кордону, вона є відкри-тою для університетів, окре-мих викладачів і провідних компаній. У планах організа-торів – упродовж наступних 5 років створити 150 курсів, об’єднаних у цикли з 10–12 предметів за спеціальностями: бізнес, ІТ, іноземні мови тощо.

А починали з тих, що є най-більш цікавими для масової аудиторії – у жовтні 2014-го стартували «Історія України: від Другої світової війни до сучасності», «Фінансовий ме-неджмент», «Основи програ-мування», «Розробка та аналіз алгоритмів». Пізніше додалися «Теорія обмежень та процеси мислення як потужний під-хід до управління бізнесом», «Основи інформаційної без-пеки», «Захист прав спожи-вачів: теорія та практика» та «Комунікаційні інструменти для побудови репутації». Нині відкрито реєстрацію на курси: «Основи тестування програм-ного забезпечення», «Про-блемні питання європейської історії», «Інтернет-медіа», «Ін-формаційні війни», «Психоло-гія стресу та способи боротьби з ним», «Економіка для всіх» і «Вступ до бізнес-аналітики».

Специфічно український до-свід «університетів у вигнанні», що змушує екстрено вдавати-ся до дистанційної освіти, пока-зує: на часі – навчання онлайн. І хто не мав бажання йти в ногу з часом – того спонука-ють обставини. Хотілося б, аби вимушений «експеримент» за-вершився успішно, і таку прак-тику запроваджували решта ВНЗ. А приклад Prometheus – громадського, між іншим, про-екту – надихає.

ОсВІтНя РЕВОЛюцІя– Дистанційну освіту мож-на порівняти з книгодруку-

ванням, – вважає Іван При-маченко, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Освітні онлайн-платформи – це революція, що змінює долю країн так само, як ви-найдення друкарського вер-стата вплинуло на розвиток Європи, а згодом – і всього світу. Якщо зараз, коли ця по-тужна технологія з’явилася в нашому житті, не скористати-ся моментом – про яку якість освіти в Україні говоритиме-мо за 10–15 років?

Про онлайн-курси Іван знає не з чуток. 2011-го тодішній студент історичного факуль-тету КНУ зареєструвався на курс історії від університету Пенсильванії на Coursera – опанував його без зусиль і замислився: а чи можна за-вдяки МВОК отримати прин-ципово нові знання? Маючи бажання навчитися програму-вання, обрав онлайн-курс уже Гарвардського університету. «Після першого курсу я опа-нував базове програмування і зміг піднятися на наступний рівень навчання у цій галу-зі, – згадує він. – Тоді стало зрозуміло: онлайн-курси – не іграшка і не модний тренд, це дієвий механізм, що дає мож-ливість здобувати нові знання і застосовувати їх. Було оче-видно, що така річ необхідна і в Україні».

З Олексієм Молчановським, викладачем факультету інфор-матики та обчислювальної техніки Київського політех-нічного інституту, Іван позна-йомився під час круглого сто-лу, присвяченого онлайн-освіті.

Олексій мав досвід курсів на Coursera та Udacity: зареєстру-вався на лекції, завдяки яким зміг оновити власний курс для студентів КПІ. Працювати над Prometheus почали рік тому – у травні 2014-го.

– Наша мета – не прибу-ток, а онлайн-еволюція україн-ської освіти, – наголошує Іван Примаченко. – Досвід, примі-ром, Гарвардського універси-тету, Массачусетського техно-логічного інституту довів, що це «працює»: масовий курс частково замінює лекції, ти-пові завдання – інтерактивні в мережі… Такий формат по-казав у США фантастичні ре-зультати – ефективність на-вчання зросла на 35%!

На запитання, чи потрібні українські МВОК, коли є іно-земні «титани», Іван відповідає однозначно: так. По-перше, на-ціональна платформа усуває мовний бар’єр, по-друге – ба-зується на власному «грунті», а будь-який іноземний проект не зацікавлений створювати курси з історії України, пра-ва тощо.

ДиПЛОМ З-За ОКЕаНУПілотним проектом україн-ських МВОК стала платфор-ма «Університет online» в КНУ, що користувалася не-абияким попитом – лише на курс із бренд-менеджменту за-реєструвалися близько 9 тисяч слухачів. Але ініціатори проек-ту вирішили, що потрібно роз-ширюватися – створити не-залежну платформу, відкриту для всіх університетів.

– Prometheus ми запусти-ли на початку жовтня мину-

лого року, – розповідає Олек-сій Молчановський. – Почали реєструватися користувачі – одна тисяча, друга, третя – і це за один день. Тоді ми поду-мали: о, це серйозно!

Тепер позначку «80000 ко-ристувачів» Prometheus подо-лав. Слухачі курсів – аудито-рія досить різнорідна: є люди з Криму і Донбасу, 25-річні й 45-річні. «Середній вік слу-хачів нещодавнього курсу з фінансового менеджменту – 45 років, – зауважує Іван. – Якщо зазвичай до кінця курсу залишається 10–12%, то цьо-го разу цифра була 25%: це дорослі люди, котрі знають, навіщо йдуть… Часто праців-ника доводиться перенавчати «на робочому місці». Цю про-блему можна вирішити: укла-даючи ланцюжки курсів, ми даємо студентам знання, не-обхідні для роботи у певних компаніях. Якщо бізнес під-тримає нашу ініціативу – ма-тиме таким чином можливість готувати для себе кваліфіко-ваних співробітників… Само-освіта – як на мене, своє-рідний різновид грамотності, котрий колись стане загаль-ноприйнятим. І саме ресур-си дистанційної освіти дають людям можливість швид-ко опановувати нові спеці-альності, нові галузі. Освіта стає доступною для будь-кого і будь-де».

Зважаючи на відсутність ві-кового цензу та значних ви-трат на «перекваліфікацію», з урахуванням мінімально необ-хідних умов і гнучкості інди-відуального прослуховування лекцій – онлайн-курси, гіпоте-

тично, в майбутньому стануть альтернативною післядиплом-ною освітою, що не обтяжує ані фінансовими витратами, ані паперовою тяганиною.

Однією з переваг проекту є вмотивовані викладачі – як і організатори проекту, вони є волонтерами. Іван та Олек-сій переймалися, чи зможуть знайти охочих працювати «за ідею» – а сьогодні, кажуть, лектори шикуються у чергу. Що їх приваблює – поясню-ють на прикладі: «Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи читає курс «Фінансовий менеджмент» для 50 студентів щороку. На Prometheus на цей курс, що був одним із перших, зареєструвалися понад 20 ти-сяч охочих. Неважко пораху-вати, скільки років знадобить-ся, щоб курс у бізнес-школі відвідала така кількість слуха-чів… Викладач усвідомлює, що він – один – може вплинути на те, як його предмет знають в усій країні».

Ініціатори платформи про-рокують кардинальні зміни в системі освіти: мовляв, гло-бальні проекти в мережі витіс-нятимуть слабкі виші. Ариф-метика проста і тут: якщо магістерська програма в Тех-нологічному університеті Джорджії, засвоєна у форматі масових освітніх онлайн-кур-сів, дає можливість отримати диплом одного з найкращих університетів США у сім ра-зів дешевше – хто платитиме такі самі гроші за диплом ма-гістра на батьківщині?..

– Здається, зараз багато хто усвідомив небезпеку, поро-джену відсутністю освіти або її невисокою якістю, – міркує Олексій Молчановський. – Prometheus я сприймаю як щеплення від агресивних, де-структивних ідей у суспільстві.

Судячи з того, що найбіль-ша складність авторів проекту наразі – непередбачувано ви-сокі темпи його росту, будемо сподіватися, що щеплення ви-явиться результативним.

Валентина сОРОКа, «Освіта України»

Prometheus: «СВІТЛО» ОНЛАЙН-КУРСІВ

слово – «стуДенту»

ГОЛОВНЕ – НЕ сЕРтифІКат, а ЗНаННяПро свої враження від навчання з допомогою Prometheus «Освіті України» розпо-вів журналіст Владислав Миронович, котрий уже отримав сертифікат про про-ходження курсу «Новітня історія України: від Другої світової війни до сучасності».– Після реєстрації на сайті ви отримаєте особистий кабінет і можливість оби-рати курси. Обмежень немає – можете переглядати всі курси, які забажа-

єте. Навчання проходить так: викладачі записують відеолекції та викладають їх на YouTube. На сторінці курсу є список навчальних тижнів. Кожен відрізок має набір лекцій, які необ-хідно переглянути. Наприкінці тижня вам буде запропоновано виконати тест на знання про-йденого матеріалу. На курсі з історії України система була такою: за результатами кожного із шести тестів слухачі отримували максимум 10 балів. Ще 40 балів давав фінальний тест. Отже, загалом можна було набрати 100 балів. Відповідати на запитання тестів можна було тричі поспіль, причому правильні й неправильні відповіді показувалися одразу. Оцінювався ж остаточний варіант. З одного боку, можливість виправитися здається неправильною. А з ін-шого – це допомагало закріпити матеріал. Якщо ви успішно завершили навчання – отриму-єте електрон ний сертифікат за підписом викладача. Але головне – не сертифікат, а знання. Для мене курс був доволі цікавим, а формат онлайн-лекцій майже не поступається звичай-ним лекціям в університетській аудиторії.

ДумКа фаХівця

ПОтРІБНий ПРОЕКт У ВажЛиВІй НІШІЗ позицій викладача й експерта з освітніх програм і ресурсів появу платфор-ми Prometheus коментує Олександр Романко – професор університету То-ронто, який «читатиме» українським користувачам лекції з бізнес-аналітики.– Проект потрібний і в Україні – поки що єдиний. Важлива ніша, яку він займає, – масові відкриті онлайн-курси українською мовою. Платформа розрахована на роз-міщення курсів, «заточених» під Україну, яких годі чекати на світових МВОК-порталах – Coursera, EdX, Udacity. Такі курси – для тих, у кого немає достатніх знань англійської мови, щоб слухати кур-си на закордонних МВОК, а також для тих, хто хоче отримати знання завдяки «вступним» курсам на Prometheus, перш ніж поглиблено вивчати цикли курсів, наприклад на Coursera. Хотілося б спо-діватися, що Prometheus переросте в національний український МВОК-портал і дасть поштовх но-вим видам освіти в Україні, таким як blended learning («змішане навчання», за якого інформацію учень/студент отримує і самостійно – онлайн, і під час спілкування з викладачем. – Авт.), а також надасть українцям можливість знайти спеціальності і професії, що їх цікавлять, відкрити для себе ін-новаційні напрями. Команді Prometheus потрібна підтримка уряду, Міністерства освіти і науки – щоб до проекту долучалися ВНЗ, підтримка компаній, які розглядали б сертифікати про проходження курсів на платформі як додаткові бонуси для кандидатів на посади, підтримка організацій стосовно розроб лення курсів на Prometheus та, звісно, підтримка університетів.

Нещодавня «родзинка» дистанційної освіти в Україні – національна платформа навчальних курсів університетського рівня

80000 – така кількість користувачів зареєструвалася на першій українській освітній платформі масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) Prometheus за вісім місяців її існування. На думку авторів проекту Івана Примаченка й Олексія Молчановського, онлайн-курси – це революція в освіті: вона стає доступною будь-кому, незалежно від віку, статків і місця проживання.

10 «Освіта України»в дії

Новаторство

ПАЛІТРА ІДЕЙПедагогіка – це мистецтво! – впевнені фіналісти Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»

в номінації «Образотворче мистецтво». Хоч відкриті уроки – змагання на звання найкращого – проводитимуться у вересні, конкурсанти погодилися розповісти про свої

педагогічні знахідки та розробки, які представляють на цьогорічному конкурсі.

тернопільсьКа область

Галина КІЗІЛОВА:

СЛОВО – ХУДОЖНиКАМУчителька образотворчо-

го мистецтва Галина Кі-зілова живе і працює в

Тернополі. Про неї кажуть: «Учитель від Бога» – коле-ги з Тернопільської загаль-ноосвітньої школи №4 вва-жають її харизматичною, високо ерудованою та відда-ною кожному учню. Сьогод-ні вона працює над темою «Проектування особистіс-ного розвитку обдарова-ної дитини через вивчення творчості тернопільських ху-дожників». Представляє її на конкурсі, зокрема – й у майстер-класі.

– Ідею майстер-класу ретельно обмірковувала. Дуже хо-тілося подати навчальний матеріал нестандартно й цікаво. Насправді робота вчителя дуже стандартизована, хоч ми багато говоримо про творчу особистість, – розповідає Га-лина Олександрівна. – Я помітила, що 99% педагогів про-сто записують свою розповідь перед аудиторією. Але така форма подачі не варта уваги. Колись мене здивувала одна вчителька з Донецька, яка поєднала запис уроку з голосом за кадром. Тож я вирішила доопрацювати цю ідею, але у свій спосіб.

На уроці пані Галини присутні віртуальні експерти – тер-нопільські художники. Короткий відеозапис із кожним пе-дагог підготувала заздалегідь. Каже: дітям нецікаво постій-но слухати вчителя. Коли ж з’являються нові обличчя – тим більше такі поважні й відомі, – діти схоплюють нові знання на льоту. Галина Кізілова розповідає:

– Я звертаюся до художників як до експертів у своїй га-лузі. Та й вони мене вже знають. Мовляв, це ота навіже-на, котра постійно щось хоче: запросити до школи, записа-ти інтерв’ю… Так, це страшенна проблема – художники не хочуть «іти до школи». Усі вони дуже зайняті люди – якось сказали мені у міській спілці.

А рецепт успіху виявився простим: мати багато особистих контактів, не лінуватися відвідувати виставки та заохочува-ти до цього учнів.

– Учитель образотворчого мистецтва мусить ходити на відкриття виставок, підходити до митців – дякувати, знахо-дити потрібні слова. Художники повинні побачити щиру за-цікавленість, а не лише приємні слова. Тоді не відмовлять, – наголошує вона. – Раджу всім відвідувати нові галереї. Юні тернопільчани, на мою думку, мають знати городян, яких по-важають за широкий світогляд, за особливий талант.

Галина Кізілова – випускниця Московського державно-го педагогічного університету – не росла в мистецькому середо вищі, її батьки були інженерами. Батько твердив, що твори високого рівня – в Ермітажі та Третяковській гале-реї. Проте коли Галина побачила досконалі роботи терно-пільських художників, була дуже вражена.

– Наприклад, художники Богдан Ткачик і Дмитро Стець-ко – це дуже відомі люди навіть за межами міста. Ці осо-бистості стали для мене відкриттям. Спочатку я просто вирі-шила, що було б цікаво розповісти про них у школі. Згодом моя ідея перетворилася на проект, – згадує вона. – Аб-солютно щиро, на ентузіазмі, погодився приходити і про-водити майстер-класи тернополянин Валерій Лімонов. Він робив це якісно, адже має педагогічну освіту й досвід ро-боти вчителем. До речі, на ці зустрічі приходили не лише учні 5–7 класів, які вивчали образотворче мистецтво, а й старшокласники.

Пізніше у школі з’явилася арт-галерея. Учителька пишаєть-ся нею, адже це не збірна виставка всіх більш-менш хороших учнівських робіт, а справжні шедеври. Мета арт-галереї – створити для обдарованої дитини ситуацію успіху. Дитина має утвердитися в думці, що її творчість варта уваги.

– Якщо є 11 завершених робіт, ми оформлюємо їх у спеціальні універсальні рамки. Запрошуємо однокласників, батьків, друзів, представників засобів масової інформації. Беремо інтерв’ю у дитини як в успішного митця, запитує-мо, наприклад: «Як ви почали малювати?», «Яка ваша най-улюбленіша робота?». І в наступні тижні приводимо учнів з інших класів для зустрічі з юним, але «відомим та мас-титим» художником. Саме так має почуватися дитина у цій ситуації.

Більше про учнівську арт-галерею та інші ідеї, які втілює пе-дагог, можна прочитати в авторському блозі: kizilova-gal.hol.es.

Одним з найбільш упізна-ваних символів миру, що об’єднали всю планету,

став білий голуб, намальова-ний у 1949 році Пабло Пікас-со. Протягом останнього року таких птахів створюють укра-їнські школярі – задля миру в країні. Не була винятком і Золо-тоніська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №6.

Як зробити найкращу го-лубку – знає вчителька об-разотворчого мистецтва Ірина Карпенко. На її уроках – ко-льоротерапія, арт-хвилинки, музичні, динамічні, літера-турні хвилинки і навіть ре-лаксації. Майстер-клас пані Ірини розміщений в інтерне-ті (karpenkoschool6obrmust.blogspot.com).

– Презентувати свій до-свід роботи, створюючи голу-ба миру, я вирішила одразу, без вагань. Для майстер-класу об-рала тему не дуже складну, щоб показане було доступним для більшого загалу вчителів, – каже вона. – Клеїти та зги-нати вміють усі, тож я вирі-шила, що використовуватиму паперопластику – робитиму голуба миру, який символізує найголовніші речі – мир, до-бро, взаємоповагу. Цю ідею під-тримали завідувач методичного кабінету міського відділу осві-ти Наталія Строкань і методист Черкаського ОІПОПП Наталія Лємєшева.

Наскільки актуальною є тема «Голуб миру», підтверджує ве-лика кількість школярів, які за покликом серця взяли участь у однойменній загальношкільній патріотичній акції. Учні виго-товляли птахів миру, яких потім передавали для воїнів – учас-ників антитерористичної опе-рації на сході України. Ця тема, впевнена вчителька, близька багатьом.

– Усі етапи цього май-стер-класу перегукувалися з моєю науково-методичною те-мою – «Виховання національ-ної самосвідомості засобами

образо творчого мистецтва», – говорить Ірина Миколаївна. – Розповідаючи дітям про уні-кальну українську культуру, ставлю за мету виховувати в них глибокі патріотичні почут-тя, національну гідність. Якщо ми дивимося картини й по-лотна, то це – українські ху-дожники. Якщо мультфільм, то обов’язково український. Прислів’я – теж українські. Свої композиції діти створю-ють під звуки народних пісень. Адже українська культура має надзвичайно потужний духов-ний потенціал.

Урок, який презентує Ірина Миколаївна, можна проводити для учнів 5–7 класів. Упродовж місяця вона збирала й узагаль-нювала матеріали: у плані уро-ку поєднала цікаві й різнома-нітні вправи, навіть пальчикову гімнастику. Це, каже, дозволяє якнайкраще розвинути творчі здібності учнів. Важливим, на-голошує вчителька, є емоційний заряд, який містять у собі твори мистецтва. Цей процес допов-нюється сенсорними відчуттями (доторкнутися до предметів, ви-явити їх фактуру, відчути запах трав, послухати мелодію мушлі) й сенсорним аналізом (порівня-ти розміри предметів, їх кольо-ротональні співвідношення, роз-міщення у просторі).

– До кожної виготовленої пташки діти прикріплюють мирне послання – невелич-кий аркушик паперу зі своїми побажаннями. Іноді запитують: «А що там можна написати?». Підказую: «Те, що ви писали б рідній людині». Тоді вони шви-денько пишуть: «Ми вас лю-бимо!», «Нехай буде мир!», «Повертайтеся з перемогою!», «Повертайтеся живими!», «Хай вас Бог оберігає!». Це короткі, але дуже значимі речення.

Педагог прагне, щоб її уроки переглядали і діти, і їхні батьки. Вона має й інші розробки, а та-кож цікавиться петриківським розписом, писанкарством. Се-ред її інтересів – підбір крає-

знавчого матеріалу, зокрема, про черкаських художників – Тамару Гордову, Данила Нар-бута, золотоніського митця Ва-силя Дрючила, а також про випускників школи, які продов-жують іти творчою стежиною. Наприклад, триває пошукова робота стосовно творчого шля-ху заслуженої артистки Украї-ни Любові Доброноженко, яка працює у Донецькому націо-нальному академічному укра-їнському музично-драматично-му театрі.

– Наша школа має славетну історію. Колись у ній навчав-ся перший ректор Київського університету Михайло Макси-мович, його музейна кімната є «родзинкою» школи, – Іри-на Миколаївна також працює шкільним педагогом-організа-тором, тому розповідає і про цю важливу ланку шкільного життя. – У цьому питанні я вивчаю досвід свого поперед-ника – заслуженого вчителя України Миколи Галата, який створив у школі Малий му-зей образотворчого мистецтва України. Фантастика – скіль-ки там зібрано матеріалу, пе-редусім – про творчість нашо-го земляка Тараса Шевченка!

Ірина Карпенко організовує зустрічі з художниками, мит-цями, та й просто з цікавими особистостями. Каже: дирек-тор школи Олександр Пузєєв підтримує цей напрям роботи. Адже діти, за словами вчитель-ки, дуже люблять мистецтво, відчувають потребу у спілку-ванні. А Україна надзвичайно багата талановитими людьми.

Ірина КАРПЕНКО: ГОЛУБКА МиРУчерКасьКа область

11№ 20, 18 травня 2015 рокув дії

Новаторство

форми роботи, що подо-баються дітям, підносять настрій і дають відчут-

тя відкриття нового, обирає для власних уроків учителька Верб-ської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Марія Гуменюк. Для майстер-класу вона запро-понувала малюнки, що прояв-ляються.

– На білий аркуш паперу я довільно наношу лінії воском. Коли дитина заповнює фон, вона не знає напевно, який ма-люнок про явиться. Це – мо-мент приємного сюрпризу, він посилює позитивні емоції, про-буджує бажання творити, – переглянути майстер-клас Ма-рія Анатоліївна пропонує на власному блозі – anatoliivna.jimdo.com. – Завдання для кожного учня – створити малюнок, доповнивши сюжет. Цей процес розвиває мислен-ня, креативність, уміння бачи-ти незвичайне у звичайних ре-чах.

Розглядаючи, на перший по-гляд, звичайну закарлючку, яка не має ні творчої, ні естетичної цінності, дитина «вмикає» фан-тазію. Педагог навчає дітей ба-чити гарне й цікаве, перетво-рювати побачене на художній образ.

За фахом вона – психо-лог, шість років практикувала у школі. Сьогодні Марія Ана-толіївна – заступник дирек-тора з навчально-виховної ро-боти, вчитель образотворчого мистецтва.

– Досвід роботи практич-ного психолога неможливо залишити осторонь – окремі елементи та фрагменти я ви-користовую на кожному уро-ці. На початку заняття, напри-клад, педагог може побачити настрій, з яким учні прийшли на урок. Можливо, комусь цей настрій необхідно підняти, по-кращити, комусь – закріпити. А наприкінці уроку помітити, як вправи й завдання вплину-ли на учнів. У цьому допоможе палітра кольорів, – ділиться досвідом Марія Гуменюк. – В арсеналі практичного психоло-га є методики, які за вибором кольору дають змогу оцінити не тільки настрій у даний мо-мент, а й відстежувати тенден-цію – як дитина обирає ко-льори впродовж певного часу. Вчитель має бути уважним і

емоційно налаштованим відчу-ти учня, в разі потреби – до-помогти.

З багатьох «психологічних» складових уроку вона виокрем-лює прослуховування музики.

– Діти люблять слухати зву-ки природи, особливо під час вивчення теми «Пейзаж». Му-зика допомагає їм уявити май-бутню картину, яку потім лег-ше переносити на малюнок. Відверто кажучи, діти не за-вжди готові слухати релакса-ційну музику. Вчителеві слід мати добірку музичних творів залежно від теми уроку, – ра-дить вона. – Урок – це не завжди вивчення й засвоєння нового матеріалу, він має ско-лихнути внутрішній світ дити-ни, дати поштовх змінюватися в кращий бік.

Уроки образотворчого ми-стецтва якнайкраще викону-ють цю місію, впевнена пані Марія. На її думку, важливий той позитивний терапевтичний ефект, коли головним є процес творіння, бажання бачити кра-су навколо себе й долучатися до її створення.

Симпатія її учнів – уро-ки-вікторини та змагання, під час яких в ігровій формі учні можуть продемонструвати те, чого вони навчилися.

– Завжди подобається не-стандартний підхід до прове-дення уроку. Залежно від кон-кретної ситуації на уроці я використовую методи. Напри-клад, «Мікрофон»: один з учнів «приміряє» образ художника, інший – «входить» у роль жур-наліста – ставить запитання однокласнику. Або багато юних «журналістів» беруть участь в уявній прес-конференції – за-питують стосовно змісту кар-тини видатного «художника». Уроки мусять проходити піз-навально й динамічно.

Викладаючи образотворче мистецтво, Марія Гуменюк ви-користовує теорію розв’язання винахідницьких задач. Так, по-годжується: ТРВЗ більше сто-сується технічного напряму, але багато моментів доступ-ні й учителям образотворчого мистецтва. Також відзначає су-часну методику фасилітованої бесіди, коли педагог виконує роль «навідника»: з допомогою ланцюжка запитань спрямовує учня до правильного висновку або – дає поштовх для пошу-ку додаткових знань.

– Бути вчителем предме-та, якому в навчальному плані відведено лише одну годину на тиждень, і при цьому утримати його в рейтингу найулюблені-ших предметів учнів – справа дуже відповідальна. Адже ко-жен урок повинен бути непо-вторним і цікавим, активним і розвивальним, таким, що ін-тригує і стимулює до творчої активності, до пізнання і тво-рення прекрасного, – додає педагог.

«Посередній учитель ви-кладає. Хороший учи-тель пояснює. Видат-

ний учитель показує. Великий учитель надихає». Цитату аме-риканського письменника Ві-льяма Артура Уорда називає своїм педагогічним кредо вчи-тель Криворізької загальноос-вітньої школи І–ІІІ ступенів №120 Анатолій Лабунський.

Він – вправний май-стер продукування оригіналь-них ідей для шкільних уро-ків: поєднує роботу та гру. Зокрема, використовує осо-бистісно-орієнтований підхід, арт-терапію мистецтвом, а та-кож створює арт-проекти. Біль-ше інформації – на його блозі (labunskiy.at.ua/ та artistviolino-artlaboratorylav.blogspot.com/).

– Я формую свої уроки на основі українського мистецтва. Акцентую увагу передусім на гармонійність. Адже саме об-разотворче мистецтво має на меті створювати різнобічно роз-винену особистість, давати не тільки знання, а й працюва-ти з внутрішнім світом люди-ни, – каже Анатолій Володими-рович. – Ми постійно робимо арт-проекти, основою для яких став гурток образотворчого та декоративного мистецтва «Арт-лабораторія». Разом з учнями ми втілюємо різноманітні заду-ми. Наша лабораторія – це пев-на школа, яка виокремлюється в образотворчому та педагогічно-му просторі. У ній вчаться лише ті, хто має бажання та знахо-дить можливість. Так, свої ідеї ми можемо створювати в дусі навчального процесу, проте зго-дом вони втілюються у само-стійні проекти.

Серед інших – проект «Каз-ки Марії Приймаченко». Цій тематиці, до речі, присвяче-ний представлений на конкур-сі майстер-клас. Урок на тему «Створення декоративного об-разу тварини за мотивами твор-чості Марії Приймаченко» ви-різняється оригінальністю.

Трансформуючи папір, діти опа-новують, зокрема, навички сти-лізації.

– Я довго думав: як можна поєднати основи паперопласти-ки – створення об’ємної фор-ми – із шедеврами Марії При-ймаченко. Разом з дітьми під час майстер-класу ми створю-вали звірів. Вийшов непоганий арт-об’єкт: поєднання україн-ського народного та сучасного мистецтва.

Педагог пишається проек-тами, які щорічно з учнями створює до Дня незалежнос-ті України.

– Минулого року ми ро-били велике полотно – герб України. У цьому мистецько-му проекті були задіяні понад 70 учасників – простих лю-дей, які гуляли міським пар-ком. Усі разом ми творили картину досить великого роз-міру. Нині вона прикрашає нашу школу, – розповів учи-тель. – Ще один значущий для нас проект – «Народні тради-ції в сучасному місті». Його ми презентували в сучасній гале-реї мистецтв. Спочатку дослі-джували авангардну стилістику сучасного мистецтва, проекту-вали це на мову народних мис-тецтв, синтезували в єдиному світі. Ми зробили велику ви-ставку, яку відвідали багато лю-дей. Вона викликала резонанс у місті, а отже – була вдалою.

Для колег – молодих учите-лів – пан Анатолій пропонує сеанс арт-терапії «Колективне перевтілення». Щоб краще зро-зуміти себе й учнів, у своєрідній грі вчителі перевтілюються на учнів 4 класу. «Це дало кожно-му з учасників можливість по-ринути у світ радощів, «попра-цювати» над комплексами, які виникли у школі, а також зня-ти психологічні блоки та ста-

ти розкутішими. Я був у ролі гіперактивної дитини», – зга-дує педагог.

– Хоч працювати доводить-ся у важкі часи, що переживає наша держава, мене ні на мить не покидає бажання вдоскона-люватися, поспішати творити, дарувати свої знання, вміння, створювати умови для емоцій-но-естетичного розвитку дітей, бути цікавим для оточуючих. І перед собою ставлю ряд пев-них завдань: не тільки навчити дітей малювати, а й зробити їх гідними послідовниками тих ду-ховних цінностей, які заповіли нам талановиті пращури.

Як учитель він бачить провід-ну роль мистецтва у відроджен-ні національної свідомості.

– Водночас українське на-родне мистецтво повинно бути покладено в основу нової укра-їнської педагогіки, – пере-конаний він. – Намагаючись зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, я вико-ристовую літературні й музичні твори, адже без них просто не-можливо створити емоційну ат-мосферу сприйняття.

Анатолій Лабунський упевне-ний у своїх силах. Каже, що вистачить знань і досвіду, щоб показати свої розробки якнай-краще.

Марія ГУМЕНЮК:

УВІМКНУТи ФАНТАЗІЮАнатолій ЛАБУНСЬКиЙ: ПЕРФОРМАНСи НА УРОКАХ

рівненсьКа область ДніпропетровсьКа область

У наступних випусках «ОУ» продовжить знайомити читачів із цьогорічними фіналістами конкурсу «Вчитель року».

Дарина Матат, «Освіта України»

12 «Освіта України»

Науковець В’ячеслав Корнієнко до-сліджує і розшифровує графіті (написи, видряпані на тиньку) на

стінах Софії Київської з 2006 року. За неповних сім років роботи він відкрив і заново «прочитав» сім тисяч графіті XI–XVIII століть.

ЛЕКсиКа РаДяНсьКиХ ДОНОсІВКорнієнко – співавтор концепції про-фесора Надії Нікітенко про заснування Софії князем Володимиром, а не його сином Ярославом. Про початок будів-ництва у 1011 (а не 1037) році свідчать, зокрема, написи з датами 1018, 1019, 1022 рр. Саме через новий «день наро-дження» собору Святої Софії і почалося «академічне цькування» інакодумців. За кілька років у ньому «відзначилися» й одіозний Петро Толочко, й Олексій То-лочко, і навіть учасники Міжнародно-го візантійського симпозіуму із Санкт-Петербурга, які написали колективний лист з вимогою накласти мораторій на святкування 1000-літнього ювілею Со-фії. «Дискусія» проти авторів нової вер-сії дати будівництва ведеться у впіз-наваному стилі радянських доносів: з навішуванням ярликів, очорненням ре-путації, позбавленням роботи і заборо-ною досліджень. У 2012-му Корнієнка, як і багатьох інших фахівців Національ-ного заповідника «Софія Київська», ви-кинули з роботи і заборонили продов-жувати дослідження в соборі.

До захисту докторської дисертації сміливця, який наважився поставити під сумнів офіційну радянську версію, цю «наукову рать» знову вишикували «в ружжо».

ДОсЛІДжЕННя На МОтУЗцІ Перед початком захисту спілкуюся з науковим співробітником заповід-ника Іриною Вільчинською (вона та-кож була в групі «неугодних» науков-ців, яких лише нещодавно поновили на роботі). Ірина розповідає: відірвати вченого від дослідження написів було неможливо. Він працював і у вечірні години, й у вихідні дні. Вперше почав читати графіті фронтально (а не ви-бірково, як раніше), досліджував усю поверхню стін сантиметр за сантиме-тром. До деяких написів діставався на мотузці, прив’язавши її до риштування.

І МОЛитВи, І ДитячІ ЛІчиЛОчКиСамі ж софійські графіті – диво-вижні. На одній зі стін – «автограф» Анни Ярославівни, майбутньої коро-леви Франції. Вчені порівняли динамі-ку почерку з грамотою Суассонському абатству, яку Анна підписала власно-руч у 1063 році, й підтвердили: це пи-сала одна й та сама людина.

У часи середньовіччя писати на сті-нах собору не заборонялося. (Радян-ська наука, до речі, вважала інакше.) Адже якби існувало табу, то не було б величезної кількості написів у вівта-рі, куди мали доступ лише священики. Окрім того, на графіті кінця ХІ століт-тя зафіксовано договір купівлі княги-нею Ольгою Всеволодівною Боянової землі. Детально вказано, хто був при акті купівлі, скільки заплатила княги-ня, де розташована земля тощо.

Написи робили (вишкрябували) спе-ціальними писалами – інструментами

для писання на бересті, на вощених таб-личках, а то й просто голкою чи ши-лом. Деякі з них «наповзають» одне на одне. На думку Корнієнка, пояснюєть-ся це просто, адже більшість записів – молитви, адресовані Господу. Люди роз-раховували не на те, що ці письмена хтось читатиме, а на те, що їх поба-чить Бог. На одній із фресок, напри-клад, один на одному вишкрябані про-хання від двох Іоанів. У соборі знайдені й рідкісні імена – Жизнобуд, Куп’ята.

сІМ ГОДиН тисКУВ’ячеслав Корнієнко вивчає саме дже-рельний потенціал софійських графіті. Зокрема, їх роль для дослідження іс-торії самої споруди, подій політичної та церковної історії. А ще – джере-ла вивчення історії середньовічної пи-семності. Це особливо важливо, адже від домонгольського часу збереглося не так багато пам’яток.

– Донедавна в науковому обігу були лише 317 написів, – розповідає на-уковий консультант дослідника, відо-мий український історик Надія Нікі-тенко. – Їх відкрив Сергій Висоцький. Після нього графіті ніхто не вивчав. Ро-сійські дослідники користувалися лише цими, давно опублікованими матеріала-ми. І те, що В’ячеслав увів у обіг таку величезну кількість графіті, – це, без сумніву, науковий прорив. Його дисер-тація – справжня реабілітація графіті як історичного джерела.

Як і очікувалося, проросійські «ко-леги» спробували зірвати захист. Шість негативних відгуків – Олек-сія Толочка, Тимура Бобровсько-го, диякона Олександра Мусіна із Санкт-Петербурга та інших – чита-ли майже дві години. Секретар вченої ради зізнав ся, що вперше за час ро-боти йому довелося написати розпис-ку, що отримав відгук на автореферат.

Не потрібно бути істориком, аби зауважити: критичні відгуки написа-ні майже під копірку. Чи не в кож-ному вжито терміни «історичні міра-жі», «знущання над історією», «спроба отримати звання у кон’юнктурний спосіб» тощо. Особливо «яскра-вий» – відгук кандидата богослів’я із Санкт-Петербурга. Олександр Му-сін стверджує, що українець «демон-

стрирует приспособленческий подход к исторической информации и потре-бительское отношение к источнику».

Завідувач сектора досліджень історії Київської Русі Інституту історії України НАН Олексій Толочко не стримував себе науковими аргументами. Окрім звичних «шпильок» щодо віку собору, він не по-лінувався порахувати, що Корнієнко зна-ходив чотири написи за день і ходив від кабінету до собору двадцять разів на добу.

– Але ж стахановські рекорди ні-коли й не були серед завдань епігра-фіки, – знущально зауважує Олексій Петрович. – Ми бачимо, що «метод Корнієнка» – це постійні переміщен-ня від собору до кабінету і назад.

Підбір опонентів Толочко теж вва-жає безпрецедентним, оскільки ні Іри-на Войцехівська, ні Ірина Маті, ні Олег Однороженко не є фахівцями з епігра-фіки і середньовіччя (Олег Однорожен-ко це, до речі, спростовує).

Страшенно не подобається Толочку і твердження Корнієнка, що «через кри-зу в джерелознавстві щодо доби ран-нього середньовіччя панують усталені ще за радянських часів та оперті на лі-тописні записи схеми і кліше». А та-кож те, що «недолугість джерелознав-ства й убогість історичної інтерпретації можуть бути виправлені зверненням до софійських графіті».

Думка Толочка категорична: праця не відповідає високим вимогам доктор-ської дисертації.

ПРО НаУКОВУ НЕПРистОйНІстьУсі закиди (й Олексія Толочка, й ін-ших) дисертант спокійно та інтелігентно спростував. Один з опонентів дисертан-та – старший науковий співробітник Інституту української археографії та

джерелознавства імені М.С. Грушев-ського Олег Однороженко навіть зі-знався: мовляв, не повністю сприймає аргументи про більш ранню дату бу-дівництва Софії Київської і хотів би висловити своє бачення, але соромно робити це поруч з «опусами родини То-лочків». Однороженко наголосив: дата будівництва собору – лише частина до-сліджень Корнієнка. Але саме через неї розпочався цей «шабаш». Більше того, за цими закидами і нападками стоїть на-магання дезавуювати, «підважити» нау-кову спроможність людей, які висунули таке датування. Це виходить за будь-які рамки наукової пристойності.

З Олегом Однороженком солідарний і науковець Луганського національно-го університету імені Тараса Шевчен-ка Віктор Крюков. Учений-східняк пе-реконаний: праця Корнієнка дає старт новому етапові українського джерело-знавства. А семигодинний захист ро-боти свідчить про те, що зіткнулися два підходи – новий, творчий, і ста-рий, заформалізований.

– Зброя – не тільки та, що стрі-ляє, – каже Віктор Крюков. – У дано-му випадку ми бачимо зброю тиску на вчену раду. І я вдячний, що у науковців вистачило мужності цей тиск витримати.

Доки вчена рада рахує голоси, цікав-люся в історика Дмитра Гордієнка: чим пояснюється така кількість негативних відгуків? Дмитро відповідає: це спра-ва рук істориків, які мали монополію на вивчення теми середньовічної Укра-їни. Оригінали літописів знаходяться в Росії. Українські науковці змушені вивчати текст документа, виданий за правилами орфографії Росії XIX сто-ліття. А завдяки В’ячеславу Корнієнку з’являється новий, величезний комп-лекс джерел. Насамперед – про вік і роки будівництва Софії Київської.

– Спротив – дуже великий, адже нові джерела дають можливість на-шим ученим показувати український вимір медієвістики з української точ-ки зору. Ще Борис Крупницький пи-сав, що, якщо в Росії забрати Київ, то руйнується вся схема російського імпе-ріалізму. Зокрема, і схема російського православ’я. Для них нині дуже важ-ливо втримати медієвістику в ме жах «русского міра», – вважає Дмитро.

На сьомій годині захисту результат таємного голосування такий: «за» – одинадцять голосів, «проти» – немає, два бюлетені зіпсовано. Переповнена аудиторія засідання вченої ради вибу-хає оплесками.

– Старе (проросійське, прорадян-ське) з усіх сил намагається «тримати за фалди» нове, – посміхається На-дія Нікітенко. – Концепція «русского міра» намагається взяти реванш. Але тут – не вийшло!

світлана ГаЛата, «Освіта України»

історійвІйНа

ГРАФІТІ СОФІї

…В Інституті української археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського йшла справжня битва: під час захисту докторської роботи В’ячеслава Корнієнка щодо графіті Софії Київської проросійські історики спробували влаштувати справжній академічний «погром».

САМЕ чЕРЕЗ НОВий «ДЕНь НАРОДЖЕННя» СОБОРУ СВяТОї СОФІї І ПОчаЛися «аКаДЕМІчНІ ВІйНи» ПРОти ІНаКОДУМцІВ

13№ 20, 18 травня 2015 року

Кафедра анатомії, фізіології і спортивної медицини

завідувача кафедри професорадоцента 0,5 ст.доцента – 2 посадистаршого викладача – 2 посади

Кафедра біології спортустаршого викладача

Кафедра водних видів спортузавідувача кафедри

Кафедра здоров’я, фітнесу і рекреаціїдоцента старшого викладача викладача – 2 посади

Кафедра кінезіологіїдоцента старшого викладача – 2 посади викладача – 3 посадивикладача 0,5 ст.

Кафедра легкої атлетики, зимових видів та велосипедного спорту

доцента старшого викладача – 2 посадистаршого викладача 0,5 ст. – 2 посадивикладача викладача 0,5 ст.

Кафедра історії спортивного та олімпійського рухудоцента

Кафедра менеджменту і економіки спортудоцента старшого викладача 0,25 ст. викладача 0,75 ст.

Кафедра професійного, неолімпійського та адаптивного спорту

професора 0,5 ст.викладача викладача 0,5 ст. – 2 посади

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплінпрофесора 0,5 ст.професора доцента

Кафедра спортивних єдиноборств та силових видів спорту

доцента – 2 посадистаршого викладача – 3 посади

Кафедра спортивних видів гімнастикипрофесора 0,25 ст.доцента 0,75 ст.викладачавикладача 0,5 ст.

Кафедра теорії і методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменівпрофесора 0,25 ст.

Кафедра спортивних ігордоцента 0,25 ст.старшого викладача 0,5 ст. викладача – 2 посади

Кафедра психології та педагогікидоцента 0,5 ст.старшого викладача викладача 0,75 ст. викладача 0,5 ст.Кафедра теорії і методики фізичного вихованнядоцента – 2 посадистаршого викладача – 2 посадивикладача 0,5 ст.

Кафедра української та іноземних мовзавідувача кафедристаршого викладача – 3 посади викладача – 2 посади

Кафедра фізичної реабілітаціїпрофесора 0,5 ст.доцента – 2 посадидоцента 0,5 ст. – 3 посадидоцента 0,25 ст.

старшого викладача старшого викладача 0,5 ст. – 2 посадивикладача – 2 посади

Кафедра футболупрофесора 0,5 ст.доцента старшого викладачастаршого викладача 0,25 ст.викладача – 4 посади

Кафедра хореографії і танцювальних видів спорту

завідувача кафедри старшого викладачастаршого викладача 0,25 ст.викладача 0,75 ст.викладача 0,5 ст. – 3 посадивикладача 0,25 ст.

Лабораторія теорії і методики спортивної підготовки і резервних

можливостей спортсменівнаукового співробітникамолодшого наукового співробітника – 2 посади.

НацІОНаЛьНий УНІВЕРситЕт фІЗичНОГО ВиХОВаННя І сПОРтУ УКРаїНи ОГОЛОШУє КОНКУРс На ЗаМІщЕННя ВаКаНтНиХ ПОсаД:

Рекл

ама

Термін подання документів – місяць від дня опублікування оголошення. Житловою площею університет не забезпечує.

Ознайомитися з вимогами до вакантних посад та подати заяву можна за адресою: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 1, корпус 1, поверх 3,

кабінет №321 (відділ кадрів). Телефон для довідок: 287-63-38.

простірвиставКовий

Організатори кажуть: в екс-тремальних умовах духов-не життя країни трива-

ло – розвивалася культура та видавалися книжки. Проте ві-йна затребувала літературу но-вого змісту й напрямів.

– Ми звикли, що фронт – це військові дії. Насправ-ді фронт ідеологічний може бути значно важливішим, – переконаний Сергій Громен-ко, заступник начальника управління популяризаційно-просвітницької роботи Укра-їнського інституту національ-ної пам’яті. – Війна на сході й анексія Криму – це перші випадки того, як ворожнечу провокує телевізор. І тому так важливо зараз звернути ува-гу на те, як наші державни-ки в минулому ставилися до агітації та пропаганди. І як ми мусимо реагувати на ви-клики сьогодні.

Він радить усім звертати увагу на дати виходу книжок.

– Навіть у найтяжчі 1941–1943 роки обов’язково друкувалися книжки держав-ним коштом. До того ж не видання з національно-патріо-тичного виховання, а підруч-ники й методичні матеріали. У країні розуміли важливість україномовної книжки, – каже він. – Сьогодні не існує особливих пільг для вітчизня-ного видавництва книжок і пе-ріодики. Саме тому українські часописи коштують захмарні гроші, мають невелику ауди-торію. Цю проблему, сподіва-юся, буде розв’язано на дер-жавному рівні.

Роздивившись експозицію, Сергій Громенко наголосив: усі представлені книжки і ча-сописи, стенди і плакати були

видані українською. А це свід-чить про те, що в нашій дер-жаві у вигляді УРСР розумі-ли важливість такого явища, як державна підтримка видав-ництва українською мовою. Ін-ший аспект – простежується надзвичайно потужне ідеоло-гічне навантаження.

– От у тому кутку, якщо ви придивитеся, буде надзви-чайно цікава картинка, як діти молодшого шкільного віку го-туються до війни. Вони озбро-єні, вони навчені, вони натхне-ні. Це лютий 1941-го, – каже пан Сергій. – А в протилеж-ному кутку взагалі шедевр про-паганди – казки про Леніна і Сталіна. Тобто, не маючи часу чекати, поки народ складе влас-ні легенди, держава формувала казки й оповідання заздалегідь, друкуючи їх у книжках.

ІГРи В сОЛДатиКІВ Окремий розділ виставки – експозиція військової іграш-ки. Унікальну колекцію літаків і солдатиків надав співоргані-

затор виставки – Державний музей іграшки.

– На перший погляд, книж-ка й іграшка не поєднують-ся, – зазначає науковий співробітник музею Андрій Онищук. – Іграшка – це пер-ший крок дитини до пізнан-ня, до розуміння світу. А вже книжка згодом розкривала цей світ повністю, супроводжувала людину впродовж життя.

Науковець зазначає, що в то-гочасних журналах іграшку на-зивали не воєнною, а оборон-ною. Тобто вже змалечку дітям у голови вкладалася думка: «не наступати, а захищати». Юним захисникам Вітчизни пропону-валася значна кількість настіль-них ігор – тогочасних «страте-гій». У школярів виховувалися вміння, скажімо, читати карти, а також поважати суперника та правила гри.

– Треба зауважити, що на той час іграшкова промис-ловість лише зароджувалася. Тому нам важко було знахо-дити експонати. Наприклад,

популярними забавками були гармати, їх почали виготовля-ти на Київському експеримен-тальному заводі імені Ватутіна у 1943 році. Запитайте в діду-сів: вони пам’ятають, як шко-лярами гралися – стріляли із цих гармат олівцями.

щО читаЛи ШКОЛяРІ та стУДЕНти?На виставці представлено сім україномовних журналів для дітей різного шкільного віку та студентів, насамперед пе-дагогічних вишів. Розповідає старший науковий співробіт-ник Педагогічного музею На-талія Кравченко:

– Ці журнали об’єднує го-ловна тенденція – мілітари-зація. Фактично – підготов-ка дітей до війни. Наприклад, у журналі «Жовтеня», на базі якого з 1945 року почали ви-пускати «Барвінок», є дуже багато історій про танкістів, дитячі ігри на військову те-матику, малюнки. Зауважте: величезна кількість розпові-дей – про війну. Майже в кожному випуску журналів

«Піонерія» та «Піонервожа-тий» є військові ігри та різ-номанітні практичні завдан-ня, наприклад, з вивчення сигналів світлом або топо-графії. У журналі «Знання та праця» детально розповідали про абетку зв’язку – «Мор-зянку». Адже майже всі пе-реговори під час війни вели-ся якраз тією «мовою».

Пані Наталія додає: газети тоді були багатоцільового ви-користання.

– Маючи газету, лінійку й лезо, бабусі часто робили з га-зет зошити. Можливо, саме в той час люди почали «читати між рядків», – каже вона.

Якщо періодика мала іде-ологічну спрямованість, то од-ним з найперших жанрів ху-дожньої літератури, який дуже яскраво реагував на події, по-казував настрій національно-го духу українців, була поезія.

– Переважна більшість кни-жок того часу – це поетич-ні збірки. Представлені твори як класиків, так і Павла Ти-чини, Володимира Сосюри, Максима Рильського, Мико-ли Бажана, а також молодих митців, – підсумувала Наталія Кравченко. – На жаль, україн-ська художня література 30–40 років переживала не найкра-щі часи. Оскільки більшість та-лановитих митців були закато-вані й репресовані, а ті, хто емігрував, – фактично опини-лися поза літературним проце-сом своєї рідної країни.

Дарина Матат, «Освіта України»

КНИЖКОВИЙ ФРОНТУ Педагогічному музеї, що у столичному Будинку вчителя, підготували виставку з книжкових фондів часів Другої світової війни. Це видання 1939–1945 років – одного з найтрагічніших періодів в історії України.

До речі

Книжкова колекція в Педагогічному музеї, з якої обирали експонати для виставки «Книжковий фронт», налі-чує 1148 предметів зберігання. Серед них – 597 книжок українською мо-вою, а 511 – російською. Тут пред-ставлена лише п’ята частина колекції.«Книжковий фронт» триватиме до кінця вересня 2015 року. Замовляти екскурсії можна за телефонами, що вказані на сайті Педагогічного музею України (http://pmu.in.ua/). Для від-відувачів вона є безкоштовною.

НаВІть У НайтяжчІ ПОВОєННІ РОКи ДЕРжаВНиМ КОШтОМ ДРУКУВаЛися КНижКи. ДО ТОГО Ж – НЕ ЛІТЕРАТУРА З НАЦІОНАЛьНО-ПАТРІОТичНОГО ВиХОВАННя, А ПІДРУчНиКи й МЕТОДичНІ МАТЕРІАЛи

14 «Освіта України»нації

здоров’я

та навіть коли бажання убезпечи-ти дитину від інфекції перема-гає острах перед ризиками, час-

то виявляється, що потрібної вакцини в поліклініці просто немає. Батькам доводиться або чекати з моря пого-ди, відстаючи від календаря щеплень, або вакцинувати дитину «на комер-ційній основі». Ціна питання – кіль-касот гривень. Ситуація досить не-однозначна: з одного боку, вітчизняна система охорони здоров’я чимдуж агі-тує за імунопрофілактику, з іншого – не в змозі повною мірою забезпечити потребу в ній.

Спад рівня імунізації українців роз-почався з 2008 року, коли співпали економічна криза, девальвація грив-ні й недовіра населення до вакцина-ції. Наразі Україна перебуває на од-ному з найнижчих місць у Європі за показниками охоплення населен-ня обов’язковим щепленням. Згідно з даними МОЗ України ця цифра ста-новить приблизно 40–45%, що вдві-чі менше за норму. Лікарі-інфекціо-ністи б’ють на сполох: якщо так піде і далі, через пару років матимемо де-сятки тисяч інфікованих.

НЕВиЛІКОВНа ПРОБЛЕМаОтже, рівень імунопрофілактики ко-ливається десь між відмітками «по-гано» і «дуже погано». А опустити-ся ще нижче йому не дають хіба що міжнародні донори: днями до Украї-ни надійшли 600 тисяч доз вакцини проти поліомієліту – перший транш гуманітарної допомоги від ЮНІСЕФ, на яку уряд Канади виділив три міль-йони доларів. Обсягу, який прибуде в Україну протягом року, буде достат-ньо, щоб покрити річну потребу в по-ліовакцині. Це, звичайно, поліпшить ситуацію, але проблеми повністю не вирішить. За попередніми, і дуже оптимістичними, прогнозами цього-річ безкоштовне щеплення отрима-ють трохи більше половини дітей. А від туберкульозу можна буде прище-пити лише кожного п’ятого малюка. Кому не вистачить – доведеться ро-бити платно. (У МОЗ запевняють, що приватна вакцина до бюджетної не має ніякого відношення, і ми цьо-му, звичайно, віримо.) Але для того, щоб викласти кругленьку суму на ще-плення, батьки мають бути на 100% упевнені в його необхідності й, го-ловне, у безпеці. Якщо раніше цей крок був вимушеним: дітей не бра-ли до дитсадка без запису про ще-плення, то тепер, після виходу мину-лого року спільного пояснювального листа МОН і МОЗ (яким дозволяєть-ся нещепленим дітям відвідувати на-вчальні заклади, аби не порушувати їхнє право на освіту), – він має бути цілком усвідомленим і мотивованим. А для цього серед батьків необхід-но проводити роз’яснювальну роботу.

стаН сПРаВ І ПЕРсПЕКтиВиНещодавно в одному зі столичних ди-тячих садків висадився просвітниць-кий десант в особі заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Перегинця й головного інфекціоніста МОЗ Сергія Крамарьова, аби розвіяти пересторо-ги, які існують у суспільстві щодо вак-цинації. А також – окреслити пер-спективу.

– Імунізація і щеплення визнані од-ним з найпродуктивніших і найефек-

тивніших інструментів з контролю за захворюваннями, – констатував Ігор Перегинець. – Політична й економіч-на ситуація, стрімка девальвація грив-ні не дають змогу виконати програму імунопрофілактики населення повніс-тю. Торік щепленнями було охоплено від 36 до 57 відсотків (залежно від ін-фекції) громадян, які потребували вак-цинації.

Чи поліпшиться ситуація цього року? У МОЗ кажуть, що працюють, але гарантувати стрімкого покращен-ня не можуть. Проблема – є, фі-нансування, як і раніше, бракує, та й недовіра до вакцинації нікуди не поділася.

– За потреби у 517 мільйонів з держбюджету минулого року було ви-ділено 275. Якщо ще врахувати деваль-вацію, то у загальних обсягах фінансу-вання це становитиме 38% від потреб. Тобто 60 відсотків тих, хто за кален-дарем щеплень має їх отримати, про-вакциновані не будуть, – зізнався за-ступник міністра. – Цьогоріч ситуація з фінансуванням є кращою, процеси закупівлі тільки запускаються, але ми не можемо гарантовано сказати, який обсяг покриємо у потребі в імунопро-філактиці. Проаналізувавши стан ре-чей, ми дійшли висновку: для того, аби охопити вакцинацією всіх – ура-ховуючи тих, хто минулого року не був прищеплений, – потрібно близь-ко 1 мільярда 200 мільйонів гривень. А з бюджету ми отримали близько 700 мільйонів.

ЗаКОРДОН ДОПОМОжЕТобто перспектива не надто райдуж-на, але надія все-таки є: заступник мі-ністра пообіцяв, що МОЗ намагати-меться виправити ситуацію за рахунок уже узаконеної можливості закупів-лі лікарських засобів через міжнарод-ні організації та потужної співпраці з донорами. «Ми нині проводимо дуже активну роботу з міжнародними ор-ганізаціями, з виробниками – для

отримання гуманітарної допомоги – вакцини БЦЖ, – аби збільшити охо-плення вакцинацією», – зазначив Ігор Перегинець. Окрім того, за його сло-вами, потрібно змінювати багато за-конодавчих актів, починаючи з закону про державні закупівлі, й удосконалю-вати саму систему.

Говорили у дитячому садочку і про оптимізацію календаря щеплень, зо-крема, скорочення віку малюка для вакцинації, та відміну за непотрібніс-тю ревакцинації проти туберкульо-зу в 14 років. Постає логічне питан-ня: навіщо цей календар, якщо строки вакцинації не виконуються? Нічого страшного, запевняють представники МОЗ, для тих, хто пропустив своєчас-не щеплення, складатимуть індивіду-альний графік.

яКІсть ГаРаНтОВаНООднак батьків чи не найбільше ціка-вило питання безпеки. Чи якісними є вакцини, що потрапляють в Україну, звідки вони походять і чому, незважа-ючи на сертифікацію і «всеможливі» перевірки, у дітей виникають усклад-нення?

– Мені дуже часто ставлять це за-питання, – зазначив Сергій Крама-рьов. – У нас зараз застосовуються вакцини відомих світових виробни-ків – французькі, бельгійські, британ-ські. Ті самі, якими вакцинують дітей в Європі. Відомий виробник не допус-тить, щоб випустили неякісну продук-цію. Це – його авторитет.

За словами Сергія Крамарьова, крім аналізу документації стосовно тієї чи іншої вакцини, вона – незалежно від

виробника – перевіряється у лабора-торії якості при експертному центрі. Тому якість гарантована. Чому ж ви-никають ускладнення?

– Вакцина – це лікарський засіб, який, хочемо ми цього чи ні, має якісь побічні ефекти, – говорить головний інфекціоніст. – І для кожного типу вакцини вони прописані. Наприклад, в інструкції до поліомієлітної вакцини зазначено, що при першому щеплен-ні може виникнути ускладнення – одне на три мільйони доз вакцин. І ніхто не знає, хто у цей відсоток по-трапить. Тому, даючи згоду на вакци-націю, батьки повинні зважити, що страшніше для їхньої дитини: захво-ріти тяжким поліомієлітом, померти або стати калікою чи, не дай Боже, отримати це ускладнення – одне на три мільйони.

НаОДиНцІ З РиЗиКОМПринагідно Сергій Крамарьов пора-див батькам, як поводитися, прийма-ючи рішення щодо щеплення дитини: «По-перше, ви повинні прийти до ка-бінету щеплення, розпитати, яку за-грозу несе захворювання, проти яко-го проводиться вакцинація. По-друге, ви маєте розпитати, що це за вакци-на, звідки вона надійшла, попросити сертифікат на неї. По-третє, слід про-читати інструкцію і подивитися, чи є ускладнення і як часто вони трапля-ються. А потім уже вирішувати. Дер-жава вас не примушує обов’язково шеренгами йти прищеплюватися. Ви маєте повне право, ознайомившись з інформацією, сказати: ні, нехай кра-ще моя дитина захворіє, але я її не вакцинуватиму. Ризики є всюди».

Тут важливим є ще один нюанс, який варто знати батькам. Щеплення не убезпечує дитину від самого фак-ту захворювання. Воно гарантує більш легкий його перебіг, відсутність важ-ких форм і подальших ускладнень.

БЕЗПЕКа І ДЕМОКРатІяЩеплення є елементом національ-ної безпеки будь-якої країни, наго-лошує головний інфекціоніст МОЗ. І у тих державах, де високий рівень охоплення імунізацією, підхід до неї досить однозначний. Наприклад, в Австралії нещеплених дітей не пуска-ють до навчальних закладів. У США, крім того, ще й не виплачують стра-ховку в разі хвороби. У Польщі за відмову від вакцинації батьки мають сплатити штраф у 200 євро, у Че-хії – 500 євро. У Бельгії в 2010 році уряд вирішив ще раз прищепити ді-тей від поліомієліту. А оскільки ба-гато хто відмовлявся, з’явився закон: перша відмова від щеплення «потяг-не» штраф у 800 євро, друга – тю-ремний строк на 5 місяців.

– Якщо є загроза для держави, де-мократія відходить на другий план, – говорить Сергій Крамарьов. – На сайті Міністерства охорони здоров’я Великобританії я побачив вираз: «Людство для збереження свого жит-тя не придумало нічого надійнішого, ніж чиста вода і щеплення».

…Цікаво, чи з’явиться колись подіб-ний напис на сайті МОЗ України? Утім, було б непогано і в усьому ін-шому бути схожими на Велику Брита-нію. Напевно, колись так і буде.

Наталія КУЛиК, «Освіта України»

ВАКЦиНАЦІЯ – РИЗИК ЧИ БЕЗПЕКА?

ДовіДКа

В Україні обов’язкові щеплення проводяться від 10 інфекцій: туберкульозу, дифтерії, прав-ця, кашлюку, поліомієліту, Hib-інфекції, гепа-титу В, кору, епідемічного паротиту, краснухи. З 2002 року проводиться централізована за-купівля вакцин для обов’язкових щеплень за кошти Державного бюджету.

Прищеплювати чи не прищеплювати? Саме таке – майже гамлетівське – питання постає перед батьками, коли малюка вже час вакцинувати. Як не схибити і прийняти правильне рішення, коли пригадуєш трагічні випадки із загибеллю щойно прищеплених дітей (навіть не важливо, чи був доведений причинно-наслідковий зв’язок)? Ще й досі інтернет-форуми для батьків рясніють «страшилками» про жахливі ускладнення після щеплень…

15№ 20, 18 травня 2015 рокуосвіти

свІт

Рекл

ама

16 «Освіта України»

Оглядач – Дарина МАТАТ

Журналісти – Світлана ГАЛАТА, Валентина СОРОКА

Спеціальний кореспондент – Наталія КУЛИК

Літературні редактори – Оксана ЖОВАНИК, Олена ЄСІПОВА

Верстальники – Віталій СІГНАТУЛІН, Віктор ДЯЧЕНКО

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Рукописи не повертаємо.

Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

При використанні наших публікаційпосилання на газету «Освіта України» обов’язкове.

Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори та рекламодавці.

Адреса редакції: 03680, м. Київ, вул. Довженка, 3.Тел.: (044) 456-3739, факс: (044) 456-3743.e-mail: osvita@pedpresa.com.uawww.pedpresa.ua

Газету надруковано в друкарні ТОВ «Фірма «Антологія»м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, тел./факс: (044) 443-08-08.Друк офсетний. Зам. № 115-04-15 від 14 травня 2015 року.

Реєстраційне свідоцтво: КВ № 2770 від 27.08.1997 р.

Директор видавництва «Педагогічна преса» – Олексій ОСЬКІН

Головний редактор – Максим КОРОДЕНКО

Відповідальний секретар – Світлана КУШПІЙ

Редактор інформаційного відділу – Дмитро ШУЛІКІН

Газета

Передплатний індекс: 40123

виходить щопонеділка

Наклад у травні: 18 280 примірників

Засновники:Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України,

Профспілка працівників освіти і науки, ДІВП Видавництво «Педагогічна преса».

Видавець:

Рекламний відділ: тел.: (044) 456-3702.

О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра ї н и

# 22 (1341) 3 червня 2013 року 

О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра ї н и

# 20 (1431)   18 травня 2015 року 

знативарто

КОМПЛЕКТИ

ПЕРЕДПЛАТА–2015

КККОООМММПППЛЛЛЕЕЕКККТТТИИИ

Індекс Назва видання Періодичність виходу на рік 1 міс. 2 міс. 3 міс. 6 міс.

Вартість передплати, грн

40123 Газета «ОСВIТА УКРАЇНИ» щотижнево 52,00 104,00 156,00 312,00

68832 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗБІРНИК ТА КОМЕНТАРІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 12 46,35 92,70 139,05 278,10

68836 СПЕЦВИПУСК ГАЗЕТИ «ОСВІТА УКРАЇНИ» 12 151,47 302,94 454,41 908,82

68829 ВСЕСВІТНЯ ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ 12 30,60 61,20 91,80 183,60

68830 ГЕОГРАФІЯ ТА ЕКОНОМІКА В РІДНІЙ ШКОЛІ 12 30,35 60,70 91,05 182,10

68833 ІСТОРІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ 12 30,35 60,70 91,05 182,10

68834 МАТЕМАТИКА В РІДНІЙ ШКОЛІ 12 30,35 60,70 91,05 182,10

68838 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ 12 30,85 61,70 92,55 185,10

30670 ПЕДАГОГІЧНА ГАЗЕТА 6 — 11,34 — 34,02

40428 РУССКАЯ СЛОВЕСНОСТЬ В ШКОЛАХ УКРАИНЫ 6 — 45,60 — 136,80

68828 БІОЛОГІЯ І ХІМІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ 6 — 45,35 — 136,05

68831 ІНОЗЕМНІ МОВИ В ШКОЛАХ УКРАЇНИ 6 — 45,85 — 137,55

68837 ТРУДОВА ПІДГОТОВКА В РІДНІЙ ШКОЛІ 6 — 45,35 — 136,05

68839 ФІЗИКА ТА АСТРОНОМІЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ 6 — 45,35 — 136,05

68840 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В РІДНІЙ ШКОЛІ 6 — 45,35 — 136,05

23823 ВИЩА ОСВIТА УКРАЇНИ 4 — — 71,85 143,70

68835 ОСОБЛИВА ДИТИНА: НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ 4 — — 71,85 143,70

74105 ПЕДАГОГIКА I ПСИХОЛОГIЯ. ВIСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ ПЕДАГОГIЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 4 — — 71,85 143,70

48764 ПРОФЕСIЙНО-ТЕХНIЧНА ОСВIТА 4 — — 71,60 143,20

03680, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3,тел.: (044) 456-37-02, факс: (044) 456-37-43, e-mail: info@pedpresa.ua

ДОКЛАДНІШЕ – НА САЙТІ PEDPRESA.UA

98966 ІНФОРМАЦІЙНИЙГазета «Освіта України», журнал «Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України» 89,35 178,70 268,05 536,10

89381 ВСЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСАВсі видання — — — 3468,58

08353ВИЩА ШКОЛА

Газети: «Освіта України», «Педагогічна газета», «Cпецвипуск газети «Освіта України»; журнали: «Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України», «Педагогіка і психологія. Вісник Національної академії педагогічних наук України», «Вища освіта України»

— — — 1649,29

98964

ШКІЛЬНИЙГазета «Освіта України»; журнали: «Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України», «Біологія і хімія в рідній школі», «Географія та економіка в рідній школі», «Історія в рідній школі», «Іноземні мови в школах України», «Математика в рідній школі», «Фізика і астрономія в рідній школі», «Українська мова і література в школах України», «Всесвітня література в школах України», «Фізичне виховання в школах України», «Трудова підготовка в рідній школі», «Русская словесность в школах Украины», «Особлива дитина: навчання і виховання»

— — — 2230,19

– першого проректора (1 ставка);– проректора з наукової роботи (1 ставка);– декана Інституту екранних мистецтв (1 ставка);– завідувача кафедри сценічної мови (1 ставка);– завідувача кафедри музичного виховання (1 ставка);– завідувача кафедри філології (1 ставка);– завідувача кафедри кінорежисури та кінодраматургії

(0,5 ставки);– професора кафедри театрознавства (1 ставка);– професора кафедри режисури телебачення (1 ставка);– професора кафедри кінознавства (0,5 ставки);– професора першої кафедри акторського мистецтва та ре-

жисури драми (1 ставка);– доцента другої кафедри акторського мистецтва та режи-

сури драми (1 ставка);– доцента кафедри сценічної мови (2 ставки);– доцента кафедри організації театральної справи (0,5 ставки);– доцента кафедри суспільних наук (1 ставка);– доцента кафедри кінотелеоператорства (1 ставка);

– старшого викладача кафедри музичного виховання (1 ставка);

– старшого викладача першої кафедри акторського мисте-цтва та режисури драми (1 ставка);

– старшого викладача другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми (0,75 ставки);

– старшого викладача кафедри музичного виховання (1 ставка);

– старшого викладача кафедри режисури телебачення (1 ставка);

– старшого викладача кафедри кінознавства (0,5 ставки);– викладача першої кафедри акторського мистецтва та ре-

жисури драми (0,5 ставки);– викладача другої кафедри акторського мистецтва та ре-

жисури драми (0,5 ставки).У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають відповідні наукові ступені, вчені та/або по-чесні звання, досвід роботи за фахом та вільно во-лодіють українською мовою.

Претендент повинен мати:на посаду проректора – вчене звання професо-ра або доцента, науковий ступінь відповідної галузі наук та/або почесне звання, стаж адміністративно-керівної та науково-педагогічної роботи за профілем університету не менш ніж 10 років;на посаду декана – як правило, почесне зван-ня чи науковий ступінь, стаж адміністративно-керів-ної та науково-педагогічної роботи за профілем Ін-ституту екранних мистецтв не менш ніж 10 років;на посаду завідувача кафедри – вчене зван-ня професора або доцента, науковий ступінь від-повідної галузі наук та/або почесне звання, стаж науково-педагогічної роботи за профілем кафедри не менш ніж 10 років;на посаду професора – вчене звання професо-ра або доцента; науковий ступінь відповідної галузі наук та/або почесне звання, стаж науково-педагогіч-ної роботи не менш ніж 10 років;

на посаду доцента – вчене звання доцента, нау-ковий ступінь кандидата відповідних наук та/або по-чесне звання, стаж науково-педагогічної роботи не менш ніж 10 років;на посаду старшого викладача – науковий ступінь кандидата відповідних наук та/або почесне звання, стаж науково-педагогічної роботи не менш ніж 5 років;на посаду викладача – досвід науково-педаго-гічної роботи.

Термін подання документів – місяць від дня опублікування оголошення.

Звертатися за адресою: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 40,

тел.: (044) 272-02-17, 272-10-34, факс: 272-11-25,

e-mail: karpenko-kary@ukr.net

МІНІстЕРстВО КУЛьтУРи УКРаїНи, КиїВсьКий НацІОНаЛьНий УНІВЕРситЕт тЕатРУ, КІНО І тЕЛЕБачЕННя ІМЕНІ І.К. КаРПЕНКа-КаРОГО ОГОЛОШУє КОНКУРс На ЗаМІщЕННя ВаКаНтНиХ ПОсаД НаУКОВО-ПЕДаГОГІчНиХ ПРацІВНиКІВ:

Рекл

ама