НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор

_________ проф. Ю.Л. Бошицький

“______“ _____________2014 року

ФІЛОСОФІЯ ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ

ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ

(юридичні спеціальності)

Київ–2014

кладач: доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та

соціально-гуманітарних дисциплін Руденко С.В.

Рецензент: кандидат філософських наук, доцент Київського

національного університету імені Тараса Шевченка Комаха Л.Г.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри філософії та соціально-

гуманітарних дисциплін протокол № “1” від 29 серпня 2014р.

Завідувач кафедри,

доктор філософських наук ____________ І.Г.Кудря

Рекомендовано вченою радою Київського університету права НАН України,

протокол № “1” від 29 серпня 2014р.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

3

№ п/п

Назви тем

Кількість годин

Всь

ого

Лек

ційн

і за

нятт

я

Сем

інар

ське

за

нятт

я

Сам

ості

йна

робо

та

1 2 3 4 5 6

1 Тема 1. Філософія у структурі сучасного

соціогуманітарного знання.

4 2 2

2 Тема 2. Історія світової та вітчизняної філософії: основні напрями та фундаментальні закономірності розвитку. Предмет та завдання історії філософії як науки. Філософія Стародавнього світу. Філософія Середньовіччя та доби Відродження. Філософія Нового часу ХVІ-ХVIII ст. Німецька філософія Нового часу. Філософія другої половини ХІХ – ХХ ст. Історія української філософії.

18 10 8

3 Тема 3. Основи теоретичної філософії. Онтологія. Теорія пізнання.

12 6 6

4 Тема 4. Основи практичної філософії.

12 6 6

5 Тема 5. Філософія науки: поняття та основні

проблеми.

12 6 6

6 Тема 6. Філософія права у структурі сучасного

соціогуманітарного знання.

12 6 6

КОНСУЛЬТАЦІЇ 10

Модульна контрольна робота 4

Всього 80 36 34

4

ТЕМА 1. Філософія у структурі сучасного соціогуманітарного знання.

Філософія як особливий тип знання. Поняття рефлексії. Особливості

визначення та розуміння предмета філософії. Зміна предмета філософії в історії

філософії. Світоглядний характер філософських проблем. Філософія і світогляд.

Структура та основні типи світогляду. Філософія як система наукового знання.

Сучасна система філософських наук: загальна характеристика.

Філософське знання та його функції у сучасних наукових дослідженнях.

Світоглядна функція філософії. Історичні форми світогляду. Філософія і

міфологія: особливості співвідношення. Специфічні риси міфологічного

світогляду давніх слов’ян. Філософія та релігійний світогляд. Особливості

прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток української

культури. Філософія і наука. Методологічна функція філософії у науковому

пізнанні.

Література до теми 1:

1. Вундт В. Введение в философию. – М., 2001. 2. Гурина М. Философия: Учеб. пособие. – М.: Республика, 1998. 3. Джеймс У., Рассел Б. Введение в философию. Проблемы философии. –

М.: Республика, 2000. 4. Поупкин Р., Стролл А. Философия. Вводный курс: Учебник (под ред.

И.Н.Сиренко). – М.: Серебряные нити, 1998. 5. Філософія: Навч. посібник (Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П.

Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного). – К.: Вікар, 2006. – Тема 1. 6. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навч. посіб. (за ред.

акад. НАН Україні Л.В.Губерського). – К.: Знання, 2009. 7. Філософія: Хрестоматія: Навч. посіб. для бакалаврів фізико-

математичних та природничих спеціальностей (О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; заг. ред. І.С.Добронравової). – К., 2010.

8. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1989. – № 9.

9. Ясперс К. Введение в философию. – Минск. 2000.

5

ТЕМА 2. Історія світової та вітчизняної філософії: основні напрями розвитку

2.1. Предмет та завдання історії філософії як науки

Предмет, мета та завдання історико-філософської науки. Філософія та

історія філософії. Зміна предмету філософії в історії філософії.

2.2. Філософія Стародавнього світу

Ведична філософська спадщина. Даршани астики та настики. Класичні

філософські школи Стародавнього Китаю: раннє конфуціанство, ранній

даосизм, легізм та моїзм. Досократичний період в історії філософії

Стародавньої Греції: мілетська школа, Геракліт з Ефесу, елеати, піфагореїзм,

вчення Анаксагора, атомізм Левкіппа і Демокріта, погляди Емпедокла. Роль

Сократа в історії світової філософії. Філософська спадщина Платона: вчення

про ідеї, про пізнання та душу, діалектика, космологія. Філософія Арістотеля.

Основні течії елліністично-римської філософії: епікуреїзм, стоїцизм,

скептицизм, еклектизм, неоплатонізм.

2.3. Філософія Середньовіччя та доби Відродження

Апостольські отці та отці апологети. Патристика: Тертулліан, Орігена,

каппадокійці, Августин Аврелій, Діонісій Ареопагіт. Від патристики до

схоластики: Боецій, Максим Сповідник. Схоластика: Еріугена, Ансельм

Кентерберійський, П'єр Абеляр, Бонавентура, Фома Аквінський, Роджер Бекон,

Дунс Скот, Вільям Оккам. Містична філософія: Мейстер Екхарт і Григорій

Палама.

Неоплатонізм філософії відродження: Ніколо Кузанський, Марсіліо

Фічіно. Містична філософія Якоба Бьоме. Ренесансна натурфілософія.

Християнська антропологія: Мішель Монтень та

Еразм Роттердамський. Ренесансні утопії: Томас Мор и Томмазо

Кампанелла. Соціально-політична теорія Ніколо Макіавеллі.

6

2.4. Філософія Нового часу ХVІ-ХVIII ст.

Формування основ нової філософії у творчості Фр.Бекона. Основи

раціоналістичної методології у філософській спадщині Р.Декарта та

картезіанство. Вчення Б.Спінози про єдину субстанцію, про природу і

абсолютний детермінізм. Спінозівська етика та проблема свободи.

"Монадологія" Г.Лейбніца: закони та принципи, теорія пізнання та

раціоналістична методологія. Розвиток емпіричної філософії: Т.Гоббс,

Дж.Локк, Дж. Берклі. Філософська спадщина Д.Юма. Філософія європейського

просвітництва у Британії (Кембриджські платоніки, парадигма теорії

І.Ньютона), Франції (Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Е.Конділь'як, Ж.Ламерті,

П.Гольбах, Д.Дідро) та Німеччині (Х.Вольф, О.Баумгартен, Й.Гердер).

2.5. Німецька філософія Нового часу

Загальна характеристика філософського вчення І.Канта. Структура та

основні питання "Критики чистого розуму". Кантівське етичне вчення.

Філософія історії Канта. Творча спадщина Й.Г.Фіхте: філософія як

"науковчення". Етика та філософія історії Фіхте. Філософія романтизму:

Фр.Шлегель, Новаліс, Й.Гьольдерлін, Фр.Шлейєрмахер. Два періоди

філософської творчості Ф.Шеллінга. Загальна характеристика філософської

системи Г.В.Ф.Гегеля. Діалектичний метод Гегеля. Основні риси філософії

історії, філософії права, етики, естетики, філософії релігії Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

2.6. Філософія другої половини ХІХ – ХХ ст.

Основні течії, напрямки та школи розвитку західноєвропейської філософії

другої половини XIX ст. Позитивізм О.Конта. Філософія Д.-С.Мілля. Вчення

Г.Спенсера. Формування та основні напрямки розвитку неопозитивізму.

Марбурзька школа неокантіанства (Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассірер). Баденська

(Фрайбурзька) школа (В.Віндельбанд, Г.Ріккерт, Е.Ласк). Основні напрямки

7

розвитку неогегельянства (Ф.Бредлі, Р.Колінгвуд, Б.Кроче, Дж.Джентіле).

Прагматизм Ч.Пірса: поняття істини. Тлумачення досвіду, істини та практики в

працях В.Джемса. Інструменталістська версія прагматизму Д.Дьюї. Вчення про

волю А.Шопенгауера. Загальна характеристика філософського вчення Ф.Ніцше.

Філософія К.Маркса. Марксистське вчення про відчуження. Філософія життя

В.Дільтея та Г.Зіммеля. Вчення В.Дільтея про світогляд і метод. Філософія

культури О.Шпенглера. Трансцендентальна феноменологія Е.Гуссерля:

загальна характеристика. Поняття життєвого світу. Розвиток

феноменологічного напрямку у західноєвропейській філософії XX ст.

Філософська концепція М.Гайдеггера. Філософське вчення К.Ясперса.

Екзистенціалізм Ж.-П.Сартра, А.Камю, М.Бубера. Етнографічний

структуралізм К.Леві-Стросса. Філософська герменевтика Г.-Г.Гадамера.

Філософська герменевтика П.Рікера. Археологія знання М.Фуко. Філософія

деконструкції Ж.Дерріда. Філософія постмодернізму (французький,

італійський, американський проекти).

2.7. Історія української філософії

Поняття національної філософії. Загальна характеристика розвитку

філософської думки Київської Русі. Зміст та основні ідеї твору Іларіона

Київського “Слово про Закон, Благодать та Істину”. Розвиток філософської

думки в Україні XV ст. Філософський зміст творчості Ю.Дрогобича, П.Русина,

Ст.Оріховського. Основні напрямки розвитку філософської думки в Києво-

Могилянській Академії. Життя і творчість Г.С.Сковороди. Український

романтизм: філософія і світогляд. Українська академічна філософія ХІХ ст.:

основні напрямки розвитку. Філософія П.Юркевича: вчення про ідею та

“філософія серця”. Суспільно-політична та філософська думка в українській

літературі та публіцистиці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Філософія

національного радикалізму в Україні ХХ ст. Історіософія В.Липинського.

Філософські погляди Д.Чижевського. Д.Чижевський як історик філософії.

8

Філософія в Україні 20-50-х рр. ХХ ст. Розвиток філософії в Україні у 60-90-х

рр. ХХ ст.

Література до теми 2.

1. Аббаньяно Н. Введение в зкзистенциализм. – СПб., 1998. 2. Аристотель. Соч. в 4-х томах. – М., 1976-1983. 3. Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2 т. – Т. 2. – М., 1978. 4. Бергсон А. Творческая эволюция. – Мн., 1999. 5. Бердяев Н. Философия свободы // Бердяев Н. Судьба России – М., X.,

1998. 6. Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978. 7. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988. 8. Всемирная философия. XX век. – Мн., 2004. 9. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., 1988. 10. ГегельГ.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 1-3. – М., 1973. 11. Гельвеций К.А. Сочинения: В 2-х т. – М., 1977. 12. Губерський Л.В., Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: Історія, суспільство,

освіта. – К., 2011. 13. Декарт Р. Первоначала философии // Соч.: В 2 т. – Т. 1. – М., 1989. 14. Делез Ж., Гваттари Ф. Капитализм и шизофрения: Анти-Эдип. – М.,

1990. 15. Джеймс У. Прагматизм. – М., 1999. 16. Дидро Д. Сочинения: В 2-х т. – М., 1986. 17. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых

философов. – М., 1979. 18. Древнекитайская философия: В 2 т. – М., 1972. 19. Индийская философия: В 2-х т. – М., 1993. 20. Камю А. Миф о Сизифе // Камю А. Изнанка и лицо. – М.; X., 1998. 21. Кант И. Критика практического разума // Соч. в 6-и т. – Т. 4. – Ч. 1. 22. Кант И. Критика чистого разума // Соч. в 6-и т. – М., 1966. – Т. 3. 23. Конфуций. Уроки мудрости. – М. – Харьков, 2002. 24. Ламетри Т.О. Сочинения. – М., 1976. 25. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора

предустановленной гармонии // Соч. в 4-х т. – Т. 2. 26. Лиотар Ж.Ф. Состояние постмодерна. – С Пб., 1998. 27. Локк Дж. Сочинения. В 3-х т. – Т. 1. – М., 1988. 28. Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989. 29. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1995. 30. Макиавелли Н. Государь. – М., 1999. 31. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Соч., 2-е изд. – Т.3. 32. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Соч., 2-е изд. – Т. 3. 33. Марксизм: Pro i contra. – М., 1992. 34. Монтень М. Опыты. В 3-х кн. – М., 1981. 35. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. – М., Харьков, 1998. 36. Платон. Сочинения. – Т. З. – Ч. 1. – М., 1970.

9

37. Рассел Б. История западной философии. – М., 1959. 38. Рассел Б. Мудрость Запада. – М., 1998. 39. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.

– Т. 1. – Античность. – СПб., 1994; Т. 2. – Средневековье. – СПб., 1994. 40. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995. 41. Русин М.Ю., Огородник І.В., Бондар С.В. та ін. Історія української

філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008. 42. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты. – М., 1998. 43. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М.,

1989. 44. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т. – К., 1973. 45. Томпсон М. Восточная философия. – М., 2000. 46. Україна: філософський спадок століть. Хроніка – 2000: В 2 т. – К., 2000. 47. Фейербах Л. Избранные философские произведения: в 2 т. – М., 1955. 48. Фихте Й. Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. – Мн., М.,

2000. 49. Фома Аквинский. Сумма теологии. – М., 1998. 50. Фрейд З. О психоанализе. Я и Оно // Сочинения. – М., Харьков, 1998. 51. Фромм Э. Иметь или быть. – М., 1986. 52. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – СПб., 1994. 53. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997. 54. Чижевський Д. Нарис історії філософії на Україні. – К., 1992. 55. Шеллинг Ф.В.Й. Система трансцендентного идеализма // Соч. В 2-х т. – Т.

1. – М., 1987. 56. Шеллинг Ф.В.Й. Философия искусства // Соч. В 2-х т. – Т. 2. – М., 1987. 57. Шопенгаузр А. Афоризми и истины. – М., Харьков, 2000. 58. Штекль А. История средневековой философии. – СПб, 1996. 59. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец немецкой классической философии

// Соч., 2-е изд. – Т. 20. 60. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991. 61. Ясперс К. Смысл и назначения истории. – М., 1994.

ТЕМА 3. Основи теоретичної філософії

3.1.Онтологія

Проблема буття у філософії (основні концепції). Діалектика буття та

небуття. Кількість та якість як онтологічні категорії. Онтологічний зміст

категорії “міра”. Вчення про сутність, сутність та рефлексивність.

Онтологічний зміст категорій “річ”, “властивість” та “відношення”. Проблема

причинності: детермінізм та індетермінізм. Основні детермінаційні зв’язки та

категорії детермінізму. Проблема співвідношення частини та цілого: принцип

10

системності. Структурні рівні буття. Моделі єдності світу у сучасній онтології.

Рух як атрибут буття. Рух та розвиток. Основні моделі розвитку. Простір і час.

Основні просторово-часові рівні буття. Метафізика та онтологія. Особливості

предмета метафізики.

3.2. Теорія пізнання

Предмет та основні проблеми теорії пізнання. Об’єкт пізнання. Об’єкт та

об’єктивна реальність. Суб’єкт пізнання та його основні властивості. Сутність

та основні характеристики знання. Мова і пізнання. Функції мови і процесі

пізнання. Свідомість як об’єкт гносеологічних досліджень. Інтенціональність і

пізнання. Онтологічний статус явищ свідомості та проблема ідеального у

пізнанні. Чуттєве та раціональне у пізнанні. Поняття досвіду. Поняття істини

(онтологічний, гносеологічний, логіко-семантичний та ціннісний аспекти).

Концепції гносеологічного розуміння істини в історії філософії. Проблема

критеріїв істини. Емпіричні критерії істини. Логічні критерії істини. Практика

як критерій істини. Поняття хиби (онтологічний, гносеологічний, логіко-

семантичний та ціннісний аспекти).

Література до теми 3

1. Бэкон Ф. Великое восстановление наук // Соч.: В 2-х т. – М., 1987. 2. Гусєв В.І. Вступ до метафізики: Навч. посіб. − К.: Либідь, 2004. 3. Декарт Р. Правила для руководства ума // Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1. 4. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. К.:

Лыбидь, 1990. 5. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской

философии. – М., 1986. 6. Ильенков Э. В. Диалектическая логика. – М., 1984. 7. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000. 8. Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании //

Вопр. философии, – 1975. – № 8. 9. Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. – К., 1966. 10. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003. 11. КучевскийЛ.Б. Анализ категории «материя». – М., 1983. 12. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М., 1980. 13. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М.,

2001.

11

14. Линде А.Д. Раздувающаяся Вселенная. – УФН.– Т.144. – вып.2. (окт.1984). 15. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч.: В 3-т. 16. Мамардашвили М.К. Стрела познания (набросок естественно-

исторической гносеологии). – М., 1997. 17. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.,1998. 18. Новая философская энциклопедия: В 4-х тт. – М., 2001. 19. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997. 20. Пригожин И., Стэнгерс И. Порядок из хаоса. – М.: Прогресс, 1986. 21. Пригожин. И. От существующего к возникающему. – М., 1985. 22. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы. – К., 1997. 23. Тілліх П.Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37. 24. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навч. посіб. (за ред.

акад. НАН Україні Л.В.Губерського). – К.: Знання, 2009. 25. Філософія: Хрестоматія: Навч. посіб. для бакалаврів фізико-

математичних та природничих спеціальностей (О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; заг. ред. І.С.Добронравової). – К:, 2010.

26. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. 27. Хайдеггер М. О сущности истины // Разговор на проселочной дороге. –

М., 1991. 28. Хакен Г. Синергетика. – М., 1980. 29. Шелер М. Феноменология и теория познания // Избр. произв. – М., 1994.

ТЕМА 4. Основи практичної філософії

Предмет та функції соціальної філософії. Проблема співвідношення понять

природи і суспільства. Співвідношення соціальної філософії, філософії історії

та соціології. Проблема суб’єктивності у соціальній філософії. Філософські

проблеми антропосоціогенезу. Соціальна стратифікація: специфіка, виміри,

соціальна мобільність. Суспільне виробництво як соціально-філософська

категорія. Соціалізація та творення соціального індивідами. Феномен

відчуження у функціонуванні суспільства. Інституційна структура суспільства

та її організаційне втілення. Соціальні інститути та їх роль у житті суспільства.

Соціальна утопія як феномен свідомості та соціальний проект. Системний та

структурний характер соціальної детермінації. Соціальна філософія

Франкфуртської школи. Соціально-філософський зміст постановки питання про

причини, характер і наслідки глобальних проблем ХХ ст.

12

Філософія історії: предмет, сутність, етапи історичного становлення.

Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема. Смисл

історії як світоглядно-філософська проблема. Проблема суб’єкта історії у

філософії історії. Основні концепції місця і ролі особи в історії. Проблема

спрямованості історичного процесу, ідея поступу, критерії поступу. Ідея “кінця

історії” у сучасній філософії історії.

Філософська антропологія як дисципліна в системі філософського знання і

як течія філософської думки. Філософська антропологія як методологія

гуманітарних наук. Основні ідеї праці М.Шелера “Становище людини в

космосі”. Екзистенціалістські підходи до розуміння буття людини. Фрейдо-

марксистська антропологія Е.Фромма. Основні ідеї роботи А.Гелена “Про

систематику антропології”. Інструментальна та комунікативна діяльність.

Поняття “світ людини” та “життєсвіт”. Свідомість та життєсвіт. Статус

цінностей в бутті людини. Мова та свідомість. Інтерсуб’єктивність буття та

свідомості.

Культура як предмет філософського пізнання. Філософія культури в

системі наук про культуру. Наративна функція культури. Синхронний та

діахронний принципи у дослідженні форм культури. Поняття культурно-

історичного процесу. Культура та цивілізація: співвідношення понять та

феноменів. Проблема культури як діалогу культур.

Література до теми 4.

1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. – К.: Генеза, 2006.

2. Барулин В.С. Социальная философия. – М.: Гранд, 2002. 3. Бойченко І.В. Філософія історії: – К.: Знання, 2000. 4. Вебер М. Протестантьска етика і дух капіталізму. – К., 1994. 5. Виндельбанд В. Философия культуры: Избранное // РАН; ИНИОН. – М.,

1994. 6. Гальчинський А.С. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного

процесу. – К., 2001. 7. Гатальська С.М. Філософія культури. – К., 2006. 8. Гобозов И.А. Социальная философия: Учебник для вузов. – М.:

Академический проект, 2007.

13

9. Гуревич П. С. Философия культуры. М., 1995. 10. Зиммель Г. Конфликт современной культуры // Избранное. – Т. I.:

Философия культуры. – М., 1996 11. Історія світової культури: Навч. посібник (Левчук Л.Т., Панченко В.І.,

Гриценко В.С., Єфіменко В.В., Лосєв І.В., Шинкаренко О.В.) – К.: Либідь, 1994.

12. Каган М.С. Философия культуры. – СПб., 1996. 13. Ожегов А.М. Социальная философия: Предмет, структурне прожили и

вызовы на рубеже ХХІ века. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 14. Пигров К.С. Социальная философия: Учебник. – СПб.: Изд-во С.-Петерб.

Ун-та, 2005. 15. Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2004.

ТЕМА 5. Філософія науки: поняття та основні проблеми

Наука як соціальний та історичний феномен. Особливості виникнення та

формування науково-теоретичного мислення. Наука як сутнісне явище Нового

часу. Глобальні наукові революції та зміна історичних типів наукової

раціональності. Поняття наукової картини світу. Філософські засади сучасної

наукової картини світу. Поняття постнекласичної науки. Нелінійне мислення як

новий стиль наукового мислення. Основні проблеми теорії наукового пізнання.

Література до теми 5.

1. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. К.: Лыбидь, 1990.

2. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки: Підручник. К., 2010

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навч. посіб. (за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського). – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Хрестоматія: Навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей (О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової). – К, 2010.

14

ТЕМА 6. Філософія права у структурі сучасного соціогуманітарного знання

Предмет філософії права. Філософія права як складова практичної

філософії. Поняття норми і нормативності. Правовий позитивізм: основні

принципи та форми. Концепція природного права: історія та сучасність. Право і

держава: філософські проблеми співвідношення. Правова держава як проблема

філософії права. Проблема обґрунтування у сучасній філософії права.

Література до теми 6.

1. Алексеев С.С. Философия права: История и современность. Проблемы. Тенденции. Перспективы. – М.: Норма, 1999. 2. Баумайстер А.О. Філософія права: Навч. посіб. – К.: Київський університет, 2010. 3. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. – К.: Ін Юре, 2003. 4. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990. 5. Гьофе О. Розум і право: складові інтеркультурного правового дискурсу. – К.: Альтерпрес, 2003. 6. Жоль К.К. Философия и социология права: Учеб. пособ. – К.: Юрінком Інтер, 2000. 7. Ильин И. Общее учение о праве и государстве. – М.: АТС, 2006. 8. Радбрух Г. Філософія права. – К., 2006. 9. Філософія: Навч. посіб.(Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного). – К.: Вікар, 2006. – Тема 1. 10. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навч. посіб. (за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського). – К.: Знання, 2009. 11. Філософія: Хрестоматія: Навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей (О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; заг. ред. І.С. Добронравової). – К., 2010. 12. Циппеліус Р. Філософія права. – К., 2000.

15

Орієнтовний перелік тем рефератів до складання кандидатського іспиту з філософії

1. Своєрідність давньоіндійської філософії: філософські школи, напрямки,

течії.

2. Основні філософські школи стародавнього Китаю.

3. Вчення про логос та соціально-етичні ідеї Геракліта.

4. Філософія атомістики Демокріта і Епікура.

5. Вчення Платона про ідеї.

6. Метафізика Арістотеля.

7. Патристика і схоластика в філософії епохи Середньовіччя

8. Філософсько-релігійне вчення Ф.Аквінського.

9. Філософія Дж.Бруно.

10. Філософія Ф. Бекона.

11. Вчення Р.Декарта про метод.

12. Політична філософія Т.Гоббса: ідея соціально-правової держави.

13. Теорія імматеріалізму Дж.Берклі.

14. “Система природи” П.Гольбаха.

15. Соціально-політична теорія Н.Макіавеллі.

16. Основне питання і структура “Критики чистого розуму” І.Канта.

17. Філософія історії Й.Г.Фіхте.

18. Натурфілософія Ф.Шеллінга.

19. «Філософія майбутнього» Л.Фейєрбаха.

20. Вчення про волю А.Шопенгауера.

21. Філософія Ф. Ніцше.

22. «Філософія відчаю та абсурду» С.Кіркегора.

23. Екзистенціальна аналітика М.Хайдеггера.

24. Філософія, історія, історія філософії у концепції К.Ясперса.

25. Вчення про буття, ніщо, вибір, відповідальність і свободу в філософії

Ж.Сартра.

16

26. Етнографічний структуралізм К.Леві-Стросса.

27. Філософська герменевтика П.Рікера.

28. Археологія знання М.Фуко.

29. Філософія деконструкції Дерріда.

30. Філософія постмодернізму (французький, італійський, американський

проект).

31. Об’єкт та предмет історії української філософії.

32. Філософська культура Київської Русі: основні напрями розвитку.

33. Розвиток філософської думки в Україні XV ст.

34. Філософський зміст творчості Ю.Дрогобича, П.Русина, Ст.Оріховського.

35. Основні напрямки розвитку філософської думки в Києво-Могилянській

Академії.

36. Філософія Г.С.Сковороди: загальна характеристика.

37. Український романтизм: філософія і світогляд.

38. Українська академічна філософія ХІХ ст.: основні напрямки розвитку.

39. О.Новицький про предмет, завдання і поступальність розвитку філософії.

40. С.Гогоцький як історик філософії.

41. Філософія П.Юркевича: вчення про ідею та “філософія серця”.

42. Філософські погляди Д.Чижевського.

43. Розвиток української філософії у 60 – 90-х рр. ХХ ст.

44. Проблема буття у філософії (основні концепції).

45. Кількість та якість як філософські категорії.

46. Філософський зміст категорії “міра”.

47. Вчення про сутність: історія та сучасний стан проблеми.

48. Філософський зміст категорій “річ”, “властивість” та “відношення”.

49. Проблема причинності: детермінізм та індетермінізм.

50. Проблема співвідношення частини та цілого: принцип системності.

51. Структурні рівні буття.

52. Моделі єдності світу у сучасній онтології.

53. Проблема руху та розвитку у класичній філософії.

17

54. Філософсько-світоглядний зміст категорій «простір» та «час».

55. Метафізика та онтологія: проблема взаємозв’язку.

56. Аргумент реторсії у метафізиці.

57. Основні теоретико-пізнавальні стратегії: історія та сучасність.

58. Поняття та основні характеристики знання.

59. Функції мови у процесі пізнання.

60. Свідомість як об’єкт гносеологічних досліджень.

61. Поняття істини у філософії (онтологічний, гносеологічний, логіко-

семантичний та ціннісний аспекти).

62. Поняття хиби у філософії та науці (онтологічний, гносеологічний, логіко-

семантичний та ціннісний аспекти).

63. Предмет та функції соціальної філософії.

64. Філософські проблеми антропосоціогенезу.

65. Соціальні інститути та їх роль у житті суспільства.

66. Системний та структурний характер соціальної детермінації.

67. Соціальна філософія Франкфуртської школи.

68. Філософія історії: предмет, сутність, етапи історичного становлення.

69. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема.

70. Смисл історії як світоглядно-філософська проблема.

71. Проблема суб’єкта історії у філософії історії.

72. Проблема спрямованості історичного процесу, ідея поступу, критерії

поступу.

73. Ідея “кінця історії” у сучасній філософії історії.

74. Філософська антропологія як дисципліна в системі філософського знання

і як течія філософської думки.

75. Культура як предмет філософського пізнання.

76. Культура та цивілізація: співвідношення понять та феноменів.

77. Проблема культури як діалогу культур.

78. Наука як соціальний та історичний феномен.

79. Наука як сутнісне явище Нового часу.

18

80. Глобальні наукові революції та зміна історичних типів наукової

раціональності.

81. Поняття наукової картини світу.

82. Філософські засади сучасної наукової картини світу.

83. Поняття постнекласичної науки.

84. Філософія права, її предмет та основні функції.

85. Природне право: сутність та особливості прояву.

86. Основні характеристики позитивного права.

87. Держава як умова здійснення права у соціальному просторі.

88. Громадянське суспільство: правовий і політичний виміри.

89. Право і мораль: особливості взаємозв’язку.

19

Перелік питань до іспиту

1. Філософія як самосвідомість людини і суспільства.

2. Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського

знання.

3. Структура філософського знання.

4. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.

5. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх

слов'ян.

6. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства

в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в

сучасній Україні.

7. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.

8. Давньоіндійська філософія: брахманізм,буддизм, індуїзм.

9. Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство.

10. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку.

Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз "західної" та "східної" філософських

традицій.

11. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.

12. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії,

етика.

13. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.

14. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм,

Пантеїзм.

15. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема

методу пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт).

16. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.: погляди на матерію,

суспільство, релігію та людину.

17. Філософія І.Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.

20

18. Філософія Г.В.Ф.Гегеля: принцип тотожності мислення та буття,

діалектика. Розуміння історії.

19. Філософія Л.Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.

20. Філософія К.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму

на світову філософію та соціальну практику.

21. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний

матеріалізм як історична форма діалектики.

22. Зародження філософських ідей в Київській Русі.

23. Філософсько-етичні погляди Г.Сковороди та їх вплив на українську та

російську філософію.

24. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов'янської

культур.

25. Російська релігійна філософія кіпця XIX – початку XX ст. (Н.Соловйов,

М.Бердяєв). (Одна з праць на вибір: Бердяев М. «Воля к жизни и воля к

культуре»; Соловьев В. «Философские начала цельного знания»).

26. Соціально-філософські мотиви в творчості Т.Г.Шевченка та їх значення

для розвитку національної самосвідомості.

27. Соціально-філософські погляди І.Франка. (Франко І. «Що таке поступ?»).

28. Релігійна філософія XX ст. (П.Тейяр де ІІІарден, П.Тілліх, Г.Марсель).

Антропологічний ренесанс в філософії XX ст.

29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму. (Одна з

праць на вибір: Сартр Ж.-П. «Экзистенциализм – это гуманізм»; Камю А. «Миф

о Сизифе. Эссе об абсурде»).

30. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.

31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.

32. Онтологія, гносеологія, феноменологія.

33. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття.

(матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.

34. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути

матерії.

21

35. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності:

предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття

духовності.

36. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття

гуманізму).

37. Культура і цивілізація.

38. Масова культура і її роль в сучасному суспільстві.

39. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну.

40. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини

і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, К.Юнг). Проблема ідеального.

41. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція

архетипів К.Юнга).

42. Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.

43. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер

(системи категорій Платона, Аристотеля, Канта, Гегеля).

44. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.

45. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці.

Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль.

46. Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.

47. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації:

причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.

48. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція.

49. Структуралізм та постструктуралізм.

50. Проблема пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Діалектика суб'єкта і

об'єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (Ж.Піаже, К.Лоренц).

51. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.

52. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини.

Проблема істини в постмодерній філософії.

53. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм

та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.

22

54. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового

знання.

55. Поняття методології та наукового методу. Методи емпіричного та

теоретичного рівнів пізнання.

56. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза,

концепція, теорія.

57. Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми та дискусії, їх розв'язок.

58. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми

гуманізації та соціальної відповідальності.

59. Класична, некласична та постнекласична наука.

60. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки.

61. Соціальна філософія та філософія історії

62. Соціальне буття як проблема, філософія історії: специфіка, головні

проблеми.

63. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.

(М.Данилевський, К.Маркс, А.Тойнбі, О.Шпенглер, К.Ясперс).

64. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального

суспільства. Ідея інформаційного суспільства.

65. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні

проблеми.

66. Людина і суспільство: проблема єдності та відчуження (Локк, Руссо,

Маркс). "Суспільство без опозиції" у XX ст.

67. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і

закономірності їх розвитку (К.Маркс, Р.Арон, Д.Белл).

68. Історицизм і критика його К.Поппером.

69. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сцієнтистські та

технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.

70. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна

справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті

суспільства.

23

71. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.

72. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні

суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і

тоталітаризм.

73. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон. Право і

справедливість.

74. Конституція і її роль в суспільстві. Особливості Конституції України.

Проблема прав людини в сучасному світі.

75. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення

громадянського суспільства в Україні.

76. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в

суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.

77. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості

формування української нації. Національна ідея.

78. Проблема суб'єктів історії: особа, народні маси, класи, нації.

79. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми

суспільний трансформацій.

80. Проблема сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв

суспільного розвитку.

81. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття,

проблеми, цілісність.

82. Глобалізація світу та її наслідки.

83. Феномен сучасної глобалізації: економічний, технологічний, екологічний,

інформаційний та ін. аспекти. Концепція "стійкого розвитку" як глобальна

стратегія людства.

84. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації:

цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.

85. Техніка і технологія в системі культури.

86. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації.

87. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.

24