Розробка уроку з будови трактора №1

Двигуни тракторів

Предмет: «Трактори»

Тема уроку: «Двигуни тракторів»

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань

Цілі за змістом:

навчальний аспект: сформувати знання про двигуни внутрішнього

згоряння, їх класифікацію та робочий процес, основні поняття та

визначення, головні показники роботи двигунів;

розвиваючий аспект: розвивати вміння пояснювати та робити висновки

після кожного блоку вивченого матеріалу, самостійно знаходити

матеріал, використовувати різні джерела інформації, розвивати в учнів

увагу та спостережливість;

виховний аспект: виховувати повагу до обраної професії, до членів

колективу.

Форми організації навчальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, робота

в малих групах

Технологія: комп’ютерна.

Методи навчання: наочно-ілюстративний, частково-пошуковий, груповий.

Методи пізнання: комп’ютерне моделювання, статистичний аналіз, синтез,

проблемний

Устаткування: відео «Робота двигунів», плакати, вузли та деталі двигуна,

дидактичний матеріал, презентація

Блоки навчального матеріалу:

1. Двигуни внутрішнього згоряння та їх класифікація.

2. Основні поняття та визначення.

3. Робочий процес чотиритактного дизельного двигуна.

4. Робота багатоциліндрових двигунів. Їх переваги.

5. Основні механізми та системи дизельного двигуна, їх призначення та

розміщення.

6. Головні показники роботи двигунів.

Хід уроку

1. Організаційна частина

Викладач: Вітає учнів, пропонує зайняти свої місця, перевірити

готовність до роботи.

2. Мета і мотивація

Вступне слово викладача щодо теми уроку і форми організації роботи

групи.

Викладач: На уроці ми будемо вивчати двигуни внутрішнього

згоряння, що встановлюють на трактори. Ця тема є надзвичайно

важливою. Оскільки двигун для трактора настільки ж важливий, як серце

для людини.

3. Актуалізація опорних знань

Питання:

- Для чого потрібен трактор?

- За якими ознаками класифікуються трактори?

- Назвіть тягові класи тракторів?

- З яких складових частин складається трактор?

4. Узагальнення та закріплення матеріалу

1 блок. Двигуни внутрішнього згоряння та їх класифікація

Викладач: Організує бесіду з елементами дискусії.

Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ) – це тепловий двигун, в якому

відбувається перетворення хімічної енергії згораючого палива в

механічну роботу.

Закріплення

Завдання 1. Знайти відповідну частину речення та доповнити

його.

1) За способом

сумішоутворення

двигуни бувають із … та

… сумішоутворенням

1) … від електричної

іскри;

… стиснутого повітря

2) Запалювання горючої

суміші буває примусове

… та від температури …

2) … зовнішнім;

… внутрішнім

3) За видом палива, яке

використовується,

двигуни бувають …

3) … рідинну;

… повітряну

4) Двигуни можуть мати

… або … систему

охолодження

4) … бензинові;

… газові;

… дизельні

Перевірка завдання – самооцінювання

Відповіді: 1-2; 2-1; 3-4; 4-3

Схема класифікації ДВЗ

Викладач: Ми закріпили перший блок, виконали завдання, з яким всі добре

впоралися.

2 блок. Основні поняття та визначення

Викладач: До основних понять та визначень відносять:

1. Верхня мертва точка (ВМТ).

2. Нижня мертва точка (НМТ).

3. Хід поршня.

4. Камера згоряння.

5. Робочий об’єм циліндра.

6. Літраж.

7. Повний об’єм циліндра.

8. Ступінь стиску.

9. Такт.

Розглянемо ці поняття.

Верхня мертва точка – положення поршня, при якому відстань від нього до

осі колінчастого валу найбільша.

Нижня мертва точка - положення поршня, при якому відстань від нього до осі

колінчастого валу найменша.

Хід поршня – шлях, який проходить поршень між мертвими точками.

Камера згоряння – простір між головкою циліндра і поршнем розташованим

За кількістю

циліндрів

одноциліндрові

багатоциліндрові

За способом здійснення

робочого процесу

двотактні

чотиритактні

За способом

запалювання суміші

примусове від електричної іскри

(бензинові)

самозапалювання від високої температури стисненого повітря (дизельні)

За видом

палива

рідинного (бензин, дизельне паливо)

газоподібне паливо

За способом

охолодження

рідинне охолодження

повітряне охолодження

За способом

сумішоутворення

внутрішнє приготування паливної суміші

(дизельні)

зовнішнє приготування паливної суміші

(карбюраторні)

За способом

розташування

циліндрів

однорядні (вертикальні, горизонтальні,

нахилені)

дворядні (V-подібні та опозитні)

Двигун внутрішнього згоряння

у ВМТ.

Робочий об’єм циліндра - об’єм, який звільняє поршень при переміщенні з

ВМТ до НМТ.

Літраж – сума робочих об’ємів усіх циліндрів, виражена в літрах.

Повний об’єм циліндра – сума об’єму камери згоряння та робочого об’єму.

Ступінь стиску – число, яке показує, в скільки разів зменшується об’єм

над поршнем при його переміщенні з МНТ до ВМТ.

Такт – це процес, який відбувається в циліндрі за один хід поршня.

Завдання 2. Заповніть таблицю.

Основні поняття і визначення

Визначення параметра Назва

параметра

Положення поршня, при якому

відстань від нього до осі колінчастого

вала найбільша

1.

Положення поршня, при якому

відстань від нього до осі колінчастого

вала найменша

2.

Шлях, який проходить поршень між

мертвими точками

3.

Об’єм над поршнем, коли він перебуває

у верхній мертвій точці (ВМТ)

4.

Об’єм, який звільняє поршень при

переміщенні від ВМТ до НМТ

5.

Об’єм над поршнем, коли він перебуває

у нижній мертвій точці (НМТ)

6.

Сума робочих об’ємів усіх циліндрів,

виражена в літрах

7.

Величина, яка показує, у скільки разів

зменшується об’єм над поршнем при

його переміщенні з НМТ до ВМТ

8.

Перевірка завдання – самооцінювання

Відповіді:

ВМТ

НМТ

Хід поршня

Об’єм камери згоряння

Робочий об’єм

Повний об’єм

Літраж

Ступень стиску

3 блок. Робочий процес чотиритактного дизельного двигуна

Коментарі викладача під час показу відео:

Робочий процес чотиритактного дизеля складається з наступних тактів:

1. Впуск

2. Стиск

3. Робочий хід

4. Випуск

Малюнок 1. Робочий цикл чотиритактного дизеля:

1 – паливний насос високого тиску; 2 – поршень; 3 – циліндр;

4,6 – впускний і випускний клапани; 5 – форсунка; 7 – шатун; 8 – колінчастий

вал

Елементи рольової гри: учні підготували доповіді і виступають у ролі

працівників агропідприємств.

Доповідь першого механіка

Впуск. Впускний клапан 4 (мал. 1, а) відкритий, а випускний 6 – закритий.

Поршень 2 переміщується в циліндрі 3 від ВМТ до НМТ, створюючи в циліндрі

розрідження. Під дією різниці тиску атмосферного повітря (0,1 МПа) і

відпрацьованих газів у циліндрі (0,08-0,09 МПа) свіже повітря, пройшовши

повітроочисник та впускну трубу, заповнює об’єм циліндра. Наприкінці такту

температура повітря, яке нагрівається від деталей двигуна та відпрацьованих

газів, підвищується до 30...50°С.

Доповідь другого механіка

Стиск. Впускний і випускний клапани закриті (мал. 1, б). Поршень

переміщується від НМТ до ВМТ. Повітря стискається, зменшуючись в об’ємі, і

в кінці такту все повітря зосереджується в камері стиску. При цьому тиск

повітря зростає до 3,5...4,0 МПа, а температура до 600...700°С. Чим більше

стискається повітря, тим сильніше буде спалах після впорскування палива,

відповідно зростатиме потужність двигуна і його економічність.

Наприкінці такту стиску в камеру згоряння із дуже стиснутим й нагрітим

повітрям паливний насос високого тиску 1 впорскує через форсунку 5 дизельне,

добре розпилене паливо, яке одразу ж спалахує.

Подача палива в камеру згоряння через форсунку починається за 15...30°

повороту колінчастого вала до ВМТ. Це потрібно для забезпечення деякого

інтервалу від початку самозаймання палива до повного згоряння робочої

суміші, протягом якого тиск у камері згоряння зростає до 6,0...9,0 МПа, а

температура підвищується до 1800...2000°С. Максимальні значення тиску та

температури спостерігаються в момент переміщення поршня у ВМТ.

Доповідь третього механіка

Розширення (робочий хід). Впускний і випускний клапани закриті (мал. 1, в).

Поршень під тиском розширених газів, що утворилися при згорянні робочої

суміші,

рухається від ВМТ до НМТ і через шатун 7 обертає колінчастий вал 8. Сила

тиску газів на днище поршня досягає значної величини.

При переміщенні поршня до НМТ тиск газів зменшується до 0,4...0,5 МПа,

а температура знижується до 700...900°С. г

Доповідь четвертого механіка

Випуск. Впускний клапан закритий, випускний відкритий (мал.1, г).

Поршень (за рахунок інерції маховика) рухається від НМТ до ВМТ і виштовхує

відпрацьовані гази з циліндра через випускну трубу в атмосферу. В кінці такту

тиск в циліндрі становить 0,11...0,12 МПа, температура 400...500°С.

Після проходження поршня через ВМТ випускний клапан закривається,

тобто, випуск закінчується. Потім знову починається впуск і всі такти

повторюються.

Таким чином, робочим є тільки такт розширення, а інші (впуск, стиск,

випуск) допоміжні.

Висновки: Викладач: У цьому блоці ми розглянули процеси, які відбуваються в ДВЗ

під час робочого циклу.

4 блок. Робота багатоциліндрових двигунів. Їх переваги

Викладач:

Недоліки та переваги: істотним недоліком одноциліндрових двигунів є те,

що в них виникають проблеми із зрівноваженням ваги поршня і шатуна, а

також сили інерції, які виникають при переміщенні цих деталей. Колінчастий

вал такого двигуна обертається нерівномірно, двигун має невелику потужність,

підвищену вібрацію та погану прийомистість.

На сучасних тракторах, комбайнах і автомобілях застосовують

багатоциліндрові двигуни для забезпечення рівномірності обертання

колінчастого вала. Рівномірність обертання колінчастого вала також залежить

від його тактності та кількості циліндрів у двигуні. Поліпшує прийомистість

двигуна та рівномірність обертання колінчастого вала маховик і прикріплені до

нього деталі, які накопичують кінетичну енергію при такті розширення і

витрачають її на допоміжні такти.

Доповідь інженера

Розташування циліндрів двигунів тракторів може бути однорядним

вертикальним та дворядним V-подібним.

Порядок роботи двигуна – послідовність чергування такту робочого ходу в

його циліндрах. Наприклад: порядок роботи чотирициліндрового двигуна: 1-3-

4-2. Це означає, що після робочого ходу в першому циліндрі наступний

робочий хід відбувається в третьому, потім в четвертому і потім в другому.

Робочі ходи в багатоциліндрових двигунах відбуваються через рівні кути

обертання колінчастого вала. Їх визначають діленням тривалості циклу (у

градусах обертання колінчатого вала) на кількість циліндрів. Зокрема, у

чотирициліндровому чотиритактному двигуні робочий хід відбувається через

1800 (720

0 : 4), у шестициліндровому – через 120

0 (720

0 : 6) тощо.

Інші такти мають таку ж послідовність.

Схеми розміщення циліндрів багатоциліндрового двигуна:

а – вертикальне однорядне; б – V-подібне; в – опозитне

Завдання 3. Заповніть таблицю.

Послідовність тактів в чотирициліндровому дизельному двигуні

Півобороти

колінчасто

-го вала

Циліндри

1 2 3 4

I такт

0о - 180

о

Робочий

хід

II такт

180о - 360

о Робочий

хід

III такт

360о - 540

о Робочий

хід

IV такт

540о - 720

о Робочий

хід

Перевірка завдання – самооцінювання

Відповіді:

Півобороти

колінчасто

-го вала

Циліндри

1 2 3 4

I такт

0о - 180

о

Робочий

хід Випуск Стиск Впуск

II такт

180о - 360

о Випуск Впуск Робочий

хід Стиск

III такт

360о - 540

о Впуск Стиск Випуск Робочий

хід

IV такт

540о - 720

о Стиск Робочий

хід Впуск Випуск

5 блок. Основні системи та механізми дизельного двигуна, їх

призначення та розміщення

Викладач: Усі дизелі, що встановлюються на трактори, складаються з

наступних механізмів і систем:

1. Кривошипно-шатунний механізм (КШМ).

2. Газорозподільний механізм (ГРМ).

3. Система живлення.

4. Система мащення.

5. Система охолодження.

6.Система пуску

Самостійна робота учнів з підручником

Кривошипно-шатунний механізм призначений для перетворення

прямолінійного зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух

колінчастого вала і сприймання тиску газів, які утворюються в процесі згоряння

робочої суміші. Крім того, за допомогою кривошипно-шатунного механізму

відбувається виштовхування відпрацьованих газів із циліндрів двигуна,

всмоктування та стиск свіжої суміші або повітря.

Газорозподільний механізм забезпечує своєчасний впуск у циліндри

свіжої пальної суміші або повітря і випуск відпрацьованих газів.

Система живлення призначена для зберігання, очищення і подачі палива і

повітря у циліндри, приготування пальної суміші певного складу і в необхідній

кількості залежно від режиму роботи двигуна.

Система мащення забезпечує мащення вузлів і деталей двигуна, часткове

охолодження їх тертьових поверхонь та виведення продуктів спрацювання.

Система охолодження забезпечує безперервне відведення частини

теплоти, що виділяється при згорянні палива, а також підтримує оптимальний

тепловий режим роботи двигуна.

Система пуску призначена для надійного пуску двигуна у різних

експлуатаційних умовах.

Деталі групи поршня і

шатуна Система живлення двигуна

5. Закріплення матеріалу

Викладач пропонує переглянути відеофільм «Збирання двигуна». Учні

уважно спостерігають та запам’ятовують послідовність збирання вузлів двигуна.

Викладач пропонує на схемі визначити системи та вузли двигуна.

Учні виконують завдання.

8. Рефлексія

Викладач пропонує провести самоаналіз діяльності на уроці.

Якщо середній бал менше 7, пропоную визначити можливі причини такої

оцінки:

- я був неуважний на уроці;

- матеріал був дуже складний для мене;

- матеріал містить багато незрозумілих понять;

- мені було не цікаво.

Отримані бали корегуються викладачем з урахуванням отриманих балів за

виконані завдання протягом всього уроку.

Учні проводять самоаналіз і заповнюють картку «Види діяльності на уроці».

Картка самоаналізу діяльності учня на уроці

Критерії оцінювання Бали

(1-12)

1. Я зрозумів мету уроку

2. Я засвоїв основні поняття теми

3. Я можу розпізнавати різні види

тракторних двигунів

4. Я зрозумів, які процеси відбуваються у

двигуні під час його роботи

5. Я можу показати за допомогою схеми або

макету, з яких систем складається двигун

Загальна оцінка

9. Домашнє завдання

Викладач: Скласти конспект: «Головні показники роботи двигунів».

Підготуватися до тематичного контролю знань.

Учні записують д/з.

Розробка уроку з будови трактора №2

Основні відомості про трактори

Мета заняття:

Дидактична: Засвоїти знання із завдань та технічного переоснащення

сільського господарства; розглянути поняття про трактор та його роль у

сільському господарстві країни; познайомити із історією тракторобудування у

нашій країні.

Виховна: Проявити у учнів інтерес та любов до обраної професії; повагу до

людей, що внесли свій вклад у розвиток науково-технічного прогресу.

Вид заняття: екскурсія в минуле.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: інформаційно-повідомляючий, пояснювально-

ілюстративний.

Міжпредметні зв’язки: Предмети, що забезпечують: Фізика, хімія, історія.

Предмети, які забезпечуються: Сільськогосподарські машини, Будова і ТО

автомобілів.

Забезпечення заняття

Наочні посібники: папка «Світочі науки», стенди видатних людей даної

професії, презентація «Історія тракторобудування».

Технічні засоби навчання: компютер, диски.

Робочі місця: клас № 14.

Література: Я. Ю. Білоконь., А. І. Окоча., С. П. Коханівський «Трактори». – К.: Урожай,

1987 із змінами, переклад на укр.., 1991-368 с.

Б. М. Гельман., М. В. Москвін «Сільськогосподарські трактори і автомобілі».

Книга 1. Двигуни. – ВО «Агроиздат», 1987-302 с.

Додаткова: А. Т Потапенко., Рябченко., С. А. Карпенко «Тракторы» 6-е изд.

Пер. С. укр. – К.: Урожай, 1983 – 328 с., ил.

Тривалість уроку: 40 хв.

Структура уроку:

1. Організаційна частина.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалу із первинним закріпленням.

5. Осмислення нових знань.

6. Закріплення, систематизація та узагальнення.

7. Підбиття підсумків уроку.

8. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Хід уроку

1. Організаційна частина. – 2 хв.

1.1. Перевірка присутності учнів та готовності їх до уроку.

1.2. Підготовка до сприйняття матеріалу.

2. Мотивація навчальної діяльності. – 2 хв.

2.1. Роль сільськогосподарської техніки у житті людини.

2.2. Роль тракторів у житті учнів та їх сімей.

3. Оголошення теми, мети, завдань уроку. – 3 хв.

План уроку:

1. Завдання з технічного переоснащення сільського господарства.

2. Поняття про трактор. Трактори – основа енергетики в

сільськогосподарському виробництві.

3. Історія тракторобудування в Україні.

4. Вивчення нового матеріалу із первинним закріпленням.– 23 хв.

1. Завдання з технічного переоснащення сільського господарства

Використання раціональної агротехніки та прогресивних технологічних

процесів на всіх етапах вирощування і переробки сільськогосподарської

продукції – один із напрямів виходу з кризи в АПК. Тому технічне

переоснащення аграрного сектора економіки повинне забезпечувати виконання

сучасних вимог до технологій сільськогосподарського виробництва.

Насамперед це:

- дотримання максимальних строків та якісного виконання технологічних

операцій;

- досягнення високої продуктивності агрегатів та зменшення питомих

енергетичних витрат на виконання сільськогосподарських робіт за рахунок

розширення використання ресурсоощадних технологій виробництва;

- збалансованих технологічних комплексів машин;

- альтернативних джерел енергії та зниження технологічного навантаження на

довкілля;

- створення комфортних умов для роботи механізаторів.

2. Поняття про трактор. Трактори – основа енергетики в

сільськогосподарському виробництві

Трактор – складна самохідна машина на колісному або гусеничному ходу,

призначена для переміщення та приводу в дію робочих органів мобільних

стаціонарних машин від ВВП або привідного шківа.

Трактор є одним із основних енергетичних засобів виконання

різноманітних робіт не тільки у сільському господарстві а й у інших галузях

народного господарства.

Сучасні трактори мають високі техніко-експлуатаційні показники, що

забезпечують високу ефективність їх використання. Водночас ефективна та

тривала робота тракторів, підтримання їхніх складових частин у робочому

стані, своєчасне та якісне проведення технічних оглядів і ремонту, підготовка

до виконання конкретних технологічних операцій, залежать від досконалого

вивчення будови трактора, принципу дії вузлів, агрегатів, механізмів та систем,

правил виконання роботи з ТО, вміння виявляти несправності та кваліфіковано

їх усувати.

3. Історія тракторобудування в Україні

Історія українського тракторобудування зароджує своє коріння іще у 1763

році, в якому уральський винахідник І. І. Ползунов розробив і виготовив

паровий двигун (перша в світі двохциліндрова машина безперервної дії).

У Франції в 1830 році з’явилися перші колісні трактори з паровими

машинами, а у 1837 році штаб-капітан Д. А. Загрядський розробляє гусеничний

хід (екіпаж з безкінечними рухомими коліями).

Винайдення першого ДВЗ належить не вченому і не інженеру, а

звичайному офіціанту Етьєну Ленуару у 1860 році, який працював на

світильному газі, без попереднього стискання пальної суміші. За конструкцією

цей двигун мало чим відрізнявся від парової машини (ККД – 4 %).

Охолодження циліндрів здійснювалось за допомогою води. Механізм простий,

але завдяки ньому здійснили революцію в промисловості і на транспорті. У

1876 році німецький механік Н. Отто створив 4-тактний газовий двигун з

попереднім стисканням пальної суміші перед іскровим запалюванням і ККД

збільшився до 12 %. Цей двигун став праобразом сучасних карбюраторних

двигунів.

У 1879 році був винайдений бензиновий двигун російським вченим

Огнеславом Костовичем. Двигун мав електричне запалювання та потужність 60

кВт. У цьому ж році парохідний механік Федір Абрамович Блінов перший в

світі розробив і сконструював гусеничний трактр де вирішив проблему його

повороту, застосувавши роздільне керування гусеницями. Цікаво, що цей

гусеничний хід мав усі основні елементи сучасної гусениці. Трактор мав раму

довжиною 5 м, дві парові машини потужністю 10 – 12 к. с. і посередині один

котел. Рухався він із швидкістю 2,14 – 3,3 км/год. Важив трактор 9820 кг.

Кожна парова машина приводила в рух одну гусеницю. Машина дозволяла

легко робити повороти в будь-якому напрямку і розвертатися на місці.

На виставці в м. Саратові у 1889 році Ф. А. Блінов вперше демонстрував

свій трактр: чіпляв до нього сільськогосподарські знаряддя і вантажні

платформи. Возив відвідувачів виставки. Але ніхто не хотів займатися

промисловим виготовленням тракторів. Комісія виставки видала йому

похвального листа. Пізніше Ф. А. Блінов розробив креслення гусеничного

трактра з гасовим двигуном, але побудувати машину не встиг.

У 1894 році німецький інженер Рудольф Дизель теоретично обгрунтував

робочий цикл, а через декілька років побудував перший в світі дизельний

двигун з самозапалюванням. Р. Дизель отримав патент на винахід, який зробив

переворот в техніці.

Деякі колеги і навіть друзі автора винаходу переконували його в тому, що в

двигуні немає нічого винайденого, все це вже було зроблено раніше. Дизель

заперечував, адже він підвищив ККД двигуна до 26, 2 %.

В 1897 році Р. Дизель сконструював третій по рахунку двигун –

малогабаритний одноциліндровий 4-тактний потужністю 25 к. с., що працював

на нафті і мав ККД 20 %. В ньому одночасно використовувалися відомі і вже

раніше здійснені, але порізно в інших двигунах, принципи попереднього

стискання повітря в кінці такту стиску безпосередньо перед впорскуванням

палива та ін.

Дизель найбільш економна із всіх існуючих теплових машин.

Але дизельний двигун був іще не досконалий. На допомогу Р. Дизелю у

1899 році прийшов російський вчений інженер Г. Тринклер.

Він запропонував удосконалену конструкцію ДВЗ з самозапалюванням від

стиску, але без компресора для розпилювання палива. ККД приблизився до 50

%, що значно вище ККД парових і дизельних турбін та бензинових двигунів.

У 1910-1911 роках на заводі в м. Балаково учень Блінова, винахідник Я.

Мамін створив перший вітчизняний колісний трактор, в якому був

застосований нафтовий двигун потужністю 25 к. с. із запалюванням паливної

суміші від стискання. Він дістав назву “Русский трактор” і вже до 1914 року

було випущено більше 100 тракторів на цьому заводі.

Майже всі трактори того часу були недосконалими у технічному

відношенні, мали багато марок, недостатню потужність та економічність,

випускалися кустарно і невеликими партіями.

Необхідний був сучасний економічний трактор. Тому Я. Мамін купив за

кордоном 1500 тракторів “Фордзон”, які були на той час найпростішими і

найдешевшими американськими тракторами. А 1 листопада 1924 року з

конвейєра заводу “Красный путиловец” у м. Ленінграді зійшов трактор

“Фордзон-Путиловец”, який мав гасовий двигун потужністю 20 к. с. (14,7 кВт) і

тришвидкісну коробку передач, яка давала змогу змінювати швидкість від 2,3

до 10,8 км/год.

Але сільськогосподарське виробництво вимагало все більше і більше

тракторів, тому виникла необхідність у будівництві тракторних заводів.

Зокрема у 1931 році побудували Харківський тракторний завод, який випускав

трактор ХТЗ-15/30. Згодом вже після трьох років на Кіровському заводі

випустився перший просапний трактор “Універсал”. З 1950 року випускаються:

ДТ-54, ДТ-14, МТЗ-2, С-80.

На початку 60-х: Т-100 М, ДТ-75 М, Т-40, Т-25.

1970: К-701, Т-150 К, МТЗ-80/82, Т-40 М.

5. Осмислення нових знань (пропоную декільком учням висловити свою

думку про вклад розглянутих видатних інженерів у розвиток науково-

технічного прогресу). - 2 хв.

6. Закріплення, систематизація та узагальнення (проводжу фронтальну

перевірку якості засвоєння вивченого на уроці матеріалу (опитую декількох

учнів). – 4 хв.

7. Підбиття підсумків уроку (оцінюю роботу учнів на уроці). – 2 хв.

8. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. – 2 хв.

Домашнє завдання:

Література основна:

Б. М. Гельман., М. В. Москвін «Сільськогосподарські трактори і

автомобілі». Книга 1. Двигуни. – ст. 9-12.

Розробка уроку з будови трактора №3

за інтерактивними методами навчання на тему програми: «Основні механізми і

системи двигуна»

ТЕМА: КРИВОШИПНО-ШАТУННИЙ МЕХАНІЗМ.

Запропонований урок започатковує вивчення блоку «Основні механізми і

системи двигуна».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

знати, яке призначення кривошипно - шатунного механізму та його

будову;

сформують власну думку, які деталі належать до нерухомих, рухомих;

розповісти про будову блока-картера, головки циліндра;

розповісти про будову деталей шатунно-поршневої групи;

висловити свою думку стосовно різних можливих несправностей

кривошипно-шатунного механізму;

набути навичок участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції

в роботі малої групи в «мозковому штурмі» в обговоренні,

які роботи виконуються під час ТО механізмів двигуна.

Обладнання:

1. Плакат:

Кажіть усе, що спаде на думку.

Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.

Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.

Розширення запропонованої ідеї заохочується.

2. Великий аркуш паперу та маркери хоча б 2-х кольорів.

3. Дошка і крейда.

4. Правила проведення «мозкового штурму» (плакат).

5. Розподіл ролей у малих групах (пам'ятка - плакат).

6. Опорний конспект уроку для кожного учня.

Орієнтовний план і методи проведення уроку :

1. Організаційний момент (до 3 хвилин).

2. Мотивація (ознайомлення з епіграфом та девізом уроку) «Завжди

вперед і ні кроку назад» (до 2-х хвилин).

3. Представлення теми уроку та очікуваних результатів (до 3-х хвилин).

4. Повідомлення навчального матеріалу уроку (кривошипно- шатунний

механізм, призначення, основні складові деталі, ) (до 15 хвилин).

5. Робота в малих групах (вироблення відповіді на перше запитання: «Для

чого воно?» (5-7 хвилин).

6. «Мозковий штурм» (вироблення відповіді на друге запитання: «Як ним

користуються?» (до 10 хвилин).

7. Усвідомлення результатів уроку та повідомлення домашнього завдання (до 5

хвилин).

Варіанти організації, діяльності

1. Організаційний момент. 1) Привітання.

2) Перевірка наявності учнів на уроці та їх готовності до роботи. 2. Мотивація

Викладач пропонує учням епіграф та девіз до уроку, які записані на

дошці: «Ми завжди готові йти вперед»

«Кривошипно-шатунний механізм-основний робочий механізм

двигуна»,

Викладач повідомляє мету уроку.

Мета уроку: Ознайомити з призначенням і будовою кривошипно-шатунного

механізму. Розвивати вміння володіти власною думкою та бути впевненими при

висловлюванні. Виховувати в учнів точність, впевненість та бажання навчатися і

оволодівати обраною професією.

3.Представлення теми уроку та очікуваних результатів

Викладач оголошує відображену на дошці тему уроку та пропонує

учнівському ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЦЕНТРУ (два учні за однією партою)

повідомити групі очікувані результати.

4. Повідомлення навчального матеріалу.

Викладач, або бажаючі учні, або учні з інформаційного центру

повідомляють план нового матеріалу, який подається у вигляді опорного

конспекту (учні повинні його уважно прочитати згідно плану). Викладач

контролює роботу учнів, щоб вони не відволікались.

План

1.Будова кривошипно - шатунного механізму.

2. Принцип дії кривошипно – шатунного механізму.

5. Вправа «Для чого воно?» (Робота в малих групах).

Викладач пропонує учням вирішити перше питання: «Для чого воно?»,

працюючи в малих групах. Учням необхідно уявити себе слюсарями по

ремонту двигунів, які працюють і з їхньої позиції за 10 хвилин дати три

відповіді на це запитання.

Учні з інформаційного центру разом з викладачем ведуть хронометраж

роботи груп та готують дошку для запису результатів.

Після закінчення роботи в малих групах доповідачі по колу виголошують

свої висновки (по одному) і на дошці вимальовується загальна картина

«призначення і будови кривошипно-шатунного механізму».

(Записи роблять викладач та учні з інформаційного центру).

Під час обговорення викладач ставить такі запитання:

Які «призначення» є основними?

До яких висновків можемо дійти?

Чому саме такі «призначення»?

6.Мозковий штурм «Як ним користуватися?»

Завершивши попереднє обговорення, викладач пропонує учням

методом «мозкового штурму», перебуваючи в образі водіїв,

дати відповідь на друге питання: «Як ним користуватися?»,

Викладач, фіксуючи ідеї учнів, просить класифікувати їх за цими двома

напрямками.

Після запису й узагальнення пропозицій викладач просить учнів ще раз

уважно переглянути результати роботи і визначитись з відповіддю на питання

голосуванням:

Яка будова головки циліндра?

Яка будова деталей поршневої групи?

(Інформаційний центр проводить підрахунок результатів голосування і

повідомляє їх).

7. Усвідомлення результатів роботи на уроці.

Вчитель пропонує учням оцінити результати уроку, відповівши на

запитання:

Що ми робили?

Навіщо ми це робили?

Чи досягли ми поставленої мети?

Що сподобалось особливо під час уроку?

Що не сподобалось?

8. Повідомлення домашнього завдання.