Газета колективу Виходить з 1936 р....
TRANSCRIPT
![Page 1: Газета колективу Виходить з 1936 р. УНІВЕРСИТЕТbtsau.edu.ua/sites/default/files/gazeta/gaz _1-2-2015.pdf№ 1-2 (№ 1942-1943) січень 2015](https://reader036.vdocuments.mx/reader036/viewer/2022071214/6043064165b6d25ca8063f03/html5/thumbnails/1.jpg)
№ 1-2 (№ 1942-1943) січень 2015 р.
Газета колективуБілоцерківського національного аграрного
університетуВиходить з 1936 р.
УНІВЕРСИТЕТУНІВЕРСИТЕТ
Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвікунамагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані “сусіди” прикриваю-чись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і напочатку 1918 р. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українсь-ка Народна Республіка, відома як УНР. Більш того, на тих територіях, які входили доскладу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраї-нська Народна Республіка.
Вже до кінця року, в грудні 1918 р. у Фастові, з гарячим бажанням втілити українсь-ку мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальнийдоговір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки», який 22 січня1919 р. був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишнім «кон-серваторам», поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вжебуквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехо-словаччина, а Східну Галичину – поляки.
Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію,адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кри-вавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудованезовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звали-лося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.
22 січня 1990 року. Мільйони українців вишикувалися у справжній живий ланцюг, щорозтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї українськоїєдності та свободи.
21 січня 1999 року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборностібув закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30 грудня 2011 року,відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення вУкраїні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався22 листопада, був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло нової назви – «ДеньСоборності та Свободи України».
Після подій 2013-2014 рр., революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війниРосії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів насході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України№ 871 / 2014 від 13-го листопада 2014 року, святу повернули колишню назву. «Відзна-чати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української На-родної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності Украї-ни. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 “Про відзна-чення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзацдругий статті 1.» – йдеться в Указі.
У цей День весь український народ відчуває гордість за свою державу. Єдність і свобо-да роблять нас гідними нащадками наших батьків! Будемо ж зберігати цей безцінний скарб!
Хай береже Господь нашу святу Україну!
Досвід провідних країн світу, якіпройшли свій шлях від країн, що
розвиваються, переконливо свідчить, щоважливим чинником економічного зростан-ня є інвестиції, які можна залучити лише заумови інноваційного розвитку. Ці коштиконче потрібні в аграрному секторі, який де-монструє стійке зростання, їх можна спря-мувати на розвиток сільських громад.
Країни з розвиненою економікою вже дав-но довели ефективність взаємодії держави ібізнес-спільноти.
Враховуючи поглиблення інтеграції нашоїкраїни до ЄС та світового економічного
простору, подальший розвиток вітчизняногоаграрного сектору має відбуватися і черезстворення інноваційних центрів на регіональ-ному, національному і міжнародному рівнях.
Наш університет завжди був і є лідеромаграрної освіти і науки, осередком передовоїнаукової думки. Саме наш науковий потенці-ал має стати локомотивом на шляху розвиткутаких центрів. І сьогодні університет уже єучасником проекту створення у нашомурегіоні міжнародного інвестиційно-іннова-ційного центру. Для розробки і впроваджен-ня проекту створена робоча група, яку очо-лили професори О.М. Варченко і Т.М. Ди-мань. Розроблено покроковий план роботина 2015 рік, що включає реконструкцію тареорганізацію освітньої бази, розбудовубізнес-інкубатора, створення проекту аграр-но-індустріального парку “Об’єднаний спо-живач”. В результаті його здійснення будестворена міцна платформа (хаб) розвитку
У цьому році випов-нюється 97 років однієї знайтрагічніших сторінокнашої історії .
В середині січня1918 р. петроградськийРаднарком розгорнувп о в н о м а с ш т а б н и йвійськовий наступ про-ти Української Народ-ної Республіки.
На столицю Українинасувалися озброєні дозубів б ільшовицькіорди під командуваннямМ. Муравйова.
До ст. Крути було відправлено 300 висна-жених попередніми боями юнаків 1-ї Украї-нської військової школи та курінь Січовихстрільців ,який було створено в середині січня1918 р. з ініціативи патріотичної українськоїмолоді – студентів Київського університету Св.Володимира та Українського народного уні-верситету, а також учнів 2-ї Української гімназіїім. Кирило-Мефодіївського братства.
Для натиску на ст. Крути М. Муравйоввикористав найбільш надійні свої сили – пет-роградських і московських червоногвардійціві матросів-балтійців, всього близько 1 000бійців. Наступ піхоти підтримували гарматнимі кулеметним вогнемдва бронепотяги.
П’ять годин -безперестанку сту-дентський куріньстримував наступчервоних, втрачаю-чи молоді життя,під градом куль ігранат. Московськісолдати без жалюбагнетами проко-лювали юначі гру-ди, прикладамирушниць розбива-ли голови, добива-ли поранених – зга-дували очевидці тих трагічних подій.
28 студентів потрапили в полон. Муравйовціцілу ніч по-звірячому мордували їх, а на
БІЙ ПІД КРУТАМИ(29 січня 1918 року)
світанку повели на розстріл. У зимове холодненебо злетіли звуки гімну «Ще не вмерла Украї-на». Більшовицькі кати заборонили місцевимселянам поховати за християнським обрядомтіла , залишивши їх на засніженому полі.
Київ було захоплено більшовиками, а вжеу березні столицю УНР було звільнено.
Тільки тоді почали розшукувати тіла моло-дих людей, які загинули під Крутами. Вдалосязнайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшістьз яких урочисто поховали у братській могилі уКиєві на Аскольдовому цвинтарі.
„Стримайте ж ваші сльози, які котяться:ці юнаки поклали свої голови за визволенняВітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну
пам’ять на вікивічні”, – сказавПрезидент УНРМихайло Гру-шевський підчас похованнягероїв.
Ця героїчнай водночас траг-ічна подія знаме-нувала початокнової епохи на-ц і о н а л ь н о г опробуджен няукраїнців, усві-домлення нашо-го права жити на
власній землі та святого обов’язку – боронитиїї. Пам’ять про них, як і та велична слава, за якувони боролися – невмируща. Вічна їм слава!
МІЖНАРОДНОМУ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ЦЕНТРУ – БУТИ!
територіальних громад і територія випере-джаючого розвитку як модель сталого роз-витку сільських територій, яка в перспек-тиві може стати загальнонаціональною.
Виступивши організатором цього про-екту, ми маємо наполегливо працювати надзалученням партнерів з бізнесу, державнихустанов та сільських громад. Ми маємо твердепереконання, що реорганізація тареконструкція освітньої бази зробитьнайбільш привабливим надання освітніх по-слуг саме у нашому університеті, підвищитьйого конкурентоспроможність. І на виході миотримуватимемо фахівця, за яким робото-давці стоятимуть у черзі.
На сьогодні, практично в умовах війни,ми не маємо права чекати на допомогу дер-жави. Ми повинні заробляти кошти своїмінтелектом, як це відбувається у провіднихкраїнах світу. Тож міжнародному інновацій-но-інвестиційному центру – бути!
Наш кор.
Збори трудового колективуВідбулися збори трудового колективу уні-
верситету, на яких було заслухано звіт ректо-ра, академіка А.С. Даниленка.
Анатолій Степанович доповів продіяльність університету у 2014 році, відмітивнаші здобутки щодо зміцнення матеріальноїбази, надання освітніх послуг, проведення нау-кових досліджень, підготовки наукових кадрів.Особливо була відзначена виробнича діяльністьННДЦ, завдяки якій ми маємо додаткове дже-рело самофінансування університету. Зупиня-ючись на завданнях 2015 року, А.С. Даниленконаголосив на тому, що у нинішніх складнихумовах, коли в зв’язку з воєнними діями на сходідуже скорочено бюджетне фінансування, необ-хідно так організувати роботу, щоб не знизитиякість навчального процесу і зберегти науко-во-педагогічний колектив.
Також було заслухано звіт голови проф-кому доц. Недашківського В.М. та інформа-цію головного бухгалтера Лозіцкого А.А.
Збори трудового колективу схвалилизвернення до Голови Верховної Ради Украї-ни щодо повернення закладам освіти пільг зісплати земельного податку та ухвалиливідповідну резолюцію.
![Page 2: Газета колективу Виходить з 1936 р. УНІВЕРСИТЕТbtsau.edu.ua/sites/default/files/gazeta/gaz _1-2-2015.pdf№ 1-2 (№ 1942-1943) січень 2015](https://reader036.vdocuments.mx/reader036/viewer/2022071214/6043064165b6d25ca8063f03/html5/thumbnails/2.jpg)
УНІВЕРСИТЕТ газета Білоцерківського національного аграрного університету
Головний редактор В.В. Сахнюк.Відповідальний за випуск М.О. Сокольська.Редактор С.О. Заїка. Технічний редактор Л.В. Косякова.Коректор О.М. Трегубова. Фото: О.М. Грубчак.
Комп’ютерна верстка. Обсяг 0,5 друк. арк.приведеного до формату двох полос газети
формату А3. Свідоцтво Серія КІ № 1249-пр.Підписано до друку
30.01.2015 р.Тираж 1000.
За достовірність інформації відповідальність несе автор. Думкаредакції не завжди збігається з думкою авторів. Редакціязалишає за собою право редагувати та скорочувати текст.
Адреса редакції: м. Біла Церква,Соборна пл. 8/1. Телефон 33-11-01.
е-mail:[email protected]
№ 1-2 січень Університет
Цей тест допоможе вам визначити, чисхильні ви командувати іншими людьмичи підкорятися і якою мірою.
Виберіть найбільш підходящий длявас варіант відповіді.1. Дружба для вас:
а) співробітництво;б) підтримка;в) альтруїзм.
2. Справжній художник (артист)має насамперед володіти:
а) талантом;б) рішучістю;в) підготовкою.
3.На вечірці ви часто відчуваєте себе:а) “півником”;б) “куркою”;в) “курчам”.
4. Якщо б ви були геометричноюфігурою, то буди б:
а) циліндром;б) сферою;в) кубом.
5. Коли вам подобається жінка (чоловік),ви:
а) робите перший крок;б) чекаєте, поки вона (він) зробить
перший крок;в) робите дрібні кроки.
6. Ви стикаєтеся з несподіванкою (не тільки сидячи за кермом) і:
а) гальмуєте;б) додаєте швидкість;в) губитеся.
7. Якщо вам доводиться говоритина публіці, ви відчуваєте, що:
а) всі слухають;б) вас критикують;в) ніяковієте.
8. В експедицію краще брати товаришів:а) міцних;б) розумних;в) досвідчених.
9. Скажімо правду, Попелюшка була:а) нещасна дівчинка;б) хитрюга-кар’єристка;в) зануда.
10. Як би ви визначили своє життя:а) партія в шахи;б) матч боксу;в) гра в покер.
Підрахунок балів
Питання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 а) 3 3 3 1 3 3 3 3 1 2 б) 2 2 2 3 2 2 2 2 3 1 в) 1 1 1 2 1 1 1 1 2 3
Хто ви: генерал, капітан чи рядовий?ТЕСТ
• Приходьте вчасно, не запіз-нюйтесь на навчання. Краще випере-дити викладача, щоб за ним за останнімзакрилися двері і більше не грюкали іне «вибачалися» під час пари.
• Відключайте, будь-ласка, звуку своїх телефонах, дзвінки відволіка-ють і викладача, і студентів.
• Не викрикуйте з місця. Кращепідніміть руку і вас запитають і вислу-хають.
• Конспектуйте лекцію. Коли визаписуєте, краще засвоюєте інформа-цію. На лекції викладачі часто розпо-відають те, чого не знайти у підручни-ку, актуальну інформацію з власногодосвіду.
• Ведіть дискусію спокійно, вис-ловлюйте аргументи і контраргумен-ти, не переходячи на особистості. Якщови бачите, що співрозмовник непохит-ний, переведіть розмову на іншу тему.
• Ніколи не перебивайте того, хтоговорить. Дослухайте до кінця анекдотабо історію, навіть вже знайому вам.
• Вершиною невихованості євідволікання під час розмови на свійгодинник або записник. Навіть якщови втомилися і вам нудно, не пока-зуйте цього.
• Менше приділяйте увагивласній персоні. Перебуваючи у това-ристві, ви можете відчувати, що в інте-лектуальному плані ви вище за інших,але не намагайтеся показати свою пе-ревагу.
• Не менш важливим, ніж уміннядобре говорити, є вміння із зацікавле-ністю слухати співрозмовника.
• Будьте завжди люб’язні тапривітні.
Кілька порадщодо вузівського
етикету
Колектив університету глибоко сумує зприводу смерті кандидата ветеринарних наук,
доцента кафедри гігієни тварин і основ санітаріїЖУРБЕНКА Василя Андрійовича
та висловлює щире співчуття рідним і близьким.
УКРАЇНЕЦЬВИНАЙШОВ“МОБІЛКУ”!
40-річчю стільникового телефонуприсвячується
В історії людства можна відзначити принаймні двівизначальні події, які сприяли розвитку телекомуні-кацій: у 1876 році Олександр Белл здійснив першийтелефонний дзвінок, а вже у 1973 році українецьМартін Купер використав для цього дивовижнийпристрій, який насьогодні є невід’ємною частиноюнашого життя.
Мартін Купер, якому зараз 84, народився у сім’їукраїнських емігрантів у Чикаго, які приїхали змістечка підКиєвом. Йогокар’єрний шляхрозпочався ук о м п а н і їMotorolа, щотоді конкурува-ла з Bell Labs урозробці авто-м о б і л ь н и хстільникових те-лефонів. Саметут він створивсвій першийм о б і л ь н и йп р и с т р і йDynaTAC.
Купер зібрав команду, якій вдалось розробити ізібрати неіснуючий до цього продукт за 90 днів. Те-лефон важив близько 2,5 кг, за що був названий «цег-линою». Акумулятора вистачало лише на 20 хвилинрозмови. Але рука все рівно не могла втримати такутрубку довше. Тим не менше, це аж ніяк не вплинулона його популярність.
Вперше Купер подзвонив з мобільного телефонуу 1973 році голові конструкторського відділу ком-панії Bell Labs, Джоелу Енгелу. Потім він згадував:«Не пам’ятаю, що він тоді відповів, але мені здалося,що я чув, як скриплять його зуби».
Вже у 1989 році в магазини надходить нова версіятелефону. Цього разу він був удвоє меншим і мігпоміститись у кишені. Так Купер розпочав еру «чимтонше, тим краще».
На сьогодні Купер є співзасновником численнихуспішних компаній зв’язку разом зі своєю дружи-ною і діловим партнером Арлін Харріс.
Тепер Мартін хоче зробити з Інтернетом те, щовін зробив з телефоном. Єдине, що заважає Куперуреалізувати свої задуми – це вік. Нині, коли йомувиповнилося 84, його основними конкурентами є20-30 річні винахідники.
Поступово стільникова індустрія видозмінюва-ла форму та розмір телефону, збільшувала кількістьйого функцій, одним словом, робила мобільний те-лефон невід’ємною частиною повсякденного життя.
Знаючи все це, можна відзначити, що Мартін Ку-пер зробив неможливе – він створив пристрій, якимкористуються всі: від політиків і бізнесменів допідлітків. За це він отримав загальне визнання і посівмісце у Залі Слави бездротового зв’язку.
А ось, що винахідник думає про роки еволюціїстільникового зв’язку: «Навіть незважаючи на те, щоми всі були мрійниками, цього ми навіть уявити собіне могли. Я сам користуюся смартфоном і вважаюдеякі його можливості досить цікавими. Проте в ціло-му практично весь функціонал сучасного телефонунабагато ефективніше реалізується за допомогоюінших засобів. Єдина перевага смартфону в тому, щовам не потрібно носити з собою багато пристроїв -все вміщається в одному.
У 1973 році, коли ми зробили перший дзвінокза допомогою стільникового телефону, не було пер-сональних комп’ютерів, цифрових фотоапаратів інічого схожого на Інтернет. Ми думали тільки проте, як зробити можливим спілкування між людьмив мобільному режимі».
РезультатиЯкщо ви в сумі набрали не більше 16
балів, то ви - простий РЯДОВИЙ. Ви занадтоповажаєте інших і ототожнюєте себе зі слабкос-тями ближніх, а тому не здатні командувати іуспішно конкурувати, адже для цього необхід-но вміти сприймати і вирішувати чужі пробле-ми. Проаналізуйте, скільки разів ваші спробикерувати зазнавали невдач. Якщо ви і без лідер-ства відчуваєте себе прекрасно, залишайтесядещо осторонь від подій, по суті це не так вже йпогано - так спокійніше.
Якщо ви набрали від 17 до 23 балів, то ви- молодший офіцер. Це досить незручне стано-вище: між молотом і ковадлом. Ви і на роботінасилу приймаєте рішення. Ви - трохи коман-дуючий, а трохи – військо. Вам важко домогти-ся визнання, ваші аргументи занадто раціональніі засновані лише на власному досвіді.
Якщо ви набрали 24 і більше балів, ви -ГЕНЕРАЛ. З дитячих років ви завжди першимипропонували свої послуги, коли йшлося прогромадські справи. З віком ваш вплив на іншихлюдей міцнів і особливо проявлявся у важкіхвилини. Якщо ви честолюбні і не боїтеся важ-кої роботи, цей дар може підняти вас дуже ви-соко. Якщо ж ні - задовольняйтеся тим, що васвважають прекрасним другом, порадником і визавжди опиняєтеся в центрі уваги на вечірках.
Ти думав, що тебе зустріне з хлібомЛуганщина й шахтарський наш Донбас?Та є український, наш мужній воїн,І вам ніколи не здолати нас.
Бо наша сила волі є безмежна,За правду ми йдемо в запеклий бій,І буде Україна незалежна,А вами, нелюди, керує справжній Вій.
Ти не під Богом ходиш на цім світі,Агресоре – ти диявол, сатана,Стають від тебе сиротами діти,І кожна прокляне тебе вдова.
Не знайдеться у тебе тої зброї,Щоб українців ввергнути у ніч,Тебе зупинить наш шалений опір,Тебе зупинить Запорізька Січ.
І запанує в Україні правда,І об’єднається навколо нас весь світ,І будем ми шанована громада.Вважайте вірш мій цей як заповіт.
Городецький О.С., доцент кафедритехнологій у рослинництві
та захисту рослин
Лист до російськогоагресора
Сьогодні Україна в небезпеці –Найманці Путіна посунули на нас,Украли Крим наш, але їм все малоЇх ціль – загарбати Донбас.Вони прийшли «допомагати»Сепаратистам «волю» здобувати,І на очах у всього світу Їм зброю найсучаснішу давати.Будинки, школи і лікарні,Фабрики, заводи й дитсадки, Електростанції і шахтиТерористи нищать залюбки.Земля Донбасу вже стікає кров’ю,Міста і села перетворено в руїни,Бо не хоче імператор ПутінБачити в Євросоюзі Україну.Та чим сильніше скаженіє Путін,І чим більше завдає нам болю,Тим міцнішає наш український духІ згуртованість у боротьбі за волю.Весь світ сьогодні УкраїніУсім, чим може, помагає.За нами правда! З нами Бог!І нас ніхто ніколи не здолає!
Дяченко Л.С., професор кафедритехнології кормів, кормових добавок і
годівлі тварин
НАС НІХТО НІКОЛИНЕ ЗДОЛАЄ
ВІЙНА У СЕРЦІ КОЖНОГОВійна на сході нашої країни, розв’язана країною-агресором Росією, переповнює
серця українців обуренням та ненавистю до загарбників, які віроломно вторгнулисяна нашу землю. Сьогодні серед нас немає жодної байдужої людини, яка б стояла осто-ронь цих подій.
Свої почуття і ставлення до агресора висловили наші викладачі у віршах, які мипропонуємо читачам.