на пеDедодн І.. ~

e81T0801 ВІННИ

Із хмар, що вІд кІлькох лІт чорними клубамизбиралися на полІтичному небозводІ Европи, вда-рив першия rplM: у СараєвІ, столицІ австрійськоїпровІнції Боснії, зrинули вІд куль сербськоrо рево-люцІонера Прінцlпа австрійський престолонаслlд-ник архикнязь Фердинанд І йеге дружина СофІя.

ПІсля nepworo rpoMy звІявся світовий буре-вІй, що струснув в основах усІми европейськимидержавами й народами. ОднІ з них змів із лицяземлІ, іншl воскресив. Одним народам кинув зо-лоте яблуко свободи, в Інwих роздув Іскру ба-жання волІ.

РоздІлена кордоном на дві половини стрепе-нулась вІд бурунноrо подуву війни й УкраїнськаЗемля. На її заходІ, на rалицькому небозводІ, рукаyKpaїHcbKoro народу оrненними буквами писалатри величнІ слова: УкраїнськІ СІчові СтрІльцІ.

УкраїнськІ СІчовІ Стрільці - це вицвіт І за-верwення першої доби rалицько-українськоrо вІд-родження.

BorOHb свІтової війни спалахнув у часі, колиГаличина на кожнІй ділянці свеге національно-су-спlльноrо життя зробила великий поступ. Пlсл,.cyMHoro передновку 60-тих та 70-тих рокІв розцвІ-лося життя Галицької Волости. Розвинулась укра-їнська полІтична преса, народнє wкlльництво, зор-l'анlзовано тисячі читалень, кооператив та сlльсько-rосподарських кружкІв. КультурнІ й економІчнІустанови були в розrонl дІяльности. До теге BCboro

Дійwли rалицькІ Українці без чужої допомоrиі пяше завдяки своїй працІ та витревалости. Осяrидавали почуття сили. До розбудження мас причи-нились у великІй мІрІ українськІ політичнІ партії,що в боротьбі з ворожими течІями оформили по-літичний свІтоrляд народу. МоскоФlльство, цяважка HeAyra наревньеге орl'анlзму, уступало пе-ред розбудженою стихІєю назрlваючоrо україн·еькеге нацІоналізму.

Московським царатом, що став потуrою напобоєвищl Полтави, стрясла революція 1905 р. Во.;аспалахнула внаслідок nporpaHoї війни з Японцями.РосІйська деспотія, що нищила кожний проявукраїнської національної окреміwности, не зни-щила рідної культури та живеге слова. Новахвиля національно - культурноrо відродження наПридніпрянщині скрlпила духовий звязок мІжобома вітками народу, rоловно на полі лІтератур-ної творчости й наукової праці.

В часі цьоrо розквіту Галичина покриваєтьсятакож мережою пожарничо-руханкових товариств))СоколіВII і ))СічеЙІІ, в яких українська молодьучиться жертвенности, відваrи та карности. Перwесокlпьське товариство засновано у ЛьвовІ в р. 1894за почином інж. В. Напрнего. Перwу ))СіЧІ( оснував1900 р. орl'анlзатор січовоrо руху д_р К. ТрИ{lЬОВ-ський, У селІ Завалю, енягннеькеге повІту. Передсамою свІтовою війною працювало в ГаличинІоколо 900 сокlльських rнlзд І поверх тисячки ))СІ-

орrанізатор Сі~ей і пер-ШИЙ голова Українського

Січового Союзу.

Інж. ВаСl1nЬНагірний.оСНОВНИК т-ва »СОКІЛ«

і перший голова»Соко па Батька«.

СОКОЛИ в поході, Стрий 1909.

Посвячення Січовоrо прапору в Чернівцях.

чей ес. Цей орl'анlзацlйний рух захопив також Буко-вину. Це вже була сила, що хотІла проявити себеу зБІрних виступах. Висловом цьоrо були П081тов.Іта окружнІ здвиrи.

В 1908 р. Австро-Уrорщина припучила досебе Боснію, окуповану ще 1818 р. Шум з цьоrоприводу, що зірвався у свІтовій пресі, напруженняміж Росією та АвстрІєю, частинна мобілізацІя тихдержав виявили недвозначно наміри царатутакож щодо Галичини, як тодішноrо Піємонтуукраїнськоrо націоналізму. ВсІ відчували, що в разІзудару Українці мусять стати активними в оборонІсвеге істнування. Свідомість цьоrо викликала у де-якої частини української молоді потребу пере-вірки поrлядів на дотеперішні тактичні способи по-літичної боротьби та разом з тим І на вІдношеннядо мілітаризму. Ця молодь починає орl'анізува-тись по пластових rypTKax, в яких ознайомлюєтьсяз військовою літературою та вІйськовим ділом.ЛьвівськІ ученики середнІх шкіл орl'анізуютьу 1911 р. перший тайний військовий rypToK »йпвст«З метою військовоrо вишколу. Йоrо основникамита діяльними чпенами були відомі пізніше стар-шини У. С. С. І. Чмола, В. Кучабський, о. Куче-рішка, П. Франко, о. Степанівна, о. Яримович таР. Сушко. Від геге rypTa виїхали пізніше, в 1913 р.Семець і ще кіпькох до Київа. Їх завданням бупопропаl'увати між придніпрянською моподю ідеюмоподі студенти Лизанівський, Юпlян Охримович.збройної боротьби. М. ін. за їх почином у березні1914 р. українське студентство Києва демонстру-вало вперше під жовто-бпакитними прапорамиз приводу ШевченкІвських свят.

Деякий вплив на початки українськоrо вІй-еьневеге руху мапи також попьськl військові ор-І'анlзації. Серед польськоrо rромадянства тради-цІя боротьби з царатом бупа живІ ща, як у нас. Ве-терани повстанці 1863 р., попьська література.ппястичне мистецтво оживпювапи минупе та пори-вапи молодь до боротьби за самостійність. Зо-крема вІдомий ревопюціонер, померший маршалПопьщl, Йосиф Піпсудский, дав почин до створенняперших вІйськових орl'анізацій, що у скорому часіохопипи цІпу Гапичину і стапи справжнім вІйсько-вим поrотlвпям попьських визвопьницьких Ідей.

В 1911 р. вибухає бапканська війна, в якІй пе-реможці Бопrари, Серби та Чорноrорці вlдібрапивІд Туреччини решту своїх земепь. Ця вІйна зру-шипа знову міжнародн,ій спокій та в поневоленихнародІв розоrнипа бажання вопі.

З приводу цих подІй, дня 1-ro rрудня 1911 р.вІдбувся зїзд українських нотаблІв та виріWИВ,що в разІ збройноrо зудару мІж Австрl'Ю й Ро-сією український нарІд стане проти росІйської Ім-

перії. Такуж ухвалу приняли 14·го грудня збориукраїнського жіноцтва.

Небаром гурт львівських політичних діячіврішив У висліді тих заяв приступити до орl'анізацїівійськових товариств. Для цього засновано навітьміжпартінний комітет, та він через політично-ідео-льоl'ічні непорозуміння розійшовся небаром з ні-чим. З мертвої точки рушив справу українськихаійсьнсвих товариств д_р К. Трипьовсьний, якомувдалося затвердити в галицькому намісництві ста-тут військового товариства, що був уподібнений достатуту тодішнього польського »Сгшепьца«.

Таким чином добуто правну основу для укра-їнської військової акції.

Перше українське військове товариство підназвою »Січові Стріпьц!« засновано у Львові в бе-резні 1913 р. Головою товариства став д_р В. Ста-рееепьськнй. Незабаром повстали подібні товари-ства також у краю. Вони творилися звичайно якокремі секції при місцевих »СічаХІІ або »Сенопах«.

Чималий ідеОЛЬОl'ічний вплив на настрої то-дішньої молоді мав д_р Дмитро Донцов, що міжіншим на зїзді Українського Студентського Союзу,2-4 липня 1913 р., виголосив реферат на тему"Українська молодь і теперішнє положення нації«.Донцов, що пізніше був членом Союзу ВизволенняУкраїни, станув вже тоді на становищі активної бо-ротьби проти Москви та голосив потребу мілітар-ного виховання української молоді.

Воєнні настрої, що полонили молодь, захо-пнли також українське жіноцтво. Велике зрозу-міння справн та активність виявила п-і КонстантинаМалицька. На згаданій передше довірочній нарадіукраїнського жіноцтва у Львові, д. 14 грудня,в якій взяли участь представниці тодішних жі·ночих орl'анізацій: Жіночої Громади, ЖіночогоКружка У. П. Т. та секції студенток, пекликане дожиття викеннчй комітет під назвою »Жіночий ор'І'анізаційний Комітет«. Комітет видав відозву, зор-І'анізував санітарні курси та кинув гасло збіркигроша на потреби України. Зібрані гроші Комітетпередав у часі мобілізації Українській БоєвійУправі в сумі понад 9.000 корон. Цей дар жіноцтвабув у початках творення частин У. С. С. однимз перших грошевих засобів. Українське жіноцтвовзяло також активну участь у стрілецьких рядахі дало таких відомих боєвиків, як Олена СТепа-нівна, Гандзя Дмитерко, Павлина Михайлишин таСОфія Галєчко.

Провід над стрілецькими товариствами пере-брав зразу Український Січовий Союз, потім з по-ширенням орl'анізації петвсрипяся ще інші центритакі, як окрема секція при Товаристві »Сокіп-Багь-ко. та львівська студентська орl'анізація під наз-вою )IСічові Стрільці 1.11,

Вправ" СіЧО8"ків крісам". t9tO .1,

Січ З Микетинець коло Ст е чис лаьє.в е

Зі сокіпьського здв"гу у Львові в 1911 р.

Д.р ВОnОДИМИР СТilРОСОn~С~КИ",перший кошовий Січових

Стрільців.

CTpineЦ~Ki вПРilвИ НііІ Чорноrорі, 191] р.м. і. брали участь: Козак, І. Чмола, І. Квасниц", Р. Сушко,

Ір. Чмола, С. Древко, Л. Гопінетий, В. Ду.ало.

Поза Лltвовом виявипи Нlйоlпltше дlяпltностистрlпеЦltкl товариства в БориспавІ, ТустаН08ичах,Исеницl Сlпltнlй, Сокапl та ЯворовІ. Дпя розвиткуТРltох перших товариств заспужипися ronoBHo Інж.Фкп"п Левицький, тодlшн"й директор кепепеньнафти в БориспавІ, Кпим rутковський, Остап Сасик,Л. Лепкий, А. Макс"мов"ч, Т. Бундзяк І Г. Коссак,дnя еекавьеьнеге О. Семенюк та О. Демчук. ВсІхстрlпецьких товариств у. Гап"чинl засновано довІйни 96. ОднІ пlдч"няпися Сlчовому СоюзовІ, ІншІпризнавапи провІд ))Сокопа-Батькасс,яким керму-вав тодІ І. Боберський, визначний neAal'ol', поспl-довннй nponal'aTOp сокIПЬtЬJ<ОЇідеї та дисциппінизбірноrо зусиппя.

Виявом української орl'анізованої сипи бувдень січово-сокіпьськоrо здвиrу, 28-ro червня1914 р. Вупицями Львова перейшов під звуки ор-хестр баrатотисячний похід ))Сокопівсс та ))СічеЙсс.Перед вепи сокіпьські та січові стріпьці, яких зв-хоппене rромадянство зустрlчапо rрімким та ра-дісним ))спиасс та засипувапо цвітами. Копи зновуна ппощl Сокопа-Батька, підчас військових вправпоявипись озброєні віддіпи стріпецьких орl'анlза-цій, баrатотисячну масу rпядачlв охопив нечуванийентузіязм, який виявився в бурі оппесків та спьо-зах радости.

СіЧОві CTpin~цl 11., ЩО їх JорfilніЗУВі18 РОМiilН ДilWК.ВИЧ "Р" "ПОвітовііі Сlчі« у П~вовl.

Внказка 3 печаткоlO Січовнх Стрільців 11.

Сот. Оснп СеменlОК,оргенізетор Стрілецтва

в Сокальшині.

Остання сторінка »Відгуків«.

Ос"п Ярнмов"ч,ЯК пластун.

Доріст »Сокола 11/«пр" науці стріляння (городецька дільниця).

Констант"на Мал"цька,голова Жіночого Оргеніз а-

ційного Комітету. Ур"вок правнльнН/!а Січов"х СтрIЛl.ців.Ольга ЛеВНЦI>КіІ-Басараб.в однострою Січ. Стр. 11.

Віддіп стріпьців під ПрОВОДОМ д-ра С. Шухев"ча на чопі 3A8"rOBOrO походу 18. чер8НІ! 1914 р.

Січові Стріпьці в Бор"спаві. По се ре дині кошовий інж. Фипип Левицький.

~роф. Іван Боберськ"Й.провіднин ЗДВ"'ГУ 1914 р.

з булавою.

Дм"тро Катамай.в однострою Січових

Стрільців І.

Ппастун" у здв"говому поході 1914 р.

Віддіп Сокопів зі сепа Ременова. пьвівського повіту.

Вправ" Січових Стріпьців у розстріпьній на ЗАвиговій ппощі. 1914 р.

Сень Горук.організатор сокільських

стрільців.

Чет. Іоан Чмопа.орг е ніз е гор стрілецькогоруху між студентством.

к в1інськісі·чові ст ільці

Михайло Галущинський,КОМ"НД"НТ Лєrіону 1914 р.

Теодор Рожанкоаськмй,перший команД"нт У. С. С.

rруп. стрІльці а сотні Дідушка у Льаоаl, серпень 191•••Від гори зпіве : О. Вехнянин, О. Перфецький, А. Зелений,

Ф. Черник, Б. Вахнянин і Т. Винницький.

Саме в дні 18-го червня 1914 р. тодІ, колиукраїнський нарід у Львові манІфестував С8010силу Та осягн, в Сараоі логиб австрІйський наслlд·ник лрестола. За міСJlЦЬзнялась над Европою во-єнна ХУРТ08ина,почалася світова 8lЙна. 18·го липнявиповіла АвстрІя вІйну СерБІї, S-ro серпня РосІ.Австрії.

Дня 30-го липня зложипи львІвськІ стрlлеЦloкlорrанізації спІльний КомІтет з участю д-ра Старо·сольського, Чмоли, Гаврилка та СтепанІвної. }·госерпня україНСIoКі полІтичнІ партІї оБЄАналис.в Головну Українську Раду з метою вестн на часвійни однозгlдну українську полІтику. ГоповнаУкраїнська Рада, як найвища установа краю пере·брала у свої руки також орl'анlзацl.1ОукраїнськоговІйська. Для цьеге установлено Українську БОЄ8УУправу пІд кермоlO д-ра К. Трильовського. У скпадУ. Б. У. увlйwли: д-р К. Бlрецький, І. Боберський,Д. ВlтовсloКИЙ,д_р М. Волоwин, м. rеник, С. ropyK,Д. Катамай, Т. Рожанковський, В. ТемннцloКНЙ тад-р С. Шухевич.

На бажання У. Б. У. австрІйська .IЙськова8лада згодилася звlпloНИТИз дІєвої армІї дп. по-треб УкраїнсloКОГОЛєl'lону 1 ОО старwин Українцl8,одначе вдалос. звІлloНИТИлиwе 16 старwин такІлloКОХпlдстарwин. ЗІ старwин придІлено до Лє-I'lону Т. РожанковсloКОГО, М. Галущинського, д-раМ. 80лоwина, д-ра К. Бlрецького, С. ropyKa, Г. Кос·евке, д-ра Н. ГІрняка, А-ра TOMawlBcloKoro, Р. Ду.ДИНСIoКОГО,Е. Коника та В. Дlдуwка; з аспІрантІв настарwин та пlдстарwин д-ра НовакlвсloКОГО,О. Се·меНlОка, Я. Струхманчука, д. Вlто.сIoИОГО,М. 60РО·дIЄ8':tча,М. reHHKa, Д. Катама., М. Барана, О. 5у-дзиновського та К. rУТК08СЬИОГО.

Д.р Кость Левицьким.президент ГоловноїУкраїнської Ради.

60єва Управа видала спlлloНО з ГоловноюУкраїнською Радою дня ё-ге серпня 1914 р. зазивдо yKpaїHcIoKoro народу зrолоwуватися в рядиУ. С. С. Та вже кілька днів перед появою цьоrозазиву зrолоwувались добровольці з цілоrо краю.Для побору добровольців покликано повітові таrpoMaAcIoKIкомітети. Добровольці прибували абопросто до Львова. або збиралися при повітових ко-мІтетах. Заворуwилась молодь Галичини. масово

Головна Українська Рада ДО всегоУИраїИОЬRorо Вароду!

Маніфест Гоповної Укрвїнської РВАН.

Д06ровопьцl вlдпочнввlОТЬ нв ппощl пІд АквдемічмІСМ ДОМОМ.

КуріНІ. д. BiToBCbKoro на Кайзервапьді у Львові.

зrолоwуючись до служби в українському війську.У Львові приміщувано добровольців в Академіч-ному Домі та в бурсах Українськоrо Педаl'оl'ічноrо

, Товариства, дяківській при вул. Скарrи, в бурсі На-pOAHboro Дому при вул. Курковій і в самому На-родньому Домі.

На заклик Головної Української Ради та 50-євої Управи відrукнувся весь нарід. Щедро поси-пались жертви на українське військо в rpowax, до-

Українські добровопьці йдуть на ппощу вправ.

роrоцінностях і натурі. Дарунки складали всІ, ба-гаті та бідні, інтеліl'еНТJ1,урядовці, роБІтники й ее-"яни. Навіть австрійські ополченці, що стояли вжепід крісом, посилали свої дрібнІ лепти. Посилали їхrpoMaAHo цілі села. Нпр. rpoMaAa ГрибовИЧі Ве-ликі, що розвязвпа в себе читальню Качковськоrо,зложила при тій иаrоді 741 корон, Підберізці 174,Дідиліп 184 і 3 міwки білля. Село Гаї коло Львова,в якому стояла сотня Чмоли, харчувало стрІльцІв

Збірка добровопьців в Копомнї на ппощі копо HapoAHboro Дому.

50Є8А УПРА8А У. е. с,у СКПlді "lсп. nepei:JAY уВідеНІ ••

Від гори зпіве: проф. Івен Боберський,Володимир Темницький, д-р Льонrін Це-гельський, д-р Володимир Старосоль-ський, д-р Теофіль Кормощ д-р КирилоГрипьовський, д-р СтепСІН Томашівський

і Дмитро КClтамаЙ.

цілий місяць даром. Робітники фабрики тютюнуу Винниках жертвували 174 корон. Повіти удержу-вали власним коштом всіх добровольців У збірнихстаницях.

Першим відділом, що повстав з львівськихдобровольцІв, була сотня І. Чмоли. Вона відійшлазараз після сформування до села Гаїв колоЛьвова, де пресгеяпв до 28-го серпня. ДальшеСформувалися сотні В. Дідушка, О. Семенюка таІнші. СотнІ, зІбранІ у Львові, зведено у два куріні.Першим командував Дмитро Вітовський, другимЕраст Коник. Швидко почалася військова наука, за-права до воєнного діла.

В початках орl'анізації та праці УкраЇНСЬКіСічові Стрільці були здані лише на власні мате-ріяльні засоби та на власних людей. Тому не диво,що саме в початках траплялися чималі недостачіта похибки.

Супроти українського народу Австрія велазавсіди двобічну політику. Цю тактику вона задер-жала й у відношенні до Українського Лєl'іону. Ав-стрійський дер'ж. уряд дав щоправда дозвіл наорl'анізацію окремої української формацІї, та рів-ночасно не пІддержував П. Деякі пляни австрій-ського командування вказували радше на те, щоістнування Українського Лєl'lону є для нього не на

Дрогобицькі Стріпьці перед відїздом до Стрня.

руку і напр. плян висилки тисячки невншке-пеннх і неозброєних українських доброволь,ців зі Львова поза лінію Почаїв - Радивилів·Збруч міг легко довести до ліквідації У. С. С.у самих початках. Але тому плянові спрегя-вився рішуче перший командант У. С. С. Те-одор Рожанковський і таким чином уря-тував Лє!'іон від вчасної заглади. Саме цяподія привела до резнтнаці] Т. Рожанков-сьнеге. Боєва Управа призначила на його мі·сце запасного австр. старшину М. Галущин-ськего, б. директора української !'імназіїв Рогатині. Та звкн стягнено М. Галущин-ського з австрійської армії, австрійське ко-мандування віддало провід У. С. С. чужин-цеві, полк. кінноти Молікові.

Дня 18-го серпня 1914 р. прибув У ЛьвівМ. Галущинський і в той сам день приїхавз Відня полк. Молік. Дня Н-го серпня пере-тянули оба начапьнини сотні У. С. С. на Кайзер-вальді. Довший час компетенції обох начальниківУ. С. С. не буnи вирішені, але після переїздуУ. С. С. на Закарпаття полк. Молік уступив З при-значеного становища.

Тому, що розбита в перших боях агстрійськаармія відступала на захід, не довелось зоргані-зувати й вишкопиги стрілецьких відділів у краю.Прийшла евакуація ЛЬ1100а.Дня ЗО-серпня пьвів-ські сотні У. С. С. переїхапи до Стрия і туди стяга-пнся також відділи з інших галицьких міст. Та ве·лика кількість добровольців не мала вже змогитуди добитись і залишилася по тому боці фронту.

Відхід добровопьців на запізннчи •• дворець у Львові.

Всіх добровольців, що згелссипися п місяцІсерпні у Львові та на провінції, начислено ОК.

28 тисяч. У Львові було при кінці серпня при-бпизно 2.000 людей. Один лише І. курінь Д. Вітов-ського числив дня 17. серпня 848 людей. У Стриюзібралося з цілого краю лише яких 1О тисяч.

Підчас побуту У. С. С. у Стрию прийшло доперших непорозумінь між ними н австрінським ко-мандуванням. Першою притакою до сього булавідмова У. С. С. присягати на вірність Австрії. Ве-лике обурення серед Стрілецтва викликало обме-ження сили Лє!'іону до 2.000 людеj;j. Це безпри-кладне своєю глупотою рішення австрійського ко-

мандування загро-жувало розвязаннямЛЄ!'іону.

Дня З-го вересня1914 вибрано зі всіхстрийських добро-вольців 2.500 зде-більша інтеліl'ентнихлюдей. Того самогодня пополудні У. С.С. зложили присягуі тимсамим погоди-лись, нехай і в ав-стрійській армії тапід її прапорами, пі-ти у бій за волюУкраїнн.

Зі Стрия переїха-ли У. С. С. на Закар-паття й станули в се-лах Страбичів (помадярськи Мезете-ребеш) і (оронда.Російська піхота • походІ на Гапичнну.