Зміст - cga.in.ua1).pdf · На сьогоднішній день розмір коштів,...

Інформаційний вісник №2 виданий в рамках проекту «Сприяння громадськості впровадженню

принципу соціальної справедливості в державній політиці в соціальній сфері», що виконується Центром громадської адвокатури за підтримки

програми «Верховенство права» Міжнародного фонду „Відродження”

1

Зміст

Розпочато громадську експертизу діяльності Пенсійного фонду України ………………..………………………………………………………2 Громадська експертиза Міністерства соціальної політики України……………………………………………………………..4 Соціальні стандарти доходів населення як невід’ємна частина реформування системи пільг та реалізації соціально-економічних прав ......................................................................8 Пенсійна реформа в Україні………………………………………………14 ЗМІ про пенсійну реформу………………………………………………...18 Пенсійна реформа: мета, завдання, основні показники……………….24




2

Розпочато громадську експертизу діяльності Пенсійного фонду України

Центр громадської адвокатури розпочав експертизу діяльності Пенсійного фонду України. Зокрема, на початку січня 2011 року на адресу Пенсійного фонду України було надіслано відповідну заяву (запит).

У запиті йдеться про те, одним з основних завдань Пенсійного Фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів. Відповідно до своїх завдань Пенсійний Фонд планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

На сьогоднішній день розмір коштів, які надходять до Пенсійного фонду, є досить значним і фактично наближається до розміру державного бюджету України, однак дефіцит коштів з кожним роком все зростає, і на даний час платники внесків змушені платити більше для збільшення бюджету Пенсійного фонду, причиною чого є збільшення кількості пенсіонерів, підвищення розмірів пенсій тощо.

Мета проведення громадської експертизи – на основі громадського аналізу проведення оцінки діяльності Пенсійного Фонду України щодо ефективного та цільового використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, та формування рекомендацій щодо покращення діяльності Пенсійного Фонду України та впровадження пенсійної реформи.

Предмет громадської експертизи – діяльність Пенсійного Фонду України щодо збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, та ефективного та цільового використання цих коштів. В тому числі щодо:

планування доходів та видатків Пенсійного фонду України та розроблення проекту бюджету Пенсійного фонду України.

збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення. ефективності розподілу фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення. стану перерозподілу коштів між регіонами з метою забезпечення фінансування і

виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених актами законодавства.




3

стану проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення відповідно до своїх повноважень.

стану інформування громадськості про свою діяльність. стану реалізації та проведення пенсійної реформи.

Громадська експертиза передбачає також отримання інформації та завірених копій документів в межах компетенції Пенсійного Фонду України. Перелік документів та інших матеріалів, які необхідні для проведення цієї громадської експертизи:

- відомості про порядок планування доходів та видатків Пенсійного фонду України.

- відомості про джерела власних доходів (коштів), призначених для пенсійного забезпечення.

- відомості про причини дефіциту у бюджеті Пенсійного Фонду України. - відомості про діяльність Пенсійного фонду щодо запровадження недержавного

пенсійного забезпечення. - відомості про кількість осіб загалом та за категоріями громадян (пенсіонерів), які

отримують пенсії та інші соціальні виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

- відомості про суми, які виділяються на пенсії та інші соціальні виплати за категоріями громадян (пенсіонерів), які отримують ці виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

- відомості про категорії громадян (пенсіонерів), які отримують пенсії за рахунок коштів державного бюджету України.

- відомості про реалізацію пенсійної реформи, заходи, які здійснюються у зв’язку з цим.

- відомості про стан проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення відповідно до своїх повноважень.

- відомості про стан інформування громадськості про свою діяльність. Найближчим часом очікуємо відповіді з Пенсійного фонду України. Леонід Тарасенко, Центр громадської адвокатури




4

Громадська експертиза Міністерства соціальної політики України

Міністерство праці та соціальної політики України видало наказ про проведення

громадської експертизи діяльності Міністерства праці та соціальної політики України у сфері упорядкування системи надання пільг (наказ № 282 від 20.09.2010р.) на підставі запиту громадської організації „Центр громадської адвокатури” від 14.05.2010 № 09/05ППГ. Громадська експертиза проводиться Центром громадської адвокатури в рамках проекту «Сприяння громадськості впровадженню принципу соціальної справедливості в державній політиці в соціальній сфері» за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду „Відродження”.

У наказі про проведення громадської експертизи було визначено відповідальну особу за забезпечення взаємодії з громадською організацією „Центр громадської адвокатури” у зв’язку з надходженням запиту щодо проведення громадської експертизи. Таким уповноваженим було призначено головного спеціаліста відділу з питань вдосконалення системи надання пільгових послуг Департаменту державного соціального захисту населення Любаченко А.М.

Також Центру громадської адвокатури було надіслано орієнтовний перелік інформації, щодо проведення громадської експертизи діяльності Міністерства праці та соціальної політики України у сфері упорядкування системи надання пільг.

Зокрема, було надано інформацію про кількість засідань Міжвідомчої комісії з упорядкування системи надання пільг. Наприклад, з часу створення Міжвідомчої комісії з упорядкування системи надання пільг (далі – Міжвідомча комісія), склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 756, проведено 4 засідання (09.10.2008, 05.12.2008, 16.03.2009, 14.04.2009). У зв’язку із змінами у складі Уряду та керівництві центральних органів виконавчої влади розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 № 1457-р затверджено новий склад Міжвідомчої комісії.

Також було надано копії протоколів засідань Міжвідомчої комісії від 09.10.2008 № 1 на 3 арк., від 05.12.2008 № 2 на 2 арк., від 16.03.2009 № 3 на 2 арк., від 14.04.2009 №4 на 2 арк.

Стосовно інформування громадськості про хід і результати заходів щодо реалізації Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року, то на сайті Мінпраці розміщено Стратегію упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року (далі - Стратегія), що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 № 594-р, та план заходів з реалізації вищевказаної Стратегії, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1192-р. А на Київському державному телебаченні в рамках програми „Місце зустрічі - Хрещатик, 26” на прохання Кабінету Міністрів України в декількох передачах у прямому ефірі висвітлювалась тема щодо посилення адресності




5

надання пільг та основних положень Стратегії. Керівництво Міністерства також постійно інформує громадськість про напрями реформування системи надання пільг. Проте, на нашу думку, цього – недостатньо, оскільки багато інформаційних ресурсів, які можна задіяти до висвітлення діяльності, пов’язаної з реалізацією Стратегії, на даний час не використовуються. Це зокрема, друковані ЗМІ, інформаційні громадські портали тощо. Тому Міністерству соціальної політики України варто краще висвітлювати свою діяльність щодо реформування системи пільг у друкованих засобах масової інформації, на сайті Міністерства, на громадських порталах тощо.

Крім того, у Міністерстві праці та соціальної політики протягом 3-10 червня 2008 року проведено зустрічі з громадськими та профспілковими організаціями, на яких обговорювалися пріоритетні напрями щодо формування державної політики з питань удосконалення системи надання пільг. Пропозиції зазначених організацій опрацьовані та використані при визначенні нових підходів до удосконалення системи надання пільг під час підготовки Стратегії. До обговорень були залучені наступні громадські організації: Всеукраїнське об’єднання ветеранів, Міжнародна українська спілка учасників війни, Всеукраїнська організація інвалідів війни та Збройних Сил, Всеукраїнський союз громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів, Українська спілка ветеранів Афганістану/воїнів інтернаціоналістів, Всеукраїнська громадська організація „Громадський контроль”, Всеукраїнська громадська організація „Союз Чорнобиль України”, Всеукраїнська громадська організація інвалідів Чорнобильської катастрофи „Чорнобиль-Єдність”, Міжнародна українська спілка учасників війни, Українська організація борців антифашистського опору, Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих тощо. Однак вказана зустріч була проведена ще до прийняття нової Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 № 594-р.

Варто відзначити, що після цього згідно наданої інформації зустрічі з представниками неурядових організацій не проводилися (про проведення таких зустрічей інформації не надано). Тому, на нашу думку, варто більше залучати громадськість до реформування системи пільг, зокрема, до обговорення шляхів реалізації та впровадження Стратегії.

Основною метою Стратегії є, зокрема, визначення напрямів реформування системи надання пільг, підвищення її ефективності та посилення адресності пільг.

На виконання Стратегії повинні бути розроблені ряд нормативно-правових актів. На першому етапі реалізації Стратегії передбачено підготовку пропозицій щодо внесення змін до законів з питань надання пільг найменш захищеним верствам населення та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, виходячи з єдиних принципів і критеріїв за встановленими законодавством нормами та нормативами споживання.

Відповідно до зазначених положень Стратегії Мінпраці підготовлено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати




6

житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян”. Прийняття Закону України дозволить створити рівні умови в отриманні пільг з оплати житлово-комунальних послуг (в межах встановлених норм) громадянами, які мають на них право згідно із законодавством.

Зазначений законопроект подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Також Міністерством праці та соціальної політики України його було надіслано на погодження Спільним представницьким органом профспілок. На даний час законопроект, очевидно, і досі перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів України, оскільки на сайті Верховної Ради України інформація про хід розгляду даного законопроекту відсутня.

Також підготовлено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з оплати телекомунікаційних послуг”, яким передбачається надавати усім пільговим категоріям громадян знижку абонентної плати за користування телефоном, як це передбачено для ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань. Кількість нетарифікованих секунд, що надається за рахунок абонентної плати (Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, що затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 29 квітня 2009 р. № 1491), можна вважати нормою споживання послуг місцевого телефонного зв’язку, в межах яких надаватиметься пільга з їх оплати.

Зазначений законопроект опрацьовується центральними органами виконавчої влади.

Також Мінпраці провело інвентаризацію пільг відповідно до пункту 1 плану заходів з реалізації Стратегії. За результатами проведеної інвентаризації було складено перелік пільг на 27 аркушах.

Також за завданням Мінпраці Центром перспективних соціальних досліджень Національної академії наук України проаналізовано вартість пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку та проїзду у громадському транспорті в розрізі фактичного обсягу їх споживання. В ході дослідження обраховано регіональні еквіваленти мінімальної вартості пільг за видами пільгових послуг – житлово-комунальних та транспортних і послуг зв’язку.

Крім того, як зазначає Міністерство соціальної політики України, було проведено соціальний та економічний моніторинг видів пільг, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів. Додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів понад 1,5 млн. осіб. У 2009 році на фінансування цих програм було передбачено близько 250 млн. гривень. Це знижка плати за житлово-комунальні послуги, придбання твердого палива та скрапленого газу, матеріальна допомога, компенсація фізичним особам за надані соціальні послуги тощо. Такі гарантії встановлюються для малозабезпечених осіб, інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та іншим найбільш вразливим верствам населення.

Загалом, можна констатувати, що діяльність Міністерства соціальної політики України щодо реформування системи пільг та виконання Стратегії упорядкування




7

системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року триває, є певні позитивні зрушення, зокрема, проведено інвентаризацію пільг, розроблено кілька проектів законодавчих актів тощо. Водночас ця діяльність практично не доводиться до відома громадськості, не проводяться консультації з громадськістю та не повною мірою виконуються заходи щодо виконання Стратегії.

Тому, на нашу думку, Міністерству соціальної політики України слід краще висвітлювати свою діяльність щодо реформування системи пільг у друкованих засобах масової інформації, на сайті Міністерства, на громадських порталах тощо та більше залучати громадськість до реформування системи пільг, зокрема, до обговорення шляхів реалізації та впровадження Стратегії1.

Леонід Тарасенко, Центр громадської адвокатури

1 Підготовлено на основі наданих Міністерством соціальної політики України матеріалів на виконання постанови

Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 976, якою затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.




8

Соціальні стандарти доходів населення як невід’ємна частина

реформування системи пільг та реалізації соціально-економічних прав

Соціальні стандарти відіграють важливу роль у кожній державі, адже вони є

визначником розмірів основних соціальних гарантій. Зокрема, це стосується мінімальних розмірів пенсій, заробітної плати, розмірів

соціальної допомоги, прожиткового мінімуму, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та інших соціальних виплат. Про соціальні стандарти та нормативи можна говорити у таких сферах: доходи населення; соціальне обслуговування; житлово-комунальне обслуговування; транспортне обслуговування та зв’язок; охорона здоров’я; забезпечення навчальними закладами; обслуговування закладами культури; обслуговування закладами фізичної культури та спорту; побутове обслуговування; торгівля та громадське харчування; соціальна робота з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей.

Тому реформування системи пільг, заміна на інші механізми соціального захисту пов’язане із визначенням соціальних стандартів, які б відповідали реальній грошовій оцінці мінімальних потреб населення.

На сьогодні розмір прожиткового мінімуму є визначником для багатьох соціальних допомог (сім’ям з дітьми, малозабезпеченим, непрацездатним та іншим), а відповідно, у разі реформування пільг та їхньої адресності чи монетизації, він також стане одним із критеріїв.

Згідно із Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров’я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

На сьогоднішній день відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року №2154-VI з 1 січня 2010 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі: для дітей віком до 6 років – 755 грн.; дітей віком від 6 до 18 років – 901 грн.; працездатних осіб – 869 грн.; осіб, які втратили працездатність – 695 грн. Статтею 53 Закону встановлено з 1 січня




9

2010 розмір мінімальної заробітної плати 869 грн., з 1 квітня – 884 грн., з 1 липня – 888 грн., з 1 жовтня – 907 грн., з 1 грудня – 922 грн. на місяць.

У 2009 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26 грудня 2009 року № 835-VI прожитковий мінімум на одну особу в місяць становив з 1 січня – 592 грн., з 1 квітня – 605 грн., з 1 липня – 607 грн., з 1 жовтня – 626 грн. Прожитковий мінімум для осіб, які належать до основних категорій громадян був таким: для дітей віком до 6 років – 557 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років – 701 грн.; для працездатних осіб – 669 грн.; для осіб які втратили працездатність – 498 грн. Мінімальна заробітна плата: з 1 січня – 605 грн., з 1 квітня – 625 грн., з 1 липня – 630 грн., з 1 жовтня – 650 грн., з 1 грудня – 669 грн.

Отож, за такими показниками, розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати зростає. Проте незважаючи і на ці обставини, більшість тих, які отримують соціальні допомоги із прив’язкою до такого розміру прожиткового мінімуму, не можуть задовольняти свої мінімальні потреби для життя.

Перш за все причини лежать у площі методики обрахунку соціальних стандартів доходів в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Порядок визначення прожиткового мінімуму регулюється Постановою Кабінету Міністрів України «Про науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму» від 24 вересня 1999 року №1767.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих:

- набору продуктів харчування; - набору непродовольчих товарів; - набору послуг. Так званий «споживчий кошик» українця визначається Постановою Кабінету

Міністрів України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 14 квітня 2000р. №656.

Нормативи, які викладені у цьому акті, та які є «науково обгрунтованими» не відповідають реальній дійсності та потребам пересічного громадянина.

Так, для працездатного населення обсяг споживання гречки становить 150 грам у місяць, пересічний українець має право спожити у рік тільки 8 кілограм свинини, 9 кілограм ковбасних виробів, 2 кілограми баранини, 12 кілограм птиці домашньої, 2




10

кілограма м’яса кроля, 12 яловичини, яєць має спожити українець 18 у місяць. Непрацездатні мають право тільки на 5 кілограм фруктів та сухофруктів у рік.

Ще цікавішими є обрахунки мінімального набору предметів гардеробу для різних категорій (чоловіків та жінок працездатного віку, пенсіонерів та дітей віком від 0 до 6, та від 6 до 18 років). Так, верхній зимовий одяг середньостатистичний українець має придбавати раз на 4 роки, пенсіонер – у 5 років; верхній демісезонний одяг (плащ) – на 5 років, а чоловік пенсіонер – на 8 років; светр, джемпер має носитись 3 роки, у пенсіонерів – 6 років, плавки – раз на 10 років, а на думку наукових експертів, право на такий елемент одягу як купальник ні жінки ні чоловіки пенсійного віку не мають.

За життя чоловік працездатного віку має право на чотири краватки (купуючи одну краватку на десять років, він їх з 18 років до пенсії може скласти певну «колекцію»), у пенсійному віці – також одну на десять років. Взуття чоловіче має носитись 5 років у чоловіка працездатного віку та 6 років у пенсіонера.

Щодо жінок встановлені майже такі ж вимоги мінімального набору предметів гардеробу.

Мінімальний набір предметів гардеробу для жінок працездатного віку та

пенсіонерів (на одну особу) Таблиця 1

Найменування товару Жінка працездатного віку Пенсіонерка

Кількість предметів,

шт

Термін служби

предметів, років

Кількість предметів,

шт.

Термін служби

предметів, років

Верхній зимовий одяг: - пальто 1 8 1 10 Верхній демісезонний одяг: - пальто 1 7 1 8 - плащ 1 5 1 8 Сукня: - із напіввовняної тканини 1 5 1 6 -із бавовняної тканини 1 3 1 2 Халат 1 5 2 5 Блузка 3 5 2 6 Спідниця із вовняної та напіввовняної тканини

1

5

1

6

Джемпер,светер 1 3 1 6 Спортивний костюм 1 3 1 4




11

Натільна білизна: - труси 5 2 5 3 - бюстгальтер 2 2 2 4 - сорочка нічна 2 3 2 3 - комбінація 2 4 2 4 - купальник 1 4 - - Панчішно-шарпеткові вироби: - колготки 6 2 4 2 - рейтузи 1 4 1 3 Головні убори: - шапка, шарф із вовняної, напіввовняної та синтетичної пряжі (комплект)

1 4 1 5

- хустка: напіввовняна бавовняна

1 -

4 -

1 1

4 4

Галантерейні вироби: - рукавички із вовняної, напіввовняної та синтетичної пряжі

2 3 1 4

Взуття: - зимове: чоботи 1 5 1 6 - осінньо-весняне: туфлі (на низькому підборі)

1 2 1 3,5

- літнє та спортивне: туфлі 1 1,5 1 2,5 Спортивне та кросове 1 3 - - домашнє 1 3 1 3 гумове 1 3 1 2

Діти віком від 0 до 6 років мають право на дві сукні терміном 3,5 років для дівчаток та раз на два роки брюки для хлопчиків із напіввовняної тканини, на півтора років із джинсової, про пігузники не згадується для дітей, тільки сім’я має право на гарнітур для новонароджених (в яку відповідно до постанови входять шапочка, сорочечка, пелюшки).

Середньостатистична сім’я за мінімальними мірками має право на телефонні розмови 15 хвилин на кожну особу, один лист із розрахунку на сім’ю та 12 разів на рік право на відвідування одного із розважальних місць: театрів, кінотеатрів, клубів, музеїв, парків, зоопарків, заповідників, цирків, музичних установ, бібліотек, придбання книг.

Водночас основними принципами формування наборів, як вказано у статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» є забезпечення повноцінним харчуванням




12

для розвитку та функціонування людського організму; забезпечення збереження здоров’я та підтримання життєдіяльності організму людини; урахування особливостей потреб осіб, які відносяться до різних соціальних і демографічних груп населення; урахування культурно-побутових потреб особистості, задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у підтриманні зв’язку з навколишнім середовищем; задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров’я.

Вперше про соціальні стандарти, які б забезпечували рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, згадувалось у статті46 Конституції України.

Відповідно до статті 46 Конституції, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Проте до прийняття Закону України «Про прожитковий мінімум» у 1999 році це право та положення Основного Закону залишалось без практичної реалізації.

На сьогодні є законодавча база для встановлення, визначення та прийняття прожиткового мінімуму.

Однак у своїй суті «науково обґрунтовані» мінімальні потреби та ціни, за якими вони обраховуються, не відповідають фактичним потребам та вартості продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг в Україні. Таким чином, прожити на такий розмір «прожиткового мінімуму», який є соціальним стандартом та одним із компонентів права на соціальний захист не є можливим.

До цього ще слід додати витрати на медичну допомогу та медикаменти, про які у визначених Постановою обрахунках прожитковому мінімумі немає жодної згадки, адже припускається, що медицина в Україні є безкоштовною.

Водночас прожитковий мінімум став засобом порушення та обмеження соціальних прав, адже натомість здійснювати оптимізацію бюджетних коштів на пільги та інші витрати, які можливо не є доцільними, за допомогою прожиткового мінімуму, що не відповідає жодним стандартам, держава мінімізує зобов’язання перед пільговими категоріями, яким декларує підтримку та які її потребують.

Прикладом може слугувати ситуація із допомогами сім’ям з дітьми, яку обмежено спочатку Законами про державний бюджет, яким визнано неконституційним у частині суперечності Закону «Про допомогу сім’ям з дітьми», а згодом і внесення самих змін до цього законодавчого акту. В результаті допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

В результаті навряд чи можна стверджувати , оперуючи рівнем прожиткового мінімуму, що кількість малозабезпечених та бідних в Україні зменшується, адже за межею цього мінімуму чи навіть вище на кількасот гривень цього мінімуму важко забезпечити виживання.




13

Відсутність реальної оцінки потреб, їх заниженість, яка закладена у методиці обрахунку таких соціальних стандартів в Україні, кожного разу дає хибний та далекий від стандартів «достатнього рівня для життя», які передбачені Конституцією України.

Отож, суттєвого перегляду та реформування потребують не тільки система пільг, але тісно пов’язані принципи та механізми формування державних соціальних стандартів та нормативів, що є передумовою забезпечення конституційних соціальних прав, права на достатній рівень життя. Зокрема, можна вказати на такі принципи реформування соціальних стандартів: практична оцінка фактичних потреб населення різних соціально-демографічних ознак, обґрунтованість норм споживання, законодавче визначення державних соціальних стандартів, залучення громадськості до обговорення та участі у визначенні стандартів, забезпечення прозорого механізму формування, приведення у відповідність із міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями щодо реалізації соціальних прав.

Тетяна Яцків, Центр громадської адвокатури




14

Пенсійна реформа в Україні

На даний час актуальним є проведення в Україні пенсійної реформи. За даними

уряду законопроект про пенсійну реформу вже затверджений та переданий на розгляд до парламенту.

Питання проведення даної реформи є досить «гострим», оскільки вона передбачає здійснення ряду непопулярних кроків, а саме підвищення пенсійного віку для жінок, обмеження максимального розміру пенсій і збільшення віку виходу на пенсію для державних службовців.

Як обіцяв уряд даний проект буде винесено на громадське обговорення, однак на жаль, самого тексту законопроекту який був внесений на розгляд Парламенту на сайті Верховної Ради не було.

Світло, на цей загадковий законопроект може пролити Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», що міститься на сайті Президента України (www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf).

Як зазначено в Програмі, основною причиною для проведення пенсійної реформи є те, що Україна відстає від країн пострадянського простору з проведення пенсійних реформ і створення адекватної до ринкових умов системи соціального захисту громадян, які втратили працездатність. З початку національної пенсійної реформи в 2004 р. більшість проблем залишаються невирішеними. До таких проблем насамперед належать:

- низький розмір пенсій переважної більшості пенсіонерів і нерівні умови пенсійного забезпечення. Пенсія 55 % пенсіонерів не перевищує 800 грн., а їх частка в загальній сумі видатків на виплату пенсій складає усього 38 %. Разом з тим 12 % пенсіонерів з порівняно високими пенсіями (понад 1500 грн.) одержують 28 % від загального обсягу місячних видатків на виплату пенсій. Тільки 3,2 тис. пенсіонерів одержують дійсно високі пенсії (понад 10000 грн.), з них третину складають особи, які мають видатні заслуги перед Батьківщиною (Герої України);

- пенсійні видатки зростають випереджальними темпами порівняно з можливостями економіки щодо їх забезпечення: питома вага пенсійних видатків у ВВП в Україні одна з найвищих у світі й має тенденцію до збільшення (у 2004 - 2007 рр. - 12 - 14 %, у 2008 р. - 15,8 % ВВП). У кризовому 2009 р. цей показник досяг 18,0 % ВВП, при цьому трансферти з держбюджету склали майже 40 % доходів Пенсійного фонду. Високі пенсійні зобов'язання відволікають ресурси економіки від цілей розвитку, ставлять під загрозу виконання державою своїх функцій.

Також в Програмі зазначено, що причинами цих проблем є те, що пенсійний вік жінок на 5 років нижчий, ніж у чоловіків, і це призводить до низького розміру їх пенсій, а також суперечить гендерній рівності з трудових і соціальних прав, наявність




15

численних пенсійних пільги за професійною й соціальною ознаками, які ставлять під сумнів справедливість пенсійної системи й знижують стимули участі у ній, низький рівень залучення населення до пенсійного страхування - внески сплачують тільки 3/4 зайнятих або понад половину населення працездатного віку (на 10 платників внесків припадає 9 пенсіонерів. Унаслідок високого рівня тінізації зайнятості й доходів майже третина застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із зарплати, що не перевищує мінімальну), а також недостатня диверсифікованість механізмів пенсійного забезпечення. В Україні повною мірою функціонує лише солідарний рівень пенсійного страхування, тоді як впровадження II рівня (обов'язкової накопичувальної системи) постійно відкладається, розвиток добровільного пенсійного забезпечення обмежується нерозвиненістю фондового ринку, низьким рівнем доходів і недовірою населення до фінансових інститутів.

Отже, на основі цього метою реформи пенсійної системи є посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їх життя в результаті стійкого розвитку пенсійної системи. І для цього необхідно найперше стабілізувати солідарну пенсійну систему, запровадити загальнообов’язкове накопичувальне страхування та розвивати добровільне накопичувальне пенсійне страхування, а також поліпшити адміністрування пенсійної системи.

Відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки пенсійна реформа передбачає такі основні кроки:

1. підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років

2. вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово з кроком 0,5 року протягом 10 років)

3. наблизити пенсійний вік до європейських стандартів (65 років) для учасників II рівня пенсійної системи (до даного пункту є примітка про те, що він стосується лише осіб яким на 2012 рік виповнилось не більше ніж 35 років)

4. стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнта обліку кожного року наднормативного стажу або кожного року відтермінування виходу на пенсію

5. звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокові й пільгові пенсії)

6. обмежити максимальний розмір пенсій, що виплачуються з солідарної системи й/або за рахунок коштів державного бюджету

7. здійснювати виплату пенсій за віком для всіх пенсіонерів, які працюють, у розмірах, визначених Законом про обов'язкове пенсійне страхування;

8. поступово перерозподіляти частку внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника

9. визначення умов участі самозайнятих осіб у соціальному страхуванні, відокремлення внеску на соціальне страхування від єдиного податку




16

10. створення рівних умов індексації пенсій незалежно від закону, за яким призначена пенсія

11. скорочення пільг щодо дострокового виходу на пенсію й зі сплати внесків. Також для введення й розвитку накопичувальних складових пенсійної системи

необхідно уточнення умов запровадження II рівня (у т. ч. розмір внеску, оцінювання величини одного року стажу в солідарній системі для учасників дворівневої системи тощо), передання Пенсійному фонду України функцій збирання й адміністрування коштів II рівня пенсійної системи, ведення системи єдиних пенсійних рахунків, забезпечення можливості залучення приватних компаній для управління активами й спрямування внесків II рівня до недержавних пенсійних фондів за бажанням і вибором застрахованих осіб, забезпечення виплат дострокових (підвищених) пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних з ризиком для життя, за рахунок запровадження корпоративних (професійних) пенсійних схем, диверсифікованість схем приватного недержавного пенсійного страхування.

Крім того передбачається запровадження єдиного соціального внеску, вдосконалення регулювання діяльності накопичувальних пенсійних фондів, забезпечення регулярної звітності фондів обов’язкового соціального страхування тощо.

Проводити таку реформу планується в декілька етапів, а саме Етап 1 (до кінця 2010 року): передбачає запровадження фіксованого розміру

пенсійного внеску для суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, розробку системи інформування громадян про страховий стаж і коефіцієнт заробітної плати, обмеження максимальних пенсій та уточнення умов запровадження II рівня пенсійної системи, здійснення організаційно-підготовчої роботи

Етап 2 (до кінця 2012 року): передбачає створення стимулів для пізнішого виходу на пенсію й збільшення мінімальної тривалості страхового стажу для одержання пенсії за віком, удосконалення порядку призначення й індексації пенсій, скасування необґрунтованих пільг щодо дострокового виходу на пенсію й зі сплати внесків, початок поступового вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків, запровадження єдиного соціального внеску, поступовий перерозподіл ставки внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника, підвищення ефективності нагляду за накопичувальними пенсійними фондами, запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, запровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для фінансування дострокових і спеціальних пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних з ризиком для життя.

Етап 3 (до кінця 2014 року): передбачає диверсифікованість схем приватного пенсійного страхування, його економічне стимулювання, запровадження програм спільного інвестування тощо.

Отже, як бачимо Програма економічних реформ визначила основні напрямки в яких буде рухатися Пенсійна реформа в Україні. Однак, якби не обгрунтовували доцільність цієї реформи політики та експерти всі вони сходяться на одній думці, що




17

запровадження цієї реформи, втілення її в життя є дуже складним та тривали процесом. Крім того, впровадження цієї реформи викликає велике обурення та спротив в населення держави. І перш за все, тільки тому що більшість громадян не знайома з текстом Програми, а тим більше законопроекту. І тому винесення проекту пенсійної реформи на громадське обговорення, донесення її суті до кожного громадянина нашої держави буде великим та успішним кроком для майбутнього впровадження цієї реформи.

Оксана Коваль Центр громадської адвокатури




18

ЗМІ про пенсійну реформу

В Україні 13,7 млн пенсіонерів. Зараз на 88 пенсіонерів припадає 100 осіб, що

сплачують пенсійні внески. Якщо реформу не провести, то в 2025 р. 1 працюючий утримуватиме 1 пенсіонера. У 2050 р. вже буде 125 пенсіонерів на 100 працюючих.

Раніше при досягненні 20 років вислуги особа мала право на 50% грошового забезпечення, а при продовженні служби за кожний додатковий рік до цього обсягу додавалося ще по 3%.

Після реформи при виході на пенсію військовослужбовці матимуть право на 65% (50% + 5 років х 3%). Тобто для них по суті нічого не зміниться.

Для осіб, що раніше отримали погодження на продовження перебування на державній службі до 65 років, погодження будуть чинними, вони обійматимуть свої посади до зазначеного віку.

Проведення пенсійної реформи – єдиний шанс забезпечити достойні пенсії для українців у середньостроковій перспективі і гарантувати стабільні виплати у майбутньому. Про це Віце-прем’єр-міністр України-Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив під час обговорення проекту пенсійної реформи з представниками бюджетних установ та профспілкових організацій. У зустрічі також брали участь голова Пенсійного фонду Борис Зайчук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень академік Елла Лібанова, представники міністерств соціальної політики, охорони здоров’я, освіти і науки, молоді та спорту.

Як наголосив Сергій Тігіпко, для покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетних установ (освіти, культури та охорони здоров’я) при виході на пенсію пропонується запровадити одноразову допомогу у розмірі 10 призначених їм пенсій.

„Філософія реформи – у тому, щоб забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів. Ми обмежуємо максимальні пенсії і за рахунок цього надаємо допомогу найменш захищеним пенсіонерам – вчителям, лікарям, працівникам сфери культури”, --зазначив урядовець.

За словами академіка Елли Лібанової, необхідність проведення пенсійної реформи визначається як демографічними, так і економічними факторами. „Кількість працюючих і пенсіонерів у нас незабаром зрівняється, а це означатиме, що на внески одного працівника треба буде утримувати одного пенсіонера”, -- підкреслила директор Інституту демографії та соціальних досліджень. За словами науковця, у такій ситуації Уряду залишається або підвищувати навантаження на фонд заробітної плати, що заганятиме економіку у тінь і не вирішить проблеми, або підвищувати пенсійний вік.




19

Характеризуючи особливості проведення пенсійної реформи в Україні, Сергій Тігіпко наголосив на її поступовості: пенсійний вік для жінок буде підвищуватися упродовж десяти років поступово – на 6 місяців кожного року. Також щороку на 2,5% підвищуватиметься розмір пенсій для жінок.

Окрім того, на думку урядовця, надзвичайно важливим є те, що усі умови нарахування та виплати пенсій для нинішніх пенсіонерів залишаються незмінними. „Нинішніх пенсіонерів реформа не торкнеться, усі призначені пенсії нараховуватимуться, як і раніше”, -- зазначив Сергій Тігіпко.

Реалізація пенсійної реформи в Україні має йти в комплексі зі створенням умов для економічного зростання, яке істотно вплине на збільшення пенсійних виплат.

Таку думку висловив Віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко під час представлення у Верховній Раді законопроекту про пенсійну реформу.

„Нам потрібно змінити співвідношення працюючих і пенсіонерів, щоб допомогти пенсіонерам, забезпечити їм більш високу пенсію в умовах солідарної пенсійної системи. У комплексі з цим має йти економічне зростання, тому що тоді будуть зростати”, - сказав Сергій Тігіпко.

Віце-прем'єр нагадав, що для забезпечення економічного зростання зараз найважливішим завданням є створення умов для інвесторів.

„У цьому питанні ми багато зробили: це дерегуляція, податкове законодавство, судова реформа та митне законодавство”, - зазначив Тігіпко.

Як повідомлялося раніше, Сергій Тігіпко керував розробкою Податкового і Митного кодексів, законопроектів з дерегулювання економіки та будівельного законодавства, які підвищать інвестиційну привабливість України.

Пенсійною реформою не передбачено норми, які б погіршували умови для нинішніх пенсіонерів. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, виступаючи сьогодні у Верховній Раді з інформацією щодо реформування пенсійної системи. „Жодні зміни в пенсійному законодавстві не торкаються тих пенсіонерів, кому пенсії уже були призначені. Всі нинішні категорії пенсіонерів будуть отримувати ті виплати, які вони й отримували”, – запевнив Сергій Тігіпко.

Урядовець також спростував чутки щодо можливого зменшення розміру пенсії для нинішніх пенсіонерів у зв’язку зі збільшенням нормативного стажу. „Ніяких заходів по скороченню чинних виплат пенсіонерам не передбачається. Це заборонено Конституцією України”, – сказав він.

Крім того, за словами Сергія Тігіпка, пенсійна реформа не передбачає обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів. „Всі працюючі пенсіонери, а це близько 3 мільйонів людей, практично не відчують жодних змін”, - зазначив Сергій Тігіпко.

Разом з тим обмеження стосуватиметься лише тих категорій громадян, які отримують спеціальні пенсії. „Йдеться про те, що ці категорії людей зможуть отримувати під час продовження своєї роботи пенсію на рівні з іншими: тобто, розмір




20

їхніх пенсійних виплат буде дорівнювати 50% заробітку, а не 80 %, як зараз”, - сказав він.

Віце-прем’єр також наголосив, що для працівників бюджетної сфери при виході на пенсію передбачені додаткові стимули. „Коли людина відпрацює повний стаж і буде виходити на пенсію - це стосується вчителів, лікарів і працівників культури - одноразово вона отримає допомогу у розмірі 10 нарахованих пенсій”, - сказав Тігіпко.

Урядовець також повідомив, що пенсійна реформа передбачає обмеження максимального розміру пенсії для новопризначених пенсіонерів на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних.

Пенсійна реформа дозволить у середньостроковій перспективі – за 5-10 років – підвищити пенсії громадянам. Про це заявив Віце-прем’єр - Міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко під час години уряду в парламенті. „Пенсійна реформа націлена на середньо- та довгострокову перспективу. Її основна мета – підняти пенсію людям і зробити її достойною у середньостроковій перспективі”, – підкреслив Віце-прем’єр.

Сергій Тігіпко зазначив, що сьогодні середня пенсія по Україні тільки на 65% більша за прожитковий мінімум. У європейських країнах цей показник – у чотири рази вищий.

„Більше всього страждають не ті пенсіонери, кому ми призначили пенсії зараз, а ті, хто вийшов на пенсію 10-20 років тому. Реформувавши пенсійну систему, ми зможемо підвищити пенсії найбіднішим”, – зазначив урядовець. Кожен повинен думати про свою пенсію

Запропонований урядом законопроект має встановити соціальну справедливість у системі пенсійного забезпечення. Пенсійна реформа розрахована на кілька років. Її обговорення винесено на широкий загал і всі бажаючі можуть висловити свою думку, внести пропозиції.

Як зазначив Прем'єр-міністр Микола Азаров, головна ідея пенсійної реформи - зацікавити кожного громадянина думати про розмір пенсії, яку він отримуватиме в майбутньому. Для цього буде впроваджено накопичувальну систему пенсійних розрахунків, що дасть змогу забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам.

Сьогодні важливо також, щоб кожен працюючий легально сплачував внески, тобто зарплат у "конвертах" не повинно бути. В свою чергу уряд гарантує стовідсоткову виплату пенсій зараз і в майбутньому.

Про реформування пенсійної системи у нас йдеться не один рік. Її давно вже треба було розпочати, стверджують фахівці. Адже населення України старішає, тож утримувати пенсіонерів у солідарній системі працюючим буде проблематично. Пенсійне законодавство не переглядалося чимало років, а його давно треба адаптувати до сучасного світу. Справедливим має бути пенсійне законодавство і до людей, які усе трудове життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Тобто головною метою проведення пенсійної реформи уряд визначив забезпечення достойного рівня життя громадян. Понад дві третини пенсіонерів - до 1 тис. гривень. У




21

той же час середній розмір "спеціальних" пенсій щонайменше у 2,5 раза перевищує середній розмір пенсії, призначеної на загальних умовах. На даний час існує також і розрив між розмірами пенсій жінок і чоловіків. Для жінок встановлено нижчу межу працездатного віку, вони мають меншу тривалість стажу, заробітна плата жінок в середньому майже на 30% нижча, ніж у чоловіків. Тобто, існує ще й гендерна нерівність. У цифрах це виглядає так: середній розмір пенсії за віком у жінок становить в середньому 872,6 грн, у чоловіків - 1327,06 грн. Отже, розмір пенсії за віком жінок удвічі менший за розмір пенсії за віком чоловіків. Може так статися, що людям не буде звідки платити пенсії. Приміром, у 2010 році з держбюджету на покриття дефіциту бюджету ПФ виділено майже 27 млрд грн. Незбалансованість бюджету ПФ - тема болюча. Видатки на пенсійне забезпечення вже сягнули 16,3% ВВП. При цьому не слід забувати, що розмір пенсійних внесків становить 35%, що набагато вище, ніж в інших країнах Європи: в Угорщині - 26,5%, у Франції - 24%, Чехії - 28%, Швеції - 18,9%. Проте й цього недостатньо для покриття пенсійних видатків.

Тому нинішній уряд у першу чергу вирішив збалансувати доходи і видатки Пенсійного фонду. Тож було підготовлено новий законопроект "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування буде запроваджена в рік, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України. Учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату запровадження системи виповнилося не більше 35 років. Розмір страхового внеску на дату впровадження системи передбачається встановити у розмірі 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7%. Адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиметься через Пенсійний фонд України. Через 2 роки після запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної системи її учасники матимуть право обирати недержавні пенсійні фонди, в яких накопичуватимуться їхні пенсійні кошти.

Для врегулювання пенсійного забезпечення держслужбовців пропонується: обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 12 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (на сьогодні це 8808 гривень); зменшити з 90 до 80% розмір пенсії від заробітної плати для держслужбовців; призначена достроково (за півтора року) пенсія державним службовцям, депутатам, прокурорам, суддям виплачуватиметься лише непрацюючим пенсіонерам; на період роботи спеціальні пенсії виплачувати в розмірі трудових пенсій, визначених за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; призначати "спеціальні" пенсії особам, які мають право на пенсію зі зниженням пенсійного віку (чорнобильці, шахтарі), лише при досягненні загальновстановленого пенсійного віку, а до цього часу в розмірі, визначеному за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; підвищити з 2013 р. пенсійний вік для чоловіків-державних службовців до 62 років. Цей вік пропонується граничним, інститут продовження перебування на державній службі буде скасовано. Для працівників бюджетної сфери з




22

метою покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери (освіти, культури та охорони здоров'я) при виході на пенсію пропонується запровадити одноразову допомогу у розмірі 10 призначених їм пенсій. Для військовослужбовців: період перебування на військовій службі буде збільшено з 20 до 25 календарних років; строк служби буде визначатися лише у календарному обчисленні, пільгові (для окремих категорій військових) коефіцієнти будуть застосовуватися лише при визначенні вислуги років; при виході на пенсію і подальшому працевлаштуванні на цивільну роботу колишній військовослужбовець отримуватиме свою пенсію. Разом з тим на час роботи та одержання зарплати пенсія таких працюючих пенсіонерів індексуватися не буде. Допомога військовослужбовцям при виході на пенсію виплачуватиметься у раніше встановлених розмірах. Підвищення пенсійного віку для жінок: пропонується розпочати 10-річний етап збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років на 6 місяців кожного року;

3 як компенсатор на період підвищення віку пенсія жінок збільшуватиметься на 2,5% за кожні півроку. За 10 років розмір пенсії може зрости максимально на 25%. Для удосконалення порядку призначення, перерахунку пенсій пропонується: підвищити мінімально необхідний страховий стаж для одержання пенсії за віком з 5 до 15 років; для новопризначених пенсій підвищити нормативну тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок з 20 до 30 років та для чоловіків з 25 до 35 років; для призначення пенсії брати розмір середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а перерахунок пенсії проводити із середньої заробітної плати, з якої призначено (перераховано) пенсію; проводити перерахунки пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, тільки після досягнення пенсійного віку; проводити призначення пенсій із заробітної плати лише за даними персоніфікованого обліку.

В Україні 13,7 млн пенсіонерів. Зараз на 88 пенсіонерів припадає 100 осіб, що сплачують пенсійні внески. Якщо реформу не провести, то в 2025 р. 1 працюючий утримуватиме 1 пенсіонера. У 2050 р. вже буде 125 пенсіонерів на 100 працюючих.

Раніше при досягненні 20 років вислуги особа мала право на 50% грошового забезпечення, а при продовженні служби за кожний додатковий рік до цього обсягу додавалося ще по 3%.

Після реформи при виході на пенсію військовослужбовці матимуть право на 65% (50% + 5 років х 3%). Тобто для них по суті нічого не зміниться.

Для осіб, що раніше отримали погодження на продовження перебування на державній службі до 65 років, погодження будуть чинними, вони обійматимуть свої посади до зазначеного віку.

Світова криза вдарила по пенсійній системі не тільки нашої країни, а й багатьох інших. Тож Україна не єдина сьогодні перебуває у пошуку шляхів скорочення виплат.

Найближчим часом від пропонованих змін можна отримати не таку вже й велику фінансову вигоду, однак вони закладаються на середню та довгострокову перспективу. Всі зміни торкнуться лише тих, хто виходитиме на заслужений відпочинок після їх




23

затвердження. За його словами, усі, хто вже нині має нараховані пенсії і продовжує отримувати зарплату, під дію закону не підпадатимуть. А однією з революційних позицій проекту є встановлення максимального розміру пенсії на рівні 12 прожиткових мінімумів. Якщо б сьогодні призначалася максимальна пенсія вже за цим законом, то вона становила б 8 тисяч 808 гривень. Від такої норми мали б втратити саме ті, хто розраховував на високі виплати після виходу на відпочинок. У цьому контексті йдеться передусім про парламентаріїв, середня пенсія яких нині становить 16 тисяч гривень. Віце-прем’єр також повідомив, що в уряді бачать зменшення розриву між максимальною і мінімальною пенсіями саме за рахунок встановлення такого обмеження.

Після виходу на пенсію чоловіки нині живуть в середньому 14 років, а жінки — 25. Єдина мета, яку ставить перед собою реформа, запропонована Кабміном, зміна співвідношення працюючих та пенсіонерів. І сьогодні про це задумуються не тільки в нашій країні, а й в усьому світі2.

Анастасія Канунікова, Центр громадської адвокатури

2 Узагальнення підготовлено на основі інформаційних матеріалів, що містяться на сайті

Міністерства соціальної політики України: http://mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category;jsessionid=E0F059CE19721F8FF7A60

97B3F3A2E27?cat_id=120251




24

Пенсійна реформа: мета, завдання, основні показники3

3 Інформацію взято з сайту Міністерства соціальної політики України




25




26




27




28




29




30




31




32

Інформаційний вісник №2 доступний в електронному вигляді на сайті Центру громадської адвокатури www.cga.in.ua

Відповідальні за підготовку Оксана Коваль, Леонід Тарасенко

Інформаційний вісник №2

Видається в рамках проекту «Сприяння громадськості впровадженню принципу соціальної справедливості в державній

політиці в соціальній сфері» Висловлені погляди належать автору

(авторам), організації та необов’язково відображають точку зору Міжнародного

фонду „Відродження”. ____________________________________

Розповсюдження та використання

матеріалів заохочується із обов’язковим зазначенням авторів та джерела.

Центр громадської адвокатури На сторожі Прав Людини!

Якщо Ви маєте повідомлення чи маєте питання, надсилайте інформацію на скриньку [email protected]

Зміст - cga.in.ua1).pdf · На сьогоднішній день розмір коштів,...

Documents