ПЕРШИЙ УРОК – КРОК ДО...

1

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

ПЕРШИЙ УРОК – КРОК ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Черкаси 2008

2

Перед педагогами профтехосвіти ставиться надзвичайно важливе завдання: створити умови для навчання і виховання громадянина нашої суверенної держави – молодої людини, яка обрала цивілізований шлях інтегрування до Європейського співтовариства через здобуття робітничої спеціальності, досягнення високого професіаналізму в обраній галузі діяльності.

Перші кроки на шляху досягнення своєї мрії майбутній робітник робить з першого уроку у обраному навчальному закладі профтехосвіти, педагоги якого покликані докласти всіх зусиль для переконання юнака чи дівчини у правильності обраного фаху.

Враховуючи актуальність даних проблем пропонуємо до використання у роботі збірку перших уроків, із застосуванням інтерактивних методів і форм, тематика яких відображає такі загальнолюдські цінності як Батьківщина, Людина, Праця, Професія, Культура, Здоров'я.

Даний збірник розроблений методистами Черкаського обласного навчально-методичного центру професійно-технічної освіти дає змогу класним керівникам, заступникам директорів з виховної роботи творчо і відповідально підійти не тільки до першого знайомства учнів з навчальним закладом, майбутньою робітничою професією, але і привити такі моральні цінності як: добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність тощо. Упорядники: Сокол К.М., заступник директора ОНМЦ ПТО Крамаренко В.В., методист ОНМЦ ПТО Рецензент: Проценко Н.Д., директор ОНМЦ ПТО Технічна редакція та комп’ютерна верстка: Самбор Л.Ю. Віддруковано в Черкаському обласному навчально-методичному центрі професійно-технічної освіти

3

Зміст

КУЛЬТУРА ПРАЦІ – ЯКІСТЬ ПРОФЕСІОНАЛА ……………..…………… 4

ЗНАННЯ – ЦЕ СКАРБ, А ВМІННЯ ВЧИТИСЬ – КЛЮЧ ДО НЬОГО……. 12

ЯКІСНА ОСВІТА –МОЯ КАРЄ’РА. ПРАЦЮЮ НА СЕБЕ. ПРОФЕСІЙНА

ОСВІТА – ШЛЯХ ДО МОЄЇ КАР’ЄРИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ… . 22

РОБІТНИЧА ПРОФЕСІЯ – ДОРОГА У САМОСТІНЕ ЖИТТЯ………… . . 30

ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ………………………………..38

4

2008-2009 навчальний рік

КУЛЬТУРА ПРАЦІ – ЯКІСТЬ ПРОФЕСІОНАЛА

Культура є шануванням Світла. Культура є любов до людини. Культура є пахощі, поєднання життя і краси. Культура є синтез високих і витончених досягнень. Культура є спасіння.

Микола Реріх

Людина – цілий світ, був би основний лиш потяг в неї благородний.

Ф.М. Достоєвський

Шляхи світу незбагненні, але важливо не впустити одне: ясною думкою та праведною працею ми допомагаємо торувати ці невідомі для нас шляхи.

Х.Л. Борхес

Ключові тези

Праця – необхідна умова життя. Багато працювати – умова успіху. Працювати розумно, а не важко. Успіх починається з готовності присвятити себе певній справі. Успіху досягають працьовиті. Щоб добре жити – треба вміти працювати. Ознака культурної людини – прагнення до якісного життя. Розвиток людської еволюції цілком залежить від свідомої, цілеспрямованої

діяльності самої людини. В умовах стрімкого розвитку світової спільноти, прогресу усіх сфер її

життєдіяльності гостріше постає соціальна потреба у формуванні всебічно розвинутої особистості, яка б могла розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а й прогрес людства. Отже,

5

сьогодення ставить питання про принципово нову якість сучасного спеціаліста. Вищим критерієм якого є категорія культури, яка зараз набуває особливого змісту і значення з точки зору економічного, соціального і духовного розвитку нашого суспільства.

Тому на уроці варто наголосити, що культура як індикатор розвитку суспільства, тих чи інших галузей, професійної діяльності. У культурі віддзеркалюються і досягнення, і протиріччя, і кризові явища суспільного життя.

В своїй промові необхідно зупинитися на понятті "професіонал", його ціннісних характеристиках, важливості культури праці в житті людини.

Слово педагога

Споконвіків слова "культура" і "професія" рідко співіснували поруч. Традиційно полем плекання культури вважалися види діяльності, де створювалися шедеври, унікальні предмети, образи. Плодами культури ставало все те, що відрізнялося особливим почерком, несло печать генія-творця шедевра, а не повсякденні вироби швачки або столяра.

Принизливе ставлення до слова "ремесло" передалося назві "ремісниче училище". Його відгомін спрацьовує в підсвідомості ще й зараз. Для більшості населення застаріле уявлення про ремесло як дрібне виробництво, що базується на ручній праці і здійснюється напівосвіченими людьми кустарним способом, залишається і сьогодні синонімом низької культури, якщо не повної її відсутності.

Часто професійно-технічний навчальний заклад називають "бурсою", вкладаючи негативний зміст у цю назву. Проте історично бурсою називали чоловічу духовну школу в Україні у ХVІІІ – середині ХІХ ст. Це був престижний заклад, де навчались не тільки українці, а й іноземці. Учнями бурси свого часу були І. Нечуй-Левицький, П. Куліш, а Г. Сковорода навіть мав можливість у ній викладати.

Культура – ступінь досконалості, досягнута в оволодінні певними знаннями, діяльністю; освіченість, вихованість.

В сучасному світі постійно відбуваються соціальні, економічні, моральні, духовні кризи, тому людство все частіше вивчає культуру особистості громадянина, робітника. Адже культура – це головна ознака цивілізації, розквіту суспільства. Оскільки у творчій продуктивній праці створено ті духовні та матеріальні цінності, той унікальний предметний світ, в якому стало можливим існування і прогрес людства.

Культура праці є головним чинником соціальної, економічної, наукової, технічної, технологічної переваги передових держав світу над відсталими країнами.

Культура вміщує в собі всі гуманістичні цінності, вартість яких перевірена самим існування людства. Тому тільки завдяки культурі можна протистояти

6

руйнівним явищам безкультур’я, варварства, риси якого проступають у злочинних діях частини людства, тероризмі, бідності, неефективності виробництва, у техногенних і екологічних катастрофах, одна з яких – на Чорнобильській АЕС – примусила здригнутись увесь світ.

Цінність особистісних якостей громадянина і працівника постає в центрі уваги сучасних політиків, економістів, соціологів, педагогів, психологів тощо. Найкраще про це сказав член Римського клубу Ауреліо Печчеї: "Суть проблеми, яка постала перед людством на нинішній стадії його еволюції, полягає саме в тому, що люди не встигають адаптувати свою культуру у відповідності з тими змінами, котрі самі ж вносять в цей світ…

Лише через розвиток людських якостей і людських здібностей можна домогтися змін усієї орієнтованої на матеріальні цінності цивілізації і використати увесь її величезний потенціал для благих цілей".

Професійна культура поєднує знання, навички, інтереси, переконання, почуття, вчинки особистості та загальнолюдські цінності, суспільні пріоритети.

Професіонал – знавець своєї справи, фахівець, який весь час удосконалює професійну майстерність, вільно володіє спеціальною науковою термінологією, вміє працювати в команді, підтримує фізичну і моральну "охайність і гігієну", визначає головну мету діяльності та прагне оптимального та максимально ефективного її досягнення, поважає свою роботу та цінує це в інших, розуміє значимість своєї праці для суспільства, може неупереджено оцінити її результативність.

Культура професіонала містить такі основні складові: 1. Особистісні якості. 2. Фахова компетентність. 3. Комунікативна культура. 4. Інтелектуальна культура. 5. Навички професійної культури.

1.Визначальною рисою характеру професіонала є наявність потреби у добродіянні. Під добродіянням розуміється дія, результат якої відповідає інтересам людей, є корисним для суспільства. Чесність – запорука успішного виконання спільної діяльності людей, нормального довірливого спілкування тощо. Усяке порушення принципу чесності, зрада його призводить до руйнування партнерських, сімейних, ділових стосунків, а часом міжнародних конфліктів і війн.

Більшість сучасних бізнесменів протестує проти концепції неправди і брехні, що начебто закладена в основу підприємництва. "Усяка неправда в бізнесі… може принести лише тимчасове винагородження; недобросовісність при

7

укладанні угоди обертається для практиків такого роду тим, що з ними перестають мати справу".

Організованість – комплексне поняття, що охоплює цілеспрямованість, планомірність, регулярність, дисциплінованість, педантичність, акуратність, упорядкованість, точність, обов’язковість, оптимізованість тощо. Всі ці якості сприяють успішності, економності, оперативності, ефективності професійної діяльності, характеризуючи особистість справжнього професіонала.

Працьовитість гарантує виживання людини, її благополуччя і щастя. Вона виявляється у позитивному ставленні особистості до праці, що передбачає потребу у праці, зацікавленість у досягненні корисного результату праці, звичку працювати, захопленість і насолоду від трудового процесу тощо.

Проблема визначення відповідальності особистості передбачає відповідь на наступні запитання: чи здатна особистість взагалі виконувати поставлені перед нею вимоги; чи має відповідати людина за досягнення необхідного результату та за наслідки своїх дій; чи може вона передбачити ці наслідки.

2. Професійна компетентність – стрижень трудової діяльності особистості, шлях до професійної досконалості, який починається ще до професійного навчання і продовжується все життя. В ході неперервної освіти і соціального зростання людини формується життєва мудрість. "Мудра людина здатна оптимальним шляхом вирішувати пізнавальні, трудові, учбові, побутові та інші задачі. Її дії глибоко осмислені, поведінка відповідає конкретній ситуації та власним можливостям. Сукупність мудростей окремих людей у минулому, в сьогоденні та майбутньому є мудрість людства як цілісної спільноти"(М.І. Дьяченко).

3. Завдяки комунікативній культурі функціонують сім’я, рід, шкільний клас, бригада, учнівський і виробничий колектив, сільська і міська громада, наукові товариства, суспільство, нація, міжнародні асоціації, уся людська цивілізація.

Людські спільноти примножують свою значимість завдяки спілкуванню, долаючи численні перешкоди – негативні емоції, різні темпераменти, сором, поганий настрій тощо. Тому важливо бути тактовним, толерантним. І. Кант стверджував: «Стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставились до тебе».

Але поряд з цим необхідно вміти контролювати свою поведінку і діяльність, щоб досягти поставленої цілі. Професіонал завдяки самовладанню зберігає спокій, діє розумно і виважено в складних ситуаціях.

4. В даний час стає очевидним, що прогрес науки, техніки, технологій, виробництва, ринкових відносин, бізнесу, культури тощо тісно пов’язаний з працею талановитих людей, які показують найвищі досягнення в обраній сфері і цим просувають, розвивають саму цю сферу. Іншими словами, стає все більше

8

очевидним, що творчі люди – це ковалі прогресу і тому творчий розвиток учнів в навчанні – це ключова національна проблема.

Розвиток творчої активності, розвиненість інтелекту та креативних здібностей фахівця, в тому числі, здатності самостійно "здобувати" знання сприяють творчій продуктивній праці.

5. Культура виробництва передбачає вміння правильно організовувати і підтримувати у порядку робоче місце, що з одного боку раціоналізує працю, а з іншого – створює естетичний фон та підтримує відповідний настрій у працівника.

Культура зовнішнього вигляду – це імідж робітника, який дає інформацію як про самого працівника, так і про його ставлення до роботи. Оцінюючи зовнішній вигляд, можна визначити і внутрішні якості людини.

Всі якості професіонала забезпечать існування, збагачення, взаємне благополуччя у спільній трудовій діяльності людей, щастя окремої особистості.

Можливо запропонуйте учням самостійно визначити риси сучасного професіонала або оцінити важливість запропонованих якостей для сучасного професіонала в п’ятибальній системі за пріоритетами. А результати опитування варто винести на обговорення.

Якості сучасного професіонала:

- людина, яка здатна на високому рівні виконувати свої обов’язки;

- висококваліфікований спеціаліст, який знає досконало свою справу і постійно підвищує свою кваліфікацію;

- всебічно і гармонійно розвинена особистість, яка володіє як практичними навичками, так і теоретичними знаннями;

- особа, яка користується попитом на ринку праці; людина, яка вміє свої знання втілювати в життя; фахівець, який йде в ногу з часом;

- людина, яка якісно високопрофесійно виконує свою роботу; вміє виробляти конкурентоспроможні товари; використовує на практиці те набуття, яке одержано при навчанні;

- дотримання особою правил професійної етики і вміння її використовувати; знання культури виробництва.

Цікавою формою роботи є конвертна мозкова атака. 1. Учні розподіляються на групи по 6—7 чоловік.

9

2. У кожної групи є конверт, на якому написане основне речения: "Що є основою професійного успіху?", "Професіонал повинен уміти…" і т. п., і картки (3x5). Кожен дописує на конверті свою відповідь і передає конверт сусіду справа. Ця людина знайомиться з питанням і на картці пише свій варіант. Картку вкладає в конверт і передає його далі. 3. Після того, як конверт здійснить повне коло, учасники знайомляться з відповідями.

4. Заключне обговорення. Учасники діляться своїми ідеями — як у групах, так і перед аудиторією.

Можна організувати учням командне змагання "Професіонал (або назва професії) майбутнього".

Орієнтовані завдання: 1. Підібрати якнайбільше термінів, що характеризують дану професію за 3

хвилини. 2. Створити багатофункціональну модель одягу для професіонала майбутнього (з

підручного матеріалу або ескіз (опис)). 3. Написати твір-мініатюру та виступити з промовою "Перспективи моєї професії". 4. Змоделювати командам екстремальні професійні ситуації і запропонувати

суперникам їх вирішити. 5. Обладнати робоче місце за кілька хвилин з позиції раціональності і

аргументувати свій вибір. Пропонуємо провести захист творчих проектів

Розділи проекту 1. "Професіонал — це ..." 2. "Чого я хочу досягти в житті?" 3. "Перші кроки до саморозвитку"

1. "Професіонал – це…" Праця і творчість. Праця і самоствердження особистості. Чому необхідно удосконалюватись?

2. "Чого я хочу досягти в житті?" Мої життєві цілі і плани: як визначитись? Чи важливо "знати собі ціну"? Чи залежить розвиток таланту людини від професійної діяльності? Основою творчості є…

3. "Перші кроки до саморозвитку" В якій ситуації про людину кажуть: "Це – особистість"?

10

Чи слушною є думка "Якщо людина вважає себе нікому не потрібною нездарою, то найчастіше вона й справді стає такою?", Чи правильно, що "найсильніший той, хто має владу над собою?"

Доречними будуть і диспути, для проведення яких можуть бути використані теми: "Успіх у моїй професії залежить від…", "Мені хотілося б, щоб від результатів моєї роботи залежали…".

Пропонуємо провести організаційно-навчальну гру "Професійна майстерність, педагог, учень". (На обговорення виноситься питання: "Як покращити професійну майстерність, культуру праці майбутнього працівника? Учні і педагоги окреслюють бачення цієї теми, визначають проблеми, які не дають здійснитися їй. Після дебрифінгу визначається, що можна зробити для реалізації ідей спільними зусиллями. Укладається концепція. Створюється програма).

Цікавими будуть і консультації психолога, які можуть запропонувати алгоритм удосконалення особистості учнів, шлях до успіху тощо; екскурсію на виробництво, у ході якої звернути увагу на естетику праці; зустрічі з представником виробництва-професіоналом свої справи (від роботодавця) тощо.

Дискусії, сократівські бесіди, філософські столи, турніри ораторів можна провести, опираючись на цитати відомих людей, крилаті вислови, зразки народної мудрості.

Антична мудрість

Наполеглива праця все перемагає.

Праця вже сама собою насолода.

Праця породжує пошану.

Неробство привчає людей до поганих вчинків.

11

Використана література

1. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні\\ Професійно-технічна освіта. – 2004. - №4. – с.2.\

2. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навчально-методичний посібник/За ред.. В.В. Рибалки. – К.:ІПППО АПН України, 2005.

3. Деякі аспекти формування національної культури студентської молоді: Збірник наукових статей. – К,1997.

4. Мистецтво життєвотворчості особистості./ Науково-методичний посібник у 2 ч., - К., 1997.

5. Траверсе О.О. Культурний і фаховий розвиток учнів у професійно-технічних навчальних закладах України\\ Професійно освіта: теорія і практика. – 2003. - №1 – 2 (17-18). – с. 32.

6. Педагогічна майстерність: Підручник/За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1997.

7. Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. – К.: Вища школа, 1988.

8. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. /Уклад. С.У.Гончаренко; За ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Вища школа, 2000.

12


ЗНАННЯ – ЦЕ СКАРБ, А ВМІННЯ ВЧИТИСЬ – КЛЮЧ ДО НЬОГО

“Наука – сила. Що сильніш знання? Наукою досягнеш пізнання. З наукою ясні шляхи – дороги, без неї темно. Навіть серед дня.” “Знання, як зерна, треба щоб зійшли, відколотились і врожай дали. Інакше будь-яке впусту знання придбане подібне до ранкової імли.” Рубаї. Л. Гончаренко

Ці слова черкаського поета Л. Гончаренка окреслюють, на наш погляд, концептуальні підходи до проведення Першого уроку громадянськості 2003-2004 навчального року, темою якого є: “Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього.”

Перед професійно-технічною освітою стоїть завдання забезпечення галузей економіки висококваліфікованими і мобільними на ринку праці робітниками, які б могли працювати на новій техніці та самостійно діяти і приймати рішення у динамічних, нестандартних умовах. Вони мають досконало володіти сучасними технологіями виробництва. Проблеми сьогодення диктують необхідність не просто механічно передавати учням суму знань, а вчити їх добувати інформацію, набувати знання і головне – виробляти вміння і потребу їх застосувати у виробничому режимі.

Одним словом, йдеться про те, щоб ПТНЗ давали учням не тільки певну суму знань, а й вміння погоджувати їх із своїми життєвими намірами, своїми нахилами, покликанням і, зрештою, з практичним застосуванням набутих знань.

Суспільство ХХІ ст.. цілком слушно називають “суспільством знань”. Адже саме знання визначають матеріальне й духовне життя. Зроблені перші кроки до оновлення змісту професійно-технічної освіти.

Набирають темпи процеси інформатизації, комп’ютеризації, профілізації професійно-технічних училищ, ліцеїв.

13

Але, враховуючи технологічний вибух у сфері інформаційного постачання (преса, радіо, телебачення, сайти в Інтернеті), викладач має дбати, щоб учень був здатен розібратися у цьому обвалі інформації і вибирати потрібну саме йому для майбутньої самореалізації у життєвому просторі з його непростими проблемами.

Стара система професійно-технічної освіти з кількісними підходами до накопичення знань призводила до того, що учні здебільшого володіли розрізненими, механічно запам’ятовуваними відомостями. Не всі вони володіли умінням синтезувати знання з різних галузей, могли знаходити зв’язки між певними процесами та явищами, вникати в їхню суть і, зрештою, застосовувати ці знання для вирішення практичних завдань.

Здатність самостійно добувати знання (бо знання – це скарб) уміти вчитися (бо це ключ до нього) і є тими навичками, які, в першу чергу, слід формувати в навчальному процесі в ПТНЗ.

Отже, не просто озброювати учнів знаннями голих фактів, подій, законів, теорем, понять, а формувати в учнів такі інтелектуальні цінності, як: здатність мислити критично і самокритично, об’єктивно оцінювати реальність, вміння робити правильний вибір; стимулювати прагнення кожного учня до самопізнання, самовизначення, самореалізації і самовдосконалення у навчальній діяльності – такі, на наш погляд, завдання інтелектуального розвитку учнів ставить перед собою профтехосвіта, яка дійсно стоїть на позиціях особистісно зорієнтованого навчання і виховання. Інтелектуально розвинений громадянин зможе принести більше користі своєму народові, якою б соціально значущою справою він не займався – ось, на нашу думку, головна думка, навколо якої йтиме розмова на Першому уроці громадянськості.

Перший урок має бути урочистим і святковим. Отримати знання і професію в ПТНЗ, щоб якнайповніше самореалізуватись як особистість, як громадянин України – ця думка у різним словесних інтерпретаціях має прозвучати для учнів.

Необхідно зосередити увагу на розкритті нижчеподаних ключових тез і понять.

Ключові тези.

Здатність учня раціонально планувати свою навчальну діяльність, як одна з умов успішного навчання.

Самоосвіта учнів – важлива складова навчання.

Культура розумової праці учня.

Творча діяльність.

14

Самозвіт учня як уміння аналізувати свою роботу.

Самовизначення, самореалізація, самовдосконалення учня в навчальній діяльності.

Поняття. Раціональне планування. Культура розумової праці. Самоаналіз. Самозвіт. Самовдосконалення.

Варто також порадити учням подолати забудькуватість (планувати, контролювати, вести записи), а також навчитися забувати негативну інформацію, все те, що заважає жити.

Можна також роздати кожному учневі завчасно підготовлені

“Правила запам’ятовування”.

1. Завчай з бажанням знати і пам’ятати.

2. Передбачай ціль запам’ятати надовго.

3. Користуйся смисловими опорами, смисловими співвідношеннями і смисловими групуваннями – хто добре осмислює, добре запам’ятовує і довго пам’ятає.

4. Починай повторювати до того, як матеріал почав забуватися.

5. Завчай і повторюй невеличкими дозами.

6. Краще вчити по одній годині сім днів, ніж сім годин підряд в один день.

7. Після математики – вчи історію, після фізики – літературу: пам’ять любить різноманітність.

8. Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, кресли графіки, малюй карикатури, порівнюй з тим, що знав раніше, - дій!

9. Якомога швидше, не чекаючи повного вивчення, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу. Пам’ятай слова Л. Толстого: “Ніколи не шукай у книзі, якщо що-небудь забув, а намагайся сам пригадати”.

10. Запам’ятати все неможливо. Наша пам’ять довго зберігає лише невелику частину відомостей (близько 14-15%). Хто прагне запам’ятати все, не запам’ятає до пуття нічого.

11. Якщо хочеш якнайбільше запам’ятати – навчися інтенсивно мислити, хзто вміє думати, той більше знає, тому що пам’ять вимагає не простого зазубрювання, а усвідомленого активного мислення.

15

Як відомо, однією з основних засад формування соціально активної особистості є використання надбань національної та світової культури. Саме тому на цьому уроці буде доцільним використання народної мудрості та афоризмів, які б розкривали зміст розмови.

Народна мудрість (прислів’я, приказки)

Вчиться завжди пригодиться.

Учись змолоду – пригодиться на старість.

Книга вчить, як на світі жить.

Не кажи не вмію, а кажи – навчусь!

Розуму не позичиш.

І сила перед розумом никне.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

Розум за гроші не купиш.

Золото без розуму –болото.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина – своїм знанням.

Чого навчився, того за плечима не носити.

Наука не в ліс веде, а з лісу виводить.

Вчитися ніколи не пізно.

Афоризми

“Не слід лягати спати, перш ніж не скажеш собі, що за день ти чомусь навчився”. Г. Ліхтенберг.

“Якщо ти будеш допитливим, ти будеш багато знати”. Сократ.

“Найвища насолода – досягти того, чого, на думку інших, ви не можете досягти”. В. Сухомлинський.

“Не знати – однаково, що не розвиватися, не рухатися” М. Горький.

“Вважати нещасним той день чи ту годину, в які ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти”. Я. Коменский.

“Сили розуму дають вправи, а не спокій.” А.Поп.

16

“Постав перед собою 100 вчителів – вони виявляться безсилими, якщо ти сам не змусиш себе вчитися”. В. О. Сухомлинський.

“Всяка справжня освіта здобувається лише шляхом самоосвіти”. М. Рубакін.

“Тільки ті знання є результатом наших надбань, які ми здобуваємо самі”. Я.Колас.

“Суть справи – не в повноті знань, а в повноті їх розуміння”. Демокрит.

“Найкращий радник – наука, бо вона ніколи ні до кого не підлещується”. Сократ.

“Не в кулаці – в мозку закладена сила, якій належить завоювати світ”. Л.Лібкнехт.

* * *

Якщо говорити про форми роботи на даному уроці, то радимо використати такі групові форми роботи, як: обговорення проблемних питань у мікрогрупах, мінідискусії у групах. За таких умов кожний учень зможе висловити свою думку з піднятої проблеми, вислухати свого товариша, а можливо, прийти до спільного рішення.

Можна запропонувати для обговорення у мікрогрупах такі проблемні питання та ситуації:

Спробуйте дати відповідь на запитання:

“Як я розумію мудрість? Мудрець: хто він?”, користуючись нижченаведеними висловами: “Мудрість не залежить від віку” (Ч. Дарвін).

“Знання існують в головах, заповнених думками інших людей; мудрість – в розумі, уважному до своїх власних”.

“Глупець наздоганяє насолоду – а знаходить розчарування, мудрець лише уникає горя” (Шопенгауер).

“Коли приходить біда, нам буває скрутно, мудрець звинувачує себе, а глушець сварить іншого” (східне прислів’я).

Мудрий не намагається бути “над”. Розумний знайде вихід із скрутної ситуації, а мудрий в неї не потрапить. Мудрого не кожний може зрозуміти, та це його не бентежить – на те він і мудрий.

17

Урізноманітнити урок, зробити його більш цікавим допоможуть ігрові, конкурсні види робіт, які мають бути тісно пов’язані з тематикою уроку.

З учнями можна провести вікторину “Ти мені – я тобі”.

Група розподіляється на команди (можна, щоб учні, що сидять на одному ряді, складали одну команду). Учні ставлять запитання суперникам. Тематикою запитань можна не обмежуватися. Проте питання мають бути не дуже складними і розрахованими на те, що гравці на базі своїх знань, отриманих у попередньому класі, та життєвого досвіду зможуть відповісти на них за 1-2 хвилини.

Цілком доцільно на такому уроці в якості “подарунка на пам’ять від класного керівника” роздати кожному учневі завчасно підготовлені, гарно оформлені пам’ятки, поради, тести, анкети, які допоможуть учням пізнати себе і скласти програму свого самовдосконалення. Ось деякі з них.

“Пізнай себе”

1. Який стан мого здоров’я? Як я фізично вдосконалююсь?

2. Який у мене темперамент?

3. Які особливості мого мислення?

4. Чи завжди я уважний?

5. Яка пам’ять у мене краще розвинена? Зорова? Слухова?

6. Чи правильна моя мова? Які недоліки вона має?

7. Чи багато я читаю, пізнаю, крім обов’язкового матеріалу з навчальних предметів?

8. Який предмет засвоюю краще, а який – гірше?

9. Чи завжди я навчаюсь і працюю на повну силу?

10. Чи вмію я контролювати себе, самоорганізовуватися, самовдосконалюватися?

11. Яке моє місце серед людей?

12. Чи знаю я професію, яку обрав(ла)?

Що тобі потрібно врахувати

1. Засвоюй прийоми запам’ятовування та опрацювання у свідомості навчального матеріалу.

2. Формуй у собі якості культури розумової праці:

18

- конспектувати, записувати тези;

- самостійно знаходити необхідну інформацію у підручнику і запам’ятовувати її;

- робити картотеку додаткових відомостей за навчальними предметами.

3. Регулярно користуйся самоперевіркою домашніх завдань.

Можна застосовувати, як елемент уроку, тренінги розвитку самопізнання

1. Тема: Розвиток самопізнання.

Мета: розвиток комунікативних та емпатійних здібностей шляхом забезпечення учнів засобами самоусвідомлення, самопізнання, підвищення уявлення про власну цілісність, зміцнення почуттів власної гідності, набуття навичок самоаналізу, регуляції поведінки.

Хід заняття

1 Вірш про себе.

Доповнити речення особистою характеристикою.

Я (2 характерні свої риси);

Я б хотів знати (те, що цікавить);

Я чую (уявний звук);

Я бачу (уявний світ);

Я хочу (реальне бажання);

Я (повтор першого рядка);

Я уявляю собі (те, що уявляєш);

Я відчуваю (стосовно уявних дій);

Я торкаюсь рукою (що ти уявляєш);

Я турбуються про (те, що турбує);

Я плачу (те, що засмучує);

Я (повтор першого рядка);

Я знаю (істина, в якій впевнений);

19

Я стверджую (те, у що віриш);

Я мрію (мрія);

Я намагають (що намагаєшся робити);

Я сподівають (на що дійсно сподіваєшся);

Я (повтор першого рядка).

Обговорення.

2. Вправа “Не хочу хвалитися, але я ...”

Обговорення

3. Вправа

- Я хочу...

- Я вмію...

- Я зможу...

- Я доб’юсь...

Обговорення

4. Зворотний зв’язок “Я зрозумів...”.

2. Тема: Мої життєві цілі та плани.

Мета: сприяти орієнтації на успіх і усвідомленню життєвих планів.

Хід заняття

1. Ритуал вітання, рефлексія минулого заняття.

2. Психологічна розминка “Моє майбутнє”.

3. Вправа “Подолання сумнівів”.

Поділити аркуш на 2 частини: “Де я можу себе проявити?” та “Чого я досяг?”.

20

Обговорення. Доповнення “Чого я хочу досягти?”.

4. Психомалюнки “Я – реальний”, “Я - ідеальний”.


5. Вправа “Погляд у майбутнє”.

Основною рисою ділової людини є цілеспрямованість. Написати плани на 3 місяці, 6 місяців, 1 рік, 5 років, 10 років.


6. Зворотній зв’язок “Мої плани...”.

Підсумовуючи розмову на цьому уроці, допомогти учням усвідомити, що освіченість, людяність, любов до рідного краю, природи – одні з пріоритетних цінностей сучасного суспільства допоможе, наприклад, вірш Я. Щоголіва “Порада”.

Вчіться діти! Мудра книжка

скаже вам чогось багато

з того, що колись другими

і посіяно, й пожато.

Тільки ви не озивайтесь

у книжках не кожен голос:

геть відкиньте чорний кукіль,

вибирайте чистий колос.

Та і те запам’ятайте,

що для всякого народа

ще одна є з книжок книжка

та, що звемо ми природа.

Йдіть на гори, тихий берег,

в гай, зеленую діброву:

там ви вчуєте щось друге

інші річі, іншу мову.

Там, де гаму не буває,

21

другим чимсь на вас подише,

і в душі добро і правда

свій святий закон напише.

Від щирого серця хочемо побажати кожному учневі словами відомого поета П. Г.Тичини “Вчіться добре читайте уважно і до життя пильно приглядайтеся.”


1. Т. М. Десятов. Сучасні вимоги зумовлюють нові напрямки діяльності (Педагогічний вісник. 2003. № 1-2. с. 10)

2. “Етика і психологія ділових відносин”. (авторська експериментальна програма). Автор Ж.І. Здоренко, викл. ПТК № 14 М. Городища.

3. Боришевський М.Й. Еталонна модель особистості громадянина України//Педагогічний вісник. – 2001. - № 3. – с. 13-15.

4. Рекомендації Черкаського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

22


ЯКІСНА ОСВІТА –МОЯ КАРЄ’РА. ПРАЦЮЮ НА СЕБЕ. ***

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА – ШЛЯХ ДО МОЄЇ КАР’ЄРИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ.

Якщо ви вдало виберете працю і вкладете у неї всю свою душу, то щастя саме вас знайде…

К.Д.Ушинський

Освіта повинна відіграти визначальну роль у розв’язанні універсального завдання: допомогти зрозуміти світ і зрозуміти іншого з тим, щоб краще пізнати самого себе.

Г.Хенгстенберг

Ключові тези Освіта протягом усього життя має базуватися на навчанні пізнавати і навчанні

працювати. Якісна освіта – моя кар’єра. Праця – необхідна умова життя. Від роботи отримаєш те, що вкладеш. Професійна освіта – шлях до професійного росту. Необхідно стимулювати бажання самовдосконалення, брати на озброєння

передовий досвід колег, творчо відноситися до роботи. Потрібно набувати міцних знань, багато і наполегливо працювати, щоб

оволодіти професійною майстерністю, творчо, з любовю ставитися до обраної справи.

Поняття Авторитет, адаптація, вакансія, взаємодія, вибір, висококваліфікований

працівник, відповідальність, гармонія, досвід, індивідуальність, інтелект, кар’єра, професійна майстерність, оптимізм, особистість, партнер, пізнання, посада, потреби, працездатність, резерв, репутація, самооцінка, самореалізація, сумлінність, цінності, шана, щастя, якість.

Проводити урок рекомендуємо у формі бесіди з метою глибокого усвідомлення учнями необхідності вчитися, виховання їх спрямованості на самопізнання і власну

23

активність як основу професійної майстерності, забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.

Розпочинати урок викладачеві необхідно з точки зору громадянина незалежної української держави, яка має прекрасний працьовитий народ, що є носієм високих моральних, духовних, естетичних загальнолюдських цінностей. Поряд з тим викладач повинен розкрити основні права людини на труд, освіту, утверджених Конституцією України.

Слід наголосити, що по закінченню навчання учні зможуть працювати на будь-якій фірмі або працювати на себе, тобто започаткувати свій власний бізнес.

Їхні батьки, коли їм було стільки років, скільки зараз учням, навіть не мріяли про власну справу. За часів Радянського Союзу це було неможливо. Коли Україна стала незалежною самостійною державою, було прийнято відповідні законодавчі та нормативно-правові документи, які дозволяють кожному громадянину нашої держави займатися підприємницькою діяльністю.

Право на підприємницьку діяльність, яка передбачена ст.42 Конституції України, надає правові гарантії вільного підприємництва, включаючи гарантії створення рівних можливостей для розвитку всіх видів діяльності, основаних на різних формах власності.

Свобода підприємницької діяльності розкривається через її принципи (Ст.5 Закону України 2Про підприємництво”):

- вільний вибір видів діяльності; - залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької

діяльності майна власників. Держава сприяє і заохочує до розвитку малого бізнесу (Закон України „Про

державну підтримку малого підприємництва”). Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

- громадяни україни, інших держав, не обмежені в правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи. З малими групами учнів проведіть дебрифінг та обмін думками:

- Що потрібно для підприємницької діяльності? - Що може заважати власній справі?

Спробуйте прийти до узгодженого рішення про те, що реальна основа майбутнього успіху закладена в самій людині, яка може адаптуватись до зовнішніх обставин та використати їх для досягнення власних цілей. Необхідно повністю присвятити себе власній справі.

Дослідження показали, що люди, які успішно ведуть власну справу, мають певні спільні особистісні якості. Вони допомагають створити загальний підхід, який дає можливість досягти ефективних результатів в особистому та суспільному житті. Це певні моделі поведінки, які включають три взаємопов’язаних компоненти, а саме наявність:

- знань, умінь, навичок; - організаторських якостей;

24

- позитивого ставлення до себе, оточуючих людей, власної справи; - наполегливості, самовіддачі та віри в успіх. Людина набуває цих характеристик з власного досвіду, цьому сприяє отримана

освіта. Головним є те, що ці якості можна при бажанні розвинути в собі самому. Можна роздати кожному учневі завчасно підготовлену пам’ятку ”Формула

успішної людини”: 1. Живи у згоді із сучасністю. Живи за сучасними правилами сьогодні, зараз.

Цей день не повернеться. 2. Щоб мати, треба хотіти, а щоб забажати, треба знати. Чого не знаєш, того не

бажаєш. Знання – дороговказ до успіху. 3. Багато працювати – умова успіху. Шлях до слави лежить через важку

працю. 4. Вірь в свої сили. Успіх приходить до того, хто в нього вірить. 5. Дій відповідно до обставин. 6. Вибираючи, спирайся на знання, розум, досвід. Вдалий вибір(партнера,

матеріала, тактики і технології) – шлях до успіху. 7. Учись в успішних, у професіоналів. Учись постійно. 8. Якщо робота заважає самореалізації, її можна змінити на улюблену. 9. Одні прагнуть до перемоги, інші уникають поразки.

Тест на визначення схильності учнів до підприємництва

У кожній горизонтальній графі знайдіть визначення якостей, які найбільше характерні для Вашого товариша. Позначте їх відповідною цифрою (4,3,2,1), підсумуйте ці цифри.

Якості 4 3 2 1

1. Ініціатива Шукає додаткових завдань, активний, заповзятливий

Ініціативний при виконанні завдання, кмітливий

Виконує необхідний обсяг робіт без вказівки

Мало- ініціативний, чекає вказівок

2. Ставлення до інших

Висока контактність, дружелюбність

Приємний у спілкуванні, ввічливий

Іноді з ним тяжко працювати

Мало- Контактний, конфліктний

3. Лідерство

Сильний, викликає довіру і впевненість

Вміло віддає ефективні накази, веде за собою

Активний у конкретній ситуації

Пасивно підпорядковується

4. Відпові-дальність

Відповідальний при виконанні доручень

Погоджується з дорученнями (не без протесту)

Неохоче погоджується з дорученнями

Ухиляється від будь-яких доручень

5. Організаторські

Здатний до переконання людей,

Здібний організатор

Середні організаторські

Слабкий організатор

25

здібності викладання фактів у логічній послідовності

здібності

6. Рішучість

Швидкий і точний, впевнено приймає рішення

Впевнений у собі

Обережний, намагається уникати ризикових ситуацій

Невпевнений у собі, сумнівається

7. Наполегливість

Цілеспрямований і енергійний

Докладає максимум постійних зусиль

Середній рівень наполегливості і рішучості

Боїться труднощів

Оцінка схильності до підприємництва: - 25-28 – дуже висока; - 21-24 – висока; - 17-20 – достатньо висока; - 13-16 – середня; - 12 і менше – звичайна.

Дебрифінг Спільно (разом) обговоріть результати тестування. Якщо, на думку Ваших товаришів, Ви не дуже придатні до цього виду діяльності, то майте на увазі: - можливо, товариші знизили Ваш потенціал; - можливо, Вас цікавить не управління і володіння власним бізнесом, а

робота найманого працівника; - будь-які риси характеру можна змінити або розвинути. Все залежить від Вас

особисто. Зробіть головні висновки: Я вмію... Як відомо, однією з основних засад формування життєвої позиції є

використання надбань національної та світової культури. Саме тому на уроці буде доцільним використання перлин народної мудрості та афоризмів, які б розкривали зміст розмови.

Народна мудрість (прислів’я, приказки)

Вік живи – вік учись. Не терши, не м’явши не їстимеш калача. Терпіння і труд все перетруть.

По праці і честь. Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться.

Якщо не знаєш, не бійся питати. Де хотіння, там і вміння.

26

Світоч всесвіту – сонце, світоч людини – знання. Хто багато знає, мало каже, зате багато висловить. Хоче й машина, щоб коло неї була розумна людина. Розум без знання, що колос без зерна.

Слово викладача

Усі ви любите і знаєте чимало народних прислів’їв та приказок, в яких, як відомо, слів мало, а розуму - на цілі томи. Перевіримо, чи не розучились ви мислити. Хто найшвидше і небагатослівно розкриє смисл наведених прислів’їв.

Справді, як колос без зерна порожній, так і голова – без знань. Людина не народжується мудрою, навіть якщо б вона успадкувала гени найталановитіших батьків. Без навчання не розвинеться жоден талант. Якщо людина чогось великого досягнула чи в науці, чи у спорті, чи в господарюванні – це найперше результат великої праці і мудрості.

Власне, ви вже у такому віці, що це розумієте, і декого навіть дратує, чому вам про це так часто нагадують. Так от послухайте відповідь на запитання: чому? для чого?

Як правило, учні не люблять, коли їх виховують, бо вважають, що це посягання на їхню свободу думки, позиції, дії. Тому ми з вами домовимось: ви займаєтесь самовихованням. Але воно не може бути без втручання старшого і досвідченішого покоління.

Старше покоління (батьки, викладачі, вихователі) відповідальне перед суспільством за своїх нащадків. Суспільству також потрібні люди, які повинні створювати матеріальні блага, культуру і мистецтво, розвивати науково-технічний прогрес, керувати державою і захищати її, гідно продовжувати рід. Ось яке соціальне замовлення стоїть перед освітою взагалі. Отже, закінчивши професійно-технічний навчальний заклад, людина повинна:

- хотіти і вміти працювати; - мати розвиток інтелекту, що відповідає вимогам свого часу; - уміти жити в суспільстві за його законами, мораллю, звичаями. Ви повинні усвідомити, що навчання, виховання – на вашу користь. Викладачі,

майстри виробничого навчання організовують процес навчання і не можуть бути байдужими до того, як він проходить: успішно чи ні. А якщо ні, то яка тому причина: ваші природні можливості, способи навчання чи сторонні впливи? Ви почули (та й не вперше), якими потрібні суспільству. Зіставте, чи збігається це з вашими планами, чи відповідає вашій меті? Чи такими хочете бути ви? Кожен хоче бути високопрофесійним спеціалістом у певній галузі. Ніхто свідомо не планує залишитись неуком, невігласом і неробою. Але чомусь такі люди трапляються. Річ у тому, що бажання досягти певної висоти мусить підкріплюватись бажанням іти до тої висоти, йти наполегливо, не відступаючи перед труднощами, долаючи перешкоди.

Деякі учні зізнаються, що вчитися їм не цікаво. А чи запитували вони себе, чому нецікаво? Чому іншим цікаво, а їм - ні? І коли це почалося? Чи не тоді, коли

27

вони спасували перед труднощами, які потрібно подолати? Лінь породила відставання, зневіру. І, що найстрашніше, з’явилось звикання й примирення зі своїм становищем відсталішого, слабшого, байдужість.

Якщо ви зауважите, що над вами починає брати гору неохота працювати, лінь, - мобілізуйте всі свої сили, волю, щоб подолати цей стан. Хочу нагадати вам: „лінощі – це символічні грати” (В.Сухомлинський), від них починається падіння і чим довше воно триватиме, тим нижчевпадеш і тим важче буде піднятись. Якщо самому важко надолужити прогаяне, звертайтесь по допомогу. У вас є друзі серед ровесників і дорослих, є рідні, які завжди прийдуть на допомогу. Але найважливіше – перемога над собою. Уже перша невеличка допомога додасть сили, поверне віру в себе, а далі будуть перемоги вагоміші. І ви побачите: чим більше труднощів подолано, тим цікавіше вам учитись. Ви станете цікавішими до товаришів, зміниться ставлення до вас. Також не давайте притулу у своїй душі лінощам, бо вони – ваш лютий ворог. Рятуйте у собі людину!

Латинський вислів Дорогу здолає той, хто йде

Афоризми Сродна праця - наймиліша в світі річ.

*** Бери вершину і матимеш середину.

Г.С. Сковорода

Людина споконвікупрагне однієї мети – до щастя. Того щастя вона досягає аж тоді, коли наука і праця зіллються до неї воєдино; коли всяка її наука буде корисною працею для суспільства,а всяка праця буде виявом її розвинутої думки, розуму, науки.

І.Я. Франко ...Дороги власної не бійся.

З метою у єдине злийся – Хіба не ти – твоя мета?!

Василь Стус Є люди на землі, а то б не варто жити, що крізь буденний труд уміють і любити,

і усміхатись, й мислити, й шукать... М.Т. Рильський

Можна запропонувати учням і такі форми роботи, як:

- дискусії малих груп, діалог, захист творчих проектів, усний журнал, поштову скриньку, відкритий мікрофон, анкетування, тестування, складання індивідуальних програм саморозвитку, ділові зустрічі учнів з представниками підприємств, фермерами, конкурс-захист майбутньої професії, естафету улюблених занять, аукціон народної мудрості (прислів’я та приказки про працю);

28

- складання проекту „Висококваліфікований працівник”. Це – людина, яка бере на себе відповідальність за послідовне виробництво якісної продукції і відповідних сервісних послуг. Учні повинні вміти:

1. Цінувати високу якість і добиватись її досягнення. 2. Брати на себе відповідальність за свою роботу. 3. Ефективно співробітничати з іншими у трудовій сфері. 4. Використовувати нову технологію і ресурси для підвищення

конкурентноздатності своєї фірми. 5. У міру необхідності пристосовуватись до необхідних змін у межах роботи.

За таких умов кожен учень зможе висловити свою думку з піднятої проблеми, вислухати свого товариша, прийти до спільного рішення.

Пропонуємо провести невелику прес-конференцію, на якій розглянути актуальні питання: ”Для чого живе людина?”. Проведіть дебрифінг, під час якого обговоріть питання: „Як знайти своє покликання?”.

З метою різнобічного розвитку особистості, формування в учнів здатності до самоспостереження, самоаналізу, самооцінки варто провести бесіди, які спрямовують на осмислення власного „Я”.

Орієнтований варіант бесіди з учнями на теми, які мають безпосереднє відношення до „Я”.

Бесіда „ Успіх у майбутній професії”: 1. Ти задоволений своїм життям? Чому? 2. У тебе є особисті плани? Які саме? 3. Що в житті залежить від тебе? 4. Чого ти домігся власними силами? 5. Що необхідно для перемоги? 6. Від чого залежить успіх у твоїй майбутній професії? 7. Після закінчення освіти в ПТНЗ тобі б цікаво було... Можна запропонувати бесіди на такі теми: ”Ваша мета на найближчі роки?”,

„Ваші плани в інтелектуальному розвитку?”, „Які здібності допомагають вам у досягненні успіху?”, „Як ви оцінюєте рівень моральної культури у професійному спілкуванні?”, „Моральні правила, які допомагають вам у професійній діяльності?”.

Цікавими будуть і „сократівські бесіди”(колективні роздуми над якоюсь важливою проблемою), адже ще Сократ пропонував запитання своїм учням, послідовні відповіді на які приводили до істини. Для таких бесід можна дати такі запитання: „Чи можливо створити своє життя власноруч?”, „Чим може і повинен визначатися вибір професії?”, „Професійна придатність – це ...”, „Професіоналізм – це ...” .

Доречними будуть і диспути, для проведення яких можуть бути використані теми: „Неперервність освіти – навіщо вона?, „ А чому, власне, треба підвищувати кваліфікацію?”.

29

Цікава і така форма роботи, як "відкритий мікрофон": це і критика негативних сторін групи, учнів і роздуми про життєві важливі проблеми. Теми можуть бути різними: "Що я хочу сказати?", "Прошу слова!"

Можна організувати екскурсію на виробництво, у ході якої звернути увагу на естетику праці, провести спостереження за роботою передових робітників. Зустрітися з дизайнерами, конструкторами виробництва. По матеріалам екскурсії оформити стенд чи випустити газету з рубриками: "Романтика звичайної професії", "Наші інтерв’ю" тощо.


1. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні \\Професійно-технічна освіта. – 2004. - №4. – с.2.

2. Амонашвили Ш.А. Школа жизни. М., 1996.

3. Барви творчості./ Науково-методичний збірник. К., 1995.

4. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

5. Боднарчук Г.М. Виховні години.- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2005.

6. Мартинюк К.І. Проблеми життєвого самовизначення молоді. К., 1993.

7. Мартинюк К.І. Проблеми життєвого самовизначення молоді. – К., 1993.

8. Мистецтво життєвотворчості особистості./ Науково-методичний посібник у 2 ч., - К., 1997.

9. Оссовський В.Л. Престиж професії. – К.: Видавництво політичної літератури України, 1986.

10. Шайгородський Ю.Ж. Ціннісні орієнтації учнівської молоді у сфері спілкування. Молодь України. Випуск 5; К., 1996.

11. Щербак Ольга. Міжнародний семінар з розробки стратегії та політики системи професійно-технічної освіти України. \\Професійно-технічна освіта. – 2004. - №4. – с. 45.

30


РОБІТНИЧА ПРОФЕСІЯ – ДОРОГА У САМОСТІЙНЕ ЖИТТЯ.

Лиш праця ржу зотре, що грудь зїдає, Чуття живе, неткнуте заховає. Непросихаючу нору живить. Лиш в праці мужа виробляєсь сила, Лиш праця світ таким, як є, створила, Лиш в праці варто і для праці жить.

Іван Франко

Якщо ви вдало виберете працю і вкладете у неї всю свою душу, то щастя саме вас знайде…

К.Д.Ушинський

… Ким бути? Скільки разів ми задаємо собі це питання в юності? І ким ми тільки не буваємо, поки не станемо дорослими!

Але приходить час - і потрібно вибирати, зупинятися на чомусь одному. І яке щастя, якщо вибір зроблено правильно, й обрана професія стає справою всього вашого життя.

Дорогі друзі, при виборі професії придивіться уважно до тієї чи іншої роботи. Нехай ваш перший самостійний крок буде обдуманим і свідомим. Тільки за умови, що справа вам до душі, можна оволодіти нею і стати добрим майстром. Тоді й робота принесе задоволення.

Іноді молодь вибирає спеціальність тільки за зовнішній блиск, надуманий романтизм, а зіткнувшись з професією по-справжньому, пасує.

Вибираючи професію, юнаки і дівчата іноді потрапляють у скрутне становище дівчини, що колись умовляла відомого вченого-полярника Отто Юлійовича Шмідта зарахувати її до складу арктичної експедиції:

- Я мрію про участь у цій цікавій експедиції, – сказала дівчина. - Ви знаєте метеорологію? – запитав Шмідт. - Ні, не знаю. - Тоді, може, ви знаєте геологію? - Ні, також не знаю. - Може, ви займалися аеродинамікою?

31

- Ні, не займалася. - Вибачте, але, може, ви кухарську справу освоїли? Нам у експедиції кухарі

дуже потрібні. - Ні, і кухарської справи не знаю. - То чому ж ви хочете їхати в Арктику, на яких знаннях і практичному досвіді

ґрунтується це бажання? Неважко здогадатися, що привабило дівчину: яскравий романтичний ореол

незвичайності навколо буденних і разом з тим цілком конкретних професій полярників, громадське визнання. І така ситуація не є винятковою.

Процес знайомства з професією і визначення себе дуже складний, тут небезпечно і згарячу рубити, і сліпо "закохуватися" у професію, поверхово дізнавшись про неї, не "примірявши" до себе. Також небезпечно не помітити, продивитися суть спеціальності, її необхідність вам і суспільству. Шлях до себе ніколи не буває легким.

Працювати з душею, чесно, сумлінно, з повною віддачею енергії завжди було важливо. Робочий, відчуваючи необовязковість підвищення своєї майстерності, поступово губить навички, дискваліфікується. Пасивне відношення до праці породжує низьку якість продукції, брак.

Необхідно стимулювати бажання самовдосконалення, брати на озброєння передовий досвід колег, творчо відноситись до роботи, яка виконується.

Здобуття робітничої спеціальності в навчальних закладах професійно-технічної освіти відкриває перед молоддю шлях у самостійне життя. На сучасному етапі розвитку економіки України якість робочої сили має першорядне державне значення. Сьогодні вже чітко ставляться завдання щодо підготовки кваліфікованого робітника, який зміг би працювати в реальних умовах сучасного виробництва і за новітніми технологіями. Учні ПТНЗ оволодівають загальними і трудовими навичками, що дають їм змогу працевлаштуватися або відкривати власну справу, підвищувати продуктивність праці, використовувати нові технології, вирішувати виробничі завдання з урахуванням змін на ринку праці.

А.С. Макаренко писав: "Ми бажаємо виховати культурного робітника. Отже, ми повинні дата йому освіту, виховати у нього почуття обовязку і поняття честі. Він повинен уміти бути ввічливим, суворим, добрим – залежно від умов його життя. Він повинен бути активним організатором. Він повинен бути наполегливим, володіти собою і впливати на інших. Він повинен бути веселим, бадьорим, підтягнутим, здатним жити і любити життя, він повинен бути щасливим."

Ви, молоді, завтра працюватимете біля верстата, зварювального апарата, монтуватимете будівельні конструкції, зводитимете житлові будинки, шитимете одяг, впроваджуватимете найновіші технології, робототехніку. Для цього потрібно набувати міцних знань, багато і наполегливо працювати, щоб оволодіти професійною майстерністю, творчо, з любовю ставитися до обраної справи.


Обрана професія як справа всього життя.

32

Тільки за умови, що справа до душі, можна досконало оволодіти нею і стати добрим майстром.

Небезпечно продивитись суть спеціальності, її необхідність вам і суспільству. Працювати з душею, чесно, сумлінно завжди було важливо. Необхідно стимулювати бажання самовдосконалення, брати на озброєння

передовий досвід колег, творчо відноситися до роботи. Потрібно набувати міцних знань, багато і наполегливо працювати, щоб

оволодіти професійною майстерністю, творчо, з любовю ставитися до обраної справи.

Поняття

Професійна майстерність, передовий досвід, самовдосконалення, найновіші технології

Можна роздати кожному учневі завчасно підготовлену пам’ятку ”Поради молодим робітникам”:

- перш ніж братися за роботу, потрібно продумати її головні частини так, щоб остаточно склалась готова модель і весь порядок трудових прийомів;

- не братись за роботу, поки не підготовлені необхідні знаряддя праці, зокрема робочий інструмент;

- на робочому місці не повинно бути нічого лишнього, щоб не шукати потрібне серед непотрібного;

- весь інструмент повинен бути розкладений у визначеному, по можливості, раз і назавжди установленому порядку;

- в роботу треба входити поступово; робота згарячу псує і людину, і роботу; - положення тіла при роботі повинно бути таким, щоб і працювати було зручно,

і не витрачати сили на зайві рухи; - якщо робота не ладиться, то непотрібно гарячкувати, а краще, зробивши

перерву, спокійно продумати причини недоліків; - по закінченню роботи слід все прибрати: і вироби, й інструмент, і робоче

місце. Проводити урок рекомендуємо у формі бесіди з метою глибокого усвідомлення

учнями творчих моментів, краси і романтики обраної професії, стимулювання їх активної життєвої позиції.

Розпочинати урок викладачеві необхідно з точки зору громадянина незалежної української держави, яка має прекрасний працьовитий народ, що є носієм високих моральних, духовних, естетичних загальнолюдських цінностей.

Поряд з тим викладач повинен розкрити основні права людини на труд, освіту, утверджених Конституцією України.

Під час бесіди необхідно підкреслити, що серед найважливіших проблем держави система професійно-технічної освіти постає як галузь, що завдає відчутного впливу на всі фактори суспільного життя, зокрема профтехшкола ХХ століття

33

підготувала понад 50 млн кваліфікованих робітників. По суті, кожний 2-й із числа працюючих на виробництві, у сільському господарстві і у сфері побуту отримав свою початкову підготовку в учбових закладах професійно-технічної освіти.

Як відомо, однією з основних засад формування життєвої позиції є використання надбань національної та світової культури. Саме тому на уроці буде доцільним використання перлин народної мудрості та афоризмів, які б розкривали зміст розмови. Народна мудрість (прислів’я, приказки)

Вік живи – вік учись. Жити – людям служити. Не терши, не м’явши не їстимеш калача. Терпіння і труд все перетруть. По праці і честь. Все погане від лінощів.

Із скарбниці античної мудрості

Без важкої праці ніякі посіви не зійдуть. Тіла юнаків загартовуються працею. Вправи породжують майстерність. У постійній праці надія. Завершена справа приємна. Праця вже сама собою насолода. Праця породжує пошану. Наполеглива праця все перемагає. Працюй удень і вночі: не дано нам легких шляхів від землі до зірок. Життя нічого не дає смертним без наполегливої праці. Всякий початок важкий. Неробство породжує вади. Що б ти не робив, роби розумно і передбачай наслідки. Якщо ти розумний, будь бджолою. Бажаючого доля веде, небажаючого тягне. Життя без праці не личить людині.

Афоризми

Сродна праця - наймиліша в світі річ. Г.С. Сковорода

Шляхи світу незбагненні, але важливо не впустити одне: ясною думкою та праведною працею ми допомагаємо торувати ці невідомі для нас шляхи.

Х. Л. Боргес Перше, що ви маєте захопити із собою у путь – це знання. Друге, що ви маєте

взяти з собою, це любов і волю до продуктивної праці – важкої, впертої, розумової

34

та фізичної. Світ – не зала для гультяїв, а велика майстерня, і людина – не мішок для перетворювання їжі та пустопорожнього марнування життя, а передусім – творець і заводій.

П. Сорокін Вибір своєї дороги у житті – справа важка, але не здійснивши його, ризикуєш усе

життя простояти на роздоріжжі. Фортуна не любить лінивих. ЇЇ обранці – люди діяльні.

Л.В. Сохань Можна запропонувати учням і такі форми роботи, як:

- діалог ( діалог з цікавою людиною, діалог з майбутнім, діалог про формулу вибору професії „хочу – можу – треба”);

- захист творчих проектів („Романтика звичайної професії”, „Мій життєвий шлях”);

- усний журнал („ Як знайти своє покликання”); - поштову скриньку („Подорож у майбутнє. Я через 10 років”); - відкритий мікрофон, анкетування, тестування, ділові зустрічі учнів з

представниками підприємств, фермерами, конкурс-захист майбутньої професії, естафету улюблених занять, аукціон народної мудрості (прислів’я та приказки про працю);

- складання проекту свідомого відношення до праці:

1. Добре розуміння своєї справи, уміння в ній орієнтуватися. 2. Прагнення до покращення своєї діяльності, до досягнення майстерності у

праці. 3. Готовність навчатися новим прийомам, застосовувати наукові знання і

технічні удосконалення. 4. Добросовісне і акуратне відношення до роботи, усвідомлення своєї

відповідальності за її успіхи; 5. Ідейне відношення до праці: вважаєш працю моральним обов’язком,

необхідною умовою розумного життя. За таких умов кожен учень зможе висловити свою думку з піднятої проблеми,

вислухати свого товариша, прийти до спільного рішення. Пропонуємо провести невелику прес-конференцію, на якій розглянути

актуальні питання: ”Для чого живе людина?”, „У чому ви бачите щастя?”, „Що таке робітнича совість?”, „У чому краса вибраної вами професії?”, „Чи будь-яка праця може бути творчою?”


Орієнтований варіант бесіди з учнями на теми, які мають безпосереднє відношення до „Я”.

35

Бесіда „Професійна придатність”: 1. Здоров’я і професійне самовизначення. 2. Мислення, пам’ять, увага, вибір професійної діяльності. 3. Темперамент, характер. 4. Інтереси, нахили та здібності. 5. Самооцінка і самовиховання.

Можна запропонувати бесіди на такі теми: ”Ваша мета на найближчі п’ять років”, „Ваші плани в моральному, духовному розвитку”.

Цікавими будуть і „сократівські бесіди”(колективні роздуми над якоюсь важливою проблемою), адже ще Сократ пропонував запитання своїм учням, послідовні відповіді на які приводили до істини. Для таких бесід можна дати такі запитання: „ Чим може і повинен визначатися вибір професії?”, „ Чи потрібна романтика при виборі життєвого шляху?”, „Що краще – грошова, але небажана робота, чи не грошова, зате улюблена?”, „Престижна професія. Яка вона?” .

Доречні будуть і диспути, для проведення яких можуть бути використані теми: ”Ким бути? Яким бути?, „Що я чекаю від життя?”.

Наводимо приклад підготовки диспуту з теми: "Ким бути? Яким бути?" Мета: формувати ідеал особистості сучасного робітника; розкрити престиж

обраної учнями професії; стимулювати активну життєву позицію.

Хід підготовки

Якщо кожна людина на шматку своєї землі зробила б усе, що вона може, якою б

прекрасною була б наша земля. А.П. Чехов

1. За 5 - 10 днів до диспуту написати і повісити у кабінеті плакат-обяву: " Все частіше кожний із нас, хто стоїть на порозі самостійного життя, задає собі питання: хто я? На що я здатний? Яке моє місце у житті? Чим стане для мене професія: справою, котрій я віддам без залишку все своє життя, засобом для існування чи місцем відбуття визначеного часу?" Запропонувати учням подумати над темою дискусії.

2. На обговорення виносяться три проблеми: - Вибір професії. Від чого він залежить? - Бути корисним собі і людям. - Сучасний робітник і естетична культура.

3. Оголосити питання і завдання: - Візьміть інтерв’ю у людей, які досягнули вершин в улюбленій справі, у молодих людей, які закінчили ПТУ, з питань: що було визначальним у виборі вами даної професії? Що вам приносить задоволення, а що засмучує у роботі? Що у вибраній вами професії вас більш за все приваблює: можливість реалізувати себе як

36

особистість, суспільна необхідність, висока заробітна плата, престиж професії тощо. Чи потребує дана професія постійного удосконалення майстерності, подальшого навчання? Які успіхи досягнуті в оволодінні даною спеціальністю (кваліфікаційний розряд, суспільне визнання)? Якими якостями повинна володіти людина вашої професії? Які труднощі зустрічались на шляху до засвоєння професії, до оволодіння майстерністю? У чому краса праці людей вашої професії? Чим займаєтеся у вільний від роботи час?

4. Розпитайте батьків, що на своєму виробництві вони цінують більш за все: привабливість праці, моральну атмосферу у колективі, престижність професії, заробітну плату, недалеку відстань від дому тощо.

5. Подумайте над питаннями і підготуватися до їх обговорення: Чим може і повинен обумовлюватися вибір професії? Чи потрібна романтика при виборі життєвого шляху? Престижна професія? Яка вона?

6. Вискажіть свою думку з приводу підібраних викладачем статей із газет і журналів.

7. Дайте письмову відповідь на питання: якими думками ви користуєтесь при виборі професії: романтикою спеціальності, дитячою мрією, розумінням своєї придатності до даної професії, суспільним значенням професії тощо? Від чого залежить задоволення від роботи? Бути психологічно готовим до праці. Що це значить? Активна позиція сучасного робітника. У чому вона проявляється?

8. Візьміть інтерв’ю у молодих робітників з питань: Як пов’язано підвищення загальної культури сучасного робітника з

вдосконаленням виробництва, чи впливає цей фактор на ріст продуктивності праці? Які вимоги ставляться до сучасного робітника?

9. Урізноманітнити урок, зробити його більш цікавим допоможе створення проблемних ситуацій і їх вирішення. Наприклад:

Доведіть, що робочому будь-якої професії потрібна естетична культура? Чи можна вважати людину духовно багатою, якщо він замкнувся у колі особистих інтересів, а метою своєї праці зводиться тільки до нагромадження матеріальних цінностей.

Цікава і така форма роботи, як "відкритий мікрофон": це і критика негативних сторін групи, учнів і роздуми про життєві важливі проблеми. Теми можуть бути різними: "Що я хочу сказати?", "Прошу слова!"

Можна організувати екскурсію на виробництво, у ході якої звернути увагу на естетику праці, провести спостереження за роботою передових робітників. Зустрітися з дизайнерами, конструкторами виробництва. По матеріалам екскурсії оформити стенд чи випустити газету з рубриками: "Ними пишається підприємство", "Культура праці сучасного робітника", "Романтика звичайної професії", "Наші інтерв’ю" тощо.

37


1. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо

вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні

\\Професійно-технічна освіта. – 2004. - №4. – с.2.

2. Щербак Ольга. Міжнародний семінар з розробки стратегії та

політики системи професійно-технічної освіти України.

\\Професійно-технічна освіта. – 2004. - №4. – с. 45.

3. Мартинюк К.І. Проблеми життєвого самовизначення молоді. – К.,

1993.

4. Мистецтво життєтворчості особистості. /Науково-методичний

посібник у 2 ч., - К.,1997.

5. Оссовський В.Л. Престиж професії. – К.: Видавництво політичної

літератури України, 1986.

38


ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій – неси свій хрест. Настане час і піде все в архів. Уламки долі винесе на сушу. Життя – спокута не своїх гріхів. Життя – це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу.

Л. Костенко

Молодість – особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина визначає свої життєві орієнтири, розробляє життєву стратегію і життєві плани. Ось чому в цю відповідальну пору молода людина потребує підготовки й уваги суспільства, яке зобов’язане забезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти самореалізації здібностей кожного, досягнення своїх життєвих цілей. Але молодь – це самостійний і повноцінний учасник соціально-економічних процесів, де вона соціально зріє й формується як активний громадянин суспільства.

І від того, яким увійде у самостійне життя молоде покоління, як впишеться у суспільні процеси, наскільки активно воно братиме участь у суспільному житті, розв’язанні завдань, які нині стоять перед українським суспільством, значною мірою залежить доля країни, її завтрашній день.

У концепції освіти ХХІ століття, що розроблена комісією ЮНЕСКО, підкреслюється: система освіти повинна вирішувати численні проблеми, що ставить перед нею інформаційне суспільство в перспективі неперервного збагачення знань і виконання обов’язків громадянина, який відповідає вимогам нашого часу. „Освіта протягом усього життя стоїть на чотирьох стовпах: навчитися пізнавати, навчитися робити, навчитися жити разом, навчитися жити”.

Оволодіння мистецтвом життя – ось, на нашу думку, головна тема, навколо якої йтиме розмова на Першому уроці життєтворчості. Видатний український просвітитель-гуманіст Григорій Сковорода, надаючи особливого значення такому важливому мистецтву, як мистецтво жити, писав: „Деякі, як говорить Сократ, живуть, щоб їсти і пити. Більшість зовсім не знає, що значить жити, і хоч вони й бажають їсти, щоб жити, однак не можуть по-справжньому жити, бо навчитися найвеличнішому мистецтву життя – справа дуже важка...”

Перший урок має бути урочистим і святковим. Прагнення до осягнення сенсу життя, високих життєвих цілей – одна з важливих соціально-моральних потреб

39

людини; пошук відповіді на питання про своє життєве призначення – одне з найвищих прагнень людської душі; життя людини має бути чомусь присвячене – це становить його глибинну сутність – ці думки у різних словесних інтерпретаціях, у роздумах і обміркуваннях мають прозвучати для учнів.

На першому уроці необхідно зосередити увагу на розкритті нижчеподаних ключових тез і понять.


Життя складається з протиріч. Духовність як основа цілісності людського життя („У феномені людського

життя є два обличчя – біологічне і духовне.” Х. Ортега). Віра, надія, любов як необхідні складові цілісного життя. Людське життя як соціальне явище. Мудрість, як духовно-психологічна техніка для проживання життя. Моральні устої життя: мистецтво жити і поводитись по-людськи. Соціально-психологічний стан людини за соціальної та особистісної кризи. Праця у системі життєдіяльності молодої людини (Молодіжний бізнес, ділове

спілкування). Сім’я в системі життєвих цінностей особистості („Будь-яка сім’я становить

частину держави”. Аристотель). Дружба і кохання в системі життя особистості („Людина без друзів, що дерево

без коріння.” Народне прислів’я). Людина наодинці з собою („Є самотність, якої шукають, і є самотність, якої,

навпаки, бояться і від якої страждають, вона негативна і болісна.” Н. Аббаньяно). Життєві орієнтації сучасної молоді. Становлення особистості. Творчість як принцип життя. Екологічні, демографічні, енергетичні, техногенні та інші проблеми та шляхи їх

вирішення.

Поняття

Сенс життя. Суспільне та індивідуальне життя. Життєва мудрість. Цінності життя. Проблема особистості. Життєвий світ (власне „Я”). Самовираження. Самоствердження. Самореалізація. Життєвий проект.

Можна роздати кожному учневі завчасно підготовлену пам’ятку „Вирушаючи

у життєву подорож” (Перлини світової мудрості). Пізнай себе. Пізнай свою природу, аби пізнати істину. (Г. Сковорода) Три шляхи є у людини, щоб діяти розумно: перший – найблагородніший – роздуми; другий – найлегший – наслідування;

40

третій – найгіркіший – досвід. (Конфуцій) Свою долю потрібно обирати вільно і так само переживати та здійснювати.

(Гегель) Щоб жити чесно, треба рватися, плутатися, битися, помилятися, починати і

кидати, і знову починати, і вічно боротися. (Л. Толстой) Перше, що Ви маєте захопити у життєву путь – це знання. Беріть її у

максимальній кількості. Друге, що маєте взяти з собою, це любов і волю до продуктивної праці – важкої, впертої, розумової та фізичної. Часи „солодкого байдикування” скінчилися. Світ – не зала для гультяїв, а велика майстерня, і людина – не мішок для перетворювання їжі та пустопорожнього марнування життя, а передусім – творець і заводій.

Тільки знання і праця допоможуть подолати життєву путь. Кожен із цих скарбів, узятий окремо, - не порятують Вас.

Вирушаючи у путь, запасіться також сумлінням, моральними багатствами. (П. Сорокін)

Проводити урок рекомендуємо у формі бесіди з метою глибокого усвідомлення учнями, що життя людини проходить у співіснуванні з іншими людьми мікро- і макросуспільства; що кожен із нас неповторний, незалежно від національних, расових чи інших відмінностей; що спілкування від народження до смерті – найбільша цінність людського життя, яке складається з чотирьох аспектів існування: духовне, фізичне, психічне, соціальне.

Розпочинати урок викладачеві необхідно з точки зору громадянина незалежної української держави, яка має свою територію, символіку, прекрасний працьовитий народ, що є носієм високих моральних, духовних, естетичних загальнолюдських цінностей.

Поряд з тим викладач повинен розкрити основні права людини на труд, відпочинок, волевиявлення, освіту, соціальний захист особистої гідності, утверджених Конституцією України. Необхідно підкреслити, що, маючи особисті права, кожен має поважати права інших.

Під час бесіди необхідно підкреслити, що серед найважливіших проблем держави система професійно-технічної освіти постає як галузь, що завдає відчутного впливу на всі фактори суспільного життя.

Вважаємо важливим в процесі діалогу з учнями обговорити значущість життєвого внеску видатних особистостей регіонів, в яких проживають і навчаються вихованці відповідного навчального закладу.

Обов’язково слід акцентувати увагу на важливості здоров’я людини як необхідної складової життя, перевазі здорового способу життя, шкідливості тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, небезпеці, яку несе захворювання на СНІД.

Як відомо, однією з основних засад формування життєвої позиції є

використання надбань національної та світової культури. Саме тому на уроці буде

41

доцільним використання перлин народної мудрості та афоризмів, які б розкривали зміст розмови.

Народна мудрість (прислів’я, приказки). Де є життя – там є надія. Де немає болю – там немає життя. Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння. Життя – то їзда в невідоме. Живи не так як хочеш, а так як можеш. Кожному життя миле. Вік живи – вік учись. Жити – людям служити. Афоризми

- Молоді дуже не люблять моральних проповідей. Чому ж, коли вони постаріють, справа радикально змінюється?

- Немає більшого багатства, ніж мудрість. Немає гіршої злиденності, ніж невігластво.

- Коли у людини є мета у житті, їй не загрожує нудьга. - Вибір своєї дороги у житті – справа важка, але не здійснивши його, ризикуєш

усе життя простояти на роздоріжжі. - Життя отримує своє багатство від світу, ціну йому дає любов. - Життя – це не ті дні, що минули, а ті що запам’ятались. - Ні про що і ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим,

адже турбота – рух душі, а життя – це рух. - Життя кожної людини – є шлях до самого себе. - Здоровий спосіб життя – це необхідно. Психологічне здоров’я – це важливо.

Варто промовити викладачу вступне слово: Людина ... Вінець творіння. Для чого вона приходить на землю, для чого живе і

куди йде після смерті? Рано чи пізно кожен замислюється над цим питанням. „Життя прожити – не поле перейти”, - стверджує народна мудрість. Споконвіку

люди замислювалися, чому вони приходять у світ, як треба жити, якою повинна бути кожна особистість. Життя - великий дар Божий. Людина приходить на землю і живе один раз, і за своє життя вона повинна навчитись мудрості. А мудрість у тому, щоб навчитись любити людей.

„Собори душ своїх бережіть”, – ці слова старенького вчителя з роману О.Гончара „Собор” стали символічними. Вони прозвучали як застереження від духовного занепаду. Вони є актуальними сьогодні, коли духовні цінності відсуваються на задній план, коли в гонитві за матеріальними благами людина забуває про них. А без них людина втрачає Божу подобу, перетворюється в робота,

42

для якого головне - кар’єра, гроші. Нещасливим буде той, хто дбає лише про матеріальні блага, забуваючи при цьому про моральні цінності.

Ми повинні бути добрими, чесними, любити своїх рідних, піклуватися про них, поважати кожну людину, якою б вона не була, не бути байдужими до чужого горя. Саме ці моральні якості завжди були і будуть найголовнішими критеріями порядності.

Ми живемо сьогодні, і життя випробовує нас кожний день і час, ставлячи перед нами масу проблем суто особистого характеру і проблем глобальних. Життя вимагає від нас дії, а не пасивного споглядання. Воно вчить нас боротися і перемагати, бо в цьому і є сенс життя.

Упродовж уроку радимо використовувати уривки з творів поетів і письменників життєстверджуючої тематики, а саме: Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини, Володимира Винниченка, Ліни Костенко, Василя Стуса, Альбера Камю, Олеся Гончара, Олександра Довженка та інших. Наприклад:

Є люди, як дуби, і є дуби, як люди: безстрашно грому підставляють груди, хоч знають добре – їм загибель буде. На життєвій дорозі у людини одна вершина, чи й нема вершини. А геній – моє сонце у путі, воно ж виходить у зеніт щоднини. Життя – це шлях, що переходить в шлях, - кінця не має ні одна дорога. Смерть – тимчасовий міст, що на вітрах ледь-ледь стоїть і наганяє страх. Не смерті я боюсь, а темноти, в якій не можеш сам себе знайти. Благословенне світло дня і ночі, мисль, у якій засвічуєшся ти!

(Д. Павличко) Доречними будуть і поезії Т.Г. Шевченка „У всякого своя доля”, В. Симоненка

„Ти знаєш, що ти людина?”. Доцільно до сценарію уроку включити музичні твори М. Лисенка, Гулака-

Артемовського, Я. Степового, В. Івасюка, І. Шамо, Григорія Майбороди, Петра Майбороди, Людвіга ван Бетховена; репродукції відомих картин: Рафаеля, Пабло Пікассо, Леонардо да Вінчі, Г. Бідструпа, В. Мухіна, Е. Делакруа, І. Їжакевича, Клода Моне та ін.

Можна запропонувати учням і такі форми роботи, як:

43

- діалог („Життя – це любов і помилка”, діалог з цікавою людиною, діалог про сенс життя або про його цінність, про здоровий спосіб життя, про формулу вибору професії „хочу -можу – треба”);

- захист творчих проектів („Мій життєвий шлях”, „Кроки до життєвого успіху”, „Я – депутат”);

- усний журнал („Цінності і пріоритети життя”, „Як знайти своє покликання?”); - поштову скриньку („Подорож у майбутнє. Яким я буду через 5, 10, 20 років?”); - відкритий мікрофон, анкетування, тестування, КВК, зустрічі з цікавими людьми,

літературно-музичне свято „З вірою по життю”, круглі столи за участю поетів, письменників;

- складання життєвого проекту за напрямами та програмними тезами: 1. Духовні цінності (Краса людини. Мудрість. Добро. Віра. Мораль.) 2. Фізичний розвиток (Здоров’я, краса. Фізичне загартування. Аналіз власного

здоров’я. Методи оздоровлення. Спорт. Рух. Їжа і здоров’я. Наркотики.) 3. Психічний розвиток (Підкоритись долі чи перемогти? Де брати сили в

тяжку хвилину? Як пережити горе? Настрій. Стрес. Сила особистості. Психічні травми. Душа. Мої невдачі, поразки. Риси характеру. Психічне здоров’я.)

4. Соціальне становище (Перше кохання. Шлюб. Сім’я. Сімейна економіка. Самотність. Щастя. Держава. Особисті права. Професія. Навчальний заклад. Довкілля. Чорнобиль. Я – громадянин.)

За таких умов кожен учень зможе висловити свою думку з піднятої проблеми, вислухати свого товариша, прийти до спільного рішення.

Пропонуємо провести невелику прес-конференцію, на якій розглянути актуальні питання: „Що таке життя?”, „Який його ключовий смисл?”, „У чому цінність життя?”, „Що я ціную?”, „Для чого я живу?”, „Мета перебування людини на Землі”, „Що таке професія?”.

Можна провести „хвилину відвертості” з такими запитаннями: „Принципи мого життя. Моє життєве кредо. У що я вірю? Яким життєвим цінностям віддаю перевагу?”, „Мої невдачі, поразки, риси характеру, яких не вистачає. Як я долаю невдачі. Чи вважаю себе особистістю? Чи хотів би почати життя знову?” або тренінг спілкування за таким планом:

1. Краса навкруги нас: благотворний вплив музики, живопису, поезії, природи на естетичний розвиток учнів.

2. Краса людських відносин як вища краса життя, людина серед лю 3. дей, моральні категорії: добро і зло, милосердя і жорстокість,

відповідальність і байдужість; дружба і товаришування і т. д. 4. Естетичне і етичне: естетичний смак, зовнішня і внутрішня краса, культура,

вихованість, етикет, манери поведінки, правила гарного тону. 5. Культура спілкування: ввічливість, такт, співробітництво як основа добрих,

творчих відносин, які виключають національні і політичні конфлікти.

44

6. Зовнішній вигляд людини. Краса і мода. У світі речей. Культура вільного часу.

7. На шляху самовдосконалення. Ази фізкультури. Здоров’я. Виховання волі. Як зрозуміти себе. Як перемогти себе.


Орієнтовні варіанти бесід з учнями на теми, які мають безпосереднє відношення до „Я”.

Бесіда „Час життя людини”:

1. Як ти гадаєш, до якого віку ти доживеш? 2. Що важливе сталося з тобою, коли ти був маленьким? 3. Що цікаве відбулося з тобою сьогодні? 4. Які приємні – неприємні події можуть статися з тобою:

- найближчим часом? - коли закінчиш ПТНЗ? - коли будеш дорослою людиною? - коли перетворишся на старого?

Бесіда „Цінність життя”:

1. Ти задоволений своїм життям? Чому? 2. Що в житті для тебе найдорожче? 3. У тебе є особисті плани? Які саме? 4. Що в житті залежить від тебе? 5. Чого ти домігся власними силами? 6. Що необхідно для перемоги? 7. Ти – хороша людина? Чому так вважаєш? 8. Чим ти особливий? 9. Чим схожий на інших? 10. Що ти зробив по совісті?

Бесіда „Професійна придатність”:

1. Здоров’я і професійне самовизначення. 2. Мислення, пам’ять, увага, вибір професійної діяльності. 3. Темперамент, характер. 4. Інтереси, нахили та здібності. 5. Самооцінка і самовиховання.

Можна запропонувати бесіди на такі теми: „Досвід і висновки, які ви винесли з дитинства”, „Ваші бажання, плани в інтелектуальному, моральному, духовному розвитку”, „Ваша мета на найближчі п’ять років”, „Золоті правила життя”.

Цікавими будуть і „сократівські бесіди” (колективні роздуми над якоюсь важливою проблемою), адже ще Сократ пропонував запитання своїм учням,

45

послідовні відповіді на які приводили до істини. Для таких бесід можна дати, наприклад, такі запитання: „Кому краще живеться – людині, яка має совість, чи тій, яка її не має?”, „Чи можна поступатися совістю для отримання засобів на добре діло?”, „Чи дисципліна обмежує свободу людини?”, „Що значить жити з гідністю?”.

Доречні будуть і диспути, для проведення яких можуть бути використанні теми: „Що я чекаю від життя?”, „Як я справляюсь із життєвими труднощами?”, „Що у мене на душі?”, „Що мене хвилює в моєму майбутньому?”, „У чому цінність життя. Що я ціную?”, „Сила особистості. У чому вона?”, „Що робить мене щасливим?”.

Рекомендуємо дати учням прокоментувати такі вислови:

„Життя – це проблема, яку повинні вирішувати ми. Життя – це відкриття ... Безперервне відкриття, яке ми здійснюємо відносно себе і навколишнього світу.”

Х. Ортега

„Життя за своєю природою діалогічне. Жити значить брати участь у діалозі. У цьому діалозі людина бере участь вся і всім життям: очима, губами, руками, душею, духом, всім тілом, всіма вчинками.”

М. Бехтін

„Головна мета життя людського є дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті, але не кожен – головну мету, себто не кожен піклується, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне.”

Г. Сковорода Цікава і така форма роботи, як „відкритий мікрофон”: це і критика негативних

сторін групи, учнів і роздуми про життєвоважливі проблеми. Теми можуть бути різними: „Що я хочу сказати ...”, „Про що у мене болить душа ...”, „Прошу слова!”

Заслуговують на схвалення й інші інтерактивні методи розкриття даної теми. Наприклад, програма серії ігор „Парламентські дебати”. Гра „Ідеологія життя”: обговорюються питання смислу життя, його цінностей, цілей, пріоритетів. Гра „Життєві очікування”: які вимоги висуває сучасне життя до людини, чого можна очікувати від суспільного життя в економічному, соціально-політичному, духовному плані, чого власне ми бажали б від життя.

Комплект ролей: 1) Три партії: 1 – обстоює як головне в житті – матеріальний добробут, комфорт; 2 – за духовне самовдосконалення; 3 – за добробут та духовне самовдосконалення. 2) Експертна рада (психолог, економіст, правознавець).

46

3) Аналітична рада (3 особи). 4) Головуючий.

Члени партії придумують назву партії, лідери виступають з програмними доповідями. Їх обговорюють, задають питання. Експерти аналізують аргументацію партійних лідерів, члени партії звертаються до експертів за допомогою. Аналітична рада підводить підсумки. Головуючий організовує хід дебатів, встановлює черговість виступів, слідкує за регламентом. Після гри гравці оцінюють її хід, визначають, яка програма перемогла, оцінюють діяльність аналітичної ради. Головуючий підводить підсумки.

Урізноманітнити урок, зробити його більш цікавим допоможе створення проблемних ситуацій і їх вирішення. Наприклад:

За східною легендою, одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Вони створили зірки сонце, місяць, моря, гори, квіти, хмари, потім Людину і, насамперед, Істину життя. Однак постало запитання: куди заховати її, щоб людина не змогла її відшукати? Їм забажалось подовжити шлях цього пошуку. „Давайте сховаємо її на найвищій гірській вершині”, - сказав один. „Давайте покладемо її на дно найбільш глибокої і темної безодні”, - запропонував другий. „Давайте сховаємо її на самій далекій зірці”, - додав третій. А найбільш давній бог сказав: „Ні. Ми заховаємо Істину - - - - (в іншому місці). Так вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що носить її постійно в собі.”

Як ви думаєте, то де запропонував він сховати Істину і чому там? Або: Якщо прислухатись до Конфуція, є три шляхи до істини: перший – шлях до наслідування, найлегший; другий – розмірковування, найблагородніший; третій – шлях власного досвіду, найгірший. Який шлях обрали б Ви? Чому? Для того, щоб учні глибше розібрались у собі, реалістичніше та точніше

визначали свої життєві цілі, можна виконати таку вправу: Мої життєві цілі. Учень бере 4 аркуші паперу. На 1 аркуші пише „Які мої життєві цілі?” і дає

відповідь. На 2 аркуші „Як я хотів провести найближчі 3 роки”, відповідає. На 3 аркуші „Якби я знав, що мені залишиться жити 6 місяців, як би я їх прожив?”.

Мета цієї вправи – з’ясувати, чи нема чогось важливого для нього, що не зробив і навіть не замислювався над цим. Нехай порівняє аркуші. Чи є однакові цілі на 3 аркушах? То і будуть його цілі життя.

З метою розвитку письмового зв’язного мовлення можна дати такі завдання: 1. Заповнити скарбничку думок про життя. (Наприклад: Людське життя – це

таємниця. Треба жити у згоді з собою і т. ін.) 2. Написати міні-твір-роздуми за схемою:

1) Зав’язка.

47

2) Розвиток події. 3) Кульмінація. 4) Закінчення події. 5) Розв’язка.

Теми: „Хвала життю”, „Кроки до життєвого успіху”, „Краса і велич людини”, „Ми відповідальні за все у нашому житті”, „Мої невдачі, поразки, успіхи”.

3. Написати листи: „Послання до себе”, „Історія мого життя”, „Самосповідь”, „Лист товаришеві”, „Лист до сучасників”, „Лист майбутнім поколінням”, „Лист до депутата”.

У заключній частині уроку необхідно зробити короткі висновки стосовно життя як найвищої цінності, а саме: соціального, духовного, психічного, фізичного аспектів існування людини в сім’ї, в колективі, у суспільстві.

Підсумовуючи розмову, допомогти учням усвідомити, що:

- „Людина приходить в цей світ і виховується для повнокровного, веселого, вільного і радісного життя”. (Л. Толстой);

- „Негарно, коли в людини все сіре: душа, думки, погляд”. (М. Стельмах); - „Життя без радості, здорового духу проходить без користі, поширюючи

навколо себе тільки темряву і тугу”. (Л. Толстой); - „Ми не можемо вирвати жодної сторінки із нашого життя”. (Ж. Санд); - „Життя – мистецтво, але люди в ньому часто залишаються дилетантами”; - „Життя людське – найвища цінність”;

- „Моє життя – це храм чи купа цегли?”.

Напутніми словами можуть бути рубаї черкаського поета В. Гончаренка:

Життя – це вимір нашого шляху. Говорять: „Тут усе як на духу: де кривизна, де прямо й чесно йшов, служив де правді, де служив гріху.

* * * Життя – не келих, щоб його розбити. Щоб пити з келиха – зумій його зробити. Життя – дорога: доля й крутизна, та славу у людей потрібно заслужити.

* * * Є витоки чарівного життя: одні – із Всесвіту, а інші – з небуття. Тримайте чашу чесними руками: де правда, там не буде каяття.

* * *

48

В життя ми входимо, як у весняний сад. у старість входимо, як літо в листопад. Хто знав свою мету, той каятись не буде. На потім не лишай: не вернешся назад.

* * * Життя коротке нам дала природа-мати. Але на цій землі про вічність слід подбати. Та все ж не славою повинні ми гордитись, а справами, що людям мусим дати.

Бажано висловити віру у дотримання учнями 10 заповідей:

1. Роби добро. 2. Бійся скривдити людину. 3. Люби і прощай людям. 4. Стався до інших так, як би хотів, щоб вони ставились до тебе. 5. Бережи честь змолоду. 6. Пізнай себе і світ. 7. Знайди свою мету в житті. 8. Не лінуйся і не шукай виправдання власним слабостям. 9. Краще віддай своє, ніж візьми чуже. 10. У хвилину відчаю не губи віри у себе, зумій сказати собі „Хай живе

життя!” Використана література

1. Шайгородський Ю.Ж. Ціннісні орієнтації учнівської молоді у

сфері спілкування. Молодь України. Випуск 5; К., 1996.

2. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

3. Мистецтво життєвотворчості особистості./ Науково-методичний

посібник у 2 ч., - К., 1997.

4. Амонашвили Ш.А. Школа жизни. М., 1996.

5. Барви творчості./ Науково-методичний збірник. К., 1995.

49

Для заміток

ПЕРШИЙ УРОК – КРОК ДО...

Documents