Юрій Федькович

у листах

Життя Буковинського Соловія

його устами

Актуальність Прагнення розкрити внутрішній світ

автора, його погляди, особливості його мови через особисте листування з друзями й соратниками

Об’єкт дослідження

Листи письменника

Мета•дослідити епістолярику Ю.Федьковича з

близькими, друзями, соратниками

• розкрити особистість митця

•з’ясувати певні моменти особистого та

суспільного життя

Листи – одна з можливостей авторової самореалізації; мова епістолярії більш за все природна, невимушена…

А. Сагаровський

Коло адресатів Ю.Федьковича

К. Горбаль, Д. Танячкевич

А. Кобилянський

М. Драгоманов В. Шашкевич

С.Воробкевич

Аспекти дослідження епістолярики Ю.Федьковича

• Мова листів• Любов Федьковича до Батьківщини• Хвороба письменника• Стосунки в родині• Творчість• Думка письменника про відомих

митців

•зменшено-пестлива лексика: «За Твою думочку дуже Ти файненько дякую»

(К. Горбалю)•Діалектизми: «Коби тото я ся хоть на два роки в своїй

землі вздрів, заспівав би я вам інак..» (К. Горбалю)• епітети у звертаннях до адресатів-друзів: «благородний, чесний пане», «любий друже»

- А.Кобилянському«любчику», «братику мій солодкий» -

Д.Танячкевичу

ОСОБЛИВОСТІ МОВИ

(К. Горбалю)(К. Горбалю)

Любов до Батьківщини

«Чому відрікся […] від своєї батьківщини […] Покинути країну, сповнену пісень, поезії, і переїхати, де каса є вівтарем, а таблиця множення – найсвятішим?”

А. Кобилянський

“Німчики мене, братчику, доїдють. Кажуть зрікатися свого народу, свого краю, свої музи або подякувати їм за пенсію. Я на посліднє пристав; тепер відки жити?”

З листа Костю Горбалю від 1867 р

Хвороба

У кінці 70-х – на поч. 80-х років у житті й творчості митця настає криза

З листа А.Кобилянському в квітні 1861:

«Не бануйте на мене, що я си Вам з моїм листом так спізнив, але я дуже слабую і від німецького великодня нині по перший раз на годинку з ліжка устаю…»

Стосунки в родині “Я з роду простий

мужик…”

«А я ся з дому не називаю Осип

Федькович, але Юрій Коссован»

(з листа до Д. Танячкевича)

• так пише Кобилянському у квітні 1861: «… Мама, хоть з простого стану,

встидаєси ним, гордує і лиш на висоту бгає […], а я лиш в простім стані щасливим бути можу»

Творчість “Ні, пане Кобилянський, я дармоїдом не хочу – не можу бути”, - заявляє у листі від 1861р

«Скоро манускрипт моїх поезій буде готовий (може, за 3 місяці, бо я всі мої поезії переіначую) […], а відтак озьмуся до «Довбуша», коли доти ще дочекаю», - з листа Д.Танячкевичу в січні 1863 р

«Уже се слово [Шевченко] саме є таке чудотворне, що

нічо не треба, лиш го речі…» (1862 р. до К.Горбаля)

“Нема в нас сонця, як Тарас, немає місяця, як Квітка, і нема зіроньки, як наша Марковичка”

(до Д.Танячкевича, 1863 р.)

«… звичайніш та краще не годен уже ніхто написати, - щодо форми, то она перевершила ще Квітку»

(до Д.Танячкевича, 1863 р.)

Я – просто собі – гуцул.Моя школа була

Чорногора,а не львівська або

віденська академія.Юрій Федькович