Руденко Світлана Василівна

Виховання любові до української мови та літератури як органічної

частки світової культури в процесі викладання зарубіжної

літератури

16 червня 2015 року Міністерством освіти і науки України було зареєстровано наказ № 641 «Про

затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації

Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-

патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах».

Концепція визначила нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта

громадянського суспільства, громадянина-патріота України

Згідно даної Концепції необхідно, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-

патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її

національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в

суспільстві.

Виокремлення як одного з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання. Повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

Необхідність виховання в учнівської молоді національної самосвідомості, налаштованості на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

Системність здійснення виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

Виховання поваги та любові до державної мови. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

Формування моральних якостей особистості, культури поведінки, виховання бережливого ставлення до природи, розвиток мотивації до праці.

Основні положення Концепції національно – патріотичного

виховання

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

- через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Одним із завдань зарубіжної літератури є виховання любові до української мови і літератури як

органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови

національних традицій і цінностей

Руденко Світлана ВасилівнаПід час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах необхідно звертати увагу учнів на

майстерність художніх перекладів:

Івана Дзюби («Іссумбосі, або Хлопчик – Мізинчик»), Сидора Сакидона («Пані Метелиця»), Миколи Терещенка (поема «Русла і Людмила», байки І. А. Крилова), Наталі Забіли («Казка про мертву царівну та сімох богатирів»), Ольги Сенюк (казка «Соловей»), Василя Мисика («Про коника і Цвіркуна»), Миколи Бажана («Нічна пісня мандрівника»), Леоніда Первомайського («Задзвени із глибини…»), Лариси Боженко («Лобо – володар Курумпо»), Юрія Корецького («Пригоди Тома Сойєра», «Острів скарбів»), Віри Наливаної («Полліанна», Валентина Корнієнка («Аліса в країні Див»), Антіна Хуторяна («Ніч перед Різдвом», «Товстий і Тонкий», «Сліпий музикант»), Миколи Лукаша («Моє серце в верховині», «Листівки з видами міст»), Олександра Олеся («Пісня про Гайавату»), Івана Франка (балада «Король Лір і його дочки»), Михайла Ореста («Рукавичка»), Марійки Пригари («Світязь»), Євгена Крижевича («Вересковий трунок») та інших.

Розповідаючи про національні традиції, образи, звичаї українського народу, що знайшли відбиток у творах,

наприклад: О. Пушкін «Руслан і Людмила» повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» чи повісті В.Короленка «Сліпий музикант», слід звертати увагу школярів на милозвучність,

барвистість української мови, якою послуговувалися перекладачі.

Важливо акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості митців зарубіжної літератури: А.Чехова,

В.Короленка, А.Міцкевича, М.Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж.Олдріджа, Олександра Гріна, тощо.

Вчитель має показати учням особливості втілення української теми в творах цих авторів.

А.П.Чехов: «Я люблю її (України) літературу, музику і прекрасну пісню,сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Т.Г.Шевченко» (оповідання “Неприємність”, “Красуні”, водевіль “Трагік насамохіть”, “Іменини”, “Нудна історія”, п'єсах “Лєший” та “Чайка”.

Український відбиток спостерігається у численних художніх та публіцистичних творах В.Г. Короленка: «Історія мого сучасника», «Ліс шумить», «Судний день», «У поганому товаристві», «Сліпий музикант», «Парадокс», «Без язика», «Марусина заїмка», «Сорочинська трагедія», «Мазепа і Котляревський» та ін.

Адам Міцкевич: «Я був вражений українською мовою. Українські простори є столицею ліричної поезії» (цикл «Кримські сонети», балади «Світязь», «Чати».

Михайло Булгаков: «Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ!» Шолом Алейхем: «Киев - это мой город…То, что я не могу быть в Киеве,  навевает на меня печаль». Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні

Оноре де Бальзак: «…Ось я і побачив цей Північний Рим, це татарське місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…».

Джеймс Олдрідж: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань» (стаття «І в мені частка України»).

Під час знайомства учнів з біографіями письменників, текстами художніх творів необхідно інформувати про літературні музеї

України та інших країн

Київський літературно-меморіальний музей-квартира Миколи Бажана

Державний літературний музей

Національний музей літератури України

Літературно-меморіальний музей

 Михайла Булгакова

Музей Шерлока Холмса. Англія Музей Шекспіра. Англія

Музей Гете. НімеччинаБудинок – музей Марка Твена. США

Програмою із зарубіжної літератури передбачено також володіння школярами інформацією про бібліотеки України (центральні, а також у рідному місті, селі)

Національна парламентська бібліотека України

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського 

Обласна дитяча бібліотека. Черкаси

Обласна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. Черкаси

Всі перераховані аспекти навчальної діяльності на уроках зарубіжної

літератури сприятимуть формуванню поваги до української мови та культури,

національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних

цінностей та необхідності їх збереження в умовах глобалізації світу.

Презентацію підготувалавчитель зарубіжної літератури

та російської мови Балаклеївської

загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів № 2

Руденко Світлана Василівна