дивовижний світ птахів поліського краю
TRANSCRIPT
Мельничук Н.В. . ,Щивовижний cBiT птахiв гrолiського краю). Навчально-методичний посiбник. - Березне, 20|2. - 88 с.
Коротка анотацiя посiбника. В посiбнику подаЕо опис i характеристикаптахiв полiського краю. У роботi використано матерiал iз джерел народноТмудростi. Наведено розробки ypoKiB щодо даноТ теми. Матерiал
рекомеЕдуеться використовувати на уроках <<Я i УкраiЪы.
Рецензенти: Чернецька Т.М., заступник директора з навчutпьЕо-виховноr
роботи Полiсъкоi зага-пьноосвiтньоi школи I-III ступенiв
СхваленоустановирайонноТ ради (протокол }s2 вiд аЗ.а2.20|2 року )
науково-методичною радою КомунальноТ науково-методичноl<<Березнiвський районний методичний кабiнет>> Березнiвськоl
;
:ll:lII;l,IlllIllrrl;l:l:
,Il
lrlIlrlrl;:l;
-
Прчччнч знчкн@ння пmажlв:
*б ал а gт стэ в a*i е в едё жкýýý JЁ &*{}ж ý€ к г*э{:ýтgэjý{ер #fl ЁЁ ý
зберiгаЕ{ня зФнре аз**",ý*ýý*ý-.xк*.sý вв зяЁ*тý; *кýз*рЕя*
ýftркlе;
{ý*а*€уr,ý*}яýýя &tФ;т gэдЁ { *с:gз#-,ýрgа*{} -*t;э,*tп* к_ъ,} {
*-ýЕф*т*р*ж*ýIн_frл Е& ЕЕт,ýахаеýЕ,4
I+
+
t
' *?,#,,}йl-jъ _ж,еэдсэрсззые:ý J, *g;€,,**я{т
Хtл,r;аifuхх,,
до qого TaIc жадiбно праrнебi,abшicrb,/.W}SЁ":ý,*ýЁfri ба,я-я -ruъ#,-,Ёý{}р,$а*g;,dяяfýф,,Ё,f
J # 1Г€Е;1 *Ъёf {.} j$'# fl ýýý,flf-
i тъаршrt, що ii'насел-gють.Карл Гулье
нинi справдi дедалi бiльше gлiд спольатися на рiднi кttJlюжi, анiж на
далекi мандри. А оскiльки взимку гIриJUIгти до криги зalхоче не кожен,
можЕа проýт{} уважнiше рсззирнугися довкOла: зшловий ршгм життя
природи ма€ своi шринади. Головнi дiйовi особи феi пори - гIт.tхи.
ПтахИ - однi з наfпдiкавiшIФL найчарiвЕiшIф( ствOрiIъ, всни здавна
пр1,Iваб;*о:отъ JIIодш{у cBoiM yMiHHm,r лiтати барвами, поведlнкою,
розмаlттям,
Усього в cBiTi мешкас б.lrrвъко 9400 видЬ гпахiв. Iз ншl 1 тис. видiв
перебувае пiд загрозаю зникнеrrrrя. В ykparHi зареестровано блr,вько 400
видiв гrтахiз; 67 з lшx занесенно до Нацiонаьноi Червоноi книги. А l7o/c
гпахiв мOжугь зникнуги Еа нацIю( очtlх.
А це вже ý€}ша сЕадщиЕа i наш rr береггlt-
ocTar*riM часом збережеrrrrя довкiл:rя набувае дедапi бiльшо:
aKTy€rлbHocTi.
На жагь, JIюдсъка дiяльнiсть гrршвела до катаýрофiчнltх наслiдкlВ н(
тiльки д{я самоi природи, а fl дJuI людmщ яка € невiд'емною часткою
Повсякчас ми зiштовхуемOсъ з низкою проблеллл наша IIитна вOда € м€tп(
прIцатною дirя використанIuI, забружrенiсть грукгiв i повiтря l
надзвичайно висОкими, BMicT шкiдлlшлос для людини речOвин у продукта)
харчуванЕя знltчно не перевIщус Еорми - i це дапеко не повний перелir
фактарiв, що негативI{о вIIпЕв€lютъ на Haпre х{иття.
6
cфpi екологiчlrого BlD{oBaHIя учнiв. Тшс i я, € сво€рiднl.ц,rи flрIс,илъником
творчостi веrпжого Еедzгога.
я згьа зi словами В. О. Сух*лашпrського цро те, що сама собою
природа Ее розвИвае Й не вIФ(оВус. Заллтrгпвшr дrгЁЕу на одпгцi з нею,
ттдi сподЬ жися, щ0 вона пiд впrшвом Е€IвколиIIIЕьог0 середовLIща стане
розупляiшою, гэлlбоко мор€tлъною, непри}мренЕою до зла. Тfuьr<и актиЕно
взасмодiя з природою здатна виховати наlfuращi.гподсъкi жостi.саме цi слова i наджну-гпа мене розкривtrги lЕгячу душу через
црироду, щоб вrшченЕя rr. бур-яке сrriлкlъшrrя з г{редставЕýками флорита фауни зЁtлишltло в парl'ятi школярiв гшлбокий сли вIIJIивало на ikпOчугтя i свiдомiстъ.
ТомУ я i хочУ розпочаТи розIФrтtтя дитячоi душi через природу саме fiзнайомства мтиЕи iз незрiвнянно прекрасним cBiToM maxiB, i побаrсати
своiм колегам на ocнoвi поданого MaTepia-rry продовжувати праtsоБати в
Дiжом}, наг{рямку ' збагачрати дитячi душi .гпобов'ю, добротою i повагою
д0 природи
в. о, Сlхомлинсъкий шiдкреоlповав, що: "Природа стас могутнiм
дкерýлом BI/жOBt}HE I лише тодi, коли людина пiзнас if, гrроника€ думкою в
при!tинНо-наслiдковi зв'язки. Краса црирод{ - це могутн€ дкерело енергii
лrь{ки. "
"Прrрода - колиска дrгяlIоI дуlлкI4 i треба прагнутI4, щоб кожЕа
дитина проfппла школУ дитяЕIогО мислення. flyMKa ilро те, що плл дiтиприрOди, пoBиrrrri буги дбайлшшги i вдячншtшtи, особлво вщр8зна iхвI4IIююча тодi, коJIи дiти бачатъ IIлоди землi, з€lмиспюють ся, з якOго мип'емо,"
5
,,,ЪЧ*lт,tэ д#,ь+,i:fi Ёчrj#,i:fтi,4 :
ознайомumu dimей з пmжа$tlt полiськоzо краю, ix
особдавосmяfuru;
збаzаmumu уявлення про cBim пmшiв;
&- прuu4еrurюваmu бережлuве сmавлення 0о прuроdu, dо пmахiв;
* вчнmа учнiв усвidо*tлюваmu себе часmuною cBimy прuроdu;
,*- форлlуваmu iHmерес dо навколuллtньоzo сереdовuulа;
& РОЭВаваmu уваqJ, спосmереэслtлвiсmь, баuсанню dрполаоаmu
dовкiллю;
& акmuвiзуваmu бажання dimей dополааzаmu пmахсIJw унеспрu"ftmiluву пору poty: вu?оmовляmu zоdiвначкu mа
BazodoElBamu пmахiв;
* вuховуваmu в uлколярiв d1aiutuBe i zyMaHHe сmавлення do
прuроdu, баuсання мuJtуваmася ii красою;
Природа с{tмsдсOтатIu{ i цiнна сама собою. I завдаr*rя JIюдини - не
заlшкодити й, оскiлъки вона е лише частиною цiеi природл.
Я намагаюся пiдвести до розумiнttя, що пт€tхи gаптi друзi, rx необхiдпо
оберiгатц вlжов}ъати свiдоме та ращiональне пiзнаrяя Еilвколиlrlнього
cBiTy без завданнlI йому шкоди, HaBiTb i ненависно, вlD(овувати у дiтей
rпобов до птахiв, дбайлрше ставленшI до HID(.
Я у своТй педагогiчнiй пракгиф велlпсу увагу Еридiлmо вIФ(ованню
дитини, яка живе за сучасними зrжонами, керуетъся власними знаннями i
шерекOн€lннями, c€lмe в дусi бережлtшого ставленнlI до прирOд.1.
ГIроблема екологii е доситъ акту€lJьýOю дJIя натпоi облаrгi, райотту зокрема
KpaTr*r i Bciei Iшанети в цiлому. Jftодство повинЕо змiнлrги cTI4Irъ cBoci
дiяльностi та iснування переоцiнlтги ж}rггsвi позrдrii. Настав час
керуватиýя у cBoix дiях прrшщтпах екOJIогi*rого гуманiзму:не владарювЕ}ти
над природою} а спiвпращовати з нею, буги не царем природи, а iiневiддiльнокi часткою.
Налевно не icHye жоднOго освiтяr:rлrrа, яклтй би, форьгуrочи екологiчну
кудътуру школярiв, Hs звернувся до надбшь педагогiчноi спадпкни
*
+
видатного украiнсъкогtl педагога В. О. Сухомлинського, до його досвiду у
l пплаulка, i меmелллк, i люduнаСrъrелuся у BiHoK. I*t'я йо*tу -
жummяОdна у нzж Земля, оdна роduна.
I вiчнiсmь в Hllx odHa, iнебуmmя.
Ж, Маulенко
а],':,"i2:.'T,,| |5яt. lt: i|.j'{
У ДеРЖавномy стандартi початковоi загагrьноТ освiти говоритъся, що
меТоЮ ocBiTHboi галузi "Людина i cBiT" с формуваннrI цiннiсних орiснтацiй
у рiзноманiтних гiLчузях життя шляхом оволодiння знаннями про природу.
ОДним iз завдань реа.гliзацii цiсТ мети с розвиток розумових здiбностей
УЧНiв, Пiзнавальноi aKTlTBHocTi та caмocTiйHocTi, здатностi до творчостi, а
т€кож BLlxoBaHIlя творчоТ особистостi, здатноТ бережливо стазитися до
природи.
Наrтrа плаlнета пiд загрозою знI-кненнrI. I BlдTHi в Itъoil{y не приролнi
катаклiзми, а саме людство. Докl-r .]юJII не почнyть дбати про природу на
ЗеМ;ri, не навчаться зберiгати i роз,чN{но вI,il(орIrстовувати скарби нiчого не
ЗМirrитьСя. Тому потрiбно змslJIечку привчати дiтей _тtюбити i цiнувати рiдну
пр}lроду, платити iй свосю добротою, \ъагою, дбалашtвим поводженням,
Мельr*тчук Н, В, "ýr.вовID{tний cBiT гrгахiв полiсъког0 KpaIo".
У роботi коротко подано опис i характеристику пTaxiв IIолiсъкого краю.
У достуrлrй формi подана iнформацiя про перелiтнлж птахЬ, ix
гrоведirжу, гнiздуваr*rя, ýпосiб цроживання .
У роб*тi вда{о Еоеднано достугп*й жрrвий стиль викладу з
науковими дilними про птахiв та доцiлъr*али irпострацiями. ВикористЕtно
нарOдOзнавчий матерiал iз джерел народtоi мудростi. Наведено розробки
ypokiB щодо даноi теми. ýаrпй матерiа-п стане у пригодi вчителям, що
хOчутЬ навчитИ дiтеЙ спiлкуватися з шриродоIо, бачrги, чутщ охоронжи Ii.
МатерiаЯи рекомsнду€тъсЯ викор}lсТовратИ на уроках "Я i УкраТна" так у
позаурочнiй роботi.
ДасmiвкьЛастiвки вiдрiзпяютъся свосрiдною елегантнiстю i| гарЕими
здатностями до IIоJboTy. Це птах завбiльшки з горобця .з довгими
гострими кржъми й довгим, роздsо€ним хвостом, коротким i lштрокl.ъл
дзъобом i маленькими слабкr.*rи нопtми. Щовжl+lа тiла ластiвок складае
175-230 мм, вага 20 грамiв. Верх опереншI ластiвки TeMHo-cr,Triй, що
вiдэшшае MeTEtJteBиM бшаскоrц низ - вершIкового KoJrьopy, чоло й горлечко
червонясте - коричневi, на головi часто можна побачr,rги синю смужку.
Iкпа частина черевноТ стOрони пгаха бiла.
Харчусься ластiвка в основIIому рiзrшппли видами комах, якIiD( воЕа з
невимушеною легкiстю ловить в польотi. Серод щж Koмrlx багато 14
сiлъськогосшодарськlu( шкiднl,tкiв. Iнодi харчуеться пчlвукчlми, яких ловить
на стiяах аб* в Tpaвi.
ýслсппiвкв,,t]'jr;;isj:*.lbo*i*"i Jlý*' j'.'йо+'Ё i i,:! *+; ;,t у, ;lt €il i
Спiме-ще&че пiснi Bea.пli
r мсела вiтюя вгорi над
BiMoM.
Иахоs прнвiпло сгрiлчастuм
хрч7ам
Олексанdр Олесь
13
Шулiки доситъ розумнi гfтахи, у будь-якому
вiдрiзн*оть мисливця вiд зви,IЙноi lподиtпt,
ý"&ýъ'",яЁ***-
#.! :j. {ij,{ if, ll_.:lc:"ij."{ j,iэД=::g
IItI:
:
I
Це досиT ъ велилсi xloKi птахи, Вiд iтшrрж хи)ких птаХiВ ШУЛiКИ
вiдрiзrrяються невелиiсllъ{. слабюrм. дзьобом з довгим гачком, короткими
нOгiми й дуже великими довгими крилами, у якиХ з й 4 перо довшi за Bci
iншi; мають вилоподiбнrшl xBicT. Розмах крип приблизно пiВТОРа МеТРИ.
ЧорrшЙ шулiка зверху майже однокоэriрнlтй, темно-бурtй, знизу свlтлtшtй,
з темними стрюкневими плямами, голова бiлувата з темними стрижневими
IUIr{мами, xBicT темно-бурий (у молод!ж свiтло-сiрий), слабо роздвосниli, з
9-1l поперечними темно-бУрими смужкаМи; довжIлна самця 65 см, самки
68 см.
Шулiка досить неtIовороткий, ледачий i не вiдрiзняетьСя ВеликОЮ
смiливiстю" Лiтас надзвичаf*rо вIцривало, ilJIе не дуже шврцко й подовгr,
ширяс. Шулiки боягузливi й ледачi птахи, ilJle Gтають украй з1?(ватII}1I1.
якщо усвiдомлятъ сво}о небезпеку. Вони можуть здif,rнятl,rся на
запаморочливу висоту, де навiтъ сrме зiрке око не зможе ix розрiзнI[it,
l1
:]:_|:i: *",Ё,.:
, ",];:|;*
:';ýaс*{ч
ý#
ТомУя,якВЧиТелъ'хочУДонесТиДосВоiхМолоДшихшколярВше
ВраннЬомУВiцiЗВiсТку11роберех{ЛиВесТаВJIенн'{ДоПрироди.ЗакрiпиТI
iх у гtам'ятi -lш*бов, Itовагу, доброту i ве;-шжодушнiстъ до Ilриродtl рiшIоri
КРаЮ, j_ r.лilт як губК
оскiлъки,самеЗДиТячихрокiвкоjlимаJlенЬкiДушI1
вбираютьВаебеЗнання,слiДприll1еплюВатиiвиховуВаТиВнIt
екологiчнийсвiтогляД,яКийнайефектllВнiшеформУстъсяВшкiлънiрою1
l саме длlI досягнеЕн,,l цiеi мети MeHi, i MoiM коJIегам доilомоЁ
Еаведе}l}гrl мЕOЮ матерiаr про гrгахiв, як частинку Harrroi rrрироди,
, За свою педагогiчну пракшfi(у на мене сцравило д}дке сиJIъне
емоцiйне враження оýовiданЕя В. Срошппинеького про т€, як
)LIIоЕIчик прiляв ý рогатки в IIташку, що лiтала над гнiздом з
пташен,гтами, BiH убив пташItу, Це побачив }л{итель i сказав
Епопчиковi, щоб той прийшов насц|пного дня i подивився у гнiздо.
Хлоrr.цак цьýrý ве зробив, BiH IIJIакав, бо зрозумiв, що Еташенята
загинуть...!
Я кожен раз нагаддо cBoiM учням про змiст цього оповИання i
надбання, не вбивати ii мешканцiв.
Це сподiвання вкоц)е пiдкреслюе т€, що торкнугися краси
пррrроди мо?кна лише серцем. I я з великим нат}GIен}Iям, з любов'ю
до ЕашОго рiднОго краю, до щриРоДИ, до 11 мешканцiв поринаю у rl
досgriдження чудового cBiry - cBiry гlтахiв. I намагатимуся дока3ати
BciM, що птахи g найпреIq)асНiшими i найкориснiшими створiнЕями
на всiй 3емлi, що без них наше житгя перетвориJIося на пустоту.
ОскЬки птёлхи cBo'iM спiвом, сво€ю поведiнкою, сво€ю акТr,rВgiСТЮ
наповнюють напIу буденнiс"гъ жrптсвiстю, мелодiйнiстю, веселiстю. I
нiхго, в cBiTi не Еадiленийцравом нищити природу, вбивати rrгахiв.
Я дд1ке Еогано ставJIюся до вбивць природи, тобто до яюдей,
якi не розумiють сенсу свого життя напOвнюе та ж сама природа, п
мешканцi
tl 9
Я хочу, щоб yci ви доJIучипися до покращення екологlчно1 с!
на IIJIaHeTi. ддже ми, як i рос.lмrж та тварини, е частинкою IIрир
невй'емною складýвою, Тому хочетъся зверIIутися до Bcix люl
землi зi словами:
.!t;*дb*а.'g,,si Т"и * iфf;: 1'.gs fiрь,tf,;t_-.iit.т. тц "* т,r.iltзi:i}л! ,iý*i",i_iTfэb*ltjp
i болам Оберrlrrься тодi '(
зсВ)ttд1,1 дiло TBoi'!
ъ*') l.\\.";;,.
Поспitлайте яобро робить -
r:*f;i;..зi
tl:
l;Ilti
ilirlrllriil
;
;
}*{жйж*р#F4#ж"
Це невелrпсi пт€lхи (iX довж*rа 180-190 мм, маса б.гпвько 45 г),
забарвленi в бiлъшоgгi вlатlадкiý в тъмrtнi глr.шисто-сiрi тони з те}д{iшЕпе{
спинками i з свiтлiшою нююrьою стороною тiла. Крила i xBicT темно-бурi,
зi свiтrп,ш,ги обл:rпtЬками на зовнiшнiх оп€lх€tпitх пiр'я. ýзъоб у ilтiжа
товЁлй, силъннй. Крила довгi i широкi, з 9-10 маховим пiр'яrr,ялt.
Жаfлвороlжи добре бiгають i лiтаютъ. Голову польового жаfuороlжа
прикрашас великрй загострешй чубок, що дOда€ гпаховi прlшаблквiсть, не
дивляЕIиgЬ Еа cKpt}MHe забарвлен:Ш опереш{rI. Серед Bcix жайвороrжiв
наfвiдомiший спiвак полъовий жаfuоронок. Спiв{lють тiлъки самф, якID(
можна вiдрiзнллти на вигляд. Цей жаfuоронок вiдноситъся дО оСiлОго виДУ.
Н{айвоРонок
ý жеfii ;*iаý*ерожкЁt s* ю,t,t,cri
заливаються - смiються
Грж*tэгь, д,}вфý.[Ёт,ýэ яеý.т*giý,ц*idЕ,"
l щебечуть i сltiваю,rь
I з веспою cBiT BiTaroTb
ýзвошоь* радiелlих пiсень
21,
Олексанdр Олесь
Сойка.
соfп<а по своiй kpaci не поступа€тъся багатъом екзотичним BIцL{e гrгах сiро-бурого коJБору з коротким кругJIим чубчrшом, довжина cdдФвжш{а З4 дсм' Крила i xBicT у Hei чорного колъOру" Надцвiстя iкрrrпi бiлi, на IIJIеч;Ж велика блакn.гна IIJбtMa. Решта oпepeнIrrI руcip4 пухнаста i рlжша. На головi пiр'я подOвжене, i якщо гrтах збудвýни ýерgтвýрюютъýя на чуб*к Ще дуже рухомий, г:tJIасливlй гпах.в€l}ккий, з частими rом€жЕlми широкю( крил. Пiсrrя - гучшйнаслiдув{шня ilrшrим пт€жам, крш{ - рiзке ''чжее''. Сойкизграfuазси i кочуютъ у пошукrж корму або ведзrгь осiлlдi спосiб життя.
2а
Лелека.Спокоrrвiку бiла лелека був особjIиво шанобшлвим ýтахýм. BiH був
символOм дому, успfury i гlрощiтr}нюI. Ще крупшй гIт€lх, на високt/D( IIогах, з
довгою шисю i цовгръл дзьобом. ýовжт.тrа JIелеки до 102 см (зрiст бiльше
метра), маса З,5-4,4 кг? розмах крил 195-205 см. Копiр пiрh пýревФкlIо
бiJпшi, з ним контрастуе чорне блискуче MztxoBe пiр я на криJIilх. ýзьоб i
ногЕ червонi. У молодlо< гrrахiв пiр'я брудно-бiле, червоrп,lй колiр мае
cipyBaTlй BiжirroK. У по.lьотi цей пт€}х витягае шию вперед. Самки
декiлъка менше самцlв, за забарвленню не розрiзЕrlються. У лелек вiдсутнi
м'язи нl,шсlъоi гортаrri, тому воIlи майлке HiMi - можугь тiльки кпацати
дзьобом i видавати гJtухе шлшiння.
Бiлi лелеки годуються тваринною iжею, поiдФочи жаб, ящiрок,
рiзлпос Koм€lx, моrшоскiв, рибу i дрiбrшж соавцiв: мrлrrей, полiвоц MaJIеHьKI|D(
зайчат i крагrчастIfl{ ховрzuчЬ, При нагодi воlпл можугь схоIIити маденьку
птtlшку або гrгатпеIIяти (у селах мох(угь поJIювати на курчат i качат). На
зимiвлях годуються rrýревtuкно сараною в GtIB€tH€lx.I;
l;
l19
l
Ворон.
Хоча ворон забарвлешлй в одrоманiп*ш1 чорнlй
сиЕюватим MeTaJreBI"{M Biдlr.,BoM, Bfu дуже красrшлй пт€D( з
синювато-ст€tлевому блиску пiр'я на голOвi i сгшшri. Ворон - чорrшй
зловiсшлrrл криком - зв'язанлй в огrовiдлс i фотьклорi багатьох
царýтвом MepTýlDt i смертю. Мояодi гIтrlхи вiдрiзя*огься вiд
птахiв трохи бурими кiнцяrли кррш. У ворона крушrа годова
мiцrпй, як долOто, дзъоб, довжина тiла до 66 см, а розмах крил
метра. XBicT ЕýI*rввI,{дшй, що особлr.rво помiтно у пoJrьoTi. Пiр'я на
зtгоýтр9не, Iтгах раз у раз ix настовбурчуе. Зiр у ворона гострий,
вiдмiншй. Може розýивати велику швидкiсть поJьоту. Встановлено,
вороЕи мають ще i rрекрасr*rй нюх. Ворон добре переносить як холол
i жару.
Це Bceiлri тrtаw\ що харчуютъся IрrзуЕilмI4 Iтгахами,
пташеЕrIтамц жабапrи, яцiрками, комахами i п4да-rrшо, Ворон вiдрiзня
веJIикою хижiстю, смiлллво н€шадас на бЬшо<, Ek BiH сам гrrахiв i з
BiH може закIIьовувати на смертъ зайlц, домашrriх курей i новонаро
ягнrIт; грабуе гнiзда Bcix гrгахiв! виIIивtlючеI йц або пожирtlючи
щ0 в}ке вrLгугff{JеIся. I в той же час це - кориснrаi ýT{tx для садiв-i
оскiльки зЕрrfiIу€ комах, равлrжiв i па_тевrж шлшей
18
;
;
;
;
t;
;
;
;
ll;
t;
;
;
;
tllt
Коростель (засгарiла назва деркач).
Ще mах зi свiтлl,ал забарвлеrrrrям, РУдуватий з темними IIJI;Iмами
зверху} сiръй з свiтлrшrл гOрлом знизу. Боки охристо-рудi з бiлрmrи
пOперечннми смугtlми, крипа Kojrьopy iржi. ýеркач - штiж середrьоТ
велшIrдм вагою б:шзъко 150 грамiв. lýъоб коротlшrl, тiло стисле з бокам.
На виглЯд цеЙ птаХ негаршrЙ, у полъОтi зда€тъся незграбтп.rм, коли злiтаqне пцбr.rрае лап. Лiтас неохоче, ввак€tючи за краще рятуватися вiднебезпекя вт9чемо. АкгllвIilцl в осIIовному вночi. Вiддае переваry волоrим
луп м з пишною трrlвою i не дужс сиреfur осоковим болотаtvr. BiHтримасться т€кож на болот€tх з чzгарникilми i HaBiTb в хлiбах у сир}D(
низиЕflх, в чагарн}rкiu{ виФýId{ трав, в конюшинsýID{ поJUгх, трапJUIIотъся
на KapToIIJuIHю( пoJlrtx i у лiсовlа< трубок.
17
Перегrели дуЖе pyxoMi ,Т:ý:Жъахи. Borп.I охристOг0 коJIъверх голови, спиЕа в темнIФ( i свiтlпо< бурш, доперечнIж смужках: у с1
щýш{ теt*lо-рудi, пiдборiддя i горrrо чорнi. Сапд<а вiдрiзнясгься вй нблiдо-охристим пiдборiддям i горлом та присугнiстю чорно-бурi ix плязобi i боках. Вага с€lмок досягае 170 г i сапддЬ 150 г, розмrж крЕперýIrела доsягае приблизно З4 см.
перепели живутъ на землi, цiлi днi цроводяь на пoJuж i лугах, дсбiгають i вмiють майстерно схOватися вiд суqротивника. Перепелl,тдбайrrrва i вiддаrrа матц а пiвниlt дуже ЕогЕlно ýжиЕа€ться i жlавполiгамii.
перепели споживilють кOмiж! черв'лсь i дрiбне насiння, пр(ПеретrеэЛа элобляТь чrпатися в пiску, цроковтуrотъ пiщтrши, ЩС сцркращому трitвленню.
16
-,,11 l::'-1Ц
;
;
iЁ
*
t*
tl
]
tt
t
Cipo ц}rрiпкс.cipa курiгка - це достатньо крушIа i красlтва гIтаха i не випадково
вона вiдносt+тъýя до сiмейства фазанЬ Курiгпси дуже aKTr.BHi i pyxoMiптiжи, пrвIцко i охоче бiгаотъ, пiдIiмаються на крило. Маса тiлакоJIиваетъся вiд 3?0 до 770 r, У забфвлеrшi курillки пýр9вакi}ютъ cipi iохриýто-бурi тони. Верх гGловЕ i потrашпtя забарвленi в олr.вково-бурийколiр, боки голови i горло РУдувато-охристi. lL[ия, Груди i боки го.гryбувато-сiрого KoJ'ъopy, з дрiбшша )виJIястими чорн:ft{и смужками. На бокахрOзт€tшоВанi бурi гшmеI, жшtвiт свiтло-сiрий. У самок IUUIMa або зовсiмвiдсугня, або розбlrга на декi-тька дрiбнюt IIJUIM.
15
,щятел строкатий гарнлй, дiйсно Ду}ке rгрокатлй птlх, Ве
ПереВажýодеревнийспосiбЖиття.Строкатлйдягел.Пгах
розмiрiв: довжина тiла його 23 -26 см, в,га
оIмý}ючи в п*вiтрi гrtавну ду,у"
XapaKTepHi риси дятпlв мirцтий долотошодiбI*п? дзьоб i дпкс
Togkrй язик iз зубчrшсами на kirщi, що змочуеться клеfuiшл секретом,
шрямий, д*яотогl*дiбяуй або до кilлlя злегка вшнутлй, Язрк може ýиJьЕ
висуватИся (майже на довЖину дзьоба), Птах вст€tвл,Iе язик у врький хiл
корiабодеревинi'ДеЖиВУТЬкомахи,iзДобичприкJIеюстъсяДояЗика
нЕtкOjIюСтьýя Еа ш}ши- Ноги корожi, а]Iе сиJIьнi, розташувашUI
пристосовчше до лазiшrя по стовбурах, По землi пересуваються стриб
XBicT iз дуже мiцного й шружного пiр'я, що сJryло,{тъ опорою
гrеремiще*riпоДýреву'огrереr*rяДоýЕТъIrУхке.ПУхУЕема€Дяте"п
i iMlye xБocтi,iKoM луt*уlцж
СлИ по росянiй трав.
Пмаrc дятел, гарна птиця,
ýивнi знаки на Kopi,
Володпмпр Лучук,
|4
Голуб сuзtlй
Впiзнати IрФго голуба в ýрцрФý легко. ЗабарвлекIя у нього сизе, з
металiчrипл б.шлском на шиi та вояi, На крилах Двi TeMHi поперечнi смуги,
надФiстям бше"хвiот з темною С]чГУГОrо на кiнцi,
Жrшлжъся сr*зi гоlryби насir*rям культурнрtr( i шкlж росJIин,
ягодашъ булъбами. Гkашеrrяг€lми вигодовують "гIташинI&{ молочком" -кдпкою з напьперетрllвленоi iжi, яку вiдрlтуютъ батъки з вOла у гпотку
молодого птаха,
дшd сшi голубп в ykpaiнi Еýчисленнi й особливого значення не
мають, апе нагriвдl.шсi гс;ryби наседеýrж пуl*стЪ мох{угъ збиратися у веллпсi
зграi i шкодrати посЬаlrл зерновlD( KyjlьTyp, забрудl*овати бушиrп*r тощо, З
диксго сизого гоlryба виведено багаго порrл свiйськлпс го;ryбiв,
Голуб.
Коло J|tлttна, коло броdу
31
Арiзд чорний.
Птах бЬшй за IIшака. Ca*relр увесъ вугi_тьно-чоршй з
жовтим дзъобом. У самки i молодlж гпахiв рудувато-кориIIневе,
IIJшIMиOTе забарвлешrя. Чорt*й дрозд стрибшочи часто посшву€
Гнiзда будуе у виглядi коlшпtiв у вiдаlrутсеrпоr гiлок або кущiв,
зовсiм нЕзъко над земJIею, або пiд корiнням на землi чи на схилi
НаСелених гý/нкт.tх нерiдцсо в щiшшах cTiH, пiд дахом будиrжiв.
кпащ{а з 5-'7 зgлgнш{ з кориrIневими або рудуватими Iшямкzlми я€Iъ,
за сезон. Насадку€ перева:кно самка 13-15 днiв. Пташенят год/ють у
облцва Iттахи до 15 дriв, викJIючно безхребетними.
Жl*ляться чорнi дроздl ком€tхами та iншипtи без
восени охоче поцаютъ рiзнi ягоди. Iтжоли зграйками залiтаютъ в
поцають вlлпнi, шовковиIцо тощ0.
30
;
t;
;
;
;
;
;
t:
;
;
;
;
;
;
;
;
t;
l
СiнацяСшпши найбiльша i на&всельнiша серед нilII1D( синиlF
,, I
(завбЬlшtлл з горобця), "ку
часто *сgблIво взимку, можilа побашrги по
сусiдству з жЕтпýм пюд{ни, ii лежо ввiзrrати шо яскрЕIво - жовтш( грудЕ( з
повздовжFIьою чорною смугою, що опуска€ться з чорнOго горла" Ёаче
довпй гtшстук, чорнiй головi i яскраво-бiшоt щок€lх, Стшша оJIивкова
зелеЕа на lqилi свiтла поперечна смужка. Весняна пiсня Саrrгцiв зву{ить як
дзвirп<е ц-цi-фi, щi-ц-ф| або ф-фУ, ф-фу, щ0 повторюсться багато разiв.
в ykpaitri вона зустрiчасгься скрiзь у лiсах, садах, шарках, ýкверах,
ЕаседеЕЕL IIуЕктах. Гнiздrrгъся У дуIIJIах дерев, щiшаrrах будЬеrь, ilй
корiкrяли дерев та iтпrrю< з{tкритln( мiсцях. CaMelp i самка будують гнiздо
зi сухюr стебеЛ трав, моху, лишrаiirпжiв, ростшлrп16го шуху , шерýтi, пiр'я.
Розь*rохгзлlоться дiчi за сезон. У гlершiй кладцi бувае 9_15, а в другiй ?_11
бiJIID( з червонувато-коршIневими IIJUIм€Iми я€IЕ, якi насиджус тiльки самка
протягом 13_14 днiв, cttмelъ i тiльки зрiдка приноситъ iй 'rжу. Птаrпенята
зЕitходяться в гнiздi t5-21 день. Батыg{ годують 'ix комахами, JIиЕIи}Iками
(гусil*по). i павуками.
Сtвtллtдя
С l,tH uъуi zo.1l odo.Ml н а.uл iл чс ь
Така зttма" mак{t зtl"ма|
Оце б у вuрiъt ttолеm i",ttt,
Т'ак бclпtbKiBltytlHw .хс lTlav,| He-\"la.
29
лiва Коетенко
f"-gt*сrвr""э .,, :\l,zlэ э rхъ,* ft сg?r r Е ?,
Голова, шия i спина у неi чорнi з мет€Lлlчним
плеаd бiлi. Часто вида€ гучне cKpeKoTaHIrrI i
Зустрiчаються у нас цiлорiчно (осiлий г,lтах).
блиском, а чсре
дзвiнкi "чек-ч
28
Жлвуть сороки парilми, якi зберiгz}ються i взимку. Оселяються в
на узлiссях, в чагарникових заростях по берегах водойм. пpllmJulxc
лiсосмуrах" садах i гrарках, Гнiзда {у виглядi закрrтгих зверху кулъ, iз cr
довгих гiлочок) будуютъ перевсDкно в густих коjIючих ч€гарника\
високо на деревах. Усерединi вони обмазанi глиною i BlllvlolцeHi cr,
травою, корirщшrи, шерстю тощо,
Вхiд у гнiзло зн€lходитъся збоку. У першi днi пiсля вилупленнlI. t
пташенята слiпi i голi самка обiгрiвас iх у гнiздi, У цей час сам
перебраючи rrоблизу, охороняе гнiздо, криком попереджуе гlро небезш
году€ самку i птатттенят. Малят якi трохи пiдросли, годуIоть батьки. }-
близько чотиръох TloKHiB вони зilJIишають гнiздо, тримаютъ непода,чi-х
ньсгс у Kpoнrrx cyciжix дерев, i батъки гliдгодовуютъ iх приблгlrзно N{l(
ilоза гнrздом,
Сорока всеiдниr1 птах. Значне мiсце в ii харчовому раш
займають коммщ в тому чисдi шкiдливi хрущi, довгоносики, клOпи тош
.ffЕэ*ggi{r-сгlравжшriх.качоý вузъкIЙ i щэryй дзьоб, довшлй, нiж голова" i
, ,l, :. , " ".ii:] ].": л
ледве звужу€тъся до Sцц;,ýадIй палеlъ ноги зЕrжодrгься на шш<нiйcTopoHi. XBicT у HID( загостренrаt, ýюIадаеться з 14 - 16 пiр'iн. Криласеред{ьоi ве.rрrтшпд, церше i друге мФюве перо якIlD( довше за ilmli.Bi.щlecefii дФс}ýъ далеко наЗад ýоги oпepeнi до п'яг. опережrя шliбне,гладке i дуже щiльне, з великою кiлъкiстю гryху. Самцi i саллки забарвленiпо-рiзвому. Крьк caмIu вiдмiшпй вiд цреilry самок. Салщi яскрttвозабарвленi в цшлобному нарядi. <Люсте,рко) на кршli мас метa1левий BiдllaB.Садси забарвленi Еев}rразно. Ще пов'язllЕо з необхiдriстю маскраш{rI приЕасидж}ъаr*ri яеш
Качка
Теце Boda iз-за Гаю tпа попid Гороtо
Хлlюпочуmься Качапочка помiuс осокою
А Качечкu Bultлrlnac з Качуром з{I н,l.+ru
Ловаmь Ряску ро:l*tовля€ з fiimKcMaсвоkаu
Тарас Шевчешко
1il
27
XapaKTepнi ознаки сови:
гФяова з }еJIикими кругJIIп{и
Сававiдносно щirьна gгагурц широка 1
очима що д{вJIятъся вперед, flку
:шrровлй диск. Серелнiй палеIр на лаrri uoMiTHo довше вццрlшнього,
гrокрlггi щ}'ям. Щзьоб KopoTKlй, зiгrтугийц з розтатпованиh,rи у
нiздрями. Заrальна довжина сови 56-65 см, розмах криJIа 150-1б0 см,
1350-2500 г. Самки за розмiрами бfurьша самцЬ у Iщ гrгахiв густе i
xBicT прямокуrшлй, а lФила у сови велl,шi, так що вона лlта€ 1
доЕпадаючи оооблрIвrж зусипъ i абсолпотно безшумяо.
оперення у сов зЕlхисне - пiр'" лiсовlос сов зазвичай коритrrевL цри
видiв, що мешкаютъ в хвоfoтюr лiсах, перев&кас cipyBaTlй вИтiнок,
сови во*одiютъ гостим, зором i сlryхом. Ix велlдсi велlдсi
пристосованi для поJIюванIUI в yмoBllx слабкого освiтлення, У
здатнigгь повертати гслову майже на 180 градусь. У оов таклй
cJryx , ЩО деясi сýЕи мiсце знsжодкеrшя своеi здобичi вмiють в
повнй TbMi.
СовоЩо воно за duвна пmuця?
свimла dенноzо боimься.
,Щзьоб 2ачком, велuкi очi,
l не спumься tй ulоночi.Ху-"у^-ху! - крuчuпtь, ctliBa,
tsidеаdалu хmо?
26
;
lttI:
tI:
lttIltt:
!:
ll
Зозу"чя трохи бiльша за шrlака, з темно-сiрим або буро-рудуватим у
caýtoк забарвленням. знизу забарвлення сiрувато-бiяе з темними
поперечнрIми сNI\,гамLI rто бiлому череву. Найчастiше rr можна зустрiти там,
де гнiздлrться багато спiвучих пгашок. Зозуля зilзира€ у кожнилi куIц,
спускастъсяна землю. вiдшукуе гнiзда потрiбноi iй птаrrки, щоб шокJIаст}l
т,чди свос яйце.
Вiльна хс вiд клопоту булування гнiзда лi насиджуваннrI я€ць зозуJuI
летитъ туди, де с багато шкiдникiв лiсу,
Кожна зозуля вiдкладас 20 ясць з iнтервалом у 1-З днi. Яеlця зозулi
порiвrrяно з розмiрошr шаха досить лрiбнi. Форма я€IФ i ix забарвлення
надзвlгIаi,lно рiзноманiтнi, ;LjIe в цiлому вони схожi на яйця хазяТв гнlзда.
Наrtчастiше самка зозулi пiдкидас яйця до тих птахiв, в гнiздi яких вона
сама вивелася.
\,."аjъý=ъ-*};tiiэ.ё
25
fuIарiя Познqнська
: _
знамеIil.Iта своею зцiбнiстю до MacKyBaHHrI. Це кругrна птаха, близько 0,5висffry, вигJIrtдае д}жс (сутулою>>. Вr.гь мае щЬну gгатуру зкороткими ногilми (iз-за нлж зда€тъся дDке приземистою),головою, довгим важким дзьобом i товстою шиею. ffовжина випi доcff{TиMeтpiB, довэлштrrа кррil{а у ýaMIIIB Е сереДБому 34 см, у самок Зlвага самфв в зимовий час бlмзъко 1 кг, сtlмки вaDкитъ декiлъкаОпереl*тя Blmti м'я{е i рrжпе, пiр'я пррUигае до тiла не I шiЗабарвяеýýя рудС-буре з густим "тl,гровl*t" малIоIжом з попепе.rrпiподовжнiх шшм. Махове пiрk FУдс з темно-бури},nI поЕеречнимиКороткий xBicT жовто-бурлй З чорнуватим малюЕком. Ноги iзелеЕувато-жýвтi. При небезпецi затаосться. Полiт спочатку незпотiм легкий i швидкlй, аJIе зазвичай Еа невеJIику вiдстаrъ. Пiсняуривистий рев, схожий на звук, якIй вIФ(Oдрrгь, якщо подути вшUIIЕк}{ {за якиli Гi Ьодi н€}зив€lютъ {водяним бrжом>), а також piдiкаркitшrя.
24
;
:
;
ItI:
:
;
:
II:
t:
:
;
l;
!
Лунi це cTpyHKi птахи середЕъOi величиrrи з HiжHltlt, слабклtм,
гачк}ъатLъ{ дзъ*б*м, стрункими, д{}вгими i короткопалиrrlи нога]!II1 i
середнiх розмiрiв широким, м'якрfп4 хвостом. У луня тоrжий ту.пуб, що
май;ке злива€тъся з товстою гоJIовою. Щовжина цього птаха 46
caETEb{eTpiB. Самеllъ попелясто-сiрlй з бiлими черевом i частl*rою пiр'я
над хвостом, кiнець крила темний. Самка зверху темно-бура, знизу свiтло-
охриста з темнIfl\{и подовжнiми плямами, частина над хвостом бiла з трохи
руд}ъатими облямiвками гriр'я, xBicT з темними пошеречниi!{и смугами.
Молодi гIтzLчи схожi на дорослих самок, €}ле на сптдli у них пiр'я з
широкими рудими облямiвками. Розмах крил ||5-1'22 сантиметрiв,
довжина KpILцa З6,5-40 сантиметрiв. Голоg високе уривисте клекотання i
двоскладовrай виск, що наче деренrlить. .Щовгi лапи допомагаютъ л}iням
схоппювати здобич в густiй TpaBi, а гострозорi соколrшi очi допомагають iT
видивлятися.
I]ей птах мешканець вiдкритих просторiв: степiв, полий, лугiв. Лу.*
польовий с хи}каком низовин. Його можна зустрiти на рiвrтинах з веjlикими
засiяrплми поля&{и, з водоймицIами, болотамlл, а також в степу, порослому
травitми i низъкrм чагарником. Ночус лунь зазвrтчай в полi або на якому-
небудь кушi.
Zэ
Чапля.
Ще крупнrй пг.tх (висотою до 90 см). Крило зirвдовжки до 48
довглй i гострлй дзьоб жовтого Kojlbopy, досtrае 1З,5 см, ]
червонувато-бурi_ Забарвлеr*rя чаrшi перекl]iкно в ciprar ToHa:r, з б
менш густими темними i свiтrптми IIJшм.Iми. Лrше з бокiв голоВа Я
стягнута шIФокою чорною стрiшсою; черево i Iшля бiлi. Шия довга i тс
у IIoJIьoTi S-подiбно зiгнуга_ Не дуже мелодifui крш{ чаrшi: кор0
проlмзлlшtй скригц..rий, рiзкий гучшlй. Cipa ч€IIIJIrI декiлъка меrп
струrпсiше, кiж лелека. НевелIжа вага (кругпtий старлй пт€lх вФкитъ
кiлограмiв) д*зs*ляе чагшi використовувати дlя вiдщочrджу i пересув,
Tolжi вiтки, крlжкий очерет. Чапля пт€tх мовчазr*лrt i нетовариськ
зазвичй веде сIgrлш*ш1, одrдrочшй спосiб життя.
Вiддае перевагу лрiбlим водоiцлlлщадл на рiвншlаt, болотам, рiчк
широкою проЁшrою, озерам i чагаршкалл очерету. Любрrгь гrryоri мiсп
рацiонi помiтне мiсце зайтrлас риба. За вiдсутнiстю риби чаIuи }
чаýтgt{ько ifiерýхспитш) жабу, шуголовк4 JIIдшжу комat}Ф1 зло
тритонq невелику змiю (вужi зазвичй тримttютъся у водtrr), миш(
пrашенrlт або розк,lьовувати яйця всдянLD( гrгахiв. Таку 'iжу, як рибу i
здобувас на ходу або стоячщ cTpiMKo х&IаюIм дзьобом, ii жовтi очi, tl
вiдрiзтlлотъся особшвою красою, скошенi трохи вниз i впсред.
дозвоJIя€ гпосовi, не н€lхиJuIючи голови, помiчати щонаймеrшrий рух у
i бiля нiг
22
Ё
Ё
tЁ
t;
l;
;
Ё
iЁlIiiд
ll1*
li
Горобещь.
ЩеЙ неве"lпшсй, багатьом добре вiдомlй гfт8х, шшi гrошпrрештй по
ВСЙ зеlдriЙ кулi. Оселястъся BiH в цаселеIilD( г5п{Iffах, де веде осiлиш
ПОЧаСТИ кОчовrй спосiб життя. Його rшiрiтъкання lIив-а[ив або жив-ж1,1в чув
кожеII. У садр верх голOви cipd, а горло, водо i верхня чаýтина грудей
ЧОРнi. Саrлса сiрс-коричнева flа горлi, волi i грудях чорноi IIJшми немае.
ГНiЗмгъся горобеIF у щirп,lна,ч будiвелъ, пiд дaж€lми, в дуIшilх, шпакiвrrяшr
тсщо.
гнiздо з трав'яtшастлш< росдин i корirщiв вимощене всереданi
ВОЛОСОМ i ПiР'mr. Жlдлятъся горобцi переважно рослинною i меrшrою
мiрою тваринною iжею (комаrами та irштrдли безхребетwrми).
Горобець бidнесенькuйНа вiконце ciB"iсmu. iсmu, Iсmонькu!Холоdно. flжuв! !жuв!Пожалiйmе пmаuлечку,
lайmе крuхimок,Я ва.лrt зацвiрiнькаюНа увесь саdок!"
KaTepшla Перелiсна
з2
IýagIL
HaBecHi i влiткУ дорослlй ,,Tilx бrпrскучо-чорнrй, з металiзеленуватим або фiолетсво - c}Irriм siжilff(ами. Восени на оперенiбагаго дрiбш:r бiJýil( IIпямок, Молодаr1 птах буруватий без металiчблиску. Пiсrш шпЕжа голос,,z} рiзноманiтн4 насичена звзапOзиченими з пiсетъ irшпо< вlддiв гrгахь, тварин тощо. Самеrъ спiлоЕоче кршЕма. Гнiздrгься цш;к аа всй територiТ. оселясться нау парк€Ж, сад{ж, населенIж гý/нкт;lх. Гнiзда робить в закрI{.грD(дуIшах, нор€ж" щiлинах скелъ i будЬелъ тощо; охоче заfuласгнiздiвлi - шлакiвri.
/_-{flrа;зg;
ПршеmiлLt лttпак?t,
flороzi cпiBaKtl,
П ршп е m iл u ве с ну зус rпр iчаmа.
У ш,пакiвнж Honzlx
Скоро буфmь у Htrx
Жовmороmi лсал i пmаuленяmа
JJ
I;
;
;
t;
;
:
;
;
:
t;
;
;
:
;
;
ffiуж}f ,trý{жffiжеf
Жшаýни
лЕлЕкА - символ любовi до батъка-матерi, KoTpi благословилитебе на cBiT, а томУ це - р1 симвсД сiмейного благополучIUIJ любовi до рiдноТземлi_ Батъкiвщини. Щасливий той двiр, де с гнiздо лелеки, бо BiH - птахасвяrценна, за розоренюI його гнiзда - кара вогнем. А ще лелека 11риноситьдо оселi не&fовлят-,.
I шаслрше те село, яке мас хоча б одне лелече гнiздо - йогообходитlт,t,lутъ стороиою чорнi хмари та злi буреломи.
святlтй обов'язок лелеки - знищувати рiзних гадiв, себто гадюк, жаб.CBoiM прилъотОм в рiднi Kpai провiщас весну...
Якrцо ж лелека несподiвано з€LIIишас гнiздо в дворi iI неповерта€ться до нъого, то двiр i дiм цей згодом спорожнiютъ,,.
OKpiM rъого, лелека € си]!1волом вогню i сонячного свiтла: BiHзавжди прилiтас з наблюкешuIм бурi або грози. Лелека довiряе людям,на господарствi якID( прожива€. тому може спокiйно розгулюватrл по iхдвору HaBiTb у iхнiй присутностi, Вважають, коли дiвчина вгIерше весноюпобачlrгь лелеку високо в небi, то lрого року обов'язково вrrйде замiж, аЯкщО вже В гнiздi - т0 ще piK запrШитьсЯ в батькiВсъкому домi.
:
з4
ЖУРАВЕЛЪ ] ЁазвшЩl,<ýФgýý.,щщý{ею} аб* <qжахом Сош
Журавлинi вцлlоти у вш.lрлй оооблlвi. t rле JIише формою поJьоту - вцоr
жур{tвлиним кJIючем або клrдrом, а й сatмим змiстом та метою ociHHil
весняяих перельотiв.
Повертаошлсъ з вирiю весною, }IqpaBлi несутъ з собою JIюд
лушi, KoTpi поселятъся у немовJIят, що народяться веsною i влiтку. Tr
<<кру - цру}, ,Iким :пryравлi повiдомя*оть про свiй гrрилriт, веселе i щасш
отож, кOJIи JIюди бачатъ весняшtй журавлиrмй кJIюч, то кsDкугь, що ц€
журавлi, а (GесеJIикиD летятъ, (бо в словi кжуравлiD е щось вiд хс5rр
жуФк) та IIec,J.Tb з собою безжурrry в€сIту та щасjIиве лiто. Коли ж жура
вiдлiтають у вирiй, то ixне кру - кру) вiдчугно суш{е i дйсно журJIив(
тому й журавлrаrrе!), бо несугь вони з собою душi покiйlrrас i .рiоп
ПОДеЙ, якш( чекаютъ пiсля iлýrгтsвi тчfуIiи за вIIиЕенi тlриясrттсъi Tpi
Трlвожlа:ги журавлiв, що вiдлiтають у вирй це все piBHo, що триво}к
душi людей при Тх вцходi до irштого cBiTy.
з5
I;
;
Itt;
tIIЁit*
t*
+
t
ЛАСТТВКА - сЕмвол весни i вiдродження, добра i щастя. Вона - Божа
пт€}шка а тому, вбрrrп ii - велшtrй грiх; зруfoтувати гнiздо-накlптка,ги на
Себе вýлику бiду- Благословеrшшй той дiм, Еа якOму шосеJIиться
ластiвшдlа сiм'я,,,
Божа благодать на ластiвцi через те, що в час, коли rудеi розпинаJIи
Хряст4 ластiвки краJIи в HlD( Iýяхи.
Тож ластiвка-спiвуrаýншIя долi lшодлrпл.
, Поверт{lючись з вчрiю, ластiвка rrриноситъ кохання людям iпарування худобi, ii не можна брам в рукц бо на обличчi з'явиться
ластовиння.
Якщо ластЬки з€lлJIишають Miclg*Ty чи окрему осеJIю, де вOни
перебувашЕ, тý JIюдям слiд оgгерiгатись веlпаr<оi бiди, наприклад, мору, або
рУЙнiвного стrосiйного JI}D(a. Вважаетъся, що з ластiвкою, яка несподiваrrо
влiтас в хату, прlалiтае i душа покifшого родl+tа, Тому-т0 з ластiвкалдл
ЗаВшДи i всюдl треба буr" максимrtJIьно обережлплм i вдящrим за ixгrрисугнiстъ.
tI
зб
ГОЛУБ - Сrд,rвол Святого Духа. А також - шдиро1 лпобовi,
нiжностi. Голуб i г*лубка в шарi - сяýв*л вiчноi й вiряоi любовi, flля
людства-це пгеlх усеземноi -гпобовi, птltх лмру. За перекt}з€lми,
JIюдини по cмepTi перетворюеться в голуба.
Особэg.вою rпобов'ю кýриýтуються за тý, що
Христос помирав, розп'ятий на xpecTi, й прrfullпа воiни,
в чао,
абп
його гомiлки, гоlryби криrliшlи: кВмер! Вмер!>- i Христа зzlлиIшип" "
..,о|
Вважаgьýъ щ0 хата де водятъся гояуби, нiколи Ее зн€tтиме пожежi. l*i
<<Божа птиця)), € символом чистоти i очлшценЕrI, HaBiTb жертовностi. Иl
зображення чаGто застосовуетьýя в обрядово-ррrгуальному значеЕ
зокрgмаэ фiгурки гелубiв виIIIив{Iютъ на рушниках i такrали ж фiгурка
прршсршпаютъ весiльний коровай. За багатъма повiр'ями, голуба не MoI
Hi вбивати, Hi вживати " 'fr*y, бо це - велрrкrй грiх, за яким не миЕу
нещастя.
37
;
J:
:
:
:
t:
;
;
:
;
l:
;
t;
I:
ll
L
]
**Jжъ,
3g3}'Лý - символ суму i вдiвства, весни i, водночас, нещастя, lугиза мицу-{им r стражданъ нерозв€t}кливоi MaTepi. Вона мас вiщий дар(ItykycD людшri лiта, rцасливе або нещасливе замiжжя. Може бути
перелвiсником лоброго чи поганого врож€tю: коли закуе на голе дерево _
буr" голод}Iому лiту, а якщ0 дерево вже розttуститъся - то чекай доброго
врожаю.
Перекази ввuDкають iT гlеревернугою на пгаху вдетою, через що вона
i гнiзда собi не в'с - бо Hi з KITM в цъому гнiздi сiм'ю заводити. Сказано,
ВДоВа, А вдова вона, нiбито, злочинна: вбила свого чоловiка, а тому не
N,Iоже знайти пари, поневiрястъся одна.
<Кче> зозулr{ тiльки HaBecHi - вiд БлаговiшенIш до IBaHa Купала - а як
виб'еться ячмiнний кодос, переста€.
Вперше почувши зозуJIю HaBecHi, треба мати в кишенi грошi, то
будеш при грошах цiлий piK. Вона першою вьчiтае у вирiй i останньою
ЗВiДти ПОВерта€ться, а це означа€, що клrочi вiд lрого райського острова _ унеi.
з8
l?.,1"'gD#uТ- прокJIIIтЕЙ rrrац, ЦРо що G*iffц{.rъ його чорниЙ, тfrккI4й колiр.Бог прокляв його, бо зiн не ý*ýернувся до Н*евог*ковчегу. К
вороЕа чи його брата црука - Еа чорýý лю(о. I дуже Рiдко - на змiну погЗ iншого боку, ворон - свящекt*,* пт€ж: його не можна Hi лякати,rIрогаIilIти, бо BiH символiзуе невiд*мi зподr*ri сиJIи i попсреджа€ проОтже' не г{ри''sситъ злого, а flФýередка€ про rъ*го1 В звва}ка€тЬся зловlýним гrгzЖом, коц}лй пов'жаrilй зi cBiToM MеpTBI,D(.
колiР ýвiдц{гъ гtро чорЕ\r, диrволъGьку црироду: i нещgга сила, i душiпокiйя*ж зкодеЁ i -гпжа вiдма маютъ вsрсна постi*nnм GуtIугник*мзлодiяrъ -в нього втirпоютъся, викориýтовуютъ як помiчнrжа.
однак, в зв'язку з тим, щ0 ворs,, живе дOвго, HaBiTb до трьOх сотлlт, вý{, м;lюItи зrrачr*тй эшrrгевlй досвiд, володiе д,ш(е вil]кпивим умiняяrпроникати у та€мнш{i cBiTy: передбачае рiзнi подii, особлrаво, cyMHi;пOради в скJIадцIФ{ скгуацiях, зощрема" воiЪам у боях; приносить звiправда завшýI Tpaгi.r*ri (в народi так i кахtуг.ь: кВорон цряsе на нещастя!навiтЪ охорOня€ скарбИ i тiла убъlтлмвоiЫв; передбачае змiну погоди (яворон кряt{е _ то це до нещастя, а якщо ворона - то це на дощ). OcTar*riпlдгЕердкуетъýя те, що ворон зtlвжди чорнlй i бiлеrм Hi за яких умовбувае, а ворон4 вв€Dкitють, може бути бiлою. Бiла ворона - цечогOсь рiдкiсного) незвиIIайного, якого, в гrршrщтпi) не повинно бути,воЕо з .ж{B{}B}ýKýI{ý( гryI{Iчшr icнyc.
39
r;
;
:
:
tIt:
tll;
tllll
rелегами (лелеками). його зображення вони зtLJIишили на Балканах. наостровах Егейсъкого моря, в Малiй Азiiiiхньоi самон€Lзви, очевидно, i походить
н€lзву Гайстер, що давнъогрецькою означа€ "зоря". Гайстер € сиh{волом
ДаВНЬОТ бОГИНi ВеЧiРtТЬОi i ВранiшrrьоI Зорi, яка освят!{ла птаха нzlзвоюзlрки.
символ поваги до батькiв; символ маrrдрiвнlс<iв; сiмеfтного благопо-щ/ччя,
щастя; батькiвщини.
Лелека в украiнцiв святий пгах,
що пp}ITaMaHHi дlодям. В народно{i{у
вiдханостi, fle BiH покладе gво€ кубло,
образити, BiH i хату може спацити, В
Лелека (бусол, бузько, чорногуЗ, гайстер) - сIlмвол богинi Зорi;
який, за повiр'ям, мае риси i звички,
уявленнi BiH е символоN{ прачi iтiй xaTi буд* щастити, а якщо його
YKpaiHi птахiв i звiрiв не назив€L-IрI
1" !t->,",, ,- 7,r})i ,;,,, ;.",,.i'""-?:_,...-? . ,:._'.'" |_,!'":::",,"_ -" ,; ..,"_. i,. l,,**:Ё,iJj,i**:я*i,$i?.l€,;
Ле;rека був тотемом трlтпiльськllх ITjIeMeH пеласгiв, якi називали себе
_ всюдIt, куди переселялисъ. Вiдназва цъого птЁLха. А щa BiH мас
lll
40
--
jIюдýькими iменами. Одrак, для лелек роýкли виFбIток: "Антýне, пршI€
' ТеПЛО".
Лелеки р*зумirсrгъ людсъку h{ýву {адке коJIись говорили), як i lпоJ
шукrlють собi пару, турбуrоться Еро дiтей i через ревнощi моЖУ
покiнsкгfi життя сапrогубством. Якжъ jIюди недобре пож{tртуваJIЕ,?
пiдr,ilиги яfщ* ýелgки качиним. леýiека-мати вигрlв€lла яfuц, а оать
носив iжу. Коли на cBiT з'яsилися rтTameнllTa, pff}oм з мttлим лелекок
гнiздi вилупилOсъ i качеrrя. Побачивщ його, лелека високо"Злетiв У Неб
. кrмеЕеи угIЕ}В на гнiздо- Мертвlшrшл. *'з** вгrаJIЕ тrгашеrrята i леле.l
мати. А са,iшба того господаря незабарм пiШла з д{h{ом.
Як i шодша лел€ка може Iжrкати: "Брьок може нудитися
х}Dкýю, в ясй жив? ще як бlв чол*вiкон, - розповiдаrгьsя в од:riЙ ПеГfiЦ
То BiH гнiздо i в'е на дru(ах i жrше коло людей. Ми часто моЖемо бачИТl4
BiH журиться. CTciTb годинами на oдIoмy мiсцi з опущеним ДЗЬОбОr
IIJIаче й думае шрý сво€ JIюдське жжтя". Лелека сумуq коли бачить сва
помiж людъми: "стане нерухомо на однiй нозi i плаче гiрко. А як баЦ
добро мiж lподьмиэ то калатае своiм дзьобом. То BiH так раДiе".
Звернiмо увагу на Tg} скiлъки пiсеtlь, кrlзок i повiр'iв в Укра
пOв'язано з щ{м бiлrшr пт€lхом з чорною tlозначкою i скiльки BiH ма€ нrtЗ
бусол" боцон, бузъко, гйстер, чсрногуз, лелека. У фоьклорi i лiтерат
леJIека сr,mлволiзуе шобов до piжoT землi, ryгу за батькiвщrдrС
Невипадково лiричшй герой однiсi з пiсень просить: "Вiзъмiть ме
лелеченъки, на своТ крилята".
Лелелси з давнiх часiв гrеребуваютъ пiд охороною украirщiв, щЛелелси з давII
часiв тотемiзму, iх вважа;rи провiстшлкаlчtи весни, птахами СОНцЯ.
Якщо згадаемо, що за повiр'ям BiH приносить дiтей, то стане зРОЗУмiЛ
чому бог пr.шобу i коханrrя в давнiх украrнськшr i поJIьýьк*D( шiснях ЗВеТ
Лель* а скiфськй бог плодочостi - Гайстерiс. Отже, Лелека - ще й симl
Сожи.
41
flpпaerillt бycrtlt - tлозidЮ*,весн*t , .
r
ф
ф
ф
У,е аеаем вадц?,ъсц тац, щаýrя родirЬся
3 появою лелеI< навецi хrtiборобп неодмiнtло почIIэIrаАII
впсiваtu ярi кудьIJaрй, caAц|yl rо|ралЕIIлу, прrlкЕхrуюqп: 'ОЯtс
з'.mимtсь бусмнi ,tапп - Ее забпраЙ з rароду calTrr ''
Fr!"'Ё ýрs,ф*"t-Ё$&ý я
Фе аеаиg цrсллtо Ttplul;ilyra€, mфt} еоспоёаря сiзtl'я зросmа€
Xo,ata з црuнаф ндftаrпuЕ& заспrав ,ryра6^Я 'NОЩlýнumuСя
Фо .млвlgl роlurпъся, tlrt M в осежi щаслlLя ооluшъся
Загадки
Леmiв п'oс,ах чqрез оах ciB на ',o,po'rn.{Ix
а чqрвонuJЕ
чобоm.ях
-flKd Hoatt з{I66lJtt{KLa, mскrrй Hdc зссоосзrск1{
хаrmg пaxcrmi мавrgсiм ltсабамраханок знае
о
о
42
а#-
Мiфи та лег€нди про птахiв Украiши
Лебidь
Назва IФого rr€жа означа€ {{бiяIй), що вiдповцае його сяк бiлоrо денногс свiтла (соня*tlй rrгах). У багgгьох нарOдiв лебiрБожеgтЕеI*ýй IIта& симвOп богiв; l*rотJIивоi нагgж та незаIIJIямо
бiлизrпа; повнотИ задоволек{rt баЖаrь; вiдродження; caмoTHocTi;
цраси, вiрного кохstк{я; вродливоi дiвчк*r; щасливого дитинства.
Порiвrrяймо священне ст{lЕлеýнrt до лебедiв у слов'янськIж
Лебiдъ у давнiх pyciB - символ BipHocTi, шобовi до рiдlоi землi.
сюrволiка лебедя доситъ складна. Червошп1 лебiдь умiфологii
,с.гqrгував симводом csHIц, чорнlй - зJIIж с!ш.
наfuiоширенiшl,шл с образ бiлоснiжrrого (бiлого) лебедя. За мiфами, уперетворюв€lвся Зевс, син Аполлона KiKH (вмiщешй потiм, за мiфамr1
сiзiр'я Лебедя). Сам Апоrшоrr Ъдлв на колiсrпщi, зашряженiй
ОДШ iЗ Наrfoоловнiшrл< божеств староiндiйцiв Варуна (бог космiчнrпr
сцраведливсотi) т€жOж ставав лебедем. Подiбнi металорфози
для Лха - б.lрtзrrят-богiв {ведifrcъка мiфологiя), OMi , {евеrжiйсъка). УлебЬ ввФкався "неwIстим" гrгахом. Священнfiм птахом-тотемом був Bi
В бурятiв, якугiв. Лебедi завждИ буr- В угlряlшli Кулаfulа. Одrдr
наfuоловl*iпrlж язнlIниIъкрп{ богiв Бiлобог" за повiр'ями,
персвтiлюватися у бiлого лебедя, тому воJIхви пiд страхом cMepTHoi
забороIrЯли гIоJIюВаlннrI на нього. Лебедi завжди були в упряl*сдi Купайтrа.
Лебiдъ у давнiх pyciB - симвOл BipHocTi, rдобовi до рiдноi землi.
яаро
43
?t+Ё
+;
*
Ё
стародавнй слов'янсъкr-й фо.гьклор знас прекраснi образи дiв-лебедiв, Поrrrиреними мотивmли було перетвореннrI лебiдси-королЬrпа удiвчlдгу-црасy'{Ю i навпаки. ЩавrъорУсъкrЙ перек€lЗ зяа€ могугню БlJrулебiдъ, щО володiла живою водою, молодиJ*ними ябlгусамп.Праукраiнська легенда про засн}rваI*ц Кисва. oKpiM Кия, Щека та Xopr**назива€ ще й ýеýтру ixl*o, Либiдь.
Германцi вiрили, що сонцепрещрасну Богиt*обiлоснiжного лебедя.
Лебед"*ту дiву як дошry i суг4тт*гrцокриJIа маJIа Богиrrя Вранiшньоi зорi - Еос.
може перетворюватисъ в
Так виникJIо уявлення про
сонrц. У грекiв бiлi лебедrшi
44
.€"-a
-
Жаяlворонок.
РозповiДаютъ, щ0, коJIи {ив створив земJIю, BiH xoTiB скликати в(небестgгr богiв, Щоб Ti ГrомцIýrвrtJll{ся Еа cшpilвy його рук. К-гпшсав, кликавýив зrrизу, HaBiTb втомився, а вони все не чуютъ. ты ;riдr* BiH камiнчrдскинув його TttK високо, що докиЕув до сatмого неба. I у вшшиrriраптом перетворився на мапеньку ýlрУ гIтalшIку, *<а J{зBirцo заспiвала -прI8ёрЕула рагу богiв. Г.irянули воýк ýа землю - i захогдшrися сЕрilвоюýия. Поча-lшr Tiж гслоСно кри.tаж вiд з€жоIшsI*rъ що птаIшка кtl*cвп€Lпа з висоти - якщ0 б не кршrъця, розбrалася б вщеrrг!
З тlЖ пiр жайВороноК то париТъ високО-високо' то рiзкО 0rý/ска€з цронизливим криком. Але там, у блакrтгнiй височиrri, BiH спiвасcoЛolКo, ЩО HaBiTb БОГИ Не МОЖУть затrшIIитися байдухоми до Iъого спiвуА про mодей i говорити нiчого!
За народнl,шли повiрkми, Eft зиму жаfoоронок перетворюетьсямшу, а влiтку прлйлае колишнiй вигJI;Iд.
Kt}MeHeM,на iшrей бiк
спитъ до весни,прилiт жаfuороlжь знамеIryе прlжiл весни. В народному кал
Зиьrу Biц проводить в мипrачiй *iрцi, у полi пцгрудкФю землi * борознi. У середиаi зими перýвертастъся
е свято, що црисвfrtене штахам - це Сороки (сорочl,тlпа) або ЖайвороТак назлВ{lютьсЯ i обрядовi коржrжи у виглядi Ьашок, якi печутъ вдеIъ дiтm,r, щоб вони, ходячи вуJрIцями, заклика-lш гrгахЬ з вирiю. ffiTбiгашr,r з тим IIечивOм по селу, пiдкидали вгору, iмiтуючи гrгашrший гrолiт,в}Iкршryвали весIlянi закiптки до птахiв: Iз краю Kyparo Птаrпок викJIик{lю:
- Летiть, жойвороtм,- Да нgшоТ сторонки,- Спiшiть, лостiв'ято,
, До нсtдоТ хстиВ**ну зустрiчоти.Зилду прсвояlхаru!
45
lЁ
Соловейко.назва цеi малеrьксi спiвочоi гIташки походить. як
ввtDкають мовознавЦ,,' вiд : давнъорусъкоi Славiе той, хто cniBaeпiст*о-славу Богалл. Недаремно соловей, як i iншi велlдli птахи,вв€}]ка€тъся вiпцтпл пгilЕкtlм, цро свiдчкгъ пiсrrя: СоловеЁжо маленъкlй,
В тебе голOс тонеtъкий,Скшсlъ де мй милеrъкий?
Вiщrй спЪеlр Боян у кСлов о rrолку Iгоревi> назваrпй <<соловiемýтарýгФ часуi}- Пр* те, що соловей здавяа вва}кався сямволом сгliв5пrостi тацрасномовства, свiдчитъ iм'я новгородýьког0 жсрця Богомила, якlй" слqдсоречIбt ради наречен Соловей> (Iоакш,rшський лiтопис).
СоловеЙ гtровiсrШк Богинi Весни: його спiв (давньоруське щекот)завЕtд{ сприfoлаегъся як щаслrщrй Божlй знак, а вiдс}"гнiсть спiву солов'ясвiдц1,6 про rrередчуття бiж.
IIIевчеI*сове (соЛовейкО в TeHcriM гаi соlще зустрiчас) мае г.шибишrунаро.що-свiтоглддту основу, яка пов'язуе солов'я з сонячlпшл Божеством.Соловей яазива€тъся (птицею РаЖtIаНЕОЮ) (вiд paxMaнiB, брахманiв),тобто ятахом ilФецькоi верствц <tБожою>>, (святою птаIцкою}. Yciслов'*rськi Hapo,Щr шанувalJIи соловk, веснrIними вечорами вIжодапи навузшцi, в садочки, щоб послухати спiв rFого у.шобленця Богинъ Лади iýелi, спiвця шобовi i щастя.
На КиiЪщинi, (с. Зазиlл'я, Княжичi, м. Бровари) iснують перЁкilзи, щовйомlй у билинах Соловей-розбifuлшс - це язиttниIркий }Iqрець,
"кrftжив уБроварськомУ лiсi пй Киевом. BiH мав надзвичаfлrrо
"enr*y силу i був
з аIрозою заiжджlлt христиlIн.
46
-4
символiзус щасливе родинне життя, ласку, любов i нiжнiсть. Tal
де звила гнiздО ластiвка, живутЬ добрi господарi. Вона також оберiгt
житло вц громЕ блискавки, пожежi. Ластiвка пов'язана з Новолiттяl
недаремно згадуетъся У щедрiвках, якi первiсне виконували навесн
.^]I1едрик, щедр}lк, rцедрiвочка, прилетiла ластiвочка". Вважають, ш
ластiвка - 1члюýлена Богом Пгаrrткц cBoiM щебеташrям вона прославля
його, наче молитвою. Тому вважасться великим грiхом розорити iT гнiздс
тим бiлЬше не смiлИ вбивати, бо моглИ накликаТи бiду на свiй дiiи. ]
полякiв, чехiв i словакiв ластiвка - птатIIкъ яка сгrриrlе закоханIL\
переносячи iM вiсто.{ки.
зага_itом у слов'ян ластiвка сrrмволiзуе жiноче начало, особлив
дiвчr,*rу. Так, у фолъклорi часто дiвоча краса порiвr*остъся з ластiвкок
,,ой У наlпiй cTopoHi KpacHi дiвки, як ластiвки. А тут - як ворони". Ластiвкза повiр'ями, можуть магiчно вIIливати на красу, Тому, кOли дiвчl+I
HaBecHi вперше гrобачитъ ластiвку, вiJLцае iй ,,веснянки'' i fiросить
ластiвки ,,бiлянки" (щоб було бiле лице). Недаремно TeMHi ýлями нобличчi ма}оть наLзву,,ластовиння".
С така легенда про ластiвок:
47
l . Хtшrи на Poci, в caMiciHbкoмy гирлi ii двос молодят - Мил i Лопа"
Гарнi були TaKi, що на rxHe весiлля Bci Боги злетiлися з Вирiю,
Нероз;лdвsдою ix назrшапц бо скрiзь вош1 хýдиJIи рЕlзом, Мил iЛепа. Навiтъ на полювtжюI. MeTKi в стрiлъбi з ;ryка обое. Прудконогi -
лр{ше Стрибок мiг ix нЕtздOгцати гriд час бiгу.
Звагою trа.пlIJIи ixHi очi. I невилдовне пЕtпкою ;шобов'ю одlе одIýго.
Сершя маJIи добрi i ласкавi: свою здоби.I вони вiддаваlrи наfuiерше cTapl.пvr i
немiчrлазrt JIюдям, tx шобшрr небо i земля, tsод{ й лiси, JIюди й Боги. Сам
Тролъ Бог-мiсяý, Бог-тесля, збудрав iM оселю там, дt l*rHi Хрещатик
бiлiс бlJIя гирла Poci. Сам громовержеIр rтросив Мила полювати в
Перуновiй ггущi jIютIФ( вепрiв, якI|D( розвелось багато i якi rriдрrrваrrи
корiшя дубiв- I Мил ход{в до ПeplTriB. Сам, Без чарiвяоi JIегпл, бо в
Перунову гryщу жirжам ходу не було - громовержеIF уЕикав жiночоi oTaTi.
Тож збирасться Мил Еа поJIювzlш#I в Перуни, а Леrrа мiсця Ее знЕtходитъ.
Гаftlе хоч назирф за cBoiM кохitним. Тодi BiH побачr.rгъ, заверне fi: не
можна гrfiвrrги Перуна! Та одного разу Еевгзlмовна Лепа тltки непомiтно
гlриfuла назирцi. Та й закJrIкJIа за кущем папоротi. Бачr.rгь, аж
стра:ш*очlй вепр - як гора! - рохкае i рие зампю) корiння дубавиверт€lIсчи.
Кш{ув у нього дротик МЕII i завмер з мечем пiд дубом.
Заревiв поратrеrлтй сiкач, EDK листя ilосипалося з дерев. Помчав на
Мил4 IIаставивIIIЕ iKila.
Завмерла Лепа, I коли кабан ось-осъ M€tB уже прохромити коханого,
вOна 0крикнула. Мrш вчасно вiдскочl,в, i сiкач зffорOдив своi гострi iкла в
цубъ мвп бrискавIiIчним i MoryTHiM ударом гостроrо меча вiдгж звiровi
голову.
Бризнула кров на груди мислглшцевi.
"Кохаr*ай мiй, ти живrй!" , пiдбiгла Лепа й припаяа до закрив€lвлен*D(
грулей Мrлла.
"Птатттечко ти моя!" - окрrлtнув схвиJIьований Мил.
Г{оцiлуваrrися молодята i mашка:чrи ст€ши. Бо уздрiв rx Перyrl i
розгнЬався, що жilжа ýтуIIила в його пущу.
48
Полетiля Мил i Лспа у cBiT го$трýкрияимý краýивими lTT{lmKitMя, щ0
1х роси ластшками нареюIи.
Понесли Ti гrгшrrки червонi мiтки на грудях вiд ltpoBi MlIJIa i Леши.
Гнiзда в'ютъ ластiвки Еа JIIодсъких *ceJý{x, бо люди ж - ixHi родичi.
I зустрiчають pociB з д€rлеких гlоходiв щебетом. Так
суýрsЕ9ýкують душi померлLD{ у Вярiй.
само
]
1
49
Свяго богинi Жrrви вймiча,ти пiд час воскресiння цриродr, iй
шриносиJIи цожертви Ti, хто H€lBecHi вперше rrочув голос зозулi. Вважа-irося,
що cil1a Бсг чи Богr,шrя в образi зозулi лiтае лiсами i вiщуе роки. Зозулю
запитувtlJIи скi.lьки лiт жrд:гr.*те та .Iи irшa jIюл{н4 скЬки матимý дiтей
тощо. д пiсля тсго, скirьки разiв воЕа (нzку€), робили висновки шро
трl*валiсть того, цFо що зýштували. Тому зозуJIrI пов'язана з Богиrrею ýолi.
Про че говорить украiЦська прикs}зка: "Зозулечка KyBzlJIa, лiте,жа казаJIа".
За повiр'ямrа зозуля ввrl}каетъся посеред{шIею мiж свiта:rли Нави,
яви та Прави. Вона прилiтас остrlнньOю i вiдлiтае до Вlфiю першOю тому,
що вона вiдщня€ зааIиня€ небесну браму як (кJlючншц) Вирiю.
ГIобугуЮть TaKi прикметИ: якщО зозуJIrI вгIерше зiжуе на сходi сонця
i гrри зелеЕому деревi - на врOжй, якщо увечерi i на <голе дерево} - до
неврожаю, голоду та епiдемiй. Якщо закуе пiсля спiву солов'я, то буле
гарне лiто, кOли ж 11очуги зOзулю ранiше солов'я - переслiдуватшлугь
невдачi, Хто зачуе зозулю на голоднlй шryнок, томУ будс невд€ýа- Якщо
ж зозуJI;I Ее закУс ФК Д0 Купал4 дуже неврожай, голOд, мор. Почувши
впершý зозуJIю, слiд гrробрflкчfiти монетами, (щоб водипись грошЬ. Про
це й пршсазка: <Сховй грошулъку на зOзуJьку>, бо якщо в цей час грошей
не вIII5Iвиться, Ее буле tx rrротягом року.
50
ЗозУляýереста€ýУВатýгliсяяГlерзтr*вiý(сВят{УхристияЕстglпlsлj{
ПетрЬки). Якщо ж ,,счуги fi пiсля Isого часу - на бiду, шоб запобiгти
негатrnuнiй магii {не дати iй кувати пiсля вкu*аного ча*у), з пшенI'ЕIIIого
борошнq я€Iр та сиру sfiпiкали сяецiальнi памгryшки (мшцрики}}, в
такOму виfiадку кtýкутъ, що юсзуJUI маIщрикою подавиласъ},
ВУкраrяiг*сшоДинiтак*жВарипиВареникиЗсироМiказагrи:
<БУДемоДаВъýИЗСзУшоВфеником>'КрiмТого'ВВ€Dкалося,Щоцехдiб,
яклй зозуля бере iз собою на дорогу (ку мандри)) до Вирiю
51
{rтaX}l ] GИНаНТРОпц
,{ .| :. _це звiрi або птахи, що живутъ поряд з людИною чи В
лаЕдшафтi (пар***, auдu", лiсопосадках), створеному нею, Вони майже не
зустрiчаютъся в iнших умовах,i
1
1
i]i?:l : .
s:* ,-
Птахiвблизько 50синаtrтропiв
- синантропlв €
видiв. fiо типов}lхналежать бiлий
- ";{ ': ,-; "i "ъ.
" ''-r *.l i{,hl Ъ .]."
l
:rелека, хатнiй горобець, b,ticbKa та
сiльська ластiвка. кiльчаста
горлиlц, сiрий дятел, lншiсинантропи. птахи не. повнiс,тю
заJlежiLть вiд людинrr, Напрлrк;-Iал
шпак гнiздитъся не тiлъки пiд
;о _,..* дахами булинкiв, а й у ДУПЛаХ'-;*f," дерев" тобто в прllродшrх умовах ,
До TaKI,tx птахiв с;riд внести i
одуда, хатЕього сl{ча. гапку,- Деякi птахи. напрI{lLlад. чорнr,й дрiзд, бiла глrиска, лише почапи
осВоюВаТI{ J:'j,1:,il.HБ*, rцо культурний ландшафт, у мI,ШУЛС1\1У були
житеJIямI{ скелястих гiр, 1rрвИЩ, лiсу, стешу тоЩо, Завдяки людt{нl вони
розсепилися Еа зЕачних територiях. Рiзнi птilхи cTiijll-I синантропами за
рiзниХ умов. У давниНу печерИ в якиХ жила людинц а пiзнiше будiвлi в
лiсах, стеIIах, .ryar*n"i бул11 ýпри,Iтливими мiсцями для гнiздрання
птахiв. В ociHgbo - зимовий перiод "о"" знаходили бiля жител iжу та й
почувIшIII себе безпечшше.Птахи, якi живуть поблизу JIюдиЕи,
особливо кориснi тим, що зш{щуЮть
шкiдливлtх комах. Комахоiднi срrнантропнi
птах}1 збlлрають комах з поверхнi iplTlTy, з
рослин, а також виловJlюють, iх у повlтр1,
Ластiвки , серпокрилъцi, cipi *y"ot::nlзнишуютъ мух та рiзних кровососlв, що €
переносниками рiзних небезпечнрlх кишкових
та BipycH}Ix хв11роб. У саду великi й голубi синрrцi поiдають вопOхату та,: _ /\ -*.rтr т"хffй;;;.;;;;; =""*у,оrь велику кiлькiсть яець *:1-j,:тiв оля1,|.лr?=,тл аrr\/УrD
та гусiнь. У парках, садах, на стовбурах дерев вiдшукують личинок комах
52
-сирiйськi дятли. Кiльчастi горлицi в садибах, пapl(.lx поiдають зерно рiзнlл<
' бур'янiв.Велику FШiсть приносfiтъ гýахи JIюдям, оселившисъ uобmв; iхr*ого
житла.Якраяiемом}I,побачl*шиВЗимкУсиIД'IчкУбiлявiкнаабоПочУВIIIи дзвirжоголосI.D(. шпакiв HaBecHi, Що Заýеляють шгrакiзнi! Як
м}IJIу€моýя лелекslмц ластЬками та iкпими птzlхttми,
Мигrовш*riохФрфн'tТиýиЕаIrгрФЕнIФ(гrгахiв,охСрон'IТи::ТТ'lY':Y{;шього гнiздуваrжя, пцгодов уъатижимку, влаштовувати шт}лrш гнlздlвпr,
* Коrгrrсь ца Землi зовсiм не було гпахЬ. жиJIи JIише змiI та шцУр1
Ошlr iз давнiх ящурiв i став пращуром fITaxoM, Луска llq_19 IIоsт}х!ов(
rа. I першй rпах filдIцвsя ]
п€рgrвOриýасrl на пiр'я, передri ýаýя - rrа криrl
повiтря. Тратпллося це 150 мJIн, poKiB тому,
* Рекорд ЕеЕа}кsрства вgтаЕовипа зозуля. Вона з'Иае За день]3
ве-пик}D( коникЬ, 43 кагryстян?D( черв'лtiв, 5 rштщшок травневого хруща,
павуки - xpecToвlк<M, З хруща й багато iшшю{ комах,
* одm сова з'Иас за лiто 1000 шт- полЬок ciploc i звичайrппс мишеi
зберiга:очи 1 тону зерна тобто 20 мiшкiв. За дOбу зЕIщус 5 ш,шей
* Пара BеJп,IKpD( сш{шФ прилiтаС щод{,I дО гнiзда з90 разiв,
мухоловка HaBiTb 500. Сшшlя за добу з'Иас стiлъки комах, скiлъки важЕ
ýlма. Пара ýЕнш& за сезон оберirас ви комах а0 лшодовй дерф
мухолOвка строката за добу зш{щуе 5G0 ясчок "чqryч;т комах,
* JIастЬка за piK з'Иае близько 2000 ý юмах (ц9 маfutе повн
8 ГIтахи добре бачать, Яструб у 8 разiв бауrгъ зrркiш*, нiж люДtл
орелз-помilкхмарбачитьхоВрахъакоролъОкбачрrгъшrлlrкУ.* Лебiдь живе 25 poKiB, орел-беркут - 19,чаiцса_ 44, дрiЗд - 20,кF
- ЦU,стpayý - 50, сокiд - |62рýки,
53
* Нйдовший язик у дягла - 14 см, наftдовшlй дзъоб серед гrтахiв
i i...
54
-==---
ЦаРод скаже
I як завЯЖВ
Прислiв'я та приказки
* ýе багато Еташsц тrш{ нема комашок,
* Ластiвки низъко лiтаютъ - дощ обiцлоть.
ф Зозуля жrтгrтiм колоýом удазиjIася.
* Ластiвка день починас, а соловей KiH.Iae.
* B*cer*r i горобеrъ багатlй.
* НавпростеIF тiлъки ворони лiтають.
* Кричала вФрýяq як вгору лсгiла' а як вниз, то й огý/стипа крила.
* Щебече, як соловей, акусае, як змй.
* Вор*на за мор€ лiтал4 а розуму не набрала.
* Одна ластiвка не робкгь Becltи.
* Де ледека вOдЕтъся, т€lм щастя род,lться.
55
*Летiв гороб.пш, ciB на стовIтqик,
Прибiг хJIоIFIик, угiк горобчшt
* Хитру сороку
Спifпuала морокъ
А на сорок сорок
Сорок морOк.
* СЬ EIIIaK на ЕIIIакIвню,
Заспiвав rrшлк пiBr*o:
- Ти нс вмiсш TilK, як я
Та& яс тц н€ Bмiro я.
* Летiв горобеrъ, ciB на хлйеrр,
А як BlfuoB rгрiлеrр, то угiк горобець.
* Ворона гtрOворонипа BopCIEeнrl.
* Зацirъкала сrл;ря\я,
Щiкава вrrгiвшаrц:
- Ide горобIд в а-lьталщi
Ташцоютъ вршщi танцi.
- Ой гуIр-гуIр! Штаrщi.
Куцi, куцi mTal*1i
В горобшiв.
5б
Молодшi шко"rшрi - чуглl.вi та емоцiЁтнi слухачi, тому iM до вподfl
поетитri рядки, з€rадки, крýýворди, .' Рiзномаrriтнi., завдання
викорЕсТiIнням TaKofo матсрiалу сцFиrлютъ розвI,rгку мисленIш i мовлец
5пrнiв, рOзширюють i збагачують уявлеш{rt школярiв про навколlцшнiй cBi
Пропоную Вшliй увазi rцKaBi, на мою ДУмку, з€tвдitкr:t:
5}
БiJш лаtтLка,Чорналаrяпrка
По ацtева ск(ме.(Сорока)
//-l/-//-//
Не лiкар, а дерева лir*уе.3 деlrева Jryýa€ BBJж:
Хто там сцжа€: трс-тулt?Цятел)
ll-//-11-1/
Сам Bqdpuboi еоаuнu3rаховавс:п в ка|ц малл.Iнлr.
Танааааа еолоснgI},яre п:iс+*ю чарiвну.
{Саловеil)
ll-ll-/1-1l '
ЕЬха, 0 oBzi, *1ав uеерOшtu,Ч ванъlсg ваrmr& ця пrгrсашлtна,
IIоаiчабоmuуфлала,IIо болаmу почвалсlла.
(Чапля.)
//-/1-11-1l
ýавzi ноеu - iloBglлit Hfc.IlyruлэлrriB - обiа tцлuнiс.сацачнuх эtсабe'lялтлокД.пя. eBoix мсLп:flrпсак.
(Лелека)
1/-/1-1l-ll
маленъкutil х,ftотлчuхУ cipift свutпuн;i
rla аворах сmpruбае,Крtrшrtтпu абtцлае.
(Горобчurс}
58
Ее сттtg.tшпr} i ха .Jйлtлтlъ о:й -Вночi полхrе на Jиltша.il,3lаmеу Оеrrъ сfOпочше ао
Hi, ца хе хitlжс, це -..{Сова)
ll-t|-11-1l
На с,келi зrir. баОае OiM,I не боfuпъсязlrr:lпTltш в нriM,
д*{:ж;у.:"
l1-11-11,1l
Ма,ltеttъха, чоyляr€llьlr;|Е, а пiвае, щбечqлIIiа с-tпрiхою s е/мнч злitпмаzнЬdщкооРо ailэ;or;юrtz хвосmuк, як н.oцl:1,1"ýu9 мае,
Що це запrrсачллt tа? Xttto пmсшкU цю знае?(Даапiвха)
59
llt
l
t О CiM tmъчrе,щgl, *фЕry, за.вu;пп сбое цу-{у'
Оtлрепэlrуллtм Щрtоц эtлЕць iryryM
rВсЦафею пý* aoMcoru niff*blgl...
(*оулi)
О 3а вfuбам аiщцпifuмамп в'цоlщ
Лаэ баry я flхппшоlG |фо сйяпъ пil mрiцоtо.
а{щарgаw, цаьцвФ4лл8. Хtпо cttintь пa LанмЧtlВ?
С"ryr нпrиrgrlляrrла ý збуrшыя. . . ..
GqоFцr)
О Ма fth$аtlёо e*to йвох- я il сеmцла Иофrv,
1. в aato в miъ шъохmа mъох, ttta i w tпаrLlэвiнцо, . .
tIto эв спlмtщuе &tй? 9I{o criшta,l?lb...
( coшB't)
60
Щfrý*вш лФгшчнп ситуещп гз еКФлФ*ч нИNД ЗN4 пстоro
* НасT аца зима. Виrrав снiг BiH пqкр}ш уср земJIю бiлою Kt
Холодно i голодно cTilJIo ГIТаХа]ч.{. Ащрй i Назар повiсl,ши нагодiвl*т,шу- ТУд" вOни насипtlли зерIrа' Kp}D(T хлiба. Баrато синиlIокгоробфв пiдгодовувiIJIссъ там протягом короткогс, зимового дня. ТадЕlr хJIопчl*си забули ЕасиIIати корм у годЬr*тчку. День бр морозголодrri i заtrtерзлi гrrахи врипетi:пл i нiчого не знаfuша в годiвНастуrпrог0 дЕrt хJIопчики насип€ши зершш, aJIe птапIок прпirетiло мЧому?
вiдповiдъ. л оduн
"мо
в}tсе
и. Zuн To-+t!.,. я
f( оdня.*Восirгrьо-зипловrй перiод бiльша частина видiв дрiбlrш
збrараrгъся в зграt-'Навiщо вони це роблятъ?Вiдповiдъ.
на оzляd doBKi. Уп
* Гнiздо дJIrt кожноi гrтаrrrки - це it скарб. Яfuя в ньому - яксяюшФ( коштовЕостей. У цю< яйiяJ( майбуrнi Птатrе}l[та й тисячiмайбугнiх пiсеlъ. Одшм тiльки вiлрiзнястъся гrгашrаrшй скарбсправжнього: його Ее можна торкатися.
Чому не можна чiпати гнiзда i rrrашшrrоr яеrь?
61
Вцповiдъ. Бо пmа1,1tкu tx покuнуmь
=Е= =
---
,:", ,
lОповiдання В. Сухомлинеького для дiтей про птахiв
ll
l n"" й Лiда, малеrъкi fiершокласницi, пiшли до лiсу. Пiсля
_ втомливого шляху вони сiли на TpaBi вiдпочити й пообiдати.ll Витяг.ци з сумки ,хлiб, масло, я€чка. Коли дiвчата вже закiЕIIили
l "бiдати, недЕшеко вiд нrж ciB на дерево соловейко й заспiвав.
Зачарованi прекрасною пiснею, Оля й Лiда сидiли, боячись
l ""вор}"(н\,тись. Содовейко перестав спiвати.
Оля зiбрала недоiдки й шматки гсlзети, кинула пiд куrц.
Лiда зiбрала недоiдки в гtlзету] загорнула й поклала в сумку.
- Навiщо ти зiбрала смiття? - з€IIIит€шIа Оля. - Це ж у лiсi. HixTo не бачить.
- Соромно перед соловеifuом, - TIlD(o вiдповiла Лiда.
Випало Совеня iз гнiзда та й повза€. !ашеко забилось" не може
знаЙти рiдного гнiзда. Побачили птitхи м€lJIого - некрасивого, з ведикою
голiвкою, вухатого, банъкатого, жовторотого. Побачили та й питають,
л{вl,ючисъ:
- Хто ти такий, де ти взявся?
- Я СовешI. - вiдповiдас м€Lле. - Я випа_шо з гнiзда, не вмiю rrде лiтати i
вденъ дуже погЕжо бачу. Я шукаю маму.
- Хто ж твоя мама? - пита€ Соловей
- Моя мама Сова, - гордо вiдповiдае Совеня.
- Яка ж вона? - IMTae Щятел.
- Моя мама наfuарнiша.
- Розкажи, яка ж вOнц - пита€ Дрiзд.
- У неl гOлова' в}т{а й очi TaKi, як у N{eHe. - вiдповiдае з гордiстю Совеrrя.
- Ха-ха-ха! - зареготzlJIи .Соловей, ýятел i fiрiзл. - Та ти ж потвора.
Вшtодить, i мати твоя така сама потвора.
- Неправда! - заRри.Iадо Совеня. - Мама в мене найгарнiша.
62
=Почула його Kplrк Сова, прlтlетiла пoTIlD(e**y, взяла CoBerl
пшку й повела до рiдного гнiзда. Совсrrя yв;DKHo подивипося на с.
маму: Bsýa була наfoарнiша.
{мшя i Сомвей
Вr,вела Гава одне-едине птЁlшеня - Гавеня. Вона ;побила свос д
частуýilJIа його смачними черв'ячк€lми.
Га ось полетiла Гава по iжу й пропа-irа. Уже й сонечко пiдняr
вшце за дерев0, на якOму вони жиJIи, а мrгерi все Еема. Заiплакало Гав,
Плаче, ýдьsзи ýтрумкrlми лJIютъся додоJrу. Члмало птапrок Ерити
жалъ iM бИолАIпного мalJIого.
Почув Соловей Iшач Гавеняти. Загрепггiло з жа_гrощiв солов'iЪе cel
Зшшшш ýвос гвЪдо Соrrовей, приilrгiв до rавиIIого, ciB шоруч iз гrгаше
i заспiвав свою чу,дову пiсrшо. Аж BiTep цритlDq засJIр(ався.
А Гавеня, мов i не чус солов'iного спiву, Iшачем з;LJIива€ться.
Та ось Еочуло Гавеня - десъ удаJI}.нi цролуЕав мtIтерин гопос: l
кра.. Умрrгь перестЕlJIо воно Iшaкати й каже:
- Чуеш, це моя мама сшiвас! Замовrшrд, будь ласка не rш,пtпл!
Кра кра-крa - заrуi{iшо побзшву, i Соловей замовк. BiH перелетil
сусiднс дерево й задумався. Того вечора лiс не чув солов'iного спiву.
lItо волосапtф
Тgгшого весIýного дня бафся Марiя повела свого онука Петрлтсt
лlсу.
Першокласник Петрш бр ледаченьким хJIоIтЕIиком. Збираючисъ д0 п
бабуся даJIа йому Еести в}rзлик з iХgю й водою. Першсовi врллш здава
дуже вФкким. Бабуся пOнесла iжу сама, а Псгршсовi да;rа тiльки IшIяIш
водою,
Прld,ясовши д0 лiсу, бабуся з онуком сi"гrrr вiдгlочкги. Br
побачшlи, як до куща притtетiла маденька гIтЕtIшка. В дзъобику в
цринесл€t вOлосинку. Петрик пiдвiвся й глянув на куIц. BiH побачив вел
водосяне гнiздо.
ГIТаШКа шIrЕдко лiталадо гнiзд4 щOрglзу приносияа IIо волоср*rцi.
бз
ПетрlЖ вiд подИву й хвиrrюв€lш{я стояв, Широко розIIJIюпивши очi.Бабусю, - IIошепки запитав BiH - невже всна по волосиlщi носитrа й
збудувала таке Еелике гнiздо?
- Так, по волосrтrrцi, - вiдповiла бабуся. - Це ЦРаr{ьовита flт{lшка. ПетршiстOяв задуманrй. Через хвиJIину BiH сказав:
- Бабусю, я Ееýтиму з лiсу BaIIre гIаJIьто.
11-
Зоя вийrrrла сьогоднi з дому радiсна, весела. Вчора ввечерi татMElMa дGвго сидiти бiля ii лiжка розповiдали казк}l. д коли iй захотi-цtспати, - поцiлували i скаtзчlJIи.
-* Хай присн}IтЬся ясне сонечко тобi, доню. Зоi й снилося ясне сонечко.А iT ощrоютаýник .Щмитрlтк прийшов iз дому с,чмrпrй i задумливl
Учора ввечерi тато й мама сварилися, Malta плакаJIа. fiмитриковi довгоспtLтося. Коли BiH заснув, побачив pi cHi заILIIаканi матYсинi очi.
Iдутъ Еа лрог},лlIнку Зоя i flпплтрик. Зоя щосъ весело Щýбече_
fiмитрик кit}кЁ, що вOЕи cipi. Хiба журавлi cipi!ВrжоватеJIъка уважно й лагiдно гrодивr{лася в Щмитриковi очi:
вщтац ýми:грлrку- I твоi летiтипт5.тъ блакитнi.
!ятел побудував гнiздо на старому кленовi, Поруч iз ltленоп,т -великиЙ яблуневИй сад. Там багато молоДих ябтryтЪок. ýятеЛ бачив, ЯК JrодЕlсl з ниХ часто црIжодIL,Iа дiвчина i поливала ii.Одного разу дiвчинка прийшла до яблунъки Й зш,лакЕIJIа.
Здив}ъався дятsл.
- Чог* тц дiвчинко, плачеilI? -
гrятас BiH,
- Як MeHi Ее IIлrкати. Яблуrька засо}Lца,
- У садУ багатс ябяунъок! - ще бiлъше здивувався дятел, - одна засо)L:IЕ
65
- Ery й нехай собi засихае.
l- Але ж це яблунька моя, - K€l}Kе дiвчl*лса. - Я садкала ii, Еоливала.
l - Що Це таке "моя"? - IIитае здlазоваrпай ýятел.ти tте збагнеш нiколи, У тебе на землi немае нiчого свого. У тебе твоi
t
Iдl гlч Jt (lJ пLдLl лl,
; тiлъкИ гIтrlшенllта. Ти тiлъки В HlD( зrtJIиша€ш свOЮ дyrпу. А людина
l ЗаЛИШа€ себе у всьOму: в ябrryкьцi, в трояндi, в шпакiвнi i в солодкOму
I кавутli.
- I в MeHi, може, людш{а себе заггшшае?
- Так,iвтобi.
- Як же вýЕа заJIишас себе в MeHi?
- А так, що .шобитъ тебе. Вона Дружrrгь з тобою, розповiда€ про тебеказки.
66
Зараз зи}lа, Багато птахiв заяишаються зим}ъати у нас. Але це для них н-
"гu* .rроrrо. Найважливiшi та наЁтгяжчi зимовi мiсяцi для Iтгахiв - грудеrъ -
сiченъ, саме тодi потрiбна допомога] увага людини, i спраза тут не тiлькrl l
морозi, Птахам B;l}KKo пережити скорочений свiтловий деrтъ, За якихосъ 6-'
.пдrr, iM потрiбно Ее лише знаI?ги iжу, а й засвоiти ii. щоб п9режити довц
зимову нiч. Виявля€ться, що в груднi пIЕlх робитъ у середнъOму за
свiтловий час доби бiля 800 pyxiB, а в сiчнi _ 1200, тобто, дода€ться час. е
томУ й збiльШуетьсЯ шанС дiстатИ iжу та вLDкити ВЗаГа,IIi. Тому взимку \
птахiв залишасться одна надiя - на людину. Якi з пTaxiB зulлишаються
зимувати у нас?
про те, що синиця духiе корисtrий птах, вrдомо людин1 ще з давн
давен, П^ершиЙ закоН про охоРону птахiв був прийнятий на початку 1
стOлi,гтя, а в грамотi Людовика Баварського (1з28 р.) говорилося, ш
ктяжкий штраф чека€ того' хто з.i{овить синиrцо - стараннOго ловl
комах}. Взимку- слrницi iдятЪ у садах яйця та зимYючих гусениI
золотогуски] деяких шовкопрядiв. LЦоб приваблювати синиrцо у сади, с,1
вивiшувати iжу для них. Синицi пOчинають гнiздування ра}10 HaBecHi, Tor
д}цIJUIнки для них розвiлl.ють з oceнi. Спочатку птах}r ховаються в Еих в
морозу. а потiм зil;lишаютъся i вrтводять пташенят з настаЕням поi
гнiздування.Синички, хоча i тримаютъся поблизу JIюдини, cBoi гнtзда час,
будуютъ в дуплах дерев, У щiлиrrач булiвель, на бацконах, i}JIe завкзберiгаютъ riевну дистанцiю, Жrлтла спорулженi дуже старанн
вимоIцуютъ порожЕину дупла або шiлиIlи в cTiHi булинку сYхим мохо
с}хою Ърu"о. i n".rn*, але саму середину гнiзда, куди самочка вiдклад
*arr*""ni, бiлi, з рожевими ця,гочками ясчка (Iх брас 10_12), вимощую
нilкним пiр'яоrкошr i шерстю твар!ш. За лiто с}Iн}Iчка встIilас вивести
поколiЕlж ЕташеЁят. Такпм чином, можна шiдкресллtт}I, що синичкI,{ -
однi з найбiлъш корисних пташок, якi не тiлъки мипуютъ око i дарую
Еасолоду cвoiм ***io** спiвом, аче й допомагають людям у боротъбi
високi врожсаi садiв та городiв.Бережiть цих чудових ггташок!
6-/
llll
Забарвлеш{я опереннrt в дятдiв здебiлъшого строкате, ясýраве, iнодiодноманiтне (чорне, зелсне) i майке у Bcix видiв самцiв i деяких c€lмoк наголовr € червона (ш;lпочкш. Голова в Hlж порiвняно веяика, дзъоб мitцшй,конiчт*rЙ, на кiнцi долотоподiб}ý{й. Язрtк надзвичаfurо довгий (8-14 см),ЗаlВЩди змочеrмй JIипкою слиItою. Це в дятлiв найбiлъш чутллшлй органДОТИКУ. Hш,I ВOни добуваютъ з-пiд кори i HaBiTb з деревиFIи Koм€tx та ixЛИýIИНОК. За допомогою KopoTкtlг( i сrшьнлшс нiг з гострими загнугимикiгтямя Bci мrлмчудово дilзять по стовбурах дерев, сшФаючись на цyгжийxBicT. ЛiTaroTb Ееýхоче, апе швидко, то рiзко гriднiмаючись, то нiбипадаючи з скJIаденими криJIами.
CHiryp.
З'яв.irяgгься в лiсах i карках гtiзно восени. BiH бiльшлй за горобця(вага ЗZ---З4 г). Мае чорrrий короткrй i товстий дзьоб, м'яке, довге та густеопер€Iý{я. Самцi досить наряднi взимку. Вони червоногрудi, з чорЕоюсинюватого блиску (шtшOчкою) на головi, таким же чорним пiдборiддям,жостом i крилами та сiро-голубою спинкоюз з бiштм попýреком iнаJЦвiстям, В самок замiстъ червон}ж i голубюс кольорiв бурувато-сiрi,Взmлку снiгурi поiдають насiнrrя бур'янiв, рiзнi ягоди та бруььки дерев.
Шпшкар.
За р*змiрамрr трохи бiяъшlй за снiгура (вага 4З - 57 г). Нюшя iверхня щелепи дзъоба загнlтi i ii кilтчики перехрещуютъся мiж собою.КРкгrа довгi, xBicT порiвняно короткий, з вирiзкою, ноги мiцнi, KopoTKi.Забарвлеш{я старrж самцiв яскраво-червоне, криJIа i xBicT бурi. Самкизабарвленi в cipyBaTIй та зеленувато-жовтртйч а молодi шIilхи бурпй кояiр.Шшrrкар живитъся насir*rям хвойl*пЕ дерев, яке майстерно вЕтягас зIIIишOк
б8
Восени, коли сохне трава, то ком€шIки ховЕtютъся, жабки, чсрв'ячки
хOлOдам] теж зtlп€tзять гJмбско у ФFrr. I тому, рятуючись вц гOлOду, rкu{п
летятъ туд1, дi немае зими, - Еа пЬд€Б, у вирiй. TaKi Етахи нЕtзиВitЮТьсх
передiтЕими. А oci горобчик, сиЕиrIка, сорока вороЕа - це Ti гIтаIшки, frd
зможуть прOхарчуватись взимку, i вони зrtJlишчlються з нalми.'Першитчш
вiдrriтшоть зозулц ластiвtýц солов'i Потiм лелек{" журавлi, чаrшi. А
остшrнiми вирушають у вирiй дшсi катси i гуси Перед тим) як вiдлiтатц
пт€жи збираються великими зграJIми - наче на велику раду. Воtш
вирiшують" хтФ летiт че першй, а хто ogTar*rй. Журавлi, ryСи JIетятъ
кJпочем, irшli rrгахи _ табуном, нсвсличкими зграft<ами або поодиrщi.
Перелiтнi гrгахи - це Ti, що гнiздягъся в Y,KparHi, а Еа зиму вiдлiтають в
тегlлi Kpai. В шоg чiткi термiни вiдгьоту та приjьоту. Лотять перелiтнi
птilхи за постiйтшми маршрутslми на звиqнi мiсця. БЬшiсть вOдоIшilвнIдL
болотяt*тх, комахоiднrо1 хюкIж та дрiбlппl зерноiд{ID( гпахiв вшсушlенi
помirrжи мiсця гнiздраr*rя ч9рез вiдсутнiсть KopMiB та внаслiдск змirш
умов iснувшrня. ,Щалцнiсть п€peJlъoTiB бувас рiзною i значною ( наприклал
у сilгьськпr ластiвок, якi вiдлiтilють на пiвдеrъ Афржи) i невелrшсою ( як у
гракiв, щý зЕм},ють у Середземномор'i ).
7|
Мffiffi2*ffi
днt.{{,)tа{.J&Фц
Ёtь{Ёt(,i{.-*{g
д;atчФiл:Gl,-aн
f,gэ*вн*,е.* 2а
Штtg,кu 17
,Т**тrаdgss*ьд 1о
Я{уравлi , зо
Гракu 19
Шttатсu 15
.lЕсЕерrе€еж&ý,7
Х{gравлi z7
Гракu 2з
Ёý_#ааgкрсе8 I,7
лаgпiвкrr |2
ЖUрggлf l
72
ffi
д}l*lа)с{){Jд{Jц
д|ll*i{JF..Faýg
дхЁrч*dfrЁl
н
f-р*экrr 2а
Шпакч I7
JIg.cl,rzriBкu 10
Жаравлi з0
ffiГраtсu 19
Штtаr;u 15.. ;i
Jýаеr.тrtfgrcrr 7
}Itgравлi 27
ffiIРскч 2з
f,Еf,ruсrrсая |7
JIаqпdекч l2Жapо,errf I
t
l
fЗ.ф*кgg,ýg
Я ладнаю годiвнички
{ля горобwпса й сиrптчки.
ýля матого снiгурця
Крихт насиIшю i пшонця.
Прrшiтайте друзi милi!
не лякайтесъ заметiлi!
l/-/1-1l-//
i
f{
ii
*
74
Щета. Роэшарumu i узаzаslьнumа уявлення dimей про пmахiв, оз-наЙомumц з буё*воtо, способолн $€ummя mа iж зrлy.qенням в прароli й
еlсummi люDuнtl.0б.лrад н а н ня. Iлю сmр ащii iз з о бр аасенняtн пmахiв, lо вid ков а лimер аmур апро пmахiв.
Хiл,чрокуТ -, - . . l ,j;jlii ii] i?i,d.i fi'*itt** {Ё{iП'{_i,l,;t, trqlФ*i'g_ii {j; ]t.f.liiiiilil li]x,.;i.,
! i i;;l;.,}ji:liii1:,;i :!,ц!lъgili,i}ift,i,i,:Tltii-} ti'tl *_,l:iliiil,[[3.ъl ,
,Щimu dаюmь вidповidi на запumання.- За *gцди озн€ками комах можна вiдрiзшrги вiд ilшоr тварин?
Яка будова тiла комах?цд{ живJI;Iться комахи?
- Як розмножуються комахи?Назвiть шкiдлешюс i корисlппс комах.
ш. Робота ýад темою уроку.Вiдгадайге загадки. Ходить на болотtlх в червонID( чоботях.(Лелека)
ттIвидко скрiзь вона лiтае, Безлiч мOшок поiдас, Пiд дахом гнiздобуду., Тiлъки в наý не зиму€. (Дасmiвка)Лiтас по лiсi, розноситъ новини на xBocTi. (Сорока)- Як 0дним словом IIiIзивitютъ Iиx тварrш? (Пmжu)- Якi загадки про птахiв знасте ви?- Ще ви про пTaxiB вже знасте?IY. Розгляýьте птахiво зобраясеннх на iлюстрашiях.Назвiть fx.
Пташиrпй cBiT дуже рiзноманiтнрй, С серед шФ{ дуже MimeнbKi, а сЙ велетнi, Найменша в cBiTi шгапIка колiбрi живо в Пiвденнiй Америцi, iiмаСа З г, а доýжина 57 мм, Найбiлъшою в cBiTi пrашкою е афрrrкаrrсъкийстраус, висотою до 3 м i масою 150 кг.Найпленппй в YKpaTHi гlтах корольок - б г, а Hafu аэюлй дрофа - 20 кг.Найвrшдим гrтахом украiнськоi фауни е журавель сiрий. Висота йогодос*гае 120 см, а маса 7 кг.- Якi Птахи ж!{вутъ в вашiй мiсцевостi? Ви мztJIи мож.iпшiсть розглянутиптахЪ ýа м€шюнка:i. flайте вiдповiдi на зffIиташ{я.- Що спiльного в зовнiшнiй буловi гrтахiз?- З якшq частин ýкладасться тiло гlтахiв?- Чим вкрите тiло?- Шо розмiщенс на головi?- CKiэbrcT нiг? Якi Borш?
78
Отже, тiло гrгаха вкри]ге пiр'ям, що добре з{жI4ща€ вiд холоду. ПтахкррLца що дозвоJýIIотъ йому лiтати, на головi е Mirщlй дзъоб. У гlтаха епir,
живдяться цлод€l&rи i HaciHTr*,:. ЛarTiBrcrr, сови, чаrrлi, лелеки, чайки _птаýЕ. Borи Тдятъ комах, риб, жаб, rмшей. А граки, .сороки,синицi, вOрони - всеiднi. Оме-гпохи i снiгурi пошобллоть trодик€lJIини, бузиrш.
- ýiти, що ви мOжете скtlзати про омеJIюхiв i cHirypiB?{I|i пmжа ёо п*е прuлimаюmь э пiваочi, колr| вuпgёае спiz)- Чому гrгахЬ подiллоть на перелiтIпос i зrпrуочж?- Назвiть гrгахiв, якi вiдносяться до першоi груlп1 а яti до другоi,
За_пишаrотъся зимувати Ti rrга:сд, яId можуfь знайги Тжу взrшrку.СОfrки, IIовз}lкý запасають на зЕжу жоJrудi, горiхи та насiшrя, Гракцгоробцi, сшrlЕIr, с*роки пересеJulються б-шжсче до Iс:{жа людiltи, де iMлегше црогодуватисъ.- Як розмножý.ються гrгахи? В яку пору року? {BidпoBidi dirпей).
Перiод розмноження у птахiв настае весною, Воrша вiдкладшотъяfuж у збудованi нl*ли гнiздц *ti розмiщу ють Еа деревах, на земяi, удугшах, у HOpffL Yci гlтахи, за винятком зозулi, Еасplдхqrють яilлllя.
Птахи - дбйливi батьки. Вони турбуоться rтро тгапIеI*{т, гOд.ютъ,
захищають вiд ворогiв, вчать лiтати.YI. Це цiкаво знатш!
НаЙДбаЙшшirrri fixlap1 серед птахiв в YKpaiHi _ сишлф. в перiодгодУванIilI ITTaпre}utT, якпй трива€ гlрибrшвно ýа тижнi, пара великlD(синиtр приноýить не менше 10000 комзlх.
НайбЬше може пролетiти дедека, , Irжоли HaBecHi Bilr можеподоjIати вiдстаr* 40*-500 км на добу.Найдовше живуть: сокiл -162 роки, шулiка - 1I8
Найк"ашц{й бlгуя - фаза, - 34 кпц/год. Найдовший дзъоб середгrгахiв украiЪсъкrоЕ лiсiв мас лелекll -- 19 см,
Найдовший язик у дятла - 14 см. Нафухлl.шiша голова у сOви.ýiти, а що ви цiкавого знаете про гrгахiв?Ъi Е*- Бе*iд:t l}рq}:}шаченFIrfr хъ,т;lхlв.- Яке знЕ}ченнrI г,rrахЬ у природi?- Як вФнк оберiгшотъ сади? пoJuI з посiвами?- Як птахн спрIrяютъ розмнсженню оIФемю( рослrпr?}l[II. Гра <<Вiдгgдай *teнe>"- Цimй деIъ в дугшi сидку, затё вночi лiтаю.(Сова)- Я духtе гарýо дsрýва лiкую.(fяmаt)- Ми - MýJIeEbKi хлош{i, Але молодтj.Швидко в двiF ми прилiтаемо, Коди сиIIJIють зерЕ0 курцi,
79
(Горобцi)- Я гнiздо шоблю будуватиПiд дахом сiльськоi хати.(Ласmiвка)- Люблю спiвати ввечерi в садку, або на кашrri.- (Соловей)LЧ. tliдсумок.- КОrЯа ПоЧУ€те серед перелiченrлr тварин назву IIтахъ гшескаfrге в долонi.ýЖМЬ, СIltЕиIlя? qрак, метелик} чzlшш, лисрtrц, сойка, JIетюча миша, вOрон,курiгпса, Mypzmlк4 iволга.- За лсmш ознtками ми вiдрiзнltсмо гrгахЬ вiд il*rlrл< тваршr?- Чошrу потрiбно оберiгати гrгахiв?Х, fiомашн€ завдання.
80
Ег
Зе:lенlLuu ziлочкалаu прuбранutt кqас. Сmояmь вазu з веснянL1,1,1tl
квimалtu. Круtол,t вuu,tuванi руйнuкu. На zолiвках dimей Kopoчl4 на яклt}красуюmься сuлуеmu пmахiв: сttнuчкu, cHia,pi, ласmiвкu, Jсуравлi tпа iHtui.На сmолi - руu,lнuк, на якоJйу сrпоimь хлiбнutlя, а у хлiбнчцi .це,жаmьвuпеченi з micrпa rurпаха. На дошцi напrrс:к Пrпахu - наuli dрузi ! Бережimь пmrlхiв ! у.(Звучutпь лwо"цdавська нароdна пiсня KBecHasl. Обробка С. Полонськоzо.Украiнськuй mексm С. lо.аомана),
Вчптель. З нетерпiнням чекали J.Iюди на весну i вважали, що цештtl}iи rтриносятъ tT на cBoix криJIах. Тому випiкали з TicTa пташок, давали iхдiтям, а Ti вибiг€}ли у лвiр, весело стрибали, пiдюrдалI{ пташок вгору iПРОМОВЛЯJIИ:
Пташок викJIикаю з теrrпого краю: Летiть, соловеi:ткI.I, на нашу зе{чlельку.Спiшiтъ, ластiвоньки, rrасти корiвонъкк, Щr,rч шIашок найчастiше н?lзивалижайв*роfiками. CTapi людLl розповiдають, що нiби Iц Iтгашка народилася iзсошшного жару. Вона прокидаеться рilзом iз сонечкоN{ i cBoiM срiбнимгслоском сповirцае, що весна приЁrшл4 у поле вrйти пора. Пора сiяти,орати, щоб восени врожай збирати,
дliвчатка.Ой чого ти, жайворонку, Рано з вирiю вилiтав? Ше по горах
онiжеrrъки лежатъ, По долинах кри)кенъки стоятъ.Хлопчик-жайворонок.Не сам же я вийшов, .Щажбог мене вислав, В праву ру{еБку
ключика видав: З правоi рученъки лiто вiдмикати. З лiвоi рученьки зимузамикати,
Вчитель. Птахи приносять велику користъ людям. Вони винищу}отьвехику кiлькiстъ черв'якiв та комж, якi дyже шкодятъ i деревам _у садах тау лiсах, i рiзним росд}lнаý{ на гlолях та на луках.
IIТпаки, син!Iчки, щиглики та iншi спiвучi птахи рятують вiдшlкiдникiв нашi садки.У TiM садку, де живе багато пташок, завжди багато яблук, rр}.ш, слив iнiколи вонЕ не буваютъ червивi.
одна з наЁа,tеlшrl,D( пташок - корольок" вагою 5-б грамiв, протягомроку знишус вiд 8 до I0 мiльйонiв шкiдливих комах.За лiтнiе1 перiод ластiвка з'Тдас до 1 мiльйона KoMapiB, ]чtошок та iншихкомах.
Хтажъй птах - звичайний канюк - живитъся церевzl}кно сiримиполiвкаъти i знищу€ за лiто 800 -1400 гризунiв. Пара боревiтрiв ilpl.rнoc}lTbсвоi*q ITTameHrITaM у гнiздо близько 10 шrиrrrей та полiвок протягом дня.
81
Зараз веснц } пгаrпбк citмe HaBecHi найбiльше к.llопотiв. отож нелякайге ik, не здiймаirге гаJIасу поб"шву Trж Micrp, де вони tlселилися. Хайкожна гlтаIшиЁа сшокifдrо злагодить собi гнiздо, зкесе ябчка й виведе Ma1JUIT,ГIiжодrтги до гнiзд теж не можнъ бо гrгахи покr,lrrугь ix.
l-й учень.ой набридла як зима! I сиrпrчка вже самъ Що всю зиму тут жипа
Не покинула села - Кrп,жать шсчztпа весну.2-й учень.
Морозl*це вiджсну! Хочу, щоб усе tрiло, Щоб до Еас приЁшlло тепло!(чесъка нароdна пicHit кгоробець i сuначкалl. Обробка В. Сuбiрсъкоzо.Украiнськuй mексm В. Морdаня).3-й учепь.Прилrетiэlи ryсýньш{ раЕо, А земля - ще у бiле убраrrа! ГIрьчетilлл ryсидодому, Прлrrесли з моря краIIJIю солOну,посiдаlи i тужноПозамерзаrшr нiженьки босi.;l-й учень.Ой вц ryси, ryсяточка cipi,Чом ви рано сюм прилетiли?5-й учень.Гуси мовtIки rолiвоr:ъки хIIJIя,тъ,Гуси TIФ(o у вiдп*в|щ квиJuIть:б-й 5rчень.Як хсурlrгися в краi чужому?Кsаще мер3нуги в рiдному домi. (Пiсня кГусu>. Слова Т. Волаiноi, *tузuкаА. Фiлiпенка).7-й 1'. e'b.Хоч земля по-зимов0I\цrЩе оджнуга в снiги,Та у березнi додомуПовернулися Егахи.8-й учепь.
З дапекого щр€lю, з даJIеких cBiTiBЖуравшж на крЕпах додоlvry летiв,Минав окелlни, лiси i моря,Вдl*лявсь rфiзь тумани:- Чия це земля?- Чиi це долини? Чиi че .lгуги?- Чко Це калLшfу гойдають вiтри? Впiзнав Украiiну: - Моя ц9 землл Мостуг гнiздежо i мова моя,9-й учень.Квiтеrъ пршIдив у човнi,Переfлшов yciM шJI;Iх уповнi.Гояубий його човенPar*riMH квiта:ъли повен.Ле.ще lтгашок BiH зачуе,
82
ЕtЖЖ*':,::r.'Ё"::::у)уе, рr iсня кзяблuк у. fuIузuка д.l0-й 1чепь.Тiдъки с$Еце посмiхнулось угорi,ff:rу сх€tмеЕулЕсъ cнirypi.
ffiН;#'":Т##',Ё,'кirщяlt-ft уrlеgъ.* *у* оце подiлаея злвла?
Р уор*у, aпi ,"Ьу ***^i**ur12-ft учеЕь. 9", ,Й
"""u *Оiгла н{lвцростеФ!13-й учень..1окаiБ *рЙnл на пiвнiч горобець.14-ft Jrчепь. IЦ* ж po6ыui'vr rrtl tltýнlч гороOеrdь,
tý-й учепь.Розгубrаrrисъ снiгурi,ВРаЗ ЗЕIIJIися,ar.r.r.rr**спт, lпъ"р"йБ*ýifitr*:#ЬI гайнули за з!{мою навздогiн.16-й учеЕь.Пригrетi-гла пrrакI4 лорогi спваtцПрипетiли в ec}Iy ry."piou"".**uУ mraKiBlrrp. HoBIlD(
_9ýоро булугъ у н[жЖовторотi малi шпаченята. i
I7-й учепь.ПРПТеТiли шпакr4 лорогi спiваклцПоселртлися в тегIJIiИ bupr"pr.ýчпiзь лу.*наютъ nirri-*- ^ "'''То спiвrп голоснiЗа шпакiвнi нам пякvтл.t тгlт,5^I8-й учепь.
аМ ДЯКУЮТЬ щиро,
ЛУнае KIIIEI iз кпаlг* Е Iгпqrч
ДЬ* ;;^ ;"rfr,ТrУ-Ъ сна гrр иlhпла ! lIIпaKiB дав ай !{етiтъ, шIпаки, ми радi вапг!
{Х#-:# *ОРОЙО ii'" *tЦr6еmала пmаtцечкаll, обробка ý.19-й учень.
Прппетi,гrи журавлi,
:r* в полi на рiллi.лr,О_:urrrЬся, то к,чрлиtIутъ
-lИаОУГЪ" Це Вес}tч Rхге JT,,-,,^-2t}-й учеЕь.
{У ВЖе КJШДIУтъ,
}:*о довгi жlравлi,
нlо" вIillIукуютъ в землi,
fl::: л-:Ркутоть, щось в irцують,-бjкe весirу, зда€ться, чують.2\-й уцеЕь.
8з
А здалЯ вже крilВся лис. шиi витягай, зн;IJIись, Закурлr.псали з-пiд хмари Iзлетiли на мOчари.22-ft учёнь.У KBiTKax летитъ весна ЖуравлiвВiдчин*отъ всюJрI брапlrл.23-й учеfiь.
шука й не зна, Що вони iй вiстуяами
ЛШЦrГЬ В небi экуравлi, А кур;rrrчугь до землi. Лштуть сiрmги ключЕlми)ВiдчиI*Еють бiлi брап,шл.
24-ft учsЕь.чорнrrм снiгом облirлшrи Вранцr ocokip граки! Каркшrrя збудило схилиБiдя славноi рiки.25-й ччепь.Та якi ж вн гаJlасливi!
- З того ocoKip зztв},Iер... Не гнiздо зросло, а диво Натри поверхи тепер.1-й учень.Будувать JIише нqдiйшо... * Швидко в црацi деIъ мин& Звуlси ix немелодiЁдri, Але в Hlж також весна.2-й учепь.I до лементу отого Вже звrдсас ocoKipгrрапорui до зiр!3-й учень,гомонlтть весняtий лiс
-Hiжil{il{ щебетом ffгашиним,Бджiлкаr,lи мiж рястом cl+riM,I вiтрами, i пiснями,I дзвirжпдл голýс:tми.
Скоро листу молодого Злr.rrrуть
(жарmiвлuва ftольська нароdна пiсня кпmапuнi спiвuу. Обробка М.Юрdанськоzо)..l-й учень,В нас пiс_гrя гrролiскiв ряст заrщiта.ВЬчарж-ков{lпик lpiT гlривiта.Гай розбудшrо зозулi (ку-ку>l,Все вже цроснулосъ в Jý{гах та в лiску.5-й уT епь.Tiэш*r ранск заýяе в гомirтсому лiску,Як у BiTax лунас зозулi i{Ky-Ky}).Ходягъ стежками дiтиI шrгаютъ: кýе ти?>Загrrядають мiж вiтиI не можутъ знайти.6-й ученьА зозуля хитрюща стрiчали таку?Заховаласъ у гущi, наче др€l}кЕ!{гь (Ky-Ky)i.Вже gгомrшrися друзi, посiдшrи спочитъ. KKy-Ky-KyD по окрузi невгrlмовнозвучитъ.7-й учепь.
84
FНе ховайся, не треба -
мzUIЮки загулИ, - МИ ж, зоз}те, до тебе у гост1
прийшли l (IЛольЪька t{ароdна пiсня кЗозуля>. Обробка А. Сuнzе-
mан ськоzо. YKpatH ськuй8-й учень.
ftхексm М. Фiненка)
Прифiва BeýHrtrre соЕце. Ввiконцем Клогriтливi ластiвки.9-й учень.Вэке остаr*riй снiг розтав- i.
Тепл*. Весея*. Весна!Катя встала вранцi-рано iТа вiдразу ло BiKHa.
рiвчаках бiжать струмки. Метушаться за
l0-й учень.Чом це, I\{aMo, ýташеЕfтаfio BiKHa rtsтятъ rцомить?I-{e вони д0 мене в хату,Мабугъ, хочугь залетiтъ? !
;11#r:"Н земля, зелеrriютъ по_Ilя, Убираються пишно дiброви, С оловейкс
в садкУ тьохка€ пiсrrЮ лзвirшtу; Од KBiToK ДУх несеться чудовиlt, (Пiснs
кВеснянuzi вальсss),
12-й учень.В мене пц,гдик зIмував,Тiльки дуже сумував;- Ifiвi-чив, цiвi-чив! -lЦlтг.lгик весну красну звав.
13-й учsнь.Я давав йому зерно, НеСумно дивиться в BiKHo.
кJIював BiH все-одно; - Щiвi-чив, цiвi-чив, -
14-й учень.ПоможУ твоiЙ хсурбi - МчитЪ в гIростОри голубi! - ЦiвiЧив, цiвi-чив! ýухс,
дfriую тобi,15-й учепь.мiж дорослIж i малечi Пташка бачить все навкруг, fiружно сяде вам н
плечi, Якщо ви iй сгrравжнiй друг.Вчштель. Сьогоднi, у Деrъ птахiв, yrHi старшрIх KjIaciB! по садах, по лiса-
та Еарках розвiшуютъ на дерЁвах шпакiвнi, щоб Ta*t гнiздиJIися перелiтr
rттахи i вrшодили птсlшеняток.Берсжiть гrгахiв! Вони нашi друзi! Бережiть же красу кожноi квiтки, кожн(
*oiu-n" Тодi буле наша земля квiтуIою i завжди прекрасною, Пам'жаiцт
i звичаi cBosi рiдн*Т землi, бо прийшли вони до нас вiд iнших дiдусiвбабусiв.
85
БЬшigгь пернttтю{ - друзi людпrи. ýопомагаютъ iй боротися з
рiзшmrи шtiдшrсами, зниIцуютъ бур'л*r. С шг€lхи лiкарi, санiтарщ
СПЬаКИ i ЗРештою , бжато з Hlж мilють ýcTgтlrrlнe та двкор атувне значенI#r.
Деякi дlлti вида rtтахiв е родоЕач€ýIьник€lми свiйськrл< гrгахiв, вiд якrос
люди беругь м'ясо, яIiця, гцrх, багато гrrахiв € мисливсько-прOмисловими.
ВiД ПОведirжи "гшодей ч€}сто з€lпежить i'хня доля, адже голосýа розмовц-.
HaBITb црисушlстъ JIюдши можутъ примусити maxiB пок!п{ути Micrц де
ВOНИ прожиJIи не один piK, а знай,ги HoBi досrтгъ скJIадно. Не буд. гнiзда -нý з'явяяться Irrашенrlта. Вiдомо, що через зникають цiлi види.
Зна,шлого вIIпиву завдае господарська дiя.tьнiсть людши iроЗорюваннrI земеJь, 0сушув€}ш{я болiт, i застосувatн}Irl отругохiмiкатiв,
ВИРубУваl*lя лiсiв, викопувчtння трав. Список пepHaTlD(, якi зникzlютъ,
ПОПОВнЮетъся iз сумною ста-гliстю - з лшIя Землi уже знrжло чимrlJIо видiв iпiшидЬ. Нам необхiдно збереlти i прmшожrтги криJIатI,D( дррiв, щоб
МаЙбlшlс покgлiння баrлшlо ж красу не тiлъrсл на MaJпoHKrtx кнюкOк, а й упрIФодilо( умовах рiдного крilю. Тож потрiбно прlшабrловати птахiв на
СВОi ПОJШ, саwl, у MicbKi парки, пiдодовувати взимку, вл€lштOвувати
шrryшi гнiзда, спорудхý/Еати годiвнички i тодi птrlхи обов'язково
вi.цячатъ.
ОТже, потрiбно зробити висновок, що кOжен хто ;побrать i цrнус
рiдту црцроду ýоЕинен постiйно дбжи пр0 11 збагачеr*rя, вмiти зберiгати i
РОЗУМНО Використовувати ii скарби. Отож, необхiдlо завжд.l охорошIти
ГrГаХЬ, СТеЖити За ними, щоб HixTo не кривдтв ix, не забирати я€чок, не
руйнувати гнiз& не здifшrлав галасу т€}м де вони гнiздятъся.
ГIрирода виступа€ дjul нас матiр'ю, тому if треба оберiгати. Аштахи - це i е невiд'емЕа частина природи. Вони не тiльки црекрашtllотьHalrre життя, а й допомагzlютъ JIюдям боротися за кращй урожай
ВЧr,rгелъ - це нiюilмцеред Jýодшrа яка е црикJIадом i наставником
ДЛя ДiтеЙ. Тому BiH повитrен робlrги все нообхiдне для того, щоб зберегти
8б
уBаrу,
87
,)
aJ.
4.5.6.
ЛIТЕРАТУРА
1. Видавництво обласноТ друкарнi журнttлп Початкова школа -201 1.м3с.24-ЗЗТалпош В.С. Птахи MicT i сiл УrgаiЪи *Тернопiлъ-200б.с.З.с1O.с.25Прищепа К.С. ЛуК'яненкО в.п. Тематичннй словник шкоJира.Птахи.К. :|997 .-с.180- 187Станюк -Лопапок Т.А. ,Щовкiлля птахiвЖypнall Початкова ocBiTa -20 1 1 .-Ns 1 4.с. 1 3 - 1 4Герасимов В.П. Жывотrrый мир нашей родины.Кн. fuя rIитеjIяМ.Просвещение. 1 985 .с. 1 3 6
7- Журнал Бiологiя - Свято птахiв .-ль5. 20а7. с. 9-108. Початкова ocBiTa .- Соловейко. -2011.-м16. с.26-279. ffмитрiев Ю.Д. Про природу дJIя дорослIж i маrппr .- К: 1987 c.102-10310.Бубнов М.А. У пташцному царствi. К: <<I}еселкш 1986.-с.511.Журнал: Розкажи оЕуку: - К.:-2003._]\}6. -с.2а
88