Якими бувають мами

Мама-квочка

Вдома - завжди порядок і пахне пирогами, дитина - як з картинки: гарненька. От тільки ... нічого не вміє робити! Навіть помити ручки. А навіщо? Мама зробить це за неї. Багато часу піклувальна матуся присвячує розвитку чада: танці, айкідо, англійська, читання розумних книжок. Мама-квочка захоплює внутрішній світ дитини, не дозволяючи їй проявити свою індивідуальність, і в результаті дитина росте несамостійною і залежною.

Такі відносини шкідливі і для дитини, яку оберігають від життя в цілому, і для мами, яка добровільно відмовилася від себе заради малюка. Що робити? Відпустити дитинц! Поступово знімайте з себе відповідальність за її особисті справи, передаючи повноваження на її життя їй самій. І почати цей процес потрібно з дрібниць: нехай дитина сама одягається, їсть, застеляє ліжечко, складає іграшки...

Ділова мама

Дитина майже завжди з нянею чи бабусею. А мама де? На роботі: там вона - важлива персона, без якої - ніяк! У жінки, завантаженої роботою, материнство не в пріоритеті. Звичайно, підозрюючи, що дитині не вистачає тепла і уваги, мама влаштовує розваги «нон-стоп» по вихідних. В майбутньому дитина, не виключено, поважатиме свою активну матір, а вона допоможе їй влаштуватися в житті. Але ... мама ж потрібна сьогодні! Що робити?

Саме в перші роки свого життя малюк вчиться довіряти світові. В ідеалі в цей період як ніколи важлива присутність мами поруч з дитиною. І якщо обставини склалися так, що вам необхідно бути на роботі, постарайтеся приділяти малюку час кожен день хоч потроху, не кажучи вже про вихідні і відпустки. Вникайте в проблеми дитини, обіймайте, цілуйте, не забувайте говорити, як сильно любите її.

Мама-подружка

Дитині всі заздрять - у неї світова мама! З нею так легко: ніколи не лає, все розуміє, можна поговорити на будь-яку тему. Взаємна довіра - це чудово! Але... Замість того щоб допомогти чаду у вирішенні серйозної проблеми, мама-подружка весело відповідає: «Ти великий, поступай, як вважаєш за потрібне?» Але дитина не в будь-якій ситуації відчуває себе «великою» і їй часто ой як потрібен поряд мудрий керівник. Що робити? Подорослішати самій і підкоригувати портрет «подружки»! А дізнатися, чого дитині не вистачає, неважко - адже вона не боїться говорити вам правду.

Авторитарна мама

Ось її типові фрази: «Спробуй тільки не доїсти кашу!», «Щоб о 7 був дома!» Або «Треба робити ось так! Чому? Я так сказала! ». Така мама впевнена в тому, що в усьому права і все робить на благо дитині (хай і всупереч її бажанням). Але дитина росте невпевненою в собі... І мріє скоріше звільнитися від маминого «гніту»! Контроль - головний виховний принцип таких мам. А дитина страждає: тотальне спостереження пригнічує активність і творче начало, завищені вимоги і відсутність права на помилку формують низьку самооцінку. Крім того, дитина рано вчиться брехати (щоб уникнути материнського гніву), а вирвавшись з-під опіки, цілком може пуститися у всі тяжкі.

Що робити? Виявивши в собі риси контролера, майте мужність зізнатися в цьому. Не бійтеся втратити авторитет у дитини, поставши перед ним «людяною» і «неправою»!

Тривожна мама

Вона в усьому бачить потенційну небезпеку, наприклад «Злізь з гойдалок - ти що, впасти хочеш?» Свою тривожність мама «виливає» на малюка а це заразливо - і він теж стає полохливим і неспокійним. Психічний розвиток малюка «кульгає»: не отримує необхідної йому «позитивної» підтримки, він підсвідомо переконується - «мир злий і небезпечний». Чергова депресивна особистість готова! Що робити? Пропрацюйте над своїми страхами, поменше хвилюйтеся або хоча б намагайтеся не демонструвати це малюкові. Материнська тривога - нормальне явище, якщо вона в міру.

Ідеальна мама?

А чи існує така? Які її відмітні риси? Психологи впевнені: вона спокійна, уважна, доброзичлива, визнає право на власну думку дитини, приймаючи її такою, якою віна є. Вважаючи виховання малюка справою дуже цікавою і творчою, вона однією своєю присутністю створює для чада атмосферу радості і любові. Загалом, є до чого прагнути!