Шевеленко Т.А

Кам’янець-Подільська міська радаУправління освіти і науки

Лабораторія дошкільного виховання

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОГРАМУ САМОРОЗВИТКУВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА ДНЗ В

В РОЗРІЗІ ОСВІТНІХ РЕФОРМ

Методичний посібник

Т.А. Шевеленковихователь дошкільного

навчального закладу №18

2017Автор упорядник Т.А. Шевеленко - вихователь дошкільного навчального закладу №18 «Зірочка»м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області

Рецензенти:Є.М. Калинюк – головний спеціаліст з охорони дитинстваМ.І. Каратаєва - старший викладач кафедри теорії та методики початкової і дошкільної освіти Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

У методичному посібнику висвітлено питання щодо основних шляхів професійного саморозвитку та вдосконалення педагогічної майстерності вихователя-методиста ДНЗ у відповідності до вимог сучасного суспільства, а саме створена індивідуальна програма професійного саморозвитку вихователя-методиста. В посібнику презентовано практичний матеріал з досвіду роботи міського клубу професійного саморозвитку педагога.

Робота рекомендована для використання методистами районних, міських відділів (управлінь) освіти, керівниками та вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів.

2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….. 4

Професійний саморозвиток як чинник формування професійної культури педагога………………………………………………………………………………. 5Електронний самоосвітній маршрут вихователя–методиста у міжатестаційний період…………………………………......................................................................... 9

Самодіагностика вихователя-методиста ………………………............................... 13

Тест «Оцінка потреб досягнення успіхів» ………………………………………… 13

Експрес-діагностика самосвідомості педагога ……………………………………. 16

Анкета-саморефлексія педагога «Рівень моєї професійної компетентності» …... 16

Анкета «Бар'єри педагогічної діяльності» ………………………………………… 17

Анкета «Самоаналіз стимулів і перешкод» ……………………………………… 19

Тест «Виявлення творчого потенціалу педагога» ………………………………… 20

Опитувальник «Я – «реальне» та «ідеальне» ……………………………………... 22

Карта педагогічної самооцінки …………………………………………………….. 23

Індивідуальна програма професійного саморозвитку ……………………………. 24

Міський клуб професійного саморозвитку «МЕТОДИСТ-BEST»………………. 31

Список використаної літератури……………………………………..…………….. 101

3

ВСТУП

Модернізація освіти у відповідності до постійно зростаючих вимог сучасного суспільства потребує високого рівня професійної майстерності кадрового потенціалу, вдосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Удосконалення педагогічної майстерності, як говорив Василь Сухомлинський, – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота. Адже, саморозвиток, самовдосконалення людської особистості, її потенціалу – головний чинник успішності, ефективності реформ в різних галузях, а особливо в освітній.

Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти, характер системних змін, особливо значимо проявляються в період зміни освітньої парадигми, в умовах переходу до безперервності освіти і глобальної інформатизації. Професійне самовдосконалення як специфічний вид професійної діяльності – невід’ємна складова моделі розвитку ключових компетентностей вихователя-методиста.

Одним із аспектів забезпечення якості дошкільної освіти є інноваційний підхід до проблеми професійного становлення та самовдосконалення вихователя-методиста шляхом створення (забезпечення) індивідуальної програми професійного саморозвитку. Актуальність даної теми полягає в тому, що питання організації самоосвітньої діяльності вихователя-методиста у системі підвищення кваліфікації та чинників, що впливають на її динаміку, потребує комплексного вивчення та створення якісно нової моделі його самоосвітньої діяльності, яка б відповідала новим соціальним, освітнім, культурно-просвітницьким вимогам саморозвитку педагога.

Сучасний вихователь-методист повинен бути професійно компетентним, мати високий рівень загальної і психолого-педагогічної культури, різнобічні знання, які дозволяють використовувати в своїй діяльності кращі досягнення вітчизняного і зарубіжного досвіду. Суспільні трансформації спонукають вихователів-методистів до рефлексивного мислення, бути фасилітаторами (за термінологією К. Роджерса), тобто створювати умови для особистісного розвитку педагога в системі післядипломної педагогічної освіти, володіти змістом сучасної освіти і тенденціями змін в освітньому просторі, методологією власної діяльності.

Результатом самоосвітньої роботи методиста є ефективність його впливу на педагогічні кадри, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах.

4

ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОКЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА

«Знання, добуті самоосвітою, дуже міцно зберігаються в пам'яті... У процесі самоосвіти формуються індивідуальні

риси особистості, виробляється індивідуальний стиль розумової праці»

Сухомлинський В.

Майстерність педагога доцільно розглядати як найвищий рівень педагогічної діяльності, як вияв творчої активності особистості. Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності.

Сьогодні пріоритетним напрямом сучасної освіти визначено формування педагога, який здатний розвивати особистість дитини і зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток. Тому особливого значення в наш час набуває проблема самоосвіти педагогів, спрямована саме на їхній професійний саморозвиток.

Поняття «професійний саморозвиток» є центральним у педагогічній психології і визначається як складний інволюційно-еволюційний поступ, у ході якого відбуваються прогресивні й регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в самій людині. Зокрема за Л.С. Виготським, «розвиток є неперервним процесом саморуху, що характеризується передусім постійним виникненням утворенням нового, чого не було на попередніх етапах» [1, с. 123].

Професійний розвиток педагогічного працівника - це свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня своєї професійної компетентності й розвитку професійно значущих якостей відповідно до зовнішніх соціальних вимог, умов професійної діяльності та власної програми розвитку.

Не існує меж професійного саморозвитку, оскільки цей процес динамічний, діалектичний і зумовлений новими цілями й вимогами, які з'являються відповідно до змін стандартів професійної діяльності, ідеальних уявлень про сенс, зміст, форми і методи професійної діяльності.

У психолого-педагогічній літературі виділяють два напрями саморозвитку особистості – самовиховання (виховання волі, якостей, рис характеру, певної поведінки) та самоосвіта (розумове виховання, інтелектуальне зростання, накопичення знань). Самоосвітня діяльність передбачає не лише накопичення нової інформації, а й системне осмислення цієї інформації, її інтеграцію з наявними знаннями. Потреби в самоосвіті у кожного педагога свої, специфічні, оскільки на них впливають різні фактори, а саме: особистість, його інтереси, наукова і педагогічна підготовка, загальноосвітній і культурний рівень; власна педагогічна робота і її результати, оцінка його роботи іншими суб'єктами навчального процесу [2].

5

Сучасному освітньому закладу потрібен, по-перше, професіонал, який є творчою особистістю, здатною до самонавчання упродовж життя, самовдосконалення і саморозвитку; по-друге, дослідник, який постійно шукає, аналізує, апробує найраціональніші шляхи, умови, методи, засоби, форми ефективного вирішення конкретних завдань виховання і навчання. Педагог-майстер, відрізняється від інших високими морально-духовно-етичними якостями.

Думки та погляди відрізняються своєю прогресивністю, націленістю на майбутнє. Критерієм професійної майстерності педагога є з одного боку: доцільність (за спрямованістю); продуктивність (за результатами); діалогічність (характер стосунків з дітьми та вихователями); оптимальність (у виборі засобів); творчість (за змістом). А з іншого боку характеристиками професійної майстерності буде результат всіх даних процесів: професійне самовизначення; професійна орієнтація; професійна діяльність; професійна активність; професійна компетентність; професійний досвід [3].

Щоб педагог діяв творчо, самостійно виважуючи результати своєї діяльності і корегуючи засоби з орієнтацією на мету (формування професійної культури), він повинен мати певні властивості, риси, рівень розвитку, забезпечити професійний саморозвиток, а через нього і професійну культуру.

В умовах демократизації і гуманізації дошкільної освіти важливо звільнити педагога від зайвих вказівок, інструкцій, надмірних регламентацій, надати йому професійної свободи, тобто право вибору засобів, методів і форм освітньо-виховного процесу, право на педагогічно-обґрунтований експеримент, можливість самостійно вибрати форму підвищення кваліфікації.

Багато педагогів визнають переваги роботи в режимі інтерактивну, який найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні і безпечні умови розвитку, всебічно реалізує її природний потенціал, виховує особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення [9].

Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Виходячи з цього, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання. Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання за яких кожен хто навчається відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. Його характерні ознаки:

- опора на власний досвід;- відкритість навчання;- співробітництво різних рівнів;- розв’язання серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій;- активні методи реалізації.Застосовуючи інтерактивні форми роботи, ставимо мету:- формування компетенції, яка включає:- готовність до розв’язування проблем;

6

- готовність працювати в групах;- вміння організувати, планувати та оцінювати свою діяльність;- вміння доводити справу до кінця;- готовність сприймати інші погляди на життя та брати їх до уваги;- здатність до критичного та креативного мислення;- адаптація, вміння працювати з іншими видами інформації;- комунікативність, вміння спілкуватись.Розглянемо поняття самоосвіти педагога та її складові. Самоосвіта

педагога – це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб дошкільного закладу, із різних джерел - додатково до тих, що здобуті в базових навчальних закладах [7].

Самоосвіту можна визначити як систему і процес надбання знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці чи поза ним.

По-перше, самоосвіта є організованим процесом, тому це – система. По – друге, самоосвіта – це процес, адже головне місце в ньому займає мотивація, а також технологія одержання знань, умінь, навичок. По – третє, самоосвіта здатна забезпечити, і, нарешті, забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок.

Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає ефект розвитку дітей, а не лише самовдосконалення в особистому і професійному плані.

Самоосвіта – має бути безперервною, поповнення й оновлення знань повинне здійснюватися на підставі професійної підготовки педагога. Системність і безперервність цієї діяльності регулюється планами самоосвіти.

Самоосвіта має сприяти оволодінню педагогом засобами застосування професійних знань у його практичній діяльності.

В основу організації самоосвіти педагогів повинні бути покладені такі принципи, як-от:

- системність і послідовність самоосвіти;- комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних

проблем освіти дітей дошкільного віку;- відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його

інтересам і нахилам.Найдоцільнішою є організація самоосвіти педагога, що умовно має

п’ять етапів сходження.Перший етап – установчий. Він передбачає створення певного

настрою у педагога до самоосвітньої роботи. На цьому етапі важливо правильно обрати мету своєї роботи, від чого залежатиме і вибір змісту самоосвіти; залежно від науково-методичної проблеми (теми) дошкільного закладу трансформувати особисту педагогічну проблему в індивідуальну тему, осмислити послідовність своїх дій.

Другий етап – освітній. Зміст роботи вихователя в цьому етапі зводиться до вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з

7

обраної проблеми в сучасній педагогічній науці допоможе конкретно застосувати її у своїй роботі.

Третій етап – практичний. Це основна ланка роботи кожного педагога, оскільки він пов'язаний із нагромадженням педагогічних фактів; їхнім добором, аналізом, перевіркою нових методів роботи, з постановкою експерименту. Практична робота має обов’язково супроводжуватися систематичним вивченням літератури. Необхідним елементом роботи на цьому етапі є також відвідування занять з дітьми у своїх колег, які працюють над аналогічними проблемами. На третьому етапі роботи потрібна особлива увага керівництва до педагога, підтримка його пошуків, створення доброзичливої атмосфери.

Четвертий етап самостійної роботи – теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромаджених у ході третього етапу педагогічних фактів. На цьому етапі доцільно залучити принципи колективності у роботі: колективне обговорення прочитаної педагогічної та методичної літератури; творчі звіти про хід роботи з самоосвіти на засіданні ММО; відвідування з наступним обговоренням відкритих занять із обраної проблеми та інші колективні форми роботи. За такої організації науково-теоретичні знання, якими володіє педагог, стають надбанням багатьох, і сам доповідач у процесі підготовки до виступу засвоює теорію питання.

П’ятий етап – підсумково-контрольний – виступає як заключний. На цьому етапі педагог має підбити підсумки своєї самостійної роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. У ході п’ятого етапу основним є опис проведеної роботи й заснованих фактів, їхній аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, загальні висновки та визначення перспектив у роботі. Підсумки самостійної роботи слід відбити у звіті.

Отже, враховуючи вищесказане бачимо, що головним критерієм підвищення індексу професійної майстерності є процес професійного самовдосконалення. Самовдосконалення є одним із головних факторів формування професійної культури педагога. Педагог-професіонал ніколи не може бути задоволений рівнем свого професійного зростання та розвитку. Якщо ж він задовольняється мірою свого розвитку і перестає вдосконалюватися – він «помирає», він припиняє своє професійне зростання.

8

ЕЛЕКТРОННИЙ САМООСВІТНІЙ МАРШРУТ ВИХОВАТЕЛЯ–МЕТОДИСТА

У МІЖАТЕСТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Інтеграційні процеси в освітній галузі вимагають реформування сучасної системи дошкільної освіти, яка передбачає реалізацію нових підходів до становлення особистості педагога інноваційного інформаційного суспільства. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, самореалізовуватись та навчатись впродовж життя.

Цільовий підхід до організації навчання педагога – одне із актуальних завдань у напрямі інтеграції у європейський та світовий простір. Важливу роль у реалізації цього завдання відіграють методичні служби. Ефективність роботи сучасного дошкільного закладу та якість надання освітніх послуг значною мірою залежать від особистого творчого потенціалу вихователя-методиста, рівня його професійної компетентності, професійного саморозвитку й самоосвіти, творчого підходу до управління системою методичної роботи.

Прояв самоосвітньої активності вихователя-методиста – результат високої самоорганізації особистої діяльності, без якої педагог не може вдосконалювати свій професіоналізм. Головними внутрішніми мотивами самоосвіти вихователя-методиста дошкільного навчального закладу мають бути: бажання поліпшити слабкі сторони володіння певним напрямом діяльності; глибоке вивчення теорії та практики даної проблеми; намагання осмислити, втілити в практику, запропонувати колегам механізм певної дії; не зупинятися на досягнутому. Самоосвіта вихователя-методиста дошкільного закладу багатогранна і багатопланова. Основними напрямками в системі самоосвіти педагогів дошкільного закладу можуть бути:

Ознайомлення з новими нормативними документами з питань дошкільного виховання;

Вивчення навчальної та науково-методичної літератури; Ознайомлення з новими досягненнями педагогіки, дитячої

психології, анатомії, фізіології; Вивчення нових програм і педагогічних технологій; Ознайомлення з передовою практикою дошкільних установ; Підвищення загальнокультурного рівня.Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання

доповідей і оформленню барвистих папок та стендів. Правильно організована робота із самоосвіти повинна стати стимулом, як для підвищення професійної майстерності педагога, так і для розвитку його особистості.

З метою оптимізації взаємозв’язку післядипломного навчання та самоосвіти у системі підвищення кваліфікації виникла необхідність

9

створення якісно нової моделі самоосвітньої діяльності вихователя-методиста, а саме індивідуальної програми професійного саморозвитку педагога. Дана програма передбачає творчий підхід вихователя-методиста до підвищення рівня власної професійної діяльності, а саме: не обмежує педагога у виборі раціональних форм і методів самоосвітньої діяльності, надає можливість критично оцінити свої професійні здібності, визначити стратегічні напрями та завдання, систематизувати власні напрацювання у єдину базу даних, використовуючи інформаційний ресурс, досягти вищого рівня професійного саморозвитку [8].

Діяльнісний підхід до реалізації програми надає можливість відійти від традиційного, формального підходу до самоосвітньої діяльності педагога та сприятиме творчому саморозвитку, професійному становленню і сформованості педагогічної позиції вихователя-методиста, реалізації та передачі досвіду педагогам, забезпечить якісний результат діяльності дошкільного навчального закладу в цілому.

Дана програма – це індивідуальний електронний маршрут вихователя-методиста у міжатестаційний період, оперативність, мобільність, динамічність, практичність, простота у використанні якого дасть змогу планувати самоосвітню діяльність, систематизуючи матеріали в єдину блочну систему. Такий підхід істотно вивільнить час для навчально-методичної та науково-дослідницької діяльності, сприятиме виробленню власного індивідуального стилю професійного становлення, як фахівця.

Актуальність програми полягає в інтеграції траєкторії безперервної освіти і професійного саморозвитку вихователя-методиста, підвищення мотивації до організації особистісно-орієнтованого навчання, впровадження бально-рейтингової системи оцінювання власних професійних досягнень.

Індивідуальна програма саморозвитку вихователя-методиста складається з п’яти блоків, кожен з яких передбачає відповідні самоосвітні напрями діяльності та містить (поєднує) як традиційні так і новітні (інноваційні) форми та засоби підвищення кваліфікації. Дана програма є персоніфікованою і надає можливість вільного вибору напряму, форм, планування самоосвітньої діяльності, регулюючи часові межі кожного із блоків в залежності від педагогічного стажу, кваліфікації та пріоритетного напряму діяльності педагога.

Програма саморозвитку є довготривалою. Її дієвість полягає у інтеграції всіх блоків у електронний ресурс за допомогою програми Microsoft Excel, що надає можливість вихователю-методисту самостійно оцінювати і вносити результати діяльності до електронних таблиць, допомагає відстежувати власний рівень саморозвитку та професійних досягнень за періодами:

– впродовж року – за шкалою активності, яка вимірюється у бальній системі;

– у міжатестаційний період – щорічні результати за 5 років систематизуються у кваліметричну модель;

10

– за час всієї професійної діяльності – порівняльна професіограма, яка поєднує кваліметричні моделі за декілька атестаційних періодів.

Шкала активності є гнучким інструментом відстеження результативності діяльності вихователя-методиста впродовж року, вказує на рівень виконання завдань, допомагає виявити динаміку саморозвитку та намітити завдання на наступний період.

Залежно від набраної кількості балів педагог протягом року визначає рівень власної професійної діяльності за такими критеріями:

– 0-25 балів — низький;– 26-45 балів — середній;– 46-60 балів — достатній;– 61-70 балів — високий.Така бально-рейтингова система є допоміжним інструментом у

оцінюванні професійної діяльності вихователя-методиста й під час атестації, адже забезпечує системний аналіз педагогічної діяльності, засвідчує рівень активності, досягнення та недоліки в роботі і дає змогу надалі координувати траєкторію саморозвитку педагога.

У міжатестаційних період вихователь-методист повинен виконати усі підрозділи кожного із блоків програми, основне завдання якої не тільки набрати максимальну кількість балів, а й допомогти педагогу визначити різноплановість саморозвитку, відстежити за допомогою кваліметричної моделі, які питання опрацьовані, який матеріал систематизовано, над якими питаннями слід працювати більш ґрунтовно і, відповідно, намітити завдання на перспективу.

Кваліметрична модель спонукає вихователя-методиста до аналізу власної професійної діяльності через:

– самооцінку – вміння оцінювати власні можливості;– самооблік – вміння брати до уваги наявність власних якостей;– самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві,

усвідомлювати свої інтереси;– самоорганізацію – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм

можливостям форми самоосвіти, ефективно планувати, організовувати робоче місце та діяльність;

– самореалізацію – реалізація власних можливостей;– самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки

власної роботи;– самоконтроль – здатність контролювати власну діяльність;– саморозвиток – результат самоосвіти [4].

Перший блок – психолого-педагогічна підготовка, включає діагностику та самодіагностику професійного рівня вихователя-методиста, виявлення методичних складностей та педагогічних проблем. Проводячи самооцінку та самоаналіз власних можливостей, якостей, результатів професійної діяльності шляхом діагностування педагогічної, методичної, психологічної

11

підготовки, вихователь-методист має можливість визначити, на якому рівні професійної компетентності він знаходиться у даний час, наскільки здатен до зростання та самоосвітньої діяльності, якої саме професійної допомоги потребує. Діагностувати рівень професійної підготовки та педагогічної майстерності вихователя-методиста допоможуть широкий спектр форм і методів діагностики: анкети, опитувальники, тести, програми. (Додаток 1)

Одним із аспектів психолого-педагогічної підготовки вихователя-методиста є опрацювання нормативних та розпорядчих документів та їх систематизація до єдиної електронної бази, яка містить перелік даних документів та гіперпосилання на їх місцезнаходження. Такий підхід до систематизації та збереження матеріалів дозволяє працювати в єдиному інформаційному просторі, раціонально використовуючи інформаційні технології, мінімізує економічні та часові витрати, вивільняє простір методичного кабінету [5].

Другий блок, крім традиційних форм підвищення кваліфікації таких як опрацювання періодичних і фахових видань, курсів підвищення кваліфікації, участь у семінарах, тренінгах та ін. пропонує комплексне вивчення психолого-педагогічних та науково-методичних проблем, систематизацію електронного каталогу професійних видань, реєстрацію на освітніх сайтах, тематичне фахове навчання з окремо обраного питання у формі обміну досвідом з іншими освітніми закладами та установами.

Місце і форму навчання вихователь-методист обирає самостійно. Педагог розробляє план дій перспективний – на п’ять років та поточний – на найближчий рік, обирає джерела, засоби збору інформації, методи її аналізу, здійснює різні види аналітичної діяльності – самоконтроль, діагностику та моніторинг професійної діяльності, прогнозує очікуваний результат.

Третій та четвертий блоки – найтриваліші за часом – передбачають узгодженість змісту індивідуальної програми з практичною діяльністю вихователя-методиста: поєднання науково-теоретичної підготовки з оволодінням уміннями і навичками професійної діяльності, взаємозв’язок освіти з творчим пошуком та реалізацією досвіду, інновацій у дошкіллі, розробку освітніх проектів, навчальних програм, методичних посібників, дотримуючись принципу системності, послідовності, неперервності, що спонукає педагога до дослідницької та творчої діяльності.

П’ятий блок програми – експертна оцінка професійної діяльності надає можливість визначити творчий потенціал вихователя-методиста. (Додаток 2)

Пропонована індивідуальна програма саморозвитку сприяє не лише розширенню власних знань під час ознайомлення з фаховою літературою, а й стимулює вихователя-методиста до самостійного розроблення документів, методичних рекомендацій, посібників тощо, заохочує ділитися своїм досвідом з колегами. Вихователь-методист має змогу систематизувати власні

12

напрацювання в єдиній електронній базі, що містить гіперпосилання на місцезнаходження — системні теки комп’ютера або мережу інтернет.

Результатом реалізації індивідуальної програми прояв творчої самоосвітньої активності, високої самоорганізації професійної діяльності, рефлексія отриманого досвіду і на його основі – побудова інноваційного досвіду, що значимо для підвищення професійної компетентності фахівця дошкільного навчального закладу. Вихователь-методист, який володітиме навичками самостійної роботи, перейде до цілеспрямованої науково-практичної, дослідницької діяльності, що забезпечить більш високий професійний, освітній рівні, а це, у свою чергу, вплине на якість освітньо-виховного процесу та результативність діяльності дошкільного закладу в цілому.

А головне, використання індивідуальної програми саморозвитку має на меті формування у вихователя-методиста творчої самоосвітньої активності, високої самоорганізації професійної діяльності та навичок рефлексії, що дуже важливо для підвищення його фахової майстерності.

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки: необхідно постійно здійснювати моніторинг розвитку творчого

потенціалу вихователів-методистів; мотивувати педагогів на професійний саморозвиток і

самовдосконалення через свідому самостійну пізнавальну діяльність; проводити діагностику рівня професійної компетентності

вихователів-методистів; познайомити педагогів з новою технологією організації самоосвіти; сприяти самовизначенню педагогами особистісної траєкторії

розвитку і самовдосконалення.

Отже, такий підхід сприяє створенню єдиного інформаційного простору для самоосвітньої діяльності вихователя-методиста, раціональному використанню інформаційних технологій, мінімізує економічні та часові витрати педагога, вивільняє простір методичного кабінету.

13

САМОДІАГНОСТИКА ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА

Тест «Оцінка потреб досягнення успіхів»Інструкція. Перед Вами ряд тверджень, почуттів, дій людини в тих

ситуаціях життя, де вона може досягти успіху або уникнути невдачі. Прочитавши кожне твердження тесту, висловіть ступінь своєї згоди чи незгоди з ним, користуючись наступною шкалою:

+ 3 – повністю згодна; + 2 – згодна; + 1 – швидше згодна, ніж не згодна; 0 – важко сказати: і так, і ні; – 1– швидше не згодна, ніж згодна; – 2– не згодна; – 3 – повністю не згодна. Свої оцінки необхідно ставити в балах за даною шкалою разом з

відповідним знаком на окремому аркуші поряд з порядковим номером судження.

1. Я більше думаю про отримання позитивного відгуку від адміністрації та колег, ніж боюсь відчути негатив.

2. Якби я повинна була виконати складне завдання, то віддала би перевагу зробити його спільно з колегою, ніж працювати над ним на самоті.

3. Я частіше берусь за складне завдання, навіть, якщо не впевнена, що зможу його розв'язати, ніж за легке, яке, безумовно, розв'яжу.

4. Мене більше приваблює справа, яка не потребує напруги і в успіху якої я впевнена, ніж важка справа, в якій можливі невдачі.

5. Якби у мене щось не виходило, я швидше приклала би усіх зусиль, щоб із цим впоратися, ніж перейшла до того, що в мене добре виходить.

6. Я віддала би перевагу роботі, в якій мої функції і середня платня чітко визначені, роботі із платнею вище середньої, в якій я повинна сама визначати, що і як робити.

7. Я витрачаю більше часу на читання спеціальної літератури, ніж художньої.

8. Я віддала би перевагу важливій, складній справі, в якій імовірність невдачі дорівнює 50%, достатньо важливій справі, в якій імовірність успіху складає майже 100%.

9. Я ліпше вивчу розважальні ігри, відомі більшості людей, ніж рідкісні ігри, які потребують високої майстерності і відомі небагатьом.

10. Для мене дуже важливо робити свою роботу якнайкраще, навіть, якщо через це у мене виникають непорозуміння з колегами.

11. Якщо я зібралася грати в азартні ігри, то скоріше зіграла би в просту розважальну гру, ніж у таку, яка потребує напруги і складних роздумів.

12. Я віддаю перевагу участі в змаганнях, де можу виявитись

14

сильнішою серед інших, ніж в таких, де учасники приблизно однакові по силі.

13. У вільний від роботи час я оволодіваю якоюсь грою скоріше для розвитку своїх умінь, ніж для відпочинку і розваг.

14. Я краще віддам перевагу наміру зробити якесь діло так, як вважаю за потрібне, (нехай навіть із 50% ризику помилитись), ніж робити його так, як мені радять інші.

15. Якби мені довелось вибирати, то я швидше вибрала би роботу, в якій початкова платня буде помірною і постійною, ніж роботу, в якій початкова платня буде невеликою, але перспективною (дякуючи своїм зусиллям, невдовзі можна зробити її достатньо високою).

16. Я краще буду грати в команді, ніж змагатися один на один.17. Я віддаю перевагу праці, не жалкуючи сил, поки повністю не буду

задоволеною отриманим результатом, ніж намагатися закінчити справу швидше і будь-як.

18. На методичних засіданнях я віддала би перевагу конкретним запитанням з пройденого матеріалу, ніж тим, що вимагають відповідного глибокого мислення і виявлення особистої оригінальної точки зору.

19. Я швидше обрала би справу, в якій існує певна ймовірність невдачі, але, разом із тим є і можливість досягти більшого успіху, ніж таку, де імовірність невдачі зведена до мінімуму, але і успіху не досягнеш.

20. Після вдалої відповіді на засіданні методичного об’єднання я швидше з полегшенням зітхну «пронесло», ніж порадію рівню власного саморозвитку.

21. Якби я могла повернутися до однієї з двох незакінчених справ, то швидше вернулася б до важкої, ніж до легкої.

22. При виконанні завдання на засіданнях школи педагогічної майстерності я більше хвилююсь про те, як би не допуститися помилки, ніж про те, як його правильно вирішити.

23. Якщо у мене щось не виходить, я краще звернусь до когось за допомогою, ніж сама почну шукати вихід із складного становища.

24. Після невдачі я швидше стаю ще більш зібраною і енергійною, ніж втрачаю всяке бажання продовжити справу.

25. Якщо є сумнів в успіху якогось починання, то я швидше не стану ризикувати, ніж все-таки візьму в ньому активну участь.

26. Коли я берусь за складну справу, я швидше побоююсь, що не справлюсь з нею, ніж маю надію на те, що з цього щось вийде.

27. Я працюю ефективніше під чиїмось керівництвом, ніж тоді, коли несу за свою роботу особисту відповідальність.

28. Мені більше подобається виконувати складне незнайоме завдання, ніж знайоме, в успіху якого я впевнена.

29. Я працюю продуктивніше над завданням, коли мені конкретно вказують, що і як виконувати, ніж тоді, коли переді мною ставлять завдання лише в загальних рисах.

15

30. Якби я успішно розв'язала якесь завдання, то з більшим задоволенням взялася б ще раз розв'язати аналогічне, ніж перейшла би до складнішого.

31. Якщо потрібно змагатись, то в мене швидше виникає цікавість і азарт, ніж стурбованість і тривога за кінцевий результат змагання.

32. Мабуть, я більше мрію про плани на майбутнє, ніж намагаюсь їх реально здійснити.

Оцінка результатів.Ключ до тесту: + 1, -2, + 3, - 4, + 5,- 6, + 7, + 8, - 9, + 10, - 11, - 12, + 13,

+ 14, - 15, - 16, +17, - 18, + 19, - 20, +21, - 22, - 23, + 24, - 25, - 26,- 27, + 28, - 29, - 30, + 31, - 32.

Залежно від представлених у ключі оцінок дані педагогом по кожному із суджень тесту переводяться в бали таким чином . Якщо в ключі дане судження помічене знаком «+», то оцінки (в числівнику) переводяться в бали (в знаменнику) так:

-3

-2

-1

0 1 2 3

1 2 3 4 5 6 7Якщо в ключі відповідно судження помічене знаком «-», то

користуються таким співвідношенням:-

3-

2-

10 1 2 3

7 6 5 4 3 2 1

Якщо ця сума виявилась в межах від 165 до 210, то робиться висновок про те, що в мотивації досягнення успіхів у даної людини домінує прагнення до успіху.

Якщо сума балів виявилась в межах від 76 до 164, то робиться висновок про домінування прагнення уникати невдачі.

Нарешті, якщо сума балів виявилась в межах від 30 до 75, то ніякого визначеного висновку про домінування одного над іншим мотивації досягнення успіхів чи уникнення невдач зробити вам не вдасться.

Експрес-діагностика самосвідомості педагогаІнструкція. Перед Вами питання, з якими Ви звертаєтесь до самого

себе. Відповідайте на них швидко та щиро, так, щоб бути в згоді з самим собою. Пам’ятайте, що правильних та неправильних відповідей немає.

1. Хто я? (дайте якомога більше своїх описів)2. Якою я знаю свою зовнішність? (підкресліть одне з наведених

або запропонуйте додаткові якості)а) Я – висока – середнього зросту – невисока…Я хочу бути…;б) Я – худорлява – середньої статури – повна…Я хочу бути…; в) Я красива – приваблива – некрасива…Я хочу бути…;г) Я елегантна – виглядаю нормально – неохайно…Я хочу бути…

16

3. Моє ім’я мені подобається (чому?) – байдуже – не подобається (чому?)

4. Яка я в своїх зовнішніх виразах? (Дайте лише один вибір варіанта відповіді на уточнюючі питання в кожній із запропонованих рядків, або доповніть своїм варіантом)

- Як я найчастіше розмовляю?а) дуже голосно, приємно, глухо, виразно, невиразно…;б) мало, охоче, обдумано, зважено, дуже багато…;в) так, що мене не слухають – так, що з моїми словами не рахуються –

так, що мої слова дуже сильно впливають на інших…- Як я найчастіше дію?а) вміючи, знаючи та люблячи свою справу – примусово, під впливом

інших людей та обставин – підпорядковуючись своїм бажанням, уникаючи будь-яких справ;

б) краще за інших – не краще за інших – рідко чого-небудь досягаючи;в) швидко, рішуче, впевнено, імпульсивно, мляво…5. Яка я в стосунках з іншими людьми та для інших? (вибрати один

із варіантів та доповнити своїм):а) є люди, яких я наслідую, відчуваю їх вплив – немає таких людей, які

мене глибоко цікавлять та приваблюють – поважаю та симпатизую багатьом, але намагаюсь бути еталоном для інших…;

б) люди в основному поважають та люблять мене – мене поважають небагато людей, але близьких мені – ніхто не любить мене і не поважає…;

в) люди, як правило, оцінюють мене невірно – люди бачать мене такою, якою я є – я ніколи не знаю, що інші думають про мене…

6. Яка я в собі? Які стійкі якості знаходжу в собі? (підкресліть один із запропонованих варіантів, чи доповніть своїм)

а) я талановита – здібна – звичайна; б) я працьовита – лінива – безініціативна; в) я власна – слухняна – покірлива;г) я життєрадісна – заклопотана – сумна; д) я щаслива – удачлива – нещасна. 7. Яка я для себе ідеальна? (дайте якомога більше описів)8. Я хочу бути в цьому житті (підкресліть не більше 3

запропонованих варіантів або доповніть своїм):Люблячою – педагогом – вченим – дослідником – цілителем –

політиком – інтелектуалом – господаркою – властителем – віруючою…

Анкета-саморефлексія педагога«Рівень моєї професійної компетентності»

1. Як з’ясувати мою компетентність у рішенні конкретного професійного завдання?

2. Що робити, якщо з’ясована моя професійна некомпетентність? Які засоби її розвитку існують? Чи повинні вони мати вигляд певної

17

програми, плану? Який вигляд буде мати ця програма або план, яку структуру?

3. До кого можна звернутися за допомогою щодо розвитку моєї професійної компетентності? Як себе поводити, якщо моє прохання не має відгуку у того, до кого я звернулася?

4. У яких професійних спільнотах педагогів я можу розвинути свою професійну компетентність? Як їх знайти? Яку можу взяти участь у їхній діяльності, чим перейматися?

5. Де і як я можу показати (презентувати) мої досягнення в розвитку своєї компетентності?

Анкета «Бар'єри педагогічної діяльності»Інструкція. Відповідям на запитання виставляйте такі бали:5 — якщо дане твердження повністю відповідає дійсності;4 — скоріше відповідає, ніж ні;3 — і так, і ні;2 — скоріше не відповідає;1 — не відповідає.1. Я прагну вивчити себе.2. Я залишаю час для розвитку.3. Перепони, які виникають, стимулюють мою активність.4. Я шукаю зворотний зв'язок, оскільки це допомагає мені пізнати та

оцінити себе.5. Я рефлексую свою діяльність, виділяючи на це спеціальний час.6. Я аналізую свої почуття і досвід. 7. Я багато читаю.8. Я дискутую з питань, які мене цікавлять.9. Я вірю у свої можливості.10. Я прагну бути відкритішою.11. Я усвідомлюю вплив, який здійснює на мене оточення.12. Я керую своїм професійним розвитком й отримую позитивні

результати.13. Я маю задоволення від освоєння нового.14. Зростаюча відповідальність не лякає мене.15. Я позитивно поставилася би до свого професійного підвищення.Ключ.

75 – 55 балів – активний розвиток;54 – 36 – немає стійкої системи саморозвитку, орієнтація на розвиток

значно залежить від умов;35– 15 – зупинка розвитку.

18

Анкета «Самоаналіз стимулів і перешкод»Інструкція. Оцініть за п'ятибальною системою фактори, які

стимулюють або перешкоджають Вашому навчанню і розвитку:5 — так (перешкоджають або стимулюють);4 — скоріше так, ніж ні;3 — і так, і ні;2 — скоріше ні;1 — ні.Стимулюючі фактори1. Методична робота.2. Навчання на курсах підвищення кваліфікації.3. Приклад і вплив колег.4. Приклад і вплив керівництва.5. Організація праці в навчальному закладі.6. Увага до цих проблем керівництва.7. Довіра.8. Новизна діяльності, умови праці та можливість експериментування.9. Заняття самоосвітою.10. Інтерес до роботи.11. Зростаюча відповідальність.12. Можливість одержання визнання в колективі.Перешкоджаючі фактори1. Власна інерція.2. Розчарування від невдач.3. Відсутність підтримки й допомоги керівництва в цьому питанні.4. Ворожнеча людей (заздрість, ревнощі), які негативно сприймають

Ваші переміни і прагнення до нового.5. Неадекватний зворотний зв'язок із колегами та керівництвом

(відсутність об'єктивної інформації про себе).6. Стан здоров'я.7. Нестача часу.8. Обмежені ресурси, скрутні життєві обставини.Після оброблення дані мікродослідження заносять у підсумкову

таблицю «Навчання, розвиток і саморозвиток вихователя-методиста ДНЗ»:Здатність педагога

до саморозвиткуСтимулюючі

факториПерешкоджаючі

факториСистема заходів

Активний саморозвитокНесформований саморозвитокЗупинка саморозвитку

Результати заносять у відповідні графи таблиці. Стимулюючі й перешкоджаючі фактори ранжують за допомогою середнього балу.

19

Тест «Виявлення творчого потенціалу педагога»Інструкція: виберіть один із запропонованих варіантів відповідей

1. Чи вважаєте Ви, що навколишній світ можна покращити?- так; - ні, він і так гарний; - так, але не в усьому.2. Чи вважаєте Ви, що самі можете брати участь в значних змінах

навколишнього світу?- так, у більшості випадків; - ні; - у деяких випадках2. Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей могли б принести користь

для установи?- так; - так, за сприятливих обставин; - лише певною мірою.3. Чи вважаєте Ви, що спроможні змінити кардинально не лише

своє життя, а й життя інших людей?- так, напевне;- це малоймовірно;- можливо.4. Коли Ви наважуєтеся щось вчинити, чи думаєте Ви, що втілите

свої задуми?- так;- часто думаю, що не зможу;- так, часто.5. Чи відчуваєте Ви потяг до справи, якої абсолютно не знаєте?- так, невідоме приваблює;- невідоме не цікавить;- усе залежить від характеру цієї справи.6. Вам доводиться займатися незнайомою справою. Чи відчуваєте

Ви бажання досягнути в ній досконалості?- так;- задовольняюся тим, чого встигаю досягти;- так, але за умови, що справа подобається.7. Якщо справа, якої Ви не знаєте, Вам подобається, то чи бажаєте

Ви дізнатися про неї все?- так;- не лише навчатися основного;- ні, лише задовольнити свою цікавість.8. Коли Ви терпите невдачу, то:- якийсь час чините опір, незважаючи на здоровий глузд;- махнете на все рукою, оскільки розумієте безглуздість зусиль;

20

- продовжуєте свою справу, навіть коли очевидно, що перешкоди Вам не подолати.

9. На Вашу думку, професію потрібно обирати, виходячи з:- власних можливостей, подальших перспектив для себе;- стабільності, потрібності, значущості професій, потреби в ній;- переваг, які вона дає.10. Під час подорожі Ви могли б легко зорієнтуватися на маршруті,

яким уже пройшли?- так;- ні, боюся збитись зі шляху;- так, але лише там, де місцевість сподобалась і запам’яталась.11. Чи зможете Ви зразу ж після бесіди з кимось пригадати все, про

що розмовляли?- так, без труднощів;- завжди пригадати не можете;- запам’ятовуєте лише те, що Вас цікавить.12. Коли Ви чуєте слово незнайомою Вам мовою, то чи можете

повторити його по складах, без помилки, навіть не знаючи його значення?- так, без ускладнень;- так, якщо це слово легко запам’ятати; - повторите, але не зовсім вірно.13. У вільний час Ви віддаєте перевагу:- роздумам на самоті; - компанії;- Вам байдуже, будете Ви на самоті чи в компанії.14. Ви займаєтесь якоюсь справою й вирішуєте припинити це заняття

лише тоді, коли:- справу завершено і вона здається Вам бездоганно виконаною;- Ви більш-менш задоволені;- Вам не все вдалося зробити, тому Ви не можете завершити справи.15. Коли Ви на самоті:- любите мріяти про якісь абстрактні речі;- за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;- полюбляєте мріяти, але про речі, пов’язані з Вашою роботою. 16. Коли якась ідея захопить Вас, то Ви станете про неї думати:- незалежно від того, де і з ким Ви перебуваєте;- Ви можете робити це лише наодинці;- лише там, де не буде надто галасливо.17. Коли Ви відстоюєте якусь ідею:- можете відмовитися від неї, якщо аргументи опонентів Вас

переконають;- залишитеся при своєму, які б аргументи не вислухали;- зміните свою думку, якщо опір буде надто сильним.

21

КлючВідповідь «а» - 3 бали, «б» - 1 бал, «в» - 2 бали. Сумарний бал із питань 1,6,7,8:10-12 – Ви допитливі; 6-9 – Ви в міру зацікавлені; менше 6 – зона

Вашої допитливості вузька.Сумарний бал з питань 2,3,4,5:10-12 – у Вас сильна віра в себе; 6-9 – Ви вірите в себе, але до першої

перешкоди; менше 6 – Ви недостатньо вірите в себе.Загальна інтерпретація:49 і більше балів. У Вас закладено значний творчий потенціал, який

дає Вам великий вибір творчих можливостей. Якщо Ви на ділі зможете застосовувати Ваші можливості, то Вам доступні найрізноманітніші форми творчості.

Від 24 до 48 балів. У Вас творчий потенціал. Ви маєте ті якості, які допомагають Вам творити, але маєте й проблеми, що гальмують процес творчості. У будь-якому разі Ваш потенціал дозволить Вам виявити себе, якщо Ви цього захочете.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Але, можливо, Ви просто не до оцінили своїх можливостей абстрагуватися, рівня своєї самостійності та незалежності, зосередженості й розвитку пам’яті? Відсутність віри в свої сили взагалі може призвести до думки, що Ви ще не спроможні займатися творчістю. Варто почати з того, що повірити в себе.

Опитувальник «Я – «реальне» та «ідеальне»Шановна колего! Просимо Вас взяти участь у нашому опитуванні. Для цього в лівій колонці аркушу напишіть всі наявні у Вас риси

характеру та поведінки, важливі з точку зору Вашої професійної діяльності. Праворуч зазначте всі особистісні риси, які повинні бути в «ідеального» вихователя-методиста, хоча Ви ще деякими можете не володіти.

№ Я - реальне Я – ідеальне 1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.11.12.13.

Карта педагогічної самооцінки22

№ Критерії оцінки Ступінь прояву

Мотивація 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1.Допитливість2.Прагнення до успіху

3.Прагнення до лідерства

4.Прагнення отримати зовнішню оцінку діяльності

5.Прагнення до самовдосконалення

6.Креативність7.Незалежність суджень8.Фантазія

9.Прагнення до ризику10.Чутливість до проблем11.Критичність мислення12.Професійні здібності 13.Здатність до перебудови

діяльності14.Володіння методами

педагогічного дослідження

15.Здатність до співпраці

16.Здатність акумулювати, використовуючи чужий досвід

17.Здатність до самоорганізації

23

Індивідуальна програма професійного саморозвитку

І блок. Психолого-педагогічна підготовка

№ з/п Зміст діяльності Бали Середній

бал Відсоток

1.1. Діагностика та самодіагностика професійного рівня

Самодіагностика 44,0 100%Анкетування 4

Візитівка вихователя-методиста 41.2. Опрацювання нормативних

документів та систематизація їх до електронної бази

Створення бази 4

4,0 100%Всеукраїнський рівень 4Обласний рівень 4Міський рівень 4

1.3. Оволодіння основами освітнього менеджменту, осмислення сучасних гуманітарних концепцій

Світовий рівень 44,0 100%Державний рівень

4

1.4. Вивчення сучасних психолого-педагогічних технологій дошкільної освіти

Тезове опрацювання 44,0 100%Методика впровадження 4

Створення банку даних 41.5. Рівень володіння

інформаційно-комунікаційними технологіями, раціональність їх використання

Анкетування 4

4,0 100%Спеціальне навчання 4Наявність електронної пошти 4Тестування 4

1.6. Науково-методична підготовка вихователя-методиста

Тестування 4 4,0 100%

ВСЬОГО: 68

ІІ блок. Професійна підготовка

№ з/п Зміст Форми роботи Бали Середній


2.1. Курсова підготовка (ХОІППО)

Докурсові завдання 44,0 100%Курсова робота 4

№ посвідчення від «___»__________20__р. 42.2. Тематичне фахове

навчання з окремо обраного питання. Банк інформації

Самостійне вивчення питання 4

3,0 75%Обмін досвідом, співпраця з освітніми установами 3

Дистанційне навчання 22.3. Фахове навчання Засідання клубу «Методист-Best» 4

3,3 83%Семінари, тренінги, вебінари 4Дистанційне навчання 2

2.4. Робота над індивідуальною творчою темою

Вивчення 42,3 58%Впровадження 3

Розробка 02.5. Інтернет-підписка на

освітніх сайтахКількість (1-2) 4

1,3 33% (3-7) 0 більше 0

2.6. Опрацювання періодичних та

фахових видань. Електронна база даних

Періодичні видання 4

3,3 83%Інтернет видання 3Електронний каталог 3

2.7. Організація різних видів аналітичної

діяльності

Самоконтроль 43,0 75%Діагностика 3

Моніторинг 2ВСЬОГО: 61

25

ІІІ блок. Навчально-методична діяльність



3.1. Інновації в дошкіллі Пошук нових технологій 42,7 66%Вивчення 4

Впровадження 03.2. Узагальнення

передового педагогічного досвіду вихователем-методистом

Розробка 4

4,0 100%Узагальнення 4Впровадження 4

3.3. Власні напрацювання. Науково-дослідницька діяльність

Розробка освітніх проектів 4

4,0 100%Розробка навчальних програм 4Розробка методичних посібників, методичних рекомендацій 4

3.4. Друк в періодичних та фахових виданнях

Україна 44,0 100%Область 4

3.5. Участь у конкурсах, семінарах, конференціях

Всеукраїнський рівень 02,7 66%Обласний рівень 4

Міський рівень 43.6. Використання ресурсів

мережі Інтернет(змістовність, дієвість)

Інтернет-сторінка 43,3 83%Youtube канал 4

Створення власного блогу 23.7. Власна інновація Тема: 0 0 0%

ВСЬОГО: 58

26

ІV блок. Практична діяльність



4.1. Керівництво педагогічними та авторськими майстернями, творчими групами, методичними об’єднаннями

Керівник консультпункту 0

3,0 75%

Керівник методичного об’єднання 4Керівник творчої групи 4Керівник педагогічної майстерні, авторської школи 4

4.2. Презентація роботи колективу та обмін досвідом

Всеукраїнський рівень 0

2,7 66%Обласний рівень 4Міський рівень 4

4.3. Досягнення колективу та окремих педагогів закладу

Друк в періодичних та фахових виданнях 4

2,4 60%

Друк статей у збірниках науково-практичних конференцій 4

Участь у міський професійних конкурсах 4Участь у обласних професійних конкурсах 0Участь у всеукраїнських професійних конкурсах 0

4.4. Організація аналітичних досліджень

Контроль 4

4,0 100%Діагностика 4Моніторинг 4

ВСЬОГО: 44

27

V блок. Експертна оцінка професійної діяльності вихователя-методиста



5.1. Самооцінка професійної діяльності

Психолого-педагогічна підготовка 68

58 83%

Професійна підготовка 61

Навчально-методична діяльність 58

Практична діяльність 44

5.2. Оцінка рівня саморозвитку вихователя-методиста

Кваліметрична модель

Оцінка спеціаліста міського управління освіти

ВСЬОГО: 231 Достатній рівень

28

V блок. Експертна оцінка професійної діяльності вихователя-методиста

29

Структурно-часова модель засідання тренінг-клубу «Методист-Best»

Дата проведення: Місце проведення: Час проведення: Учасники засідання: вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів Запрошені: Тема засідання: Організація самоосвітньої діяльності педагогів в ДНЗ

№ з/п Зміст роботи Відповідальний

1 Нормативно-правові документи з питань організації самоосвітньої діяльності в ДНЗ

Шевеленко Т.А.

2 Методичні рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності В ДНЗ

Назарук Н.І.

3 Створення електронної професіограми вихователя

Коваль С.І.

4 Круглий стіл «Зразки форм методичної роботи для оптимізації діяльності педагога в аспекті саморозвитку»

«Запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес»Психолого-педагогічний тренінг

«Організація просвітницької роботи з батьківським колективом»Педагогічний тренінг

вихователі-методисти ДНЗ

5 Презентація досвіду організації та проведення семінару-практикуму

Черній О.П.

31


Дата проведення: Місце проведення: Час проведення: Учасники засідання: вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів Запрошені: головний інспектор Держгірпромнагляду в Хмельницькій області, завідувач сектору профілактики травматизму, страховий експерт з охорони праці, спеціаліст з питання ОП БЖД

Тема засідання: Вихователь-методист – керівник служби охорони праці дошкільного навчального закладу

№ з/п Зміст роботи Відповідальний

1 Нормативно-правові документи з питань охорони праці в дошкільному навчальному закладі


2 «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах» від 07 жовтня 2013 року № 1365

Кравченко М.В.

3 Обов’язкова документація з питань ОП БЖД в дошкільному навчальному закладі


4 Круглий стіл «Створення безпечних умов праці та навчання – пріоритет сучасного дошкільного закладу»

Шляхтич В.П.Лазарюк О.С.Кравченко М.В.вихователі-методисти ДНЗ

5 Вимоги до інструкцій з охорони праці для посадових осіб та за видами робіт

Лозінська Н.І.

32


Дата проведення: Місце проведення: Час проведення: Учасники засідання: вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів містаЗапрошені: Тема засідання: Педагогічна рада в дошкільному закладі

№ з/п Зміст роботи Форма роботи Відповідальний

1 Організація засідань педагогічної ради: нормативно-правове забезпечення

Презентація Шевеленко Т.А.,методист з дошкільної освіти НМЦ

2 Алгоритм роботи педагогічної ради

ПрезентаціяВиступ

Назарук Н.І., вихователь-методист ДНЗ № 18

3 Складання та оформлення протоколу педагогічної ради

Виступ Вінцюк О.А.вихователь-методист ДНЗ № 16

4 Організація роботи динамічної групи по підготовці до педагогічної ради дошкільного навчального закладу

Виступ Мельник Т.І.вихователь-методист ДНЗ № 23

33


Дата проведення: Місце проведення: Час проведення: Учасники засідання: вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів Запрошені: Тема засідання: Метод інтерактивної взаємодії як засіб становлення ключових та професійних компетенцій вихователя-методиста


1. Презентація досвіду роботи навчально-реабілітаційного центру «Левеня» м. Львова

Презентація вчитель-дефектолог

2. Інтермікс технологій «Сучасний вихователь-методист: формуємо імідж»

Інтерактивні вправи

Керівник клуба

3. Домашнє завдання: «Діагностика інтерактивних форм роботи з педагогами»

Обмін досвідом Учасники засідання

4. Діагностика вихователів-методистів щодо роботи тренінг-клубу у наступному навчальному році

Анкетування Вихователі-методисти ДНЗ

5. Підведення підсумків Обмін думками Учасники засідання

34


Дата проведення: Місце проведення: Час проведення: Учасники засідання: вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів Запрошені: Тема засідання: Інтерактивні форми роботи з педагогами – шлях до професійного зростання


1 Інтерактивні форми роботи з педагогами

Виступ Назарук Н.І.

2 Семінар-практикум«Таємна сила куба»

ВиступВправа

Черній О.П., вихователь-методист ДНЗ № 1

3 Ділова гра«Ключові слова»


Терлецька І.В., вихователь-методистДНЗ № 7

4 Мозковий штурм«Від творчості педагога до творчості дитини»


Куницька Т.В., вихователь-методистДНЗ № 3

5 ДискусіяТок-шоу «Я маю думку»


Волинчук А.Б., вихователь-методистДНЗ № 15

6 Підведення підсумків Обмін думками Учасники засідання

35

Методичні рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності педагогів дошкільного

закладу

Розвиток особистості педагога нерозривно пов’язаний з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Більше того, сьогодні самоосвіта – одна з важливих форм системи безперервного підвищення кваліфікації педагогів дошкільних закладів.

Самоосвіта як одна з форм підвищення кваліфікації педагогівСамоосвіта – це самостійне поповнення знань із різних джерел з

урахуванням інтересів, схильностей кожного конкретного педагога. Як процес оволодіння знаннями вона тісно пов’язана із самовихованням і вважається його складовою: у людини розвивається вміння самостійно здобути нові знання.

Сьогодні самоосвіта повинна стати потребою вихователів і педагогів дошкільної освіти. Варто створити у колективі умови, за яких у педагогів формується відповідальне ставлення до свого професійного росту й занять самоосвітою. Правило персональної відповідальності робить сам процес самоосвіти якісним і результативним.

Вибір теми для самоосвітиТеми для самоосвіти можна підбирати з урахуванням індивідуального

досвіду й професійної майстерності кожного вихователя. Тема завжди пов’язана із прогнозованим результатом (що ми хочемо змінити) і спрямована якісно нових результатів роботи.

Тому організація самоосвіти педагогів має бути гнучкою, що дає змогу залучати до неї кожного працівника, активно включаючи всю роботу із самоосвіти у педагогічний процес дитячого садка. При цьому дуже важливі послідовність дій і поступовість у розв’язанні завдань. Не слід поспішати у нав’язуванні тем і жорстко вимагати складати різні плани і звіти. Педагогу потрібно визначитись, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів, що нового є в педагогічній практиці. Є педагоги, які самостійно цікавляться всіма інноваціями. Їм часто необхідна допомога у підборі методичної літератури з певної теми. Система методичних заходів має підпорядковуватися головній меті – стимулювати педагогів у професійному самовдосконаленні. Можна об’єднати кількох вихователів роботою над темою близькою до змісту річного завдання дошкільного закладу. Якщо дитячий садок готується до інноваційної або експериментальної роботи, то питання самоосвіти слід враховувати у тематиці експериментальної

36

діяльності. Керівник – стратег розвитку своєї установи. Він створює цілий комплекс умов для професійного росту кожного педагога, перша з яких – це мотивація педагогічного колективу до постійної роботи із самоосвіти.

План самоосвітиЩорічно у дошкільних закладах складають план самоосвіти педагогів

де чітко визначають, хто над якою проблемою працює і в якій формі звітує про свою роботу. Звіти із самоосвіти можна заслуховувати на засіданнях педагогічної ради. А також організовувати їх, як складову будь-якого методичного заходу. Для того, щоб робота із самоосвіти була успішною, у методичному кабінеті для неї створюють необхідні умови.

Дуже важливо не звести організацію самоосвіти до формального ведення додаткової звітної документації – планів, виписок, конспектів.

Форми самоосвітиПідбиваючи підсумок, ще раз наголосимо, що форми самоосвіти різні:- робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями;- участь у роботі науково-практичних конференцій, семінарів;- ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.Результатом зусиль педагога є вдосконалення роботи з дітьми,

зростання його професійної майстерності.Кілька порад тим, хто займається самоосвітою

Важливо:- доповнювати знання з певного питання, які ви отримуєте з одного

джерела, відомостями з іншого. Це дає змогу порівнювати, аналізувати, робити висновки і формувати власну думку;

- користуватися бібліотечними каталогами. Це скоротить час пошуку потрібної літератури, тому, що багато карток містить коротку анотацію або перелік основних питань, що розкриваються у виданні;

- збирати, накопичувати й зберігати відомості, факти, висновки. Вони знадобляться для виступів на семінарах, засіданнях педагогічної ради, дискусіях, тощо.

Ми вважаємо організацію самоосвіти педагогів однією з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи.

Створена в дошкільному навчальному закладі система самоосвіти педагогів передбачає, що робота з вивчення педагогами якоїсь певної теми здійснюється на протязі двох-трьох років.

Користуючись рекомендаціями К. Крутій ми визначили, що для нашого колективу найбільш доцільними є такі етапи:

- Настановчий – налаштування педагогів на самоосвітню роботу, вибір мети індивідуальної теми та змісту роботи із самоосвіти, осмислення послідовність дій.

- Навчальний – вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти.

- Практичний – накопичення педагогічних фактів, аналіз і перевірка нових методів роботи.

37

- Самостійної роботи – осмислення, аналіз та узагальнення педагогічних фактів.

- Підсумково-контрольний – підбивання підсумків самостійної роботи та їх відображення у звіті.

Щоб забезпечити систематичність і послідовність роботи із самоосвіти, пропонуємо оформити щоденники підвищення професійного рівня (змісту роботи, термін виконання, оформлення результатів самоосвіти).

«Запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес» (Психолого-педагогічний тренінг)

Мета: налаштування молодих педагогів на постійний пошук нового в навчально-виховному процесі.

Завдання: розширення, поповнення знань молодих вихователів щодо педагогічних інновацій, які можуть бути використані в практичній роботі з дошкільнятами; підвищення компетентності педагогів у спілкуванні, осмислення взаємодії з позиції партнерства, розвиток здатності до ігрової поведінки, актуалізація конструктивних засобів взаємодії.

Хід тренінгуВедучий: Доброго дня, шановні колеги! Пропоную вам взяти участь у

психологічно- педагогічному тренінгу. Для цього вам потрібне бажання працювати та хороший настрій. Пропоную девізом нашої роботи взяти слова Конфуція: «Скажіть мені – і я забуду, покажіть – і я запам’ятаю, дайте можливість обговорити – і я зрозумію, дайте можливість навчити – і я прийду до досконалості»

1.Оголошення теми і мети тренінгу.Ведучий: Заслухавши мету тренінгу, пропоную вам написати

очікування від сьогоднішньої роботи на символічних «зернятах», якими «засіємо педагогічне поле». Бо за словами В.О.Сухомлинського «…щоб отримати результат у педагогічній роботі, необхідно мати зерна знань, зерна професійної майстерності». Наприкінці роботи, шановні колеги, ми побачимо, чи «проросли посіяні зерна», чи мала наша сьогоднішня робота позитивний результат.

2. Формулювання правил роботи3. Вправа «Знайомство»Молодим педагогам необхідно представити себе, використавши

віршовані рядки з пісень тощо.Наприклад:Я не одна прийду до тебе, хоч ти мене одну чекаєш.Я принесу тобі неспокій і нерозвідані бажання,Не вір, що жінка, наче квітка, яка пишається красою,Я можу бути непривітна, я можу вдарити грозою,Я лиш тоді спокійна й тиха, коли любов моя зі мною.

38

4. Формулювання свого життєвого, професійного кредо, вибір емблеми для індивідуального бейджика. (Домашня заготовка)

Ведучий.У кожної мислячої людини обов’язково повинно бути життєве,

професійне кредо. Адже жити, працювати треба заради когось, в ім’я чогось.5.БесідаВедучий: Крім країн, позначених на географічних картах, є велика,

густонаселена Країна Дитинства, звідки тече могутня ріка людського життя. Дорослі – це діти, які виросли, і відрізняються вони від дітей тим, що у дитинстві є право на маленький ризик, чого дорослим інколи бракує. Напевно, не настане той час, коли ми зможемо сказати собі: ми знаємо все про дитину. І тому нам залишається уважно спостерігати за життям і розвитком дітей, і чим більше будемо вдивлятися в їхні очі, вислуховувати їх, тим більше зрозуміємо їх. Розуміти дитину – це велике педагогічне мистецтво «…Там, де немає цього мистецтва, немає і не може бути виховання, - зауважив В.О.Сухомлинський.

Прагнення йти в ногу з часом, налаштовує педагогів на постійний пошук нового. Проте не завжди це нове є кращим за стале, звичне.

«Що таке новація?», «Що таке інновація?», «Як у гонитві за інноваціями не зашкодити дітям?», «Які критерії оцінки різноманітних нововведень?»

Запитання бесіди:- Як на вашу думку, чи педагогічна інноватика є на сьогоднішній день

актуальним питанням?- Як ви можете оцінити свій рівень знань з питання педагогічної

інноватики?- Що таке новація? Відмінність новації від інновації?- Чи впроваджуєте ви педагогічні інновації в практику роботи з

дошкільнятами?6. Обговорення питання «Як ви ставитесь до інновацій у сучасному педагогічному процесі?»Ведучий: Шановні колеги! Той факт, що кожна людина – неповторна

індивідуальність – сумніву і обговоренню не підлягає. Кожна людина має свою точку зору на ту чи іншу проблему.

Стояла думка скромно на шляху,На перехресті багатьох доріг широких,Що сходились усі у дитсадку,Бо думка – це обличчя педагога.Пропоную вам обговорити це актуальне питання. Підведення підсумку ведучим.Педагогічна інновація має відносність як в особистісному, так і в

історичному плані. Те, що нове для одного педагога, може не бути таким для іншого. Новизна має конкретно-історичний характер. Народжуючись у певний час, прогресивно розв’язуючи завдання конкретно історичного етапу,

39

новація може стати нормою для масової практики або швидко застаріти, стати гальмом на шляху розвитку в майбутньому. Вводити нове слід поступово і обережно, і тільки переконавшись в його користі, всебічно і прискіпливо перевіривши, думати про наступні кроки.

7. Створення асоціативного ряду до поняття «інновація»Створити асоціативний ряд, у який би входили поняття, які

переплітаються з даним процесом.

8. Педагогічна гра «Лото»Правила гри. Педагогам необхідно уважно прослухати розшифрування педагогічних

термінів, закривши карточками на таблиці педагогічні поняття, які відносяться до розшифрування.

А) Врахування індивідуальності кожної дитини як вияв її психологічної організації, визнання своєрідності, унікальності (індивідуалізація).

Б) Введення чогось нового (впровадження)В) Ухвала, офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після

випробування, перевірки (апробація)Г) Впровадження в практику роботи новацій, інновацій (оновлення)Д) Відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність, повідомлення про

щось (інформація)Е) Освітній процес, який максимально сприяє формуванню цілісної

особистості, заснований на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку (особистісно-орієнтована модель виховання)

Ведучий: Шановні колеги! Мені дуже приємно працювати з вами! Я впевнена в тому, що якби відомий педагог В.О.Сухомлинський

Жив у наш час, то в нього в серці стало гарячеВід ваших слів, що ви хворієте дошкіллям,З дітьми милуєтесь довкіллям,У слові, праці, у природі – знаходити нові підходи,Шукаєте ТРВЗ і всякі там «ензе»9. Зріз знань молодих педагогів з питання інноваційМета: Діагностика знань педагогів з даного питання з метою

подальшого планування методичної роботи.Хід проведенняВихователям роздаються індивідуальні карточки, на яких вони повинні

поставити необхідні умовні позначки. 10. Хвилинка відпочинкуНа закінчення нашої роботи пропоную вам поділитися враженнями від

сьогоднішнього тренінгу і побачити, чи проросли, «посіяні зерна знань на педагогічному полі» (в символічній коробці – «педагогічне поле» квіти ). Недарма тут проросли квіти, адже за словами В.О.Сухомлинського «…знання – це пелюстка квітки виховання».

40

11. Вправа «Тепле слово»Ведучий.Шановні колеги! В.О.Сухомлинський стверджував, що «…добре, тепле

слово педагога – місток між всіма членами колективу».Пропоную вам сказати слова вдячності колегам, які працювали з вами.

Пам’ятка молодому фахівцеві«Фундаментальні принципи виховання»

Поради завідувачеві:

Авторитет завідувача визначається його компетентністю і діловитістю, загальною культурою, здатністю показати іншим приклад у роботі.

Вчіться вчасно приймати рішення, в яких повинні бути сформульовані конкретні цілі та завдання роботи колективу, найбільш актуальні в даний час.

Вчіться розподіляти обов'язки, розпоряджатися і контролювати, заохочувати і стимулювати, опиратися на силу громадської думки колективу. Вимогливість повинна бути систематичною.

Дисциплінарні вимоги повинні бути однакові до всіх. Від вас, вашої поведінки, в першу чергу залежить створення

бадьорою, життєрадісною атмосфери в дитячому садку.

Поради вихователю-методисту:

Систематично вдосконалюйте свій стиль роботи, аналізуйте, шукайте нові, більш раціональні форми і методи діяльності.

Розвивайте, формуйте здатність розташовувати до себе людей глибокими теоретичними і практичними знаннями психології,

Не забувайте вчасно відзначати ініціативу та досягнення у роботі педагогів, подякувати їм в присутності інших працівників за гарну роботу.

Розподіляйте доручення і завдання між педагогами відповідно їх досвіду та здібностей.

Вимоги до якості роботи пред'являйте з урахуванням можливостей вихователя.

Поради вихователю:

Намагайтеся:

41

Мати в душі прекрасний ідеал, високу мрію і прагнути до неї. Бути кращим, пам'ятаючи, що вдосконаленню немає меж.

Рости професійно, бути в курсі останніх досягнень педагогічної науки, не зупинятися на досягнутому.

Бути завжди в рівновазі, стримуючи негативні емоції.Співчувати, співпереживати, бути великодушним і поблажливим.Жити легко, просто і радісно. Бачити в усьому позитивне.

Усюди навести порядок і затишок, створити оазис доброти, любові та краси - в душі, в сім'ї, на роботі.

Пам'ятайте: Завжди є той, кому потрібна ваша допомога, кому важче, ніж вам. Велика місія жінки - нести у світ любов, красу і гармонію. Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими дітям. Коли дитина розмовляє з вами, слухайте її уважно. Не скупіться на похвалу. Ваше ставлення до роботи, людям, предметам - зразок для

наслідування.

Виховуючи дітей, прагніть: Любити дитину такою, якою вона є. Поважати в кожній дитині особистість. Хвалити, заохочувати, підбадьорювати, створюючи позитивну

емоційну атмосферу. Помічати не недоліки дитини, а динаміку її розвитку. Зробити батьків своїми партнерами в справі виховання.

42

Організація просвітницької роботи з батьківським колективом (педагогічний тренінг)

Мета: популяризація концепції усвідомленого батьківства з точки зору морально-етичного виховання дошкільників.

Завдання: сприяти збагаченню знань педагогів щодо форм, методів та способів роботи з батьківським колективом. Забезпечити самовиховання і саморозвиток педагогів з метою надання допомоги батькам у підвищенні самосвідомості та визначені особистої шкали цінностей.

Правила роботи групи:- Всі обговорення і дії відбуваються за принципом «тут і зараз»- Учасники відкрито виявляють свої думки, почуття- Говорять від себе- Учасники не оцінюють один одного, а описують те, що відбувається

Хід проведення1. Привітання2. Повідомлення теми, мети та завдання3. Методика «Повітряний змій»Учасники тренінгу пишуть на маленьких папірцях очікування від даної

роботи (вішаючи їх на повітряного змія), в кінці тренінгу зачитують очікування, усно пояснюючи, чи здійснилися вони, чи ні.

4. Вправа «Діжка ідей»Мета: визначення обізнаності молодих вихователів щодо форм роботи

з батьками з питань морально-етичного виховання дошкільнят. Учасники тренінгу на індивідуальних карточках записують відомі їм форми роботи з батьками, які потім зачитують по колу. Головна умова: не повинно бути повторень. Керівник тренінгу доповнює несказане.

Діжка ідей

5. Слово ведучого:Сім’я – своєрідний центр формування особистості дитини, виховання її

характеру, волі, громадянської свідомості. Мораль батьків повинна формуватися не лише традиційними формами і методами, але й на основі суспільного досвіду, наукових дослідженнях педагогіки і психології, педагогічної практики. Сім’я завжди була природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом моральної, духовної підтримки, необхідної для розвитку її членів, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління.

43

1.2.3.4.

Завдання морально-етичного виховання, які стоять перед дитячим садком, не можна реалізувати без активної допомоги сім`ї.

Сьогодні, шановні колеги, під час нашої роботи я хочу познайомити вас із конкретними видами роботи з батьками, які можна використати на практиці в процесі морального виховання дошкільнят.

Форми роботи з батьками:- Лекції- Бесіди- Консультації- Вечори запитань та відповідей- Конференції з обміну досвідом- Диспути- Усні журнали- Зустрічі за круглим столом- Дні відкритих дверей- Сімейні вечори, тематичні газети- Аукціони сімейної педагогіки- Батьківські ринги- Рольові ігри

6. Вправа «Заповнення листа мети»На індивідуальному аркуші паперу кожний учасник малює будиночок.

На даху будинку слід написати мету, яку вони ставлять перед собою у процесі здійснення морально-етичного виховання, на стіні – завдання, вирішивши які, можна досягти поставленої мети. На стежці, яка веде до будинку до будинку, записуються методи, способи вирішення даних завдань. Справа і зліва від стежок – бар’єри, перепони., які заважають досягти запланованої мети.

7. Гра «Педагогічна казка» Мета: ознайомити вихователів з нетрадиційною формою проведення

роботи з батьками – педагогічної грою, методами і прийомами поповнення їхніх знань.

Завдання: із допомогою дитячих казок познайомити дорослих з типами батьківства, які використовуються на практиці.

Хід гри: зачитуються основні характерні ознаки того чи іншого типу батьківства, необхідно спів ставити їх з поведінкою казкового героя, назвавши відповідну казку.

Авторитарний тип:- Цінують покірливість, над усе ставлять власний авторитет- Мають тенденції до карально-насильницької дисципліни- Обмежують ступінь вибору дітей

(Ключ: Казка «Попелюшка»)Ліберальний тип:

- Мають незначний контроль над поведінкою дитини, іноді спостерігається повна його відсутність

44

- Надають дітям багато волі, завжди спираються на логіку і розсудливість

(Ключ: казка «Червона Шапочка»)Авторитетний тип:

- Батьки прагнуть бути найбільш турботливими- Прагнуть бути чуйними до потреб дитини, більше покладаються

на заохочення, ніж покарання(Ключ: казка «Буратіно»)8. Хвилинка відпочинку «Домовленість очима»Налагодження зорового контакту між членами тренінгової групи.9. Аукціон «Батьківська мораль»Мета: ознайомлення молодих педагогів з проведенням нетрадиційної

форми роботи з батьками – аукціон.Завдання: перевтілення вихователів у роль батьків, сприяння

розширенню моральних понять щодо сімейного виховання та цінностей родинного виховання в українських сім’ях.

Хід гри:Учасникам аукціону пропонується пригадати якомога більше приказок,

прислів’їв, примовок, закличок, які символізують цінності родинного виховання в українських сім’ях. Наприклад:

- Яка мати, така й дочка- Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога- Найдорожчий клад, коли в родині лад

10. Очікування, коментар щодо їх здійснення11. Заключна вправа «Побажання по колу»

Презентація досвіду організації та проведення45

Морально-етичне виховання

Мета

перешкоди

перешкоди

способи

методиперешкоди

семінару-практикуму

«Проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення педагогів шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій»

І. Вступна частина.- Вітаю вас, шановні колеги! Тема нашої зустрічі - «Професійно

значущі якості особистості педагога дошкільного закладу». Логіка обговорення проблеми наступна: 1) Етапи професійного розвитку і професійно значущі якості

особистості педагога дошкільного закладу (консультація з елементами коучингу).

2) Клуб цікавої професії, або сама собі іміджмейкер (тренінг в проблемних групах). Очікувані результати від нашого спілкування такі: учасники семінару-практикуму зможуть спрогнозувати результати удосконалення власних професійно значущих якостей, їх вплив на покращення якості навчально-виховного процесу в цілому; усвідомити значення власного професійного іміджу.

- Нагадуємо правила роботи нашого семінару: 1. Працюємо дружньо, творчо, щиро і пунктуально.2. Думки висловлюємо активно, конкретно, швидко, при чому один

говорить – всі слухають, не перебиваючи.3. Кожен учасник має право: висловлювати свою думку, задавати

питання ведучому, підняти руку, якщо щось здається незрозумілим. 4. Кожен учасник має обов’язок: виконувати всі завдання семінару,

працювати в команді, виконати домашнє завдання.Розпочинаємо роботу. - Проблема професійного розвитку педагога, росту його професійно

значущих особистісних якостей, здібностей, знань і умінь є досить актуальною у теперішній час. Адже від цих показників педагога залежить адаптація до професійної діяльності, ефективність навчально-виховного процесу, задоволеність працею. Тому одним з річних завдань діяльності нашого закладу є забезпечення якості освіти дітей дошкільного віку на кожному окремому ступені навчально-виховного процесу через різні форми самоосвіти кожного окремого педагога. Саме постійна самоосвіта, професійний розвиток вихователів нашого ДНЗ має позитивно впливати на якість знань, умінь і навичок вихованців. Сьогодні ми розглянемо лише деякі напрямки професійного розвитку педагога, у яких розглядаються особливості професійно значущих якостей, іміджу вихователя дошкільного навчального закладу.

ІІ. Основна частина.

46

- Перш ніж перейти власне до консультації, пропонуємо всім учасникам виконати вступне тренінгове завдання «Мій автопортрет». Вам необхідно буде намалювати свій портрет, дотримуючись трьох умов: по-перше, в автопортреті має бути багато деталей, тобто ви маєте намалювати себе таким, яким ви є насправді; по-друге, цей малюнок має бути виконаним тільки одним кольором – сірим, синім, зеленим, червоним, жовтим, фіолетовим, коричневим або чорним; по-третє, під портретом ви маєте, як справжні художники, поставити підпис, але незвичайний – графічний малюнок свого знаку зодіаку. Перш ніж розпочати малювати, подумайте, який колір вам подобається найбільше. Зрозуміли завдання? По закінченні малювання, розмістіть свій малюнок на стіні там, де ви хочете. На виконання завдання дається 7 хвилин.

Всі учасники семінару отримують аркуші, пензлики і гуаш тільки 8 зазначених кольорів. Завдання виконується під музичний супровід. Звучить спокійна інструментальна мелодія.

- Закінчуємо завдання! (Пропонує розглянути портрети.) Розгляньте уважно ці портрети! Нам усім дуже приємно познайомитися через них з кожним з вас, адже далі мова піде про кожного з нас як професіонала, як носія певного професійного іміджу. Це завдання спирається на науковій розробці Макса Люшера. Колір, якому ви віддали перевагу, може розповісти не тільки про ваш характер, звички, але й про професійні особливості. Тлумачення і розшифровка тесту чекає на вас наприкінці семінару. (Додаток 1, 2, 3.)

- Нашу сьогоднішню спробу поговорити про професійний розвиток педагога розпочнемо з визначення трьох основних факторів, які впливають на становлення особистості професіонала:

- Перший фактор – біологічний (включає закони біологічного дозрівання і старіння);

- Другий фактор – фактор соціального середовища (поєднує усі види соціальних впливів, як найближчого оточення, так і особливості суспільства);

- Третій фактор – фактор внутрішньо особистісної активності (визначається самооцінкою, спрямованістю особистості та ін.).

- У психолого-педагогічних дослідженнях, звичайно, досліджуючи динаміку професійного становлення, спираються на фактор набуття людиною досвіду і виділяють:

- П’ятирічні групи стажу: перша (1-5 років), друга (6-10 років), третя (11-15 років)

- Десятилітні вікові періоди (20-30 років), (30-40 років) та ін.- Кожен етап розвитку має свої особливості, а деякі етапи закінчуються

кризами професійного становлення особистості і супроводжуються перебудовою значеннєвих структур професійної свідомості, переорієнтацію на нові цілі, зміною взаємин з оточуючими. Криза веде до подальшого професійного і особистісного росту з використанням нових засобів або до зупинки розвитку.

47

- Існує багато класифікацій професійного становлення особистості. Викликає інтерес наступна класифікація етапів розвитку професіонала, запропонована Є.А.Климовим. У свої дослідження він виділяє такі етапи:

Ведучий пропонує кольорову демонстраційну схему. - Етап оптанта. Етап, на якому актуальною стає проблема вибору

професії. - Етап адепта. Етап початку професійної діяльності. - Етап адаптації. На цьому етапі молодий фахівець адаптується до

норм колективу, у якій він потрапляє, засвоює усі тонкощі роботи.- Етап інтернала. Етап, на якому працівник може самостійно

справлятися зі своїми професійними обов’язками. - Етап майстерності. Перший етап, що свідчить про те, що працівник

може вирішувати і прості, і найбільш складні задачі у своїй діяльності. На даному етапі людина, яка знайшла свій індивідуальний, неповторний стиль діяльності, має стабільно гарні результати. Звичайно на цьому етапі люди вже мають деякі формальні показники своєї кваліфікації (категорію, розряд).

- Етап авторитету. Продовження етапу майстерності, відрізняється від попереднього етапу тим, що людина на цьому етапі є майстром своє справи. Свої професійні задачі вона вирішує за рахунок великого досвіду, умілості, уміння організувати свою роботу.

- Етап наставництва. Етап, на якому авторитетний майстер має учнів, послідовників, колег, що готові переймати його досвід.

- Крім зазначених етапів загальноприйняте виділяти професійно значущі якості і характеристики особистості. На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж і особливості професійно-педагогічної діяльності. Зупинимося більш докладно на особистісних якостях вихователя. Кожен з вас при підготовці до семінару брав участь у діагностиці «Професіограма вихователя». (Додаток 4.) Ви висловлювали свої особисті думки, а зараз познайомтеся з думкою вчених психологів та педагогів. Всі особистісні якості педагога мають професійну значимість. Професійно значущі якості особистості вихователя як характеристики інтелектуальної й емоційно-вольової сторін особистості істотно впливають на результат професійно-педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога. У психолого-педагогічній літературі виділяють такі якості особистості педагога:

Ведучий пропонує демонстраційні кольорові схеми. 1. Соціальна активність, готовність і здатність діяльно сприяти вирі-

шенню суспільних проблем у сфері професійно-педагогічної діяльності.2. Цілеспрямованість — уміння направляти і використовувати всі

якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач.3. Урівноваженість – здатність контролювати свої вчинки в будь-яких

педагогічних ситуаціях.4. Бажання працювати з дітьми – одержання задоволення від

спілкування з дітьми в ході навчально-виховного процесу.

48

5. Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.

6. Чарівність – сплав духовності, привабливості і смаку. 7. Чесність – щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності. 8. Справедливість – здатність діяти неупереджено. 9. Сучасність – усвідомлення педагогом власної приналежності до

однієї епохи з вихованцями.10. Гуманність – прагнення й уміння надати кваліфіковану педагогічну

допомогу вихованцям у їхньому особистісному розвитку. 11. Ерудиція – широкий кругозір у сполученні з глибокими

професійними знаннями.12. Педагогічний такт – дотримання загальнолюдських норм

спілкування і взаємодії з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостей.

13. Толерантність – терплячість у роботі з дітьми. 14. Педагогічний оптимізм — віра в дитину і її здібності.

Як видно, перераховані якості особистості є обов’язковими в діяльності педагога, відсутність кожної з них унеможливлює педагогічну діяльність. Тому ці якості об’єднані в домінантну групу. Можна також виділити якості особистості педагога, що не роблять вирішального впливу на ефективність діяльності, однак сприяють її успішності. До них відносяться: доброзичливість, привітність, почуття гумору, артистичність. Дані якості особистості утворюють периферійну групу.

Також виділяють якості особистості педагога, що знижують ефективність, педагогічної діяльності. До негативних якостей відносяться: неврівноваженість, мстивість, зарозумілість, неуважність, неорганізованість, упередженість. Дані якості об’єднані в групу негативних якостей. Крім того, виділяють професійно-педагогічні якості особистості педагога. Так, А. К. Маркова до професійних якостей відносить: педагогічну ерудицію, педагогічне цілепокладання, педагогічне мислення (яке включає практичне і діагностичне мислення), педагогічну імпровізацію; педагогічну спостережливість, педагогічний оптимізм, педагогічну спритність, педагогічне передбачення.

Для того, щоб зробити певний висновок з даної інформації, пропонуємо вам психологічну гру, розроблену польськими психологами, з допомогою якої можна визначити особливості вашої педагогічної діяльності, які професійні якості притаманні кожному з вас. Я прочитаю вам казку, ви уважно її слухаєте і визначаєте, який герой вам найбільш близький і зрозумілий: принцеса, мудрий радник, стражник, лицар або принц ?

Ведучий пропонує демонстраційну кольорову схему-підказку з іменами героїв, яких необхідно обрати.

Казка-загадка.

49

Жила-була прекрасна принцеса, що усім серцем любила принца щ сусіднього королівства. Він відповідав їй взаємністю. Батько принцеси, старий король, був проти їхнього шлюбу, тому наказав зачинити дочку в кімнаті і стерегти її. Коли принц дізнався про це, він написав принцесі листа і таємно надіслав його через людину, якій довіряв. У листі він умовляв її утекти від батька й обіцяв, що вона стане його дружиною, як тільки з’явиться в його замку.

Принцеса попросила поради в старого радника батька, що знав її з дитинства і якому вона довіряла. Мудра людина довго зважувала всі «за» і «проти» і заявила, що ризик дуже великий і принцесі краще відмовитися від утечі.

Незважаючи на застереження мудрого радника, принцеса усе-таки вирішила втекти. По допомогу вона звернулася до стражника, що охороняв її двері. Той, злякавшись гніву старого короля, не погоджувався допомогти. Тоді принцеса пообіцяла щедро нагородити його золотом і коштовностями. Стражник залишив двері відчиненими, і принцеса утекла із замку.

За стінами замку знаходився густий ліс, через який їй слід було йти до свого принца. Принцеса злякалася і тому відчувала величезне полегшення, коли побачила лицаря, з яким колись познайомилася у своєму замку

Ніч застала їх на півдорозі в лісі. Було зрозуміло, що ночувати до-ведеться в лісі. Принцеса хвилювалася, і тут лицар зізнався, що давно захоплений її красою, і запропонував разом провести ніч. Принцеса, звичайно б, утекла, але куди? Залишитися в лісі на самоті вона дуже

боялася, тому погодилася на пропозицію лицаря. І не помітила, що за кронами дерев сховався посланець принца.

Вранці лицар провів її до замку принца і зник. Прийшовши до свого коханого, принцеса не знала, що посланець принца доніс хазяїну про те, що він бачив. Тому принц відсторонив її від себе і наказав відправити до батька, не слухаючи ніяких пояснень.

- Поводження якого з героїв виявилося для вас найбільш зрозумілим? Якщо ви вибрали поводження принцеси, то відмітною вашою рисою є ваша чутливість, що часто бере гору над розумом. Чи не дозволяєте ви своїм вихованцям «сідати вам на голову»? Ви, як правило, добре відчуваєте свого співрозмовника: знаєте його настрій, вибираєте правильний тон і необхідні слова. Вам удається на занятті створити сприятливу атмосферу, але з дисципліною на заняттях у вас проблеми. Якщо вам зрозуміле поводження і дії радника, то вас можна вважати мудрою, ґрунтовною людиною. Ви послідовні у своїй діяльності. Чітко формулюєте перед собою задачі і прагнете їх виконати. Від вихованців вимагаєте дисциплінованості і відповідальності. Прагнете самовдосконалення. Якщо ви вибрали поводження стражника, то можна говорити про те, що ви чітко знаєте, чого хочете домогтися у своїй професійній кар’єрі. Вас можна вважати реалістом. Життєвий досвід дозволяє знайти золоту середину між високими вимогами оточуючих і здоровим егоїзмом. Бути на задньому плані — це не для вас. До

50

своєї діяльності підходите творчо, тому на заняттях у вас панує атмосфера творчості. Якщо ви схвалили поводження лицаря, то ви практична людина. Однак часто у своєму поводженні ви керуєтеся приказкою «моя хата скраю». Ваша діяльність часто має формальний характер, оскільки ви не завжди послідовні в покараннях, заохоченнях і контролі за своїми вихованцями. Якщо вибрали поводження принца, то можна стверджувати, що у своїй діяльності і поводженні ви дотримуєтеся раз і назавжди вироблених принципів. Для вас важливі внутрішній світ людини, принципи, за якими вона живе. Ви досить консервативні. Важко звикаєте до всього нового. У навчально-виховному процесі часто використовуєте педагогічний досвід інших педагогів, сумніваючись у власній творчості.

- Становлення особистості педагога-професіонала, безумовно передбачає процес активної роботи над визначеними вище якостями на різних етапах професійного розвитку. Важливого значення набуває в цьому процесі активність педагога, його самооцінка, самоврядування, деформація особистості в процесі педагогічної діяльності, особливості поводження педагога в конфліктах, професійна мотивація, професійна освіта і формування професійного мислення. Найбільш актуальною в цьому процесі ми вважаємо мотивацію до успіху особистості, а також привабливість обраної професії. Пропонуємо третє тренінгове завдання «Мотивація до успіху», розроблене Т.Елерсом. На запропоновані питання дайте відповідь або «так» у вигляді + у бланку відповідей, або «ні» у вигляді – у бланку відповідей.

Всі учасники семінару отримують бланки відповідей у вигляді наступної готової таблиці:

Зразок бланку.1. + 2. + 3. + 4. + 5. - 6. + 7. + 8. + 9. + 10. -11. + 12. + 13. + 14. + 15. - 16. - 17. + 18. + 19. - 20. +21. + 22. + 23. + 24. + 25. + 26. - 27. + 28. - 29. + 30. -31. -

Дайте відповіді на наступні твердження: Ведучий читає твердження, називаючи номер кожного з них.

Учасники заповнюють бланк. 1. Я легко дратуюся, коли зауважую, що не можу на всі 100% виконати

завдання.2. Коли я працюю, це виглядає так, начебто я все ставлю на карту3. Коли виникає проблемна ситуація, я найчастіше приймаю рішення

одним з останніх.4. Коли в мене два дні поспіль немає справи, я втрачаю спокій.5. У деякі дні мої успіхи нижче середніх.6. Стосовно себе я більш суворий, ніж стосовно інших.7. Я більш доброзичливий, ніж інші.

51

8. Коли я відмовляюся від важкого завдання, я потім суворо засуджую себе, тому що знаю, що в ньому я домігся б успіху.

9. У процесі роботи я маю потребу в невеликих паузах відпочинку.10. Мене більше приваблює інша робота, ніж та, котрою я зайнятий.11. Осуд стимулює мене сильніше, ніж похвала.12. Я знаю, що мої колеги вважають мене діловою людиною.13. Перешкоди роблять мої рішення більш рішучими.14. У мене легко викликати честолюбство.15. Коли я працюю без натхнення, це зазвичай помітно.16. Іноді я відкладаю те, що повинен був зробити зараз.17. Потрібно покладатися тільки на самого себе.18. У житті мало речей, важливіших за гроші.19. Я менш честолюбний, ніж інші.20. Наприкінці відпустки я звичайно радію, що незабаром виходити

на роботу.21. Коли я налаштований до роботи, я роблю її краще і

кваліфікованіше, ніж інші.22. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, що можуть завзято

працювати.23. Коли в мене немає справ, я почуваю, що мені не по собі.24. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж

іншим.25. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюся це зробити

якнайкраще.26. Мої друзі іноді вважають мене ледачим.27. Мої успіхи певною мірою залежать від моїх колег.28. Я звичайно звертаю мало уваги на свої досягнення.29. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає більші результати,

ніж робота інших.30. Багато чого, за що я беруся, я не доводжу до кінця. 31. Я заздрю людям, що не завантажені роботою.- Тепер підрахуйте кількість збігів. За кожен збіг ви одержуєте 1 бал.

Якщо отримана сума до 10 балів, то у вас низька мотивація до успіху; від 11 до 16 балів –

середній рівень мотивації; від 17 до 20 балів – помірковано високий рівень мотивації; понад 21 бал –

занадто високий рівень мотивації. Підсумовуючи, зазначимо, що серед методів, які вивчають особливості

трудової діяльності людини, широко використовується метод професіографії. У результаті професіограмування складаються професіограми. Під професіограмою більшість педагогів і психологів мають на увазі не тільки те, що пов’язано з професійною діяльністю, але й вимоги, що висуваються

52

професією до людини. Професіограма розглядається як визначений ідеал професії, до якого прагнуть фахівці, і передбачає різні рівні професіоналізму.

Отже, рівнями професіоналізму можна вважати такі:- педагогічна вмілість (досить гарне володіння вихователем системою

найважливіших навчальних і виховних умінь і навичок, що дозволяють педагогові здійснювати навчально-виховну діяльність на грамотному професійному рівні і досягати визначених успіхів у навчанні й вихованні учнів);

- педагогічна майстерність (має комплексний характер і передбачає: глибокі знання на рівні сучасних досягнень науки; гарну методичну озброєність вихователя; уміння «бачити» дитину і колектив групи, розуміти їхні запити; уміло використовувати особисті якості при організації діяльності вихованців).

Таким чином, прояв професіоналізму має широкий спектр, починаючи від поверхневих професійних знань, умінь і навичок і закінчуючи формуванням професійного світогляду. Закінчується основна частина нашого семінару, у який ми поговорили про фактори становлення особистості професіонала, етапи професійного розвитку, професійно значущі якості особистості педагога, мотивацію до професійного успіху. Практична частина нашої зустрічі буде присвячена обговоренню професійного іміджу педагога.

ІІІ. Тренінг в проблемних групах.Працювати ми будемо у проблемних групах. Для розподілу по групах

використаємо ваші портрети, а точніше підписи на них. Кожен з вас народився під певним знаком зодіаку і зараз всім нам необхідно розподілитися у підгрупи за 12-ма знаками. Нехай водолії об’єднаються з водоліями, риби з рибами, леви відшукають левів. Розподілилися? В роздаткових матеріалах семінару ви знайдете професійні гороскопи на кожен знак. (Додаток 5.) А тепер розподіліться за стихіями ваших знаків – Вода, Вогонь, Земля і Повітря. Ось в цих чотирьох проблемних групах ми і будемо працювати далі.

Ведучий пропонує групам зайняти відповідні місця за робочими столиками з роздатковими матеріалами. Якщо групи вийдуть неоднаковими за кількістю членів, ведучий пропонує педагогам добровільно приєднатися до будь-якої групи за бажанням.

Як вам усім відомо, імідж сучасного професіонала залежить і формуються від багатьох факторів: це і професійно значущі якості особистості, вплив соціального середовища на становлення іміджу, зовнішній вигляд працівника тощо. І перше завдання для роботи у групах буде спрямоване на те, щоб визначити як ви розумієте складне поняття «імідж педагога професіонала». Вам потрібно буде за обмежений час скласти маленьке оповідання з 10 речень за заданою темою і записати його. При чому в оповіданні вам необхідно врахувати всі сучасні вимоги до педагога-професіонала, використати його ідеальну професіограму.

53

Ведучий пропонує командам картки із заданими темами: «Почну нове життя з понеділка», «Я вихователь-новачок», «Я переїхала жити до іншого міста і прийшла працювати у дитсадок», «Мене призначено керівником...» (Додаток 6.)

По закінченні роботи команди обирають капітанів, які зачитують оповідання. Ведучий стимулює учасників семінару до обговорення і визначення професійно значимих якостей педагогів, які прозвучали в оповіданнях.

Наступне завдання спрямоване на те, щоб ви навчилися визначати професію людини лише за зовнішнім виглядом. Вам потрібно буде за обмежений час визначити хто зображений на фотографії: педагог, міліціонер, офіціант, касир, муляр, бухгалтер, геолог, акторка, лікар, стриптизерка, співачка, фінансовий менеджер.

Ведучий пропонує кожній команді по три фотографії і картки зі списком можливих професій жінок, які зображені на них.

По закінченні роботи команди обирають заступників капітанів команд. Заступники капітанів команд дають відповіді. Ведучий стимулює учасників семінару до обговорення і визначення тих ознак у зовнішньому вигляді, які допомогли їм визначитися з відповідями. В кінці обговорення ведучий дає правильну відповідь: № 1 – педагог, № 2 – фінансовий менеджер, № 3 – касир, № 4 – міліціонер, № 5 – офіціант, № 6 – муляр, № 7 – акторка, № 8 – бухгалтер, № 9 – геолог, № 10 – лікар, № 11 – стриптизерка, № 12 – співачка.

Останнє завдання – проблемне, через те що його підсумкові результати будуть впливати на формування дресс-коду (форми одягу) у нашому закладі. Команди отримують описи певних стилів сучасного ділового костюму. Їм необхідно буде визначити основні особливості стилю, який в їх картці підкреслено, намалювати ескіз професійного одягу відповідно опису стилю.

Ведучий пропонує командам картку з описом наступних стилів одягу:Стиль бюрократичний. Імітує колір та дизайн чоловічого костюму.

Спідниця – пряма або злегка розкльошена, жакет – з лацканами або без них. Колір – темно-синій, сірий (влітку – світло-сталевий). Доповнюється світлими блузками класичного фасону. Основне завдання – підкреслити прихильність до «старих традицій», добропорядність і розважливість.

Стиль Challenge – «Виклик». Має чоловічий крій, але відрізняється яскравим кольором – червоний, яскраво-синій, насичений фіолетовий, «гарячий шоколад». Варіант – оригінальний малюнок або фактура тканини: велика клітинка, кольорове букле. Змішування стилів (чоловічий крій і жіноче «шанельне» забарвлення) дають результат, який потрібний, - привернення уваги за рахунок легкого артистичного епатажу. Основне завдання – підкреслити прогресивність компанії, незвичайність особистості, оригінальність поглядів.

Стиль довірливий. Характерний класичний жіночий крій. Жакет можу бути з підкресленою талією і прикрашений баскою, на спідниці

54

припустимі складки або хвилі. Дозволяється верх і низ різного кольору. Як правило, такі костюми одягають без блузок, доповнюючи шийною косинкою або біжутерією. Кольори – спокійні, але не світлі: бежевий, бордо, темно-сливовий. Основне завдання – символізувати жіночність, «матріархальне опікування» бізнес-леді.

Стиль репрезентативний. Гарні костюми пастельних тонів (блідо-жовтий, кремово-білий, ніжно-голубий), вишуканість і жіночність яких підкреслює маленький комірець з оксамиту або атласу, оригінальна обробка вирізу або рукавів. Часто доповнюється стильною яскравою біжутерією – великими блискучими кліпсами, короткими намистами, браслетами. Основне завдання – підкреслити «жіночу тріаду» краса, материнство, дім.

Стиль Casual Friday – Вільна п’ятниця. В цей день всі, у кого немає ділових зустрічей, мають право одягатися «по-діловому, але не в костюм». Можна одягнути джинси, яскраву блузку або трикотажний джемпер. Піджак можна залишити вдома.

По закінченні роботи художники команд презентують ескізи, описуючи їх. Ведучий стимулює учасників семінару до обговорення і визначення певних стилів одягу.

Напередодні семінару ми дали завдання 5-м нашим працівникам вдягтися відповідно до певного стилю. Пропонуємо на практиці вирішити, хто в якому стилі одягнений.

До центру зали виходять 5 працівниць. Ведучий стимулює учасників семінару до обговорення. По закінченні дає правильну відповідь.

ІV. Підсумок семінару. Отже, наш семінар-практикум завершено. Дякуємо всім за активну

участь, небайдужість, зацікавленість до результатів нашої спільної роботи. Пропонуємо заслухати проект методичних рекомендацій семінару і проголосувати. (Додаток 11.)

Ведучий читає. Педагоги голосують.Традиційно пропонуємо всім заповнити міні-анкети щодо ефективності

і корисності вашої участі в семінарі. (Додаток 8.)Ведучий роздає бланки анкет. Педагоги заповнюють і повертають

анкети.Шановні колеги, пропонуємо також до виконання домашнє завдання –

вам необхідно буде розповісти про зміст нашого семінару помічникам вихователів, з якими ви працюєте у групі, і запропонувати їм заповнити діагностику «Професіограма помічника вихователя». Заповнені анкети принести у методичний кабінет.

Ми дуже раді презентувати вам черговий випуск газети «Партнерка», який є тематичним і присвячений проблемам, які розглядалися на нашому семінарі. А також до вашої уваги пам’ятка «Професіограма вихователя». (Додаток 9, 10)

Ведучий роздає газету і пам’ятки. Дякуємо за увагу! До наступної зустрічі!

55

Розшифровка тесту «Автопортрет»Є.С.Романова и С.Ф.Потьомкіна у своїй книзі з проективних методик

пропонують увазі читачів тест «Автопортрет», котрий може бути використаний і для діагностики особистості.

Автопортрет — це зображення людини, створене ним самостійно. Для психодіагностики важливо, в якій мірі автопортрет як зображання його творця вичерпує власну модель і обмежується нею, а також, за якими типологічними ознаками можна його розрізнити.

Р.Бернс пояснює елементи, котрі можуть бути на автопортреті наступним чином.

Голова. Малюнок великої голови зазвичай припускає великі інтелектуальні претензії, або незадоволеність власним інтелектом. Малюнок маленької голови зазвичай відображує почуття інтелектуальної або соціальної неадекватності.

Очі. Великі очі на малюнку припускають підозру, а також прояв стурбованості і гірперчутливості по відношенню до громадської думки. Маленькі або напівзакриті очі зазвичай означають самозаглибленість і тенденцію до інтроверсії.

Вуха і ніс. Великі вуха припускають чутливість до критики. Акцент, зміщений на ніс, припускає наявність сексуальних проблем. Підкреслені ніздрі свідчать про схильність до агресії.

Рот. Підкреслений рот припускає примітивні оральні тенденції або можливі проблеми з мовленням. Відсутність рота означає депресію або кволість у спілкуванні.

Руки. Символізують контакт особистості з оточуючим світом, сковані руки припускають жорстку, обов’язкову, замкнену особистість. Кволі опущені руки припускають неефективність. Слабкі, тонкі руки припускають фізичну або психологічну слабкість. Довгі, міцні руки припускають амбіційність і велике включення в події зовнішнього світу. Дуже короткі руки припускають відсутність амбіційності і почуття неадекватності.

Ноги. Довгі ноги означають потребу в незалежності. Великі ноги означають потребу у безпеці. Малюнок без ніг означає нестабільність и відсутність основи. Дезертири, наприклад, часто малюють людей без ніг.

Інтерпретація II (інтегративно-оціночна). Тест розроблений для виявлення індивидуально-типологічних особливостей людини, уявлень про себе, власну зовнішність, особистості і відношення до неї.

При аналізі малюнків виокремлюються ознаки зображення, на основі котрих всі малюнки можна об’єднати наступним чином.

1. Естетичне зображення — виконується особами, які мають художні здібності. По графічним тестам и по тесту «Автопортрет» завжди можна розрізнити осіб, які мають «руку художника». Легкість, гнучкість ліній, їх виразність, лаконічність образу виокремлюють малюнки цих людей.

2. Схематичне зображення — у вигляді обличчя, схеми тіла, бюста, намальованих в профіль и анфас; частіше до такого типу зображення тяжіють

56

особи інтелектуального складу (мислителі, за І.П.Павловим), для котрих важливо отримати найбільш загальні уявлення про явище; деталі їх цікавлять за мірою потреби. Це зображення відноситься до синтетичного когнітивного стилю з тенденцією до узагальнення.

3. Реалістичне зображення – виконане з більш детальними подробицями, т.б. промальовуванням обличчя, волосся, ушей, шиї, одягу. Зазвичай так малюють люди, які відрізняються великою педантичністю, схильні до деталізації, аналітичному когнітивному стилю.

4. Метафоричне зображення — людина зображує себе у вигляді певного предмету, наприклад, чайника або хімічної пробірки, спортивного знаряддя, тварини, рослини, літературного персонажу і т.п. Таке зображення виконують особи художнього складу, які мають розвинену фантазію уяви, творчі здібності і, звісно, почуття гумору.

5. «Автопортрет в інтер’єрі» — зображення людини в оточенні певних предметів, на фоні пейзажу, кімнати і т.п. До такого роду зображень схильні особи, які мають здібність до сюжетного опису, а також направленість на зовнішнє предметне оточення

6. Емоційний автопортрет — людина відобразила себе в певному емоційному стані, часто є шаржем або нагадує його. Особи, які мають більш високу емоційність, які рефлексуюють власний стан, схильні до такого роду малюнків. Причому ця емоція може бути частіше протилежна тій, котра зображується. Наприклад, сумна людина часто малює усміхнене обличчя і т.п.

7. Зображення пози або руху — людина зображує себе в період здійснення певної дії. Такий тип зображення належить особам з виразними рухами, захопленням спортом, танцями і т.п.

8. Зображення автопортрету зі спини — замість обличчя малюється потилиця; зазвичай таке зображення належить особам, які мають протиріччя по відношенню до інструкції, наприклад, експериментатору і т.д., або при небажанні малювати обличчя і інші зображення.

Розшифровка тесту «Ваша діяльність у відображенні вашого кольору»

Сірий — колір розважливих, заможних людей. Це, як правило, усталені характери, досить недовірливі і підозрілі. Вони прагнуть за всім спостерігати непомітно, не заявляючи про себе і залишаючись у тіні. Тим, кому не подобається сірий колір, мають легкий та імпульсивний характер, що виявляється в діяльності.

Синій колір люблять мрійники. У своєму оточенні вони виділяються скромністю і доброзичливістю. Ці люди швидко втомлюються і мають потребу в повноцінному відпочинку. Добре й упевнено вони почувають у товаристві собі подібних. Ті, кому не подобається синій колір, невпевнені і замкнуті у собі, часто легковажні і несерйозні, хоча й намагаються це приховати від оточуючих людей.

57

Зелений колір вибирають ті люди, що бояться чужого впливу і нама-гаються в усьому діяти самостійно. Це індивідуалісти й у групі почувають себе менш упевнено, ніж на самоті. Однак, якщо необхідно закрити грудьми амбразуру, такі люди зроблять це без зволікання. Труднощів не бояться, і увесь час шукають спосіб самоствердитися, тому що для них важливою є громадська думка.

Червоний колір люблять сміливі, владні, вольові, запальні і досить товариські люди. Вони легко вирішують конфліктні ситуації, хоча нерідко самі ж їх і створюють. У людей, яким червоний колір не подобається, є схильність до усамітнення, хоча для них характерна стабільність у відносинах.

Жовтий колір вибирають інтелігентні, товариські, допитливі люди, що легко пристосовуються як до людей, так і до обставин. Вони багато докладають зусиль, щоб привернути до себе увагу інших,— і їх є за що любити. Якщо людина уникає жовтого кольору, це свідчить про її песимізм.

Фіолетовому кольору віддають перевагу делікатні, емоційні і чуттєві люди. Це, як правило, гармонійно розвинені люди, приємні в спілкуванні. Вони не докучають оточуючих своїми проблемами, але візьмуть участь у вирішенні ваших.

Коричневий колір вибирають ті, хто упевнений у собі, твердо стоїть на ногах у всьому. Вони небагатослівні, неметушливі. На цих людей можна покластися у важкій справі, їм можна довіряти, але до свого серця вони мало кого допустять.

Чорний колір вибирають невпевнені люди. Вони схильні до депресії. Намагаються уникати спілкування з людьми і найчастіше самотні.

Діагностика «Професіограма вихователя»П.І.Б.

_________________________________________________________________І. Пронумеруйте наступні якості в залежності від їх значимості

особисто для вас:

1. Любов до дітей.2. Емпатія, вміння співчувати іншим.3. Комунікабельність, доброзичливість у спілкуванні.4. Комунікативні навички.5. Організаційні здібності.6. Високий вербальний і невербальний інтелект.7. Творчі здібності.8. Урівноваженість, емоційна стабільність.9. Ерудованість.10. Впевненість у собі, висока адекватна самооцінка.

58

Професійний гороскоп

Знак зодіаку

Професійно важливі якості

Сфери професій-ної діяльності

Професії, що рекомендуються

Вод

олій працьовитість,

відповідальність, терпимість, товариськість, допитливість, мудрість

наука, техніка, педагогіка, філо-логія, мистецтво

хімік, фізик, біолог, учитель, вихователь, перекладач

Риби

інтуїція, чуйність, терпи-мість, обґрунтованість, потреба в інформації

наука, спорт, література, педа-гогіка

психолог, вихователь, актор, лікар, фахівець з інформатики

Ове

н

активність, сила пере-конання, наполегливість, енергійність, цілеспря-мованість, організаторські здібності

наука, політика, педагогіка, вій-ськова справа, сільське госпо-дарство

учитель, дизайнер, журналіст

Тел

ець

об'єктивність, само-владання, практичність, спритність, спостереж-ливість

прикладна наука, ремесло, садів-ництво

психолог, співробітник соціального забезпечення, журналіст

Близ

нюки

допитливість, багата фантазія, швидкість ре-акції, широта мислення, творчі здібності, ділови-тість, красномовство

наука, техніка, філологія, мис-тецтво

дизайнер, письменник, музикант, перекладач

Рак

інтуїція, чутливість, дбайливість, аналітичні здібності, обережність

техніка, бізнес, медицина, квіт-ництво

психолог, режисер, банківський службовець, поет

Лев

прагнення керувати, чес-толюбство, уміння усе систематизувати, впевне-ність у собі, працездат-ність, заповзятливість, красномовство

педагогіка, ре-клама, промис-ловість, торгівля, інформатика, обчислювальна техніка

вихователь, соціолог, рекламний агент

59

Дів

авідповідальність, тактов-ність, пунктуальність, гарна пам'ять, організаторські й аналітичні здібності, ощадливість

педагогіка, будівництво, мистецтво, медицина

вихователь, соціолог, психолог, лікар, будівельник

Тер

ези

чарівність, дипломатичність, товариськість, математичні здібності, здатність пристосовуватися, уміння наполягти на своєму

право, мистецтво, наука, археологія, економіка

фізик, математик, економіст, актор, працівник соціального забезпечення, історик, худож-ник

Ско

рпіо

н

працездатність, уміння, збирати й оцінювати інформацію, справедливість, уміння ладити з людьми, реалістичність

філософія, фізика, хімія, педагогіка

учитель, вихователь, юрист, психолог, політолог, бібліотекар

Стр

ілец

ь

цілеспрямованість, схильність до ризику, впевненість у собі, опти-мізм, організаторські здібності, відповідальність, творче начало

філологія, право, геологія, мистецтво

детектив, менеджер, секретар, музикант, геолог

Коз

еріг

самостійність, об'єктив-ність, захопленість, відповідальність, винахідливість, честолюбство

наука, торгівля, дипломатія, будівництво, філософія, сільське господарство

фізик, дипломат, священик, дизайнер

Анкета для учасників семінаруСемінар «Професійно значущі якості особистості педагога

дошкільного закладу».Ваша думка?1. Ваша ступінь включення у семінар 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 (обведіть

відповідний бал)2. Що заважало вам бути більш включеним у завдання семінару?3. Ваші очікування, побажання до семінару виправдалися? Вам

було цікаво, корисно?4. Найбільш значні для вас епізоди або вправи семінару?5. Що вам не сподобалося у семінарі? Чому?6. Ваші зауваження та побажання.

60

ПАМ’ЯТКА «ПРОФЕСІОГРАМА ВИХОВАТЕЛЯ, АБО ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЇ»

Показники Змістовне наповнення показників

Напрями діяльності: професійна майстерність вихователя або педагога-спеціаліста

Педагогічні уміння

Материнська функція:1. Усвідомлює соціальну значимість своєї професії.2. Несе відповідальність за життя дитини, забезпечує охорону її фізичного і психічного здоров’я.3. Проявляє турботу про дітей.4. Демонструє справжній інтерес і задоволення від спілкування з дітьми.5. Узгоджує свою роботу з медичним персоналом, психологом, напарником, батьками.6. Створює в групі затишну, схожу на домашню обстановку, підтримує порядок.7. Створює психологічно комфортну для дітей обстановку.8. Забезпечує позитивну взаємодію з дітьми.9. Забезпечує умови для вибору видів діяльності, матеріалів, іграшок.Навчальна функція:1. Враховує статево-рольові відмінності дітей.2. Використовує у практичній роботі розвиваючі програми нового покоління.3. Конкретизує цілі освітньої роботи, зміст знань і умінь у відповідності з етапами освітньої роботи і можливостями дітей, темпом їх просування.4. Відбирає форми, методи і прийоми у відповідності із задачами, змістом, етапом засвоєння знань і умінь.5. Орієнтується на інтереси дітей.6. Будує педагогічний процес на основі діагностики засвоєння програми.7. Самостійно проектує процес навчання.8. Створює умови для самостійного пізнання дітьми оточуючого світу.9. Забезпечує зв’язок занять з досвідом дітей, набутим самостійно.10.Використовує сучасні технології навчання, які направлені на активізацію пізнавальної діяльності (елементи проблемного навчання, спостереження, моделювання, ТРВЗ тощо)11.Реалізує індивідуальний підхід до навчання дітей.

61

12.Володіє засобами оцінки дитячої діяльності.13.Володіє методикою пошуку інформації, вміє її інтерпретувати.Виховна і розвивальна функція:1. Відбирає зміст, форми і методи роботи, які забезпечують розвиток особистості: самостійності, відповідальності, активності і самоуправління. 2. Забезпечує соціальну взаємодію між дітьми і дорослими; будує педагогічний процес у відповідності з рівнем особистісного розвитку, чуйно реагує на особливості розвитку дітей.Організаційно-педагогічна функція:1. Володіє засобами організації педагогічного процесу за 3-ма основними блоками: організованого навчання, спільної з дітьми і самостійної діяльності дітей.2. Володіє фронтальними, підгруповими і індивідуальними формами організації дітей.3. Вміє створити умови для розвитку дитячої самостійності, ініціативи, творчості.4. Створює ситуації, які спонукають дітей активно застосовувати свої знання і уміння.5. Вміє ставити все більш складні завдання і підтримує бажання долати труднощі.Планово-прогностична (плануюча) функція: 1. Вміє співвідносити і координувати власне планування з загальними програмами і планами ДНЗ.2. Вміє точно сформулювати цілі і систему завдань освітньо-виховної роботи.3. Вміє відбирати форми, методи і прийоми у відповідності із задачами і віковими особливостями дітей.4. Вміє здійснювати внутрішньо- і між предметні зв’язки в педагогічному процесі.5. Вміє планувати індивідуальну роботу з дітьми.Комунікативна функція:1. вміє знаходити спільну мову з дітьми, колегами, батьками.2. вміє знаходити індивідуальний підхід до дітей і до інших людей.3. Вміє знаходити правильний тон у будь-яких обставинах.4. Вміє налаштувати на себе людей.Діагностична функція:1. Володіє методами педагогічної діагностики.2. Використовує результати комплексної діагностики (педагогічної, психологічної, медико-соціальної) у визначенні завдань, змісту і організаційних форм роботи з дітьми.

62

Дослідницька функція:1. Орієнтується у науково-педагогічній літературі з питань виховання, навчання і розвитку дітей.2. Виокремлює проблему, її актуальність, цілі, задачі і гіпотезу дослідження, методику експериментальної роботи та її результати.3. Розробляє (або відбирає з існуючих) адекватну задачам дослідження методику діагностики.4. Аналізує її результати.5. Впроваджує результати наукових досягнень і передової практики.Аналітична функція:1. Вміє визначати ступінь досягнення поставлених цілей на основі критеріїв оцінки знань, умінь, навичок, відношення до оточуючого світу і поведінки дітей.2. вміє встановлювати причини слабкості педагогічних впливів, недоліки у своїй діяльності.3. вміє на основі аналізу ставити нові цілі і задачі власної діяльності.Корекційна функція:1. Вміє будувати педагогічний процес з урахуванням результатів системної діагностики.2. Вміє розробляти індивідуальний освітній маршрут для кожної дитини.3. Вміє керувати поведінкою і активністю дітей.Гностична функція:1. Вміє будувати програму власного професійного удосконалення і самоосвіти.2. Вміє аналізувати, оцінювати і коригувати власну діяльність.3. Вміє спів ставляти свій досвід з досягненнями науки.4. Вміє передбачати наслідки свої дій.5. Вміє прогнозувати розвиток тих або інших якостей дитини.

Особисті якості

1. Потреба працювати з дітьми, спілкуватися з ними.2. Розумна любов і уподобання до дітей.3. Невтомність у роботі. 4. Інтерес до пізнання дітей.4. Емоційна стабільність. 6. Креативність.5. Педагогічна рефлексія.6. Здібність до співпереживання (емпатійність).

63

Картка семінару-практикуму

Термін Грудень

ТемаПрофесійно значущі якості особистості педагога дошкільного закладу

Очікувані результати

Учасники семінару-практикуму зможуть спрогнозувати результати удосконалення власних професійно значущих якостей, їх вплив на покращення якості навчально-виховного процесу в цілому; усвідомити значення власного професійного іміджу.

Питання до обговорення

1. Етапи професійного розвитку і професійно значущі якості особистості педагога дошкільного закладу (А.О.Старовойтова, консультація з елементами коучингу).2. Клуб цікавої професії, або сама собі іміджмейкер (тренінг в проблемних групах)

Комплекс методичних заходів

1. Діагностика «Професіограма вихователя»;2. Газета «Партнерка» з теми «А ми такі»;3. Укладання консультації, методичних рекомендацій, проекту рішення, пам’ятки;4. Розробка сценарію тренінгу;5. Виготовлення демонстраційного і роздаткового матеріалу для тренінгу.

Методичні рекомендації семінару-практикуму

1. Професійний розвиток особистості являє собою системне явище, що обумовлене загальними закономірностями психічного розвитку і відбувається за визначених соціальних умов. При цьому слід говорити про індивідуальний цикл професійного розвитку, що має свій психологічний зміст. Необхідно розглядати професійне становлення як процес, що триває все життя. Виходячи з вищесказаного, педагогам ДНЗ доцільно враховувати у професійній діяльності фактори, етапи, особливості власного професійного становлення, постійно удосконалювати професійно значущі якості власної особистості, усвідомлювати їх безумовний вплив на якість освітньо-виховного процесу з дітьми. (Педагогічний персонал ДНЗ, постійно)

2. Вважати професіограму вихователя, запропоновану у пам’ятці, основними сучасними вимогами до професії. Постійно прагнути до самовдосконалення, самоосвіти, професійного розвитку, покращення

64

професійного і особистісного іміджу, керуючись запропонованими вимогами професіограми. (Педагогічний персонал ДНЗ, постійно)

3. Визнати професійним дресс-кодом довірливий стиль одягу, дотримуватись основних його вимог у робочі дні з понеділка по четвер, п’ятницю вважати вільним днем у виборі одягу. Педагогам постійно слідкувати за охайністю, привабливістю та прийнятністю у зовнішньому вигляді, виборі одягу, зачіски, стилю поведінки. (Педагогічний персонал ДНЗ, постійно)

4. Організувати на діагностичній основі індивідуальне консультування, безперервну самоосвіту педагогів з метою надання необхідної методичної і психологічної допомоги щодо професійного розвитку, вдосконалення професійно значущих якостей кожного окремого педагога ДНЗ. (Методична служба, педагоги-наставники, педагоги ДНЗ, постійно)

Словник до семінару

Активність – прояв зацікавленого ставлення до навколишнього світу і до самого себе.

Бажання працювати з дітьми – одержання задоволення від спілкування з дітьми в ході навчально-виховного процесу.

Гуманність – прагнення й уміння надати кваліфіковану педагогічну допомогу вихованцям у їхньому особистісному розвитку.

Діловитість – знання справи, тямущість. Доброзичливість – бажання добра оточуючим.Досягнення мотивації – один з різновидів мотивації діяльності,

пов’язаний з потребою індивіда досягати успіхів й уникати невдач. Ерудиція – широкий кругозір у сполученні з глибокими професійними

знаннями.Задоволеність працею – стан збалансованості вимог, пропонованих

працівником до змісту, характеру і умов праці, а також суб’єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів.

Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.

Індивідуальний стиль діяльності – стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, приймів, навичок, методів, способів виконання тієї чи іншої діяльності.

Ініціативність – прагнення до нових форм діяльності. Інтелігентність – висока культура, освіченість, ерудиція.Криза професійного становлення – перебудова особистісної

спрямованості професійного розвитку, що супроводжується зміною значеннєвих структур професійної свідомості, переорієнтацією на нові цілі, зміною способів виконання діяльності, зміною взаємин з оточуючими.

Майстерність – високе мистецтво в якій-небудь галузі.

65

Милосердя – готовність допомогти.Оптимістичність – віра в успіх.Педагогічний такт – дотримання загальнолюдських норм спілкування і

взаємодії з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостей.

Педагогічний оптимізм — віра в дитину і її здібності.Порядність – чесність, нездатність до підлих учинків.Працездатність – здатність багато і продуктивно працювати.Привітність – здатність виражати почуття особистої приязні.Професійно значущі якості - властивості особистості, сукупність

яких визначає потенційні й актуальні здібності до даної діяльності. Професійне самовизначення – процес, що протікає протягом усього

життя людини: від виникнення професійної діяльності особистості до припинення трудової діяльності.

Соціальна активність - готовність і здатність діяльно сприяти вирі-шенню суспільних проблем у сфері професійно-педагогічної діяльності.

Справедливість – здатність діяти неупереджено. Сучасність – усвідомлення педагогом власної приналежності до однієї

епохи з вихованцями.Тактовність – почуття міри, що створює уміння поводитися в

суспільстві, не зачіпати достоїнства інших людей. Терпимість – уміння спокійно ставитися до чужої думки, характеру. Толерантність – терплячість у роботі з дітьми. Урівноваженість – рівне, спокійне поводження. Здатність

контролювати свої вчинки в будь-яких педагогічних ситуаціях.Цілеспрямованість – наявність чіткої мети, прагнення її досягти.

Уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач.

Чарівність – сплав духовності, привабливості і смаку. Чесність – прямота і щирість у відносинах і вчинках. Щирість у

спілкуванні, сумлінність у діяльності. Чутливість – легкість виникнення переживань, почуттів.

66

Складання та оформлення протоколу педагогічної ради

Відповідно до статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» та Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059.

2.43. Книга протоколів засідань педагогічної ради закладу обов’язково поаркушно пронумеровується, прошнуровується, підписується керівником закладу і скріплюється печаткою.

2.44. Протоколи засідання педагогічних рад нумеруються упродовж навчального року. У протоколі вказують такі реквізити: дата проведення засідання, кількість присутніх та відсутніх осіб, порядок денний з переліком питань, які підлягають розгляду.

2.45. Першим питанням засідання педагогічної ради є питання виконання рішень (ня) засідання попередньої педагогічної ради.

2.46. Основна частина протоколу складається з розділів, які повинні відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами і будуються за такою схемою:

СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – ВИРІШИЛИ (УХВАЛИЛИ, ПОСТАНОВИЛИ).

Зазначені слова друкуються великими літерами без відступу від межі лівого поля. Після слів ставиться двокрапка.

2.47. Після слова «СЛУХАЛИ» зазначається текст виступу основного доповідача. Прізвище та ініціали (ініціал імені) кожного доповідача друкуються з нового рядка.

Текст виступу викладається у третій особі однини. Тексти або тези доповіді та виступів, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається: «Текст доповіді (виступу) додається до протоколу».

2.48. Після слова «ВИСТУПИЛИ» фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді. Виступи оформляються у протоколі із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів (ініціалу імені) промовців у називному відмінку, а також з викладенням змісту питання та відповідей на нього.

Зміст виступів викладається від третьої особи однини.

67

http://osvita.ua/doc/files/news/324/32471/NMO-1059.zip

http://osvita.ua/legislation/law/2234/

2.49. Після слова «ВИРІШИЛИ» («УХВАЛИЛИ», «ПОСТАНОВИЛИ») фіксується прийняте рішення з обговорюваного питання порядку денного. Рішення повинне бути конкретним і включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк.

Рішення, що містять кілька питань, поділяють на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. Підпункти нумеруються цифрами з дужкою.

2.50. Коли на засіданні приймається рішення про затвердження документа, який обговорювався на засіданні, цей документ додається до протоколу і в ньому робиться посилання на номер і дату протоколу. За наявності інших документів, що розглядалися на засіданні та факт обговорення яких було зафіксовано у тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (Додаток 1, Додаток 2). У відповідних пунктах протоколу робиться посилання на ці додатки.

2.51. Реквізит «Відмітка про наявність додатків» наприкінці тексту протоколу не зазначається.

2.52. Протокол засідання педагогічної ради підписує голова та секретар педагогічної ради.

2.53. Книга протоколів засідань педагогічної ради разом із матеріалами до них зберігається в окремій папці.

2.54. Форма ведення Календарного плану роботи затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи педагогів, обізнаність з вимогами програми тощо.

68

Презентація досвіду навчально-реабілітаційного центру «Левеня» м. Львова

Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему: «Організація комплексної медико-психолого-педагогічної реабілітації для дітей з порушенням зору раннього віку» організований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, департаментом з питань освіти та науки, сім’ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації

З вітальним словом перед присутніми виступили Тетяна Василівна Симоненко - головний спеціаліст відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, сім’ї та молоді; В.М. Ремажевська – кандидат пед. наук, доцент, директор навчально-реабілітаційного центру «Левеня»

На пленарному засіданні прослухали виступи: Ганни Анатоліївни Грищенко, головного спеціаліста відділу

дошкільної та початкової освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти міністерства науки сім’ї та молоді на тему: «Організація роботи з дітьми з вадами зору у дошкільних навчальних закладах»;

Галини Федорівни Лабайчук, наукового співробітника Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, яка у своєму виступі «Навчально-методичне забезпечення освітньо-реабілітаційного процесу дітей з особливими освітніми потребами», розповіла про нові надбання сучасної корекційної та соціальної педагогіки, дефектології.

Структура навчально-реабілітаційного центру «Левеня»:- Відділення медичної реабілітації, де дітям надають послуги: окуліст,

фізіотерапевт, педіатр, психіатр, невролог, фізичний реабілітолог, масажист- І відділення (шкільне) навчаються – діти зі складними дефектами

(сліпоглухі), з функціональними порушеннями зору, діти зі зниженим зором; (віз до 0,4)

- ІІ відділення (дошкільне) та класи для сліпоглухих дітей.- Центр ранньої допомоги від (0 до 6 років) (найменшій дитині, яка

отримала консультацію в центрі ранньої допомоги – два тижня). Що підкреслює важливість та ефективність раннього втручання.

Завданням навчально-реабілітаційнного центру для дітей з вадами зору «Левеня» є: рання комплексна допомога дитині з важкими вадами зору. Метою якої є абілітаційна допомога дітям, які не мають змоги відвідувати спеціальні освітні чи реабілітаційні дитячі заклади (Абілітація - це система лікувально-педагогічних заходів, що мають на меті попередження та лікування тих патологічних станів у дітей раннього віку, ще не адаптувалися до соціального середовища, які призводять до стійкої втрати можливості трудитися, вчитися і бути корисним членом суспільства. Реабілітація - система лікувально-педагогічних заходів, спрямованих на попередження та лікування патологічних станів)

69

- інтеграція дитини з особливими потребами в середовище здорових однолітків відбувається системно та послідовно: рання діагностика, взаємодія в дошкільній сфері, психолого-педагогічний супровід шкільного навчання;

- організація навчання і реабілітація дітей з полісенсорними порушеннями (порушеннями слуху і зору), тобто специфічна корекційна робота, яка включає різноманітні компоненти, які використовуються в залежності від контингенту дітей та поставлених завдань.

Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» надає послуги:- комплексної діагностики за допомогою сучасних діагностичних

методів та правильної оцінки потенційних можливостей слухової та зорової систем;

- патронажної служби, яка виявляє та супроводжує сім’ї, що мають дітей з особливими потребами;

- консультативного пункту, - в центрі розвитку дитини надається корекціно-реабілітаційна

допомога дітям від 0 до 6років;- групи короткотривалого перебування (2-3 роки), підготовчий 1-4

клас для дітей з вадами зору;Для залучення до корекційної-реабілітаціного процесу членів сім’ї

створені 2-х тижневі курси реабілітації;На секційних засіданнях були проведені майстер-класи для вчителів-

дефектологів на тему: «Модель ранньої комплексної допомоги дітям з проблемами зору раннього та дошкільного віку: діагностика та корекція», модератором якого була С.П Миронова, доктор педагогічних наук, професор кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти Кам’янець- Подільського педагогічного університету.

Вчитель-дефектолог Ремажевська В.О у своєму виступі «Становлення сюжетно-рольової гри у дітей з порушеннями зору як провідного виду діяльності дошкільного вікового періоду» - розкрила значення сюжетно-рольової гри для розвитку дітей з вадами зору та педагогічного керівництва організацією ігрової діяльності. Педагог зазначила, що в грі закріплюються отримані знання та уявлення про оточуючий світ, формуються вищі психічні функції дитини, здійснюються всебічний розвиток. Велике значення гра має для процесу компенсації дефекту.

Вчителі-дефектологи центру «Левеня» поділилися новими розробками в галузі офтальмопедії, познайомили з особливостями і методиками навчання орієнтування в просторі та фізичної реабілітації сліпих та слабозорих дітей.

На практичній частині ознайомили з технологією і послідовністю виготовлення дотикових книг.

Завершився семінар круглим столом на якому були підведені підсумки роботи. Кожен мав можливість не тільки поділитись враженнями від почутого і побаченого, але й презентувати свій досвід роботи.

70

Інтермікс технологій «Створення медіапростору сучасного дошкільного закладу засобами

інформаційно-комунікаційних технологій – пріоритет професійного становлення педагога»

МЕТА: актуалізувати особистий потенціал педагогів-учасників; підвищити професійну компетентність педагогів засобами інформаційно-комунікаційних та інтерактивних технологій на основі особистісно-орієнтованого підходу; формувати навички групового співробітництва; сприяти мотивації педагога до самовдосконалення та саморозвитку у різноманітних сферах педагогічної діяльності; розвивати здатність аргументовано відстоювати свій погляд; виявити орієнтовний власний рівень професійної підготовки

ХІД:Професійна компетентність педагога є одним із пріоритетних питань

соціальної політики провідних країн світу, бо лише висококваліфіковані фахівці зумовлюють стабільність економіки та розквіт держави.

Що ж є ключовими компонентами компетентності педагога сучасного дошкільного закладу? Сьогодні ми спробуємо це з’ясувати і зрозуміти.

Але для початку давайте налаштуємося на роботу.

Шановні колеги!Спілкування, будь-ласка, зі мною почніть,На невербальні методи увагу зверніть.Хто чує мене – головою кивніть, Хто бачить мене – прошу підморгніть, Хто з настроєм гарним – рукою махніть, Хто любить дітей – у долоні сплесніть, Творці інновацій – легенько притупніть, Педагоги-початківці – кулачками грюкніть.Маю надію: всім буде цікавоНаша зустріч буде змістовна і вдала.

Щоб ми могли ефективно і плідно працювати, необхідно прийняти правила. Це закони групи, учасниками якої є завідувачі дошкільних навчальних закладів, вихователі-методисти та педагоги-початківці нашого закладу.

Ваші пропозиції щодо роботи групи:1. бути активним2. працювати тут і зараз3. бути позитивно налаштованим4. висловлюватись вільно і відверто5. один говорить – усі слухають

71

Тож для початку давайте познайомимось з нашими педагогами-початківцями.

Метод «Мікрофон»Інструкція: 1. Назвіть своє ім’я2. Підберіть до нього епітет3. Порівняйте себе з якимось об’єктом, підбираючи асоціації,

метафори.

Метод «Онлайн-презентація»Педагоги-початківці нашого закладу володіють інформаційно-

комунікаційними технологіями, які активно використовують у роботі з дітьми у формі мультимедійних презентацій, ігор та завдань. І зараз, в онлайн-режимі вони спробують створити презентації. Працюватимуть три групи.

Шановні колеги! Прошу вас назвати 6 довільних тем на ваш смак для майбутніх презентацій, які педагоги використають під час організованої діяльності з дітьми.

Метод «Плюси і мінуси»Поки працюють молоді педагоги, пропонується тема для обговорення

«Молодий педагог – переваги та труднощі». Працюють мікро групи по 4-5 чоловік, так як ви розміщені за столами. Завідуючі аргументують дане питання з позиції організації управлінської діяльності, а вихователі-методисти – з позиції організації методичного супроводу педагога-початківця. У вас на столах є смужки салатного та жовтого кольорів. На жовту смужку ми помістимо труднощі, а на салатну – переваги.

Наприклад, молодий вихователь володіє інформаційно-комунікаційними технологіями та активно використовує їх у роботі з дітьми.

Цей метод допоміг нам з’ясувати, якого починаючого педагога ми хочемо бачити у нашому дошкільному закладі і яких зусиль ми докладаємо, щоб наш молодий фахівець став повноцінним творчим педагогом.

/Презентації – 3 на вибір/

Метод «Сінквейн»Попередньо ми розглянули молодого педагога з позиції управлінської

діяльності та методичного супроводу. Яким бачить себе сучасний молодий педагог ми зясуємо за допомогою методу «сінквейн»

Сінквейн – це короткий літературний твір, який характеризує об’єкт та складається з п’яти рядків:

1 рядок – іменник / назва об’єкту / теми /2 рядок – прикметники / Визначення теми /3 рядок – дієслово/ Дії у рамках теми /

72

4 рядок – Суть поняття / Відношення автора до теми5 рядок – Висновок / АсоціаціяОтже, молодий педагог – це …

Молоді педагоги:

Група 1 Група 2 Група 3

Хто? Що? Молодий педагог Молодий фахівець Освітянин-початківець

Який? Яка? Яке?

ЦілеспрямованийЕнергійнийКомунікабельний

СправедливийКоректнийКомпетентний

ЕрудованийКреативнийПерспективний

Що робить?ДбаєНадихаєСамовдосконалюється

РозвиваеВиховуєНавчає

ЗахоплюєСпрямовуєФормує

Суть поняття

Вихователь – неінструктор, а генератор ідей

Працює на майбутнє, випереджаючи час

Педагог – багатогранна особистість

Асоціація Медіановатор Педагог – бджілка, зання дітей – мед.

Богема – творча інтелігенція

А зараз кожному із вас я пропоную взяти по одній картці для наступної вправи /педагоги обирають кольорові картки/.

У наступні вправі беруть участь педагоги, котрі обрали червоні картки.

73

Метод «Бліц-опитування»Кожній людині притаманні свої індивідуальні переваги щодо стилю

сприйняття інформації, її обробки, а в подальшому і стилю навчання. Наступна вправа допоможе визначити нам, якому стилю навчання

кожен із вас надає перевагу. Відповідатимете по черзі, відмічаючи на планшеті вірну відповідь знаком «+», а хибну – «–».

Налаштувалися? Почали!Бліц-опитування1. Прилад для вимірювання температури (термометр)2. Дії дитини з іграшкою (гра)3. Що йде, не рухаючись з місця (час)4. Гра зі снігом (сніжки)5. Найкоротший місяць (лютий)6. Як називаються предмети, які замінюють дитині іграшку

(предмети-замінники)7. Хто майже півроку без їжі (ведмідь)8. Як називаються ігри, під час яких діти можуть без втручання

дорослих придумувати сюжети ігор, розподіляти ролі, змінювати ігрове середовище? (самостійні)

9. Онучка Діда Мороза (Снігуронька)10. Мова однієї людини (монолог)11. Людина, яка не вірить у світле майбутнє (песиміст)12. Що є «серцем ігри» (роль)13. В яких іграх діти йдуть у світ, де збуваються всі дитячі мрії

(творчі) 14. Що у вогні не горить, у воді не тоне (лід)15. Спортивний інвентар для катання на льоду (ковзани)16. Як називаються ігри, в яких діти максимально використовують

свій запас знань, розумові здібності (інтелектуальні ігри)17. Відбиток ноги на снігу (слід) 18. Сильний вітер зі снігом (заметіль) 19. Прилад для вимірювання тиску (тонометр)20. Квартирний півень (будильник)21. Що робить вітер (виє, дме, зриває листя) 22. Домашній Дід Мороз (холодильник)23. Особистий транспорт Баби Яги (ступа )24. Людина, тверезо дивиться на життя (реаліст)25. Гра з одинадцятиметрової (футбол) 26. Як називаються ігри, в яких дитина змушує говорити, виконувати

різноманітні дії ляльку, діючи при цьому в двох планах, тобто за себе і за ляльку? (режисерські ігри)

27. Пушкінська дубова прикраса (ланцюг)28. Сама колючий дружина (їжачиха) 29. Пристосування організму до нових умов (адаптація)

74

30. Розмова двох осіб (діалог) 31. Перший банкрут Поля чудес (Буратіно) 32. Син анархії (порядок)33. Спосіб перевірки надійності людини (розвідка)34. Який вихователь може розвинути творчість у дитини (творчий)35. Що таке психологія (наука про душу)36. Що таке ТРВЗ (Теорія розв’язання винахідницьких завдань)37. Впевненість у доброзичливості, сумлінності, щирості іншого.

(довіра) 38. Здатність мислити и і діяти без сторонньої допомоги

(самостійність)39. Вроджена форма поведінки (інстинкт)40. Сукупність вищих моральних принципів особистості (честь)Прошу експертну комісію визначити домінуючий тип, властивий

стилю навчання кожного із педагогів.КЛЮЧ Активісту притаманні такі характеристики:• сприймає інформацію конкретно, обробляє мисленнєво;• вчиться через слухання й обмін ідеями;• має багату уяву;• цінує власний життєвий досвід;• працює заради гармонії, водночас очікуючи від інших відданості;• уважний до колег, спостережливий.Мислителя характеризують такі риси:• сприймає інформацію абстрактно, обробляє мисленнєво;• пов'язує спостереження з уже відомою інформацією;• шукає цілісність, цінує думку експертів;• ретельно продумує ідеї, цінує послідовне мислення;• подобається навчатись у традиційних групах;• любить ідеї більше, ніж людей;• почувається ніяково за потреби висловити суб'єктивне судження.Практику притаманні такі характеристики:• сприймає інформацію абстрактно, обробляє активно;• поєднує теорію і практику;• використає усі наявні можливості;• радше сам вирішить завдання, аніж скористається готовою

відповіддю;• ледве зносить непевні ідеї;• цінує стратегічне мислення, орієнтоване на навички;• йому необхідно знати, як усе працює;• намагається «редагувати» дійсність, іноді полюбляє керувати.Прагматика характеризують такі риси:• поєднує досвід і практичне застосування;• навчається методом спроб і помилок;

75

• вірить у самостійне відкриття і обожнює щось нове;• легко адаптується, гнучкий, любить зміни;• часто приймає правильні рішення за відсутності їх логічного

обґрунтування;• підсилює реальність.Поки працюють експерти, прошу кожного із педагогів проаналізувати

та співвіднести себе з тією чи іншою категорією, аргументуючи свій вибір. Активіст – людина, яка постійно включена у якусь діяльність,

отримує задоволення від результату, намагається бути у центрі подій.Мислитель – людина, яка намагається відмежуватися від ситуації,

щоб поспостерігати за нею з різних позицій і обміркувати свій досвід. Їхній девіз: «Тричі відміряй, а раз відріж». У дискусії спочатку вислуховують опонентів, а потім висловлюють свої міркування.

Практик – людина, яка вирішує проблеми й знаходить конкретні рішення, цілеспрямована особистість; здатна до образного мислення і точного формулювання питання, ідеї; налаштована на позитивне сприйняття.

Прагматик, людина, яка випробовує нові теорії й методи на практиці; постійно шукає свіжі ідеї й реалізує їх за першої ліпшої нагоди. Прагматик швидше скористається методом спроб і помилок, аніж читатиме інструкції.

/Припущення педагогів/ /Характеристика педагогів експертною комісією/

Вправа «Пуделко»А зараз послухайте, будь-ласка, маленьке оповідання Бруно Ферреро «Пуделко» /Мультимедійна презентація/Маленька дівчинка готувала подарунок на Різдво. Вона запакувала

пуделко у гарну барвисту обгортку, і саме робила великі банти, використовуючи багато кольорової стрічки. «Що ти робиш? – зганив її батько. – Ти тільки даремно переводиш стрічку. Уявляєш, скільки вона коштує?». Дівчинці на очі виступили сльози і вона сховалася у кутку, міцно притискуючи до грудей своє пуделко. У Святвечір, намагаючись ступати легенько, мов пташка, дівчинка підійшла до тата, який іще сидів за столом, і поклала перед ним пакуночок, загорнутий у барвистий папір. «Татусю, це для тебе», - прошепотіла вона. Батько злагіднів, бо відчув, що поводився з донькою надто суворо, а вона після цього підносить йому подарунок. Він поволі розв’язав стрічку, розгорнув золотисту обгортку і повагом відкрив пуделко - а там порожньо. Несподіванка видалася йому прикрою. Він знову вибухнув гнівом. «Ти змарнувала стільки паперу, стільки стрічки, аби загорнути порожню коробку?». Великі дитячі оченята наповнилися слізьми: «Таточку, вона не порожня. У ній тисяча поцілунків для тебе».

Професія педагога-дошкільника непроста та виснажлива. Скільки зусиль і часу потрібно затратити, щоб організувати цікаву, фантастично

76

захоплюючу діяльність дітей. І лише вихователь знає, що для кожного нового дня, проведеного з малюками, він готує коробочку із тисячею…

/Педагоги пропонують ідеї – наповнення коробочки/.Ми впевнені, що кожен із присутніх у цій залі матиме у арсеналі

педагога-професіонала маленьке пуделко, котре своїм наповненням скрасить проблеми та буденність нашого життя, дасть нам мудрість і натхнення, підтвердить той безперечний факт, що професія педагога – то творче покликання душі і серця.

Вправа «Який я казковий герой?»А зараз, поки вихователі-початківці готуються до наступної форми

роботи, пропоную вам завітати у казку. Але для цього вам потрібно трішки повернути час назад і пригадати, якими молодими педагогами були ви нещодавно.

Пропоную сім позицій, сім казкових героїв. Вам потрібно проаналізувати і спів ставити себе з одним із них, котрий більш повно розкриває ваш стиль виховання, творчий й особистісного потенціал.

Карабас-Барабас. Йому потрібні слухняні та вмілі виконавці його спектаклів. Для досягнення своїх цілей він використовує такі способи впливу: батіг, окрик, диктат, покарання, повчання. Не навчає, а дресирує.

Позиція вихователя - Карабаса-Барабаса призводить, по-перше, до того, що у дітей блокується розвиток здібностей. Замість цього діти опановують набором знань, умінь, навичок, які продиктовані вихователем. По-друге, у дітей виникає двоїстість (це я зроблю, скажу Марії Іванівні, а насправді я поступлю, подумаю інакше), яка в кінцевому підсумку призводить до подвійної моралі.

Мальвіна – вихована дівчинка. Навчає тим нормам, які вважає істинними, але у неї відсутня гнучкість, вона не допускає інших способів поведінки. Тому в екстремальній ситуації виявляється безпорадною, не здатною проявити ініціативу, запропонувати нестандартний вихід з ситуації.

Позиція вихователя - Мальвіни приводить дітей до обмеження психічної активності. Це відбувається тому, що Мальвіна пропонує себе дітям в якості єдиного зразка для наслідування, тим самим відбиває інтерес до пізнавальних завдань, гасить дитячу допитливість, обмежуючи розвиток здібностей.

Червона Шапочка веде себе так, як це властиво дитині-дошкільнику. Вона безтурботна, емоційна, непосидюча. Вона не передбачає результатів своїх дій, сподівається на те, що все якось минеться. Вона в якості зразка задає непродуктивний з точки зору психічного розвитку варіант.

Позиція вихователя - Червоної Шапочки приводить дітей до труднощів планування і прогнозування власних дій, що проявляється в неорганізованості поведінки і неефективності способів вирішення пізнавальних завдань.

77

Спляча красуня – спить. Навколишня дійсність для неї не існує: вона до неї або байдужа, або сприймає як перешкоду своїм снам (мріям наяву).

Вихователь, що займає таку позицію, залишає дітей напризволяще. Проводячи щодня по 8-9 годин з байдужим вихователем, діти стають неорганізованими, розбещеними: зайнявся одним, не закінчив, почав робити інше, схопився за третє.

Вихователь - Спляча красуня приводить дітей до деструктивної поведінки, яка, в свою чергу, гальмує психічний розвиток.

Квочка любить своїх дітей-курчат. Спочатку вона довго висиджує їх. Потім пильно за ними доглядає. Вона постійно турбується про своє потомство, скликаючи курчат під своє крило.

Вихователь, який зайняв позицію квочки, завдає шкоди психічному розвитку дітей, постійно опікуючи їх, роблячи багато чого за них. У дітей зникає бажання дізнаватися, вони не докладають зусиль у навчанні, не спроможні долати труднощі.

Снігова королева – влада над світом, і зокрема над Каєм.Вихователь, який займає позицію Снігової королеви, навчає процесу

заради процесу, позбавленого сенсу. Це призводить до того, що діти (а потім дорослі) стають покірними виконавцями чужої волі, у них немає прагнення зробити щось за власним наміром. «Снігова королева» майстерно виховує рабів і функціонерів.

Мері Поппінс вельми освічена особа, добре вихована і точно передбачує, як слід поводитися в різних ситуаціях. З іншого боку, Мері Поппінс чудово розбирається в дітях: розуміє, що вони відчувають, думають, тобто вона знає дітей як би «зсередини».

Вихователь - Мері Поппінс поєднує в собі обидві ці сторони, переслідуючи одну-єдину мету - розвиток дитини. Вона є посередником між світом культури і світом дітей. Мері Поппінс навчає дітей так, що вони цього не помічають. Вона постійно ставить перед ними нові завдання, створює умови для розвитку уяви, вчить нормам поведінки, оптимальним способам вирішення проблем.

Кожен повинен проаналізувати названі позиції, і чесно записати на папері, з яким героєм він себе асоціює.

Проаналізуйте, чи змінилася Ваша думка щодо даних позицій та стилю виховання з досвідом?

1. Вправа «Метафора»Шановні колеги! Кожному із вас пропоную закінчити речення

(Заготовки незакінчених речень за кількістю учасників. Учасники обирають їх методом жеребкування):

Запитання для обговорення:- Чи комфортно вам було під час виконання вправи?- Наскільки складно /легко було продовжити речення і чому?- Яка із метафор вам сподобалась найбільше?

78

2. Вправа «Імідж сучасного вихователя-методиста»Шановні колеги! Пропоную назвати якості, які мають безпосереднє

відношення до позитивного іміджу вихователя-методиста дошкільного навчального закладу.

Узагальнюючи результати досліджень із проблем психології іміджу, можна зробити висновок, що необхідними для позитивного іміджу є такі якості:

уміння спілкуватися рішучістьпрофесійна компетентність готовність ризикуватиевристичність мислення упевненість у собігнучкість поведінки енергійністьконкурентоздатність прагнення до успіхуцілеспрямованість ініціативність

3. Вправа «Афоризми»Завдання: із переліку афоризмів оберіть один, який найточніше

відображає ваше професійне кредо чи девіз (2 хв).Афоризми

- Крапля довбає камінь не силою, а частотою- Не думкам потрібно вчити, а мисленню- Йти до мети через досвід і вчитися на помилках- Даруй світло, темрява зникне сама- Розуміння – початок згоди- Година роботи навчить більшому, ніж день пояснень- Наша особистість – це сад, а наша воля – це садівник.

Основні типи самореалізації вихователя-методиста:Вихователь-методист-комунікатор реалізує у професії потребу в

спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди в курсі проблем їхнього особистого життя Доброзичливий, співчутливий, привабливий, моральний Його вплив на педагогів насамперед, емоційний, він шукає шляхи до співпраці з педагогом, прагне особистого контакту. Йому легко зрозуміти особистість іншого, він дружній з колегами.

Вихователь-методист-організатор реалізує свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкриті рис вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати методичні заходи, він уміє збудити в педагогах дух колективної зацікавленості, ділової співпраці, відповідальності.

Вихователь-методист-професіонал реалізує інтелект, глибокі знання своєї справи. Це професійно компетентна і творча людина. віддана своїй професії. Поважає інтелект. Для неї головне – не навчати педагога, а мотивувати до педагогічної діяльності, професійного росту.

79

Так як не існує чистого типу темпераменту людини, так і не існує чистого типу самореалізації вихователя-методиста. Вправу «Афоризми» доцільно провести і з педагогами закладу. Дана вправа допомагає налагодити партнерські стосунки в колективі, поліпшити психологічний клімат. Цей принцип можна використовувати у при розстановці педагогічних кадрів у колективі.

4. Практична вправа «Експеримент» Шановні колеги! Пропоную вам взяти чистий аркуш паперу,

заплющити очі та виконати певні дії точно за інструкцією.Інструкція: Зігніть аркуш навпіл, відірвіть верхній правий кут,

відірвіть нижній правий кут. Розплющіть очі. Що ви отримали? Так, візерунки у всіх різні. Деякі з них схожі, але однакових немає, хоча інструкція звучала для всіх однаково.

Висновок: Вихователь-методист повинен усвідомити одну просту істину: педагоги дошкільного закладу одну і ту саму інформацію сприймають не однаково, завдання виконують по-різному. Проте ми з вами маємо пам’ятати, що кожен педагог – є особистість - єдина, неповторна, особлива. Кожен із них намагається внести в освітній процес свою часточку. І саме майстерність вихователя-методиста і полягає у тому, щоб розкрити індивідуальність кожного педагога, відшукати та виділити його сильні сторони, надати йому можливість виразитись творчо, професійно, досконало.

5. Вправа «Гнучкість поведінки» - колективне обговоренняШановні колеги! Пропоную розглянути та обговорити таку необхідну

якість для позитивного іміджу сучасного вихователя-методиста, як гнучкість мислення.

Давайте пригадаємо героїв відомих казок, поведінку яких можна назвати гнучкою. Розкажіть, у чому саме проявлялась їх гнучкість. («Івасик-Телесик», «Кіт у чоботях» та ін.)

6. Тест «Ставлення до критики»Одні вважають критику корисною, інші невдоволені, проте терплягь,

треті активно борються з тими, хто їх критикує. Одні вважають, що критика допомагає справі, інші, що заважає. Проте, хочемо ми того чи ні, але без критики не обходиться жоден колектив. Щоб уникнути конфліктів, необхідно знати всі тонкощі цього явища.

Запропонований тест допоможе визначити рівень вашої персональної обізнаності у цій сфері. І хоч, як і інші подібні тести, він не претендує на безперечність, деякі корисні висновки з отриманих результатів зробити можна.

У кожному запитанні відзначте найбільш прийнятний для вас варіант відповіді.

80

8-18 балів. Ваше ставлення до критики швидше негативне, ніж позитивне. Ви не любите, коли критикують вас, а критикуючи інших, втрачаєте відчуття міри, і в тому, і в іншому випадку ви вельми емоційні, легко збуджуєтеся, можете розлютитися, допустити різкість. Вам необхідно сформувати в собі якийсь «комплекс стабільності», тобто відчуття впевненості а собі, у правомірності своїх дій і рішень, а для цього слід активно розвивати комунікативні навики, не переоцінюючи себе, але і не зменшуючи достоїнств.

19-32 бали. Ви терпимо ставитеся до критики, вважаючи її допустимим елементом ділових стосунків, не переоцінюючи, проте, її значення. Вашу поведінку, коли ви критикуете і коли вас критикують, можна охарактеризувати як «контрольовану емоційність» — ви рідко виходите з себе. У той же час можете відчути образу, бажання «насолити» критикам, виправдати свої помилки.

33-45 балів. Ви по-діловому ставитеся до критики, досить спокійно її сприймаєте, відкрито визнаєте свої помилки. Зрідка відчуваєте роздратування, проте намагаєтеся це приховувати. У критичних виступах не прагнете виправдатися, звалюючи провину на інших. Добре знаєте свої достоїнства, що дозволяє вам не турбуватися про авторитет, пам'ятаючи лише про користь справи.

Шановні колеги! Ми раді вкотре вітати вас у нашому дошкільному закладі на черговому засідання клубу «Методист-Бест». Я думаю всі ви ознайомились з структурно-часовою моделлю засідання. То ж розпочнемо роботу.

Тема нашого сьогоднішнього засідання «Метод інтерактивної взаємодії як засіб становлення ключових та професійних компетенцій вихователя-методиста».

Думаю, кожен із вас погодиться, що сьогодні імідж дошкільного навчального закладу, імідж педагога-дошкільника та імідж вихователя-методиста дошкільного закладу – це ті аспекти, які є актуальними, потребують постійної динаміки розвитку та повинні йти у ногу з часом. Саме тому сьогодні ми і спробуємо розкрити суть поняття іміджу сучасного вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. А допоможуть нам у цьому інтерактивні вправи.

8. Байка Андрія Мерко «А чому ти?» Якось раз маленький Мишко запитав свого батька Ведмедя:- Тато, ти всіх знаєш, хто живе в нашому лісі?- Так, синку, всіх.- А от скажи мені, вовк - самий хоробрий? - Запитав син.- Він дуже хоробрий, набагато хоробріший, ніж я, - відповів ведмідь.- А, тигр сильний? - Не вгавав Мишко.- Неймовірно сильний, я з ним і близько зрівнятися не зможу.- Ну, а рись? Вона спритна?

81

- У-у-у! - Пробурмотів ведмідь. - Вона настільки спритна, що лист не ворухнеться, коли вона полюватиме за здобиччю.

- А, що щодо лисиці? Кажуть, вона дуже розумна.- Так, синку, правильно говорять. Вона дійсно розумна і моторна.- Так чому ж, тату, ти глава лісу, а не тигр, вовк або розумна лисиця? -

З подивом запитав Мишко.- Бачиш, синку, вовк хоробрий, але не може бути обережним. Тигр

сильний, але дуже запальний. Рись спритна, але часто не може зберегти те, що придбала. Лисиця розумна, але іноді свої навички використовує, щоб обхитрити інших, і тому з нею часто трапляються неприємності. Ну а я просто бачу суть десяти якостей там, де вони бачать тільки одну. І залежно від ситуації і часу я буваю то лисицею, то тигром, то вовком. Ось тільки тому я і глава лісу.

Шановні колеги! Хочу побажати вам гармонійно поєднувати всі якості, притаманні володарю лісу та вправно ними оперувати в залежності від обставин чи ситуації, що склалася.

9. Вправа «Без маски»Кажуть: «Життя - театр, а ми усі в ньому актори». Актори завжди

носять маски. Усе залежить від обставин яку маску і в який час одягнути, але іноді так хочеться скинути її і відкрити свою душу. Я пропоную це зробити, на мить зняти звичні маски і відверто закінчити фрази, які написані на листочках

Які емоції виникали у вас під час виконання вправи?Яку із вправ було виконувати легше: першу вправу «Метафора», коли

ви асоціювали себе з тим чи іншим образом, чи вправу «Без маски»?Дійсно, нам дуже важко відверто говорити про себе. Але ми

вихователі-методисти – молоді спеціалісти і для нашого професійного зростання перш за все ми маємо вчитися володіти колективом педагогів, розуміти їх, активізувати їх професійну діяльність, бути відвертими один з одним. Шлях до професійного зростання, самовдосконалення педагога лежить в першу чергу через пізнання себе.

Заповіді сучасного вихователя-методиста:Робота і поганий настрій не сумісні.Не ставте свої інтереси над інтересами інших. Колектив одна сім'я,

єдине ціле. Намагайтесь зрозуміти опонента, вмійте знаходити компроміси в будь-

якій ситуації.Сприймайте педагога таким, яким він є: з усіма його достоїнствами і

недоліками.Критикуйте конструктивно, враховуйте особливості сприйняття її

кожним педагогом.Оцінюйте вчинок, результат, досягнення, а не особистість.

82

Інтерактивні форми роботи з педагогами

«Я чую і забуваю, я бачу і розумію, я роблю і запам'ятовую»

Китайська мудрість

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «interact», де «inter» - це «взаємний», «act» - діяти. Інтерактивний означає той, який здатний взаємодіяти чи перебуває в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (наприклад, людиною).Інтерактивні форми роботи – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія педагога-майстра /керівника/ та педагога-учня /учасника/.

У чому полягає суть інтерактивного навчання?Основна мета полягає у створенні комфортних умов навчання, таких,

при яких педагог-учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним і ефективним весь процес навчання.

Процес взаємодії організований таким чином, що:- практично всі учасники залучаються до процесу пізнання або

обговорення;- колеги мають можливість розуміти й рефлексувати з приводу того,

що вони знають з даного питання, як його розуміють, висловлювати свою думку;

- кожен учасник вносить свій особливий індивідуальний внесок, має можливість обмінятися знаннями, власними ідеями, способами діяльності, почути іншу думку колег;

- цей процес відбувається в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає можливість отримати не тільки нові знання з обговорюваної проблеми, але й стимулює педагога до педагогічної діяльності, підвищує її ефективність;

- при інтерактивному навчанні виключається домінування як одного виступаючого, так і однієї думки.

Види інтерактивних форм педагогічної взаємодії:- робота в малих групах /«Робота в парах», «Ротаційні трійки», «Два-

чотири-всі разом», «Робота в малих групах», «Акваріум»/- навчальні ігри / «Імітаційні ігри», «Броунівський рух» /навчаючи –

учись/;- соціальні проекти /»Спільний проект»;- обговорення складних і дискусійних питань і проблем /«Дискусія»,

«Дебати», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Мозковий штурм»;- розв’язання освітніх проблем «Мікрофон», «Коло ідей», «Синтез

думок», «Вирішення проблем», «Діалог»;- творчі завдання «Карусель», «Драматизація»; Дерево рішень.

83

Інтерактивні форми та прийоми взаємодії доцільно використовувати в методичній роботі з педагогами дошкільного закладу для успішної реалізації завдань становлення молодого фахівця, формування професійної зрілості, фахової компетентності, розвитку креативних здібностей сучасного педагога-дошкільника. Інтерактивні форми роботи з педагогами потребують від вихователя-методиста насамперед великої підготовчої роботи як у плануванні самого заходу, так і в підготовці матеріалів та обладнання. Насамперед вихователь-методист повинен добре продумати доцільність та дієвість того чи іншого інтерактивного методу чи вправи з метою максимального залучення всіх учасників до діяльності, врахувати кадровий потенціал педагогів, їх фаховий рівень.

Хочу відмітити, що річний план не догма, і, якщо він реально виконується та дієвий, то з ряду причин від може і має коригуватися протягом року. У плані для цього існує графа «Примітка», в яку вносяться зміни про перенесення дати заходу, форми проведення, теми заходу.

Оскільки дошкільна освіта сьогодні не стоїть на місці і з’являються нагальні питання, ідеї та інновації, які потребують розгляду саме зараз і не пізніше. Також виникають питання під час реалізації напрямів діяльності закладу, рішень педагогічних рад та ін., тобто плануються додатково нові форми методичної роботи. І тут нам на допомогу приходять інтерактивні форми співпраці з педагогами, які саме в такому ракурсі дають нам гарну можливість проводити діагностику та моніторинг результативності методичних заходів та освітнього процесу в цілому. Під час моніторингу випливають питання, які потребують доопрацювання, питання, які недостатньо висвітлені в методичній літературі та періодичних виданнях. Саме на цьому етапі завдання вихователя-методиста спланувати роботу творчих, динамічних, проблемних груп із цих питань та відстежити, систематизує матеріали, які можуть бути оформлені як система роботи педагога, передовий педагогічний досвід, парціальні програми. Дані матеріали в подальшому можуть і мають бути надіслані до друку в фахових та періодичних виданнях.

Кожен із проведених інтерактивних форм роботи з педагогами доцільно внести до діагностичної картки, відмітивши її результативність, та питання, які потребують доопрацювання. Дані картки стануть у нагоді вихователю-методисту під час складання річного звіту при аналізі методичної роботи з педагогами, і поряд з діагностикою намітять напрями діяльності на наступний навчальний рік. Організовуючи методичну роботу з педагогами закладу, все більше і більше переконуюсь, що саме інтерактивні форми роботи допомагають стимулювати процеси набуття професійної компетентності вихователів, змінюють професійно-особистісну позицію педагога, санкціонують стабільне професійне зростання особистості, забезпечують підвищення якості освіти в цілому в поєднанні з традиційними формами і методами педагогічної взаємодії.

84

Дискусія: інтерактивна форма роботи з педагогами

Дискусія – дієвий метод обговорення питання, що вивчається. Вона передбачає колективне обговорення певної проблеми, під час якого пізнається істина.

Сутність дискусії, полягає в обміні думками на певну тему між педагогами. Ці думки можуть бути як власними, так і спиратися на погляди інших людей. Ефективну дискусію характеризує розмаїття думок, бажання відшукати найбільш прийнятний варіант розв'язання дидактичної проблеми й активна участь у ній співрозмовників.

Методика проведення дискусії складається з трьох етапів: на першому – відбувається зацікавлення колег проблемою дискусії, на другому – обговорення власне методичних проблем, на третьому – підсумовування і формулювання висновків.

Головну роль у забезпеченні ефективності дискусії відіграють правила її ведення. Творча ініціатива педагога та активна участь мають вирішальне значення. Дидактично-виховної мети дискусії буде досягнуто тільки за умови дотримання всіма її учасниками таких правил:

- відвертість,- повага і вміння слухати інших,- лаконічність думок,- налаштування на позитив без критики і конфлікту.Різні форми дискусії можна застосовувати під час методичної роботи з

різними категоріями педагогів. До них відносять: «Дерево рішень», «Ток-шоу», «Мозковий штурм», «Дебати», «Дискусія у формі симпозіуму».

Ток-шоу - це форма дискусії, яка об'єднує в собі переваги лекції і дискусії в групі.

Група з 3-5 чоловік веде дискусію на зарання обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди.

Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови – 3-5 хвилин.

Методика проведення дискусії в стилі ток-шоу полягає в тому, що: - учасникам повідомляють правила проведення ток-шоу та тему

обговорення заздалегідь;- слово для виступу може надати тільки ведучий;- учасники дискусії говорять конкретно й стисло (1-2 хв);- ведучий може зупинити виступаючого, який перевищив ліміт часу;- попросити учасників визначити власну позицію щодо дискутованого

питання;- запросити (чи вибрати з-поміж учасників) 2-5 експертів або глядачів,

вони можуть ставити запитання один одному;

85

- учасники можуть ставити запитання експертам чи робити повідомлення (до 1 хв.);

- підсумки дискусії підбивають і за змістом, і за формою її проведення.

Таким чином використання інтерактивних форм роботи з педагогами є ефективним засобом організації такого освітньо-виховного процесу в ДНЗ, який сприяє розвитку здібностей, формуванню особистості, збагаченню інтелектуальної сфери, збереженню і зміцненню здоров’я дошкільнят.

Мозковий штурмОсновна особливість методу «мозкового штурму» полягає в

колективному пошуку оригінальних ідей. Сутність його полягає в тому, що він має риси як навчання, так і праці. При цьому навчання і праця набувають сумісний колективний характер та сприяють формуванню професійного творчого мислення.

Метод «мозкового штурму» підвищує інтерес, викликає високу активність, вдосконалює вміння розв’язувати реальні педагогічні проблеми.

Існують теоретично зумовлені методики побудови і проведення ділової гри методом «мозкового штурму». Знати їх необхідно, щоб уникнути помилок, які можуть звести нанівець всю вашу працю.

Безпосередня розробка матеріалів «мозкового штурму» включає в себе наступні етапи:

- Створення проекту «Мозкового штурму»- Опис послідовності дій- Опис організації проведення мозкового штурму- Розробка завдань для учасників- Підготовка обладнання

Основні закономірності даного методу:По-перше: в основу методу покладено принцип співробітництва (співтворчості) учасників. Спираючись на демократичні закономірності спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані асоціації, учасники стимулюють зародження оригінальних ідей один в одного та у такий спосіб виступають їх співавторами.

По-друге: постійно утверджується віра у творчі сили та здібності учасників. Вони виступають як рівноправні партнери, які підтримують творчу ініціативу та креативні можливості один одного.

Використовується оптимальне сполучення інтуїтивного і логічного. В умовах генерування ідей припустимим і бажаним є ослаблення активності логічного мислення та заохочення інтуїції. Саме з цією метою критичний аналіз висловлених ідей відстрочений у часі.

86

Загальна кількість часу на проведення процедури складає 1,5-2 години. Ділова нарада, що відбувається за типом «мозкового штурму», проходить шість фаз.

Перша фаза (10 хвилин)Ведучий повідомляє правила проведення зборів. Група поділяється на

малі підгрупи, а ті у свою чергу – на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його завдання та способи виконання.

Друга фаза (5 хвилин)Відбувається формулювання вихідного завдання та необхідних

особистих пояснень. Даються відповіді на уточнюючі запитання. Учасники інформуються про вимогу безоцінності при продукуванні ідей і рішень.

Третя фаза (30 хвилин, можна продовжити до години)Генерування ідей за правилами прямого колективного «мозкового

штурму». Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої обстановки. Учасники висловлюють усі ідеї, що спали їм на думку, щодо рішення проблеми, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку – найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива.

Умови, необхідні для ефективної роботи на даному етапі:- учасників у малих групах має бути не більше семи осіб;- вони повинні бути одного соціального та професійного статусу;- експертів-секретарів має бути мінімальна кількість;- вони повинні вміти швидко фіксувати висловлені пропозиції (краще

кожне із суджень заносити на окрему картку) і не втручатись у процес продукування ідей;

- учасники мають бути знайомі один з одним або мати попередній досвід ділової взаємодії;

- обговорення проходить у колі, при цьому наявність столу не є обов'язковою;

- керівнику варто триматись осторонь і не втручатись у процес; він є тільки організатором, який стежить за регламентом і дотриманням правил;

- спостерігачі знаходяться поза групою та сидять здалека; крім висловлених ідей вони записують усі жарти, каламбури, які прямо не стосуються теми обговорення.

Підсумковим результатом цієї фази є складання повного списку запропонованих ідей.

Четверта фаза (15 хвилин)Систематизація та класифікація ідей за темами, підходами до

розв’язання завдань, типами рішень. Вивчаються ознаки, за якими можна визначити комплексні ідеї. За допомогою методу модерації (від лат.

87

moderator – регулюючий) проводиться ієрархізація пропозицій відповідно до значущості висловлених пропозицій.

П'ята фаза (15 хвилин)Оцінка ідей на реалістичність. Для цього учасники груп обмінюються

списками висловлених пропозицій. У підсумку складається остаточний список практично реалізованих ідей і контрідей. Якщо наприкінці цього етапу пропонується повідомлення представників від кожної групи за підсумками розгляду запропонованих списків, то нарада може перейти у групову дискусію. Кожна із груп може брати участь в обговоренні, висловлювати додаткові аргументи на підтримку ідей інших або заперечення.

На цьому етапі, як правило, нарада закінчується. Учасникам дякують за роботу та запитують їх про користь, яку кожний із них одержав від ділової наради. Незважаючи на незавершеність (відсутність рекомендаційної частини), учасники ідуть із відчуттям задоволення від можливості бути вислуханими, виявити себе. Інтелектуальне пожвавлення переходить у позитивне фізичне задоволення.

Шоста фаза, заключнаВона може бути відсунута в часі. Експерти працюють з остаточними

варіантами списків для виявлення абсолютно придатних ідей для практичного втілення. Як правило, таких ідей буває близько 10% від загальної кількості запропонованих. Учасники експертної групи пропонують розшифрування рішень проблеми, етапи та засоби її реалізації. Деякі з висловлених пропозицій можуть бути об'єднані в одну, як етапи досягнення практичної мети.

В якості допоміжної форми при підготовці та проведенні «мозкового штурму» застосовуються опитування та публічний виступ.

Ви запитаєте: «Як часто можна планувати та проводити цей вид роботи з усім колективом?» Однозначної відповіді на це питання немає. Тут треба враховувати ті обставини, як «мозковий штурм» вписується в цілісну систему методичних заходів на навчальний рік. Іноді цей вид роботи доцільно використовувати 1, максимум 2 рази на рік. Можна спробувати використати його для активізації педагогів при проведенні якогось іншого методичного заходу.

Підготувати і провести «мозковий штурм» - процес творчий. Тому підготовка носить на собі відбиток автора. Зазвичай, взявши модель вже розробленого «мозкового штурму», можна змінити окремі його елементи…. або повністю підмінити зміст без зміни моделі.

Сьогодні ви самі приймете участь в «мозковому штурмі» і зможете відчути його з середини. Потім вам буде легше приступити до підготовки і проведення цього методичного заходу в своїх колективах.

88

Інтерактивна ділова гра «Прес-конференція

МЕТА ГРИ: узагальнити знання педагогами Базового компонента; допомогти кожному педагогу усвідомити філософію розвивальної програми; удосконалити систему планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

ПРАВИЛА ГРИ:- усі учасники мають рівні права- кожен учасник має право висловлюватися- послідовність виступів учасників не регламентується- необхідно чітко дотримуватись регламенту- критика поглядів будь-якого учасника заборонена, заохочуються

конструктивні підходи до розв’язання проблеми- кожен учасник бере участь у грі до її завершення- підсумки гри - визначення найвдаліших запитань і найцікавіших

аргументованих відповідей, оформлення прес-релізу

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА:Самостійне опрацювання всіма учасниками наступних джерел:- Базовий компонент дошкільної освіти в Україні- програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,

«Українське дошкілля», «Соняшник»

ОРІЄНТОВНИЙ РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ «ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ»- 2-3 хвилини — відкриття, представлення учасників,

обговорення плану роботи, регламенту;- 10-15 хвилин — виступи «науковців», «практиків», «прес секретаря

методичної служби», відповіді на запитання;- 20-25 хвилин — оформлення «екстреного випуску» газети чи

журналу, під час якого «журналісти» готують інформаційні звіти про почуте, а «практики» обмінюються досвідом щодо планування освітнього процесу, готують «статті» до фахових видань;

- 10 хвилин — ознайомлення з «екстреним випуском» газети чи журналу, оцінка вкладу в нього «ігрових груп», підбиття підсумків гри

Розподіл ролейВедучий розподіляє ролі «науковців», «журналістів» та «практиків»,

враховуючи досвід, фахову майстерність та обізнаність педагогів, рівень їх підготовленості до ділової гри. Роль «прес-секретаря методичної служби» доцільно доручити вихователю-методисту. Він надає інформацію з теми, а в ході «прес-конференції» уточнює, доповнює відповіді на запитання «журналістів», разом з «практиками» пропонує ефективні шляхи розв'язання окресленої проблеми.

89

«ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ»Ведучий відкриває «прес-конференцію», попереджає учасників про

необхідність дотримуватися регламенту і надає слово для повідомлення «прес-секретарю методичної служби».

«Прес-секретар методичної служби»: Закон України «Про дошкільну освіту» проголосив ідею модернізації першої освітньої ланки – вдосконалення її змісту, гуманізацію цілей та принципів, осучаснення навчально-виховних технологій відповідно до вимог сучасного життя. У всі часи педагоги були носіями високих ідеалів, провісниками нового світогляду, уособленням моральних якостей. Не випадково поняттям «освіта» позначають процес і результат формування духовного обличчя дитини, удо-сконалення її здібностей, душевного життя та поведінки, становлення її індивідуальності, зростання соціальної компетентності. Тож саме педагоги мають першими подбати про внесення змін у власну свідомість та устрій життя. Там, де все лишається по-старому, не з'являються нові сходи. Ми маємо оновити освітній процес у ДНЗ відповідно до державного стандарту. Основний нормативний документ, який визначає сучасні вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні, її пріоритети, — Базовий компонент дошкільної освіти в України. Виконання його вимог обов'язкове для всіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів та форм власності. Базовий компонент скеровує педагогів і батьків на забезпечення кожному дошкільникові необхідного рівня розвиненості, вихованості, навченості, життєвої компетентності, адаптованості та адекватної зорієнтованості в довкіллі, надання рівних стартових можливостей усім дітям перед початком шкільного навчання. До Базового компонента було розроблено методичний супровід — Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Програми спрямовують нас на реалізацію головної мети національної освіти — створення сприятливих умов для повноцінного та гармонійного розвитку особистості дошкільника. Це — концептуальний орієнтир у роботі всіх ланок дошкільної освіти.

Ведучий по черзі дає змогу «журналістам» ставити свої запитання і пропонує слово для відповіді комусь з «науковців» чи «практиків», а за необхідності — «прес-секретарю методичної служби».

ЗАПИТАННЯ 1. У чому полягає суть кожної з програми? Наскільки вони відповідає світовим тенденціям в освіті?

Давайте розглянемо різницю між сучасною та традиційною освітніми моделями. (ДОДАТОК 1 (таблиця)

У всьому світі освітяни зорієнтовані на те, щоб виростити компетентну особистість, здатну самостійно приймати рішення, визнавати свої помилки,

90

відстоювати власну гідність, реалізовувати природні можливості, самовдосконалюватися.

ЗАПИТАННЯ 2. Яку структуру має кожна з програм?

Основний критерій структурування програми «Я у Світі» - психо-логічний вік. Першу частину побудовано відповідно до періодів до-шкільного віку.

Раннє дитинство:- вік немовляти (від народження до 1 року);- ранній вік (від 1 до 3 років).

Дошкільне дитинство:- молодший дошкільний вік (від 3 до 5 років);- старший дошкільний вік (від 5 до 6 — 7 років)?-Згідно з особливостями кожного вікового періоду у розділах першої

частини, зокрема:- сформульовано основні освітні завдання;- визначено вікові можливості, завдання розвитку та вимоги до

організації життєдіяльності за сімома лініями розвитку дитини;- подано показники компетентності дитини;- обґрунтовано зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності.Підсумовує першу частину програми розділ «Портрет дошкільника

напередодні його вступу до школи». У ньому узагальнено показники, які засвідчують оптимальну для кожного вікового періоду модель компетентної особистості.

Друга частина містить матеріали тактичного характеру, зокрема:- умови ефективної реалізації Базової програми;- вимоги до створення розвивального життєвого просторута

організації життєдіяльності дошкільника;- вказівки щодо врахування специфіки впливу на дошкільника різних

соціальних інститутів;- орієнтовні схеми організації життєдіяльності дитини на кожному

віковому етапі;- завдання співпраці та умови оптимізації взаємодії педагога з

батьками;- вимоги до педагога щодо організації дитячого колективу та

регулювання його діяльності;- рекомендації щодо навчання дошкільників іноземних мов та

комп'ютерної грамотності; музичний репертуар;- переліки літературних творів та творів образотворчого мистецтва;- перелік фізичних вправи для дітей різного віку; репертуар ігор-забав,

театралізацій.

91

-ЗАПИТАННЯ 3. Чи зазнає суттєвих змін порядок організації

життєдіяльності дітей з упровадженням цієї програми.

Звісно, порядок організації життєдіяльності дітей зазнає суттєвих змін. Він не буде таким формалізованим, стануть пріоритетними індивідуальні та підгрупові форми організації дітей. Адже особистісно-орієнтована, гуманістична педагогіка розглядає дитину в сукупності всіх її проявів, зокрема й вікових, статевих. І педагог має навчитися бачити в кожній дитині риси, притаманні саме їй, а не просто представникові певної вікової групи. Тому важливо переглянути підхід до комплектування груп. Набудуть поширення різновікові групи, а одновікові групи функціонуватимуть як відкриті системи.

Розставимо акценти на основних режимних моментах організації життєдіяльності дитини:

Ранковий прийом. Перевага надається спілкуванню. При виборі діяльності враховується бажання кожної дитини.

Харчування. Виховання культурно-гігієнічних навичок.Заняття. Допомога в опануванні науки життя, набутті

компетентності в різних його сферах. Основною турботою педагога мають стати не стільки кількість, якість знань як таких, їх відповідність паспортному віку, скільки те, як вони впливають на компетентність дошкільника:

- чи знадобляться в реальному житті;- чи сприяють розвитку самостійності дитини;- чи формують творче ставлення до життя.У контексті заняття та поза ним більшої ваги має набути спілкування

як одна з провідних діяльностей.Денний сон. Індивідуальний підхід до вибору найдоцільнішого для

кожної дитини способу відпочинку.Прогулянка. Планування прогулянки залежно від погоди, освітніх

завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей. Дорослий збалансовує реалізацію програмних вимог з бажаннями самих вихованців.

Варто пам'ятати, що висока культура інтер'єру та динамічне при-стосування приміщень до потреб та інтересів дітей — важлива умова ор-ганізації розвивального середовища, без якого неможливо забезпечити повноцінну життєдіяльність дітей.

ЗАПИТАННЯ 4. У Базовій програмі йдеться про компетентнісний підхід. Що це означає?

Поняття «компетентнісний підхід» є суттю особистісно-орієнтованої моделі освіти. Компетентність, за визначенням Олени Кононко, — це «інтегральна характеристика розвитку особистості, основним показником

92

якої є оптимальний для віку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активності та базових якостей». На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині змогу орієнтуватися в нашому динамічному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу. Тому головне завдання сучасної системи освіти — створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу — це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.

Під поняттям «компетентнісний підхід» треба розуміти спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу і буде формування загальної компетентності людини.

ЗАПИТАННЯ 5. Сьогодні чимало говорять про значення розвивального середовища. Яким воно має бути за програмою «Я у Світі»?

Середовище – оточення, сукупність природних, предметних та соціальних умов, у яких малюк зростає, опановує науку життя, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями. Це уточнення важливе, тому що педагоги часто під середовищем розуміють наявність у найближчому оточенні дитини певних предметів, іграшок тощо.

То яке саме середовище слід вважати розвивальним? Насамперед те, яке не гальмує природних життєвих проявів дитини, сприяє їх реалізації, становленню, вдосконаленню. Для прикладу можна назвати кілька елементів розвивального середовища:

- «Веселкова палітра» - куточок, у якому діти за своїм бажанням можуть малювати, використовуючи різні зображувальні засоби (олівці, фломастери, різні фарби, кольорову крейду, вугіль тощо). Педагоги виставляють тут індивідуальні та колективні роботи дітей;

- «Ми тут живемо» - куточок, у якому на гілочках намальованої яблуньки розміщено світлини дітей групи і дошку вибору діяльності, де кожна дитина може обрати центр діяльності до вподоби;

- «Кімната чудес» - частина кімнати, у якій розміщено різні центри діяльності (сюжетно-рольових та будівельно-конструкційних ігор, театралізованої діяльності, художньої праці);

- Кришкомісто» - куточок, у якому розміщено ігри та посібники, виготовлені з пластикових кришок;

- «Розумники-чомусики» - куточок, у якому розміщено дидактичні ігри з різних розділів програми та обладнання для пошуково-дослідницької діяльності.

ЗАПИТАННЯ 6. У Базовій програмі заявлено таку лінію розвитку, як креативність. Поясніть доречність цього нововведення.

93

Це зроблено з метою:- привернути увагу освітян до зазначеної лінії розвитку дошкільника,

яка відсутня в попередніх програмах, проте вкрай актуальна сьогодні;- диференціювати близькі, проте відмінні поняття «творчість» та

«креативність»;- ввести в обіг нову категорію, внести до планів педагогічної

діяльності напрям, пов'язаний із розвитком креативності дошкільників, контролем та оцінкою його реалізації;

- розширити коло застосування педагогами поняття творча активність;- створити в дошкільному закладі умови, сприятливі для розвитку

креативності дошкільника.Для того щоб усі ці важливі аспекти перенести в практичну площину,

слід ще детальніше визначити, що є «творчістю», а що — «креативністю».Творчість — це особливий вид активності нерегламентованого,

перетворювального характеру, тоді як креативність — загальна здібність дитини, її здатність до творчості. Отже, креативність — це одна з базових якостей особистості.

ЗАПИТАННЯ 7. Традиційно основним призначенням дошкільного навчального закладу вважалася підготовка дитини до школи. Як розглядається це питання в світлі завдань програми?

У контексті навчально-дисциплінарної моделі освіти відпрацьовано зручну схему: готовність (неготовність) до школи визначається певним обсягом знань та вмінь, за якими й підбивається підсумкова оптимістична чи песимістична оцінка. Тобто точкою відліку виступає кількісний вимір освіченості, навченості дошкільника.

Сьогодні на зміну кількісному приходить якісний вимір. А це означає, що педагог має перейматися насамперед тим, як дитина оволодіває знаннями та вміннями, в який спосіб використовує їх у різних життєвих ситуаціях, яким є вектор віддачі в процесі діяльності.

Яким чином можна співвіднести поняття «готовність до навчання в школі» та «життєва компетентність»?

Коректніше говорити про готовність до шкільного життя, а не лише про навчання. Адже в школі дитина ще й спілкується, товаришує, випробовує сформовану раніше систему цінностей тощо. Прищепити навички адаптації до нового соціального середовища значно складніше, ніж сформувати елементарне вміння вчитися.

ЗАПИТАННЯ 8. Чи означає це, що нова стратегія дошкільної освіти знімає з порядку денного необхідність формувати в дитини шкільну зрілість?

94

Ні, це просто неможливо, оскільки для дитини шести — семи років навчальна діяльність є важливою, а згодом стає провідною. «Шкільна компетентність» — одна з багатьох складових «життєвої компетентності». Адже роль учня інтегрується з іншими соціальними ролями — сина, брата, сусіда, покупця, користувача транспортом тощо.

Навчитися поводитися компетентно — означає бути свідомою, вправною, психологічно гнучкою людиною, а отже реагувати на зовнішні впливи адекватно, діяти конструктивно:

- активно створювати, а не руйнувати;- оптимістично ставитися до труднощів;- брати на себе відповідальність;- збалансовувати свої бажання, узгоджувати їх з можливостями; - в контролювати й регулювати свою поведінку;- спиратися на реалістичну самооцінку.Базова програма орієнтує педагогів на необхідність формування

шкільної зрілості дітей шести (семи) років. Педагог має збалансувати розумову, соціальну й емоційну зрілість вихованців; розвинути в них організаційні, загальнопізнавальні, конструктивні, мовленнєві та контрольно-оцінні вміння і навички; виховати позитивне ставлення до майбутнього шкільного життя.

Четвертий етапПідготовка публікацій, їх оцінка, висновкиВедучий виділяє час «журналістам», «науковцям» та «практикам» для

підготовки «публікацій» та оформлення «екстреного випуску» газети чи журналу. Потім надає слово «прес-секретарю методичної служби», який оцінює «публікації», зважаючи на їх практичну значимість, та робить загальний висновок.

П'ятий етапУ кінці ділової гри ведучий оцінює вклад кожної «ігрової групи» у

«екстрений випуск» газети чи журналу та підбиває підсумок гри

95

Семінар-практикум «Таємні сили куба»

На виконання Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» оптимізації навчально-виховного процесу, підвищення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами, удосконалення професійної майстерності та розвитку творчої активності педагогів, впровадження в практику роботи досягнень науки, нових технологій, для педагогічних працівників навчальних закладів організовуються семінари–практикуми.

Семінари-практикуми – це колективна, постійно діюча форма методичної роботи, основна особливість семінарів-практикумів в тому, що вони носять практичну спрямованість.

Мета і завдання- формування професійної компетентності,- збереження та розвиток творчого потенціалу педпрацівників,- вироблення інноваційного стилю діяльності,- підготовка педпрацівників до пошукової діяльності,- залучення до науково - дослідницької та експериментальної

діяльності з метою впровадження інноваційних особистісно-орієнтованих технологій в навчально-виховний процес,

- вивчення, накопичення, апробація, впровадження в практику перспективного досвіду педагогів, нових освітніх технологій.

Семінари-практикуми - організовуються з метою поглибленого вивчення найбільш важливих питань навчально-виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду, і проводяться диференційовано в залежності від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності

Технологія організації та проведення семінару-практикуму передбачає:

- відповідно до тематики розробляються плани, які передбачають тему, питання, що підлягають опрацюванню. Проблеми, що пропонуються для обговорення, повинні бути актуальними і цікавими, сприяти дослідницькій і пошуковій роботі учасників семінару, спонукати до дискусії.

- на допомогу учасникам семінару - практикуму пропонується список рекомендованої літератури, проводяться консультації.

- як правило, до семінару – практикуму готуються всі учасники з усіх питань. Проте при цьому доцільно запропонувати окремим педагогам заглибитися у проблему з метою її всебічного обговорення.

- виступи учасників семінару повинні відбивати власну точку зору виступаючого.

- на кожному занятті виробляються методичні рекомендації на основі вивчених і обговорених питань з даної теми, впровадження яких сприятиме підвищенню фахового рівня педагога.

Проблемні семінари - практикуми, головне завдання яких - розширення теоретичних знань і вмінь педколективу з тієї чи іншої проблеми.

Вибір теми семінару визначається рядом моментів: - проблемою (єдиною методичною темою), над якою працює

навчальний заклад; - наявністю реальних труднощів з окремих аспектів навчально-

виховного процесу; - необхідністю опанування нових концепцій теорії виховання; - потребою глибокого вивчення конкретного педагогічного досвіду з

метою використання його в практичній діяльності і т.д.Роботу проблемного семінару організовує методист. Ознайомлює

педколектив з темою і планом роботи семінару, вказує на його цільову спрямованість, форму, занять і час його проведення. Далі проводить консультацію з його учасниками про порядок роботи семінару (підготовка повідомлень, опрацювання першоджерел і т.д.).

В методичному кабінеті оформляються папки з планами занять, списками рекомендованої літератури, пам'ятками (методичними рекомендаціями) з окремих форм роботи учасників семінару (виступ, зразок виконання творчого завдання і т.д.). Після цього проводяться семінарські заняття з широким обговоренням підготовлених матеріалів.

Методичні семінари-практикуми. Орієнтовані на забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки педагога, стимулюють його самоосвітню діяльність, інтеграцію у сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення сучасних педагогічних теорій, аналіз власного досвіду. Опрацьовані матеріали оформляють у вигляді доповідей.

Семінари-практикуми з педагогічного мінімуму. Такі семінари– практикуми організовуються для молодих педагогів. На таких семінарах їх знайомлять з основами педагогіки і психології, питаннями методики викладання (методика проведення занять; організація самостійної діяльності; використання наочних посібників, ТЗН; індивідуальна робота

Зональні семінари - практикуми проводяться з урахуванням потреб учасників освітнього процесу щодо досягнення перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій, підвищення професійної компетентності. У ході проведення семінарів відбувається опрацювання комплексу важливих та актуальних для всіх учасників семінару питань педагогіки та психології, розбудови культурно-просвітницького простору та збагачення духовності, суб'єктів освітньої діяльності. Обов'язковим є дотримання принципу органічного взаємозв'язку) теорії та практики. Згідно з наміченою тематикою розробляються плани проведення семінарських занять, визначається коло питань для розгляду, література, рекомендована для опрацювання учасниками семінару. У практичному турі семінарського заняття доцільно організувати розв'язання ситуативних завдань стосовно актуальних питань виховання, дидактики, психології.

Ефективними в практиці методичної роботи виступають семінари з елементами методичного тренінгу, семінари-презентації, семінари з

97

використанням методів ігрового моделювання. Доцільним є пропонування учасникам семінарів-практикумів творчих домашніх завдань.

98

ТОК-ШОУ «МАЮ ДУМКУ»Мета: підвищити професійну компетентність педагогів під час

ознайомлення з різноплановими ІКТ технологіями, впроваджувати їх у роботу з педагогами та дітьми.

Хід ток-шоуВступ. Шановні, колеги, друзі. Зараз нашу зустріч з вами вестиму я. З гарним настроєм хто прийшов – рукою махніть, Хто чує мене, головою кивніть. Хто бачить мене, прошу оком моргнути, Хто любить дітей, ті підведіться трохи. Хто найвеселіший –-всім усміхніться, Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться. Почитати кому охота, любить хто свою роботу? Похитайте головою вправо-вліво, раз, іще раз. Хто інновації любить, уміє творити, Хто їх вивчає, з ним хоче дружити? Поплещіть в долоні, вас я побачить хочу.- Сьогодні тут зібралися найвеселіші, ті, хто любить дітей, ввічливі і

творчі педагоги. Отже, починаємо наше міні ток-шоу, яке називається «Маю думку»,

його можна проводити різними способами, а ми сьогодні використаємо один із його варіантів.

Ведуча. Ми всі учасники ток-шоу, а нашим шановним гостям пропонуємо буди і глядачами і експертами одночасно. Тема, яку ми будемо розглядати «Переваги впровадження ІКТ технологій в освітньо-виховний процес».

Для цього я пропоную об’єднатися у 4 групи Перший крок «Назва групи» Ведуча. Кожна підгрупа придумує собі назву з коротким

обґрунтуванням Ведуча. Як ви назвали своє об’єднання, чому? Якою назвою ви зацікавите нас? Як ви назвали свою групу? І четверта група називається? Ведуча. Творчість завжди поруч з нами.Наступний крок «Проблема по колу» Завдання: кожна з груп на стороні свого куба дописує фразу:

«Проблема, яка нас хвилює полягає у…» і передає запитання до інших команд за годинниковою стрілкою. Ви читаєте проблему і записуєте можливий варіант її розв’язання, не дивлячись на попередні пропозиції.

Коли до вас вернеться ваше запитання з відповідями, вирішіть, яка з них на вашу думку найкраще підходить до розв’язання. І один із учасників нас познайомить з нею. На роботу дається 7 хв.

Ведуча. Час вичерпаний, переходимо до обговорення.

Отже, проблема, яка хвилює 1 групу, полягає в тому, чи варто використовувати різноманітні комп’ютерні технології в ДНЗ

Прошу вас озвучте ваш варіант розв’язку, який вас задовольняє.Практичний досвід показав, що застосування комп'ютерних технологій

дозволяє:- організувати навчання більш інтенсивно і якісно;- сприяти розвитку творчих здібностей у дітей, шляхом використання

фото-об'єктів, об'єктів зі звуком, малювання і вирішення інтерактивних завдань;

- активно залучати дітей до пізнавального процесу- вагомим доказом на користь застосування комп'ютера в дошкільній

освіті, по-думці багатьох авторів, цілком може стати той факт, що програмне забезпечення дозволяє індивідуалізувати навчання, об'єднує всі його компоненти.

Ведуча. Чи згідні з цією думкою члени інших груп, що радили ви своїм колегам? Ваша думка також слушна. Але вони мають свою на цю проблему.

Ведуча. Переходимо до проблеми, яка хвилює наступну групу.Наша проблема полягає в тому, що сьогодні багато дошкільних

закладів оснащуються комп'ютерними класами, обладнуються інтерактивними дошками. Але до цих пір відсутні методика використання ІКТ в освітньому процесі, систематизація комп'ютерних розвиваючих програм, не сформульовані єдині програмно-методичні вимоги до комп'ютерних занять.

Ведуча, справді, на сьогоднішній день це єдиний вид діяльності не регламентований спеціальною освітньою програмою. Хочеться почути варіант розв’язку, який задовольнив вас. Дуже дякую.

Відповідь в даний час першочерговим завданням стає: - підвищення комп'ютерної грамотності насамперед педагогів, - освоєння педагогами роботи з програмними освітніми комплексами, - освоєння ресурсів глобальної комп'ютерної мережі Інтернет для того,

щоб в перспективі кожен з педагогів міг використовувати сучасні комп'ютерні технології для підготовки і проведення занять з дітьми на якісно новому рівні.

Ми пропонуємо складати програми самим з практики роботи.Ведуча. Нас усіх дуже цікавить проблема, яка хвилює групу щодо

впровадження в освітній процес інформаційно-комунікативних технологій. Прошу озвучте її.

100

Проблему, яка хвилює нас, полягає в виборі найбільш вдалих форм подання навчального матеріалу на заняттях у дитячому садку.

Відповідь: - створення мультимедійних презентацій. Це зручний і ефектний спосіб

представлення інформації за допомогою комп'ютерних програм. Він поєднує в собі динаміку, звук і зображення, тобто ті фактори, які найбільш довго утримують увагу дитини.

Ведуча. Чи співпало вирішення цього питання з відповіддю групи? Будьте люб’язні, доведіть її до нашого відома.

-Відповідь схожа, адже одночасний вплив на два найважливіших органи сприйняття (слух і зір) дозволяють досягти набагато більшого ефекту, ніж при традиційному вивченні і навчального матеріалу. В ігровій формі діти знайомляться зі звуками, рахунком, навколишнім світом. Теми «Дерева», «Чудеса світу», «Тварини», «Вода» та інші не тільки продемонструють якісь явища або предмети, але і відтворять необхідні слухові асоціації.

- дуже цікаві презентації з використанням загадок.

Ведуча. Справді ІКТ допомагають розвивати увагу, уяву, мислення дитини

І насамкінець, ми раді почути проблему, яка хвилює наступну групу. Вона полягає в тому, як застосовується комп'ютер в роботі з батьками.

Відповідь:- створення презентацій «Моя сім'я» і подальший показ на

батьківських зборах, консультаціях, диспутах, допомагають ближче познайомитися з сім'ями вихованців, дізнатися їхні інтереси, захоплення, виховують гордість за свою сім'ю.

Ведуча. Ви вибрали цю відповідь, а що пропонувала вам попередня група?

Відповідь: - фотографування дітей на заняттях, під час ігрової діяльності, на

прогулянці, на всіх заходах, що проводяться в групах. - створення фото-галереї та розміщення на сайті закладу.Ведуча. Чи мають бажання висловитися наші глядачі. Я вдячна вам за

активну участь в обговоренні.Таким незвичним чином, ми вирішили багато питань, які потребували

рішень і ми будемо використовувати їх у роботі педагогами. І на завершення нашої дискусії ми розгорнемо наші куби і зробимо із

них «Стіну ідей». Подивіться вона схожа на плюси, значить наша робота була позитивна.

Ця стіна ідей допоможе нам, впроваджувати нові ідеї продовжувати йти вперед, розуміючи, що все, що ми робимо – це для дітей. Запрошую всіх встати в круг, з долонь зробити квітку і об’єднатися у великий букет,

101

потрясемо його, закриємо очі і подаруємо її людині, яку дуже любимо. Я вам дуже вдячна, бажаю всім успіху.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Выготский Л. С. Педагогическая психология. / Л. С. Выготский – М. : Педагогика, 1991. – с. 33-372.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. / С. У. Гончаренко – К. : Либідь, 1997. – 375 с.

3. Зерон І. П. Неперервна професійна освіта : проблеми, пошуки, перспективи / За ред. І. П. Зерона. – К. : – Вінол, 2000. – 636 с.

4. Зэер Э. Ф. Психология профессионального образования. / Э. Ф. Зэер – Екатеринбург, 2000. – 368 с.

5. Зубченко Т.А. Роль методиста у формуванні інформаційних технологій / Т.А. Зубченко // Управління освітою, № 13, 2015.: «Шкільний світ».

6. Іванов A.M. Формирование готовности учителя к профессиональному росту в условиях информатизации образования (в системе повышения квалификации): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01/ А.М.Иванов. М., 2007. - 25 с.

7. Калуська Л. Методична робота в дошкільному закладі // Дитячий садок.-2002. - № 22-23. - С.8.

8. Методична робота з педкадрами : [Електронний ресурс] – Режим доступу : //http:// www.moippo.mk.ua / attachments/article/1703.

9. Овчарук О. В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / За заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

10. Пелішенко Г.П. Міжкурсовий період. Рекомендації щодо підвищення кваліфікації / Г.П.Пелішенко // Управління освітою, № 21, 2015.: «Шкільний світ».

11. Радченко А. Є. Професійна компетентність учителя./ А. Є. Радченко – Х. : - «Основа», 2006. – 126 с.

Т.А. Шевеленко - вихователь дошкільного навчального закладу №18 «Зірочка»м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області

102

http://www.moippo.mk.ua/

Шевеленко Т.А

Education