Управління освіти

Дніпровської районної в місті Києві

державної адміністрації

Районний науково-методичний центр

Інформаційно-методичний збірник

Київ 2016

ВИПУСК 2

Рецензент: Ковальчук Василь Іванович, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики

навчання та управління навчальними закладами Національного університету

біоресурсів і природокористування України

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри методики навчання та управління

навчальними закладами Національного університету біоресурсів і природокористування

України (протокол № 6 від 21 грудня 2016 року)

Інноваційний пошук освітян Дніпровського району: від теорії до успіху. Випуск 2.

Інформаційно-методичний збірник / Упорядник Сидоренко Н. А. – К.: РНМЦ Дніпровського

району, 2016 – 124 с.

В інформаційно-методичному збірнику презентовано досвід дослідно-експериментальної

діяльності педагогічних працівників Дніпровського району міста Києва на Всеукраїнському та

регіональному рівні. Збірник містить методичні та психологічні поради в умовах роботи

експериментального навчального закладу, а також розробки фрагментів уроків в

експериментальних класах, які ілюструють особливості організації навчально-виховного

процесу в умовах використання різноманітних інноваційних технологій.

Матеріали, представлені в збірнику, будуть корисні для керівників навчальних закладів,

педагогів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів, магістрантів та аспірантів

педагогічних ВНЗ.

В збірнику використані фото, надані закладами освіти.

3

Іваніна Н.В. Вітальне слово ……………………………………………………. 5

Ковальчук В.І. Інновація, як стиль діяльності ………………………………… 6

Сидоренко Н.А. Передмова …………………………………………………….. 8

РОЗДІЛ І. МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Почтар В.Л., Боришполь Г.І. Упровадження моделі громадсько-активної

школи в СШ № 120 …………………….……………………………………….. 9

Гуріна О.П. Партнерство школи та місцевої громади – шлях до розвитку …. 16

Терещенко О.В. Організація діяльності навчального закладу за проектно-

цільовою системою в умовах впровадження моделі громадсько-активної

школи ……………………………………………………………………………. 18

Мезенцева О.І. Формування цілісного освітнього середовища

загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської

педагогіки ……………………………………………………………………….. 22

Сидоренко Н.А. Упровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах:

досвід Дніпровського району м. Києва ………………………………………... 28

РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПРОГРАМ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНІВ

Тимошенко С.О. Філософія тьюторської діяльності в умовах

загальноосвітнього навчального закладу ……………………………………... 32

Острожинська Л.С. Упровадження проекту «Інтелект України»

у НВК «Домінанта» …………………………………………………………... 37

Плієнко В.П. Реалізація культурологічної спрямованості змісту іншомовної

освіти в НВК № 176 м. Києва ………………………………………..………… 40

Михайлова О. В. Застосування технології STEM-освіти у початковій школі

за принципом «STEM learning is everywhere»……………………………..….. 44

Остапчук Л.В., Крижанівська С.А. Використання цифрової лабораторії

«Ейнштейн» та мікроконтроллерів Arduino на уроках фізики та технології .. 49

Доценко Т.А. Ціннісні орієнтири мультипрофільної освіти ………………..… 53

Філіпчук О.М. Співпраця адміністрації школи та психологічної служби

з питань здійснення допрофільної та профільної підготовки ………………. 55

Гондюл І.Л. Мультипрофільне навчання: погляд учителів та учнів

СЗШ № 158 м. Києва …………………………………………………………... 61

Кравець О.І. З досвіду роботи вчителів СШ № 265 м. Києва щодо

впровадження мультипрофільного навчання у середній загальноосвітній

школі ……………………………………………………………………………... 64

4

Кухар Л.О. Розвиток творчого потенціалу учнів та учителів через

організацію експериментальної роботи ………………………………….……. 67

Лобанова Ю.Ю. «Розвиток творчого потенціалу дитини молодшого

шкільного віку з урахуванням її індивідуальних можливостей та нахилів

за науково-педагогічним проектом «Росток» (з досвіду роботи

педагогічного колективу СЗШ № 201) …..…………………………………… 72

Розділ ІІІ. ТВОРЧІ ПОШУКИ ВЧИТЕЛІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Деревянко Л.С. Роль вчителя у створенні інноваційного освітнього

середовища ……………………………………………………………………… 77

Коломієць Н.О. Як розвивати креативність в учнів? …………………………. 80

Мефодьєва С.О., Лобанова Ю.Ю., Куница Т.М., Гузєва Є.О. Орієнтири

допрофесійної та допрофільної підготовки учнів в СЗШ № 201 ……………. 83

Гетьман О.В. Методична розробка уроку біології в 11 класі (профільний

рівень) «Сучасні уявлення про ген. Генетика – науки про закономірності

успадкування ознак та їх мінливість в організмів. Методи генетичних

досліджень» ……………………………………………………………………... 88

Алієва О.В. Методична розробка уроку англійської мови в 11 класі

(профільний рівень) «Gender Discrimination Issues» …………………………. 93

Жаріков В.В. Методична розробка уроку історії в 10 класі (профільний

рівень) «Україна на початку Першої світової війни» ………………………… 99

Смігановська Ю.О. Діяльність творчої майстерні «Школа-парк «Весняний

вернісаж» в СЗШ № 99 …………………………………………………………. 111

Піддубна П.М. Методична розробка уроку з трудового навчання у 5 класі

спеціального навчального закладу «Практична робота. Приготування

овочевого салату» ………………………………………………………………. 115

Додаток 1. Перелік експериментальних досліджень всеукраїнського рівня

в закладах освіти Дніпровського району міста Києва у 2016-2017 н.р.

Всеукраїнські науково-педагогічні проекти та педагогічні технології ……... 118

Додаток 2. Перелік експериментальних досліджень регіонального рівня

в закладах освіти Дніпровського району міста Києва у 2016-2017 н.р. …….. 120

5

Іваніна Н.В.,

начальник управління освіти

Дніпровської районної в місті Києві

державної адміністрації

Шановні освітяни, дорогі друзі!

Освітній процес у нашій країні вимагає від усіх його учасників не лише

гнучкого реагування на суспільні зміни, але й стратегічного мислення,

спрямованого в майбутнє.

Кожний навчальний заклад в Україні залучений до реформування всієї

системи на законодавчому рівні, але крім цього, самостійно шукає вихід із кризи,

бо час на місці не стоїть. Зорієнуватися в широкому просторі освітніх технологій,

підібрати ті, які допоможуть кожній дитині реалізувати свій потенціал, розширити

поле освітньої діяльності, відчуваючи потреби завтрашнього дня, – це ті завдання,

які освітяни Дніпровського району намагаються розв’язувати у своїй щоденній

праці, розуміючи, що сучасний освітній простір має бути життєтворчим, а отже,

потребує інноваційного психолого-педагогічного інструментарію.

Педагогічна спільнота нашого району є одним із лідерів столичної освіти в

здійсненні експериментальної діяльності. Інноватика стала стрижнем для

організації сучасних моделей чималої кількості загальноосвітніх навчальних

закладів, експериментальні програми Всеукраїнського та регіонального рівнів

визначають найголовніші орієнтири у змістовому наповненні навчально-

виховного процесу. Здобуто багатий досвід, яким можна і варто поділитися.

Саме у цьому і полягає призначення презентованої збірки, що є результатом

наполегливої і цілеспрямованої діяльності педагогічних колективів, які працюють

для сьогодення і на перспективу.

Нехай цей вагомий доробок освітянської громади Дніпровського району

стане ще одним кроком до нових успіхів і звершень!

6

Василь Ковальчук,

доктор педагогічних наук,

професор кафедри методики навчання та

управління навчальними закладами

Національного університету біоресурсів і

природокористування України

Потреба українського суспільства відповідати на глобалізаційні та

технологічні виклики сьогодення ставить нові завдання перед системою освіти,

насамперед, щодо модернізації сучасної школи. Система освіти нині перебуває у

стані інтенсивного реформування, що зумовлює потребу впровадження

ефективних моделей організації освітнього процесу та управління навчальними

закладами.

Сучасні навчальні заклади шукають різні шляхи реалізації своїх функцій,

одним із яких є інноваційна діяльність. Важливою умовою розвитку

загальноосвітнього навчального закладу є визначення його місії, розроблення

стратегії й моделі інноваційного розвитку та забезпечення організаційно-

педагогічних умов підготовки дитини до життя. З гордістю можу сказати, що в

Україні багато талановитих, творчих, відданих своїй справі керівників навчальних

закладів та педагогів. Кожен навчальний заклад обирає свій шлях розвитку, а

кожен учитель вибудовує власну творчу майстерню.

Запропонований інформаційно-методичний збірник продовжує добру

традицію – щороку презентувати інноваційні здобутки освітян Дніпровського

району м. Києва. В ньому презентовано кращий досвід дослідно-

експериментальної діяльності навчальних закладів та педагогічних працівників

Дніпровського району міста Києва на Всеукраїнському та регіональному рівнях.

Збірник містить методичні та психологічні поради в умовах роботи

експериментального навчального закладу, а також розробки фрагментів уроків в

експериментальних класах, які ілюструють особливості організації навчально-

виховного процесу в умовах використання різноманітних інноваційних

технологій.

7

Перевага рецензованого видання – практико-орієнтований характер,

матеріали подані в доступній і зрозумілій формі для різних категорій читачів.

Структура збірника логічно вибудована: від інноваційних моделей навчальних

закладів до інноваційних розробок уроків. Заслуговують уваги представленні

рекомендації щодо навчання, виховання і розвитку учнів загальноосвітніх

навчальних закладів.

Матеріали, представлені в збірнику, будуть корисні для фахівців органів

управління освітою та методичних служб, керівників навчальних закладів,

педагогів, батьків, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів,

магістрантів та аспірантів педагогічних ВНЗ.

Щиро бажаю освітянам м. Києва нових здобутком на освітянській ниві, а

посіяні в дитячих серцях зерна знань і доброти зійдуть щедрим урожаєм

людяності, професійності, процвітання. А інновація, як соціальне і педагогічне

явище стане не тільки стилем діяльності, а й життя.

8

Наталія Сидоренко,

заступник директора

районного науково-методичного центру

управління освіти Дніпровської районної

в місті Києві державної адміністрації

«Педагогічна ідея – це повітря, в якому розправляє крила педагогічна

творчість». Саме цей вислів В.О. Сухомлинського можна покласти в основу

діяльності експериментальних навчальних закладів Дніпровського району міста

Києва.

Рушійною силою усіх нововведень в освіті є творча робота учителя, який

з великою любов`ю приходить до своїх учнів. Адже нововведення (інновації)

не з`являються самі собою, а є результатом наукових пошуків, аналізу,

узагальнення педагогічного досвіду.

Значне місце у роботі з педагогічними кадрами займає науково-методичний

супровід інноваційної діяльності. За координації та методичній підтримці

районного науково-методичного центру у 2016 році 34 загальноосвітніх та

4 дошкільних навчальних заклади Дніпровського району міста Києва

реалізовували 16 експериментальних програм регіонального рівня та 8 –

всеукраїнського рівня, 17 загальноосвітніх навчальних закладів вдало

впроваджували в навчально-виховний процес результати 10 експериментальних

програм. Школи району працювали також за всеукраїнськими науково-

педагогічними проектами «Росток» (8 ЗНЗ), «Інтелект України» (6 ЗНЗ),

«Розвивальне навчання» (1 ЗНЗ), «Освіта для сталого розвитку» (1 ЗНЗ),

«Культура добросусідства» (2 ЗНЗ).

Районний науково-методичний центр постійно приділяє увагу системному

поширенню досвіду педагогів району, зокрема в методичних збірниках

«Дослідно-експериментальна та інноваційна діяльність навчальних закладів

Дніпровського району (2012 р.), «Особливі діти в умовах загальноосвітньої школи

(2015 р.) та «Інноваційний пошук освітян Дніпровського району: від теорії до

успіху» (2015 р.). Наразі представляємо ще одне видання, упорядковане у тісній

співпраці з доктором педагогічних наук, професором Ковальчуком В.І.

Сподіваємось, що матеріали, представлені у збірнику стануть у нагоді читачам.

На завершення наведу слова видатного німецького педагога А. Дістервега:

«Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя».

9

Почтар В.Л., директор

спеціалізованої школи № 120 м. Києва

Боришполь Г.І., заступник директора

Теоретико-методологічні основи дослідження.

Принципи громадсько-орієнтованої освіти реалізуються в освітніх системах

різних країнах світу вже більше сімдесяти років. Громадсько-активні школи або

громадські центри створювалися у різних країнах як відгук на потребу активізації

місцевих громад у вирішенні власних потреб, реалізації концепції навчання

упродовж усього життя та розвитку громад. Саме школи, з існуючим у них

потенціалом – людськими та технічними ресурсами – стали ініціаторами змін у

місцевих громадах, залучаючи мешканців громад до процесів ухвалення рішень

щодо майбутнього цих громад та суспільства в цілому.

Основною технологією моніторингу ефективності впровадження моделі

громадсько-активної школи шляхом були два етапи самооцінювання якості

діяльності громадсько-активної школи.

Паралельно протягом усіх етапів були проведені різні моніторингові

дослідження, серед них:

дослідження мотивації схвалення (методика діагностики самооцінки

мотивації схвалення (шкала брехливості) Д. Марлоу і Д.Крауна;

дослідженню самопочуття, активності і настрою (тест САН);

дослідження розумової діяльності учнів (таблиця Анфімова);

дослідження переключення уваги (таблиця Шульте – Платонова);

дослідження рівня тривожності (опитувальник Ч.Б.Спілбергера STPI);

дослідження розвитку професійної компетентності вчителя (модель та

матриця Хлєбнікової Т.М.);

дослідження співвідношення самооцінки людини з уявленнями про неї

інших членів групи Опитувальник Т. Лірі, Р. Лафорга, Р. Сазека;

методика «Ціннісні орієнтації» М.Рокича та ін.

Для підтвердження підвищення кількісних та якісних показників діяльності

ГАШ наводимо результати моніторингових досліджень, які були проведені

протягом усіх етапів експерименту, серед них:

- Методика виявлення сформованості духовної ціннісної орієнтації

особистості «Здійснення бажань» (Додаток 1, фрагмент);

- Рівень розвитку самоуправління;

10

- Рівень вихованості учнів;

- Рівень задоволеності батьків;

- Психологічні особливості духовного потенціалу та емоційно-вольової

саморегуляції педагогів (Додаток 2);

- Комунікативна складова духовної культури учителя (Додаток 3).

Аналіз результатів.

Відповідно до порівняльного аналізу першого і другого етапів самооцінки

було виявлено, що стратегія розвитку та план дій, які було розроблено творчою

групою, мали позитивний вплив на підвищення рівня індикаторів усіх стандартів

якості роботи ГАШ. Особлива увага була надана пріоритетним стандартам, які на

думку респондентів мали недостатній рівень розвитку. Після проведення другого

етапу самооцінки було виявлено значне підвищення показників низьких

індикаторів та зростання показників, розвинених на достатньому рівні.

Найбільш високий рівень виявлено по показниках:

o підвищення рівня демократизації укладу шкільного життя, волонтерства та

соціального партнерства;

o успішна соціалізація учнів – розвиток творчих здібностей, формування

загальної шкільної культури;

o підвищення рівня соціальної значимості школи та її значення в соціумі;

o підвищення активності участі учнів, їхніх батьків, педагогів, соціальних

партнерів в житті громадськості;

o підвищення рівня вихованості та навченості учнів;

o зменшення правопорушень серед дітей «групи ризику»;

o підвищення інформаційної відкритості діяльності закладу.

Непередбачувані результати.

Прогнозовані нами (Додаток 6) та отримані, станом на початок 2016 року,

результати експериментальної діяльності школи загалом задовольняють. Головне

очікування – трансформація базової моделі ГАШ і створення сучасного іміджу

міської школи, закладу з особистісно-діяльнісним підходом в організації

навчально-виховного процесу – ми отримали. Тоді як опція «міська ГАШ в

інформаційному суспільстві» відкрила різноманітні шляхи розвитку власної

моделі ГАШ в постійному зв’язку зі школами-партнерами, залучення значної

кількості симпатиків такого вектору розвитку навчального закладу, розвиток

соціально значимих проектів різної тривалості та потужності.

Загальний висновок – доцільність упровадження результатів

експерименту в навчально-виховний процес.

Впровадження дослідно-експериментальної роботи доводить, що школа в

умовах такого проекту:

o створює умови для навчання, виховання і розвитку всіх суб'єктів освітнього

11

процесу, включаючи жителів місцевої громади;

o акумулює ресурси (інтелектуальні, матеріальні та ін.) з метою їх розумного

розподілу відповідно до стратегічного планування за результатами аналізу

ситуації, що склалася;

o допомагає спільно приймати рішення з органами державно-громадського

управління;

o створює умови для об'єднання суб'єктів освітнього процесу і жителів місцевої

громади в процесі вирішення соціально-значущих проблем мікрорайону;

o організовує роботу відповідно до міжнародних стандартів: Волонтерство,

Партнерство, Демократизація.

На нашу думку, головним критерієм якості функціонування освітньої

системи є здатність молодого покоління жити й активно діяти у демократичному

світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни. Для того,

щоб готувати людину і суспільство до демократичного типу життя, необхідно

зробити шкільну освіту інноваційною за змістом. За таких умов інноваційна

модель міської громадсько-активної школи створює найбільш сприятливе й

ефективне середовище для соціалізації шкільної молоді та позитивно впливає на:

o збільшення частки учнів, що беруть участь у реалізації соціальних проектів;

o підвищення рівня вихованості та рівня знань учнів;

o активізація учнівського самоврядування;

o підвищення ефективності співпраці з установами, включаючи громадські

організації – активізація спільної діяльності, обмін інформацією та ресурсами;

o ухвалення спільних рішень з партнерами;

o забезпечення доступу до ресурсів школи для спільноти в позаурочний час, у

вихідні дні та канікулярний час;

o профілактика правопорушень серед дітей «групи ризику»;

o розширення організації позаурочної діяльності на основі залучення педагогів

додаткової освіти установ та організацій міста;

o підвищення активності участі батьків у реалізації спільних соціальних

проектів;

o підвищення соціальної активності учнів, педагогів школи та населення

мікрорайону школи;

o розширення відкритості виховного простору та адаптація учнів і педагогів до

швидких змін умов життя.

Що таке громадсько-активні школи і чому вони важливі?

1. Громадсько-активна школа (ГАШ) є однією з найбільш ефективних моделей

шкіл, здатних розв'язати завдання перетворення шкіл у громадські інститути,

які забезпечують становлення підростаючих громадян як суб'єктів демократії.

12

2. Ідея ГАШ довела свою значимість як реального механізму об'єднання

активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського

суспільства, на демократизацію як освіти, так і всіх сфер соціального

життя, на перетворення школи у просвітницькі й культурні центри громад.

Такі школи ґрунтуються на демократичному ідеалі поваги до кожної людини

та її прав на участь у справах громади, що стосуються загального добра.

3. Основою ГАШ є твердження про те, що школа не може існувати окремо від

потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади.

4. Модель ГАШ дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без

збитку для її головних функцій. ГАШ ставить перед собою мету не просто

надавати освітні послуги учням, але й розвивати громаду, залучати батьків та

мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі,

так і в громаді.

ГАШ – це звичайна школа, де є:

1. Спільні переконання щодо освіти як процесу, що відбувається впродовж

усього життя і повинен бути доступний для кожного члена громади,

незалежно від його/її віку;

2. Спільні переконання щодо виходу школи із своєї традиційної ролі та

бачення її доступності протягом семи днів на тиждень, участі в управлінні

інших членів громади, доступності шкільних ресурсів для всіх членів

громади; Спільний голос у визначенні потреб та ресурсів громади;

3. Можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень

щодо якості освіти для їхніх дітей та участі у житті школи; Визнання ролі

усіх членів громади в освіті та розвитку громади, покращенні життя для

кожного члена громади.

4. ГАШ – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється

налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що

існують в громаді.

5. В ГАШ значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим

послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню

навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади.

Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами

відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий

день, кожен день, увечорі та протягом вихідних.

6. В рамках моделі ГАШ відбувається переорієнтація на особистість учня, на

формування активної громадської позиції, відповідальності перед собою та

перед громадою за ухвалені рішення. В результаті роботи за моделлю ГАШ

ресурси школи використовуються ефективніше в інтересах всіх мешканців

13

громади. Школа, перетворюючись в Громадський центр, більше отримує

реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур та влади.

Детальну та різноманітну інформацію щодо впровадження освітньої моделі

міської ГАШ в СШ І-ІІІ ступенів №120 м. Києва можна отримати:

- на сторінках онлайн-бази даних громадсько-активних шкіл www.gash.ussf.kiev.ua.

- сайтах СШ №120 www.school-120.at.ua та http://school120.kiev.sch.in.ua/

- в соцмережі Facebook https://www.facebook.com/SCH120KYYV/?ref=ts&fref=ts

(cторінки відкритих спільнот «Батьківська рада СШ № 120», «Учительство. Добра

справа», «Учителі СШ № 120», «Молодіжна школа соціальної активності ГАШ

120», «Media-holding "Spivogray"sch120», а також пов’язаних з ними подій та

акцій)

- в соцмережі VK:

https://vk.com/emotionbxtlclub - відкрита група Emotion :) Bxtl

https://vk.com/school120_kiev - відкрита група Сш №120 | Киев | Радужный

__________________________________________________________________________________

Додаток 1

Методика виявлення сформованості духовної ціннісної орієнтації особистості

"Здійснення бажань"

Мета: виявити сформованість індивідуалістичних, сімейних, соціальних, духовних цінностей,

їх пріоритет в житті учнів.

5 А клас, 1. 10. 2015, 24 учні

Результати

А – індивідуалістичні цінності. В класі 5 учнів, у яких на першому місці знаходяться

різноманітні задоволення, визнання та популярність, влада та впливовість, особиста безпека, що

становить 20% всіх дітей.

Б – сімейні цінності. В класі у більшості дітей -14 учнів (58%) сформовані саме ці цінності

(сімейний добробут, вигідний шлюб, слухняні діти в сім'ї, спокійна старість).

В – соціальні цінності (соціальна справедливість, порядок у державі, порозуміння між

громадянами, добробут країни) у 4 учнів (17%) займають перше місце. В 5 А класі

індивідуалістичні та соціальні цінності приблизно на одному рівні.

Г – Духовні цінності (вірність, доброзичливість, допомога потребуючим, гармонія з природою)

поки що не очолюють систему цінностей. Лише в 1учениці (Козуб) вони посіли перше місце.

Це відповідає віку і вказує на ті завдання, які слід вирішувати на протязі тривалого часу:

під час виховних годин, тренінгів, бесід, спрямованих на формування духовної ціннісної

орієнтації учнів.

Після проведення тестування доцільно буде ознайомлювати учнів у формі, яка

відповідає їх віку, із закономірностями духовного розвитку, накреслити шляхи власного

удосконалення та визначити способи досягнення життєвої мети.

14

Цінності На першому місці

індивідуалістичні 5 учнів (20 %)

сімейні 14 учнів (58%)

соціальні 4 учнів (17%)

духовні 1 учень (4,2%)

8А клас, 30. 11. 2015, 15 учнів

Результати

А – індивідуалістичні цінності. В класі 1 учень, у якого на першому місці знаходяться

різноманітні задоволення, визнання та популярність, влада та впливовість, особиста безпека, що

становить 6, 7 % всіх дітей.

Б – сімейні цінності. В класі у 5 дітей (33,3%) сформовані ці цінності (сімейний добробут,

вигідний шлюб, слухняні діти в сім'ї, спокійна старість).

В – соціальні цінності (соціальна справедливість, порядок у державі, порозуміння між

громадянами, добробут країни) у 4 учнів (26,7%) займають перше місце.

Г – Духовні цінності (вірність, доброзичливість, допомога потребуючим, гармонія з природою)

у 5 учнів (33,3%) вони посіли перше місце. В 8 А класі сімейні, духовні та соціальні цінності

приблизно на одному рівні.

Цінності На першому місці

індивідуалістичні 1 учень (6, 7 %)

сімейні 5 учнів (33,3%)

соціальні 4 учнів (26,7%)

духовні 5 учнів (33,3%)

__________________________________________________________________________________

Додаток 2

Психологічні особливості духовного потенціалу

та емоційно-вольової саморегуляції педагогів

15

16

Гуріна О.П., директор

середньої загальноосвітньої школи № 103 м. Києва

Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 103 м. Києва завжди була,

є і буде громадсько-активною школою в районі, місті, державі, світі. Саме життя

продиктувало долучитися в 2014 році до міжрегіонального експерименту, стати

осередком громади, її об’єднуючим фактором, моральним наставником,

предметом для натхнення і розвитку і навіть індикатором подій, що відбуваються

в суспільстві.

60 років наша школа живе особливим, активним життям в центрі

мікрорайону ДВРЗ. Збори, свята, зустрічі, спільні заходи школярів і працівників

Дарницького вагоноремонтного заводу пам’ятає вже третє покоління мешканців

мікрорайону.

Зараз ми працюємо у той час, коли громадсько-активні школи науково

обґрунтовані, розроблені експериментальні проекти. На якісно новий рівень в

сьогоднішніх умовах виходить партнерство як один із чинників взаємодії громади

та навчального закладу, зароджується співпраця, будуються взаємовідносини на

умовах партнерства, з’являється соціальне визнання успіхів, яких досягають

члени громади через підтримку ними школи.

СЗШ № 103 впевнено крокує до ідеалів розвитку громади завдяки участі в

експерименті. Успішно впроваджуються проекти «Волонтерство», «Здорова сім’я

– здорова родина», «Наш мікрорайон – не околиця», працює Школа розвитку.

Метою проекту «Волонтерство» є виховання патріотизму, справедливості,

милосердя. Учні школи залюбки беруть участь в акціях доброти «Діти України –

дітям Сходу», «Чистофест» – зроби свою країну чистою», «Жінки України –

жінкам країни», «Допомога воїнам АТО», «Збери макулатуру – допоможи

солдату», «Щаслива лапа» – допомога безпритульним тваринам. Ця робота дала

хороші результати: підвищилась громадська активність мешканців мікрорайону,

пробуджується щире бажання допомагати людям.

17

Школа розвитку ставить завдання навчання, самовдосконалення,

саморозвитку особистості впродовж всього життя. Цікаво проходять тренінги для

старшокласників і випускників: «Мета і цілі у житті», «Управління часом», «Як

обрати професію», «Фінансова грамотність», «Можливості для молоді»; тренінги

для батьків: «Моя дитина йде до школи», «Як управляти часом», «Використання

можливостей інфраструктури мікрорайону для розвитку дитини і дорослого».

Висока зацікавленість підлітків і дорослих, встановлення добрих взаємовідносин

між представниками різних поколінь, прагнення вчитися, самовдосконалюватись,

обмінюватись досвідом – кроки до розвитку кожного учасника окремо і громади в

цілому.

Актуальним, цікавим і корисним є

робота проекту «Здорова сім’я – здорова

родина», метою якого є утвердження

здорового способу життя, виховання

навичок розумного дозвілля, використання

можливостей кожного, хто прагне до

зростання. Спортивні заходи для мешканців

мікрорайону.

«Наш мікрорайон – не околиця» – саме це стверджує проект, спрямований

на підвищення конкурентноспроможності навчального закладу, мікрорайону,

створення позитивного іміджу в районі та місті. Спільні заходи із працівниками

установ мікрорайону, а саме: «Круглі столи» з працівниками Дарницького

вагоноремонтного заводу з питань профорієнтації, традицій, династій, літературні

вечори спільно з дитячою бібліотекою № 16 та бібліотекою Дніпровського центру

культури та мистецтв, традиційний парад вишиванок, марші миру, концерти для

мешканців мікрорайону у Дніпровському центрі культури і мистецтв «Хай в серці

кожної людини живе любов до України», фестивалі творчих родин – ці традиції

користуються популярністю і виходять за межі мікрорайону. Висока активність та

ініціативність мешканців мікрорайону, зацікавленість кожного в участі,

підвищення пізнавальної та громадської активності, зміцнення родинних

зв’язків – такими результатами може пишатися школа сьогодні.

Співпраця з Дніпровським центром культури і мистецтв, Громадською

приймальною депутата Київради Тесленка П.П., Київським професійним ліцеєм

транспорту, дитячим клубом «Успіх», дошкільними навчальними закладами

№ 62, 700, 701, 702, 703, дитячо-юнацькою спортивною школою № 21 дала змогу

бути цікавими для громади, відомими в громаді, корисними для кожного, хто хоче

бути успішним і активним членом суспільства, хто прагне до розвитку, хто

спроможний йти вперед і досягати нових вершин.

18

Терещенко О.В., заступник директора

навчально-виховного комплексу № 30 «ЕкоНад» м. Києва

Автор проекту освітньо-трансляційної

моделі ГАШ НВК № 30 «ЕкоНад» м. Києва

Донська Л.Б.

Філософія «Еконаду» полягає в тому, щоб,

використовуючи можливості впливу на батьків

дітей, які навчаються в навчальному закладі,

стати сполучною ланкою між школою, громадою

та владою, мобілізувати їх ресурси з метою

вирішення проблем громади. Ми переконані, що найповніше громадсько-

орієнтована освіта, яка є вимогою часу, виявляється в закладі, який щиро

відкритий для співпраці і партнерства, є відкритою системою.

Такому підходу сприяє реалізація системи цільових проектів.

Аналізуючи досвід минулих років, колектив НВК знову і знову

переконується у необхідності як комплексного підходу до сформульованих

завдань, так і до комплексного їх вирішення, що потребує дієвих технологій та

методик, які здатні забезпечити систему цільових проектів, що з’явилася

у практиці НВК «ЕкоНад» 1998 року і була захищена та схвалена на

теоретичному рівні у Державній академії керівних кадрів освіти України. Ця

система підтвердила свою ефективність на практичному рівні і визнана 2011 року

НАПН України новаторською.

Проектно-цільова система дозволяє комплексно вирішувати проблеми

навчання та виховання з огляду на нагальну потребу українського суспільства

у громадянах, які можуть не тільки ставити перед собою проблеми, а й грамотно,

на рівні сучасного менеджменту, прагнути їхнього вирішення.

Сімнадцять років використання та постійного вдосконалення цієї системи

переконують в її дієвості, великих потенційних можливостях та здатності до

саморозвитку.

Довгострокові проекти НВК № 30 «Еконад» м. Києва – це багаторічні

програми із щорічним корегуванням форм і методів роботи, мета яких створити

оптимальні психолого-педагогічні, методичні та організаційні умови виховання

соціально-орієнтованої особистості, сприяти саморозвитку та вдосконаленню всіх

учасників навчально-виховного процесу. Учні, батьки, педагогічний колектив,

працівники культури та охорони здоров’я, науковці, діячі спорту, психологи,

19

громадські організації, школи-партнери по ГАШ та ПАШ ЮНЕСКО, випускники

та друзі «ЕкоНаду» – всі залучені до роботи в ході реалізації проектів і є

учасниками проектної діяльності, що створює підстави для творчого застосування

та розвитку з огляду на специфіку принципів ГАШ – школи юних громадян.

Основними за цей час були і

лишаються довгострокові проекти:

«Плекаємо громадян», «Освіта – супер!»,

«Ерудит», «Здоров’я, краса, талант»,

«Партнерство», «Дбайливість», у яких

беруть участь учителі, учні та їх батьки, а

також «Будьмо майстрами» та

«Вимогливість і довіра», які об`єднують

педагогічних працівників НВК та сприяють

їх фаховому зростанню. Довгострокові

проекти охоплюють всі спектри шкільного

життя і, утворюючи систему, сприяють розвиткові всіх учасників навчально-

виховного процесу. Кожен проект діє за певними напрямками виховання свідомої

особистості.

Учні НВК можуть брати участь у акціях будь-яких проектів та бути

лідерами в одному з них. За таким принципом діє учнівське самоврядування.

Таким чином, завдяки діяльності учнів в проектах та існуванню учнівського

самоврядування дотримується акмеологічний принцип виховання – діти

засвоюють найвищі морально-духовні цінності; створюються умови для їх

оптимальної самореалізації, розвитку індивідуальних можливостей і здібностей.

Багаторічний практичний досвід застосування проектної системи організації

життя нашого навчального закладу за проектною системою підказав необхідність

наукового осмислення даної системи для подальшого розвитку важливих

соціальних функцій школи в умовах побудови громадянського суспільства

в Україні. Потенціал для саморозвитку особистості кожного з учасників даної

науково-експериментальної діяльності, покладений в основу ідеї ГАШ, був для

нас очевидним. Питання виникали у зв`язку з ідентифікаційними особливостями

НВК, а саме:

*специфічні характеристики мікрорайону розташування НВК

(культурологічні, демографічні, соціальні);

*функціонування НВК в умовах столичного мегаполісу;

*рівень економічної та політичної стабільності в Державі;

*структура НВК, який об`єднує спеціалізовану школу І ступеня

з поглибленим вивченням іноземних мов і гімназію, тобто учнівський контингент

віком від 6 до 17 років;

20

*особливості навчального плану НВК;

*сталі багаторічні партнерські зв`язки і контакти навчального закладу;

*фахові та психологічні особливості педагогічного колективу;

*наявність освітньо-виховних традицій та традиційних форм педагогічної

діяльності;

*стиль і характер взаємодії педагогічної та батьківської спільноти, ступінь їх

взаємоповаги та взаємодовіри;

*особливості учнівського самоврядування;

*рівень готовності всієї еконадської спільноти до інноваційних змін;

*культурний, освітній та соціальний статус батьків;

*зайнятість учнів у позаурочний час;

*ареал проживання родин учнів;

*наявність та ефективність використання сучасних мережевих комунікацій;

*характер взаємодії школи з місцевою владою та її пріоритети;

*стан та розвиток матеріально – технічної бази НВК тощо.

Навіть далеко не повний перелік особливостей, які визначають оптимальну

модель ГАШ, показує складність моделювання процесу та потребу корегування

його реалізації.

Моніторинг ідентифікаційних особливостей НВК дав можливість розробити

та провадити оптимальну модель ГАШ, яку ми назвали ОСВІТНЬО-

ТРАНСЛЯЦІЙНОЮ. Суть її полягає в тому, що громадсько–активна школа

«ЕКОНАД» через систему освітньо-виховних проектів, до роботи у яких

залучаються учні, батьки й учителі, впливає на формування світоглядних засад

своїх учнів щодо позиції кожного у суспільному житті, визначення власної ролі на

шляху до життєвого успіху, у творенні «території щастя» та виховання почуття

відповідальності за власний вибір. Відповідальними партнерами вчителів у цьому

складному й багатовимірному процесі стають батьки. Подекуди можна

спостерігати процес певного «перезавантаження» стосунків «школа – батьки» на

рівні нової для України дієвої патріотичної ідеології. Тут НВК дає можливість

розкритися та проявитися у конкретних справах (доброчинність, волонтерство,

21

пошукова робота, громадянська освіта, проектні завдання суспільного

спрямування, екологічна діяльність, презентаційні акції тощо) не тільки учням, а

й батькам, піднявши їх громадянську свідомість на якісно новий щабель. Більше

того, родини наших учнів, самі учні виступають активними передавачами нових

поглядів та ідей громадянського, патріотичного спрямування не тільки у своїх

родинах, а й за місцем проживання, проведення дозвілля та на робочих місцях.

Інтереси та проблеми НВК на сьогодні стали близькими для громади, зросла

відповідальність учасників різних заходів. З'явились нові партнери, друзі, зросла

громадська активність школярів.

Найбільшим позитивом для нас є те, що учні нашого навчального закладу

не лише є активними учасниками співжиття громади, а й навчаються визначати

проблему, бачити її реалізацію через конкретний план дій, що формує їх активну

життєву позицію.

Моделюючи освітньо-трансляційну

модель школи, колектив учителів-однодумців

НВК № 30 «ЕкоНад» м. Києва ставив перед

собою мету не просто надавати освітні

послуги учням, а й розвивати громаду,

залучати батьків і мешканців мікрорайону до

вирішення різноманітних проблем, що

ставить перед нами життя.

Ми впевнено стверджуємо, що запропонована нами модель ГАШ реалізує

послідовне поєднання освітніх задач, втілення їх у конкретні справи та

інформування про них із широким залученням небайдужих громадян різних

вікових категорій до громадського життя як під час безпосереднього спілкування,

так і через ЗМІ, у тому числі й мережеві.

Завдяки реалізації даної моделі ЕкоНад став ще більш привабливим для

різних груп соціуму. Педагогічний колектив має високу довіру учнів, батьків,

громадськості до всього, що відбувається. З іншого боку колектив має постійну

підтримку батьків, внаслідок чого розширюються їхні повноваження у навчально-

виховному процесі через традиційні та нові форми роботи.

Отже, створюючи на базі НВК громадсько-активну школу, ми спромоглися

створити заклад, де:

- велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між

гімназією та всіма ресурсами, що існують у громаді;

- значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам;

- розвиваються молодіжний рух та залучення громадян;

- покращується навчання учнів;

- зміцнюються родини та відносини між мешканцями громади.

22

Мезенцева О.І.,

координатор дослідно-експериментальної

роботи СЗШ № 195, співголова ВГО

«Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні»

Сьогодні, переосмислюючи ідеї людиноцентризму, гармонії та цілісності,

все частіше звертаються до філософії освіти та виховання кінця XIX – початку XX

століття. Дитиноорієнтовані педагогічні системи та гуманістичні ідеї Л. Толстого,

С. Шацького, К. Ушинського, В. Сухомлинського, М. Монтессорі, Р. Штайнера,

Дж. Дьюї, С. Френе та ін. набувають зараз нового звучання.

Вальдорфська педагогіка в нашій країні з’явилась порівняно недавно, проте

можна констатувати той факт, що вона впевнено зайняла свою нішу в освітній

системі України, викликає інтерес в педагогічних колах та зацікавленість батьків,

що дає змогу говорити про Вальдорфську школу як про існуючий факт.

Відповідно до наказу МОНмолодьспорту України від 24.12.2012 № 1479 [3]

на базі середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 195 ім. В.І. Кудряшова

м. Києва проводиться дослідно-експериментальна робота за темою: «Формування

цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу

засобами вальдорфської педагогіки».

Центральним поняттям дослідно-експериментальної роботи є «освітнє

середовище». В процесі вивчення та аналізу педагогічного досвіду з проблеми

створення цілісного освітнього середовища ЗНЗ ми уточнювали це поняття, а

саме:

Перша компонента освітнього середовища – це архітектурні особливості

будівлі, устаткування, особлива атрибутика навчальної ситуації (за В. Ясвіним)

[6]; та фізичне оточення – шкільне приміщення, його дизайн, розмір та

просторова структура навчальних помешкань, умови для переміщення і

розміщення учнів (за Г.Ковальовим) [4].

У період становлення Першої Вальдорфської школи у Штутгарті (1919-1925

р.р.) Р.Штайнер приділяв значну увагу не лише психолого-педагогічним та

методико-дидактичним аспектам. Серед його рекомендацій вчителям школи,

нарівні з питаннями організації управління школою, колегіальної взаємодії,

співробітництва з батьками учнів тощо, можна знайти також поради, що

стосуються предметно-просторового оточення – наприклад, щодо тематичного

оформлення класних кімнат, кольору стін у приміщеннях та інші [2]. В

подальшому розвиток вальдорфської педагогіки відбувався саме з урахуванням

єдності та взаємодії усіх компонент освітнього середовища, увага до предметно-

23

просторового середовища школи і сьогодні є однією з важливих характеристик

цієї педагогіки.

Опановуючи фізичний простір школи, ми дуже свідомо ставились до цього

питання. Творчою групою викладачів вальдорфських класів разом зі

спеціалістами з питань органічної архітектури була створена концепція дизайну

шкільних приміщень та розроблено план ландшафтного дизайну пришкільної

території.

Разом з батьками, зустрічаючись на канікулах, у вихідні дні за період з

вересня 2012 року ми відремонтували 29 приміщень та почали роботу над

формуванням ландшафту пришкільної території. Усі роботи виконувались

виключно коштами та силами батьківської громади. Але варто зазначити, що

визнання вальдорфських класів у м. Києві надихнуло і світовий рух

Вальдорфських шкіл. На ремонт художньої майстерні та майстерні для

проведення занять з технологій (обробка деревини, міді, каменю, роботи з лозою

тощо), які є невід’ємною частиною будь-якої Вальдорфської школи світу, ми

отримали спонсорську допомогу Благодійного фонду «Друзі мистецтва виховання

Рудольфа Штайнера» (Freunde der Erziehungskunst Rudolf Steiners).

Першу компоненту освітнього середовища ми органічним чином

намагаємось поєднувати з другою, а саме:

Друга компонента - соціальна, визначається особливою формою спільності

вчителя й учня (за В. Ясвіним) [6]; уточнюємо це поняття у формулюванні В.

Рубцова, як форму взаємодії суб'єктів; характер взаємодії: учень-учень; учень-

клас; учень-вчитель-батьки.

Р. Штайнер говорить про виховання як соціальний процес, а школу

розглядає як соціальний організм на основі спільної взаємопогодженої діяльності

педагогів, учнів, батьків, громадськості. А тому всі проекти, які існують

у Вальдорфській школі, є проектами соціальним.

Проект, що пов'язаний безпосередньо з першою компонентою освітнього

середовища, а саме з фізичним оточенням, є соціальний живопис. Це означає, що

і діти, і батьки, і вчителі активно залучались до оформлення приміщень та

створення відповідного кольорового оздоблення. Розпис стін відбувався методом

лесування, тобто накладання тонких прозорих мазків фарби. У такий спосіб колір

змінюється поступово, робота може бути призупинена та потім продовжена на

різних етапах, а значить навіть стіни весь час «живуть».

Важливим дидактичним компонентом вальдорфської педагогіки є

пов’язаність того, що викладається у школі, з життям. Так, скажімо, речі, що

виробляються учнями на уроках ремесел та рукоділля, використовуються учнями,

як правило, у повсякденному житті. Минулого навчального року у

відремонтованій майстерні стартував проект старшокласників «Парти своїми

24

руками (10 та 11 класи)». Цей проект можна розглядати як органічне поєднання

дидактичного, соціального та предметно-просторового компонентів освітнього

середовища Вальдорфської школи. Розробивши проект парт на уроках креслення,

вирахувавши витратні матеріали, вивчивши властивості різної деревини та

врахувавши їхню екологічність, на уроках ремесла учні в урочний та позаурочний

час випилювали та збирали парти власноруч. В цьому проекті поєднались

і трудове виховання, і екологічне, і моральне, адже ці парти тепер уважно

доглядаються, а головне – вони стали продуктом справжньої соціальної взаємодії,

бо парту робили не особисту, а для класу та для школи.

Свята у Вальдорфській школі – це теж соціальні проекти, коли до

організації долучаються не лише вчителі та діти, а й батьки, бабусі та дідусі,

брати та сестри, випускники, друзі та ін.. Колообіг року визначається рядом

загальношкільних свят, де збирається велика дружня громада, де кожному

надається простір для креативної діяльності та взаємодії. Традиційними для

вальдорфської спільноти м. Києва є: всеукраїнський благодійний ярмарок

«Вальдорфське коло», Різдвяні зустрічі, Весняне «Свято ремесел».

Такі заходи стають своєрідним днем відкритих дверей вальдорфської

педагогіки у місті Києві. У програмі свят гості відвідують ярмарок унікальних

вальдорфських іграшок, виготовлених лише з органічних матеріалів: вовни,

бавовни, шовку, дерева, глини та інших дарів природи від найкращих майстрів

з усієї України; знайомляться з основами вальдорфської педагогіки на лекціях

вчителів школи, відвідують виставки учнівських робіт. Гості навчального закладу

занурюються у життя школи, зазирнувши до столярної та образотворчої

майстерень, кабінету рукоділля, зали для занять евритмією, поспілкувавшись

з учнями, відвідуючи концерт, беручи участь у майстер-класах, організованих

майстрами та учнями школи. У програмі свят відбуваються дитячі вистави,

підготовлені вихователями ДНЗ «Софія» (вальдорфська), вистави у виконанні

творчих аматорських груп у складів батьків та вчителів вальдорфських класів,

вистави учнів, що готуються у рамках навчально-виховного процесу. Гості мають

нагоду поспілкуватись у імпровізованих кафе, віддавши своїх дітей до дитячих

кімнат.

Важливо зазначити, що більшість видів діяльності організовується самим

учнями, адже так цікаво та корисно 10 та 11 класу пограти з малюками, 4-6 класам

поділитись з іншими тим, чому навчились самі,

7-9 спробувати себе у якості організаторів

невеликих чайних кафе тощо.

Батьки вальдорфських класів у супроводі

класних керівників створюють і власні творчі

проекти, що стає основою подальшої співпраці

25

батьківського колективу, зануренню в педагогічний процес, сприяє кращому

розумінню власних дітей та стає початком тісної сімейної дружби та подекуди

такі проекти навіть вирішують складні психологічні ситуації та конфлікти.

Так у 2015-16 н.р. відбулись наступні

проекти соціальної взаємодії вчителі-батьки-учні:

1б клас – вистава батьків «Зоряні талери» за

мотивами казки Братів Грімм з використанням

світлових ефектів,

1в клас – вистава батьків «Білий кіт»

за мотивами ірландської народної казки, де взяли участь представники 24 (!)

родин класу,

3б клас – вистава батьків «Вигнання з Раю», де мами учнів для музичного

супроводу організували справжній хор,

6б клас – тіньова вистава за мотивами твору Моріса Метерлінка «Синій

птах», дивовижне видовище, де акторами, режисерами, сценаристами,

перекладачами текстів, авторами світлових ефектів, музичного оформлення були

шестикласники та їхні батьки.

Серед інших форм соціальної взаємодії став волонтерський проект

«Простір творчого розвитку» для дітей-переселенців, який розпочався за

ініціативи вальдорфських вчителів у співпраці з Асоціацією вальдорфських

ініціатив в Україні та Гуманітарним Штабом ГО «Всеукраїнська організація зі

справ вимушених переселенців» ще восени 2015 року на базі національного

заповідника «Софія Київська», та за підтримки Дніпровського районного

управління освіти переїхав у СЗШ № 195.

Події, що змусили багатьох українців залишити свої домівки та будувати

нове життя за інших умов, болісно відгукнулися в наших серцях. На жаль,

за умов, коли родини змушені наново вибудовувати власне життя, творчість

відходить на задвірки. «Простір творчого розвитку» - це об'єднання людей, що

усвідомлюють важливість становлення індивідуальності через творчість, людей,

які прагнуть аби кожна дитина мала можливість розвиватися через мистецтва,

через власну творчу діяльність.

Однією із традицій кожної Вальдорфської школи є сезонні концерти, де

учні демонструють один одному, батькам, гостям частини уроків. Це чудова

можливість як для молодших бачити здобутки старших, так і для старших учнів

поспілкуватись з малечею, а перед батьками розгортається шлях розвитку дитини.

У таких концертах беруть участь у тому числі вчителі та батьки.

Як одне із завдань, що стоять перед учнями впродовж навчання у школі, –

поступове входження в життя громади району, міста, країни, світу. Така

соціалізація відбувається шляхом участі дітей не тільки в шкільних заходах, а й

26

в різноманітних заходах районного, міського, всеукраїнського та міжнародного

масштабу. Так, вже декілька років поспіль ми беремо участь у Всеукраїнській

акції «Зробимо Україну чистою!», до якої долучились й інші навчальні заклади

Дніпровського району.

Педагоги, батьки та учні старших класів цього навчального року разом із

міжнародними організаціями стали організаторами Міжнародної конференції до

30-ліття Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль: початок відліку». До Києва

завітали гості з Німеччини, Австрії, Росії, Чехії. Люди різних професій та різних

поколінь зібрались для пошуку відповіді на екологічні та духовні проблеми

сьогодення. Протягом п’яти днів відбулися ряд лекцій та відкритих заходів, у

рамках конференції був організований Круглий стіл учасників з питань

обговорення глобальних проблем людства та пошуку шляхів їх вирішення, де учні

10 та 11 (вальдорфських) класів виступили з доповідями. Окремим спільним

заходом став виїзд учасників на Київське море та прибирання його узбережжя.

Важливим було те, що основними учасниками конференції стала молодь, яка

приїхала з різних місць України та Європи.

Організація таких проектів стає завданням не тільки педагогів та

адміністрації, а й батьківської громади та старшокласників як повноцінних

партнерів соціальної взаємодії.

Третя компонента освітнього середовища, психодидактична, включає

зміст освітнього процесу, організацію навчання (за В. Ясвіним) [6] та програму

навчання, що включає структуру діяльності, стиль викладання і характер

контролю, кооперативні або конкурентні форми навчання, зміст програм

навчання (їх традиційність, консерватизм, гнучкість) (за Г. Ковальовим) [4].

Окрім загальношкільних проектів кожен клас має і свій власний проект,

який безпосередньо пов'язаний із третьою компонентою освітнього середовища –

методико-дидактичною, із змістом навчання у Вальдорфській школі. А саме:

5 клас: Всеукраїнський фестиваль Вальдорфських шкіл «Олімпійські ігри»;

6 клас: Всеукраїнський фестиваль Вальдорфських шкіл «Історія раннього

Середньовіччя»; 7 клас: Живописна практика «Вулицями Львова»; 8 клас:

Всеукраїнський фестиваль театральних проектів Вальдорфських шкіл, де

27

реалізовуються міждисциплінарні зв’язки у соціальній взаємодії та відбувається

глибоке занурення у навчальний матеріал.

Глобальна мета освіти – формування не тільки того, що знає людина, але

передусім самої людини, підготовленої до життя і випробуванням, до розуміння

інших людей і культур.

Поняття «освіта» в контексті гуманістичної парадигми переживає суттєву

трансформацію. Освіта є складовою виховання, але дещо вужчою категорією. Під

нею розуміють усе те, що сприяє формуванню світогляду особистості, її

професійних знань, навичок і вмінь. Освіта – сукупність знань, умінь, навичок,

поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил та

практичної підготовки, що досягаються в результаті цілеспрямованої навчально-

виховної роботи [5].

Визначаючи концептуальні засади теорії освіти в Україні, І. Зязюн [2]

зокрема пише: «Смисл і ціль освіти - людина у постійному розвитку, її духовне

становлення, гармонізація її відносин з собою та іншими людьми, зі світом...

Система освіти створюється для людини, функціонує і розвивається в її інтересах,

слугує повноцінному розвитку особистості і в ідеалі її призначення – щастя

людини».

Завдання, яке ставить перед собою вальдорфська педагогіка, – досягти

цілісності у формуванні особистості, гармонізувати різновекторний вплив

педагогічних, соціальних та предметно-просторових впливів на дитину.

Працюючи в режимі дослідно-експериментальної роботи, наш навчальний

заклад має нагоду відпрацювати методичні засади вальдорфської педагогіки,

адаптувати ідеї до реалій українського сьогодення та поділитись її надбаннями

з вітчизняними освітянами.

Література

1. Дячок О. М. Принципи формування архітектури шкіл з нетрадиційними методами навчання:

автореферат … канд. архітектури: спец. 18.00.02. – К., 2000. – 20 с.

2. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні // Педагогіка і психологія

професіональної освіти. 2000. № 1. С.12-13

3. Інформаційний збірник для директора школи та завідуючого дитячим садочком №20(28),

2014. Київ: РА «Освіта України», 2014, 208 с.

4. Ковалев Г.А. Субъективная оценка студентами образовательной среды вуза / Дис. канд. пед.

наук: спец. 13.00.01. – М., 1996.

5. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

6. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. – М., 1997. – 366 с.

28

Сидоренко Н.А., заступник директора

районного науково-методичного центру управління освіти

Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

Останніми десятиліттями більшість країн світу змінює свій погляд на

розуміння та забезпечення якісної освіти для дітей з особливими освітніми

потребами. Відбуваються зміни в законодавсті і в Україні, яка ще у 1991 році

визнанала Конвенцію ООН «Про права дитини».

У програмі дій Саламанської декларації 1994 року, яка містить заклик до

урядів всіх країн затвердити на законодавчому рівні принцип інклюзивної освіти

та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо не має виняткових

випадків, які унеможливлюють це, зазначається: «Інклюзивна школа – заклад

освіти, який забезпечує інклюзивну модель освіти як систему освітніх послуг,

зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та

форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків,

співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних

освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі». В

Україні впровадження інклюзивного навчання визнано пріоритетним напрямком

розвитку освіти.

У 2016-2017 навчальному

році у загальноосвітніх

навчальних закладах

Дніпровського району

навчається 664 дитини з

інвалідністю:

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів освіти Дніпровського району,

в яких навчаються та виховуються діти з особливими освітніми потребами

достатньо розгалужена.

В районі функціонує:

- 6 загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним навчанням;

- 2 спеціальні школи-інтернати:

спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 18 для дітей з

порушенням слуху;

29

спеціальна школа-інтернат № 26 для дітей з вадами у розумовому

розвитку;

- мовленнєві класи в спеціальній школі-інтернат № 18.

З метою забезпечення інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в

загальноосвітній простір у 2016-2017 навчальному році в навчальних закладах

Дніпровського району створені інклюзивні класи:

Спостерігається позитивна динаміка включення дітей з особливими

освітніми потребами в інклюзивне середовище:

Створена в навчальних закладах Дніпровського району інклюзивна модель

освіти охоплює:

систему освітніх послуг, зокрема – адаптацію навчальної програми

та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання,

використання існуючих у громаді ресурсів, залучення батьків;

співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до

потреб дітей;

створення сприятливої атмосфери у дитячому колективі.

30

Створена чітка взаємодія всіх ланок у підтримці дитини з особливими

освітніми потребами в інклюзивному просторі:

управління освіти, ПМПК, РНМЦ дошкільні та загальноосвітні навчальні

заклади спеціальні навчальні заклади психологічні служби системи освіти

батьки (особи, що їх замінюють) громадські організації ІРЦ (інклюзивні

ресурсні центри).

Для забезпечення

всебічного розвитку дитини з

особливими освітніми потребами

в інклюзивному середовищі

використовуються всі можливі

ресурси, зокрема: територіальні

реабілітаційні центри; соціальні

служби для дітей, сім’ї та молоді;

спеціальні дошкільні та

загальноосвітні навчальні

заклади; медичні установи;

позашкільні заклади освіти;

громадські організації; ІРЦ (інклюзивні ресурсні центри).

Уперше в районі інклюзивне навчання для дітей з порушенням мовлення

було організовано в ЗНЗ №№ 141, 184 (впровадження результатів дослідно-

експериментальної робота за темою «Соціальна адаптація та інтеграція в

суспільство дітей з особливими потребами (вадами мовлення) шляхом організації

інклюзивного навчання та виховання в загальноосвітніх навчальних закладах»,

яка здійснювалась впродовж 2010-2015 років). Щороку зростала кількість

інклюзивних класів та дітей з особливими освітніми потребами в них:

31

У цих закладах запроваджено системний кваліфікований психолого-

педагогічний супровід дітей, які перебувають на інклюзивному навчанні, та їх

батьків. Враховуючи індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності

дітей з особливими освітніми потребами, учням надається додаткова корекційна

допомога, здійснюється психолого-педагогічне супроводження психологами,

логопедами, соціальними педагогами.

Для роботи в інклюзивних класах вчителі застосовують різноманітні засоби

та прийоми викладання матеріалу, перевірки знань, методи концентрації уваги,

розробляють індивідуальні картки, використовують ІКТ. Учні з особливими

освітніми потребами постійно залучаються до позакласної роботи: відвідують

майстер-класи, музеї, екскурсії, беруть участь у художній самодіяльності.

Організувати діяльність учнів з особливими освітніми потребами на уроці та в

позаурочний час допомагають асистенти вчителя.

Інклюзивна освіта дала поштовх багатьом вчителям для подальшого

саморозвитку, вдосконалення своєї майстерності. Усі питання з приводу навчання

та корекційно-розвивальних занять дітей з особливими потребами вирішуються

на робочих зустрічах лідерської групи, до якої входять вчителі, адміністрація,

логопед, психолог, батьки дітей.

Спеціальна школа-інтернат № 26 м. Києва вдало впроваджує в навчально-

виховний процес результати 2-х експериментальних досліджень регіонального

рівня: «Інтеграція дітей із синдромом Дауна в спеціальне освітнє середовище

(2011 – 2016)» та «Вплив баламетрики на психофізичний розвиток дітей з

особливими потребами у навчально-корекційному процесі (2011 – 2014)».

Адміністрація та педагогічний колектив школа-інтернату № 26 постійно

проводять консультації з фахівцями в галузі спеціальної та інклюзивної освіти

Голландії та США, співпрацюють з НБО «Даун-синдром». Крім того, у 2016 році

спеціальній школі-інтернату № 26 м. Києва надано статус експериментального

навчального закладу всеукраїнського рівня для проведення дослідно-

експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади створення моделі

психолого-педагогічної та соціальної реабілітації й інтеграції дітей із загальними

розладами (спектр аутизму)» (наказ МОН від 01.09.2016 № 1059).

Метою створення інклюзивного середовища в навчальних закладах

Дніпровського району було забезпечення дітей з особливими освітніми потребами

спеціальним розвивальним середовищем, стимулювання розвитку наявних

здібностей, формування пізнавальних інтересів, збагачування життєвого досвіду

дітей. Найважливіше підготувати дітей до дорослого життя, до продуктивної

участі в житті суспільства в майбутньому.

32

Тимошенко С.О., заступник директора

Русанівського ліцею м.Києва

Ситуація нашого часу багато в чому схожа на освічене Середньовіччя,

з тією тільки різницею, що ступенів невизначеності більше. Тому учневі

необхідний провідник. Цим провідником і посередником може бути тьютор, який

служить цінностям свободи та прагненням до знань: підтримує в сучасній

культурі ідею індивідуальності; посередник між культурним та індивідуальним,

індивідуальним і корпоративним. Тьютор реформує освітній простір під завдання

індивідуалізації освіти. Ним може бути той, хто сам пройшов шлях

самовизначення в освіті, має досвід активності та ініціативності.

«Не йди попереду мене – я можу не встигнути. Не йди позаду мене – я можу

завести не туди. Просто йди поруч зі мною і будь моїм другом». Ці слова А.Камю

стали актуальними для педагогічного колективу Русанівського ліцею, який з

березня 2016 року спрямував свої зусилля на пошук нових форм і методів роботи.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2016 № 217 затверджені

заявка та програма Русанівського ліцею щодо проведення дослідно-

експериментальної роботи на 2016-2021 роки за темою «Організаційно-

педагогічні умови впровадження тьюторських технологій в систему ранньої

профілізації учнів ліцею». Колектив ліцею доєднався до 12 шкіл-учасників цього

експерименту, зокрема з Кривого Рогу, Дніпропетровська, Харкова, Тернополя,

Київщини. Наукове керівництво здійснює кандидат технічних наук, президент

Тьюторської асоціації України, міжнародний експерт з тьюторства Ветров С.В.

Науковими консультантами стали: Бех І.Д., доктор педагогічних наук, дійсний

член НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України;

Кириленко С.В., кандидат педагогічних наук, начальник відділу дослідження

підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти МОНУ; Тодосова Г.І.,

кандидат наук з державного

управління, заступник начальника

управління освіти Дніпровської

районної в місті Києві державної

адміністрації.

Підготовчий етап розпочався

з науково-методичного семінару

«Організаційно-діагностичний супровід

33

та інструментарій експерименту», який для вчителів ліцею провів доцент

Київського університету імені Бориса Грінченка, президент «Тюторської асоціації

України Вєтров С.В.

Зрозумілим стало поняття «тьюторський супровід», що передбачає

педагогічну діяльність по індивідуалізації освіти, спрямовану на виявлення та

розвиток освітніх інтересів учня, пошук освітніх ресурсів для створення

індивідуальної освітньої програми, роботу з освітнім замовленням сім'ї,

формування навчальної й освітньої рефлексії учня. У рамках програми вчителі

стали активними учасниками засідань Тьюторської асоціації; слухачами курсу

«Введення до тьюторської технології».

Тьюторські технології, які сьогодні вибудовують і прагнуть відтворювати

учасники педагогічного співтовариства, спрямовані на реалізацію ідеї

індивідуалізації, враховуючи при цьому, що будь-яке навчання не може бути

ефективним без урахування індивідуальних особливостей учнів. Це так, але крім

індивідуалізації, наше розуміння тьюторства, – це принцип відкритості освіти.

В Україні відбувається суттєва інституційна ломка сфери освіти, істотно

змінюються вимоги батьків до результативності освіти, його змісту. Суспільний

інтерес зміщується з традиційних питань навчання в бік освітнього контенту. У

рамках експерименту розпочато роботу щодо створення тьюторських ресурсних

карт вчителів і сформульовані базові поняття тьютора для впровадження

вчителями ліцею у навчально-виховний процес. Зокрема, тьютор:

спрямовує виявлення й підтримку освітніх інтересів учня;

організовує учня в проектну, ігрову, індивідуальну діяльність у процесі

освіти;

допомагає в реалізації власної освітньої ініціативи;

здійснює допомогу в оформленні, аналізі та презентації учнем своїх

навчальних і освітніх досягнень;

організовує індивідуальну та групову самопідготовку учнів;

аналізує освітні успіхи учня, проблеми під час діяльності;

проводить моніторинг освітньої діяльності тьюторанта;

допомагає учням оцінити ефективність навчання;

організує зворотний зв'язок з іншими суб'єктами освітнього процесу;

допомагає учню здійснювати рефлексію свого освітнього руху;

надає допомогу в самовизначенні подальшої освіти.

Найближчим часом прогнозується технологічна революція. Величезні маси

людей будуть викинуті зі сфери обслуговування й замінені роботами, які

виконуватимуть стандартні функції. Обслуговуюча техніка коштуватиме дешево,

а людей, які позбулися роботи, підбере Інтернет-мережа. Тому їм знадобляться

зовсім інші знання.

34

По-перше, комунікаційні навички, вміння знаходити спільну мову в різних

обставинах. Уміння не просто говорити, а домовлятися, вибудовувати систему

відносин. Потрібно буде розвивати навички комунікаційного менеджменту і

обов'язково знати іноземні мови, особливо англійську. Коли батьки говорять

дитині: «ну що ти там сидиш біля комп'ютера, почитай краще книгу», вони не

розуміють, що дитина напрацьовує той досвід, який знадобиться через кілька

років.

По-друге, потрібні будуть добрі знання математики. Не заради самої

математики, а заради розуміння алгоритму, чіткості, структурованості і того, як

влаштований штучний інтелект. Інформації так багато, і вона така різна, що без

навичок роботи з нею взагалі складно що-небудь зрозуміти й зробити.

Знадобиться вміння обробляти потрібну інформацію, структурувати її, виділяти

головне, відкидати непотрібне.

Найбільш доступним є спосіб організації умов для розвитку обдарованої

особистості в межах звичайного класу, але за індивідуальними програмами. Саме

він дає змогу розвивати не тільки обдарованість, але й охопити значну кількість

дітей із «потенційними можливостями», тобто прихованими, існуючими, але не

розвинутими можливостями (інтелект, креативність, розвинуті розумові здібності

тощо). Цю тезу педагогічний колектив взяв за основу, щоб визначити

необхідність організації системи роботи з учнями, які навчаються у

Русанівському ліцеї й мають потенційні здібності в досягненні високих

результатів у різних галузях знань, але в основному за профілем навчання.

Психолог Ільяш Аліна Вікторівна склала

програму занять для семикласників «Портфоліо

особистісного самопізнання» та провела діагностику

індивідуальних особливостей, дослідження рівня

різних типів мислення та креативності. Тип мислення

– це індивідуальний спосіб переробки інформації.

Сучасні психологи виокремлюють чотири базові типи

мислення, кожен з яких має специфічні

характеристики: образне, символічне, знакове,

предметне. Незалежно від типу мислення людина

може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей).

Профіль мислення, що відображає способи переробки інформації та рівень

креативності є найважливішою індивідуальною характеристикою людини, яка

визначає її стиль діяльності, схильності, інтереси та професійну спрямованість.

Незважаючи на різні визначення тьюторства, ми інтерпретуємо його як

супровід процесу індивідуалізації учнів. Супроводжувати – значить йти разом,

бути поруч і допомагати. Учень повинен сам здійснити якусь «освітню пробу»,

35

результати якої стануть потім предметом його спільного аналізу з тьютором.

У рамках курсу «Технології саморозвитку» проведені діагностичні дослідження

видів обдарованості (за методикою Гілфорда) учнів 7 класу. Цей, перший етап

роботи став цікавим відкриттям для його респондентів. Як сім кольорів веселки,

завжди милують наше око, так і відсотки підрахунку склались у різні види

унікальності, серед яких: лінгвістичний, логіко-математичний, просторовий,

внутрішньоособистісний, рухово-кінестетичний, міжособистісний, музичний.

Після рефлексії отриманих результатів, розпочались інтерактивні заняття,

націлені на усвідомлення та розуміння своїх особистісних характеристик,

інтересів та можливостей. Учні вчаться створювати свої особистісні ресурсні

карти, досліджувати та систематизувати знання про себе.

Традиційне мислення пов'язане із аналізом,

судженнями і суперечками. І якби світ навколо нас був

достатньо стабільним – цього було б достатньо. Проте,

зважаючи на реалії мінливого світу, де стандартні

рішення можуть виявитися неадекватними, потрібні

нові підходи і рішення. Відчувається потреба творчого

мислення, мислення конструктивного, яке дозволяє

створювати та знаходити нові шляхи розвитку. Ми

створюємо свій майданчик, де молоді таланти

матимуть змогу не тільки «використовувати»

інформацію, а й добувати її, як руду; фільтрувати,

аналізувати, збагачувати, конструювати і застосовувати.

Основними принципами тьюторської діяльності є:

Гнучкість – орієнтація на розширення контактів, вибір форм та методів;

Циклічність – забезпечення послідовного та своєчасного розвитку

пізнавального інтересу;

Індивідуальність – врахування особистісних запитів та інтересів;

Відкритість – управління власною пізнавальною та освітньою діяльністю.

Важливим для здійснення цілей і завдань тьюторського супроводу є

співпраця педагогів, психолога, класних керівників, адміністрації та їх

компетентність. Бо кожен відіграє свою роль у цьому процесі. З цією метою

розпочала роботу «Школа тютора». Вивчаємо теорію та разом з вихованцями

опрацьовуємо технологічні практики тьюторства.

«Горизонти» (створення умов для формування учнем образу майбутнього,

мотивація освіти, виявлення сильних сторін особистості для розв'язування

поставленої мети);

«Дзеркала» (створення умов для рефлексивно-аналітичної діяльності,

36

форми організації освітнього процесу, відкриті форми організації моніторингу,

методи аутентичного оцінювання);

«Бумеранг» (методика співвідношення мети та результатів, відкриті форми

моніторингу поточних результатів);

«Виклики» (дії в ситуації невизначеності, створення ситуації подолання,

проектування зони найближчого розвитку);

«Рефлексія» (аналіз способів побудови, реалізації та оцінки індивідуальної

освітньої програми, проектування перспектив).

Організація тьюторського супроводу надасть можливість розвивати

ініціативного учня, починаючи від ставлення до власної освітньої діяльності, та

проектування образу свого майбутнього, до культури та історії нашої країни.

Тому цінним і соціальним прагненням вважаємо формування:

предметної компетентності – бази для подальшого професійної освіти

відповідно освітнім запитам і планам на майбутнє;

управлінської компетентності – способів організації індивідуальної та

колективної діяльності (планування, проектування, дослідження, творчість),

оформлення продуктів діяльності (проект, дослідження, презентація);

комунікативної компетентності – способів використання різного роду

ресурсів для здійснення своїх задумів (людського ресурсу, ресурсу

інформаційних систем, колективної розумової діяльності та ін.);

соціокультурної компетентності – способів соціалізації, включення в різні

освітні, професійні та інші спільноти;

професійної компетентності – відповідального вибору сфери майбутньої

діяльності.

Отже, тьюторський супровід покликаний створити такі умови, які сприяють

не лише розвитку цілісної системи універсальних знань, умінь і навичок, але й

розвитку індивідуальної активності учня шляхом самоосвіти, самопізнання,

саморозвитку, самовизначення, самостійності, здатності до успішної соціалізації,

майбутньої адаптації на ринку праці і самореалізації в житті. Діти мають набути

унікальні здібності, не бути схожими один на одного. У цьому завдання

впровадження в наше життя тьюторського супроводу.

Чи потрібні тьютори в наш час? Сьогодні багато сперечаються, чи треба

вводити в освітній процес посаду тьютора, адже це той же вчитель, тільки він

орієнтований не на групу учнів, а на конкретну особистість.

Безумовно! Але тьютор організує тьюторантові комфортні умови для

навчання і розвитку. Завдяки впровадженню в систему освіти таких фахівців

можна кардинально змінити навчальний процес. Це і є завданням нашого

експерименту.

37

Острожинська Л.С., заступник директора

навчально-виховного комплексу «Домінанта» м. Києва

Ми живемо в період інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних

технологій, які міцно ввійшли в наше життя. Інформатизація суспільства є

перспективним шляхом до економічного, соціального й освітнього розвитку. Нові

форми організації діяльності й управління, нові види технологій охоплюють різні

сфери життєдіяльності людства. Тому сучасна молода людина мусить уміти

швидко й успішно адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних

змін. Актуальним завданням сучасної системи освіти України є підвищення рівня

якості знань учнів. Сьогодення вимагає, щоб освіта давала дітям нові життєві

стратегії, життєву компетентність, сприяла мобільності їхньої соціальної

поведінки, тому що саме це дозволяє особистостям долати кризові ситуації,

обирати свій шлях у майбутньому.

Діти – найдорожче багатство кожної родини та кожної людини, вони – надія

на щасливе майбутнє нації. Сьогодні в школі навчається покоління дітей, яке

живе в інформаційному суспільстві, у

цифровому середовищі, і тому важливо

переосмислити самоцінність знань і

самодостатність учителя як джерела

інформації.

Ознайомившись із багатьма сучасними

інноваційними методиками навчання,

педагогічний колектив НВК «Домінанта»

прийняв рішення про впровадження в навчально-виховний процес науково-

педагогічного проекту «Інтелект України».

Із упровадженням в практику роботи методик навчання Проекту ми

забезпечуємо розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, а

також створюємо умови для розвитку талановитої, обдарованої молоді, залучення

її до систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної

роботи. Проект дає ґрунтовні знання, міцний фундамент для розвитку інтелекту

та майбутньої реалізації дітей у соціумі. Упровадження в навчальний процес

науково-педагогічного проекту «Інтелект України» дозволяє підвищити

якість навчання й освіти, відкриває можливості впровадження абсолютно нових

методів викладання.

Діти класу вчителя Журби Л.О., які навчаються за методикою Проекту

виявляють високий рівень мотивації до навчання, сформованого якісного

швидкого й усвідомленого читання, математичних здібностей, розвитку логічного

мислення, пам’яті, комунікативних і життєвих компетенцій. Навчально-виховний

38

процес у класі, який працює за проектом «Інтелект України», здійснюється

відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі Типових

навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Проектний клас працює за авторськими навчально-методичними комплектами

(навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, підручники, посібники,

зошити з друкованою основою, мультимедійні засоби-аудіо- та відеоматеріали),

що спрямовані на реалізацію навчально-виховних завдань Проекту відповідно до

вікових можливостей академічно здібної та обдарованої молоді, мають

відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та видаються за

позабюджетні кошти.

Сутність науково-педагогічного проекту «Інтелект України» полягає не

в насиченні дитини поглибленими знаннями, а в набутті нею, насамперед,

необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення,

самоконтролю та самооцінки, у розвитку процесів пізнання (сприйняття, пам’яті,

мислення, уяви й уваги) та у вихованні таких важливих якостей особистості, як

цілеспрямованість, працелюбність, організованість, наполегливість, воля тощо.

Аналіз засвідчив, що поєднання класичної та інноваційної систем навчання,

розроблених авторами науково-педагогічного проекту «Інтелект України»,

сприяють розвитку кожної дитини.

Методи, форми, завдання Проекту спрямовані на високий рівень

інтелекту дитини. Але, як свідчить практика впровадження цих методик навчання,

така система дає унікальний результат, сприяє максимальному розвитку творчого

потенціалу середньостатистичного школяра. Навчаючись за цим Проектом, учні

не отримують знання в готовому вигляді, а здобувають їх шляхом відкриття, через

самостійну і практичну діяльність, де кожен учень постійно перебуває в стані

пошуку, уміє знайти необхідну інформацію, щоб розв’язати проблему. Таке

активне навчання передбачає застосування різноманітних методів, які

стимулюють пізнавальну активність учнів. Програма Проекту дає вчителю

інструментарій для конструювання діалогічної взаємодії з учнями на уроці (різні

пошукові завдання, евристичну бесіду, створення проблемних ситуацій), сприяє

розвитку пізнавального інтересу в дітей, формуванню розумових дій. Кожне

навчальне завдання має прикладне значення: якщо це задача, то вона пов’язана з

життєвою ситуацією, якщо літературний твір,

він містить науково-пізнавальну інформацію,

якщо казка, то йдеться про моральні цінності.

Вивчаючи літературний твір, учні мають змогу

подивитися на карті, де народився письменник,

переглянути відеоматеріал про його дитячі роки,

рідну домівку. Крім того, вивчаючи пісню, казку

39

чи оповідання учні мають змогу переглянути відеофільм про рідний край.

Упродовж кожного уроку в ході отримання базових знань школярі беруть участь

у музичних паузах з елементами фізичних вправ і танцювальних рухів, виконують

вправи для очей, органів дихання, застосовують рефлексуючі та релаксуючі

елементи навчання. Відповідно до структури уроку в проектному класі після 25

хвилин заняття передбачено проведення додаткової спеціальної п’ятихвилинної

перерви, спрямованої на профілактику захворювань зору, постави та зняття

психоемоційного напруження. Фізкультхвилинки мають змістове, а саме

патріотичне навантаження, вони розроблені в українському стилі з урахуванням

народних звичаїв у формі віршованих рядків, пісень, прислів’їв і підкріплені

відеоматеріали про історичні факти чи традиції українців.

Важлива роль упровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект

України» полягає в його спрямуванні на засвоєння духовного багатства, яке

створювала українська нація. За допомогою різноманітних форм і засобів,

принципів інтеграції, на яких цікаво для дітей побудовано уроки, здійснюється

виховання національної свідомості в підростаючого покоління, прищеплення

моральних ідеалів і ціннісних орієнтирів. Учні із задоволенням включаються в

роботу, вчаться робити висновки, висловлювати свої судження, давати оцінку,

творчо працюють з матеріалом, що спрямований на виховання сучасної

повноцінної, високоморальної особистості. Проект дає змогу реалізувати одне з

найважливіших завдань – пробудження й виховання в кожному учневі

патріотичних почуттів, високої національної ідеї, християнської моралі та

відновлення історичної пам’яті українців, глибокого усвідомлення власної

національної належності, відчуття єдності зі своїм народом, залучення до таких

високих цінностей, як:

любові до батьків та рідної землі;

любові до рідної мови, культури, народу, народних традицій та звичаїв;

любові до України, готовності творити задля кращого її майбутнього.

Наші учні навчаються, творять, досліджують, вчаться долати труднощі.

Результати, новизну й цінність Проекту позитивно оцінили не тільки вчителі, а й

батьки, що повірили в цей Проект. Батьки схвально відгукуються, зазначаючи, що

методи навчання за цією програмою виправдовують себе доступністю поданої

інформації, ілюстративністю, темпами здобуття учнями знань. Вони переконані,

що Проект краще сприяє розвитку пам’яті й мислення, отриманню більш

глибоких знань, викликає інтерес дитини до здобуття знань. Радіють, що діти із

задоволенням ходять до школи, діляться з ними тим, що засвоїли.

Вважаємо, що оцінкою цих методик є бажання учнів іти до школи,

навчатись, а також упевненість батьків у якості та ґрунтовності отриманих дітьми

в школі знань і набутті вихованцями життєвих компетенцій.

40

Плієнко В.П., заступник директора

навчально-виховного комплексу № 176 м. Києва

Утілюючи у життя наказ

Міністерства освіти і науки України № 24

від 17.01.2015 «Про проведення дослідно-

експериментальної роботи на базі мережі

шкіл», відділ навчання іноземних мов

Інституту педагогіки розпочав

експеримент Всеукраїнського рівня за темами: «Дидактичне забезпечення

варіативного компонента змісту навчання іноземних мов в основній і старшій

школі» та «Формування культурологічної компетентності старшокласників

засобами елективних курсів з іноземної мови».

Одним із базових майданчиків експерименту став навчально-виховний

комплекс № 176 м. Києва (спеціалізована школа І ступеня з поглибленим

вивченням іспанської мови – суспільно-гуманітарна гімназія). Керівниками

експериментальної діяльності у закладі були визначені директор Лукашук В.П. та

заступник директора з навчально-виховної роботи Плієнко В.П. Розпочинаючи

свою роботу у заданому напрямку, комплекс отримав статус експериментального

навчального закладу Всеукраїнського рівня, а науково-методичний супровід та

допомогу в реалізації проекту взяв на себе відділ навчання іноземних мов

Інституту педагогіки НАПН України.

Цілі та завдання перед навчальним закладом стояли досить високі та

складні, проте проектною групою було окреслено шляхи досягнення головної

мети. Насамперед, впродовж першого етапу програми експерименту було

здійснено діагностичну роботу для ознайомлення з проміжними результатами

наукового дослідження відділу навчання іноземних мов Інституту педагогіки

НАПН України з теми «Дидактичне забезпечення варіативного компонента змісту

навчання іноземних мов в основній і старшій школі», проведено анкетування

учнів і вчителів щодо змістовного наповнення навчальних посібників елективних

курсів з іспанської мови та організації

спільної діяльності з відділом.

Колектив навчально-виховного

комплексу ознайомився з проектами

програми елективних курсів і

з концепцією навчальних посібників

з іспанської мови, які готувалися до

друку науковими співробітниками

41

відділу навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України. Після

анкетування учнів та вчителів щодо якості посібників, з’ясувалося, що усі

позитивно ставляться до перспективи впровадження таких курсів у процес

навчання іноземних мов учнів старшої школи. За допомогою анкетування

визначились і деякі проблемні питання. Проаналізовані результати проведеного

анкетування та складена аналітична довідка сприяли визначенню актуальної

тематики для навчальних посібників.

Навчально-виховний комплекс № 176 і відділ навчання іноземних мов

Інституту педагогіки НАПН України розпочали успішну та плідну співпрацю

у межах даного проекту й уклали угоду про співробітництво.

На початку другого етапу експерименту було визначено та науково

обґрунтовано основні напрями дослідно-експериментальної роботи, проведено

підготовку педагогічного колективу до роботи в його умовах, сформовано склад

творчих груп учителів-експериментаторів та складено план їхньої роботи.

Члени творчих груп вивчили та

проаналізували вітчизняний і зарубіжний

педагогічний досвід з проблеми дослідно-

експериментальної роботи. Наступним

кроком стала комплексна діагностика

готовності учасників навчально-

виховного процесу до розроблення,

впровадження й апробування

варіативного компонента змісту навчання

іноземних мов в основній і старшій школі. Далі було розроблено пропозиції щодо

організації науково-методичної роботи з учителями із метою формування

культурологічної компетентності старшокласників засобами елективних курсів.

Завершальним акордом другого етапу стала установча науково-методична

рада з теми «Інноваційна діяльність педагогічних працівників в умовах дослідно-

експериментальної роботи».

Здійснена робота є своєчасною та

надзвичайно важливою. Бо процеси інтеграції

України в європейське та світове товариство,

сучасні соціально-економічні умови розвитку

суспільства висувають усе вищі вимоги щодо

підготовки та формування багатомовної

особистості, яка володіє міжкультурною

комунікацією і поєднує в собі цінності рідної

та іншомовної культур.

42

Культурологічна спрямованість змісту іншомовної освіти у старшій школі

насамперед проявляється в організації спілкування у формі діалогу культур.

У зв’язку з цим зміст навчального посібника елективного курсу з іспанської мови

зорієнтований на порівняння аспектів життя в іспаномовних країнах з

особливостями життя в Україні.

Елективні курси (курси за

вибором) – обов’язкові навчальні

курси, які входять до профілю

навчання, розширюють і

поглиблюють його додатковою

інформацією, обираються самими

учнями відповідно до їхніх

інтересів, уподобань і потреб,

реалізуються за рахунок

шкільного компонента

навчального плану.

Навчальний посібник елективного курсу «Країнознавство: Іспанія і

Латинська Америка» («Bienvenidos а España y América Latina») – книга, яка

розширює межі підручника з іспанської мови, містить новітню інформацію

з даного профілю.

Навчальний посібник створюється на засадах компетентнісного,

комунікативно-діяльнісного, особистісно орієнтованого і культурологічного

підходів. У його змісті враховано іншомовний комунікативний і країнознавчий

досвід старшокласників, набутий ними під час навчання в 1–9-х класах. Тематика,

мовні та мовленнєві засоби, тексти для читання, позатекстові матеріали, система

вправ і завдань, використані в посібнику, зумовлені комунікативними намірами та

інтересами старшокласників, їхніми віковими можливостями. Вони спрямовані на

забезпечення процесу навчання як своєрідної моделі організації спілкування

у формі діалогу культур.

Основною структурною одиницею організації навчального матеріалу

у змісті посібників елективних курсів визначено тематичні розділи. Курс

посібника поділений на два модулі: «Знайомимося з Іспанією» (Descubre España)

та «Знайомимося з Латинською Америкою» (Descubre América Latina), кожен з

яких включає сім тем. У першому модулі представлені такі теми: «Іспанія на

географічній карті світу», «Визначні історичні та культурні місця Іспанії»,

«Відомі постаті Іспанії», «Розмаїття сучасної Іспанії», «Образи туристичної

Іспанії», «Молодь сучасної Іспанії», «Засоби масової інформації». У другому

модулі теми дублюються, з однією лише різницею, що перший модуль

присвячений Іспанії, а другий – іспаномовним країнам Латинської Америки.

43

Автор посібника Басай О.В.

підібрав автентичні тексти

з малюнками та фотографіями до

вищеназваних тем, що містять

інформацію з історії країн, про їх

географічне положення, культуру,

міста, пам’ятки архітектури, про

видатні постаті тощо. Вони

охоплюють достатній мінімум для

формування в учнів

соціокультурної компетентності.

Модулі поділено у форматі «текст-вправи». Така схема є найбільш

доцільною для сприймання та запам’ятовування інформації.

Елективний курс «Країнознавство: Іспанія і Латинська Америка»

(«Bienvenidos а España y América Latina») передбачає розширення і поглиблення

досвіду учнів у спілкуванні іспанською мовою в межах тем країнознавчої сфери,

збагачення діапазону їхніх знань про іспаномовний світ, удосконалення вмінь і

навичок творчої, пошукової, дослідницької та самостійної діяльності.

Експериментальні дослідження

пояснили і передбачили нові чинники

та явища в навчально-виховному

процесі, особливо в культурологічній

спрямованості змісту іншомовної

освіти, тому навчально-виховний

комплекс № 176, окрилений цікавими

ідеями, продовжить впровадження

Всеукраїнського експерименту

за темами: «Дидактичне забезпечення варіативного компонента змісту навчання

іноземних мов в основній і старшій школі» та «Формування культурологічної

компетентності старшокласників засобами елективних курсів з іноземної мови».

І наступним кроком у цій діяльності буде пошуково-формувальний етап.

Таким чином, експериментальна педагогічна діяльність як частина

інноваційної освітньої діяльності допоможе створити в навчальному закладі нову

систему розвитку творчо мислячої особистості засобами компетентнісно

спрямованих життєтворчих технологій.

44

Михайлова О.В., учитель початкових класів

Гуманітарної гімназії «Гармонія» м. Київа

Кілька років я задаю собі питання, чому людство лишається на Землі, чому

не відлітає далеко, не досліджує інші планети, не відкриває нові способи

пересування у величезному просторі? Адже з часів підкорення космосу людиною

минуло більше, ніж півстоліття! За цей час невпізнанно змінилися засоби зв’язку,

обчислення, зберігання інформації, технології створення: мабуть, однаково важко

пояснити теперішній дитині, що таке телеграф і тодішній людині, що таке 3D

принтер. Людство більше зосереджено на відкриттях, які забезпечують власний

комфорт «тут і тепер», ніж на дослідженнях заради пізнання за принципом

«спочатку наведемо порядок вдома, а потім підемо в гості», чи є інша причина?

Стрімкий розвиток науки, техніки, технологій диктує сьогодні вимоги для

системи освіти. Чи досить посилити увагу до програмного наповнення та методів

викладання технічних дисциплін в школі, щоб і забезпечити технічний поступ,

і вийти за межі задоволення запиту скороминучої зручності та комфорту

у науково-технічних студіях, приділивши також увагу задоволенню довічної

людської допитливості щодо світоустрою?

Зараз у багатьох країнах світу впроваджують в дію чи плани поняття STEM-

освіти (від англ. Science, Technology, Engineering, Math) [6], створюють STEM-

спрямовані навчальні центри для дітей різного віку, вчителя діляться досвідом.

Ключові академічні дисципліни з галузі природничих та математичних наук

доповнено розумінням технологій та базовими навичками створення (Engineering)

механізмів та систем [2], [5]. Стрімка еволюція технологій веде до того, що скоро

найпотрібнішими спеціалістами будуть програмісти, спеціалісти в галузі IT,

інженери, технологи, оскільки вже зараз потреба в них у світі зростає вдвічі

швидше, ніж у спеціалістах з інших професій. Навіть в Україні, попри всі

негативні для бізнес-розвитку події останніх років, галузь IT продовжує зростати

річними темпами у 10-20% і є найпривабливішою для інвестицій [10], [11].

Долучення до STEM-професій підтримують як батьки, – мало хто не захоче

для власної дитини майбутнього в стабільній галузі, що розвивається – так і

держави – адже деякі дослідження стверджують, що залучення 1% населення до

STEM-професій підвищує ВВП країни на $50 млрд [9].

В Україні питання STEM-освіти в її шкільному та позашкільному варіантах,

методики, напрацювання, досвід стали темою обговорень фахівців з освіти під час

засідання круглого столу на тему «Можливості реалізації STEM-освіти

в початковій школі» 19/03/2016, засідання Всеукраїнського круглого столу

«STEM-освіта в Україні: від дошкільника до компетентного випускника»

45

22.06.2015 [1], круглого столу «STEM – світ інноваційних можливостей»

20.10.2015 [3], проведення VI Міжнародної науково-практичної конференції

«Інноваційні технології навчання обдарованої молоді» 03.12.2015, тощо. Провідні

українські та міжнародні технічно-орієнтовані компанії долучили напрямок

STEM-освіти до зони своєї корпоративної соціальної відповідальності,

підписавши Меморандум про створення Коаліції STEM освіти [9].

Метою цієї статті є висвітлення важливості формування критичного

мислення як необхідного базису для успішної STEM-освіти, основи якого за

допомогою певних прийомів та методів, можливо і потрібно закладати у віці

молодших школярів та старших дошкільників.

Як ми вже знаємо, гостру освітню потребу у якісному навчанні

сьогоднішніх учнів технічним дисциплінам – математиці, фізиці, інженерії,

програмуванню покликаний задовольнити напрям STEM-освіти. Спеціально

сформовані освітні курси, позашкільні заклади та заняття, де діти створюють

моделі й прототипи: будують мости й дороги, випробують літаки й локомотиви,

тестують роботів та електронні ігри, розробляють власні підводні й повітряні

конструкції. Пропонуємо поглянути на питання STEM-освіти глибше і дещо

з іншого ракурсу.

У фільмі «Марсіанин» головний герой виживає на планеті, яка не підтримує

біологічного життя, та, в різний спосіб використовуючи обладнання й матеріали,

привезені з Землі, культивує марсіанський ґрунт, вирощує врожай, налагоджує

зв’язок, тощо. Звісно, він був вчений, тому й знав, що й як робити, щоб отримати

воду, не втратити повітря і тепло та виростити картоплю. Але чи досить лише

знань?

Якщо опанування STEM-дисциплінами – фізикою, хімією, математикою,

біологією, тощо – вочевидь є необхідним для такого роду виживання, то чи є

знання таких дисциплін достатніми?

Що може дати цьому напрямку школа? Звичайно, поза поглибленими

знаннями з дисциплін природничо-математичного спрямування? Інакше кажучи,

чи вистачить лише академічних знань для виживання на Марсі?

Впевнені, що ні. Потрібне також мислення творця-дослідника, а саме:

вміння аналізувати, застосовувати знання в нестандартній ситуації, покладати цілі

та використовувати «те, що під рукою» задля їх досягнення. Таким чином,

можемо говорити про STEM Thinking – навички критичного мислення, проектний

підхід до розв’язання проблем, іноваційність, експериментальні засади

опанування природничими дисциплінами, різнобічний розгляд явищ, вміння

обирати нестандартний кут погляду та не ставити крапку у вивченні. Саме STEM

Thinking поєднав у фільмі водень з киснем для зволоження марсіанського ґрунту.

46

STEM Thinking розповсюджується не лише на вправляння, наприклад,

у побудові моделей автомобілів чи проведенні хімічних дослідів. STEM Thinking

мусить стати радше загальним підходом до навчання в цілому, роботі з

джерелами інформації, засвоєнню «готових» знань.

Вмінню ставити питання, аналізувати, відокремлювати головне від

другорядного, робити висновки, визначати характерні риси, будувати гіпотези,

доводити, піддавати сумніву і знову доводити можна і треба навчати на кожному

уроці, включаючи також всі дисципліни гуманітарного циклу. Чи може щось

краще за літературу навчити характеризувати персонаж (об’єкт наукового

вивчення) за його поведінкою, краще за мови – формулювати точні визначення,

а краще за мистецтво – знаходити зовнішні форми для побудови моделей?

Розвивати увагу, пам’ять, вміння зосереджуватись, логіку потрібно

з молодший класів, якщо не з дошкільного періоду. Одночасно з опануванням

і розвитком мовлення, виконанням командних завдань, покладанням цілей та

складанням планів їхнього досягнення.

Навчання STEM Thinking у початкових классах складається з кількох напрямів,

основні з яких:

1. Навички користування джерелами. Ми вчимо не обмежуватись лише одним

джерелом як у роботі з «твердими», так і цифровими носіями, зіставляти нову

інформацію з тією, яку вже було отримано, впевнюватись, що не виникає

протиріч. Для критичного мислення немає авторитетів, думки яких не підлягають

перевірці та переосмисленню.

2. Компаративістичні навички. Молодші школярі, ба навіть старші

дошкільнята, засвоївши нескладний алгоритм, цілком успішно порівнюють

предмети або явища, виділяючи схожі риси та розбіжності; з допомогою вчителя,

а потім і самі – знаходять ключові характерні риси. Аналізувати можна все:

художні твори про осінь, агрегатні стани води, відмінкові закінчення, властивості

арифметичних дій, тощо. Що більше поле для застосування компаративістики, то

краще.

3. Світ навколо нас є складною системою зв’язків і взаємовпливів, тому

усвідомлення взаємопроникності явищ та цілісності світу – один з наріжних

каменів STEM Thinking.

Важливо показати дитині множинність істинних відповідей. Наприклад,

дитяча гра «Так чи ні» у її STEM-виконанні не має єдиної відповіді на питання

«Чи можна випити морозиво?». Відповідь негативна, якщо морозиво сильно

охолоджене, відповідь позитивна, якщо його тримали при температурі вище за

0 градусів. Ще один приклад – множинність правильних відповідей за

необхідності виділити «зайве» з ряду нижчеподаних геометричних фігур:

47

«Зайву» фігуру можна виділити і за кольором, і за формою, і за розміром.

4. Наступний щабель – інтеграція знань відразу під час їхнього набуття.

Вивчаючи, скажімо, будову людського тіла ми користуємось іменниками і

прикметниками чоловічого, жіночого та середнього роду, в однині і множині,

літературні твори містять слова, запозичені з іноземних мов, знання з галузі

природознавства, в умові задач завжди є підмет і присудок. Успішним для

виховання STEM Thinking є навчання не за предметами, а за «тематичними

блоками». Phenomenon Based Learning, який застосовується у Фінляндії, має

великі цикли, кожен з яких містить низку пов’язаних дисциплін: «Європейський

Союз» – історію, географію, економіку та мови, «Робота ресторану» –

математику, іноземні мови навички спілкування [7]. У молодшій же школі цілком

природно об’єднати, наприклад, казки Андерсена з географією та історією Данії,

красою Копенгагена [8]. Присвятивши урок якійсь тварині, скажімо, єнотам,

засвоїти де вони живуть і чим харчуються, як це слово звучить іншими мовами,

розв’язати про них задачу, написати текст, навчитись малювати цю тварину та

вивчити пісню. Найкращим чином інтеграції сприяє

високо мотивована діяльність, наприклад підготовка

уроку для інших. Коли третьокласники пробували

себе у ролі вчителя, то з теми «Овоч, звідки ти?»

вони знаходили і географічні, і історичні відомості, і

економічні дані, і літературні та фольклорні твори за

тематикою, не обмежуючись лише галузями

Природознавства та Основ здоров’я.

5. STEM-проекти в «нетехнічних» галузях. Для розвитку STEM Thinking

придатними є багато нетехнічних тем. Наприклад, коли другокласники працювали

над проектом «Річка в війні» до Днів пам’яті та примирення, то для цілей проекту

проведено, по-перше, науково-теоретичну роботу зі з’ясування значення слова

«форсування»; по-друге, «польові» дослідження родинної історії, зокрема участі

прадідів та прабабусь у військових діях, особливо пов’язаних

із форсуванням; по-третє, моделювання ситуації формування. В ході моделювання

для кращого розуміння власне річки як водяної перепони

і її форсування як військової технології, було створено саму ріку, понтонні мости,

укріплення сторони, яка втримує рубіж та дії сторони, яка намагається його

подолати. Таким чином, ми застосували наукове системне опанування знаннями

через науковий експеримент як підхід до навчання.

48

Таким чином, ми досягаємо створення

найсприятливішого ґрунту для подальшої надбудови

знать з галузей STEM, успішної проектної діяльності,

вміння знаходити розв’язання проблем та ставити

нові запитання.

Колись в середині минулого століття прагнення

до опанування космічних просторів розділило

науковців на «фізиків» та «ліриків», віддавши однозначну перевагу першим. Ми

бачимо, що теперішній STEM включає безліч напрямків, створених на стику наук:

астрофізика, біохімія, біомеханіка, математична біологія, тощо. Так само

активного розвитку зазнають напрямки, які вміщують творчий компонент:

промисловий дизайн, архітектура, індустріальна естетика. Всі нобелівські

відкриття створено на стику дисциплін. Протистояння рідко приносить бажані

плоди, натомість як поєднання може дати наслідки не за принципом «1+1=2», а

«1+1=3», чи навіть більше.

Можливо, саме «лірики» зможуть додати сенсу, мети зусиллям «фізиків»,

залучившись до сучасного STEM. Можливо, тепер людство знайде мету для

виходу за межі власної планети, звичної системи, просто за межі.

А на рівні країни навчання STEM Thinking виростить покоління, яке

замінить економічну парадигму «Made in Ukraine», притаманну країні-ресурсу

продукції чи праці на парадигму «Designed in Ukraine»[12] – парадигму країни

з великим інтелектуальним потенціалом, яка створює продукт з найбільшою

доданою вартістю.

Висновки. STEM-освіта є неможливою без здатності до аналізу, роботи

з інформацією, критичного мислення, які ми називаємо STEM-мислення і яке

можливо формувати з раннього віку, навіть до отримання дитиною академічних

знать зі STEM дисциплін. Саме STEM-мислення і покликано ставити запитання,

знаходити нестандартні рішення, вміти дивитись на звичні речі під новим кутом.

Маючи різні здібності та нахили учні матимуть різні успіхи в опануванні

академічними знаннями зі STEM дисциплін, на той час, як STEM-мислення вчить

жити в реальному швидкозмінному світі, вміти реагувати на зміни, критично

мислити і бути розвиненою творчою особистістю.

Список використаних джерел та літератури:

1. Шулікін Д. STEM освіта: готувати до інновацій // Освіта України. – 2015. –

№ 26. – С.8-9.

2. Як надати вашим дітям STEM освіту. 8 кроків до успішного майбутнього. Режим доступу:

http://vynahidnyk.org.

3. Круглий стіл «STEM – світ інноваційних можливостей». Режим доступу:

http://www.imzo.gov.ua.

49

4. Корнієнко О. Про актуальність запровадження STEM-навчання в Україні. Відкритий доступ:

http://elenakornienko.blogspot.com/

5. Кушніров В. STEM-освіта, робототехніка: коли починати займатись дитині? Режим доступу:

http://oxytozen.com/articles/

6. STEM Education. Режим доступу: http://teach.com/

7. Finland schools: Subjects scrapped and replaced with 'topics' as country reforms its education

system. Режим доступу: http://www.independent.co.uk/

8. Казиник М. Система образования глазами музыканта. Режим доступу: http://www.kazinik.ru/

9. Меморандум про створення коаліції STEM освіти в Україні. Режим доступу: http://csr-

ukraine.org/, http://uacrisis.org/

10. IT-отрасль Украины: итоги 2015-го и перспективы 2016-го года от руководителей ведущих

IT-компаний Украины. Режим доступу: http://news.finance.ua/

11. IT in Ukraine: итоги 2014, перспективы 2015. Режим доступу: http://dou.ua/

12. Шеремета П. З лекції «Стратегічний менеджмент» для курсу ЕМВА КМБШ. – 2008.

Остапчук Л.В., учитель фізики, технологій,

Крижанівська С.А., учитель фізики

НВК № 141 «ОРТ» м. Києва

Як не парадоксально,

але в століття науково-

технічного прогресу професія

інженера в даний час не є

популярною. І на факультети

інженерних спеціальностей

конкурс з кожним роком стає

все меншим. У зв'язку з цим в середній школі необхідно починати популяризацію

професії інженера. Що значить бути інженером, чудово сформулював Петро

Леонідович Капіца: «На мою думку, хороших інженерів мало. Хороший інженер

повинен складатися з чотирьох частин: на 25% – бути теоретиком; на 25% –

художником (машину не можна проектувати, її потрібно малювати – мене так

вчили, і я теж так вважаю); на 25% – експериментатором, тобто досліджувати

свою машину; і на 25% він повинен бути винахідником». Уроки мікроелектроніки

дозволять відчути чари в роботі інженера, пройти шлях від ідеї до створення

готового виробу.

На уроках мікроелектроніки учні вивчають основні поняття електрики,

умови проходження електричного струму, струм в середовищах, пристрій і

призначення електричних приладів, вчаться збирати електричні схеми,

створювати нові пристрої. При створенні нових пристроїв учні вчаться їх

проектувати, керувати їх роботою за допомогою програм, коригувати роботу

50

пристроїв, аналізувати інформацію з датчиків, здійснювати налагодження,

проводити випробування. А це вже не просто профорієнтація, це пропаганда

науки найсучаснішими освітніми технологіями.

Учень розуміє фізичний досвід тільки тоді добре, коли робить його сам. Але

ще краще він розуміє його, якщо сам робить прилад для експерименту.

(П.Л.Капіца)

Оскільки людство вже накопичило достатню кількість напрацювань, щоб

винахід нових пристроїв перестало бути долею "божевільних геніїв": тепер це

стало настільки просто, що навіть дитина може зібрати щось своє, унікальне.

Платформа Arduino – яскравий приклад кроку в бік спрощення розробки.

Людина, яка бере її в якості основи свого винаходу, може краще зосередитися на

самій суті свого пристрою, на його функціональності, зручності, надійності,

дизайні.

Платформа користується величезною популярністю в усьому світі завдяки

зручності і простоті мови програмування, а також відкритої архітектури і

програмного коду. Пристрій програмується через USB без використання

программаторов.

Рис. 1. Демонстрація проектних робіт на виставці Kyiv Maker Fair,

створених на платформі Arduino

Arduino дозволяє комп'ютеру вийти за рамки віртуального світу в фізичний і

взаємодіяти з ним. Пристрої на базі Arduino можуть отримувати інформацію про

навколишнє середовище за допомогою різних датчиків, а також можуть

управляти різними виконавчими пристроями.

Будь-яку плату Arduino можна зібрати вручну або ж купити готовий

пристрій; середовище розробки для програмування такої плати має відкритий

вихідний код і повністю безкоштовна.

Мова програмування Arduino є реалізацією схожою апаратної платформи

"Wiring", заснованої на середовищі програмування мультимедіа "Processing".

Плати Arduino мають відносно низьку вартість.

51

Технічно для роботи з нею потрібен лише звичайний USB-кабель і

комп'ютер з операційною системою Windows, Macintosh OSX і Linux. Потім

написати просту Arduino-програму і залити її на плату через USB-кабель.

У підсумку виходить унікальний пристрій, який змушує всіх говорити "Ардуіно –

це здорово! "

При проведенні експериментальних робіт учні поряд з платформою Ардуіно

можуть використовувати і експериментальну лабораторію «Ейнштейн» (рис.2),

що дозволить здійснювати ефективне навчання за сучасними інформаційними і

комунікаційними технологіями.

Рис. 2. Експериментальна лабораторія «Ейнштейн»

Цілі використання лабораторії «Ейнштейн»:

• здійснювати нові підходи в навчанні;

• сприяти формуванню в учнів навички самостійного пошуку, обробки

та аналізу інформації, розкриття творчого потенціалу учнів;

• створення електронного ресурсу, що містить різні види об'єктів

(текстові, анімовані моделі, презентації).

Цифрові лабораторії надають можливість: скоротити час, який витрачається

на підготовку і проведення фронтального або демонстраційного експерименту;

підвищити наочність експерименту та візуалізацію його результатів, розширити

список експериментів; з великою точністю обробити і проаналізувати дані

експерименту; проводити вимірювання у польових умовах; модернізувати вже

звичні експерименти.

Цифрова лабораторія «Ейнштейн» передбачає використання різних

цифрових датчиків, за допомогою яких можна проводити широкий спектр

досліджень, демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати науково-

дослідні проекти, що сприяють вирішенню міжпредметних завдань. Така

лабораторія надає можливість проводити різного роду природничо-наукові

експерименти як у приміщенні навчального закладу, так і за його межами.

Програмне забезпечення для аналізу експериментальних даних є простий,

зручний, інтуїтивно зрозумілий школярам інтерфейс. Цифрові лабораторії з

успіхом використовують для проведення шкільних лабораторних робіт та

досліджень під час експедицій у позашкільний час.

52

У чому полягають переваги віртуальної лабораторії перед реальною?

1. Відсутність необхідності придбання дорогого устаткування. Через недостатнє

фінансування в багатьох лабораторіях встановлено старе обладнання, яке

може спотворювати результати дослідів і стати джерелом загрози для учнів.

2. Можливість моделювання процесів, протікання яких принципово неможливо в

лабораторних умовах. Наочна візуалізація на екрані комп'ютера. Сучасні

комп'ютерні технології дозволять поспостерігати процеси, важко

розрізняються в реальних умовах без застосування додаткової техніки,

наприклад, через малі розміри спостережуваних частинок.

3. Можливість проникнення в тонкощі процесів і спостереження того, що

відбувається в іншому масштабі часу, що актуально для процесів,

які протікають за частки секунди або, навпаки, що тривають протягом

декількох років.

4. Безпека. Безпека є важливим плюсом використання віртуальних лабораторій

в випадках, де йде робота, наприклад, з високими напругами.

5. У зв'язку з тим, що управлінням віртуального процесу займається комп'ютер,

з'являється можливість швидкого проведення серії дослідів з різними

значеннями вхідних параметрів, що часто необхідно для визначення

залежностей вихідних параметрів від вхідних.

6. Економія часу і ресурсів для введення результатів в електронний формат.

Деякі роботи вимагають подальшої обробки досить великих масивів

отриманих цифрових даних, які виконуються на комп'ютері після проведення

серії експериментів. Слабким місцем у цій послідовності дій при використанні

реальної лабораторії є введення отриманої інформації в комп'ютер.

У віртуальній лабораторії цей крок відсутня, так як дані можуть заноситися в

електронну таблицю результатів безпосередньо при виконанні дослідів

експериментатором або автоматично. Таким чином, економиться час і значно

зменшується відсоток можливих помилок.

7. І, нарешті, окрема і важлива перевага полягає в можливості використання

віртуальної лабораторії в дистанційному

навчанні, коли, в принципі, відсутня можливість

відвідування занять в масовій школі.

Використання цифрових лабораторій

сприяє отриманню нових освітніх результатів –

це формування навичок роботи на сучасному

обладнанні дослідної лабораторії; формування і

розвиток дослідницьких умінь; формування

комп'ютерної грамотності.

53

Доценко Т.А., психолог

середньої загальноосвітньої школи № 184 м. Києва

Запровадження мультипрофільного

навчання є одним з основних шляхів

модернізації освіти. Основна мета

профільного навчання – розвантажити

шкільні програми й надати школярам

можливість поглибленого вивчення тих

предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні

їм для подальших життєвих планів. Мультипрофільна

модель передбачає відмову від послуг репетиторів,

оскільки школяр отримує достатню кількість годин на

тиждень з тих предметів, що є необхідними для

складання зовнішнього незалежного оцінювання.

Одним з важливих освітніх аспектів є допрофільна підготовка учнів, під час

якої важливо створити умови для випробування учня в різних видах навчальної

діяльності. Обставини свідчать про те, що для самостійного і свідомого вибору

професії, а саме такий вибір повинні зробити старшокласники, необхідні знання,

уявлення про те, яких особистісних якостей, здібностей вимагає та чи інша

професія. Які можливості вони забезпечують людині для професійної кар’єри і чи

є попит на спеціалістів за тією чи іншою професією на ринку праці.

Допрофільна підготовка має здійснюватись на діагностичній основі і мати

за мету не лише проектування версій вибору профілю, а й формування інтересів,

потреб, самомотивованого самостійного навчання. На цьому етапі важливими є

професійне самовизначення учня, своєчасна оцінка комплексу індивідуальних

особливостей підлітка, урахування його особистісних якостей та мотиваційних

аспектів у підготовці до визначенні навчання за певним профілем. Головне для

учня — усвідомити себе суб'єктом вибору профілю навчання. Тому допрофільна

підготовка потребує психологічного супроводження, соціологічних вимірювань,

нагромадження бази бажаного порівняно з можливим.

Одним з найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і

своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку

дітей та підлітків.

Для реалізації цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

вивчення індивідуальних особливостей учнів, що впливають на вибір їхнього

подальшого життєвого шляху;

надання допомоги учням у самопізнанні й проектуванні життєвого шляху;

надання методичної і консультативної допомоги педагогам і батькам з питань

54

адаптації учнів до особливостей профільного навчання чи поглибленого

вивчення ними окремих предметів;

просвіта педагогів і батьків у питаннях розвитку і самовдосконалення

особистості учня.

Одним із способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної

діяльності, є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити

оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей,

необхідних для тієї чи іншої професії тощо. Окрім тестів, методик, анкет дієвими

та цікавими є вправи, ігри, під час яких учні пізнають краще себе, свої емоції,

переживання, своє сприйняття, сприйняття себе однолітками, своє покликання,

вподобання. Також ігри та вправи чудово згуртовують колектив, покращують

емоційну атмосферу в класі. Тобто граючись і розважаючись можна пізнавати

себе та свої вподобання.

Важливим є компонент самопізнання, який включає процеси самоаналізу,

синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і

професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та

самопрограмування своїх дій за вибором і опануванням профілю.

Характерологічна готовність старшокласника профільного навчання

включає в себе врахування наявних рис характеру учня. Адже сам процес і

результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від

ставлення учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які

визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись

індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому

доцільно виявляти домінуючі риси характеру у зіставленні з вимогами

профільного навчання.

Мотиваційна готовність включає профільні й професійні інтереси, нахили

старшокласника.

Мультипрофільне навчання має ряд переваг:

• навчання в малих учнівських групах (чисельний склад учасників групового

навчання від 12 до 15 учнів);

• кожен учень класу самостійно обирає предмети та їх кількість для поглибленого

вивчення;

• з учнів формуються динамічні групи, де обраний предмет вивчається на

профільному, академічному чи стандартному рівні;

• протягом 2-х місяців учні мають право здійснювати перехід в різні динамічні

групи.

Вибір професійного шляху багато в чому визначає нашу долю. Від того,

наскільки вірно вибраний життєвий шлях, залежить місце кожного серед людей,

задоволеність роботою, фізичне та психічне здоров’я, радість та щастя…

55

Філіпчук О.М., заступник директора

середньої загальноосвітньої школи № 66 м. Києва

«Освіта – основа інтелектуального,

культурного, духовного, соціального,

економічного розвитку суспільства

і держави» (Закон України «Про освіту»)

Профільна освіта в старшій школі, які б форми вона не мала (профільні

класи, мультипрофіль), є цілісною системою підготовки учнів до свідомого

продовження навчання і професійного самовизначення. У чинному на сьогодні

Законі України «Про освіту» стверджується, що «метою освіти є всебічний

розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її

талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних

якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору».

І які б реформи нас не чекали попереду, навряд чи зміниться ця мета.

Практика доводить, що реалізація завдань профільної освіти по суті

неможлива без серйозного, постійного і, головне, системного психологічного

супроводу. Від того, як буде налагоджено і побудовано співрацю адміністрації

навчального закладу, психологічної служби та педагогічного колективу, залежить

розв’язання багатьох питань, з якими неминуче стикається будь-який

освітянський колектив.

Наш навчальний заклад має певний досвід функціонування профільних

філологічних класів, а зараз ось уже 4-ий рік бере участь у регіональному

експерименті з упровадження мультипрофільного навчання в середній

загальноосвітній школі.

На думку переважної більшості фахівців, психологічний супровід

профільного навчання передбачає виконання таких завдань:

1. Моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку

учнів;

2. Поглиблену профорієнтацію учнів;

3. Психологічну діагностику при відборі учнів у профільні (мультипрофільні)

класи.

У свою чергу, в умовах профільності (мультипрофільності) перед

адміністрацією школи у першу чергу постають такі завдання:

1. Організація широкої роз’яснювальної роботи серед учнів та їхніх батьків про

зміст і сутність профільного (мультипрофільного) навчання.

2. Набір достатньої кількості учнів у 10-ті класи. Причому інформація має бути

вже на кінець навчального року, оскільки саме тоді складається навчальний

56

план на наступний навчальний рік.

3. Складання навчального плану для профільних (мультипрофільних) паралелей з

урахуванням можливості внесення до нього змін, якщо виникне необхідність.

4. Організація допрофільної підготовки (форма її здійснення, розподіл годин

варіативної складової з урахуванням майбутньої (профільності)

мультипрофільності тощо)

5. Складання розкладу профільних (мультипрофільних) паралелей з урахуванням

того, що учні можуть змінювати предмети.

6. Підготовка педагогічного колективу до впровадження профільності

(мультипрофільності) (організація роботи «педагогічної майстерні», складання

календарного плану проведення дослідно-експериментальної роботи на

поточний навчальний рік тощо)

Отож, як бачимо, і підготовчий етап, і етап реалізації вимагають тісної

співраці адміністрації школи, педколективу в цілому та психологічної служби.

Завдання останньої полягає у тому, щоб:

1. Допомогти учням зорієнтуватися у ринку сучасних професій.

2. Допомогти школярам визначити свої професійні нахили та узгодити їх зі

своїми життєвими планами на майбутнє.

3. Підготувати учителів, які працюватимуть в умовах профільності

(мультипрофільності).

4. Визначити педагогів, які користуються популярністю серед учнів завдяки

своєму професіоналізму (практика показує, що учні досить нерідко «ідуть

на вчителя»)

5. Провести роз’яснювальну роботу серед батьків, залучивши їх до участі в

експерименті як замовників освітнього продукту.

План спільних заходів адміністрації навчального закладу та психологічної

служби з психологічного супроводу мультипрофільного навчання може бути

таким, як показано у Таблиці 1:

Таблиця 1

Місяць Вид роботи

Вересень 1. ДДО 10 клас (за методикою Є. Климова). Порівняння з результатами попереднього

навчального року. Аналіз вибору предметів для профільного вивчення і

професійних нахилів.

2. Комплексний вхідний моніторинг. Діагностика психологічного рівня готовності

учнів 10-го класу до навчання в умовах мультипрофільності.

3. Анкетування учнів 11-их класів за підсумками 1 року навчання в умовах

мультипрофільності.

Жовтень 1. Аналіз міграційних процесів у змішаних динамічних групах 10-их класів.

2. Анкетування класних керівників мультипрофільних класів щодо ефективності

впровадження експерименту і його впливу на систему роботи класного керівника

3. Індивідуальні консультації учнів та вчителів-предметників з питань роботи в умовах

мультипрофільності.

Листопад 1. Діагностика професійних нахилів учнів 9-их класів.

57

2. Анкетування учнів 9-их класів щодо здійснення допрофільної підготовки (чи

подобається наявна форма (факультативи)? Що не подобається? Чи змінювали

предмети? тощо)

Грудень 1. Оцінка здоров’язберігального потенціалу мультипрофільного навчання(10, 11 клас).

2. Аналіз міграційних процесів у змішаних динамічних групах 10-их класів.

Січень 1. Анкетування учнів 10-их класів за підсумками І семестру навчання в умовах

мультипрофільності.

2. Дослідження самооцінки вчителя-предметника, який працює в умовах

експерименту

3. Індивідуальні консультації учнів та вчителів-предметників з питань роботи в умовах

мультипрофільності.

4. Участь у засіданні педагогічної ради.

5. Проведення тренінгів для педагогів (на основі матеріалу досліджень)

Лютий 1. Діагностика професійних нахилів учнів 8-их класів.

2. Анкетування учнів 8-их класів щодо здійснення допрофільної підготовки

(чи подобається наявна форма (факультативи)? Що не подобається? Чи змінювали

предмети? тощо)

Березень 1. Пріоритети у навчанні учнів 7-го класу (які предмети в майбутньому хотіли б

вивчати розширено)

2. Проведення тренінгів для педагогів (на основі матеріалу досліджень)

Квітень 1. Анкетування учнів 9-го класу щодо вибору форми подальшого навчання (чи йдуть у

10-ий клас? Які предмети оберуть? Тощо)

2. Вивчення запитів батьків учнів 9-их класів.

Травень 1. Комплексний вихідний моніторинг в 10-ому класі. Самооцінка навчання учнів 10

класу в умовах мультипрофільності. Оцінка батьків.

2. Аналіз міграційних процесів у змішаних динамічних групах 10-их класів.

3. Комплексний вихідний моніторинг в 11-ому класі. Самооцінка навчання учнів 11

класу в умовах мультипрофільності. Оцінка батьків.

Особливої уваги потребує проведення комплексного вхідного моніторингу,

який, по суті, розпочинається в травні попереднього навчального року

і завершується в жовтні поточного.

Комплексний моніторинг рівня готовності учнів до самореалізації

через систему мультипрофільного (профільного) навчання

Мета дослідження: виявити запити учнів, що планують продовження навчання в

10-ому класі; з’ясувати мотиви вибору предметів для профільного вивчення;

визначити рівень оцінки учнями і їхніми батьками якості та ефективності

навчального процесу на першому етапі впровадження профільного навчання;

порівняти професійні нахили десятикласників з їхнім вибором; виробити

відповідні рекомендації для учнів.

Комплексне дослідження проводиться у декілька етапів і складається з

кількох блоків:

1. Вивчення запитів і потреб учнів 9-их класів, що планують продовжувати

навчання в 10-ому клас.

2. Дослідження мотивації вибору предметів профільного рівня.

3. Анкетування учнів мультипрофільних класів щодо оцінки ними якості та

ефективності навчального процесу.

58

4.Порівняльний аналіз професійних нахилів учнів 10-их класів та здійсненого ними

вибору предметів для профільного вивчення.

5. Анкетування батьків за підсумками 1 місяця навчання їхніх дітей у

мультипрофільних (профільних) класах.

6. Вивчення професійних нахилів учнів. Порівняння результатів дослідження з

попередніми роками (Для визначення професійних нахилів психологічна

служба зазвичай вдається до апробованих методик Климова, Пряжнікова,

Йовайши в модифікації Резапкіної, Голланда та ін.)

7. Діагностика психологічної готовності старшокласників до навчання в нових

умовах (застосовуються психологами, як правило, методики К.Роджерса і

Р.Даймонда, І.Сеніна, Є.Бахарєвої та ін.).

8. Проведення вхідного моніторингу якості знань учнів з предметів, винесених на

профільне вивчення.

Елементом вхідного моніторингу є анкетування учнів 10-их та 11-их клас,

метою якого є визначення загальної картини психологічного комфорту учнів 10-

11 класів в умовах профільності (мультипрофільності). Відразу зазначимо, що

результати анкетування в різних класах паралелі можуть істотно відрізнятися, а це

вже дає матеріал для аналізу. Анкетування допомагає також визначити і рівень

взаємовідносин між учителями та учнями, і рівень зацікавленості батьків та ін.

Адміністрація школи має змогу проаналізувати розстановку педагогічних

кадрів, передбачити зміни в розкладі, внести корективи у графік роботи

факультативів тощо. Разом із моніторингом навчальних досягнень (вхідний

моніторинг) та дослідженням професійних нахилів отримуємо досить цілісну

картину і бачимо шляхи вдосконалення процесу загалом.

Крім цього, важливим елементом супроводу мультипрофільного навчання є

відстеження динаміки успішності кожного учня мультипрофільного класу

(Таблиця 2):

Таблиця 2

№

з\п

ПІ

учня

Предмети 9

клас

Вх.

моніторинг

у 10 класі

Зміни

предметів

І семестр

Вихідний

Моніторинг

у 10 класі

Зміни

профільних

предметів

Вх.

монітоинг

в 11 класі

Вихідний

моніторинг

в 11 класі

59

У наведену таблицю заносяться результати вхідних і вихідних моніторингів

якості знань, а також зміни предметів, якщо вони були. Особливо важливою ця

робота є в 10-ому класі. а умови зниження рівня знань, безумовно, мають

значення причини. Досить часто вони криються в тому, що учень обрав предмети,

які суперечать його професійним нахилам, під впливом батьків чи друзів. Якраз

на цьому етапі до роботи долучається психологічна служба, яка, за необхідності,

може надати дитині і її батькам необхідні рекомендації.

Навчання за (профільною) мультипрофільною системою – це не просто

навчання у незвичних для учня умовах, а ще й неабияке навантаження. Тому в

рамках психологічного супроводу обов’язково проводяться дослідження,

спрямовані на виявлення психо-фізичного самопочування учнів і причин, які на

нього впливають. Результати цього дослідження дають хороший матеріал для

проведення батьківських зборів, індивідуальних консультацій, аналізу виховного

процесу в навчальному закладі тощо.

Наголосимо, що більшість

анкетувань проводиться аномімно,

інформація до батьків та педколективу

доноситься вибірково та в узагальненій

формі, консультації психолога надаються

виключно індивідуально тим учням, які

виявили бажання і отримали згоду

батьків.

Крім досліджень, описаних вище, в обов’язковому порядку проводиться

опитування учнів мультипрофільних класів щодо самооцінки своєї навчальної

діяльності. Цей вид дослідження дає змогу проаналізувати чимало проблем, які є

в навчальному закладі.

На етапі допрофільності, крім систематичної роботи з учнями, спрямованої

на визначення майбутніх професійних орієнтирів, широкого спектру

профорієнтаційної діяльності, впровадження системи заходів, спрямованої на

стимулювання потреби в самопізнанні і самовдосконаленні, досить важливим для

забезпечення ефективності допрофільної підготовки є відстеження ставлення

учнів до обраної ними форми допрофільної підготовки.

Досвід уже першого року роботи в умовах мультипрофільності також

засвідчив, що слід більше уваги приділяти психологічному супроводу учнів у 7-их

класах – на порозі впровадження допрофільної підготовки. Ці дослідження мають

бути спрямовані на вивчення особистісних якостей учнів, психологічних

особливостей, намірів, прагнень і можливостей, а також бути спрямованими на

розвиток в учнів навичок самоаналізу. Досить ефективними для проведення

подібних досліджень є тести, запропоновані в методичному посібнику Г. Ніцу

60

«Упровадження мультипрофільного навчання в старшій школі ЗНЗ»

(Упровадження мультипрофільного навчання в старшій школі ЗНЗ: метод. посіб.

Ю.Г. Ніцу; за заг. редакцією В. І. Ковальчука; наук. консульт. Л. О. Базиль – К:

Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – с. 57-82)

Важливою складовою діяльності навчального закладу з упровадження

мультипрофільного навчання є психологічний супровід учителів – учасників

експерименту. Першочерговими завданнями цього напряму роботи є:

1. Виявлення рівня психологічної готовності педагогів до застосування

інноваційних форм роботи;

2. Проведення тренінгів, спрямованих на підвищення професійної

майстерності педагогів, на запобігання професійному вигоранню;

3. Підвищення психологічної компетентності педагогів з питань, повязаних з

адаптацією учнів до навчання у формі змішаних динамічних груп.

4. Організація психолого-педагогічної співпраці для вирішення проблем

навчання і розвитку окремих учнів, побудови траекторії особистісного

зростання старшокласника тощо.

Одним із варіантів досліджень може бути дослідження самооцінки вчителя-

предметника, що має досвід роботи в універсальних, профільних та

мультипрофільних класах, за змістом своєї діяльності. (Анкету розроблено на

основі діагностичної карти змісту діяльності вчителя-предметника http://osvita-

mk.org.ua/Metod_robota/1ykr_3.doc):

Анкета вчителя, що працює в мультипрофільних класах

1. П.І.Б. вчителя, який працює у мультипрофільному класі

2 .У яких мультипрофільних класах Ви працюєте, який предмет викладаєте?

3. Які сучасні педагогічні технології допомагають Вам при організації роботи з учнями в

мультипрофільних класах?

4. Чи розробляєте Ви нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів в мультипрофільних

класах?

5. Назвіть методичні розробки, які Ви створили , з питань мультипрофільного навчання?

6. Які форми і методичні організації занять з учнями Ви вважаєте найбільш ефективними в

мультипрофільних класах?

7. Які переваги Ви бачите в мультипрофільному навчанні?

8 . Які прогалини Ви бачите в мультипрофільному навчанні?

9. З якого класу, на Вашу думку , слід починати мультипрофільне навчання?

10. Якими рисами , на Ваш погляд має володіти учень мультипрофільного класу?

11. Якими рисами , на Ваш погляд має володіти вчитель мультипрофільного класу?

12.Яка з форм розумової діяльності на уроках в мультипрофільних класах викликає найбільші

труднощі?

13.З якими труднощами ви зіткнулись, працюючи у мультипрофільному класі?

14 . Проставте рейтингову оцінку аспектам , яким Ви надаєте найбільшу увагу у своїй дидактичній

діяльності у мультипрфільному навчанні :

- методи пояснення нового матеріалу –

- способи активізації розумової діяльності учнів –

- методи залучення школярів до пошуку –

- здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями –

- організація навчання за новими технологіями –

- мотивація навчальної діяльності –

61

- самостійна робота учнів –

- робота з підручником –

- форми виявлення й оцінювання знань учнів –

- практична спрямованість уроку, зв’язок з життям –

- ефективність і доцільність використання наочності –

- оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його характер) –

15. Яку методичну допомогу Ви бажаєте отримати , працюючи у мультипрофільному класі?

16. Якими напрацюваннями Ви можете поділитися з колегами, які теж працюють

у мультипрофільних класах ?

17. Що Ви можете запропонувати щодо вдосконалення навчально – виховного процесу за

мультипрофільною системою.

Проводиться також анкетування класних керівників мультипрофільних

класів щодо ефективності впровадження експерименту і його впливу на систему

роботи класного керівника.

При плануванні роботи навчального закладу результати досліджень мають

бути враховані психологічною службою для проведення тренінгів, спрямованих

на подолання інертності та консерватизму педагогічного мислення та розвиток

творчого потенціалу вчителя тощо.

Отож, аналіз досліджень, проведених психологічною службою, визначає

орієнтири і конкретний простір для діяльності педагогічного колективу.

Гондюл І.Л., директор

середньої загальноосвітньої школи № 158 м. Києва

«Мультипрофільна система навчання в нашій школі

— добре це чи погано, старомодно чи прогресивно? Так,

це добре, безумовно, прогресивно і відповідає вимогам

сьогоднішнього дня. Насамперед, вона дає унікальну

можливість кожному школяреві зробити свій власний

вибір для оволодіння тією сумою знань, яка допоможе

йому в майбутньому вступити в той чи інший внз. Крім

того, ця система стимулює мотивацію до більш

серйозного і поглибленого вивчення тих предметів, які

знадобляться після закінчення середньої школи. Тільки

ця система дозволяє сконцентруватися на необхідному,

віддатися цьому цілком і повністю, відкинути в сторону

то несуттєве, що так часто займало дорогоцінний час

раніше. Щоденне спілкування з учнями переконало мене

в думці, що ми стоїмо на вірному шляху».

62

Гетьман О.В., вчитель біології

СЗШ № 158 м.Києва

«Немає сумніву, що майбутнє за мультипрофільною

школою. Одним з найважливіших переваг системи

мультипрофільної освіти є можливість вивчати улюблені

предмети і ті, з якими так чи інакше пов'язана обрана

професія, можливість навчатися в групах однодумців, де на

уроках панує атмосфера співпраці, творчого пошуку, учні

вміють слухати і чути одне одного... Вони багато працюють

самостійно. Робота в таких групах вимагає від мене більшої

і постійної праці, але цікавої і творчої.»

Алієва О.В., вчитель англійської мови

СЗШ № 158 м.Києва

«Працювати у класі з поглибленим вивченням

англійської мови складно, але це благородна праця.

Складність в тому, що від учителя вимагається висока

підготовленість. Але ці труднощі компенсуються, коли

бачиш зацікавлені обличчя і погляди школярів, коли немає

байдужих, всі один одного розуміють з півслова, мені не

доводиться примушувати учнів вчити домашнє завдання та

контролювати виконання, адже вони самі обрали цей курс,

тому що він їм цікавий.»

Оверченко Анастасія,

випускниця СЗШ № 158 м.Києва,

яка навчалася в мультипрофільному класі

«Я не можу сказати, що мультипрофільна програма —

це тільки позитивне або тільки негативне в системі нашої

школи. Але, безсумнівно, це великий крок до успіху. Для

більшості учнів програма дає унікальний шанс: вивчати

потрібний предмет на досить високому рівні.»

63

Середа Євгенія,

випускниця СЗШ № 158 м.Києва,

яка навчалася в мультипрофільному класі

«Коли вводили мультипрофильность, я і припустити

не могла, що так зміниться вся система навчання.

Це здорово, що можна вивчати потрібні предмети на

підвищеному і поглибленому рівнях.»

Голенко Віталій,

випускник СЗШ № 158 м.Києва,

який навчався в мультипрофільному класі

«Мені подобалося вчитися за мультипрофільною

системою навчання, оскільки вона відкрила переді мною

багато чого: право вибору предмета; можливість співпраці

з улюбленим учителем; отримання глибоких знань;

змінюваність колективу, в якому навчався; можливість

придбання нових друзів. Це прогресивна технологія,

за нею майбутнє.»

Конощенко Євген,

випускник СЗШ № 158 м.Києва,

який навчався в мультипрофільному класі

«З раннього дитинства цікавлюся історією, але

в початковій і середній школі не було можливості вивчати її

досконально. З введенням мультипрофільного навчання все

стало зовсім по-іншому. Я міг вивчати улюблений предмет у

невеликій групі, цим самим вирішувалася проблема

зменшення обсягу домашніх завдань: всі необхідні питання

ми встигали розглянути на уроці. Та й атмосфера на уроках

зовсім інша: учні серйозно ставляться до вивчення предметів.

Як результат – оцінка «11» на ДПА з історії у формі ЗНО!»

Літошко Влада,

випускниця СЗШ № 158 м.Києва,

яка навчалася в мультипрофільному класі

«Щасливий учень — той, що йде в школу з радістю.

Саме мультипрофільна система

зробила наше навчання радісним.»

64

Кравець О.І., заступник директора

спеціалізованої школи № 265 м. Києва

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 265 м.Києва з поглибленим

вивченням предметів художньо-естетичного циклу у вересні 2014 року

приєдналася до експериментального дослідження регіонального рівня

«Упровадження мультипрофільного навчання у середній загальноосвітній школі».

Метою експериментального дослідження є якісна підготовка учнів до

вступу та успішного навчання у вищих навчальних закладах освіти; підвищення

рівня навчальної мотивації старшокласників; формування особистих якостей, що

визначають високий рівень самостійності та самовизначення; розвиток готовності

учня до здійснення вільного усвідомленого вибору; вибір учнем обсягу

навчального матеріалу для вивчення.

Досвід роботи зі старшокласниками свідчить, що у більшості учнів

протягом останніх років навчання відбувається зміна пріоритетів щодо вибору

майбутньої професії, а це призводить до невідповідності раніше вибраного

профілю предметів, що вивчаються в старшій школі з профілем обраної

спеціальності при вступі у ВНЗ. Мультипрофільне навчання дозволяє змінювати

раніше вибрані профільні предмети і має переваги, оскільки створює умови для

реалізації диференційованого підходу до навчання та врахування індивідуальних

освітніх потреб учнів: кожен учень класу самостійно обирає предмети та їх

кількість для поглибленого вивчення (1-3) незалежно від рівня навчальної

успішності; варіативна складова використовується для розширеного вивчення тих

предметів, які не були вибрані як профільні, але в них зацікавлені окремі учні, або

на вивчення предметів, з яких потребується корекція навчальних досягнень учнів

(індивідуальні та групові консультації). З учнів формуються динамічні групи (не

менше 12 учнів), де обраний предмет вивчається на профільному, академічному чи

стандартному рівні. Протягом року учні мають право змінити предметно-поточну

групу. На підставі індивідуальних освітніх запитів складається індивідуальний

розклад учнів.

Одним із найскладніших етапів в організації мультипрофільного навчання є

складання індивідуальних розкладів. Оскільки треба скласти графік відвідування

уроків для всієї школи і забезпечити індивідуальним розкладом кожного

старшокласника. Для цього потрібно мати достатню кількість навчальних

кабінетів та кількість педагогічних працівників з певних предметів.

Складання розкладу слід розпочати з поділу учнів на предметно-поточні

групи, щоб з'ясувати можливість ставити деякі навчальні предмети в розкладі

65

одночасно. Якщо ж певні предмети викладаються одним і тим самим учителем, то

такі уроки розміщуються в першу чергу. Першими і останніми можуть бути

предмети профільного рівня. Одночасно розміщуємо уроки з предметів, де

профільний і академічний чи стандартний рівні викладаються різними вчителями.

При цьому слід враховувати поділ на підгрупи при вивченні української та

англійської мов (за умови наявності в класі більше 27 учнів).

Також мультипрофільне навчання впливає на збереження контингенту учнів

школи. У 2013-2014 навчальному році у школі було 46 випускників 9-х класів.

У 2014-2015 навчальному році – 40 десятикласників, які вибрали такі предмети

для поглибленого вивчення: українська мова (4 години), українська література

(4 години), історія України (4 години), алгебра (5 годин), біологія (5 годин),

англійська мова (5 годин).

Додатково, за рахунок годин варіативної складової проводяться

індивідуальні та групові консультації з таких предметів: правознавство, всесвітня

історія, світова література, хімія, польська мова, французька мова.

За короткий період роботи в експерименті ми бачимо вже певні результати,

а саме:

- учні зацікавлені навчальним процесом (особливо у профільних групах) і

чекають результату після кожного уроку;

- більшість учнів почали працювати за девізом «Мені це потрібно»;

- учні мають можливість поглиблено вивчати предмети незалежно від рівня

навчальної успішності – і це знімає психологічний бар'єр.

Завдяки впровадженню мультипрофільного навчання з новими підходами до

організації навчально-виховного процесу старшої школи випускник буде

підготовлений до навчання у ВНЗ, визначиться у професійному виборі,

усвідомлюватиме відповідальність за самостійно зроблені кроки, прагнутиме до

самовдосконалення і до самостійного прийняття виважених рішень.

З досвіду роботи вчителя української мови і літератури Кравець О.І.:

Мультипрофільне навчання – запорука якості та успішності учнів у

вивченні навчальних предметів, що дає змогу отримати позитивні результати під

час складання зовнішнього незалежного оцінювання, а також вірно обрати

навчальний заклад для подальшого навчання. Зрозуміло, що змістовніше

опанувати навчальний матеріал можна лише за більшої кількості годин.

Наприклад, українську мову і літературу у профільній групі діти вивчали

4 години на тиждень, а у загальній групі українську літературу – 2 години на

тиждень. Навчальні програми значно відрізняються тематикою, а також видами

контролю. Зокрема, на вивчення теми "Драматургія" в 11 класі у профільній групі

визначено 9 годин, а у загальній групі – 4 години. Таких прикладів можна навести

66

безліч, а знання з української мови і літератури повинні бути глибинними у

кожного українця, бо не знати своєї мови, культури, творчої спадщини

письменників – це дуже мало знати про себе і свій народ. Мультипрофільне

навчання забезпечує вивчення предметів досконало. Потрібно тільки вміння,

навики і бажання дітей. Ті учні, які цілеспрямовано вивчали предмети,

відвідували навчальні заняття, наполегливо готувалися до уроків, успішно склали

ЗНО. У групах з української мови і літератури було 3 претенденти на

нагородження медалями. Вони успішно склали ЗНО і підтвердили високі

результати (189,185,183). Їх річні оцінки – 10,11 балів. Крім цих учнів, є й інші,

які показали високий і достатній рівні. Таких учнів – 17. В 11-А класі 75%

результатів, які підтвердили річні оцінки, в 11-Б класі – 80%. Треба зазначити, що

мультипрофільне навчання повинно розпочинатися допрофільною підготовкою,

що дасть можливість правильно обирати предмети для мультипрофільного

навчання, це і значно покращить будь-які результати.

З досвіду роботи вчителя історії Нестерук-Якобчук Н.М.:

Протягом 2-х років учні 10-11 класів навчались за мультипрофільною

системою. Мультипрофільне навчання з історії має і переваги і недоліки.

Перевагою мультипрофільного навчання є те, що діти вивчають поглиблено ті

предмети, які їм потрібні для подальшого навчання. Маленькі групи дітей і

більша кількість уроків дали змогу вчителю дуже якісно подати дітям необхідний

матеріал. Ті діти, які систематично працювали, відвідували всі уроки, отримали

відповідний результат своєї роботи.

Мультипрофільне навчання є дуже потрібним та ефективним в старшій

школі, і кожна дитина, яка правильно обирає собі предмети, сумлінно навчається,

отримує високі бали при вступі у вищі навчальні заклади.

З досвіду роботи вчителя математики Магдик О.В.:

Перевагами мультипрофільного навчання є те, що учні вивчають той

предмет, який їм необхідний для подальшого навчання. За рахунок меншої

кількості дітей у групі підвищується ефективність уроку і кожен учень має змогу

засвоїти матеріал. Результат в більшості залежить від наполегливості учнів. Ті

учні, які систематично працювали і докладали зусиль, отримали відповідний

результат своєї роботи.

Найбільшою проблемою, яка впливає на якість знань, є той факт, що деякі

учні, обираючи предмет для профілю, роблять це не свідомо, не розуміючи для

чого він їм потрібен. Тому, зрозуміло, що через деякий час у таких учнів

виникають проблеми із засвоєнням матеріалу і відвідуванням предмету взагалі.

67

Відповідно рівень знань поступово зводиться до мінімального, так як з боку учнів

немає жодних проявів зацікавленості предметом.

Отже, мультипрофільне навчання є ефективним тільки в тому випадку,

якщо вибір учня був свідомим і він цілеспрямовано працює.

З досвіду роботи вчителя англійської мови Погребної Ю.М.:

Позитивною стороною мультипрофілю є те, що учні мають змогу

самостійно обрати предмет для поблибленого вивчення і можуть краще

зосередити увагу на конкретному предметі. Це досягається за рахунок збільшення

кількості годин, що надаються на обрану спеціалізацію. Також немалий вплив має

те, що у профільній групі збираються учні, які зацікавлені у вивченні конкретного

предмету, що значно підвищує якість навчання, а в подальшому і якість знань.

Адже в профільній групі вчитель має змогу приділити більше часу і уваги на

вивчення нового матеріалу, а також учні мають значно більше часу на

закріплення окремої теми. Учні дійсно отримують високий рівень і високу якість

знань і отримують гідний рівень підготовки для складання як ДПА, так і ЗНО.

Це також полегшує процес підлаштування до навчального процесу у вищих

навчальних закладах.

Кухар Л.О., заступник директора

гімназії № 191 ім. П.Г. Тичиним. Києва

Творення людини –

це найвища напруга всіх духовних сил:

це і життєва мудрість,

і майстерність, і мистецтво.

У XXI столітті все виразніше постає проблема зростання та ускладнення

вимог суспільства до життєдіяльності індивіда. Людина стає все більш

відповідальною за власне життя. Кожна дитина – проект світу. І несе вона в собі

особливу місію. У цих глибоких за змістом словах закладено суть педагогіки

життєтворчості, яка спрямована в ХХІ ст., коли перед людством постає завдання –

створити собі нову сутність, оскільки бути людиною – означає стати нею, і це –

нескінченний процес самотворення.

Освіта ХХІ століття потребує нових підходів до модернізації навчально-

виховного процесу. Позачергові завдання сучасної школи чітко визначене

Національною доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку

особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України,виховання

покоління людей,здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя.

68

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить вчителю,який має

працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи

і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру,

технологічний професійний потенціал.

Педагогічний колектив гімназії працює над формуванням в гімназистів

нового типу мислення, нової свідомості, розвитком життєвих

компетентностей,над створенням життєздатної системи безперервної освіти, яка

відповідає запитам інноваційної особистості, забезпечує її постійне духовне

самовдосконалення, формує інтелектуальний та культурний потенціал.

Реагувати на зміни в освітній галузі має і система науково-методичної

роботи з педагогічними кадрами ,орієнтуючись на завтрашній день розвитку

суспільства ,освіти,школи,вчителя,учня.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення

«майстерні педагогічних засобів,яку повинен створити для себе кожний вчитель».

Сучасна школа потребує компетентного творчого педагога.

Система роботи в гімназії забезпечує цілеспрямованість і результативність

науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю,

використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня

педагогічних кадрів.

Саме через дослідно-експериментальну діяльність є можливість апробувати

сучасні моделі навчально-виховного процесу, технології навчання, спрямовані на

розвиток особистості учня та вчителя

Успішне втілення планів у життя можливе лише тоді, коли всі учасники

педагогічного процесу виявляють ініціативу і творчість у роботі, працюють на

високому професійному рівні. Під час проведення експериментів формуються і

проявляються професійність і компетентність учителів, а саме: інноваційне

мислення, орієнтація на особистісний і професійний розвиток школяра, знання не

тільки свого навчального предмета, а й компетентність в інших галузях науки,

бачення точки їх зіткнення; знання своїх учнів, їхніх можливостей, інтересів,

бажань; комунікабельність, толерантність і, найголовніше, – здатність до

творчості.

Це стало можливим в ході реалізації діючих

експериментальних програм:

«Впровадження мультипрофільного навчання

в середній загальноосвітній школі» на 2014-

2019 р.р.

«Формування навичок ХХІ століття як основа

самовизначення та самореалізації

особистості» 2014 -2019 р.р.

69

Орієнтація гімназії на можливості й потреби учнів, на виявлення і розвиток

інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини забезпечується впровадженням

мультипрофільного навчання в рамках експериментальної програми

«Впровадження мультипрофільного навчанняв середній загальноосвітній

школі», удосконаленням навчально-виховного процесу та змісту освіти.

У гімназії максимально використовується ресурс виховного середовища,

оскільки створено оптимальні умови для повноцінної життєдіяльності учнів

протягом перебування їх у школі (заняття мистецтвом, спортом, організація

розвивально-пізнавальної діяльності в гуртках, наукової роботи в учнівському

науковому товаристві "Поклик" тощо).

Мультипрофільне навчання – це вид диференційованого навчання, який

передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення

умов для навчання гімназистів відповідно до професійного самовизначення, що

забезпечується шляхом змін у меті, змісті та структурі організації навчання.

У гімназії створено умови щодо впровадження профільного навчання в 10-11

класах за динамічними групами учнів:

- враховано освітні потреби і природні нахили гімназистів

(діагностика, анкетування учнів та їхніх батьків);

70

- підібрано якісний кадровий склад педпрацівників;

- проаналізовано стан соціально-культурного середовища;

- враховано матеріально-технічну базу гімназії;

- здійснено навчально-методичне та нормативне забезпечення навчально-

виховного процесу.

Досвідчені вчителі працюють над розробкою навчально-методичного

матеріалу, розширюючи можливості учнів поглиблювати знання з вибраного

профілю. Творчі групи вчителів вивчають форми і методи роботи за новітніми

освітніми технологіями, а також передовий досвід вчителів міста, країни та

спілкуються з зарубіжними колегами на навчальних семінарах.

В поточному навчальному році педагогічний колектив працював над

реалізацією експериментальної програми “Формування навичок ХХІ століття як

основа становлення та самореалізації особистості”. На другому програмно-

моделюючому етапі вирішуються такі завдання:

Практична реалізація роботи творчих груп – це розробка та проведення

уроків, апробація спецкурсів. Засвоєнню змісту освіти сприяють

інноваційні освітні технології. експериментальне впровадження, внесення

коректив та доповнень у розроблену модель, внесення відповідних змін у

зміст навчально-виховного процесу гімназії;

відбір та практична апробація комплексу методів, методик, інноваційних

педагогічних технологій, які забезпечують реалізацію змісту дослідження;

розроблення та апробація навчального, навчально-методичного, методичного,

управлінського забезпечення навчально-виховного процесу;

проведення консультацій для батьків, представників місцевої громади з

питань дослідження;

поточне діагностування рівня сформованості в учнів визначених у моделі

навичок ХХІ століття;

здійснення поточного діагностування ефективності експериментальної

програми;

підвищення професійної майстерності вчителів;

підготовка і проведення науково-практичного семінару за темою дослідно-

експериментальної роботи.

71

Продовжували функціонувати проекти «Творча обдарованість», «Поклик»,

«Перспектива», «Управління», «Інформаційне забезпечення», «Самоврядування»,

«Партнерство», «Психологія», «Школа, сім’я і консолідація зусиль», «Педагогічна

майстерня», «Здоров’я» згідно педагогічної програми «Я – особистість».

Учителі-предметники активно використовують можливості інформаційно-

комунікаційних технологій .

На науково-методичних радах протягом навчального року розглядалися

питання, які охоплювали всі сфери діяльності колективу, спрямовані на

реалізацію основної мети:

- напрямки роботи структурних підрозділів;

- науково-методична діяльність МК;

- організація науково-дослідницької роботи гімназії, розвиток творчих

здібностей, робота наукового центру;

- удосконалення методики проведення інтелектуального марафону;

- інновації у проведенні фестивалю творчості та знань;

- шляхи творчого пошуку в досягненні основної мети науково-виховної

роботи – формування креативної особистості;

- організація і проведення фестивалю творчих ідей вчителів, робота

«Майстер-класів» під час проведення Днів науки(за окремим планом).

Особливо вдалими були дні української філології, світової та російської

літератури, естетичних дисциплін, математики,англійської мови.

Таким чином, ефективність роботи педагогічного колективу протягом

навчального року простежується у підвищенні рівня навчальних досягнень учнів,

їх творчого розвитку; підвищенні професійної майстерності педагогів. Це

вдається за рахунок здатності швидкого реагування на зміни в педагогіці, а також

швидко трансформувати нові технології навчання, задовольняючи індивідуальні

потреби учнів та їхніх батьків, готовність до співробітництва, толерантність,

здатність до творчої діяльності.

72

Лобанова Ю.Ю., заступник директора

середньої загальноосвітньої школи № 201 м. Києва

У теорії та практиці сучасної початкової освіти пошук шляхів та засобів розвитку

творчих здібностей учнів у різних сферах діяльності є однією з найактуальніших

проблем. У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що поряд із

загально навчальною підготовкою діти мають набути достатній особистий досвід

культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих

видах завдань.

Водночас аналіз педагогічних і методичних робіт показує, що у дидактиці

початкової освіти проблема розвитку творчих здібностей учнів в умовах оновленого

змісту і методичного забезпечення не отримала цілісного відображення. Аналіз

теоретичного досвіду, спостереження за навчальним процесом, бесіди та

анкетування учителів і учнів, вивчення дитячих творчих робіт дають змогу зробити

висновок, що розв’язання проблеми розвитку творчих здібностей молодших

школярів відбувається обмежено, без належної дидактичної організації. Зростаюча

актуальність проблеми, її теоретична та практична значущість і водночас недостатня

розробленість зумовили вибір теми дослідження «Розвиток творчого потенціалу

дитини молодшого шкільного віку з урахуванням її індивідуальних

можливостей та нахилів за науково-педагогічним проектом «Росток».

Ефективність розвитку творчих здібностей багато в чому залежить від того

матеріалу, на основі якого складено завдання. На основі аналізу літератури

(Г. С. Альтшуллер, В. А. Бухвалов, А. А. Гін, М. О. Данілов, А. М. Матюшкін та

ін) нами виділені наступні вимоги до творчих завдань:

► відкритість (зміст проблемної ситуації або протиріччя);

► відповідність умови обраним методам творчості;

► можливість різних способів рішення;

► облік актуального рівня розвитку;

► облік вікових особливостей учнів.

Враховуючи ці вимоги, нами побудовано систему творчих завдань, яка

включає цільовий, змістовний, діяльнісний і результативний компоненти. Творчі

завданя розділені тематичними групами, які спрямованимі на пізнання,

створення, перетворення, використання в новій якості об'єктів, ситуацій, явищ.

Кожна з виділених груп має свою мету, зміст, передбачає використання

певних методів, виконує певні функції.

73

І група - «Пізнання». Мета - накопичення творчого досвіду пізнання

дійсності.

Розвиваються вміння:

· Вивчати об'єкти, ситуації, явища на основі виділених ознак - кольори, форми,

розміру, матеріалу, призначення, часу, розташування, частини-цілого;

· Розглядати в протиріччях, що обумовлюють їх розвиток;

· Моделювати явища, враховуючи їх особливості, системні зв'язки, кількісні та

якісні характеристики, закономірності розвитку.

ІІ група - «Створення». Мета - накопичення учнями творчого досвіду

створення об'єктів ситуацій, явищ.

Розвиваються вміння створювати оригінальні творчі продукти, що

передбачає:

· Отримання якісно нової ідеї суб'єкта творчої діяльності;

· Орієнтування на ідеальний кінцевий результат розвитку системи;

· Перевідкриття вже існуючих об'єктів і явищ за допомогою елементів

діалектичної логіки.

74

ІІІ група - «Перетворення». Мета - придбання творчого досвіду в

перетворенні об'єктів, ситуацій, явищ.

Розвиваються вміння:

· Моделювати фантастичні (реальні) зміни

зовнішнього вигляду систем (форми, кольору,

матеріалу, розташування частин та ін);

· Моделювати зміни внутрішньої будови

систем;

· Враховувати при змінах властивості системи,

ресурси, діалектичну природу об'єктів,

ситуацій, явищ.

ІV група - «Використання в новій якості». Мета - накопичення учнями

досвіду творчого підходу до використання вже існуючих об'єктів, ситуацій,

явищ.

Розвиваються вміння:

· розглядати об'єкти ситуації, явища з різних точок зору;

· знаходити фантастичне застосування реально

існуючих систем;

· здійснювати перенесення функцій у різні

сфери застосування;

· одержувати позитивний ефект шляхом

використання негативних якостей систем,

універсалізації, отримання системних ефектів.

75

Творчі завдання диференціюються за такими параметрами, як:

► складність вміщених в них проблемних ситуацій,

► складність розумових операцій, необхідних для їх вирішення;

► форми подання протиріч (явні, приховані).

В результаті роботи з якісного аналізу результатів дослідження ми

переконалися, що для накопичення творчого досвіду, учень обов'язково повинен

усвідомлювати (рефлексувати) процес виконання творчих завдань.

Як на поточному, так і на підсумковому етапі рефлексії педагоги фіксують,

які методи розв'язання творчих завдань застосовують учні, і робить висновок про

просування учнів про рівень розвитку творчого мислення та уяви.

Для підвищення ефективності визначення рівня розвитку креативних

здібностей учнів вважаємо за потрібне аналізувати і оцінювати кожне виконане

самостійно творче завдання. Педагогічна оцінка результатів творчої діяльності

учнів була зроблена за допомогою шкали «Фантазія», розробленої

Г.С. Альтшуллером для оцінки фантастичних ідей і дозволила, таким чином,

оцінювати рівень уяви (шкала адаптована до молодшого шкільного віку

М. С. Гафітуліним, Т. А. Сидорчук).

Шкала «Фантазія» включає п'ять показників:

Новизну (оцінюється за 4-рівневої шкалою: копіювання об'єкта (ситуації,

явища), незначні зміни у вихідному об'єкті (ситуації, явище), якісна зміна

прототипу, отримання принципово нового об'єкта (ситуації, явища));

Переконливість (переконливою вважається обгрунтована ідея, описана

дитиною з достатньою достовірністю);

Гуманність (визначається за позитивним перетворенню, спрямованому на

творення);

Художню цінність (оцінюється за рівнем використання виразних засобів

при поданні ідеї);

Суб'єктивну оцінку (дається без обгрунтування і доказів, на рівні

«подобається – не подобається»).

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

Новизна Переконливість Художня цінність Суб'єктивна оцінка

3-А

3-Б

4-А

4-Б

4-В

76

Переконані: ефективність проведеної роботи багато в чому визначається

характером взаємовідносин як між учнями, так і між учнями і педагогом. Одним

їх педагогічних умов ефективності системи творчих завдань є особистісно-

діяльнісна взаємодія учнів і педагога в процесі їх виконання, тобто в

нерозривності прямого і зворотного впливу, органічного поєднання змін, вплив

один на одного суб'єктів, усвідомлення взаємодії як співтворчості.

Вважаємо, що при такому підході організаторська функція педагога

передбачає вибір оптимальних методів, форм, прийомів, а функція учня полягає в

придбанні навичок організації самостійної творчої діяльності, здійсненні вибору

способу виконання творчого завдання, характеру міжособистісних взаємин у

творчому процесі.

Під особистісно-діяльнісною взаємодією вчителя й учнів у процесі

організації творчої діяльності розуміємо поєднання організаційних форм

навчання, бінарний підхід до вибору методів і творчий стиль діяльності учнів і

педагога.

Накопичення кожним учням досвіду самостійної творчої діяльності

передбачає активне використання на різних етапах виконання творчих завдань

колективних, індивідуальних та групових форм роботи.

Таким чином, системи методів організації творчої діяльності вчителя та

учнів орієнтовані на єдину мету і взаємно доповнюють один одного.

Результати нашого дослідження переконливо доводять, що систематичне

цілеспрямоване застосування наведених засобів та методів і прийомів

стимулювання творчої активності учнів приводить до позитивної динаміки їх

творчого розвитку.

Слід відзначити позитивний вплив експериментальної діяльності на творче

зростання вчителів, які працюють за «Ростком». Участь в експерименті сприяє їх

саморозвитку і самовдосконаленню, підвищенню фахового рівня. Вчителі, що

беруть участь в експерименті, є активними учасниками в проведенні практичних

семінарів районного рівня, їх відкриті уроки завжди заслуговують високої оцінки.

Таким чином, застосування інтегративно-діяльнісного підходу разом із

принципами науково-педагогічного проекту «Росток» сприяє:

формуванню здібностей до самонавчання, самоорганізації, саморозвитку

дитини;

створює в колективі атмосферу для досягнення спільної мети;

забезпечує відчуття дитиною себе рівною серед рівних;

формуванню екологічної культури особистості

зниженню рівня невротизації учнів, соціальній адаптованості школярів.

77

Деревянко Л.С., учитель української мови та літератури

гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини м. Києва

Людина не може бути одна.

Найвище щастя та людська радість –

спілкування з іншими людьми.

В. Сухомлинський

Увесь освітній процес – це тісна співпраця вчителя та учня. Тож таке

співробітництво повинно дати плідні результати – успіх. На часі нові вимоги,

завдання, форми, технології. Відкидається традиційне, перевірене, але, як

стверджують світові школи, потрібне й позитивне. Забуваємо вітчизняну

(історичну) педагогіку, «переробляємо» навчальний матеріал, «виготовляємо»

нові підручники. Чи завжди це результативно? Чи справді допомагає у вихованні,

навчанні, становленні особистості – громадянина України XXI ст.

Сьогодні така «спокійна» царина освіти ввійшла в той період, що треба

змінювати все й усіх. Мабуть, найтяжче жити й вирішувати, коли в країні стільки

тривог, непорозумінь, неправди, байдужості. Звичайно, кожному треба почати з

себе (якщо ти це розумієш і прагнеш змін на краще) на будь-якому рівні.

Якщо хочемо жити й жити мирно, заможно у своїй державі, потрібно

задуматися над тим, що щасливе майбутнє нашої старості, наших дітей, внуків і

правнуків залежить від звичайного незвичайного вчителя, звичайної класичної

школи, від знань, освіченості, від рівня культури, у першу чергу, у сім’ї, від місця

вчителя в державі й ставленні до нього.

На мою думку, на чільне місце в суспільстві потрібно поставити вчителя –

професіонала, менеджера, дослідника, науковця, а не перетворювати його на

обслуговуючий персонал, який усім постійно щось винен…

Фігура вчителя багатогранна. Його повсякденна праця – це творчість, у якій

він реалізує свої здібності, можливості, у якій і сам зростає, як фахівець.

Співпрацюючи з учнем, творить умови для його розвитку, вибудовує шлях до

його самоосвіти, самореалізації і, звичайно, створює схему (систему) мистецтва

спілкування. Саме мистецтва, яке передбачає взаєморозуміння, взаємодопомогу,

підтримку і врешті-решт довіру й упевненість учня в майбутньому.

Але в душі зріє тривога, бо втрачається пріоритет знань, зростає байдужість

до навчання, програми й підручники «напихаються» інформацією й навчальним

матеріалом, далеким від рівня знань школяра, який дитина, особливо середньої

78

школи, осягнути не може: теми міняються, як кадри у фільмі. Створюється

враження, що навчання – це марафон, чим швидше треба «навчити» й «вивчити»,

виконати програму, а чи зрозуміло учневі, чи запам’ятається надовго, чи стане це

практикою в житті, – нікого й не хвилює.

Належу до старшого покоління

вчителів, згадую свою сільську середню

школу з класами по 42 учнів (можливо, ці

спогаді недоречні), але хочу зазначити, що

й ми тоді були успішними, грамотними, і

наші батьки, і вступали до вишів, з

відзнаками закінчуючи їх. Не було

соромно за написане, прочитане чи почуте

на різних суспільних рівнях, у різних сферах.

Як довести учневі, що він повинен бути освіченим і культурним, коли

навкруги акцентується увага на зовсім іншому. Ще що тривожить душу – це стати

нецікавим для своїх учнів. Цей педагогічний страх росте з роками, з досвідом…

Чим зацікавити сучасного учня? Знаннями своїми, ерудицією, поглядами,

позицією? Напевно, ні, бо все й навіть більше можна знайти в посібниках,

довідниках, Інтернеті. Розуміємо, що освітній процес складний, це повсякденна

копітка співпраця, співтворчість учителя й учня. Як визначитися з тим місточком,

який допоміг би розкрити дитячу душу, вибудувати щоденну працю на довірі,

повазі, як навчити дитину вчитися, як відродити мотивацію до навчання, як бути

ненав’язливим, а лише допомогти визначитися учневі з траєкторією розвитку, яка

б привела його до власного успіху. Звичайно, кожен із наших вихованців прагне

бути успішним, щоб відбутися в житті. Бути успішним – значить мати певний (ні,

високий!) рівень культури, знань, умінь, моралі і, безперечно, національної

свідомості. І тут потрібні не тільки знання вчителя, його власний приклад,

важливо показати учневі, що працею, повсякденною, наполегливою,

систематичною, можна досягти в житті багато.

Де ж знайти отой свіжий ковток повітря, щоб оживити взаємини вчителя та

учня й показати, що справжня освіченість є мірилом рівня життя в державі. На

допомогу повинні прийти неординарні й творчі люди, які допоможуть зрозуміти

дітям сучасну дійсність, відійти від тих стереотипів, які нав’язує телебачення,

мережа Інтернет та й ми самі, учителі. Саме вони на власному прикладі й досвіді

покажуть, яким шляхом треба йти, щоб повірити в себе, зрозуміти себе, стати

особистістю і не заблукати в лабіринтах нашого швидкоплинного життя,

переплутаного павутиною інформації.

У кожному навчальному закладі проводяться заходи, які сприяють

розширенню сфери спілкування і «виносять» її далеко за його межі. На допомогу

79

приходять батьки, наукова еліта міста, випускники, які досягли в житті успіху,

учням цікаво спілкуватися з тими, хто знає життя, хто може відверто відповісти

на будь-які поставлені ними запитання, хто може захопити рідним словом, своєю

громадянською позицією, відвертістю, неординарним мисленням, безмежною

душею, небайдужістю до того, що відбувається навколо нас.

У нашій гімназії давно стало доброю традицією проводити Дні науки

предметних методичних комісій. Це ті дні, коли кожен учитель демонструє свою

творчість, ділиться досвідом, пропагує свої кращі наробки: семінари, конференції,

захист проектів, інтегровані уроки. Учителі

МК української мови та літератури в

останні роки дещо змінили підхід до цього і

спробували зробити акцент на спілкування

гімназистів з науковцями, літераторами,

громадськими діячами міста. Перші такі

зустрічі підтвердили прогноз: цікаво нашим

учням спілкуватися з гостями та й ми

почерпуємо багато нового.

Традиційними стали діалоги випускників з доцентом кафедри української

мови, української та світової літератур КМПУ ім. Б. Грінченка О. Авраменком –

автором підручників, посібників з української мови та літератури. Цьогорічна

зустріч – це майстер-клас науковця, який довів, що рівень знань повинен бути

високим, щоб успішно скласти випробування ЗНО і вступити до омріяного вишу.

Запам’яталася учням зустріч із письменником, сценаристом Б. Жолдаком.

Хоча й тема бесіди була чітко визначена – «Драматургія на зламі XX-XXI ст.» –

розмова перейшла в інше русло: старшокласників тривожило питання війни в

Україні, адже автор був там, на передовій, спілкувався із захисниками-героями,

допомагав пораненим і місцевим жителям. Слова очевидця вразили всіх, бо лише

тоді починаєш цінувати те, що маєш, коли розумієш, що будь-якої миті можеш

утратити все.

Поет, перекладач І. Астапенко розкрив проблеми сучасної літератури (тема

«Від «Бу-Ба-Бу» до сучасності. Сучасна українська література»). Ця зустріч була

захоплива. Приємно зазначити, що учнів хвилювало все, що стосується

видавництва україномовної літератури, вітчизняного книгодрукування.

Упродовж року проводиться ще цілий ряд зустрічей до Дня рідної мови,

Дня писемності, днів пам’яті П. Тичини, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка.

Насамкінець… Хочеться нарешті подолати в собі й своїх учнях оту рабську

покору тому, що відбувається навколо нас, як не збайдужіти, не зачерствіти

душею… Багато сьогодні в соціумі несправедливості, жорстокості, неправди,

лицемірства, що впливають на дитину змалечку і, звичайно, починають

80

продукувати в дитячих головах і душах невпевненість, страх, нерозуміння,

скепсис, неповагу до інших…

На часі тепер – зберегти національну самобутність, свідомість, створити

умови для самореалізації особистості, забезпечити високий рівень освіти й

культури, відродити класичну національну педагогіку і плекати свого

незвичайного вчителя, пам’ятаючи оте Франкове «учителем школа стоїть» та

свого успішного учня – справжнього Українця.

Основою духовності вчителя є його моральний стан, здатність керуватися

вищими цінностями, наслідувати ідеали Істини, Добра, Краси. Духовне життя

його завжди звернене до інших (дітей, батьків, суспільства) – воно жертовне…

Коломієць Н.О., учитель української мови та літератури

навчально-виховного комплексу № 167 м. Києва

У дев´яностих роках минулого століття

дуже широко спочатку за кордоном, а потім

і в Україні почали використовувати таке

поняття, як креативність. Спочатку воно

стосувалося виробництва та реклами, а згодом

заполонило культуру, науку та освіту. До речі,

коли ми звернулися до іншомовних та

тлумачних словників, які виходили

наприкінці минулого століття, то там такого слова не знайшли. Отже, що таке

креативність? Чи можна це поняття розглядати окремо від інтелекту? Зараз існує

більше 100 визначень креативності. І не можна сказати, що якесь одне з них

правильне. Коли ми запитали учнів різних вікових категорій, яку людину можна

назвати креативною, то отримали такі відповіді:

творча;

неординарна;

має багато цікавих ідей;

цікава;

оригінальна;

розумна;

інтелектуальна;

незвичайна;

обдарована.

Отже, не можна розділити поняття креативність та інтелект. Адже тільки

гармонійне поєднання інтелекту та креативності (творчих здібностей) зумовлює

становлення самодостатньої особистості.

Учені встановили, що інтелект на 70% передається генетично,

а креативність на 70% залежить від оточення.

81

Тому розвивати креативність потрібно з 3-5 років, і батьки в першу чергу

повинні бути прикладом для своїх дітей. Адже немає нездібних дітей, треба лише

створити умови для розвитку творчих здібностей.

У психології виділяють основні ознаки творчого розвитку:

– раннє мовлєння;

– інтелектуальний розвиток;

– захоплення якоюсь діяльністю;

– допитливість;

– дослідницька діяльність.

Креативність може виявлятися в мисленні, спілкуванні, окремих видах

діяльності. Креативна особистість виділяється з-поміж інших не стільки

різноманітністю наявних знань, скільки здатністю сприймати нові ідеї, долати

стереотипи. Клод Андріан Гальвецій влучно сказав: «Про глибину розуму слід

судити лише за винахідливістю та кількістю думок, які дві людини витягують

з однієї і тієї ж речі».

Отже, які основні умови розвитку обдарованої, творчої особистості?

Назвемо найголовніші:

фізичні;

соціально-економічні (дитина повинна знати, що вона не отримає негативної

оцінки);

психологічні (у дитини має бути відчуття внутішньої безпеки).

Безумовно, розглядати обдаровану особистість потрібно через призму тих

цінностей, які вона сповідує.

Існує багато різноманітних методик визначення креативності. Деякі з них

були опробовані нами з учнями 5,7 та 11 класів. Тести та завдання для всіх

вікових категорій були однаковими з метою провести порівняльний аналіз

відповідей.

Найперше учням було запропоновано психогеометричний тест

С. Деллінгер, що миттєво (як стверджує автор) дає змогу визначити тип

особистості, дати детальну характеристику особистих якостей та особливості

поведінки людини. Його суть полягає в тому, щоб розмістити п´ять геометричних

фігур (квадрат, трикутник, прямокутник, коло та зиґзаґ) у тому порядку, в якому

ви вважаєте пріоритетним, ту , що найбільше привернула вашу увагу, записуємо

під №1. Це ваша основна фігура, вона дає можливість визначити домінуючі риси

характеру та уподобання людини. Решта – це ті модулятори, які доповнюють

основну фігуру. Їх сила зменшується зі збільшенням порядкового номера. Отже,

квадрат – це система, чіткість, працелюбність; трикутник – лідер; прямокутник –

стан перехідного періоду; коло – гармонія, безконфліктність; зиґзаґ – творча

особистість.

82

Серед учнів 5 класу, що виконували цей тест, із 14 осіб зиґзаґ на перше

місце поставили двоє; серед 29 учнів 7 класу – вісім; серед 14

одинадцятикласників –4. Отже, це саме ті учні, які мають високий рівень

креативності, адже зиґзаґ – це єдина незімкнута фігура, що символізує широту

думок та творчу фантазію. За цим тестом можна формувати команди для

виконання різноманітних завдань, втілення творчих проектів.

Наступним завданням було придумати якомога більше ідей стосовно

використання порожніх скляних пляшок та довгих залізних цвяхів. В основному

відповіді були пов´язані з безпосереднім використанням цих предметів. Хоча було

й декілька цікавих ідей, зокрема зі скляних пляшок зробити світильник, люстру,

підсвічник, декорувати їх та прикрасити кімнату. А з довгих залізних цвяхів

пропонували зробити маленьку рамку, залізну квітку, їжачка.

Складним для учнів 5 та 7 класу виявилось завдання з конструювання

речень за першими літерами слів. Можливо, тому, що у них ще невеликий

лексичний запас. Було запропоновано:

1. Б… у… ж… б… .

2. Т… л… н… в… .

3. Е… м… в… г… .

Серед чотирнадцяти п´ятикласників лише одна учениця повністю впоралася

з цим завданням. Ось її відповіді:

1. Бабуся уникає жахливих бід.

2. Тітка Людмила носить віночок.

3. Ескалатор може возити гостей.

Серед учнів 11 класу майже всі впоралися із завданням, але не у всіх

речення були змістовними. Серед цікавих хочемо запропонувати такі:

1. Бачу усе в житті білим.

2. Туреччина любить нових відвідувачів.

3. Еля може вийти гуляти.

1. Будь усе життя бадьорим!

2. Тільки людина навчиться вірити!

3. Електромобіль може виграти гонку.

Цікавими також виявилися відповіді на питання, що вимагали творчої уяви:

1. Що буде, коли люди втратять емоції?

2. Що буде, коли люди зможуть бути невидимими?

Найцікавіші відповіді дали старшокласники. Ось одна з них: «Якщо ти

станеш невидимим, то втрачаєш усе: друзів, родину, кар´єру. Тебе ніхто не

помічає. Ти стаєш одиноким. Але, звичайно, є й плюси. Можна робити абсолютно

все. Вагомий аргумент. Чи не так?».

83

Дуже цікаві результати виявили тести на естетичну обдарованість –

доповнити малюнок. Найоригінальнішими були роботи учнів, які відвідують

школи мистецтв.

Але загалом можна сказати, що діти, які мають високий рівень інтелекту,

виявили й високий рівень креативності. Отже, наша мета – розвивати творчі

здібності дітей, надавати їм педагогічну підтримку, співпрацювати з батьками та

позашкільними закладами. І тоді ми зможемо виховати творчо обдаровану

інтелектуальну особистість.

Мефодьєва С.О., заступник директора СЗШ № 201

Лобанова Ю.Ю., учитель фізики

Куница Т.М., учитель хімії

Гузєва Є.О., учитель біології

Головне покликання сучасної загальноосвітньої школи – задовольнити

освітні потреби учнів в умовах надзвичайно швидкого наростання обсягу нової

інформації – можливе лише за умови запровадження ефективної допрофільної

підготовки учнів та їхнього профільного навчання на завершальному етапі

здобуття повної середньої освіти.

Ми вважаємо, що процес допрофесійної підготовки старшокласників на

медичні спеціальності повинен спрямовуватися на оволодіння початковими

основами сучасної медичної науки, формування початкових професійних

навичок, формування загально-навчальних вмінь та навичок; формування

наукового світогляду, трудовому, моральному, естетичному, деонтологічному та

фізичному вихованню майбутніх медичних працівників.

Необхідною умовою вирішення цього завдання є визначення оптимальної

послідовності оволодіння знаннями. Обов’язкові для вивчення дисципліни

в медичному профільному класі, які складають міцну науково-теоретичну основу

фундаментальної підготовки учнів і відповідають державним вимогам щодо

повної загальної середньої освіти, забезпечують наступність змісту допрофесійної

й професійної підготовки, включають поглиблене вивчення фізики, біології, хімії.

Робочий навчальний план, за яким працює наш заклад, створює передумови для

здобуття поглиблених знань, забезпечує

здобуття освіти понад державний освітній

мінімум, здійснення науково-практичної

підготовки молоді до навчання

у вищому медичному навчальному закладі,

забезпечує функціональну загальноосвітню

84

та медико-біологічну підготовку. Враховуючи індивідуальні освітні потреби

учнів, допрофесійну підготовку в нашому закладі, варіативна складова плану

використовується на збільшення кількості годин на вивчення окремих предметів

інваріантної складової та запровадження курсів за вибором, факультативів,

індивідуальних та групових занять.

В процесі експериментального дослідження ми переконалися, що реалізація

міждисциплінарних зв’язків у навчальній діяльності є одним із необхідних

дидактичних засобів формування у учнів професійних знань та навичок.

Природничі дисципліни середньої школи: біологія, хімія, фізика є профільними,

саме вони є основою для вивчення спецкурсів (медичної біології, медичної хімії,

мікробіології, анатомії, фізіології, медичної генетики, фармакології та ін.) та

клінічних дисциплін. Тому методична робота кожного вчителя в нашому закладі

націлена на творчу працю.

Перш за все – це узгоджене тематичне планування вчителів хімії, біології,

фізики та викладачів спецкурсів. Кількість годин на вивчення тем, які знайомлять

учнів з багатоаспектними об’єктами, такими як білки, жири, вуглеводи при

вивченні курсів біології та хімії, або атом і молекула при вивченні хімії та фізики,

зменшуємо; більше часу відводимо на вивчення тем, які мають безпосереднє

значення для формування професійних навичок студентів. Плануємо проведення

інтегрованих занять вчителями декількох дисциплін циклу. При плануванні

враховуємо специфіку навчального закладу, наприклад, у темі «Роль хімії в житті

суспільства» одне із занять присвячуємо вивченню ролі хімії у медицині. Ще при

розробці робочої навчальної програми визначаємо пріоритетність

міждисциплінарних зв’язків та вибираємо найбільш суттєві.

Наступний етап – це розробка навчально-методичного забезпечення уроків,

яка обов’язково включає в себе планування міжпредметних зв’язків, враховуючи

хронологію вивчення дисциплін: раніше вивчені дисципліни, предмети, що

вивчаються та планування внутрішньо дисциплінарних зв’язків (теми даної

дисципліни, з якими інтегрується нова тема). Одним із етапів більшості

теоретичних занять є етап формування професійних умінь та навичок, робота

з кількома підручниками, комплексними таблицями та схемами, повідомлення та

реферати міждисциплінарного та професійного змісту тощо.

Наводимо приклади задач з використанням речовин, що зустрічаються

у побуті.

Задача 1. У хімічній лабораторії пролили на підлогу невелику кількість соляної

кислоти, і до кінця заняття вона повністю випарувалася. Хоча хлороводень дуже

токсичний і під час вдихання подразнює слизові оболонки, студенти не відчули

жодного стороннього запаху. Чи багато молекул НСІ опинилося у повітрі, якщо

маса хлороводню, який випарувався, дорівнює 1 г?

85

Задача 2. У 1811 р. французьким хіміком Бернаром Куртуа був відкритий йод.

Розповідають, що одного разу у лабораторії кішка, яка завжди спокійно сиділа на

плечі Куртуа, раптово зістрибнула на стіл, де стояли колби з реактивами. Вони

розбилися, і у повітря піднялися клуби фіолетового «диму» – пари йоду.

У людському організмі міститься близько 25 мг йоду (він входить до складу

різних сполук), причому половина всієї маси йоду знаходиться у щитовидній

залозі. Обчисліть, скільки атомів йоду знаходиться: а) у щитовидній залозі,

б) у людському організмі в цілому.

Відповідь: а) 2,96∙1019

атомів йоду, б) 5,92∙1019

атомів йоду.

Задача 3. Цілющі властивості срібла і «срібних» препаратів відомі з давніх часів.

Перський цар Кір II Великий (558-529 рр. до н. е.) користувався срібним посудом

для зберігання питної води під час військових походів. Добре відомий і

найпростіший спосіб знезараження питної води – занурення у неї срібла. При

цьому у розчин поступово переходить невелика кількість іонів Аg + (не більше

0,001 мг на 1 л води), і цього вже достатньо, щоб вбити хвороботворні бактерії.

Визначте число йонів срібла у 50 мл знезараженої води.

(Відповідь: N(Аg +) = 2,8 ∙ 10

14)

І останній, найголовніший етап – це впровадження у навчально-виховний

процес міждисциплінарних зв’язків. Робота на цьому етапі залежить від багатьох

факторів: матеріально-технічної бази закладу, чіткої організаційно-методичної

роботи, координації діяльності вчителів методистом, професійної підготовленості

викладача, його компетентності.

Викладання хімії у СЗШ № 201 має на меті формування стійкого інтересу у

учнів до вивчення природничих наук і перш за все – медицини. Хімія в нашому

закладі вивчається поглиблено з орієнтацією на підготовку до набуття вищої

медичної освіти.

Розв’язування задач медико-біологічного спрямування надає можливість

узагальнення, систематизації знань, умінь та навичок з усіх вивчених тем,

підкреслює зв’язок хімії з медициною і повсякденним життям, виконує навчальну,

самоорганізуючу, контролюючу та прикладну функції.

Своїми успіхами медицина, хімія, біологія багато в чому зобов'язані

досягненням фундаментальних наук і, насамперед – фізиці. Велика кількість

діагностичних та лікувальних методик базується саме на фізичних методах. Так,

наприклад, до найважливіших досягнень сучасної медицини відносяться різні

види комп'ютерної томографії: магнітно-резонансна, ультразвукова,

рентгенівська, позитрон-емісійна тощо. Фізичні дослідження – невичерпне

джерело нових діагностичних й лікувальних методик. Життєдіяльність всіх

органів та систем супроводжується виникненням певних фізичних полів та

випромінювань: інфрачервоних, оптичного діапазону, акустичних, електричних та

86

магнітних. Прецизійні дослідження таких випромінювань відкривають нові

перспективи в медицині.

На уроках фізики надаємо інформацію про вплив різних фізичних чинників

(електричних та магнітних полів, іонізуючого випромінювання тощо) на живі

організми. Акцентуємо увагу на проблемах екологічного характеру. При

виконанні лабораторних робіт звертаємо особливу увагу на дослідження

функціональних залежностей та побудову графіків. При вивченні медичної фізики

саме ці залежності зустрічаються найчастіше і такі функції потребують окремого

розгляду.

Метою профільного навчання біології вважаємо не тільки забезпечення

загальноосвітньої підготовки учнів, розвиток самоосвіти майбутніх медиків,

проведення експерименту з біологічними об’єктами, аналіз його результатів, але й

формування вмінь застосовувати біологічні знання на практиці, підготовка до

подальшої професійної освіти. Значної уваги приділяємо проблемам організації

живої матерії, обміну речовин і перетворення енергії в клітині як основі всієї

життєдіяльності організму. Належне місце відводимо питанням анатомо-

фізіологічних особливостей сучасної людини та засобів збереження її здоров'я.

Передбачено на уроках біології й поглиблене вивчення спадковості людини,

її генетичної системи. Суттєве місце посідають питання взаємовідносин людини з

іншими компонентами екосистеми, у яких вони знаходяться. Вважаємо, що без

формування цілісного уявлення про єдність людини та екосистем різного рівня

неможливе адекватне сприйняття та оцінка теоретичних знань. Поряд з

професійною орієнтацією школярів на уроках біології проводиться формування

тих людських якостей, які повинні бути властиві майбутньому медичному

працівнику. Реалізація цієї задачі проводиться шляхом ретельного добору

дидактичного матеріалу, конкретних прикладів, художніх засобів відображення

результатів праці лікарів.

Профільне навчання є одним із видів диференціації навчання. Воно

передбачає забезпечення наступності між загальною і професійною освітою,

допомагає професійному самовизначенню учнів і виконує функцію допрофесійної

підготовки учнів. На уроках з профільних загальноосвітніх дисциплін

забезпечуємо диференційований підхід до вивчення теоретичного матеріалу,

розв’язування задач, оскільки процеси розуміння у різних учнів відбуваються

по-різному. Щоб полегшити засвоєння навчального матеріалу, майбутніми

медичними працівниками з різних природничих дисциплін домагаємося

розуміння суті основних логічних форм мислення: понять, суджень, умовиводів.

Вважаємо, що ефективна допрофесійна та допрофільна підготовка учнів в класах

медичного профілю та класах з поглибленим вивченням природничих наук може

здійснюватися тільки за умови створення цілісної системи функціонування

87

середнього загальноосвітнього навчального закладу, діяльність якого спрямована

на психолого-педагогічну підтримку професійного становлення старшокласника,

його особистості, свідоме професійне самовизначення, забезпечення подальшого

професійного розвитку у вищому медичному навчальному закладі.

Ми переконані, що організація допрофесійного навчання учнів

у медичному профільному класі має забезпечувати отримання старшокласниками

фундаментальної повної загальної середньої та початкової професійної (медичної)

підготовки. У процесі організації допрофесійного навчання учнів у медичному

профільному класі ми переконалися у доцільності спільної діяльності кафедр

вищого медичного навчального закладу і вчителів базової середньої

загальноосвітньої школи щодо розробки змісту навчального матеріалу з основних

предметів, який спрямований на засвоєння учнями як державного стандарту

повної загальної середньої освіти, так і варіативного професійно спрямованого

змісту фундаментальних дисциплін, що не передбачені інваріантною складовою

змісту повної загальної середньої освіти з відповідних предметів, але є основою

для навчання у вищому медичному навчальному закладі. Забезпечення умов для

здобуття якісної повної загальної середньої освіти відбувається за рахунок

реалізації як інваріантної, так і варіативної складових змісту навчального плану,

а також використання годин гурткової роботи, що дозволяє індивідуалізувати

процес підготовки учнів і створює сприятливі умови для самовираження

особистості школярів.

Початкова професійна підготовка здійснюється в процесі вивчення

спеціального циклу дисциплін – спецкурсів «Історія медицини», «Основи

профілактичної медицини», «Основи догляду за хворими» тощо, розроблені

викладачами школи спільно з фахівцями вищої школи.

На практиці застосувати знання, здобуті на уроках та курсах за вибором,

учні мають можливість на заняттях гуртка «Юний медик», які проходять

у Київській міській дитячою клінічній лікарні № 2.

Професійному самовизначенню школярів сприяє, також, і робота

з обдарованими дітьми. Учні профільних класів беруть активну участь у науково-

дослідній роботі, існує позитивна динаміка щодо результатів конкурсів

учнівських науково-дослідних робіт, призових місць на районних, міських

олімпіадах та конкурсах-захистах МАН з профільних дисциплін. Зокрема

з біофізики, практичної та клінічної медицини, валеології, психології, біохімії

тощо.

Аналізуючи результати інноваційного пошуку, можна стверджувати:

цілеспрямована робота та розвиток індивідуальних здібностей особистості

приносить відчутні результати. Кожен член учнівського колективу виявляє певні

здобутки, які є черговим кроком у психічному, фізичному та духовному розвитку.

88

Гетьман О.В., учитель біології

середньої загальноосвітньої школи № 158 м. Києва

Мета: розкрити зміст науки генетики, показати її роль

у розвитку медицини та охорони здоров’я; ознайомити з

основними напрямками розвитку генетики; розширити

компетентність учнів в галузі генетики; сформулювати

основний термінологічний блок генетичних понять;

сформувати уявлення про сучасні методи, в основі в яких

лежать маніпуляції з генами;

розвивати пізнавальний інтерес прагнення до пошуку

знань, уміння робити висновки і розвивати креативне

мислення та комунікативні здібності; розвивати інтерес до

вивчення біології;

виховувати почуття причетності та відповідальності за експерименти

з природою і втручання в генотип організмів; виховувати взаєморозуміння під час

роботи в групах; переконати в шкідливі дії нікотину, алкоголю та наркотиків на

спадковість людини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Базові поняття і терміни: генетика, спадковість, мінливість, ген,

фенотип, гамети, алельні гени, зигота, гамети, домінанта, гетерозигота,

гомозигота, геном чисті лінії.

Обладнання: портрети найвидатніших генетиків світової науки

Хід уроку

І. Розминка

Учитель. Усі ми дуже різні й водночас надзвичайно схожі. Прогулюючись

ранньою весною, берегами річки Дніпро та її приток, ми можемо побачити

ділянки анемони дібровної (демонстрація), які білим килимом покрили землю. Усі

вони дуже схожі, а водночас і є ознаки відмінності у розмірах вегетативних

органів рослин. Вони з року в рік заселяють ці ділянки. А ми, подібні на своїх

батьків, але чимось та відрізняємось від них. Чим пояснити зовнішні відмінності

між людьми, тваринами, рослинами, мікроорганізмами, їхні різні риси

пристосування, а в людей різні фізичні і психічні риси? Відповідь на ці запитання

нам дасть така наука як генетика. До наукового розуміння генетики існував

89

описовий період, який дозволив лише нагромадити відомості, не розкриваючи

суть фактів та явищ передачі ознак з покоління в покоління.

ІІ. Актуалізація опорних знань

а) Інтерактивна методика «Мозковий штурм»

Запитання:

- Які властивості живих організмів ви знаєте?

- Чому кішка народжує кошенят, а з жолудя виростає дуб? Як ми називаємо цей

процес?

- Чи можемо розрізнити з одного приплоду групу цуценят?

- Як цей процес називається?

Учитель. Ось ці фундаментальні властивості живого і вивчає наука генетика.

б) Повідомлення учня.

- Розвиток молодої галузі біології - генетики (1900 рік, виникнення і розвиток

генетики з демонструванням портретів найвидатніших генетиків світової науки).

Учитель. Які наукові основи генетики, хто заклав їх? Яке завдання генетики на

сучасному етапі?

Оголошення теми уроку, мети, очікуванні результати.

ІІІ. Усвідомлення змісту нового матеріалу

1. Генетика як наука.

1) Пояснення вчителя з наступним виділення основних етапів розвитку генетики.

Основні етапи розвитку генетики:

1. Розвиток менделізму й становлення генетики.

2. Формування хромосомної теорії спадковості.

3. Розвиток генетики на молекулярному рівні.

(Учні записують у робочі зошити).

2. Основні генетичні поняття.

1) Метод «Мікрофон»

- Яку роль організмів виконують нуклеїнові кислоти? (З нуклеїновими кислотами

пов’язані процеси спадковості, мінливості, розмноження, росту)

- Які ви знаєте нуклеїнові кислоти? (ДНК, і- РНК, т- РНК, р-РНК).

- Що являє собою молекула ДНК? (Це дволанцюговий полінуклеотид).

- Які структури входять до дезоксирибонуклеотиду (нітратні основи,

дезоксирибоза – вуглевод, залишок фосфатної кислоти).

- Що відбувається при випаданні одного з нуклеотидів? (Порушується

послідовність нуклеотидів).

- Які наслідки випадання? (Порушується комплементарність нуклеотидів, а отже

змінюються властивості).

- Як називається фрагмент молекули ДНК? (Структурний ген).

90

- Що містить структурний ген? (Містить стільки триплетів нуклеотидів, скільки

амінокислотних залишків містить білок, який кодує ген).

Учитель. Нуклеотиди молекули ДНК складають структурний ген, який може

містити кодуючі (в екзонах) і некодуючі (в інтронах) пари нуклеотидів.

(Визначення ген учні записують у словничок біологічних термінів).

2) Робота в групах (Вправа «Коректор»)

Учитель роздає набраний текст кожній групі і пропонує виправити помилки у

тексті. Після виконання група, яка швидше виконала завдання зачитує, а інші

групи перевіряють. Якщо є розбіжності у відповідях, з’ясовують, яка з них

правильна. Проводять взаємооцінювання.

Текст

Кожна еукаріотична клітина має певний набір ядер (хромосом) –каріотип.

Нуклеосоми (хромосоми) – ядерні органели, в яких розміщені гени. Основу

хромосоми складає одноланцюгова молекула РНК (дволанцюгова молекула ДНК),

яка зв’язана з ядерними білками. Молекули ДНК у хромосомах (ядрі) розташовані

певним чином. Кожна хромосома (нуклеосома) складається з двох поздовжніх

частин – хроматид. Коли клітина ділиться, ядра (хроматиди) розходяться до

дочірних клітин, завдяки чому останні одержують однакову спадкову інформацію

від дочірної (материнської) клітини.

Висновок. Гени розташовані на хромосомі у лінійному порядку і займають певне

місце в гомологічній хромосомі однієї пари та визначають різні стани певної

ознаки. Такі гени називаються алельними.

3) Учитель. При схрещування жовтого забарвлення гороху з зеленим одержуємо

жовтий горох, при схрещуванні простої форми плоду гороху з членистою

одержуємо плоди простої форми, а при схрещуванні гороху гладкої форми з

горохом зморшкуватої форми одержуємо гладкі плоди. Ці ознаки, які

проявляються називаються домінантними, їх несуть домінантні алелі, позначають

великими латинськими літерами А, В, С. Зовнішня ознака яку ми бачимо

називаємо фенотипом. Ознаки, які не проявилися називаються рецесивними і

позначаються малими латинськими літерами (а, в, с). Поєднання алелей дає нам

генотип.

- Що таке генотип?

(Визначення дають учні і записують під керівництвом учителя у словник). На

основі генотипу можемо визначити фенотип.

Фенотип (від грец. фаіно – являю) – сукупність усіх ознак і властивостей

організму.

91

- Які можуть бути поєднання алелей? Якщо поєднуються алелі домінантні, то

АА- це гомозигота за домінантною ознакою, якщо рецесивні, то аа- гомозигота за

рецесивною ознакою, Аа – гетерозигота. При схрещуванні гомозиготних особин

все потомство подібне на батьків не дає явища розщеплення.

Гетерозиготні особини дають явище розщеплення.

4) Робота в парах

Вправа «Схема – це доступно і зрозуміло». Біля дошки працює два учні над

завданнями.

Завдання 1. Прослухавши розповідь учителя запишіть схему процесу поєднання

алельних генів у зиготу. алельні

ГЕНИ -----------ГАМЕТИ-------- -ЗИГОТА

мейоз злиття

(гени від яких

залежить розвиток

альтернативного

прояву ознак)

Домінантні-А Рецесивні-а

(проявляються у (не проявляються у

фенотипі у присутності присутності домінантної)

рецесивної)

Учитель. Зигота утворюється при злитті гамет, які утворюються в процесі

мейозу. Гамети несуть алельні гени, від яких залежить розвиток альтернативного

прояву ознак – домінантний – А, рецесивний - а.

Завдання 2. Скласти схему утворення зиготи при поєднанні домінантних алелей,

рецесивних алелей, домінантних і рецесивних алелей.

АА (за домінантною ознакою) Особини, які в потомстві не

розщеплюються і зберігають свої

ознаки в «чистому» вигляді

ГОМО ЗИГОТИ

аа (за рецесивною ознакою)

Аа ГЕТЕРО Особини, які дають явище

розщеплення

92

3. Методи генетичних досліджень.

1) Напрямки генетичних досліджень.

Завдання

Уважно прочитати перший абзац підручника про напрямки генетичних

досліджень і записати у вигляді схеми.

Напрями

генетичних досліджень

Встановлення причин

змін генів Вивчення структури

генів Дослідження Розподіл

проявів у фенотипі у популяціях

2) Методи генетики. Робота в групах

Кожна група одержує завдання на карточках. Після опрацювання матеріалу учень

з кожної групи коротко інформує завдання методу генетики, зробивши короткий

запис на дошці.

Завдання

Користуючись текстом підручника, інформаційним матеріалом з додаткової

літератури визначити зміст методів генетичного дослідження.

М Гібридологічний…

Е

Т Генеалогічний …

О

Д

И Популяційний …

Г

Е Цитогенетичний …

Н

Е

Т Біохімічний…

И

К

И Близнюковий…

ГЕН-матеріальний носій

спадкової інформації

93

ІV. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

- Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці …

- Мені важко зрозуміти …

- Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…

V. Домашнє завдання

1) Вивчити § підручника, конспект

2) Навчитись записувати опорні схеми.

3) Записати біологічні терміни у словник.

4) Творче завдання (за бажанням) підготувати повідомлення про історію розвитку

генетики та зміст методів генетичних досліджень.

Алієва О.В., учитель англійської мови

СЗШ № 158 м. Києва

Form: 11

Learning Objectives:

- to practice oral fluency;

- to develop and practice listening skills;

- to learn more about the Fight for Women’s Suffrage and the women’s role in the

modern society;

- to promote gender tolerance.

Resources: PowerPoint Presentation, listening material, worksheets, a coursebook

Opportunities Upper Intermediate

Procedure

І. Introduction

T: Glad to see you! I hope you are fine and in a good mood. Look at the screen. I’d like

to start our lesson with an old Chinese saying: “Women hold up half the sky”

What do you think the saying means?

94

T: We have portraits of some outstanding women. What important contribution to the

history did the women do? Recollect how much you know about them (the portraits are

on the screen).

S.1: Princess Olga was the first in Kyiv Rus to accept Christianity

S.2: Valentina Tereshkova was the first woman in the world to fly into space.

S.3: Queen Victoria. Her reign was the longest in the English History (1819-1901)

S.4: Mother Teresa was awarded the Nobel Peace Prize for work with the poor.

S.5: Indira Gandhi - India’s first Prime Minister. Politics was always a part of Indira

Gandhi’s world.

S.6: Roksolana was the first Ukrainian who influenced the policy of Turkey.

S.7: Queen Anna was the first woman who reigned as Queen of France.

S.8: Angela Merkel is the Prime Minister of Germany and one of the most influential

women in the world.

ІІ. The Main Part

1. Warming- Up

T: The list of prominent women and their achievements is endless. Now women make

up 50 % of the world’s population. More than half of the countries have laws to protect

the rights of women. Have women always had equal rights with men?

Can you answer the following questions on the screen?

1. Which country first gave women the right to vote?

a) America b) Sweden c) New Zealand

S.1: New Zealand

2. Which year was it ?

a) 1861 b) 1893 c)1910

S.2 : In 1893

2. Pre-reading

T: And what about Europe? Let’s have a look at the screen. What European country

contributed the most to the women’s struggle for their rights?

S: It is Great Britain

T: You are completely right. Would you mind reading some short information on the

screen about the historical event?

The Right to Vote

Over 70 years ago on 6 February 1918, the British Parliament passed an important law.

This law gave the women in Britain the right to vote for the first time. The right to vote

is sometimes called suffrage. The women, who fought for this right, were called

suffragettes. In many countries the women’s fight was long and hard.

T: Having watched the Video “The suffragettes” you will find out who Emmeline

Pankhurst, whose portrait is on the screen now, was. You’ll see that the struggle to gain

95

the right to vote and strengthen their position in the society were very complicated

(watching the video).

3. Listening

T: Equality in terms of voting, pay and opportunities has changed dramatically.

What do you think the most serious problems for women around the world are now?

S.1: I think women are paid less then men for the same work. It is unfair

S.2: In my opinion, women shouldn’t allow men to disrespect them. There is too much

domestic violence.

S.3: Everyone knows, there are less female politicians and managers.

S.4: Maybe there aren’t enough social and governmental programmes to protect

women’s rights.

S.5: In some countries of the world women don’t have enough opportunities to speak

freely about their problems.

4. Listening

T: Listen to a radio programme about the

status of women in the world and complete

the notes.

Tapescript

Presenter: Good morning. Today we have

Angela Crowley in the studio. Dr. Crowley

is a representative of the United Nations organization for women, UNIFEM. Good

morning Dr Crowley.

Angela: Good morning.

Presenter: Dr Crowley, do you think you could give us the global picture of women’s

status in the world? I mean, is it getting worse or better?

Angela: Well, that’s a very big question! I mean let’s look at some of the figures first.

I’m afraid a lot of these are not very encouraging. First, poverty. Of the world’s 1.3

billion poor people, nearly seventy per cent are women. So, basically, if you are a

woman you have a much greater chance of being poor than if you are a man.

Presenter: So why is that?

Angela: Well, there are many reasons. One of them is related to the world of work. The

number of women in employment has gone up and nearly a third of the women in the

world have some sort of job. But that still means that two thirds do unpaid work.

Presenter: What does that mean exactly?

Angela: Well, it means that, for example, women work at home, looking after children,

cooking, washing. They receive no actual payment at all, apart from what

their fathers or husbands decide to give them. Even in developed countries, women do

more than twice as much unpaid work as men.

Presenter: What about jobs?

96

Angela: Well, according to the United Nations, the majority of women earn, on average,

about three-quarters of the pay of men for doing the same work – that’s in developing

and developed countries. And there are other things, too. Female unemployment is

much higher than male unemployment all over the world. Young women especially are

more likely to be unemployed and for longer than young men. And in general, women

have much less job security. They are involved in part-time or self-employed work and

get fewer social benefits.

Presenter: But, surely, women are improving their educational qualifications these days.

Angela: Well, that’s true in some parts of the developed world. But the overall picture is

very different. Nearly two-thirds of the world’s children who don’t go to school are

girls. And two-thirds of the world’s 876 million illiterate adults are women.

Presenter: What about politics?

Angela: Only ten percent of the world’s politicians are women. In most developed

countries, the USA, Britain, France, Germany, the vast majority of politicians are still

men.

Presenter: And what about human rights?

Angela: Well, violence towards women exists on a huge scale today and is seriously

under-reported. Also, in some countries, women do not have even basic human rights.

For example, in Afghanistan, under the Taliban regime, women were not allowed to

work and were forced to go out completely covered up. Because there were no female

doctors and nurses, women were even refused hospital treatment. The situation was

desperate there.

Notes

1. There are 1.3 billion people living in poverty and nearly ______ of these are women.

2. More than _____ of the world’s women do unpaid work.

3. In developed countries, women do _____ as much unpaid work as men do.

4. On average, women earn only _____ of the pay of men.

5. Unemployment among women is_____ than that of men.

6. A lot of women have much less job _____ than men.

7. Nearly _____ of the world’s children who don’t go to school are female.

8. Two thirds of the world’s ______illiterate adults are women.

9. Only _____ of the world’s politicians are women.

10. _____ towards women happens on a big scale.

Answers:

1. 70%; 2. two-thirds; 3. twice ;4. three-quarters; 5. higher; 6.security; 7. two-thirds;

8. 876 million; 9 .10%; 10. violence

T: You see the figures and facts are very depressing. Listen to the second part of the

radio programme and discuss the following questions on the screen in groups using the

key words.

97

Tapescript

Presenter: So is there any good news about the situation of women in the world?

Angela: Yes, I think we can say that there is- some at least. Health is an area with major

improvements for women in a lot of countries. The average life expectancy for women

in the world has gone up and is now higher than that of men in virtually all developed

countries. Though I have to say that in some countries the life expectancy of women is

still horrifically low.

Presenter: Mmmm. Are there any other improvements in the position of women?

Angela: Yes, there are. For instance, in terms of education, women are closing the gap

in many countries in the world - in some places quite quickly. In many countries more

and more women are getting a secondary and even university education. In some

countries in Western Europe, there are in fact more women than men at university.

Presenter: Really? That´s interesting.

Angela: Yes. And in the developing countries, the involvement of women in the world

of work and increasing educational opportunities mean that women are having fewer

children. This in turn means that families have more resources to bring up their

children. In fact you could say that women in poorer countries are often the motor of

development. More educated women with job opportunities means that the next

generation have more chance of education and the process goes on.

Presenter: So what would your conclusion be?

Angela: Well, there is an awful lot to be done to improve the situation of women in the

world. Firstly, governments need to invest more money in education of women.

Education is one of the key factors.

Presenter: Right.

Angela: Governments also need to stop discrimination at work and encourage women to

go into new job areas. There are still areas of work where there are hardly any women -

and these areas tend to be those that are the best paid.

Presenter: Yes. There aren´t many women in the Stock Exchange, are there?

Angela: Exactly. And finally, we need to defend the human rights of women. No culture

has the right to expose women to violence and deprive them of their basic human rights.

This is still happening in some places and we have to stop it.

Presenter: Thanks you very much Dr. Crowley.

Angela: Thank you.

5. Group work

T: So, you may start the group discussion.

Questions

1) Are there any good news about the situation of women in the world?

2) Are there any other improvements in the position of women?

3) What would your conclusions be?

98

Key words:

-average life expectancy for women

-get secondary and university education

- involvement of women in the world of work

- increase

- go up

- a lot to be done to improve

- invest more money in education

- to stop discrimination at work

- encourage women to go into new job areas

- defend the human rights of women

- deprive women of their basic human rights

Samples of students’ answers

Group.1: We think, of course there are some good news. The average life expectancy

for women in the world has gone up. Unfortunately we can’t say the same about the

developing countries where it is still low.

Group 2: We agree with the statements of the first group and we would like to add that

more and more women are getting a secondary and university education.

Group 3: But the involvement of women in the world of work and increasing

educational opportunities mean that they have fewer children.

Group 1: You are right! Sure there is a lot to be done to improve women’s position in

society. And how do you think?

Group 2: Undoubtedly. Governments need to stop discrimination at work and encourage

women to go into new job areas.

Group 3: And don’t forget about investing money in education of women. Because

education is a key factor in the modern life. And what is your opinion?

Group 1: No one can deny this. But we should remember about human rights that must

be defended. Women are deprived of their basic human rights in some places. We must

stop it. No culture has the right to expose women to violence.

III. Summing - Up

T: In the end of our lesson I’d like to read you the article from the Constitution of our

country. It is on the screen.

IV. Home Assignment

Your home task is to write down a composition about women’s position and rights in

our country. I hope you enjoyed the lesson. So goodbye and have a nice day!

99

Жаріков В.В., учитель історії та правознавства

навчально-виховного комплексу № 167 м. Києва

Мета: охарактеризувати становище українських земель напередодні війни;

порівняти плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо України; описати

становище українського населення на початку війни та пояснити, яким було

ставлення населення і політиків України до війни; охарактеризувати діяльність на

початку війни Головної української ради, Союзу визволення України та інших

українських організацій; визначити особливості формування легіону Українських

січових стрільців; розвивати навички роботи з історичними джерелами та вміння

робити висновки на підставі окремих фактів про характерні риси певних

історичних явищ; виховувати учнів у дусі патріотизму на основі особистого

усвідомлення історичного досвіду.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта «Українські землі напередодні Першої

світової війни», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал, комп’ютерна

презентація, мультимедійний проектор.

Основні терміни і поняття: геополітика, репресії, концентраційний табір,

Головна українська рада, Союз визволення України, легіон Українських січових

стрільців.

Основні дати: 1 серпня 1914 р. – початок Першої світової війни; 1 серпня

1914 р. – заснування Головної української ради (ГУР); 14 серпня 1914 р. –

заснування Союзу визволення України (СВУ); 3 вересня 1914 р. – створення

легіону Українських січових стрільців.

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності

Учитель інформує учнів про початок

вивчення теми «Україна в роки Першої

світової війни. Початок Української

революції», повідомляє тему, основні

завдання і план уроку. (Слайд 1)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання і завдання (Слайд 2)

1. Які держави входили до Антанти та Троїстого союзу? Якою була мета

цих воєнно-політичних блоків?

100

2. З курсу всесвітньої історії пригадайте причини, привід та характер

Першої світової війни.

3. Які політичні партії діяли в Наддніпрянській та Західній Україні на

початку ХХ ст.?

4. Порівняйте погляди тогочасних українських політичних партій на

майбутнє України.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Україна в геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу.

Випереджальне завдання

Упродовж розповіді вчителя складіть таблицю «Україна в планах країн Антанти

та Троїстого союзу».

Держава Плани щодо українських земель

Розповідь учителя

1 серпня 1914 р. розпочалася перша в історії людства світова війна. Її спричинило

непримиренне протистояння держав-учасниць двох військових блоків —

Троїстого союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) та Антанти (Велика

Британія, Франція, Росія). Кожна з країн прагнула досягти своїх геополітичних

інтересів. Україна в них також посідала досить помітне місце внаслідок свого

вигідного географічного положення, великого економічного та людського

потенціалу.

Робота з термінами і поняттями

Геополітика — політологічна концепція, за якою зовнішня політика держав

визначається географічними факторами (місцеположенням країни, природними

ресурсами, кліматом тощо). Термін «геополітика» використовується для

характеристики певного впливу географічних чинників на зовнішню політику.

Німеччина, намагаючись послабити Росію, сподівалася розчленувати її на частини

й оволодіти Польщею, Литвою, Прибалтикою, Білорусією та Україною. Особлива

роль у цих планах відводилася українським землям, оскільки саме вони мали

стати відправним пунктом для подальшого завоювання Німеччиною світового

простору. Територію України верховне командування німецької армії вважало

одним із головних театрів воєнних дій у війні. Прагнення ослаблення Росії в

геополітичному плані спричиняло поширення серед німецьких політиків

прихильного ставлення до можливої незалежності України. Останню вони

вважали плацдармом для здійснення Росією зовнішньополітичної експансії на

Балкани та до Передньої Азії. Втрата України Росією мала призвести, на їхню

думку, до краху великодержавницької політики російського самодержавства.

101

Україна також приваблювала Німеччину своїм економічним потенціалом: вона

могла стати для неї постачальницею продовольства й сировини.

Робота з документом (на Слайді 3)

Із таємної доповідної записки Генерального штабу Німеччини від 1 грудня 1915 р.

Кожний, хто насправді знає і розуміє географічне та економічне положення, у

яких перебуває Росія, є свідомий того факту, що Велика Росія може існувати

тільки через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України,

зробивши її незалежною державою, і утримати незалежну Україну при житті,

то з певністю завдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід

вважати серцем Великої Росії. В оцінці всіх експертів це володіння Україною

робить Росію великою європейською потугою. Україна, відділена від Росії,

створить мур між властиво Росією, Центральними державами та Балканами,

закриваючи доступ до Чорного моря.

Запитання до документа

1. У чому автор документа вбачав значення володіння Україною для Росії?

2. Чому існування незалежної України відповідало інтересам Німеччини?

Австро-Угорщина здавна змагалася з Росією за гегемонію (першість) у

слов’янському світі. Неодноразово звертаючи увагу на свою, з їхньої точки зору,

ліберальну національно-культурну політику стосовно слов’ян, австрійські

Габсбурги сподівалися розширити свої володіння за рахунок

південнослов’янських країн, а також українських земель Волині й Поділля, які

перебували у складі Росії. Міністерство закордонних справ Австро-Угорщини

заявляло, що оскільки головною метою її участі у війні є послаблення Росії, вона,

у разі перемоги, розпочне створення незалежної від Росії Української держави.

Росія, приховуючи свої експансіоністські наміри, заявляла про прагнення

захистити Сербію від агресії Австро-Угорщини. Одночасно з цим

проголошувалася необхідність звільнення з-під влади Габсбургів «єдинокровних

братів-русинів» Західної України й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією на

засадах етнографічної спільності. Завдяки оволодінню Галичиною, Буковиною й

Закарпаттям російська влада планувала відсунути кордони імперії за Карпатські

перевали.

Ситуацією прагнула скористатися також Османська імперія, яка прагнула

повернути собі Крим і Причорномор’я, а також Румунія, яка мріяла заволодіти

Буковиною та Бессарабією.

По закінченню розповіді учитель пропонує учням перевірити правильність

заповнення таблиці «Україна в планах країн Антанти та Троїстого союзу» та за

допомогою мультимедійного проектора показує учням відповідний слайд

102

презентації. (Слайд 4)

Українські землі опинилися в центрі загарбницьких планів як Троїстого союзу, так і Антанти

Німеччина – Подніпров'я, схід і південьАвстро-Угорщина – Волинь і ПоділляТуреччина – Причорномор'я і КримРосія – західноукраїнські земліРумунія – Буковина і Бессарабія

2. Українські землі та населення на початку війни.

Робота з історичною картою (Слайд 5)

103

1. Покажіть на карті територію заселену українцями.

2. До складу яких держав входили етнічні українські землі?

3. Які проблеми мали виникнути в українців з початком Першої світової війни?

Чому?

Розповідь учителя

Територія розселення українського народу на початку війни була поділена

Російською й Австро-Угорською імперіями, що належали до ворогуючих

військово-політичних блоків. Тому лінія фронту проходила безпосередньо

українськими землями, а сама війна для українців з самого початку мала

братовбивчий характер, бо вони мусили воювати як у складі російської, так і

айстро-угорської армій. Крім того, обидві держави вважали українців у складі

свого населення ненадійним елементом, схильним до підтримки противника й

здійснювали стосовно них репресії.

Робота з термінами і поняттями

Репресія — захід державного примусу, покарання, у тому числі й за ідейні

переконання, нерідко позасудовим шляхом.

Російська влада вже в перші дні війни стала здійснювати в Наддніпрянщині

широкомасштабні акції проти українства, звинувачуючи його в «австрофільстві»,

«сепаратизмі» та «мазепинстві». Так, у Києві було заборонено випуск газети

«Рада», популярного тижневика «Село», місячників «Українська хата» та

«Літературно-науковий вісник». Редактора «Української хати» П. Бочацького

відправили в заслання до Східного Сибіру. Заарештували М. Грушевського, який

на початку війни повернувся зі Львова до Києва, і заслали спочатку до

Симбірська, а потім до Казані. У глиб імперії висилалися й інші українські

громадсько-політичні діячі.

У Західній Україні австро-угорські урядовці з початком війни також

розпочали дії, спрямовані проти українців. За найменшою підозрою в

«русофільстві» їх заарештовували, висилали, а то й піддавали смертній карі.

Тисячі українців, звинувачених у нелояльності до влади, були вислані до

спеціальних концентраційних таборів у глиб Австрії, де їх роками утримували в

жахливих умовах без суду й слідства. Найжорстокішим вважався табір Талергоф

у Штирії, де в листопаді 1914 р. перебувало 5700 українців. Його називали

«українською Голгофою», оскільки тут загинуло близько 2 тис. українців. Табори

існували також у Терезієнштадті, Шварці, Нижній та Верхній Австрії та інших

місцях.

Робота з термінами і поняттями

Концентраційний табір – місце для ізоляції реальних або уявних

противників держави, політичного режиму. Концентраційні табори

104

створювалися також спеціальними розпорядженнями під час війни. За далеко не

повними даними 36 тис. цивільних українців, у тому числі старих і жінок, було

розстріляно й повішено та стільки ж українських в’язнів загинуло в австрійських

концентраційних таборах у роки війни.

3. Ставлення до війни політичних і громадських діячів Наддніпрянської

та Західної України.

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа,

визначаючи особливості ставлення політиків Наддніпрянської України до війни,

заснування та діяльності Союзу визволення України. Учитель систематизує й

уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений нижче матеріал.

Додаткова інформація

На початку Першої світової війни російська влада в Наддніпрянській

Україні, як і в інших регіонах імперії, розгорнула широку пропагандистську

кампанію. Війну оголосили «обороною», оскільки вона ведеться для захисту

«вітчизни» від «прусських варварів», а також для захисту братів-слов’ян. Ця

пропаганда мала позитивні результати. На початку війни значна частина міського

населення й селянства Наддніпрянщини підтримували урядову політику, не

усвідомлюючи, що на їхні плечі ляже весь тягар війни. Загальноросійські партії

чорносотенців, октябристів, кадетів і права частина соціал-демократів та есерів у

цілому підтримували офіційний урядовий курс. Ліва частина соціал-демократів

(більшовики, очолювані В. Леніним) виступала за поразку Росії у війні, оскільки

це мало наблизити революцію й повалення царизму.

Серед громадсько-політичних діячів Наддніпрянщини у ставленні до війни

сформувалося три основні орієнтації — поміркована, нейтральна та радикальна.

Представники першої займали проурядову позицію. 10 серпня 1914 р. в Києві

галицькі й буковинські емігранти-москвофіли та їхні прибічники заснували

«Карпато-русский освободительный комитет». У зверненні до

«багатостраждального руського народу Галичини» він закликав зустрічати

російську армію, що «несе тобі православну віру твоїх предків, несе тобі волю й

свободу руської людини на своїй родній руській землі», хлібом-сіллю, як

визволителів. Офіцерів російської армії комітет забезпечив пропагандистсько-

інформаційною брошурою про «етнографічний і культурно-політичний стан

Галичини у зв’язку з національно-громадськими настроями».

Частина членів УСДРП на чолі з Симоном Петлюрою також зайняла

помірковану проросійську позицію («оборонці»). Товариство українських

поступовців стосовно війни спочатку теж посіло помірковану позицію, визначену

в декларації «Війна та українці», підписаній С. Петлюрою. У ній запевнялося, що

українці «виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця» і

105

тому мають право, як і інші народи імперії, на надання їм «відповідних прав».

Розгортання війни спричинило зміни в поглядах ТУП: від заяв на підтримку війни

воно перейшло на нейтральні позиції, а від 1916 р. виступило проти війни та

підтримки будь-якої з воюючих сторін. У декларації «Наша позиція» поступовці

заявили, що боролися й боротимуться за «демократичну автономію України,

гарантовану такою ж федерацією равноправних народів, за цілковите

забезпечення культурно-національних цінностей». На подібну позицію перейшла

й частина членів УСДРП на чолі з Володимиром Винниченком, який зрештою

висунув гасло «Геть війну! Хай живе автономія України!» («пораженці»)

У відповідь на антиукраїнську політику російської влади частина

радикально налаштованих українських політиків емігрувала з Росії до Австро-

Угорщини, до Львова. 14 серпня 1914 р. у Львові українські політичні емігранти-

наддніпрянці створили Союз визволення України (СВУ) – самостійницьку

українську політичну організацію. Його засновниками стали члени УСДРП

(Д. Донцов, В. Дорошенко, Л. Цегельський), УСДС (О. Скоропис-

Йолтуховський), українських есерів (Ю. Бачинський), інших партій та

організацій. Першим головою СВУ став Дмитро Донцов. СВУ опублікував

відозву «До українського народу в Росії» та звернення «До громадської думки

Європи», а програму діяльності виклав у «Платформі Союзу». У ній було

проголошено, що реалізацію своїх національних прав українці повинні

пов’язувати з поразкою Росії у війні. Союз виступав за відокремлення України від

Росії та створення на її землях конституційної монархії під протекторатом

Австрії. СВУ вважав себе представником інтересів України перед Австро-

Угорщиною, Німеччиною та іншими європейськими державами, мав своїх

повноважних представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Римі, Стокгольмі та Осло.

Прагнучи сформувати коаліцію з противників Росії, представники Союзу вели

відкриті або таємні переговори з офіційними державними урядовцями різних

країн та російськими політичними емігрантами. На гроші, надані урядами

Німеччини та Австро-Угорщини, СВУ, що перебрався зі Львова до Відня, а потім

до Берліна, розгорнув велику агітаційно-пропагандистську роботу. Його діячі

виступали з доповідями в Австро-Угорщині, Німеччині, Болгарії, друкували

статті. Велику роботу СВУ розгорнув у таборах для військовополонених серед

солдатів-українців, мобілізованих до російської армії. Одним із важливих

здобутків Союзу стало видання десятків науково-популярних брошур із минулого

та сучасного України українською, німецькою, болгарською, турецькою,

румунською, чеською, хорватською, італійською та шведською мовами. Було

видано «Кобзар» Т. Шевченка, праці М. Костомарова, В. Антоновича, Ф. Вовка,

твори письменника Б. Лепкого та ін. Надруковано також кілька праць М.

Грушевського, хоча сам він до діяльності СВУ ставився неприхильно. Фінансова

106

допомога, яка надавалася Німеччиною й Австро-Угорщиною, зараховувалася як

державний борг майбутньої самостійної України. У червні 1918 р. СВУ припинив

свою діяльність.

З початком війни в суспільно-політичному житті Австро-Угорщини

відбулися суттєві зміни. Міжпартійна боротьба, гострі національно-політичні

дискусії та болючі національні образи відійшли на другий план в умовах

емоційного піднесення, викликаного війною. Лідери українського руху вважали,

що для реалізації національних вимог свого населення за цих обставин необхідно

виявляти максимальну лояльність і вірнопідданість австрійській владі та

імператору. Уже в перші дні війни українські політичні рухи Галичини та

Буковини поспішили визначитися, на чиєму вони боці.

1 серпня 1914 р. у Львові було засновано Головну українську раду (ГУР), до

якої увійшли представники українських партій: Національно-демократичної,

Радикальної та Соціал-демократичної. Головою Ради обрали голову УНДП та

Української парламентської репрезентації Костя Левицького. Рада мала взяти на

себе функції єдиного представницького органу українців. 3 серпня Рада

оприлюднила звернення, у якому окреслила власну позицію у війні.

Робота з документом (Слайд 6)

Зі звернення Головної української ради від 3 серпня 1914 р.

Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в

його руках, що не весь український народ стогне поневолений під його пануванням,

що існує частина української землі, де український народ... може жити своїм

національним життям... Перемога Росії мала би принести українському народові

Австро-Угорської монархії те саме ярмо, у якім стогне 30 мільйонів українського

народу в Російській імперії. Теперішня хвиля кличе український народ стати

однодушно проти царської імперії, при тій державі, у якій українське національне

життя найшло свободу розвитку. Перевага Австро-Угорської монархії буде

нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб’є година

визволення України.

Запитання до документа

1. Як ГУР ставилася до перебування українців під австро-угорською та

російською владою?

2. Яку позицію, на думку авторів документа, повинні зайняти українці у війні?

3 серпня 1914 р. «Союз українських парламентарних і соймових послів з

Буковини» також оприлюднив свій маніфест «До українського народу на

Буковині», де заявив, що «спільно з усіма народами сеї гарної держави ми радо

принесемо всяку жертву за нашого цісаря, за славну Габсбурзьку монархію».

107

Свою проавстрійську позицію на початку війни заявила в Галичині греко-

католицька церква. Митрополит Андрій Шептицький і кероване ним духовенство,

що були для галицьких українців безперечними авторитетами в церковному й

суспільно-політичному житті, дотримувалися чіткої австрофільської та

антиросійської політики. Митрополит закликав українців, звертаючись до них:

«Ми з Божої волі злучені з Австрійською державою... Коли військо нашого цісаря

побідить – чекає нас краща і ліпша будучність. До крові будьмо вірні цісарю».

5 травня 1915 р. у Відні Головна українська рада реорганізувалася в

Загальну українську раду (ЗУР). До неї увійшли 34 делегати від українських

політичних партій Галичини й Буковини, а також представники СВУ. Очолив ЗУР

Кость Левицький. Своєю метою Рада проголосила боротьбу за побудову

самостійної Української держави на території підросійської Наддніпрянської

України та запровадження територіально-національної автономії на українських

землях у складі Австро-Угорщини. Завдяки наполяганням ЗУР німецька та

австро-угорська влада дозволили організувати окремі табори для

військовополонених українців. У них створювалися бібліотеки, школи, церкви,

що мали сприяти вихованню в українців національної самосвідомості й ненависті

до Російської імперії, яка була поневолювачем їхньої Батьківщини.

ЗУР склала свої повноваження на початку листопада 1916 р., коли австро-

угорська й німецька влада заявили про створення самостійного Польського

королівства з польських земель, відвойованих Німеччиною в Російської імперії.

Після цього провідну роль в українському русі стало відігравати Українське

парламентарне представництво в австрійському рейхстазі, очолюване Юліаном

Романчуком.

Учитель пропонує учням перенести в зошит спрощену схему «Позиції

українців щодо воюючих сторін». (Слайд 7)

Позиції українців щодо воюючих сторін

проавстрійська нейтралітет проросійська

Головна Українська Рада (К.Левицький)

Союз визволення України

(В.Дорошенко, Д.Донцов)

Товариство українських поступовців (С.Єфремов,

М.Грушевський)частина УСДРП (В.Винниченко)

частина УСДРП (С.Петлюра)

Карпато-руськийвизвольний

комітет (В.Дудикевич, Ю.Яворський)

108

4. Створення українських добровольчих військових формувань. Легіон

УСС.

Розповідь учителя

Західноукраїнські політики розуміли, що заяви про підтримку дій

австрійського уряду у війні мають супроводжуватися реальними заходами. Разом

із цим, усвідомлюючи, що війна змінить геополітичну ситуацію в Європі, вони

намагалися використати її для реалізації своїх планів.

На початку серпня 1914 р. Головна українська рада заявила про

необхідність формувати полки українських добровольців у складі австрійської

армії під назвою Українські січові стрільці (УСС). На думку керівників Ради, цей

захід мав усунути недовіру австрійської влади до українців та проросійські

настрої в частини українського населення краю.

Заклики ГУР здобули підтримку серед українців Галичини. За

твердженнями сучасників, протягом двох-трьох тижнів серпня 1914 р. повітові

зборні пункти відвідало щонайменше 28—30 тис. добровольців для запису в

український легіон. Однак віденський уряд і командування австро-угорської армії

сприйняли цю ініціативу із занепокоєнням. Із політичної точки зору існування

легіону було бажане, але відшукати вільні кошти для озброєння й

обмундирування такої кількості вояків ставало важким завданням для австрійців.

Певне занепокоєння також викликали заяви, що легіонери йдуть «виборювати

незалежну Україну, а не боронити Австрію». Проте розвиток подій і надзвичайна

активність українців змушували австрійських урядовців діяти. У Відні було

прийняте рішення створити лише один полк УСС кількістю до 5 тис. солдатів.

Комендантом легіону УСС за згодою ГУР призначили директора української

приватної гімназії в Рогатині поручника Михайла Галущинського.

Тим часом російська армія розгорнула швидкий наступ на Львів.

Формування легіону було перенесено в Стрий. До міста, де зібралося близько 6

тис. українських добровольців, прибула Начальна команда австро-угорської армії.

Вона наказала українцям скласти воєнну присягу на вірність імператору та

державі, усвідомлюючи, що це допоможе переконатися в їхній лояльності.

Частина добровольців виступила проти цього. Вони вимагали виключити з тексту

присяги слова про вірність імператору та додати заклик боротися за волю

України. 3 вересня 1914 р. на привокзальній площі за наказом начальника

Начальної команди армії до прийняття присяги було допущено 2 тис.

добровольців, а решті запропонували повертатися додому.

Цей день став датою виникнення легіону Українських січових стрільців.

Проте віденський уряд ставився до українських добровольців з обережністю й

недовірою. Їх перш за все збиралися використовувати як диверсантів, розвідників

і перекладачів. Саме тому Генштаб австро-угорської армії не створив із легіону

109

УСС суцільне військове з’єднання, а поділив його на десять окремих загонів-

сотень по 220 солдатів у кожному. Через день після прийняття присяги січовики

прибули ешелонами до Мукачева, на Закарпатті, та приєдналися до австрійської

групи військ.

На Буковині в листопаді 1914 р. один із лідерів українського руху, депутат

рейхстагу М. Василько, скориставшись досвідом галицьких українців, також

організував добровольчий гуцульсько-буковинський легіон. На відміну від УСС,

його формування відбувалося під повним контролем австрійської адміністрації.

Загальна кількість гуцульсько-буковинського легіону становила спочатку 1,5 тис.,

а згодом 2,5 тис. осіб. На думку діячів українського руху Буковини, «українські

гуцульські стрільці» стали «живим доказом лояльності буковинських українців»

до австрійської влади. Селянам, яких записували до легіону, обіцяли, що вони

захищатимуть лише свої села, а інакше їх відправлять ополченцями до Угорщини.

Тому його формування не супроводжувалося таким національним піднесенням у

краї, як серед українців Галичини. Фактично створений нашвидкуруч легіон

більше нагадував партизанські групи, міжармійський підрозділ. Рік по тому, не

відігравши важливої роли в подіях війни, австрійська влада ліквідувала

український легіон на Буковині.

ІV. Закріплення нових знань

Експрес-опитування (на Слайді 10):

1. Що таке геополітика?

2. Хто був автором статті-відозви «Війна та українці»?

3. Коли утворився Союз визволення України?

4. Хто став головою Головної української ради?

5. Коли виникла Загальна українська рада?

6. Хто був першим комендантом легіону УСС?

7. Якими українськими землями в ході війни прагнула заволодіти Російська

імперія?

Фотовікторина «Хто такі та чим відомі ці діячі?» (Слайд 11)

Учитель повідомляє учням, що всі діячі, зображені на світлинах,

згадувалися протягом сьогоднішнього уроку і пропонує назвати їх та коротко

охарактеризувати їхню діяльність.

Ключ до вікторини:

1. Михайло Галущинський

2. Симон Петлюра

3. Володимир Винниченко

4. Михайло Грушевський

5. Дмитро Донцов

110

6. Юліан Романчук

7. Кость Левицький

8. Андрій Шептицький

1 2 3 4

5 6 7 8

Хто такі та чим відомі ці діячі?

V. Підсумки уроку

Геополітичні плани держав – головних учасниць Першої світової війни

стосовно України мали багато відмінного, але були спільними в тому, що жодна з

них не цікавилася прагненнями самих українців. Війна мала несправедливий і

загарбницький характер для обох блоків воюючих держав, а для українців набула

братовбивчого характеру.

В умовах початку війни, посилення воєнного психозу, коли держави

вступили у збройне протистояння, українські політичні діячі виробили свою

власну позицію до війни. Умовно ці позиції можна назвати проросійською, про

австрійською та нейтральною. Історичною заслугою Союзу визволення України

було те, що він став першою українською організацією, яка проголосила своєю

метою створення самостійної Української держави.

У складі австро-угорської армії в роки війни були сформовані добровільні

українські підрозділи в Галичині та на Буковині.

Учитель дякує учням за роботу на уроці та виставляє оцінки.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника та карти 1, 2 атласу.

2. Повторити за курсом всесвітньої історії матеріал про перебіг воєнних дій на

Західному і Східному фронтах у 1914—1915 рр.

111

Смігановська Ю.О., учитель початкових класів

середньої загальноосвітньої школи № 99 м. Києва

Класи, які працюють за експериментальною програмою «Росток» цієї весни

взяли участь у цікавій творчій роботі «Школа-парк «Весняний вернісаж», яка

сподобалась і маленьким, і великим учасникам. Діти мали змогу виготовити до

весняного жіночого свята декілька різних подарунків, виробів, листівок. Все було

організовано одним днем, задіяні вчителі і батьки. Плануємо продовження такої

роботи з нашими дітьми. Як це проходило?

Уявіть, що замість розкладу уроків діти побачать оголошення: «Сьогодні на

вас чекають в наступних студіях, секціях, майстернях», а далі – список місць, які в

цей день відкриті на 3- 4 уроки підряд для всіх учасників цієї роботи. В кожне

місце можна прийти як на декілька годин, так і на декілька хвилин – як в «парку

відпочинку».

Повчитися, потренуватися або просто подивитися, чим займаються інші…

Ми реалізували роботу «школи-парку», так як при цьому в рамках одного

дня в школі втілювалася концепція Милослава Балабана «Школа-парк». Але

головне – не назва, а суть, назву можна придумати будь-яку, як зробили ми,

приурочивши цей день весняному привітанню всіх жінок.

Навіщо такий день? Для роботи, яка буде в радість. А ще для того, щоб

зрозуміти, що дітей дійсно цікавить, як можна далі ці інтереси використовувати в

освітньому процесі.

Ось деякі враження дорослих і дітей, які прожили один такий день в своїй

школі. До речі, в цей день разом з учителями працювали наші дорогі мами.

Вчителі і матусі:

«Вже закінчився час? А я думала, ми тільки почали… Можливо,

залишимося ще?»

«Я була впевнена, що до мене ніхто не прийде, а вони прийшли і навіть з

задоволенням попрацювали!»

«Вони стільки понавигадували! Почали робити вироби, багато з яких я

ніколи в школі не показувала – все часу не вистачало».

Діти:

«Я спочатку розгубилася: скрізь хотілося побувати, а день тільки один. А

потім вирішила відвідати зробити і листівку, і квіточку. І насправді, вийшло! Мені

і вчителька допомагала, і діти, які були поруч».

«Туди прийшли лише ті, хто хотів позайматися, правда, вони мало що

знають, довелося допомагати. І я зумів! Пояснювати дуже важко, для цього

потрібно знати набагато більше, ніж коли відповідаєш учителю».

112

113

Як спланувати цей день

Якщо грамотно провести підготовку до цього дня, заняття пройдуть дуже

цікаво. З чого починати?

Перш за все подумати, хто з вчителів готовий попрацювати день в режимі

відкритих (паркових) занять (парк – студій). Приблизно на 150 учнів (п’ять

класів) таких місць повинно бути не менше 8 - 10. Для великої кількості дітей

такий день організовувати простіше, але для цього потрібно буде і більше готових

до такої роботи вчителів.

Бажання педагога провести парк-студію ще не є гарантією того, що все

вийде добре, тому, перш чим виходити зі своєю пропозицією до дітей, потрібно

провести «мозковий штурм» разом з колегами. Можна просто розповісти про те,

яка робота пропонується на даній студії, яку назву хотів би їй дати вчитель;

можливо провести модельні заняття, на яких ролі учнів будуть виконувати інші

колеги-вчителі, і тільки після цього внести відповідні поправки.

Дуже важливо в розкладі цього дня першим заняттям поставити шкільну

лінійку, де вчителі розкажуть, що буде проходити в школі.. Там же разом з дітьми

можна сформулювати завдання, які вони спробують виконати під час дня парк-

школи.

При проектуванні дня потрібно відразу встановити час для обговорення

його підсумків і місце його проведення.

Які студії відкрити

Вибір парк-студії, запропонованої вчителями, дуже важливий. Перш ніж

вирішити, потрібно проаналізувати ресурси, які є в школі: окремі кабінети, які

розташовані поблизу; зацікавлення дітей, які будуть приймати участь в цій роботі;

можливість видати їм для користування необхідний інвентар і матеріали;

зацікавлення педагогів та батьків, які збираються проводити парк-студію.

В залежності від поставлених педагогами цілей обирається одна загальна

тематика майбутніх парк-студій. Після цього потрібно виділить специфіку студій

точніше, визначивши або конкретну тему, або етап проектування, або загальний

проект. При цьому вчитель, що веде студію, збагачує її власним досвідом,

інтересами.

Загальна схема роботи в студіях проста і складна одночасно.

Проста, тому що там є тільки чотири основних етапи:

1. Організація і запропонування дітям своїх інтересів і запитів, які їх привели

до цієї парк-студії.

2. Запропонування вчителем своїх попередніх планів і їх корекція в

відповідності з запитами учнів

3. Самостійна робота учнів (при постійній підтримці, допомозі учителя).

4. Обговорення отриманих результатів.

114

Важка, тому що педагоги звикли проводити навчальні заняття, не

корегуючи їх в залежності від думки дітей, і вчителю важно змиритися з тим, що

ряд дітей не доведуть почату справу до кінця й підуть, а хтось зайде на середині

роботи. Щоб спростити роботу вчителя, ми рекомендуємо зробити заняття

блоками по два-три уроки, після кожного із якого буде проходити невелике

обговорення результатів і планування подальшої роботи. Тоді заняття для себе

зможуть знайти і ті, хто прийшов в середині дня, і ті, хто вирішив в цій парк-

студії провести всі уроки. При цьому себе потрібно налаштувати на те, щоб до

дітей, які не зацікавилися запропонованим заняттям і переходять із студії в

студію, відноситися спокійно. Чиясь відмова від роботи – це проблема, на яку в

подальшій роботі вчителям потрібно звернути особливу увагу.

Підведення підсумків

Команда вчителів може зібратися відразу після паркового дня, щоб

обмінятися першими враженнями і обговорити питання, які зададуть дітям.

Підводити підсумки з дітьми краще за все не відразу, а на наступний день, щоб

трохи вгамувалися емоції, щоб був час подумати про те, що з ними трапилося.

Якщо це був одноразовий захід, не потрібно багато часу приділяти

структурі, краще поговорити про те, які форми занять вибрали учні, запитати, що

ж їм сподобалося, чому вони не відвідали інші місця. Якщо ж така форма роботи

зацікавила і вчителів, і дітей і вони збираються проводити такі дні регулярно,

можна запитати, які парк-студії вони хочуть відвідати в цей день в наступний раз.

Після обговорення роботи з дітьми підсумки дня знову аналізують

в педагогічному колективі за деякими

направленнями:

1. Аналіз інформації про дітей. Хто

зміг зробити вибір? Хто так і не знайшов

для себе нічого цікавого? Хто залишився

на самоті? Чому?

2. Аналіз способів роботи вчителів.

Які студії мали успіх? Чому? Які студії на

зацікавили дітей? Чому? Які «паркові»

методи можна успішно використовувати

на уроках?

Один такий день дасть багато інформації

про дітей, і про методи роботи, які використовуються

в школі: в ситуації свободи вибору часто

піднімаються самі неочікувані, і дуже важливі для

розуміння педагогами проблеми.

115

Піддубна П.М., корекційний педагог

спеціальної школи-інтернату № 26

Практична робота: Положення лівої руки під час користування

тертушкою. Приготування овочевого салату з вареного буряка. Миття посуду,

інструментів. Прибирання робочого місця.

Мета: продовжувати формувати в учнів уявлення про процес приготування

салату з червоного буряка, процес прибирання робочого місця; розвивати пам'ять,

сприймання, здатність до аналізу в процесі роботи з алгоритмом, дрібну

моторику, розвивати плануюче та внутрішнє мовлення під час приготування

салату; відпрацьовувати трудові дії за алгоритмом під керівництвом вчителя,

вчити дотримуватися правил роботи на кухні; відпрацьовувати практичні вміння

прибирати робоче місце, мити посуд, кухонний та столовий інвентар,

користуватися тертушкою; вдосконалювати вміння користуватися ножем та

виделкою під час їжі; виховувати акуратність, культуру поведінки за столом,

заохочувати учнів дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з

кухонними засобами праці.

Обладнання та засоби праці: кулінарний рецепт салату з буряка, правила

прибирання робочого місця, правила користування тертушкою, правила роботи на

кухні, каструля, ніж, миска, ложка, буряк, олія, сіль, закусочні: тарілка, виделка,

ніж, тертушка.

Основні терміни та поняття: кулінарний рецепт, тертушка, інгредієнти,

кухонний інвентар, назви трудових операцій (дій).

Хід та зміст уроку

І.Актуалізація опорних знань.

1. Повторення правил роботи на кухні (за таблицею на кухні).

Правила роботи на кухні:

1) Входити з вчителем.

2) Одягнути фартух.

3) Користуватися електроприладами з вчителем.

4) Використовуватиінвентар за призначенням.

5) Прибирати робоче місце.

2. Одягання фартухів.

3. Повторення правил прибирання робочого місця(за таблицею на кухні).

Правила прибирання робочого місця:

1) Помити та витерти насухо кухонний інвентар.

2) Розкласти кухонний інвентар на місця.

116

3) Помити та витерти насухо варильну поверхню.

4) Бути акуратним! Сміття, залишки овочів та фруктів викидати у відро.

5) Витерти робочу поверхню.

6) Почистити раковину.

7) Пропилососити і помити підлогу.

8) Розвісити вологі ганчірки та рушники.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель звертає увагу учнів на відварені буряки в каструлі. За допомогою

запитань учні розповідають що це таке, характеризують і пояснюють

призначення.

Сьогодні ми ще раз будемо вчитися готувати салат з червоного

буряка.(Вчитель запрошує учнів зайняти робочі місця в кафе).

ІІІ. Практична робота.

1. Обговорення кулінарного рецепту «Салат з червоного буряка».

1.1. Для приготування салату нам потрібні такі інгредієнти:

1) Буряк – 1 шт.

2) Олія – за смаком.

3) Сіль – за смаком.

1.2. Для приготування салату нам потрібен

такий інвентар:

1) Каструля.

2) Ніж.

3) Тертка.

4) Столова ложка.

5) Миска.

1.3. Робота над алгоритмом приготування салату (повністю, вчитель акцентує

увагу на виконані трудових дій пункт 1-5).

1.4. Відварювання буряка відповідно до алгоритму.

Алгоритм приготування:

1) Помити.

2) Покласти в каструлю.

Налити води.

117

3) Поставити на конфорку. Варити.

4) Перевірити готовність.

5) Охолодити.

6) Почистити.

7) Натерти.

8) Додати трошки солі, олії.

9) Перемішати.

10) Смачного!

2. Підготовка інвентаря та робочого місця (кожен учень добирає необхідний

інвентар: миска, тертка).

3. Повторення правил користування тертушкою за таблицею(імітація дій).

Правила користування тертушкою:

1) Тертку постав на дощечку, або на тарілку, або в миску.

2) Міцно тримай тертку в одній руці та продукт в іншій.

3) Не три дрібні шматки.

4) Натирай обережно!

4. Відпрацювання практичних вмінь відповідно до пунктів 6-9(вчитель керує

діяльністю учнів, ставить навідні запитання,

спонукає до виконання трудових операцій:

після чищення буряка викинути рештки у

смітник, після натирання – помити тертку).

5. Сервірування столу для себе.

- Який столовий посуд нам потрібен для

салату? Кожен учень добирає необхідний

столовий посуд: закусочна тарілка,

закусочний ніж, закусочна виделка.

6. Викладення салату на закусочну тарілку.

7. Миття миски.

8. Відпрацювання практичних вмінь

користуватися виделкою та ножем

(учні їдять салат, накладають ножем на

виделку).

9. Прибирання та миття посуду.

10. Розміщення кухонного інвентаря на місця.

IV. Підсумок уроку.

1. Аналіз виконаної роботи.

2. Оцінювання виконаної роботи.

Додаток 1

Експериментальні дослідження Всеукраїнського рівня

№ Експериментальна база Тема

дослідно-експериментальної роботи

Науковий керівник Наказ МОН,

термін

1. НВК № 141 «ОРТ»

http://www.ortlyceum.kiev.ua

Створення та апробація моделі ЗНЗ ІІ-ІІІ

ступенів з інформаційно-технологічним

профілем

Дорошенко Ю.О. – доктор технічних наук,

професор

від 14.07.2005 № 415,

з 2005 р. - діючий

2. НВК № 141 «ОРТ»

http://www.ortlyceum.kiev.ua

Створення та апробація методичної системи

навчання основам робототехніки як

складової STEM-освіти»

Морзе Н.В., проректор Київського університету

імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних

наук, професор, член-кореспондент НАПН

України

від 04.07.2016 № 759,

2016 – 2021

3.

СШ І ступеня № 327

http://school327.kiev.ua/

Науково-методичні основи використання

ІКТ у навчально-виховному процесі в

середовищі «1 учень – 1 комп`ютер» на базі

шкільних нетбуків

Пушкарьова Т. О., начальник відділу

менеджменту освіти та вивчення педагогічного

досвіду Інституту інноваційних технологій і

змісту освіти Міністерства освіти і науки

України, кандидат педагогічних наук

від 02.02.2009 № 54;

з 2009 р. - діючий

4. СШ № 31,

http://school31.edukit.kiev.ua

НВК № 209 «Сузір`я»

http://school209.org/,

ДНЗ №№ 412, 474

Дидактико-методична система розвитку

дитячої творчості у межах навчально-

виховного процесу дошкільного та

загальноосвітнього навчального закладу

Митник О.Я., кандидат психологічних наук,

доцент кафедри дошкільної і початкової освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка

від 27.07.2012 № 843,

2012 – 2017

5. СЗШ № 195

ім. В.І. Кудряшова

Формування цілісного освітнього

середовища загальноосвітнього навчального

закладу засобами вальдорфської педагогіки

Удод Олександр Андрійович, директор Інституту

інноваційних технологій і змісту освіти

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

України, доктор історичних наук, професор,

член-кореспондент

від 24.12.2012 № 1479,

2012 – 2019 рр.

6. НВК № 176

http://www.school176.at.ua

Дидактичне забезпечення варіативного

компонента змісту навчання іноземних мов

в основній і старшій школі.

Редько В.Г., завідувач лабораторії навчання

іноземних мов Інституту педагогіки НАПН

України, кандидат педагогічних наук

від 17.01.2015 № 24

2015-2020 рр.

7. СЗШ № 182

www.sch182.com.ua Всеукраїнський науково-педагогічний

проект «Фінансова грамотність»

Удод Олександр Андрійович, директор Інституту

інноваційних технологій і змісту освіти

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

України, доктор історичних наук, професор,

від 19.07.2012 № 828

2012-2019 рр.

119

член-кореспондент

8. Український колеж ім. В.О.

Сухомлинського

(СШ № 272)

http://ukrcollege.com.ua/

Розвиток творчого потенціалу суб`єктів

навчально-виховного процесу на засадах

педагогіки добротворення

Хайруліна В.М., член-кореспондент НАПН

України, кандидат педагогічних наук,

заслужений працівник освіти України,

Від 22.06.2015 № 666

2015-2020 рр.

9. СШ № 148

ім. Івана Багряного

Формування позитивної громадської думки

щодо освітніх інновацій у навчальних

закладах різного рівня

Фролов Павло Дмитрович, кандидат

психологічних наук, старший науковий

співробітник, завідувач лабораторії соціально-

психологічних технологій Інституту соціальної

та політичної психології НАПН України

Від 04.03.2016 № 219

2015-2020 рр.

10. Русанівський ліцей

http://www.rl.kiev.ua/

Тьюторська технологія як засіб реалізації

принципу індивідуалізації в освіті

Ветров С.В., кандидат технічний наук, президент

Тьюторської асоціації України (ТАУ),

міжнародний експерт з тьюторства)

Від 04.03.2016 № 217

2016-2020 рр.

11. Спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат № 26

Науково-методичні засади створення моделі

психолого-педагогічної та соціальної

реабілітації й інтеграції дітей із загальними

розладами розвитку (спектр аутизму)

Від 01.09.2016 № 1059

2016-2020 рр.

Всеукраїнські науково-педагогічні проекти та педагогічні технології

№ Назва проекту Заклад освіти

1. Всеукраїнський науково-педагогічний проект

«Росток»

СШ № 31, СЗШ № 99, СЗШ № 201, СЗШ № 258,

СЗШ № 42, СЗШ № 182, НВК № 209 «Сузір`я»,

ЗНЗ І ступеня «Академія Сучасної Освіти»

2. Всеукраїнський науково-педагогічний проект

«Інтелект України»

Український колеж ім.В.О.Сухомлинського (СШ № 272),

СШ № 234, СЗШ № 11,

Гуманітарна гімназія «Гармонія»,

НВК «Домінанта»,

ЗНЗ І ступеня «Академія Сучасної Освіти»

3. Всеукраїнський науково-педагогічний проект

«Розвивальне навчання»

СШ № 31

4. Всеукраїнський науково-педагогічний проект

«Освіта для сталого розвитку»

СЗШ № 146

120

Додаток 2

Перелік експериментальних досліджень регіонального рівня

в закладах освіти Дніпровського району міста Києва у 2016-2017 н.р.

Експериментальні дослідження регіонального рівня

№ Назва експериментальної програми Науковий керівник Нормативний документ,

який регламентує

впровадження

Заклад освіти Термін проведення

1. Українська модель початкової школи

Монтессорі

Жебровський Б.М.,

кандидат педагогічних наук

Наказ ДОНМС

від 19.12.2014 № 635

НВК Монтессорі

Впровадження в

навчальний процес

2. Психолого-педагогічний супровід дітей з

особливими потребами (вадами мовлення)

через упровадження інклюзивної освіти в

загальноосвітній школі

Жук В.В., завідувач лабораторії

сурдопедагогіки Інституту спеціальної

педагогіки АПН України

Наказ ДОНМС

від 07.12.2015 № 738

НВК № 141 «ОРТ»

СЗШ № 184

Впровадження в

навчальний процес

3. Вплив баламетрики на психофізичний

розвиток дітей з особливими потребами у

навчально-корекційному процесі

Кочерга О.В., заступник директора

Інституту післядипломної педагогічної

освіти Київського університету імені

Бориса Грінченка, кандидат

психологічних наук, доцент.

Наказ ДОНМС

від 23.04.2015 № 239

Спеціальна школа-

інтернат № 26

Впровадження в

навчальний процес

4. Педагогічні умови формування самоповаги

старших підлітків у школі-інтернаті

Канішевська Л.В., доктор педагогічних

наук, старший науковий співробітник

Інституту проблем виховання НАПН

України

Наказ ДОНМС

від 10.07.2015 № 445

Школа-інтернат

№ 14

Впровадження в

навчальний процес

5. Школа повного року навчання Хоружа Л.Л., проректор з наукової

роботи Київського університету імені

Бориса Грінченка, доктор педагогічних

наук, професор

Наказ ДОНМС

від 25.12.2013 № 928

СШ № 120 Впровадження в

навчальний процес

6. Школа повного дня Хоружа Л.Л., проректор з наукової

роботи Київського університету імені

Бориса Грінченка, доктор педагогічних

наук, професор

Наказ ГУОН

від 02.04.2010 № 78

СШ № 98 Впровадження в

навчальний процес

7. Творча обдарованість Мартиненко С.М., доктор педагогічних

наук

Наказ ГУОН

від 27.05.2010 № 113

СШ І ступеня № 327 Впровадження в

навчальний процес

8. Християнська етика в українській культурі Журавський В.С., доктор політичних

наук, доктор юридичних наук,

Наказ ГУОН

від 27.05.2010 № 113

СЗШ № 99,

СШ № 129,

Впровадження в

навчальний процес

121

професор, академік Української

Академії політичних наук, академік

Академії правових наук України

СЗШ № 146

СШ № 234

СШ І ступеня № 327

НВК «Домінанта»

СШІ № 14

9. Профільне навчання на основі

індивідуального вибору учнем траєкторії

свого розвитку

Павленко О.П., начальник відділу

науки, міжнародних та регіональних

зв`язків ДОНМС м. Києва, кандидат

педагогічних наук.

Наказ ДОНМС від

21.11.2014 № 601

Гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

Впровадження в

навчальний процес

10. Новітні інформаційні засоби, методики та

технології їх застосування у навчально-

виховному процесі середньої

загальноосвітньої 12-річної школи

Волинський В.П., кандидат

педагогічних наук, доцент

Наказ ГУОН

від 27.08.2010

№ 149

НВК № 167

Гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

Гуманітарна гімназія

«Гармонія»

Впровадження в

навчальний процес

11. Інтеграція дітей із синдромом Дауна в

спеціальне освітнє середовище

Макарчук Н.О., завідувач лабораторії

олігофренопедагогіки Інституту

спеціальної педагогіки НАПН України,

кандидат психологічних наук

Наказ ДОНМС від

16.06.2016 № 547

Спеціальна

школа-інтернат

№ 26

Впровадження в

навчальний процес

12. Упровадження елементів дистанційного

навчання школярів середніх

загальноосвітніх навчальних закладів

м. Києва

Ковальчук В.І., доктор педагогічних

наук, доцент Наказ ДОНМС

від 05.02.2016

№ 84

гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

Впровадження в

навчальний процес

13. Упровадження моделі громадсько-

активної школи в загальноосвітньому

навчальному закладі

Ковальчук В.І., доктор педагогічних

наук, доцент Наказ ДОНМС

від 27.04.2016

№ 375

НВК № 30 «ЕкоНад»,

СШ № 129,

СШ № 234

СШ № 120

Впровадження в

навчальний процес

14. Формування інноваційного освітнього

простору моделі початкової школи

Монтессорі

Жебровський Б.М., кандидат

педагогічних наук

Наказ ДОНМС від

20.01.2015 № 09

НВК «Монтессорі»

2015 – 2020

15. Вплив інтегративно-діяльнісного підходу

на розвиток обдарованості дитини за

науково-педагогічним проектом «Росток»

Пушкарьова Т.О., кандидат

педагогічних наук

Наказ ГУОН

від 20.05.2011

№ 141

СЗШ № 99

2011 – 2016

16. Упровадження мультипрофільного

навчання в середній загальноосвітній

школі

Якунін Я.Ю., кандидат хімічних наук,

завідувач кафедри методики

природничо-математичної освіти і

технологій Інституту післядипломної

Наказ ГУОН

від 02.04.2012 № 113,

Наказ ГУОН

від 14.06.2012 № 180

СЗШ № 66,

СЗШ № 184

НВК № 167

2012 – 2017

2012 – 2017

122

педагогічної освіти Київського

університету імені Бориса Грінченка.

Наказ ДОНМС

від 17.06.2013 № 533

Наказ ДОНМС від

22.04.2014 № 272

СЗШ № 158,

СШ № 265

гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

2013 – 2018

2014 – 2019

17. Упровадження елементів дистанційного

навчання школярів середніх

загальноосвітніх навчальних закладів

м. Києва

Ковальчук В.І., доктор педагогічних

наук, доцент

Наказ ГУОН

від 03.09.2012 № 211

гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

2012 – 2015

(звіт у січні 2016

року)

18. Упровадження моделі громадсько-

активної школи в загальноосвітньому

навчальному закладі

Ковальчук В.І., доктор педагогічних

наук, доцент

Наказ ДОНМС

від 21.11.2014 № 601

СЗШ № 103

НВК № 167

2014-2017

19. Допрофесійна та до профільна підготовка

учнів в медичних профільних класах та

класах з поглибленим вивченням

природничих наук в умовах співпраці

загальноосвітнього навчального закладу,

вищого навчального закладу та закладу

охорони здоров`я

Редько С.І., заступник директора

Інституту суспільства Київського

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат психологічних наук

Наказ ДОНМС

від 13.02.2013 № 113

СЗШ № 201

2012 – 2017

20. Розвиток проектної компетентності учнів

засобами інтерактивного навчання

Ковальчук В.І., доктор педагогічних

наук, доцент

Наказ ДОНМС

від 17.06.2013 № 533

CШ № 98

2013 – 2017

21. Формування навичок ХХІ століття як

основа самовизначення та самореалізації

особистості учня

Павленко О.П., начальник відділу

науки, міжнародних та регіональних

зв`язків ДОНМС м. Києва, кандидат

педагогічних наук

Наказ ДОНМС

від 20.06.2014 № 380

гімназія № 191

ім. П.Г. Тичини

2014 – 2019

22. Морально-духовний розвиток учнів 5-9

класів на основі впровадження курсу

«Християнська етика в українській

культурі»

Бех І.Д., доктор психологічних наук,

професор, дійсний член НАПН

України, Заслужений діяч науки і

техніки України, директор Інституту

проблем виховання НАПН України

Наказ ДОНМС

від 01.09.2014 № 473

СЗШ №№ 42, 99,

146, 180,

СШ № 234,

СШІ № 14

2014 – 2019

23. Модель столичного центру відкритої

освіти в умовах розвитку інформаційного

суспільства

Морзе Н.В., проректор з

інформатизації навчально-наукової та

управлінської діяльності, доктор

педагогічних наук, професор, член-

кореспондент НАПН України

Наказ ДОНМС

від 10.10.2014 № 537

СЗШ № 81 2014 – 2021

24. Упровадження елементів музейної

педагогіки у навчально-виховну роботу

сучасного ДНЗ

Дудар О.В., кандидат історичних наук,

старший викладач кафедри методики

суспільно-гуманітарної освіти та

виховання

Наказ ДОНМС

від 21.11.2014

№ 601

ДНЗ № 444 2014 – 2018

123

25. Програма розвитку професійної

компетентності педагогічного персоналу

навчального закладу

Войцехівський М.Ф., директор ІППО

Київського університету імені Бориса

Грінченка, кандидат педагогічних наук,

доцент

Наказ ДОНМС

від 05.02.2016

№ 84

СШ № 98

СЗШ № 258

2016-2020

26. «Виховуємо киянина» на основі

впровадження програми розвитку дітей

старшого дошкільного віку «Я – киянин»

Гончаренко А.М., доцент кафедри

методики та психології дошкільної і

початкової освіти ІППО Київського

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук, доцент

Наказ ДОНМС

від 05.02.2016

№ 84

ДНЗ № 688 2016-2017

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОШУК ОСВІТЯН ДНІПРОВСЬКОГО

РАЙОНУ: ВІД ТЕОРІЇ ДО УСПІХУ

(Випуск 2)

Інформаційно-методичний збірник

Упорядник: Сидоренко Н.А.