Днепровский курьер №57
TRANSCRIPT
Реєстраційне свідоцтво комітету інформації Дніпропетровської
облдержадміністрації ДП - 890 від 20 листопада 2001р.
Засновник: Дніпропетровська торгово-промислова палата,
вул. Шевченка, 4, м. Дніпропетровськ, 49044, Україна, т.: (0562) 36-22-58, ф.: 36-22-59
e-mail: [email protected] www.cci.dp.ua
Над номером працювали: Олена Ягубець,
Анастасія Кривоножкіна, Анастасія Малишкіна,
Оксана Кременна, Олена Рославцева, Ольга Войцеховська
Підписаний до друку 25.02.2014р. Тираж 1500 прим.
Точки зору авторів і редакції можуть не співпадати. Автори несуть повну відповідальність за
достовірність фактів, цитат та інших даних
Адреса редакції: вул. Шевченка, 4, м. Дніпропетровськ, 49044, Україна
т./ф.: (056) 374-94-28, т.: (056) 374-94-27 e-mail: [email protected]
Надруковано: ТОВ Друкарня «Україна», пр. К. Маркса, 98,
м. Дніпропетровськ, Україна, 49036
За достовірність рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
При використанні матеріалів посилання на «Дніпровий кур'єр» обов'язкове у відповідності
до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993р.
Матеріали публікуються мовою оригіналу
ОсНОвНі мАтеРіАли НОмеРА
Рада ДТПП: обличчя, думки, ідеї .............................................................................................................Стор.2
О. Шпильова. Підсумки зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності. ..........................................Стор.8
М. Поляков. Міжнародні орбіти ДНУ...................................................................................................... Стор.12
Д. Самойлов. Попереднє митне декларування ...................................................................................... Стор.15
Є. Бородін. Підготовка та укладання ЗЕД контрактів ........................................................................ Стор.16
А. Кривоножкіна. Рецепт успішного бізнесу від Людмили Лупульчук ......................................................... Стор.18
І. Герасименко. Індустріальний парк ...........................................................................................................Стор.20
Т. Шаповалова. Електронна Дніпропетровщина ........................................................................................Стор.24
О. Ягубець. Портрет ...............................................................................................................................Стор.26
А. Кривоножкіна. Фейк на ринку. Мобілізуймося! .........................................................................................Стор.32
О. Войцеховська. Власне виробництво сільськогосподарської техніки – примха чи необхідність? .................................................................................................................Стор.34
А. Кривоножкіна. Портрет ...............................................................................................................................Стор.36
Нові члени ДТПП .....................................................................................................................Стор.39
О. Аліванцева. Сторінки історії .........................................................................................Стор.40
Комерційні пропозиції. ...................................................................................................Стор.43
1www.cci.dp.ua
Совет Днепропетровской торгово-промыш-ленной палаты одобрил ее деятельность в 2013 году и утвердил план работы на текущий пери-од. С отчетом выступил президент ДТПП Вита-лий Жмуренко.
Отчет ревкомиссии об итогах финансово-хозяйственной деятельности ДТПП в 2013 году сделал ее председатель Анатолий Косолапов.
В обсуждении докладов приняли участие ректор Днепропетровского национального уни-верситета железнодорожного транспорта име-ни академика Лазаряна Александр Пшинько, городской голова Кривого Рога Юрий Вилкул, заместитель начальника Главного управления Миндоходов в Днепро-петровской области Игорь Ломако.
В работе совета при-няли участие и высту-пили председатель Днепропетров ского обл-совета Евгений Удод, пре-зидент ТПП Украины Ген-надий Чижиков.
Члены совета были проинформированы о контрольных показателях экономического и соци-ального развития ДТПП,
а также об утвержденных президиумом ТПП Украины размере и порядке уплаты вступительных и членских взносов на 2014 год.
Виталий Жмуренко вручил символы, свиде-тельствующие о статусе вип-партнеров палаты, ру-ководителям торгово-про-изводственной корпорации «Ольвия», ЧАО «Днепропет-ровский комбинат пище-вых концентратов», ООО «Укртранзит», агрохолдин-га KSG Agro, ЧП «РИН», ООО «Симферопольский винно-коньячный завод».
Подписан мемо-рандум о стратеги-ческом партнерстве между региональ-ной торгово-про-мышленной пала-той и облсоветом. Документ скрепили подписями прези-дент ДТПП Виталий Жмуренко и пред-седатель облсовета Евгений Удод.
2 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
Итог
И И
пер
спек
тИвы
Виталий Жмуренко,президент Днепропетровской торгово-промышленной палаты
Взаимодействие – ключевой принцип нашей работы
2013-ый стал первым годом реализации продиктованной современными реалиями за-дачи коренного реформирова-
ния национальной системы торгово-промышленных палат.
О каких-то глобальных изменениях сегодня доло-жить еще сложно. Задача перед системой, формиро-вавшейся и нарабатывавшей свой опыт веками, по-ставлена не из простых.
Одно можно сказать со всей ответственностью: старт реформам дан, и обратного пути для нас нет.
Проект концепции реформирования, выработан-ный совместными усилиями региональных палат и ТПП Украины, главной своей целью ставит определе-ние направлений дальнейшего развития всей системы и региональных структур, в частности, укрепление по-зиций палат в качестве партнеров власти в реализа-ции экономической политики, консолидации для этого усилий предпринимательской среды и общественных организаций.
Мы сознательно стараемся избегать так назы-ваемого поверхностного, псевдореформирования, заключающегося в структурной перетасовке, смене названий и пр. Мы делаем упор на философию, смыс-ловое наполнение работы, расширяем перечень ус-луг, актуализируем их, углубляем взаимодействие с партнерами.
Первое. Взаимодействие на международном на-правлении.
Хозяйственный комплекс Днепропетровской об-ласти – экспортно ориентированный. Никого не нужно убеждать в важности для него связей с миром, расши-рения кооперации, притока инвестиций. Значительно потеряв в этом по причине известных геополитичес-ких изменений последних двух десятков лет, перма-нентных кризисных явлений, мы вполне закономерно подняли данную сферу на флаг, определили приори-тетом из приоритетов. Движение «Сделаем Днепро-петровщину инвестиционными воротами Украины» – это не идеологический бренд, а прагматичный расчет, насущная необходимость для того, чтобы придать региональной экономике устойчивость, дать стимул к развитию и, соответственно, получить возможности для решения социальных, научных, образователь-ных, культурных и прочих жизненно важных проблем. Так же, на мой взгляд, закономерно, что региональная торгово-промышленная палата оказалась в эпицент-ре этой работы.
Я хотел бы назвать главные события 2013 года в этой сфере, точки прорыва, благодаря которым укре-пился авторитет Днепропетровского региона и расши-рились внешнеэкономические возможности бизнеса. Это первое в Украине выездное заседание Ассамблеи европейских регионов, прошедшее в Днепропетров-
ске; специальные слушания Европарламента по воп-росам регионального развития на примере нашей об-ласти и безусловный успех – внесение петриковской росписи в список нематериального культурного на-следия человечества, сформированный ЮНЕСКО.
ДТПП – один из винтиков того механизма власти, бизнеса и общественности, который совместной сис-темной работой добился, чтобы они состоялись.
Частью этой системной работы стало продолжение палатой совместно с областной властью и бизнесом презентаций промышленного и инвестиционного по-тенциала области в ключевых регионах мира. В 2013 году они состоялись в Италии, Испании, Франции, Китае, Индии. Работая по собственному плану, в те-чение отчетного периода мы приняли 36 зарубежных деловых и дипломатических делегаций, в том числе из Германии, Македонии, Венгрии, Франции, Латвии, Бразилии, Чехии. Провели 46 расширенных бизнес-встреч, кооперационных бирж и экономических фору-мов, а также свыше 70 презентаций зарубежных фирм и образовательных семинаров для более чем 2 тысяч предпринимателей, где им были представлены эф-фективные современные инструменты ведения вне-шнеэкономической деятельности.
В отчетном периоде на 7 увеличилось количество договоров о международном сотрудничестве палаты. На сегодняшний день их 96. Задача ближайшего вре-мени – придать ускорение работе в рамках каждого из них.
В январе работу по созданию положительно-го имиджа и развитию международных связей Днепропетров ской области подробно анализировала коллегия облгос администрации. В повестке дня была и информация по этому вопросу региональной торго-во-промышленной палаты. В целом прилагаемые уси-лия одобрены. Но прозвучал также ряд замечаний и конструктивных предложений, которые мы, безуслов-но, учтем в своей дальнейшей деятельности.
Уже в первом полугодии 2014-го в развитие до-стигнутых ранее договоренностей планируется ор-ганизация масштабных экономических форумов с представителями итальянского, индийского, а также венгерского бизнеса. Ожидается проведение Дней Аджарской республики и российских предприятий в нашем регионе и Дней Днепропетровской области в Мадриде. Скорее всего, мы сможем предложить пред-ставителям регионального бизнеса деловые поездки в Чехию и Германию, участие в экономических фору-мах в Аргентине, Мексике, Перу, Таджикистане.
Планом социально-экономического развития об-ласти на текущий год предусмотрено расширение внешнеэкономической деятельности региональных производителей, заложен рост прямых зарубежных инвестиций на 4,5%. Для его достижения всем при-частным организациям, в том числе и торгово-про-
3www.cci.dp.ua
Итог
И И
пер
спек
тИвы
мышленной палате, необходимо приложить максимум усилий. От сотрудников управления внешнеэконо-мических связей, а также от созданных совместно с нашими зарубежными партнерами украинско-немец-кого и украинско-французского кооперационных бюро ожидаем больше креативных идей, работающих на результат.
второе. Взаимодействие в сфере оказания базо-вого пакета услуг бизнесу.
В 2013 году экспертами ДТПП оформлено более 73 тысяч сертификатов (на 4тыс. больше, чем в 2012-ом), в т.ч. свыше 13тыс. формы А (на 3тыс. боль-ше). Выполнено более 1,5тыс. товароведческих, свы-ше 6,5тыс. оценочных, 600 – из давальческого сырья, всего – больше 9 тыс. экспертиз.
В целях приближения наиболее востребованных экспертных услуг к потребителю палата практикует работу выездных постоянно действующих постов на крупных предприятиях региона. Сейчас полноценно действуют два из них – на ООО «Винил» и ПАО «Днеп-ропетровский металлургический завод им. Коминтер-на». В процессе реализации еще несколько заявок субъектов хозяйствования.
Выдано практически 3 тысячи свидетельств о при-своении штриховых кодов. Еще 55 днепропетровских предприятий зарегистрированы нами в меж-дународной Ассоциации товарной нумерации GS1.
Оформлено 58 свидетельств о регистрации то-варных знаков. Этот процесс, на мой взгляд, еще не набрал нужных оборотов, но можно с уверенностью прогнозировать, что интеграционные устремления Ук-раины способны придать ему ускорение, многократно умножат число желающих работать в цивилизованных рыночных отношениях.
Сектором учебных программ проведено почти 90 семинаров по актуальной экономической тематике. Их посетили около 3 тысяч предпринимателей.
Работая уже который год в неприспособленных условиях, Днепропетровская торгово-промышленная палата все же не сдала позиции главного операто-ра выставочной деятельности региона. Состоялись все запланированные экспозиции, в которых в общей сложности приняли участие свыше 850 экспонентов и более 150 тысяч посетителей.
Но неимение выставочных площадей не должно усугубляться неимением новых подходов к этому виду деятельности. Мы гордимся, что выставки ДТПП узнаваемы, но даже самые популярные бренды со временем приедаются, нужны свежие идеи. Если мы не можем взять количеством, должны брать качес-твом. Это главная задача 2014 года на данном на-правлении.
Она тем более актуальна, что, пользуясь отсутс-твием целевой программы развития регионального рынка выставочных услуг и, по большому счету, ко-ординирующего органа, у нас все чаще появляются операторы-однодневки, иногда «залетные» – из дру-гих областей. Они кое-как проводят акцию, забирают выручку и исчезают восвояси, не имея никаких обяза-тельств ни перед производителями, ни перед местным бюджетом. При этом своими непрофессиональными
действиями наносят существенный вред имиджу и палаты, и Днепропетровщины в целом.
Я предлагаю рассмотреть вопрос о создании на областном уровне выставочного комитета, сов-местными усилиями власти, палаты, других опе-раторов выставочной деятельности региона вы-работать программу действий и просить облсовет утвердить ее.
При участии ТПП Украины и народных депутатов от Днепропетровщины надо бы определиться, нужен ли все-таки закон о выставочной деятельности в Ук-раине? Проект его зарегистрирован в Верховной Раде еще в 2005 году, но так и не был принят. Возможно, стоит подумать о новом, более актуальном проекте, в котором будет разработан механизм комплексного развития выставочных услуг, определены перспекти-вы создания новых и модернизации существующих площадок, формирования многоуровневой системы подготовки кадров для отрасли, государственной под-держки операторов выставочной деятельности и экс-понентов.
В 2013 году ДТПП традиционно выступила соорга-низатором участия региональных предприятий в об-щенациональной выставочной акции «Барвиста Украї-на» и Всеукраинском конкурсе «Лучший товар года». 47 предприятий, большинство из которых являют-ся членами палаты, представили свою продукцию в 32 номинациях и заслужили признание. Второй год подряд награду конкурса получила и ДТПП.
В целом, несмотря на все сложности, нам удалось не только не снизить прошлогодние экономические показатели, а даже несколько превысить их.
В ближайшей перспективе необходимо углублять взаимодействие в хозяйственной сфере, искать пути перехода от моноуслуги по выдаче сертификатов про-исхождения, которая приносит большую часть дохо-дов, к другим видам сервисов, соответствующим вре-мени и реалиям. Именно это будет соответствовать духу начатых реформ. Определенные шаги в этом на-правлении уже сделаны. Предприятиям, являющимся членами палаты много лет, активно пользующимся ее сервисами, с нынешнего года предложен их расши-ренный и актуализированный пакет. Отныне они наши vip-партнеры.
третье. взаимодействие в рамках делового со-общества.
ежегодно палата принимает 80–100 новых чле-нов. Есть и такие, которые по разным причинам выбы-вают – это живой процесс. На сегодняшний день наше деловое сообщество насчитывает 850 «боевых штыков» и является крупнейшей деловой организаци-ей региона, реальным выразителем интересов бизне-са и партнером власти в реализации экономической политики.
Но это не значит, что наши позиции не нуждают-ся в укреплении. Один из путей этого – объединение усилий с другими организациями делового направле-ния. Днепропетровская ТПП последовательно идет по нему, протягивая руку потенциальным партнерам. В этом году мы заключили соглашение о сотрудничес-тве с Федерацией организаций работодателей нашей области. Перед самым Новым годом состоялось под-
4 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
Итог
И И
пер
спек
тИвы
писание договора с областным объединением про-фсоюзов. Готовы продолжать этот процесс.
На сегодняшний день палатой разработан проект договора о сотрудничестве с акцентом на содействие производителям и местным органам власти в бизнес-планировании, оказании экспертных услуг, монито-ринге рынков, продвижении на них продукции, при-влечении инвестиций. Он будет направлен в органы государственной власти и местного самоуправления, а также крупным производителям в городах и сельских районах области. Задача более активно обозначить свое присутствие на местах поставлена также перед представительствами ДТПП в Кривом Роге, Днепро-дзержинске, Никополе, Павлограде, Новомосковске, Верхнеднепровском районе.
К сожалению, надо признать: бизнес-среда в на-шей стране, а соответственно и на уровне регионов, не упорядочена. Зарегистрировано множество ассо-циаций, союзов, представительств, филиалов между-
народных организаций и т.п., позиционирующих себя в качестве выразителей интересов предприниматель-ства, а на деле преследующих цели узкого круга своих членов, пытаясь при этом дублировать функции ТПП. Я призываю региональные организации такого толка умерить свои амбиции и, как минимум, объединиться. Вместе мы сделаем гораздо больше. А инициатива Днепропетровщины в этом отношении, я уверен, пос-лужит примером для всей Украины.
Я благодарен руководителям предприятий, специ-алистам и экспертам, входящим в руководящие орга-ны ДТПП – комитеты, президиум, совет, – за работу. В ходе нашего общения рождаются хорошие иници-ативы, перспективные решения как локального, для отдельных субъектов хозяйствования, так и отрасле-вого масштаба. При этом я акцентирую внимание на необходимости повышения личной ответственности каждого сотрудника палаты за реализацию начатых реформ.
Анатолий Косолапов,проректор Национального горного университета,
председатель ревизионной комиссии ДТПП
Финансово-хозяйственная
деятельность эффективнаКонтрольные показатели финансово-хозяйственной
деятельности в отчетном периоде выполнены всеми подразделениями ДТПП. Объем реализации услуг по сравнению с 2012 годом вырос на 1,9млн.грн. Перечис-ления в бюджет и внебюджетные фонды за 2013 год составили 14млн. 335тыс.грн.
По всем социально-экономическим показателям па-лата занимает второе место в системе ТПП Украины.
В течение прошедшего года тарифы на услуги не повышались, несмотря на инфляционные процессы в экономике.
За счет дохода проведена автоматизация рабочих мест сотрудников, модернизировано ведение бухгалтерского и нало-гового учета, поддерживается и обновляется веб-сайт, разрабатываются базы данных для подразделений па-латы, осуществляются хозяйственные и социальные мероприятия.
Рекомендовано усилить работу с членами палаты в части уплаты членских взносов.
Александр Пшинько, ректор Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта, член совета ДТПП
У нас все должно быть лучшееПри непосредственном со-
действии ДТПП, украинской ТПП, министерства образова-ния мы устраивали выставку в Туркменистане. Без вашей под-
держки сложно работать на таком уровне. Теперь у нас есть эффективные партнеры. С палатой мы сумели реа-лизовать наши научные амбиции.
Мне кажется, нужно обратить внимание на усиле-ние поддержки вузам. Помощь есть, но ее пока не-достаточно. Все вузы у нас достойно работают, но сегодня остро ощущается нехватка денег. Даже орга-низовать выставку наших разработок – целая пробле-ма. Люди уже используют 3Д, визуализируют техно-логические процессы, а мы по старинке все клепаем
и думаем, что весь мир будет у наших ног. Надеюсь, что с помощью палаты научимся работать по-совре-менному.
Благодаря тесному сотрудничеству и взаимопо-ниманию мы сегодня имеем большой годовой объем договоров, 37% из них валютные – с американскими фирмами, немецкими. «Сименс», «Шкода», «Дженерал моторс», всем известный «Хюндай». Новые договора появляются потому, что партнеры видят нашу квалифи-кацию, доверяют ей.
Я высоко оцениваю работу палаты и президента, и ревизионной комиссии. Вы на правильном пути. Похо-же, что центр палат будет перемещаться в Днепропет-ровск, нам пора занимать уже первое место. У нас все должно быть лучшее и передовое.
5www.cci.dp.ua
Итог
И И
пер
спек
тИвы
Игорь Ломако,заместитель начальника Главного управления Миндоходов в Днепропетровской области
Развивается бизнес –
наполняется бюджетЯ хочу от себя лично и от
Главного управления поблаго-дарить нашу торгово-промыш-ленную палату. Она является
сильным партнером в решении проблем предприятий. Бизнес развивается, может быть, не такими темпами, как хотелось бы, но благодаря его работе наполняются бюджеты. Мы практически 99% собственных средств
собираем для выплат пенсионерам, это очень здорово, особенно в нынешней сложной экономической ситуа-ции. Непросто сегодня быть менеджером нашей про-дукции, которая производится на довольно устаревшем оборудовании. Сложно выходить на рынки, завоевы-вать их. Я думаю, что и торгово-промышленная палата, и Миндоходов, и бизнес постараются оставаться надеж-ными партнерами, совместно решать эти проблемы.
Евгений Удод,председатель Днепропетровского облсовета
Объединение усилийоткрывает хорошиеперспективы для региона
Лидерство Днепропетровской области в сфере привлечения инвестиций – это результат совместной системной работы торгово-промышленной палаты и областной власти. Сама сущность внешнеэкономичес-кой, инвестиционной деятельности объединяет ТПП и областную власть в единую команду. И это крайне важная деталь в совершенствовании регионального делового климата, повышении конкурентоспособнос-ти не только отдельных предприятий, но и области в целом.
В течение минувшего года областным советом в тес-ном сотрудничестве с торгово-промышленной палатой организован ряд важных мероприятий. Они стали точ-ками прорыва, благодаря которым укрепился авторитет региона и расширились возможности бизнеса. Вся эта работа проделана на благо людей.
Я благодарен торгово-про-мышленной палате за качест-венную работу в 2013 году, за серьезный вклад в развитие экономики и улучшение ин-вестиционного климата в нашем регионе.
Что касается планов международного сотрудни-чества на 2014 год, то в них тоже обозначен ряд сов-местных мероприятий: это экономические форумы с участием представителей ТПП Венгрии, воеводства Нижняя Силезия (Польша), бизнес-форум в г. Баку (Азербайджан).
Сообща нам предстоит решить и такие задачи, как повышение доли малого и среднего бизнеса в реги-ональном валовом продукте, создание модернизиро-ванных рабочих мест, развитие бизнеса преимущест-венно в инновационном направлении.
Юрий Вилкул,городской голова Кривого Рога
Палата нужна нашимпредприятиям
В 2013 году промышленные предприятия города про-извели продукции на сумму больше 80млрд.грн. Инвес-тиции в производство увеличились и на сегодняшний день достигли 5млрд.долл. Ежегодно регистрируются новые компании. Без помощи Днепропетровской торго-во-промышленной палаты, ее Криворожского предста-вительства предприятиям сложно.
Именно ДТПП выполняет важную миссию – ока-зывает содействие развитию предпринимательства. Инструменты, которые она предлагает, разнообраз-ны. Это и выставки, и семинары, и конференции, и другие меро приятия. Главное, умело ими пользовать-ся. Отдельное спасибо за экспертную, консультаци-
онную поддержку, за качество аналитических материалов и оперативность выполнения запросов.
Я уверен, в этом году мы реализуем все намеченное – планы уже сверстаны. Бу-дем и дальше продолжать работать на развитие новых идей, привлекать инвестиции. Проектов много, начиная от утилизации и переработки твердых отходов, закан-чивая построением логистических центров.
Предлагаю работу ДТПП за отчетный период при-знать удовлетворительной.
6 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
Итог
И И
пер
спек
тИвы
Пресс-служба ДТПП
На снимках: заседание совета ДТПП; вручение свидетельств вип-партнерам палаты; подписание меморандума между облсоветом и региональной торгово-промышленной палатой; встреча в облгосадминистрации
Перед заседанием совета в облгос-администрации состоялась рабочая встреча губернатора Дмитрия Колес-никова с президентами ТПП Украи-ны и ДТПП Геннадием Чижиковым и Виталием Жмуренко. Обстоятельный разговор касался путей углубления взаимодейст вия торгово-промыш-ленных палат, власти и бизнеса на национальном и региональном уров-нях, реформирования палат, а так-же конкретных совместных планов дальнейшего развития внешнеэконо-мической и инвестиционной деятель-ности, содействия малому и средне-му предпринимательству.
Геннадий Чижиков,президент торгово-промышленной палаты Украины
Философия работы палат – в достижении конкретных целей
Днепропетровская ТПП, как и все торговые палаты Укра-ины, находится в стадии ре-формирования. Процесс этот
долгий. Необходимо, чтобы в нем участвовал бизнес, чтобы была заинтересована власть. Тогда мы получим палаты, которые нужны стране, способны влиять на экономику.
Усилия ДТПП заслуживают однозначно положи-тельной оценки. Такую же оценку палата получила из уст губернатора, с которым мы сегодня встречались и обсуждали пути нашего дальнейшего сотрудничес-тва. Убедительна позиция в отношении палаты всех выступивших на заседании совета. Мне, как прези-денту национальной палаты, это очень приятно слы-шать.
Позитивных моментов могу отметить много. Один из них – ДТПП, несмотря на объективные сложности, удалось сохранить на региональном уровне лидиру-ющие позиции в такой важной для палат сфере, как выставочная деятельность. Многие не смогли этого сделать.
Виталий Жмуренко говорил о философии перемен. Она, на мой взгляд, – в достижении конкретных целей.
Какие задачи мы перед собой ставим на период до 2020 года? Создание конкурентных условий для пред-принимателей; содействие развитию бизнеса, росту инновационного и технологического уровня компаний, объемов экспорта и иностранных инвестиций; помощь в создании и модернизации рабочих мест, формирова-нии кадрового потенциала, повышении профессиона-лизма; сохранение лидерских позиций национальной системы торгово-промышленных палат среди украинс-ких организаций поддержки бизнеса.
Мы должны стать организацией, на которую смогут опираться члены нашего сообщества, сейчас их 10 ты-сяч. Мы должны уметь отвечать на современные вызо-вы. Мы должны быть эффективными, не плыть по тече-нию, а опережать события.
Моя позиция – браться за решение самых амбици-озных задач. Судя по всему, Днепропетровская палата двигается именно в этом направлении. Желаю палате, совету, днепропетровскому бизнесу удерживать ли-дерство.
Привлечению в регион частного капитала мы уделяем особое внимание. В этом вопросе торго-во-промышленная палата становится переговорной площадкой, где представители законодательной, ис-полнительной власти и бизнеса встречаются, находят общие интересы и пути их реализации.
Я уверен, что подписание Меморандума о со-трудничестве между областным советом и Днеп-ропетровской торгово-промышленной палатой по служит импульсом для наращивания наших уси-лий, что в итоге станет хорошей перспективой для области.
7www.cci.dp.ua
Итог
И И
пер
спек
тИвы
Ольга Шпильова,начальник Головного управління статистики у Дніпропетровській області, спеціально для «Дніпрового кур'єра»
Підсумки зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності
обсяги експорту товарів та послуг області у 2013р. становили 10338,2млн.дол. сША, імпорту – 5850,5млн.дол., і
порівняно з 2012р. експорт зменшився на 1,7%, імпорт – на 16,1%. позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу дорівнювало 4487,7млн.дол. (у 2012р. – 3548,7млн.дол.).
У 2013р. обсяги експорту товарів складали 9795,3млн.дол., імпорту – 5346,4млн.дол., і проти попереднього року експорт зменшився на 3,3%, імпорт – на 18,2%. позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 4448,9млн.дол. (у 2012р. – 3591,4млн.дол.).
коефіцієнт покриття експортом імпорту 1,8 (торік – 1,5).Зовнішньоторговельні товарні операції область здійсню
вала з партнерами зі 154 країн світу.проти 2012р. обсяги експорту зросли до країн Азії на
7,1%, Європи – на 6,3%, але зменшились до Америки на 36,3%, сНД – на 12,3%, Африки – на 5,7%. обсяги імпорту товарів скоротились з країн Америки на 43,7%, Африки – на 39,1%, сНД – на 24%, Європи – на 9,8%, Азії – на 6,5%.
У загальних обсягах експорту та імпорту області питома вага країн Азії становила відповідно 36,2% та 24,1%, сНД – 35,7% та 28,3%, Європи – 18,9% та 38,8%, Африки – 6,8% та 2,1%, Америки – 2,5% та 6,3%.
позитивне сальдо спостерігалось в зовнішній торгівлі з країнами Азії – 2252,3млн.дол., сНД – 1985,3млн.дол., Африки –546,4млн.дол., від’ємним воно було з країнами Європи – 227,8млн.дол.та Америки – 88,2млн.дол.
Для економічного розвитку регіону важливою є торгівля з країнами Європейського союзу. У 2013р. до них експортовано товарів на 1808,2млн.дол. (18,5% експорту області), з них імпортовано – на 1993,3млн.дол. (37,3% імпорту області), і порівняно з 2012р. обсяги експорту товарів збільшились на 5,3%, імпорту – зменшились на 10,2%. серед країн Єс значні обсяги експортних поставок здійснено до польщі – на 521млн.дол., Чехії – на 324,9млн.дол., словаччини – на 228млн.дол. Найбільше отримано товарів з Німеччини – на 452,4млн.дол., польщі –на 360млн.дол. та Італії – на 182,5млн.дол.
обсяг поставок товарів до країн сНД становив 3496,5млн.дол., надходжень з них – 1511,2млн.дол. серед основних партнерів співдружності – російська Федерація (експортовано товарів на 2430,8млн.дол., імпортовано – на 1270млн.дол.), Азербайджан (на 343,3млн.дол. та на 7,5млн.дол), Білорусь (на 260,3млн.дол. та на 95,2млн.дол.).
Значну частку у товарній структурі експорту області складали чорні метали (37,7% загального обсягу). До країн сНД спрямовано 33,6% експорту цієї групи товарів, до країн Єс – 5,8%.
У вартісному виразі за 2013р. обсяг експорту чорних металів дорівнював 3696,7млн.дол., руд, шлаку і золи – 2516,4млн.дол., виробів з чорних металів – 1278млн.дол., залізничних локомотивів – 406,4млн.дол., машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання – 271,2млн.
дол., продуктів неорганічної хімії – 247,2млн.дол., паперу та картону – 203,9млн.дол.
проти 2012р. збільшились обсяги експортних поставок добрив (у 2,6 раза), овочів (у 2,2 раза), продуктів неорганічної хімії (на 43,8%); скоротились – залізничних локомотивів (на 47,2%), каучуку, гуми (на 40,9%), молока та молочних продуктів; яєць птиці; натурального меду (на 28%), палива мінерального; нафти і продуктів її перегонки (на 18,6%).
Товарна структура експорту у 2013 році(відсотків)
У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, яких отримано на 732,5млн.дол. (13,7% загального обсягу імпорту), палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки – на 721,8млн.дол. (13,5%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них – на 661,2млн.дол. (12,4%), фармацевтичної продукції – на 638,3млн.дол. (11,9%), чорних металів – на 507,5млн.дол. (9,5%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 237,9млн.дол. (4,4%), паперу та картону – на 166,4млн.дол. (3,1%).
порівняно з 2012р. зросли обсяги імпортних поставок взуття та готових продуктів із зерна у 2,3 раза кожної групи, насіння і плодів олійних рослин – у 2,2 раза, їстівних плодів та горіхів – в 1,6 раза, зменшились – залізничних локомотивів у 4,6 раза, палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки – на 32,3%, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання – на 31,9%, чорних металів – на 30,7%.
У структурі імпорту з країн сНД переважали палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки (32% імпорту з цих країн) і чорні метали (21,4%), з країн Єс – фармацевтична продукція (27,6% надходжень з них), палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки (10,9%).
У 2013р. обсяги експорту та імпорту послуг становили відповідно 542,9млн.дол. та 504,1млн.дол., і порівняно з попереднім роком експорт збільшився на 39,8%, імпорт – на 17%.
8 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
АНАл
ІтИЧ
НІ м
Атер
ІАлИ
позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами дорівнювало 38,8млн.дол. (у 2012р. було від’ємним – 42,7млн.дол.).
Зовнішньоторговельні операції послугами підприємства та організації області здійснювали зі 161 країною світу.
в експорті домінували послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, їх обсяг склав 304,5млн.дол. (на 44,8% більше, ніж у 2012р.). крім того, надано послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних на 74,8млн.дол. (в 1,8 р.б.), транспортних – на 61,8млн.дол. (в 1,6 р.б.), ділових послуг – на 51,8млн.дол. (на 23,5% менше).
Структура експорту послуг у 2013 році(відсотків)
країнам Америки надано послуг на 172,7млн.дол. (31,8% загального обсягу області), Азії – на 135,2млн.дол. (24,9%), Європи –на 113,5 млн.дол. (20,9%), сНД – на 98,3млн.дол. (18,1%), Австралії та океанії – на 21,1млн.дол. (3,9%), Африки – на 2,2млн.дол. (0,4%). У порівнянні з 2012р. їх обсяги зросли до країн Австралії і океанії у 2,7 раза, Азії – в 1,7 раза, Європи – на 33,7%, Америки – на 29,4%, сНД – на 26,2%; зменшились – до країн Африки на 25,4%.
Значними були обсяги експорту послуг до кіпру – на 97,6млн.дол. (18% загального обсягу експорту послуг), російської Федерації –на 88,8млн.дол. (16,4%), вірґінських островів (Брит.) – на 68,7млн.дол. (12,7%), сША – на 65,4млн.дол. (12%), Белізу – на 33,3млн.дол. (6,1%), великої Британії – на 28,4млн.дол. (5,2%).
У Дніпропетровщини тісні стосунки в зовнішній торгівлі послугами склалися з країнами Європейського союзу. експорт послуг до них становив 209,7млн.дол. (38,6% експорту області) і збільшився проти 2012р. на 36,9%. Зросли обсяги експорту до Австрії у 6,9 раза, люксембурґу – у 4,4 раза, литви – у 3,3 раза, Фінляндії – у 2 рази, Німеччини – в 1,7 раза, кіпру – на 40,9%, проте, вони зменшились до Італії у 3,2 раза, Чехії – у 2,5 раза, Швеції – у 2,1 раза. У структурі експорту та імпорту послуг з країнами Євросоюзу переважали послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (59% та 63,6% відповідно).
У 2013р. підприємствами області імпортовано послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю, на 309,7млн.дол. (на 33,3% більше, ніж у 2012р.), ділових послуг – на 71,1млн.дол. (на 4,7% менше), транспортних послуг – на 67млн.дол. (на 21,3% менше).
З країн Європи одержано послуг на 233млн.дол. (46,2% загального обсягу імпорту послуг), сНД – на 132,5млн.дол. (26,3%), Америки –на 77,1млн.дол. (15,3%), Азії – на 59,7млн.дол. (11,8%).
З великої Британії отримано послуг на 140,2млн.дол. (27,8%), російської Федерації – на 122,3млн.дол. (24,3% обсягу імпорту послуг), вірґінських островів (Брит.) – на 38,7млн.
дол. (7,7%), кіпру –на 33,7млн.дол. (6,7%), Німеччини – на 18,3млн.дол. (3,6%). порівняно з 2012р. обсяги імпорту послуг збільшились з Білорусі у 6,6 раза, сенткітс і Невісу – у 3,3 раза, латвії – у 2,7 раза, казахстану і литви – у 2,4 раза з кожної країни, Белізу – у 2,2 раза, Ізраїлю – у 2 рази; зменшились –з Австрії і португалії – у 3,1 раза з кожної країни, Швейцарії – у 2,6 раза, польщі – на 46,4%.
експортноімпортні операції послугами здійснювали підприємства 13 міст та 13 сільських районів області. Найактивнішими були підприємства м.Дніпропетровська – 95,4% обсягу експорту та 87,8% обсягу імпорту послуг (на 517,9млн.дол. та 442,5млн.дол. відповідно). експорт послуг здійснювався у 19 видах валют, за їх імпорт розраховувалися 31 видом валют. За долари сША надано 75,7% обсягу експорту та отримано 65,1% імпорту послуг області.
***У 2013р. в економіку Дніпропетровщини іноземними ін
весторами вкладено 626млн.дол. сША прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
обсяг унесених з початку інвестування іноземних інвестицій на 31 грудня 2013р. становив 9092,1млн.дол. сША, що на 7,8% більше обсягів інвестицій на початок 2013 року, та в розрахунку на одну особу населення становить 2757,8дол. З країн Єс отримано 7998,1млн.дол. (88% обсягу прямих інвестицій), з інших країн світу – 1026,4млн.дол. (11,3%), з країн сНД – 67,6млн.дол. (0,7%)
Інвестиції надійшли з 62 країн світу. основними країнамиінвесторами є: Німеччина – 4644,3млн.дол., кіпр – 2656,4млн.дол., вірґінські острови (Брит.) – 784,5млн.дол., Нідерланди – 185,1млн.дол, велика Британія – 162,2млн.дол., Австрія – 123,1млн.дол.
Структура імпорту послуг у 2013 році(відсотків)
Структура прямих іноземних інвестицій в область за основними країнами-інвесторами
(у відсотках)
9www.cci.dp.ua
АНАл
ІтИЧ
НІ м
Атер
ІАлИ
ДТПП провела семинар-практикум, главными темами которого стали импорт, экспорт, валюта, таможня; ВЭД – от заклю-чения контракта до составления отчетнос-ти. Он организован совместно с Киевским центром поддержки и развития бизнеса, руководитель департамента аудита и бух-галтерского обслуживания которого Алек-сандра Федак выступила лектором и глав-ным консультантом.
Основное внимание было уделено «тонким» местам при заключении субъек-тами хозяйствования валютных сделок.
Рассматривались также последние изме-нения в законодательстве по профильным темам.
Они оказались близки представителям ООО «Днепротест», ООО «НПП «Техэнер-гопром», ПАО завод «Павлоградхиммаш», ГП «НПО «Павлоградский химический за-вод», ООО «ТАЕГУТЕК УКРАИНА», ООО Гранитный двор «Комета» и другим, соста-вившим аудиторию мероприятия.
приріст іноземного акціонерного капіталу в економіці області, з урахуванням його утрат, курсової різниці тощо, за 2013р. становив 659,8млн.дол.
сталою є зацікавленість інвесторів до підприємств промисловості, в які вкладено 6439,8млн.дол. (70,8% загального обсягу), у т.ч. переробної – 5652,5млн.дол. (62,2%), добувної – 662,6млн.дол. (7,3%).
У переробній промисловості суттєві обсяги інвестицій зосереджено на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устатковання –5078,9млн.дол. (78,9% обсягу прямих інвестицій у промисловість).
Значні вкладення іноземних інвестицій залучено також у підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 938,9млн.дол. (10,3%), які займаються фінансовою та страховою діяльністю – 619,9млн.дол. (6,8%), операціями з нерухомим майном – 334,4млн.дол. (3,7%), адміністративним та допоміжним обслуговуванням – 331,4млн.дол. (3,6%).
про наявність прямих іноземних інвестицій за 2013р. звітувало 1291 підприємство 12 міст та 17 районів області. провідні місця за обсягами інвестицій посідають міста кривий
ріг – 5229,9млн.дол. (57,5% обсягу прямих інвестицій в область) та Дніпропетровськ – 2703,4млн.дол. (29,7%).
Заборгованість підприємств області за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (боргові інструменти) перед прямими іноземними інвесторами на 31 грудня 2013р. становила 742,6млн.дол.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал та боргові інструменти) на початок року склав 9834,6млн.дол.
З області в економіку країн світу у вигляді прямих інвестицій (акціонерного капіталу) було спрямовано 200,3млн.дол. (у т.ч. в країни Єс – 81,4млн.дол., в країни сНД – 75,2млн.дол., в інші країни світу –43,7млн.дол.). Значні внески капіталу здійснено до підприємств російської Федерації та латвії (37,5% та 31,3% загального обсягу відповідно). основну частку інвестицій з області (87,7% загального обсягу на суму 175,6млн.дол.) вкладено підприємствами, що займаються фінансовою та страховою діяльністю.
_________
Примітка. Сформовано на підставі інформації юридичних осіб, ско-ригованої на величину різниці між ринковою та номінальною вартістю ак-цій, майна тощо. Дані про прямі інвестиції в Україну та з України є попере-дніми і використовуються Національним банком України для складання платіжного балансу та визначення міжнародної інвестиційної позиції.
Ново
стИ.
соБы
тИя.
ФАкт
ы
В Днепропетровской торгово-промышленной палате состоял-ся семинар-практикум, проведенный совместно с консалтинговой компанией «УКС», управляющий партнер и директор которой – Виктория Доценко рассказала собравшимся об эффективном воз-врате долгов и методах защиты от кредиторов.
Тематика вызвала интерес у представителей ГП «НПО «Пав-лоградский химический завод», ПАО «Интерпайп НТЗ», ПАО
«ДТЭК Днепрооблэнерго», ООО «ТД Щедро», ООО «Эликсир» и других.
Рассматривались безопасность договорных отношений в свете законодательных изменений наступившего года, организация ра-боты с задолженностью, составление документов с учетом нового УПК, тактика ведения процессов и судопроизводства, новшества исполнительного производства и т.д.
УчимСя заключаТь валюТные Сделки
В Днепропетровской торгово-промыш-ленной палате состоялась презентация продукции компании International Protective Coatings (www.international-pc.com), явля-ющейся частью концерна AkzoNobel NV
(www.akzonobel.com) – мирового лидера по производству и поставкам индустри-альных антикоррозионных и огнезащит-ных покрытий.
Презентовали продукцию предста-вители ООО «Интер Балтик Груп» (www.interbalticgroup.com.ua) – официально-го дистрибьютора International Protective Coatings в Украине.
А знакомились с ассортиментом, выяс-няли преимущества технологий и продук-ции, получали ответы на интересующие вопросы, обсуждали возможность и условия сотрудничества представители почти трех десятков предприятий Днепропетровского региона. Среди них ОАО «Электросталь-ский завод тяжелого машиностроения»
в Украине, ООО НПФ «ДХТИ-ГАЛТЭКС», ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ», ООО НПО «Ни-кос», ЧПФ «МЛАД», ООО «ГАЛИС», Укра-инско-российское ООО «Комплект Эко-логия Украина», ПАО «Днепротяжмаш», ПАО «ДЗМК им. И.В.Бабушкина», ГП «ПО ЮМЗ им. А.М. Макарова».
В Украине продукция компании востре-бована на предприятиях металлургической и горнодобывающей промышленности, в строительстве и многих других отраслях. Покрытия International Protective Coatings – это европейское качество, индивидуальный подход, беспрецедентные инновационные решения, а ДТПП всегда способствует раз-витию именно таких, качественных коопе-рационных связей.
ВозВрат долгоВ и защита от кредитороВ
Против коррозии и огня
Пресс-служба ДТППНа снимках: рабочие моменты семинаров
10 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
АНАл
ІтИЧ
НІ м
Атер
ІАлИ
Цьогорічний бюджет є найбільш соціальним, бо передбачає підвищення прожиткового мінімуму, заробітної
плати, розширення мережі дитячих садків та спортивних майданчиків, відкриття нових амбулаторій і лікарень. кошторис дозволить продовжити реалізацію соціальних програм, економічних реформ, модернізацію виробничих потужностей, приведення технічних стандартів української продукції до європейських. головними статтями видатків бюд жету стануть, зокрема, реформування системи охорони здоров’я на місцях, будівництво та ремонт доріг місцевого значення та ін.
так, на соціальноекономічний розвиток окремих територій Дніпропетровщини передбачено 88,7млн.грн., на створення регіонального центру надання адміністративних послуг – 30млн.грн., на дослідження стану криворізького залізорудного басейну – 5млн.грн.
Необхідно об’єднати зусилля для того, щоб 2014й став роком нових досягнень. стосується це й розвитку міжнародних зв’язків.
як доповів начальник управління зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації олександр ракша, 2013 року основні зусилля були зосереджені на розширенні інформованості зарубіжної спільноти щодо економічного, промислового, інвестиційного потенціалу області, зміцненні її міжнародного іміджу. можливості Дніпропетровщини були представлені в 10 країнах – Італії, Чехії, Німеччині, китаї, Індії тощо. Усі встановлені контакти наразі підтримуються і розвиваються, тепер важливо конкретизувати і закріпити досягнутий результат.
сьогодні основні показники зовнішньоекономічної діяльності демонструють впевнене зростання. підвищилась довіра інвесторів, вони вільніше почувають себе у регіоні, бо обласною владою забезпечується прозорість та ефективність у роботі. Активно діють Дніпропетровське інвестиційне агентство, рада вітчизняних та зарубіжних інвесторів, максимально спрощуються дозвільні процедури, впроваджується їх електронний варіант. Дніпропетровщина стала одним з найбільш привабливих регіонів для іноземних інвестицій. На цей момент загальна сума вкладених коштів у економіку області склала 8,9млн.дол.
Не останню роль у зазначених процесах відіграла Дніпропетровська торговопромислова палата. Її президент віталій Жмуренко у співдоповіді розповів про внесок палати у розширення міжнародної кооперації, залучення інвестицій в економіку краю, сприяння суб’єктам ЗеД.
У партнерстві з обласною владою палата виступає співорганізатором масштабних міжнародних подій, зарубіжних роудшоу з презентацією потенціалу області. Активно допомагаючи експортерам, щороку приймає від 30 до 50 зарубіжних ділових та дипломатичних делегацій, проводить понад 50 розширених бізнесзустрічей, коопераційних бірж, економічних форумів з організацією переговорів.
Започатковувати і підтримувати партнерські стосунки допомагають діючі при палаті українськонімецьке та українськофранцузьке коопераційні бюро, створені спільно із зарубіжними партнерами на найбільш затребуваних дніпропетровським бізнесом напрямках співробітництва.
позитивно відзначивши роль палати у розширенні міжнародних зв’язків регіону, колегія наголосила на необхідності активніше співпрацювати з адміністративними територіями, районними і селищними радами, меріями міст, суб’єктами господарювання різних галузей, долучати їх до презентації можливостей за кордоном, а також до участі у загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна», зарубіжних виставках. Для цього Дтпп має необхідні важелі, а в результаті розпочатого реформування зможе посилити свій вплив на розвиток регіональної економіки.
Прес-служба ДТПП
На знімках: під час засідання колегії
ДТПП має важелі для формування міжнародних зв'язків регіону
Про це йшлося на засіданні колегії облдержадміністрації, у якому взяв участь президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Віталій Жмуренко. До розмови приєдналися народні депутати України, керівники міст та районів області. Серед питань, що виносились на розгляд, – проект обласного бюджету на 2014 рік і стан виконання Програми формування позитивного іміджу та розвитку міжнародних зв’язків Дніпропетровської області на 2011-2015 роки.
11www.cci.dp.ua
НовИ
НИ
Міжнародні орбіти
За останні роки Дніпропетровщина стрімко підвищила свій міжнародний імідж. Вона все активніше
включається в конкурентну боротьбу на світовій арені, у тому числі в освітній сфері. Розвиток, інтернаціоналізація вищої
освіти потребують не лише серйозних інвестицій, а й тісної координації зусиль університетів. Як це досягається, говоримо з
ректором Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Миколою Поляковим.
ДНУ приймає делегацію посольства Китайської Народної Республіки в
Україні
– Миколо Вікторовичу, за якими напрямками розвивається співпраця з науково-освітніми закладами світу?
– вона є одним із пріоритетів у нашій діяльності та закономірно спрямована на інтеграцію університету до світового освітнього простору, розвиток і розширення наукових досліджень, підготовку висококласних конкурентних фахівців.
сприяють цьому укладені двосторонні договори із зарубіжними партнерами, що передбачають обмін навчальними програмами і технологіями, уніфікацію освітніх стандартів. У рамках таких угод ДНУ взаємодіє з 73 вНЗ, серед яких університети міст гренобль (Франція); кобленцьландау, міттвайда, Берлінський технічний університет (Німеччина); суррей (великобританія); тренто, римський університет ла сапієнца (Італія), мережевий університет сНД, російський університет дружби народів та інші.
Що робимо конкретно. Зустрічаємось із зарубіжними партнерами, проводимо спільні науковометодичні конференції та семінари, реалізуємо міжнародні програми та проекти. лише за 2013р. прийняли 45 іноземних делегацій, у тому числі й на рівні надзвичайних та повноважних послів, зокрема, Швейцарської конфедерації, латвії, Швеції, Угорщини та Бразилії. відбулося 13 міжнародних конференцій.
Звичайно ж, здійснюємо взаємний академічний обмін викладачами та студентами, стажування. минулого року до закордонних наукових установ і університетів для навчання, наукової роботи, участі у заходах направлено 92 співробітника, 66 студентів та 2 аспіранти ДНУ.
– На що спрямовані академічні об-міни? Що вони дають викладачам та студентам?
– ми ставимо перед собою завдання, використовуючи міжнародне співробітництво, підготувати фахівців, спроможних працювати не лише в Україні, а й за кордоном. тому сприяємо отриманню
студентами паралельно з нашим дипломом дипломів престижних закордонних вузів, які вільно конвертуються в усьому світі.
скажімо, у межах договору з університетом прикладних наук міттвайда студенти факультетів міжнародної економіки і прикладної математики паралельно отримують бакалаврський ступінь з економічних дисциплін в обох країнах. Діють угоди про навчання студентів економічного факультету та захист дипломів під подвійним керівництвом й у Франції. Дехто з наших випускників вже захистив й кандидатські дисертації та здобув відповідний вчений ступінь.
У 2011 році розпочалась реалізація урядової програми у сфері освітнього стажування українських студентів, аспірантів та молодих вчених у провідних закордонних університетах. За період існування незалежної України – це перша програма, яка широко відчинила двері для активної, талановитої молоді в сучасний науковий світ. гранти отримали більше десятка студентів, аспірантів та співробітників, спеціальність яких пов’язана з природничими, точними науками, з розвитком новітніх технологій. Наприклад, семеро представників хімічного факультету стажувалися в окс фордському (великобританія), Джексонському (сША), віденському (Австрія) університетах, Університеті
ім. лунд (Швеція), Берлінському технологічному університеті (Німеччина).
стажування в оксфорді стало початком нових можливостей для досліджень у галузі синтетичної органічної хімії, набуття досвіду та розширення контактів. приєднавшись до наукової групи доктора Джеремі робертсона, наші хіміки працювали на потужному найсучаснішому обладнанні, досліджували зразки нових речовин будьякої складності. головним напрямком стала розробка нових методів синтезу природних речовин, які мають протипухлинну активність, а також вивчення методології органічного синтезу, механізмів хімічних реакцій.
Цікавою є організація життя в закордонних університетах, де існують товариства, що об’єднують студентів з різних країн. Є й українські. вони регулярно проводять заходи для молоді, зустрічі з відомими політиками, громадськими діячами, журналістами, допомагають з мовною адаптацією.
все це – на користь фахівцям, яким жити в європейському просторі.
– Чим у свою чергу може поділитися з іноземними студентами ДНУ?
– перші слухачі з малі, Зімбабве, перу, Чехословаччини і лаосу прибули до нас на навчання ще в 1989 році. У 1991му для них було створене підготовче відділення. На етапі довузівської підготовки головною метою було і лишається формування знань, умінь і навичок у тому обсязі, який забезпечує подальше успішне навчання, створення необхідних умов для швидкої адаптації у новому соціальнокультурному середовищі. вивчається мова, математика, фізика, хімія, основи економіки, інформатики та обчислювальної техніки, креслення, країнознавство, історія України, біологія тощо.
З 1994го ДНУ почав випускати магістрів з історії, юриспруденції, хімії, фізики, систем та засобів масової комунікації, міжнародної економіки тощо.
12 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
ІНте
грАЦ
Ія
сьогодні у нас навчається близько 300 іноземних студентів із 28 держав. Найчисленнішими поки що лишаються групи з країн Близького сходу, зростає потік з китаю. протягом останніх 15 років університет підготував фахівців для 50 країн світу. За підсумками поточного навчального року дипломи бакалаврів, спеціалістів, магістрів отримають 84 іноземці.
– Повернімося до міжнародних проектів.
– перерахувати усі їх досить складно. тож зупинюсь на найбільш значущих. ДНУ є першопрохідцем в реалізації програми темпус, долучившись до неї ще у 1993 році. Це освітня програма Європейського союзу, орієнтована на модернізацію системи вищої освіти не тільки в Україні, а й у Європі загалом, має на меті зближення освітянських систем різних країн. конкуренція серед претендентів досить висока, нині фінансування проектів становить від 500 тисяч євро до півтора мільйона. також безперечною перевагою є можливість інтенсивної співпраці між колегами з Західної та східної Європи: викладачів, науковців, адміністраторів. Залучаються й роботодавці, адже вони зацікавлені у покращенні рівня підготовки майбутніх фахівців.
результатом реалізації кількох великих проектів у 19931996 роках стало відкриття факультету міжнародної економіки, що користується стабільно високим попитом у абітурієнтів. сьогодні університет офіційно визнаний експертами як регіональний лідер, а у рейтингу програми за кількістю та якістю виконаних проектів нас випереджають лише два київські вНЗ.
У цілому вже виконано 14 темпуспроектів. серед них – «кризовий аналіз і прийняття рішень в Україні». після стажування в університеті ла сапієнца наші викладачі розробили навчальні програми у рамках спеціальності «політологія», кращі випускники отримали магістерський ступінь Дніпропетровського і римського університетів. А на базі факультету суспільних наук і міжнародних відносин відкрили ресурсний центр з підготовки магістрів.
метою другого проекту – «мережева взаємодія університетівпартнерів у реалізації багаторівневої системи підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі освітнього менеджменту» – є створення міжнародної мережі університетівпартнерів для підготовки
та підвищення кваліфікації фахівців. У результаті почав роботу оснащений новітньою технікою компетентнісний центр, на базі якого створюється навчальна відеопродукція, проводяться відеоконференції. Уже проведено кілька online семінарів з колегами з росії та Німеччини. У перспективі центр стане осередком інтерактивного дистанційного навчання без відриву від виробництва за принципом «освіта впродовж всього життя».
Ще один цікавий проект – «реформування освітніх програм у сфері космічних технологій у республіках казахстан, росія, Україна». по його закінченню наш фізикотехнічний факультет отримав устаткування для лабораторії космічного зв’язку, яка дозволяє встановити контакт з німецьким студентським супутником. Шість викладачів пройшли стажування в Бельгії та Німеччині.
До речі, ДНУ – єдиний в Україні вищий навчальний заклад, що готує спеціалістів для ракетнокосмічної галузі, й пропозиції з підготовки студентів та спільної наукової діяльності надходять зі сходу і з Заходу. За останні двадцять років фізтех налагодив зв’язки з провідними університетами сША, Бразилії, китаю, Італії, туреччини. працюємо над спільними науковими проектами, наші науковці викладають лекційні курси в університетахпартнерах.
Досвід організації навчальної роботи, здобутки наукових шкіл фізтеху стали у нагоді багатьом країнам. Зокрема, спільне українськобразильське підприємство здійснює зараз будівництво космодрому Алкантара в Бразилії. міністерство освіти і науки цієї країни активно підтримує підготовку спеціалістів для розвитку галузі й делегує бразильських інженерів підвищувати свою кваліфікацію на фізикотехнічному факультеті ДНУ.
З 2002 року університет і вНЗ Бразилії реалізують проект будівництва космічного ракетного комплексу «Циклон4» у пусковому центрі «Алкантара». Згідно з угодою з Федеральним університетом міста Бразиліа в ДНУ магістерську освіту у галузі ракетнокосмічної техніки здобули 10 інженерів. Четверта міжнародна конференція «Передові космічні
технології на благо людства» на базі ДНУ
вони навчалися на фізикотехнічному факультеті та проходили стажування на Дп «во «південний машинобудівний завод імені о.м. макарова» та Дп «кБ «південне» імені м.к. янгеля». Науководослідні роботи бразильських магістрів, виконані спільно з науковцями фізтеху, були представлені на міжнародних конференціях з аерокосмічної тематики. сьогодні підготовлено ще 7 бакалаврських та 9 магістерських програм для навчання студентів з Бразилії за програмою уряду цієї країни «Наука без кордонів».
плідно розвивається і співпраця з казахстаном. За підтримки урядів наших країн в Євразійському національному університеті імені льва гумільова, в Астані, створено міжнародну кафедру космічної техніки та технології, співзасновником якої є ДНУ ім. о. гончара. Фундаментальні дисципліни там викладають казахські, а спеціалізовані курси – дніпропетровські фахівці. вже кілька груп випускників бакалаврату закінчили у нас магістратуру фізикотехнічного факультету.
такі високі показники обумовлені якісним виконанням програмних завдань нашим колективом і, відповідно, заслуженим визнанням у європейських університетів, які, вибираючи партнерів для реалізації наступних проектів, віддають нам перевагу як вже досвідченим у цій справі.
Інтегруватися у європейську систему вищої освіти дає можливість і участь у програмі «еразмус мундус – вікно зовнішньої співпраці», яка повністю фінансується Євросоюзом. Це консорціум, до складу якого входять десять університетів з країн колишнього сНД (шість – з України, по два – з Білорусі та молдови), десять з країн Єс (португалії, Італії,
13www.cci.dp.ua
ІНте
грАЦ
Ія
туреччини, литви, Нідерландів, Іспанії, польщі, Франції, греції, Німеччини). програма на конкурсних засадах надає можливість навчатися й стажуватися у європейському університетіпартнері або отримати ступінь магістра. Цією можливістю вже скористалися понад 30 студентів і 17 викладачів. приємно відзначити, що проект рекомендовано Єврокомісією до продовження.
перспективним є спільний проект ДНУ та середньосхідного технічного університету (м. Анкара, туреччина) під назвою «розробка, виготовлення та проведення випробувань електросилових систем для космічних апаратів». Фінансування передбачається як українською (міністерство освіти і науки), так і турецькою стороною (тюбітек).
З 2008 року наші фахівці у галузі міцності конструкцій успішно співпрацюють з відомою компанією «Дженерал моторз», обидві сторони виявили бажання продовжити кооперацію.
– За кожним проектом стоять кон-кретні організатори і виконавці…
– ми залучаємо до них українських і європейських вчених зі світовими іменами. так, шестеро відомих іноземних професорів є почесними докторами ДНУ. серед них доктор політичних наук, спеціаліст із соціального програмування, професор університету кобленцьландау клаус троіч; професор Брандебурзького технічного університету, спеціаліст у галузі теоретичної фізики конденсованих систем ернст Зігмунд; докторінженер, професор, ректор університету прикладних наук м. міт
Випускники магістратури ДНУ з Федерального університету Бразиліа
твайди Іоханес отто лотар; фахівець із квантової хімії, керівник комп’ютерного центру з дослідження молекулярної структури при Джексонському університеті Єжи лещинський; професор екології, член королівської академії наук м. кордоби Хосе мануель ресіо еспехо. Усі вони бувають в ДНУ на відповідних факультетах, працюють з нашими науковцями і молоддю.
Здобутки наших вчених теж визнані. лише у 2013 році шестеро науковців отримали Державну премію України в галузі освіти. серед них завідувач кафедри технології виробництва, доктор технічних наук, професор Євген Джур; декан фізикотехнічного факультету, доктор технічних наук, професор олександр петренко; професор кафедри технології виробництва, доктор технічних наук Анатолій санін; генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені о.м.
макарова, кандидат технічних наук віктор Хуторний; доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин максиміліан Шепелєв. мені також пощастило бути серед цієї когорти.
– Поділіться планами на найближче майбутнє.
– Усі наші плани пов’язані з укріпленням ДНУ як сучасного навчального закладу, який ставить за мету впровадження інновацій в освітній процес, підтримання постійного діалогу зі студентами і молодими науковцями, продовження розпочатих міжнародних проектів, започаткування нових. ми зацікавлені не лише в підвищенні кваліфікації майбутніх фахівців, а й у тому, щоб отриманий закордонний досвід, власні ідеї знайшли своє практичне застосування.
Підготувала Алла Бахметьєва
Президент и первый вице-президент Днепропетровской торгово-промышленной палаты Виталий Жмуренко и Нина Алехнович
приняли представителей посольства Соединенных Штатов Аме-рики в Украине Кристофера Греллера и Тимоти Пергальски. Во встрече участвовали руководители управлений внешнеэкономи-ческой деятельности и внутренней политики облгосадминистра-ции Александр Ракша и Алексей Доброскок, директор региональ-ного инвестиционного агентства Иван Герасименко.
Виталий Жмуренко презентовал гостям Днепропетровскую об-ласть и региональную торгово-промышленную палату, предостав-ляемые ею услуги, отметив, у ДТПП пока только одно соглашение о сотрудничестве – с Украинско-Американской торговой палатой. Контакты необходимо развивать и с другими аналогичными струк-турами США. Он передал дипломатам проект соглашения с прось-бой посодействовать в поиске потенциальных партнеров.
Обсуждалась и другие направления совместной деятельности, в частности, возможность стажировки украинских специалистов на американских предприятиях, участия в грантовых программах, ор-ганизация визита бизнес-делегации США на Днепропетровщину.
Кристофер Греллер и Тимоти Пергальски пообещали оказы-вать всестороннюю помощь в реализации намеченных планов, используя полученную информацию.
В свою очередь дипломаты интересовались, как сказалось приостановление подписания соглашения об ассоциации с Евро-пейским Союзом на региональной экономике и бизнесе. Стороны сошлись во мнении, что любая нестабильность негативно влияет на развитие производства.
Пресс-служба ДТПП
На снимке: беседа с американскими дипломатами в Днепропетровской торгово-промышленной палате
Диалог с американскими
Дипломатами
14 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
ІНте
грАЦ
ІяНо
вост
И. со
БытИ
я. ФА
кты
Дмитро Самойлов, заступник начальника Дніпропетровської митниці Міндоходів
ПоПереднє митне декларування:зручний інструмент для бізнесу, що
гарантує надходження митних платежів
одним із пріоритетів міністерства доходів і зборів України є удосконалення адміністрування митних зборів і плате
жів, а також спрощення митних процедур для стабільної роботи суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗеД) країни.
станом на 1 січня 2014 року у Дніпропетровській області зареєстровано 3 тисячі 825 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Більшість з них активно працюють, наповнюючи Державний бюджет та підтримуючи стабільну роботу гірничометалургійної, хімічної галузей, машинобудування. Загальний товарообіг суб’єктів ЗеД, зареєстрованих у регіоні, за підсумками минулого року склав більше 9 мільярдів доларів сША, при цьому область мала позитивне сальдо торговельного балансу 2,1млрд. дол.
митне оформлення вантажів для таких підприємств – річ знайома. важливою його частиною є попереднє митне декларування, яке забезпечує гарантоване переміщення вантажів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності через кордони України, контроль за цим процесом та надходженням митних платежів до Державного бюджету. Згідно статті 194 митного кодексу України попередня митна декларація подається до органу міндоходів, у зоні діяльності якого товари будуть пред’явлені для митного оформлення особисто декларантом або уповноваженою ним особою. при цьому дані митної декларації – попередні відомості і характеристика вантажу, товарів або транспортних засобів комерційного призначення – вводяться до Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІс) міндоходів. Це дає змогу на прикордонній митниці здійснити безперешкодний пропуск вантажів та проконтролювати їх переміщення до митниці призначення.
92% попередніх митних декларацій нині подаються в електронній формі, що зручно для бізнесу і прискорює час митного оформлення. протягом минулого року їх кількість зросла на двадцять відсотків.
суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, що планово проводять експортноімпортні операції у великих обсягах,
подають попередні, періодичні та тимчасові митні декларації. Це дозволяє підприємствам скоротити митні процедури при перетині вантажем митного кордону та при його надходженні. після отримання вантажу декларантом подаються до органів міндоходів додаткові митні декларації.
перелік товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України про-хідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, визначеного постановами кабінету міністрів України від 21 травня 2012р. №461 та від 4 грудня 2013р. №879. при оформленні попередньої митної декларації на такі товари, суб’єкти ЗеД повинні забезпечити сплату митних платежів.
Для комфортного ведення бізнесу суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митним кодексом України передбачено оформлення попередніх митних декларацій, за якими вантаж можливо не пред’являти митниці призначення. якщо Єдина автоматизована інформаційна система міндоходів під час проходження вантажем митного кордону визначає його як не ризиковий, власник та перевізник вантажу отримують повідомлення в електронному вигляді, а попередня митна декларація вважається митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
У разі, якщо оформлення товару, що ввозиться на територію України, ведеться безпосередньо у пункті пропуску (пункті митного контролю) через Державний кордон, попередня митна декларація взагалі не подається. Декларант оформляє митну декларацію у звичайному порядку, за якою і отримує вантаж, товар або транспортний засіб.
Детальну інформацію щодо попереднього митного декларування можна отримати під час консультації з фахівцем на митному посту міндоходів або на Інтернет ресурсі міністерства доходів і зборів України за електронною адресою minrd.gov.ua, у розділі «митне оформлення».
Ново
стИ.
соБы
тИя.
ФАкт
ыОпыт и знанияподтверждены
Днепропетровская торгово-промышленная палата уделяет зна-чительное внимание поддержанию высокого уровня услуг, свя-
занных с сертификацией происхождения товаров, обучению специ-алистов. Да и сами эксперты знают, что любой опыт ничего не стоит, если его систематически не подкреплять новыми знаниями.
42 эксперта Днепропетровской ТПП и ее структурных подраз-делений повысили свой квалификационный уровень в Междуна-родной академии финансов и инвестиций, созданной при ТПП Украины. Соответствующие свидетельства вручил им президент ДТПП Виталий Жмуренко.
Теперь эксперты еще лучше ориентируются в законодательных актах, отечественных и международных стандартах, правилах пе-ревозок и оформления сопроводительных документов, знают все требования и условия, выдвигаемые тем или иным государством, прежде чем пропустить товар на свою таможенную территорию.
Пресс-служба ДТПП
На снимке: после вручения свидетельств
15www.cci.dp.ua
Конс
ульт
ація
спе
ціал
іста
Євгеній Бородін,юрисконсульт договірно-правового відділуДніпропетровської торгово-промислової палати
до договірно-правового відділу дніпропетровської торгово-про мислової
палати надходять замовлення на надання консультативних послуг щодо застосування
законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, зокрема, складання
контрактів. особливо від представників середніх та малих підприємств, де, як
правило, відсутні власні юридичні служби. Мета цієї публікації відповісти на головні запитання, які виникають при складанні
зовнішньоекономічного контракту.
Підготовка та укладання контрактів
Зовнішньоекономічною діяль ніс-тю (далі – ЗеД) суб’єктів господа
рювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном та/або робочою силою.
зовнішньоекономічний договір – матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. суб’єкти ЗеД мають право укладати будьякі договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. ЗеД контракт має бути «матеріально оформленим». Це дає змогу укласти його як у простій письмовій формі, так і за допомогою технічних засобів (телетайпного та факсимільного зв’язку). Найпоширенішою формою є виклад контракту друкарським способом. Достатньо сісти за стіл переговорів, досягти згоди, скласти в текст і – контракт готовий до підписання.
Форма ЗеД контракту визначається правом місця її укладення. контракт, укладений за правом іноземної держави у формі, яка не передбачена законодавством України, не може бути визнаний недійсним. За загальним правилом зов нішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України. сторони контракту можуть обрати право, що застосовується до контракту, враховуючи автономію волі (тобто самостійно) та наслідки обходу закону (застосування до правовідносин з іноземним елементом права іншого, ніж право, передбачене відповідним законодавством), крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
коли ж вони не дійшли згоди або така можливість відсутня, застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином (контрактом). якщо інше не випливає з умов, суті та сукупності обставин за контрактом, то він більш тісно пов’язаний з правом держави, за місцезнаходженням сторони, яка повинна здійснити виконання. такою стороною може бути: продавець – за договором купівліпродажу; дарувальник – за договором дарування; одержувач ренти – за до
говором ренти; відчу-жувач – за договором довічного утримання (догляду); наймода-вець – за договорами найму (оренди); позикодавець – за договором позички; підрядник – за договором підряду; виконавець – за договорами про надання послуг; перевізник – за договором перевезення; експедитор – за договором транспортного експедирування; зберігач – за договором зберігання; страховик – за договором страхування; повірений – за договором доручення; комісіонер – за договором комісії; управитель – за договором управління майном; позикодавець – за договором позики; кредитодавець – за кредитним договором; банк – за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунку; фактор – за договором факторингу; ліцензіар – за ліцензійним договором; правовласник – за договором комерційної концесії; заста-водавець – за договором застави; пору-читель – за договором поруки.
правом, з яким договір найбільш тісно пов’язаний, вважається: щодо до-говору про нерухоме майно – право держави, у якій це майно знаходиться, а якщо таке майно підлягає реєстрації, – право держави, де здійснена реєстрація; щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт – право держави, у якій провадиться така діяльність або створюються передбачені договором результати; щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, – право держави, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.
підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту включає: вибір ринку та його вивчення; вибір контр
агента; проведення попередніх переговорів.
Структура зовнішньоекономіч-ного контракту: преамбула (визначення сторін): назва та реєстраційний номер контракту; місце (нижче ліворуч) та дата його укладання (нижче праворуч); визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).
Предмет контракту: описання предмета контракту; назва об’єкта (товару); характеристика об’єкта (товару).
кількість товару: одиниці вимірювання кількості; порядок визначення кількості; система мір та ваги; чи включаються тара та упакування у кількість товару; які організації визначають кількість товару; якими документами засвідчується кількість товару.
Базові умови поставки: вид транспорту та умови постачання, які визначають обов’язки контрагентів щодо постачання товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк постачання товару або окремих його партій.
Ціна та загальна сума контракту: валюта ціни; рівень та спосіб фіксації ціни товару; загальна сума контракту.
якість товару: технічний рівень та якість товару, що постачається; документи та організації, які підтверджують якість товару; комерційні гарантії якості; перевірка якості або приймання товару на підприємствах постачальників.
Строк та умови поставки: визначення строку поставки; повідомлення експортером імпортера про готовність товару до відвантаження та про здійснене
16 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
Конс
ульт
ація
спе
ціал
іста
відвантаження; повідомлення імпортером експортера про готовність прийняти товар; спеціальні застереження стосовно дострокової поставки; додаткові інструкції експортерам; визначення дати поставки; інші умови поставки товару.
Умови платежу: валюта платежу; курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу; види, форми та засоби розрахунків за поставлений товар; перелік товаророзпорядчих документів; заходи проти необґрунтованої затримки платежу та інших порушень.
Умови передавання-приймання товару: вид (характер) здаванняприймання; місце та строки здаванняприймання; способи здаванняприймання за кількістю та якістю.
Гарантії, претензії: умови надання гарантій та пред’явлення претензій щодо товару, який поставляється.
Пакування та маркірування това-ру: вид та характер пакування; якість, порядок, розмір пакування; спосіб оплати пакування; повернення контейнерів, зміст та реквізити маркірування; порядок нанесення маркірування.
відвантаження товару: взаємні зобов’язання продавця і покупця відносно повідомлення про відвантаження; порядок виконання зобов’язань.
Санкції: види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв’язку з невиконанням останніми умов контракту; види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв’язку з невиконанням останніми умов контракту; спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмір штрафу; умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однією із сторін зазначених обов’язків.
Страхування: обов’язки продавця і покупця із страхування вантажу; тривалість і обсяг страхової гарантії; умови страхування; види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.
Форс-мажорні обставини: вплив на перебіг виконання контрактів обставин, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру.
арбітраж: порядок вирішення суперечок, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не могли розв’язати договірним шляхом під час переговорів.
Інші умови: умови про те, що після укладення контракту усе попереднє листування та переговори з питань контракту втрачають силу; умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання; умови про те, що усі додатки до контракту є його невід’ємною частиною; застереження про те, право якої країни буде застосовано до контракту; умова про необхідність збереження у таємниці від третіх осіб комерційної та іншої інформації, одержаної під час виконання контракту.
юридичні адреси, поштові й пла-тіжні реквізити сторін: повні юридичні адреси сторін, які відповідають адресам, що містяться у зареєстрованих статутах підприємств сторін; імена представників сторін; банківські рахунки та адреси обслуговуючих банків.
Наведена структура не є вичерпною і відповідає практиці укладання ЗеД контрактів.
Умови зовнішньоекономічного договору (контракту) поділяють ся на обов’язкові та додаткові. Обов’яз ко-вими (condition) умови зовнішньоекономічного договору (контракту) називаються тому, що якщо одна із сторін не виконує їх, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків. додаткові (warranty) умови зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачають, що при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду, проте може вимагати виконання контрактних зобов’язань і застосувати штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом.
в Україні передбачена Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів). ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування.
автоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна проце
дура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню. Автоматичне ліцензування імпорту має бути скасовано в разі припинення обставин, що були підставою для його запровадження, а також у разі існування інших процедур, за допомогою яких можна розв’язати завдання, для вирішення яких запроваджується автоматичне ліцензування.
неавтоматичне ліцензування стосується випадків щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). У 2014 році отримання ліцензії потребуватимуть такі зовнішньоекономічні операції: експорт золота та срібла; газу; цинковмісних та мідьвмісних шлаків (на які встановлено квоти); окремих товарів з вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів; експорт та імпорт фарб друкарських із захисними властивостями, паперу з водяними знаками; оптичного полікарбонату та обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування; озоноруйнівних речовин і товарів, які їх містять; імпорт засобів захисту рослин тощо. Номенклатуру товарів приведено у відповідність до нової редакції митного тарифу України, що набула чинності з 1 січня 2014 року.
Зовнішньоекономічний контракт має укладатися українською мовою та мовою іншої сторони, тобто – іноземною мовою. поширеними варіантами вибору є: мова, якою ведуться переговори; мова інших документів, наприклад, міжнародних договорів, що дасть можливість безперешкодно та комфортно користуватися відповідною правовою базою, яка становить основу у контракті. міжнародний комерційний арбітраж при торговопромисловій палаті України рекомендує в частину арбітражного порядку вирішення спору включати не лише саму арбітражну інституцію, що буде розглядати справу, а і мову розгляду.
різноманітність зовнішньоекономічної діяльності, природно, робить ЗеД контракт інструментом, з одного боку, досить «міцним» для вирішення питань глобального порядку, а з іншого – досить гнучким, щоб постійно розвиватися і вбирати кращі тенденції світової практики.
Юристи договірно-правового відділу Дніпропетровської торгово-промислової палати завжди готові надати
кваліфіковану допомогу при укладанні ЗЕД контракту.Звертайтеся за телефоном: 056-374-94-11; e-mail: [email protected]
17www.cci.dp.ua
Конс
ульт
ація
спе
ціал
іста
Рецепт успешного бизнеса
от Людмилы Лупульчук
«Я сошью тебе жизнь из красивой меланжевой ткани…»
Нехитрое и может даже не совсем уместное к случаю, известное большинству женщин и тысячу раз переделанное ими «под себя» стихотворение стучится в сознание, когда смотришь, как нитка ровненьким швом пронизывает ткань.
вот так же, шов за швом, сшивает свою мечту людмила лупульчук – учредитель и директор ооо пкФ «вилюта», чтобы дело всей жизни когдато продолжили ее дети и внуки.
о собственной швейной фабрике она мечтала с детства. первые уроки получила в семье. Бабушка, мама и сестра обшивали всю родню – получалось мастерски. процесс преобразования материи и ниток в готовое изделие вызывал интерес, и маленькой девочке хотелось научиться делать это своими руками.
попытка поступить в киевский институт легкой промышленности провалилась, и людмила вернулась в Днепропетровск. в швейном училище получила квалификацию мастера верхней мужской и детской одежды, работала в ателье, параллельно преподавала в учебнопроизводственном комбинате. Затем закончила Днепропетровский политехникум министерства легкой промышленности и… криворожский педагогический институт. признается: «в душе я – педагог, но понастоящему мое – это «швейка». Без нее себя не вижу». сейчас в людмиле Николаевне гармонично уживается и наставник, и предприниматель. Наверное, именно последний и подсказал идею и пути открытия собственного дела.
в 1996 году ДпШо «Днепр», на котором тогда трудилась людмила, реорганизовали. Заручившись поддержкой 10 профессиональных швей, менеджера и бухгалтера, она создала собственное предприятие по пошиву постельного белья «вилюта». лихой, надо сказать, был шаг!
легкую промышленность по тем временам называли «нелегкая». Или просто «тяжелая». Большинство предприятий работали по давальческим схемам, что их и погубило: сложно было выдерживать конкуренцию с зарубежной продукцией. вместе со швеями людмила кроила и шила, вместе с бухгалтером считала и писала отчеты, а на выходных, загрузив в «Запорожец» готовую продукцию, ехала торговать на рынок.
Фирма располагалась в цокольном этаже жилой многоэтажки, где в вечерние часы работать было запрещено, что означало ограничение объемов производства. позже арендовали отдельное помещение, но проблемы это не решило.
И лишь спустя 10 лет, когда на окраине города, на ж/м приднепровский людмила Николаевна нашла подходящий земельный участок, мечта о собственной полноценной фабрике начала приобретать осязаемые очертания. оформление документов, проектирование и строительство цеха заняло 6 лет. три из них ушло только на отвод земли. разрешить «непробиваемую» проблему помог тогда городской голова Иван куличенко, за что людмила Николаевна ему и сегодня благодарна. Не просто за поддержку, – за мечту, которая все же воплотилась в жизнь. при этом она прекрасно понимает: ее мечта – в русле интересов города, получившего новое производство, рабочие места, поступления в бюджет.
«Я сошью тебе жизнь, не солгу ни единой петли…»
А в продукции ооо пкФ «вилюта» (общество с ограниченной ответственностью «производственнокоммерческая фирма «вилюта») воплотились высокое качество, красота, ценовая доступность. постельное белье, подушки, одеяла, пледы, наматрасники, покрывала, махровые полотенца и текстиль для кухни – вот неполный список товаров, выпускаемых компанией. продукция популярна, бренд узнаваем. представительства имеются во всех крупных городах Украины.
в мире бельевой моды – свои тенденции. «вилюта» не плетется за ними, она их задает. «Двигатель» фирмы – желания клиентов, выражаясь специальными терминами – покупательский спрос. На вопрос, откуда черпает идеи, людмила отвечает просто: приходят во время работы. На практике это сложнее. За развитием отрасли, мировых тенденций необходимо пристально следить. Читать литературу. Бывать на текстильных выставках – в турции, китае, сША. выставлять свою продукцию. как член Днепропетровской торговопромышленной палаты, «вилюта» – постоянный участник ее специализированных экспозиций, дающих возможность напрямую общаться с поставщиками, торговыми организациями, потребителями.
Что с экономической точки зрения представляет собой воплощенная мечта людмилы лупульчук?
На фабрике в общей сложности работают чуть более ста человек. технологический процесс построен так, что На текстильной выставке в Лас-Вегасе
18 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
сотр
удни
чест
во
Рецепт успешного бизнеса
ответственность у людмилы Николаевны строго персональная. И делиться она ею, судя по всему, не очень настроена. Уверена, что улучшить состояние отрасли возможно, вопреки мнению, что «легкую» в ближайшем будущем не поднять. Нужно только правильно распоряжаться имеющимися у национальной экономики ресурсами. основные усилия необходимо направить на завоевание устойчивых конкурентных позиций на внутреннем рынке путем улучшения качества, повышения наукоемкости производства, снижения себестоимости продукции, обновления стандартов.
Для многих начинающих дело «с нуля» сотрудничество с «вилютой» – своего рода школа предпринимательства. приходят, смотрят, разговаривают… только вот на рынке новая продукция не появляется. трудностей боятся?
Человеческий фактор – проблема и для самой «вилюты». «Берем на практику молодых специалистов из техникумов и училищ, но на постоянную работу остаются единицы», – не скрывает директор. поэтому коллектив – «многоликий». профессиональные швеи составляют 30 процентов, остальные – и медики, и учителя, и экономисты, и парикмахеры. правда, с большим опытом практической работы. менеджмент – тоже высокой квалификации. в ближайших планах – создать участок производства товаров для дома – прихваток, фартуков, полотенец, – чтобы каждый клочок материала пустить в дело. открыли фирменный мелкооптовый магазин – нужно уделить ему внимание. Занимаются и организацией экспорта продукции.
30 швей могут выдавать 1,5тыс. комплектов постельного белья в смену. оборудование и технологии – самые современные. Это у людмилы Николаевны – дело принципа. внедрены новейшие системы контроля качества. особое внимание уделяется сырью: составу, экологичным, санитарным характеристикам.
Именно за отменное качество продукция «вилюты» неоднократно отмечалась дипломами и почетными грамотами престижных национальных конкурсов.
людмила Николаевна счастлива тем, что ее дело подхватили дети. младший сын Андрей тонко чувствует проблемные моменты и находит выход из самых сложных ситуаций. Например, в 2004 году «вилюта» попала в переплет: контракты имелись, но не все заказчики могли расплатиться. сырье закупали на внутреннем рынке, что было и остается очень дорогим удовольствием. в общем, работали себе в убыток. выполнили крупный заказ для приднепровской железной дороги, а она предложила бартер – вагон песка и вагон цемента. как раз Андрей тогда и выручил. Бартер успешно реализовал, нашел выгодных поставщиков сырья. спад пережили, дела пошли в гору.
старшая дочь руслана в бизнесе почти с момента его основания. сейчас занята разработкой новых рынков сбыта. А для души на берегу Азовского моря построила лагерь для детей.
Надеется людмила, что и внуки проникнутся швейным волшебством. соня часто бывает на фабрике, уверяет, что тоже будет шить. Аделина танцует в балете «тодес» и мечтает пошить костюмы для этого танцевального коллектива.
«Я сошью тебе жизнь, где узором по полю молитвы – пожелания счастья в лучах настоящей любви»
в коллективе говорят, что без людмилы и нитка в иглу не заселится. Это точно. стенами кабинета она так и не научилась отгораживаться от людей.
На фабрике атмосфера домашняя. светло, уютно. организована доставка питания, звучит ненавязчивая музыка. считается, что это повышает производительность. как в былые времена, проводится физкультурная пауза. кажется, что вот так же, сообща, они решают и все сопутствующие бизнесу проблемы. Но это только кажется.
«Я сошью тебе жизнь и потом от души подарю…»
«Где я нитки беру – никогда не признаюсь. Чтобы сшить тебе жизнь, я тайком распускаю свою»
Щедро растрачивать себя – удел исключительно сильных людей. таких, как людмила лупульчук. кажется, сам господь возвращает им растраченную энергию сторицей. Чтобы снова могли растрачивать на благие дела. поэтому, когда окружающие жалуются на трудности, она отвечает без особых мудрствований, как подсказывает сердце и жизненный опыт: а их не надо бояться, просто берите и делайте…
Анастасия Кривоножкина
Дочь Руслана и сын Андрей со своими семьями готовы принять эстафету из маминых рук
19www.cci.dp.ua
сотр
удни
чест
во
– На якому етапі перебуває процес створення індустріальних парків у нашій області?
– На Дніпропетровщині планується створення декількох індустріальних парків (Іп). У якості пріоритетної спеціалізації Іп визначені такі кластери, як машинобудування, будівництво та хімічна промисловість.
Найкрупніший проект на сьогодні – Іп «павлоград» у павлоградському районі. Запланована площа парку – 250га.
Наприкінці минулого року криворізькою міською радою також прийняте рішення про створення індустріального парку. ведеться робота з визначення придатної земельної ділянки і у Дніпропетровську. реалізацію цих проектів супроводжують фахівці Дніпропетровського інвестиційного агентства і регіонального центру з інвестицій та розвитку.
виконано ряд важливих завдань:▪ сформована концепція створення індустріального парку на підставі аналізу кращих світових практик;▪ розроблено механізм створення Іп згідно з чинним законодавством України;▪ здійснюється пошук компанійрезидентів – потенційних учасників індустріального парку; ▪ проводяться консультації щодо створення індустріальних парків в усіх зацікавлених містах і районах області.
під час візиту на Дніпропетровщину представники швейцарської компанії «GlassTrösch» висловили готовність підписати угоду щодо реалізації інвестиційного проекту – будівництва підприємства з виготовлення плаского скла у складі індустріального парку в павлоградському районі. робота в рамках Іп цікавить також інших представників міжнародного бізнесу.
Надається інформаційна підтримка керівництву міста Дніпропетровська та павлоградського району. У кривому розі проведено ряд робочих зустрічей з профільними структурними підрозділами мерії, які надалі будуть задіяні у створенні індустріального парку.
Наприкінці 2013 року відбулася робоча зустріч з генеральним директором турецької консалтингової компанії Orteksan Consultancy LLC Берксаном Бюйюлйилдизом, на якій були розглянуті конкретні кроки щодо створення індустріального парку на території Дніпропетровської області. пан Берксан розповів українським колегам про багаторічний досвід компанії, показав вплив кількості діючих у туреччині Іп на динаміку врп країни. Це дозволило туреччині за останні 10 років зробити колосальний прорив у розвитку економіки.
Індустріальний парк Обласною владою разом з
Дніпропетровським інвестиційним агентством (DIA) ініційовано кілька
перспективних проектів індустріальних парків на території регіону, зокрема, у Кривому Розі та Павлограді. Які з них
найбільш привабливі для інвесторів? Що вже зроблено для реалізації проектів? З
цими та іншими профільними запитаннями «Дніпровий кур’єр» звернувся до
директора DIA Івана герасименка.
Довідка. КЗ «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агент-ство» Дніпропетровської облас-ної ради» створене у 2011 році з метою надання адміністратив-ної підтримки у реалізації інвес-тиційних проектів приватного бізнесу на території регіону.
Функцією DIA є супровід про-ектів, сприяння потенційним інвесторам на всіх етапах – від вибору майданчика та прохо-дження дозвільних процедур до будівництва нового об’єкта і по-чатку роботи.
На даний момент DIA супро-воджує 16 проектів із загальним бюджетом в 754 млн. доларів, ведеться активний промоушн інвестиційного, економічного та культурного потенціалу Дніпро-петровської області. У 2013 році регіон був з успіхом представле-ний у таких країнах, як Франція, Туреччина, Китай, Індія та ін.
Довідка. У світі основним з ви-значень індустріального парку вважають наступне: industrial park, industrial area – це розмі-щений на окремій території виробничо-складський комплекс зі спільною інфраструктурою, юридично і технічно організо-ваний як спеціалізований об'єкт дохідної нерухомості, з розді-ленням права власності і тим-часового користування. Після придбання землі її власник ор-ганізовує розробку і прийняття для отриманої території відпо-відних будівельних регламентів, розробляє генеральний план її розвитку, створює транспортні та інженерні мережі, укладає до-говори на поставку інженерного забезпечення (електро-, тепло-, водопостачання, каналізації, лі-ній зв'язку), розбиває терито-рію на дільниці, будує виробничі та складські корпуси, після чого частинами або повністю продає або надає їх у оренду клієнтам. Досить часто власник або управ-ляюча компанія отримує також дохід від додаткового обслуго-вування орендарів, забезпечую-чи зовнішню охорону, технічне утримування цехів, транспорт-не обслуговування, поставку енергоресурсів та устаткуван-ня, матеріально-технічне забез-печення, вивіз відходів та ін.
20 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
експ
ертН
А ДУ
мкА
– Наскільки доцільним є створення індустріальних парків на Дніпропетровщині?
– економічна доцільність розвитку індустріальних парків як інструменту регіонального розвитку доведена світовою практикою, зокрема, досвідом сусідніх з Україною держав. Наприклад, у туреччині закон про організовані промислові зони (індустріальні парки) був прийнятий ще у 2000р. і вже через 2 роки економічна ситуація у країні почала радикально змінюватись у бік макроекономічної стабільності, суттєво поліпшилася динаміка залучення інвестицій. На сьогодні у туреччині діє понад 140 індустріальних парків, у кожному з яких працює від 100 до 500 інвесторів, які створили десятки тисяч нових робочих місць у регіонах присутності. За цей період до країни надійшло 130млрд. дол. інвестицій, ввп країни та експорт зросли більш ніж у 3 рази.
У Німеччині діють понад 200 технопарків, у сполучених Штатах їх понад 400, у китаї мережа наукових та технологічних парків нараховує 52 об'єкти, більшість з яких об'єднані з університетами. останніми роками техно та індустріальні парки активно розвивались, у першу чергу, в азіатському регіоні, східній Європі та прибалтиці. так, наприклад, у багатьох країнах Азії спеціалізацію індустріальних парків сфокусовано навколо великих мультинаціональних компаній, виробництво яких орієнтоване на експорт.
в Україні процес створення таких об'єктів тільки починається. У червні 2012 року було прийнято Закон України «про індустріальні парки», який визначив критерії і законодавчі умови створення та існування індустріальних парків.
Дніпропетровщина вкрай зацікавлена запозичувати досвід інших країн, які успішно використовували цей інструмент у якості механізму для залучення інвестицій та прискорення економічного розвитку.
слід зазначити, що за підсумками виїзду на земельну ділянку індустріального парку у павлограді генеральний директор компанії Orteksan Consultancy LLC відзначив, що з точки зору логістики, у порівнянні з Іп мар'їно (росія, санктпетербург), Іп «павлоград» має вигідне географічне розташування земельної ділянки, близькість до комунікацій, а також великий потенціал для розвитку транспортної інфраструктури.
Найближчим часом планується візит у туреччину делегації Дніпропетровщини з метою відвідування індустріальних парків «коджаелі» та технопарку у м. гебзе, «Бурса» у м. Бурса, «остИм» і «Башкент» у Анкарі.
Цей візит дозволить більш детально ознайомитись з бізнесмоделями створення індустріальних парків та стане фундаментом для предметного діалогу з потенційними керуючими компаніями Іп на території Дніпропетровської області.
– Які різновиди індустріальних парків, на ваш погляд, най-більш придатні для реалізації на рідних теренах?
– За словами експертів, головна відмінність між індустріальним і технологічним парком полягає у тому, що перші забезпечують підприємство
Довідка. Orteksan Consultancy LLC є зовнішньоторговельною, консалтинговою та інвестицій-ною компанією, яка надає послу-ги щодо створення індустріаль-них парків «під ключ». Компанія є координатором ORSIAD (Асоціа-ції підприємців індустріального парку ОСТИМ), найбільшої орга-нізованої індустріальної зони в Анкарі. З 2010 року компанія уповноважена надавати Асоціа-ції консалтингові послуги, крім того Orteksan Consultancy LLC є партнером зі створення інду-стріальних парків у Китаї, Росії та Туреччині.
Довідка. За світовою практикою, серед різновидів індустріальних парків, зокрема, можна визначи-ти:
■ логістичні центри – включа-ють складські будівлі і розподільчі центри, але, на відміну від інших видів, забезпечують основну робо-ту з обслуговування вантажів, сор-тування, перегрупування, оптових поставок, комплектації, упаковки та навіть збірки виробів. Часто включають оптово-торговельні центри, виставкові та демон-страційні зали для оптовиків;
■ технологічні парки – спеціа-лізовані індустріальні парки, що обслуговують великі високотех-нологічні компанії, де відпрацьо-вуються нові напрями та техно-логії, орієнтовані на конкретного виробника або групу виробників, їх завдання – випробовування та освоєння нових технологій перед впровадженням у виробництво;
■ бізнес-інкубатори – на-дають виробничі площі і пос-луги малим та середнім підприємствам-початківцям. Пе-реважно сти му люю ться фонда-ми підтримки і сприяння малому бізнесу, місцеви ми бюджетами, агенціями економічного розвитку. Часто мають у складі агентства сприяння, учбові курси, семінари та ін. Пропонують у оренду пере-важно недорогі площі з гнучкою системою планування приміщень, невеликими та недорогими по-тужностями інженерної інфра-структури.
Робоча зустріч з представниками Orteksan Consultancy LLC
21www.cci.dp.ua
експ
ертН
А ДУ
мкА
інфраструктурою для здійснення їх виробничої діяльності, а другі сприяють розробці та впровадженню нових технологій у виробництво, тобто обов'язковою є присутність науководослідницької бази (НДІ, університет, науковий центр та ін.)
На мій погляд, доцільність будьякої реалізації повинна виходити з місцевих реалій, перш за все законодавчої бази, наявності відповідних територій, нарешті готовності суб'єктів підприємництва. Щодо різновидів, то майже всі вони мають право на життя в Дніпропетровщині.
– Які особливі ознаки того, що територія є саме індустрі-альним парком, а не, наприклад, банальним заводом?
– поперше, законодавчо визначено, що індустріальний парк не може бути внесений до реєстру індустріальних парків, якщо в його межах існує цілісний майновий комплекс, який дозволяє здійснювати виробництво продукції.
подруге, серед відмінностей індустріального парку слід зазначити наступні: державна підтримка; надання комунікацій всіх типів, необхідних для організації виробничого процесу; наявність складських, виробничих та офісних приміщень; ефективна комплексна система організації роботи Іп (місця стоянки, під'їзні дороги і т.д.), у тому числі надання різних видів послуг компаніямучасницям.
головним завданням індустріальних парків є створення умов для залучення інвестора. Це як на ринку комерційної нерухомості. ви обираєте ту нерухомість, яка найбільш зручна для вас, ваших партнерів та ринків збуту вашої продукції. Індустріальний парк створюється в умовах приватної власності на землю як об'єкт дохідної нерухомості, пропозиції якого формуються у відповідь на попит.
– У чому полягає, на ваш погляд, привабливість оренди підготовле-них виробничих площ в індустрі-альному парку?
– в можливості орендувати виробничі, офісні і складські площі в більш стислі терміни, ніж придбання землі з наступним самостійним будівництвом. А з огляду на проблеми, з якими зустрічаються компанії в процесі відведення й оформлення земельної ділянки, одержання дозволу на будівництво, а також при спорудженні комунікацій необхідних потужностей, оренда в Іп є раціональною альтернативою.
при цьому керуюча компанія Іп бере на себе всі зобов'язання з організації роботи і забезпечення орендарів/власників інженерними комунікаціями, електроенергією, водою, теплопостачанням. крім того керуюча компанія може надавати транспортні, охоронні, консультативні та інші види послуг. Зазвичай, вона забезпечує належний стан основних споруд (котелень, трансформаторів, насосних станцій, колекторів тощо), а також доріг і під'їзних шляхів.
Інтерес компаній до індустріальних парків викликаний і поєднанням місця розташування та агломерації, коли в одному місці зосереджуються великі постачальники комплектуючих (напівфабрикатів) та їх споживачі. тим самим економляться тран
спортні витрати й інженерні послуги, що дозволяє знизити собівартість виробленої продукції за рахунок більш ефективної логістики.
Довідка. Експерти визначають, що з огляду на світовий досвід, вступ партнерів у проект можна умовно розділити на кілька етапів:
■ придбання ділянки, об'єкту індустріальної нерухомості, роз-робка концепції, проектування – переважно підтримка державної, місцевої влади, кошти власників об'єкта нерухомості;
■ підвід комунікацій, зонування, здійснення будівельних робіт – можливе фінансування за участю комерційних банків, міжнародних кредитних ліній, проектне фінан-сування, іпотечні кредити, залу-чення коштів шляхом випуску об-лігацій, у межах співробітництва з ключовими учасниками, інвестиції від безпосередніх користувачів проекту вже на етапі будівни-цтва;
■ ввід у експлуатацію, управ-ління готовим бізнесом, про-даж бізнесу – залучення у якості інвесторів-покупців інвестицій-них фондів, в тому числі тих, що спеціалізуються на нерухомості, продаж будівель у якості об'єктів дохідної нерухомості недержавни-ми пенсійними фондами, страхо-вими компаніями.
В країнах Центрально-Східної Європи (Словаччина, Польща, Угор-щина) діє дещо відмінна система – ініціатором створення індустрі-ального парку є муніципалітет, а в статутному капіталі управ-ляючої компанії йому належить контро льний або найбільший мі-норитарний (дозволяє безпосе-редньо брати участь в управлінні) пакет акцій. Центральний уряд, проводячи політику стимулю-вання інвестицій, може викупити частину акцій для підтримки роз-витку проекту, якщо вважатиме його ефективним. Інша частина акцій розподіляється між учас-никами індустріального парку з метою забезпечення можливості впливати на діяльність керуючої компанії. Таким чином, через ін-струменти додаткової емісії здій-снюється підтримка управляючої компанії у реалізації нових заходів для якіснішого забезпечення діяль-ності індустріального парку.
Довідка. Першим у світовій іс-торії індустріальним парком вважають заснований у 1896 році у Манчестері (Англія) Trafford Park. Після придбання 10 гекта-рів землі, розташованих уздовж Манчестерського морського каналу, інвестор створив на них транспортну та інженерну інфраструктуру, після чого по-чав продавати та надавати в оренду промисловим компаніям інженерно підготовані ділянки. Активний попит підтвердив правильність обраної концепції. Так, у 1910 році Генрі Форд розміс-тив свій перший у Європі авто-мобільний завод саме у Trafford Park. Крім англійських компаній, до 1920 року близько 300 амери-канських корпорацій мали там виробничі та офісні площі. До речі, Trafford Park працює до сьо-годнішнього дня. З 1950-х років з'явились інноваційні технопар-ки, пов'язані з великими універ-ситетами. Приблизно у той же час виникають перші технопар-ки з універсальними виробничо-складськими корпусами, які швидко розповсюджуються та заміщують індустріальні, пере-важно пов'язані з машинобуду-ванням та металообробкою.
22 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
експ
ертН
А ДУ
мкА
– Аналітики наголошують, що з фінансової точки зору будівни-цтво іП площею менш ніж 100 гектарів не є доцільним, але ж чи набереться достатня кількість промислових ділянок такого роз-міру на Дніпропетровщині?
– У світі площа індустріальних парків, як правило, коливається від кількох десятків до кількасот гектарів у межах однієї територіальноадміністративної одиниці, що виділена для промислового розвитку. в останнє десятиліття з'явилась тенденція до розширення середньої площі індустріальних парків, що обумовлено бажанням сконцентрувати в них всі промислові підприємства, а фактично – вивести їх за територію населеного пункту.
розвиток індустріальних парків дозволяє економічно, екологічно та естетично структурувати населені пункти. концентрація промислового виробництва на обмежених площах за межами житлових, історикокультурних та рекреаційних територій не лише робить економіку громади більш ефективною, а й дозволяє покращити якість життя та екологічний стан у відповідному населеному пункті. Для Дніпропетровщини, міста якої частіше являють собою конгломерат з житлових масивів та екологічно шкідливих підприємств, цей аспект є вкрай важливим.
– Що, на ваш погляд, може зробити держава для надання все-бічної підтримки підприємцям – потенційним учасникам інду-стріального парку?
– Для стимулювання участі підприємців малого та середнього бізнесу у індустріальних парках держава застосовує широкий перелік інструментів підтримки. серед них можна виділити три типи:▪ співфінансування інвестиційних проектів (держава фактично бере на себе частину зобов'язання з фінансування інвестиційного проекту через різні способи фінансової підтримки – умовні податкові пільги, прямий трансферт, пільговий кредит і т.п.); ▪ опосередковане зменшення витрат інвесторів, крім обслуговування парку (держава може взяти на себе забезпечення підготовки земельної ділянки, проживання та доставку необхідних кваліфікованих кадрів, охорону промислових об'єктів, частину соціального страхування, забезпечення постачання газу, електричної та теплової енергії, води, функціонування системи водовідведення, проведення та налагодження транспортних комунікацій і т.п.);▪ надання податкових пільг (держава може надавати окремі податкові пільги на постійній основі, знижені податкові ставки, податкові канікули, перш за все з податків на прибуток і на майно, у тому числі на нерухомість, інвестиційний податковий кредит, податкову знижку, прискорений метод податкової амортизації, амортизаційну премію, звільнення від сплати пДв і мита для обладнання, яке не виробляється в країні).
отже, всі заходи державної підтримки зводяться до зменшення витрат інвесторів.
Більш того, з початку 2013р. з набранням чинності Закону України «про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» представники бізнесу отримали нові можливості для реалізації інвестиційних проектів з використанням таких інструментів державного стимулювання, як:▪ часткове звільнення від сплати податку на прибуток протягом 10 років – до 2017 року ставка податку становитиме 0%, з 2017 по 2022 роки – 8%, а з 2023 – 16%;▪ право на прискорену амортизацію окремих видів основних фондів;▪ звільнення від мита та відстрочка сплати податку на додану вартість при імпор
ті обладнання та комплектуючих , необхідних для реалізації проекту.Індустріальні парки і у розвинутих країнах і в тих, що розвиваються, стають невід'ємною частиною еконо
мічної системи. Це інструмент стимулювання промислового виробництва, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, вирівнювання економічного розвитку регіонів. Загалом ідея індустріальних парків є досить перспективною та економічно вигідною як для підприємств, так і для держави, тому створення найближчим часом індустріальних парків у кривому розі і павлограді є одним з пріоритетних проектів, які супроводжує Дніпропетровське інвестиційне агентство.
Підготувала Ольга Войцеховська
Довідка. Закон України «Про ін-дустріальні парки», зокрема, ви-значає, що:
«…індустріальний (промисло-вий) парк (далі індустріальний парк) – визначена ініціатором створення індустріального пар-ку відповідно до містобудівної документації облаштована …інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустрі-ального парку можуть здійсню-вати господарську діяльність у сфері промислового виробни-цтва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у меж-ах індустріального парку…»;
«…учасник індустріального парку (далі – учасник) – суб'єкт господарювання будь-якої фор-ми власності, зареєстрований на території адміністративно-територіальної одиниці Украї-ни, в межах якої розташований індустріальний парк, який згідно із законодавством набув право на земельну ділянку у межах ін-дустріального парку та уклав з керуючою компанією договір про здійснення господарської діяль-ності у межах індустріального парку відповідно до концепції ін-дустріального парку…»;
«…З метою державної під-тримки створення та функціо-нування індустріальних парків керуючим компаніям та ініціато-рам створення – суб'єктам гос-подарювання за рахунок коштів, передбачених законом про Дер-жавний бюджет України на відпо-відний рік, надаються безвідсо-ткові кредити (позики), цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування інду-стріальних парків…».
23www.cci.dp.ua
експ
ертН
А ДУ
мкА
Електронне урядування або урядування з широким ви
користанням різноманітних інформаційних технологій зі своєї появи було спрямоване на підвищення ефективності роботи органів влади з громадянами, підприємствами та іншими адміністраціями, тобто скорочення спільних витрат часу та коштів. Це не є доповненням або аналогом традиційного уряду, а лише визначає новий спосіб взаємодії на основі активного використання інформаційнокомунікаційних технологій (Ікт) з метою підвищення ефективності надання державних послуг.
У цьому плані регіональна програма «електронна дніпропетровщина» (далі – програма), що була запропонована ще у 2002 році, стала інноваційною, адже вперше розвиток інформаційних технологій був представлений у вигляді комплексу пріоритетних завдань, які спрямовані насамперед на комунікаційне та інформаційноаналітичне забезпечення діяльності органів влади і місцевого самоврядування, задоволення потреб громадян та сприяння соціальноекономічному розвитку регіону.
реалізація програми – це шлях до покращення взаємодії держави і громадян, залучення громадськості до формування та реалізації державної політики, забезпечення доступу до публічної інформації, підвищення якості надання публічних послуг, введення технологій електронного урядування та розвиток електронної демократії.
Тетяна Шаповалова, начальник управління інформаційних технологій та електронного урядування Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Електронна Дніпропетровщина
Інформаційно-ресурсний центр «Відкрита влада»
багатьма іншими послугами може скористатися кожен житель, завітавши до приймальні «відкритої влади», що знаходиться у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації. окрім того, діє вебпортал з такою ж назвою, де розміщені найбільш актуальна інформація, дані про роботу органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров’я, транспорту тощо.
Інформація постійно оновлюється. створено 21 рубрику з важливими для жителів області новинами: від кількості місць у дошкільних закладах, інноваційної діяльності шкіл, гуртків, питань усиновлення до тарифів на житловокомунальні послуги, графіків роботи медичних установ, порядку одержання субсидій тощо.
ДоступністьНа сьогодні 95,4% підприємств області мають доступ до
Інтернету, з них використовували мережу для банківських та фінансових послуг – 91,4 %, отримання податкових форм – 83,2%, виконання адміністративних процедур – 45,8 %. Це – наша цільова група, для якої вдосконалення системи надання послуг і відбувається.
отримувати необхідну інформацію про електронні сервіси, дозвільні процедури та центри, скористатися адміністративними і соціальними послугами в режимі онлайн надає можливість проект «Регіональний віртуальний офіс електронних послуг дніпропетровської області» (http://e-services.dp.gov.ua).
проект працює у трьох «вимірах». перший – система вебпорталів – внутрішнього (для працівників органів влади) та зовнішнього (для заявників). Другий – центри надання адміністративних послуг (ЦНАпи), які розміщені у адміністраціях районів та міст обласного значення. третій – «поштовий проект» – перелік послуг, які пропонуються у відділеннях «Укрпошти».
проект об’єднує всі адміністративні території Дніпропетровської області, тобто користувач може вибрати зі списку місто або район, який його цікавить, і отримати необхідну інформацію. Для отримання послуги кожен може зареєструватися в «особистому кабінеті» на офіційному вебпорталі «віртуального офісу», де додатково пропонуються такі сервіси, як надання інформації про хід розгляду справи, у тому числі за допомогою SMSповідомлень, яких вже було відправлено понад 15тис., електронні консультації уповноваженого представника дозвільного органу. До бази даних «віртуального офісу» внесено 2500 технічних карток дозвільних документів та автоматизовано процес їх надання, понад 70 тис. справ з видання дозвільних документів.
Даний проект є важливим інструментом антикорупційної політики, адже відтепер клієнт, поперше, має доступ до інформації, у тому числі про вартість і процедуру отримання послуги, перелік необхідних документів, подруге, можливість скористатися електронною системою подання заявки,
ВіДкритістьДля визначення того, що саме зробить Дніпропетровщи
ну інвестиційно привабливою, було проведено анкетування більше 10тис. підприємців. переважна більшість опитаних наголошує на потребі змінити методи і засоби взаємодії між органами влади, підприємцями та жителями області.
З цією метою був створений інформаційно-ресурсний центр «відкрита влада» (http://www.openpower.dp.gov.ua). Це – центр і прийому громадян, і відкритого доступу до публічної інформації, і безкоштовної правової допомоги. Цими та
24 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
інно
ваці
ї
(http://om.moodle.dp.ua/), віртуальна аерокосмічна школа (http://aerospace.klasna.com/). відтак вдалося забезпечити доступ до програмного та додаткового матеріалу для учнів і викладачів незалежно від їх місця проживання – у великому місті чи селі.
За проектом «електронний дитячий садок» розпочали роботу вебсайти всіх 927 дошкільних установ регіону. На них розміщена необхідна інформація про навчальні програми, вихователів тощо. У тому числі створена 3Dпрезентація кожного садка. Батьки можуть здійснити віртуальну екскурсію конкретним дитсадком та обрати для своєї дитини той дошкільний заклад, який найбільше підходить за місцем проживання, місцем роботи, навчальновиховною програмою.
Співробітниці регіонального контакт-центру
головною його особливістю є те, що процедури відправки та доставки документів виконує листоноша, який приходить безпосередньо до клієнта, що суттєво скорочує навантаження на органи влади, а також черги. тобто тепер не потрібно особисто нести документи до установи. Це важливо. в першу чергу, для соціально незахищених верств населення, жителів сільських територій області (понад 600тис. осіб) та пенсіонерів (1,22млн. осіб). сьогодні через «Укрпошту» надається 57 адміністративних послуг у 658 відділеннях області.
проекти «електронний щоденник», «електронний журнал» та «електронна бібліотека» дозволили батькам в онлайн режимі отримувати інформацію про успішність своїх дітей, а школярам – читати програмну художню і навчальну літературу в електронному вигляді. працює перший в Україні унікальний інтерактивний проект «Об-ласна електронна школа», до складу якої входять Інтернетшкола для обдарованих дітей (http://eschool.dnepredu.com/), Інтернетшкола для дітей з особливими потребами
що знімає питання людського фактору, потретє, заявник в змо
зі контролювати хід розгляду справи.
До речі, проект став переможцем першого Національного конкурсу впроваджених
проектів у сфері електронного урядування на регіональному
рівні у номінації «електронні сервіси», організованому Державним
агентством з питань науки, інновацій та інформатизації за підтримки міжнародного фонду «відродження». За оцінкою експертного журі, безперечним досягненням Дніпропетровщини стало те, що вона, на відміну від політики інших областей щодо впровадження проектів переважно тільки у великих містах, реалізує його у масштабі всього регіону, демонструючи посправжньому комплексний підхід.
«адміністративні послуги: спрощений доступ че-рез пошту» («Поштовий проект») – спільний проект Дніпропетровської облдержадміністрації та «Укрпошти», який дозволяє громадянину зекономити час на оформлення субсидій, отримання довідок і посвідчень, зменшити розрив у якості надання адміністративних послуг в залежності від території та подолати інформаційну нерівність між містами та районами області.
пЕршочЕргоВістьтільки через вирішення проблем кожної окремої людини
можна досягти добробуту суспільства в цілому. робота регі-онального контакт-центру «Гаряча лінія дмитра колєс-нікова» спрямована на вирішення нагальних проблем жителів Дніпропетровщини.
громадянин може зателефонувати на багатоканальний номер і залишити електронне звернення на офіційному сайті «гарячої лінії». Дзвінок або електронний запит фіксується спеціалістами, що дозволяє швидко визначити мету звернення і направити його відповідальному підрозділу або установі. можна залишити звернення і в електронному вигляді. Цей сервіс працює цілодобово.
У вирішенні гострих питань «гаряча лінія» займає перше місце, адже за її допомогою встановлюється прямий зв’язок між громадою Дніпропетровщини та підрозділом органу влади, відповідальним за вирішення того чи іншого питання, а спеціаліст контактцентру, в свою чергу, стає безпосереднім союзником у ліквідації проблем громадян. контактцентр набирає все більшої і більшої популярності. так, з початку його роботи зареєстровано понад 63тис. звернень, з них понад 3тис. надійшли через вебпортал «гарячої лінії».
точка нЕпоВЕрнЕнняЦе далеко не всі проекти, які впроваджуються. процес по
дальшого розширення переліку сервісів та дозвільних органів не зупиняється ні на хвилину, але він потребує поступового та уважного ставлення, адже ми маємо справу з вкрай уразливими персональними даними, які захищаються законом.
всі дії в рамках програми «електронна Дніпропетровщина» спрямовані на удосконалення якості, прозорості, доступності надання необхідних послуг громадянам та підвищення рівня довіри до влади. І зараз система працює ефективно.
Хоча існують певні проблеми, які потребуються нагального вирішення. Здебільшого вони стосуються матеріальнотехнічного забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, обмеженого фінансування. Але точка неповернення, коли можливо згорнути проекти, вже пройдена. тепер ми маємо рухатися тільки вперед, і саме проблеми дозволяють чітко визначити цілі та пріоритетні напрями розвитку на 20142016 роки.
Є всі підстави оптимістично дивитися в майбутнє та бути впевненим у тому, що набуті досягнення у сфері інформаційних технологій нададуть можливість надійно закріпити за Дніпропетровщиною звання «регіоналідера».
25www.cci.dp.ua
інно
ваці
ї
Столько всего интересного открывается перед тобой, выучи ты лишь еще один язык.
они были героями нашего журнала ровно десять лет назад (см. «дніпровий кур’єр» №2(18) 2оо4). Пере-водчики днепропетровской торгово-промышленной палаты, уже тогда лучшие в системе тПП Украины. В этом году отделу иностранных переводов исполняется 4о лет. Сменилось несколько поколений сотрудников и руководителей. В коллективе с теплотой вспоминают тех, кто стоял у истоков: аллу ельцову, Светлану ко-ленченко, Владимира Мельника, Михаила Бондаря.
С 1991 года отделом руководит Сергей Безкоровайный (на снимке). На несколько лет дольше трудится в нем ведущий редактор галина Безкоровайная, супруга. Больше двадцати лет работает редактор Виктор Пирлик. Совсем недавно в коллектив пришла ирина зубченко. Это штатные специалисты. Специфика отдела такова, что с ним вплотную сотрудничают еще около сотни внештатных переводчиков.
их «фронт работ» – письменные и устные переводы с иностранных и на иностранные языки, редактиро-вание и экспертиза переводов, оформление сертификатов происхождения товаров на иностранных языках.
В ходу – английский, немецкий, французский, испанский, итальянский, польский, чешский, словацкий, венгерский, болгарский, румынский, норвежский, голландский, турецкий, персидский, китайский.
«орудия» труда – знания и интеллект. а еще высокая самодисциплина и уважительное отношение ко всем, с кем приходится общаться.
основные заказчики – производственные предприятия, конструкторские бюро, административные органы, учебные и научные учреждения, частные лица.
26 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
порт
рет
– на первый взгляд, сегодня, вроде бы, все как и тог-да, десять лет назад. но что-то все-таки меняется в отделе, Сергей Григорьевич? Больше самостоятельности, выше ответственность?
– растем вместе с палатой, даже более того, – со всей системой торговопромышленных палат страны. Хотя, когда я возглавил отдел, самостоятельным подразделением его, впрочем, как и Днепропетровское отделение тпп Украины, вряд ли можно было назвать. все бюро переводов торговопромышленной палаты советского союза работали в теснейшей связке, уровень централизации зашкаливал. Дейст вовала сложная бюрократическая цепочка согласований со всесоюзным центром переводов, контролировался каждый шаг. представьте, все переводы выполнялись (кстати, на пишущих машинках!) в трех экземплярах и направлялись, соответственно, в москву, киев, последний хранился у нас. в «плюс» шел тот факт, что от заказов практически не было отбоя. государственным предприятиям, кБ, НИИ нужно было осваивать бюджетные средства и они, как говорится, ни в чем себе не отказывали.
радикальные изменения начались с обретением Украиной независимости. они коснулись каждого и нас в том числе. Большинство предприятий поменяли форму собственности, некоторые закрылись, прекратилось государственное финансирование. после короткой эйфории наступил сложнейший период перехода к рыночной экономике. какоето время неопределенной оставались роль и полномочия торговопромышленных палат. отдельные штатные сотрудники в поисках более перспективных мест покинули отдел. такая же ситуация наблюдалась с внештатными, часть из которых выехала за границу, другая отказалась от сотрудничества, получив более интересные предложения. появилась конкуренция.
пришлось организовывать дело практически с нуля. Да, на моей памяти это был самый сложный период в жизни отдела и коллектива палаты в целом.
Когда думаю об этом, почему-то вспоминаются боевые действия в Эфиопии, в которых мне
приходилось участвовать переводчиком в составе контингента советских войск. Утром принимает
бой полнокровная дивизия из 10-12 тысяч «штыков», а к вечеру остается 3-4 тысячи.
Линия фронта трещит по швам. Из находившихся в моем подчинении 56 военных переводчиков
четверых потеряли убитыми, еще 7 были ранены. 9 человек выбыли из строя по болезни – гепатит С, малярия, психические расстройства – нелегко
каждый день видеть кровь и смерть, знать, что и ты не заговорен от них. Я сам дважды
подрывался при движении на бронетранспортере по заминированным сепаратистами дорогам,
был контужен, приходилось и бой вести, и прорываться к своим из окружения.
опыт работы в сложных условиях пригодился мне в этот период жизни региональной тпп. в первую очередь, занялись поиском новых заказчиков. предложения о сотрудничест ве рассылали почтой, рекламировали свои услуги на радио и телевидении. откликались поначалу немногие – о какой внешнеэкономической деятельности возникающих на руинах госпредприятий фирм можно было говорить? впрочем, так продолжалось недолго. пустоты начали заполняться. И в экономике. И в нашей работе. сформировали
Галина Безкоровайная
Ирина Зубченко и Виктор Пирлык
новый штат специалистов. я был знаком со многими выпускниками Днепропетровского университета, сам его закончил и даже успел поработать преподавателем. лучших из них и приглашал к сотрудничеству.
к середине 90х удалось сформировать хороший коллектив профессиональных редакторов и подобрать квалифицированных внештатных переводчиков. серьезной вехой в развитии нашего дела стало принятие Закона Украины «о торговопромышленных палатах в Украине». У нас появился статус организации, которая обладала определенными правами, в том числе и в выполнении официальных переводов документов. к тому же начиналась эпоха радикального технического перевооружения. появились компьютеры. Наш отдел был одним из первых, начавших использовать их в работе. создавались электронные информационные базы. Это позволило автоматизировать учет и существенно облегчить труд переводчика.
тогда многое приходилось делать впервые. в 1992ом Днепропетровск впервые принимал иностранного дипломата. Это был Чрезвычайный и полномочный посол Италии в Украине витторио сурдо. с международным протоколом приема таких высоких гостей мало кто был знаком. Но все прошло благополучно. с тех пор в городе бывают не только послы, но и президенты, премьеры, министры других стран, представители бизнеса, науки, культуры. И отдел переводов Дтпп зачастую помогает в проведении таких встреч. Из чис
27www.cci.dp.ua
порт
рет
ла последних – форумы восточного партнерства и «Инвестиционная волна» в 2012 году, выездное заседание Ассамблеи европейских регионов в 2013ом.
первые международные визиты руководителей города и региона тоже состоялись на заре 90ых. помню, тогдашний председатель Днепропетровского горисполкома валерий павлович пустовойтенко (впоследствии ставший премьерминистром Украины) был приглашен в осло для участия в конгрессе международного союза местных властей. тогда встал вопрос о выборе переводчика, имевшего опыт международных контактов. с этого момента и началось новое направление сотрудничества палаты с местными властями. в 1994ом – выставка в лондоне, позже – слушания в европарламенте в Брюсселе, выставки в ганновере и Чикаго.
сегодня область целенаправленно презентует свой экономический и инвестиционный потенциал во многих странах мира, завоевывая международный авторитет и зарубежных партнеров, привлекая капитал в различные отрасли хозяйственного комплекса. лично мне не раз приходилось участвовать в подобных роудшоу. в декабре 2013 года на заседании комитета ЮНеско в Баку наша петриковская роспись была официально включена в список нематериального культурного наследия человечества. с гордостью могу сказать, что не без посильного участия Днепропетровской торговопромышленной палаты, которая помогала организовывать презентации народного бренда, сопровождала их переводом, внесла вклад в подготовку необходимых документов.
в 2000 году мы впервые вышли на первое место в системе торговопромышленных палат страны по объемам и качеству выполняемых переводов, которое сохраняем до сих пор. всем известно, что гораздо легче завоевать первенство, чем удерживать его, и в этом наша особая гордость. в последние годы оказываем услуг заказчикам не менее, чем на миллион гривен.
Большой вклад в становление отдела внесли редакторы олег Ческидов и виктор пирлик. профессиональный стаж каждого из них превышает 20 лет. виктор и сегодня незаменим в отделе. ведущий редактор галина Безкоровайная – душа, большая душа нашего маленького коллектива, вмещающая безукоризненное отношение к обязанностям, активную общественную позицию в профсоюзном комитете палаты, многогранное творчество, трогательную заботу о коллегах. она и трудится в Днепропетровской торговопромышленной палате дольше всех нас, с 1988 года.
галина – и моя душа, мать моих детей, верная спутница жизни на протяжении двадцати лет.
в кадровой политике нынешний президент Дтпп виталий Жмуренко делает ставку на молодежь, вчерашние выпускники вузов трудятся практически на всех направлениях. в этом проявляется особая дальновидность руководителя, заботящегося о завтрашнем дне коллектива. я не то, что не доверяю молодым, но считаю, что в работе переводчика, как ни в какой другой, важен опыт – как профессиональный, так и жизненный. его, к сожалению, не в состоянии дать ни один вуз, он приходит с годами. Но, понимая, что высокая квалификация не падает с неба, мы стараемся находить тех выпускников, кто, обладая трудоспособностью и настойчивостью, готов совершенствоваться и становиться полноценным внештатным сотрудником нашего отдела.
Это очень ответственная работа. если в системе бюро переводов тпп ссср внештатный редактор помогал начинающим переводчикам, проверяя их работы и устраняя ошибки, то в нынешней системе он должен выступать авторским гарантом, самостоятельно обеспечивать качественным переводом.
Из нынешних внештатных сотрудников нашего отдела не могу не назвать специалистов английского языка михаила Бродского, елену волокито, Ирину Невзлину, Ирину тущенко, светлану каминскую, олега Зайцева, Юрия коломойца, гъерия Фортуну; немецкого языка – Эльвиру грибок, Николая Бернадского, владимира Ножина (соавтора трех словарей, подготовленных и изданных нашим отделом); французского языка – любовь Землянову, Алексея войтовича; славянских языков – владимира врублевского, ярослава газду, владимира марченко, олега Ильина. всего, повторюсь, внештатных специалистов около сотни. многим из них именно мы дали путевку в жизнь, возможность установить контакты с заказчиками. А проявив себя в ходе выполнения переводов, они получили выгодные предложения о долгосрочном сотрудничестве с крупными компаниями. Некоторые стали успешными менеджерами, часть трудится за рубежом.
ктото скажет: интересная и перспективная у вас профессия! согласен. Но и ответст венности требует особой. ведь в какойто степени, пусть зачастую безымянно, но ты представляешь на международном уровне свой коллектив, город, регион, страну.
как в зеркале, отражается наш профессионализм в устной работе с зарубежными гостями. Здесь недостаточно только знания языка, надо учитывать и особенности национального менталитета, и личностные характеристики, манеру речи. многие приезжающие к нам официальные лица имеют большой опыт общения через переводчика и подают информацию короткими блоками. разговор получается живым, а задача переводчика в этом случае, оставаясь на втором плане, давать возможность переговаривающимся сторонам создать эффект прямого общения, сделать его максимально непринужденным.
Некоторые иностранцы предпочитают высказываться более распространенно, их непрерывный монолог может длиться от пяти до десяти минут. Например, во время «круглого стола» на тему евроинтеграции, организованного областным советом, основным докладчиком был Чрезвычайный и полномочный посол Австрии вольф Дитрих Хайм. он же отвечал на вопросы аудитории. я, как обычно, приготовил несколько листов бумаги для заметок, которые закончились … после первого же ответа посла. Хорошо, сидевшие рядом представители нашей стороны, заметив проблему, успевали передавать мне дополнительные листы. Дискуссия получилась довольно
Работа с зарубежными гостями во время выездного заседания Ассамблеи европейских регионов
28 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
порт
рет
препятствие … в лице официанта. Заметив, что ни к одному напитку и блюду я не притронулся, вышколенный подавальщик начал настойчиво интересоваться, почему, нравится или не нравится и какой напиток мне налить. Я, боясь потерять нить разговора, ответил «не надо ничего». Но это лишь раззадорило вопрошавшего. Совсем перестав слышать из-за его назойливого жужжания очередного выступающего, я не выдержал и негромко, но достаточно прямолинейно попросил его закрыть рот и оставить меня в покое. Не знаю, что он обо мне подумал, но это подействовало, официант не беспокоил меня до конца мероприятия.Этот визит был очень насыщенным, интересным. В Чикаго проживает самая большая в Соединенных Штатах украинская громада – около 250 тысяч человек. И перед ними, перед властью, бизнесом мы смогли достойно представить Украину.
ситуация, сложившаяся осенью прошлого года в Днепропетровске, в плавательном бассейне «метеор», где проходил чемпионат европы по плаванию среди полицейских, даже меня, человека повидавшего всякого, чуть не поставила в тупик. я работал на открытии в паре с ведущим. Накануне состоялась генеральная репетиция. ведущий, я и режиссер за пультом находились на одной стороне бассейна, все действо происходило на противоположной. по сценарию сначала выходили курсанты университета внутренних дел с национальными флагами, потом выстраивались командыучастницы с табличками, затем группа ребят на роликах, вокальноинструментальный ансамбль, а после их ухода на трибуну приглашались официальные лица из многих стран. режиссер предупредил, что текстов у меня не будет, выступления ожидаются короткие, а проблем со звуком не предвидится, вся аппаратура работает нормально. поэтому во время репетиции озвучивания с противоположенной стороны не было.
в день открытия аппаратуру тоже не проверяли и, как оказалось, зря. Звук с той стороны бассейна доходил настолько искаженно, что разобрать было невозможно даже отдельных слов. краткое содержание клятв спортсменов я знал, эту часть перевел без заминок, а вот что было делать дальше? Не срывать же торжественную церемонию!
интересной и оживленной. в конце оказалось, что проблема не ускользнула и от самого посла. он сказал: «я много работаю подобным образом и знаю, что такое хороший и что такое отличный перевод. сегодня вы обеспечили нам отличный перевод».
сложными для переводчика, даже опытного, являются моменты неформального общения сторон. однажды пришлось работать во время дружеского ужина с членами парламента Австралии. Звучали шутки, тосты, а один из депутатов выступил с целой одой в честь прекрасного пола, к тому же в стихотворной форме. пришлось постараться, чтобы перевод прозвучал столь же литературно и возвышенно. судя по реакции аудитории, это удалось. Но чего стоило!
кроме областных и городских структур власти, правоохранительных и других административных органов, образовательных и научных организаций, отдел оказывает услуги устного и письменного перевода многочисленным предприятиям, которые сегодня ведут активную внешнеэкономическую деятельность, имеют многочисленных зарубежных партнеров, часто общаются на международном уровне. крупнейшие из них – гп по «Южный машиностроительный завод им. макарова», пАо «Днепротяжмаш», гп Нпо «павлоградс кий химический завод», оАо «павлоградхиммаш», пАо «ИнтерпайпНтЗ», пАо «Днепропетровский стрелочный завод», ооо «вольногорское стекло», орджоникидзевский гок и многие другие.
в структуре отдела инопереводов очень важной фигурой является редактор. он должен обладать не только лингвистическими знаниями и профессиональными переводческими навыками, но и умением общаться с людьми, эрудицией, быть хорошим психологом. Хотя, как в любой другой работе, случаются и курьезы.
Скажем, во время визита в Чикаго деловой делегации региона во главе
с экс-губернатором Надеждой Деевой трудно было обеспечить
перевод на ланче, который давала всемирно известная юридическая
компания «Ди-Эл-Эй Пайпер». Присутствовало около тридцати
человек, микрофонов не было, столы располагались так, что
не со всеми выступающими был визуальный контакт, даже не все имена присутствующих я знал, а записывать оказалось не на чем.
Но, как выяснилось позже, это были цветоч ки, кое-как с этими
проблемами я справлялся, пока не возникло неожиданное
29www.cci.dp.ua
порт
рет
в общем, пришлось срочно вспомнить все, что слышал и видел при подготовке к мероприятию, а заодно и опыт работы бортпереводчиком во время армейской службы, где налетал 96 учебных часов и участвовал в 18 боевых вылетах.
Задача бортпереводчика перед началом работы – «погрузиться» в эфир. Приспособить слух к шуму,
научить его воспринимать беспорядочные помехи как фон, не содержащий полезной информации,
иначе мозг подсознательно будет конструировать ассоциативную иллюзию смысловых слов из како-
фонии шумов. А мне нужно было слышать реальный радиообмен, выделять без ошибки каждое слово.
Лишних слов там нет и цена каждого очень высока. Ведь командир корабля, выполняя ответственное
задание, принимает решения на основе докладов бортового переводчика. Моя ошибка может стоить
жизни всему экипажу.
в общем, перевоплощение удалось. все еле достигающие моего слуха выступления были переведены. публика улыбалась и хлопала, официальные лица одобрительно кивали. я перевел дух.
я часто сравниваю ситуации, возникающие в процессе мирной работы, с пережитыми военными эпизодами. Наверное, так бывает со всеми, кто в силу обстоятельств балансировал между жизнью и смертью и мог легко перешагнуть эту грань. Это ассоциации, которые возникают сами собой и их не стереть никогда. Это моя жизнь, мой опыт.
я думаю, что в сегодняшних трудовых буднях, в любой сфере деятельности важно не допускать неоправданного экстрима. Для этого надо, чтобы каждый на своем месте четко и честно выполнял обязанности. Чтобы законодатели не лоббировали чьито сиюминутные интересы, а принимали мудрые правила, в которых выигрывала страна. Это важно и в нашем деле. Закон «о торговопромышленных палатах в Украине» должен внятно определить полномочия в плане переводов, в частности, права заверения выдаваемых заказчику документов.
Хотелось бы, чтобы в обществе формировалось более уважительное отношение к труду переводчика.
Хотелось бы, чтобы торговые палаты привлекали в качестве эксперта при оценке экономических и законодательных актов, связанных с международной деятельностью и не только.
Хотелось бы в целом видеть возрастание их роли и авторитета в нашей стране, а страны в мире.
говорят, 4о-летие не отмечается. так это, если прожито оно бесцельно. Переводчики дтПП на протяжении четырех десятилетий изо дня в день подтверждают свою нужность и полезность, способствуя расшире-нию связей с миром, внося существенный вклад в бюджет коллектива, демонстрируя высокие стандарты работы. а поэтому – искренне вас поздравляем, дорогие коллеги!
Подготовила Елена Ягубец
Днепропетровская торгово-промыш-ленная палата (ДТПП) представляет
интересы Торгово-промышленной палаты Украины в Днепропетровском регионе и действует на основании Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» и Постановления Кабинета Ми-нистров Украины «О поддержке деятель-ности торгово-промышленных палат» от 1 апреля 1999 года №529. ДТПП является юридическим лицом, прошедшим госу-дарственную регистрацию согласно ст.9 Закона Украины «О торгово-промышлен-ных палатах в Украине», что подтверж-дено Свидетельством о государственной регистрации от 18.08.1998 года №254. Устав палаты зарегистрирован приказом Главного управления юстиции в Днепро-петровской области №563 от 23.04.2010 года. ДТПП является членом Торгово-промышленной палаты Украины, которая, в свою очередь, входит в Международ-ную торговую палату, Всемирную фе-дерацию торговых палат и ассоциацию торгово-промышленных палат Европы. ДТПП осуществляет свою деятельность в соответст вии с полномочиями, предостав-ленными региональным палатам статьей 11 Закона Украины «О торгово-промыш-ленных палатах в Украине», а именно:
удостоверять и выдавать сертифи-• каты о происхождении товаров, сер-тификаты определения продукции собст венного производства предпри-
ятий с иностранными инвестициями и другие документы, связанные с осу-ществлением внешнеэкономической деятельности;осуществлять иные полномочия, не • противоречащие законодательству Украины.Методические и экспертные докумен-
ты, выданные торгово-промышленной палатой в пределах ее полномочий, явля-ются обязательными для применения на всей территории Украины.
Таким образом ДТПП выполняет и под-тверждает переводы документов на осно-вании действующего законодательства Ук-раины, а также собственного Устава.
Поскольку переводы не относятся к видам деятельности, которые подлежат лицензированию в соответствии с Зако-ном Украины «О лицензировании опреде-ленных видов хозяйственной деятельнос-ти», их выполнение и удостоверение не требует дополнительных разрешитель-ных и лицензионных документов.
Согласно международной деловой практике именно торгово-промышленные палаты обеспечивают переводы докумен-тов, связанных с перемещением товаров и людей между странами.
В соответствии со ст. 4 Закона Укра-ины «О торгово-промышленных палатах в Украине», государственные органы со-действуют торгово-промышленным пала-там в выполнении ими уставных задач.
ДТПП давно и плодотворно сотруд-ничает со многими государственными учреждениями Днепропетровской облас-ти, выполняет по их поручению переводы документов, которые предоставляются в Комитет по вопросам культуры ЮНЕСКО, Международный валютный фонд, Евро-пейский банк реконструкции и развития, Европейский парламент и Европейскую комиссию по вопросам международного сотрудничества, в Интерпол и т.д. Все вышеприведенные уважаемые организа-ции безоговорочно принимают переводы, заверенные именно торгово-промышлен-ной палатой.
Согласно Закону Украины «О нотари-ате» существует нотариальное завере-ние переводов, но в случае нотариально заверенного перевода нотариус не несет ответственности ни за его правильность, ни за содержание, а лишь удостоверяет подлинность подписи переводчика.
По нашему мнению, оба варианта заверения перевода являются легитим-ными.
Считаем, что любой отказ прини-мать переводы, заверенные печа-тью торговопромышленной палаты и требование предоставлять только переводы, заверенные нотариально, является неправомерным и не имеет законодательного обоснования.
Договорно-правовой отдел ДТПП
относительно легитимности переводов, выполненных и заверенных Днепропетровской торгово-промышленной палатой
Информационная справка
30 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
порт
рет
то традиционные экспозиции, не теряющие популярности из года в год. Их ждут производители и торгующие ор
ганизации, а больше всего горожане. «Интертекстиль. Днепр» разместилась на более чем 50
стендах в театре оперы и балета. Богатый мир пуховиков и шуб, перчаток и шарфов, шапок и платков, свитеров и пальто, утепленного белья и корсетов, пледов и одеял, ковров и штор, скатертей и полотенец. продукция отечественных и зарубежных производителей.
тамара, посетитель выставки: «Не покидает ощущение уместности и своевременности именно такого, энергетически положительного мероприятия. только представьте, прохладным вечером постелить на пол новый ковер, накрыть стол скатертью, выпить чаю с медом, завернуться в плед, почувствовать тепло и умиротворение».
А выставка в Дк «Шинник» – «Дача. сад. огород» собрала приверженцев дачного образа жизни. организовывалась она так, чтобы у настоящего садоводаогородника при виде изобилия представленной продукции загорались глаза и хотелось купить все.
помогли зимние выставки Днепропетровской торгово-промышленной палаты
Несомненный многолетний интерес экспонентов и посетителей обусловлен и правильным местом проведения, ведь Дк «Шинник» расположен в непосредственной близости к тем самым дачам, садам, огородам, а театр оперы и балета – в самом центре Днепропетровска. как говорится, – мимо не пройдешь.
предложенная продукция быстро находит тех, кому она адресована. в этом проявляется точный расчет специалистов Дтпп.
Участники считают выставки палаты возможностью заявить о себе. Им уже есть, что показать. они могут предоставить скидку, зная, что компенсируют это увеличением числа покупателей.
проверено – эти экспозиции обязательно дают коммерческий и имиджевый результат, это маркетинговый инструмент, решающий вопросы презентации продукции и торговых марок, ценового позиционирования, формирования политики продаж и стратегии продвижения, изучения конкурентной среды. А еще выставки палаты всегда служат средством положительного взаимодействия, обмена опытом, идеями и даже настроением.
Пресс-служба ДТПП
На снимках: экспозиции выставок
31www.cci.dp.ua
выст
авКи
Фейк на ринку. Мобілізуймося!словник термінівКонтрафактні товари – товари, ввезення яких на митну
територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності. Виробником контрафактної про-дукції вважається той, хто усвідомлено чи випадково зробив наз-ву, упакування і т.д. схожими на уже використовувані кимось.
Фальсифікована продукція – продукція, виготовлена з по-рушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовніш-нього оформлення, відтворенням товару іншої особи.
Контрабанда – незаконне переміщення через державний кордон товарів, цінностей та інших предметів з порушенням ви-мог митного законодавства України.
Фейк – (від англ. fake – підробка) у широкому значенні слова будь-яка підробка, котра видається за справжню річ.
Внутрішній ринок України переповнений неякісними товарами, до яких можна віднести одночасно і контрафакт, і контрабанду, і фальсифікат. Реалізація такої продукції сприяє недоотриманню коштів бюджетом України, стримує розвиток національних товаровиробників, а іноді загрожує здоров'ю і життю українців. Це найбільша проблема у сфері споживчої політики і тенденції невтішні. Про те, що робиться для її усунення, говоримо з експертами.
Сергій Орєхов, Голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів
На сторожі прав споживачівДержспоживінспекція України та її територіальні органи забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб’єкти господарювання, якість продукції,
додержання обов’язкових вимог щодо її безпеки, правил торгівлі та надання послуг.
ми не робимо різниці між суб’єктами споживчого сектора економіки, не видаємо преференцій, не займаємося протекціонізмом. Єдині інтереси, які захищає Держспоживінспекція, – це інтереси українських споживачів. так було і буде.
лише у 2013 році до органів захисту прав споживачів звернулося понад 65 тисяч осіб щодо купівлі ними неякісної продукції.
як тут працює Держспоживінспекція? спеціалісти здійснюють планові та позапланові перевірки товарів суб’єктів господарювання. За певними характеристиками визначають, чи належить продукція до категорії неякісної. потім видається припис щодо вилучення товарів з продажу, на підприємство накладається штраф, дані передаються до інших уповноважених органів, які вирішують подальшу долю продукції. Її можуть утилізувати, повернути назад фірмівідправнику тощо. реагуємо і на кожну скаргу від громадян.
Завдяки здійсненим перевіркам у 2013 році було попереджено придбання та використання населенням неякісних продовольчих, непродовольчих товарів, а також послуг і робіт на суму понад 100млн.грн. споживачам повернуто кошти у розмірі майже 6млн.грн.
Засвідчився прикрий факт присутності на внутрішньому ринку країни великої кількості контрабандної та контра фактної продукції. Її найбільше на ринку автомобілів, комп’ютерної, побутової аудіо і відеотехніки, продуктів харчування, тютюну, алкоголю, виробів легкої промисловості, ювелірних, нафтопродуктів.
Наприклад, близько 60% електропобутових товарів, що продаються у нашій державі, є контрафактними. лише у мережі «ельдорадо» виявлено майже 200 найменувань товару, який не відповідав нормативним документам. компанії вида
но припис щодо вилучення, скажімо, холодильників торгової марки «Samsung» за невідповідність вимогам технічного регламенту безпеки.
У торгових мережах «комфітрейд» і «Фокстрот» виявлена небезпечна продукція: електрочайники фірм «Kenwood» і «Philips», тепловентилятори «Delonghi», холодильникиморозильники «Indesit». всі вони були вилучені з продажу.
Ще один відпрацьований напрям – кабельна продукція. За нашими даними, протягом 2013 року на ринок потрапило контрабандних товарів на суму 100млн.дол.; імпортовано кабельної продукції на 350млн.дол., з якої 90% пройшло на ринок «сірими» схемами. Недопустимо, щоб ця продукція, призначена до застосування майже на кожному виробництві, мала сумнівне походження.
Щодо такої гострої проблеми, як контрабанда тютюнових виробів, Держспоживінспекція внесла пропозицію відмінити попередження про перевірки. Адже, маючи у своєму розпорядженні узаконені десять днів, суб’єкти господарювання встигають вивезти товар. І виявити його на споживчому ринку практично неможливо.
поширеним є продаж суб’єктами ресторанного бізнесу алкогольних напоїв власного виробництва. при цьому залишається невідомим, наскільки дана продукція відповідає нормативноправовим документам. враховуючи важливість цього питання, я дав доручення територіальним органам вивчити його на місцях, провести відповідні перевірки і в найближчий термін повідомити про результати. ми маємо намір стовідсотково забезпечити право споживача бути обізнаним про товар, який він споживає, про його якість та безпеку.
подібних прикладів можна перерахувати багато. проблем вистачає. І вони зобов’язують створити об’єктивно нову всеукраїнську систему захисту прав споживачів. Це можливо за умови тісної співпраці між державою, владою, громадськими організаціями, громадянами. саме тому Держспоживінспекція тісно взаємодіє з міністерствами промислової політики та економічного розвитку і торгівлі України, мвс, Українським науководослідним інститутом цивільного захисту та ін. Незабаром буде розроблений спільний план ринкового нагляду з міністерством доходів і зборів.
32 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
вАЖ
лИво
ЗНАт
И
Кілька простих правил захисту від неякісного товару
Читайте! Перш ніж придбати товар, треба уважно ви-вчити етикетку. На ній, згідно із законом, мають бути подані вичерпні дані про все, що стосується обраного товару.
Цікавтеся! Споживач може вимагати у продавців супро-відні документи, які дають право реалізовувати продукцію, ді-знаватися інформацію про виробника, переглянути документ, який підтверджує якість товару. Якщо продавець ухиляється від надання бодай частини таких документів, краще відмови-тися від придбання обраного товару.
Вимагайте і зберігайте! Споживач має законне право ви-магати розрахунковий документ при покупці. Чек за придба-ний товар ні в якому разі не можна викидати. У разі виникнення спірних питань обміняти чи повернути товар без нього й до-
вести свою правоту буде практично неможливо. Покупка на ринку взагалі унеможливлює повернення товару.
Шукайте правду! Споживач, збагнувши, що його права були порушені, має зробити відповідний запис у книзі скарг і пропозицій. І обов’язково отримати відповідь. А далі – шукати захисту у відповідних інстанціях.
Куди звертатися?▪ Державна інспекція з питань захисту прав споживачів.▪ Державна санітарно-епiдемiологiчна служба.▪ Міліція.Фахівці служби, до якої звернувся скаржник, перевірять під-
приємство і з’ясують причини порушення прав споживача з боку тих, хто реалізував товар неналежної якості. Зазвичай рішення ухвалюється на користь покупця.
Микола Бесєда, начальник Держспоживінспекції у Дніпропетровській області
Перевірили, забракували, повернули. Робіть висновки!
До неякісної та небезпечної належить продукція,яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно –правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров’я людини, майна і довкілля;якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) –навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як та, за котру вона видається;під час маркування якої порушено встановлені законодав –ством вимоги щодо мови маркування та (або) змісту і повноти інформації, що має при цьому повідомлятися;строк придатності якої до споживання або використання –закінчився;на яку немає передбачених законодавством відповідних до –кументів, що підтверджують якість та безпеку.У 2013 році під час здійснення заходів державного контро
лю за додержанням законодавства про захист прав споживачів нашими спеціалістами перевірено якість та безпеку товарів (робіт, послуг) на загальну суму більш ніж 12,5млн.грн. Для проведення досліджень якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів відібрано зразки від 83 партій, за результатами – забраковано 30. Знято з реалізації товарів на загальну суму більш ніж 5,4млн.грн., або 43,1% від перевірених.
До інспекції надійшло 2419 звернень жителів області, з них – 816 зі скаргами на якість придбаних продовольчих та непродовольчих товарів. За них споживачам повернуто 608,4тис.
грн. та проведено обмін товарів на загальну суму 84,5тис.грн. лише протягом першого місяця поточного року ми отримали 232 звернення споживачів. За ними здійснено 53 позапланові перевірки, до адміністративної відповідальності притягнуто 15 осіб, на яких накладено штрафи на загальну суму понад 2,8тис.грн., та до 12 суб’єктів господарської діяльності застосовано санкції на загальну суму понад 199,3тис.грн. громадянам повернуто майже 64,2тис.грн. за придбані ними неякісні товари і послуги та проведено обмін товарів на 11,65тис.грн.
рекомендуємо споживачам бути уважними при виборі товарів, вивчати, знати свої законні права та користуватися ними.
Зокрема, статтею 8 Закону України «про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же або аналогічний з числа наявних у продавця (виробника). статтею 16 того ж закону встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до законодавства України.
З метою створення цивілізованої компромісної політики щодо наведення порядку на ринку, захисту вітчизняного споживача минулого року ми підписали меморандум про взаєморозуміння з компаніямиімпортерами і розповсюджувачами в Україні електропобутової техніки. Це допоможе протистояти контрафактній та контрабандній продукції. Учасники – компанії «Фокстрот», «Comfy», «BoschSiemens», «Indesit», «Gorenje», «Samsung», «Delonghi» і «Philips», а також Українська асоціація «Укрелектрокабель». У цьому
кроці я вбачаю, насамперед, визнання ролі Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у житті українського суспільства. Адже перевірки та санкції – не свавілля, а вимушений захід, покликаний захистити не лише виробників і реалізаторів їхньої продукції, а й громадян.
Єдиною великою національною торговельною мережею, яка відмовилася підписувати документ, стала «ельдорадо». таку позицію можна оцінювати як небажання вести чесний, прозорий бізнес.
Підготувала Анастасія Кривоножкіна
33www.cci.dp.ua
вАЖ
лИво
ЗНА
тИ
Випуск техніки для обробітку землі традиційно був однією з пріоритетних спеціалізацій регіону. Ще не згасла в пам’яті слава комбайнового заводу – провідного виробника засобів для збирання і очистки буряків у Радянському Союзі, а потім СНД. За час існування з його цехів вийшло понад 50тис. самохідних буря-козбиральних комбайнів і 30тис. буряконавантажувачів, які працювали, крім України, й у Болгарії, тодішній Югославії, Сирії, Швеції та інших країнах. Завод виробляв ще й дискові борони і культиватори.
Навіть наш космічно-промисловий гігант «Південмаш» взяв на себе забезпечення господарств відносно недорогими та якісними тракторами.
Сьогодні на ринок сільгосптехніки прийшли й нові компанії, які займаються як виробництвом, так і поста-чанням сучасних автоматизованих знарядь для АПК. Зокрема, це члени торгово-промислової палати ТОВ «Апостоловагромаш», яке випускає борони, культиватори, катки польові. Добре відоме ТОВ «Агро-Союз-Україна» – виробник інноваційних сіялок, широкозахватних посівних комплексів та ін.
власне виробництво сільськогоспоДарської техніки – примха чи необхіДність?
Олена Гула,генеральний директор ТОВ ВО «Восход»
європейська якість за прийнятні коштитм «восход» представлена на українському ринку по
над десять років. На наших підприємствах виробляється сільськогосподарська техніка, що вже отримала визнання користувачів. Є три основи нашого успіху – висока якість, доступні ціни і адаптованість під вимоги сучасного Апк. виготовляємо двох і трьохрядні дискові борони на окремій стійці та важкі секційні борони, глибокорозпушувачі, катки зубчастокільчасті та кільчастошпорові, комбіновані агрегати, культиватори п’ятирядні від 4м до 16м захвату зі шлейфборонами та катками.
переваги перед аналогічними європейськими виробами? Наші значно дешевші за наявності практично рівних споживчих характеристик. тому користування ними на сьогодні є оптимальним варіантом для сільгоспвиробників, який дозволяє зберегти конкурентоспроможність та збільшити рентабельність виробництва.
Ще одним важелем успіху вважаю згуртований колектив висококласних спеціалістів і багаторічний досвід роботи на ринку.
власником тм «восход» є товариство з обмеженою відповідальністю во «восход». воно володіє контрольним пакетом акцій пАт «во «восход» і координує основні напрями планування і розвитку виробництва, рівень цін на продукцію.
Зазвичай, ми пропонуємо техніку за ціною заводавиробника, а у випадках, передбачених дилерським договором, значно дешевше.
відділ маркетингу з урахуванням нових технологій і тенденцій зміни кон’юнктури ринку досліджує актуальність продукції, тому ми пропонуємо тільки якісні зразки сучасної техніки та обладнання. крім того, покупець отримує професійне обслуговування, оригінальні запчастини, а також безкоштовне консультування.
відділ транспортної логістики швидко доставить техніку, запчастини і комплектуючі до місця призначення. маємо сервісні автомобілі, оснащені технологіями GPS і всім необхідним для того, аби швидко виїхати для комплектації техніки, налаштування її для експлуатації, гарантійного та післягарантійного обслуговування.
Завдяки інноваційним технологіям наша ґрунтообробна техніка адаптована до різних за складом ґрунтів і пристосована для роботи в багатьох кліматичних зонах, а модельний ряд представленої продукції постійно розширюється. продовжуємо шукати й нові конструкторські рішення.
Довідка. виробники сільгосптехніки дніпропетровщини
34 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
ЗроБ
леНо
НА
ДНІп
ропе
тров
ЩИН
І
Вадим Удовицький, директор департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської облдержадміністрації
«агро» потребує «техно»Нині агропідприємства що
річно списують 2,6 – 6,5% наявних машин, а закуповують лише 2,3–4,6%, в основному, енергоємні трактори і широкозахватні посівні
та ґрунтообробні комплекси. Для нормального ж відтворення технічних засобів з урахуванням впровадження інноваційноінвестиційних моделей розвитку аграрної галузі їх необхідно оновлювати на 18–20%.
в 2013 році аграріями закуплено 1216 одиниць техніки віт чизняного та іноземного виробництва на суму 505млн.грн., в тому числі тракторів – 488 одиниць на суму 185,3млн.грн., комбайнів – 166 одиниць на суму 161,1млн.грн. Але ж проблеми залишаються.
особливо низький рівень фондооснащеності спостерігається в господарствах населення, малих та середніх сільськогосподарських підприємствах з площею посівів до 250га.
власне Дніпропетровщина сама має всі умови для виробництва якісної, потужної і різноманітної сільськогосподарської техніки, але за різних причин переважають технологічно нескладні вироби – культиватори, сівалки, борони, зерноочисні машини, навантажувачі та ін.
моніторинг свідчить, що до двох десятків підприємств регіону виготовляють техніку сільськогосподарського призна
чення, трохи більше – запасні частини, вузли та механізми для неї. Наявні технологічні потужності можуть забезпечити виготовлення такої продукції на суму близько 1,3млрд. грн.
великих корпорацій з виготовлення технічних засобів для села в державі небагато, інші нарощують виробництво надто повільно.
З метою проведення модернізації та технічного переоснащення підприємств регіону можливе налагодження власного виробництва інноваційної техніки.
розглядається, зокрема, питання виробництва тракторів мтЗ та комбайнів гомсільмаш (Білорусь) на Дп во «південний машинобудівний завод», вже підписано протокол намірів щодо виробництва тут тракторів потужністю до 80к.с. та від 250к.с., а також зернозбиральних комбайнів – на Дп «павлоградський механічний завод».
На сьогодні головним завданням Апк області є формування повноцінного ринку сільськогосподарської техніки та обладнання на основі машин нового покоління, які відповідають вимогам енерго, ресурсо та природоохоронних технологій, незалежно від того, де вони створені. Хоча хотілося б, і це економічно вигідно, закуповувати техніку власного виробництва.
галузь переходить на кластерне господарювання. тому, вважаю, що це питання у перспективі буде вирішуватись.
Дніпропетровська торгово-промислова палата в рамках своєї компетенції співпрацює з машинобудів-никами, пропонуючи їм послуги з налагодження партнерства, у т.ч. зарубіжного, проведення експертиз, юридичної допомоги, запрошення до участі в освітніх програмах тощо.
Підготувала Ольга Войцеховська
Довідка. За офіційними даними, законодавчі умови для покращення інвестиційної привабливості вітчизняних машино-будівних підприємств із виробництва у т.ч. сучасної сільгосп-техніки забезпечені внесенням змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Встановлено ступінь локаліза-ції вітчизняної сільгосптехніки на рівні 60%, при цьому перед-бачено, що Кабінет Міністрів України матиме можливість за-тверджувати ступінь локалізації тракторів, комбайнів та інших енергетичних засобів. Прийнято відповідну постанову, яку ілю-струє наступна таблиця:
Найменування вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу
Показник ступеня
локалізації, відсотків
1. Трактори з потужністю двигуна до 89 кВт, (до 120 к.с). 20
2. Трактори з потужністю двигуна понад 89 кВт, (понад 120 к.с). 35
3. Інші самохідні енергетичні засоби сільськогосподарського призначення:самохідні оприскувачі. 25
4. Спеціальні автомобілі. 355. Комбайни:
самохідні; 35причіпні. 35
Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України» підприємства вітчизняного сільгосп-машинобудування до 1 січня 2017 року звільнені від сплати мита за ввезення матеріалів, вузлів, агрегатів та комплектувальних виробів з метою налагодження власного виробництва техніки та обладнання для агро-промислового комплексу. Перелік таких товарів налічує 194 позиції.
Державною цільовою програмою реалізації техніч-ної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року передбачено впровадження ресурсозбе-рігаючих технологій і засобів для інноваційного розвит-ку АПК, забезпечення відповідних науково-дослідних, конструкторських робіт, переоснащення заводів про-фільного машинобудування обладнанням для виготов-лення пріоритетної техніки. За офіційними джерелами, виконання програми дасть змогу підвищити рівень ін-формованості виробників через доступ до баз даних про прогресивні технології, прискорити модернізацію, сформувати сучасну, інтегровану у світову промисло-вість галузь сільськогосподарського машинобудування.
З 1 січня 2011 року підприємства сільгоспмашино-будування на 10 років звільняються від сплати податку на прибуток. Це дає можливість модернізувати вироб-ництво, забезпечує державну фінансову підтримку при-дбання сільськогосподарської техніки вітчизняного ви-робництва.
35www.cci.dp.ua
ЗроБ
леНо
НА
ДНІп
ропе
тров
ЩИН
І
Вы, конечно, видели человека, изо всех сил старающегося подняться по едущему вниз эскалатору.
И помните Мюнхгаузена, отчаянно вытаскивающего себя за волосы из болота. Сегодня этих
безумцев все больше напоминают наши предприятия, в сложившейся ситуации использующие
малейшие возможности не только выжить, но и развиваться.
Выставочная деятельность, зеркально отражающая состояние экономики, тоже не далеко ушла.
Кому, как не сотрудникам отдела выставок и ярмарок Днепропетровской торгово-промышленной
палаты, это знать. В своем становлении они проходят всего два этапа: подъем – падение. Но с
завидной повторяемостью. Можно даже хронологическую таблицу составлять.
Удержать синицу,
мечтая о журавле
Сидят: Марина Демина и Дмитрий Мирошник;
стоят: Дмитрий Козаченко и Елизавета Федоренко
36 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
порт
рет
1995 год. Начинать отделу международных и иностранных выставок под руководством вадима Дроздова было нелегко. специалисты только нарабатывали навыки и брались делать буквально все, пользуясь в своей работе, скорее, внутренним чувством «правильнонеправильно», чем четко отточенными инструментами. собственных выставочных акций палата тогда еще не проводила. предоставляли услуги по техническому обеспечению мероприятий. Брались за монтаждемонтаж площадей оборудованием, организовывали поездки предприятий региона на экспозиции в Украине, странах сНг и дальнего зарубежья. И уже конкурировали со стремительно развивающимися частными компаниями – операторами выставочной деятельности.
когда обязанности начальника были возложены на веру селиверстову, ситуация несколько изменилась. от идеи проведения партнерских выставочных мероприятий палата перешла к ее практической реализации. в течение года удалось организовать выставку оборудования для пищевой промышленности на… автовокзале. Увы, блин оказался комом – не угадали ни с местом, ни с тематикой.
1999 год. кризис. в его условиях проблема укрепления отношений с партнерами, многоплановая кооперация выходят на первое место. А выставки занимают лидирующие позиции среди инструментов, позволяющих наладить сотрудничество. Но предприятиям не до этого. о выставках, как об инструменте маркетинга, никто не думает. парадоксально, но именно в это сложное время в Дтпп начинается эра выставочной деятельности.
палату возглавляет виталий Жмуренко, а в отделе появляется новый менеджер – Дмитрий мирошник.
он, как и многие в коллективе, начинал с экспертизы. с 1996 года трудился сначала внештатным, а потом и штатным экспертом. прижился, зарекомендовал себя ответственным и креативным специалистом. к тому же рос он в семье, где значимость отечественного производителя и уважение к нему культивировались с рождения. отец, Жорж семенович, создатель и руководитель на протяжении многих лет успешного производственного коллектива – Днепропетровской макаронной фабрики – внушил, что почетнее звания, чем человек труда, и весомее результата, чем выпущенная им продукция, нет и быть не может. производителю надо помогать, его надо поддерживать, а продукцию всячески продвигать. тем более, если в твоих руках такой перспективный инструмент, как организация выставок.
Дорогого стоит, когда должностная ответственность замешана на таком вот семейном постулате. Это в значительной степени и послужило толчком, с которого при поддержке президента Дтпп началась работа не просто над проведением тех или иных экспозиций, а, по большому счету, над созданием бренда – выставка Днепропетровской торговопромышленной палаты.
– первую самостоятельную выставкуярмарку «Интертекстиль. Днепр. осень» мы готовили долго, ездили, набирались опыта в одессе, киеве, Запорожье, Харькове. в театре оперы и балета организовали торжественное открытие с перерезанием ленточки, привлекли представителей местной власти. мероприятие сопровождалось благотворительными акциями и конкурсной программой, – вспоминает Дмитрий мирошник.
Это была первая победа. Дтпп быстро осваивала новое направление. тематика выставок расширялась, масштабы рос
ли. отражением развивающихся отраслей хозяйствования и естественной реакцией на потребительский спрос стали экспозиции «охота и рыбалка», «гостиничный бизнес», «пищевая переработка. продукты питания», «Новогодний сюрприз», «Интертекстиль. Днепр», «Домашний уют», «планета красоты и здоровья». 90% участников выставочных мероприятий – производители, а не торгующие организации, практически все отечественные. претенденты с сомнениями отсеялись, остались надежные партнеры, которые и сформировали костяк постоянных экспонентов, связавших свою работу с Дтпп если не навсегда, то надолго.
появлялись уже и первые зарубежные клиенты. они интересовались нашими рынками, готовы были к долгосрочному сотрудничеству, понимали, что кратчайший путь к этому – через торговопромышленную палату. параллельно отдел формирует базы данных, ищет новые формы взаимодействия. проводит даже вечера неформального общения. после продуктивной работы на выставке потенциальных парт неров приглашали прогуляться на корабле по Днепру, где в неофициальной обстановке обсуждались проблемы, завязывались контакты и даже подписывались контракты.
организация такого объемного мероприятия, как выставка, требует от устроителей скрупулезной работы как в предвыставочный период, так и во время ее проведения и даже после. привлечь, договориться, позвонить, доставить, собрать, проанализировать… И это далеко не полный перечень обязательных глаголов, за каждым из которых стоит действие.
с техническим оснащением 90х такая работа равнялась не месяцу и не двум. коммуникативные возможности были несравнимы с нынешними, «достучаться» до потенциального экспонента было непросто.
по статистике из 100 предприятий, которые могут экспонировать свою продукцию или услуги, фактически делают это 35. поэтому, чтобы акция состоялась, нужно пригласить к ней, примерно, 2 тысячи возможных участников. по тем временам – написать и огромными пачками разослать приглашения. На этапе «повторение – мать учения» отправить факсы и лично «прозвонить» руководителей предприятий. «в отделе было три факса, – больше, чем во всех остальных подразделениях палаты, и к вечеру они были красными, а мы заговаривались», – вспоминают «первопроходцы». о самой выставке специалисты говорят так: один день на ней равен месяцу работы в офисе.
в период с 2000 по 2004 отдел выставок и ярмарок Дтпп записал на свой счет более 50 масштабных отраслевых акций. в каждой из них участвовали от 350 до 500 украинских экспонентов со всех регионов, а также от 10 до 50 иностранных. общее количество посетителей достигло 2млн. человек.
«Ювелирный салон» побил все рекорды зрелищности
37www.cci.dp.ua
порт
рет
едва ли полученные результаты можно списать только на «попадание в струю». Успех стал возможен благодаря настойчивой работе коллектива, когда все – ответственные единомышленники и каждому интересно то, что он делает.
с Дмитрием мирошником начинала построение «направления экспо» марина Демина, сейчас ведущий специалист отдела. Именно в ее руках ключ к планированию выставок, разработке дизайна экспозиции. Дмитрию козаченко, специалисту первой категории, доверен сегмент, требующий особой скрупулезности и ответственности – оформление документов. Но, признается, больше всего по душе ему застройка выставок. есть какаято особая магия в том, как из банальных конструкций рождается привлекательная экспозиция – лицо предприятия.
Для лизы Федоренко отдел выставок и ярмарок Дтпп – первое место работы. Инженергидротехник по образованию, она неожиданно нашла себя в рекламном обеспечении. все, что в городе светится, печатается, показывается с пометкой «выставки Дтпп» – в основном, ее рук дело.
с благодарностью вспоминают нынешние сотрудники татьяну гребневу, виктора пшеничного, олега Щедрова, евгения Хроменкова, павла Чернушенко, ксению семенову, елену Бибик. каждый из них в разное время внес свою лепту в развитие общего дела.
2008 год. Успех сопровождал специалистов отдела на протяжении нескольких лет, пока его не накрыла волна очередного экономического кризиса. Но именно на ее гребне Днепропетровская торговопромышленная палата организовала в экспоцентре «метеор» международную выставку «Ювелирный салон», которая побила все корпоративные рекорды и зрелищности, и популярности, и коммерческой выгоды. в ней приняли участие около 60 компаний. продукцию представили лидеры ювелирной отрасли страны – лучшие разработчики и исполнители их идей.
в длинном шлейфе общественного резонанса этого события сами палатовцы поверили: им многое под силу! Но реализовать свою веру, увы, не смогли. в кризисное время спрос на выставки резко упал, производители вновь замкнулись на выживании, предпочитая не заглядывать в будущее.
Пока все эти идеи обсуждаются, лоббируются, приобретают сторонников и противников, отдел выставок и ярмарок Днепропетровской торгово-промышленной палаты выбор имеет небольшой: продолжать экспериментировать, пытаясь внедрять (скорее, теоретически!) креативные идеи или идти по наезженной тропе, беречь и приумножать постоянных экспонентов, преследуя коммерческие цели – их и свои. Ведь, как ни крути, а палата – субъект хозяйствования, финансовая сторона для нее тоже не последняя. В общем, дилемма известная: или журавль в небе или синица в руках.
… Дмитрий Мирошник и его коллеги держат свою синицу крепко. И мечтают о журавле.Анастасия Кривоножкина
рецессия «съела» много интересных и зрелищных экспозиций палаты. Но один на один со своими проблемами она региональных производителей не бросила. просто борьбу за партнеров пришлось начинать практически с нуля. контингент участников выставок резко изменился. производителей понемногу вытеснили торгующие организации, отечественную продукцию – турецкие, китайские и прочие товары. резко сократилось и количество зарубежных экспонентов. они переживали те же проблемы. обострилось и то, что раньше старались не замечать, компенсировать качеством выставок. Например, нехватку, а точнее, полное отсутствие специализированных выставочных площадей. палата и раньше арендовала под свои экспозиции фойе местных театров или дворцов культуры. А в разгул кризиса это стало особенно накладно. Арендодатели взвинтили цены, стараясь поправить этим собственные бюджеты. к тому же, появились так называемые фирмыгастролеры, готовые предложить за аренду плату побольше, перехватить площадку под незатейливую акцию, а собрав выручку, убраться восвояси, не имея никаких обязательств ни перед производителями, ни перед городской казной.
2014 год. ситуация особо не улучшилась, но, работая уже который год в неприспособленных условиях, Днепропетровская торговопромышленная палата все же не сдала позиции главного оператора выставочной деятельности региона. 57 экспозиций, заточенных, в основном, на легкую промышленность и сельское хозяйство, проводятся ежегодно. они объединяют в общей сложности свыше 850 экспонентов и более 150 тысяч посетителей.
все акции узнаваемы, в активе палаты – знание рынка, постоянные партнеры в экспобизнесе. Участники и организаторы выставок ценят время и усилия друг друга. Экспоненты преданны Дтпп: чего только стоит самостоятельно найти приличную презентационную площадку, говорят. И они стопроцентно правы.
Настоящего выставочного комплекса в регионе до сих пор нет. И пока все причастные решают, быть ему или не быть, Дмитрий мирошник вместе с виталием Жмуренко отвоевывают «свои даты» для выставок в учреждениях культуры областного центра.
А еще прилагают все усилия, чтобы сделать украинский выставочный бизнес цивилизованным, соответствующим мировым стандартам. скажем, президент Дтпп уже неоднократно акцентировал внимание властных структур, общественных организаций, других операторов экспобизнеса на необходимости создать выставочный комитет, скоординировать усилия для выработки и последующей реализации целевой региональной программы.
требуется урегулирование и на законодательном уровне. Закон о выставочной деятельности в Украине нужен такой, в котором будет содержаться механизм комплексного развития данного вида услуг и решения всех, связанных с ним вопросов.
Президент ДТПП Виталий Жмуренко на выставке «Охота и рыбалка»
38 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
порт
рет
ТОВ «Симферопольський вино-■■коньячний завод»
Виробництво та продаж алкогольної продукціїІванов Сергій Володимирович – генеральний директорвул.Чкалова, 12, оф. 528, м.Дніпропетровськ, 49030т./факс: (056)3709583e-mail: [email protected]: www.svkz.ua
ТОВ «Спецсплав-строй»■■Ремонт та технічне обслуговування імпортної важкої будівельної та сільськогосподарської технікиТкачов Сергій Володимирович – директорвул.Берегова,210, м.Дніпропетровськ, 49080т.: (056)3756278e-mail: [email protected]: www.importpart.com.ua
ТОВ «Тепличний комбінат ■■«Дніпровський»
Виробництво та оптова торгівля овочамиШкольний Володимир Вікторович – директорвул.Теплична,1, с.Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, 51831т./факс: (05692)92136, 91176e-mail: [email protected]: http://tkdneprovskiy.com.ua
ТОВ «ЮФ «Легарт»■■Надання юридичних послугТолстих Андрій Володимирович – директорпр.Карла Маркса,27-А, м.Дніпропетровськ, 49044т.: (056)7900620, факс: (056)7900621e-mail: [email protected]: www.legart.net.ua
ТОВ «Сенко-груп»■■Оптова торгівля плодоовочевою продукцієюСевріков Сергій Михайлович – директорвул.Коцюбинського,1, оф.51/1, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (0562)340752, факс: (0562)340751e-mail: [email protected]: www.sencogroup.jimdo.com
ТОВ «Ледум»■■Продаж медичного обладнання та виробівКоваленко Наталія Борисівна – генеральний директорвул.Героїв Сталінграда,17, м.Дніпропетровськ, 49069т.: (056)3707073, факс: (056)3705472e-mail: [email protected]: www.ledum.com.ua
ТОВ «Підприємство Українського ■■Агропромислового Холдингу №2»
Виробництво, зберігання, переробка та продаж сільгосппродукціїМазін Сергій Вікторович – директорвул.Комсомольська,40-Б, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (0562)311276, 311251e-mail: [email protected]: www.ksgagro.com
ТОВ «Рігель і К»■■Торгівля італійськими меблями, приладами освітлення, товарами для домуРаберова Діана Ігорівна – директорпр.Кірова,129-Б, м.Дніпропетровськ, 49055т.: (056)7700910 (11), факс: (056)7700914e-mail: [email protected]: www.rigel.com.ua
ТОВ «НВП «Діва пром»■■Виробництво та оптова торгівля металопрокатомЩеглов Дмитро Вадимович – директорвул.Саранська,59, оф.5, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (056)3725529, (093)9515959e-mail: [email protected]
Приватне підприємство «Лист»■■Продаж медичного обладнання та виробівТупчій Ігор Павлович – директорвул.Клари Цеткін,6-А, м.Дніпропетровськ, 49044т.: (0562)351187, (056)7945615 (14)e-mail: [email protected]
ФОП Тихоступ Вікторія ■■Михайлівна
Роздрібна торгівля виробами з хутраТихоступ Вікторія Михайлівна – фізична особа підприємецьвул.Тихона Бондарєва,24, м.Дніпропетровськ, 49035т./факс: (056)3712907e-mail: [email protected]
ТОВ «Інженерне підприємство ■■РУТ»
Оптова торгівля верстатами та хімічними продуктамиКожедуб Михайло Олегович – директорвул.Щорса,4, оф.401, м.Дніпропетровськ, 49070т./факс: (0562)320940e-mail: [email protected]: www.rosler.ru
ТОВ «Мир Альфа»■■Тури за кордон, бронювання та продаж квитківГорб-Грігор Жасмін-етен Вікторовна – директорвул.Артема,3-А, прим.31, м. Дніпропетровськ,49000т./факс: (056)7340402web-site: www.miralfa.com.ua
з ПИТАНь ВСТУПУ В ЧЛЕНИ ДНіПРОПЕТРОВСьКОї ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОї ПАЛАТИ зВЕРТАйТЕСЯ зА ТЕЛЕфОНОМ:
(056) 374-94-09e-mail: members@dcсi.org.ua
ТОВ «ВКФ «Промвентиляція»■■Будівельні, проектні та ремонтні работиКорольчук Олександр Борисович – директорвул.Книжна,1/11, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50007т.: (0564)746430e-mail: [email protected]
ТОВ «Біотех сістемс»■■Харчова промисловість, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво біопаливаТертичний Сергій Петрович – директорвул.Баумана,10, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (056)7350118, 7350104, (0562)344848e-mail: [email protected]: http://biotech-system.com.ua
ТОВ «Алан»■■Виробництво ковбасних виробів та м'ясних делікатесів, м'ясної сировини та субпродуктівКрихта Володимир Миколайович – директорвул.Стартова,26, м.Дніпропетровськ, 49041т.: (056)7771845e-mail: [email protected]: www.alan.ua
ТОВ «ВП «Нафтомаш»■■Виробництво обладнання для нафтобаз, АЗС та нафтопереробних заводівКорнієнко Юрій Борисович – генеральний директорвул.Стартова,18, м.Дніпропетровськ, 49041т.: (056)3712202, 3712222, факс: (056)3712223e-mail: [email protected]: www.neftemash.com
ТОВ НВП «Поліпак»■■Вироби з пластмасиШваб Павло Леонідович – директорвул.Героїв Сталінграда,106-А, м.Дніпропетровськ, 49000т.: (056)7631986, факс: (056)7630022e-mail: [email protected]: http://polypack.in.ua
ТОВ «ЮК «Ексанте»■■Консультації з питань комерційної діяльності та управлінняСегеда Юлія Анатоліївна – генеральний директорвул.Білостоцького,36, кв.1, м.Дніпропетровськ, 49098т./факс: (056)3756530e-mail: [email protected]: www.exante.com.ua
ТОВ «Укртранзит»■■Оптова торгівля металомІванусь Сергій Лукич –директорвул.Ливарна,11, м.Дніпропетровськ, 49000т./факс: (0562)362412, (056)7780252e-mail: [email protected], [email protected], [email protected], [email protected]
НОВі ЧЛЕНИ ДТПП
39www.cci.dp.ua
спів
робі
тниц
тво
Олена Аліванцева,завідуюча музеєм «Літературне Придніпров'я»,
спеціально для «Дніпрового кур'єра»
Перебування т.г. Шевченка на катеринославщині припадає на кінець серпня і, головним чином, на першу поло
вину вересня 1843р. пізніше у вірші «сестрі» він згадував, як мандрував:
Минаючи убогі села, Понаддніпрянські невеселі…
під час подорожі поет не розлучався зі своїм альбомом, зробив десятки малюнків. полонили його чудові краєвиди придніпровського степу, величного Дніпра та його красунідонечки – річки орелі. З тих замальовок збереглися лише декілька: «На орелі», «На орелі (село)», «краєвид з кам’яними бабами». Є припущення, що на всіх трьох, зроблених буквально «з коліна», зображене одне й те ж місце: пейзаж біля села турово (нині Царичанський район Дніпропетровської області). Але ж деякі дослідники припускають і те, що ці малюнки могли бути виконані у липні 1845р. у селі Шедієвому на полтавщині.
Чи був поет у катеринославі? Невідомо. Найчастіше вченішевченкознавці пишуть: «…імовірно». А дослідник петро Жур у книжці «літо перше» стверджує: «прямуючи до Дніпрових порогів, на Хортицю, тарас Шевченко неминуче повинен був проїхати через верхньодніпровськ у катеринослав: так пролягала поштова дорога, а в подорожній для проїжджих було вказано, які головні станції минати і скільки платити прогонів».
яким був катеринослав у ті роки? містом, в якому мешкало близько десяти тисяч чоловік і нараховувалось усього півсотні кам’яних будинків та до півтори тисячі звичайних хатмазанок. в катеринославській гімназії вчителем малювання, креслення та краснопису з 1840р. служив співучень Шевченка по Академії мистецтв Іван городницький. Є припущення, що поет міг зустрічатися з ним, проїжджаючи через катеринослав.
Далі подорож пролягла на південь. Шлях вів через старі кодаки, де поет міг оглянути історичні місця, зокрема, рештки
«Він був сином мужика – і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури». «Тарас Шевченко! Трижди дороге і трижди священне ім’я!.. це гордість наша, це слава…». Так писали про генія, національного пророка, 2OO-річчя якого нині відзначається, Іван Франко і Дмитро Яворницький.
Великий Кобзар по праву належить всьому світу, але він належить і нашому краю. Доля Тараса Шевченка пов’язана з Придніпров’ям, його ім’я назавжди вписане в нашу історію, його духовна спадщина є важливою частиною нашого життя.
У 2OO7р. «Дніпровий кур’єр» (№1(29) в статті «…пороги серед степу». Маловідомі факти перебування Тараса Шевченка на Придніпров’ї» вже розповідав про перебування поета у нашому краї. Коротко нагадую той матеріал, аби, відштовхуючись від нього, продовжити розповідь.
Це гордість наша, це слава
Т. Шевченко. На Орелі. Олівець. [IV-X 1845]
фортеці кодак. Згадується ця місцевість у шевченківській п’єсі «Назар стодоля». герой твору каже: «Знаєш, як приїдемо ми у Кодак… Се запорозький город. От як приїдемо, мерщій у церкву, повінчаємось. Тоді і сам гетьман нас не розлучить».
У першій половині вересня 1843р. Шевченко об’їхав місця, пов’язані з історією Запорізької січі, побував на Хортиці, в Нікополі, в селі покровському. він багато знав про Запоріжжя, овіяне думами і піснями про славу і волю, і вже в ранніх поетичних творах («тарасова ніч», «перебендя», «До основ’яненка», «Іван підкова», «гайдамаки», «гамалія») оспівував Запорізьку січ. 26 листопада 1844р. Шевченко писав своєму товаришу я.кухаренку: «Був я уторік на Україні – був у Межигорського спаса. І на Хортиці, і скрізь був і все плакав, сплюндрували нашу Україну…». поет бачив, як «латану сви-тину з каліки знімають, з шкурою знімають», як «під тином опухла дитина голодная мре, а мати пшеницю на панщині жне». пізніше його почуття вилилися у збірку «три літа». тяжко було бачити на місці колишньої козацької вольниці – неволю, замість великої слави народної – народну неславу. гнівом і протестом сповнюються його вірші.
1843-45 роки. Понаддніпрянські подорожі
40 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
стор
ІНкИ
Іст
орІЇ
Безумовно, побував Шевченко і біля Дніпровських порогів: Ненаситецького, вовнизького та інших. Бачив їхню грізну красу, слухав могутній рев:
… А пороги Меж очеретами Ревуть, стогнуть, розсердились, Щось страшне співають. Послухаю, пожурюся, У старих спитаю: «Чого, батьки, сумуєте?» «Невесело, сину! Дніпро на нас розсердився, Плаче Україна...».
про запорізьке козацтво Шевченко писав як до, так і після своєї подорожі на придніпров’я. в одному з віршів, створеному на засланні, поет мріяв:
…А піду я одружусяЗ моїм вірним другом,З славним батьком запорозькимТа з Великим Лугом.На Хортиці у матеріБуду добре жити…
З Хортиці поет, як гадають дослідники, поїхав до села покровського. Цілком можливо, що дорогою відвідав і місця старої січі біля капулівки, де знайшов останній свій спочинок славетний козак Іван сірко. в селі покровському міг бачити могили з кам’яними хрестами, «уступ» – причал запорізьких човнів–чайок, які збереглися й до нашого часу.
Шлях Шевченка придніпровськими степами відтворився в його поезіях «розрита могила», «Іржавець», «сліпий» та інших.
козацьке селище покровське було останнім, куди завітав поет на цьому шляху. Звідси Шевченко вирушає у зворотну дорогу до кирилівки. Їхав він, мабуть, через Нікополь – катеринослав – кременчук – Чигирин – Черкаси – Звенигородку.
Шевченкознавець Дмитро Яворницький
Протягом життя вчений з великим захопленням збирав матеріали про життя і творчість тараса Шевченка. в
його колекції, згодом розміщеній у катеринославському музеї (Д.І. яворницький був його фундатором і директором у 1902–1933рр.), зберігались безцінні матеріали. Це рукописи тараса Шевченка: автобіографія, власноруч написана у 1860р.; лист поета до друга, відомого артиста м.с. Щепкіна від 4.01.1858р.; листи до лікаря А.о. козачковського; «кобзар», який Шевченко з власноручним написом подарував дружині лікаря. Це також документи про перебування поета у засланні. просто експонування цих унікальних матеріалів не влаштовувало яворницького. він розумів, що їх треба опублікувати, бо, як він писав, «кожна рисочка, кожна сторінка і кожне слово поета варто уваги статечного ученого видавця». Й 1909 року у катеринославі на кошти мецената в.м. Хрєнникова накладом 500 примірників вийшла праця Д.І. яворницького «матеріали до біографії т.г. Шевченка». Автором було зазначено, що гроші від продажу книги підуть на пам’ятник поету.
Унікальна Шевченкіана яворницького в 1930ті була передана в Інститут літератури Академії наук України, але тематична колекція продовжувала збиратися в музеї.
Дмитро яворницький глибоко, протягом років досліджував тему Запоріжжя в творчості тараса Шевченка. результатом цього дослідження стала праця «Запорожці в поезії т.г. Шевченка», опублікована в 1912р.
Дуже важливою була роль вченого в період підготовки і проведення в катеринославі двох ювілеїв т.г. Шевченка: 100річчя від дня народження і 50річчя від дня смерті. в фондах Дніпропетровського національного історичного музею зберігається листповідомлення катеринославського губернатора до правління місцевого українського літературноартистичного товариства про дозвіл святкувати ювілеї за умови, що відповідальність за це візьме на себе почесний голова ювілейного комітету Д.І. яворницький. Урочисте засідання, присвячене 100річчю від дня народження поета, відбулося 25 лютого 1914р. в приміщенні Англійського клубу. яворницький виголосив доповідь «т.г. Шевченко – народний український поет». Доповідь було опубліковано в місцевій газеті «Южная зоря» 1 березня 1914р. в тексті є такі слова: «Увесь свій вік поет болів за рідний край, за бідний, зневолений народ; він плакав його слізьми, він страждав його стражданням; він радів його радощами. Україну поет завжди звав ніжно, ласкаво ненькою, матір’ю рідною, милою, любою, дорогою Україною, світом тихим, раєм Божим». У підсумку доповіді вченого звучало: «Але це було б мало, якби ми сказали, що він був тільки народний поет: ні, він був всеслов’янський, він був всесвітній поет».
окрім зібраних матеріалів та статей, яворницький в різні роки написав кілька поезій, присвячених Шевченку. У збірці його поетичних творів «вечірні зорі» (катеринослав, 1910) вміщено три вірші: «т.г. Шевченкові» (1899, на могилі Шевченка), «Шевченкові» (без дати) та «поклик до тараса Шевченка» (1897). Їх великий адресат – той,
Хто вкраїну любив,Хто душею болів за безщасну,той, хто в думах своїх,Думах чистих, святих,виславляв її так бідолашну.
Шевченкіана професора А.К. Фоменка
Серед колекцій Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. яворницького Шевченкіана є, без
сумніву, особливо цінною. протягом багатьох десятиліть у її складі з’являлися нові документи, серед яких раритетні видання творів генія, книги про нього; образотворчі матеріали та багато інших експонатів. У 1999р. Шевченкіана збільшилася водночас майже на дві тисячі одиниць. того року професор Анатолій кузьмович Фоменко, продовжуючи справи відомих меценатів придніпров’я, подарував музею свою безцінну шевченківську колекцію.
Анатолій Фоменко – відомий в Україні колекціонер, який збирав матеріали, присвячені т.г. Шевченку, багато десятиліть. Шевченкіана для професора всі роки була не засобом
Дмитро Іванович Яворницький. 1890-і роки
41www.cci.dp.ua
стор
ІНкИ
Іст
орІЇ
власного інтелектуального збагачення та самозадоволення, а можливістю поширення тарасової спадщини, популяризації його слова серед широкого загалу.
т.г. Шевченко увійшов у життя А.к. Фоменка ще в дитячі роки. майбутній колекціонер народився 24 листопада 1925р. в родині залізничника. Завдяки батькам в сім’ї панувала атмосфера великої поваги до поета. Навчався Анатолій в українській школісемирічці при солеруднику ім.т.г. Шевченка на Донбасі. Школа також носила ім’я великого кобзаря. в 1943р., коли А.к. Фоменко став солдатом, він узяв з собою із домівки найдорожчу реліквію – «маленький кобзар», надрукований 1917р. у московському видавництві «відродження» й придбаний юнаком під час окупації на ринку міста Артемівськ. Ця книгавоїн збереглася, незважаючи на те, що «пройшла» з Фоменком фронтові випробування (тяжке поранення в бою під Запоріжжям, тривале лікування в госпіталях та інше). після війни вчорашній солдат, який назавжди став її інвалідом, навчався на філософському факультеті київського університету. Цей університет, як відомо, також носить ім’я кобзаря. тоді й почав майбутній професор, незважаючи на обмежені студентські фінансові можливості, збирати свою Шевченкіану. він продовжував поповнювати колекцію і коли працював викладачем, а після захисту кандидатської дисертації – доцентом кафедри філософії Дніпропет ровського університету. Й потім, коли завідував кафедрою філософії Дніпропетровського металургійного інституту. так було до останнього року життя. скарби своєї Шевченкіани колекціонер збирав ретельно й нелегко по всьому світу. Знаходив у букіністичних книгарнях та антикварних магазинах у тих місцях, які відвідував в Україні та за її межами; через обмін із знайомими колекціонерами києва, львова, ІваноФранківська, одеси, москви, петербурга та інших міст. Іноді йому дарували дуже цінні шевченківські раритети друзі та знайомі. так, «кобзар» 1860р. А.к. Фоменку подарував відомий філологшевченкознавець василь семенович ващенко, який завідував кафедрою української мови Дніпропетровського університету. А втім, за кожним експонатом Шевченкіани професора своя історія.
в подарованій Дніпропетровському національному історичному музею ім.Д.І. яворницького колекції А.к. Фоменка 350 книжок з творами поета і присвячених його життю та творчості. серед них понад 30 видань ХІХст., 593 листівки (понад 100 дореволюційних видань) з портретами Шевченка, репродукціями його живописних та графічних творів, а
також листівки, створені на теми його віршів, із зображенням пам’ятників йому, місць перебування тощо. До цього щиросердного дарунка входять також 220 значків, 56 медалей, 230 екслібрисів, 150 філателістичних експонатів, бандура, на теці якої є зображення поета, та інші речі.
Найбільшу цінність колекції складають раритетні видання творів Шевченка. Це прижиттєвий «кобзар», виданий 1860р. завдяки меценатству відомого українського садівника платона семиренка. «кобзар» празького видання 1876р. «поезії т.г. Шевченка заборонені в росії», які були видрукувані в Женеві 1890р. Це також видані у 1886р. в петербурзі «гайдамаки» з гравюрами відомого художника о.г. сластіона та з його автографом (передмову для унікального по красі видання написав Д.І. яворницький). Це й «твори тараса Шевченка. кобзар» у двох томах під редакцією Івана Франка (львів, 1908р.). З безцінних видань ХХ століття – «кобзар» 1931р. з ілюстраціями василя сідляра, репресованого в сталінські часи, а також «кобзар» в трьох книжечках, видрукуваних 1947р. українцями в Західній Німеччині, в таборі для переміщених осіб, зі словами на обкладинці «На чужині».
особливо цінні для придніпров’я книги з колекції професора А.к. Фоменка, у різні роки видані у нашому місті. серед них катеринославське ювілейне видання поета 1914р. «повний збірник творів т.г. Шевченка під редакцією Д. Дорошенка. З портретом поета, його біографією, критичною статтею і 50 малюнками художника Б. смірнова. катеринослав, видання л.м. ротенберга». серед шевченківських видань, які побачили світ у нашому краї, й «кобзар», який видало з передмовою п. Щукіна «Українське видавництво у січеславі» у 1919р. Й ще одна дуже рідкісна книга, котра відображає драматичні революційні часи та долю української інтелігенції, яка вимушено опинилася в еміграції. Її назва говорить сама за себе: «тарас Шевченко. кобзар. Народне видання з поясненнями і примітками василя сімовича. Заходами Євг. вирового. Українське видавництво в катеринославі. – катеринослав – кам’янець – ляйпціг, 1921».
З числа експонатів подарованої професороммеценатом колекції можна виділити присвячену т.г. Шевченку радянську бронзову медаль 1939 року, французькі та польські бронзові медалі, таборові марки переміщених українців у Західній Німеччині 1947–1948рр., настінну тарілку миргородської школи, виготовлену ще в дореволюційний час у Німеччині, декілька живописних та графічних портретів, численне та цікаве зібрання екслібрисів, цікаві філателістичні та філокартичні матеріали тощо.
А.к. Фоменко був впевнений, що такі, як його, колекції створюються, щоб служити людям. тому він робив внески й у зібрання інших музеїв світу. так, у 1989 році професор подарував Національному музею т.г. Шевченка у києві колекційну підбірку з дореволюційних листівок, значків і філателістичних експонатів, присвячених кобзарю. в тому ж році, коли в місті палермо (канада) згорів будинок музею т.г. Шевченка і постало питання його відновлення, А.к. Фоменко переслав туди значну колекцію дореволюційних і радянських листівок, значків і маркованих конвертів, присвячених поету.
вже після того, як були зроблені такі цінні подарунки музеям, професор А.к. Фоменко за десять останніх літ життя зібрав нову шевченківську колекцію, яка вражає кількістю і якістю. Це більше 250 старих і нових видань творів т.г. Шевченка й книг про нього, близько 400 давніх і сучасних листівок, сотні значків та екслібрисів, 50 медалей, чимало інших речей.
Професор А.К. Фоменко у своєму кабінеті
42 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
стор
ІНкИ
Іст
орІЇ
КОММЕРЧЕСКИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯУКРАИНА
ООО «Биотех системс»,■■ официальный представитель «Syngenta Bioline» (Англия) и «Andermatt Bioсontrol» AG (Швейцария) в странах СНГ, занимается внедрением биологической защиты растений от вре-дителей в закрытом и открытом грунте, в частности, IPM методом, значительно увеличивающим урожайность. Сопровож-дает тепличные комплексы, а также ведет защиту в промышленных садах и на полях, занимается авиапоставками, приемкой ка-чества, консалтингом, обучением персона-ла, разработкой индивидуальных проектов. Данный сервис является бесплатным для партнеров компании и направлен на много-летнее сотрудничество.
ЧП НПП «Кривбассэнергосервис»■■ предлагает услуги по предпосевной обра-ботке семян озимых сельскохозяйственных культур с уничтожением вредителей и их личинок экологически чистым методом за 1-120 дней до начала посева с помощью мобильного оборудования ДСЛ-3М без ис-пользования ядохимикатов. Мощность от 0,02 до 200 тонн/час.
Туроператор ■■ «Мир Альфа» специа-лизируется на предоставлении семейного отдыха в апартаментах. Основные направ-ления: материковая и островная Испания (Канарские острова, Майорка), Таиланд, Индия, Черногория, Индонезия (о.Бали).
Выставлена на продажу■■ 1/3 часть зе-мельного участка (3га) на берегу р.Сура в 20км от Днепропетровска в с. Сурс-ко-Клевцево. Участок предназначен для разведения нутрий и кроликов. Здание площадью 400м² нуждается в ремонте с последу ющим строительством 2-го этажа. Первоначальный взнос 100тыс.грн. с офор-млением права собственности.
ООО «Интер-мол»■■ предлагает продук-цию собственного производства:
спред сладкосливочный 72,5% (рас- –фасовка 10-20кг);продукт сырный 45%; –сыр твердый в ассортименте. –
Компания «Сенко Групп»■■ предлагает широкий ассортимент высококачественной картонной и деревянной тары из Украины, РФ и стран ЕС вместимостью от 4 до 20кг для упаковки овощей, фруктов и ягод. На всю поставляемую тару предоставляются сертификаты качества, товаросопроводи-тельные и другие документы.
Одновременно может поставить обору-дование в ассортименте для автоматической и полуавтоматической сборки и поклейки картонных коробок и деревянных ящиков. Также с предоставлением необходимых до-кументов: сертификата фитосанитарного контроля, сертификата качества, справки о происхождении товара и т.п.
Компания формирует дистрибьютор-скую сеть продаж качественной брендовой тары для упаковки плодоовощной продук-ции в различных регионах Украины.
ООО НПП «Полипак» ■■ осуществляет следующие виды деятельности:
производство методом экструзионно- –выдувного формования полимерных хозяйственных изделий бытового на-значения, изделий группы «Сад. Ого-род», полимерной тары и упаковки вместимостью от 100мл до 15л.;изготовление методом литья под дав- –лением полимерных изделий, деталей и комплектующих;разработка дизайна, создание кон- –структорской документации на изде-лия и техоснастку.
Компания заинтересована в сотрудни-честве с производителями пищевых и не-пищевых продуктов, а также в расширении рынков сбыта пластмассовых изделий, об-мена оснасткой, приобретении оборудова-ния.
ООО «Алан»■■ – производитель высоко-качественных колбасных изделий и мясных деликатесов.
Основные виды продукции:колбасы (сырокопченые, варено-коп- –ченые, полукопченые, вареные) выс-шего сорта;сосиски и сардели высшего сорта; –мясное сырье; –свиные субпродукты; –полутуши свиные 1 и 2 категории. –
Вся продукция сертифицирована. При-меняется система менеджмента качества производства ISO 22000:2005 и HACCP.
ООО «Спецсплав-Строй»■■ осущест-вляет поставки как оригинальных, так и лицензионных запасных частей высшего качества, американского и европейского производства, для всего модельного ряда сельскохозяйственной техники: Caterpillar, Challenger, Cummins, KTA, CASE, John Deere, NEW HOLLAND, CLAAS, Valtra, Valmet, Massey Ferguson, KUHN и др.
Спецпредложения:гусень резиновые фирмы –CAMOPLAST (США) для техники: JOHN DEERE (8000T, 9000T, 9030T), CATERPILLAR Rowcrop, Tillage, VFS Trailer), AGCO (Challenger MT700, Challenger MT800), CASE IH (Quadtrac STX series, Quadtrac 9300 series);лицензионные приводные рем- –ни (США) для техники: CASE IH, CLAAS, DEUTS-FAHR, JOHN DEERE, MASSEY FERGUSON, NEW HOLLAND и др.;фильтры Baldwin Filters, Donaldson, –Luber-Finer для техники CASE IH, CLAAS, DEUTS-FAHR, JOHN DEERE, MASSEY FERGUSON, NEW HOLLAND и др.;
предочистители воздуха Sy-Klone –(США), позволяющие увеличить срок службы воздушного фильтра в 40 раз.
Специалисты компании на выезде вы-полняют следующие работы по всей терри-тории Украины:
ремонт дизельных двигателей, замена –поршневой группы, коленчатого вала;ремонт топливной аппаратуры и ее –регулировка;ремонт гидравлической системы –(главный гидравлический насос, глав-ный распределительный клапан и т.д.), настройка гидравлической сис-темы;ремонт электрической системы, заме- –на проводки, датчиков, соленоидов и т.д.;ремонт редукторов хода и поворотных –редукторов;ремонт коробки передач, мостов, диф- –ференциалов и т.д.;ремонт и замена ходовой системы; –замена пальцев и втулок, восстанов- –ление отверстий;установка дополнительной гидрав- –лической линии (гидроразводка) для навесного оборудования;техническое обслуживание. –
ДАЛьНЕЕ зАРУБЕЖьЕ
фРАНЦИЯ
Предприниматели■■ заинтересованы в сотрудничестве с украинскими предпри-ятиями-экспортерами, специализирую-щимися на торговле промышленной дре-весиной или древесиной для отопления, а именно колод деревьев лиственных пород (в больших количествах). Наладят также сотрудничество с деревообрабатывающи-ми предприятиями и столярными мастер-скими, которые изготавливают полуфаб-рикаты тесаные и/или из клееного бруса деревьев лиственных пород.
Компания■■ установит деловые контак-ты с предприятиями-импортерами олив-кового масла, оливок, сушеных томатов, фиников.
ВЕНГРИЯ
«Blue Stream Mobil Kft.»■■ – проекти-рование, производство и монтаж микро-гидроэлектростанций. Ищет партнеров в сфере энергетики.
ЕГИПЕТ
Компания «El Baraka»■■ – производи-тель и экспортер соли, кварца и полевого шпата. Заинтересована в поставках своей продукции.
43www.cci.dp.ua
сотр
удни
чест
во
Компания «Excel Pharma»■■ , произво-дитель и экспортер фармацевтической кос-метики, заинтересована в сотрудничестве.
ИСПАНИЯ
Компания «IRURENA GROUP»■■ спе-циализируется на разработке, развитии, производстве лаков и продуктов для обра-ботки древесины. Предлагает:
лаки для деревообрабатывающей –промышленности;лакокрасочные материалы для про- –фессионалов;специализированные лаки для дере- –вянных полов;широкую гамму лакокрасочных мате- –риалов для бытового использования.
Ищет потребителей, агентов и дистри-бьюторов своей продукции на территории Украины.
ОАЭ
Компания «Apex»■■ закупит живых овец и мясо крупного рогатого скота.
Компания «ABDULLA Group»■■ заин-тересована в сотрудничестве с поставщи-ками охлажденной и замороженной куря-тины.
Компания «ARGOL Food&Beverage» ■■Co LLC заинтересована в сотрудничестве с производителями аграрной продукции.
ПОЛьША
«Ziołolek» Sp. z o.o. ■■ специализируется на производстве лекарств в области дерма-тологии, соли для ванн, а также выпускает линию детских косметических средств под ТМ «LINOMAG». Имеет сертификат GMP (Good Manufacturing Practice) и сертифи-кат соответствия системы управления ка-чеством ISO 9001:2008.
«DFME» Sp. z o.o.■■ – производство гене-раторов и электродвигателей промышлен-ного назначения, которые используются в добывающей промышленности, на элект-ростанциях и т.п. Предлагает комплексные решения по проектированию, производ-ству и обслуживанию средних и крупных электрических машин любого типа.
Компания «S&W Verpackung Polska» ■■Sp. z o.o. осуществляет деятельность по следующим направлениям:
упаковочные услуги для морского, –авиационного, железнодорожного и др. видов транспорта, а также упаков-ка из термосжимающей фольги;производство деревянных ящиков, –лорзинов и клеток, палитр и подста-вок.
Ищет поставщиков:мягкой древесины (сосна, ель, пих- –та);балок и досок для производства ящи- –ков и подставок – длина 2,5-13m;балок и досок для производства па- –литр – длина 0,8-2,4m
зА ДОПОЛНИТЕЛьНОй ИНфОРМАЦИЕй ОБРАщАйТЕСь ПО ТЕЛЕфОНАМ:
(056) 374-94-12, 374-94-09 e-mail: mes@dcсi.org.ua
Компания «Lico-Mix» Sp. z o.o.■■ пред-лагает штукатурку, фасадные краски, комнатные краски, клеи, грунтовки, деко-ративные системы, самоклеющиеся шаб-лоны. Установит деловые контакты с пос-тавщиками натурального и синтетического гипса, цемента.
Фирма «ALDA» S.A.■■ , производитель бытовой техники и посуды из нержавею-щей стали и алюминия, заинтересована в сотрудничестве.
«Omeko» Sp. z o.o.■■ – ведущий постав-щик широкого спектра полиграфической продукции и бумажных расходных матери-алов. Производит различного рода чеки, бу-магу для кассовых аппаратов и банкоматов.
ТУРЦИЯ
Компания «Adania Investment & ■■Trade Inc.», специализирующаяся на стро-ительстве промышленных и гражданских объектов, ищет партнеров и инвесторов с целью реализации строительных проектов на территории Турции.
ЧЕхИЯ
Компания «Моя Чехия»■■ специализи-руется на:
финансовых инвестициях: ведение –бизнеса в Чехии, инвестиционные инструменты, недвижимость и юри-дические консультации;инвестициях в здоровье: лечение в –клиниках и восстановление на курор-тах;инвестициях в незабываемые впечат- –ления: организация свадеб и других семейных и корпоративных меропри-ятий.
БЛИЖНЕЕ зАРУБЕЖьЕ
БЕЛАРУСь
ОАО «Гродно Азот»■■ – производство минеральных удобрений (КАС, карбамид, сульфат аммония), капролактама кристал-лического, гидроксиламинсульфата крис-таллического (ГАС), метанола, двуокиси углерода жидкой, метиловых эфиров жир-ных кислот (МЭЖК).
ПТК «Химволокно» ОАО «Гродно ■■Азот» предлагает полиамидные и поли-эфирные нити и волокна, нити BCF для производства напольных ковровых пок-рытий, полиамида-6 (ПА-6) и полимерных композиционных материалов на его осно-ве; товары народного потребления.
ОАО «Слонимский мясокомбинат»■■ – переработка мяса и производство готовой
продукции (мясорастительные и мясные консервы, колбасные изделия в ассорти-менте).
ОАО «Рогозницкий крахмальный ■■завод» – производство крахмала сухого картофельного высшего сорта, упакован-ного в полипропиленовые мешки весом 40 и 25кг.
ЗАО «Могилевская швейная фирма ■■«Вяснянка» предлагает женскую одежду (зимние и демисезонные пальто, куртки, костюмы, жакеты, брюки, юбки, платья, сарафаны), одежду для учащихся, широ-кий выбор моделей для женщин крупных размеров (р.120-140).
ОАО «Обувь»■■ предлагает ботинки, по-луботинки, сапоги, валенки, туфли, туфли летние (босоножки) – для детей всех воз-растов, от ясельной до школьной группы.
ОАО «Могилевлес»■■ предлагает:пиломатериал: обрезной, необрезной –естественной влажности хвойных пород СТБ 1713-2007, необрезной ес-тественной влажности мягколиствен-ных пород СТБ 1714-2007; брус;щепу топливную: полуфабрикат, по- –лучаемый путем измельчения древес-ного сырья преимущественно хвой-ных пород. Размеры: длина – от 5 до 50мм, толщина – до 30мм. Массовая доля общей влаги 40% и выше.топливные брикеты стандарта RUF/ –РУФ (кирпичики).
ОАО «Слонимский картонно-бумаж-■■ный завод «Альбертин» предлагает сле-дующую продукцию:
картон полиграфический, коробоч- –ный, для изготовления гильз, водо-стойкий, для наружных слоев гофро-картона;бумага пачечная, упаковочная, пара- –финированная, для внутренних слоев гофрокартона, бумага санитарно-ги-гиенического назначения, бумага для производства салфеток;товары санитарно-гигиенического на- –значения – салфетки, туалетная бума-га, полотенца бумажные и др.
КАзАхСТАН
ТОО «Вертекс-Инициатив»■■ – про-изводство и реализация неэлектрических систем инициирования взрыва. Внедре-ние новых технологий в буровзрывных работах. Имеет возможность поставлять взрывчатые вещества и средства иници-ирования на горнодобывающие предпри-ятия, независимо от их местоположения, как вагонами, так и небольшими партия-ми с базисных складов в регионах респуб-лики.
44 Дніпровий кур’єр • №1(57)/2014
сотр
удни
чест
во