ФІТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАВИ ЛОБОДИ БІЛОЇ

Підготувала : Линда О.С.

МЕТОЮ РОБОТИ Є ХАРАКТЕРИСТИКА ВМІСТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ ДИКОРОСЛОЇ

РОЛИНИ – ЛОБОДИ БІЛОЇ, ЯКА БУЛА ОБРАНА ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ.

ЛОБОДА БІЛА (CHENOPODIUM ALBUM) - ЦЕ ОДНОРІЧНА ТРАВ'ЯНИСТА СІРО-ЗЕЛЕНА, ВКРИТА БОРОШНИСТОЮ ПОВОЛОКОЮ

РОСЛИНА РОДИНИ ЛОБОДОВИХ.

СТЕБЛО ПРЯМОСТОЯЧЕ, ДУЖЕ РОЗГАЛУЖЕНЕ, БОРОЗЕНЧАСТОСМУГАСТЕ, 10—100 СМ ЗАВВИШКИ.

ЛИСТКИ

розташуваннярозташування формаформа крайкрай

чергове ромбовидно-яйцевидна, рідше ланцетна

Квітки двоста теві, 5-членні, дрібні, малопомітні, зібрані в волотевидне суцвіття; листочки оцвітини зелену ваті, з борошнистою поволокою,

овальні, на спинці — з кілем. Цвіте у липні — вересні.

КОРЕНЕВА СИСТЕМА: СТРИЖНЕВА

Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини горизонтальні, сочевицеподібні, чорні.

Репродуктивна здатність — до 700 тис. насінин на рослину.

Зберігає життєздатність у ґрунті до 38 років, період спокою — до 6 місяців. За здатністю до проростання насіння поділяється на три групи: першої групи — крупне, світ-лозабарвлене, проростає незабаром після осипання; другої — темноза-барвлене, проростає на другий рік; третьої — дрібне, чорне, проростає на третій та в подальші роки.

ЛОБОДА БІЛА ТРАПЛЯЄТЬСЯ В ПОСІВАХ, НА ГОРОДАХ, ЗАСМІЧЕНИХ МІСЦЯХ, БІЛЯ ДОРІГ ПО ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТРАВУ (HERBA CHENOPODII ALBI), ЗІБРАНУ В ПЕРІОД ЦВІТІННЯ РОСЛИНИ, І НАСІННЯ (SEMEN CHENOPODII ALBI).

Засмічує всі культури, переважно просапні, а також сади, виноградники, росте біля жител, вздовж доріг, лісосмуг тощо.

ТРАВА ЛОБОДИ БІЛОЇ МІСТИТЬ АЛКАЛОЇДИ, БЕТАЇН, САПОНІНИ, ФЛАВОНОЇДИ, ВІТАМІНИ (В1, В2, С, Е, КАРОТИН), БАРВНИК, СТЕРОЇД СИТОСТЕРИН, ЛІПІДИ, ЕФІРНУ ОЛІЮ, ЩАВЛЕВУ КИСЛОТУ, ФЕНОЛ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ (ВАНІЛІНОВА І ФЕРУЛОВА). У НАСІННІ Є ЖИРНА ОЛІЯ (4,2—9,1%), ТРИТЕРПЕНОВІ САПОНІНИ І НЕЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ АЛКАЛОЇДІВ

Хімічний склад трави лободи білої

ЗАСТОСУВАННЯ ЛОБОДИ БІЛОЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОБОДИ БІЛОЇ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІУ МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Експериментально доведено, що лобода біла має антибактеріальні і естрогенні властивості. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині рослину використовують як протизапальний, болетамувальний, седативний, відхаркувальний, проносний, сечогінний і протиглисний засіб. Всередину настій трави приймають при кашлі, бронхітах, туберкульозі легень, гастралгії, виразковій хворобі, запаленні і спазмах органів травлення, метеоризмі, хворобах печінки і селезінки, при неврастенії, істерії, мігрені, паралічах, судомі, гіпергідрозі та золотусі.

Зовнішньо настій трави використовують при карієсі зубів, для лікування ран, спричинених укусами комах, дерматитів та інших захворювань шкіри. Припарки з трави рекомендуються як болетамувальний засіб при ревматизмі й радикуліті, при мозолях тощо

Сік трави пили при істерії і при тепловому ударі. Свіже листя вживали як ефективний протицинготний засіб. До лікувально-профілактичного харчового раціону рекомендується включати салати з молодого листя рослини.

Молоді пагони і листя додають до супів, використовують для приготування пюре, соусів тощо. Насіння рослини використовують при хворобах печінки й селезінки та проти глистів. У переробленому вигляді (крупи, борошно) насіння використовують і в їжу, але при цьому слід пам'ятати, що тривале вживання його спричинює виведення з організму надмірної кількості азоту, захворювання нервової системи органів травлення

Рецепти приготування лікарських засобів з лободи.

В домашніх умовах з лободи готують наступне: Відвар для внутрішнього прийому: столова ложка подрібненого сухого листя заливається

холодною водою, далі суміш доводять до кипіння, варять протягом 5 хвилин. Потім півгодини наполягають, проціджують і, розбавивши водою до вихідного рівня, приймають три рази в день по третині склянки;

Настій для внутрішнього прийому: столову ложку подрібненого сухого листя заливають

склянкою окропу, настоюють протягом однієї години, проціджують і приймають так само, по третині склянки тричі на день;

Настій для полоскання ротової порожнини: п'ять столових ложок подрібнених сухих листя заливають

склянкою окропу, настоюють протягом однієї години, проціджують і полощуть ним горло, а також ротову порожнину при стоматиті і ангіні.