Марценковський І.А

24
«Аутизм, як медична проблема: Вимоги медико-технологічних документів Міністерства охорони здоров’я України зі стандартизації допомоги» Марценковський І.А. КИЇВ — ЛЬВІВ, ТЕРНОПІЛЬ, ІВАНО;ФРАНКІВСЬК 29 березня 2013 р. Міністерство охорони здоров'я України Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології «Аутизм в Україні – виклики та шляхи їх вирішення» Головний позаштатний дитячий психіатр МОЗ України

Upload: amaranta-nova

Post on 02-Jan-2016

51 views

Category:

Documents


1 download

DESCRIPTION

Марценковський І.А. Головний позаштатний дитячий психіатр МОЗ України. КИЇВ — ЛЬВІВ, ТЕРНОПІЛЬ, ІВАНО;ФРАНКІВСЬК 29 березня 2013 р. Міністерство охорони здоров'я України Наказ № 108 15.02.2010 м. Київ. - PowerPoint PPT Presentation

TRANSCRIPT

Page 1: Марценковський  І.А

«Аутизм, як медична проблема: Вимоги медико-технологічних документів Міністерства охорони здоров’я України зі

стандартизації допомоги»

Марценковський І.А.

КИЇВ — ЛЬВІВ, ТЕРНОПІЛЬ, ІВАНО;ФРАНКІВСЬК29 березня 2013 р.

Міністерство охорони здоров'я України Український НДІ соціальної і судової

психіатрії та наркології

«Аутизм в Україні – виклики та шляхи їх вирішення»

Головний позаштатний дитячий психіатр МОЗ України

Page 2: Марценковський  І.А

Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології України; ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології; Луганський медичний університет; Національна медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика.

Члени робочої групи: І.А. Марценковський;В.С. Підкоритов; C.Е. Казакова;Я.Б. Бікшаєва;В.Ю. Мартинюк

Установи-розробники:

Міністерство охорони здоров'я УкраїниНаказ № 108

15.02.2010м. Київ

Page 3: Марценковський  І.А

СКРИНІНГОВІ ПРОЦЕДУРИ

для встановлення загальних розладів

розвитку (розладів зі спектру

аутизму)

Page 4: Марценковський  І.А

Скринінгові процедури та формування груп цілеспрямованої профілактики

Первинний скринінг. Усі діти мають бути обстежені на предмет виключення затримок розвитку під час планових профілактичних оглядів дитини в 9, 18, 24 та 30 місяців.

Додатковий спеціальний скринінг на РСА має проводиться під час профілактичних оглядів в 24 або 30 місяців.

Додаткові обстеження мають проводитися, коли дитина відноситься до групи ризику по первазивним порушенням розвитку: народжена від літніх батьків, має сиблінга, що хворіє на аутизм, має низький гістаціонний вік або вагу при народженні, народилася після запліднення з використанням репродуктивних технологій.

Page 5: Марценковський  І.А

Скринінгові процедури та формування груп цілеспрямованої профілактики

Золотим стандартом для розвинених країн є порядок проведення скринінгу, розроблений Американською академією педіатрів (AAP) (Johnson CP, Mayers SM, 2007). Для українських фахівців матеріали доступні за адресою: http://pediatrics.aappublications.org/content/120/5/1183.full.pdf+html.

Модифікований список контрольних питань для діагностики аутизму у дітей раннього віку (Modified Checklist for Autism in Toddlers-M-CHAT) M-CHAT може бути доповнений M-CHAT інтерв'ю (M-CHAT Follow-Up Interview)(Robins DL, Fein D., Barton ML et al, 2001)

(https://www.m-chat.org/index.php)

Дитячий тест розладів спектру аутизму (Childhood Autism Spectrum Disorders Test - CAST), відомий, як Дитячий тест Синдрому Аспергера (Childhood Asperger Syndrome Test). CAST також доступний для некомерційного використання на вебсайті Дослідницького центру аутизму Кембріджського університету (Autism Research Centre of the University of Cambridge): http://www.autismresearchcentre.com/arc_tests.

Page 6: Марценковський  І.А

ДІАГНОСТИКА

загальних розладів розвитку (розладів зі спектру аутизму)

Page 7: Марценковський  І.А

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДІАГНОСТИКИ РОЗЛАДІВ ЗІ СПЕКТРУ АУТИЗМУ

o Наявні діагностичні інструментарії дозволяють діагностувати РСА з достатнім ступенем надійності в віці дитини з 12 - 18 місяців;

o До досягнення дитиною 3 річного віку доцільно формування специфічних груп ризику ти профілактики по РСА. Для синдрома Аспергера до специфічних груп ризику доцільно включати дітей в віці від 6 до 10 років.

Page 8: Марценковський  І.А

Порушення соціальної взаємодії

(що найменше 2 ознаки з 5)

Порушення комунікації

(що найменше 2 з 5 ознак)

Порушення поведінки

(що найменше 1 з 4 ознак)

Порушення поведінки

(що найменше 1 з 4 ознак)

Діагностичні критерії РСА за МКХ-10

Page 9: Марценковський  І.А

Розлади зі спектру аутизму (Клінічна класифікація)

Дитячий аутизм (синдром Канера) (F84.0);

Атиповий аутизм (F84.1);

Синдром Рета (F84.2);

Дезінтегративний розлад дитячого віку (F84.3);

Синдром Аспергера (F84.5); Гіперактивний розлад з розумовою відсталістю

та стереотипними рухами (F84.4);

Tidmarsh L, et al. Can J Psychiatry. 2003;48:517-525.;

DSM-IV TR. Washington, DC: American Psychiatric Association; 2000.

Page 10: Марценковський  І.А

Діагностичні інструментарії, що мають застосовуватися відповідно до вимог

клінічного протоколу

Стандартизовані методики діагностики, побудовані за принципом напівструктурованого інтерв‘ю: ADI-R, ADOS, CARS;

Визначення рівня когнітивного функціонування:PEP-R, тест Кетелла, тест Векслера (дитячий варіант), KBIT-2 Кауфмана;

Визначеня рівня розвитку рецептивної та експресивної мови;

Особливості клініки, оцінювання коморбідних розладів, шкільних навичок, нейро-психологічних дефіцитів.

Page 11: Марценковський  І.А

Вимоги до комплексного

терапевтичного втручання у

дітей з розладами зі спектру

аутизму

Вимоги до комплексного

терапевтичного втручання у

дітей з розладами зі спектру

аутизму

For training purposes only

Page 12: Марценковський  І.А

Комплексна допомога

The Autism Society. http://www.autism-society.org/site/PageServer.pagename=autismprofessionals. Accessed 04.28.04

Психіатр

Педіатр

Дитячий невролог

Психолог Логопед

Спеціальний педагог

Соціальний працівник

Батьки

For training purposes only

Page 13: Марценковський  І.А

Основні принципи терапії

Раннє втручання (безпосередньо після включення дитини в віці до до 3-х років до групи ризику або дитини старше 3-х років після встановлення розладу).

Обережне та врівноважене застосування медикаментозної терапії, еффективність якої доведена.

Активна участь родини на базі досягнення комплайнсу.

Застосування будь яких форм інтервенцій виключно в амбулаторних умовах

Page 14: Марценковський  І.А

Основні завдання терапії

Нав'язування дитині комунікації, зокрема полегшеної;

Усунення порушень перцепції; Розвиток дрібної і крупної моторики; Розвиток пізнавальних процесів; Стимулювання розвитку емоційної когніції та соціальної перцепції;

Формування навичок соціального функціонування.

Page 15: Марценковський  І.А

Стандартний обсяг медико-соціальних втручань

Тренінги сенсорної стимуляції та інтеграції; Спеціалізовані тренінги (розвитку загальної перцепції,

соціальної перцепції, емоційної когніції, розуміння мови, шкільних навичок);

Поведінкові тренінги з метою усунення небажаних форм поведінки, розвитку наслідувальної діяльності, формування навичок опрятності);

Тренінги дрібної, крупної моторики та зорово-рухової координації;

Тренінги соціального функціонування (розвитку елементарних навичок соціального функціонування - прийому їжі, дотримання особистої гігієни, спілкування з однолітками, використання побутових приладів, поведінки в класі і т. ін.).

Елементи методик альтернативної коммунікації. Логопедичні тренінги, спрямовані на розвиток

експресивної мови, усунення дизартрії.

Page 16: Марценковський  І.А

Вимоги до тривалості поведінкових тренінгів

Інтенсивність реабілітаційної роботи для однієї дитини в середньому повинна складати не менше 20 – 30 годин на тиждень, оптимальна інтенсивність – 40 – 50 годин. Саме у такому разі, за умови правильного підбору змісту реабілітаційної програми, ефективність інтервенцій буде найвищою і достатньою для повного втілення можливостей дитини до навчання і розвитку.

Page 17: Марценковський  І.А

Зміст реабілітаційної роботи (діти 2 – 5 років)

Реабілітаційна методика Цілі реабілітаційної роботи Сенсорна стимуляція та інтеграція

Поліпшення сприйняття дитиною сенсорної інформації;Зменшення кількості аутостимуляцій;Поліпшення здатності концентрувати увагу на відповідних подразниках;

Поведінкові методикиABAFBATEACCH

Корекція порушень поведінки;Засвоєння навичок охайності;Зменшення кількості агресивних і аутоагрессивних форм поведінки;Опрацювання елементів комунікації;Розвиток ігрових навичок/

Тренінги розвитку мови та комунікаціїБітова система розвитку рецептивної мови;Розвиток рецептивної мови за допомогою роботи з предметами;Введення елементів полегшеної комунікації;Робота з ярликами;Робота з піктограмами .

Розвиток розуміння мови;Стимуляція використання / встановлення експресивної мови :

– як засобу задоволення своїх потреб

– як засобу коментування дій

Page 18: Марценковський  І.А

Зміст реабілітаційної роботи (діти 6 – 8 років)

Реабілітаційна методика Цілі реабілітаційної роботи Сенсорна стимуляція та інтеграція

Поліпшення сприйняття дитиною сенсорної інформації;Зменшення кількості аутостимуляцій;Поліпшення здатності концентрувати увагу на відповідних подразниках;

Поведінкові методикиABAFBATEACCH

Зменшення кількості агресивних і аутоагресивних форм поведінки;Напрацювання елементів комунікаційних навичок;Розвиток ігрових навичок; Створення мотивацій II рівня.

Тренінги мови та комунікаціїБітова система розвитку рецептивної мови;Розвиток рецептивної мови за допомогою роботи з предметами;Введення елементів полегшеної комунікації;Робота з ярликами;Робота з піктограмами .

Поліпшення здатності використання експресивної мови:– розширення активного словникового запасу, правильна побудова речень; – розвиток/встановлення навичок комунікації у парі.

Page 19: Марценковський  І.А

Зміст реабілітаційної роботи (діти 9 – 14 років)

Реабілітаційна методика Цілі реабілітаційної роботи Сенсорна стимуляція та інтеграція

Поліпшення здатності концентрації

уваги на відповідних подразниках Поведінкові методикиABAFBATEACCH

Зменшення кількості агресивних і аутоагресивних форм поведінки;Розвиток ігрових навичок;Створення мотивації II рівня.

Тренінги мови та комунікаціїТренінги комунікації у групі;Використання полегшеної комунікації, ярликів і піктограм як альтернативного методу комунікації.

Поліпшення можливості використання експресивної мови:– правильна побудова речень;– формування діалогової мови.Розвиток/встановлення навичок комунікації за допомогою методик полегшеної комунікації

Page 20: Марценковський  І.А

Зміст реабілітаційної роботи (діти 15 – 18 років)

Реабілітаційна методика Цілі реабілітаційної роботи Поведінкові методикиABAFBATEACCH

Зменшення кількості агресивних і аутоагресивних форм поведінки;Створення мотивації II рівня

Тренінги мови і комунікаціїТренінги комунікації у групВикористання полегшеної комунікації, ярликів, піктог- рам, як альтернативного методу комунікації

Покращання можливості використання експресивної мови: – розвиток діалогової мови– формування можливостей розповіді, переказуВикористання і удосконалення навичок комунікації за допомогою методик полегшеної комунікації

Тренінги соціального функціонування

Засвоєння складних навичок соціального функціонування

Page 21: Марценковський  І.А

Цілі медикаментозного лікування(Практичні параметри лікування та оцінки аутизму та РСА у дітей, підлітків та

дорослих, Американська Академія дитячої та підліткової психіатрії)

Усунення психопатологічних симптомів аутизму;

Усунення поведінкових порушень (агресія, самоушкодження);

Підвищення ефективності психосоціальних інтервенцій;

Поліпшення якості життя дитини та родини

Page 22: Марценковський  І.А

Коморбідні розлади

Депресія; Тривожно-фобічні та обсесивно-

компульсивні розлади; Біполярний розлад; РДУГ; Розумова відсталість (75%); Епілепсії (в 25% випадків розвиваються

судоми, найчастіше в віці до 3 років та підлітковому віці).

Page 23: Марценковський  І.А

Поведінкові проблеми при аутизмі

Повторювальна поведінка, агресія, самоушкодження, напади гніву

Ранній початок лікуання викликає редукцію симптомів в 80 до 90 % випадків Поведінкові проблеми

0%

20%

40%

60%

80% 76%59%

14% 11%

Напади гнівуАгресіяПовторювальна поведінкаСамоушкодження

Horner RH, et al. J Autism Dev Disord 2002; 32(5): 423-46.

Від

сот о

к п

ац

ієнті

в

Page 24: Марценковський  І.А

Медикаментозна терапия при РСА: можливості обмежені

При руйнівній, агресивній, аутоагресивній поведінці, коморбідній гіпоманії - атипові антипсихотики ( рисперидон, арипіпразол). Офіційна реєстрація показання «аутизм у дітей з 6 років» лише у розчину Рисполепта);

При порушеннях активності та уваги, гіперкінетичній симптоматиці - психостимулянти (метилфенідат (Концерта), атомоксетин (Страттера). Альфа агоністи (Капвей, Інтюнів) не зареєстровані в Україні;

При коморбидній епілепсії – протисудомні препарати (солі вальпроєвої кислоти, ламотригин, левітерацетам, топірамат). Найбільш обгрунтованим є застосування ламотригину, левітерацетаму, солей вальпроєвої кислоти;

При коморбидних обсесіях і депрессії – інгібітори зворотнього захоплення серотоніну. Найбілш обгрунтованим є застосування флюоксетину та сертраліну);

Блокатори NMDA-рецепторів. Мемантін має перспективи на реєстрацію FDA.