Мета:Pозкрити причини ускладненого процесу відновлення радянської влади та відбудови народного господарства

возз'єднаних районів західноукраїнських областей, закріпити

поняття "радянізації" її негативні та позитивні сторони.

Чому процес "радянізації" викликав ріст незадоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби проти цього процесу?

• Відновлення радянської влади в західних областях України:– формування органів місцевої влади.

•  – колективізація західноукраїнського села.

•  – відбудова народного господарства та індустріалізація на

західноукраїнських землях.•  • Доля Української греко-католицької церкви.•  • Операція "Вісла".•  • Боротьба ОУН-УПА. Р. Шухевич (Тарас Чупринка)

• Bідновлення органів радянської влади здійснювалась шляхом направлення з східних районів України у західні області великої кількості робітників партійно-комсомольського та державного апарату. Працівників правоохоронних органів, державної безпеки, культури і освіти. Майже всі ключеві пости в цих областях займали вихідці з інших регіонів країни. У 1946 році з І6І29 номенклатурних посад в західних областях України місцеві жителі займали всього І2 % (2097 чол.).

• Процес колективізації на західноукраїнських землях відновився з приходом червоної армії і він здійснювався по відомому вам сценарію кінця 20 - початку ЗО років, тобто методом примусу (І945 р - було всього 145 колгоспів, в реден2 1950-7200, або 93 % селянських господарств були залучені до колгоспів. Під час цього процесу тисячі людей були депортовані у східні райони СРСР. Насильницька колективізація, а антинародна податкова політика, командні методи хлібозаготівель викликали невдоволення селян і створили додаткову соціальну базу для погіршення боротьби УПА та підпільної діяльності ОУН.

Положення загострилось і тим, що проводячи боротьбу з ОУН-УПА, органи державної безпеки Радянського Союзу вживали репресивні заходи щодо місцевого населення. У 1948 році було депортовано біля 500 тис. західних українців до Сибіру, в Північні райони Росії.

• Всім нам відомо, яку роль у житті західних українців займала церква. У 1946 році У Львові на Церковному соборі був винесений вердикт про ліквідацію Брестської Унії і повному розриву з Ватиканом. Це рішення викликала обурення у мирян греко-католицької церкви. Яка вимушена була піти у підпілля.Цей крок гоніння греко-католиків зміцнив наміри ОУН-УПА продовжувати збройну боротьбу з "Совєтами" Армія УПА нараховувала до 100 тис. бійців. Керівником збройної боротьби на українських землях був видатний діяч українського національного руху Роман Шухевич.

Це була етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок — 29 березня) під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

Прізвисько Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Т Туча, Степан, Щука, Дзвін Народився 30 червня 1907

Львів Помер 5 березня1950 Білогорща Роки життя 1907-1950 Країна Україна Шухевич Р.Й. Звання командир УПА

Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 1907 року При хрещенні отримав друге ім'я Тарас. Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич (дівоче прізвище Стоцька). Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом ХІХ століття сприяли українському національному відродженню

У 1925 Роман Шухевич вступив у ряди Української Військової Організації. Крайова Команда УВО доручила йому виконати замах на польського шкільного куратора у Львові Станіслава Собінського, який проводив жорстоку антиукраїнську політику в галузі шкільництва. 19 жовтня 1926 дев'ятнадцятирічний Шухевич разом із Богданом Підгайним блискуче виконав поставлене завдання.2 лютого1929 у Відні була створена Організація Українських Націоналістів. У 1930—1934 рр. Шухевича (псевдо «Дзвін») було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН. У 1930 він був одним із керівників масових актів непокори — Саботажної акції, що охопила цілу Галичину. Польський уряд у паніці застосував тотальну пацифікацію, що посилило революціонізацію українського селянства та сприяло поширенню ідей українського націоналізму

• У червні193 р. у зв'язку з убивством Пєрацького поліція провела масові арешти серед членів ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича і згодом, 6 — 7липня, заслано до концентраційного табору у Березі Картузькій без достатніх доказів вини. Цей табір славився нелюдськими умовами життя в'язнів. Постійне знущання над арештованими, фізичне й моральне, стало системою і доведене було до тупого садизму. Кожен із них отримував власний номер, який мав носити великий на плечах, а малий — на лівому плечі

• Романа Шухевича було засуджено на три роки ув'язнення з урахуванням слідчого арешту. На підставі проголошеної у 1935 р. урядової амністії він вийшов на волю 27 січня 1937 р., пробувши півроку у концтаборі та два роки у тюрмі.

• У жовтні 1938 р. на Закарпатті постала незалежна Карпатськоукраїнська держава. Роман Шухевич організував фінансову допомогу для уряду Карпатської України, висилає членів ОУН для діяльності в Карпатській Січі.

• Весною 1941 року Провід ОУН домовився з німецьким командуванням про вишкіл військову частину Дружини Українських Націоналістів, які мали воювати на території України проти більшовицьких окупантів за відновлення державності. Р. Шухевич погодився очолити ДУН з розрахунком, що у майбутньому Легіон зможе стати базою для формування української армії. У квітні 1941 р. він налічував 330 чоловік і поділявся на 3 сотні.

• З січня 1943р. в житті Романа Шухевича почався новий етап діяльності як Провідника й Командира національно-визвольної боротьби проти німецьких і російських окупантів. Після втечі з-під німецької варти він зв'язався з Проводом ОУН та приєднався до боротьби, очоливши військову референтуру У травні став членом Бюро Проводу ОУН, згодом — Головою, а у серпні 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН був обраний Головою Бюро Проводу ОУН і призначений Головним командиром УПА.

• Під час німецької окупації України Роман Шухевич переховувався переважно по лісах, а від серпня 1944 р. з приходом радянської влади — по селах. Спочатку Провідник мешкав в Улашківцях біля Чорткова, а восени та взимку 1944  — 1945 рр. — в Бережанському та Козівському районах Тернопільщини У с. Августівці він перебував з осені 1944 до весни 1945 р. Улітку 1945 р. Головний командир УПА мав криївку в с. Рай.

• Черговим місцем постою було с. Пуків на Рогатинщині, де Шухевич перезимував із 1945-го на 1946 р. Від жовтня 1946 р. до 21 вересня 1947 р. Р. Шухевич мешкав у с. Княгиничі Рогатинського району. Звідси місце постою було перенесено у Комарнянський район на Львівщині у с. Грімне. Ця криївка проіснувала до осені 1947 р.

• Зиму 1947 — 1948 р. Р. Шухевич провів у Львові, в будинку на вул. Кривій. Від весни 1948 р. до загибелі Головний командир УПА перебував у с. Білогорща

Присвячена Романові Шухевичу, на стіні польської середньої школи у Львові

• В умовах жорсткої боротьби, яка охопила в основному сільські райони, здійснювалась модернізація промисловості західних областей України Звертає вчитель увагу учнів на:значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР темпи промислового розвитку суттєві якісні зміни у традиційних галузях західноукраїнських земель, появу нових галузей та відкриття значних родовищ корисних копалин (нові родовища нафти, газові родовища, родовище сірки, вугілля). Зміни в економіці краю вимагали більшої кількості освічених людей. Тому велика увага приділялась розвитку освіти (у 1950/51 навчальному році в школах Західних областей працювало близька 60 тис вчителів, кількість вузів зросла до 25. Однак зростання освітянського рівня супроводжувалося активною русифікацією.

•Чому процес "радянізації" викликав ріст незадоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби проти цього процесу?•Як ви оцінюєте діяльність ОУН-УПА в цей час?