56ISSN 2075-1222. Рідний край. 2011. №2 (25)

Дебют

* * *Цей парк холодний зовсім постарів.Тут стало так незатишно і сумно…Він вже не пахне світлом теплих днів.Тут мертва тиша. Тут уже не шумно.А люди – як фігури воскові!Сидять. Сидять собі без справи.І, знаєте, так холодно мені!І, знаєте, це вcе так ранить…Я хочу осінь! Теплу і живу!Коли навколо золото сіяє!Усім я серцем клени полюблю!Про осінь цю ніхто іще не знає…Тут буде листя чарівних тонів!Тут буде сонце! Щире, золотаве.Тут буде все у мареві сплетінь!Тут буде все в мереживі яскравім!Тут буде все. Тут будем я і ти.Життя тут буде справжнє, обіцяю!Ласкава осене! Я так тебе чекаю!Росту поволі. Ти ж – колись – прийди!

* * *Ви знаєте, я так люблю дощі…Холодні й сірі, теплі і гарячі.І так тихенько там… в моїй душі…Коли дивлюсь на те, як небо плаче…

Тоді неначе соромно мені…Сидіти десь… на тому підвіконні…Але дрібниці, я – люблю дощі!Гарячі й теплі, сірі і холодні.

З дощем, буває, довго говорю…Ви знаєте, усе він розуміє!Із серця біль йому ввесь переллю,Бо тільки дощ так солодко зігріє…

Ви знаєте, я так люблю дощі…Можливо, зараз це уже не модно…Гарячі й теплі, сірі і холодні…Ви знаєте, я так люблю дощі!

* * *Ранковий ранок. Синя неба синь.Яскравий промінь ясного світанку.Гарячий дощ. Тінява тіні тінь.Приємний сон. Ранковий ранок ранку.

* * *Тихо-тихо в моїй кімнаті…Вранці місто ще міцно спить…Золотим, паперовим лататтямЗа вікном листопад шелестить.Наче спалений жовтий аркуш,Покружля, відірвавшись, лист.В килим осені, в килим жалюЗаховсь моїх мислей зміст…Закриває тепер вже літоБраму юності на замок.Тремтячи, нерішуче, невмілоОпадає останній листок…

* * * Зима. І сніг. І лід. І холод.Прозорий дим. Гарячий чай.Туман. І дощ. І іній знову.І знову сніг. І сонце. Рай.

Весна. Потік. І тепле світло.І цвіт дерев. І спів птахів.І ліс, що сонцем весь залитий.Метелик. Дзвін трави лугів.

Блакитне, синє небо літа.Буяння фарб. Спекотні дні.

Анастасія ЧЕРКАСьКА –. учениця. 8. класу. Полтавської.спеціалізованої. школи. №. 29. з. поглибленим. вивченням. ан-

глійської.мови..Народилася.8.квітня.1998.року.в.місті.Полтаві,.перші.проби.пера.здійснила.в.шість.років,.і.з.тих.пір.полюбила.цю.справу.назавжди..Пише.всюди.–.на.вулиці,.вдома,.в.автобусі,.вночі.під.ковдрою.та.навіть.на.уроках..Найбільше.надихають.її. сім’я,. друзі,. природа. рідного. краю,. шкільне. життя.. Захоп-люється.вивченням.англійської.мови,.поезією,.мріє.навчитися.добре.грати.на.гітарі.та.відвідати.Лондон..Любить.читати,.особливо. твори. О’Генрі. та. Павла. Глазового.. Має. звання. най-кращого.читача.Полтави.(2011).

Пропонуємо.добірку.текстів.Анастасії.з.її.першої.(поки.що.рукописної).книжки.поезій,.упорядкованої.та.підготовленої.до.видання..Хай.цей.дебют.стане.для.талановитої.авторки.стиму-лом.для.нових.натхненних.сходжень.до.вершин.художнього.слова.

57ISSN 2075-1222. Рідний край. 2011. №2 (25)

Дебют

Легеньке плаття, в смужку зшите.Безмежжя барв. Солодкі сни.

Високий тиск. Магнітні бурі.І справжні теж… Буяє льон. Карпати. Синє Чорне море.Світанок-сон. Рожеве тло.

Дощі. Самотні тротуари.Туман. І грім. І – знов дощі.Холодне небо. Сірі хмари.Мокрющий ліс. Густі кущі.

Мрячить. Вже дощ. Вже град. Вже злива.І тиша. Потім листопад.Така вже доля вередлива.Веселка. Дощ. Веселка. Град.

Зима. І сніг. І лід. І холод.Прозорий дим. Гарячий чай.Туман. І дощ. І іній знову.І знову сніг. І сонце. Рай.

ЛЕТИ НА ВОЛЮ, ПТАШКО!

Лети на волю, пташко,Лети у ліс, співай.Тобі у клітці тяжко –Лети під небокрай.Лети туди, де сонце,Лети туди, де гай,Привіт тим, хто у небі,Від нас передавай.Лети на волю, пташко,Лети в широкий світ.Тебе лиш там зігрієКвітучий сонця цвіт.Лети, співай на волі,Лети, бо там твій рай.Лети на волю, пташко,Шукай красу, шукай!

ЯКА КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ?

(за.твором.В..Близнеця.“Звук.павутинки”)

Бува на світі дві краси –Душевна й та, що видна,Звичайно, що тепер в життіПотрібні нам обидві.А втім – зів’яне вид і лик,Чарівність – перебуде…Краса душі, краса сердець –Важливіш завжди й всюди.Дитяча думка, сміх, печаль,Такі тремкі, чуттєві,Потрібні більше, ніж краса,Та, що прийде миттєво.

Якби побільше в нас булоТаких дітей, як Льонька,Чи, може, дівчинка з веслом –Його уяви донька!Адам – душевний чоловік,Хоча він і не красень.І кожен з нас – не ідеал,Проте душею ясен.Важливо в серці мати щем,Важливо душу мати!Усмішку під смутним дощемПотрібно цінувати.Герой наш, Ленд, сприймає світНезвичним та яскравим.І сам, мабуть, не зрозумів,Де дійсне, де уявне…І ми – з дитячого вікна –Ввесь світ прозріти можемо.Життя розхитує човна,Душа ж – непереможна!

НІЧ НА МОРІ

.......“Садку…”.Т..Г..Шевченка

Горить, палаєПолум’я зірок.Кругленький місяцьІз-за хмари виглядає.І під ногамиСиплеться пісок.Сорочку темнуНебо одягає.Блакитні хвиліГрають у “квача”,Наздоганяють швидкоОдна одну.На хвилях відблиск,Схожий на м’яча,Стриба тихенькоПо воді холодній…

ФОНАРИ

В парке нет ни души… В зимнем паркеОдиноко горят фонари…Светом искренним, светом яркимОт заката до ранней зари…

Вас никто, фонари, не расспросит.Не расскажет, что было, что есть…Только изредка в зимнюю проседьМожет кто-то на лавку присесть.

Вы под холодом, стужей и снегомОбречены стоять допоздна.

58ISSN 2075-1222. Рідний край. 2011. №2 (25)

В зимнем парке, в холодном паркеВас спасет лишь одна весна…

Каждый день, каждый час, минуту,И опять, и опять, и опять…Тихим вечером в парк неуютныйЯ приду с вами хоть помолчать…

* * *Среди густого, солнечного лесаПод нежно-белым снегом февраля,Как будто спрятавшись от странного

прогресса,Стоит он, еле-еле шевелясь.Ведь он сумел! Сквозь землю, снег пробился!(Цвести не каждый сможет в феврале.)Ах, как хотелось поскорее очутитьсяНа этой дивной, сказочной земле!Теперь он гордо смотрит на рассветы,Теперь свобода в нем кипит, как кровь.Теперь от облаков, от неба, светаОн просто счастлив. Счастлив вновь и вновь.Он в инеи серебряных узоров,Он в капельках холодного дождя.Стоит, сияя, – согревает взоры,Привет весны, сигнал календаря…

* * *В садах вишневых цвет уже опал.Теперь все пахнет нежно, снежно-бело.В садах как будто наступил декабрь,Засыпал землю чистым-чистым снегом.И под деревьями, прокравшись спешно,

Взмахнешь рукою – дождь из лепестков:Осядет медленно, так трепетно и нежно,Повеет ароматом теплых снов…В саду теперь мужчина в старой шляпе,С метлой придя, смахнет мой милый снег.Мой майский снег, ах, что ты с нами сделал…Мой майский снег. Вишневый теплый мех…

ВЕСНА

Зазвенел ручеек Звонко,Задрожали снега Вдруг,Закурлыкал журавль Громко –И очнулись сады От вьюг.Капли рос на оживших Травах.Шелестит под ногами Спорыш.И, забыв о высоких Нравах,Что, березка, одна Стоишь?Накрываясь зеленым Шарфом,Свежей веткою машет Сосна.А на землю широким ШагомПриспевает девица-весна – Весна!

Дебют

[тут має бути назва]: антологія сучасної літератури. – Кременчук, 2011. – 158 с.

Дебютна збірка літературно-мистецької групи “Творчий Кременчук” об’єднала тексти двадцяти молодих авторів – поетів і прозаїків. Це Катя Чуранова, Ірина Ярошенко, Павло Жидков, Богдан Чебанов, Тетяна Красельникова, Роман Бублик, Олеся Міфтахова (Панченко), Соня Пітерс, Богдан Духевич, Ірина Ануріна, Олена Маляренко, Світлана Чергенець, Юлія Суперека, Андрій Ткаченко, Валерія Кірєєва, Олександр Ємець, Майя Солнцева, Сашко Ткаченко, Ксенія Хорошеніна, Вікторія Леміжанська. У книзі збережено особливості авторського письма. Ілюстрації зробив Сергій Брильов.

Збірка репрезентує різнобарвні, потужні й монолітні літературні пагіння краю, переконує в невичерпності мистецьких джерел Кременчуччини.

Буде цікавою для молодіжної аудиторії та широких читацьких кіл шанувальників сучасного письменства.

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИДАННЯ