«Так починалася «Дорога смерті» до Бабиного Яру»

Запорізька ЗОШ № 38

Бабин Яр та Сирецький концтабір. Маршрути руху та місця розстрілів. 1941 – 1943

Глубочинською вулицею (зліва) йшла основна маса євреїв з Подолу, вулицею Артема (у центрі) – з центру міста, з проспекту Героїв

Стратосфери (справа, сучасна вул. Чорновола) виходили євреї зі сторони вокзалу

Далі їх шлях проходив вздовж заводу ім. Артема

Те саме перехрестя вул. Мельникова і Дегтяревськой, яке було вказане у наказі. Відразу за ним - сучасна станція метро

"Лукьянівська"

"Будинок з ірисами" (1911 р.). З 1921 по 1934 рр. тут розташовувався дитячий будинок, потім - різні радянські держустанови

Будівля фельдшерсько-акушерської школи, збудована у 1907 році. Зараз тут знаходиться медичний коледж

Маєток генерала Пишенкова і сучасна багатоповерхівка. Два верхні поверхи маєтка були добудовані за радянських часів

Далі дорога до Бабиного Яру йде вулицею Мельникова

Побудований перед війною будинок для співробітників НКВС на перехресті вул. Мельникова і вул. Якира Іона Еммануїловича

(командувача Українським (Київським) військовим округом в 1925-1937 рр.)

"Зимові квартири" 131-го піхотного Тираспільського полку РІА

Маєтки по вулиці Мельникова №28 і №30

Колишня 7-а земської лікарні при Шостій чоловічій гімназії

Будівля побудована в 1901-1902 рр. як Олексіївський притулок для дітей військових, що діяв до кінця Першої світової війни

Будинок на перехресті вул. Пугачова і вул. Мельникова (№ 32) побудований перед війною для командного складу Дніпровської

військової флотилії

Перехрестя Мельника і вул. Дорогожицькой (у 1941 - вул. Табірна). Тут стояла перша дротяна загорожа, за яку людей пускали вже

організованими групами. А звідти виїжджали лише порожні підводи (що підвозили багатих євреїв) і вантажівки забиті особистими речами

Вулиця Мельникова в 1941 році, справа - вхід на єврейське

кладовище, вдалині - будівля кладовищенської контори

Так це місце виглядає зараз, на місці єврейського кладовища - телецентр

Приблизно те саме місце, де був вхід на єврейське кладовище

У 1941 році, тут були гаражі і ангари танкового господарства, куди зігнали сотні людей в ніч з 29 на 30 вересня, яких не встигли

розстріляти в перший день

Нове Військове кладовище на розі Мельникова і вул. Кагатною (зараз - вул. Сім'ї Хохлових), тут євреїв повертали наліво

Тут на вулиці Кагатною між гаражами танкового господарства і новим Військовим кладовищем, була організована імпровізована

канцелярія, де у євреїв відбирали паспорти, цінності, ручну поклажу і наказували знімати верхній одяг

Це ж місце в 1941 році

Далі євреїв відправляли направо на вул. Табірну по дорозі між православним і Військовим кладовищем. Тут, на перехресті

Кагатною і Табірною за оточенням стояли місцеві жителі, які спостерігали за тим, що відбувається. Часто комусь із євреїв

вдавалося перекинути за оточення дитину, яку миттєво ховали в натовпі

По вулиці Табірній євреїв сотнями гнали далі прямо до Бабіного Яру, між православним та старим і новим військовими

кладовищами (на місці старого Військового кладовища зараз стоить телевежа)

Паркан православного кладовища, до Бабиного Яру останні півтори сотні метрів

Перехрестя сучасних вулиць Дорожицькой і Оранжерейною, тут між огорожею кладовища і одним з урвищ Бабиного Яру був останній контрольно-перепускний пункт, де всіх євреїв роздягали догола і

гнали розстрілювати на північ (у бік сучасної станції метро "Дорогожицька") в різні урвища, що простягнулися на сотні метрів

Бабиного Яру...

Пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної, з символічним зображенням концтабору та написами

«Пам'ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять» зроблено у вигляді латинської літери

«u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери»)

Пам’ятний знак розстріляним в Бабиному Яру циганам

 Пам'ятник підпільниці, Герою України Тетяні Маркус  на розі вулиць Дорогожицької та Олени Теліги

 Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими

нацистами у Бабиному Яру

Пам'ятник розстріляним у Бабиному яру дітям. Відкритий 30 вересня 2001 р. біля виходу зі станції метро «Дорогожичі»

Дерев'яний хрест у пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН, встановлений 21 лютого 1992 р., у 50-ту річницю

розстрілу Олени Теліги та її соратників

«Дорога смерті», до 1940-х років це була територія єврейського кладовища

Пам'ятник розстріляним євреям у вигляді менори, встановлений 29 вересня 1991 р., у 50-ту річницю першого

масового розстрілу євреїв

Якщо від знаку "Мінора" повернути наліво у бік вул. Теліги, то з лівого боку в одному з наполовину засипаних урвищ Бабиного Яру можна побачити недобудований ще з 1980-х років спорткомплекс.

За деякими версіями, саме в цьому урвищі проходилі масові розстріли 29 і 30 вересня 1941 року

Якщо ж від "Менори" піти в протилежний від вул. Теліги бік, то недалеко від огорожі телецентру можна побачити невелику

ділянку єврейського кладовища, що збереглося

Хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 р. архімандрита Олександра (Вишнякова)

та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам

Три могильних насипи над урвищем з чорними металевими хрестами, встановленими невідомим автором. На одному з

хрестів напис: «И на этом месте убивали людей в 1941. Господи упокой их души»

Відразу за хрестами є пісчаний спуск в справжній Бабин Яр

Бабин Яр вже повністю заріс деревами

Джерело: http://reibert.livejournal.com/52115.html