Мета: ознайомити учнів з історією рідного міста, зокрема на початку ХХ століття; прищеплювати дітям інтерес до вивчення історії України; допомогти сформулювати уявлення про вигляд та діяльність міста Рава-Руська більше, ніж 100 років тому, виховувати патріотизм, любов до рідного краю.

Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV столітті. Белзський і мазовецький князь Владислав у 1455 році назвав ім'ям свого мазовецького володіння невеликий населений пункт на річці Рата, з додатком слова «Руська» для відмінності від Рави-Мазовецької, нині розташованої на території Польщі. Рава-Руська набула більшого значення в XVII сторіччі. Цьому сприяло те, що через неї проходив торговельний шлях зі сходу на захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в 1622 році місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків.

У ході російсько-польської війни (1654-1667) Рава- Руська була взята військом воєводи Петра Потьомкіна в 1655 році. У 1698 році тут відбувалася зустріч російського царя Петра І, який повертався з Відня, і польського короля Августа ІІ, який йшов на чолі війська проти турецького султана. 3 серпня 1698 року монархи домовились про спільні дії проти шведів. У 1704 році в Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл XII з королем Речі Посполитої Станіславом Лещинським. Королі погодили свої плани у боротьбі проти російського царя Петра I. У 1716 році відбувалися переговори між Лещинським та Августом ІІ.

Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігалося в зв'язку з будівництвом у 1887 році залізничних колій Сокаль - Ярослав та Львів - Белзец. Рава-Руська стала залізничним вузлом і типовим невеликим містечком з дрібним приватним виробництвом і торгівлею. У місті діяли лише невеликі підприємства: тартак з 32 робітниками, шпалозавод, свічкова фабрика, цегельний завод. У той час не було ні каналізації, ні водопроводу, ні одного культурно-освітнього закладу, разом з тим був костел, церква, два монастирі, синагога, 16 каплиць і 14 корчм.

Згідно перепису населення 1921 року в Раві-Руській налічувалось 2141 житлових і 30 пристосованих до життя будинків, в яких проживало 15208 чоловік, в тому числі 7938 жінок. За даними 1924 року в місті було житлових будинків 1024 та 14 пристосованих для житла, а населення становило 8970 чоловік. За переписом 1931 року населення міста становило вже 11049 чоловік.

За часів панської Польщі українських дітей ополячували. В той час житель міста і мріяти не міг про одержання середньої чи вищої освіти. До 1939 року, наприклад, річна оплата за навчання в державних гімназіях та ліцеях становила 200 злотих, в університеті – 300 злотих, а в приватних вищих школах – 500 і більше злотих.

На час правління Польщі матеріальні умови працівників залежали від лихваря і власника лавки, які диктували свої умови в торгівлі, самі створювали систему цін. Наприклад, в той час один літр гасу коштував 50 грошів, коробка сірників – 10 грошів, кілограм солі – 20 грошів, кілограм цукру – понад один злотий, пуд хліба – 1,8 злотих, кілограм масла – 80 грошів, 10 яєць – 10 грошів. Ціни товарів у містах, порівняно з сільськими цінами, були в 3 – 4 рази вищими. Наприклад, в 1918 у Львові 100 кілограмів пшениці коштували 40 крон, жита – 35 – 40 крон, тоді, як чоботи коштували 300 – 400 крон. А згадаймо, що працівники в той час отримували в середньому 120 злотих на рік.

Отже, Рава-Руська – це стародавнє прикордонне українське місто, колишній повітовий центр, нині місто районного підпорядкування, центр міської Ради, розташоване понад річкою Ратою (басейн Західного Бугу) за 36 кілометрів від районного центру – м. Жовкви. Рава-Руська знаходиться у вигідному географічному положенні за 62 кілометри від обласного центру – м. Львова, який має великий вплив на економічне і культурне життя міста. Віддаленість міста від столиці України – Києва – 662 кілометри.