Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ Т.А.

Кунцеве - 2009

2

Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ Т.А.

ЦИКЛ УРОКІВ ПО ТЕМІ:

«ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

Кунцеве - 2008

3

Білоцерківець Тетяна Анатоліївна, учитель історії та географії Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області, старший вчитель.

Рецензент: Дев’ятко Наталія Олександрівна, методист відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації.

В даній роботі представлено цикл уроків з теми «Виникнення і розвиток Київської Русі». Уроки розроблено згідно з чинною навчальною програмою з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів. Робота містить методичні розробки уроків з використанням інтерактивних методів вивчення історії. Особлива увагу звертається на врахування особистісних якостей учня під час навчально-виховного процесу.

Дана робота може бути використана учителями історії, які працюють у 7 класах загальноосвітніх шкіл.

4

Тема 1.Виникнення та розквіт Київської Русі

Урок №1Тема. Слов’яни під час Великого переселення народів.

Племінні союзи східних слов’ян VIII – IX ст. на території України.

Мета. Ознайомити учнів з мовою та характером викладання матеріалу в “Повісті минулих літ”, вчити працювати з історичними джерелами, проводити власні дослідження. Сформувати знання про райони розселення східних слов’ян, основні види господарської діяльності, передумови виникнення держави у східних слов’ян, а також про заснування Києва. Розвивати вміння здобувати потрібну інформацію з письмових джерел та використовувати її. Виховувати взаємну відповідальність, гуманний стиль відносин у групах, вміння спілкуватися. Забезпечити самореалізацію учнів на уроці.

Тип уроку: інтерактивний урок з використанням мультимедійних технологій і учнівських досліджень.

Обладнання: “Повість минулих літ”, контурні карти, підручник Ю. Свідерського «Історія України 7 клас», настінна карта «Східнослов’янські племена», комп’ютер.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:набудуть вміння роботи з історичними джерелами;навчаться проводити власні дослідження на основі документів;здобудуть навички самостійної роботи з контурною картою;навчаться визначати роль особистості в історії;вдосконалять вміння проводити історичні паралелі, аналогії.

Організація уроку. Учні розподіляються на творчі групи (кількість груп залежить від кількості дітей в класі). Групам роздаються документи – витяги з “Повісті минулих літ” і відповідні завдання.

Учнівське дослідження й аналіз документів триває 20 хв., решту часу вчитель використовує для того, щоб учні поділилися з

5

однокласниками результатами свого дослідження, а потім на основі їхніх висновків підводяться підсумки всього уроку.Етапи уроку. I. Прабатьківщина слов’ян.1. Давні писемні джерела повідомляють про слов’ян як про «велике плем’я» (народ), що займає значну територію Східної та Центральної Європи між Дніпром та Віслою, від степів Причорномор’я до узбережжя Балтійського моря.

6

2. Велике переселення слов’ян. Велике переселення слов’ян – складова Великого переселення народів, умовна назва розселення слов’ян у IV – VII ст. н.е. із межиріччя Дніпра й Дністра по Європі.«Окремі народи й окремі племена пересовувались і рухались: зі сходу на захід, з заходу на південь або на схід, сармати, бастарни, траки і т. д., але основний масив лишався в цей період сталим, зазнаючи... соціальних і господарських змін... (Віктор Петров — український історик та археолог, літературознавець, 1894-1969).

Основні напрямки розселення слов’ян

Подунав’я, Балканський півострівVI – VII ст.

Вільні після переселення германців землі, у межах р.Лаби (гори Татри, Судети, узбережжя Балтійського моря)

Лівий берег Дніпра, межиріччя Прип’яті та Західної Двіни, басейн верхньої Оки VIII – IX ст.

7

В результаті розселення сформувалися племена східних, західних та південних слов’ян, на основі яких пізніше виникли численні слов’янські народи.

II. Етнічні і державотворчі процеси в період утворення Київської Русі.Назвати держави, з якими ми ознайомились в процесі вивчення історії середніх віків (мал. 1):

Виділити з них імперії (мал. 2)

8

Визначити, з якою державою ми будемо знайомитися в процесі вивчення теми (мал. 3):

Постановка проблемного питання (мал. 4) Питання вирішується на протязі декількох наступних уроків.

9

Даємо визначення «держава» (мал. 5)

Визначаємо причини утворення держави у слов’ян (мал. 6)

10

Чому саме Київ став центром об’єднання східнослов’янських племен?(мал. 7)

11

Отже, східнослов’янські племена VII – VIII ст. починають утворювати власну державу. Процес поступового об’єднання східнослов’янських племен відображений в літописних джерелах, зокрема «Повісті минулих літ» літописця Нестора.

III. Учнівські дослідження в групах.Завдання для групи І. (Група досліджує розселення слов’янських племен).1. Уважно прочитайте документ і схему підручника ст.20 (Історія

України під ред. Ю.Ю.Свідерського). Зверніть увагу на географічні назви й назви племен.

2. Візьміть контурну карту. Зазначте літописні назви річок і морів, а в дужках сучасні.

3. Синьою пастою позначте назви всіх племен слов’ян, крім тих, що заселяли сучасну Україну.

4. Червоною пастою занесіть на карту назви слов’янських племен, що заселяли сучасну Україну.

5. Позначте напрямки, звідки, згідно літопису, прийшли слов’янські племена.

6. Штриховою смужкою позначте на карті шлях “із варяг у греки”.7. Зазначте на карті умовні позначки.

Завдання для групи ІІ. (Група досліджує роль полянського племені у становленні Київської Русі).1. Пригадайте, як створювалися держави у різних народів і

порівняйте з тим, про що говорить літопис. Визначте основні віхи створення Київської держави.

2. Яку роль у цьому процесі відіграло плем’я полян?3. Якщо проводити аналогії із західноєвропейськими народами,

який вигляд, на вашу думку, могла б мати схема правління Київської держави?

Завдання для групи III. (група досліджує легенду про заснування Києва.1. Що вам відомо про першого князя Київської держави, його політику? Чим ви можете пояснити наявність двох свідчень про Кия – як князя і як перевізника на Дніпрі?2. Як утворилося місто Київ?

12

ІV. Звіт груп про результати власних досліджень.

V. Висновки. Підведення підсумків.

VІ. Домашнє завдання: опрацювати § 2.І рівень. Використовуючи текст параграфа та літопису, складіть оповідання “Князь Кий – засновник Києва”.ІІ рівень. Використовуючи текст параграфа та історичну карту, визначте сусідів східних слов’ян. Які були в них відносини?ІІІ рівень. Спираючись на зміст уроку та текст підручника, висловіть свою точку зору, аргументуючи її: чи праві прихильники норманської теорії, які стверджують, що держава Київська Русь була створена варягами (норманами)? Під час відповіді використайте таку схему:Гіпотеза: “Я думаю, що…”Аргументи: “Я так думаю, тому що, по-перше… по-друге…”Висновок: “Таким чином…”

13

Додатки до уроку:

Таблиця

Дата Подія, явище Зміст

II — I тис. до н. е.

Період виокремлювання слов’ян, формування ряду археологічних культур

Слов'янські археологічні культури — чорноліська, тишинецько-комарівська, білогрудівська.

II ст. н. е. - поч. V ст. н. е.

Черняхівська археологічна культура. Осілий спосіб життя, займалися землеробством, скотарством. Носії цієї культури були спадкоємцями зарубинецької культури.

І-ІІ ст. н.е.

Перші згадки давньослов'янських племен у писемних джерелах

Згадуються під іменем «венеди». Про них писали римські вчені Пліній Старший, Таціт, Птоломей.

IV-VI cт. н. e.

Розклад родового устрою у східних слов'ян

Виникає територіальна сусідська община. Зростає майнова нерівність, з'являються елементи держави.

VI-VII ст. н.е.

Про слов'ян подають відомості візантійські автори

Йордан, Маврикій, Прокопій Кесарійський повідомляють про склавинів (західні слов'яни) і антів (східні слов'яни)

IV— поч VII ст. н. е

Антський військово-політичний союз

Існував у пониззі Дунаю і на просторах між Дністром та Дніпром. На чолі стояв «цар»

14

VI ст. н.е.

Військово-політичне об'єднання волинян

Існувало в Прикарпатті. На чолі стояв «цар» Маджак.

V-VI ст. н.e.

Виникнення у слов'ян великих населених пунктів — центрів політичних об'єднань

У Подніпров'ї — Київ, на Волині — Зимнівське городище (поблизу Володимира-Волинського)

III-IV cт. н.е.

Готські війни Слов'янські племена разом з готами воювали проти Римської імперії

IV-V ст. н.е.

Навала гунів Учені вважають гунів союзом азіатських кочових племен

VI-VII ст. н. е.

Слов'яно-візантійські (балканські) війни

Проникнення і розселення слов'ян на Балканах

VI— VII ст. н.е.

Слов'яно-аварські війни Авари (в руських джерелах— обри) — великий племін-ний союз, в якому провідну роль відігравали тюркомовні племена, що прийшли в Європу з Азії. Вели тривалу і виснажливу війну з антами ( у 50-60-х pp. VI ст.). Антське об'єднання розпалося.

15

Джерела: «Тактика і стратегія».Автор трактату «Тактика і стратегія» анонімний.

Припускають, що ним міг бути імператор Маврикій (582—612 pp.), завдяки чому автора нерідко іменують Маврикій Стратег.

«Племена слов 'ян і антів живуть укупі, і життя їх однакове: вони живуть вільно і не дають нікому поневолити себе або підкорити, їх дуже багато в їх країні, і вони дуже витривалі, зносять легко і спеку, і холод, і дощ, і наготу тіла, і убозтво. До тих, хто приходить до них і користується гостинністю, вони ставляться ласкаво і по-приятельському, привітно зустрічають їх і проводжають потім від місця до місця, охороняючи тих, хто потребує цього. Коли буває гостеві яка-небудь шкода з вини ха-зяїна, через його недбальство, той, хто йому довірив гостя, здіймає проти нього війну і вважає своїм священним обоє 'язком помститись за гостя. Тих, хто перебуває у них у полоні, вони не держать у рабстві безстрокова, подібно до інших народів, а обмежують їх рабство певним строком, після чого відпускають їх, якщо вони хочуть, за деяку винагороду в їх землю або ж дозволяють їм оселитися з ними, але вже як вільним людям і друзям. Цим вони здобувають їх любов.

Є в них безліч усяких плодів, складених купами, і найбільше — проса. Жінки їх розумніші, ніж це властиво людській природі. Багато хто з них визнає смерть чоловіків немов кінцем власного життя і самі добровільно дають задушити себе, не вважаючи за життя перебування у вдівстві.

В лісах і на болотах, посеред рік і стоячих озер живуть вони, неприступні стороннім. У житлах своїх улаштовують вони багато виходів, щоб можна було врятуватись у разі небезпеки, а небезпека, як це природно, їм звідусіль загрожує. Все необхідне їм для життя закопують вони в землю, в потайних місцях, ховаючи від очей усе, що тільки здобувають, і життя ведуть просто розбійницьке. Ворогів люблять вони підстерегти в лісовій гущині, в ущелинах і на кручах. Користуються в достатній мірі засідками, нападами зненацька і хитрощами, і вночі і вдень винаходячи всякі способи боротьби. Краще за будь-кого вміють вони переправлятися через ріки і можуть довго залишатись у воді. В разі небезпеки вони покидають свої житла і поринають у глибінь води, тримаючи в роті довгі, порожнисті всередині стебла очерету, приготовлені саме для цієї мети. Лежачи навзнак у глибині річки, вони виставляють кінці

16

очеретини назовні і дихають крізь них. У такому стані вони багато годин можуть залишатися у воді, так що ніхто їх там і не помітить. Якщо навіть трапиться, що кінці очерету буде видно зовні, то люди, які не знають, у чому справа, подумають, що то очерет росте в воді. Але хто знає про цей спосіб, тому не трудно догадатися, і тоді він може проткнути їм рот очеретиною або висмикнути її з води, так що нічим буде дихати і доведеться вилізати назовні.

Всі чоловіки озброєні в них невеликими дротинками, по дві на кожного, а в декого, крім того, чудові щити, тільки занадто важкі, які утруднюють рух. Є в них і дерев 'яні луки, і стріли, намазані отрутою. Ця отрута діє сильно, і врятуватись від неї можна, лише прийнявши вчасно яку-небудь протиотруту чи якийсь інший засіб, відомий знаючим лікарям. Або ж треба вирізати уражене отрутою місце, щоб вона не поширилась по всьому тілі. В них нема спільної держави, вони завжди ворогують одні з одними і в бою не знають правильного строю, але намагаються битися в бойовому порядку і так само не люблять наказуватися на рівних, відкритих місцях. Коли трапиться їм зважитися на бій, вони гуртом здіймають крик і повільно просуваються вперед. Якщо противник почне відступати перед їх криком, то наступають сильніше, якщо ж ні — повертають назад, не намагаючись випробувати силу ворога в рукопашній, і ховаються в лісі, де в них є надійний захист. Отак вони примушують ворога битися в тісних місцях. Часто, несучи з собою здобич, вони кидають її при найменшій тривозі і втікають у лісові хащі. Потім, коли вороги оточують здобич, вони знову на них нападають і завдають їм шкоди. Так майстерно вони заманюють ворогів.

Вони надзвичайно віроломні і невірні, коли йдеться про додержання договорів, але поступаються більш перед страхом, ніж перед дарами. Часто розходяться в думках і не можуть договоритися до спільного рішення. Якщо й вирішують що-небудь спільно, негайно ж порушують ухвалене рішення, бо всі додержуються протилежних думок і ніхто не хоче поступитися іншому».

Прокопій Кесарійський, «Війна з готами» (уривок):«Цими народами — склавинами і антами — не править один

муж, але з давніх часів живуть так, що порядкує громада, і для того всі справи, чи щасливі чи лихі, до громади йдуть. Та можна сказати

17

— і в усіх інших справах однаково ведеться у обох цих варварських народів і це усталилося здавна. Єдиного бога, що блискавки насилає, признають єдиною владикою всіх і жертвують йому корів і всяку худобу. Не знають долі (фатуму) і зовсім не признають, щоб вона мала якусь силу над людьми, але як хто мас перед собою смерть видиму, чи в хворобі, чи на війні, обіцяють вони за життя своє, якщо не пропадуть, жертву богу і, спасшися, жертвують, що обіцяли, і думають, що тією жертвою спасли собі життя. Шанують вони річки, німф і деякі інші божества, жертвують їм усім і з тих жертв ворожать собі.

Живуть вони в лихих хатках, селячись далеко один від одного і змінюючи часто кожний своє помешкання. Виступаючи на битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках невеликі щити і піки, а нагрудників не одягають. Деякі не мають ані сорочки, ані плаща, а тільки в коротких сподніх стають битися з ворогами. У обох народів мова одна, проста і варварська. Виглядом вони також не відрізняються між собою: всі вони високі і надзвичайно міцні: тілом і волоссям не дуже білі І не русяві, але не впадають зовсім у чорне, а рудуваті всі.

Життя провадять суворе і нецивілізоване. як і магасети, і дуже брудні, як і ті. Але вони зовсім не злі і не підступні і в простоті заховують звичаї гуннські. І ім'я у склавинів та антів колись було одне: за давніх часів і цих і тих звані спорами, для того, думаю, що заселяють край розкиданими і відокремленими оселями. Для того й займають великий край, бо більшу частину того берега Істру замешкують вони».

18

Космологічні загальні уявлення давніх слов'ян про побудову світу?

Першоджерелами Всесвіту наші предки вважали космічний вогонь і воду. Культ космічного вогню виявлявся в обожнюванні тріади світил: Сонця, Місяця й Зорі (Венери). Сонце було уособлен-ням великого закону колообігу й відродження життя в природі. Воно змінювало свій образ і зміст у кожному знаку зодіаку. Бог зимового сонцестояння мав вигляд новонародженого немовляти на голові своєї матері Лади або яблука в її руш (символ втілення світла); сонце весняного рівнодення — бог Ярило (Яр), уособлення юності, мужності, вогняне Сонце літнього сонцестояння — бог Семиярило — це Сонце, яке проходить 7 зодіакальних сузір'їв за трудову половину року. Свято одруження Семиярила з богинею води Даною відбувалося в ніч на Купала — 23 червня. Це було свято періодичного відродження природи. Сонце осіннього рівнодення в давніх слов'ян зображувалося беззбройним старцем, він мав чотири обличчя й на заході звався Святовит або Світовид. (Про нього в стародавньому світі говорили: «сім коней сонця», «сім чистилищ — сім брам ока Мітри», «сім отар Геліоса» тощо). Бога «семи Ярил», нищівного Сонця, полабські слов'яни, наприклад, зображували як велета з сімома головами під однією шапкою і з сімома мечами — атрибутами війни. Восьмий він тримав у руці оголений. Це досить пізнє зображення (І ст. н. е.) й Семиярило мав тут Ім'я Руєвит (певно, «руйнівне вогняне сонце»),

Дажбог — назва бога Сонця, на думку деяких дослідників, давніша за Ярило і Сварожич. Його ім'я пояснюють як даждь — дай і бог (народне — Дайбог). Можливо, це його залишки ми чуємо в такому частому виразі, як «Дай, Боже», особливо в ритуальних обрядах, колядках (приспів «Ой дай, Боже!»).

Яким був пантеон головних богів?Головними богами у наших предків були Див і Сварог, які

називалися просто Богом. Див — це бог богів, їхній батько, Прабог — світло, яскраве небесне склепіння, це чоловіче начало Всесвіту. Керуючи Всесвітом, він виявляв себе як Сварог, що був «нічним» небесним богом, ототожнювався із зодіаком і 12-ма його сузір'ями, також «Сонцем-Оком», що летить, оберігаючи Прадерево Всесвіту (першодерево символізувало зоряні галактики—у чеському літописі знайдена назва Сварог-Зодіакус), і правив від їх імені, і вшановувався не як одне божество, а як синкліт головних богів

19

неба. Сварог — бог космічного вогню. Як свідчать міфи, Сварог навчив людей шлюбу, хліборобству, ковальству, подарував їм плуг1.

Під час проходження Сонцем центральних зірок Перуна (1 січня) урочисто святкується народження Місяця (Молодика) — Щедрий вечір. А коли Сонце покидає останні зорі цього сузір'я, народжується Дана, втілена вода — (6 січня). Отже, Місяць, Сонце і Зоря — це діти, народжені у головному сузір'ї зодіаку — сузір'ї прабога Перуна (Стрільця). Ось звідки походить культ Перуна2, який існував на Середньому Дніпрі ще в IV тис. до н. е.

1 січня в сузір'ї Стрільця народжується Місяць — це відбивається в міфічних зв'язках Місяця й Перуна.

Місяць вважався предком народу і символізувався снопом пшениці на покуті напередодні Різдва. Про стародавність культу Місяця свідчать назви цього символічного снопа — Дідух, Коляда.

Усі наші головні свята мали астральний характер, тобто були пов'язані з небесними світилами, найбільше з Сонцем.

Людина рано зрозуміла, що Сонце є головним двигуном і джерелом життя на Землі. В українській народній поезії Сонце — святе, чисте, праведне, Боже. Щоб удався коровай, співають, щоб він був:

Як Бог милий.Як лень білий, як яснеє сонечко! У Коляді за столом сидять

три товариші: ясний місячик, світлеє сонечко, сам Бог небесний. Отже, сонце постійно ставиться поруч із Богом.

1 Ритуали відбувалися до недавнього часу. Звечора проти Різдва плуг вносили до хати й клали під різдвяний стіл, а на Новий рік ходили за плугом, імітуючи оранку, і співали відповідні колядки. У скіфів, як повідомляв Геродот, існував культ Золотого Плуга, що начебто впав з неба.

2 Перун (Варуна) — бог усіх індоєвропейців. У сербському, болгарському, чеському фольклорах цей бог має таке саме ім'я, як і у східних слов’ян. Литовці й балтське плем'я пруссів називали його Перкунасом. У скандинавів це Тор, який їздить небом на колісниці, запряженій двома цапами, вивергаючи з хмар іскри і грім. Так само мчить небом, гуркотить і зрошує землю благодатним дощем Параджанья — в індійських міфах. (Стрибог — це той самий Перун, що в російській, українській, польській та словацькій мовах

20

означає «блискавка.») З найдавнішого часу затемнення сонця вважалося вісником недоброго, ознакою наближення нещасть.

Місяць теж дуже шанувався — це вічне Боже око. Зорі так само святі й праведні. Усі небесні світила — це одна родина: сонце — жінка, місяць — чоловік, молодий, а зорі — то дітки. Так співається в наших колядках.

Одна з найдавніших язичницьких богинь Лада — богиня гармонії в природі, любові, мати-годувальниця Миру (світу людей). Лада — мати близнят Лелі (Дани) — втіленої води і Полеля (Леля) — втіленого світла. Богиня-мати, що породила першопочатки світобудови — вогонь і воду, — була початком Всесвіту. Цілком імовірно, що в первісні часи ім'я богині Лади звучало дещо інакше. Можливо, воно звучало як Рада (Ра-Да) і означало «Сонце-Вода».4 Обрядову пісню «А ми просо сіяли, сіяли, Ой, Див, Ладо, сіяли, сіяли...» О. О. Потебня датував ще добою вед (IV тис. до н. е.).

Леля ще відома під іменем Дана або Тана. Це богиня рік. Виникнення культу Дани датується доіндоєвропейською добою, про неї збереглися доісторичні пісні. П'ятниця вважалася днем Дани. У цей день не можна було працювати. Символом Дани була липа, як водну богиню її символізував вуж (змія). Культ Дани був поширеним із пізнього палеоліту аж до XX ст. н. е. Від імені Дана походять назви річок Дніпро, Дністер. Дон, Дунай, Двіна, Донець. Слово Дана складне: да — «вода» і на — «неня» означають «Вода-Мати».

Дана (Леля) — богиня багатьох народів — була жіночим началом Всесвіту. У слов'ян вона звалася також Дівою.

Волос — один із найдавніших богів, мав також ім'я Тур. Божество існувало ще в IV тис. до н. е., коли точка весняного рівнодення визначалася в сузір'ї Тільця і це сузір'я було головним божеством Східного Надсередземномор'я та інших древніх цивілізацій.

Люди давно помітили, що кліматичні явища й зміни пір року пов'язані з розташуванням небесних світил. Це й зумовило постійне спостереження за зоряним небом та розвиток космогонії й аст-ральної міфології. Особливу увагу стародавні астрономи звертали на зодіакальне сузір'я, під знаком якого щорічно наставала весна (відбувалося весняне рівнодення). Це сузір'я вважалося великим божеством, яке люди часто ототожнювали з

21

У святковому ритуалі було багато сонячних емблем — білий кінь, яйце. Великоднє червоне яйце (Крашанка) набуло особливо великої пошани. Коли сонце заходило, його проводжали з сумом, захід став недобрим місцем, схід — навпаки — блаженна сторона. Це нічне світло й тепло, це — Рай, Ірій (Вирій). Тут, на сході, живуть і померлі, рахмами чи брахмани. Хто молиться богам, має молитися на схід, а особливо вранці, бо вранішнє сонце, добре виспане й викупане, завжди милостиве. Треба дбати, щоб схід сонця не застав вас сплячим.

Є й відповідні гідроніми: лісове озеро під Києвом має ще й давню назву Води Ради. Є на Україні річка Лада — притока річки Танви (Тани-Дани) й річка Ладава — притока Дністра.

22

Урок №2Тема. Рання історія Русі. Правління Аскольда, Олега. Князь

Ігор. Походи проти Візантії.

Мета. Ознайомити учнів з процесом формування держави з центром в Києві, з причинами і характером її виникнення. Проаналізувати діяльність перших князів, визначити внесок кожного в становлення Київської держави. Розвивати вміння збирати й аналізувати інформацію з різних джерел. Вдосконалити вміння працювати в малих групах, входити в історичну роль та відстоювати власну позицію. Виховувати любов до історичних знань, повагу до історичного минулого.

Тип уроку: інтерактивний урок вивчення нового матеріалу із застосуванням елементів рольової гри.

Обладнання: карта «Київська Русь в ІХ – ХІ ст.», картки для роботи в малих групах, «Повість минулих літ», підручник Ю.Свідерського «Історія України 7 кл.», настінні ілюстрації з історії України.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: навчаться відстоювати власну позицію; здобудуть навички критичного мислення; навчаться співчувати іншим; запам’ятають перших князів Київської Русі –

представників династії Києвичів та Рюриковичів; вмітимуть визначати внесок перших князів у

становлення Київської Русі.

План уроку.І. Активізація пізнавальної діяльності. Перевірка виконання домашнього завдання.ІІ. Постановка завдань та очікуваних результатів.ІІІ. Робота в групах, дослідження правління перших князів. ІV. Узагальнення правління перших князів методом інтерв’ю. V. “Мозковий штурм” (дослідження походження назви “Русь”).VІ. Підведення підсумків. Оцінювання учнівських досягнень.VІІ. Домашнє завдання.

23

I. Учитель. На минулому уроці ми з вами знайомились із східнослов’янськими племенами – предками українців. Тож давайте ми зараз проведемо східнослов’янський аукціон. Для участі в ньому я запрошую двох учасників. Аукціон виграє той, хто напише на дошці за 1 хв. більше назв східнослов’янських племен. (Учні мають писати на ізольованих – розкладних – дошках, щоб не бачили відповідей один одного).Тим часом учитель з учнями пригадує:1) Які три великі східнослов’янські державні утворення існували в VІІІ – ІХ ст.?2) Чому вони виникли?3) За картою визначте сусідів східних слов’ян. З якого боку для слов’ян існувала небезпека?4) Підводяться підсумки аукціону.

II. Постановка проблемного питання:

Щоб відповісти на нього на даному етапі, необхідно розглянути динаміку утворення держави «Київська Русь» та її розвиток за перших князів.

24

Динаміка утворення:

Початок VIст.Виникнення племінних союзів східних

слов’ян (одним з перших був Дулібський союз)

Друга половина VII ст. Створення Полянського союзу

Закріплення назв «Русь», «русичі»

Кінець VII ст.

Створення племінного союзу тиверців

VIII ст.Створення племінного союзу уличів

Друга половина VIII ст.Утворення «княжінь» - територіальних

політичних союзів державного типуна основі союзів племен

Початок IX ст.Оформлення семи політичних союзів

на території сучасної України

Племінні княжіння були зародками держав

25

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА СТАВ ЕКОНОМІЧНИМ ПІДГРУНТЯМ ТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Племіннікняжіння

Язичницька релігія – поклонялися Перуну (богу

грози), Даждьбогу (богу Сонця), Стрибогу (богу вітру), Велесу

(богу худоби і багатства)

Слов’янські племена очолював князь (воєноначальник племені

Походи на Візантію; війни з гунами, готами, аварами

Орне землеробство (застосування рала, парової

системи землеробства з двопіллям і трипіллям); скотарство; мисливство; рибальство; бортництво;

ремесла

УПРАВЛІННЯ

ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ

БОРОТЬБА З ВОРОГАМИ

ВІРУВАННЯ

26

ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

VII – IX ст. – «княжіння» (утворення племінних союзів східних слов’ян: дулібів, деревлян, білих хорватів, полян, уличів, тиверців, сіверян) підготувало підґрунтя утворення держав; потреба в сильній державній владі, законодавстві та військовій силі для захисту:інтересів панівних верств населення;від зовнішніх ворогів

Перетворення Подніпров’я на господарчий центр Руської землі: виникнення та розбудова міст, як осередків ремесла, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі (шлях «із варяг у греки»)

Виникнення нерівності в суспільстві;Зміна родової общини сусідською;Спільна язичницька релігія;Подібні звичаї, обряди

27

Державотворчі процеси:

Кінець V – перша половина VI ст.

Заснування Києва (племенем полян)

VIII – IX ст. Період «княжінь» (існування семи політичних союзів східнослов’янських племен, що стали основою формування держави «Київська Русь»

Найбільші союзи східнослов’янських племен

Полянський союз

Центр – Київ(майбутнє Київське князівство), за арабськими джерелами, - Куявія

Новгородський союз

Центр – Новгород,За арабськими джерелами, - Славія

Наступний етап розвитку Київської держави – правління перших князів:

IІІ. Учитель. Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись з

процесом утворення Київської держави. Ми сьогодні маємо з’ясувати внесок перших князів у її становлення. А для цього нам треба дослідити їхнє правління. Зробимо ми це шляхом роботи в групах. (Клас ділиться на групи: “Києвичі” , “Рюриковичі” та кореспонденти журналу “Історія в особистостях”. Якщо в класі більше 15 дітей, то можна виділити такі групи: дослідники правління Аскольда, дослідники правління Олега, дослідники правління Ігора).Учитель. Ви маєте підготуватися до інтерв’ю з кореспондентами відомого історичного журналу “Історія в особистостях”. Ваше завдання – від першої особи якомога яскравіше, але правдиво описати своє правління. Під час розповіді “князя” його довірена особа – літописець – фіксує на дошці основні напрямки його політики відповідно до змісту сказаного.

28

Але пам’ятайте: у журналі є вільне місце лише для одного інтерв’ю, тому журнал надрукує лише одне – найкраще.

Завдання для групи журналістів: скласти перелік питань для інтерв’ю.

Групі “Києвичів” дається опорна картка:Аскольд (… 882) прийняв ……………(титул кагана, що рівний титулу

імператора) здійснив……………(походи на Візантію: 860, 863, 865,

874) підписав……………(угоди й договори з ромеями) започаткував………(запровадження християнства)Групі “Рюриковичів” даються 2 опорні картки:Олег (882 – 912)

приєднав…………(древлян, сіверян, радимичів, вятичів, дулібів) переміг……………(хазарів, Візантію) підписав …………(торговий договір з Візантією у 911 році) Ігор (912 – 945) воював…………(з печенігами) здійснив ………(походи на Візантію 911 і 944) підписав ………(невдалий договір з Візантією) намагався підкорити повсталих……………(древлян)

ІV. Проводиться інтерв’ю.Приблизні питання для інтерв’ю:1) Як називалось місто в якому ви правили?2) На який час припадає ваше правління?3) Яким чином ви прийшли до влади?4) Яку політику ви проводили? Що зробили для утвердження

Київської держави?5) Розкажіть про найславетніший ваш похід.6) Питання до літописця: коли й чому загинув ваш князь?Підводяться підсумки інтерв’ю.

У разі успішної роботи всіх груп, учитель може взяти на себе роль головного редактора журналу й сказати: “Мені поталанило бути присутньою на цьому інтерв’ю, яке брали мої журналісти. І я , як редактор, приймаю рішення надрукувати в

29

журналі інтерв’ю з усіма історичними особами: Аскольдом, Олегом та Ігорем, бо всі вони зробили вагомий внесок у становлення Київської держави.

Учитель звертається до груп: допоможіть мені сформулювати внесок кожного з князів для становлення Київської держави.

Висновки можуть бути такими:1) Аскольд поставив Русь на один щабель із Візантією та

Хозарією – найсильнішими державами. 2) Олег першим об’єднав під владою київського князя

східнослов’янські землі і на Півночі й на Півдні Русі.3) Ігор продовжував політику посилення центральної

влади, зміцнення авторитету Київської Русі.

Постановка питання: звідки походить назва держави – Київська Русь?V. “Мозковий штурм”.

Зазвичай учні швидше висувають припущення скандинавського походження назви “Русь”, бо ця думка фігурує в літописі. Тоді вчитель повинен спрямувати думку учнів на автохтонне походження цієї назви. Учитель пропонує звернутися до карти і пошукати співзвучні географічні назви. Учні швидко знайдуть річку Рось і зможуть зробити відповідні висновки. Учитель підтверджує цю думку, говорячи так: так, дійсно в Подніпрпов’ї над річкою Рось проживали стародавні племена росомонів та росів далеко до приходу на Русь варяг.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.

VІІ. Домашнє завдання. § 3.І рівень: на основі документів підручника встановіть

першу писемну згадку про Чернігів.ІІ рівень: вирахуйте, скільки років місту Києву і місту

Чернігову.ІІІ рівень: як, на вашу думку, князь Аскольд спробував

ввести християнство на Русі й чому потерпів поразку при цьому?

30

31

Урок №3Тема. Княгиня Ольга, її реформи.

Мета. Визначити роль княгині Ольги в державотворенні Київської Русі, вчити учнів розв’язувати проблемні ситуації. Розвивати вміння словесного творення історичних портретів, вдосконалювати навички формування загальних висновків на основі історичних фактів. Виховувати культуру спілкування, почуття патріотизму на прикладі київської княгині.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, “Повість минулих літ”, підручник Ю.Свідерського «Історія України 7 клас», портрет Ольги, О.Субтельний “Історія України”, футляр із сувоєм та висловом М.Реріха.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: навчаться створювати словесні образи історичних діячів; здобудуть навички розв’язування проблемних ситуацій; навчаться відстоювати свою позицію, толерантно вести

дискусію; навчаться визначати роль особи в історії.

Хід заняття.І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. В історії України жінки часто відігравали важливу роль, в тому числі і в державотворенні. В історії сучасної України Наталія Вітренко була кандидатом на посаду Президента України, нині Юлія Володимирівна Тимошенко займає одну з провідних державних посад України – є прем’єр-міністром України. Жінки є в парламенті і в державних установах, лідери політичних партій. В США жінка – Хілларі Клінтон впевнено рухається вперед у передвиборчій кампанії, є країни, де Президентами - жінки.

Постановка проблемного питання: чи може жінка повноцінно виступати в ролі Президента?

(Проводиться дискусія методом “Акваріум” – 3 хв.).

32

Учитель. Питання дійсно складне. Іноді важкі питання сучасності допомагає вирішувати історія. Давайте звернемося до поради нашої скарбнички історичної мудрості. (Учитель дістає із футляра великий аркуш паперу, пропонує прочитати його. На звитку написано:"Древність видає нам свої таємниці, і майбутнє простягає свою могутню руку сходження. Минуле – лише вікно у майбутнє… Із стародавніх чудесних каменів складіть східці прийдешнього”. (М.Реріх)”Учитель. Отож давайте спробуємо скласти ці східці.

Тема сьогоднішнього уроку – “Київська Русь за князювання Ольги”. Отож, факт перебування жінки на посаді глави держави вже був в історії.

Чого вона досягла? Який внесок зробила? Чи вдалося їй справитися з такою відповідальною справою? На ці питання ми дамо відповідь у ході нашого уроку. А в кінці спробуємо ще раз повернутися до проблемного питання.

ІІ. Створення образу княгині-державця. Робота в групах.Учитель. Для того, щоб об’єктивно оцінити роль княгині Ольги в історії, давайте створимо її образ. Для цього попередньо попрацюємо в групах.Створюються групи:

1) експертів ( на основі аналізу літопису та відновленої фрески Софіївського собору складають словесний образ княгині);

2) прихильників (шукають позитивні напрямки діяльності Ольги);

3) опоненти (шукають ганебні риси Ольги, як політика, державотворця);

4) журналісти, художники (презентують власний малюнок кам’яного палацу Ольги та мають завдання підібрати на уроці кращі матеріали для газети “Наш урок”).

Робота в групах (5 – 7 хв.).Підводяться підсумки.Приблизний словесний опис Ольги:

Із фрески на нас поглядає суворе обличчя княгині – великі очі, тоненькі, темні, трохи вигнуті брови, прямий правильної форми ніс. З-під мафорія виглядає темно-каштанове волосся з поділом

33

посередині. Дуже виразний рот княгині з щільно стуленими тонкими губами, що надає обличчю владного, вольового виразу. Вона у сукні світло-салатового кольору.

Постановка проблемного питання: як же ми назвемо княгиню – мудрим державотворцем чи самовпевненою, жорстокою особою, яка випадково опинилась на княжому столі? Для рішення цієї дилеми давайте скористаємось “ Деревом рішень”

Княгиня київська Ольга

+ -

- закладала нові села; - розправа з древлянами - упорядкувала податки (устави, оброки);- дипломат;- прийняла хрещення

Метод “Прес”: якою була мета поїздки Ольги в Константинополь?

Учні роблять висновок: Ольга – мудрий державотворець.

Учитель. Так, літописець Нестор порівнював її з яскравою зорею, що передує Сонцю й назвав “наймудрішою серед усіх людей”. А православна церква велику княгиню Ольгу канонізувала як Рівноапостальну. Як ви вважаєте, чому Ольга отримала таке призвісько? (Бо її дії церква прирівнювала до діяння апостолів – учнів Ісуса Христа).

34

Учитель надає слово учням-художникам, які презентують власний малюнок кам’яного палацу Ольги. Учні повідомляють місцерозташування палацу (за описом літописа – на схилі Андрієвської гори, там археологи виявили його фундамент). У цьому будинку Ольга приймала древлянських послів.

35

Учитель читає вірш І.Клунка “Ольга”.Жона. Вдова. Княгиня. Мати…Яку ти мудрість осягла?!Як високо змогла піднятисьІ влади велич вознесла!І Костянтин БагрянороднийТебе урочисто прийняв,Підтримку Візантії, гордий,Улесливо наобіцяв.

Ти прийняла все як належитьКнягині сильної землі,Яка за ворогами стежитьІ має сильні рубежі.

З метою зміцнення державиТи християнство прийняла,Його канони, не для слави,А щоб вершить свої діла.

Тобі вдалось зміцнить державу,Намітить християнству путь,Творить земні славетні справи,Цього не вправі ми забуть.

Велика Київська княгине,Ти в діях й величі – свята,Для нас усіх ти – БерегиняБула в усі лихі літа.

Учитель. Отож, я повертаюсь до проблемного питання уроку: чи є шанси в жінки стати мудрим державотворцем у разі її обрання на посаду Президента? Чи є місце для жінки у високій політиці?Учні повторно висловлюють свої думки.

Учитель. Ну ось, і вичерпались всі теми розмов сьогоднішнього уроку. Нам залишилось тільки підвести підсумки. Я пропоную висловити свої думки нашим журналістам, котрі будуть випускати стінгазету “Наш урок”. Що вас найбільше вразило на сьогоднішньому уроці? Що доцільно з почутого вмістити до газети?

36

ІІІ. Оцінювання учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. § 4. Випустити стінгазету “Наш урок” (в групах).

37

Урок №4Тема. Урок-суд над Великим князем київським Святославом.

Мета. Дати об’єктивну оцінку діяльності Святослава, визначити його роль в історії Київської держави. Ознайомити учнів з порядком ведення судового процесу, його сторонами. Розвивати вміння логічно мислити, висловлюватися й відстоювати власну позицію. Виховувати правову культуру, культуру спілкування – вміння вислуховувати чужу думку й поважати її.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: ознайомляться з порядком ведення судового процесу, з

його обов’язковими учасниками; навчаться висловлювати власну думку, займати власну

позицію; розвинуть своє логічне мислення, зв’язне мовлення; ознайомляться з різними підходами до оцінки діяльності

князя Святослава; навчаться виражати власне ставлення до історичної

особи; вдосконалять вміння визначати роль історичної особи в

історії, складати історичний портрет.

Обладнання та організація уроку.У класі необхідно створити атмосферу, яка б нагадувала

судове засідання: трибуна, костюми, відповідна розстановка парт з табличками: “адвокат”, “прокурор”, “секретар суду” і т.п. Ролі між учнями діляться попередньо, кожен готує свій виступ, виконує своє доручення.

На дошці записане питання:Як ви оцінюєте князя Святослава:1) як видатну історичну особу, державного діяча, доброго

полководця чи 2) як самовпевненого авантюриста, фанатика війни, жорстокого завойовника?

Поряд прикріплений портрет Святослава.На суді присутні: присяжний повірений князя Святослава; прокурор історичного суду; адвокат історичної особи;

38

судовий експерт; свідки; суддя; присяжні.

Секретар. Встати! Суд іде! Головує суддя …………Суддя. Розглядається справа Святослава Рюриковича, який жив у Києві в Х столітті і управляв Київською державою з 957 по 972 рік. Звинувачується у легковажності, самовпевненості, жорстокості, недобросовісному виконанні княжих обов’язків. На суді присутні: судовий експерт, присяжний повірений князя Святослава, свідки.

До слова запрошується присяжний повірений князя.

Присяжний повірений князя Святослава. У 957 році київським князем став Святослав Ігоревич. Він уславився передусім своїми походами. За час правління він: розгромив Хазарський каганат, звільнив від хазарів вятичів і приєднав їх до Русі, розбив ясів і касогів на Північному Кавказі.

Домігшись перемоги на сході, Святослав у 968 році вирушив у перший дунайський похід, на допомогу Візантії у війні з Болгарією. Він намагався не допустити посилення болгар.

Святослав намагався також послабити вплив Візантії. Для цього вторгся в Болгарію і заснував у гирлі Дунаю місто Переяславець.

Святослав реформував систему державного правління. Він замінив племінних вождів у трьох найважливіших центрах на своїх синів: старшого – Ярополка – посадив у Києві, другого – Олега – у Вручому, у древлян, третього – Володимира – у Новгороді. Після цього вирушив у другий дунайський похід.

На жаль, другий дунайський похід 970 року не був для Святослава вдалим. Та навіть переможеного Святослава боялась Візантія. Тому імператор Цимісхій послав до печенігів свого дипломата, і той за великі гроші найняв одного з ханів, аби той зненацька напав на виснажене руське військо. Підкупним ханом був Куря, який вбив Святослава в 972 році, а з його черепа хан звелів зробити кубок, з якого пив на банкетах на честь цієї знаменної для нього перемоги.

39

Святослав залишився для прийдешніх поколінь зразком воїна й полководця, який не шкодував сил для Вітчизни і наклав головою, обороняючи її від ворогів.

Суддя. До слова запрошується прокурор історичного суду.

Прокурор. Я звинувачую підсудного в тому, що він приділяв більше уваги й сил зовнішнім проблемам держави, а внутрішні залишались невирішеними. За 8 років Святослав здійснив 8 походів. Він не обороняв рідну землю, а захоплював і поневолював чужу. У відсутність Святослава на Київ нападали вороги – печеніги. Його не любили люди. Бояри докоряли Святославу: “Ти, княже, чужої землі шукаєш та пильнуєш, а своє покинув: трохи нас не забрали печеніги – і матір твою, і дітей твоїх”.

Святослав був самолюбивим і нерозумним політиком. Він хотів перенести столицю із Києва до Переяславця.

Це була жорстока людина – варвар-язичник, який відмовився прийняти християнство, здійснював погроми православних церков.

Святослав був немудрим полководцем. Перед походом він попереджав ворога: “Іду на ви!”, що могло стати причиною поразки. Справжній талан полководця – це раптовість удару.

Я настоюю на винесенні вироку підсудному, як жорстокому завойовнику, фанату війни, авантюристу.

Суддя. Чи має заперечення захист?

Адвокат. Так. Шановний суд! Шановні присяжні! Шановний голова суду!

Я маю честь захищати Великого князя київського Святослава. Я хочу заперечити думку про те, що князь не піклувався про Батьківщину, “покинув свою землю”. Усі походи Святослава мали велике значення для зміцнення Давньоруської держави й розвитку господарських відносин, бо відкривали купцям волзький торговельний шлях до східних країн, сприяли освоєнню Подоння, Приазов’я, Кубані. На Таманському півострові, зокрема, виникла велика руська колонія – князівство Тмутаракань. В решті решт, походи забезпечували безпеку Київської Русі.

40

Святослав був хоробрим, мужнім воїном і талановитим полководцем. Його любили прості воїни. Для того, щоб довести це суду, я запрошую дати свідчення свідка – дружинника війська Святослава.

Свідок. Святослав сам брав участь у бою, виявляючи незвичайну хоробрість і погорду до смерті. Своїм прикладом і гарячими промовами він підтримував військо: “Від предків ми здобули хоробрість, - пригадаймо ж, яка непереможна до цього часу була руська сила, і міцно биймося за наше спасення. То не наш звичай втікачами йти додому, але або жити й перемагати, або вмерти зі славою, показавши ділом, як слід сміливим мужам".

Святослав був дуже невибагливим і простим. Він не користувався особливими привілеями, як князь. У походах спав на землі, підклавши під голову сідло. М’ясо не варив в казані, а їв підсмажене на вугіллі, як і решта воїнів.

Перед походом Святослав завжди попереджав ворогів: “Іду на ви!”

Його любили й обожнювали всі вояки. Так, під час другого дунайського походу у 971 році, перед однією з битв, коли сили були надто не рівними, Святослав звернувся до нас, своїх воїнів, із закликом стояти міцно й дати опір ворогу. Ми відповіли: “Де, княже, твоя голова впаде, там і ми ляжемо”. І ми стояли на смерть, бо ми любили свого князя, обожнювали й довіряли йому. За нього ми готові були загинути.

Суддя. Дякую. Які думки має звинувачувач і захист? Я надаю слово судовому експерту.

Судовий експерт. Мені було доручено провести судову експертизу – проаналізувати висловлювання відомих істориків про Святослава.

Михайло Грушевський, наприклад, відносить Святослава до найбільш виразних і характерних фігур серед давніх руських князів. “Роль князя-правителя, голови держави зовсім сходить на другий план перед войовничим ватажком. Се чистий запорожець на київськім столі, і він прегарно схарактеризований з цього боку в класичнім тексті літопису.”

Орест Субтельний називає Святослава Хоробрим і вважає, що він багато зробив для зміцнення могутності Русі. Однак

41

ослаблення Хазарського каганату мало негативні наслідки, воно відкрило шлях наступу на Україну кочових народів Азії.

Іван Крип’якевич називає Святослава далекоглядним політиком. “Святослав докінчив будову держави, яку почав Олег та Ігор. Він уже не мав потреби воювати зі слов’янськими племенами і всю свою силу звернув на давніх суперників Києва, над Волгою і Чорним морем.

Походи Святослава вказують, що він добре орієнтувався в господарській ситуації Східної Європи й ціленаправлено йшов до того, щоб висунути на перше місце Київську державу й здобути під її владу конкуренційні торгово-комунікаційні шляхи”.

“Це була епоха великих здобутків і тріумфів, епоха морського володіння. Всі чорноморські країни ввійшли в сферу впливу Києва – Чорне море дістало назву Руського моря, бо ним тільки Русь плаває”.

Таким чином, відомі історики України схиляються до думки, що Святослав був видатною особою, мудрим державним діячем, добрим полководцем, хоча деколи й допускався помилок як кожна людина.

Суддя. Дякую. На цьому судове засідання наближається до закінчення. Я попрошу присяжних засідателів винести свій вирок.

Учитель пропонує всім учням виступити в ролі присяжних засідателів і таємно (на папірцях) проголосувати – винести свій вирок.

Після голосування підводяться підсумки. Суддя зачитує вирок.

Оцінювання учнівських досягнень.

Домашнє завдання. § 4. Написати статтю для історичного журналу “Святослав Хоробрий”.

42

Урок № 5Тема: Суспільний устрій Київської Русі у IX – X ст.

Мета: Висвітлити суть і значення розквіту Київської Русі у IX – XI ст., ознайомити із соціальним і господарським життям Київської Русі, розкрити значення розвитку ремісничих професій, їх вплив на розквіт держави, розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, виховувати інтерес до історичного минулого, української землі та повагу до історичних пам’яток.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: “Повість минулих літ”, підручник Ю.Свідерського «Історія України 7 клас», О.Субтельний “Історія України, комп’ютер.

Очікувані результати. Після цього уроку учні: навчаться характеризувати соціально-економічний

розвиток держави, користуючись алгоритмами характеристики;

усвідомлять різницю між формами правління держав різних типів, і між політичними устроями ранньосередньовічних держав;

навчаться порівнювати політичний розвиток різних держав.

План уроку.І. Активізація пізнавальної діяльності.ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Політичний розвиток Київської Русі.2. Соціально-економічний розвиток.3. Відносини феодальної залежності в Київській Русі і в

Західноєвропейських державах.ІІІ. Закріплення матеріалу.IV. Домашнє завдання.

43

I. Постановка проблемного питання, що ставилося декілька уроків тому:

Учитель: Вам було поставлене проблемне питання: Чим є Київська Русь: державою, державним утворенням чи імперією. В процесі вивчення історії нашої держави, ми вирішували, чи набувала Київська Русь ознак державності, чи залишалася на стадії державного утворення. Для повторення пригадаємо ознаки держави:

44

II. Вивчення теми1. Кожна держава характеризується певною формою, тобто

тим, як організована і здійснюється державна влада.Щоб правильно визначити форму держави, треба відповісти

на три питання:1. Яка форма правління в даній державі? (форма

державного правління)2. Який устрій даної держави? (форма державного устрою)3. Якими методами і засобами здійснюється влада в даній

державі? (державний режим)Щоб відповісти на запропоновані три питання правильно,

необхідно засвоїти такі знання:• Форма державного правління - це порядок створення,

організації і взаємин між вищими органами влади, їхні права і обов'язки (повноваження). Існують дві форми державного правління: монархія і республіка. (Учні записують визначення в зошити або словники).

Форма державного устрою - спосіб територіального розподілу держави на певні частини (територіальні одиниці) і характер відносин між ними, а також центральною владою.

ФОРМА ПРАВЛІННЯ

МОНАРХІЯформа правління, за якої

вища влада в державі належить одній людині -

монарху

РЕСПУБЛІКАформа правління, за якої

влада належить обраному на певний строк органу

влади

45

Існують такі форми державного устрою:

46

Державний режим - методи і прийоми здійснення влади в державі. Існують такі форми державного режиму:

ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ

ДЕМОКРАТИЧНИЙЦей порядок (режим) визнає рівність і свободу всіх людей. Управління справами держави здійснюється з волі більшості з урахуванням інтересів меншості.

АНТИДЕМОКРАТИЧНИЙЗа цього порядку (режиму) відсутні реальні права і свободи особи, закони захищають державу і підпорядковані їй.

ФОРМАДЕРЖАВНОГО

УСТРОЮ

ПРОСТА ДЕРЖАВА(УНІТАРНА)

Територіальні одиниці є частинами цілого і не

мають ознак державного утворення

СКЛАДНА ДЕРЖАВА

ФЕДЕРАЦІЯТериторіальні одиниці мають

ознаки державного утворення, але найважливіші питання державного життя

вирішують вищі органи центральної влади

КОНФЕДЕРАЦІЯТериторіальні одиниці і

сама конфедерація мають всі ознаки державного

утворення, а повноваження вищих

органів конфедерації дуже обмежені

47

Питання до учнів: До якого типу держав належала Київська Русь? (Учні, використовуючи знання, отримані на попередніх уроках, відповідають на питання). Використовуються схеми-алгоритми.

Більшість істориків вважає, що Київська держава до середини XII ст.:

За формою державного правління - монархія, але в різні періоди існування вона виступала то у формі єдиновладдя (одноособова влада Великого князя), то у формі співуправління кількох князів, яке із середини XII ст. переросло в колективний сюзеренітет найвпливовіших і найсильніших князів.

За формою державного устрою - федеративна держава, оскільки територіальні одиниці (князівства і землі) мали ознаки державних утворень, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою. Але в другій половині XII - першій третині XIII ст. Руська імперія перетворилася в конфедерацію князівств і земель.

Державний режим - феодальна демократія: велику роль відігравало віче - народні збори. Провідну роль у

його скликанні і прийнятті рішень відігравали бояри і «кращі люди», але брати в ньому участь могли і незаможні верстви населення;

Великий князь тільки член роду Рюриковичів Київський

Рада старійшин досвідчені дружинники, бояри, єпископи (пізніше – князівська Рада)

Удільні князі слуги і підлеглі Великих князів

Тисяцькі представники князя в містах, управля- ли ополченням під час війни Соцькі, десяцькі, тіуни, вірники представники Великого князя.

Виконували військово-адмін., су- дові функції, збір податків Дружинники постійне військо князя

48

важливу роль відігравали князівські з'їзди, що збиралися з ініціативи Великих князів для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил престолонаслідування.

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ: Здійснював політичне керівництво державою; Здійснював керівництво руським військом; Призначав чиновників; Брав активну участь у розробці законів і судах; Спирався у своєму керуванні на Раду старійшин

(Князівська Рада) Представляв державу в міжнародних зв’язках

НАРОДНЕ ВІЧЕ (НАРОДНІ ЗБОРИ НА РУСІ) Обговорювали кандидатури на князівський престол; Приймали рішення про укладення договорів; Приймали рішення про воєнні походи; Проводили розподіл посад

Для кращого засвоєння особливостей державного устрою Київської Русі учням пропонується перегляд презентації з подальшим обговоренням:

49

50

51

52

53

54

2. Соціально-економічний розвиток Київської РусіФорми феодального землеволодіння:

Період Форма землеволодіння

IX - перша поло-вина X ст.

• Панування державної власності на землю. Великий і князь - верховний власник землі. Розширення власного великокнязівського землеволодіння (князівський домен), але воно не відокремлювалося від держави. Виникають васальні зв'язки між князями, що збігаються із сімейними зв'язками (сюзереном виступає князь-батько, а васалами - сини-княжичі).

Друга половина XI ст.

• Великий князь почав роздавати волості, але не в приватне володіння, а умовне, тобто, одержуючи волость. князь був зобов'язаний сюзерену особистою відданістю, а сюзерен мав право відібрати землю за невиконання договірних умов. Землю не передавали в спадщину, не обмінювали, не продавали. Існує вотчинне право на володіння землею, але ним користувалися лише ті князі, до яких влада переходила від батька.

Кінець XI ст. • Почалося становлення боярського землеволодіння. Шляхи його створення: захоплення земель общинників, освоєння нових земель, купівля землі, князівські дарування за службу (особливо в Галицькій землі). Формується дрібне землеволодіння дружинників, які одержували землю від князів і бояр за військову службу. Великим землевласником стала Руська православна церква.,

40-і роки XIII ст. • Утворено близько 100 невеликих князівств, володарі яких заснували власні господарства - вотчини (безумовні володіння).

55

Господарство Київської Русі (перегляд презентації):

56

57

58

59

60

3. Відносини феодальної залежності в Київській Русі і в Західноєвропейських державах.

Особливість Київської Русі – відсутність, на відміну від Центральної і Західної Європи, розгалуженої системи сюзеренітету - васалітету.

Центральна і Західна Європа Київська Русь Європейський васалітет

базувався на володінні землею.

Руський васалітет базувався не на володінні землею, а на одержанні права збирати данину.

Володіння феодалів передавались в спадщину.

Великий князь роздавав землі не як приватний власник, а як глава держави.

61

Система сюзеренітету – васалітету нагадувала драбину, на верхніх сходинках якої стояли найбільші феодали, на більш низьких - середні, на нижніх – дрібні.

Король

Герцоги Графи

Маркізи Барони

Рицарі – дрібні феодали, які не мають своїх васалів

Не було розмаїтості форм васальної залежності, і «феодальна драбина» складалася усього з 2 - 3 сходинок. Сюзереном виступав великий князь, а інші князі, які не мали права роз-давати землі, були його васалами. Тільки з XII ст. удільні князі, що фактично стали незалежними від Києва, почали роздавати волості за тими самими принципами, що і Великий князь.

Великий князь

Удільні князі

Дружинники

Земельні володіння бояр, перебуваючи в їхній власності, залишилися поза системою сюзеренітету-васалітету

Феодальні повинностіФеодальні повинності - податки і примусові обов'язки на

користь феодала. У середні віки власність держави або феодалів на землю надавала їм можливість за допомогою податків і повинностей привласнювати частину продукту, що виробляли залежні люди.

Порівняємо:

Центральна і Західна Європа Київська РусьДо початку XI ст. до повинностей на користь феодала належали:

робота на його полі (від

Селяни мали такі повинності:

IX - перша половина X ст. - збір данини став

62

кількох днів на рік до кількох днів на тиждень);

продуктовий (натуральний) оброк (податок), грошовий податок;

обов'язок молоти зерно на млині пана за встановлену ним плату;

випікання хліба для феодала;

«громадські роботи»: ремонт мостів і гребель, надання в разі потреби своїх підвод;

у разі конфліктів між селянами судив їх сам пан.Необхідно відзначити:

1. Тривалий час залежність селян не була занадто обтяжливою: землевласник забирав у селянина стільки продуктів, скільки необхідно було його родині і двірській челяді. Більше він не вимагав, тому що це не мало сенсу.

2. У XIII - XIV ст., коли пожвавилася торгівля, повинності селян стали збільшуватися.

називатися «полюддям»; після 945 р. (повстання

древлян) уведені чітко визначені норми податку - «уроки»;

X ст. - склалася ціла система податків: «дим» - з окремого будинку; поземельний податок - від плуга або сохи;«віра» - штраф за скоєний злочин. Повинності:

«повоз» - надання коней і транспорту для потреб князя і його адміністрації;

участь у будівництві міст і зведенні укріплень;

з розвитком феодального господарства поширилося відпрацьо-вування залежних селян на користь феодалів;

з X ст. зростала роль грошового податку.

Соціальна структура Київської РусіСуспільство Київської Русі поділялося на дві великі групи:

І група - привілейоване населення. 63

«Кращі люди» Київської РусіВеликий князь представник правлячої династії

Рюриковичів.Духівництво поділялося на верхівку:

митрополит, єпископи, архієпископи і т.д. і рядових священнослужителів: ченців.

Удільні князі управляли землями-князівствами, також належали до династії Рюриковичів.

Бояри формувалися з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що ставали землевласниками. Поділялися на: «великих» - воєводи, тисяцькі; «менших» - соцькі, десяцькі, дворецькі, тіуни; «земських».

Дружинники найближче оточення князя; допомагали йому в усіх справах, за що одержували значну матеріальну винагороду.

Заможні городяни купецтво (у Києві і Галичі поєднувалося у професійні союзи); князі, бояри, князівська адміністрація.

64

II група - непривілейоване населення. «Чорні люди» Київської Русі

Селянство найчисленніший стан суспільства.

Смерди особисто вільні селяни, становили більшість усього стану, мали своє господарство, володіли землею, виплачували державі данину, виконували на її користьдеякі повинності.

Закупи селяни, які втратили своє господарство і потрапили в залежність до феодала. Закон забороняв перетворювати тимчасову залежність закупів у постійну.

Рядовичі смерди, які укладали з феодалом «ряд» — договір про найм або позику - і відповідно до нього працювали в господарстві феодала. їхнє становище було таким самим, як і в закупів (феодально залежні).

Холопи у цілковитій власності феодала; становище, близьке до рабського, обслуговували потреби панського двору, за до-бру службу могли одержати волю. У XII - XIII ст. їхнє становище покращилося і наблизилося до становища феодально залежних селян.

Міські жителі – міщани відігравали помітну роль у житті суспільства.

Ремісники, торговці особисто вільні, платили податки і виконували повинності на користь міст.

65

Нижчі верстви населенняНаймити

смерди, що розорилися, або міщани, які на певнихумовах наймалися працювати на феодала.

Челядь різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати в спадщину.

ізгої особи, які випали зі своєї соціальної групи і втратили з нею зв'язок. Ними могли стати вільні селяни, купці, діти священиків і навіть князів. Закон охороняв їхнє життя високими штрафами, оскільки вони залишалися особисто вільними.

III. Закріплення матеріалу: Відповідь на питання підручника ст. 52 (можна розподілити питання за рівнем складності по групам)

IV. Домашнє завдання. Готуватися до тематичної атестації.

§§ 2-5. Узагальнення сторінка 53.

66

Урок № 6Тематичне оцінювання знань учнів з теми:«Виникнення та розвиток Київської Русі»

Мета: визначити рівень засвоєння учнями знань, отриманих протягом вивчення теми.

Тип уроку: урок контролю та перевірки знань

Вид заняття: комп’ютерне тестування з даної теми.

1. Навколо Києва, на Середньому Подніпров'ї жили:a) Деревляниb) Поляниc) Сіверяниd) Уличіe) Тиверціf) Волиняни

2. На річці Прип'ять жилиa) Деревляниb) Поляниc) Сіверяниd) Уличіe) Тиверціf) Волиняни

3. Відмітити східнослов'янські племенаa) Поляниb) Готиc) Печенігиd) Уличіe) Тиверціf) Деревляниg) Хозариh) Сіверяниi) Гуни

4. Київ було засновано в:a) VII ст.b) V ст.c) IX ст.

67

d) X ст.e) VIII ст.

5. Про яке місто іде мова в літописі:''...І були три брати. Одному ім'я - Кий, другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів. Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій, від нього вона прозвана Хоривицею. І збудували вони місто в ім'я свого старшого брата свого і нарекли його .........''

a) Львівb) Київc) Полтавуd) Переяслав

6. Про якого князя ідеться мова в документі?''Року 882 рушив...... у похід, взявши із собою багато воїнів, і сказав.... Аскольдові і Дірові: ''Ви не князі і не княжого роду, а я княжого роду.'' І вбили Аскольда і Діра. І осів ......... княжити в Києві.''

a) Кийb) Олегc) Ігорd) Святослав

7. До якої династії належали князі Аскольд і Дір?a) Рюриковичіb) Києвичіc) Каролінги

8. До якої династії належали князі Ігор і Святослав?a) Рюриковичіb) Києвичіc) Каролінги

9. Князь, що увійшов в історію під іменем ''Завойовник'' - цеa) Олегb) Святославc) Ігорd) Аскольд

10. Перерахувати київських князів, що були християнами:a) Ігорb) Олегc) Аскольд

68

d) Святославe) Ольга

11. Про кого йдеться в документі:''На вигляд він був такий: середнього зросту, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, блакитними очима, з пласким носом, з голеною бородою і з густим довгим волоссям на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висів локон волосся, що означає знатність роду. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі у нього висіла золота серга, прикрашена двома перлинами з рубіном. Одяг у нього був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний.''

a) Ігорb) Олегc) Аскольдd) Святослав

12. 882-912 - це роки правління князя:a) Олегаb) Ігоряc) Ольгиd) Аскольдаe) Святослава

13. 912-945 - це роки правління князя:a) Олегаb) Ігоряc) Ольгиd) Аскольдаe) Святослава

14. 957-972 - це роки правління князя:a) Олегаb) Ігоряc) Ольгиd) Аскольдаe) Святослава

15. Хто з київських князів сказав:''Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться...''

a) Ігорb) Ольга

69

c) Святославd) Олег

16. Хто з київських князів прийняв смерть від свого коня?a) Олегb) Ігорc) Святославd) Аскольд

17. Вибрати держави, з якими воював князь Святослав:a) Візантійська імперіяb) Імперія франківc) Хозарський каганатd) Болгаріяe) Західна Римська імперія

18. Вирішальна битва Святослава із Візантійською імперією відбулася під:

a) Ітилемb) Константинополемc) Києвомd) Переяславцемe) Доростолом

19. За якого правителя київської держави зріс її міжнародний престиж?

a) Святославаb) Ольгиc) Ігоряd) Олега

20. Хто з київських князів автор слів: ''Іду на ви!''

a) Олегb) Святославc) Ігорd) Кий

21. Хто з князів у 907 р. на знак перемоги прибив щит над воротами Царграда?

a) Олегb) Ігорьc) Ольгаd) Аскольдe) Святослав

70

22. Кому з київських князів, згідно з легендою, вдалося перехитрити візантійського імператора?

a) Олегуb) Ігорюc) Ользіd) Аскольдуe) Святославу

23. Розставити в хронологічній послідовності події:a) Заснування Києва, Династичний переворот князя Олега,

Похід князя Олега Візантію, Вбивство князя Ігоря, Розгром Хозарського каганату, битва під Доростолом;

b) Битва під Доростолом, Заснування Києва, Похід князя Олега Візантію, Вбивство князя Ігоря, Розгром Хозарського каганату, Династичний переворот князя Олега;

c) Династичний переворот князя Олега, Битва під Доростолом, Похід князя Олега Візантію, Заснування Києва, Розгром Хозарського каганату, Вбивство князя Ігоря

24. Про яку подію ідеться в літописі:''Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить.''

a) Битва під Доростоломb) Вбивство князя Ігоря деревлянамиc) Похід князя Олега до Царградуd) Розгром Хозарського каганату

25. Кому з князів було сказано: ''Ти, княже, чужу землю шукаєш і глядиш, а свою залишив...''

a) Святославуb) Олегуc) Ігорюd) Ользі

71

ДодаткиРозвиток європейських середньовічних держав

і держави Київська Русь.

Синхроністична таблиця

Століття Європейські держави Київська Русь

V століття

Друга половина – початок створення англосаксонських королівств Кент, Уессекс, Сассекс, Східна Англія, Нортумбрія, Мерсія.493 р. – створення королівства остготів зі столицею в Равенні.500 р. – створення королівства франків на чолі з Хлодвігом.

Кінець століття – плем’я полян заснувало на правому березі Дніпра місто Київ.

VI століття

VII століття

527 – 565 рр. – Візантією правив імператор Юстиніан I, який намагався відродити колишню могутність Римської імперії.Після смерті Хлодвіга королівство франків було поділене на чотири частини; початок міжусобних воєн.Початок створення держави у слов’янських племен, які населяли територію Польщі.623 р. – виникнення першої слов’янської держави Само (чехи і морави, полабські

Початок століття - виникнення племінних союзів східних слов’ян; одним з перших був Дулібський союз.

Перша половина століття – Київ стає столицею племінного князювання полян.

Середина століття – союз дулібів під ударами аварів і внутрішніх розбратів розпався. Утворення союзу бужан

72

серби).658 р. – розпад князівства Само.680 р. – утворення Слов’ яноболгарського царство (Першого Болгарського царства) на чолі з Аспарухом.

(волинян).

Друга половина століття – створення Полянського союзу, куди увійшли деревляни і сіверяни; починають закріплюватися назви «Русь», «русичі».Кінець століття – початок створення племінного союзу тиверців.

VIII століття

800 р. – утворення імперії Карла Великого (франки).

Протягом століття – у Подніпров’ї (південніше полян) – створення союзу уличів.Друга половина – на основі союзів племен почалося становлення державних утворень – князівств.

IX століття

Створення держави Велика Моравія, до складу якої входили: Моравія, Словакія, Чехія, Лужиц, Паннонія, частина Польщі і словенських земель.

829 р. – об’єднання королем Уессекса Егбертом всіх англосаксонських королівств в одну державу Англію.843 р. – Верденський договір, поділ імперії

Існування з VIII століття трьох великих східнослов’янських державних утворень: Куявія – земля полян з Києвом, Славія – Новгородська земля, Артанія – Причорноморська Русь.На початок століття - оформлення семи політичних союзів: дулібів (волинян, бужан), деревлян, білих хорватів, полян, уличів, тиверців, сіверян на території сучасної

73

Карла Великого на три королівства. Започаткування феодальної роздробленості в Європі.Із середини століття - створення держав норманів (в Ірландії, на півночі Франції).

України.До 882 р. – князювання династії Києвичів. Монархічна форма правління.882 р. – утвердження в Київській державі династії норманського походження – Рюриковичів. Князь Олег. Київське князівство почало переростати у багатонаціональну державу.

X століття

Празьке князівство стало ядром чеської держави. 906 р. — розпад Великої Моравії, знищеної угорцями. 919 р. — створення Германського королівства. 962 р. — створення Священної Римської імперії, до якої увійшли: Германія, Північна Італія, частина Середньої Італії, деякі слов'янські землі, частина Південної і Пів-денно-Східної Франції, пізніше - Бургундське королівство, острови Корсика і Сар-динія. Імператор Оттон І.

912 р. — кінець правління князя Олега. 912 — 945 рр. — правління князя Ігоря. 945 — 964 рр. — правління княгині Ольги. 964 — 972 рр. - правління князя Свя-тослава. 980 р. — початок правління князя Воло-димира Великого. У результаті спільних зусиль князів завершився процес перетворення Київської держави у ранньофеодальну імпе-рію, подібну до імперії Карла Великого.

XI сто-ліття

Створення королівств у скандинавських

Київська Русь стала найбільшою державою

74

країнах: Данії, Швеції, Норвегії. Утворення нормандської держави: Неаполітанське, або Сицилійське королівство. 1018 р. — кінець існування Першого Болгарського царства. Приєднання його до Візантії.

Європи з розвинутими економікою і культурою. Великий князь Ярослав Мудрий (1019 - 1054 рр.) зумів зупинити міжусобні війни між спадкоємцями Київського престолу, що почалися після смерті князя Володимира в 1015 р. 1054 р. - після смерті Ярослава Мудрого знову спалахнули міжусобні війни. Кілька разів їх вдавалося зупинити через погрозу навали половців. 1097 р. — князь Володимир Мономах зумів зібрати всіх князів на з'їзд у Любечі, де було вирішено при-пинити усобиці. Але через кілька років міжусобні війни відно-вилися.

XIIстоліття

Чехія переживала феодальну роздробленість, увійшла до складу Священної Римської ім-перії. Польща переживає феодальну роздробленість.

1113 — 1125 рр. — правління Володимира Мономаха: спроба поновлення централізованої монархії, припинення міжусобиць, зміцнення становища Русі.30-і роки — початок відокремлення земель-князівств. 50 — 60-і роки —

75

замість одного Великого князя Руссю почало керувати об'єднання найсильніших князів — колективний сюзеренітет. Імперія зі слабоцентралізованої держави перетворилася в об'єднання князівств, кожне з яких мало ознаки державного утворення і зберігало політичну самостійність.

XIII сто-ліття

Германія фактично розпадається на безліч територіальних кня-зівств, що дуже обмеженою мірою визнавали владу імператора. Чехія - зміцнення центральної влади.Початок утворення централізованих держав в Англії і Франції у вигляді станово-представниць-кої монархії (закінчення процесу в XIV ст.).

Політичний занепад Києва: влада Великого князя слабшала, колективне правління не могло запобігти ні усо-бицям, ні зростанню самостійності князівств і земель. Київ залишається найбільшим релігійним, економічним і культурним центром. Фактором, що прискорив падіння Руської імперії, стала навала монголів наприкінці 30-х - на початку 40-х років.Осінь 1240 р. — розгром Києва монголами. Зима 1241 р. - захоплення Галицько-Волинського князівства монголами. Руська імперія назавжди зникла з політичної карти Європи.

76

Теорії утворення держави Київська Русь

Існують різні точки зору на питання утворення Київської Русі: норманська теорія і теорія природно-історичного утворення Київської Русі (антинорманська теорія).

1. Норманська теорія з'явилася у XVIII ст. її прибічники доводять, що Київську Русь заснували варяги - германо-скандинавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани.

Підкреслення важливості германських впливів і натяки на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення російського вченого XVIII ст. Михайла Ломоносова, який довів першочергову роль слов'ян у створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова одержало назву антинорманська теорія.

2. Антинорманська теорія започаткувала тривалі наукові суперечки. Прибічники цієї теорії доводять, що утворення держави у східних слов'ян стало наслідком природного ходу історичних подій; для цього існували всі необхідні економічні і соціальні передумови. На цих позиціях твердо стояли провідні українські вчені Микола Костомаров і Михайло Грушевський.

Сучасні українські історики, використовуючи дані археологічних джерел, літописів, переконливо доводять виникнення держави Київська Русь з племінних князівств східних слов'ян шляхом природного історичного розвитку.

77

Використана література:

1. Буштрук О.В. Історія України 7-8. – Харків, 2004. – 247 с.2. Буштрук О.В. Історія України. Соціально-економічний

розвиток Київської Русі та українських земель до XV ст. – Харків, 2007. – 31 с.

3. Губарєв В.К. Історія України: довідник школяра і студента. – Донецьк.: ТОВ ВКФ «БАО», 2005. – 624 с.

4. Історія України. Словник-довідник. – Харків, 2006. – 152 с.5. Пастушенко Р.Я. Контрольні питання та тестові завдання з

історії України. (від найдавніших часів до початку ХХ ст. ). – Львів.: ВНТЛ, 1998. – 184 с.

6. Петрова І.І. Історія України у схемах і таблицях. – Харків, 2008. – 136 с.

7. Повість минулих літ. – Київ.: «Веселка», 2002. – 227 с.8. Полянська-Василенко Н. Історія України у 2-т. – Т.1: до

середини XVII ст. – К.: «Либідь», 1992. – 640 с.9. Свідерській Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романи шин Н.Ю.

Історія України. Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. – 272 с.

10. Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України. Давні часи та середньовіччя. Пробний підручник для 7 класу. – К.: Освіта, 2000. – 270 с.

79