л. глібов

28
Презентація Презентація Альохіної Патріції Альохіної Патріції Хустська гімназія- Хустська гімназія- інтернат інтернат 6-Б 6-Б Учитель Ківеждій О. В. Учитель Ківеждій О. В.

Upload: -

Post on 27-Jul-2015

126 views

Category:

Documents


3 download

TRANSCRIPT

ПрезентаціяПрезентація Альохіної Патріції Альохіної Патріції

Хустська гімназія-інтернатХустська гімназія-інтернат

6-Б6-Б

Учитель Ківеждій О. В.Учитель Ківеждій О. В.

Леонід Леонід Глібов Глібов 1827-1893 1827-1893

Леонід Іванович Глібов або Леонід Іванович Глібов або Глібів Глібів народився 4 березня 1827 у народився 4 березня 1827 у селі Веселий Поділ Хорольського селі Веселий Поділ Хорольського повіту. повіту.

Його батько, Іван Назарович Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. поміщика Гаврила Родзянки.

Початкову освіту він здобув удома за допомогою матері, а 1840 Початкову освіту він здобув удома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости» Два роки друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости» Два роки поет живе у поет живе у Ніжині, а 1865 р. повертається до , а 1865 р. повертається до Чернігова та деякий  та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-„метелики“, творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-„метелики“, друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.Помер російською мовою, твори для дітей.Помер 10 листопада  1893 р. в  р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці , де його й поховано на території монастиря Святої Трійці (вул. Толстого, Болдина гора) .(вул. Толстого, Болдина гора) .

Широке визнання в українській літературі Глібов здобув Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, . У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони. перешкоджали цензурні заборони.

Найвідоміші твориНайвідоміші твори1.”Щука”1.”Щука”2. 2. «Жаба і віл»«Жаба і віл»3.”Муха і бджола”3.”Муха і бджола”

Степан Руданський

1833-1873

Народився 25 грудня 1833 року в селі Народився 25 грудня 1833 року в селі Хомутинці    Вінницького повіту  Подільської губернії в родині  в родині сільського сільського священика. .

Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у 

Кам'янці-Подільському (1849–1855).Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з

батьком. Коли 1856 року Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька,

вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і

культури. Тут у 1850-1860-х роках працювали Сергій Боткін, Іван Сєченов та інші молоді передові вчені.

Почав друкуватися 1859 року у Петербурзі. Почав друкуватися 1859 року у Петербурзі. Після Після закінчення академії Руданський одержав звання закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати в повітового лікаря і дозвіл працювати в Криму, куди , куди він переїхав він переїхав 1861 р. і де сподівався поправити своє  р. і де сподівався поправити своє підточене здоров'я. У підточене здоров'я. У 1861––1873 рр. Руданський  рр. Руданський працював міським лікарем у працював міським лікарем у Ялті, а також лікарем у , а також лікарем у маєтках маєтках князя Воронцова. Помер Руданський у Ялті 21 . Помер Руданський у Ялті 21 квітня квітня 1873 (за старим стилем). Передчасну смерть  (за старим стилем). Передчасну смерть спричинила не лише недуга (спричинила не лише недуга (сухоти ще зі студентських  ще зі студентських років), але й переслідування з боку начальства.Він років), але й переслідування з боку начальства.Він помер помер 18921892року.Його поховали в року.Його поховали в Ялті на  на Масандрівському кладовищі. Масандрівському кладовищі. 1892 року на могилі  року на могилі споруджено перший пам'ятник, який згодом замінили споруджено перший пам'ятник, який згодом замінили на новийна новий

Відомі твори Відомі твори С.РуданськогоС.Руданського

1.”Пан та Іван в дорозі”1.”Пан та Іван в дорозі” 2.”Король і козак”2.”Король і козак”

Степан Васильченко (Панасенко)

1878-1932

Народився в сім'ї безземельного селянина Народився в сім'ї безземельного селянина шевця.Навчався 1888–1893 в Ічнянській початковій шевця.Навчався 1888–1893 в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. семінарію. 1895 вступив до Коростишівської  вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив учительської семінарії (закінчив 1898). Одержав ). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в с. направлення в однокласну міністерську школу в с. Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Богуслава.Учителював на  .Учителював на  Київщині та   та  Полтавщині. . Мав посилений інтерес до народної творчості, до Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.У часи досвіду майбутнього письменника.У часи вчителювання (1898–1904) вів щоденник «Записки вчителювання (1898–1904) вів щоденник «Записки вчителя». вчителя».

19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував 19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете». учителя)» в «Киевской газете». 1904 вступив до  вступив до Глухівського учительського інституту, Глухівського учительського інституту, 1905 покидає інститут. Виїхав на  покидає інститут. Виїхав на Донбас, учителював , учителював у с. Щербинівка (нині м. у с. Щербинівка (нині м. Дзержинськ  Донецької області). ).   1908 хворого на тиф  хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив з Бахмутської тюрми, доказів, звільнив з Бахмутської тюрми,

категорично заборонив учителюватикатегорично заборонив учителювати. . Під час Під час Першої світової війни мобілізовано до армії, був  мобілізовано до армії, був (до (до Лютневої революції  1917) командиром ) командиром саперної роти на Західному фронті. Тоді саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (), «Оповідання» (1915). ). 1919 жив у  жив у Кам'янці-Подільському, де на замовлення , де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання  написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася». москаля Ася».

1920 подорожував із хоровою капелою  подорожував із хоровою капелою «Думка» по містах і селах «Думка» по містах і селах Лівобережної України.Лівобережної України.

1921 працював у Києві вихователем і 1921 працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, завідувачем дитячого будинку, 1921––1928 — вчителем школи імені  — вчителем школи імені Івана Франка..

Помер Помер 11 серпня  1932 року від хвороби  року від хвороби

серця. Похований на серця. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1). (ділянка № 1).

Відомі твориВідомі твори

1.”Олив’яний перстень.”1.”Олив’яний перстень.”

2.”В бурянах.”2.”В бурянах.”

Степан ОлійникСтепан Олійник

1908-19821908-1982

Народився 21 березня (Народився 21 березня (3 квітня) ) 1908 року в селі  року в селі Пасицелах (тепер  (тепер Балтського району  Одеської області) в ) в багатодітнійбагатодітнійселянській сім'ї. З часом родина переїхала  сім'ї. З часом родина переїхала в село — Третю Миколаївку (нині в село — Третю Миколаївку (нині Левадівка). Після ). Після закінчення чотирирічної школи продовжив навчання в закінчення чотирирічної школи продовжив навчання в Одесі у школі імені Лесі Українки. у школі імені Лесі Українки.

Коли в Коли в 1930-му його -му його батько потрапив під  потрапив під «розкуркулювання», юнак уже був «розкуркулювання», юнак уже був студентом  Одеського педагогічного інституту. Сина . Сина «ворога народу» виключили з вузу, і він влаштувався на роботу  виключили з вузу, і він влаштувався на роботу рулевим на кораблі «Ленін». А коли через рік рулевим на кораблі «Ленін». А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже відновився в педінституті, то заарештували вже його самого. Та хлопця невдовзі випустили. Можливо, його самого. Та хлопця невдовзі випустили. Можливо, врятувало те, що його друг Володимир Іванович врятувало те, що його друг Володимир Іванович звернувся з листом до «всесоюзного старости» звернувся з листом до «всесоюзного старости» Калініна від імені майже двохсот однокурсників. До  від імені майже двохсот однокурсників. До того ж охоронець забрав у в'язня блокнот із його того ж охоронець забрав у в'язня блокнот із його віршами, і після того став прихильніше ставитися до , і після того став прихильніше ставитися до Степана. Перебування в казематі не минулося Степана. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. . Відпустила хвороба лише після війни.Відпустила хвороба лише після війни.

По закінченні у По закінченні у 1934 році педінституту  році педінституту працював працював викладачем  української мови та  та літератури у Бехтерському  у Бехтерському сільськогосподарському технікумі (сільськогосподарському технікумі (Голопристанський район). Потім працював ). Потім працював кореспондентом газети «Чорноморська кореспондентом газети «Чорноморська комуна». Протягом багатьох років — комуна». Протягом багатьох років — співробітник сатиричного журналу співробітник сатиричного журналу «Перець»..

Брав участь у Брав участь у німецько-радянській війні, Член , Член КПРС з  з 1952 року. Обирався депутатом року. Обирався депутатомВерховної Ради СРСР 6 і 7-го скликань. 6 і 7-го скликань.

в в Києві. Помер . Помер 11 січня  1982 року у  року у Києві, , похований на похований на Байковому кладовищі (ділянка  (ділянка № 12). № 12). Автор  надгробного пам'ятника —  — скульптор  О. Скобліков..

ВідзнакиВідзнакиЛауреат Лауреат Сталінської премії (1950; за  (1950; за збірку віршів «Наші знайомі», збірку віршів «Наші знайомі», 1948). ). Нагороджений двома Нагороджений двома орденами Леніна, , орденом Червоного Прапора, , орденом Трудового Червоного Прапора, , орденом «Знак Пошани» і  і медалями. .

ТворчістьТворчістьДрукуватися почав з Друкуватися почав з 1926 року. Автор: року. Автор:«Мої земляки» (1947);«Мої земляки» (1947);«Наші знайомі» (1948);«Наші знайомі» (1948);«Ознаки весни» (1950);«Ознаки весни» (1950);«Гумор і сатира», «Як ми скажем — так і буде» (1951);«Гумор і сатира», «Як ми скажем — так і буде» (1951);«Який Сава — така й слава» (1955);«Який Сава — така й слава» (1955);«Здоровенькі були» (1958);«Здоровенькі були» (1958);Ой ти, Галю! (1960);Ой ти, Галю! (1960);«Карась-середняк» (1961);«Карась-середняк» (1961);«П'яні вовки» (1962);«П'яні вовки» (1962);«Дозвольте запевнить» (1963);«Дозвольте запевнить» (1963);«Добрий день вам, добрі люди» (1966);«Добрий день вам, добрі люди» (1966);«Дозасідався…» (1968);«Дозасідався…» (1968);«Батьки і діти», «Здоровше з гумором живеться» «Батьки і діти», «Здоровше з гумором живеться» (1970);(1970);«Готов почати все спочатку» (1974).«Готов почати все спочатку» (1974).

Павло ГлазовийПавло Глазовий 1922-2004рр.1922-2004рр.

Народився Народився 30 серпня  1922 року в селі  року в селі Новоскелєватка (нині  (нині Казанківського району, , Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у ) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи упедагогічної школи у1940 році був призваний  році був призваний служити в армії. Учасник служити в армії. Учасник німецько-радянської війни.Після війни навчався в .Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив запримітив Остап Вишня. Письменник почав . Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у навчатися у Київ. . 1950 року закінчив  року закінчив філологічний факультет філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У . У 1950––1961 роках — заступник головного  роках — заступник головного редактора редактора журналу «Перець», згодом заступник , згодом заступник головного редактора журналу головного редактора журналу «Мистецтво».Жив«Мистецтво».Жив

у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня  2004 року. Похований в Києві на  року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б) (ділянка № 49б)

НагородиНагороди Лауреат Лауреат премії імені Остапа Вишні ( (1988; ;

року за книжку «Сміхологія»);року за книжку «Сміхологія»); Перший лауреат премії імені Петра Перший лауреат премії імені Петра

Сагайдачного (Сагайдачного (1996);); Літературна премія імені Наталі Забіли;; Орден «За заслуги» 3 ступеня (1997; за  3 ступеня (1997; за

вагомий внесок в українську літературу);вагомий внесок в українську літературу); Почесне звання Почесне звання 

«Заслужений діяч мистецтв України»;; Медаль Міжнародного доброчинного Медаль Міжнародного доброчинного

фонду «Українська хата» — «За фонду «Українська хата» — «За доброчинність».доброчинність».

ТвориТвори ПоемиПоеми «Слався, Вітчизно моя!» («Слався, Вітчизно моя!» (1958)) «Куміада» («Куміада» (1969)) Поетичні збірки сатири та гуморуПоетичні збірки сатири та гумору[[ред. •  • ред. код]] «Великі цяці» («Великі цяці» (1956)) «Карикатури з натури» («Карикатури з натури» (1963)) «Коротко і ясно» («Коротко і ясно» (1965)) «Щоб вам весело було» («Щоб вам весело було» (1967)) «Усмішки» («Усмішки» (1971)) «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973)«Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973) «Байки та усмішки» (1975)«Байки та усмішки» (1975) «Весела розмова»(1979)«Весела розмова»(1979) «Хай вам буде весело» (1981)«Хай вам буде весело» (1981) «Сміхологія» (1982)«Сміхологія» (1982) «Вибрані усмішки» (1992)«Вибрані усмішки» (1992) «Веселий світ і Чорна книга» (1996)«Веселий світ і Чорна книга» (1996) збірка «Сміхослов» (1997)збірка «Сміхослов» (1997) «Сміхологія, вибране» (2003)«Сміхологія, вибране» (2003)

Вшанування пам'ятіВшанування пам'яті

У місті У місті Білій Церкві створено  створено Міжнародний благодійний фонд Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового.імені Павла Глазового.

8 листопада  2011 року в Києві, на  року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, творив поет-гуморист, встановленогранітну меморіальну встановленогранітну меморіальну дошку.дошку.

Підготувала Альохіна Підготувала Альохіна ПатріціяПатріція