«Формування емоційно-значимої поведінки дітей у природному оточенні»

Мета: Підвищення професійної компетентності педагогів з питання формування емоційно-значимої поведінки дітей у природному оточенні.

Завдання:1. 1.Уточнити і систематизувати знання педагогів з проблеми формування

природничо-екологічної компетентності дошкільників.2. 2.Активізувати особистий творчий потенціал педагогів, створити умови

для рефлексії та обміну думками, самовираження.3. 3.Підтримати інтерес педагогів для подальшого вивчення даної теми.

Підготовчий етап

I. Створення ініціативної групи з метою уточнення теми і питань для обговорення, підготовки порядку денного засідання педради.

II. Видання наказу про підготовку і проведення педагогічної ради.III. Створення мікрогруп для відпрацьовування проблеми і розробки

проекту рішень.1. Оформлення стенду «Готуємося до педагогічної ради». 2. Підготовка виставки-огляду фахових статей з теми.3. Проведення консультацій для педагогів з теми.4. Опитування педагогів «Шляхи формування емоційно-значимої

поведінки дітей у природному оточенні».5. Вивчення об’єктів вивчення (педагоги, діти, заходи).6. Складання графіка відкритих переглядів, взаємовідвідувань.7. Підготовка карток-схем для аналізу переглянутих заходів.8. Перегляд відкритих заходів з відповідним аналізом і самоаналізом.9. Підготовка проблемних запитань з теми.10. Підготовка роздаткового і наочного матеріалу для інтерактивних ігор.

IV. Ознайомлення членів педагогічної ради з доповіддю та документами, які будуть обговорюватися.

План проведення

1.Формування природничої компетентності дошкільників.2.Виховання естетичних почуттів та формування природоохоронних

навичок через організацію занять та ігор на свіжому повітрі (з досвіду роботи вихователів молодшого дошкільного віку).

3.Організація екскурсій у природу, як одна із результативних форм екологічного виховання дошкільників (з досвіду роботи вихователів старшого дошкільного віку).

4.Захист дитячих дослідницьких проектів: «Світ навколо мене і я його частинка»

5.Презентація плакатів «Природа в небезпеці»Вступне слово завідуючої ДНЗ:

- Шановні колеги! Наша педрада присвячена вирішенню одного з річних завдань дошкільного закладу-формуванню екологічної компетентності дошкільників .

У сучасній педагогіці поняття «екологічне виховання» визначається як процес формування у дитини бережливо, турботливого, свідомого ставлення до природи і місця людини в ній, що проявляється у природо-доцільній поведінці. Головна мета екологічного виховання-становлення компетентної особистості, яка характеризується емоційним сприйняттям краси природи, розвиненістю екологічної свідомості, мислення, розумінням відповідальності за стан природи, екологічно-орієнтованою поведінкою, наявністю відповідних знань.

Екологічне виховання дітей відбувається через чуттєве сприймання та емоційні враження, на основі яких і здійснюється формування уявлень про світ природи, елементарні зв’язки та взаємозалежності між явищами та об’єктами природи і людиною. Такі уявлення є результатом тривалого педагогічного впливу, який забезпечує використання різноманітних засобів у роботі педагогів з дошкільниками. З огляду на те, що дошкільники вже мають певний досвід спілкування з природою і їх специфічною рисою є бурхливий емоційний відгук на явища і об’єкти навколишнього світу, формування екологічної свідомості дошкільників доцільно здійснювати через емоційну сферу. Адже людина, яка серцем відчула і зрозуміла красу природи, дбатиме, оберігатиме її як джерело радості і щастя. Формування здатності захоплюватися красою, відчувати себе невід’ємною частиною природи, оберігати та раціонально використовувати природні ресурси – це взаємозалежні нерозривні складові екологічного виховання.

Вихователь-методист пропонує розділитися на дві командиГра «Далі-Далі»

Командам по черзі ставиться серія запитань. За одну хвилину слід дати якнайбільше відповідей. Якщо команда не знає відповіді на запитання, то капітан каже «Далі-далі».

Практичний блок педради включав такі форми роботи:«Мандрівка у світ педагогічного досвіду»

Педагоги ділилися своїм досвідом щодо:1.Виховання естетичних почуттів та формування природоохоронних

навичок через організацію занять та ігор на свіжому повітрі (з досвіду роботи вихователів груп молодшого дошкільного віку).

2.Організація екскурсій у природу як одна із результативних форм екологічного виховання (з досвіду роботи вихователів груп старшого дошкільного віку).

Гра «Заморочки з діжки»

ВиховательУпродовж усього дошкільного дитинства велике значення у розвитку

дитини, у її соціалізації має пізнавальна діяльність, під якою розуміють не лише процес засвоєння знань, умінь і навичок, а насамперед самостійний пошук та здобуття знань дитиною. Тому уже з самого раннього віку важливо формувати у дітей потребу досліджувати та вивчати природу.

Захист дитячих дослідницьких проекті «Світ навколо мене і я його час тинка»

ВиховательОстаннім часом, коли термін «екологія» з суто наукового поняття, що

передбачає гармонію і єдність у природі, перетворився на синонім лиха, коли вчені з гнітючою точністю підраховують, скільки років іще може проіснувати життя на планеті, доведеній людиною до катастрофічного стану, одним із найактуальніших педагогічних завдань стало екологічне виховання юних. Адже їм виправляти помилки батьків, лікувати моря й ліси, відроджувати землю. І так важливо, щоб вони змалечку покохали природу в її розмаїтті і різнобарв’ї, усвідомили непорушні зв’язки між усім живим і неживим на землі, відчули себе невід’ємною часточкою цієї стрункої і величної системи, цього неоціненного вищого дару, що називається життям.

Презентація педагогами плакатів створених спільно з батьками та дітьми «Природа в небезпеці»

Завідуюча:Дитя людське – дитя Землі. Народжуючись, воно починає життя у

нерозривному зв’язку з усім розмаїтим світом: рослинами, тваринами, повітрям, ґрунтом, водою, тощо. І так важливо, щоб дитина уже з перших кроків відчула єдність з природою за допомогою дорослих, змінювала її,черпала з того джерела творче натхнення.

Природа – це невичерпне джерело всебічного розвитку дитини, ефективний засіб формування її світогляду, виховання почуттів.

Але сьогодні ми бачимо, що стрімкий науково-технічний прогрес порушив хід гармонійного розвитку людства. Насамперед відчуваємо це у ставленні до природного довкілля – певною мірою може слугувати показником внутрішньої культури людини.

Адже природоохоронна справа залежить від свідомості кожної людини, її відповідальності за долю рідної природи. Це вимагає підвищеної уваги до виховання дбайливого ставлення до її об’єктів, починаючи з дошкільного віку – періоду становлення основ майбутньої особистості.

Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання дошкільників-це не лише подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною.

Активізувати інтерес до явищ, розширення сфери емоційних вражень, розвиток гуманного ставлення до природи, почуття обов’язку за збереження

Її багатств,патріотичне виховання на основі уявлень про красу рідного краю, а також формування таких моральних якостей, як доброта, чуйність, любов і увага до всього живого. Важливо навчити дитину не лише сприймати красу, бачити її, відчувати і розуміти, а й щоб одержані враження викликали бажання відповідати власною посильною участю у створенні прекрасного.

Враження, одержані від спілкування з рідною природою змалку, глибоко западають в душу малюкам, а в майбутньому стають чи не вирішальними у ставленні до оточуючого. Тому педагог у своїй роботі має використовувати такі прийоми, за допомогою яких спілкування дітей з природою залишило б у їхній пам’яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна розкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле,жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

Природу не можна розглядати лише зі споживацької точки зору. Необхідно показати дітям її унікальність,красу та універсальність: природа – середовище життя всіх живих істот, враховуючи і людину, об’єкт пізнання та милування і лише потім об’єкт людського споживання. Ми повинні оберігати природу не тому, що вона нам щось дає, а тому, що вона самоцінна.

Гра «СТВОРИМО ПЕРЕПУСТКУ В ПРИРОДУ»Вихователь-методист пропонує визначити правила поведінки в

природному оточенні. Після обговорення ведучі кожної команди по черзі називають визначені правила, дотримуючись умови-не повторюватись у висловлюваннях.

Із запропонованих правил складається «Перепустка у природу»1. Не ламай дерев, не каліч кущів.

Щоб згубити деревце потрібні хвилини,а виростити – роки.2.Не залишайте у лісі, біля річки навіть іскринки від багаття. Ніщо так

згубно не впливає на все живе,як вогонь. Байдужість що призводить до пожежі,- злочин перед природою.

3.Незабирай тварин з природи. Якщо ж потрібно взяти тваринку додому, щоб допомогти, то передусім слід дізнатися чим її треба годувати, як за нею доглядати. Інакше тваринка просто може загинути.

4.Не руйнуй пташині гнізда. Не лякай пташку ,вона злетить з гнізда. Яєчка, які вона висиджує – захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята.

5.Не знищуйте метеликів – красу нашої природи. Переважна більшість з них корисна для людини. Не турбуйте метеликів, милуйтесь ними в природних умовах. Після спостереження обов’язково випустіть метелика на волю.

6.Не турбуй і не каліч жабок. Пам’ятай, що в природі немає нічого ні корисного, ні шкідливого, а є тільки необхідне.

7.Не топчи, не зривай рослин. Кожний листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя.

8.Не залишай сміття в лісі. Це не тільки не красиво, а й небезпечно для здоров’я людини.

Головне, щоб діти пам’ятали і знали, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою. Тільки тоді, коли наші діти любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя і співчуття в нашому суспільстві.

У «Червону книгу» ми занеслиСвіт неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світіНе будуть квітнуть дивні квіти.

Конвалії й фіалки ніжні,І вісник березня - підсніжник.

Невже ми більше не побачимо,Як сон-трава росою плачеТроянда степу,квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє.Ми всі господарі природи,Тож збережемо її вроду.

Колегіальне винесення рішення педрадиПРОЕКТ РІШЕННЯ

1.Продовжувати роботу по вихованню екологічного мислення у дошкільників через пошуково-дослідницьку діяльність.

2.Активізувати взаємодію дітей з природним довкіллям, продовжувати формувати поняття про природне довкілля, як цілісний живий організм, вчити дітей еколого-доцільної поведінки в природі.

3.Створити екологічну стежину на території дошкільного закладу. Систематизувати тематику занять-милувань природою в різні пори року.