ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС

ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК

ІІІ Щорічний літній форум з публічного праваКиїв, 20 червня 2014 року

Валентин ГвоздійАдвокат, керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»,

Заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України,

Член наглядової ради «Асоціація адвокатів України»

Теми для обговорення

Способи виявлення порушень під час проведення

податкових перевірок та їх доведення.

Використання процесуальних правопорушень як

підстави для не допуску до проведення податкової

перевірки та (або) оскарження її результатів.

Останні тенденції судової практики.

Види податкових перевірок

Податкова перевірка

Камеральні перевірки

Документальні перевірки

Планова перевірка

Позапланова перевірка

Виїзна перевірка

Невиїзна перевірка

Фактичні перевірки

Камеральні перевірки

Камеральною вважається

перевірка, яка проводиться у

приміщенні контролюючого

органу виключно на підставі

даних, зазначених у податкових

деклараціях (розрахунках)

платників податків (пп. 75.1.1 п.

75.1 ст. 75 Податкового кодексу

України).

Камеральна перевірка

проводиться посадовими

особами контролюючого органу

без будь-якого спеціального

рішення керівника такого

органу або направлення на її

проведення. Камеральній

перевірці підлягає вся

податкова звітність суцільним

порядком.

Згода платника податків на

перевірку та його присутність під

час проведення камеральної

перевірки не обов'язкова (ст. 76

Податкового кодексу України)!

Документальні перевірки

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Податковим кодексом України податків та зборів.

Дотримання валютного та іншого законодавства.

Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Предметом документальної перевірки є:

Документальні перевірки

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових

декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої

звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення

яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються

в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і

сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства,

контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а

також отриманих в установленому законодавством порядку

контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому

числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичні перевірки

Є новелою Податкового кодексу України, раніше це вид перевірок не

було передбачено законодавством України.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України

фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем

фактичного провадження платником податків діяльності,

розташування господарських або інших об'єктів права власності такого

платника. Відмінністю цього виду перевірки є те, що фактична перевірка

проводиться без попередження платника податків (п. 80.1. ст. 80

Податкового кодексу України).

Вирішення питання щодо допуску

працівників податкового органу до

проведення перевірки:

КРОК 1. Перевірте наявність рішення керівника контролюючого

органу, оформленого відповідним наказом

Листом Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-

10 передбачено, що: «Видання керівником податкового органу наказу про

проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення

певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення

перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є

актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАСУ.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника

податкового органу про призначення позапланової виїзної перевірки платника

податків підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною третьою статті 117 КАСУ подання адміністративного позову,

а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію

оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку

забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію

рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що

оскаржуються.

Водночас судам слід звернути увагу на те, що відповідно до

частини першої статті 117 КАСУ ухвала про забезпечення позову

може бути постановлена лише в разі, якщо існує очевидна

небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам

позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист

цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких

заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних

зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності

рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення

позапланової перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам

відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення

перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду

особі, не призводить до настання невідворотних негативних

наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою

встановлення обставин, які необхідні для контролю за

правильністю нарахування і сплати податків та інших

обов'язкових платежів.

Виходячи з наведеного, у судів зазвичай немає

підстав для вжиття заходів забезпечення у вигляді

зупинення дії наказів керівника податкового органу

про призначення позапланової перевірки платника

податків.

«Наказ - це правовий акт, що видається на підставі і на виконання

чинних законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів,

положень та інструкцій органів вищого рівня. Наказ є актом

внутрішнього управління, чинність якого не виходить за межі певної

галузі конкретного підприємства, об'єднання, установи.

Отже, наказ керівника органу ДПС - це управлінське рішення, яке не

підпадає під визначення будь-яке інше рішення у розумінні статей 55

та 56 Кодексу та не підлягає адміністративному оскарженню у

встановленому статтею 56 Кодексу та наказом N 1001 порядку».

Лист ДПС України від 26.09.2011 р. N

2096/6/22-2314/155:

Висновок.

Наказ про проведення перевірки може бути оскаржено лише в судовому

порядку шляхом подання позовної заяви із клопотанням про забезпечення

позову. Якщо суд і не забезпечить позов шляхом накладення заборони

контролюючому органу на проведення перевірки, але визнає протиправним та

скасує такий наказ, таке судове рішення може бути використане платником

податків в майбутньому (наприклад, при оскарженні податкового повідомлення

– рішення, прийнятого на підставі такої перевірки).

Направлення на перевірку повинно містити обов’язкові

реквізити: дата видачі, найменування контролюючого

органу, реквізити наказу про проведення відповідної

перевірки, найменування та реквізити суб'єкта

(прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника

податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка

якого проводиться, мета, вид (документальна

планова/позапланова або фактична), підстави, дата

початку та тривалість перевірки, посада та прізвище

посадової (службової) особи, яка проводитиме

перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності

підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що

скріплений печаткою контролюючого органу!!!

КРОК 2.

Перевірте наявність направлення на проведення

перевірки.

Крок 3. Перевірте правомірність та обґрунтування підстав для проведення перевірки.

Крок 4. Перевірте службові посвідчення кожного податківця з групи перевіряючих.

• Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Платник податків втрачає

право на оскарження

процедурних порушень при

проведенні перевірки, якщо він

допустив посадових осіб

контролюючого органу до

проведення перевірки.

ЗВЕРНИ УВАГУ!!!

Позиція Верховного Суду України

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від

24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової

інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна

податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який

вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки

щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових

осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до

проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в

суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого

законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими

органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду

України, саме на етапі допуску до перевірки платник

податків може поставити питання про

необґрунтованість її призначення та проведення,

реалізувавши своє право на захист від безпідставного

та необґрунтованого здійснення податкового контролю

щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює

правові наслідки процедурних порушень, допущених

контролюючим органом при призначенні податкової

перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників

податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому

числі наказів про призначення перевірки), дій або

бездіяльності контролюючих органів щодо призначення

та/або проведення перевірок можуть бути задоволені

лише в тому разі, якщо до моменту винесення

судового рішення не відбулося допуску посадових

осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Якщо платник податків відмовляється від проведення

документальної перевірки за наявності законних підстав для її

проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу,

на майно такого платника податків може бути накладено арешт

(підп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).

При цьому, хоча Податковий кодекс України чітко розмежовує

фактичну та документальну перевірку, а вказаною нормою

передбачено можливість застосування арешту майна платника

податків в разі відмови від проведення саме документальної, а не

фактичної перевірки, проте судова практика з цього питання є

достатньо неоднозначною.

У ВИПАДКУ:

Нажаль, у більшості випадків адміністративні суди ототожнюють поняття

документальної та фактичної перевірки та задовольняють подання

контролюючих органів про підтвердження обґрунтованості адміністративного

арешту майна платника податків, у зв’язку із не допуском посадових осіб

податкового органу до проведення фактичної перевірки.

Крок 5. Надайте податківцям

для заповнення Журнал

реєстрації перевірок.

Обов`язок здійснення запису в

журналі передбачено п. 7 Указу

Президента України «Про деякі

заходи з дерегулювання

підприємницької діяльності» від 23

липня 1998 року, відповідно до якого

представниками контролюючих

органів в обов'язковому порядку

повинні зазначити у такому журналі

строки та мету відвідання, посади і

прізвища представників, які

обов'язково ставлять свій підпис у

цьому журналі.

Відмова представника

контролюючого органу від підпису

в журналі є підставою для

недопущення його до проведення

перевірки.

Про факт цієї відмови суб'єкт

підприємницької діяльності

повідомляє письмово у триденний

строк контролюючому органу, в якому

працює такий представник. Форма та

порядок ведення журналу

встановлюються Державним

комітетом України з питань

регуляторної політики та

підприємництва.

Крок 6. Надавайте перевіряючим виключно ті документи та інформацію, яка

безпосередньо стосується даної перевірки!!!

Методичні вказівки щодо визначення стандартів

якості контрольно-перевірочної роботи,

затверджені ДПА України від 2 грудня 2005 р. № 540.

Основні положення стандартів якості контрольно-перевірочної

роботи:

Встановлюється спосіб, у який викладаються в акті перевірки факти,

обставини або оцінки;

Визначено вимоги до інтелектуального рівня ревізора-інспектора;

Передбачено, що висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти

та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом,

має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки;

Передбачено, що спосіб, у який в акті перевірки викладаються факти,

обставини або оцінки, має свідчити про переконаність осіб, які склали

відповідний акт, у викладених фактах, обставинах або оцінках. Акт

перевірки не повинен надавати можливість стверджувати про те, що

особи, які його склали, мали сумніви у викладеному.

Визначено вимоги щодо дослідження первинних документів, необхідність

проведення аналізу змісту та мети діяльності платника податків тощо.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Юридична фірма «Гвоздій та Оберкович»

E-mail: info@golaw.ua

Web: www.golaw.ua

Київ: вул. Інститутська, 19Б, офіс 29

тел.: +380 44 581 1220, факс: +380 44 581 1222

Одеса: пров. Катаєва, 4

тел.: +380 48 722 3797, факс: +380 48 722 3798