Конкурсну роботу Конкурсну роботу виконалавиконала

Літвінова ОльгаЛітвінова Ольга

““Я боровся за Я боровся за ваше життя”ваше життя”

Історія моєї родини, Історія моєї родини, очевидно, почалась дуже очевидно, почалась дуже

давно, якщо мені давно, якщо мені пощастило жити пощастило жити

сьогодні.сьогодні.

Хочу розповісти про мого Хочу розповісти про мого дідуся, якому довелося дідуся, якому довелося

жити не в найкращий та жити не в найкращий та мирний час, а саме у роки мирний час, а саме у роки

Голодомору та Другої Голодомору та Другої світової війни.світової війни.

Мій дідусь, Дубченко Дмитро Мій дідусь, Дубченко Дмитро Петрович, народився у 1924р. В Петрович, народився у 1924р. В

Новоукраїнці . Був першою Новоукраїнці . Був першою дитиною (згодом народилася дитиною (згодом народилася сестра Люба). На його долю сестра Люба). На його долю

випало пережити багато історичних випало пережити багато історичних подій. І перші з них почалися з подій. І перші з них почалися з

самого його народження. самого його народження.

В умовах НЕПу (1920-1930-х рр) його В умовах НЕПу (1920-1930-х рр) його сімсім`̀я була зобов'язана виплачувати я була зобов'язана виплачувати

продподаток. Дідусь згадував, що коли продподаток. Дідусь згадував, що коли йому було всього 4-5 років, то до них йому було всього 4-5 років, то до них приходили комісари і забирали зерно. приходили комісари і забирали зерно. «Мати голосно лаялась, батько стояв з «Мати голосно лаялась, батько стояв з суровими бровами… Їсти було мало, а суровими бровами… Їсти було мало, а

Люба плакала…»Люба плакала…»

Про його освіту нажаль мені не відомо, Про його освіту нажаль мені не відомо, але можу припустити, що в умовах але можу припустити, що в умовах українізації він отримав початкову українізації він отримав початкову

освіту.освіту.

Дідусь ніколи не розповідав своїм онукам Дідусь ніколи не розповідав своїм онукам про голодомор. Мабуть, для нього це про голодомор. Мабуть, для нього це

були найстрашніші спогади. Він завжди були найстрашніші спогади. Він завжди лаяв мого тата, коли той неакуратно їв лаяв мого тата, коли той неакуратно їв

хліб, або розкидався ним. Сам же хліб, або розкидався ним. Сам же завжди рахував кожну крихту. завжди рахував кожну крихту.

Друга світова війна застала його Друга світова війна застала його зненацька на робочому місці. Він зненацька на робочому місці. Він працював на Олександрійському працював на Олександрійському

цукровому заводі. В ряди цукровому заводі. В ряди червоноармійців він вступив коли йому червоноармійців він вступив коли йому

ледь виповнилося 17 років. ледь виповнилося 17 років.

Його мобілізували і відправили до Одеси. Його мобілізували і відправили до Одеси. Захищаючи стратегічно важливий Захищаючи стратегічно важливий

плацдарм, він провів 72 дні в кривавих плацдарм, він провів 72 дні в кривавих боях. З відступом радянських військ боях. З відступом радянських військ опинився за межами УРСР. І вже у опинився за межами УРСР. І вже у липні 1942 року готувався в якості липні 1942 року готувався в якості

танкіста до Сталінградської битви. танкіста до Сталінградської битви.

Після Сталінградської битви, яка стала Після Сталінградської битви, яка стала переломним моментом в ході Великої переломним моментом в ході Великої Вітчизняної війни, він чітко слідував за Вітчизняної війни, він чітко слідував за лінією фронту, яка переміщалася на лінією фронту, яка переміщалася на захід – до окупованої України. Дідусю захід – до окупованої України. Дідусю

вже не було кому писати листи додому, вже не було кому писати листи додому, матір з батьком розстріляли за матір з батьком розстріляли за

допомогу партизанам. допомогу партизанам.

Його бойовий шлях тягнувся через всю Його бойовий шлях тягнувся через всю Україну, але не судилося йому Україну, але не судилося йому

побувати на Кіровоградщині. Коли був побувати на Кіровоградщині. Коли був визволений останній український визволений останній український

населений пункт, тяжкі години боїв не населений пункт, тяжкі години боїв не закінчилися. “На Берлін!”-це була закінчилися. “На Берлін!”-це була

головна ціль чи не кожного головна ціль чи не кожного радянського солдата.радянського солдата.

Празька операція стала його останньою у Празька операція стала його останньою у Великій Вітчизняній війні. Безжальна Великій Вітчизняній війні. Безжальна

німецька граната влучила прямо перед німецька граната влучила прямо перед танком, яким керував дідусь. Поранення танком, яким керував дідусь. Поранення

і сильні опіки – на щастя, він отримав і сильні опіки – на щастя, він отримав лише ці ушкодження. лише ці ушкодження.

““Радянські санітарки лікують краще Радянські санітарки лікують краще закордонних медиків” – жартував дід. закордонних медиків” – жартував дід.

Мабуть, це було правдою, адже Мабуть, це було правдою, адже невдовзі після виписки з лазарету, він невдовзі після виписки з лазарету, він

повертається до України, яка вже повертається до України, яка вже святкувала визволення і закінчення святкувала визволення і закінчення

війни.війни.

Прибувши потягом до Одеси з надією на Прибувши потягом до Одеси з надією на подальше мирне життя та повернення подальше мирне життя та повернення

на батьківський хутір, мого дідуся на батьківський хутір, мого дідуся спіткала ще одна рокова подія – він спіткала ще одна рокова подія – він загубив своє військовий білет та інші загубив своє військовий білет та інші

документи. документи.

Велика Вітчизняна війна закінчилась, але Друга Велика Вітчизняна війна закінчилась, але Друга світова ще тривала. Радянський союз вів світова ще тривала. Радянський союз вів

свою боротьбу з Японією, “перекидував” свою свою боротьбу з Японією, “перекидував” свою армію з Заходу на Далекий схід. Мій дідусь армію з Заходу на Далекий схід. Мій дідусь став частиною цієї армії. Через загублені став частиною цієї армії. Через загублені

документи його зачислили до штрафбату, що документи його зачислили до штрафбату, що означало “примусово будь-куди”, а якщо означало “примусово будь-куди”, а якщо

спробує втекти, то отримає ганебне тавро спробує втекти, то отримає ганебне тавро “ворог народу” і буде розстріляний. “ворог народу” і буде розстріляний.

Його батальйон прибув до 1-го Далекосхідного Його батальйон прибув до 1-го Далекосхідного фронту. Умови, в яких доводилося фронту. Умови, в яких доводилося

перебувати, були не кращими ніж на перебувати, були не кращими ніж на Європейських фронтах. Якщо в європейській Європейських фронтах. Якщо в європейській

частині театру бойових дій солдати мали частині театру бойових дій солдати мали змогу харчуватися більш звичними змогу харчуватися більш звичними

продуктами, то тут, на Далекому сході, продуктами, то тут, на Далекому сході, продукти були практично відсутні.продукти були практично відсутні.

У радянсько-японській війні дідуся знову У радянсько-японській війні дідуся знову не обминули хвороби. У зв'язку з не обминули хвороби. У зв'язку з неповноцінним харчуванням (а неповноцінним харчуванням (а

найчастіше це був шматок хліба з найчастіше це був шматок хліба з водяним цукровим розчином) він водяним цукровим розчином) він

захворів на цукровий діабет. захворів на цукровий діабет.

Повернувся дідусь на Кіровоградщину Повернувся дідусь на Кіровоградщину лише через рік після завершення Другої лише через рік після завершення Другої

світової війни. світової війни.

Дубченко Дмитро Петрович був нагороджений 6 Дубченко Дмитро Петрович був нагороджений 6 медалями і 1 орденом: медалями і 1 орденом:

1.1. Медаль “За відвагу”Медаль “За відвагу”2.2. Медаль “За військові заслуги”Медаль “За військові заслуги”

3.3. Медаль “За службу в танкових військах”Медаль “За службу в танкових військах”4.4. Медаль “За звільнення Праги”Медаль “За звільнення Праги”

5.5. Медаль “За перемогу над Японією”Медаль “За перемогу над Японією”6.6. Медаль “25 років Перемоги у Великій Медаль “25 років Перемоги у Великій

Вітчизняній війні”Вітчизняній війні”7.7. Орден “Слави” ІІІ ступеня.Орден “Слави” ІІІ ступеня.

Дідусь у День перемоги казав своїм Дідусь у День перемоги казав своїм онукам: «Я боровся за ваше життя». онукам: «Я боровся за ваше життя».