ПРОВІДНА РОЛЬ

ПОЕЗІЇ У 20-ТІ

РОКИ.

ПАВЛО ТИЧИНА

— НАЙБІЛЬШИЙ

МОДЕРНІСТ

ЦЬОГО ПЕРІОДУ.

ФЕНОМЕН

«КЛАРНЕТИЗМУ»Підготували

Головач В., Герман В.,

Шимко К.

Вчитель: Швагер С.І.

Павло Тичина – найбільший

модерніст 20-х років«Син України, її чорнозему, її безкрайнього степу»

Євген Маланюк

Павло рович на

(23 січня 1891- 16 вересня 1967)- український поет

- перекладач

- публіцист

- громадський діяч

Коротка біографія

Павло Григорович Тичина

народився 27(15) січня 1891

р. у селі Піски Козелецького

повіту Чернігівської губернії

(тепер Бобровицького

району Чернігівської

області).

Походив зі старовинного

козацького роду (його

пращур був полковником у

Богдана Хмельницького).

.Павло Тичина –

учень бурси, 1901 р.

Сім’я і дитинство

Батько майбутнього поета був сільським дяком —вчителем «школи

грамоти».

Сім'я була багатодітна(народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали.

Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Кларнет –улюблений інструмент.

Марія Василівна Тичина –

мати поета.

Навчання

Духовий оркестр Чернігівської духовної семінарії

Згодом, навчаючись у Київськомукомерційномуінституті, працював у газеті «Рада».

У 1900-1907 рр. Навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі),

а в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії.

Робота

На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками. Відвідував дім М.Коцюбинського і читав там вірші

У 1913-1914 рр. працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. Павло Тичина в юнацькі роки.

Робота у

музичній сфері

1920 р.

подорожував із

капелою К.

Стеценка

«Думка»

Правобережною

Україною від

Києва до Одеси.

Того ж року

організував хор,

з яким виступав

до 1923 року.Хор ім. М. Леонтовича під

керівництвом Павла Тичини,

початок 1920-х років.

У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в

українському театрі М. К. Садовського.

З 1923 по 1934 рік —

співредактор журналу

«Червоний шлях» (Харків).

Входить до заснованої

1923 р. Спілки

пролетарських

письменників України

«Гарт».

1926 року взяв активну

участь у створенні

ВАПЛІТЕ (Вільної Академії

пролетарської

літератури) на чолі з

М. Хвильовим, куди

увійшли й колишні члени

«Гарту».

Участь у спілках

Посади

З 1929 р. — дійсний

член Академії наук

Української РСР,

у 1936-1939 рр. і в 1940-

1943 рр. очолює

Інститут літератури АН

УРСР.

З 1947 р. — член-

кореспондент

Болгарської АН,

доктор філології. Павло Тичина у своїй

бібліотеці, 1932 р.

З 1953 по 1959рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради НаціональностейВерховної Ради УРСР, член багатьохтовариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.Засідання правописної комісії

в селі Поміри на Харківщині

під головуванням Павла Тичини,

28 серпня 1943 р.

1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР.

Досягнення

Лауреат

Державної

премії

СРСР(1941),

Державної премії

УРСР імені Т. Г.

Шевченка (1962).

1967 року

отримав

звання Герой

Соціалістичної

Праці. Павло Тичина читає свої віршіна Декаді української літератури та

мистецтва, 1951 р.

Особливості творчості

Жанрові

особливості

творчості

Кредо Літ-ні

захоплення

Мистецькі

інтереси

Світогляд

Елегія,

медитації,

поетичні

мініатюри,

послання,

ронделі,

пісні,

поеми,

драматичні

етюди, поезії

в прозі,

веснянки,

колискові,

казки, оповідання

«Без

чистоти

творити

трудно,

Без

творчості -

нема

життя»

«Надходьте

,поети,

демократії

совість,

демократії вість!»

Т.Шевченко,

О.Олесь,

Л.Українка,

І.Франко,

М.Вороний,

О.Блок,

С.Малларм

е

П.Верлен,

А.Рембо,

Т.СтернзЕліот

Грав на

кларнеті,банду

рі,арфі,

лірі,роялі,

Захоплювався

творами

композиторів

І.Березовського

,

М.Леонтовича,

К.Стеценка,

Живописців

М.Жука,М.Бурачека

Спирався

на

«філософі

ю серця»

Сковороди

,

Пантеїзм,

Вітаїстична

концепція життя

Табл. 1: «Естетичні уподобання Павла Тичини»

Перші відомі нам віршіТичини (з тих, що збереглися) датовані 1906 — 1908 pоками, і серед них, ще геть"невстояних" і в формі, і в змісті, є така маленькаперлина, як

"Блакить мою душу овіяла”(перший вірш, 1907р.)

1911 р. після прослуханнявірша Тичини

«Розкажи, розкажи мені, поле..»

Коцюбинський заявив: «Серед нас справжній поет

«Арфами,а

рфами»

1914 рік

«О панно

Інно…»

1915 рік

«Ви знаєте,

як липа

шелестить»

1911 рік

«Одчиняйте

двері»

1918 рік

«Пам'яті

тридцяти»

1918 рік

Гімн

весні,моло

дості

Туга і світлі

спогади за

втраченим

коханням

Народженн

я

перших,тен

дітних

почуттів

кохання

Алегорична

картина

настання

нового часу

Бій під

Крутами(в

основі

вірша)

Віра у

щастя,відро

дження

рідної землі

Уславлення

кохання

Уславлення

гармонії

Потяг до

революції-

нареченої

Оплакуванн

я борців за

волю

Інтимна

лірика

Інтимна

лірика

Заклик-

рефрен

Громадянсь

ка лірика

Табл. 2: «Найвідоміші вірші П.Тичини, їх тематика»

Збірки

Павло Тичина, 1920-ті роки.

Рік Назва

1918 Сонячні кларнети

1920 Плуг

1920 Замість сонетів і

октав

1921 В космічному

оркестрі

1924 Вітер з України

Табл.3 «Збірки П.Тичини

Особливості творчої манери та

поетичне новаторство П.Тичини

Надзвичайно

висока, порівняно з

попередниками й

сучасниками, образ­ність

відтворення світу.

Створення разом з іншими

поетами світової літератури

(Поль Верлен, Лайнер Марія

Рільке, Артур Рембо)

нової поетичної мови XX ст.

Своєрідне порівняння

фольклоризму та

модернізму.П.Тичина, автопортрет

Збірка «Сонячні кларнети»(1918 рік)

Ознаки поезій:

тонке спостереженнянавколишнього світу, замилування йогогармонією

несподіваністьпершовідкриття,побачитивсе довкола ніби вперше

поєднання розповіді, музикаи, співу, живопису— усе, що булоблизьким натурі Тичини

кожна картина — жива, радісна, інтонаційнобагата

переважає музичнесвітовід­чуття.

Перша сторінка рукопису спогадів

Павла Тичини про мандрівку із

капелою Стеценка

Ця книжка засвідчила появу

українського варіанту

символізму-

«кларнетизму».

Тичина на основі

символістичних

засобів,

їх вдалого

комбінування і

трансформації

створив власний

авторський поетичний

стиль.

Кларнетизм — світоглядно-естетична концепціяПавла Тичини, унікально виражена за допомогоюбагатьох поетичних засобів: звукових (асо­нанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторськіслова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо.

«Сонячні кларнети»,

обкладинки

Вітаїзм

М.Хвильовим, письменником і теоретиком літератури, була проголошена теза про

«романтику вітаїзму».

Саме вітаїстичність стала провідною рисою

української поезії тих років.

Головна ознака — відтворення безперерв­ногопотоку життя, погляд на людину як на біологічну істоту.

Джерело вітаїзму — учення Ф. Ніцше про «діонісійське» (темне, інстинктивне) начало культури.

В українській літературі вітаїзм також стверджувавжиттєвість, незнищенність нації.

Представлений творами М. Хвильового, Є. Маланюка, 0. Ольжича, У. Самчука, П. Тичини.

Вітаїзм (віталізм) – стильова течія

початку XX ст., проявилася в кількох

модерністських напрямах

(неороман­тизм, футуризм,

експресіонізм).

Ф.Ніцше

Павло Тичина з

бандурою,

4 червня 1946 р.

Експресіонізм

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сут­ністьмистецтва, що є за своїми цілями та засобамипроти­лежним імпресіонізму й натуралізму: мистецтво не зобра­жає дійсність, а виражає її сутність. Митець, на думку експресіоністів, не повинен копіювати дійсність, вірогід­новідтворювати її.

«Експресіонізм хотів більшого, ніж фотографія... Реальністьмає бути про­низаною світлом ідеї»

Е. Толлер

Експресіоністична образність притаманна низці творівукраїнської літератури :

«Червоний роман» А. Головка,

«Вальдшнепи» М. Хвильового,

«Сонячна машина» В. Винниченка,

«Маклена Ґраса» М. Куліша.

Уславлення борців за вільну Україну

«Пам’яті тридцяти»

В основі твору — дійсний

трагічний факт: бій під Крутами

29 січня 1918 року, загибель

юних патріотів-українців у боротьбі

за вільну Україну проти російської

більшовицької навали.

Поезія Тичини глибоко психологічна.

Автор тужить, страж­дає, оплакує

борців за волю. Ці почуття

передаються й читачам.

Автор пророкує: «По кривавій по дорозі

Нам іти у світ!»

Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога —

приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору.

Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських

діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздо­жене

того, хто його скоїв.

Леонід Перфецький «Бій під

Крутами»

Приховане

протистояння з

тоталітаризмом

засвідчують окремі

поетичні,

літературознавчі,

публіцистичні твори

пізнішого часу:

«Григорій Сковорода»

(1939),

«Похорон друга» (1942),

«Творча сила народу»,

«Геть брудні руки від

України» (1943)Павло Тичина, 1930-ті роки.

У галузі поезії, прози,

публіцистики, а також у

науково-критичних

працях Павло Тичина

виявив себе

одним із

найосвіченіших

радянських

письменників, чия

ерудиція охоплювала

суміжні з літературою

види мистецтва —

музику і живопис.

Павло Тичина з бандурою,

4 червня 1946 р.

Павло Григорович

чудово грав на кларнеті, та й у словах

вловлював особливе, музичне звучання.

Можливо, тому так легко давалося йому

вивчення іноземних мов (він вільно володів

п'ятнадцятьма).

Павло Тичина з кларнетом,1940-ві роки.

Помер П. Г. Тичина

16 вересня 1967 року в

Києві.

Похований на

Байковому кладовищі в

Києві.

Надгробок Павла Тичини

на Байковому цвинтарі в Києві

Пам’ять

Шануючи пам'ять поета, його земляки відкрили в селі Піскимузей і пам'ятник письменника.

У Чернігові на фасаді будинку №40, де колись розміщалася Чернігівська духовна семінарія і де навчавсямайбутній поет, встановлено меморіальну дошку.

Засновано літературну премію імені Павла Тичиниреспубліканського значення.

3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини.

16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР

Бобровицькій районній бібліотеці надано ім'я Павла Тичини.

Одну з вулиць Чернігова та Києва названо іменем Тичини.

Меморіальна

дошка у

м.Чернігів

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини в Києві

Висновок:

Отже,— Павло Тичина один із найвидатнішихукраїнських поетів, рівних якому знайти дуже складно.

Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенціїособисто та зсередини. Тичина бачив національневідродження, радянське будівництво, бачив мир і війни— і все те викарбувалося на сторінках його книг.

Поет, який бачив Україну в найрізноманітніших їїпроявах, який став Україною, переплавив її в собі, а потім виплеснув зі свого серця, подарувавши іншим.

Вивчення та дослідження творчого спадку Павла Тичини є дуже актуальним, необхідним для правильного розуміння українського національного духу — поет відчув його найглибшу сутність, яка полягала в піснях, у народнопісенній поезії.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!