«Київ без тютюнового диму»:як це працює?

Ефективне поєднання онлайн і офлайн-інструментів у антитютюновому русі

Чого ми хочемо?

Кафе і ресторани, на 100% вільні від тютюнового диму

Виконання чинного законодавства щодо куріння в інших громадських місцях

З чого починали?

аналіз чинного законодавства щодо куріння

виявлення недоліків і вивчення можливостей прийняття нових, кращих законів

З чого починали?

вивчення настроїв населення і їх ставлення до проблеми

налагодження контактів із проактивною частиною населення, готовою долучатись до дій

"реанімація" теми пасивного куріння у суспільстві

Які шляхи ми обрали:

Юридична робота: аналіз, скарги, листи, звернення, інформаційні запити

Моніторинги проблемних об'єктів - ресторанів, стадіонів, нічних клубів – і обов’язкове широке інформування про результати через пресу

Моніторинги медійного середовища і підняття у ЗМІ важливої теми пасивного куріння

Які шляхи ми обрали:

Написання пропозицій щодо покращення рішень і законів, написання законопроектів

Створення антитютюнової спільноти Києва (у Facebook і за його межами)

Чому інтернет?

Там є креативна, освічена і активна молодь

Там є представники ресторанів

Facebook є 7-им за відвідуваністю сайтом в Україні

Українців у Facebook – майже 2 млн, з них значна частина – в Києві

Наші онлайн-інструменти

Сторінка на Facebook

Google-maps

QR-код

Facebook.com/smokefreekyiv

Карта некурящих ресторанів Києва

Карта некурящих ресторанів Києва для iPhone і iPad

QR-код

Наші офлайн-інструменти

Наліпки – знаки про заборону курити

Моніторинги громадських місць

Участь у мітингах, пікетах, вуличних акціях за здорову Україну

Зустрічі з волонтерами

Командні заходи

Наліпки

Жовтень 2011 – лютий 2012 –

мешканці Києва розібрали майже 10 тисяч наліпок

Громадські моніторинги

Моніторинг 100 кафе, барів і ресторанів Києва

Моніторинг якості повітря 40 кафе і ресторанів

Моніторинг 20 нічних клубів

Моніторинг НСК “Олімпійський” перед Євро-2012

Участь у вуличних акціях

Пробіг під каштанами

Зустрічі з волонтерами

Що все це дає?

Crowdsourcing

Volunteering

Networking

Coalition

Crowdsourcing

Залучає простих людей і дає поштовх “мікролокальному” активізму

Дає різноманітні корисні дані з реального життя

Допомагає творити спільноту небайдужих

Активізує молодь

Активізує тих, хто раніше не знав, що робити з порушенням його прав некурця і не знав про свої права взагалі

Crowdsourcing – приклади

Карта некурящих ресторанів

Моніторинги закладів харчування

Моніторинги НСК “Олімпійський”

Google-карта “Тут не курять”

Зацікавленість із боку власників кафе і ресторанів

Великий попит серед людей, які не курять –125 тис переглядів

“Реанімує” начебто “застарілу” і “непотрібну” тему куріння у кафе

Створює тренд – “smokefree ресторани це круто”

Спонукає людей до дій ЗА межами facebook Дарує нові можливості (карти в iPhone, iPad) Започатковує суспільну дискусію про

необхідність заборони куріння у кафе

Facebook-сторінка

Гарний замінник сайту з усією тематичною інформацією – безкоштовно і зручно для молоді

Майданчик для дискусій

Комунікації з opinion leaders: рестораторами, блогерами, журналістами, депутатами та ін.

Наліпки

Активізація людей ЗА межами інтернету за допомогою того ж інтернету

Налагодження нових партнерських контактів

Актуалізація в медіа теми куріння у будинках

Поінформованість про свої права некурців

Перепони

Нерозуміння і часто агресія з боку курців

Закиди у непрофесійності

Звинувачення у порушенні «прав»

Образливі статті у пресі чи сюжети на ТБ

Байдужість багатьох людей (“боретесь із вітряками”, “що, інших проблем нема?”, “все одно нічого не зміните…”)

Вихід

Не звертати уваги на образи

У дискусіях бути озброєними інформаційно, з точних першоджерел

Бути толерантними

Не припиняти і не боятись діяти: писати скарги, робити зауваження, позначати місця де не курять, писати статті і блоги і т.д.

Висновки

“Диванному” активізму – НІ!

Не лайком єдиним: при всій повазі до facebook усі революції

та ефективні дії робляться далеко від ноутбука)

Активізм за відстоювання своїх прав має стати не “особливим зусиллям”, а звичним явищем

Інтернет – це всього лиш інструмент, який нічого не вартий без конкретних дій у реальному житті і безцінний, якщо чітко розуміти його практичну суть

Дякую за увагу!

Олена Дубкоординатор проекту

“Київ без тютюнового диму”(Інститут Медіа Права)

Школа антитютюнового активіста

31 березня – 1 квітня 2012