Магістерська робота на тему: «Електоральна участь: її суть

та особливості (на прикладі Львівщини)»

Студентки V курсу, групи ФФІм -51снапряму підготовки 6. 030104 – «Політологія»

Пахомової Н. П.Керівник: доцент кафедри політології, к.

політ. н. Шведа Ю. Р.

Актуальність теми дослідження

У сьогоденні чесні, відкриті та справедливі вибори вважаються найбільш

поширеним, прийнятним та доступним способом залучення суспільства до

формування органів державної влади. А участь громадян у виборчому процесі

(електоральна участь) є показником і знаряддям втілення демократичності у

суспільстві, адже ж у такий спосіб суспільство впливає на політичний курс уряду, здійснює контроль за виконанням

цього курсу

Актуальність теми дослідження

Львівська область є своєрідним «локомотивом»

процесу демократичної трансформації України. Історичні та соціокультурні умови розвитку

цього регіону зумовили особливості розвитку суспільної свідомості його

громадян, специфіку політичної культури та участі, коли перевага

надається демократичним цінностям західноєвропейського

зразка.

Стан наукової розробки проблемиТеоретичні й практичні проблеми електоральної участі

аналізуються в численних зарубіжних та відчизняних публікаціях. Серед них слід назвати, насамперед, дослідження Г. Алмонда і

С. Верби, Р. Даля, Р. Дарендорфа, Л. Зидентопа, В. Меркель. Вагомий доробок у теорію політичної участі серед українських учених здійснили О. Резник, А. Романюк, Н. Ротар, Ю. Шведа,

О. Чемшит та ін. Однак дослідження політичної участі у регіональному зрізі поки що залишається розробленим

недостатньо. Найбільший внесок у вивчення політичної участі жителів Львівської області здійснили А. Романюк, Л. Скочиляс,

О. Стегній, Н. Черниш, Ю Шведа та ін.

Мета дослідження

Мета дослідження – аналіз регіональної специфіки

електоральної участі громадян, зокрема жителів

Львівської області, у контексті процесів

демократичної трансформації.

Завдання дослідженнядослідити значення, моделі та чинники електоральної участі; з’ясувати теоретико-методологічні засади впливу

електорального простору на активність та вибір громадян України;

проаналізувати електоральну участь громадян України як об’єкт наукового дослідження;

визначити культурно-історичні та суспільно-політичні чинники політичної участі жителів Львівської області;

проаналізувати погляди громадян Львівщини у виборах Президента України та Верховної Ради України;

виявити особливості електоральних симпатій виборців Львівської області;

виявити електоральні вподобання виборців Львівщини.

Завдання дослідженнявизначити місце обласної ради в структурі

представницьких органів влади;проаналізувати функції та повноваження

Львівської обласної ради (далі ЛОР);порівняння кількісних характеристик

депутатського складу ВРУ та ЛОР, узагальнення кількісних даних депутатського складу;

виявлення особливостей зміни вікового складу ВРУ та ЛОР;

зміни гендерної складової ВРУ та ЛОР;визначення рівня оновлення персонального

депутатського складу ВРУ та ЛОР.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єкт дослідження Електоральна участь громадян України у виборах до центральних органів влади та Львівської обласної ради як представницького органу місцевого самоврядування.

Предмет дослідження. Особливості політичної участі мешканців Львівщини у виборчих процесах.

Методи дослідженняСистемний метод. Регіон, як соціально-територіальна система

характеризується складною інфраструктурою, цілісністю як системи з притаманними їй недоліками та обмеженнями.

Історичний метод. Хронологічна послідовність особливостей електорального процесу, формування та трансформація політичної участі й політичних орієнтацій громадян.

Порівняльний метод дав змогу з’ясувати загальне й специфічне в політичній поведінці жителів Львівщини у порівнянні з іншими областями

Для з’ясування специфіки політичної участі в окремих регіонах ми використали метод контент-аналізу – опрацювання та систематизація матеріалів, опублікованих у ЗМІ.

Структура роботи

Зумовлена метою, завданнями та логікою

проведеного дослідження наукова робота складається з

вступу, п’яти розділів, висновків, списку

використаної літератури та списку скорочень.

Перший Розділ У першому розділі «Теоретико-методологічні засади електоральної

участі» розглянуто загальні засади електоральної участі, проаналізовано основні теорії цього процесу, висвітлено основні

орієнтації та психологічні характеристики, що впливають на електоральну поведінку. Розглянуто теоретико-методологічні аспекти

проблеми дослідження електоральної участі громадян України в умовах демократичної трансформації українського суспільства. Також

ми приділили увагу особливостям електорального простору та його вплив на електоральну поведінку та окреслили головні підходи до

регіонування України.

Другий РозділУ другому розділі роботи «Електоральна участь

мешканців Львівщини у виборах Президента України» розглядаються загальні засади,

особливості, електоральної участі жителів Львівської області у виборах глави держави за роки

незалежності.

Третій Розділ

У третьому розділі «Електоральна участь жителів Львівської області

на виборах до Верховної Ради України» особливості електоральної

участі мешканців Львівщини до Верховної Ради України.

Четвертий Розділ

У четвертому розділі «Львівська обласна рада в

структурі представницьких органів влади» розглядаються загальні засади, особливості

представницьких органів місцевого самоврядування, та проаналізовано повноваження

та функції ЛОР на основі законодавства України.

П’ятий Розділ

У п’ятому розділі «Вибори до Львівської Обласної Ради у

1990-1998 роках» розглядаються загальні

засади, особливості, електоральної участі

жителів Львівської області у виборах до обласної ради.

Висновки У результаті даного дослідження ми прийшли до наступних

висновків:Аналіз феномену виборів передбачає дослідження політичного

волевиявлення громадян та регулювання їх участі у виборчому процесі. На сьогодні існує три основні теорії електоральної

участі громадян, що в цілому збігається з основними теоріями політичної поведінки: «ресурсна» теорія (розглядає

електоральну участь населення в країні як результат впливу соціальних факторів), теорії мобілізації (пояснює участь у виборах ступенем залученості в діяльність політичних і

громадських організацій) та теорія раціонального виборця (виходять з того, що громадянин, вирішуючи прийти йому на

вибори чи ні, співвідносить свої витрати і вигоди).

Висновки У результаті політологічного аналізу виборів до вищих органів

влади вдалося з’ясувати, що жителі Львівської області, демонструють активістський тип політичної культури, яка проявляється у високій явці на вибори:

1994

(І ту

р)

1994

(ІІ т

ур)

1998

1999

(І ту

р)

1999

(ІІ т

ур)

2002

2004

(І ту

р)

2004

(ІІ т

ур)

2004

(пер

егол

ос.)

2006

2007

2010

(І ту

р)

2010

(ІІ т

ур)

2012

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

Активність виборців Львівщини у виборах до вищих органів влади

Президентські вибори Парламентські вибори

Висновки

1994 (І тур)

1994 (ІІ тур)

1999 (І тур)

1999 (ІІ тур)

2004 (І тур)

2004 (ІІ тур)

2004 (перегол

ос.)

2010 (І тур)

2010 (ІІ тур)

Львівська обл.

82.25 92.24 78.88 88.01 83.68 85.91 87.21 75.13 73.3

м. Київ

69.26 66.81 73.17 73.66 78.31 81.03 79.2 67.2 66

Чернівецька обл.

75.9 77.72 78.43 77.17 77.71 78.86 75.2 61.6 59.6

Луганська обл.

66.26 70.54 67.52 72.83 72.59 86.52 80.8 74.5 71

АР Крим

66.22 72.91 58.77 64.57 65.17 76.03 73.36 67.1 61.1

10

30

50

70

90

Порівняльна характеристика явки виборцівна Президентських виборах у Львівській, Чернівецькій, Луганській областях,

м. Київ та АР Крим

ВисновкиТакож жителям Львівщини був притаманний невеликий

відсоток електорату, що голосує «проти всіх»(коли був такий пункт у бюлетені):

Голоси «проти всіх» у виборах до вищих органів влади (Львівська область)

0

0.5

1

1.5

2

2.5

3

3.5

4

4.5

5

Парламентськы вибори

Президентськы вибори

Висновки

Таку практику, поряд із високою політичною свідомістю жителів Заходу, можна пояснити й високим відсотком сільського населення, яке бере більш активну участь у виборах, ніж жителі міст, що спостерігається на всіх виборах у жителів Львова. До того ж, за виключенням результатів виборів Президента України 2010 р., виборці Львівщини віддавали перевагу кандидатам від опозиції.

ВисновкиПід час президентських виборів чітко проявилася

тенденція до поляризації симпатій виборців за регіональною ознакою за віссю Південний Схід–Захід,

яке мало, скоріше, історико-культурне, ніж етнополітичне забарвлення. На парламентських виборах, електорат Львівщини більшою мірою

голосував за кандидатів прозахідної орієнтації або представників національно-патріотичних сил. Вибори

також показали наявність соціокультурних розколів усередині областей.

Висновки Характер парламентських виборів часів незалежності показав, що

відбулася певна еволюція електоральних преференцій жителів Львівщини. Перша половина 1990-х рр. означена боротьбою між

прихильниками повноцінної незалежності з прозахідною зовнішньополітичною орієнтацією й силами комуністичного

реваншу. У другій половині 1990 – на початку 2000-х рр. основна боротьба розгор нулася між центристами й лівим рухом, що став

головним опонентом чинної влади. У 2004-му ліві вже серйозно не претендували на владу. Специфіку електоральної поведінки

жителів зазначеної області на сучасному етапі визначає боротьба за владу регіональ них еліт і політико-економічних груп, які

ідентифікують себе як влада та опозиція; розмежування політичних сил за ідейно-політичними вподобаннями відійшло на другий план.

Висновки Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси

територіальних громад сіл, селищ,міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом

України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також повноважень, переданих їм

сільськими, селищними, міськими радами. Обласна рада — орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими

законами.

Висновки Що ж стосується віку депутатів, то ці показники були

найнижчими у 1994 р. (41,9 р.) та найвищими у 1998 р. (48,3 р.) Також варто зазначити, що найменший вік депутата у

1998 р. був 36 років, тоді як у 1990 – 18 років. Найбільше представників ЛОР мають вік від 36 до 50 років. Однак

досить великий відсоток осіб, які вже досягли пенсійного віку (особливо у 1998 р.)

У гендерній структурі ЛОР відсоток жінок – депутатів залишається незначним, проте у 1998 р. став на порядок

вищим, аніж у 1994 р. Такий незначний показник представництва жінок у ЛОР не дозволяє говорити про

гендерну рівність при формуванні місцевих органів влади.

ВисновкиСпецифіку електоральної поведінки жителів Львівської

області на етапі становлення української незалежності визначає боротьба за владу регіональ них еліт і політико-

економічних груп, які ідентифікують себе як влада та опозиція; розмежування політичних сил за ідейно-

політичними вподобаннями відійшло на другий план. Як показують результати проаналізованих виборів жителі

Львівської області демонструють активістський тип політичної культури. Електорату Львівської області тяжіє до

партій та лідерів національно-патріотичного забарвлення. Значний вплив на електоральні вподобання громадян має регіональна культурно-ціннісна ідентифікація населення.

Висновки У результаті політологічного аналізу виборів до ЛОР підтвердилось твердження, котре ми подавали у дослідженні

виборів до вищих органів влади, що жителі Львівської області, демонструють активістський тип політичної культури, яка

проявляється у високій явці на вибори, відповідно порівняно незначній частки людей, що не з’являються на вибори, а також невеликому відсотку електорату, що голосує «проти всіх» (до 2, 3%). Таку практику, поряд із високою політичною свідомістю

жителів Заходу, можна пояснити й високим відсотком сільського населення, яке бере більш активну участь у виборах, ніж жителі

міст, що спостерігається на всіх виборах у жителів Львова. До того ж, за виключенням результатів виборів Президента України 2010

р., виборці Львівщини віддавали перевагу кандидатам від опозиції.

Дякую за увагу!