ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РОЗПОВІДЬ ПРО ПОЕТАМета: ознайомити учнів з дитинством Т. Г. Шевченка, яке минуло на мальовничій Черкащині; з

його збіркою поезій «Кобзар»; розвивати спостережливість, образне мислення, уміння

аналізувати і робити висновки, зацікавити учнів постаттю Кобзаря; виховувати пошану до

славного сина України.

Тип:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, збірки поезій «Кобзар».

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

М. Рильський

ХІД УРОКУ

На дошці портрет Т. Г. Шевченка, під ним — епіграф.

І.   Аутотренінг

Очі заплющені, руки на колінах. Учні пошепки повторюють за вчителем:

— Я прийшов до школи вчитися…

— Треба бути уважним…

— Треба бути спокійним…

— У класі друзі…

— Вони мене люблять…

— Мені приємно…

— Я легко дихаю…

— У класі сонце, сонце…

— Я добре працюю…

1. Актуалізація опорних знань учнівУч и т е ль. Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вірші Т. Г. Шевченка? Які? Чи люблять їх? За що? Чи є у ваших оселях портрети Т. Г. Шевченка?

—  А які вірші Тараса Григоровича ви пам’ятаєте?

1. Повідомлення теми, завдань урокуУчитель. На цьому уроці, тема якого «Наш Тарас Шевченко», ви поглибите свої знання про дитинство великого Кобзаря, ознайомитесь зі збіркою поетичних творів «Кобзар», пригадаєте поезії, які вам найбільше подобаються. (Читає епіграф.)

—  Як ви розумієте цей вислів? (Відповідь учнів.)

1. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалуУчитель. Подивіться на дошку, де записані слова, які ми будемо використовувати у своєму мовленні на уроці, прочитайте їх.

Учні читають:

кобза,

кобзар,

«Кобзар»,

кріпак,

пророк.

Чи відомі вам ці слова? Що б ви сказали про їх значення?Учні пояснюють, використовуючи словнички.

Учитель. Т. Г. Шевченко — гордість українського народу, його слава. Своїми діями, своїми творами він заслужив всенародну шану. Ця людина, діти, знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному серцю.

Трагічною була доля Шевченка. Перші двадцять чотири роки життя він був кріпаком, терпів знущання, самодурство свого пана. Десять років мучився на засланні в далеких аральських, прикаспійських та оренбурзьких степах, куди його відправили рядовим солдатом. Незламною була сила великого поета. Він своєю пророчою пристрастю внутрішньо розкріпачував людей і вчив їх бути людьми.

Учитель. Зверніть, будь ласка, увагу на дошку. Перед вами — портрет благородного, мудрого захисника рідного народу.

Подивіться уважно. Погляд спрямований твердо вперед. У глибині очей причаївся ледь помітний смуток. У смуткові — уболівання за долю народу.

Наш урок — це урок, на якому ви розпочинаєте знайомитись з людиною, життя якої є великим подвигом.

А зараз «Хвилинка ерудита».

Про які цікаві факти з життя Тараса Григоровича ви дізналися? (По- відом-лення учнів.)

Учитель. Надаю слово літературознавцям, читцям-декламаторам, які готували повідомлення про дитячі роки Т. Шевченка, фрагменти з віршів, в яких поет згадує дитинство. (Повідомлення учнів.)

Учитель (доповнює). Ці роки Тарасового життя були зігріті теплом материнської ласки і батькової турботи.

Уже будучи відомим поетом, Шевченко згадував ту «школу», куди привела його тяжка кріпацька доля.

Учень читає вірш «Козачковському».

Учитель. Доки жили батьки, хлоп’я не усвідомлювало жаху кріпосницької дійсності. Були безтурботні дитячі забавки. Одного разу Тарас пішов шукати залізні стовпи, котрі, як йому розповідали, підпирають небо. Він ішов, ішов, поки його не підібрали чумаки й привезли додому. Мрійливість, допитливість, любов до життя були характерними рисами Т. Шевченка.

Часто в село заходили мандрівні сліпі співці-кобзарі. Вони співали пісні про історичне минуле України, про її поневолювачів — турків, татар, польську шляхту, про козаків, як вони билися з ворогами,— Серед слухачів був і Тарас.

Про це розповідав хлопцеві і його дід Іван. Слухати діда збиралась не тільки сім’я Шевченків, а й сусіди. Його розповіді про те, як люди карали панів-гнобителів, справляли на Тарасика величезне враження, яке згодом він переніс у твір «Гайдамаки».

Учитель читає «Епілог» з поеми «Гайдамаки».

Учитель. Коли померла мати, батько, залишаючись із п’ятьма дітьми на руках, привів у хату мачуху. Це була недоброї вдачі жінка, яка особливо погано ставилась до Тараса, її дратувала його мрійність, волелюбність. Із втратою матері, а потім і батька у маленькому дитячому серці відкриється невигойна рана.

Мати, материнство залишатимуться для Тараса найсвятішими.

Учні читають поезії: «У нашім раї…», «Сон».

Учитель. Дуже рано виявилися в Тараса здібності до малярства. Ще змалку крейда, вуглина були для нього великою радістю. Прагнучи стати художником, Тарас побував у трьох церковних малярів, проте жоден з них не виявив у нього таланту.

Діти, більш повно про ці та інші факти Тарасового життя ви дізнаєтесь, прочитавши уривки з повісті С. Васильченка «Широкий шлях».

Учитель. У мене в руках Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього і мимоволі спадає на думку: яке довголітнє і прекрасне у нього життя — 140 років. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, далі їх діти, внуки, правнуки… Сьогодні в «Кобзар» вчитуєтесь ви, діти XXI століття. «Кобзар» — це книга Правди, дорога всім поколінням. (Демонструє «Кобзар», виданий у різні роки.) Як ви гадаєте, чому Тарас Григорович назвав збірку поезій «Кобзар»?

Відповіді учнів.

Учитель. Розгорніть «Кобзар», вчитайтеся в прекрасні поетичні рядки.

Читання учнями вголос поезій «Садок вишневий коло хати», уривок з поеми «Княжна», уривок з балади «Причинна», уривок з поеми «Сон», «Сонце за-ходить, гори чорніють…».

Учитель. А тепер заплющіть очі, послухайте тишу і розкажіть, хто що почув? (Відповіді учнів.)

Учитель. Що ж можна почути у віршах Шевченка? Що можна побачити в тексті, якщо уявити описані картини?

Відповіді учнів.

Учитель. Який, на вашу думку, настрій поезій? (Відповіді учнів.)

А тепер попрацюємо в парах.

Перша пара — «Майстри слова». Підготуйте читання поезії, яка вам найбільше припала до душі.

Друга пара — «Юні художники». Яку б ілюстрацію ви намалювали до уривка з балади «Причинна», що починається словами: «Реве та стогне Дніпр широкий».

Третя пара — «Юні фольклористи». Зі слів, записаних на дошці, складіть і запишіть прислів’я: «Кобзарі», шукай, в, правду, Тарасове, глибоко, око, бачить.

Зачитування учнями прислів’їв, записаних на дошці:

Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали. Щоб народу служити, треба так, як Шевченко жити. Тарасів «Кобзар» — народу великий дар.1. Підсумок урокуУчитель. А зараз пограємо у гру «Мікрофон».

Учні передають один одному мікрофон, відповідають на запитання вчителя.

Що нового ти дізнався про Т. Г. Шевченка, його дитинство? Що тебе зацікавило? Що здивувало тебе? Що схвилювало?

Що змусило задуматись? Що найбільше тобі запам’яталось?1. Домашнє завданняД\з Прочитати уважно повість «Широкий шлях», виписати в зошити опис хати батьків Тараса.

Тема урока:"Вірш Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати"

Мета:  допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка, розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій; виховувати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва. 

Обладнання:   підручник, "Кобзар" Шевченка, портрет митця, переносна дошка, учнівські ілюстрації до поезії, картина місцевого художника, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка "Селянська родина", виставка книг Шевченка і про Шевченка, фрагмент документального фільму про святкування дня народження поета, фонограма мелодії української народної пісні" Ніч яка місячна". 

Хід уроку 

I. Організаційний момент Вчитель знайомить учнів із гостями, які присутні на уроці. Учень (привітання гостям). Гостям шановним завжди раді, Побудьте з нами на уроці. Учитись хочемо ми справді. Питайте нас на кожнім кроці. І коли лінь нам заважає, Допоможіть ЇЇ прогнати, Придумайте нам щось цікаве — Тож годі на уроці спати! 

Вчитель. Для того, щоб ваші язички сьогодні на уроці гарно працювали, проведемо мовленнєву розминку. ВОРОНА ПРОВОРОНИЛА ВОРОНЕНЯ (швидко тричі).

II. Повідомлення теми та мети уроку Епіграф уроку: На Україні повинно мати силу тільки українське слово. В. Винниченко Вчитель. На прикладі поезії Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати" ми відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля! А девізом нашого уроку будуть слова: Музика — могутнє джерело думки. (Епіграф та девіз уроку записані на ватмані.) 

III. Актуалізація опорних знань Мозковий штурм. — Чим є для української літератури творчість Шевченка? (Надзвичайним явищем.) — Де і коли народився поет? (9 березня 1814 р. в с. Моринці на Черкащині.) — Скільки братів та сестер мав Тарас Григорович? (Два брати: Микита і Йосип. Три сестри: Катря, Ярина, Марія.) — У кого спочатку навчався наш поет? (У шкільного дяка-п'яниці.) Потім? (У маляра, але Тараса приставили козачком до пана.) — Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва? (24 роки.) — Як називалась перша збірка митця? ("Кобзар".) — Назвати останню книжку з прижиттєвих видань поета. ("Буквар південноруський".) — Коли помер Шевченко і де його поховали? (10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні перезахоронено на Чернечій горі біля Канева.) 

IV. Перевірка домашнього завдання а) Читання напам'ять поезії " За сонцем хмаронька пливе". б) Огляд учнівських ілюстрацій.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу Вчитель. Діти, сьогодні на уроці ми потрапимо до музичної різнобарвної країни поезії Т. Г. Шевченка. Зараз ми подивимось фрагмент документального фільму, присвяченого життю і творчості великого українського митця. (Перегляд фрагментів фільму.) 

Бесіда   — Що нового ви дізнались про поета? — Що із побаченого вам запам'яталось? — Що свідчить про талант Т. Г. Шевченка? Вчитель. Перед вами ілюстрація — картина нашого вчителя образотворчого мистецтва до поезії Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати". Щоб простежити її схожість з поезією, ми виразно прочитаємо вірш. (Вчитель під фонограму "Ніч яка місячна" читає вірш.) Справді, чарівна поезія, котра відображає не лише красу української природи, а й гармонію родинних стосунків. — Чи схожий малюнок з поезією? — Що недомалював художник? (Учні відповідають.) Щоб краще пройнятися цією поезією, прочитай¬те її, будь ласка, вголос. Читаючи вірш у супроводі мелодії, ви відчуєте взаємозв'язок між поезією і девізом нашого уроку, адже музика — могутнє джерело думки. (Учні читають вірш під фонограму.) 

Бесіда.   — Яку пору року описано у творі? Чому? — Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях? — Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває? — Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.) — Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"? Вчитель. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина". На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї. Картина "Селянська родина" знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка. Бесіда за картиною. — Який настрій цього полотна? — Що є спільного в картині і поезії? — Чим відрізняється поезія від картини? 

Словникова робота. Поняття про епітет. Запис терміну у словнички. Робота зі статтею підручника про епітети. Вчитель. Знайдіть епітети в поезії Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати",

запишіть їх у зошити. Запитання до учнів. — Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це. ("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.) 

Гра "Мажор-мінор".   (Учні читають рядки радості, піднесення і суму, втоми.) Мажорний настрій створюють такі рядки: 

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Поклала мати коло хати, Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Вчитель. Тож нехай і у вашому житті буде більше мажору, не залишиться місця для драм, а в душі засвітиться вогник гармонійної краси. 

Підсумок уроку.   Вчитель. Підбити підсумок уроку нам допоможе метод "Асоціативна квітка". (На паперових пелюстках діти пишуть, яке враження справила на них поезія Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати". Пелюстки прикріплюються на дошці, замість серединки такої квітки записана назва вірша. Вчитель коротко повідомляє про дитячі асоціації.) Звертаю вашу увагу на виставку книг. Тут є твори Т Г. Шевченка та цікаві книжки про поета. Читайте, цікавтесь, научайтесь. 

VI. Домашнє завдання: вивчити вірш напам'ять. 

Т. ШЕВЧЕНКО «ТОПОЛЯ».РОМАНТИЧНА ІДЕЯ

НЕЗНИЩЕННОСТІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ, КРАСИ, ВІРНОСТІ

Мета:    продовжити знайомити школярів з творчістю видатного Кобзаря, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; розвивати активний словник школярів, увагу, пам'ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів любов до рідної літератури; повагу до творчості Т. Г. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка його творів, малюнки-ілю-

страції до балади «Тополя»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), грамзапис або аудіозапис тексту балади.

Хід урокуОрганізаційний моментАктуалізація опорних знань1. Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814р., Черкаській)Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2

роки)Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)Назвіть 2-3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса

Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Ве- неціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)

Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р.(«Кобзар»)Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за

картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над

Дніпром)Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко.

(Тарасова)Як ім'я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам'ятники,

відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім'я поета присвоєно навчальним

закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Кросворд. Сторінками біографії Т. Шевченка

  1 7              2                      3                  4                  5          6                  

По горизонталі: 1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах) 2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський) 3. Назва міста, де Т Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург) 4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — ... (Козачком) 5. Про що мріяв все своє життя Тарас Григорович? (Волю) 6. Якому ремеслу Т. Шевченко вчився у цехового майстра Ширяєва? (Малярству)

По вертикалі: 7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя») ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

школярів!V. Основний зміст урокуЄ різні ліки від кохання, але немає жодних надійних.Ф. Ларошфуко1. Теорія літератури1.1. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) —

невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на ле-гендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури:

реальне часто поєднується з фантастичним;невелика кількість персонажів;підкреслена узагальненість;відсутність деталізації;стислість у викладі матеріалу;«магічна» музичність.Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) —

опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мо - тивів складає фабулу.

Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім'я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839)Вступне слово вчителя.Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом,

звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка.

Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...»

Їх об'єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситу-ацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

Виразне читання балади або прослуховування грамзапису (аудіоза- пису) тексту балади.

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коха-ним, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вір-ності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.Композиція.Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і старо-

давніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. Зав'язка:

Полюбила чорноброва Козака дівчина.Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало

страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв'язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.Сюжет.Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне

кохання, пов'язане з цим деревом.Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не

стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

Особливості твору, його зв'язок з УНТ:наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);композиція (вступ, основна частина, закінчення);невелика кількість дійових осіб;магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі

людини в рослину.Проблематика:вірність і зрада;кохання щире і без почуттів;батьки і діти.Обговорення змісту твору за питаннями:Яке значення має пейзаж на початку твору?Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.Опишіть зовнішність дівчини.(...чорнобрива...Карі оченята,Біле личко червоніє — ...)Про що вона свідчить?Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?(«Не співає чорнобрива...Білим світом нудить:Без милого батько, мати —Як чужії люди, без милого сонце світить —Як ворог сміється,Без милого скрізь могила...А серденько б'ється»)(«Сохне вона, як квіточка...»)Чому мати була схвильована за долю дочки?Що вам відомо про весільний обряд сватання?Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким

старцем? Як до цього поставилася дівчина?Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до пред-

ставників нечистої сили?

Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це

зазначено у творі?Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої

міркування обґрунтуйте.Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені

у творі? Відповідь вмотивуйте.Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть пись-

мово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність...

2.1.2. Художні особливості твору.Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо...

зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «сер-денько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б'ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько,

серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

V. Закріплення вивченого матеріалу1. Проведення тестового опитуванняДе росла тополя?а) Неподалік від річки; б) край дороги біля поля; в) на греблі.Поле, широке, зелене, порівнюється з: а) морем; б) океаном; в)

килимом.Тополю у творі названо:а) тонкою і гнучкою; б) молодою і квітучою; в) чорнявою і красивою.До кого поет звертається у своєму творі?а) Дівчат-молодиць; б) хлопців-козаків; в) всього українського народу.Молодиця зустрічалася з козаком:а) біля криниці; б) на узбережжі озера; в) під вербою.Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»? а)

Жайворонок; б) ластівка; в) соловейко.Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А

серденько мліло»?а) Метафору; б) епітет; в) контраст.Скільки років чекала молодиця свого козака? а) Два; б) шість; в) п'ять.

Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її: а) засватати за старого, багатого; б) розвеселити співами; в) віддати заміж за сільського коваля.

Який народний обряд згадується у творі?а) Колядування; б) сватання; в) щедрування.З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?»

дівчина зверталася до:а) матері; б) бабусі-ворожки; в) тополі.Страждаючи, дівчина подумує:а) утопитися; б) переїхати в інше село;в) вирушити у подорож на пошуки коханого.Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.2. Робота на картках Картка № 11. Доведіть, що за допомогою природи Т. Шевченко намагається роз-

крити внутрішній стан, почуття головної героїні твору. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал з твору.

Як ви вважаєте, чи можна засудити молодицю, яка намагалася ви-рішити подальшу власну долю за допомогою ворожки? Відповідь аргументуйте.

Дівчина перетворилася на тополю:а) посмакувавши зілля ворожки;б)  протестуючи проти нещасного кохання;в)  щоб бути стрункою і високою. Картка № 2Дослідіть, як сам Т. Шевченко ставиться до страждань героїні твору.

Свої міркування вмотивуйте.Чи мала право ворожка допомагати дівчині? До кого, на ваш погляд,

необхідно було звернутися героїні твору? Відповідь вмотивуйте, ви-словлюючи власну точку зору.

З яким першим питанням звернулася дівчина до ворожки?а) «Де мій милий?»; б) «Чи довго одинокій на сім світі жити?»; в) «Чи

забув-покинув?» Картка № 3Для чого Т. Шевченко у творі «Тополя» докладно описав страждання

головної героїні, її почуття? Власну думку обґрунтуйте.Чому, на ваш погляд, після вживання зілля дівчина «серед поля

тополею стала», а не померла? Свої міркування доведіть.Зілля, яке дала бабуся молодиці, треба було пити:а) коли буде місяць серед неба;б) першого числа будь-якого літнього місяця; в) після вечері. VL

Підсумок урокуVІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VML

Домашнє завданняВміти аналізувати поезію Т. Шевченка «Заповіт», вивчити цей твір

напам'ять.