волинська область

Ґендерний портрет

Волинської області

ВОГО “Ґендерний центр”

Рішення Волинської обласної ради від 21.06.2007 № 13/15

«Про обласну програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року»

Регіональний механізм (Волинська область)

• Координаційна рада з питань ґендерної політики

• Радник з ґендерних питань

• Незалежні громадські організації

Громадські організації як суб'єкти ґендерних змін

Громадські організації, які займаються вирішенням ґендерних проблем поділяються на:

• жіночі – Україна / 15001500 / Волинь / 77• чоловічі – Україна / 1010 / Волинь / 00• феміністичні – Україна / 4040 / Волинь / 00• ґендерні - Україна / 3030 / Волинь / 1+51+5 (ґендерно орієнтовані)

4444 незалежні громадські організації в області створені жінками

Ґендерний портрет Волинської області

(статистика - 2007-2009)• На Волині проживає 549,4549,4 тистис. жінок (53%53%) і

485,9485,9 тис.тис. (47%47%) чоловіків. • Середня очікувана тривалість життя при

народженні - 7575 років для жінок і 6262 - для чоловіків.

• На кожні 100100 представниць припадає лише 8888 чоловіків.

• Волинянки є одними з наймолодших жінок України, їх середній вік складає 4040 років. Молодші жінки лише на Закарпатті та Рівненщині


(статистика - 2007-2009)• Найбільш поширені причини смерті в області –

серцево-судинні захворювання, онкозахворювання, хвороби дихальних шляхів.

• Смертність від самогубств – 210210 осіб, з них 2929 жінок і 181181 чоловік.

• ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД: жінки – 20%,20%, чоловіки – 80%.80%.

• Розподіл засуджених осіб, які скоїли злочини – 87%87% чоловіки і 14%14% жінки.

• Наркозалежні – 81%81% чоловіків і 19%19% жінок. • Розподіл осіб, які займаються бродяжництвом

(жебрацтвом) - 82%82% чоловіки, 14 %14 % жінок


(зайнятість)• На ринку праці наявний більший попит на працівників-чоловіків водночас із більшою пропозицією робочої сили жінок, що відображає дисбаланс даного ринку.

• Претендентів на роботу беруть керуючись критеріями статі та віку.

• Заробітна плата жінки складає 81,6%81,6% зарплати чоловіка.

• Жіноча стать домінує на офіційному ринку праці. На кінець минулого року серед безробітних їх було 53%,53%, або 6,76,7 тис.тис. осіб і майже 800800 з них мали дітей віком до 6 років, 25%25% – одинокі матері


(зайнятість)

Серед зайнятих в економіці та соціальній сфері області 55%55% становлять жінки.

Жіноча праця традиційно більш поширена в сферах охорони здоров’я, соціальної допомоги, освіти, готельного і ресторанного бізнесу, індивідуальній трудовій діяльності – 80-76%80-76% зайнятих у відповідних видах діяльності


(державна служба)

Аналіз статистичних даних кадрового складу органів державної влади України підтверджує низький відсоток жінок-керівників (ІІІ категорія – 17%17%), а серед службовців І-ІІ категорії вони взагалі відсутні, хоча серед усіх державних службовців жінки становлять 75%75%

Ґендерний портрет Волинської області(освіта)

Посилення фемінізації у вузах у 90-х роках було обумовлено передовсім складною економічною ситуацією, коли частина науковців-чоловіків перейшла у бізнес і політику. Жінки ж мають відносно невисокий рівень професійної та територіальної мобільності, тому задовольняються порівняно невисокими зарплатами і невеликою завантаженістю

Ґендерний портрет Волинської області(освіта)

• У волинських вищих навчальних закладах майже 2121 тис.тис. жінок здобуває вищу освіту, традиційно становлячи більшість серед студентів (троє з кожних п’ятитроє з кожних п’яти). При цьому студентки надають перевагу професіям у галузі освіти, економіки, комерції та підприємництва.

• Серед аспірантів та докторантів жінки становлять майже дві третинидві третини.

• Більше половиниБільше половини кандидатів наук та кожен п’ятий доктор наукп’ятий доктор наук нашого краю – жінка


(сімейна сфера)

• Традиційний поділ робіт і обов’язків у сім’ї на суто чоловічі і суто жіночі

• У жінок продовжується подвійна або і потрійна зайнятість

• Насильство в сім’ї


(реклама)

Використання традиційних ґендерних стереотипів та ролей у рекламі часто носить дискримінаційний характер

Суб’єкти ґендерних змін• Державне управління• Місцеве самоврядування• Незалежні громадські організації• Правова система• Економіка• Засоби масової інформації• Освіта• Наука• Статистика

Висновки1. Найважливішим механізмом вдосконалення і

реформування ґендерної політики є тісна співпраця державних, місцевих владних структур, громадських об’єднань, ЗМІ.

2. Потребує вдосконалення інституційний механізм забезпечення ґендерної рівності, а саме, запровадження служби Контролера з рівних можливостей жінок і чоловіків.

3. Законодавчо гарантувати ширший доступ громадських організацій до засобів масової інформації. Активніше формувати громадську думку через ЗМІ щодо позитивів впровадження ґендерної рівності в українському суспільстві.

4. Громадським організаціям тісніше координувати свої зусилля для вирішення актуальних ґендерних проблем і лобіювання інтересів громад, розвивати свої мережі

волинська область

Technology