Незалежна газета.Засновник і редактор

Юрій Шеляженко.№ 8 (46)

31 серпня 2012 рокуГаряча лінія: (097) 317-93-26

E-mail: say@truth.in.uaСайт: www.truth.in.ua

Роману Помазану, синові вбитого у 2008 роцідиректора агрофірми «Рубежівське» Сергія Помазана,вдалося відстояти в суді чесне ім’я померлого батька.

23 серпня колегія суддів палати в кримінальнихсправах Апеляційного суду Житомирської області у складіголовуючого О. Гузовського, суддів В. Крижанівського таО. Романова залишила в силі постанову Корольовськогорайонного суду м. Житомира (судді О. Рожкової), якоюскасовано постанову старшого слідчого прокуратуриЖитомирської області Р. Григоришина від 05.04.2012 прозакриття кримінальної справи у зв’язку зі смертю особи,яка вчинила злочин. Про історію появи цієї скандальноїпостанови та її рейдерський підтекст ми розповідали устатті «Як пограбувати померлого» (див. випуск газети«Правдошукач» № 6 (44) від 30.06.2012). На територіїагрофірми Помазана свого часу було облаштовано цех длявиробництва консервів. З орендаторами цеху укладавсядоговір про передачу цеху у їх власність після виконанняпевних робіт. Однак ті своїх зобов’язань не виконали, і у1999 році договір було розірвано рішенням Арбітражногосуду Херсонської області. Оскільки добровільно цех неповертався, кооператив «Рубежівське» звернувся зпозовом про визнання недійсним договору про передачу

Сумнівні джерелаоптимізму ЯнуковичаПодвійна моральприслужників владиПилипишинудозволили підкупативиборців?Р е г і о н а л ип о з б а в и л и с яВ і л ь д м а н а ?Б а н д а д е п у т а т аСвятослава Олійника“Видео новости”видурила ужурналістів16 тисяч гривеньСвітлана Зоріна -крутіша за Януковича?Агонія замовного«правосуддя»

у випуску:

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

у власність основних засобів і виграв суди в усіх інстанціях:цех було витребувано на користь підприємства Помазана.

Після вбивства підприємця давні «доброзичливці»відновили свої зазіхання на цех, причому їм відвертопідігравали деякі нечисті на руку працівники прокуратури.На Помазана тишком-нишком було відкрито кримінальнусправу та одразу закрито – мовляв, вину доведено, алепокійного не можна судити. Постанову слідчого, замішануна відвертій брехні, рейдери пред’явили до суду з метоюзабрати собі той самий консервний цех.

Постанова слідчого Григоришина не була якимсьнепорозумінням чи самодіяльністю. Він постановив їївсупереч всім клопотанням родичів про належнедоведення слідства до кінця та передачу справи на розгляддо суду з метою реабілітації померлого. Протиправні діїслідчого підтримали всі начальники Григоришина, щосвідчить про те, якими високими вказівками він керувався,порушуючи закон. І начальник слідчого відділупрокуратури Житомирської області Сергій Калінін, іпрокурор області Ігор Проценко офіційно повідомлялинашій редакції на всі запити, що, нібито, постановувинесено законно. Лише згодом суд довів зворотнє. Доречі, в цій епопеї стався і комічний епізод. Щоб відволікти

2

3

4

8

Рух ”Чесно” - це злоУкраїнська Душевна спільнота, здійснивши

релігійний обряд визначення добра і зла, визнала зломгромадянський рух «Чесно»; визнала злом критеріїдоброчесності народних депутатів України такандидатів у народні депутати Українигромадянського руху «Чесно»; визнала злом оцінкудоброчесності народних депутатів України такандидатів у народні депутати України громадянськимрухом «Чесно».

Відповідно до визначення Хранителя віри,оприлюдненого на сайті Храму БожественногоОдкровення www.temple.org.ua (повний текствизначення читайте на стор. 5-8), народні депутатиУкраїни та кандидати у народні депутати України, якізвинувачені у недоброчесності нині абозвинувачуватимуться у недоброчесності в майбутньомурухом «Чесно» – є вільними від усіх звинувачень унедоброчесності, висунутих громадянським рухом«Чесно». За Божою волею благословенні усі громадянивірити в себе і бути мудрими, благословенні політики тагромадські діячі творити добро конкретними добримисправами та реальними пропозиціями, вигідними для всіхзацікавлених осіб, досягати домовленостей тавзаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвиватиправо як соціальний контракт, долати зло зневаги доопонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень,що грунтуються на одних припущеннях.

Процес визначення добра і зла тривав один місяць.У ході процесу було розіслано поштою 477 листів народнимдепутатам України та учасникам руху «Чесно» ізпропозиціями надати свої доводи по суті процесу. Своїдоводи надали лише народний депутат І. Г. Кириленко таініціатор руху «Чесно» О. Рибачук. Доводи І. Г. Кириленкапро неправильність даних руху «Чесно» щодо частотивідвідувань ним пленарних засідань парламенту булиперевірені та документально підтвердилися. Доводи О.Рибачука були визнані виявом гріхів обману та зневаги.

Громадянський рух «Чесно», який оголосивнедоброчесними 447 народних депутатів України, визнанозлом, оскільки діяльність руху «Чесно» не переслідує метитворення добра, супроводжується обманом і спрямованана посилення зневаги виборців до народних депутатів такандидатів у народні депутати України. Встановлено факти

фальсифікації результатів опитування громадської думки(критерії громадського інтересу до новин видаються закритерії доброчесності політиків), виявлено, що політикивизнаються винними у правопорушеннях і томунедоброчесними на підставі неперевірених пліток танеточних даних про дисциплінарні погрішності, які неможуть бути показником особистої доброчесності людиничи якості роботи політика як захисника інтересів виборців.П

родо

вжен

ня н

а ст

ор. 5

-8

ТОП-13: ПАРАЗИТИ КИЄВА

ДОСЬЄ КИЇВСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ТРИБУНАЛУ НА ЧОРТОВУ ДЮЖИНУ РУЙНІВНИКІВ КИЄВА ЧИТАЙТЕ НА СТОР. 4

Суд поклав край прокурорському свавіллюувагу громадськості від резонансної справи, пан Проценковлаштував під телекамери показушну «нараду» з питань...виконання розпоряджень Президента України таГенерального прокурора України про припинення тискуна бізнес і забезпечення свободи підприємництва!

На судових засіданнях за скаргою Романа Помазанагоре-начальник слідчих прокуратури Сергій Калінін усімасилами намагався зробити процес закритим, посваритисуд та журналістів. Він підштовхував суддів до порушенняприсяги судді та статті 11 Закону України «Про судоустрій істатус суддів», вимагаючи заборонити присутнімжурналістам запис на диктофон судового засідання. Требасказати, що судді спочатку зустріли такі вимоги зіспівчуттям – мабуть, ще не звикли до нового законодавства,яке прямо дозволяє присутнім на судовому засіданнівикористовувати портативні аудіотехнічні засоби без будь-яких дозволів та клопотань. Однак абсурдна претензіяпрокурора, ніби засідання слід оголосити закритим,примусила суд замислитись та відкинути прокурорськізазіхання на гласність судочинства. Таким і має бутисправжнє правосуддя – гласним, законним тасправедливим. У справі про реабілітацію Помазана суддічесно взяли цю високу планку.

2 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêóÒ ð è á ó í à

30 липня офіційно розпочалась парламентськавиборча кампанія. Після проведення у цей день з’їздівключових учасників виборчих перегонів, партій «ВО«Батьківщина» і «Партія регіонів», громадяни Українинаввипередки заходились ознайомлюватись зоприлюдненими партійними списками, біографіямикандидатів у мажоритарних округах та текстами їхпередвиборних програм. Більшість політично свідомогонаселення, як свідчать останні опитування, вже встиглавизначитись зі своїми вподобаннями, решта ж продовжуєзважувати політичні альтернативи та співставлятиоптимістичні декларації чинної влади з існуючим станомсправ. Спробуємо проревізувати ці декларації, акцентуючиувагу на тих, що озвучувались у нещодавнооприлюдненому Посланні Президента до Верховної Радипро внутрішнє та зовнішнє становище України.

Варто нагадати, що структурно цьогорічнепослання складається зі вступного слова Януковича татематичних доповідей членів Уряду щодо так званогопіслякризового економічного відновлення України у 2011році, політико-правового, нібито, “розвитку” в контекстізагальноєвропейського простору, гуманітарного, начебто,“доробку” держави, “альтернатив міжнародногопартнерства”, а також проблем побудови повноцінногогромадянського суспільства.

У Посланні ідеться про те, що за минулий рік урядомбуло докладено значних зусиль до спрощення умовпровадження підприємницької діяльності, зокремарозвитку податкового законодавства з метою детінізаціїкапіталу та сприяння зовнішнім і внутрішнім інвестиціям.

Незалежні ж джерела засвідчують діаметральнопротилежне. Так, дослідження податкового індексу таіндексу інвестиційної привабливості України, проведеніцього року Європейською Бізнес Асоціацією, вказують назначне занепокоєння іноземних інвесторів низкоюпоказників: зокрема, політичною ситуацією в Україні,зростаючим тиском з боку державних органів, численнимивадами діючої системи оподаткування (включаючинепередбачуваність її розвитку, а також недосконалістьнового Податкового кодексу), труднощами митногооформлення товарів, високим рівнем корупції,незадовільним станом законодавства в сферіпідприємницької діяльності, невиконанням державоюзобов’язань з відшкодування податку на додану вартість,неефективною системою судочинства, девальвацієюгривні та, як наслідок, зниженням її купівельноїспроможності, банківською кризою, а також технічнимибар’єрами в сфері міжнародної торгівлі. Таким чином, зарезультатами зазначених досліджень індекс інвестиційноїпривабливості України оцінюється бізнес-спільнотою нарівні 2.18 з можливих 5.0, а податковий індекс нааналогічній шкалі був оцінений лише у 1.9 балів. Вартотакож згадати офіційні заяви послів США, Угорщини таФранції у квітні цього року про те, що українська податковаслужба відлякує американських і європейських інвесторів,а податкова система України за оцінками Світового банку– одна з абсолютно найгірших у світі: 181-а з 183-х.

У посланні дуже поверхово і побіжно згадується прозусилля державного керівництва у напрямку «оптимізаціїсистеми судочинства». Не до кінця зрозуміло, що самеЯнукович мав на увазі під оптимізацією. Проте, з огляду настатистику середньої тривалості судових процесів вУкраїні, це точно не верховенство права, недемократизація судочинства та не суттєве скороченнятермінів розгляду справ і пов’язане з ним покращеннявідповідних кількісних та якісних показників. Рекорднонизький рівень довіри громадян до судових органів, майжетотальна корумпованість судів загальної юрисдикції тафактично цілковита підконтрольність КонституційногоСуду чинній владі дають всі підстави припускати, що«оптимізація» системи судочинства означає одне: тепервона приватизована Януковичем, а отже, відтепер з цієюсистемою злочинцям легше «домовитись». Натомість повідношенню до опонентів вибудовано потужну репресивнумашину неприхованих політичних переслідувань.

Серед довгострокових урядових ініціатив упосланні наголошується на впровадженні програмрегіонального розвитку, а також пілотних проектів у галузіохорони здоров’я та освіти. Ймовірно, відчутні дляпересічного громадянина результати таких зусильз’являться ще не скоро, оскільки в площині регіональногорозвитку їх досягнення буде значно ускладнененадцентралізацією виконавчої вертикалі; у сфері медицини– ігноруванням пропозицій бізнес-спільноти ігромадськості у розробці законодавства в галузі охорониздоров’я та постійним протистоянням розрізнених кланівтендерної, зокрема фармацевтичної, мафії; а в освітній

Сумнівні джерела оптимізму Януковичасфері благі наміри уряду ризикують зійти нанівець завдякиним же підтримуваній політиці звуження доступу до освіти,безпрецедентному хабарництву у вищій школі тапланомірному руху в напрямку розширення повноваженьМіністерства освіти щодо контролю за формуваннямректорського корпусу, затвердження і погодження статутівуніверситетів, стипендіального забезпечення тощо.

Не переходячи на конкретні особистості, Януковичпідкреслює, що спроби «докорінних перетворень»зіткнулись зі спротивом. При цьому, мовляв, політичні сили,що забезпечили цей спротив, є опозиційними не додіючого режиму, а «до реформаторського курсу» в цілому.Продовжує цей ряд лінгвістичних маніпуляційзастереження Президента про те, що подібний стан речейстановить загрозу не лише державності, але й національнійбезпеці. Тобто, слід розуміти, що до прямих звинувачень, адалі й жорстоких репресій проти опозиціонерів – зовсімне далеко. У той же час одним із пріоритетних завданьчинної влади Віктор Янукович називає «розвиток ізалучення громадянського суспільства до процесувироблення та реалізації державного курсу», що зумовлюєпотребу у зростаючій відкритості політичного процесу. Аце свідчить про те, що автор не усвідомлює, про щоговорить, і не збирається над цим замислюватись тареалізовувати у внутрішній політиці, яку проводить.

Серед інших орієнтирів влади на 2012 рік Януковичвизначає необхідність перегляду роботи державнихорганів на регіональному рівні, зокрема з метоюдецентралізації управлінських механізмів та загальногореформування відносин між місцевими органами влади тагромадянами. Підкреслюється, що в особі громад, здатнихконтролювати місцеву владу, чинне керівництво бачить«свого найціннішого союзника та партнера». Цетвердження також не збігається з логікою щойновисловлених ним тверджень щодо загрози державності інаціональній безпеці.

Продовжуючи тему демократизації, Януковичпропонує здійснити декілька основних заходів, першим зяких він називає зміцнення представницької складовоїпарламентаризму. Ймовірно, маючи на увазі фракцію Партіїрегіонів, він наголошує на тому, що настав час ВерховнійРаді припинити роботу в режимі «закритого елітногоклубу», але оминає уточнень, хто саме і у який спосіб цей«клуб» створив.

Стосовно вдосконалення сфери державногоуправління слід зазначити, що світовий прогрескомунікаційних технологій не залишає Україну осторонь.Сьогодні вже точаться розмови навколо створенняавтоматизованої системи управління «Електронний уряд»,запроваджуються електронні реєстри, оптимізованороботу веб-сайтів, запроваджено консультаційні центри тагарячі лінії при більшості підприємств, організацій іустанов; проекти регуляторних актів оприлюднюються вофіційних джерелах. Проте умови для організації процесуі забезпечення результату – принципово різні завдання, яків нашій державно-політичній дійсності, на жаль,знаходяться у різних площинах і жодним чином неперетинаються. Інституційно – в сенсі структурноїпобудови органів виконавчої влади та формальногозабезпечення публічного доступу до державногоуправління – певні технічні можливості, як бачимо, є. Що ждо змістовної складової подібних зрушень, то вона далеконе виправдовує спрямованих на це ресурсних витрат –зокрема у зв’язку із тим, що тут об’єктивно більшеоціночних понять. Чим «виміряти» дієвість взаємодії владита суспільства або ефективність врахування громадськихпропозицій до законодавчих ініціатив при фактичномувідстороненні громадян від процесу державотворення тасуспільних реформ?

Режимові Януковича вдалося створити ілюзорнувидимість відкритості та доступності владного механізмудля пересічних громадян. Слід розуміти, що саме на цьомутримаються рейтинги його електоральної надії і довіри.

Наступним кроком, на його думку, має статиконституційна реформа, яка, за президентським баченням,здатна встановити збалансованість повноважень міждержавою та місцевим самоврядуванням, а також створитипередумови для забезпечення широких політичних правгромадян. Автор послання запевняє, що зазначені завданнябудуть реалізовані з дотриманням найвищого рівнялегітимності конституційного процесу завдяки залученнюдо роботи над проектом Основного Закону широких кілгромадськості. Щоправда, залучатись ця громадськістьбуде в межах діяльності Конституційної Асамблеї,закритість і кулуарність якої давно є предметомобговорення. Як зазначають представники опозиції, метоюцього відверто неконституційного консультативно-

Дивною виглядає позиція народного депутатаУкраїни від Партії регіонів Олійника В.М. щодо наданняУкраїною політичного притулку екс-міністру оборони ЧехіїВласті Паркановій на сторінках «Дзеркала тижня» та йогоелектронної версії в інтернеті.

У цьому випадку він прекрасно розумієвибірковість чеського правосуддя стосовно Парканової тачітко, з юридичної точки зору, розкладає все по полицях. Із його думкою не можна не погодитися.

Адже кримінальне переслідування колишньогочлена чеського уряду за, нібито, нанесені державі збитки урозмірі 31 млн. доларів США внаслідок закупівлітранспортних літаків за завищеними цінами здійснювалосяу випадку, коли ця посадова особа не мала особистогозиску від цієї закупівлі, а ставила на перше місцеобороноздатність держави.

Чи не вбачається тут повної аналогії з газовоюсправою проти Ю.В. Тимошенко?

Звичайно, бо вона теж рятувала не тільки свою

державу Україну, а й усю Європу від суворих холодів, атакож не мала особистих зисків. Навіть у цілкомсфальсифікованій справі жодного натяку на це не було інемає.

Одначе, той самий пан Олійник В.М. чомусь у зовсіміншому світлі бачить газову справу, за яку Тимошенко Ю.В.вже другий рік знаходиться у застінках “правоохоронного”гестапо.

Цитую його вислів у ЗМІ та на деяких сайтах,датований 13 листопада 2011 року. «Газові контракти Ю.В.Тимошенко – це політична угода, направлена назнищення суверенітету України», констатував Олійник В.М.Не більше і не менше, як на замовлення “освятив” брутальнірепресивні дії сьогоднішньої влади проти опозиційнихлідерів.

Ще категоричніше він висловився на адресуЛуценка Ю.В., порівнявши його з Аль Капоне врозповсюдженій 28.02.12 р. заяві, в тому числі на сайтівидання «Кореспондент.net», хоч і сам пан Олійник визнає,

Подвійна мораль прислужників влади

дорадчого органу при Президентові України є обійтипарламент при ухваленні змін до Конституції. Як зазначаєодин з творців тексту Конституції 1996 року, народнийдепутат Іван Заєць, Асамблею намагаються перетворити напредставницький орган, і, попри заяви її Голови, ПершогоПрезидента України Леоніда Кравчука про те, щонапрацьовані цим органом зміни відповідатимутьнаціональним інтересам українців, експерти констатують,що діючій владі доведеться докласти чимало зусиль длядосягнення достатнього рівня довіри до Асамблеї. А покищо слабке світло надії в цьому процесі залишають лишеповідомлення дипломатичних джерел про активний діалог,який нині відбувається між Адміністрацією ПрезидентаУкраїни та Радою Європи, що має на меті залученняекспертних можливостей цієї міжнародної інституції допроцесу проведення конституційної реформи в Україні.Адже цей консультативний потенціал не може бути зайвим.

Проблеми трансформації економіки та соціальноїсистеми декларуються як наступний пріоритетсьогоднішньої влади. Присвячений йому розділпрезидентського послання рясніє традиційнодекларативними гаслами на зразок «забезпеченняусталеного економічного зростання», «підвищеннясоціальних стандартів», «збільшення реальних доходівпрацюючих», «загального поліпшення якості життяукраїнських громадян», «структурної трансформаціїнаціональної економіки», «підвищення їїконкурентоспроможності» та «сприяння розвиткупідприємництва». Цей перелік, якому важко відмовити уцинізмі, досягає свої кульмінації у твердженнях Януковичащодо необхідності «розкриття підприємницькогопотенціалу суспільства», «лібералізації і дерегуляціїпідприємницької діяльності», «поліпшення бізнес клімату»та «створення нових робочих місць». Зрештою, ВікторФедорович, президентство якого вже встигло відзначитисьрекордним розмахом рейдерства, наголошує напріоритетності «підвищення правових гарантій інститутувласності» і впевнений, що «зниження адміністративногота фіскального тиску на суб’єктів підприємництва»сприятиме виведенню економіки з тіні. Знову мовніманіпуляції, що перекручують зміст висловів з точністю донавпаки. У низці тез Послання наголошується на потребі умодернізації, технологічному оновленні реального секторуекономіки і впровадженні енергозберігаючих технологій,про які поки що влада тільки регулярно говорить. Януковичокремо зазначає, що потребують прискорення аграрніреформи, і підкреслює необхідність захистусільгоспвиробників до зняття мораторію на продаж земельсільськогосподарського призначення. Враховуючиперспективи, які відкриваються перед Україною в світлізняття такого мораторію у 2013 році (йдеться про масовукупівлю землі за безцінь агрохолдингами,монополізованими та олігархічними структурами, ібезповоротне відсторонення селян і дрібних фермерів відрозпорядження нею), було б цікаво почути, як саме панПрезидент пропонує захистити сільгоспвиробників.

У своєму зверненні Янукович також зупиняється наключових орієнтирах міжнародної політики України напоточний рік і робить акцент на участі держави у розвиткуміжнародних систем забезпечення безпеки таналагодженні прагматичного співробітництва з новимипартнерами. Серед них, крім Росії та США, паралельно закількома стратегічним напрямами (зокрема, по заміщеннюспоживання імпортного природного газу вугіллямвітчизняного видобутку, низці агропромислових програм,в сфері валютного регулювання та військово-технічногоспівробітництва) дедалі наполегливіше фігурує Китай. Цепромовисто свідчить про те, що Європа ЯнуковичевуУкраїну не сприймає, а отже, на неї він і не розраховує.

Окрему увагу у Посланні приділено невідкладномухарактеру реформи соціального забезпечення тасоціального захисту. Відповідні тези супроводжуютьсяфілософськими роздумами про принципи реалізації такоїреформи і світле майбутнє, що за цим, без сумніву,слідуватиме. Наголошуючи на критичній необхідностірозвитку гуманітарної сфери, Янукович дещо здивованоконстатує зростання апатії та зневіри в суспільстві і називаєодним із основних завдань уряду духовне оздоровленняукраїнців та розкриття їх творчого потенціалу, але жоднимчином не пов’язує ці явища з низкою «покращень» за чассвого володарювання. Натомість він переконаний:«Україна впевнено рухається шляхом глибокоїмодернізації». І навіть якщо Віктор Федорович поки щоєдиний, хто поділяє таку впевненість, цьогорічні виборидо парламенту – наш з вами черговий шанс задати державісаме такий вектор.

Народний депутат України О. Тищенко

що відсутні будь-які матеріали про розкрадання екс-міністром внутрішніх справ бюджетних коштів. Мабуть,комусь так треба, бо його вислови лунають в унісон ізбезпідставними заявами головного фальсифікатора іорганізатора виконання замовлень Януковича на політичнірепресії проти опозиційних лідерів, лукавого Кузьміна, щоупевнено стверджує: мовляв, Луценко – це звичайнийграбіжник. І таке верзе Перший заступник Генеральногопрокурора, не маючи жодних доказів... Просто жах якийсь!

Контраст цих подвійних філософій та подвійноїморалі прислужників влади загалом та конкретнихвисокопосадовців ріже око. Разом із тим, це знаковаузагальнююча характеристика сьогоднішньої влади,основним політичним інструментарієм якої є наперстковагра, крапління і тасування карт та інші «фокуси» з подвійнимдном. Для нас (вкотре!) дати народне “добро” провладнимполітикам на виборах – все одно, що віддати своє особистедобро коту під хвіст, як на тому бігборді...

Народний депутат України Тищенко О.І.

3Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêó Ñ ò î ë è ö ÿ

Пилипишину дозволили підкупати виборців?

Часопис про свавілля владита громадський спротивнезаконним діямwww.sprotiv.org

Новини Аналітика Подробиці Публіцистика

На думку експертів, цьогорічна передвиборчакампанія в парламент запам’ятається як найцинічніша танайбрудніша в новітній політичній історії.

Новий закон про вибори, створений тапроголосований регіоналами, надав діючій владінеобмежені можливості маніпулювання результатамивиборів. Опозиціонерам, які здебільшого не володіють анідостатньої кількістю фінансів, ані доступом доадмінресурсу, перемогу забезпечуватиме лишеоприлюднення правдивих результатів виборів. Опозиціямає протистояти можливим фальсифікаціям влади,готувати людей до виходу на вулицю.

Регіонали, відчуваючи стрімке наближення свогополітичного фіаско, настирливо годують українськийнарод брехнею про всепоглинаючу стабільність, подоланіруїни та світле майбутнє, фундамент якого вони ретельновибудовували разом з Межигірським пальцем тавертолітними майданчиками. Вони в режимі «all inclusive»використовують адміністративний ресурс та безсоромновитрачають державні та муніципальні кошти в інтересахсвої власних передвиборчих кампаній.

Нещодавно ПР оприлюднила партійні списки допарламенту та прізвища самовисуванців замажоритарними округами. Від цієї гвардії «яничарівпокращення» в атаку на мажоритарні округи в Києві ідутьвідомі, неодноразово відзначені в корупційних такримінальних схемах дерибану муніципального бюджетута крадіжки київських земель діячі, в тому числі поплічникиЧерновецького. Олесь Довгий, Алла Шлапак, ЛевПарцхаладзе, Валерій Міронов, Валерій Борисов, ІгорЛісовий, Ігор Вільдман...

Р е г і о н а л и п о з б а в и л и с я В і л ь д м а н а ?Нашу увагу привернула діяльність Ігоря Лазаровича

Вільдмана. Колишній майстер з ремонту взуття, якийрозпочав свою успішну кар’єру в маленькій будці наПетрівці, сьогодні – заступник Міністра екології таприродних ресурсів, президент ЗАО «Корпорація«Солідарність», до складу якого входять: ТОВ «Ринок«Петрівка», ТОВ «Книжковий ринок», ТОВ «Совок», ТОВ«Дивосвіт-плюс», ТОВ «СОЛЛУР», МП «Лісники», ТОВ«СОТО». Йому належить левова частка 30-кілометровоїзони Київщини. Він безпосередньо займався відчуженнямдержавної резиденції Межигір’я на користь Януковича. Дотого ж він взяв найстрімкіший старт в цьогорічнійпередвиборчій кампанії в парламент.

Вільдман балотується в окрузі № 217. Ще на початкулипня його люди збирали підписи мешканцівОболонського району м. Києва на користь заміниконтейнерів із збору сміття. Представники «своєї»громадської організації «Екологічно чисте майбутнє»скрупульозно обійшли квартири мешканців району тазібрали необхідну кількість підписів. Почесний головаорганізації запустив адмінресурс.

Відомо, що Вільдман є безпосереднім керівникомнаглядової ради держпідприємства «Укрекоресурси», якездійснює допомогу компаніям в сфері збору, сортування,транспортування, переробки та утилізації відходів яквторинної сировини. Саме за рахунок державних коштівВільдман десь придбав пластикові контейнери для сміття,які вже були у користуванні, та презентував оболонцям вякості свого власного «турботливого дарунку».

За словами Голови комісії з питань культури татуризму Київради Олександра Бригинця, «Вільдман –

державний чиновник, в завдання якого входить реалізаціяекологічних проектів, в тому числі з сортування тапереробки сміття. Він заступник міністра екології. Вінвідповідає саме за вирішення цього питання. І він подаєвиконання своїх прямих обов’язків як громадськудіяльність! Прокуратура розбереться в тому, за рахунокякого бюджету та де саме Вільдман придбав контейнеридля сміття».

Ще декілька тижнів тому в кулуарах владиподейкували, наче Вільдман не збирався зупинятись наекологічних питаннях району та разом з іншимиоднопартійцями планував «організувати» потрібнийелекторат за принципом «підписання договорів». Алесьогодні картина кардинально змінилася. Влада ініціювалатермінове усунення Ігоря Вільдмана з перевиборчоїкампанії.

Незрозуміло, що саме більше перелякало патроніввідомого ловкача – його оновлені за державний коштоболонські смітнички або інші, більш коштовні «шахер-махери». Факт залишається фактом: замість нього в 217-мумажоритарному окрузі виставлена нова «тушкована»кандидатура – перебіжчик з опозиції, ненависникУкраїнської мови, який нещодавно рвав на собі коси уВерховній Раді під час голосування “за відмашкою” мовногозакону Ківалова& Колесніченка – Василь Гуреєв.

Важко повірити, що на Оболоні зустрінуть звідкритими обіймами нового висуванця корупційноївладної банди. Скоріше, він та Вільдман отримають тут нехліб-сіль, а добрячого копняка по задній частині мандата.

Олена Лазуткіна,спеціально для “Правдошукача”

Банда депутата Святослава Олійника “Видеоновости” видурила у журналістів 16 тис. грн.

20 серпня 2012 р. редактор газети "Правдошукач"Юрій Шеляженко звернувся до народного депутата УкраїниСвятослава Олійника з листом такого змісту: "Оскільки Виконтролюєте ТОВ «Українські медіа системи» і сайт «Видеоновости», направляю Вам копію претензії на суму 16 000

гривень, пред’явленої мною ТОВ «Українські медіасистеми». У разі, якщо ця претензія не буде розглянутапротягом 10 днів, я вважатиму за можливе публічнозаявити, що фірма депутата Олійника заборгувалажурналістам великі гроші".

Святослав Олійник не відповів на цей лист.Претензія ТОВ «Українські медіа системи» була

пред'явлена на підставі статті 222 Господарського кодексуУкраїни. “Це не ЗМІ, це банда, що дурить людей!” - вважаєредактор газети “Правдошукач” Юрій Шеляженко.

30 серпня 2012 року суддя Окружногоадміністративного суду міста Києва В. Кузьменко відмовивкандидату у народні депутати України по мажоритарномувиборчому округу № 223 Вадиму Гладчуку в задоволенніпозову проти підкупу виборців кандидатом ВікторомПилипишиним. Відомий опозиційний журналіст таредактор інтернет-видання «Спротив» Вадим Гладчукподав апеляційну скаргу на постанову суду, однак церішення залишили без змін судді Київського апеляційногоадміністративного суду Є. Сорочко, Н. Горбань та М.Межевич. Окрім того, аналогічну скаргу не задовольнивЦентрвиборчком, хоча «для очистки совісті» передавматеріали скарги до міліції, яка не поспішає порушуватикримінальну справу за фактом підкупу виборців. Якзазначив один з членів ЦВК, набуття законної сили вирокомсуду – єдина можливість скасувати реєстраціюПилипишина кандидатом. Чи можливо це за умов, колисудді та міліція куплені, питання риторичне.

«На суд з’явився зять Пилипишина, КостянтинЯловий, і він зізнався, що купляв та роздавав подарункивиборцям Пилипишина. До речі, я подам заяву про злочинстосовно підкупу виборців державним службовцемЯловим. Свідки підтвердили роздачу подарунків та агітаціїбез вихідних даних. Але судді всупереч усім законамзакрили очі на підкуп виборців на тій підставі, щоПилипишина особисто з пайками свідки не бачили. Хочасуд мав усі докази, що подарунки роздавалисяорганизацією «Кияни передусім», яку очолює Пилипишин»

— розповів журналістам Гладчук.На думку Гладчука, судді та члени Центральної

виборчої комісії непрямо дозволили Пилипишинупідкупати виборців. Однак довірена особа Пилипишина В.Боядін не згоден з принциповим кандидатом. За йогословами, Пилипишин особисто ніякими продуктовиминаборами нікого не підкуповував, товари та агітацію безвихідних даних роздавали невідомі «активісти», нібито, завласною ініціативою, без доручення кандидата. Також панБоядін заперечив будь-які стосунки пана Пилипишина ізредакцією агітаційної газети «Кияни передусім» тавласниками агітаційного сайту peredusim.kiev.ua підзаголовком «Кияни передусім», попри те, щословосполучення «Кияни передусім!» є зареєстрованоюторговою маркою Віктора Пилипишина. За висловомпозивача, Пилипишин нахабно зайняв позицію «я не я ікорова не моя», а суд та ЦВК повірили йому на слово.

На думку Вадима Гладчука, суддям та членамЦентрвиборчкому має бути соромно брати хабарі у особи,яка обвинувачується у серйозних злочинах. В. Гладчуквисловив здивування тим, як міг суддя Кузьменко навітьза умов якогось стимулювання «кришувати» підкупвиборців Пилипишиним після того, яка свідки розповілийому про знищення дитячих майданчиків та розпродаж забезцінь сумнівним фірмам приміщень, з яких зарозпорядженням Віктора Пилипишина були викинутігромадські організації, клуби та гуртки.

Раніше повідомлялося, що прокуратура Києва

передала до Голосіївського районного суду кримінальнусправу проти колишнього голови Шевченківськоїрайдержадміністрації Києва Віктора Пилипишина заобвинуваченням в зловживаннях службовим становищем.Пилипишин обвинувачується у вчиненні злочину,передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України– перевищення влади чи службових повноважень. Йомуінкримінується перевищення службових повноважень припередачі у приватну власність одному з суб’єктівгосподарювання будинків на проспекті Перемоги у столицізагальною вартістю більш ніж 3220 кв. м, чим нанесенозбитки територіальній громаді міста Києва на суму більшніж 15 млн. грн. Згідно з Кримінальним кодексом, завчинення такого злочину передбачено покарання 6 роківпозбавлення волі.

Відбувати покарання Пилипишин не збирається,тому й тягнеться до депутатського мандату, щоб стати«недоторканним» і уникнути кримінальноївідповідальності. До речі, приватизаторських амбіцій вінне облишив. Окрім бренду «Кияни передусім!», ВікторПилипишин зареєстрував на власне ім’я торгові марки«Києве мій» і «Київ – це я». «Очевидно, він вкрав у киян такбагато, що вважає себе справжнім власником всього містаКиєва» – обурюється Гладчук,– «Треба його ловити його заруку на кожному подарованому пайку, бо цей пайоккуплено за вкрадені кошти, і притягувати Пилипишина досуду знов і знов, поки він не понесе встановлену закономвідповідальність!».

4 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêóÑ ò î ë è ö ÿ

Лихі 90-ті породили особливий тип чиновника –бандита, сп’янілого від безкарності, що відкрито крадеоб’єкти державної форми власності, впроваджує своїкримінальні проекти й абсолютно не замислюється пронаслідки. Це спадає на думку при вивченні «подвигів»київської чиновниці, керівника Головного управліннякультури КМДА, «бізнес-леді» Світлани Зоріної. Пані Зорінапочала свою кар’єру, коли познайомилася та зблизилася звінницьким бандитом Володимиром Продивусом та«бізнесменом» на прізвисько Рибка. Вибитись із селищаВишневе, в якому Зоріна провела свою яскраву юність, їйдопоміг перший чоловік, екс- заступник міністра оборониУкраїни, хабарник В’ячеслав Кредісов. Разом с КредісовимЗоріна впровадила свій перший «бізнес проект» – компанію«Мезокред», яка спеціалізувалася на контрабанді алкоголюта парфумів. За це Зоріна поплатилася тривалим сидінняму СІЗО. Але справа по факту контрабанди була закрита, йпані Світлана впевнено покрокувала у світле майбутнє.

У 2003 році Зоріна створила книготорговельну«структуру» «Міжнародна книга», яка з часом збанкрутілай досі винна гроші вітчизняним видавцям –постачальникам цієї структури. З 2006 року Зоріна на«запозичені» у книговидавців гроші стала депутатомКиївради, перебігла із своєї фракції до фракціїЧерновецького та отримала посаду начальника Головногоуправління культури КМДА й почала активно «роздавати»об’єкти культурного призначення – комунальне майностолиці. В 2007 році в Печерському районі Києва завказівкою Зоріної знищувалася популярна бібліотека повул. Кутузова, 14. У 2011 році Світлана Зоріна намагаласявіддати в приватизацію об’єкти комунальної власності –київські кінотеатри: «Росія», «Ленінград» та «Лейпциг». Утравні 2012 році вона засвітилася в скандальній історії зповерненням боргу на суму 300 тис. грн, який «Міжнароднакнига» завинила видавництву «Зелений пес».

Цій історії безкарних дій, ініційованих начальникомГоловного управління культури Світланою Зоріною, небуло б кінця, коли б не безмежна жадібність, якапідштовхнула панну до здійснення фатальної помилки й унайближчому майбутньому може коштувати їйкримінальної відповідальності. В ситуації, в яку потрапиланаша героїня, не врятує й її останній чоловік, посол Сербіїв Україні Горан Алексіч, на батьківщині якого, ймовірно,Зоріній знадобиться шукати політичного притулку.

Але все по порядку. В центрі Києва є музей «Київськафортеця». Це національна історико-культурна пам’ятка, але

Світлана Зоріна - крутіша за Януковича?для бандитів, передусім – «нічия» земельна ділянка. У 2007році до Зоріної звернувся відомий донецький міліонерСергій Тарута з проханням посприяти у вирішенні питанняпро довгострокову оренду четвертої башти Київськоїфортеці, що підпорядковується КМДА. Тоді переговори зприводу передачі приміщення в оренду між директороммузею В’ячеславом Кулінічем та Сергієм Тарутою, якітривали з 2005 року, зайшли в глухий кут. Спочаткупередбачалося, що колекція Тарути та Платонова,засновників Благодійного фонду «Платар», лишеекспонуватиметься в приміщенні четвертої башти фортеці,але пізніше Тарута зажадав повної влади й почавнаполягати на передачі башти в оренду на 49 років.В’ячеслав Кулініч, який стояв на варті Київської фортеціпонад 17 років і трепетно зберігав цілісність територіймузею, був категорично проти.

До речі, керуючи Музеєм тривалий проміжок часу,В’ячеслав Кулініч неодноразово успішно відбивав низкуатак зазіхателів на заповідні території. Завдяки йогонаполегливості «Київська фортеця» виграла більше 20судових справ у судах України. Крім того, за ініціативоюКиївради питання про передачу четвертої башти в орендусаме компанії «Платар» розглядалося в адміністративнихсудах з 2009 року. За рішенням Вищого адміністративногосуду України 23 лютого 2012 року Київраді було остаточновідмовлено у зазіханнях на передачу четвертої башти воренду «Платару», і «Київська фортеця» зберігла цілісністьсвоїх унікальних пам’яток.

Ситуація знову загострилась у квітні 2012 року, колиСвітлана Зоріна вкотре ініціювала на рівні Київрадирозгляд питання про передачу четвертої башти «Київськоїфортеці», а саме, “нежитлового будинку по вулиціСтаронаводницькій, 2-А” в оренду на 49 років тепер вжетовариству з обмеженою відповідальністю, музею«Платар». 26 квітня рішення про передачу в орендукомерційній структурі частини історичної пам’яткиУкраїни, унікального Музею було прийняте, причому йогопідтримали 76 з 99 зареєстрованих депутатів. Питання пропередачу частини музею «Київська фортеця» в орендуприватній структурі навіть не дійшло до профільної комісії.Рішення про передачу частини національного музейногокомплексу (Статус Національного забезпечується УказомПрезидента України № 371/2007 від 03.05.2007 р.) в орендуприватній структурі, за словами директора «Київськоїфортеці» В’ячеслава Кулініча, є незаконним.

За дорученням Президента України Віктора

Януковича Київраді листом голови АдміністраціїПрезидента від 29.03.2010 року №2-01/209 було вказанопередати цілісний майновий комплекс - музей «Київськафортеця» в державну власність, на баланс Міністерствакультури. Київрада підготувала проект рішення пропередачу комплексу, але з голосування питання пропередачу було зняте. Зоріна досить нахабно звернулася злистом до Януковича, фантазуючи про неймовірні планирозвитку музею «Київська фортеця». Пропозиції Зоріноїбули відхилені.

26 квітня 2012 року радник Президента УкраїниГанна Герман нагадала Київраді про необхідність передачікомплексу на баланс Мінкультури впродовж І півріччя 2012року. Але в той же день, всупереч дорученню, депутатипроголосували про передачу четвертої башти приватномуТОВ «Платар», яке цинічно іменує себе музеєм. Виходить,що 26 квітня 2012 року Київрада за ініціативою СвітланиЗоріної грубо порушила Законодавство України та УказиПрезидента України.

Для завершення афери Зоріній залишилось лишеотримати підпис на Договорі про передачу башти віддиректора Музею. Оскільки діючий директор на це непогоджувався, навіть ціною втрати ордера на новуквартиру, врученого йому Головою КМДА ОлександромПоповим, чиновниця вирішила його змінити.

18 липня 2012 року у В’ячеслава Кулініча відбираютьквартиру, а Світлана Зоріна підписує наказ про йогозвільнення, передаючи повноваження керівництва музеємйого заступникові з наукової роботи, з перспективоюотримання жаданого підпису.

За словами Кулініча: "Київ має найбільшу у світіфортецю, яка займає територію близько 10 квадратнихкілометрів. Досьогодні вона, як не дивно, після буремнихстоліть збереглася майже повністю у своїх межах. Однакзнову ми переживаємо вирішальний період, колицілісність фортеці може бути порушена, і тоді цінністьоб’єкта буде втрачено назавжди. А відновити знищененадзвичайно важко і це потребуватиме багато ресурсів».

Тож, цікаво, проковтне Віктор Янукович відверте тасвавільне порушення чиновницею Світланою ЗоріноюЗаконодавства України та Указу, підписаного його власноюрукою? Чи, може, на тлі всепоглинаючого покращення тастабільності Янукович відправить дружину дипломата тавершительку долі історичного Києва до в’язниці, яка давноза нею плаче...

Олена Лазуткіна

ТОП-13: ПАРАЗИТИ КИЄВАМалоосвічені та ненажерливі, вони безжалісно, наче

сарана, з ’ ї д а ю т ь старий добрий Київ – одне знайзеленіших та найкрасивіших міст Європи. Їхні пихатіфізіономії усміхнено дивляться на нас із бігбордів. Вони –окупанти нашого часу, паразити на тілі славетного Києва.

1. Пилипишин Віктор Петрович -екс-голова Шевченківської районноїдержадміністрації Києва, міліонер.

У квітні 2011 року ВікторПилипишин був звинувачений унезаконному наданні одному з товариству приватну власність будинків на проспектіПеремоги, в результаті чого завданозбитків на суму понад 15 млн. грн. київськійгромаді.

2. Черновецький Леонід Михайлович – у 2006році був обраний мером Києва, купивши,за словами його опонентів, голоси літніхкиян безкоштовними паями з гречкою тазгущеним молоком.

Згідно із звинуваченням головиКМДА Попова О.П., Черновецький Л.М.украв із міського бюджету майна назагальну суму 70,4 млрд грн. За йогоданими, 779 га земель рекреаційногопризначення міста Києва було безкоштовно передано увласність різним юридичним особам. Зокрема, з 2007 рокудо липня 2010 року різним юридичним особам булопередано 364 га заповідника «Жуків острів», 415 га земельМузею Пирогово та заповідника «Конча-Заспа». Фактичноза безцінь у власність або безстрокову оренду приватнимособам було роздано 1771 га земель зеленої зони. Киянивтратили 34% від загальної площі скверів, парків і лісів.53,6% орендованих площ було здано на пільгових умовахза ціною 48 грн. за 1 квадратний метр.

У період з 2007 рік по липень 2010 року завдякируйнівній діяльності Чернівецького Л. М. та його «молодоїкоманди»: Довгого О., Комарницького Д., Басса Д., Чуба А.,Супруненка В. громада міста втратила 3500 га землі,оціночна вартість яких складає 75 млрд. грн. З цієї сумилише 4 млрд. грн.. надійшли до бюджету.

3. Ахметов Рінат Леонідович –народний депутат України VI скликання(фракція Партії регіонів), найбагатшалюдина України.

Експансія Ахметова в Києвірозпочалася в грудні 2011 рокупридбанням державного стратегічногопідприємства «Київенерго». Потім вінпридбав та знищив три історичні будинки, розташовані наАндріївському узвозі, а нещодавно зайнявсяреконструкцією будівлі Центральногоунівермагу на Хрещатику методом йогоповного руйнування та зведення на йогомісці багатоповерхового торгівельногоцентру, що спотворює архітектурнийансамбль центру столиці.

4. Довгий Олесь Станіславович -«права рука» мера Києва Черновецкого

Л.М. і син народного депутата Довгого С. О., ласого до лівоїкопійки. Співучасник усіх злочинних операцій із столичноюземлею і комунальною власністю київської громади. Авторабсолютного рекорду по кількості розглянутих питань (утому числі земельних) і швидкості винесення ухвал по нихКиїврадою.

5. Супруненко ОлександрІванович - народний депутат-регіонал,брат депутата Київради, який перебуває врозшуку Супруненка В. І. і екс-зятяКиївського голови Черновецького Л.М.

Особливо прославився в лютому2010 року в якості ідеолога та керуючогооперацією «Рейдерське захопленнякнигарні «Сяйво». Зокрема, саме він орендував два КРАЗи,що незаконно знаходилися на тротуарі перед книгарнеюта блокували вхід до неї впродовж декількох місяців домоменту повної ізоляції приміщення книгарні від киян.

Супруненко О. І. разом с братом В’ячеславом таЧубом А., чоловіком сестри Черновецького Л.М., очоливсилове захоплення комунальних підприємств та задопомогою рейдерства змінив форму власності багатьохкомунальних підприємств, таких як «Київмлин», «Київ хліб»,«Київводоканал», «Київенерго», банк «Хрещатик» та врештіХК «Київміськбуд».

6. Парцхаладзе Лев Ревазович –голова ради директорів компанії «XXIстоліття», Голова ради директорівУкраїнської будівельної асоціації, депутатКиївради.

Власник численних сумнівнихзабудов.

7. Столар Вадим Михайлович - "легендарна"постать, його прізвище знають усі постраждалі відбудівельної афери «Еліта-Центр». Крім«слави» найгучнішого піклувальника профантастично дешеві оселі для мешканцівстолиці, махінатор має ще один гучний«статус» «благодійника», який він разом ізпартнером Вагіфом Алієвим отримав запередачу місту під тиском громадськостіта правосуддя скандальної недобудови,розташованої над куполом станції метро «Театральна».Несанкціоноване, небезпечне та незаконне будівництвоофісного та торгівельного центру, ініційоване Столаром,розпочалося в 2007 році. В березні 2011 року під тискомгромадськості та за рішенням Київського апеляційногогосподарського суду договір купівлі-продажу земельноїділянки площею 0,0847га по вул. Богдана Хмельницькогонад станцією метро «Театральна» було анульовано,будівництво призупинено та недобудовамала бути знесена. Скандал гасилакоманда Льовочкіна С.В.: за його вказівкоюПопов О.П. прийняв недобудову в якостіподарунка місту з метою облаштуваннявикинутого на вулицю Музею Києва.

8. Вільдман Ігор Лазарович -безпосередньо займався відчуженнямдержавної резиденції Межигір’я на

користь Януковича В.Ф.9, 10. Брати Дмитро та Михайло Табачники -

«дерибанщики» майна київськоїгромади та розпилювачі грошей здержавного бюджету, щовиділяються на навчальні закладита програми України. Окрема статтядоходів братів Табачників –привласнення нерухомостінавчальних закладів, які для цього виселяються. ТабачникВ. М. є директором компанії «Грааль плюс», яка активнобере участь у тендері на побудову висотного будинку наЄвропейській площі. Табачник М. В. та Вільман І. Л. єспівакціонерами ТОВ «Книжковий ринок», яке з легкої рукиЧерновецького Л.М. отримало 4,45га землі, що належалакиївській громаді.

11. Попов Олександр Павлович -екс-міністр ЖКГ, голова КМДА, що здобувпрізвисько “гауляйтер Києва” запризначення градоначальником зБанкової без згоди киян. За два рокиправління Попова О.П. в Києві під йогокерівництвом було пограбовано тазавдано шкоди десяткам пам’яток історії таоб’єктів культурного значення. Замішанийу захопленні книгарні «Сяйво», знищенні трьох будівель наАндріївському узвозі, спробі знищення Пейзажної алеї,приватизації та знищенні пам’ятки історії - Гостинногодвору, незаконній забудові біля Театру руської драми,знищенні та забудові буферної зони Софії Київської.

12. Кравець Андрій Віталійович – керівникДержавного управління справами. Учасник напівлегальнихсхем прихватизації «Межигір’я»,кінотеатру «Зоряний», державних дач в«Конча-Заспі» та «Пуща-Водиці». 26 квітня2012 року депутати-регіонали Київрадисвоєю більшістю віддали пам’ятку історії,перлину київського Подолу – будівлюГостинного Двору компанії завгоспаКравця А. В. в оренду. Договір орендипередбачає подальшу реконструкції підвисотний торгово-офісний центр з підземним паркінгом.

13. Губський Богдан Володимирович -найбільший земельний рейдер України.Через Київський науково-дослідницькийінститут землеустрою та Держкомземвідбирав та скуповував за безцінь земельніділянки у їх власників, всього близько 700га земель лише в селах Княжичі та Зазим`яБроварського району Київської області. Угрудні 2008 року до Верховної РадиУкраїни було направлено поданняГенпрокуратури про зняття з нього депутатськоїнедоторканності та арешт. М ає відношення до масштабноїнедобудови «Дніпровські вежі» - тридцятиповерховоїбудівлі, розташованої на Троєщині. Будівництво так і незавершилось, інвестори не побачили своїх квартир.

Костянтин Клімашенко,голова ГО “Київський культурний трибунал”

5Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêó Ïîë³òèêà ³ ìîðàëü

В И З Н А Ч Е Н Н Я

ВІДПОВІДНО ДО СЛОВА БОЖОГО

№ 11/2012

31 серпня 2012 року Хранитель віри УкраїнськоїДушевної спільноти Ю. Шеляженко, розглянувши матеріалипроцесу визначення добра і зла стосовно оцінкидоброчесності народних депутатів України громадянськимрухом «Чесно» –

З'ЯСУВАВ:

4 серпня 2012 року почато процес визначеннядобра і зла стосовно оцінки доброчесності народнихдепутатів України громадянським рухом «Чесно».

Підставами для рішення про ініціювання та початокпроцесу вказано наступне.

23 липня 2012 року громадянський рух «Чесно»оприлюднив заяву про результати власної оцінкидоброчесності народних депутатів України, відповідно доякої, 446 депутатів є недоброчесними і 3 є доброчесними.

Відповідно до заяви, «моніторинг депутатівздійснювався за шістьома критеріями: відсутність фактівпорушення прав і свобод людини; незмінність політичноїпозиції відповідно до волевиявлення виборців;непричетність до корупційних дій; прозорістьзадекларованих доходів і майна, їх відповідність способужиття; особисте голосування в парламенті; участь узасіданнях парламенту і у роботі комітетів – не менше 75%».

Пояснення відповідності чи невідповідностінародних депутатів заявленим критеріям доброчесностірозміщено в розділі «Чеснометр» сайту www.chesno.org вІнтернеті.

За даними цього сайту, з 449 народних депутатівУкраїни: 87 «порушили права і свободи»; 52 «змінилиполітичну позицію»; 270 «причетні до корупційних дій»; 353«мають непрозорі доходи та витрати»; 423 «не голосуютьособисто»; 230 «прогулювали роботу в парламенті».

Громадянський рух «Чесно» є акцією громадськихорганізацій «Інтерньюз-Україна», «Центр UA», «Інститутмасової інформації», «Комітет виборців України», «Центрполітичних студій та аналітики», «Інститут медіа права»,«Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва»,«Фундація “Суспільність”», «Антирейдерський союзпідприємців України», «Всеукраїнська профспілка “Народнасолідарність”», «ГО “Українська справа”», «Холодноярськаініціатива» за участі 9 організаторів ГО «Центр UA» і зафінансової підтримки UNITER в рамках PACT та USAID –урядових програм Сполучених Штатів Америки зісприяння міжнародному розвитку та Omidyar Network –благодійного фонду П’єра та Пем Омід’ярів.

Заявлена мета руху «Чесно» - активізуватисуспільство, щоб очистити майбутній парламент віднедостойних депутатів.

Водночас деякі з народних депутатів України,оцінені рухом «Чесно» як недоброчесні, зробили критичнізаяви стосовно «чеснометру».

Народний депутат України О. Доній висловивсумніви щодо достовірності даних «чеснометру» проособисте голосування депутатів у парламенті.

Народний депутат України І. Зварич заявив, щонеправильно вказані дані про відвідування ним засіданьпарламентського комітету, і що він готовий оприлюднитидекларацію про доходи, однак із цього приводу ніхто з руху«Чесно» до нього не звертався. Після цієї заяви відповіднідані у «чеснометрі» було виправлено.

Народний депутат України І. Кріль вважає, що йогобуло неправомірно віднесено до корупціонерів черезпоїздки в регіони за бюджетні кошти.

Народний депутат України В. Ар’єв пояснив, щовіддавав картку колегам по фракції під час поїздки в СШАдля голосування по принциповим питанням, а такожпропустив багато засідань в 2011 році через те, що бувприсутній у судах над Ю. Луценком та Ю. Тимошенко, намасових заходах, «витягав активістів з кліток внаслідокмасових заходів».

Народні депутати України О. Білозір та О. А.Бондаренко, члени Постійної делегації Верховної РадиУкраїни у ПАРЄ, пояснили свою відсутність на багатьохзасіданнях парламенту участю у роботі Парламентськоїасамблеї Ради Європи.

Народний депутат України Р. Зварич спростувавдані «чеснометру» про побиття ним інваліда, про своюпричетність до корупційних дій, заявив, що він завждиголосує особисто, хоч міг іноді не пройти письмовуреєстрацію на засідання парламенту, і пропустив всьогоодне засідання комітету.

Народний депутат України Г. Москаль заявив, щодані «чеснометру» про його «причетність до корупційнихдій» (сумісництво посади у МВС з мандатом народногодепутата) та ненадання відповіді на запит декларації продоходи не відповідають дійсності. При цьому Г. Москальпослався на підтвердження законності його призначенняна посаду судами, але цей довод був відхиленийупорядниками «чеснометру».

Народний депутат України Ю. Стець заявив, що вінпрацює генеральним продюсером «5 каналу» нагромадських засадах, що не є сумісництвом чикорупційними діями.

Народний депутат України Т. Стецьків повідомив,що протягом 2011 року йому довелося провести близькодвохсот зустрічей з громадськістю у різних куточкахУкраїни, тому він пропускав деякі засідання комітету. Такожвін заявив, що отримував тільки зарплату народногодепутата, суміщаючи посаду президента Національноїтелекомпанії України з мандатом народного депутата у2005 році, тому не вважає це корупційними діями.

Рух “Чесно” - це злоНародний депутат України І. Стойко заявив, що він

не лихословив на адресу співробітника Управліннядержавної охорони, коли той хотів перевірити йогопосвідчення.

У рішенні про ініціювання та початок процесу від04.08.2012 р. також зазначалося таке.

Доброчесність є одним з моральних принципів вірив найвищу цінність людини (Священне писання, розділОсмислення, текст Людина понад усе, 3.7).

Метою душевної спільноти є досконалість(Священне писання, розділ Організація, текст Регламентдушевної спільноти, 1.2).

Визначення добра і зла здійснює хранитель віри заправилами Кодексу визначення добра і зла. Метоювизначення добра і зла є рішення щодо певного феномену,чи є він добром або злом, або визнається невизначенимвідповідно до базового морального критерію. Базовийморальний критерій релігійної віри в найвищу цінністьлюдини: все, що утверджує найвищу цінність людини –добро; все, що принижує найвищу цінність людини – зло(Священне писання, розділ Обряд, текст Ритуалисвященного обряду, 6.1, 6.2).

Ініціювання цього процесу визначення добра і злавбачається доцільним, оскільки вирішення конфлікту зморальних питань між політиками та активістами, їхсуперечки про критерії доброчесності та способиоцінювання доброчесності у процесі визначення добра ізла удосконалить моральні позиції зацікавлених осіб,утвердить найвищу цінність людини.

Відповідно до рішення від 04.08.2012 р., починаючипроцес визначення добра і зла стосовно оцінкидоброчесності народних депутатів України громадянськимрухом «Чесно», Хранитель віри визначив таких учасниківпроцесу: народні депутати України VI скликання;координаційна рада громадянського руху «Чесно»; UNITER,PACT, USAID, Omidyar Network; також визначив, що іншіособи можуть стати учасниками процесу, надавши доводипо суті процесу.

Учасникам процесу було надіслано поштою копіїрішення від 04.08.2012 р. про ініціювання та початокпроцесу і запропоновано до 25 серпня 2012 року надатисвої доводи по суті процесу, зокрема, підтвердити чизаперечити справедливість оцінки доброчесностінародних депутатів у «Чеснометрі». Текст рішення від04.08.2012 р. також було оприлюднено у повному обсязі уХрамі Божественного Одкровення та скорочено врелігійному бюлетені «Ідеаліст».

Водночас, один з учасників процесу не отримавпоштове відправлення із рішенням про початок процесувизначення добра і зла і ще один учасник процесу отримаврішення із запізненням на два тижні за таких обставин.

Відправлення за юридичною адресою ГО«Українська справа» (вул. Коперніка, 11, м. Львів, 79000)було повернуте Хранителю віри з довідкою УДППЗ«Укрпошта» ф.20 з поміткою «Вибули». У подальшомурішення про початок процесу визначення добра і зла булонадіслано тому ж учаснику процесу за адресою, вказаноюна веб-сайті (вул. Ярославів Вал, 9, м. Київ, 01030) і неповерталося відправнику, оскільки, очевидно, булоотримане цим учасником процесу.

Відправлення на адресу ГО «Холодноярськаініціатива» було повернуте Хранителю віри з довідкоюУДППЗ «Укрпошта» ф.20 з поміткою «За зазначеноюадресою не проживає». Також з’ясовано, що ГО«Холодноярська ініціатива» не є юридичною особою ініяким способом не оприлюднювала адресу длялистування. Рішення про початок процесу направлялосяза адресою, вказаною у загальнодоступній базі даних провласника домену веб-сайту цієї вимишленої організації, прояку заявлено, що вона є учасником громадського руху«Чесно» (Сергій Миколайович Кисіль, ГО «Холодноярськаініціатива», вул. Гагаріна, 17, кв. 16, м. Бровари Київськоїобл., 07400).

Враховуючи неможливість комунікації із ГО«Холодноярська ініціатива» і те, що осіб, які представляютьїї, не вдалося знайти, Хранителем віри ухваленопроцесуальне рішення визнати ГО «Холодноярськаініціатива» фіктивною анонімною організацією, існуванняякої не підтверджене, засади діяльності якої невідомі, атому ГО «Холодноярська ініціатива» вилучено з числаучасників цього процесу визначення добра і зла. Окрімтого, декларацію руху «Чесно» про участь ГО«Холодноярська ініціатива» в координаційній раді цьогоруху Хранитель віри визнає злом (обманом).

15 серпня 2012 року Хранитель віри, досліджуючифактичні обставини справи у процесі визначення добра ізла стосовно оцінки доброчесності народних депутатівУкраїни громадянським рухом «Чесно», ухвалив новерішення про запит додаткових доводів по суті процесу.

Підставами для рішення від 15.08.2012 р., вказанимиу цьому рішенні, стало з’ясування таких фактичнихобставин.

Відповідно до Священного писання, розділу Обряд,тексту Кодекс визначення добра і зла, 9 визначення добраі зла дається за результатами оцінки доводів учасниківпроцесу та фактичних обставин справи.

З огляду на це у процесі визначення добра і зластосовно оцінки доброчесності народних депутатівУкраїни громадянським рухом «Чесно» досліджуються іоцінюються фактичні обставини справи, зокрема, змістсайту www.chesno.org в Інтернеті та пов’язані із нимматеріали.

Так, станом на 15.08.2012 р. на стартовій сторінцісайту www.chesno.org в Інтернеті виявлено напис такогозмісту: «Всього 2 з 449 депутатів у нинішньому парламентівідповідають критеріям доброчесності».

На сторінці www.chesno.org/criteria/ наведеноперелік критеріїв доброчесності із розшифровкою ознак

відповідності кожному критерію. Ці критерії та ознаки непідкріплені виокремленим моральним обгрунтуванням, завиключенням критерію «Особисте голосування впарламенті», який обгрунтований доводом такого змісту:«порушення ч. 3 ст. 84 Конституції», що не вбачаєтьсядостатнім обгрунтуванням, оскільки його лаконічність недозволяє оцінити, якою мірою, з точки зору руху «Чесно»,така дисциплінарна погрішність народного депутатаУкраїни дозволяє судити про особисту доброчесність.

Замість морального обгрунтування цих критеріївдоброчесності наведено посилання на результатизагальнонаціонального опитування населення України,проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені ІлькаКучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у грудні2011 року, а саме, поряд з кожним із згаданих критеріївмістяться твердження такого змісту: «КРИТЕРІЙ 1.Відсутність фактів порушень прав і свобод людини» – «61%українців визнали цей критерій важливим, 27% українціввважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 2. Незмінністьполітичної позиції відповідно до волевиявлення виборців»– «Значущість запропонованих критеріїв оцінки кандидатіву депутати є високою для виборців усіх політичних сил:критерій переходів депутата з однієї фракції до іншої є дужеі достатньо важливим для 80% виборців партії«Батьківщина» (не дуже важливий і зовсім не важливий для17%), 65% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливийдля 25%), 60% виборців Партії регіонів (не дуже важливийі не важливий для 35%), 71% виборців партії «УДАР» (недуже важливий і не важливий для 21%), 72% партії «Фронтзмін» (не дуже важливий і не важливий для 25%).»;«КРИТЕРІЙ 3. Непричетність до корупційних дій» – «80%українців визнали цей критерій важливим, 13% українціввважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 4. Прозорістьзадекларованих доходів та майна та їх відповідністьспособу життя» – «74% українців визнали цей критерійважливим, 18% українців вважають критерій не важливим»,«КРИТЕРІЙ 5. Особисте голосування в парламенті» – «66%українців визнали цей критерій важливим, 22% українціввважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 6. Участь узасіданнях парламенту та роботі комітетів» – «72% українціввизнали цей критерій важливим, 16% українців вважаютькритерій не важливим».

Відсутність даних про задані питання та величинувиборки опитування, а також поширення результатівопитування на всіх «українців» замість дійсного посиланняна виявлену думку учасників опитування з урахуваннямстатистичної похибки, величина якої не вказана, визнанопідставою для перевірки посилань руху «Чесно» нагромадську думку.

Перевірка цих посилань на результатизагальнонаціонального опитування населення України,проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені ІлькаКучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у грудні2011 року, а саме, порівняння тверджень на сайтіwww.chesno.org/criteria/ та у прес-релізі за результатамизгаданого опитування, показала недостовірність посиланьруху «Чесно» на, нібито, підтримку респондентамиопитування задекларованих критеріїв доброчесностіучасниками опитування у задекларованому обсязі.

Виявлено суттєві розбіжності між питаннями, якідійсно задавалися респондентам опитування, і наведенимна сторінці www.chesno.org/criteria/ станом на 15.08.2012р. переліком критеріїв доброчесності із розшифровкоюознак відповідності кожному критерію.

Відповідно до прес-релізу Фонду «Демократичніініціативи» імені Ілька Кучеріва від 19 січня 2012 року підзаголовком «Усі критерії, виділені громадським рухом«Чесно» для оцінки депутатів та кандидатів у депутати,визнані громадською думкою важливими» на сайті Фонду,28 листопада - 8 грудня 2011 року методом інтерв’юопитано 2012 респондентів за вибіркою, що репрезентуєдоросле населення України віком від 18 років за такимипоказниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та типпроживання. Статистична похибка вибірки не перевищує2.2%. Опитування профінансовано за проектом UNITER. Усікритерії, виділені громадських рухом «Чесно» для оцінкидепутатів та кандидатів у депутати, визнані громадськоюдумкою важливими: причетність до корупційних дій(важливо – для 80%, не важливо – для 13%), оприлюдненнядекларації про доходи та майно (важливо – для 71%, неважливо – для 21%), відповідність способу життя депутатазаявленій декларації про доходи (важливо – для 74%, неважливо – для 18%), перешкоджання роботі журналістів(важливо – для 61%, не важливо – для 27%), особистеголосування депутата у Верховній Раді (важливо – для 66%,не важливо – для 22%), відвідування депутатами засіданьВерховної Ради (важливо – для 72%, не важливо – для 16%).

Виявлено наступні підміни (фальсифікації)результатів згаданого опитування рухом «Чесно».

Основною і явною фальсифікацією у повідомленніруху «Чесно» про результати опитування вбачається те, щостосовно кожного критерію респондентів не питали, чиоцінюють вони доброчесність народних депутатів Україниза цим критерієм, натомість питання формулювалося так:«Наскільки для Вас важливою є наступна інформація прокандидатів для Вашого вибору?». Таким чином, у цьомуопитуванні респонденти заявляли про своє бажання знатипевні факти стосовно депутатів, однак не заявляли просвою готовність вважати недоброчесним народногодепутата України за умови наявності (достовірності чивірогідності) будь-яких подібних фактів окремо чи усукупності в будь-якому обсязі.

Отже, всупереч твердженню руху «Чесно»респонденти опитування фактично не висловили свогоставлення до будь-яких критеріїв доброчесності.

Окрім підміни критеріїв важливості інформаціїкритеріями доброчесності виявлено й низку підмінзмістовного наповнення таких критеріїв.П

родо

вжен

ня н

а ст

ор. 6

-8П

очаток на першій ш

пальті

6 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêóÏîë³òèêà ³ ìîðàëü

Критерій доброчесності № 1 «Відсутність фактівпорушень прав і свобод людини» великою мірою невідповідає дійсно озвученому респондентамсоціологічного опитування критерію «Чи перешкоджавкандидат роботі журналістів?», хоча у розшифровці ознаккритерію, серед іншого, приділено увагу відсутностіправопорушень відносно журналістів.

Критерій доброчесності № 2 «Незмінністьполітичної позиції відповідно до волевиявлення виборців»великою мірою не відповідає дійсно озвученомуреспондентам соціологічного опитування критерію «Чипереходив депутат з однієї фракції депутатів до іншої?» зтаких причин. По-перше, політичною позицією особи є,загалом, не належність до фракції, а особисте баченняполітичної ситуації, загальних політичних цінностей таконкретних політичних завдань. По-друге, у розшифровціознак критерію сказано «Кардинальна зміна політичноїпозиції шляхом переходу з опозиційної до провладноїфракції; більше ніж один перехід з однієї фракції депутатівдо іншої», що явно не збігається із питанням, яке ставилосяреспондентам.

Критерій доброчесності № 3 «Непричетність докорупційних дій», хоча й відповідає за назвою, частково невідповідає за розшифровкою дійсно озвученомуреспондентам соціологічного опитування критерію «Чибув кандидат причетний до корупційних дій?», оскільки уякості ознаки корупційних дій вказано, зокрема:«оприлюднена інформація про обґрунтовану підозру упричетності особи до корупції» попри загальновизнаний ітрадиційний принцип презумпції невинуватості. Підозри,навіть обгрунтовані та поширені у достовірних джерелах,є підозрами, а не фактами, і за означенням не засвідчуютьдійсну та достовірну причетність особи до корупційних дій,а лише припускають причетність особи до таких дій з тієючи іншою ймовірністю.

Слід зазначити, що у розшифровці цього критеріюфігурує фраза «порушення вимог про несумність». З цьогоприводу слід зазначити, що посмішка, дійсно, є одним зморальних принципів віри в найвищу цінність людинивідповідно до Священного писання, розділу Одкровення,тексту Символ віри, 17, однак сум та нудьга не можуть бутивизнані критеріями недоброчесності, оскільки єнеуникними недосконалостями тіла, які мудра людиналегко долає шляхом перечитування Священного писаннявідповідно до Божої настанови у Священному писанні,розділі Осмислення, тексті Людина понад усе, 5.7. Окрімтого, незрозуміло, яким чином нудьга може розглядатисяяк корупційні дії. Очевидно, згадана фраза фігурує врозшифровці цього критерію помилково.

Критерій доброчесності № 4 «Прозорістьзадекларованих доходів та майна та їх відповідністьспособу життя» за розшифровкою частково не відповідаєдійсно озвученим респондентам соціологічногоопитування критеріям «Чи оприлюднив кандидат своюдекларацію про доходи та майно?», «Чи відповідає спосібжиття кандидата заявленій декларації про доходи?»,оскільки зі змісту розшифровки цього критерію –«Невідповідність між стилем життя особи та доходами імайном, які ця особа задекларувала, встановлюється напідставі: повідомлень у ЗМІ щодо майна, яким користуєтьсяособа (транспортні засоби, нерухомість, одяг, аксесуаритощо), навіть якщо це майно не належить їй на правівласності; інформації з відкритих джерел (бази даних,реєстри тощо) щодо майна або прав (наприклад, частка вмайні юридичної особи), які належать особі; іншоїінформації про стиль життя особи, який не відповідає їїдоходам і майну (наприклад, дорогі подорожі за кордон)»– вбачається, що перевірка за цим критерієм замістьконтролю відповідності рівня особистих витрат рівнюособистих доходів, про що й питали у респондентів,всупереч дослівному змісту сформульованого дляреспондентів критерію відносить до особистого «способужиття» службове й сімейне користування майном тапоїздки.

Критерій доброчесності № 5 «Особистеголосування в парламенті» за розшифровкою частково невідповідає дійсно озвученому респондентамсоціологічного опитування критерію «Чи голосував депутату Верховній Раді особисто?», оскільки у розшифровцівказано «зафіксовані випадки неособистого голосуваннянародним депутатом або голосування замість іншогонародного депутата», між тим як у респондентів не питали,чи голосував депутат замість інших депутатів і чи завжди(постійно, без жодних винятків) депутат голосував уВерховній Раді особисто.

Критерій доброчесності № 6 «Участь у засіданняхпарламенту та роботі комітетів» за розшифровкою великоюмірою не відповідає дійсно озвученому респондентамсоціологічного опитування критерію «Чи відвідувавдепутат засідання Верховної Ради?», оскільки, по-перше,респондентів не питали про участь депутатів у роботікомітетів і, по-друге, у розшифровці «відвідуванняпринаймні 75% пленарних засідань Верховної Ради України6-го скликання» суттєвою особливістю є встановленняконкретного рівня відвідуваності (75%), між тим як приопитуванні респондентів такий рівень не конкретизувався.

Загалом, респондентам опитування не ставилисяпитання про конкретну розшифровку ознак відповідностікожному з названих критеріїв, тому рух «Чесно» не можеприписувати самостійно встановленим конкретнимрозшифровкам ознак, які не озвучувалися респондентам,той рівень громадського інтересу, який був виявленийщодо загального формулювання критеріїв.

Окрім того, згадане опитування показало, щоосновні форми діяльності громадських організацій під часвиборів громадяни бачать насамперед у контролі запідрахунком голосів (57%) та фіксації порушень виборчогозаконодавства та прав виборців (54%). За логікою посиланьна громадську думку з цього вбачається, що формидіяльності руху «Чесно» не відповідають очікуваннямгромадян.

Відповідно до Священного писання, розділу Обряд,тексту Кодекс визначення добра і зла, 9 визначення добраі зла є оціночним судженням морального характеру,причому моральними є судження, які досконало, істинно,за доброю волею розмежовують добро і зло.

У рішенні Хранителя віри від 15.08.2012 р. буловказано, що для істинної та досконалої оцінки з’ясованихфактичних обставин справи вбачається за необхіднезапропонувати учасникам координаційної радигромадянського руху «Чесно» надати додаткові доводи,зокрема, стосовно морального обгрунтування обранихрухом «Чесно» критеріїв доброчесності та стосовномотивів підміни (фальсифікації) результатів опитуваннягромадської думки на сторінці www.chesno.org/criteria

Хранитель віри визначає часові рамки процесу іколо осіб, яких стосується цей процес, повідомляє їм пропочаток процесу та пропонує надати свої доводи по сутіпроцесу (Священне писання, розділ Обряд, текст Кодексвизначення добра і зла, 8).

З огляду на це Хранитель віри 15.08.2012 р. вирішивзапропонувати частині учасників процесу визначеннядобра і зла стосовно оцінки доброчесності народнихдепутатів України громадянським рухом «Чесно» –учасникам координаційної ради громадянського руху«Чесно» до 25 серпня 2012 року надати додаткові доводипо суті процесу, зокрема, стосовно моральногообгрунтування обраних рухом «Чесно» критеріївдоброчесності, стосовно мотивів підміни (фальсифікації)результатів опитування громадської думки на сторінціwww.chesno.org/criteria та стосовно причинневідповідності форм діяльності руху «Чесно» очікуваннямгромадян.

Текст рішення від 15.08.2012 р. було направленопоштою учасникам координаційної ради громадянськогоруху «Чесно» та оприлюднено у повному обсязі у ХраміБожественного Одкровення та скорочено в релігійномубюлетені «Ідеаліст».

У визначений термін (до 25.08.2012 р.) лише двоє звизначених учасників процесу надали свої доводи по сутіпроцесу.

Так, на адресу Хранителя віри надійшов листнародного депутата України І. Г. Кириленка вих. № 49/53від 20.08.2012 р. такого змісту (дослівна цитата): «У відповідьна оприлюднення заяви громадського руху «Чесно», хочузазначити, що я, як народний депутат України, ЧленКомітету з питань європейської інтеграції та будучиГоловою фракції «Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина»майже на 95 % був присутній на пленарних засіданнях,засіданнях Фракції і засіданнях Комітету (виключеннямбули термінові зустрічі або наради, відрядження тощо) таприймав активну участь у їх проведенні. Що стосуєтьсяголосування, то наша Фракція прийняла рішення щодотільки особистого голосування депутатами у парламенті,чого останнім часом і дотримуємося».

Окрім того, свої доводи по суті процесу надавГолова правління і співзасновник ГО «Центр UA» ОлегРибачук за наступних обставин.

13.08.2012 р. О. Рибачук розмістив на своїйособистій сторінці в соціальній мережі Facebookфотографію супровідного листа до отриманого ГО «ЦентрUA» рішення Хранителя віри про початок процесувизначення добра і зла із коментарем знущальницькогохарактеру, в якому пропонував своїм друзям порадитийому, як реагувати. Кілька друзів О. Рибачука відповіли наце беззмістовними зневажливими коментарями(припущення, що Українська Душевна спільнота є«спільнотою душевнохворих», що Хранитель віри може«попсувати кров», що рішення про початок процесу є«дивним» і може бути покладене в архів, тощо). Успілкуванні з друзями О. Рибачук активно заохочувавкоментарями та «лайками» (Like) зневажливі закиди наадресу Української Душевної спільноти та Хранителя віри.

15 серпня 2012 року О. Рибачука було повідомленочерез його особисту сторінку в соціальній мережі Facebookпро рішення про запит додаткових доводів, однак на цеповідомлення він не відреагував і стер його.

23 серпня 2012 року на особистій сторінціХранителя віри в мережі Facebook у відповідь нанагадування про наближення кінцевого строку наданнядоводів по суті цього процесу О. Рибачук відповівкоментарем такого змісту (дослівна цитата): «У нас здепутатами/кандидатами йде постійний діалог,ЧЕСНОметр- інтерактивний сайт, посередники, вочевидь,тут зайві. У Віри є якісь глобальніші виклики? Є шо Хранить?Чи боронить? Депутатським помічникам всерівно, комувідписуватись, а у нас зараз вже 2й етап - оцінка кандидатів-близько 3000-4000 тис профілів потрібно переглянути.Може, ви й собі знайдете щось суспільно- й Віро-корисне?:)».

У відповідь Хранителем віри було дано роз’ясненняО. Рибачуку наступного змісту (дослівна цитата): «ПанеОлеже, віруючі в найвищу цінність людини ненапрошуються до вас у посередники, ми просто даємоморальну оцінку вашому проекту і вашим критеріямвідповідно до традиційного ритуалу визначення добра ізла. Хочу нагадати Вам, що координаційній раді руху"Чесно" запропоновано до 25 серпня 2012 року надатидодаткові доводи по суті процесу, зокрема, стосовноморального обгрунтування обраних рухом «Чесно»критеріїв доброчесності, стосовно мотивів підміни(фальсифікації) результатів опитування громадської думкина сторінці www.chesno.org/criteria та стосовно причинневідповідності форм діяльності руху «Чесно» очікуваннямгромадян, і я щиро сподіваюся, що ця пропозиція будеприйнята. Благослови Вас Бог».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата): «Кажудуже відверто- хочете робити щось суспільно- корисне- цеВаше святе право, у нашому випадку Ви виступаєтебанальним крадієм нашого часу, теж - Ваше право, алетакий підхід не є для нас прийнятним. Бог Вам в поміч!».

Хранитель віри роз’яснив О. Рибачуку (дослівнацитата): «За результатами процесу може бути винесенорішення про звільнення від усіх ваших звинувачень усіхосіб, звинувачених вами у недоброчесності на підставіфальсифікованих критеріїв. Якщо, звісно, ви не поясните,на чому грунтуються ваші критерії, окрім явнихфальсифікацій. Справа Ваша, обгрунтовувати свої критеріїчи не обгрунтовувати. Наслідки я Вам роз'яснив».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата):«Звільняйте/Звинувачуйте, раз маєте повноваженняНебесної Канцелярії, нам- своє робить».

В той же час з метою докладнішого з’ясуваннядоводів О. Рибачука через соціальну мережу FacebookХранителем віри йому невідкладно було поставлено такіпитання (дослівні цитати): «Ви кажете: " ЧЕСНОметр-інтерактивний сайт". Однак коментувати повідомлення навашому сайті неможливо. Тоді в чому полягаєінтерактивність?»; «Ви викликаєте надмірну увагу тисячлюдей до свого сайту сумнівними обвинуваченнямиполітиків у недоброчесності, хоча на вашому сайті можназнайти менше і не такої різнобічної інформації, як даєпростий пошук в гуглі. То хто у кого краде часнедобросовісною рекламою недосконалого проекту?»; «Випочинаєте оцінювати доброчесність депутатів і кандидатівз переінакшування результатів соціологічного опитуванняу спосіб, який навряд чи можна назвати доброчесним.Поясніть, навіщо ви обрали такі критерії доброчесності,щоб практично всі депутати виявилися недоброчесними?».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата):«Проблема не в дзеркалі, якщо мінімальні критеріїдоброчесності, які мають абсолютно переважну підтримкуукраїнців, не пройшла практично вся нинішня ВР. Я не хочупродовжувати наш діалог, мені він не цікавий, подібнихдискусій ні про що надто багато у суспільстві, а у ФБ-особливо. Не переймайтесь мною, будь ласка, оберігайтеВіру- це ж Ваш прямий мандат:)».

Наступна репліка Хранителя віри у цьому діалозі(«Ви не відповіли на жодне з питань. Але я ставитимупитання далі. Хочу Вам нагадати, що під час опитування неставилося питання про підтримку критеріїв доброчесності,учасників опитування питали критерії важливостіінформації для їх вибору. Чому Ви навіть після викриттяваших фальсифікацій продовжуєте робити вигляд, начеваші критерії доброчесності підтримує переважнабільшість українців? Мінімальний критерій доброчесності- це послідовність, внутрішня несуперечливість. Чому рух"Чесно" не турбується про послідовність та моральнеобгрунтування своїх дій, називаючи недоброчесними нанадуманих підставах практично всіх політиків? Чому,приписуючи політикам порушення прав людини такорупційні діяння, ви ігноруєте загальновизнаний принциппрезумпції невинуватості?») залишилася без відповіді збоку О. Рибачука.

Окрім того, 28.08.2012 р. у «Газеті по-українськи»опубліковано низку тверджень О. Рибачука такого змісту(дослівно): «Якщо застосовувати критерії ЧЕСНО докожного депутата, то виявиться, що їм ніхто не відповідає»;«Це говорить не про якісь там недоробки критеріївчесності. Ми вибрали такий масштаб карти, який показуєдуже загальні речі. Починаєш уважніше придивлятися ікартинка стає ще менш весела. Коли береш найпростішікритерії, і простіше них вже неможливо підібрати,починаєш їх прикладати до кожного депутата, виходитьдуже неприйнятна картина. Це означає, що проблема не вкритеріях, не в упередженості експертів, чи ще чогось. Миякимось чином створили таку еліту, яка не відповідаєнашим базовим критеріям»; «У нас була методологія така:якщо ми не знаходимо на народного депутата якусьінформацію, то ми стверджуємо, що він не відповідаєкритеріям. Ми взяли за принцип презумпцію невинуватостіі нас за це найбільше критикують. Зараз ми зробили такийвисновок: якщо ми зараз не знаходимо доказіввідповідності кандидата якимось критерям, кажемо, що мине володіємо інформацією»; «Люди обурюються і депутатикажуть один про одного далеко не кращі слова»; «Ми такзмінили критерії Томенка. Якщо там хтось почне ще більшеаналізувати, то виявиться, що один чи два, яких ми визналинайчеснішими, насправді такими не є. Я говорив ізнародними депутатами, які пробули там вже 4 чи 5скликань. Запитував - там хтось насправді працює якдепутат? Сказали, що працюють осіб 30-40. Це менше 10%.Це загальний мій висновок, що являє собою нинішняВерховна Рада. Всі інші депутати дуже далекі».

Зі слів О. Рибачука вбачається, що винуватістюособи, на думку О. Рибачука, є наявність претензій до неї уруху «Чесно» та (чи) самого О. Рибачука, а не дійсний злийнамір цієї особи, об’єктивно підтверджений злими діями,грішність яких встановлена на підставі досконалихморальних оцінок.

Окрім того, порівняння цих тверджень О. Рибачукаіз численними матеріалами сайту www.chesno.org показуєнепослідовність (плутанину) у використанні ним та на сайтіруху «Чесно» поняття «відповідність критеріям».

Так, на сайті руху «Чесно» «відповідністю критеріям»визнається відсутність інформації про недоброчесністьдепутатів (наприклад: «Відсутність фактів порушень прав ісвобод людини. За результатами аналізу наявної в РухуЧЕСНО інформації щодо відповідності народного депутатаУкраїни Яценюка А.П. Критерію його причетності допорушень прав і свобод людини згідно з методологією Рухувстановлено не було. Таким чином, Яценюк А.П., на думкуРуху ЧЕСНО, відповідає Критерію»).

О. Рибачук, навпаки, називає «відповідністюкритеріям» наявність інформації про недоброчесністьдепутатів (дослівно: «якщо ми не знаходимо на народногодепутата якусь інформацію, то ми стверджуємо, що він невідповідає критеріям. Ми взяли за принцип презумпціюневинуватості і нас за це найбільше критикують. Зараз мизробили такий висновок: якщо ми зараз не знаходимодоказів відповідності кандидата якимось критерям,кажемо, що ми не володіємо інформацією»).

Перекручене тлумачення О. Рибачуком поняттяпрезумпції невинуватості у застосуванні до «критеріїв» руху«Чесно» свідчить, що у розумінні О. Рибачука «відповідністькритеріям» є винуватістю.

Зі слів О. Рибачука, з урахуванням виявленоїнепослідовності (плутанини) у застосуванні поняття«відповідність критеріям», вбачається, що метою так званихкритеріїв доброчесності, встановлених рухом «Чесно», євисунення звинувачень народним депутатам України, а неякісна оцінка їх життя та діяльності, досягнень, виконаннязобов’язань перед виборцями.

Також у рамках встановлення фактичних обставинсправи Хранителем віри було вивчено персональні записистосовно народних депутатів України VI скликання на сайтіwww.chesno.org у розділі «Чеснометр», який, як буловстановлено, є базою даних про публікації

Рух “Чесно” - це зло. П

очаток на першій ш

пальті.

7Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêó Ïîë³òèêà ³ ìîðàëü

компрометуючого характеру стосовно народних депутатівУкраїни.

Виявлено, що рухом «Чесно» Деревляний ВасильТимофійович та Лановий Володимир Тимофійович визнанідоброчесними, а решта народних депутатів України VIскликання визнані недоброчесними.

Виявлено, що рух «Чесно» протиставляє народнихдепутатів України громадянському суспільству,розпалюючи ненависть до політиків у суспільстві та плануєоцінювати доброчесність кандидатів у народні депутатиУкраїни без суттєвих змін критеріїв доброчесності, за такихобставин.

29 серпня 2012 року на сайті «Українська правда»опубліковано статтю Ірини Бекешкіної, Вікторії Сюмар,Сергія Тарана, Світлани Заліщук під заголовком «ЧЕСНО:Ми, Вони, ЗМІ та спільне майбутнє».

У цій статті Вікторія Сюмар, ініціатор руху ЧЕСНО,директор Інституту Масової Інформації, стверджує: «На 22році української незалежності можемо констатувати: міжсуспільством та більшістю політиків у країні не простодистанція. Між нами – прірва»; «ВОНИ живуть ніби в іншійкраїні з іншими проблемами. ВОНИ не помічають лікареньзі з’їденим грибком стінами, бо лікуються в Австрії чиНімеччині. ВОНИ не бачать обдертих під’їздів танепрацюючих ліфтів, поганих харчів у школах, якимигодують дітей. Не бачать пенсіонерів, які живуть, рахуючидосі кожну копійку. ВОНИ не виконують закони, які ж саміухвалюють для нас. ВОНИ уже часто використовують владуне на користь своїх виборців, а як доступ до велетенськогодержавного ресурсу. Це прірва недовіри, не подолавшияку країна не має жодного шансу на зміни, бо змінитворяться лише тоді, коли народ підтримує владу, якуобирає. Але для цього політики як елітний клас маютьдемонструвати приклад інших підходів до політики і життязагалом. Ми запропонували політикам діалог про ціпроблеми. Цей діалог мав на меті донести те, як виглядаєукраїнська політика "з іншого боку екрану" та розмову пронеобхідність змін. Розмова сподобалася не всім. У першучергу через те, що вона була не абстрактною "про долюкраїни", в стилі ток-шоу, а цілком конкретною – проперсональну відповідальність кожного політика –народного депутата, а також тих, хто хоче ними бути» – чимпротиставляє народних депутатів України громадянськомусуспільству, розпалюючи ненависть до політиків усуспільстві та виявляє гріх обману, оскільки не було і немогло бути ніякого запрошення до діалогу депутатів(кандидатів) з виборцями на засадах демонстративноговідчудження політиків від народу та безпідставногопокладання на невизначене коло політиків персональноївідповідальності за невизначене коло соціально-економічних проблем, які турбують народ України.

У цій статті Сергій Таран, учасник руху ЧЕСНО,стверджує: «Українські медіа не є вільними. Ми розуміли,що за нинішніх умов будь-яка громадська ініціатива майженеминуче наштовхуватиметься на фільтри політичноїцензури, "джинси" та прагматизму власників медіа імперій.Але нам вдалося прорвати інформаційну блокаду. Продіяльність руху ЧЕСНО повідомляли фактично всі ЗМІ, томущо наше бачення надто точно відповідає баченню людей,воно резонує із запитами суспільства»; «Те, що нам вдалосядостукатися до людей, є, насамперед, заслугою сотеньжурналістів, які не згоджувалися бути гвинтиками своїхмедіа імперій. Нашими однодумцями стали журналісти йцілі редакції."Українська правда", "ЗІК", "Кореспондент", ТВi,5 канал, "Телекритика", "Дзеркало Тижня" – вони доводять,що в Україні є ЗМІ, які розуміють запит аудиторії і хочутьпоширювати реальну інформацію про стан країни та станполітикуму» – таким чином виявляючи гріхи зневаги танепослідовності, оскільки голослівно зневажливо називаєвласників засобів масової інформації та журналістів невільними, що ставить під сумнів їх суверенітет особистості,тобто, принижує їх як людей, що є злом, і водночас називаєжурналістів та редакції, які діють за уповноваженнямзасновників (власників) засобів масової інформації, своїми«однодумцями».

У цій статті Світлана Заліщук, ініціатор руху ЧЕСНО,виконавчий директор ГО Центр ЮЕЙ, стверджує: «якщозапропонувати суспільству зміни, попрощатися золігархами, взяти відповідальність за болючі реформи,якщо побудувати фінансову прозорість, і головноінструменти демократичної передачі влади – прихід довлади втрачає сенс для сучасної політичної еліти. ЧЕСНО –це одна зі спроб почати обирати владу і свою країну, початиобирати їх і обирати свідомо. Це наша спроба – активістів,волонтерів, журналістів, експертів, які вийшли з режимуочікування й поставили оцінку діючому парламенту. Даліми пропустимо через фільтр ЧЕСНОметру всіх кандидатів,які мають найбільше шансів перетнути виборчий бар'єр» –чим виявляє гріх непослідовності, оскільки пропонуєвизнати суб’єктивне негативне оцінювання персоналійполітиків учасниками руху «Чесно», нібито, суттєвимисуспільними змінами, попри те, що таке оцінювання несприяє розвитку суспільства та влади в Україні; С. Заліщукпідміняє вибір шляхів розвитку довільним приписуваннямвини у всіх негараздах політикам, олігархам, тощо тавимогами до них понести персональну відповідальність заневизначені дії у невизначеному обсязі.

У цій статті Ірина Бекешкіна, ініціатор руху ЧЕСНО,директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. ІлькаКучеріва, стверджує: «Ми не віримо політикам. ВерховнаРада – вищий законодавчий орган, що обирається нами,українцями, для того, аби формувати закони – стабільноне користується довірою тих самих громадян, які йогообирають»; «Звідси з’явилися 6 критеріїв доброчесностікандидатів у депутати для перевірки політиків на певнийстандарт якості, якого від них чекаємо всі ми»; «У грудні2011 року Фонд "Демократичні ініціативи" провівзагальнонаціональне дослідження громадської думки, якедозволяє нам доказово стверджувати, що усі критерії,виділені громадських рухом ЧЕСНО для оцінки депутатівта кандидатів у депутати визнані громадською думкоюважливими»; цим І. Бекешкіна протиставляє народнихдепутатів України громадянському суспільству,розпалюючи ненависть до політиків у суспільстві іперекручує результати згаданого дослідженнягромадської думки, видаючи власну оцінку громадської

думки за громадську думку як таку, оскільки відповідно допрес-релізу Фонду «Демократичні ініціативи» імені ІлькаКучеріва від 19 січня 2012 року стосовно кожного критеріюреспондентів не питали, чи оцінюють вони доброчесністьнародних депутатів України за цим критерієм, натомістьпитання формулювалося так: «Наскільки для Вас важливоює наступна інформація про кандидатів для Вашоговибору?». Таким чином, у цьому опитуванні респондентизаявляли про своє бажання знати певні факти стосовнодепутатів, однак не заявляли про свою готовність вважатинедоброчесним народного депутата України за умовинаявності (достовірності чи вірогідності) будь-якихподібних фактів окремо чи у сукупності в будь-якому обсязі.

Оцінюючи з’ясовані обставини справи та доводиучасників процесу, Хранитель віри

В С Т А Н О В И В :

З’ясовані обставини справи дають підстави визнатизлом громадянський рух «Чесно», критерії доброчесностінародних депутатів України та кандидатів у народнідепутати України громадянського руху «Чесно», оцінкудоброчесності народних депутатів України та кандидатів ународні депутати України громадянським рухом «Чесно» зтаких причин.

Базовий моральний критерій релігійної віри внайвищу цінність людини: все, що утверджує найвищуцінність людини – добро; все, що принижує найвищуцінність людини – зло. Те, що не може бути визначено якдобро чи зло, відповідно до цього кодексу визнаєтьсяневизначеним (Священне писання, розділ Обряд, текстКодекс визначення добра і зла, 1).

Відповідно до Священного писання, розділуОсмислення, тексту Діалог, 47-48, приниженням людини єбудь-яка недосконалість; бездушність; відсутність доброїволі; будь-яка зла воля; спроби підкорити душуматеріальним законам, що приречені на невдачу, бо тілаживуть і мають жити за матеріальними законами, а душідоброю волею Бога звільнені від недосконалостіматеріального світу, природи та суспільства; будь-якадискримінація душі за матеріальними ознаками: за ознакоюматеріальності чи нематеріальності носія душі; за ознакоючисла, однини чи множини душі; за ознакою належності дотих чи інших множин; за будь-якою відмінною рисою носія,включаючи те, чи є живий носій, за ознаками масовості,раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та іншихпереконань, статі, етнічного та соціального походження,майнового стану, місця проживання, за мовними абоіншими ознаками тіла та свідомості; за ознакоюнедосконалості носія душі, бо така недосконалість непозбавляє досконалості саму душу; вплив на тіло душі змарними сподіваннями підкорити, пошкодити, знищитидушу; насильство, обман і самообман, брехня, наклеп,зневага, ворожість, знущання, калічення, тортури,вбивство, душегубство, богохульство, агресивність,самозакоханість, нетерпіння, неуцтво, неуважність,некрасивість, незручність, непослідовність, свавілля,безперспективність, ницість, безвір’я, помилки, примхи,безумство, безвілля, хвороби, муки, смерть, тощо.

Зло іноді набуває оманливих форм. Зло можеоб’єднати двох чи більше людей, розчинити їх особистості,отруїти їх душі жагою приниження (Священне писання,розділ Одкровення, текст Символ віри, 23-24).

Метою діяльності руху «Чесно» вбачається особистеприниження народних депутатів України у спосіб визнанняїх невідповідності критеріям доброчесності руху «Чесно».

Діяльність руху «Чесно» не переслідує метитворення добра, супроводжується обманом і спрямованана посилення зневаги виборців до народних депутатів такандидатів у народні депутати, нівелювання особистихуявлень виборців про доброчесність політиків тапопуляризацію формальних, маніпулятивних, спрощенихі загалом недосконалих підходів до оцінюваннядоброчесності політиків.

Рух «Чесно» виходить з того, що почуття недовірита ненависті до політиків, поширені серед українців, єдостойною підставою для дій із збирання та поширеннявідомостей, які посилять відчудження політиків тасуспільства, укріплять стереотип про злочинний характердіяльності народних депутатів України та кандидатів удепутати.

Почуття – це реакція тіла, частина природи,недосконалого матеріального світу. Тому почуття можутьнести зло. Людей характеризують не почуття, а добра волядуші, розумність, фантазія і бажання змінювати життя накраще. Доброю є спільнота, благословенна Богом, коли Богоб’єднує людей у співпраці. Безумному об’єднанню,стадності, властива недосконалість. Бог допомагає намдолати стадність (Священне писання, розділ Осмислення,текст Діалог, 54).

Хранитель віри оцінює прагнення руху «Чесно»спиратися у своїй діяльності на негативні почуття мас якгріх стадності.

Таким чином, учасники руху «Чесно» об’єднаніжагою особистого приниження політиків, прагнутьскористатися наявною у частини виборців подібною жагоюприниження для заволодіння довірою суспільства з метоюздіснення політичного впливу на народ України від іменіоб’єднаного жагою приниження населення у цілях, які, навідміну від власне намірів здійснювати вплив, учасникамируху «Чесно» не конкретизуються, посилити та закріпитизневагу виборців до політиків та прищепити таку жагуприниження всім виборцям в Україні. Тому рух «Чесно» слідвизнати злом.

Критерії доброчесності народних депутатів Українита кандидатів у народні депутати України громадянськогоруху «Чесно» є злом, оскільки не мають моральногообгрунтування, спеціально вимишлені для особистогоприниження політиків та пропагуються у спосіб обману.

Так, ані учасниками руху «Чесно», ані на сайті руху«Чесно» не наведено належних моральних обгрунтуванькритеріїв доброчесності народних депутатів України. Зцього вбачається, що критерії доброчесності політиків,вимишлені рухом «Чесно», не мають моральногообгрунтування.

Критерії доброчесності політиків руху «Чесно»

вбачаються такими, що спеціально вимишлені дляособистого приниження політиків, з огляду на те, що, по-перше, ці критерії не передбачають виявлення, оцінки таврахування досягнень (творення добра) політиків тапередбачають виключно перевірку наявностіоприлюдненої інформації про можливе допущення нимипевних погрішностей, в тому числі, у формі чуток таприпущень, без перевірки достовірності такої інформаціїта без перевірки наявності злої волі політика; по-друге,аналіз повідомлень «чеснометру» про відповідністьдепутатів критеріям «відсутність фактів порушень прав ісвобод людини» та «непричетність до корупційних дій»показує, що під невідповідністю цим критеріям рух «Чесно»розуміє оприлюднення будь-ким у певних засобах масовоїінформації на адресу депутата (кандидата) довільнихобвинувачень, незалежно від того, чи цілком відповідаютьці обвинувачення букві закону та принципам моралі, чибули об’єктивно перевірені ці обвинувачення, чи булодійсно достовірно встановлено факти вчиненнякорупційних та інших правопорушень; по-третє, критерії«незмінність політичної позиції відповідно доволевиявлення виборців», «прозорість задекларованихдоходів та майна та їх відповідність способу життя»,«особисте голосування в парламенті», «участь у засіданняхпарламенту та роботі комітетів» є суто дициплінарними іне дозволяють судити про особисту доброчесністьнародних депутатів України, допоки такі дисциплінарнівимоги не будуть приведені у відповідність до базовихпринципів моралі, враховуючи повагу до переконань тадоброї волі, суверенітету особистості кожної людини,включаючи народних депутатів України.

Оскільки на час дослідження персональних записівстосовно народних депутатів України VI скликанняХранитель віри дійшов принципового висновку пронедосконалість критеріїв доброчесності руху «Чесно», цедослідження було вибірковим. Зокрема, вивчавсявиключно зміст розділів «Відсутність фактів порушень праві свобод людини» та «Непричетність до корупційних дій»,оскільки інші критерії руху «Чесно» були визнані такими,що мають суто дисциплінарний процедурний характер і недозволяють судити про особисту доброчесність народнихдепутатів України з огляду на невизначеність ступенідосконалості (людяності) установлених в Українідемократичних процедур. При цьому Хранитель віривиходив з того, що систематичність порушення людьмиустановлених процедур свідчить про неуникність такогопорушення, недосконалість установлених процедур.Порушення людьми недосконалих процедур не можевизнаватися злом (недоброчесністю), в такому випадкузлом слід вважати недосконалі процедури.

З огляду на принцип презумпції невинуватостіХранителем віри розцінювалося як зло (обман) визнаннянародних депутатів України «причетними» до корупційнихта інших правопорушень на підставі підозр та припущень,а також визнання народних депутатів Українинедоброчесними на підставі внесення ними тих чи іншихспірних законопроектів, спірні публічні виступи та іншізаконні дії, зокрема, на захист прав та інтересів тих чи іншихфізичних чи юридичних осіб, оскільки професія політикапередбачає здійснення спірної громадсько-політичноїдіяльності у недосконалих інтересах виборців загалом і,зокрема, лідерів громадської думки, що впливають наформування інтересів виборців. Доброчеснепредставництво політиком недоброчесних інтересіввиборців слід визнати неуникною недосконалістю професіїполітика, яка є самоочевидною і не може бути досконалоюпідставою для закидів у особистій недоброчесності наадресу політиків. Таким чином, відповідно до логікипрезумпції невинуватості Хранитель віри виходив із того,що спірність діяльності політика сама по собі не є гріхом.

Хранителем віри розцінювалося як зло (обман)звинувачення у недоброчесності народних депутатівУкраїни, що перевищили встановлені кошторисомВерховної Ради України норми витрат одного народногодепутата України на безоплатний проїзд, оскільки правонародного депутата України на безкоштовне транспортнезабезпечення, передбачене статтею 23 Закону України«Про статус народного депутата України», відповідно дозакону не обмежене нормами витрат, встановленимикошторисом Верховної Ради України.

Хранителем віри не бралися до уваги звинуваченняу недоброчесності народних депутатів України на підставіїх благодійної діяльності, оскільки благодійність єтрадиційним доброчесним способом здобуттяпопулярності.

Моральними є судження, які досконало, істинно, задоброю волею розмежовують добро і зло (Священнеписання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра ізла, 2).

Дослідивши персональні записи стосовнонародних депутатів України на сайті руху «Чесно» зурахуванням викладеного, Хранитель віри дійшоввисновку, що вони не містять досконалих підстав длявизнання недоброчесними цих депутатів.

Цей висновок підтверджується і тим, щоповідомлення про, нібито, корупційні та іншіправопорушення депутатів на сайті руху «Чесно»уточнюються застереженнями, що наведена інформація неє підтвердженням вини народного депутата.

У розділі «Юридичні засади» сайту руху «Чесно»зазначено (дослівно): «Рух “Чесно” не робить твердженьщодо доведеності фактів неправомірної або неетичноїповедінки (наприклад, щодо порушення особою правлюдини чи невідповідності стилю життя особи їїзадекларованим доходам)»; «Рух “Чесно” не робитьтверджень щодо доведенності вини особи у вчиненіправопорушення, крім випадків, коли така винавстановлена судом».

Водночас Хранителем віри не виявлено твердженьруху «Чесно» про винуватість депутатів із посиланнями нарішення суду. Більше того, виявлено, що народногодепутата України Р. Ахметова рух «Чесно» визнавнедоброчесним на підставі того, що Ахметов подав позовдо Високого Суду Правосуддя у Лондоні проти інтернет-видання «Обозреватель» і суд присудив йому грошовукомпенсацію у розмірі 100 000 доларів США. Рух «Чесно»П

родо

вжен

ня н

а ст

ор. 8

8 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠8 (46) â³ä 31 ñåðïíÿ 2012 ðîêóÒ ð è á ó í à

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Засновник, редактор, видавець:Шеляженко Юрій Вадимович

(фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532).Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого

засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р,видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р.

Тираж 2650 примірників. Розповсюджуєтьсябезкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.).

Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042,м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82.

Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435.Електронна пошта: say@truth.in.uaПідписано до друку 31.08.2012 р. Віддруковано у

ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а,Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Замовлення № 126607.

Всеукраїнська незалежна газета

стверджує, що звернення особи до суду з позовною заявоюпроти засобу масової інформації чи журналіста з вимогоюсплати значної грошової компенсації свідчить пронедоброчесність особи. Таким чином, попри власнізапевнення, рух «Чесно» не визнає авторитету суду зпитань встановлення відповідальності за вчиненняправопорушень, що є гріхом обману та не відповідаєзагальноприйнятим уявленням про необхідність поваги досуду. Характерно, що при цьому рух «Чесно» усувається відкритичного аналізу справедливості, законності,обгрунтованості рішення суду, покладаючи вину напозивача за реалізацію ним загальновизнаного права надоступ до правосуддя, що оцінюється Хранителем віри якгріх непослідовності руху «Чесно».

Зміст доводів учасників процесу підтверджуєвисновки Хранителя віри про недосконалість оцінкидіяльності народних депутатів України рухом «Чесно».

Перевірка доводів народного депутата України І. Г.Кириленка про некоректність даних руху «Чесно» щодовідвідування ним пленарних засідань Верховної РадиУкраїни виявила хибність методики руху «Чесно» зобчислення відсотка пленарних засідань, які відвідавнародний депутат України у 2011 році.

Так, рух «Чесно» станом на 31.08.2012 р. стверджує:«Протягом 2011 року було проведено 82 ранкові та вечірніпленарні засідання парламенту, щодо яких на офіційномувеб-сайті Верховної Ради України наявні дані письмовоїреєстрації народних депутатів. Згідно з цими даними,народний депутат України Кириленко Іван Григорович бувприсутній на 61 ранковому та вечірньому пленарномузасіданні парламенту, тобто на 74% пленарних засіданьВерховної Ради України, проведених у 2011 році».

Водночас Хранителем віри виявлено шляхомпорівняння даних «Письмова реєстрація депутата» та«Хронологія виступів депутата» на персональній сторінцінародного депутата України Кириленка Івана Григоровичана сайті Верховної Ради України, що дані письмовоїреєстрації І. Г. Кириленка не є достовірними даними провідвідування пленарних засідань народним депутатомУкраїни І. Г. Кириленком.

Зокрема, за даними письмової реєстрації депутата31 травня 2011 року на ранкове засідання І. Г. Кириленко –«Незареєстрований». З точки зору руху «Чесно» це свідчитьпро відсутність І. Г. Кириленка на ранковому засіданні 31травня 2011 року.

Водночас І. Г. Кириленко був присутній наранковому засіданні 31 травня 2011 року, щопідтверджується не тільки даними хронології виступів І. Г.Кириленка (виступ з трибуни о 10 год. 53 хв. 57 сек., виступз місця о 11 год. 02 хв. 10 сек.), але й текстом стенограмиранкового пленарного засідання 31 травня 2011 року насайті Верховної Ради України, в якій наведено повний зміствідповідних виступів народного депутата України І. Г.Кириленка.

Отже, всупереч позиції руху «Чесно», дані письмовоїреєстрації народних депутатів не є достовірнимпоказником рівня відвідуваності пленарних засіданьнародними депутатами України. Таким чином, дані руху«Чесно» щодо відвідування пленарних засідань народнимидепутатами України обчислені помилковим методом, їхзастосування для оцінювання доброчесності народнихдепутатів України є гріхом обману.

Доводи Голови правління і співзасновника ГО«Центр UA» О. Рибачука на користь руху «Чесно», йогокритеріїв, його оцінок доброчесності політиків Хранительвіри оцінює як системне цинічне виявлення гріхів обманута зневаги.

Не можна погодитись із доводом О. Рибачука«мінімальні критерії доброчесності, які мають абсолютнопереважну підтримку українців, не пройшла практично вся

нинішня ВР», оскільки, по-перше, ніякі критеріїдоброчесності не були предметом опитування громадськоїдумки, в межах руху «Чесно» проводилося лишеопитування щодо критеріїв важливості певних категорійінформації для виборців, і оскільки, по-друге, критерії руху«Чесно» не є мінімальними, бо свідомо були вимишленітаким чином, щоб кожен народний депутат України міг бутивизнаний недоброчесним, про що сам же Рибачукзізнається і що підтверджено розшифровкою цих критеріїв(зокрема, не може вважатися «мінімальним» критеріємвинуватості політика у правопорушеннях оприлюдненнянічим не підтверджених припущень, навіть назагальновідомих сайтах та телеканалах, і також не можевважатися «мінімальним» рівень відвідування пленарнихзасідань та засідань комітетів 75%, тощо), і оскільки, по-третє, не можна вважати «підтримкою» радикальних заявпро недоброчесність практично всіх українських політиківпасивні емоції виборців, почуття розчарування та зневіри,часто пов’язані із нерозумінням виборцями ані політичних,ані економічних, ані культурних, ані правових процесів таіз сліпим безумним прийняттям на віру радикальних заяв,беззмістовної критики, співзвучної злу негативних емоцій.

Не можна погодитись із доводом О. Рибачука «мивзяли за принцип презумпцію невинуватості», оскільки рух«Чесно» систематично та свідомо визнає народнихдепутатів України недоброчесними на підставі однихприпущень про їх причетність до корупційних та іншихправопорушень. Презумпція невинуватості передбачає те,що особа визнається невинуватою у злому діянні, поки небуде доведено її вину (має бути доведено і факт злогодіяння, і злі наміри чи відсутність необхідної доброї волі,що спричинили зло). Відповідно до принципу презумпціїневинуватості, обвинувачення не може грунтуватися наприпущеннях.

Загалом, непослідовність, зневажлива формадоводів О. Рибачука та його агресивно-насмішкуватареакція на справедливу критику є доказом відсутності улідерів руху «Чесно» доброї волі до самовдосконалення тадіалогу з інакомислячими.

Ті, кого об'єднує жага приниження, сліпо йнерозумно творять зло. Тих, хто цінує себе, об'єднує Бог,щоб творилося добро (Священне писання, розділОповідання, текст Перемога, 16-17).

За результатами з’ясування та оцінки Хранителемвіри фактичних обставин справи і доводів учасниківпроцесу вбачається, що феномен оцінки діяльностінародних депутатів України рухом «Чесно» слід визнатизлом, як цілеспрямоване особисте приниження людей змотивів колективної (стадної) жаги приниження ізпомилковим та непослідовним застосуваннямнедосконалих, морально не обгрунтованих критеріїв.

Якщо феномен визнано злом, визначення можемістити пропозиції щодо його подолання (Священнеписання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра ізла, 4).

Віра та мудрість перемагають зло безумства,утверджують найвищу цінність людини; такою є воля Бога,яку я знаю і виконую – творити добро! (Священне писання,розділ Одкровення, текст Божественне одкровення, 32).

Відповідно до Священного писання, розділуОсмислення, тексту Діалог, 48, 68, зло не принижує людськудушу, священну суть найвищої цінності людини. Душалюдини абсолютно досконала. Бог благословив людейтворити добро, долати зло, спокутувати гріхи.

Враховуючи викладене, подолання зла оцінкидіяльності народних депутатів України рухом «Чесно»можливе у спосіб визнання вільними від звинувачень унедоброчесності, висунутих громадянським рухом«Чесно», народних депутатів України та кандидатів ународні депутати України, які звинувачені у

недоброчесності нині або звинувачуватимуться унедоброчесності в майбутньому рухом «Чесно». Окрім того,слід за Божою волею благословити усіх громадян вірити всебе і бути мудрими, благословити політиків тагромадських діячів творити добро конкретними добримисправами та реальними пропозиціями, вигідними для всіхзацікавлених осіб, досягати домовленостей тавзаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвиватиправо як соціальний контракт, долати зло зневаги доопонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень,що грунтуються на одних припущеннях.

Заради утвердження добра, відповідно до воліБожої Хранитель віри

ВИЗНАЧИВ:

Громадянський рух «Чесно» – це зло.Критерії доброчесності народних депутатів України

та кандидатів у народні депутати України громадянськогоруху «Чесно» – це зло.

Оцінка доброчесності народних депутатів Українита кандидатів у народні депутати України громадянськимрухом «Чесно» – це зло.

Народні депутати України та кандидати у народнідепутати України, які звинувачені у недоброчесності ниніабо звинувачуватимуться у недоброчесності вмайбутньому рухом «Чесно» – є вільними від усіхзвинувачень у недоброчесності, висунутих громадянськимрухом «Чесно».

За Божою волею благословенні усі громадянивірити в себе і бути мудрими, благословенні політики тагромадські діячі творити добро конкретними добримисправами та реальними пропозиціями, вигідними для всіхзацікавлених осіб, досягати домовленостей тавзаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвиватиправо як соціальний контракт, долати зло зневаги доопонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень,що грунтуються на одних припущеннях.

Це визначення може бути переглянуте у разіпродовження процесу визначення добра і зла у зв’язку зновими обставинами за ініціативою Хранителя віри або зазверненнями зацікавлених осіб в порядку, встановленомуСвященним писанням.

Хранитель віри Ю. Шеляженко

Рух “Чесно” - це зло. П

очаток на першій ш

пальті.

Невпинно наближається термін оголошеннярішення у Європейському суді з прав людини по суті«газової справи», роздмуханої на рівному місці протиТимошенко Ю.В. продажною системою судочинства, щовиконує будь-які забаганки Януковича. Те, що своїмифальсифікаціями влада загнала себе у глухий кут, відомонавіть їй самій, бо у разі прийняття рішення Європейськогосуду з прав людини на користь Ю.В. Тимошенкофашиствуючий окупаційний режим вимушений будевипустити її з-за грат з усіма наслідками, що з цьоговипливають, в тому числі забезпечити її участь у виборах.Але більш ніж річне гноблення Тимошенко Ю.В., їїсоратників та опозиції здійснювалося владою в цілому самез метою виключення такої можливості.

Неодноразові намагання влади, не зважаючи наштучно спровоковану нею тяжку хворобу та пряму загрозукаліцтва Тимошенко Ю.В., забезпечити її присутність на судіпо іншій сфабрикованій “справі ЄЕСУ” поки щозакінчувалися провалом під тиском громадськості,депутатської фракції та світової спільноти.

Поспіхом сфабрикована фальшивка щодопричетності Ю.В. Тимошенко до вбивства Щербаня так і нестала до цього часу офіційним обвинуваченням за бракомбудь-яких доказів. Натомість були оприлюднені численніфакти причетності влади тих часів і криміналу, що їїобслуговував, до цього злочину. Такі факти мають бутиперевірені, про що Генеральному прокурору Українинаправлене моє депутатське звернення.

Тому виникає «загроза», що на день вирокуЄвропейського суду з прав людини наша так званаГенеральна прокуратура і псевдосуди можуть опинитисябез чергового вироку стосовно Тимошенко Ю.В., щоб,«виконуючи» рішення Європейського суду, «звільнити» її,але в той же момент заарештувати за новимсфабрикованим вироком по іншій справі.

Якщо таке станеться – Банкова нашій«правоохоронній» та «судовій» системі цього непробачить… Тому й агонія, під час якої організатори і

виконавці брудного політичного замовлення свідомо ідутьна чергові кримінальні злочини.

По-перше, вони у стані лихоманки ретельноготуються до захисту надто хиткої позиції держави Українау Європейському суді з прав людини під час слухань справиза позовною заявою Тимошенко Ю.В. Задля цього УрядАзарова залучив приватну американську юридичнукомпанію “Skadden” за бюджетні (народні) кошти в сумі 95тис. грн., відповідно до контракту, але з огляду тільки натранспортні та готельні витрати, на думку журналістаМустафи Найема («Українська правда» 07.08.12р.), щоофіційно досліджував це питання, вказана сума заниженау декілька разів, а це означає додаткові розрахунки чорнимналом, що також є кримінальним злочином.

По-друге, влада і її “правопохоронні” органинервово докладають зусиль щодо термінової екстрадиціїв Україну з Італії екс-майора СБУ Мельниченка, щобдопитати його щодо змісту диктофонних записів у кабінетіКучми, де, як раніше повідомив громадськостіМельниченко, планувалося вбивство Щербаня. НедармаМельниченко відчуває реальну небезпеку за своє життя підчас можливого його транспортування в Українупредставниками СБУ.

Адже він розуміє, що так звана система правосуддяУкраїни імітує правосуддя у театралізованій виставі, назразок судів над Пукачем, куди викликався неодноразовоі Кучма, але в результаті екс-президента банально“відмазали”, пославшись на те, що записи Мельниченкаотримано у незаконний спосіб. Тобто, зараз вже мова нейде про підробку чи монтаж записів, як на всі ладистверджувалося владою протягом майже 10 років (оскількизаписи витримали усі фонографічні експертизи і закордоном, і в Україні та продемонстрували своюавтентичність), тому знайшли новий предлог, щобзвільнити замовника вбивства Гонгадзе від будь-якоївідповідальності, закривши проти нього кримінальнусправу, натомість порушили кримінальну справу протиМельниченка за те, що він знімав інформацію в кабінеті

А г о н і я з а м о в н о г о « п р а в о с у д д я »Президента України у протизаконний спосіб і свого часупроявив тверду громадянську позицію та у доступний длянього спосіб викрив злочинців у найвищих ешелонахвлади. Сьогодні, коли, за інформацією того ж Мельниченка,він багато знає не тільки про справу Гонгадзе, а й пропланування тодішньою владою за участі деякихсьогоднішніх можновладців і кримінальних авторитетіввбивства Щербаня - він стає дуже небезпечним свідком, щоруйнує вже, здавалося б, цілком сфабриковану дезу пропричетність Ю.В. Тимошенко до цих олігархічно-бандитських розборок того часу.

Не важко в такій ситуації уявити, яким чином нашіправоохоронні молодчики на кшталт «орлів Кравченка»будуть «умовляти» Мельниченка передати оригінализаписів тим, на кого в цих записах є компромат. У разівідмови – фінал відомий. Найсвіжіші приклади незабарилися. Тільки останніми днями спостерігаємовбивства та насильницькі дії відносно людей, які, за дивним«співпадінням», мали компромат на владу та на“кришований” нею кримінал.

По-третє, у стані лихоманки влада вживаєтермінових заходів щодо додаткової ізоляції Ю.В.Тимошенко, втаємничення місця її перебування тапримусової доставки до суду попри приписи лікарів ічергові запевнення Міністра охорони здоров’яБогатирьової про “суворе додержання” цих приписів.

Владі саме зараз потрібно пред’явити бодайзвинувачення Ю.В. Тимошенко по справі ЄЕСУ та ухвалитидля підстраховки рішення суду про черговий її арешт віншій справі, що згодом теж розпорошиться, як і багатороків тому.

Куди не кинь, звідусіль стирчать вуха садистськихзнущань кримінальної влади над лідером і символомопозиції. Навіщо в ситуації суцільних провалів випинати ідалі цей подразник громадської свідомості – відомо тількизамовнику на Банковій, адже буде не так, як йомузабажалося, а так, як народ України вирішить…

Народний депутат України О.Тищенко