Анонсы номерА

КОЛИ ВІДЧИНЯТЬСЯ ДВЕРІДЛЯ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ?

Хмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа www.moyagazeta.com moyagazeta.com

анонсыВы думаете, что персонал медицинских учреждений соблюдает санитарные нормы? а вот и нет! стр 2

Так были ли фальсификации на выборах в Хмельницком? стр 3

светская журналистика и христианство. Возможно ли сотрудничество? стр 5

Тягныбок больше похож на симоненко образца 1999 года, чем на наталью Михайловну… стр. 7

опасен ли пьяный водитель в припаркованном автомобиле? Похоже, что да… стр 10

Почему со сМИ судятся только дураки… Кое-кому на заметку стр 11

¹ 39-40 (491-492) 19-25.11.2010 ã.

Штурм Зимового а-ля 2010?

Ви стали свідком незвичайної події,

потрапили в безвихідь,

перед вами замкнули усі двері?

не втрачайте надії - вихід завжди є!

Телефонуйте в «Бюро

журналістських розслідувань»

від «моєї газети+» на «гарячу лінію»

067-354-06-70 або 700-997

«Бюро журналістських розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!

Мабуть, усі пам’ятають ці слова, які казав один відомий літературний персонаж. Ще цей персонаж дуже хотів носити батистові онучі та їсти крем «Марго». Але мама цього героя постійно йому нагадувала, що красти – це гріх. До того ж, при цьому дарма тратяться сили та енергія.

Без сумнівів, представники нашої влади теж хочуть їсти крем «Марго». Але невідомо, чи казали їм їхні матусі такі самі розумні речі. Бо якби казали, то ситуації, про яку написано нижче, не виникло би...

За інформацією з різних джерел, редакції «Моя газета+» стало відомо, що на протязі липня-вересня 2010 року посадовими осо-бами КРУ було проведено ревізію Хмель-ницької дитячо-юнацької спортивної школи № 1. Цією ревізією було встановлено, що впродовж серпня - жовтня 2007 року, тен-дерним комітетом Хмельницької ДЮСШ

№ 1 проведено процедуру відкритих торгів із зменшення ціни на закупівлю робіт з ре-конструкції футбольного поля під штучне покриття та добудову трибун на 300 місць по вул. Щорса, 17.

Участь у відкритих торгах із закупівлі робіт з реконструкції футбольного поля приймали ТОВ «Трансбудальянс», КП «Спецбудмеха-нізація», ПП Кудінов О.М. Їхні пропозиції роз-глядалися тендерним комітетом спортивної школи, а потім, після розгляду, їх допущено до подальшої оцінки з метою визначення переможця.

Які гроші? Ви, здається, згадували про якісь гроші?

стор. 6

Як відомо, історія завжди повторюється двічі. Перший раз вона проходить трагічно, другий – завжди фарсово. Трагедія сталася у листопаді 1917 року. Її наслідки відомі усьому світу. Повторилася ситуація у нашому місті також у листопаді, 93 роки потому. Знов був штурм палацу – і знов глава Тимчасового Уряду втік через чорний хід...

16 листопада, певно, залишиться у пам’яті хмельничан надовго. Адже на головний майдан міста на акцію протесту проти ухвалення

Податкового кодексу прийшли близько 10 тисяч підприємців. З часів Помаранчевої революції обласний центр не бачив такої кількості мітингувальників.

Люди протестували проти прийняття Податкового Кодексу України, який, за їх словами, „знищує малий та середній бізнес України”. Протестуючі скандували: „Владу геть!”, „Геть уряд Азарова!”, „Януковича геть!”. З підтримкою протестуючих виступили підприємці овочевих та речових ринків, торгових центрів Хмельницького та області, представники партії „Свобода”, Партії малого та середнього бізнесу, міської партії „За Україну”, профспілки та інші.

Вони тримали транспаранти з гаслами "Податковий кодекс Тігіпка-Азарова - геноцид підприємців", "Ні - податковому рабству", „Податковий кодекс Азарова – ганьба для України”, „Податковій кабалі ні!”, „Уряд знищує підприємців!”, „SOS!”, „Владо! Пам’ятай, хто тебе годує!”, „Зроби подарунок Пенсійному фонду – помри молодим!” „Не вмер Данило – Податковим задавило!”

Голова профспілки "Захисту підприємців Хмельницького" Надія Кнець, яка відкрила акцію протесту, зазначила: «Все, що ми будемо платити, піде наверх, а звідти чи дядя схоче дати? За откат дасть, а не схоче – то це тепер, сказали, не проблеми міста, не проблеми мера, а проблеми Міністерства фінансів. Прийде Міністерство фінансів нас гріти, чи прибирати, чи освітлювати? А воно їм дуже!” За її словами, підприємці обласного центру не будуть виконувати Податковий кодекс, якщо його ухвалить Верховна рада: "Ми не будемо виконувати такий ганебний Податковий кодекс до тих пір, поки влада не сяде за стіл переговорів з підприємцями й не врахує наших пропозицій. Я впевнена, що у президента Януковича є здоровий глузд, щоб заветувати цей документ", - наголосила Кнець, та додала, що керівництву ОДА недовго залишилося керувати областю. Маса підприємців підтримала її скандуванням "Владу - геть!"

Далі рупор перейшов до рук депутата Хмельницької міської ради Олександра Симчишина, який привітався до людей, зазначивши, що з 2004 року на майдані міста не було так багато людей: „Коли прижме ситуація, можемо виходити і захищати себе”. Він сказав, що бачив, як

стор. 4

Офіційний привід для зустрічі преси з губернатором Хмельнич-чини Василем Ядухою стосувався підбиття підсумків голосування в області. Але Василь Степанович роз-ширив тему розмови - він поділився з журналістами власними враження-ми від роботи журналістів.

Виявляється, керманичу області не до вподоби деякі статті деяких авторів. Тож підсумовуючи виборчий процес, губерна-тор влаштував публічний прочухан тим, хто на його думку писав про вибори не як годиться.

Відверто зізнаюся: донедавна не знав, що в обов'язки представника президентської вертикалі влади в Хмельницькій області вхо-дить навчати журналістів як писати матеріа-ли в газеті. Та пан Ядуха підійшов до справи ґрунтовно: на прес-конференцію прийшов із заздалегідь визначеними статтями, покрес-леними маркером. Було видно, що людина

готувалася до серйозної професійної розмови з журналістами.

Нищівна критика з вуст VIP-читача прозвучала на адресу трьох обласних га-зет: "Подільський кур'єр", "Є Поділля" і "Подільські вісті". На думку очіль-ника ОДА, журналісти цих видань необ'єктивно писали про результати місцевих виборів, доби-раючи непідходящі сло-ва. "Сам люблю писати твори, - зізнався Ядуха, - Але слово "так звані" не підходить для журналіст-ських матеріалів".

Колишній президент Франції Жак Ширак, на-гадаю, колись сказав: "Працюючи на жур-налістів, я працюю на себе". Але, певно, Україна - не Франція.

"Ряд журналістів свідомо десятиріччями

все пишуть негативно про голову облдер-жадміністрації, зокрема, й про мене. Я розу-мію, що веду тверду політику, яка багатьом не подобається.

Цензура імені Хмельницької облдержадміністрації

стор. 3

александр Пилипенко,

директор Института

психологии и социально-педагогических

наук Киевского международного университета,

профессор: «На цветочном поле Украины произ-

растают уникальные таланты» стор. 8-9

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія2 № 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

moyagazeta.comмой город

Медики поза правилами

За боротьбу з хабарництвом узялися громадські діячі. Уже чотири роки в Україні діє громадська організація, яка своєю діяльністю сприяє правоохоронним органам у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

"Всеукраїнська Спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю" була створена в 2006 році. Її територіальні управління діють у всіх областях України. У Хмельницькій області управління очолює Олег Хавронюк.

На початку місяця подільські не-урядові борці з корупцією та органі-зованою злочинністю звітували перед київським керівництвом, яке прибуло до обласного центру. «У цілому зада-ча, яку поставив центральний апарат, виконується та буде виконуватися в подальшому» - запевнив пан Хавро-нюк. «В області ми недавно, тому дуже непросто створювати громадські при-ймальні: фінансова сторона та деякий супротив влади. Доводиться навіть серйозним керівникам пояснювати, що ми допомагаємо їм же». Загалом, за інформацією доповідача, в області уже діють шість таких закладів – у Ярмолинецькому, Старокостянтинів-ському, Красилівському, Дунаєвець-кому, Ізяславському, Новоушицькому районах. У Кам’янець-Подільскому районі виникли проблеми із відкрит-тям приймальні.

Звітуючи про реальні результати по підсумках роботи за 10 місяців, голова управління зауважив, що за матеріалами колегії порушено шість кримінальних справ, одна з яких - проти організованого злочинного

угрупування. Воно діяло на території Хмельниччини в 2007 році. Виявлено 15 потерпілих осіб – їх учасники угру-пування завербували та в подальшому продали у сексуальне рабство до Німеччини. Сьогодні підозрювані у скоєнні злочину знаходяться під вар-тою, а справа розглядається Службою Безпеки України.

Також завдяки діяльності Колегії на-правлено інформацію про отримання хабарів на загальну суму 40 тисяч гривень начальником одного з район-них управлінь праці та соцзахисту населення, проти якого уже прокура-турою порушено кримінальну справу. Не пройшла повз увагу добровільних правоохоронців і тема закупівлі ліків, особливо дороговартістних медика-ментів, що має лягти у основу пере-вірки і подальшого реагування. До правоохоронних органів направлено 77 заяв та інформацій, що містять ознаки можливих корупційних діянь та організованої злочинності. Зокрема, до суду направлена інформація про факти вкладання фіктивних докумен-тів співробітниками Державної ін-спекції з контролю за використанням і охороною земель в Хмельницькій об-ласті з метою штучного нарощування показників та створення видимості роботи, а щодо одного з інспекторів

зазначеної інспекції було складено протокол про по-рушення ним Закону України «Про боротьбу з корупцією». Працівники ДАІ, про «не-підкупність» яких ходять не лише легенди, але й анекдо-ти, теж опинилися під пиль-ним оком членів управління. Судом визнані незаконними дії інспектора ДПС ВДАІ Безносюка С.В., і його пе-реведено із Городоцького району в Красилівський для

проходження служби. Не втриматися: цікаво, це ж треба так покарати свого нерадивого колегу? Пустили лисицю до курника...

Колегія направила інформацію і щодо перевірки дій колишньої голо-ви Дунаєвецької РДА Наталії Рохової щодо незаконного дозволу на від-криття кафе та виділення земельних ділянок.

Загалом, з 39 заяв, які прийняті членами колегії, 3 направлені до суду, 16 – до органів прокуратури, 3 –до СБУ, 13 – до органів МВС.

Спільно з ДАІ проведено п’ять рейдів, у результаті яких були виявлені факти хабарництва з боку самих воді-їв, що було зафіксовано та щодо чого було прийнято відповідні дії.

Перевірки проводяться також і у ла-вах неформальних правоохоронців: за 4 службовими розслідуваннями було звільнено 4 члени організації.

Окрім порушених кримінальних справ управління колегії має «на-працювання» на майбутнє. Про них керівник управління колегії в області просив ЗМІ поки що не повідомляти, оскільки інформація потім може не підтвердитися. Зазначимо лише одне: і міліціянтам, і даїшникам, і посадовцям варто сьогодні замисли-

Як Ви вважаєте, шановні читачі, чи дотримується персонал лікувальних закладів санітарних норм і правил? Чи дійсно лікарі переймаються здоров'ям населення?

На нашу думку, про те, що коїться у власне закладах, достеменно нікому не відомо, окрім самих медпрацівни-ків. Проте, з побаченого нами, мабуть, можна зробити деякі висновки...

Отже, мова піде про те, що у центрі Хмельницького, у п'ятницю, полихало вогнище. Скажете - пожежа? Ні! Мож-ливо, маленьке самозагоряння? Теж не вгадали. Багаття на території Хмель-ницького обласного психоневроло-гічного диспансеру, що знаходиться (увага!) позаду пологового будинку(!), що по вулиці Кам'янецькій, 76, розпа-лили працівники медичного закладу. Таким чином вони намагалися позбу-тися сміття, котре, як стверджували жінки, що дбайливо поралися біля вогню, викидалося з п'ятиповерхівки адмінбудівлі, яка межує з лікувальни-ми установами.

Відповідь на питання про те, хто дозволив розводити вогонь у самі-сінькому центрі міста, дав такий собі Сергійович - літній чоловік, який прибув на оклик «жінки у білому», «резонно» відповівши: «А де його діти?». Потім він посоромив жур-налістів: «Бачите, які ви нехороші люди!» та розповів про те, як з вікон адмінбудівлі викидалося сміття на газони психоневрологічного дис-пансеру. Про саму «міні-пожежу під наглядом» пояснив, що палили не за-лишки меблів, як це виглядало з вікна п’ятого поверху будівлі (саме з вікон, даруйте, вбиральні, ми побачили роз-ведене багаття), а лише… бруски від них. На зауваження, що, зазвичай,

частини меблів покриті лаком, Сер-гійович філософськи зауважив: «То в нас все життя просякнуто лаком!» На прощання додав: «То дим у вас в головах!» та пообіцяв, що наступного разу, коли з вікон поверхівки мішками викидатимуться ТПВ, медперсонал закладу, не полінувавшись, буде по-вертати його до будівлі.

Медиків не спантеличило навіть те, що прямо у двір, де горіло багаття, виходять вікна управління екології міської ради.

На питання, чи було поставлено до відома керівництво полового будин-ку про те, що у двадцяти метрів від хворих жінок палитимуть сміття, нам впевнено відповіли: а ви (журналісти) повідомили нас про те, що зніматиме-те? Зауважимо: увесь час представни-ки «Мої газети+» знаходилися ззовні будівлі, і до приміщення ані ногою.

Працівники ж відділення полого-вого будинку заявили: про багаття нічого не знають, до нього стосунку

жодного не мають, керівництва на місці немає.

Згодом медпрацівники, які прибу-ли до редакції, аби прокоментувати ситуацію, пояснили дії свої колег так: було розбито ящик, в якому збе-рігалося вапно. Те, що горіли дошки – залишки від меблів, спростовують, та стверджують, що їх, вкритих плівкою, переносили до гаража, який щойно звільнився. Згодом нам зателе-фонувала і жінка, яка представилася головним лікарем диспансеру Лілією Степанівною. На аргумент з боку ре-дакції про те, що багаття її підлеглі розвели прямісінько біля пологового будинку, відповіла, мовляв: а те, що пологовий будинок знаходиться поблизу проїжджої частини – то не шкода для здоров’я вагітних?

Для довідки: згідно Правил благоу-строю території міста Хмельницького, пункт 6.4.15.18, «Розкладати багаття, спалювати листя, сміття тощо на тери-торії міста, підприємств, організацій,

домоволодінь, зелених насаджень, полігонах та інших місцях заборо-

нено». Уп р а вл і н -

ня з питань е к о л о г і ї т а контролю за благоустроєм та санітарним станом міста Хмельницько-го повідомило

нас, що того ж дня по цьому порушен-ню був складений протокол. Згідно ст. 152 КУ «Про адміністративні правопорушення», на відповідальну особу може бути накладено штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковува-них мінімумів (від 850 до 1700 грн.). Розмір має визначити адмінкомісія, яка створена при міській раді.

Головний лікар пологового бу-динку Андрій Ропотан стверджує, що його не попереджали про те, що сусіди-лікарі розпалювали багаття. «Не можу прокоментувати, тому що нічого не чув про це. Усі знають мої мобільні телефони. Мені ніхто не по-відомляв. Ми сміття ніколи не палили. Впродовж осені збираємо близько 20 машин сміття, яке вивозимо на смітник».

У головному управлінні МНС в Хмельницькій області повідомля-ють: розпалювати вогнище на відста-ні менше ніж 15 метрів від будинків та споруд заборонено! Чи насправді задовольняла відстань вимогам – теж питання. Майор пожежної охорони Андрій Козак каже: «Якщо не було ви-клику пожежної охорони на загоранні, то як нам може бути про це відомо?

Ми штрафувати та контролювати це питання не можемо, тому що це не наша компетенція. Такими випадками наноситься шкода навколишньому середовищу. Є відповідне законодав-ство, яке це регламентує».

А ось детальне розшифрування бесіди журналіста з головним лікарем психоневрологічного дис-пансеру Брухновою Лілією Степа-нівною.

- Вам відомо про випадок, коли працівники диспансеру розпалили багаття?

-Ну, не багаття, далеко не багат-тя. Так, то що?

- Як Ви це прокоментуєте?- Коментувати по телефону я нічо-

го не буду. Нічого.- А чому?- Ви дзвоните з приводу того, щоб

я дала коментар?- Так. - Я його, на жаль, не дам.- Взагалі?-Так. До побачення.Як впливає дим від багаття, на

стан здоров’я вагітної жінки? Про це розповідає завідуючий відділен-ням гінекології пологового будинку Анатолій Анатолійович Костьолко. Як стверджує лікар, дим викликає інтоксикацію організму жінки при його вдиханні, а також може призвес-ти до гіпоксії плоду – недостатнього потрапляння кисню, внаслідок чого відбувається отруєння чадним газом при частому його вдиханні. Дитина, мати якої перебувала в задимленому середовищі, може відставати в роз-витку, може розвинутися гіпертрофія, дитина може не набирати вагу.

Так кажуть медики. Так чинять медики. Отже, спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого?

Євгена Ручко, Галина Королевська

То як громадські діячі боротимуться з хабарництвом?тися про те, наскільки легітимними є джерела їх доходів. Адже незабаром інформація про ймовірні отримання хабарів може надійти до «органів» з усіма наслідками. І рекламний слоган віднині може звучати так: «Ви все ще «берете»? Тоді ми йдемо до Вас!»

Особливу увагу громадські діячі сподіваються приділити викоріненню хабарництва в навчальних закладах, адже на початку року було зафіксовано факт отримання хабара директором однієї із шкіл області. (І знову не втриматися від коментарів: за десять місяців - лише один по області?).

«Роль неурядових організацій ан-тикорупційного спрямування є пре-вентивною, попереджуючою», - під-сумовуючи діяльність управління, зауважив присутній на колегії її голова Юрій Лавренюк. Це відображено і в новому законодавстві про боротьбу з корупцією, де головну увагу приділе-но не боротьбі з нею, а запобіганню її проявам. І саме неурядові організації, згідно зі стратегією, розробленою на 2010-2014 роки, мають виконувати функції щодо профілактики таких явищ. «Те, що з нами рахуються в цій країні – ні для кого не таємниця», - за-певнив Юрій Лавренюк.

Про показники, оголошені раніше Олегом Хавронюком, голова колегії каже: «99 відсотків цих показників – надуті». Проте, до очільника управлін-ня в Хмельницькій області зауважень немає: адже менеджер, на думку Юрія Лавренюка, має бути менеджером, а для виконання роботи є підлеглі. При-єднання матеріалів, наданих колегією до кримінальних справ, він не вважає досягненням. Спільні з ДАІ рейди «патрулювати не треба, для цього є ДАІ. Якщо в нас є спільні заходи з ДАІ, то вони носять зовсім інший характер, а не спільне патрулювання».

Необізнаність присутніх членів колегії у тонкощах професійного сленгу та належних певним відділам функцій, щиро подивувала та до певної міри обурила киянина. Як приклад роботи неурядової антикорупційної організа-ції, він наводить роботу Волинського управління, штат якого складають лише 3 полковники та 1 підполковник у відставці, але вони здобули довіру не лише у керівництва в столиці, а й на місцях, у волинян.

На місці у Хмельницькому Лав-ренюк дав завдання підлеглим: роз-робити механізм запобігання та про-філактики корупції. Щодо членства в колегії зауважую: деякі з її учасників не є сумлінними виконавцями статут-них завдань, а, козиряючи посвідчен-нями перед працівниками ДАІ, «їдуть булочки в магазин розвозити». «Йому ця колегія потрібна сто років! Таких випадків дуже багато», - обурюється голова та зауважує, що членство у ко-легії подекуди використовується для зведення особистих рахунків.

Напевне, незабаром Хмельниччині, якщо усе піде за планом, варто очіку-вати спаду рівня корупції та органі-зованої злочинності. Проте, чотири роки роботи в області, судячи з майже нищівної критики Голови колегії, результатів не дали. Так чи дійсно колишні правоохоронці здатні бути ефективними в громадських органі-заціях? Чи варто зробити «знижку» на молодість організації? Але обирати не доводиться. Та, напевне, жодна з громадських організацій не зможе вплинути на ситуацію з корупцією, допоки саме населення не зрозуміє головний принцип її поборення та профілактики, викладений у вигляді анекдоту: «Чому не береш хабара? – Узяв би, та ніхто не дає»...

Ольга Лисиця

3мой социумmoyagazeta.com

№ 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

Фальсифікації є – фальсифікацій немає?

Заява про екологічні наслідки діяльності будівництва (розширення) автомо-більного салону (другої черги СТО)

ТОВ “Престиж-Авто” по вул. Прибузькій, 48/2 в м. Хмельницькому.Будівництво (розширення) автомобільного салону заплановано для забезпечення

повного циклу сервісного обслуговування, що передбачає: рихтування автомобілів, під-готовку для фарбування автомобілів, поточний ремонт двигунів, мийку автомобілів.

Основний вплив на навколишнє природне середовище здійснюють забруднюючі речовини, які відходять через труби газової модульної котельні МН-120 для опален-ня приміщень автосервісу “Престиж-Авто”, теплогенератора Blowterm для подачі тепла в фарбувальну камеру; вентиляційні системи фарбувальної камери ISITALIA, зварювальне обладнання.

Емісія шкідливих речовин, а саме: заліза оксид – 0,00009 т/рік, азоту двоокис – 0,479 т/рік, сажі – 0,00002 т/рік, ангідриду сірчистого – 0,011 т/рік, вуглецю оксиду

–1,417 т/рік, гексану - 0,020 т/рік, ксилолу – 0,375 т/рік, стиролу – 0,011 т/рік, толу-олу – 0,002 т/рік, етилбензолу – 0,0083 т/рік, спирту бутилового – 0,009 т/рік, спирту етилового – 0,045 т/рік, 2- метокси-2-метилпропану – 0,003 т/рік, бутилацетату – 0,030 т/рік, изобутилацетату – 0,004 т/рік, пропілацетату – 0,0077 т/рік, етилацетату – 0,027 т/ рік, етилпропіонату – 0,0035 т/рік, поліізоціонату – 0,0005 т/рік бензину – 0,044 т/рік, сольвенту – 0,007 т/рік, усього - 2,504,11 т/рік не перевищують гранично - допустимі концентрації в приземному шарі атмосфери робочої і житлової зони.

Відходи від діяльності СТОА: лампи люмінесцентні відпрацьовані, масла та мастила моторні трансмісійні відпрацьовані, шини відпрацьовані, батареї та акумулятори відпрацьовані, фільтри для очищення повітря у процесі нанесення лакофарбного покриття відпрацьовані; фільтри для очищення повітря, фільтри масляні відпрацьовані (заміна в автомобілях), згідно договорів передаються на переробку або утилізацію; тверді побутові, відходи від функціонування установок для очищення вод стічних згідно договору передаються на міське сміттєзвалище ТПВ.

Заходи, що здійснюються на підприємстві для забезпечення нормативного стану природного навколишнього середовища, достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов екологічної безпеки. Наднормативний вплив на навколишнє середовище – відсутній.

З моменту опублікування інформації, зауваження і пропозиції громадських органі-зацій та окремих громадян, на протязі 30 календарних днів, можуть надсилатись до Хмельницької міської ради за адресою: 29000 м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3 тел. 76-50-86, або в держуправління екології в Хмельницькій області за адресою:

29000 м. Хмельницький, вул. І. Франка 2/2, тел. 79-25-34. Ознайомитись з матеріалами проекту і ОВНС можна за адресою: 29000 м. Хмель-

ницький, вул. Прибузька 48/2, тел. (0382)78-71-00, 70 -22-00.

31 жовтня в Хмельницькому відбулася сенсація номер один: усі, в один голос, заявили про демократичність волевиявлення в день голосування.

Міжнародні спостерігачі, які при-були на Хмельниччину з Румунії, представляючи міжнародну організа-цію «За справедливі вибори», відвер-то заявляють: найбільші порушення та недоліки, які вони помітили, спо-стерігаючи за волевиявленням у день виборів, це відсутність бейджиків на грудях у членів комісії, спостерігачів, довжелезні списки з кандидатами. Але головний недолік, який назива-ють румуни – це відсутність у складі виборчих комісій фахових юристів, які могли би у певних випадках не доводити ситуацію до подачі заяв до суду. Та й витривалість виборців їх дивувала: подекуди для того, аби го-лосувальник сумлінно міг вкинути до скриньки свої бюлетені з позначками, витрачалося до 25 хвилин. Іще ру-муни не розуміють, навіщо кожному українцю, який не позбавлений права обирати представника до влади, надсилаються запрошення. Вони провели експеримент: на виборчих дільницях прохали людей показати їм запрошення, які незадовго до дня «Г» було доставлено до домівок. Проте, майже ні у кого їх не було. До відома: громадські спостерігачі, які відвіда-ли область – фахові юристи, тобто, оцінку можна вважати досить-таки об’єктивною.

Такої ж думки і Олесь Вітряний. Громадський діяч, голова Комітету моніторингу органів виконавчої вла-ди та місцевого самоврядування теж вважає: фальсифікацій на виборах не було. Знаючи позицію Вітряного – досить принципову, досить дивно чути таке твердження. Проте… Під-

тасувань не було власне на виборах, а вони відбувалися до дня голосування і при підрахунку голосів. Протягом кількох днів, чергуючи у ТВК, Олесь Вітряний подав на ім’я голови ТВК 10 скарг, 5 актів та 5 заяв. Жодна з них не була розглянута. Заявник вимагав розглядання його звернень, проте, комісія до останнього мо-менту відмовлялася це робити. Аж до оголошення результатів виборів. Потім резонно зауважили: а навіщо розглядати, адже результати уже є? Прикладом застосування адмінре-сурсу Вітряний назвав порушення при проведенні виборчої кампанії в Дунаєвецькому районі - саме тут, з його слів, керівництво вдавалося до адміністративного тиску на голів сільських та селищних рад, які не є прибічниками Партії регіонів.

"Шедевром" порушень Олесь Вітряний назвав ситуацію в Хмель-ницькому районі, який здав протоко-ли у незапечатаному вигляді. Комісія вирішила провести перерахунок. Зго-дом один з кандидатів подав до суду, і проведення перерахунку бюлетенів було заборонено. Наостанок Олесь

Вітряний зазначив: "У такій ситуації легітимність виборів під величезним сумнівом. Я не експерт, не представ-ник прокуратури… Але я говорю виходячи з того, що я бачив».

Дані Громадської мережі "Опора" збиралися протягом двох місяців. Аналітична робота велася за багать-ма показниками, включаючи навіть гендерний аналіз кандидатів. На рівні ДВК спостерігали за виборами 1003 представники цієї мережі та 425 - на рівні ТВК. Висновки, які зробила ор-ганізація, невтішні: місцеві вибори в Україні відбулися з порушенням між-народних стандартів, адже за основу бралися принципи демократичних виборів, які викладено в документах Венеціанської комісії та Копенгаген-ської конференції ОБСЄ, яких Укра-їна має дотримуватися. Навіть сам закон, як наголошують опорівці, був прийнятий з порушеннями. Також було недотримання пропорційності у виборчих комісіях, недостатня під-готовка та навчання членів виборчих комісій на відміну від президент-ських виборів, коли таке навчання проводилося. Люди припускалися по-милок лише через непрофесіоналізм. Не треба забувати і про недостатню реакцію представників влади та правоохоронних органів на випадки адміністративного тиску. Неякісною та стресовою називають і саму про-цедуру голосування: як для виборців, так і для представників виборчих ко-

місій. Закон порушувався при підра-хунку голосів та підбитті підсумків. "Довіри до місцевих виборів немає", - каже представник організації Наталія Шмурікова. Представники «Опори» обіцяють виробити свої рекомендації задля наступного якісного проведен-ня виборів.

8 листопада не витримало здоров’я та нерви голови Хмельницької ТВК В. Палаша – він написав заяву про звільнення. В інтерв’ю УНІАН він сказав, що під час підрахунку голо-сів потрапив до кардіодиспансеру з підвищеним тиском 210 на 110 – вперше у житті. Так закінчилася його спроба допомогти на виборах. «На жаль, більшість членів ТВК грають у власну гру, - зазначив він. - Тобто, відстоюють інтереси тих політичних сил, за квотами яких вони потрапили до виборчої комісії».

Не оминули політичні скандали і обласний центр. Якщо результати ви-борів міського голови не викликають сумнівів та не були ні для кого сюрп-ризом, то не все так просто склалося з депутатами. Уже 6 листопада міські організації Партії регіонів та КПУ зробили власні заяви про порушення на виборах депутатів до міської ради. Одна з них стосувалася того, що по 21 багатомандатному округу та по 10 одномандатних мажоритарних окру-гах по виборах депутатів до Хмель-ницької міськради було винесено постанови про скасування протоколів дільничних виборчих комісій і про подальший перерахунок голосів на дільницях. Регіонали стверджували, що на 19 дільницях у скриньках не дорахувалися бюлетенів, які, «були винесені з дільниць, і невідомо, де вони знаходилися». Іще на 15 ви-явили зайві бюлетні. МВК відмовля-ється проводити перерахунок: "Вони мотивують своє рішення тим, що на сьогоднішній день, за їх словами, немає механізму перерахунку голо-сів".Також представники регіоналів заявили, що у скриньках знаходили бюлетені без жодних позначок. Проте, ці документи відносили до таких, які містили в собі позначку "Проти всіх".

Свою заяву зробив і перший секре-тар Хмельницького міського комітету КПУ Володимир Сікало. Комуніст зазначив, що вже під час підрахунку

було змінено його формулу: тепер до розрахунку включають всі бюлетені, зокрема і ті, що були визнані недій-сними та ті, в яких стоїть позначка "проти всіх". Їх розподіляють на ви-борчі квоти, що встановлюються для проходження в міську раду за багато-мандатними виборчими списками. Чому методику підрахунку голосів було змінено саме зараз, перший секретар пояснити не може, лише зазначає, що це питання треба по-ставити представникам політичних сил, які "відвідують засідання комісії, дають якісь поради та влаштовують там якісь розборки з приводу того або іншого методу підрахунку голосів". Також Володимир Сікало повідомляє, що сьогодні уже є звернення його партії до міської прокуратури про факти незаконного ведення агітації у день волевиявлення, а також про прояви корупції. Наостанок головний комуніст Хмельницького звернув ува-гу журналістів на деякі відомості за результатами виборів. Виявляється, по 27 з 30 мажоритарних округів ста-ном на суботу попередньо перемогли кандидати від "Батьківщини". Часто розрив від тимошенківця та другим кандидатом становить 200-300 голо-сів, проте у деяких випадках різниця сягає п'яти сотень - таким прикладом слугує 21 виборчий мажоритарний округ.

Перчику до ситуації додала і від-міна оголошеної сесії Хмельниць-кої міськради, яка мала відбутися тиждень тому – 10 листопада. Збір депутатів не відбувся через рішення адміністративного суду про призупи-нення опублікування результатів ви-борів у Хмельницькому. Коли вперше зберуться депутати нової каденції на засідання – допоки невідомо. А ось з’їзд депутатів Хмельницької облра-ди відбудеться уже в п’ятницю.

Отже, попри все, Хмельниччина матиме, скоріш за все, провладну регіоналівську більшість в облраді та опозиційну до центральної влади біло-сердешну – на місцях. Наступні чотири роки для Хмельниччини бу-дуть в політичному плані, напевне, видовищними у плані політичного життя. Ось тільки б знову не було соромно та сумно за свій вибір...

Ольга Лисиця

До уваги настоятелів храмів, батьків, а також усіх, хто на-вчає і навчається!

У всіх загальноосвітніх на-вчальних закладах України, від-повідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р. № 128 та листа заступника Міністра освіти і науки України від 18.08.2005 р. № 1/9-436, для запровадження факультативного викладання основ християнської етики необхідно:

- у міській місцевості 8 заяв від бажаючих батьків;

- у сільській місцевості, відпо-відно, 4 заяви.

З огляду на зазначене, Катехи-заторський відділ Хмельницької єпархії УПЦ просить усіх, кого це може стосуватися, сприя-ти впровадженню предметів «Основи християнської етики» і «Християнська етика в україн-ській культурі» у загальноосвітні навчальні заклади, зокрема, шляхом активного інформування батьків щодо їх законних прав на виховання дітей у кращих традиціях християнської віри та сформованої нею вітчизняної культури.

ОгОлОшення

Початок на стор.1Тож можу заявити: "Ніхто на шию не сів і не сяде", - набирав обертів

Ядуха.В контексті виголошеного паном Ядухою, хочеться нагадати усім панам

у владі, що в обов'язки преси входить висвітлення роботи центральних та місцевих органів влади. Кінцевий продукт журналістської діяльнос-ті - стаття - це оповідь про те, як працює влада, в тому числі, голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха. А якщо в тій статті є критика, то це ж владі на користь - журналіст вказує їй на недоліки, які варто усунути. Ось і все.

Після демонстрації власної харизми, пан Ядуха, врешті-решт, про-демонстрував еталонний, на його думку, взірець журналістської ро-боти - газету "2000". В газеті "2000", яка так сподобалася губернатору Хмельниччини, йшлося (за десять днів до початку виборчої кампанії) про зростання рейтингу партії влади в Хмельницькій області. Ядуха зачитав присутнім фрагмент публікації: "Неожиданно возрос рейтинг у партии власти в Киевской и Хмельницкой областях. Социологи даже нарекли его электоральным феноменом...".

"Об'єктивна думка людей, котрі не мають стосунку до Хмельницької області, вносить свої корективи", - підтакнув губернатор.

Після прес-конференції я, пригадуючи вислови та коментарі обласного очільника, запитав себе: а чи не зменшиться кількість журналістів, котрі не побояться писати правду? Чи не побільшає лизогубів? Чи відтепер цензура буде мірилом журналістських публікацій? Адже вже тепер, за оцінкою "Репортерів без кордонів", Україна опустилася на 42 позиції у рейтингу свободи слова і займає 131 місце, межуючи з Іраком. Та я сві-домий того, що свобода слова найперше залежить від нас самих.

І ще дозволю собі нагадати слова президента Віктора Януковича, який ще у 2006 році сказав: "Коли політики недооцінюють пресу, їхня кар'єра зазнає поразки".

Віталій Тараненко

Цензура імені Хмельницької

облдержадміністрації

Штурм Зимового а-ля 2010? брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія4 № 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

moyagazeta.comмой город

Продовження.Початок на стор.1

16 листопада, певно, залишиться у пам’яті хмельничан надовго. Адже на головний майдан міста на акцію про-тесту проти ухвалення Податкового кодексу прийшли близько 10 тисяч підприємців. З часів Помаранчевої революції обласний центр не бачив такої кількості мітингувальників.

Люди протестували проти прийнят-тя Податкового Кодексу України, який, за їх словами, „знищує ма-лий та середній бізнес України”. Протестуючі скандували: „Владу геть!”, „Геть уряд Азарова!”, „Януко-вича геть!”. З підтримкою протестую-чих виступили підприємці овочевих та речових ринків, торгових центрів Хмельницького та області, представ-ники партії „Свобода”, Партії малого та середнього бізнесу, міської партії „За Україну”, профспілки та інші.

Вони тримали транспаранти з гаслами "Податковий кодекс Тігіпка-Азарова - геноцид підприємців", "Ні - податковому рабству", „Пода-тковий кодекс Азарова – ганьба для України”, „Податковій кабалі ні!”, „Уряд знищує підприємців!”, „SOS!”, „Владо! Пам’ятай, хто тебе годує!”, „Зроби подарунок Пенсійному фонду – помри молодим!” „Не вмер Данило – Податковим задавило!”

Голова профспілки "Захисту підприємців Хмельницького" Надія Кнець, яка відкрила акцію проте-сту, зазначила: «Все, що ми будемо платити, піде наверх, а звідти чи дядя схоче дати? За откат дасть, а не схоче – то це тепер, сказали, не проблеми міста, не проблеми мера, а проблеми Міністерства фінансів. Прийде Міністерство фінансів нас гріти, чи прибирати, чи освітлювати? А воно їм дуже!” За її словами, підприємці обласного центру не будуть виконувати Податковий ко-декс, якщо його ухвалить Верховна рада: "Ми не будемо виконувати такий ганебний Податковий кодекс до тих пір, поки влада не сяде за стіл переговорів з підприємцями й не врахує наших пропозицій. Я впев-нена, що у президента Януковича є здоровий глузд, щоб заветувати цей документ", - наголосила Кнець, та додала, що керівництву ОДА недовго залишилося керувати областю. Маса підприємців підтримала її скандуван-ням "Владу - геть!"

Далі рупор перейшов до рук депу-тата Хмельницької міської ради Олек-сандра Симчишина, який привітався до людей, зазначивши, що з 2004 року на майдані міста не було так ба-гато людей: „Коли прижме ситуація, можемо виходити і захищати себе”. Він сказав, що бачив, як „наші слу-ги” боячись, виглядають з-за штор. Свободівець впевнений, що „вони” почули пікетувальників і ще не раз почують: „Ми будемо тут стояти до-вго і не дамо наступати на наші права. Виходячи на площу і об’єднуючись, ми повинні захищати насамперед себе, бо ситуація сьогодні дійсно дуже критична і питання навіть не тільки в Податковому кодексі, не тільки в сплатах до Пенсійного фон-ду. Питання в тому, що влада оголо-сила українцям, в особі середнього класу, війну і веде її цілеспрямовано, нагло, тупо. Вони їдуть як бронепо-тяг, наступають на нас, на наші пра-ва”. Пан Симчишин вважає, що владі не потрібен середній клас, вона хоче його знищити. А середній клас мав би стати основною соціальною опорою національної української держави. „Їм сьогодні потрібна бананова республіка, де буде 2-3% надбагатих, тобто їх, які не живуть в цій країні, які живуть в Монако, в Швейцарії, в Лондонах. Сюди приїжджають тільки на роботу збирати з нас податки. Їм потрібно 98 % бідних, тобто нас з вами, з яких вони будуть збирати

податки в той спосіб, який хочуть, яких вони будуть гонити час від часу на вибори, купувати за кіло гречки на цих виборах і знову обиратися до цієї влади” – сказав він. Олександр Симчишин закликав підприємців сказати владі „Стоп”! Тому що, на його думку, таких речей допускати не можна. „Ми все таки можемо себе захищати. І сьогодні цей майдан є свідченням того” – підкреслив висту-паючий. Він зазначив, що масштабні акції протесту підприємців в цей день відбувалися по всій Україні: „Люди виходять - це сотні тисяч людей. Але нас має бути мільйони і

ми маємо показати свою силу. Ми на-багато сильніші, ніж вони! Вони там в маленьких кабінетах, ховаються за шторками і бояться нас зараз. Ми сильні!”.

Депутат зазначив, що коли тільки починали акції протесту проти по-даткового кодексу, людей було знач-но менше. „Сьогодні нас – майже повний майдан і це дуже приємно. Якщо вони далі будуть наступати на наші права, нас має бути в рази більше. Ми повинні виходити всі! Маємо чітко і ясно сказати своє слово, захистити себе і зупинити їх. Тому що це війна, а на війні буває один переможець і цим переможцем повинні бути ми з вами – український народ!”

Далі слово надали приватно-му підприємцю речового ринку Олександру Грудінкіну, юристу за освітою, який говорив про неточності та суперечності, які він побачив у новому Податковому кодексі. На його думку, новий кодекс насправді не є кодексом: „Тут просто збірник статей, зібраних з інших законів, які не мають систематизації та не вирішують системно пробле-му нашого Податкового законо-давства”. Також він зазначив, що введено багато нових податків, ко-декс підготовлений „ненормально”, тому що, наприклад, в Росії кодекс приймали довше - два роки. „Новий Податковий кодекс повністю супе-речить розвитку підприємництва в Україні”, - підкреслив підприємець. Він назвав кодекс фількіною грамо-тою, яку хоче нав’язати уряд, щоб „здерти з підприємців все те, що можна здерти”.

Ігор Сабій, депутат обласної ради, розпочав виступ словами: „Тій купці людей, які думають, що влада для них впала від Бога, ми маємо показати, що влада є від нас, влада є від людей. Якщо вони вважають, що захопили все – вони помиляються, тому що сила Українського народу завжди була незнищенною”. Зараз йдуть квотування по всіх товарах за прин-ципом: „Хто принесе - той отримує квоту, хто не принесе – не отримує

її”. За словами Ігора Михайловича, народ не мусить просити владу, а має досягати свого, добиватися того, щоб: „вони пішли геть, і не заважали нам жити”. Мітингуючі підтримали слова Сабія скандуванням „Геть продажну владу!”, „Владу геть!”. Свободівець закінчив виступ словами: „Ми не маємо зупинятися до тих пір, поки не очистимо ці стіни і не очистимо кабінети в Києві, тому що інакше вони нас задусять, вони не дадуть жити ні нам, ні нашим дітям”.

Надія Погосян, голова міського осередку партії „За Україну”, за-значила, що цей крок підприємців

дуже важливий. Вона вважає, що багаточисельність учасників мітингу свічить про те, що зростає свідомість людей, що є запорукою їх перемоги. Були люди, які запитували, чи буде якийсь результат з загальної акції протесту підприємців. Але навіть якщо мітинг 16 листопада не принесе бажаних результатів, залишаються інші методи впливу, - зазначила пані Надія. Одним із таких методів впливу вона називає тимчасове призупинен-ня підприємницької діяльності. „Це війна! Нас хочуть знищити – нас особисто, наших дітей, наших внуків, наше майбутнє, нашу країну. Тому до цього потрібно ставитись серйозно. І якщо влада знищує нас фінансово, то ми також маємо можливість вдарити їй по кишені”. Надія Погосян закли-кала підприємців бути готовими до таких дій.

Не побачив присутність ЗМІ при-ватний підприємець, депутат міської ради Віталій Діденко, припустивши, що це є проявом цензури, на що тисячі підприємців почали скандувати „Ганьба!”. Однак, за лічені секунди з’явилась камера каналу „Місто”, а ще, ніби почувши докори депутата, дуже скоро почали з’являтися пред-ставники й інших телеканалів. За сло-вами пана Віталія, ми маємо злочинну адміністрацію, яка на сьогоднішіній день нічим не допомогла людям, не створила робочі місця, знищила всі заводи і фабрики та повністю всю державу. „Ми самі створили свої робочі місця і маємо їх відстояти!”, - закликав він підприємців. Також Віталій Діденко розповів, що за день до акції свободівцям, які хотіли потрапити на аналогічну акцію про-тесту в Київ, не продавали квитків і потяги у цей день поїхали до столиці напівпорожніми. Разом з виступаю-чим підприємці скандували „Уряд Азарова у відставку!” та „Януковича геть!”. Депутат зазначив: приємно, що підприємці об’єдналися у боротьбі за свої права.

Після ще декількох виступів учасників мітингу - підприємців та депутатів, голосно скандуючи, люди почали вимагати, щоб до них вий-

шов голова обладміністрації Василь Ядуха. Гуртом вигукували „Ядуха! Ядуха!”. Так тривало досить довго, але людей ніби ніхто не чув. Хоча, як потім говорили хмельничани, вигуки пікетувальників було чутно далеко за межами площі, не кажучи вже про будівлю ОДА.

Іноді це вже ставало схоже на те, як діти в гарне новорічне свято гукають Снігуроньку або Діда Мороза. Але у нашому випадку було все не так оптимістично – „Дід” так і не вий-шов до них. Тому „діти” вдалися до крайнощів...

Люди продовжували щосили гур-

том кликати губернатора, просили вийти до народу, та відповіді не було. Час від часу можна було почути версії пікетувальників про те, чому ніяк не реагує губернатор на, здавалося б, звичайне прохання вийти до людей. Деякі говорили, що Василю Ядусі стало погано, інші – що він нібито поїхав до Києва, де, за версіями протестуючих, терміново скликав усіх голів ОДА президент Янукович. Тоді підприємці делегували кількох осіб, щоб передати звернення голові облдержадміністрації та запросити його вийти до близько десяти тисяч підприємців.

Однак міліція, яка «сховалася» у приміщенні облдержадміністрації, їх не пропустила, тож підприємці вда-лися до крайнощів. Тисячний натовп ринув до дверей ОДА. Із застосуван-ням сили вони зламали вхідні двері, а потім поставили їх поруч зі входом. Але далі їх не пустила міліція.

Трохи пізніше з’ясувалося – кількагодинне очікування, що губер-натор от-от з’явиться перед громадою Поділля, було марним. Виявилося, що Василь Ядуха, з незрозумілих причин, ще на початку акції разом з декількома чиновниками залишив будівлю Обладміністрації через чорний хід. Чому так вчинив голо-ва області, залишилося загадкою. Можливо, він не мав що сказати людям, або, як припустили самі мітингувальники, „боїться подиви-тися нам в очі.”

Близько десяти тисяч підприємців підтримали резолюцію акції протесту, текст якої наведено нижче.

„Резолюція неполітичної акції про-тесту приватних підприємців, найма-них працівників, орендарів малого та середнього підприємництва міста Хмельницького щодо скасування Податкового Кодексу.

Ми, громадяни України, приватні підприємці, наймані працівники та орендарі, які обрали особливий спосіб оподаткування міста Хмель-ницького, керуючись статтями 5, 19, 24, 39, 42 Конституції України, За-кону України про засади державної регуляторної політики у сфері

громадської діяльності вимагаємо: 1. Відхилити проект Пода-

ткового кодексу №7101-1 як та-кий, що знищує мале та середнє підприємництво в Україні.

2. Розробити новий Пода-тковий кодекс відповідно до чин-ного законодавства України при участі представників наукових і підприємницьких кіл та провести дійсне народне обговорення з ураху-ванням пропозицій громадськості.

3. Перейти до здійснення реальної пенсійної реформи та в ідмовитись в ід спотворення спрощеної системи оподаткування

податкового пенсійними внесками.4. Встановити співвідношення

між максимальною та мінімальною пенсією на рівні європейського.

5. Зменшити ставки єдиного соціального внеску, встановлені зако-ном України в розбір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове дер-жавне соціальне страхування.

6. Резолюцію акції проте-сту направити Президенту України, Кабінету міністрів України, Верховній раді України”.

Резолюцію підтримали одноголосно підняттям рук та гучними оплесками. На думку жінки, яка зачитувала текст, за резолюцію неполітичної акції про-тесту приватних підприємців, найма-них працівників, орендарів малого та середнього підприємництва м. Хмель-ницького щодо скасування Податко-вого кодексу, проголосувало більше 20 тисяч чоловік. Хоча, за різними оцінками, на майдані зібралися близь-ко 10 тисяч протестуючих. Звідки взялося вдвічі більше число людей, не зрозуміло. Але більшість підприємців, присутніх на майдані, підтримали резолюцію.

Далі, вже ближче до обіду, части-ну підприємців та представників З М І п у с т и л и у п р и м і щ е н н я облдержадміністрації. Нібито вони там мали сісти за стіл переговорів із представниками влади. Коли в залі були присутні мас-медіа та підприємці, очікуваної розмови не сталося. Рапто-во підприємці встали й вийшли, тому що, за їх словами, надійшла вказівка: „Ніяких переговорів з цією владою не вести”.

На додаток - українські підприємці у цей день 16 листопада влаштували масові акції протесту проти ухва-лення Податкового кодексу по всій Україні. Зокрема, у Києві учасниками аналогічної акції стали близько 30 тисяч людей.Обурені підприємці закидали Верховну раду туалетним папером і помідорами та звернулися до президента Віктора Януковича з вимогою не ухвалювати документ.

Наразі розгляд проекту Податкового кодексу Верховною радою триває. Нардепи розглядатимуть це питання принаймні ще протягом тижня.

Наталя Сиротюк

Журналісти були вражені роботою «Моєї газети+»

5мои медиаmoyagazeta.com

№ 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

Мабуть, усім відомо, що сучасні засоби масової інформації, окрім здійснення корисної функції інформування, на жаль, досить часто друкують та показують багато „бруду” та негативу, від чого багато людей уже втомилися. Заради високих рейтингів та збагачення, рекламується та презентуються у яскравій обгортці тютюнопаління, алкоголь, розпутне життя, порнографія, насилля, збочення.

Це диктується споживачам ін-формації, негативно впливаючи на суспільство загалом.

Із подібними проблемами ведуть запеклу боротьбу громадські орга-нізації, серед яких і Всеукраїнська громадська організація “Асоціація журналістів, видавців і мовників християн “Новомедіа”. Вже протягом шести років вона об’єднує журналіс-тів, видавців, мовників, різні ЗМІ для утвердження християнської етики у суспільстві, та для захисту прав й інтересів своїх членів. Важливою час-тиною діяльності організації є про-ведення різноманітних навчальних семінарів та тренінгів для працівників телебачення, Інтернету та друкованих мас-медіа, які щоразу залюбки відвід-ують як журналісти-професіонали, так і ті, хто робить лише перші кроки на цьому шляху. На сьогодні до неї входять близько двох сотень журна-

лістів як світських так і релігійних мас-медіа. Головне гасло Асоціації „Трасформація ЗМІ – трансформація суспільства”. Новомедійники вірять, що пропагування християнських цінностей, моральності, зміцнення інституту сім’ї через мас-медіа при-зведе до важливих позитивних змін у суспільстві.

Чергова, вже сьома щорічна кон-ференція «Новомедії» відбулася 5-6 листопада у Донецьку. Головним посланням заходу став вислів: „Для трансформації ЗМІ розмов мало! Для

кожного є справа!”Форум об’єднав 130 осіб з багатьох

міст та містечок України, а також із Росії, Латвії, Білорусі. Вони представ-ляли різні сфери медіа: телебачення, інтернет, друковані видання та радіо як християнських, так і світських ЗМІ. Журналіст Хмельницького громадсько-політичного видання Га-лина Королевська також взяла участь у конференції „Новомедіа”.

Конференція тривала два дні, мала щільний графік, була насичена різно-манітними корисними семінарами,

які проводили досвідчені спікери, а також лекціями та майстер-класами.

Захід відкрив президент Асоціації журналістів „Новомедіа” Руслан Кухарчук, який озвучив головну ціль конференції: об’єднати зусилля кожного для створення інформаційної структури християнства.

На свої навчальні семінари „Ново-медіа” за традицією запрошує спе-ціального гостя. Цього разу їх було двоє: Ендрю Мак Чесні, головний редактор газети «The Moscow Times» та Геннадій Мохненко, пастор та ве-дучий програм „Другая перспектива” та „Два портфеля”.

Редактор «The Moscow Times» роз-повів про механізм роботи газети, про її специфіку, про труднощі, з якими стикалася газета та про те, як вдалося їх подолати з допомогою Бога. Ендрю зазначив, що завжди розпочинає свій робочий день з молитви.

Геннадій Мохненко, відомий широ-кою соціальною роботою серед небла-гополучних підлітків, у своїй лекції говорив про причину інформаційного фіаско церков та закликав медійників до нешаблонного мислення та нестан-дартних методів.

Другий день конференції був більш практичним. Особливо цікавою

частиною був „Парад перемоги”, на якому новомедійники з різних регіонів розповідали та демонстру-вали досягнення у співробітництві з місцевими ЗМІ. Про це говорили делегати з Хмельницького, Меліто-поля, Житомира, Києва, Севастополя та Луганська.

Як вже писалося, Хмельницький представляло суспільно-політичне видання „Моя газета+”, яке є чи не єдиним світським ЗМІ у Хмельниць-кій області, а, може, й усій Україні, у якому, окрім інших важливих про-блем, систематично піднімаються теми, що стосуються моральності, ду-ховності, милосердя. У свому виступі журналіст „Моєї газети+” розповіла, які статті розміщалися на сторінках видання, як вдавалося їх публікувати: „Дуже багато залежить від головного редактора та внутрішньої політики массмедіа. Моя редактор Людмила Луніна духовна людина, й вона спри-яла тому, щоб практично у кожному номері газети була стаття, яка б допо-магала піднімати рівень моральності та духовності суспільства”. Галина Королевська підкреслила: матеріали на соціальні та духовні теми мають бути оригінальними, цікавими, а, головне, корисними для читача.

Руслан Кухарчук, президент Асоці-ації журналістів, видавців та мовників „Новомедіа”, був приємно вражений роботою видання, з невдаваною цікавістю розглядав матеріали й по-дякував за надані йому примірники газети.

Тамара Горобчик

У минулі вихідні, 13-14 листопада, у м. Ірпінь (Київська область) відбулася християнська конференція Media Mobilization, в якій взяли участь журналісти, блогери, студенти журналістських факультетів, працівники церковних прес-центрів, лідери християнських служінь.

Загалом на Київщину приїхало понад 200 чоловік не лише з різних міст України, а й з-за кордону: Росії, Німеччини, Казахстану. Проект реа-лізувався завдяки ініціативі Спілки молодих християн України, Асоціації «Духовне відродження» та Асоціації Інтернет-Євангелістів.

Так як в країні стрімко зростає рівень поширення Інтернету та чи-сельність його користувачів, осно-вний акцент заходу був зроблений на інтернет-журналістиці та використанні соціальних медіа. Згідно з досліджен-нями агенства InMind у жовтні цього року, в Україні налічується 12,9 млн. регулярних користувачів Інтернету віком від 15 років. 8,3 мнл. Інтернет-користувачів проживають у великих містах та містах з чисельністю насе-лення більше 50 тис. чоловік.

Загалом конференція була поділена на 4 тематичних блоки: інноваційне благовістя, мобілізація та лобіюван-ня, професійне зростання, тренди та виклики сучасності. Секційні заняття тривали одночасно, а учасники ви-бирали напрямок, який найбільше цікавив.

Юрій Черноморець, кандидат філо-софських наук та головний редактор порталу „Теологія в Україні” закликав присутніх християн усіх конфесій брати активну участь у мас-медіа. Він зазначив, що кожне покоління несе відповідальність за те, що є в країні. „Ми ж можемо створити християнську країну” – сказав Юрій.

Олександр Доброєр, спеціаліст в області public relations, засновник і директор Європейського інституту соціальних комунікацій, розповів про

зовнішню та внутрішню комунікацію Церкви у доповіді: «Церква і public relations: служіння управління».

Власним досвідом створення веб-проекту поділився з учасниками пре-зидент Асоціації „Новомедіа”. Руслан Кухарчук зазначив, що для створення успішного веб-проекту, слід генерува-ти ідеї, виконувати моніторинг інших сайтів, продумати філософію сайту, розповів, яким чином розробляється дизайн майбутнього веб-проекту та підкреслив: „Потрібно дати читачу те, що йому цікаво та потрібно в данний момент”.

Отець Микола Мишовський поді-лився зі слухачами досвідом творення часопису та сайту CREDO, акцентую-чи на тому, що релігійні медіа мають бути не “відірваними” від життя, як це часто трапляється, а навпаки. Мова християнського ЗМІ повинна бути без пафосу та зайвого моралізаторства, без помилок та зверхніх повчань. Отець редактор наголосив, що слід уникати замовчування та напівправди.

Про лобіювання учасникам конфе-ренції розповіла народний депутат України Леся Оробець. Вона зазна-чила, що християни дуже активні у соціальних питаннях, роблять багато корисного, проте, мало впливають на прийняття ключових рішень у країні. На її думку, Україні потрібні небайдужі люди, тому християнам потрібно не бо-

ятися лобіювати свої інтереси. Нардеп розповіла про кілька успішних кампа-ній лобіювання, у яких брала участь, та пообіцяла особисто допомагати усім, хто до неї звернеться, у лобіюванні ідей, кампаній та пропозицій, які спів-падатимуть з її світоглядом . Пані Леся зазначила, що для успішного лобіюван-ня необхідні: чітке бачення результату, команда і союзники (мозковий штурм), соціальні зв’язки, чіткий план заходів, віра в перемогу, здатність йти до кінця та креатив.

За її словами, в основному діяльність християнських організацій зосереджу-ється на боротьбі з наслідками (робота з реабілітаційними центрами, безпри-тульними дітьми), але більш ефектив-ною буде боротьба з причинами, тому що, до прикладу, пропаганда безпечних статевих стосунків та безкоштовна роздача презервативів не вирішать проблему СНІДу. Потрібно змінювати стереотипи суспільства, пропагувати серед молоді „чисті” інтимні стосунки з одним партнером по життю.

Багато уваги на конференції було присвячено соцмережам, підкастингу, рекламі та журналістській майстернос-ті. Артем Зелений, директор агентства Madison доповідав про важливість соцмереж у житті людей та про їх специфіку.

Олег Гавриш, спеціальний кореспон-дент газети «Коммерсантъ-Украина»,

провів майстер-клас: «Яких матеріалів чекають редактори від журналістів». На його думку, редактор не здивується грамотністю, вмінням гарно писати тощо. Ще керівник не любить, коли недосвідчені автори одразу беруться за аналітику. Тому, щоб здивувати редак-тора, потрібно бути обізнаним, першим повідомляти про події, про які ще ніхто не знає. Олег зазначив: корисно вико-ристовувати при підготовці матеріалів коментарі експертів, тому що людям цікаво знати, що кажуть інші. Також кореспондент «Коммерсантъ-Украина» розповів, як представити релігійну те-матику, щоб її надрукували у світській газеті. Закликав публікувати лише правдиву та перевірену інформацію. У разі допущення помилки у матері-алі, кореспондент радить попросити пробачення у того, кого стосувалася стаття.

Ігор Дідок, начальник департаменту маркетингу торгової мережі «DЦ» в Україні, говорив на тему: «Реклама vs людини. Як прокласти дорогу до свідомості цинічних обивателів». Пан Дідок розповів, що реклама повинна викликати емоції, тоді вона буде ефек-тивною. Також, звичайно, і продукт має бути якісним. Він навів багато цінних прикладів з праць видатних рекламіс-тів, поділився хитрощами ефективної реклами та закликав учасників кон-ференції ніколи не переставати на-вчатися, брати найкраще з найкращих джерел. „Можна тихо говорити цікаву інформацію, яка ламає шаблони ”, - за-значив він.

Олена Кулигіна, редактор росій-ськомовної версії РІСУ, поділилася з учасниками досвідом успішного проведення інформаційних кампаній та розповіла про церковний PR. Вона зазначила, що Церква та мас-медіа – не вороги, а партнери. На думку Олени, PR шкодить поганий інформа-ційний привід, неякісні прес-релізи, маніпуляції або нав’язування, сварки з журналістами, спроби „купити” читача. „Наше завдання – розказати про Церкву та зристиян й зацікавити журналістів у співпраці” – сказала журналіст. Важливу інформацію вона порадила оперативно направляти до

загальнонаціональних мас-медіа.Віктор Єлісєєв, генеральний дирек-

тор агенції ефективних комунікацій Quattro Media (Казахстан), говорив про «Креативну церкву». Він розповів про нестандартні підходи у рекламі Бога та Церкви, про досвід західних християн та свій власний.

Максим Балаклицький, головний ре-дактор інтернет-газети ПУТЬ, розповів про досвід протестантів у медіа.

Вечірню розважальну програму суботи у вигляді ток-шоу на тему «Гострі кути християнської журна-лістики» спільно підготували редакції РІСУ та CREDO. Під час ток-шоу об-говорювались основні біди християн-ської журналістики, зокрема: низький професійний рівень, непошана до авторського права, цензура, корупція (джинса), відсутність фінансування, невміння сприймати критику. Думки залу розділилися і дискусія затягнулася до ночі.

Конференція Media Mobilization за-кінчилася у неділю після обіду. Протя-гом двох днів було виголошено близько 30 доповідей, обговорено найважливі-ші питання й тенденції у медіа і розвір-туалено давніх друзів із соцмереж. Тут зустрілися аматори та професіонали, працівники медіа та служителі церков, протестанти, католики та православні. Media Mobilization стала майданчиком для дискусій, спілкування, ділення до-свідом для покращення християнських медіа.

За словами учасників, це була най-краща конференція з медіа, організова-на протестантами на пострадянському просторі.

„Моя газета+” також прийняла активну участь в конференції і поді-лилась з учасниками своїм досвідом висвітлення духовної тематики в світ-ських ЗМІ, за що головному редактору Людмилі Луніній організатори ви-словили особливу подяку за системну роботу редакції в цьому напрямку.

У наступних номерах читайте інтерв’ю для „МГ+” відомих публі-цистів та служителів.

Галина Королевська за матеріалами CREDO

Як християни різних конфесій мобілізувалися у сфері медіа

«Які гроші? Ви, здається, згадували про якісь гроші?»

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

moyagazeta.comмой город

Продовження.Початок на стор. 1

Проте, як було встанов-лено вищезгаданою пере-віркою, тендерні пропозиції усіх учасників торгів не відповідали вимогам тендерної документа-ції, а тендерні пропо-зиції ПП Кудінов О.М. та ТОВ «Трансбуда-льянс» не відповідали ст. 15 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за дер-жавні кошти». Це означає, що останніх два учасника торгів не мали фізичної можливості самостійно виконувати роботи з реконструкції футбольного поля (відсутність обладнання, працівників відповідної квалі-фікації, ліцензії на здійснення будівельних робіт).

Незважаючи на вищенаведе-ні факти, членами тендерного комітету Хмельницької ДЮСШ № 1, з грубим порушенням Закону, після розкриття та розгляду пропозицій, було прийнято рішення про допуск усіх пропозицій до оцінки з подальшим визначенням пе-реможцем торгів ТОВ «Тран-сбудальянс» - учасника, який не мав достатнього облад-нання для виконання робіт, що в подальшому призвело до невиконання робіт у вста-новлені строки.

За результатами проведених торгів, Хмельницькою ДЮСШ № 1 з ТОВ «Трансбудальянс» був укладений договір, який би мав відповідати тендерним пропозиціям – це влаштування дренажу, конструктивних ша-рів футбольного поля, штучної трави, влаштування трибуни, влаштування доріжки та благо-устрій території. За тендерною пропозицією переможця (ТОВ «Трансбудальянс») усе це мало коштувати не більше ніж 2095,0 тис. грн. Проте, службо-ві особи Хмельницької ДЮСШ № 1, всупереч усім правилам та з грубим порушенням Зако-ну, підписали договір підряду із зменшеним обсягом робіт (без благоустрою, без доріжки навколо поля, інших робіт), та без зменшення ціни дого-вору (що цілком логічно), чим нанесли Хмельницькій ДЮСШ № 1 та бюджету м. Хмельниць-кого збитків на орієнтовну суму 170,0 тис. грн.

В подальшому, виконання умов договору (виконання ро-біт) проводилося з суттєвими відхиленнями від проектно-кошторисної документації, які погоджувалися Хмельницькою ДЮСШ № 1 без проведення відповідних експертиз.

На протязі всього будівни-цтва строки виконання робіт, у зв’язку з невиконанням їх в обумовлені строки, продо-вжувалися 4 рази з червня

2008-го до червня 2009 року, що пояснюється відсутністю у генпідрядника відповідних потужностей. Продовження термінів виконання робіт у по-

дальшому призвело до того, що термін дії дозволу на про-ведення будівельних робіт завершився ще 30 вересня 2008 року. Тобто, невиконання умов договору підрядником призвело до самовільного (незаконного) виконання робіт з реконструкції футбольного поля на протязі 7 місяців, аж доки не було отримано нового дозволу.

Незважаючи на перелічені факти, Хмельницькою ДЮСШ № 1 в жодному випадку не вжито заходів забезпечення до підрядника (нарахування пені), яка орієнтовно мала б становити 150,0 тис. грн. Також, в ході даної перевірки було встановлено неякісне виконання робіт по влаштуван-ню трибуни на 300 місць, що призвело до неефективного витрачання бюджетних коштів на суму 26,0 тис. грн.

і найсуттєвіше порушення, яке виявило КрУ - це зави-щення вартості та обсягів робіт на орієнтовну суму 470,0 тис. грн. Простими сло-вами – роботи, що були опла-чені за рахунок коштів бюдже-ту Хмельницької міської ради, невиконані або вартість їх зна-чно завищена. для порівнян-ня – цих коштів вистачило б на закупівлю медичного обладнання для лікування новонароджених дітей. Того самого обладнання, на яке у міста «нема грошей», і на яке влада пропонує «скинутися» усім хмельничанам.

Також хочеться додати, що в ході перевірки ревізорів КРУ було звинувачено у відсутності ліцензії на проведення контр-ольних обмірів, відсутність фаху, знань та відсутності по-годження на проведення таких обмірів з комунальним (як зазначалося, ліцензованим) підприємством «Технагляд».

Редакції «Моєї газети+» вда-лося дізнатися, що комуналь-не підприємство «Технагляд» здійснювало технічний нагляд за обсягами та якістю робіт з реконструкції футбольного поля, проте, не мало на то жодного права, бо до листопа-да 2008 року не мало відповід-ної ліцензії.

Також редакції вдалось ді-знатись, що, незважаючи на

проведені КРУ контрольні за-ходи, міською радою, невідомо з яких причин, було створено власну комісію, до якої увійшли представники виконавців робіт,

яких і перевіряли. Ма-буть, усі одразу зро-зуміли об’єктивність такої перевірки! Про-веденою контролюючою роботою, на яку даній комісії жодним зако-ном не надано право, було встановлено не-виконання робіт в сумі

близько 88,0 тис. грн. Цю суму розрахували суб’єкти, яких перевіряли...

Людмила Луніна

від редакції. Запрошуємо прокоментувати вищезгадану ситуацію усіх людей, які до неї причетні. Насамперед – мера міста Сергія Мельника.

До речі, редакція “Моєї газети+” умисно не друку-вала цей матеріал в період передвиборної боротьби. Не хотілося би, щоб видання асоціювалося з чорним або сірим піаром.

Реконструйоване футбольне поле по вул. Щорса 17, введене в експлуатацію у ІІ півріччі 2009 року

м. Хмельницький, стадіон по вул.. Щорса 17

І найсуттєвіше порушення, яке виявило КРУ - це завищення вартості та обсягів робіт на

орієнтовну суму 470,0 тис. грн. Для порівняння – цих коштів вистачило б на закупівлю медичного

обладнання для лікування новонароджених дітей. Того самого обладнання, на яке у

міста «нема грошей», і на яке влада пропонує «скинутися» усім хмельничанам.

7моя политикаmoyagazeta.com

№ 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

Тягныбок – это Симоненко сегодня?Успех ВО «Свобода»

на местных выборах 31 октября уже обсуждают. Партия теперь имеет все шансы попасть в парламент. 5% - серьезный результат, который, впрочем, не угрожает монополии партии власти.

В Администрации на Банковой должны пить шампанское и празд-новать победу партии Тягныбока так же, как и собственные 36,2% поддержки. Лучше было бы больше 50%, но и такой результат не плох.

Оппозиция со временем ляжет под власть. У отечественного по-литикума нет хребта, посему голова перманентно проваливается в за-дницу. Главной фигурой в отече-ственной системе власти, после отмены результатов политрефор-мы, является Президент. Именно с большой буквы. Потому что это уже не должность, а олицетворение силы Государства. Соответственно, борьба за этот пост будет определять украинскую политику. И нынешний успех «Свободы» делает второй срок Януковича все реальнее и ре-альнее. Но все по порядку.

«Дурдомизация» Украинская власть много и актив-

но заимствует у российской «управ-ляемой демократии». Легитимность авторитарного правления опирается не только на рейтинги поддержки, но и на признание Запада. Общество должно быть таким, чтоб устранение правительства рассматривалось как угроза для международной стабиль-ности. Путин и Медведев выглядят как старшая медсестра-хозяйка и главврач провинциального учреж-дения для буйнопомешанных. В результате «мягкий авторитаризм», в духе профашистских фантазий философа Ивана Ильина (любимый мыслитель Путина), выглядит, как очень приемлемая альтернатива на-цистскому подполью, откровенным ослам в Госдуме, моджахедам на Кавказе. Соответственно, «модер-низаторы» смотрятся на этом фоне единственной светлой силой.

Поэтому Тягныбок для Яну-ковича нужен, как воздух, чтобы оправдывать практику ограничения прав, свобод граждан и построения властной вертикали. Делаться это будет, чтобы проще было реализо-вывать политику дешевой рабочей силы. Полицейское государство будет противодействовать тому, чтоб классовый протест приобретал неудобную для Власти и Капитала форму. Кроме того, власти выгодно, чтобы любой протест против нее приобретал «патриотический» и «политический» душок. У наших политиков есть такой опыт. «Поли-тический» у нас в стране – синоним слов «пар в гудок».

Так все протесты в 90-х восприни-мали как коммунистический реванш или происки злого коррупционера Лазаренко. То есть Тимошенко тоже будут пугать детей, но не так, как Тягныбоком. Мы видим, что кампания по ее шельмованию уже имеет результат. БЮТ стремительно теряет популярность.

Второй срокРегионалы и лично Виктор Федо-

рович пришли всерьез и надолго. Во

всяком случае, они хотели бы, чтобы ситуация развивалась именно так. Для этого нужно, чтобы действую-щий президент находился на своем посту два срока. Для внутренней и внешней легитимности необходимо «соблюсти приличия». То есть, вы-боры должны пройти и нынешний «Гарант Конституции» обязан по-лучить перевес над противником в более чем 6%. В меньший перевес просто не поверят. К следующим президентским выборам популяр-ность нынешней власти значительно упадет. И тут им может пригодится Тягныбок. Он абсолютно непро-ходной на Востоке, да и у многих людей в Центре и на Западе может вызывать некоторый дискомфорт, хотя то, что он смог преодолеть трехпроцентный барьер на Над-днипрянщине, указывает на то, что партия перестает быть чисто галицким феноменом. Накануне выборов 2015 года казенный «анти-фашизм» нынешней, презирающей права человека, патриотической (то есть оправдывающий свои действия "любовью к Родине"), сексистской и буржуазной власти достигнет эпических размеров. Православные консерваторы и авторитаристы, склоняющиеся к корпоративизму, будут обвинять такого же консер-ватора и авторитариста в фашизме. Разница будет в нюансах. Но, в сущ-ности, это будут две партии одного класса. Точно такие же, как прокуч-минские партии власти в 1999 году и «оппоненты» из КПУ.

Немного историиПредвыборная стратегия власти

в далеком 1999-м сводилась к тому, чтобы заранее срежиссировать ре-зультат первого тура. Победителями должны были выйти Петр Симонен-ко и Леонид Кучма. Лидер КПУ был настолько неизбираем, что задачей технологов было провести Петра Николаевича во второй тур, в кото-ром он честно продувал бы Леониду Даниловичу. И в этом был смысл. Социология расстраивала Админи-страцию Президента. Практически все кандидаты, из числа реальных претендентов на выход во второй тур (кроме Симоненко), убедитель-но побеждали правившего на тот момент Гаранта Конституции. Даже Витренко, по опросам, сохраняла шанс попасть на Банковую.

Всю избирательную кампанию СМИ методично формировали

мнение граждан о популярности и опасности Симоненко, как лидера «вечно вчерашних». В то же время маргинализировались Мороз и Витренко. Впрочем, Мороз был малость опаснее и антинародный режим немного подыгрывал «Нашей Нате». На всякий случай.

Симоненко во втором туре по-лучил 37.8%, а Кучма – 56,25%. Если отбросить возможный процент фальсификаций ( обычно власть добрасывает не более 6% - это считается пределом), то Симоненко проиграл. Поднимать шум он не стал. Его фракция в парламенте ча-стично состояла из членов советов директоров больших предприятий Востока Украины. Им революция была нужна в последнюю оче-редь. Партия занималась финан-сированием своей деятельности, «арендуя» бренд во время выборов «классовому врагу». Классовый враг проходил в парламент под ку-мачовым флагом, а потом вел себя, как «тушка» (сегодня так называют депутатов БЮТ и нашеукраинцев, перебежавших на сторону «бело-голубого зла» за «печеньку»). То есть, предать буржуй-спонсор мог в любой момент. Связанная по рукам и ногам обязательствами перед «своими» капиталистами, партия не могла позволить себе дестабилизировать ситуацию. С тех пор КПУ потеряла популярность и влачит жалкое существование с 5-6 процентами популярности. То есть имеет столько, сколько теперь есть у фанов Тягныбока.

О революционном самоубийствеУчитывая тотальное недоверие к

власти, Симоненко мог бы поднять волну, как Ющенко в 2004 году. Не-которые «участники комдвижения» по сегодняшний день поминают эту ситуацию и сетуют на нерешитель-ность Петра Николаевича. Мол, если б он призвал, то народ вышел… их бы раздавили, но осталась бы легенда, а восстановленное через некоторое время «комдвижение» было бы чище и финансово цело-мудреннее. Изумительная логика. Кровь и плоть героев хороша, как удобрение для национальной идеи. Нация любит мертвых героев, в отличии от социального освобожде-ния и революции, которые требуют жизни ради них. Собственно, рас-суждения некоторых коммунистов

о подобном революционном са-моубийстве указывают на то, что они в массе своей смотрят на жизнь через волюнтаристические и идеа-листические очки. Это сближает их с украинскими националистами донцовского разлива. И не только это. КПУ не была готова к мятежу, потому что это была партия, тесно связанная с самой властью. До на-чала 2000 года ее представители вхо-дили во все правительства Украины. Им было что терять. Это не партия пролетариата. Они не более «про-летарские революционеры», чем Партия Регионов, которая теперь унаследовала электорат «красных». Деятельность Всеукраинского Сою-за Рабочих (крыло симоненковцев, любившее изъясняться цитатами из Карла Маркса и Владимира Ленина) и газеты «Рабочий Класс» должны были закамуфлировать буржуаз-ность симоненковцев.

А вот капитал из окружения Ющенко уже был независимее от государства и крупных ФПГ, чем спонсоры Симоненко. Кто вам ска-зал, что мертвых душ на Донбассе было больше чем на Галычине? 49% за Януковича против 46% за Ющенко 21 ноября 2004. 44% за Януковича против 52% за Ющенко 10 января 2005. И это после такого яркого шоу? А вы точно уверены, что 21 ноября 2004 года «у Ющенко украли победу»? Может, он просто взял ее 10 января? Потому что его политическая воля оказалось в те дни сильнее.

Печальный исход близокВернемся в 1999 год. Если бы во

второй тур попал Мороз или Ви-тренко, Кучма мог проиграть. И если в случае победы лидера СПУ Европа могла принудить власть признать результат, то что делать с Наталией Михайловной в случае выигрыша было непонятно всем. Ее взгляды сравнивали с лукашенковскими. Тогда она была харизматичным ли-дером, а не только объектом насме-шек, как сегодня. У нее была воля к власти. Ее взгляды на экономику были совсем даже не абсурдны. Она выступала в поддержку на-ционального производителя. Даже ее, казавшееся нелепым, пред-ложение допечатать деньги было весьма дельным. Пустовойтенко с помощью печатного станка в том же 99-м закрывал дефицит бюджета, и

это оживило экономику. Денег дей-ствительно не хватало. Это была псевдосоциалистическая риторика и буржуазная политика. «Наша Ната» не гнушалась общаться как с крайне левыми, там и с крайне правыми. От демонстративной поддержки кур-дов из прокоммунистической РПК до заигрываний с ультраправым Линдоном Ларушем. Ее движение имело такое же отношение к клас-сическому коммунизму или социал-демократии, как и к классическому фашизму. Да и у избирателей «На-шей Наты» была в голове каша. Это люди, которые могли поддержать и Кучму, и Симоненко, и черта в ступе, если бы он был убедителен. Маргинализованные слои, которых радикализировал дефолт 1998 года. Призыв к пересмотру результатов приватизации был популярен и в центральных регионах, в отличие от национал-демократического Запада и «красного» (в 90-х) Донбасса. А это была электоральная база ПСПУ. Соответственно, кроме пряника спонсорам, у Витренко был бы и кнут для недовольной части элиты. Хотелось бы напомнить, что ПСПУ все время была весьма авторитарной организацией с культом вождя.

Тягныбок больше похож на Петра Николаевича образца 99-го года, чем на Наталию Михайловну. Но ему явно не хватает ее «увлеченно-сти» на грани патологии. «Револю-ционер» Ильенко выполняет ту же функцию, что и нардепы Бондарчук с Терещуком. Юные радикалы из числа «автономных неонацистов» играют роль «ленинского комсо-мола» и «рабочего союза» в одном флаконе. Некоторые из них сравни-вают «социализм» Тягныбока с Си-моненковским. На полном, заметим, серьезе. Это многое говорит о харак-тере КПУ. Теоретики «автономных национал-социалистов», пытаю-щиеся провести параллель, просто не понимают, что это выглядит не как признание «социальности» ВО «Свобода», а буржуазности КПУ. «Экономический совет» ВО «Сво-бода» существует для того, чтобы представлять спонсоров, «за кото-рых не стыдно». КПУ тоже имела таких людей в списках. Но кроме этого у партии был и скандал о се-мейном (на пару со старшим сыном) отмывании лоббистских денег, через контролируемый Симоненками банк на Волыни. Скандал, который, впрочем, благополучно завершился ничем… сразу после признания фи-гурантом результатов выборов 1999 года. Также за КПУ давно маячит фигура Константина Григоришина. Но и «Свобода» не лучше. О со-мнительных в «идеологическом» и «расовом» смысле инвесторах ВО «Свобода» тоже ходит немало слухов. Тягныбока, говорят, видели в приемной Рината Ахметова. На-верное, ходил лично протестовать против закона о языке.

Лица разные. Флаги разные. Иде-ология отличается, а суть-то одна. Политические дельцы и на «левом», и на «правом» фланге остаются дельцами. Жалко ли избирателей? А чего их жалеть? Они прекрасно знают, за кого голосуют. «Бачили очі що купували! Тепер їжте, хоч пови-лазьте!», как говорил представитель ромского меньшинства в произведе-нии Квитки-Основьяненко.

«Ліва справа» http://livasprava.info/content/

view/2454/1/

Колл

аж: А

лекс

андр

Сив

ец

Александр Пилипенко: «На цветочном поле Украины произрастают уникальные таланты»

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія8

moyagazeta.comкиевский международный университет

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

Человек начала XXI века переживает, по сути своей, те же базовые желания и страхи, те же проблемы, что и люди тысячи лет назад. Это, прежде всего, переживание страха смерти и страха за свою жизнь, проблемы в отношениях между родителями и детьми, проблемы в отношениях между мужчиной и женщиной.

Но наше время уникально во мно-гих отношениях: повсеместно уси-ливаются тенденции к интроверсии, индивидуализму, человек уходит в себя, вплоть до аутизма, разруша-ются ценности традиций, из жизни уходят ритуалы. Всё это оборотная сторона обретённой свободы, раз-вития компьютерных технологий, средств связи.

Именно поэтому сегодня психо-лог и психотерапевт необходимы каждому человеку. Особенно важна психологическая и психотерапевтиче-ская помощь в детстве, при решении конфликтов в семье. Взрослые люди чаще всего обращаются за помощью психолога, когда переживают горе предательства и измены, когда стал-киваются с проблемами развода. Пси-хотерапевт - это профессия будущего. Уже сейчас становится модным и престижным иметь своего психоана-литика или психотерапевта. На западе целый ряд профессий - полицейские, менеджеры высшего эшелона и др. - обязаны постоянно проходить консультации у психолога. Помощь психолога незаменима при струк-турной реорганизации предприятия, проведении реформ и изменений, необходима для карьерного роста, для оптимального распределения своего времени.

Об этом и о многом другом нам рас-сказывает директор Института пси-хологии и социально-политических наук Киевского международного университета, профессор Александр Пилипенко.

Корр.: Как Вы считаете, Александр Иванович, готово ли наше общество к появлению новых профессий, например, психологов, которых готовят в Институте?

А.П.: Ну, у нас готовят не только психологов - еще социологов, поли-тологов и социальных работников, причем всех на магистерском уровне. Что касается востребованности… Я уверен, что наше общество в них весьма нуждается. К примеру, иссле-дования, которые проводит социолог, должны лечь в основу социальной политики, в основу развития самого общества.

Корр.: Как методология всего?А.П.: Социальные технологии

должны быть научно обоснованны-ми, а не являться экспериментом над народом и обществом. В Советском Союзе этого не понимали, поэтому вся его история – сплошной экспери-мент. Но практически все социальные проекты, которые там начинались, в лучшем случае заканчивались ничем, а в худшем – приводили к драмам и трагедиям. Например, непродуман-ность перестройки привела к тому, что все превратилось в хаос.

Психология же – наука, помогаю-щая как конкретному человеку, так и группе людей, но лучше всего ее методики «работают» именно в груп-пе. Поэтому она просто жизненно необходима тогда, когда в обществе существуют различные проявления психозов – от истерических, до пол-ной утраты жизненных ценностей и

смысла, что приводит к негативным явлениям: начиная от терроризма и заканчивая суицидом.

Корр.: Тогда к Вам возникает вопрос: что в нашем обществе необходимо «подлечить», что подсказать? В каких случаях? Можно взять выборный процесс, социальную активность…

А.П.: Для любого психического состояния важно, чтобы человек чув-ствовал уверенность, стабильность и перспективу. Только тогда возможно взаимодействовать, строить будущее, что-то предполагать, рожать детей…

Корр.: Наверное, еще и учиться, самообразовываться…

А.П.: Да, именно так. Если же сейчас оценивать нашу ситуацию, то она представляет из себя поиск смысла: а зачем мы выбрали депута-тов? А зачем мы работаем, скажем, в малом/среднем бизнесе? А зачем нам независимость? А что лучше - укра-инский язык или русский? Лучшие представители народа задают себе вопросы и в дальнейшем предлагают какие-то действия.

Но есть люди, которые переста-ют задавать себе вопросы и просто «плывут по течению». Но вот куда это течение их принесет – к широкому устью или к водопаду? Тем не менее, вне зависимости от конечного резуль-тата, отплыть у них не хватает сил. Поэтому люди часто не продумывают свои действия, начинают включаться в рискованные предприятия. Но за-тем, после печального итога, они стараются всю вину переложить на кого-то другого: на соседа, на прави-тельство – на любые группы, которые просто ближе к ним или которые «на слуху». То есть, вопрос стоит об ответственности каждого человека за все – за семью, детей, работу и, конечно же, за политическую картину, за выборы.

Знаете, мне неоднократно при-ходилось слышать мнение, что укра-инское общество больное. Думаю,

это не так. Я бы скорее сравнил нашу страну с подростком, который находится в процессе становления личности, окружающий мир для него пока что малопонятен. Он пытается найти в нем свое место, но не всегда

пользуется позитивным, научно-обоснованным опытом. Вот и по-лучается, что мы ищем один вектор, затем другой, хотим двигаться, но получается, что мы постоянно дви-жемся по кругу.

Корр.: И как тогда помочь человеку? Что нужно сделать, зная законы психологии, той же социологии, политические макро и микропроцессы?

А.П.: Думаю, прежде всего нужно прислушиваться - к ученым, со-циологам, психологам, политоло-гам. Все-таки по составу ума эти люди – аналитики и их информация должна выслушиваться с доверием теми людьми, которые принимают решения. Часто говорят, что мы изобретаем велосипед, но общество намного сложнее, чем велосипед. Я однажды смотрел передачу, в которой обсуждалась определенная проблема, и один из рассматривавших ее депу-татов выразился: «Ну, это цирк!». На что директор цирка ответил: «Цирк – это ответственность, это организа-ция, в которой существует железный порядок». И я с ним полностью со-гласен, потому что только со стороны кажется, что в цирке легко и просто.

На самом деле, все номера отрепе-тированы с потом и кровью тысячи раз. Вот поэтому они так легко и вос-принимаются. Поэтому, пусть наша страна будет похожа на цирк, но на такой цирк, где будет все проверено,

отрепетировано, рассчитано, и все будет восприниматься с легкостью и удовольствием. Вот когда мы будем испытывать удовольствие от жизни, тогда можно будет сказать, что у нас все хорошо. Именно этим и занима-ются профессиональные социологи, психологи, политологи. Очень инте-ресно по этому поводу выразился пер-вый Президент Американской социо-логической Ассоциации Лэсли Уорр. Он сказал: «Я согласен с Платоном, что главное в жизни – удовольствие. Но еще главнее - не получать разо-чарований от этого удовольствия». То есть, все нужно выстраивать разумно, последовательно, открыто – таким образом, чтобы люди понимали смысл и технологии действий, и с удовольствием принимали участие в обсуждении разных социальных проектов. У нас действительно очень интересно. Я не раз был за рубежом, видел, как там организована жизнь. У нас несколько преувеличенное пред-ставление о том, что в той же Европе люди живут легко. Нет, они живут более осмысленно.

Корр.: И ответственно…А.П.: Да, ответственно. Они на

многом экономят, используют вещи,

обращая внимание на свои возмож-ности. Вообще, и кризис-то возник из-за того, что кое-кто переоценил свои возможности. У нас прекрасная страна, у нас отличные отзывчивые люди, но, опять-таки, очень важно суметь расположить к себе человека, так сказать, повернуть народ к себе светлой стороной.

Корр.: И тут нам поможет психология?

А.П.: Именно так. Психология по-зволяет повернуть человека светлой стороной. Люди в состоянии тревоги, стресса, часто непредсказуемы, осо-бенно в больших группах людей. Но если общество повернуто светлой стороной, там никогда не возникнет понятия «моя хата с краю». Ведь это тоже одна из психологических защит.

Для того, чтобы действительно из-менить общество, нужно начинать с образования, особенного семейного: в яслях, детских садиках, школах, высших школах.

Корр.: Даже будущих родителей надо учить!

А.П.: Абсолютно верно. Кстати, при ЗАГСах существует весьма интересный проект «Ответствен-ное родительство» („Відповідальне батьківство”). Нельзя забывать и об аспектах культуры и воспитания. Во-обще, и культура, и психология, и со-циология – все являются проявлением высшего уровня культуры.

Вы удивитесь, если я скажу, что в 1960-ые годы психологию преподава-ли в школе. Но сейчас, к сожалению, ее убрали из высшей школы, она стала необязательной. Вот все говорят: «Бо-лонский процесс». Но его понимают неправильно, вульгарно, схематично и, к сожалению, примитивно. В чем смысл – в вымывании мозгов? В «перетекании» по предложенным стандартам? Или все-таки нужно углубить воспитательный аспект в плане патриотизма и любви к роди-не, чтобы именно здесь развивались способные, талантливые люди? Украина настолько богата талантами, как, наверное, никакая другая страна мира, даже визуально уникальна по разнообразию этнотипов. Такого раз-нообразия нигде нет! Но я не имею в виду миграционный аспект западной Европы.

Я бы сравнил Украину с цветочным полем, на котором растут уникальные личности и таланты. Как только они переезжают в другую страну – ста-новятся известными, как мужчины, так и женщины. Я как-то читал, что в предпринимательской сфере Австра-лии среди женщин разных этносов украинки на первом месте. А здесь что – условий нельзя создать? Это даже не домострой – это скорее за-ложенный конфликт, который сопро-вождается насилием: и психическим, и физическим…

Корр.: Да и гендерным неравенством…

А.П.: Гендерное неравенство – это очень сложная проблема. У нас даже, например, политически не допускается присутствие женщин в Парламенте...

Слева направо: Агабетян Седа Ишхановна (методист), Пилипенко Александр Иванович, Тараненко Елена Ивановна (методист)

№ 39-40 (491-492)(19-25.11.2010)

9 Киев, ул. львовсКая, 49, 03179, тел. (044) 424-86-16, 424-64-88.

телефон приемной Комиссии: (044) 423-17-88moyagazeta.com№ 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

Киевский Международный Университет

Корр.: Давайте вернемся к психологии. Меня всегда интересовал вопрос: кем вообще может работать выпускник психологического факультета? Ведь быть психологом – это не означает обязательно «сидеть на телефоне доверия», вести консультации или работать при том же ЗАГСе? Ведь эти знания, думаю, очень востребованы, как сопутствующие?

А.П.: То, что Вы назвали – это традиционные формы, они очень важны…

Корр.: Просто, мне кажется, что психолог-журналист был бы уникальным журналистом…

А.П.: Существует предмет «Психо-логия журналистской деятельности», который разрабатывался еще в Совет-ском Союзе. Сейчас Украина насыще-на разнообразием форм психологиче-ской поддержки - существуют разного рода проекты как в частных, так и в государственных учреждениях. По-нятно, что недостаточно, понятно, что этот труд не всегда оплачивается так, как заслуживает, поскольку он очень изнурительный. Тут проблема в другом. Есть понятие «предложение», как в бизнесе. Предложение должно формировать качество, разнообразие и уровень. В нашем же обществе не сформировалось понимание того, что если у человека существует проблема, то необходимо на ранних этапах, предупреждая более глубокое поражение личности, обратиться к специалисту. У нас очень часто лег-ковесно и иронически относятся ко многим профессиям. Иногда кажется, что для многих обратиться к специа-листу – прямо подвиг. Поэтому вместо полноценной помощи – кто-то чего-то услышал, затем рассказал другому, в лучшем случае - почитал книгу «Сам себе психолог», и сделал выводы. Это тоже экспансия легковесного от-ношения, но, если человек осознает необходимость, то на сегодня суще-ствует масса возможностей для того, чтобы найти хорошего специалиста в этой сфере.

Корр.: Вы, как учитель, наставник, преподаватель, какую ставите перед собой первостепенную задачу, общаясь со своими студентами?

А.П.: Я хочу им продемонстриро-вать, что существует опыт пережи-вания успеха в общении, в учебе. В принципе, наш университет на этом и основывается. Вообще человек дви-жется по знаниям. Давние философы говорили: «Я становлюсь любителем мудрости тогда, когда я понимаю, что мало что знаю». Известна фраза: «Я знаю, что ничего не знаю». Это искренность. Это основа отношений между преподавателями и студента-ми. Они должны быть доверительно-дружеско-наставническими. Но при этом мы должны быть образцами: хорошо выглядеть, улыбаться, при-ходить с демонстрацией того, что мы любим свою работу, нам она нравится.

Корр.: Когда моя дочь училась в предыдущем учебном заведении, на одном из занятий говорили о гештальт-терапии. Юля начала рассказывать, как она это пони-мает, но ее сразу оборвали: «Тебе это еще рано. Через три года по-говорим». Позже она мне сказала: «Мама, посмотри в глаза этому преподавателю – у нее глаза, как у побитой собаки. В них столько боли и несчастья. Чему она может меня научить?» Такой преподаватель может только открыть толстую книжку и прочесть из нее лекцию…Педагог, который учит воспри-нимать жизнь позитивно по всем законам мудрости, сам должен из-лучать эту мудрость, уверенность,

любовь к жизни и людям.А.П.: Хороший вопрос! Вы знае-

те, мне очень нравится выражение моих зарубежных коллег. Они всегда говорят «No problem».То есть, они понимают то, что существует про-блема, они знают о ней, они живут в этих проблемах, но она не является сдерживающим началом для них. Для них сама жизнь и ее многообразие есть источником удовольствия. В этом плане я и пытаюсь пропагандировать асертивный подход. Это такое со-стояние, когда человек знает о своих правах и умеет их отстаивать. Если человек асертивный – он уверенный, знает границы своей компетентности, не пытается казаться лучше, но и, естественно, не демонстрирует свое худшее – он такой, какой есть. У нас

таких людей называют «легкими». Они не агрессивные, но и не пассив-ные, не манипуляторы. Главное - будь таким, каким ты есть, помни о запо-ведях, понимай свою миссию.

Корр.: Кстати, как Вы, сея мудрость психологии, сохраняете баланс науки и Божественного начала?

А.П.: Они вообще не противоре-чат друг другу. Конечно, взгляды во многом разные, но дело в том, что религия - вера в ценности, глубина которых непознаваема. А наука верит в то, что поддается исследованию и проверке. В данном случае, если гово-рить о категориях, которые являются основой для общения, то они очень просты: «Относись к другому так, как хочешь, чтобы относились к тебе. Не делай другому зла – оно может вернуться. Не завидуй».

Корр.: Умей прощать…А.П.: Да, но, в принципе, лучше

всего предупреждать ситуацию, по-тому что у человека есть и темная, и светлая сторона. Вся проблема в том, какой стороной Вы повернете его к себе. Часто бывает, что Вы говорите о человеке, какой он замечательный, а другой: «Но он же такой…». А все зависит от опыта общения.

Корр.: Но мы ведь не считаем человека заводной машинкой или роботом? Мне кажется, человек жив, пока излучает эмоции, и переживает их. Пусть это даже гнев…

А.П.: Если человек не излучает эмоции, например, находясь в со-стоянии клинической смерти – это не значит, что у нас к нему они не воз-никнут. Мы ведь обязательно будем разговаривать с любимым человеком, пусть даже мысленно, ухаживать за ним, поддерживать его. То есть все, что нас окружает – это эмоции. Дру-гое дело, какого они уровня, какой направленности, характера и тому подобное.

Корр.: Вернемся к университету. Как Вы считаете, чем уникально Ваше учебное заведение в контексте Ваших предметов?

А.П.: В нем есть перспектива развития. Плюс к тому, отсутствие коррупции. Вы не представляете, какое это для меня удовольствие! И не только для меня - для всех студентов и преподавателей, потому что мы можем честно смотреть друг другу в глаза. Кроме того, еще и ан-глийский язык. Во многих учебных заведениях (нефилологических), он относится к общеобразовательным предметам, и его изучают только до второго курса. У нас же – все время. Это дает возможность общаться с иностранцами, делиться опытом, наработками. Как любое учебное заведение негосударственной формы собственности, оно конкурентно в своей природе. Студенты, находясь в нашей атмосфере, понимают, что мы

конкурируем с другими за них. Наш лозунг и принцип - «элитное обра-зование», поэтому мы должны ему соответствовать и набрать для себя тех студентов, в которых мы видим источник для развития.

Мне хотелось бы немного вспом-нить школу. Там, без сомнения, тита-нический труд, и во многих школах работают прекрасные талантливые высококлассные педагоги, но, к со-жалению, существует «эффект вы-горания», особенно у специалистов, непосредственно связанных с обще-нием, и тем более с подготовкой к определенному уровню знаний. Мы постоянно проводим у себя различные тренинги и интеллектуальные игры, арттерапии. В их основе, естествен-но, творчество, но плюс к тому же организованность. Мы определяем рамки, в которых студенты должны проявить свои качества. То есть, по сути, говоря, это все brainstorming – мозговые штурмы. А затем студенты заполняют анкеты: «Я никогда не ожидал от себя, что могу за такое короткое время предложить так много интересных идей», «Я раньше не счи-тал себя достаточно организованным, а теперь вижу, что могу работать в команде».

Корр.: Это похоже на поддержание спортивной формы тренировками.

А.П.: Так тренинг – это и есть тренировка. Кроме того, в спорте тоже должна быть психологическая составляющая. Если ее нет, если нет мотивации, если в команде постоянно конфликтуют, она никогда не дости-гает результатов. В интеллектуальных играх мы учим, как можно проживать жизнь: интересно, вместе с други-ми, проявляя свои самые лучшие качества, познавая новое, общаясь. К нам приходят на учебу из разных регионов. Первое, что мы делаем для них - коллективное фото. Тогда они уже знают друг друга и могут в сети общаться. Самое главное - дать тол-чок в правильном направлении.

Корр.: Теперь мне вновь хотелось бы поговорить о применении науки на практике.

Как Вы считаете, можно ли назвать политологию наукой в нашем государстве, с нашим уровнем сознания и с нашим уровнем моральной политической «чистоплотности». Может быть, это просто манипуляции сознанием?

А.П.: Дело в том, что есть полито-логия, а есть политтехнология. Поэто-му то, о чем Вы говорите, относится именно к политтехнологиям.

Корр.: Но если человек психологически силен, он, наверное, сможет противостоять этому – например, поставить защиту.

А.П.: С политиками также должны работать психологи. Конечно, это должна быть психология, с помощью которой человек раскрывает свои луч-шие качества, после чего становится личностью, которой нельзя манипули-ровать. Потому что политтехнология – это и технология, и манипуляция общественным сознанием. Хотя, естественно, у нее есть и позитивные, и негативные примеры. Если взять те же выборы в других странах, то каждая из сторон представляет свои положительные стороны. Конечно, спустя определенное время они должны подтверждать это и исполь-зовать политтехнологии, если люди не почувствуют какие-то позитивные изменения. Для большинства людей неестественен агрессивный способ взаимодействия в обществе. Тем более он неестественен для Украины. Здесь даже сама природа настолько богата, что просто не предполагает конфликта. С этой точки зрения мож-но рассмотреть многие исторические примеры. Давайте вспомним одну из наиболее известных ситуаций – при-глашение Рюрика в Новгород. Боль-шинство историков уверено, что это свидетельствует о слабости народа, раз пригласили чужака. А, может, это как раз характеризует его силу? На-пример, чеченцы никогда не выбирали правителя из своих – они приглашали другого, потому что понимали: если не справится с проблемой – начнется кровная месть.

Корр.: Скажите, какому человеку по его морально-нравственным качествам категорически нельзя давать психологические знания?

А.П.: У нас период постмодерниз-ма. На сегодня этический принцип должен стать во главе угла всех наук – гуманитарной, технической, эколо-гической…

Корр.: Нам надо, так сказать, очиститься?

А.П.: Необходимо найти такие этические нормы, которые бы не позволили уничтожать друг друга не только в плане психики, но и эко-логии. Иногда со стороны кажется - неужели люди, которые, к примеру, не используют на заводе очиститель-ных сооружений, не понимают, что это аукнется на их детях и внуках? Но сиюминутность выгоды приводит к тому, что в человеке доминируют негативные черты, кочевнический способ мышления: пробежал, сорвал, убежал. В Украине же - земледельче-ская культура и этическая традиция. Как мы можем определить, кому нельзя давать знания? Ведь многие приходят в политику с искренними намерениями…

Корр.: А уходят с грязными руками и скудненькой душонкой, да?

А.П.: Да. Есть древняя китайская легенда - человек убивает дракона, а потом сам превращается в дракона. Не надо будить своего дракона!

Корр.: Как с точки зрения психологии объясняется то, что не каждый человек проходит испытание властью и деньгами?

А.П.: Тут, конечно же, главную роль играют ценности, которые за-кладываются с детства. Общество должно постоянно подтверждать, что эти ценности являются приоритет-ными, что на работу надо отбирать порядочных людей. К сожалению, существует практика - когда чело-век с антиценностями попадает в определенную среду, он начинает подтягивать к себе таких же, как сам, а на других искать компромат. У таких людей необходимость к объединению выше, чем у людей порядочных, потому что порядочный человек не будет использовать других для того, чтобы организовываться. К тому же, конечно, порядочный человек никогда не ударит в спину. Непорядочный же вообще не задумывается об этом, потому что для него важнее убрать конкурента – в политике, в бизнесе, в любви…

Корр.: Ваш персональный рецепт: как воспитать в себе такое качество, чтобы можно было радоваться каждому дню в своей жизни?

А.П.: Я Вам скажу: для мужчины правильно выбрать жену. Потому что моя жена все время улыбается, когда просыпается. Утром увидеть человека с улыбкой – что может быть лучше? А если просыпается с недовольным лицом, то как дальше настроиться на работу?

Очень важно действительно уметь создавать круг людей. Интересно ска-зал один представитель шоу-бизнеса (там ведь тоже неглупые люди): «Я достиг такого возраста, когда могу сам себе выбирать друзей». Если бы в на-шей жизни всегда хорошее тянулось только к хорошему… В основном же правят научные законы «плюса и ми-нуса». Но ведь и то, и другое хорошее, просто разное. Главное - научиться видеть в другом хорошее. Другое дело, что все явления проявляются попарно по 3-му закону Ньютона.

Корр.: Есть еще выражение: «Нет плохих людей – есть хорошие учителя».

А.П.: И это конечно, правильно, но все взаимосвязано.

Корр.: Тут, главное, как относиться к жизни…

А.П.: Человек должен с малых лет проникнуться ценностями, которые делают его хорошим. В кругу своей семьи он должен испытывать пози-тивные чувства. Естественно, в жизни могут быть несовпадения взглядов, молодежной моды, но это не должно носить характер унижения, желания возвыситься за счет другого. В дикой природе подобное существует, но для животных оно носит рациональный характер, а для человека - иррацио-нальный. Современную цивилизацию иногда рассматривают, как модель острова Пасхи. То есть, там вырубле-но всё нужное, но мы не все понима-ем. Если оно сохранилось, значит, все пойдет потихонечку дальше окуль-туриваться. Тем более, если придут люди, которые будут заботиться об этом. Вот если бы и в политике, да во-обще везде работали только те люди, которые бы заботились о престиже своей профессии, о том, что тебе дана великая миссия… Как бы изменилась наша цивилизация, представляете? Вот это и надо понимать: каждому че-ловеку дана великая миссия - на своем поприще оставить улыбку, оставить хорошие воспоминания о себе и жить в этих хороших отношениях. Как уже говорилось, нужно повернуть челове-ка к себе светлой стороной.

Корр.: Спасибо за увлекательную беседу!

Беседовала Людмила ЛунинаГ. Киев, Киевский

международный университет

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 39-40 (491-492) (19-25.11.2010)

moyagazeta.comмой закон

Опасен ли пьяный водитель в припаркованном автомобиле?

Нередко приходится слышать жалобы водителей, оштрафованных или лишенных прав за нахождение за рулем в состоянии алкогольного опьянения. Подчеркну – речь идет не об управлении транспортным средством, а именно о нахождении за рулем.

То есть, автомобиль мирно стоит на обочине (парковке, стоянке, в гараже), водитель спокойно по-пивает пиво или что-нибудь более горячительное, и тут на него нале-тают орлы в форме, забирают права, составляют протокол, выписывают штраф и так далее.

С одной стороны, водитель явно является пострадавшим несправед-ливо. ПДД гласят, что «водителю за-прещается управлять транспортным средством в состоянии опьянения (алкогольного, наркотического или иного)…». Управлять, но не нахо-диться за рулем! То есть, если факта управления автомобилем нет, то нет и нарушения правил дорожного движения. Если машина припарко-вана в тихом, уединенном месте, то нет возможности привлечь даже за распитие алкогольных напитков в общественном месте. Но почему же представители органов охраны правопорядка все-таки бросаются на выпивших водителей, которые никуда не едут, а спокойно сидят в собственном автомобиле?

Первая мысль, которая посетит многих, – речь идет о вымогатель-стве, требовании взятки или просто о выполнении плана по выявлению нарушителей. Но не все так просто. Приведу несколько примеров из соб-ственного опыта общения с такими «мирными» водителями.

Человек, приглашенный на день рождения к приятелю, живущему в соседнем дворе, явился на праздник прямо с работы, не успев припар-ковать автомобиль около своего дома – машина была припаркована напротив подъезда именинника. Посидели, выпили, закусили, и захотелось на перекур. Человек вышел во двор, удобно устроился в своем автомобиле на водительском месте, выкурил сигарету и подумал, что было бы неплохо переставить машину «на родину», пока во дворе есть свободные места для парковки. Подумано – сделано. Результат – три разбитых автомобиля.

Два «гаражных» автослесаря спо-койно отмечали окончание рабочего дня. Праздник начался с пива и за-кончился водкой. Место празднова-ния – автомобиль клиента (только что закончили непростой ремонт, что и отмечали). Увы, не зря в народе говорят – сколько водки ни бери, все равно два раза бегать. Вот и этим мастерам потребовалась добавка. Так как ближайший работающий магазин находился не столь уж близко, решили поехать на машине. На той самой, в которой сидели. На счастье, дело было вечером, и плот-ного транспортного потока на дороге не наблюдалось. Однако автомобиль, передвигающийся по странной траектории, был замечен гаишни-ками. На требование остановиться водитель не отреагировал, и тогда машина была взята «в коробочку» из трех автомобилей ДПС, «загнана» на территорию стройки, где ткнулась в кучу песка и остановилась. Повезло

– обошлось без пострадавших, если не считать владельца автомобиля – выбило подвеску, и песок повредил лакокрасочное покрытие.

Подобных примеров можно при-вести множество. Водитель, нахо-дящийся в состоянии алкогольного опьянения, садится в автомобиль, совершенно не собираясь куда-либо ехать. Затем ему приходит в голову «гениальная» мысль, которая не-медленно выполняется – и вот уже машина двигается по дороге.

Не удивительно, что ГАИ пред-почитает не дожидаться, когда же пьяный водитель решит ехать, а при-нимает предупредительные меры. К тому же, невозможно сидеть в засаде, пока водитель размышляет над своей идеей, а ждать, когда он организует дорожно-транспортное происше-ствие, тоже не слишком правильно. Но вот плохо то, что весьма разу-мные действия милиции по предот-вращению дорожно-транспортного происшествия находятся в противо-речии с законодательством. С одной стороны – пьяный водитель за рулем даже припаркованного транспорт-ного средства однозначно опасен, с другой – применить к нему какие-либо меры воздействия нельзя в со-ответствии с законодательством.

Кстати, если кто-либо возьмется утверждать, что водитель в со-стоянии алкогольного опьянения не собирается никуда ехать, а просто отдыхает в своей машине, если будут даваться гарантии «мирных намерений» такого водителя – то подобному предсказателю следует писать катрены на манер Ностра-дамуса или выступать на сцене с

чтением мыслей и предсказаниями будущего, как Вольф Мессинг.

Непреложным медицинским фак-том является то, что алкоголь угне-тает функцию коры головного мозга и подкорковых структур. То есть, состояние алкогольного опьянения никак нельзя назвать нормальным (даже если испытывается опреде-ленная эйфория или – как бывает у больных вегетососудистой дис-тонией – облегчение болезненного состояния). Это – патология, ха-рактеризующаяся определенными психическими и неврологическими симптомами. Так что предсказы-вать действия пьяного человека, оказавшегося за рулем с любыми намерениями (даже просто взять из автомобиля пачку сигарет) – занятие неблагодарное.

Возможно, оптимальным реше-нием было бы привести законода-тельные нормы в соответствие со здравым смыслом и запретить не только управление транспортным средством в состоянии алкоголь-ного опьянения, но и нахождение за рулем в состоянии алкогольного опьянения. Между прочим, в не-которых штатах США лишают прав даже за то, что в салоне автомобиля имеется бутылка пива. В багажнике может быть хоть ящик, но в салоне нельзя – вдруг водитель выпьет. А за пьянство за рулем стоящего автомо-биля могут не только оштрафовать, но и посадить (например, в Италии бывали подобные прецеденты).

И раз мы пока не можем догнать Европу или США по качеству до-рожного покрытия, то может, стоит попробовать совершить обгон по пункту «Разумность ПДД и водите-лей»? Потому что пьяный водитель за рулем потенциально опасен – вне зависимости от того, движется дан-ное транспортное средство или нет.

Мила Солнцева

Несподівана сутичка між працівниками міліції та приватними підприємцями сталася на одному з про-мислових ринків Хмель-ницького. Поштовхом до неї стала спроба слідчих на підставі судової постанови, в межах розслідування кримінальної справи по не-законному використанню торгових марок, провести обшук та вилучити товар, який реалізовувався з гру-бими порушеннями зако-нодавства.

Справа у тому, що до органів внутрішніх справ у серпні по-точного року звернулися офіційні представники компаній «Nike» і «Adidas» в Україні, які поскар-жилися на розповсюдження на місцевих ринках фальсифікованої продукції під виглядом всесвіт-ньовідомих брендів.

Правоохоронці провели відпо-відні перевірки, за результата-ми яких порушили кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 229 Кримінального кодексу України — «Незаконне використання знака

для товарів і послуг, фірмового найменування кваліфікованого зазначення походження товару». Саме у межах розслідування цієї справи і були передбачені обшуки в торгівельних кіосках на ринку «Імпульс-світ», у яких, за попере-дніми даними, знаходились речі і документи, що мають значення для встановлення істини.

Коли під час спроби вилучити фальсифікований товар під-приємці почали перешкоджати діяльності працівників міліції, у конфліктну ситуацію втрутилася голова профспілки захисту під-

приємництва Надія Кнець, яка замість того, аби закликати біз-несменів до порядку, ще більш розпалила конфлікт та погіршила ситуацію, в черговий раз зареко-мендувавши себе некомпетент-ною і скандальною особою.

Незважаючи на перешкоджан-ня, підроблену продукцію все ж було вилучено. Розслідування справи триває. Наразі вирішуєть-ся питання про притягнення до відповідальності осіб, які пере-шкоджали виконанню обов’язків працівниками міліції.

Інна ПРОНИК

Підприємці хмельницького речового ринку перешкоджали працівникам міліції вилучати фальсифіковану продукцію

Майже 200 тисяч гривень протягом двох місяців за-робили собі на розваги два хмельничанина, виступивши у ролі підприємців на Черні-вецькому речовому ринку. При цьому зловмисники не переймалися проблемами, які доводиться щоденно вирішувати справжнім при-ватним підприємцям.

Останнім часом до відділу мілі-ції, що обслуговує речові ринки по Львівському шосе в обласному центрі, надійшло декілька заяв про вчинення крадіжок з кіосків, розта-шованих там. Оперативники одразу помітили у всіх зареєстрованих випадках спільну ознаку — коли підприємці приходили вранці на роботу, на їх кіосках висіли нові замки, а всередині самих сховищ-приміщень було пусто, що свідчило: злочини скоювали одні й ті самі особи.

Шляхом оперативно-пошукових заходів працівники міліції вста-новили особи підозрюваних та після кількадобової засідки під час скоєння чергової крадіжки зловмис-ників затримали. Винахідливими крадіями виявилися два місцевих жителя, 90-го та 84-го років на-

родження. Молодший із них, який працював вантажником на базарі, уже потрапляв у поле зору право-охоронців, оскільки мав схильність до вчинення правопорушень. Інший — працював у медичному закладі, а також був власником автомобіля, яким і вивозили крадений крам з ба-зару, пізніше збуваючи його гуртом у сусідній області.

Молодики вибирали кіоски на-вмання, але подалі від сторожів і в найменш освітлених місцях. Спеціальним пневмоножем зрізали з контейнерів замки, перевантажу-вали товар на свій автомобіль та у Чернівцях гуртом збували його. Наприклад, продавці пластикового посуду одного ранку не дораху-валися товару на суму 95 тисяч гривень, ще у одних підприємців грабіжники поцупили спортивних костюмів більше ніж на 16 тисяч гривень, ще два потерпілих оцінили завдані збитки на суму у 60 та 22 тисячі гривень кожен.

На разі зловмисники затримані, відносно обох порушено криміналь-ну справу за ознаками злочину, пе-редбаченого частиною 3 статті 185 ККУ «Крадіжка, поєднана з проник-ненням у житло, інше приміщення чи сховище», за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Юлія ГРИНЬ

Викрадали – у Хмельницькому, збували - у Чернівцях

«Опровержение вверх ногами», или почему со СМИ судятся только дураки…

11moyagazeta.com

№ 39-40 (491-492) (18-25.11.2010) мой конфликтЗащита деловой

репутации в зале суда – процесс не очень распространенный в Украине. Одна из причин того, что предприниматели редко обращаются с исками о защите чести и достоинства, а также деловой репутации, лежит в плоскости наличия... этой самой репутации.

Имидж «удачливых воров», не-годяев, неплательщиков налогов и угнетателей рабочего класса прочно закрепился за состоятель-ными людьми, чьи капиталы име-ют происхождение из 90-х годов прошлого века. Ведь именно тогда большинство нынешних депутатов, бизнесменов и банкиров ковали свои миллионы.

Поэтому обращение в суд с тре-бованием восстановить доброе имя и поруганную честь – это скорее ис-ключение, прецедент, сигнал для об-щества. Мол, «Внимание! Я ОЧЕНЬ обиделся и мстя моя страшна!»

Общество реагирует на подобные выходки достаточно ровно. Хотя в душе у каждого пролетария тлеет огонек надежды, что «сволочь на мерсе» этот суд проиграет, потому как нет у банкиров, владельцев за-водов и фабрик совести и чести. Значит защищать им нечего. Вот та-кой «социальный договор» имеется в нашем обществе.

Тем не менее, иногда встреча-ются охотники посудиться с жур-налистами, которые, якобы, задели тонкие струны души миллионщика и нанесли непоправимый ущерб его бизнесу. Требования возместить убытки доходят до абсурда, а суммы компенсации в исковых заявлениях необоснованно высокие, даже астро-номические. Хотя, если учесть, что служители Фемиды в нашей стране тоже любят вкусно кушать и катать-ся на дорогих иномарках, то вариант удовлетворения подобного требо-вания все-таки существует (хотя и на этот счет мнения специалистов расходятся).

Так стоит ли реагировать на кри-тические статьи в прессе и искать защиту от подобных публикаций в суде? Этот вопрос мы задали нашим экспертам.

Елена Осипова, адвокат АО «Бриарей»Прежде всего, необходимо по-

нимать судебную перспективу для каждого отдельного случая. Перед подачей иска стоит внимательно оценить материал, на автора или распространителя которого будет подан иск. Если, например, ста-тья носит оценочный характер и показавшиеся оскорбительными фразы являются частной точкой зрения автора – доказать вину журналиста будет крайне про-блематично, т. к. закон гаранти-рует свободу слова. Шанс доказать неправдивость информации, которая нанесла ущерб, например, деловой репутации финансового учреждения – это построение обвинения на не-правдивости приведенных цифр.

Безусловно, любому предпри-нимателю крайне неприятно читать в прессе негативную оценку своей работы, аналитику с критическими уколами в адрес своего бизнеса. Но главная функция деловых СМИ – это информирование читателей

о процессах и тенденциях в бан-ковском секторе, других отраслях бизнеса. Если мы говорим о банках, то такая информация необходима для принятия решения о размеще-нии депозита или открытия счета. Поэтому читатели с нетерпением

ждут аналитические материалы, где можно увидеть не только работу корпоративных пресс-служб, но и оценку журналиста.

Захар Чистяков, управляющий партнер

Агентства конфликтного PR - /PR i Z/

Юридические разбирательства со СМИ практически всегда указывают на отсутствие понимания сути PR у истцов. Из последних примеров можно привести судебные споры между депутатом Юрием Бутом и журналисткой «5 канала» Ольгой Сницарчук или же самый громкий скандал вокруг результатов суда между КоммерсантЪ и Альфой, ког-да опровержение было опублико-вано вверх ногами на совершенно пустой полосе. В любом случае, имидживые потери истца значитель-но выше, чем тот ущерб, которые они требуют компенсировать.

Причин этому несколько. Во-первых, многие забывают, что СМИ все же являются четвертой властью и в состоянии влиять на аудиторию гораздо значительней, чем то или иное предприятие. Во-вторых, не-смотря на внутренние склоки, жур-налисты всегда испытывают друг к другу «цеховую солидарность» и никогда не опубликуют ничего положительного про ту компа-нию или лицо, которое судится со СМИ.

Наибольший ущерб от разбира-тельств со СМИ терпят компании, чей финансовый успех зависит от мнения общественности - финуч-реждения (особенно банки), поли-тики и предприятия по производству FMCG. Все мы помним пословицу «нет дыма без огня», и даже, если СМИ опубликует опровержение и возместит ущерб, негативный эффект будет только усилен.

Как же следует действовать вы-шеуказанным предприятиям в слу-чае появления негативной инфор-мации? Вот несколько последних примеров.

Несколько лет назад в СМИ про-сочилась информация, что Уксоц-банк атакуют рейдеры. Она была основана на заявлении банка в соот-ветствующие госорганы. В течение нескольких дней любые заявления о проблемах банка в СМИ исчезли.

При этом о каких-либо судебных разбирательств по этому поводу мы не знаем.

Еще один пример: весной-летом этого года была массированная ин-формационная атака на банк «Пив-денный». Вместо того, чтобы опро-вергать появляющуюся информацию или же подавать иски против СМИ, банк усилил собственную медиаак-тивность и начал демонстрировать свои успехи, чем нивелировал все заявления о своих проблемах.

Приведенные выше ситуации на-глядно демонстрируют, что «бить врага» необходимо «его же оружи-ем». Попытки воевать со СМИ юридическими методами говорят только о том, что в арсенале защищающейся стороны отсут-ствует PR.

Алексей Лупоносов, финансовый эксперт, ре-

дактор сайта Ua-banker: Если финансовое учреждение,

например, банк, подает иск на СМИ или журналиста с требованием защитить поруганную честь и до-стоинство, а также обвиняет журна-листов в нанесении ущерба деловой репутации, то есть несколько вари-антов развития ситуации.

Первый: если издание, которое написало ту или иную информацию, руководствовалось проверенными данными, правдивой информацией, то поход в суд для банка - нецеле-сообразен. И для СМИ, если оно докажет в суде, что опубликованная информация - правдива, такой иск никакой угрозы не представляет.

Будет несколько судебных за-седаний, в ходе которых будут рас-смотрены факты. Если у СМИ есть все доказательства, что информация правдива, то пострадает, прежде всего, финансовое учреждение. По-сле заседания оно предстанет не в лучшем свете.

Другое дело, когда ведется жест-кая борьба со СМИ. Когда, напри-мер, подается заявление в РУВД или МВД на журналиста, который опубликовал статью, мотивируя это тем, что его деятельность угрожает банку. И тогда на журналиста от-крывают уголовное дело, начина-ются допросы, выемки и другие следственные действия. Но и здесь есть подводные камни. И, если у редакции есть хороший адвокат, который знает специфику СМИ, то вероятность, что журналист выигра-ет дело, - очень высокая.

Другой вариант, когда СМИ, не-смотря на журналистскую этику, пу-бликуют заведомо неправдивую или непроверенную информацию. Тогда банкиры могут смело идти в суд.

Но дело в том, что украинские СМИ обычно пишут правду, осно-вываясь на цифрах из открытых ис-

точников. И, поскольку грань между «черным пиаром» и просто пиаром очень узкая, в 80% случаев я сове-товал бы финансовым учреждени-ям воздержаться от финансовых исков к редакциям и отдельным журналистам.

Мария Сидорчук, шеф-редактор ИА «Айс-

берг Информ»Зачастую люди, уже заработавшие

свой первый миллион, и усердно приумножающие состояние, крайне болезненно реагируют на критику. Особенно, если их критикуют «ни-щие журналюги». Поэтому месть в виде публичной порки в зале суда представляется неприятной, но не-обходимой процедурой наказания СМИ. Кроме этого, таким образом в бизнес-среде якобы создается пре-цедент, чтобы «другим неповадно было».

На самом деле, провокацион-ные заметки с критикой в адрес финансового учреждения - это ловушка для честолюбивых ну-воришей. Если заметка останется незамеченной, значит у объекта атаки нервы крепки и разум холоден. Если же инициируется судебное разбирательство, СМИ получают настоящий информационный повод и могут муссировать темы «финан-совой несостоятельности банка», «задержек с выплатами депозитов», «незаконной продажи акций» и т.п. достаточно долгое время, а именно пока суд будет слушать дело.

Благодаря действиям юристов, истец гарантированно получит не-гативный медиа-отклик, который разрушает репутацию намного эффективнее, чем статья, ставшая основанием для иска. В этом и заключается манипулятивная тех-нология.

Михаил Есин, специально для «Фразы»

абонемент на передплату

«Моя газета+» запрошує реалізаторів газети!

Стабільний заробіток, ненормований робочий графік

телефонуй 700-997та 068-418-06-56

www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ruХмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа

Французькі натяжні стелі

від 10 євро за м 2

ГІПСОКАРТОННІ РОБОТИм. Хмельницький,офіс вул. Свободи, 6Ат. 61-32-29, (067) 929-46-41

Увага! Увага! Шановні РЕКЛаМоДавЦі!

говорить рекламне агентство «МЕДіа ЦЕнтР»!

Будьте уважні! Конкуренти не

дрімають.

негайно озброюйтесь повним, ексклюзивним пакетом рекламних послуг

від агентства «Медіа центр».Запам’ятайте секретний телефон зв’язку

з агентами «Медіа-центру» 700-997.

Поки ви еКоноМите на рекламі,

вони завойовують ваших клієнтів!

#39-40 (491-492) 19-25.11.2010

Дізнавайся та коментуй новини свого міста на сайті moyagazeta.com

Сдается в аренду офис или часть офиса

тел. 700-997

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТЕЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.

главный редактор: Людмида ЛУНИНА 700-997, 068-418-06-56, 067-354-06-70, 777-085, lunina@moyagazeta.comответственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙзав. отделом информации, рекламы: Елена БЕРЕБЕЛЮХ т. 700-997отдел рекламы: Галина КОРОЛЕВСКАЯ т. 700-997Дизайн и верстка: Александр СИВЕЦтелефон горячей линии редакции: 700-997, 067-354-06-70

адрес интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ЗТОВ «Буковинський видавничий дім» № 39-40 (491-492) (19-25.11.2010) г. Заказ № 492 Тираж “Моей газеты+” 20400 ЭКЗ.

КиївсьКий міжнародний університет запрошує на

навчання на підготовчі та предметні курси з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

довідки за тел. 097-620-28-50

23201Моя газета+

23201Моя газета+

2011

2011