Петро СКУНЦЬ

ТВОРИ

Книга ІІІ

Поезія

Ужгород

Видавництво «Ґражда» 2009

2 П

етро

СКУ

НЦЬ

ББК 84.4 УКР 6-5 С 46

…Ми просиділи чи не до світанку в його холос-тяцькій квартирі в новому районі Ужгорода, де з меблів були тільки щойно куплена канапа, одна та-буретка і позичений у видавництві письмовий стіл-ветеран. Та ще купа книжок на широкому під-віконні…

Зеленіло в баночках з-під сметани терпке орди-нарне вино, стікали соком почетвертовані помідо-ри, а Петро читав і читав нові вірші…

Р. Кудлик

Книга видана за сприяння Управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської обласної

державної адміністрації у рамках програми, що передбачає підтримку видання

творів закарпатських авторів, а також коштом видавництва «Ґражда»

ISBN 978-966-8924-35-4 (Твори) ISBN 978-966-8924-84-2 (Книга 3)

© Наталія Скунць, упорядкування, 2009

© Надія Пономаренко, дизайн, 2009 © Видавництво «Ґражда», 2009

17 ТВ

ОРИ

. Книга

3

Пам’яті воїна-добровольця

Івана Кубинця, що був тільки нашим земляком,

а нині належить усій Землі; гордій пам’яті Івана Кубинця,

народного героя Чехословаччини, розіп’ятого фашистами

18 квітня 1945 року за любов до весни

РОЗП’ЯТТЯ Поема 1971

19 ТВ

ОРИ

. Книга

3

ЯВОРОВА КОЛИСКА Зі своєї колиски гірської піднімається день спроквола і навколо свободи людської наставляє живі дзеркала. Подивіться й умийтеся, люди, змийте сни хворобливі із віч. Колисати вас вічно не буде верховинська мальована ніч. Вже без ліку світало, смеркало, але днина нова підросла – й не втекти від своїх віддзеркалень, їм немає границь і числа. Он жалива... А ми не жалили? Он журлива старенька верба… Зажурилась. І світ зажурила. Так і нами хитала журба. Онде явір – високий, як жайвір, – від маленького сонце украв... Що ж, людина немовби й не явір, в неї серце, крім сили і прав. Мати серце щодня під рукою – то людська неповторність... А все ж: зросиш губи полином – гіркою і полинною долю назвеш. Ой полине, мій братку полине, довго братом не будеш мені, може, завтра мій світик полине в безполинні світи кам’яні. Але й там, на камінні заклятім, я здригнуся під тінню орла, тільки б волю свою розпізнати у трасуючім свисті крила.

20 Петро

СКУ

НЦЬ

Розпізнаю – та й очі сховаю, щоб не знати, не знати – і все. Там із плаю, світанного плаю, моя воля поживу несе. Я такої зрікаюся волі, я такої знебавлю й орла... Й засвистіла в небеснім роздоллі яворова дзьобата стріла. Полетіла за нею й залізна, а сьогодні летить вогняна. І в природу вертатися пізно, та приходить за мною вона. Всюди серце вона заховала – онде зелень гайнула з кола... Кожна днина безпечно й зухвало наставляє на нас дзеркала. Ми вже люди чи так, – людозванці, що гадали сховатись у суть? А на списах зелені повстанці наші рани з-під снігу несуть. А за ними – злоба з пазурами і підступність – з отруйним жалом… І на віру налякану храми опускають даремне шолом. З-під шолома церковної бані не прогляне покора й надвір. А тим часом гримлять барабани, із покірних пороблені шкір. Барабанів спустошена шкіра, голосна і в нікчемних руках... Не одна відбивається віра у гладких барабанних боках.

120

Петро

СКУ

НЦЬ

ДОПИТ ... та жандармам тої тайни не знайти!

Д. Вакаров

– Ну? Попався, голубчику, любчику, субчику? Незабаром і літні канікули, твоя мамка наварить супчику і заплаче, що їстоньки нікому. Можна, правда, до неї вернутися, тільки двері у нас маленькі, і щоб вийти – належить зігнутися, це ж нетрудно, та ще для неньки. Нас мовчання у серце не вколе, а тобі обійшлося б дорого... Отже, перше. Скажи – відколи. Завербований, тобто. Ворогом. Не пригадуєш? Вельми прикро. Видно, пам’ять слаба на дати. Твої друзі згадали, наприклад, все, що треба було згадати. Не прожити в суспільстві секретно. Покарають не прутом вербовим. Друге. Ким ти і як завербований? Розуміється – все конкретно.

Петро СКУНЦЬ 268

ЗМІСТ РОЗП’ЯТТЯ. Поема. 1971 17

Яворова колиска 19 Перед стратою 22 Розп’ясти! 26 Відступ до себе 31 Пісня рук 35 Дорога між плотами 36 Громадянська пісня 39 Затінок явора 40 Батько флояри 45 На бунтуючім серці 47 Материнська пісня 52 Втомлений вечір 54 Явір над тобою 60

НА ГРАНИЦІ ЕПОХ. Поема. (1968-1967) 65

Від автора 67 Родовід 70 Вірш, задуманий тоді 73 Відступ про нарциси 76 Хто ж ми? 78 Весілля в Ізі 83 Лист із гімназії 88 У глушині 91 До неї 93 Вікно у ніч 97 День людей 100

ТВОРИ. Книга І 269

Під арештом 104 Авторський відступ 106 Зі студентського щоденника. Рік 1942 109 Над томом Франка 114 У новорічну ніч 1943 117 Допит 120 В казематі 123 125530 126 Лист із 1968 року 129

ПОЛЮСИ ЗЕМЛІ. (1970-1958) 133

Пісенний диптих 135 Перехресні октави 137 Вірш для Галі 140 До верховинця 143 Відвертість 144 Несподіваний вірш 146 Поетові 147 Балада в шинелі 149 Полонез 151 Краса 153 Вечірній вірш 154 Неестетичний вірш 157 Твердість 158 Два вірші-листи 160 Втіха 163 Життя 164 Ровесникам 166 Літаки відлітають 167 Замість тосту 168

Петро СКУНЦЬ 270

Заповнюю анкету 169 З настрою 184 Задума 185 «…І затрубили труби золоті…» 186 Кінець Марса 187 Про що мовчить місяць. Майже правда 189 Замість реферату 191 Правді 193 І мертвим, і живим, і ненародженим. Триптих 194 Тиша. Гори. Я 200 Поезія в жертву 203 «Друзі, друзі, скаржитись не гоже…» 205 Вітчизна мрій 206 Самогубство 208 Школа на тротуарі 210 4 копійки 212 «Антиподи» 213 Знімок з генералом 215 Старий дресирувальник 218 Крала сіно вдова 220 Перше квітня 222 «Твого обличчя ніжний обрис…» 223 Розлука 224 Зимові ескізи 225 «Голубе, лети у даль ясну…» 226 «Мало ще прожитого…» 227 Ялинка 228 «Це діти Сонця?..» 229 Біль 230 «Ви співці життя, поети…» 231

ТВОРИ. Книга І 271

«Він мене повчає зло, сердито…» 232 Атеїстичне 233 Коси 234 Трепета 236 Біля струмка 239 А час іде… 240 «Б’ють нас, б’ють у нашій хаті…» 241 Вовків боятись – не ходити в ліс 242 Взимку про осінь 243 «Поженились брати, вийшла заміж сестра…» 244 Найземніше 246 «Коли сліпому віршу дам життя…» 250 «Від любові горіла зима…» 251 «Одружилась дівчина моя…» 252 Не заздрю їм 254 Злий пес 255 «Дум гаряче олово…» 256 Мій скарб 257 «Зранив я смереку ненароком…» 259 «Над Ужем тихим…» 260 «В яструба і крила…» 261 «Вогник виллє, срібний виллє…» 262 Студентське 263 «Якби серця усіх людей…» 264 «Підвівся день у всій красі…» 265 «Ех, студентські літа…» 266 «Над землею жовті крила…» 267

Петро СКУНЦЬ 272

Літературно-художнє видання

СКУНЦЬ Петро Миколайович

Т В О Р И

Книга 3

Редактор Іван Ребрик Художнє оформлення Надії Пономаренко

Комп’ютерна верстка Світлани Ялч Коректура Наталії Скунць та Наталії Ребрик

Підписано до друку 01.11.2009.

Формат 60х84/16. Гарнітура Bookman Old Style. Папір офсетний. Друк офсетний. Облік.-вид. арк. 11,6.

Замовлення № 53. Наклад 1500 прим.

МПП “Ґражда” Свідоцтво про державну реєстрацію видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції. Серія 3т № 22 від 1 вересня 2005 року

88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 18, т./факс (0312) 61-52-76

Скунць Петро Миколайович

С 46 Твори. Книга 3. / Упорядкування та підго-товка текстів Наталії Скунць. – Ужгород: Ґраж-да, 2009. – 272 с.: іл. ISBN 978-966-8924-35-4 (Твори) ISBN 978-966-8924-84-2 (Книга 3) …Ми просиділи чи не до світанку в його холостяцькій

квартирі в новому районі Ужгорода, де з меблів були тільки щойно куплена канапа, одна табуретка і позичений у ви-давництві письмовий стіл-ветеран. Та ще купа книжок на широкому підвіконні… Зеленіло в баночках з-під сметани терпке ординарне вино, стікали соком почетвертовані по-мідори, а Петро читав і читав нові вірші… (Р. Кудлик).

ББК 84.4 УКР 6-5