Проект фінансується Європейським Союзом

ЗАХІД 3.2. НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ

НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ З МЕТОЮ ОБМІНУ ДОСВІДОМ ЩОДО НАВЧАННЯ

ПЕРСОНАЛУ ОФІСІВ ОМБУДСМЕНІВ PROJECT

1 ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ

1.1 Проект Twinning № UA/47b

1.2 Назва: «Впровадження кращого європейського досвіду з метою посилення

інституційного потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини для захисту прав і свобод людини»

1.3 Країна-бенефіціар: Україна

1.4 Країна-ЄС: Литва/Австрія

2 ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАХІД

1.1. Номер і назва заходу: 3.2. Навчальний візит з метою обміну досвідом щодо

навчання персоналу Офісів Омбудсменів

1.2. Дата початку заходу: 02.07.2018 дата закінчення заходу: 06.07.2018.

1.3. Учасники / Liudmyla Denisova, Viktor Barvitskyi, Mariia Synenka, Viktoriia Parubok,

Maksym Petlovanyi, Tamila Vegera, Anastasiia Koriachenko, Nataliia Shcherbyna /

1.1. Завдання:

/ Ознайомлення з досвідом Литви та інших країни ЄС щодо навчання фахівців

Офісів Омбудсменів /

1.2. Інформація про Захід:

Учасники не лише ознайомляться з організацією навчання у Офісах Омбудсменів Литви,

системою навчання суддів і можливостями та перевагами спільних навчальних занять, що

сприяють співпраці (у тому числі відвідування Навчального центру Національної судової

адміністрації), а й візьмуть активну участь в організованих практичних навчальних заняттях

разом з фахівцями установ Омбудсменів Литви (2 дні практичних заняття). Це дозволить

учасникам ознайомитись з навчальними методиками, що використовуються у Литві, та

дізнатися про ноу-хау щодо кращих навчальних методик інших європейських країн.

Під час 5-денного навчального візиту учасники відвідають Офіси Омбудсменів та

ознайомляться з системою тренінгів, які організовуються для персоналу установ

Омбудсменів.

2

Проект Twinning № EuropeAid/137673/DD/ACT/UA

ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ З МЕТОЮ

ПОСИЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕКРЕТАРІАТУ

УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ

ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

ПОПЕРЕДНЯ ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО ВІЗИТУ (ЗАХІД 3.2)

1–7 липня 2018 року

Вільнюс, Литва

1 липня 2018

Прибуття до аеропорту м. Вільнюс

Реєстрація у готелі

2 липня 2018

09:00–12:00

Візит до Офісу Омбудсмена Сейму Литовської Республіки.

Ознайомлення з діяльністю Офісу Омбудсмена. Огляд

структури правової системи Литви і ролі Офісу Омбудсмена у

ній (Gedimino ave. 56, Вільнюс)

12:00–13:00 Перерва

13:00 –15:00

Ознайомлення з діяльністю Апеляційного суду Литовської

Республіки. Огляд повноважень Апеляційного Суду у судовій

системі Литви. Обговорення, запитання і відповіді (Gedimino

ave. 40, Вільнюс)

15:00 –17:00

Ознайомлення з діяльністю Конституційного суду Литовської

Республіки. Огляд повноважень Конституційного Суду у

судовій системі Литви. Обговорення, запитання і відповіді

(Gedimino ave. 36, Вільнюс)

17:00–19:00 Вільний час

19:00–22:00 Вітальна вечеря і знайомство з литовськими партнерами, які

беруть участь у проекті

3 липня 2018

09:00–10:30

Ознайомлення з діяльністю Комітету у закордонних справах

Сейму Литовської Республіки. Обговорення, запитання і

відповіді (Gedimino ave. 53, Вільнюс)

10:30–12:00

Ознайомлення з діяльністю Комітету з прав людини Сейму

Литовської Республіки. Обговорення, запитання і відповіді

(Gedimino ave. 53, Вільнюс)

12:00–13:30 Перерва

14:00–15:30

Ознайомлення з діяльністю Вищого адміністративного суду

Литовської Республіки. Огляд повноважень Вищого

адміністративного суду. Обговорення, запитання і відповіді

(Zygimantu str. 2, Вільнюс)

16:00–17:30 Візит до Вільнюського Університету – найстаріший і

3

найбільший вищий навчальний заклад Литви (Universiteto str. 3,

Вільнюс)

17:30

Вільний час

Святкування століття пісні Литви:

10:00.–22:00 День Фольклору у саду Бернардінай, замковій

території та на Соборній площі (вхід вільний)

18:00 Концерт національних інструментів Литви у церкві Св.

Йонаса

(Sv. Jono str. 12, Вільнюс) (вхід вільний)

4 липня 2018

09:00-10:30 Ознайомлення з діяльністю Міністерства юстиції Литовської

Республіки. (Gedimino av. 30, Вільнюс)

10:30–12:30

Ознайомлення з діяльністю Офісу Омбудсмена з рівних

можливостей. Обговорення, запитання і відповіді. (Gedimino

av. 11, Вільнюс)

12:30–14:00 Перерва

14:00–16.00

Ознайомлення з діяльністю Державної інспекції з захисту

даних. Обговорення, запитання і відповіді. (A. Juozapaviciaus str.

6, Вільнюс)

16:00–16:30 Переїзд на Факультет Права Вільнюського Університету

16:30–18:00 Ознайомлення з діяльністю Факультету Права Вільнюського

Університету (Sauletekio str. 9, Вільнюс)

18:00

Вільний час

Святкування століття пісні Литви:

13:00–21:00. День театру в саду Бернардінай, у старому місті

та на Соборній площі (вхід вільний)

5 липня 2018

09:00–10:00 Переїзд до навчального центру Національної судової

адміністрації (Sanklodiskiu village, 33354, Moletu district)

10:00–13:30 Тренінг I

13:30–14:30 Обід

14:30–17:80 Тренінг II

18:00 Вільний час

6 липня 2018

09:00–13:00 Тренінг III

13:00–14:00 Обід

14:00–15:00 Повернення до Вільнюсу

15:00

Вільний час

Святкування століття пісні Литви:

17:00. День пісні у Амфітеатрі Парка Вінгіса (місця для

сидіння 10–40 Eur, стоячі місця – безкоштовно)

7 липня 2018

Виїзд з готелю до міжнародного аеропорту Вільнюса

Відліт до Києва

4

Проект Twinning № EuropeAid/137673/DD/ACT/UA

ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ З МЕТОЮ

ПОСИЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕКРЕТАРІАТУ

УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ

ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО ВІЗИТУ (ЗАХІД 3.2)

1–7 липня 2018 року

Вільнюс, Литва

ПРОГРАМА ЗУСТРІЧЕЙ ДЛЯ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ

ЛЮДИНИ

3 липня 2018 р.

21:00 Прибуття до аеропорту м. Вільнюс

Реєстрація у готелі

22:00

Вітальна вечеря з паном Аугустінасом Нормантасом,

Керівником проекту від країни-члена ЄС, Керівником Офісу

Омбудсменів Сейму Литовської Республіки.

4 липня 2018 р.

09:00–10:30

Візит до Конституційного суду Литовської Республіки.

Зустріч з паном Даніусом Жалімасом, Головою

Конституційного суду Литовської Республіки (Gedimino ave. 36,

Вільнюс)

11:40–12:00 Зустріч з паном Вікторасом Пранскетісом, Спікером Сейму

Литовської Республіки

12:30 – 13.30

Офіційна зустріч з паном Аугустінасом Нормантасом,

Керівником проекту від країни-члена ЄС, Керівником Офісу

Омбудсменів Сейму Литовської Республіки та Раймондасом

Шукисом, Омбудсменом Сейму Литовської Республіки.

Ознайомлення з діяльністю Офісу Омбудсменів Сейму

Литовської Республіки. (Gedimino av. 56, Вільнюс)

14:00–14.30 Зустріч з паном Даріусом Кусевічусом, Заступником Міністра

закордонних справ Литви

14:30–15.30

Обід з паном Аугустінасом Нормантасом та паном

Раймондасом Шукисом, Омбудсменами Сейму Литовської

Республіки

15:30 Від’їзд до міжнародного аеропорту Вільнюса

Виліт до Києва

5

. 2 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАХОДУ

3.1. Результат: 3.1.1 Учасники навчального візиту ознайомляться з досвідом Литви та інших країни ЄС

щодо навчання персоналу Офісів Омбудсменів.

3.1.2 Після навчального візиту учасники підготують докладний звіт про отримані знання та

досвід з конкретними рекомендаціями для вдосконалення існуючої системи навчання

персоналу Секретаріату (до 23 липня 2018 року).

3.2. Додаток 1: /звіт за результатами навчального візиту/

Дата: 24 липня 2018 року

Експерт: Liudmyla Denisova, Viktor Barvitskyi, Mariia Synenka, Viktoriia Parubok, Maksym

Petlovanyi, Tamila Vegera, Anastasiia Koriachenko, Nataliia Shcherbyna

6

Додаток 1

Проект Twinning

ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ З МЕТОЮ ПОСИЛЕННЯ

ІНСТИТУЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕКРЕТАРІАТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ

РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

ЗВІТ

за результатами навчального візиту до Литви

Учасники навчального візиту:

Liudmyla Denisova, Viktor Barvitskyi, Mariia Synenka, Viktoriia Parubok, Maksym Petlovanyi,

Tamila Vegera, Anastasiia Koriachenko, Nataliia Shcherbyna

Київ 2018

7

1. Загальна частина

2-6 липня делегація Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини у складі 7 осіб (список див. вище) відвідала Литовську Республіку для ознайомлення

з передовим досвідом і найкращими практиками цієї країни у сфері навчання персоналу

офісів омбудсменів, обміну досвідом у цій сфері. 3-5 липня у Вільнюсі перебувала

Уповноважений з прав людини Людмила Денісова за окремою скороченою програмою, яка

була оперативно розроблена і успішно реалізована литовськими партнерами і командою

Проекту Twinning.

Першою була зустріч з Парламентськими Омбудсменами Литви Аугустінасом

Нормантасом і Раймондасом Шукісом, працівниками їх Офісу. Інституція існує 23 роки та

діяльність Омбудсменів щодо розгляду скарг не привʼязана до Закону про звернення

громадян, як це має місце в Україні. Це надає Офісу більшої маневреності та незалежності,

унеможливлює подання значної кількості позовів з боку громадян, іноземців та осіб без

громадянства проти омбудсманів. Враховуючи цей позитивний литовський досвід у пакеті

змін до законодавства України про статус Уповноваженого з прав людини литовськими

експертами було запропоновано «відвʼязати» інституцію Уповноваженого від Закону

України «Про звернення громадян».

Дуже важливо, що 95% рекомендацій Парламентських Омбудсменів Литви

виконується відповідними державними органами. У 2017 році Офіс направив до різних

державних органів близько 800 актів реагування для вирішення питань, повʼязаних з

порушенням прав людини. Лише у 10% цих справ заявники були незадоволені результатом і

повторно звернулися до Офісу. Це дуже високі показники і цей позитивний досвід варто

було б вивчити більш глибоко. З 2012 року Офіс здійснює контроль за виконанням своїх

рекомендацій згідно з відповідною методикою. Зазвичай органу порушнику не вказують

яким чином він має усунути порушення. Якщо орган-порушник не може одразу виконати

рекомендацію Омбудсменів, він повинен розробити відповідний чіткий план (це теж

вважається виконанням рекомендацій).

У цьому контексті дуже важливим є навчання працівників офісів омбудсменів щодо

підготовки якісних та ефективних актів реагування і рекомендацій державним органам-

порушникам, моніторингу виконання рекомендацій, реагування на факти їх ігнорування.

Відповідні курси для працівників Секретаріату Уповноваженого з прав людини читалися

литовськими та австрійськими експертами в рамках Проекту. Навчанню з цього питання

варто приділити особливу увагу.

Важливо також навчати персонал офісів омбудсмена виявленню системних проблем

(бажано на ранніх етапах) і як ефективно працювати над їх розвʼязанням, що унеможливить

подання масових скарг до омбудсмена, інших державних органів, судів, Європейського суду

з прав людини.

Стосовно участі у судових процесах, Офіс Омбудсменів Литви має право вступати у

справу в якості 3-ої сторони, але робить це лише у випадках, коли проблема є системною і

стосується багатьох заявників. У цьому випадку Омбудсмени не виконують роботу, яку

мають робити адвокати, але їх участь у процесі підсилює позицію потерпілих від порушення

прав людини осіб, а експертні висновки Офісу використовуються судом для аргументації

свого рішення. Офіс Омбудсманів Литви також практикує звернення до муніципальних

органів з проханням про звернення цих органів до суду в інтересах людей. Цей досвід також

вартий уваги.

Парламентські Омбудсмени мають право складати адмінпротоколи щодо порушень

прав людини, але на практиці лише один раз вдалися до цього заходу стосовно мера одного з

литовських міст. Намагаються впливати на порушників своїм авторитетом.

8

Зустріч з суддями Апеляційного суду Литовської Республіки. Члени української

делегації ознайомилися з порядком призначення суддів у Литві та її судовою системою,

гарантіями діяльності суддів.

У відповідь на інформацію української делегації про існування в Україні системної

проблеми порушення розумного строку провадження у кримінальних і цивільних справах

(що призводить до масових звернень до Уповноваженого з прав людини та до Європейського

суду з прав людини), литовські судді розповіли, що в Литві подібної проблеми не існує.

Однією з причин цього є законодавчо закріплена норма про заборону суддям направляти

справу на додаткове розслідування. Тобто, якщо слідчі погано провели досудове слідство,

суди у будь-якому випадку розглядають ці справи і доопрацьовують під час судового

слідства.

В Україні прийняття подібної норми лише обговорюється. Як бачимо з литовського

досвіду, ця законодавча гарантія значно сприяє прискоренню здійснення правосуддя, хоча й

покладає на суддів додаткову роботу. Тому тут паралельно необхідно покращувати якість

досудового слідства, стимулювати роботу фахівців на посадах слідчих. Секретаріат

Уповноваженого з прав людини може активно просувати в Україні необхідність прийняття

подібної правової норми.

Зустріч з представниками Офісу Омбудсмена з рівних можливостей.

У Литві з 2005 року сфера рівності прав координується Офісом Омбудсмена з рівних

можливостей (до 2005 року Служба Омбудсмена з рівноправʼя займалася лише питаннями

гендерної рівності). Штат даного Офісу наразі складає 17 осіб. Така кількість осіб є однією із

причин ефективної діяльності та швидкого реагування Омбудсмена з рівних можливостей.

Законодавство Литви регламентує захист від дискримінації за п’ятнадцятьма

захищеними ознаками, передбаченими Конвенцією про захист прав людини і

основоположних свобод та Директивами Європейського Союзу, які регулюють питання

недискримінації. Цей перелік є вичерпним, тому Офіс Омбудсмена з рівних можливостей

може розглядати питання щодо наявності ознак дискримінації виключно у межах їх

встановленого переліку. У той же час, у разі порушення принципу рівності за ознакою, не

закріпленою нормативно-правовими актами, заявник може звернутись до суду або комітету з

питань праці (у випадку порушення прав у сфері трудових відносин).

Основним методом роботи Офісу Омбудсмена з рівних можливостей є діалог та

консенсус. Тому головним інструментом у роботі Офісу є рекомендації щодо змін до

нормативних актів або практики їх застосування. При цьому, Омбудсмен з рівних

можливостей Литви наділений правом здійснювати і зобов’язуючі дії, а саме – складати

протоколи щодо накладення штрафів за ненадання інформації, а також вносити обовʼязкові

приписи щодо усунення порушень та накладати штрафи у разі виявлення дискримінаційної

реклами.

Практика діалогу та консенсусу в якості основного методу роботи використовується і

Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини при вирішенні питань у сфері

недискримінації. У той же час, наділення Уповноваженого додатковими повноваженнями

зобов’язуючого характеру щодо скасування дискримінаційної реклами могло б призвести до

більш оперативного та ефективного усунення таких порушень.

Значний блок роботи Офісу Омбудсмена з рівних можливостей Литви складає

опрацювання проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів. Так, міністерства

та інші центральні органи виконавчої влади за власної ініціативи надсилають проекти

нормативно-правових актів для отримання висновку щодо наявності або відсутності у них

дискримінаційних положень. Цей досвід є дуже важливим для запровадження і в Україні,

оскільки наразі така експертиза проектів актів проводиться юридичними підрозділами

нормотворчих органів. При цьому, відсутня єдина методика оцінки проектів нормативно-

правових актів на предмет порушень принципу рівності, тому часто проведена експертиза є

суто формальною.

9

Крім того, Офісом Омбудсмена з рівних можливостей Литви здійснюється тісна

співпраця із правоохоронними органами. Так, Омбудсмен з рівних можливостей може

передати інформацію щодо порушень у сфері рівності до органів прокуратури або поліції.

Також варто відзначити позитивну практику щодо звернення правоохоронних органів до

Омбудсмена з питань рівності щодо отримання висновку про дискримінацію у рамках

розслідування справи. Така практика може стати надзвичайно корисною у роботі

правоохоронних органів України. Адже наразі доводиться констатувати дуже низький

відсоток встановлення мотиву нетерпимості при розслідуванні злочинів. Однією з причин

такого низького показника є відсутність спеціальної експертної оцінки ситуації щодо

наявності або відсутності у розслідуваній події ознак дискримінації.

Крім того варто відзначити, що Офіс Омбудсмена з рівних можливостей Литви йде

шляхом зменшення формалізму у питанні звернення громадян до Омбудсмена. Так, Офіс

Омбудсмена приймає запити, окрім скарг, і через офіційний акаунт у соціальній мережі

Facebook. Також Офіс розглядає скарги, які не відповідають усім формальним вимогам

(наприклад, за відсутності підпису). Вважаємо цю практику досить доцільною, оскільки

наразі доводиться констатувати низький рівень правової освіченості у суспільстві України.

Проте, така ситуація не може бути перепоною для захисту прав людини, у тому числі – права

на рівність.

Зустріч з Головою Комітету Сейму з прав людини. Голова Комітету розповів про

позитивний досвід співпраці з Офісом Парламентських омбудсменів, які, крім іншого, беруть

участь у засіданнях Комітету, надаючи свої висновки щодо законопроектів та ініціатив.

Голова Комітету, серед головних проблем, з якими доводиться стикатися йому та його

колегам, навів тенденції щодо обмеження прав людини у контексті посилення боротьби з

тероризмом, забезпеченням національної безпеки країни. Цим тенденціям, за його словами,

дуже важно протистояти, адже вони підкріплюються політичною та популістською

складовими. Тут важливе обʼєднання зусиль з правозахисною спільнотою, перш за все

омбудсменами.

В Україні подібні тенденції, подекуди невиправдані та неконтрольовані, також мають

місце. При цьому це пов’язано як із загальносвітовими тенденціями, так і зі збройним

конфліктом на Сході України, окупацією Криму.

Зустріч з Головою та суддями Вищого адміністративного суду Литви. Система

адміністративних судів як в Україні так і в Литві є надзвичайно важливим елементом

національної системи захисту прав людини.

В Литві адмінсуди отримують щороку 35 тис. справ і кількість справ щороку зростає,

оскільки обмеження щодо звернення до адмінсудів є мінімальними.

Майже половина усіх справ (45-47%) – це позови про відшкодування моральної

шкоди у справах про неналежні умови тримання у місцях несвободи, порушення статті 3

Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Литовські адмінсуди по цим позовам мають добре напрацьовану практику: у разі

виявлення порушень вони призначають заявникам компенсації у розмірах, що встановлені

практикою Європейського суду. Таким чином заявники на національному рівні отримують

ефективний юридичний захист, що включає грошове відшкодування (11-13 Євро за день).

Така позитивна практика попереджає надходження скарг до Європейського суду з прав

людини. Подібну практику варто взяти до уваги адміністративним судам України. Оскільки

у багатьох випадках українські вʼязні, на жаль, не знаходять належного захисту свого

порушеного основоположного права на належні умови тримання в Україні та змушені

звертатися до європейської судової установи, витрачаючи значний час і кошти. При цьому

звіти Уповноваженого з прав людини, який виконує функції національного превентивного

механізму, можуть активно використовуватися адмінсудами під час розгляду таких справ.

Адміністративні суди Литви зазвичай не практикують рішення, якими зобовʼязують

державні органи вчинити конкретні дії (прийняти рішення, видати документ тощо). Проте

подібні рішення приймаються у випадках, коли особа неодноразово зверталася до

адміністративного суду за захистом своїх прав, але її проблема не була вирішена відповідним

10

державним органом (наприклад, він декілька разів розглядав справу, але відмовляв

заявникові, а адмін. суд потім констатував, що розгляд був неналежним). В Україні ця

проблема також є актуальною.

На думку суддів Вищого адміністративного суду Литви, в адміністративній юстиції їх

країни не вистачає інструменту медіації. Вони працюють над тим, щоб його запровадити.

Важливим інструментом також є право адмін. судів розглядати пілотні справи, але, на

жаль, у 2016 році це право звузили лише до випадків, коли актом порушено положення

Конституції країни (за висновком Конституційного Суду).

Зустріч з Головою і суддями Конституційного Суду Литви (була присутня

Уповноважена з прав людини Л. Денісова). У Литві Омбудсмен не має права подавати

конституційні подання, як це має місце в Україні. Наразі у Парламенті очікується

голосування щодо надання громадянам права подавати індивідуальні конституційні скарги (в

Україні таке право у громадян є).

Голова Суду розповів про активну участь Конституційного Суду Литви у т.зв.

«Батумському процесі», коли було засуджене рішення Конституційного Суду РФ стосовно

анексії Криму.

Л. Денісова зазначила, що вдячна Литві за її підтримку, у цьому вона задає тон іншим

країнам. Зокрема йдеться про нещодавнє прийняття Парламентом Литви резолюції по

О. Сенцову.

За словами Уповноваженого, ситуація з дотриманням прав українських політичних

вʼязнів в РФ є дуже складною (особливо Сенцов, Клих, Гриб, Балух, Куку). Місія

Омбудсмена є гуманітарною, не політичною. У цьому питанні потрібна допомога

європейських структур (підтримка, заяви…).

Голова Конституційного Суду зазначив, що йому з колегами потрібно подумати над

тим, яку заяву потрібно зробити по О. Сенцову.

Зустріч у Міністерстві юстиції Литви. Під час цієї зустрічі сторони обмінялися

досвідом щодо розробки та реалізації Стратегії та плану дій у галузі прав людини. В Україні

Стратегію затверджено Президентом у 2015 році та згодом – План дій з її виконання. Проте

моніторинг свідчить про дуже низький рівень виконання заходів, передбачених Планом дій.

У Литві Плану дій з прав людини наразі немає. Останній був у 2002-2006 рр. Зараз

відбуваються дискусії щодо прийняття нового Плану дій, оскільки про це було згадано у

рекомендаціях в рамках УПО (UPR).

Під час зустрічі з представниками Державної інспекції з захисту персональних

даних Литви представники Секретаріату Уповноваженого змогли детально ознайомитись з

правовою та інституційною основами захисту персональних даних у Литві.

Було обговорено питання організаційної структури Державної інспекції по захисту

персональних даних, завдань та повноважень органу, в тому числі порядок розгляду скарг та

проведення перевірок у сфері захисту персональних даних. Зокрема, Інспекція здійснює

нагляд за наявністю програм, які захищають персональні дані від кібератак.

Було розглянуто та обговорено результати діяльності в 2017-2018 роках, зокрема,

кількість розглянутих скарг, проведених за ініціативою Інспекції перевірок, узгоджених

проектів, проведених консультацій в розрізі порівняльного аналізу.

Також були обговорені питання інформування громадськості та напрями

просвітницької діяльності Інспекції. У цьому аспекті литовський досвід є дуже корисним для

України.

Учасники навчального візиту також мали змогу ознайомитись з основними

положеннями законодавства Литви у сфері захисту персональних даних та з інформацією

щодо виконання міжнародних зобов’язань у цій сфері.

Особливу увагу було приділено змінам у національному законодавстві Литви у зв’язку

з набранням чинності Регламентом (ЄС) 2016/679.

Крім того було обговорено питання вдосконалення законодавства України у сфері

захисту персональних даних з метою приведення його у відповідність до положень

11

європейського законодавства у сфері захисту персональних даних, а саме Регламенту (ЄС)

2016/679.

Щодо питань набору даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних: у

Литві визначено, що дані - це первинні дані (сировина), які зберігаються в базах даних

установ.

При цьому, Україна визначила, що публічна інформація у формі відкритих даних - це

публічна інформація у форматі, який дозволяє її автоматизоване оброблення електронними

засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Нашою країною визначено чіткий перелік наборів даних, що підлягають

оприлюдненню у формі відкритих даних. Вимоги до формату і структури таких наборів

даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до

такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої

у формі відкритих даних передбачено законом.

Однак, Литва чітко встановленого переліку набору даних, які підлягають

оприлюдненню у формі відкритих даних, не має. Так, пріоритет в оприлюдненні мають ті

набори даних, які на даний час є корисними та актуальними для суспільства. Наприклад,

найбільш актуальними наборами даних у Литві є: просторові, статистичні, освітні,

транспортні, погодні, ділових компаній, фінансові, соціальні, наукові та щодо стану

довкілля. При цьому, це перелік може бути доповнений новими наборами даних у разі

зростання потреб чи інтересу суспільства. Таким чином, вбачається, що Литва постійно

аналізує та враховує потреби своїх громадян, що є позитивним і може бути використано в

Україні.

Крім того, за результатами зустрічі також було встановлено, що кількість питань

стосовно набору даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, з кожним

роком зростає у громадськості. Вказану обставину слід характеризувати, як позитивну,

оскільки активність та інтерес суспільства до цього питання зростає.

Під час зустрічі з Деканом Юридичного факультету Вільнюського університету

Томасом Давулісом учасники української делегації ознайомилися з діяльністю та

ініціативами факультету у галузі прав людини; системою освіти у цій сфері.

Важливим прикладом забезпечення права університетів на автономію стало

нещодавнє рішення Конституційного Суду Литви про те, що обʼєднання 3-х університетів в

країні було здійснене з порушенням процедури і без належного врахування інтересів цих

навчальних закладів.

У рамках навчального візиту (5 та 6 липня у Навчальному центрі Національної

судової адміністрації) спеціалістами у сфері рівних прав і можливостей також було

проведено тренінги на тему «Вплив антидискримінаційного законодавства Європейського

Союзу на національну правову систему», де було розкрито зміст законодавства

Європейського Союзу у сфері запобігання та протидії дискримінації, особливості його

застосування, практику застосування Європейським Судом з прав людини та національними

інституціями.

Ще один тренінг на тему «Рівне ставлення у сфері доступу до товарів та послуг»

(Томас Давуліс) був присвячений особливостям законодавства Європейського Союзу, яке

регулює питання доступу до товарів і послуг та практиці порушення принципу рівності у

сфері доступу до товарів та послуг у Литві.

Під час тренінгу з питань системи захисту персональних даних у Литві учасники

дізналися про статус і мандат Державної інспекції із захисту персональних даних, а також

розібрали конкретні приклади з діяльності інспекції.

Тренінг «Попередження катувань на національному рівні та моніторинг омбудсменів

Литви» (Крістіна Бражевич) був присвячений практиці діяльності Національного

превентивного механізму Литви, функції якого здійснює Офіс Парламентських омбудсменів.

Серед заходів, які забезпечують ефективну діяльність НПМ Литви є такі: складання і

виконання річних планів дій; диференціація перевірок і відповідна методологія; ретельна

12

підготовка до перевірок; залучення експертів; забезпечення співвідношення, обʼєктивності і

достовірності інформації, що збирається; система управління даними; контроль виконання

рекомендацій; слідування принципам моніторингу; мобілізація додаткових ресурсів.

Важлива увага приділяється моніторингу виконання рекомендацій, наданих місцям

несвободи за результатами візитів НПМ. Це забезпечує високий рівень виконання цих

рекомендацій (80% у 2017 році).

2. Оцінка та результати

Навчальний візит було організовано на високому рівні.

Під час зустрічей і тренінгів отримано багато корисної інформації щодо передового

досвіду і найкращих практик у сфері діяльності національних інституцій з прав людини

Литовської Республіки, їх співпраці з державними органами і установами. Ця інформація

була поширена серед колег Секретаріату Уповноваженого з прав людини (зокрема,

Департаменту НПМ), які не брали участь у візиті, та може бути використана у діяльності

інституції.

3. Рекомендації/коментарі:

3.1. Співробітництво та обмін досвідом інститутів омбудсмена України та Литви

наразі є надзвичайно актуальними та важливими з огляду в тому числі і на те, що

наразі в Україні відбуваються процеси, спрямовані на посилення інституційної

спроможності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як незалежного

інституту серед інших державних органів. Такі процеси пов’язані передусім з

підготовкою законодавчих змін, у тому числі до Закону України «Про Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини», розроблених за активної участі литовських

експертів;

3.2. Важливим є те, що в рамках візиту працівники Секретаріату Уповноваженого

мали змогу ознайомитися з діяльністю не лише Офісу Омбудсменів Литовської

Республіки, але й інших державних органів: Сейму Республіки, Конституційного Суду,

адміністративних судів тощо. Під час такого ознайомлення була можливість дослідити

взаємодію таких державних інституцій з омбудсменами в напрямі забезпечення прав і

свобод людини і громадянина, а також поновлення порушених прав у разі їх

порушення. Позитивну практику такої співпраці варто запровадити в Україні.

3.3. Надзвичайно важливою є підтримка Секретаріату Уповноваженого експертами

проекту «Twinning» з питань гармонізації законодавства України про захист

персональних даних з метою приведення його у відповідність до європейських

стандартів. Така підтримка має прояв у підготовці та наданні відповідних

законодавчих пропозицій, експертному їх обговоренні із залученням фахівців у цій

галузі, а також наданням можливості ознайомлення з діяльністю інституції, що

відповідає за захист персональних даних у Литві, а саме – Державною інспекцією із

захисту персональних даних.

3.4. Під час тренінгів для працівників Секретаріату важливо, врахувавши

позитивний досвід Офісу Омбудсмена Литви, приділити особливу увагу питанням

підготовки якісних та ефективних актів реагування і рекомендацій, моніторингу їх

виконання, належного реагування на факти їх ігнорування.

3.5. Доцільно також більш глибоко вивчити і врахувати позитивний досвід Офісу

Омбудсмена з рівних можливостей Литви щодо опрацювання проектів законів та

13

підзаконних нормативно-правових актів для надання міністерствам та іншим

центральним органам виконавчої влади висновку щодо наявності або відсутності у них

дискримінаційних положень, а також надання відповідних висновків правоохоронним

органам у рамках кримінальних проваджень.

Враховуючи зазначене, вбачаємо за необхідне подальше співробітництво та

взаємодію офісів омбудсменів України та Литви з питань обміну досвідом, експертної

підтримки, проведення спільних комунікативних заходів тощо.