ерудит №30

Конотопська гімназія – учасник проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО, член асоціації “Відроджені гімназії України”

І Н Ф О Р М А Ц І Й Н О - Р Е К Л А М Н И Й Ч А С О П И С Д Л Я У Ч Н І В Г І М Н А З І Ї Т А Ї Х Н І Х Б А Т Ь К І В

ЛИСТОПАД, 2010 №30

15.11.2010

Зазвичай прийнято вважати, що канікули – це відпочинок. Але час змінює акценти. І це довели пе-дагоги та учні Конотопської гімназії, які протягом семи днів осінніх канікул взяли участь у двох представни-цьких заходах у м. Кременчузі та Полтаві, у трьох турнірах: двох математичних у м. Миколаєві та Києві та юних економістів у м. Нововолинську. Двадцять представників закладу відвідали Венецію.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР ЮНИХ ЕКОНОМІСТІВ

Учні Циганок Дмитро, учень 7(11) класу математи-чного відділення, капітан команди, Чельцова Надія, учениця 7(11) класу мате-матичного відділення, Чер-нишов Володимир, учень 6(10)-Б класу математичного

профілю, Гордієнко Ярослава, учениця 6 (10) класу сус-пільно-гуманітарного напряму, Петрова Тетяна, учени-ця 5(9)-А класу математичного відділення, об’єднавши своє зусилля та завдяки методично грамотній роботі педагогів Чорній Л.Й. - заступник директора з навчаль-но-виховної роботи та Хричікова О.Ю. - учитель геогра-фії вищої категорії, старший учитель, знову продемонс-трували глибокі знання, широку ерудицію, волю до пе-ремоги і зайняли почесне друге місце на Всеукраїнсько-му турнірі.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР МАТЕМАТИЧНИХ БОЇВ У М. КИЄВІ

Під керівництвом Василенко О.І. учителя математики вищої категорії, учителя-методиста, команда у складі Шуть Владислава, учня 7(11) класу математичного відділення, Ку-рила Володимира, учня 7(11) класу математич-ного відділення, Олефіренко Аліни, учениця 6(10)-А класу інформаційно-техно-логічного про-філю, Пластовець Наталії, учениці 5(9)-А класу математичного відділення, Деняк Євгенії, уче-ниці 5(9)-А класу математичного відділення, Олійника Ігоря, учня 5(9)-Б класу математично-го відділення, Ювка Максима, учня 4(8)-А класу математичного відділення та Лантух Андрія, учня 3(7)-А класу до-стойно представляла наше рідне місто і отримала ІІІ місця у всіх вікових категорі-ях (молодшій, серед-ній та старшій лігах).

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР

ЮНИХ МАТЕМАТИКІВ

У М. МИКОЛАЄВІ

Завдячуючи Кабачній С.М., учителю матема-тики вищої категорії, учителю-методисту, люди-ні відповідальній і творчій, команда у складі: Ка-мінської Анастасії, учениці 6(10)-А класу інфор-маційно-технологічного профілю, капітана ко-манди, Качури Вікторії, учениці 6(10)-А класу інформаційно-технологічного профілю, Заїки Владислава, учня 6(10)-А класу інформаційно-технологічного профілю, Удод Катерина , уче-ниці 6(10)-Б класу математичного профілю та Богдан Валерії, уче-ниці 6(10)-Б класу математичного про-філю єдина із 25 ко-манд отримала Дип-лом за вагомий твор-чий внесок.

ЗУСТРІЧ З ПОСЛОМ НІГЕРІЇ

Молодий спеціаліст Семе-нова Т.С., учитель основ правознавства, (до речі - колишня випускниці нашої гімназії) дуже активно включилася у вже знайо-мий їй ритм роботи закла-ду. 28 жовтня у м. Кремен-чуг спільно з посольством Федеративної Республіки

Нігерії в Україні проводили Асамблею юних дипломатів, присвячену 50 річниці незалежності Нігерії. Юні дипло-мати Конотопської гімназії у складі: Прилепко Карини, учениці 5(9) класу суспільно-гуманітарного відділення, Ткаченко Єгора, учня 5(9) класу суспільно-гуманітарного відділення, Буднік Альони, учениці 5(9) класу суспільно-гуманітарного відділення та Шевченко Олени, учениці 4(8) класу суспільно-гуманітарного відді-лення взяли участь у роботі Асамблеї. Під керівництвом педагога гімназисти підготували презентацію, доповіді. Учні отримали корисний досвід роботи дипломатів, ве-лике задоволення від спілкування з однолітками, ба-жання продовжувати роботу клубу юних дипломатів.

Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил Саоді

Актуальне інтерв’ю Кореспондент газети зустрілася з учителем фізики Рудецькою Олесею Вікторівною, яка нещодавно побувала в Польщі. Вона люб’язно погодилася відповісти на кілька запитань. Мені стало відомо, що нещодавно Ви були у від’їзді. Могли б Ви розповісти про мету Вашого відрядження? Це був візит до Польщі. Проживали в містах Елн та Бєлостоці. Відвідали багато сіл (у Польщі вони називаються повітами). По-бували у багатьох школах, подивилися, які спортивні стадіони та зали в Польщі.

Це був навчальний візит. Ми відвідали Польщу з метою в подальшому навчати учнів енергоощадності. Для того, щоб змінити власну психологію, тобто почати самим зберігати енергію вдома, у школі, корисно познайомитися з уже напрацьованим досві-дом роботи.

З ким Ви виїжджали до Польщі? З 10 шкіл України на цей форум прибули вчителі. З Конотопа був представник 11 школи та я. Ваші враження від подорожі? Незабутні… Дуже сподобалося. Усе було чудово. Сподобалися стосунки поляків один з одним. Взагалі, що може бути кращим, ніж теплий при-

йом, гарна обстановка, цілковитий спокій, толерантні та виховані люди. Вразило те, що на вулицях дуже чисто, немає жодної смітинки.

Якби трапилася нагода поїхати туди ще раз, чи було б у Вас таке бажання? Звичайно, бо ця подорож деяким чином змінила щось у моєму житті. Тим більше, поляки

мені рідні не тільки по духу, а ще, як виявляється, я маю польські корені, що зближує мене з цією нацією.

Скільки днів Ви пробули у Польщі на цьому зібранні? П’ять повних днів. Нещодавно у гімназії був проведений тиждень енергозбереження. Це була Ваша ініціатива? Перебуваючи у Польщі та навчаючись зберігати енергію, ми вирішили поділитися з учнями знаннями щодо енергозбереження.

Звичайно, це відомі усім речі, але беручи участь у таких заходах, людина починає переконуватися, що потрібно економити. Спочатку в школі, а потім і вдома. Тому проведення у нашій гімназії тижня енергозбереження було моєю ініціативою.

Чи чекають на нас ще такі тижні? Чи на цьому буде поставлено крапку? Особисто мені б хотілося продовжити почате. З самого дитинства потрібно виховувати почуття міри, учити правильно еконо-

мити енергію. Тому за підтримки адміністрації та самих учнів будуть проводитися й далі подібні заходи. Чи відвідували ви ще заходи, де б ішла мова про енергозбереження? А чи проводитимуться такі форуми в Україні? На осінніх канікулах відбувся семінар у Києві, куди були запрошені вчителі, що побували у м. Елк з приводу енергозбере-

ження. Цього разу вже поляки відвідали Україну. Дякую за цікаву і змістовну бесіду. Бажаю Вам успіхів у такій важливій на сьогоднішній день справі, як енергозбереження.

Інтерв’ю провела Бондар Ангеліна


№26

Стор. 2 ЛИСТОПАД, №30

Чому б ти не навчався, ти навчаєшся для себе Петроній


№26

Кожного разу, спостерігаючи на уроках за роботою Тетяни Ми-колаївни Шерудило, я думаю: у кого із літературних героїв вона взя-ла для себе риси характеру? Мабуть, у Фауста – рух уперед, пошуки сенсу буття та призначення в житті, в Онєгінської Тетяни – аристок-ратизм, щирість та висоту почуттів (до речі, саме за ініціативою Те-тяни Миколаївни було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» в гім-назії). Людина яка не зупиняється в досягненні своєї мети, людина, гід-на поваги та вдячності від батьків, учнів, випускників. Чому Тетяна Миколаївна прийшла в педагогіку? Скоріш за все, у неї було відчуття того, що це її покликання. Яка вона для мене як учитель? Педагог, що виховує у своїх учнів читацький інтерес, умін-ня відстоювати власну думку, любов до поезії й прози. Мені здаєть-ся, що Т.М.Шерудило – природжений учитель, бо опікується не тіль-ки дітьми, а ще й дорослими, плекаючи в них мудрість та шляхет-ність. Яка вона як директор Конотопської гімназії? Справжня господи-ня, ділова й рішуча, говорячи сучасною мовою менеджер. У повсякденному житті Тетяна Миколаївна – дисциплінована, організована, вимоглива в першу чергу до себе, а потім і до інших жінка. Якщо вона щось вирішила, то з упевненістю можна сказати, що так і буде. Вона завжди виконує свої обіцянки та дотримує сло-ва.

Що можна сказати про стиль роботи Т.М.Шерудило? Вона любить, щоб усе було бездоганно, по вищому розряду, тобто так ідеально, наскільки це може бути. Вразлива жінка з сильним «чоловічим» характером та аналітичним складом розуму. Її життє-вим кредо можна вважати такі слова: «Уперед, без зупинки, примно-жуючи та збагачуючи!»

Кар’єра завжди відігравала не останню роль у її житті. Тетяна Миколаївна тепер не тільки адміністратор та вчитель, а ще й депу-тат. Прихід у політику – ще один крок на шляху кар’єрного зростан-ня, спроба перевірити себе в новій якості обранця, здатного подати руку допомоги тим, хто її потребує. Депутат – це, у першу чергу, від-повідальність, а до неї Тетяні Миколаївні не звикати.

Як вона поєднує у собі стратега, тактика, учителя, виховате-ля, організатора, авантюриста, жінку з прекрасним почуттям гумо-ру? Чи звичайна перед нами людина? Усім відомий той факт, що ідеальних не існує, кожен може помилятися. Можливо, тому, по за-кінченні робочого дня, інколи ми бачимо сумні очі, опущені плечі…

Але це лише мить. І ось уже знову сповнений рішучості погляд. Нові плани, ідеї.

Тетяна Миколаївна не зупиняється на досягненому, іде тільки вперед. На кожному уроці вона задає своїм учням домашнє завдан-ня, але, цікаво, яке завдання чекає на неї завтра?

Закінчується розповідь про неспокій. На думку спадає заголовок нарисів Юрія Смолича «розповідь про неспокій», і ми чудово розумі-ємо, що неспокій триватиме…

Бура Катерина, 6-4 клас математичного відділення

ЕРУДИТ Стор. 3

Уже майже три місяці ми живемо в навчальному 2010-2011 році. А ще не були посвячені на своїх відділеннях гімназисти 4-х класів. І ось нарешті сталося. 17 листопада, середа. Три відділення готові прийняти у свої ряди і тих, хто одразу обрав для себе фах, і тих, хто довго вагався. Є навіть і такі, що встигли перейти з одного відділення на інше. Тому, власне, і відбувається посвята не з початком навчального року: потрібен час, щоб кожен для себе вирішив, що не помилився. Цього разу сама посвята відбулася за сценарієм телепрограми. Чи виграшною стала така форма? Вряд чи, хоча ведучі залишили по собі приємні враження. Під-німалися на сцену один за одним колективи: четвертий іноземний, четвертий гу-

манітарний, аж три математичних. Їх вітали випускники відділень. Чи виникла атмосфера схвильованості, святковості? Мені так не здалося. Чогось все одно не вистачало. Можливо, належної підготовки? З-поміж інших виділити можна хіба що 4-А математичний. Аристократично, музично-розважально, переконливо-гумористично, дружно, щиро, оригінально. Інші колективи пішли традиційним шляхом (не завжди виразний – і за формою, і за змістом – текст, пісні без голосу й співу). Несправедливо було б не відмітити й четвертий гуманітарний. Це відділення має свої традиції і тому від них не відступає.

Хочеться сподіватися, що посвята стала для тих, хто через неї пройшов цього року, незабутньою подією в житті, адже вибір зроблено, зроблено крок назустріч долі.


№26

Ученість - це солодкий плід гіркого кореня Сократ

Закінчується декада історії, як завжди, насичена цікавими зустрічами, конкурсами, заходами, які мали за мету дове-сти кожному гімназистові, що не знати історії своєї країни – не мати права бути її громадянином. Відкрила декаду зу-стріч з хором ветеранів будинку культури «Зоряний», яким керує Колесник О.С.. Фронтові пісні тривожної молодості сивочолих ветеранів будили в серцях гімназистів почуття патріотизму, вдячності визволителям, тим, хто у свої вже да-леко не юні роки виконує таку важливу місію – плекає душі підростаючого покоління.

А ось юні гімназисти говорили про свої права – виявляється, у них вони є, хоч першокласники ще тільки починають усвідомлювати себе громадянинами.

Насамкінець буде проведено турнір, який визначить найкращих знавців історії. На нього чекають, тому що на гума-нітарному відділенні він уже став традиційним, так само як традиційною стала участь юних істориків гімназії у всеукра-їнському турнірі, який для нашої команди вже 12 років був успішним. Що ж, традиції треба зберігати!

Уперше команда гімназистів, навіть дві, бере участь у обласному турнірі юних журналістів, який пройде в обласно-му центрі 25-28 листопада. Ми усвідомлюємо, наскільки це відповідально і не просто. Але чому б не спробувати, якщо є бажання проявити себе в такій цікавій, захоплюючій справі, як журналістика. Тож побажайте нам успіху!

Команди «Ерудит» та «Прес-Кон»


Питання про доцільність якісної освіти, та й просто про її необхідність, наразі асоціюється з шекспірівським «Бути чи не бути? – ось у чому питання». Реалії сучасного українського буття рясніють прикладами, коли людина без освіти, а досягає значних успіхів у житті. У той час як учорашні відмінники нерідко «губляться» у вирі подій, не наважуючись зробити рішучі кроки до успіху. Однак останні роки, і особливо період кризи, переконливо доводить: людина з якісною освітою має більше можливостей знайти високооплачувану роботу, реалізувати й розвинути власні здібності. Психологи стверджують, що вчитися треба хоча б заради формування специфічної «здатності до навчання». У сучас-ному світі уміти вчитися означає швидко знаходити потрібну інформацію, аналізувати події, виділяти головне, знаходити помилки й виправляти їх, вправно оволодівати новими навич-ками. Цього широкого спектру й вимагає від людини ХХІ сто-ліття з його шаленим темпом, зі стрімким удосконаленням технологій, із необхідністю мати знання з абсолютно різних галузей. Тобто чим швидше ти вчишся, тим швидше адаптує-шся до наявних умов, а значить – розумієш, що потрібно для того, щоб стати успішним. З іншого боку, ніхто не буде заперечувати важливості пре-стижного диплома про освіту. Існує світовий реєстр вузів, який відображає рейтинговість навчального закладу серед працедавців. Звісно, диплом сам по собі не є запорукою успі-ху. Як кажуть у народі, «до булави треба й голови». Зараз у розвинених регіонах цінується значно більше, ніж престижний документ, наявність якісних знань. Ґрунтовні знання – це сво-єрідний товар, який можна вигідно продати, аби забезпечити гідний рівень життя. На жаль, в Україні залишається ще безліч проблем на шляху до подолання традицій кумівства, подишності в сфері ділових стосунків. Проте робляться й конкретні кроки щодо підняття престижу знань. Це, зокрема, програми підтримки обдарованої молоді, стипендії, гранти тощо. Діє єдина систе-ма обліку виданих документів державного зразка. Так, зараз при прийомі на роботу документ про освіту перевіряється на справжність елементарно: вводяться в базу серія, номер, спеціальність та назва навчального закладу, рік закінчення й прізвище власника. Якщо диплом фальшивий, його просто немає в державному реєстрі. Отже, все-таки вчитись потрібно. Але не менш, ніж отри-мати знання з конкретних наук, важливо вчитись людяності, доброті, мистецтву будувати стосунки…

Петрова Тетяна, 5-А клас математичного відділення


№26

Навчитися можна лише тому, що любиш Сенека


У вихованні криється велика таємниця вдосконалення природи людей. І.Кант


День відкритих дверей очима наших журналістів

Конотопська гімназія завжди надавала своїм учням можливість для самореалізації. 13 листо-пада тут було проведено День відкритих дверей на парлелі 1х класів. Наймолодші учні показали відмінні знання з математики, основ здоров’я та іноземних мов. А запрошені на захід батьки мали змогу оцінити рівень підготовки до уроку своєї дитини. Першачки з усіх сил прагнули справити гарне враження на своїх батьків. А вчителі допо-магали їм у цьому. Хочеться відзначити, що кожний урок неповторний. Тут були і веселощі і жарти, і цікаві розваги. У 1-Г класі дітей запроси-ли до чудесної країни Математики. У 1-А класі учні знайомили зі своїми батьками й грали у сімейну вікторину німецькою мовою. А ще вони довели, як гарно володіють англійсь-кою, вирішуючи різні цікаві завдання. 1-Б клас закликав до здорового способу жит-тя, що є неодмінною складовою гарного самопо-чуття. Хочеться також відзначити цікаву ідею уроку ма-тематики у 1-В класі. Перед учнями було постав-лено нелегку задачу: використовуючи набуті знання з математики, відшукати формулу очи-щення повітря, яку вкрали злі гноми. Та гімна-зистів не злякало це завдання. Дружба і кмітливість допомогли дістатися лабораторії й розшифрувати формулу: «Бережіть природу». А потім, розгадавши кросворд, усі повернулися до-дому. Протягом подорожі дітям допомагали їхні батьки. І батьки, і діти були задоволені. Тож хо-четься подякувати вчителям за таке свято, а пе-ршачкам побажати покращувати свій рівень знань, адже вчителі готові їм у цьому допомага-ти. Відкрили двері батькам – і самі отримали за-доволення.

Сергієнко Єлизавета, 3-Г клас

Перший урок у 1-Г класі – математика. Учні ма-ндрують з учителем країною Математики. Тема: «Натуральні числа». Діти об’єднані у чотири групи. Вони вирішують один приклад за іншим, крокують від однієї станції до іншої. Одна з учениць 1-Г кла-су Ткаченко Юля розповіла: «Мені і моїм батькам день відкритих дверей сподобався. було дуже ці-каво. Урок математики пройшов добре «Натуральні числа» - не складна тема». Перший урок у 1-В класі також математика. Діти разом з батьками вирушили до лабораторії злих гномів, щоб знайти формулу чистої природи. На уроці вчитель учив дітей розуміти й берегти при-роду через математичні приклади й рівняння. 1-А клас поділився на підгрупи. Одна підгрупа залишилася на німецькій мові. Діти розповідали про своїх батьків, і кожна розповідь незвичайна. Сімейна вікторина – саме такою була тема. У іншої підгрупи урок англійської мови. Тема: «Зовнішність і характер». Учитель використовував мультимедійну дошку. Не тільки діти, а й батьки брали участь у вікторинах і конкурсах. 1-Б клас. Основи здоров’я. Цікаві завдання й фізкультхвилинки допомагали дітям підняти на-стрій і рівень знання з предмету.

Беспала Олександра, 3-Г клас В особливій атмосфері – теплоти, взаєморозу-міння – пройшла виховна година – «В домі гімна-зійнім затишно і тепло». Учні, вчителі, батьки – це одна родина, яка прагне якнайрезультативніше використати кожну хвилину життя в гімназії. Пер-шачки вже сьогодні мають знати: у гімназії навча-тися нелегко, але цікаво, дорослі і батьки, і вчите-лі – готові підтримати, подати, якщо треба, руку допомоги. Іди сміливіше, першокласнику, дорогою пошуку, відкриття, дорогою досягнень і успіху. Але найцікавіше або, як говорять наші учні, най-прикольніше було в спортзалі. «Веселі старти» вийшли не просто веселими – вони були шалено веселими. Здавалося, стіни не витримають такої енергетики. Ніхто не програв. Виграло бажання перемогти. Хай воно залишається на всі роки на-вчання в гімназії. Тільки вперед, тільки до успіху, до такої омріяної перемоги!

Горлач Поліна, 5 клас іноземного відділення.

Хто ні про що не питає, той нічому не навчиться. Т.Фуллер


“Ерудит” Засновник і видавець –

управління освіти, Конотопська гімназія

Адреса редакції: м. Конотоп, вул. Бр Радченків, 21

Головний редактор – Юрченко Т.О. Комп’ютерна верстка – Мещишеної Г.М.

Відповідальні за випуск – Клуб юних журналістів

Газету зареєстровано 5 грудня 1995 року

Реєстраційне свідоцтво СМ №105

* * * Засвітить сонце все моє подвір’я, І змовкне враз мелодія дощу. І я згадаю мамине повір’я. У відповідь я тихо промовчу. Промінчик сонця все хотів до мами, Манив легенько біле зайченя… А вітер пройде дикими світами На білих крилах золотого дня. О весно, весно! Ти – краса і сила, Ти ліс, мов стрічку, до ріки вела. Ти ніжним вітром до небес злетіла, На нашу землю тихо так лягла.

В жилах тече кров, не моя, Під ногами земля, не земля. У руках небеса, не краса. Я до тебе прийшла, не жива. Я в небі лечу, не впаду.

* * * Моя любов мені розповідала, Що темінь серця видно по очах. Моя любов на тебе натякала, І ти ввімкнув її—натиснув на ричаг. Я, мабуть, закохалася у тебе, В далеку, незбагненну далечінь. І я невпинно розмовляла з небом, Любов же говорила: ―Відпочинь‖. Закоханій перепочити важко, Бо серце б'ється, наче водоспад… Та вицвіли давно мої ромашки, Й на серці - жовто-сірий листопад.

* * * Догорає свічка, догорає доля. Змучена сторінка із життя Мріє, хоче вирватись на волю, Забутися й піти у небуття. Збираймося у путь, ходімо Із вірою у чудеса, Де в стозі торішнє сіно, Де в травах блищить роса, Де мрії сирі ще й вологі, Де встала веселка з води. Ми йдемо в далекі дороги. Хай мир буде з нами завжди.

Бондар Ангеліна, 5 клас відділення іноземних мов

НОТАТОЧНИЙ ЗОШИТ Нотаточний зошит я закінчила - Пора почати нову сторінку. Я не ―зубрила‖ і розумію сенс життя. Чому дощ так нестерпно капає? Я вже розмокла й почорніла… А ти? Все ж не здаєшся? Чому так довго тягнеться час? Папір пожовк і розлетівся. Але... Стою й дивлюся, мов уперше. ―Спогади…‖ - перше слово написано, А нотатки почеркані олівцем. А він? Усміхається, мов я сорока. День новий починається лише завтра. Чому листя опало додолу ще вчора? Не почекало? А жаль. Як було б гарно.

КІНЕЦЬ ЦИТАТИ Гладенька панорама страху. Ми ідемо на смерть і біль. Як почати все спочатку, Не сипати на рану сіль? Рекордна кількість сліз, як стразів. Тебе люблю чи не люблю? За твої очі чи прикраси? Останнє ―де жа вю‖. Актор на сцені корчиться від сліз, Бо іноді не вистачає слів. Як можна передати той трагізм, Який у мене в серці наболів? Сторінка плавиться від крові, Життя - нестримний водоспад. Не вистачало радощів, любові, Та куштувала я життя на смак.

ДОЩ Облізлий, голий, недолугий дощ Одного разу постукав нам у двері. Ми відчинили і впустили його. Незнаний, лютий і обдертий, Він йшов по коридору до освітлення. Ми йшли за ним. Веселий, добрий, теплий, Він порушив зимову рівновагу. Ми вірили йому. Гримливий, надокучливий, Помахав усім рукою з неба. Ми відгукнулись, посміхнулись. Гримів, пищав, сюрчав свисток. Поліціян не кинувся тікати. Ми здивувались і завмерли. Говорив, гримів і трепехався. Розліталися іскорки-слова. Ми все почули, Ми все побачили…

І виставили дощ із дому.

Я по морю іду, не тону. Я по миті живу, не сміюсь. Я на волю дивлюсь, не здаюсь. Що забула я там, не знайду. І закінчу я вірш – не змінюсь.

* * *

Горлач Поліна, 5 клас відділення іноземних мов

ерудит №30

Documents