1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Обґрунтування вибору теми дослідження. Глобалізаційні процеси в

різних галузях життя, а також активні інтеграційні трансформації в

постіндустріальному суспільстві сприяють інтенсивному зростанню

міжнародної мобільності фахівців. Наразі у сфері водного транспорту (як у

вітчизняному, так і у світовому сегментах) гостро відчутний брак

компетентних, відповідальних, комунікабельних фахівців, зокрема судноводіїв,

які майстерно володіють своєю професією. Від рівня і якості їхньої підготовки

безпосередньо залежить безпека судноплавства, адже технічне вдосконалення

морських і річкових суден, модернізація їх обладнання й застосування різних

правил безпеки судноплавства суттєво не зменшують кількість корабельних

аварій. Згідно зі статистичними даними Міжнародної морської організації

(англ. International Maritime Organization, IMO) за останні п’ять років понад

тисяча великих суден зазнали катастроф на воді, причинами яких у майже 60 %

випадків є «людський чинник».

Якість підготовки майбутніх судноводіїв залежить від того, наскільки

освітній процес орієнтовано на їхню майбутню професійну діяльність, що

передбачає виконання ними різноманітних завдань з оброблення, передання,

трансформації інформаційних потоків і процесів на внутрішніх та зовнішніх

водних судноплавних шляхах. У зв’язку з цим, особливої актуальності

набувають такі важливі аспекти підготовки майбутніх судноводіїв, що пов’язані

з професійною комунікативною взаємодією.

Відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку і

дипломування моряків та несення вахти (далі – Міжнародна конвенція ПДМНВ

78/95), до сфери професійної комунікативної взаємодії фахівців з навігації й

управління суднами належить: використання англійської мови під час

передання та прийому інформації (мова міжнародного морського спілкування –

англійська); планування й здійснення переходу судна; з’ясування місця його

розташування; використання радіолокатора для безпеки мореплавства; дії в

надзвичайних ситуаціях; дії в разі отримання сигналу лиха; використання

стандартних фраз Міжнародної морської організації для спілкування на морі;

маневрування судна; нагляд за завантаженням, розміщенням, кріпленням,

збереженням вантажу під час плавання; використання рятувальних засобів і

пристроїв; застосування засобів першої медичної допомоги на суднах; безпека

персоналу й судна тощо.

У процесі професійної комунікативної взаємодії фахівці з навігації та

управління судном (капітан, його помічники та штурман) постають перед

різноманітними непередбачуваними ситуаціями, що вимагають щоразу нового

способу виконання завдань із взаємодії та взаєморозуміння. Часто розв’язати

такі ситуації за усталеним алгоритмом неможливо або надто складно, хоча

знання традиційних підходів до реалізації професійних завдань сприяє їх

подоланню. З огляду на це,професійна комунікативна взаємодія є надзвичайно

важливою для безпеки морського транспорту, а підготовка майбутніх

судноводіїв у вищих морських навчальних закладах (далі – ВМНЗ) до

2

професійної комунікативної взаємодії є актуальною проблемою професійної

педагогіки та педагогіки вищої освіти.

На значущості міждисциплінарного взаємозв’язку професійних і

гуманітарних дисциплін у підготовці фахівців з навігації й управління

морськими суднами до професійної комунікативної взаємодії наголошено в

основних нормативно-правових документах морської галузі: у Міжнародній

конвенції ПДМНВ 78/95, Кодексі про підготовку моряків, Міжнародній

Конвенції з охорони людського життя на морі, Міжнародному кодексі з

рятувальних засобів, Конвенції й рекомендаціях Міжнародної організації праці

в морському судноплавстві, Положенні про порядок підготовки й надання

інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення тощо.

Важливість професійної підготовки майбутніх судноводіїв, зокрема до

професійної комунікації, акцентована й у вітчизняних нормативно-правових

документах: Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Указі

Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на

період до 2021 року», Концепції розвитку професійної освіти і навчання в

Україні (2010–2020 рр.).

Проблеми комунікації та професійної комунікації поставали предметом

наукових розвідок у різних аспектах: сутність професійної комунікації, зокрема

комунікативної лінгвістики вивчав Ф. Бацевич; типологію дискурсу в

професійній комунікації описували О. Акімова, Ю. Косенко, О. Семенюк,

О. Яшенкова; крос-культурна комунікація була предметом дослідження

Б. Хурна (B. J. Hurn); організаційну та професійну комунікативну взаємодію

досліджували Г. Асташова, С. Амеліна, Н. Волкова, С. Данилюк, К. Дмитренко,

О. Ковтун, С. Котляренко, Л. Морська, Ю. Ненько, Л. Прокопчук, І. Файнман та

ін.

У дослідженні проблеми навчання майбутніх судноводіїв англійської

мови, учені зосереджували особливу увагу на професійній спрямованості

навчання у процесі мовної підготовки морських фахівців (С. Барсук,

Ю. Бузовська, Є. Бондаренко, І. Драгомирецький, Н. Дорошкевич, Р. Зайцева,

В. Зикова, І. Красновська, В. Кудрявцева, Л. Ліпшиць, Л. Новік, В. Смелікова,

О. Соловйова, Л. Ступіна, І. Яремчук та ін.). Зокрема, Є. Бондаренко

студіювала проблеми формування професійно-мовленнєвої компетентності

майбутніх спеціалістів судноводіння у процесі фахової підготовки;

О. Тимофєєва представила результати формування соціально-комунікативної

компетентності майбутніх судноводіїв у процесі вивчення гуманітарних

дисциплін; Л. Ступіна обґрунтувала природу формування іншомовної

професійно-комунікативної компетентності морських фахівців у навчальному

комплексі «морський ліцей – морський ВНЗ»; В. Смелікова дослідила

особливості підготовки майбутніх судноводіїв до професійно орієнтованого

спілкування засобами кейс-технологій; В. Костюк окреслив принципи

організації навчання професійно орієнтованого іншомовного спілкування

майбутніх морських фахівців; Н. Бобришева аргументувала концептуальні

засади формування готовності майбутніх офіцерів морської галузі до

професійної діяльності в полікультурному середовищі.

3

Водночас, практика викладання іноземної мови курсантам (студентам)

морських спеціальностей доводить, що фактичний рівень володіння мовою

випускниками часто не збігається з програмними вимогами й стандартами, які

регламентовані Міжнародною конвенцією ПДМНВ 78/95. Багато випускників

відчуває труднощі під час усної співбесіди іноземною мовою в процесі

виконання тесту «Marlins», розробленого морськими фахівцями для

діагностики рівня володіння англійською мовою. Крім того, у практиці

підготовки до професійної комунікативної взаємодії не завжди й недостатньо

акцентується увага щодо можливості отримання знань курсантами (студентами)

у єдності з розвитком особистісних (переконливість, мотивація, моральність

тощо) та психофізіологічних властивостей (увага, швидкість реакції, стійкість

до монотонії тощо). У цьому контексті актуалізується необхідність

конкретизації змісту та структури підготовки до професійної комунікації,

пошуку інструментів діагностики й ефективних шляхів формування готовності

до професійної комунікативної взаємодії.

Попри вагомі успіхи вчених у педагогічній галузі, варто констатувати, що

комплексного розроблення, обґрунтування та вдосконалення процесу

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

донині немає: не окреслено педагогічних умов, не розроблено педагогічної

системи підготовки до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв і технології її впровадження. Потребують уточнення критерії й

показники оцінювання готовності курсантів (студентів) до професійної

комунікативної взаємодії, а також необхідне обґрунтування науково-

методичного забезпечення підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії в умовах розвитку науково-технічного прогресу у

світі та вищої освіти України зокрема.

Унаслідок проведеного аналізу зафіксовано низку суперечностей,

пов’язаних із процесом підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії, зокрема між:

посиленням міжнародних вимог і положень національних стандартів

якості до рівня підготовки майбутніх судноводіїв у контексті професійної

комунікативної взаємодії англійською мовою та традиційною спрямованістю

освітнього процесу у вищих морських навчальних закладах, що не встигають

зважати на динаміку змін щодо обсягу й складності виконуваних завдань із

професійної комунікації;

абстрактним уявленням суб’єктів педагогічного процесу про структурно-

змістові характеристики професійної комунікативної взаємодії судноводіїв і

стресогенною специфікою конкретних професійних ситуацій професіоналів у

морі, що потребують посиленої уваги, концентрації та швидкості реакції;

необхідністю високого рівня готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії англійською мовою в особливих умовах

та недостатнім опрацюванням комплексу сучасних технологій і методик,

спрямованих на формування фахових знань, умінь, навичок з англійської мови,

зокрема в нестандартних й екстремальних умовах професійної діяльності;

4

об’єктивною потребою в підготовці майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії та відсутністю теоретично й

методологічно обґрунтованої педагогічної системи підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікації на засадах контекстності та

системності.

Необхідність подолання зазначених суперечностей, а також недостатня

теоретична розробленість і практичне значення вирішення проблеми підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії під час

навчання у ВМНЗ зумовила вибір теми дослідження: «Теоретичні і методичні

засади підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних

закладах до професійної комунікативної взаємодії».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження проведено відповідно до плану наукової і науково-технічної

діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького в межах науково-дослідної роботи «Теоретичні

засади підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності у морських

закладах вищої освіти» (шифр 219–0024 І). Роль здобувача полягає в

обґрунтуванні методологічних і концептуальних основ неперервної

професійної підготовки майбутніх судноводіїв у ВМНЗ, обґрунтуванні

педагогічних умов і технології підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії, а також характеристиці сутності,

структури і змісту готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії.

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії

Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

(протокол № 10 від 24.02.2016 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з

координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в

Україні (протокол № 4 від 26.04.2016 р.).

Мета дослідження – обґрунтувати концепцію, розробити й

експериментально перевірити ефективність педагогічної системи підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З’ясувати стан розробленості проблеми у педагогічній теорії та

практиці, визначити та уточнити сутність базових понять дослідження.

2. Узагальнити зарубіжний досвід підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії.

3. Визначити особливості професійної комунікативної взаємодії фахівців

з навігації й управління суднами.

4. Уточнити та схарактеризувати структуру й зміст готовності майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

5. Визначити критерії, їхні показники й описати рівні готовності

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

6. З урахуванням результатів аналізу педагогічної теорії та освітньої

практики обґрунтувати концепцію та педагогічні умови підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

5

7. Обґрунтувати педагогічну систему підготовки майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії та розробити технологію її

впровадження в освітній процес вищих морських навчальних закладів.

8. Експериментально перевірити результативність педагогічної системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії у

вищих морських навчальних закладах.

9. Розробити практичні рекомендації науково-педагогічним працівникам

вищих морських навчальних закладів щодо підготовки майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії та навчально-методичне забезпечення

цього процесу.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх судноводіїв у

вищих морських навчальних закладах.

Предмет дослідження – педагогічна система підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії у вищих морських

навчальних закладах.

Концепція підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії у ВМНЗ подана методологічним, теоретичним і

практичним концептами.

Методологічний концепт слугує фундаментом для побудови авторської

концепції підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії у ВМНЗ. Стрижнем методологічного концепту є цілісна сукупність

методологічних підходів (системного, компетентнісного, особистісно

орієнтованого, диференційованого, культурологічного, комунікативного,

діяльнісного, професійно орієнтованого, контекстного, аксіологічного) і

принципів підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії: загально дидактичних (активності, наочності, свідомості, доступності

й посильності, індивідуалізації навчання) та методичних (професійної

спрямованості, комунікативності, взаємодії основних видів мовленнєвої

діяльності, інтерактивності, проблемності, автентичності навчальних

матеріалів, міжпредметних зв’язків).

Теоретичний концепт передбачає обґрунтування й уточнення основних

понять дослідження – «взаємодія», «професійна взаємодія», «комунікація»,

«комунікативні вміння», «професійна комунікативна взаємодія майбутніх

судноводіїв», «підготовка до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв», «готовність до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв» що дає змогу окреслити проблемне поле й обґрунтувати сутність

проблеми дослідження, схарактеризувати структуру і зміст підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, визначити

критерії, показники й рівні її готовності, теоретично виокремити та

обґрунтувати педагогічні умови, упровадження яких в освітній процес ВМНЗ

сприятиме результативному формуванню готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії.

Практичний концепт об’єднує основні положення методологічного й

теоретичного концептів і розкриває їх практичну реалізацію в методичному

вимірі, що передбачає поетапне впровадження педагогічних умов, оновленого

6

змісту мовних дисциплін, інноваційних форм і методів навчання, діагностики

досліджуваної властивості, моніторингу ефективності освітнього процесу на

різних етапах підготовки до професійної комунікативної взаємодії –

організаційного, практикo-діяльнісного, креативного.

Зазначені концепти перебувають у взаємозв’язку та створюють підґрунтя

для формулювання гіпотези дослідження, яка полягає в тому, що процес

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії у

ВМНЗ буде результативним, якщо його провадити на основі авторської

концепції й педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії, основою якої є педагогічні умови, що

впроваджуються на різних етапах навчання майбутніх судноводіїв

(організаційному, практикo-діяльнісному, креативному) та активізують

функціонування всіх компонентів готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії (мотиваційного, когнітивного,

діяльнісного).

Для досягнення поставленої мети на різних етапах наукового пошуку

використано такі методи дослідження:

теоретичні: теоретичний аналіз нормативно-правових документів і

наукових джерел із проблеми дослідження – для узагальнення національних і

міжнародних вимог щодо професійної підготовки морських фахівців та

з’ясування концептуальних засад підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії; аналіз, синтез, порівняння – для

з’ясування стану розробленості проблеми у педагогічній теорії та практиці;

узагальнення й систематизація – для визначення сутності основних понять

дослідження; логіко-системний аналіз – для виокремлення й наукового

обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії, розроблення технології їх

упровадження; моделювання – для побудови моделі педагогічної системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії;

емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, анкетування,

тестування, інтерв’ювання – для з’ясування стану готовності майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії на різних етапах

дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний

етапи) – для перевірки концепції й ефективності педагогічної системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії;

математичні: критерій Пірсона – для перевірки якісної однорідності

досліджуваних груп, Z-критерій – для перевірки рівності середніх вибіркових

двох розподілів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше:

обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії у ВМНЗ, що подана методологічним,

теоретичним і практичним концептами;

розроблено педагогічну систему підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії, що складається з п’яти взаємопов’язаних

7

блоків – цільового, концептуально-стратегічного, змістового, організаційно-

методичного, діагнoстикo-результативного;

обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії у ВМНЗ;

розроблено технологію впровадження педагогічної системи підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії у ВМНЗ

(поетапна реалізація педагогічних умов, змісту, форм і методів навчання, що

забезпечують підготовку майбутніх фахівців з навігації та управління суднами

до професійної комунікативної взаємодії з високим рівнем сформованості

комунікативних знань, умінь і навичок, а також передбачають вплив на всі

компоненти готовності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) упродовж

трьох етапів (організаційного, практикo-діяльнісного, креативного) з

урахуванням специфіки професійної комунікативної взаємодії майбутньої

діяльності, особливостей мовної підготовки у ВМНЗ та індивідуальних

властивостей курсантів (студентів) на різних курсах навчання);

удосконалено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний,

комунікативно-діяльнісний) шляхом використання показників, що

уможливлюють діагностику готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії під час навчання у ВМНЗ;

уточнено сутність понять «професійна комунікативна взаємодія

майбутніх судноводіїв» (організований процес обміну інформацією фахівців з

навігації й управління суднами, спрямований на розв’язання різнопланових

завдань і практичних ситуацій у сфері судноплавства та навігації на основі

професійно-важливих комунікативних властивостей, знань, умінь і навичок у

сфері комунікації, навігації, експлуатації засобів транспорту та управління

ресурсами), «готовність майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії» (динамічна та стійка характеристика фахівця з навігації й управління

суднами, що відображає його стан і здатність до застосування професійних

комунікативних знань, умінь й навичок, досвіду й особистісних властивостей

фахівців, необхідних для ефективного розв’язання різнопланових завдань і

практичних ситуацій у стандартних та нестандартних умовах професійної

комунікативної діяльності) та його структуру (сукупність мотиваційного,

когнітивного, діяльнісного компонентів);

подальшого розвитку набули наукові уявлення про теорію й методику

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

шляхом узагальнення зарубіжного досвіду вирішення цієї проблеми та

визначення особливостей професійної комунікативної взаємодії фахівців з

навігації й управління суднами; наукові уявлення про сутність понять

«комунікативні вміння судноводія» (здатність точно, ефективно й правильно

здійснювати комунікативну діяльність (або окремі дії) під час навігації й

управління суднами, заснована на набутих знаннях і навичках у сфері

професійної комунікації), «комунікативні бар’єри» (перешкоди, що обмежують

передання повідомлень, погіршуючи їх розуміння й інтерпретацію).

8

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

підготовлено та впроваджено навчально-методичні матеріали для

викладання навчальних дисциплін «Організація колективної діяльності та

лідерство», «Психологія», «Міжнародне морське право», «Англійська мова»,

«Англійська мова (за професійним спрямуванням)», «Морська практика»,

«Маневрування і управління судном», «Дії під час аварій, пошук і рятування на

морі», «Безпека та охорона на морі», «Глобальний морський зв’язок для

пошуку та рятування (GMDSS)» з урахуванням особливостей професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв;

розроблено навчально-методичний практикум «MOORING» (з

дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням» для курсантів

(студентів) третього курсу спеціалізації «Судноводіння»), який забезпечує

отримання необхідних навичок у спілкуванні професійною англійською мовою

під час роботи на борту судна в змішаних екіпажах;

розроблено та впроваджено навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Англійська мова за професійним спрямуванням» для вивчення розділів «Diesel

Power Plant», «Nuclear Power Plant», «Cooling System», «Steam Turbine Power

Plant», «Machinery. Types of marine power plants», «Diesel electrical power plant»;

«Air Conditioning System», «Internal Combustion Engine», «Auxiliaries: Pumps,

Condensers», «Gas Turbine» з викладенням міжнародних вимог до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв та специфіки термінології у

судноплавній галузі;

створено банк аудіо- й відеоматеріалів, тестових завдань, розроблених на

основі платформи «MOODLE»;

розроблено практичні рекомендації для науково-педагогічних працівників

ВМНЗ щодо підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії; упроваджено матеріали методичного семінару для розвитку

педагогічної компетентності викладачів технічних дисциплін «Інноваційні

методи викладання технічних дисциплін»;

удосконалено онлайн-курс для викладачів технічних дисциплін – «English

as a Medium of Instruction (EMI)» («Англійська мова як засіб викладання»);

підготовлено програми для рівнів оволодіння загальною англійською мовою

(В1 – В2).

Результати дослідження впроваджено в освітній процес Національного

університету «Одеська морська академія» (акт реалізації № 8/592/04-27 від

11.01.2019 р.), Дунайського факультету морського та річкового транспорту

Державного університету інфраструктури та технологій (акт реалізації № 228

від 25.11.2019 р.), Національної академії Державної прикордонної служби

України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 04.12.2019 р.), Вищої

воєнно-морської академії імені Н. Й. Вапцарова, Болгарія (акт реалізації від

19.12.2019 р.), Азовського морського інституту Національного університету

«Одеська морська академія» (акт реалізації від 30.12.2019 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі подані в дисертації наукові результати

отримано автором самостійно. У роботах, які написані у співавторстві,

особисто здобувачу належать: у монографії [2] – обґрунтування

9

компетентнісного підходу у навчанні морських фахівців; у статті [3] –

теоретичне обґрунтування моделі виявлення та розвитку здібностей студентів;

у статті [21] – розробка практичних методів «Warmup» на заняттях з англійської

мови; у статті [22] – визначення ролі методологічних підходів у системі

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії; у

статті [23] – характеристика критеріїв та показників готовності майбутніх

судноводіїв до професійної діяльності; у тезах [31] – висвітлення ролі

іншомовної компетентності як складника професійної готовності морських

фахівців; у тезах [32] – обґрунтування психолого-педагогічних особливостей

процесу формування іншомовної компетентності майбутнього судноводія; у

тезах [33] – характеристика сучасних педагогічних технологій як інструменту

навчання англійської мови; у тезах [34] – виокремлення особливостей

інтерактивних методів навчання в практиці підготовки фахівців флоту; у

навчально-методичному практикумі [41] – викладення матеріалу 1–3 розділів; у

навчально-методичній розробці [42] – матеріали 5–6 розділів; у навчально-

методичній розробці [43] – матеріали 3 розділу; у навчально-методичній

розробці [44] – матеріали 4 розділу; у навчально-методичній розробці [45] –

матеріали 2–3 розділів; у навчально-методичній розробці [46] – матеріали

3 розділу.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, концептуальні

положення й узагальнені висновки викладено в доповідях на науково-

практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: «Університетська педагогічна освіта: історія, теорія і

перспективи розвитку в умовах глобалізації» (м. Одеса, 2015 р.), «Проблеми

соціальних відносин та етико-релігійної толерантності у поліетнічних екіпажах

суден» (м. Ізмаїл, 2017 р.), «Scientific achievements of the present» (м. Нью-Йорк,

2018 р.), «Сучасні підходи до високоефективного використання засобів

транспорту» (м. Ізмаїл, 2018–2020 рр.), «Harmonisation of the Ukrainian and

European Higher Education Systems: Changes and Challenges» (м. Клайпеда,

2019 р.), «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи»

(м. Хмельницький, 2019 р.), «Освітньо-наукове забезпечення діяльності

складових сектору безпеки і оборони України» (м. Хмельницький, 2018–

2019 рр.);

всеукраїнських: «Формула компетентності викладача» (м. Київ, 2014 р.),

«Новітні напрямки переоснащення, експлуатації та ремонту суднових систем»

(м. Ізмаїл, 2015 р.), «Сучасні підходи до високоефективного використання

засобів транспорту» (м. Ізмаїл, 2016 р.);

регіональних: «Актуальні проблеми студентської молоді» (м. Одеса,

2012 р.).

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації

опубліковано у 46 наукових працях, із них 2 монографії (1 – у співавторстві),

17 наукових статей – у фахових виданнях України в галузі педагогіки, 4 статті

(3 – у співавторстві) – у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних

баз, 4 статей (2 – у співавторстві) – у періодичних виданнях іноземних держав,

10

16 публікації (6 – у співавторстві) – у матеріалах наукових конференцій,

8 праць ‒ додатково відображають результати дисертації.

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних

наук «Дидактичне забезпечення процесу навчання майбутніх перекладачів на

засадах компетентнісного підходу» за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання

захищено у грудні 2011 р. у Криворізькому державному педагогічному

університеті, її матеріалів у тексті докторської дисертації не використано.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти

розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує

421 найменування, та 12 додатку на 107 сторінках. Повний обсяг дисертації

становить 553 сторінки. Обсяг основного тексту складає 376 сторінок і містить

22 рисунків на 7 сторінках та 51 таблицю на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії» – висвітлено сутність,

зміст і характеристику ключових понять дослідження,розкрито особливості

професійної комунікативної взаємодії судноводіїв, проаналізовано зарубіжний

досвід підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії.

Урахування положень міжнародних та вітчизняних нормативно-правових

документів, що регламентують підготовку фахівців з навігації й управління

суднами, а також результати аналізу науково-педагогічних праць С. Барсук,

І. Драгомирецького, Н. Дорошкевич, В. Зикової, І. Красновської,

В. Кудрявцевої, О. Нужної, В. Смелікової, О. Соловйової, Л. Ступіної,

В. Теніщевої, О. Цибульської та ін. дали змогу зробити висновок, що проблема

впливу інформаційного середовища на професійну діяльність судноводіїв є

надзвичайно актуальною у системі вищої морської освіти. З’ясовано, що на

сучасному етапі освіти фахівців з навігації й управління суднами однією з

найактуальніших проблем є їхня підготовка до професійної комунікативної

взаємодії в процесі виконання фахової діяльності. Від того, наскільки

ефективно вміє спілкуватися судноводій із членами екіпажу, береговими та

рятувальними службами, командами інших суден, адміністрацією

судноплавних компаній, пасажирами тощо, наскільки він володіє технікою

професійної взаємодії, певною мірою залежить безпека судноплавства, а також

життя пасажирів. У процесі професійної взаємодії судноводіям доводиться

вирішувати різнопланові нестандартні та непередбачувані ситуації, у яких

потрібно по-новому виконувати професійні завдання та налагоджувати

взаєморозуміння.

Зважаючи на те, що переважна більшість морських суден мають

багатомовні інтернаціональні екіпажі, вони часто з різних причин не здатні

продемонструвати необхідні професійні навички, у тому числі комунікативної

взаємодії. Недосконалість рівня їх підготовленості спричиняє суттєвий ризик

заподіяння шкоди пасажирам, судноплавній компанії, майну та навколишньому

середовищу. Саме тому належний рівень готовності всіх членів суднової

11

команди, і зокрема керівної ланки (капітана судна, його помічників та

штурмана) до професійної комунікативної взаємодії має важливе значення для

безпечного та ефективного функціонування морського транспорту. Отже цей

важливий аспект професійної підготовки фахівців з навігації й управління

суднами потребує особливої уваги.

Аналіз дисертаційних робіт, монографій і наукових статей дозволив

визначити та уточнити основні поняття дослідження, а саме: «взаємодія»,

«професійна комунікативна взаємодія», «підготовка до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв»,«готовність до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв».

З’ясовано, що взаємодія здійснюється у двох формах: спілкування та

спільної діяльності. У контексті дослідження запропоновано використовувати

поняття взаємодії, у якій відображено і спілкування, і спільна діяльність. Отже,

«взаємодія» – це організований та цілеспрямований комунікативний процес,

який характеризується наявністю мети, предмету, способів здійснення і

зворотним зв’язком, що сприяє взаємопов’язаному і взаємообумовленому

впливу суб’єктів один на одного.

Узагальнення результатів аналізу наукової літератури з проблеми

дослідження дозволило визначити сутність поняття «професійна комунікативна

взаємодія майбутніх судноводіїв» як організований процес обміну інформацією

фахівців з навігації й управління суднами, спрямований на розв’язання

різнопланових завдань і практичних ситуацій у сфері судноплавства та навігації

на основі професійно-важливих комунікативних властивостей, знань, умінь і

навичок у сфері комунікації, навігації, експлуатації засобів транспорту та

управління ресурсами.

Щодо «комунікативних умінь судноводія», то з урахуванням

особливостей професійної комунікативної взаємодії фахівців річкового та

морського транспорту це поняття визначено як здатність точно, ефективно й

правильно здійснювати комунікативну діяльність (або окремі дії) під час

навігації й управління суднами, заснована на набутих знаннях і навичках у

сфері професійної комунікації.

Поняття «підготовка до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв» розуміється у дослідженні як організований процес формування й

розвитку мовних, психологічних, інформаційних, технічних навичок, навичок

роботи в команді та здатності до міжкультурної комунікації, що забезпечує

формування готовності фахівців з навігації й управління суднами до спільної

діяльності.

Результатом підготовки є готовність майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії – це динамічна та стійка характеристика

фахівця з навігації й управління суднами, що відображає його стан і здатність

до застосування професійних комунікативних знань, умінь й навичок, досвіду й

особистісних властивостей фахівців, необхідних для ефективного вирішення

різнопланових завдань і практичних ситуацій у стандартних та нестандартних

умовах професійної комунікативної діяльності.

12

Результати аналізу наукової літератури (Є. Бондаренко, Л. Ліпшиць,

М. Мусоріна, В. Смелікова, М. Сотер, О. Тимофєєва, Н. Черненко та ін.)

переконливо доводять, що у практиці професійної комунікативної взаємодії

судноводіїв існують бар’єри розуміння та комунікативні бар’єри – перешкоди,

які обмежують передачу повідомлень, і таким чином погіршують їх розуміння і

інтерпретацію. Ґрунтуючись на різних класифікаціях бар’єрів спілкування,

класифіковано такі види комунікативних бар’єрів у практиці професійної

комунікативної взаємодії судноводіїв: семантичні (термінологічні), фонетичні,

інформаційні, технічні, міжкультурні, психологічні.

На основі узагальнень аналізу наукової літератури та практичного досвіду

роботи диференційовано особливості професійної комунікативної взаємодії

судноводіїв: нормативність і регламентація комунікативної взаємодії вимогами

статутів, інструкцій та настанов; обов’язковість, категоричність, стислість

повідомлень; екстремальність і часові обмеження; спонтанність та

ситуативність; відповідальність; підвищена стресогенність і психологічна

динаміка; наявність комунікативних бар’єрів під час передання повідомлень;

опосередкованість комунікативної взаємодії; використання професійної

термінології; використання більше ніж однієї мови в процесі комунікативної

взаємодії (білінгвізм, перемикання кодів); міжкультурний характер професійної

взаємодії.

У дослідженні розглянуто досвід країн-членів Міжнародної асоціації

морських університетів (IAMU), зокрема Фінляндії, Хорватії, Німеччини,

Румунії та Канади щодо формування готовності до професійної комунікативної

взаємодії. Результати узагальнення та аналізу навчальних планів і програм

підготовки фахівців з навігації та управління морськими суднами у морських

університетах цих країн дозволили виокремити загальні тенденції щодо

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії за

кордоном. Зокрема спільним є те, що в процесі навчання важливе значення має

вивчення гуманітарних дисциплін, зміст яких спрямований на формування і

розвиток мовних навичок майбутніх судноводіїв, навичок роботи в команді та

здатності до міжкультурної комунікації. Особливість морської освіти у

Фінляндії полягає в тому, що навчання професійних дисциплін відбувається

англійською мовою. Під час навчання студенти можуть проходити практику в

одній із партнерських організацій університетів (їх близько 160), зокрема за

кордоном. Навчання на борту також дозволено проходити частково або

повністю за кордоном. Крім того, для навчання за англомовною програмою

студент має пройти процес визнання компетентностей у разі навчання

закордоном, за допомогою якого студент може отримати право на зарахування

дисциплін і годин, що він раніше вивчав, або досвіду роботи, який може бути

зазначений у межах ступеня. Отже, студенти не повинні знову вивчати

дисципліни, які вони опановували раніше.

У підготовці майбутніх судноводіїв в університетах Хорватії зроблено

акцент на вивченні англійської, італійської та німецької мов. До особливостей

навчання варто віднести участь студентів у програмі Erasmus+, що дає змогу

студентам здобути зарубіжний досвід та розширити свої професійні знання.

13

У Німеччині підготовка майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії має практико-орієнтований характер. Зокрема,

дисципліна «Кейси щодо випадків морського арбітражу» забезпечує набуття

практичних знань та способів вирішення правових проблем, які можуть

виникнути в професійній діяльності судноводія. У цьому контексті варто

згадати терористичні атаки на морі, піратські захоплення суден та членів

екіпажу, коли судноводій змушений вести перемовини з піратами або має

захистити себе в суді та в інших інстанціях.

В морських університетах Румунії подана найбільша кількість дисциплін,

спрямованих на навчання професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв. Наприклад, дисципліна «Англійська мова для підготовки до іспиту

«STANAG» («Standardization Agreement» – міжнародний договір за стандартами

НАТО), який регламентує загальні правила, спільний порядок дій, закріплює

єдину термінологію та умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння

й військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та

країн-партнерів).

Узагальнення досвіду Канади щодо підготовки майбутніх фахівців з

навігації та управління морськими суднами дозволяє зробити висновок про

важливе значення дисциплін «Критичне мислення», «Технології в контексті

людей», «Технологічне розв’язання проблем» для формування готовності

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

Отже, результати аналізу зарубіжного досвіду свідчать, що підготовка до

професійної комунікативної взаємодії фахівців з навігації та управління

суднами відбувається у контексті їхньої майбутньої професійної діяльності:

студенти навчаються працювати в складних умовах та швидко ухвалювати

рішення, працювати в особливих для життя умовах на морі, набувають умінь і

навичок адаптуватися до різних ситуацій, брати на себе відповідальність,

демонструвати гнучкість у міжкультурній спільноті, що вкрай важливо для

морського фахівця.

У другому розділі – «Науково-організаційні засади формування

готовності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами до професійної

комунікативної взаємодії» – розкрито особливості підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, охарактеризовано

сутність і структуру готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії, подано характеристику критеріїв, показників і рівнів

цієї готовності, висвітлено результати дослідження стану її сформованості в

майбутніх судноводіїв в умовах традиційної системи навчання.

Унаслідок аналізу освітньо-професійної програми та навчального плану

підготовки бакалаврів спеціалізації «Судноводіння» класифіковано три групи

дисциплін, у межах яких передбачене формування готовності до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв: дисципліни загальної

гуманітарної комунікативної підготовки; дисципліни професійно-

комунікативної підготовки; дисципліни професійно-практичної комунікативної

підготовки.

14

Проаналізовано зміст нормативно-правових документів, що

регламентують процес професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв (модельні курси Міжнародної морської організації – 1.39

«Лідерство й робота в команді», 1.21 «Особиста безпека та соціальна

відповідальність», 3.17 «Морська англійська мова», «Загальноєвропейські

Рекомендації з мовної освіти», «Рамкова програма з англійської мови для

професійного спілкування»).

На основі теоретичного аналізу існуючих у науці підходів структуру

готовності майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

представлено як сукупність мотиваційного, когнітивного й діяльнісного

компонентів, що є взаємозалежними та функціонують у певній послідовності.

Мотиваційний компонент становлять професійно значущі мотиви

(інтерес до морської професії, усвідомлення ролі суспільних потреб, соціальних

норм, настанов, прагнення до особистісного та професійного

самовдосконалення,наполегливість у досягненні мети, потреба успішного

виконання поставленого завдання), інтереси (до отримання нових знань,

навичок і вмінь, розвитку пізнавальних потреб, формування інтелекту,

розв’язання нестандартних професійних завдань, що потребують поглиблених

навичок критичного мислення у майбутніх судноводіїв, розширення кругозору),

установки (потреба успішного виконання поставленого завдання професійної

діяльності, наприклад, в екстремальній ситуації, коли успішна комунікація з

терористами на борту може мати вирішальне значення для життя пасажирів та

суднової команди), цінності й ціннісні орієнтації (сумлінне ставлення до

майбутньої професійної діяльності, цінності, що пов’язані із самовизначенням

у професійній діяльності; професійні цінності, що спонукають людину до

творчого пошуку, відповідальність, моральні обов’язки тощо).

Когнітивний компонент охоплює сукупність знань, необхідних для

продуктивної комунікативної взаємодії між членами екіпажу, зокрема знання

способів, стратегій, норм і правил професійної комунікації, типів взаємодії

людей, опанування стандартів, закономірностей і принципів професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв, вивчення спеціальних

документів ІМО щодо регулювання діяльності морського персоналу;

оволодіння новими технологіями лідерства, роботи в команді, навчання

англійської мови.

Діяльнісний компонент передбачає здатність до ефективного практичного

використання набутого фонду знань, умінь і навичок для професійної

комунікативної взаємодії з професійним середовищем, співробітниками

суміжних служб і керівниками, особистісної взаємодії з членами екіпажу й

пасажирами. Комунікативні інтерактивні вміння – основа діяльності

судноводія, оскільки він повинен організовувати та координувати спільну

діяльність колективу, контролювати й узгоджувати дії членів екіпажу через

професійну взаємодію, а також інтерпретувати важливу інформацію для

досягнення поставлених завдань.

З урахуванням результатів аналізу наукових праць і компонентного

складу готовності майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

15

взаємодії визначено три критерії її сформованості, зокрема мотиваційно-

ціннісний (для діагностики мотиваційного компонента готовності), когнітивний

(для оцінювання когнітивного компонента), комунікативно-діяльнісний

(відповідає діяльнісному компоненту).

З’ясовано, що мотиваційно-ціннісному критерію відповідають такі

основні показники: наявність професійних мотивів і мотивів досягнення успіху

в майбутній професійній діяльності; наявність пізнавальних інтересів у процесі

навчання професійної комунікативної взаємодії; прагнення до саморозвитку та

самовдосконалення; наявність лідерських якостей. Показниками когнітивного

критерію є знання із загальної англійської мови; знання з професійно

орієнтованої англійської мови морського спрямування; знання про особливості

професійної комунікативної взаємодії; знання про основні норми й правила

поведінки з огляду на міжкультурний аспект комунікативної взаємодії.

Показниками комунікативно-діяльнісного критерію є сформованість

мовленнєвих умінь; організація комунікативної взаємодії; уміння провадити

інтерактивну діяльність; копінг-поведінка в стресових комунікативних

ситуаціях; уміння контролювати комунікативну взаємодію; уміння чинити

мовленнєвий вплив.

Поділяючи позицію вчених (Є. Бондаренко, Ю. Бузовської, С. Глікман,

Л. Ліпшиць,О. Тимофєєвої, Н. Черненко та ін.) зроблено висновок, що

готовність майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

може проявлятися на високому, середньому і низькому рівнях.

Визначення діагностичного апарату, зокрема критеріїв, їхніх показників,

а також характеристика рівнів сформованості готовності майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії дозволило провести констатувальний

етап експерименту та діагностувати реальний стан готовності майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії та визначити рівні її

сформованості в курсантів (студентів) ВМНЗ. Унаслідок опрацювання

відповідей на запропоновані запитання, підсумовано, що опитані усвідомлюють

актуальність професійної комунікативної взаємодії в професійній підготовці

майбутніх судноводіїв. Серед найбільш важливих умінь, властивих

судноводієві, студенти називають володіння професійною термінологією й

організацію мовлення. Водночас результати анкетування засвідчили, що не всі

респонденти усвідомлюють значущість мовленнєвого впливу на партнера по

спілкуванню, зокрема, вміння переконувати, заохочувати, аргументувати;

недооцінюють комунікативну роль володіння голосом. Із-поміж недоліків

підготовки студенти виокремлюють психологічний бар’єр спілкування,

відсутність розмовної практики, проблеми розуміння інформації на слух.

Констатовано брак мотивації студентів-судноводіїв до саморозвитку,

професійного самовдосконалення, професійного мислення.

Отже, дослідження структури та виокремлення компонентів готовності до

професійної комунікативної взаємодії дали змогу визначити рівні та виміряти її

сформованість в курсантів (студентів) ВМНЗ.

У третьому розділі – «Концептуальні засади розроблення педагогічної

системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

16

взаємодії» – висвітлено методологічні підходи і принципи, а також

обґрунтовано концептуальні засади підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії.

Провідним завданням дослідження є розробка концепції та педагогічної

системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії. Під поняттям «концепція підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії» розуміємо сукупність авторських ідей

стосовно сутності педагогічного процесу, спрямованого на формування

готовності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами до професійної

комунікативної взаємодії, що ґрунтована на теоретико-методологічних

положеннях, принципах і підходах.

На основі теоретичного й науково-методологічного узагальнення

актуальних проблем формування готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії у ВМНЗ України, обґрунтування

теоретичних засад цього процесу, аналізу результатів діагностики стану

сформованості готовності до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв підсумовано, що у вітчизняній системі підготовки майбутніх

судноводіїв існують певні недоліки, що характеризуються невідповідністю між

постійним підвищенням міжнародних мовних вимог і стандартів до майбутніх

судноводіїв та їх реальною готовністю до професійної комунікативної

взаємодії;між потенціалом інноваційних технологій навчання й

консервативними підходами до організації та змісту комунікативної підготовки

майбутніх судноводіїв; між тенденцією до інтернаціоналізації морських

екіпажів і недостатньою готовністю майбутніх судноводіїв продуктивно

співпрацювати в етнічно неоднорідному крос-культурному середовищі;між

сучасними вимогами щодо якості професійної підготовки у ВМНЗ та реальною

професійно-педагогічною й методичною готовністю викладачів до реалізації

цієї підготовки. Це доводить необхідність удосконалення професійної

підготовки майбутніх судноводіїв у контексті формування в них готовності до

професійної комунікативної взаємодії.

У процесі наукового пошуку розроблено концепцію підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. В основу концепції

покладено фундаментальні ідеї і педагогічні досягнення Ю. Бабанського,

В. Беспалька, Г. Васяновича, Н. Волкової, А. Вербицького,П. Гальперина,

О. Діденка, І. Зимньої, В. Загвязинського, Н. Звєревої, І. Зязюна, В. Кременя,

О. Леонтьєва, І. Огієнка, О. Пометун, В. Філатова, А. Щукіна, Є. Яковлева та ін.

Правомірність концепції забезпечено теоретичною та методологічною

обґрунтованістю її складників; узгодженістю із загальновизнаними

педагогічними ідеями, теоріями, науковим досвідом і нормативно-правовою

базою педагогічної теорії і практики у системі морської освіти; міжнародними

вимогами ІМО щодо підготовки фахівців з навігації й управління суднами;

комплексним використанням методів наукового пошуку; усебічним вивченням

досліджуваного педагогічного явища.

17

Концепцію підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії утворюють методологічний, теоретичний і

практичний концепти.

Методологічний концепт є підґрунтям для побудови концепції

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Він

є цілісною сукупністю методологічних підходів, зокрема системного

(забезпечує функціонування всіх елементів цілісної системи професійної

підготовки в узгодженому порядку), компетентнісного (передбачає поєднання

професійних теоретичних знань і практичних умінь у сфері професійної

морської діяльності як цілісного інтегративного, багаторівневого утворення, що

є результатом здобуття неперервної освіти фахівців з навігації й управління

суднами); особистісно орієнтованого (передбачає трансформацію змісту освіти

шляхом створення умов для цілісного розвитку особистісних якостей курсантів

(студентів), активізації їхніх внутрішніх резервів), диференційованого

(передбачає розподіл навчального матеріалу та забезпечує сприятливі умови під

час освітнього процесу для кожного курсанта (студента) шляхом підвищення

якості освіти в цілому), культурологічного (забезпечує акцент підготовки

майбутнього судноводія на крос-культурний контекст судноплавної галузі),

комунікативного (забезпечує розвиток здатності студентів застосовувати

теоретичні знання на практиці, усвідомлювати себе як реального учасника

професійних комунікативних ситуацій, долати комунікативні бар’єри в

професійній комунікативній взаємодії), діяльнісного (передбачає формування

практичних навичок спілкування, що впливають на характер професійної

комунікативної взаємодії судноводіїв шляхом практики та особистої

комунікативної діяльності курсантів (студентів); професійно орієнтованого

(передбачає професійну підготовку до вирішення конкретних навчальних

завдань у межах читання, перекладу, слухання та говоріння, що пов’язані з

майбутньою професійною діяльністю), контекстного передбачає засвоєння

теоретичних знань і практичних навичок у площині професійних контекстів, у

яких за допомогою дидактичних засобів змодельовані дисциплінарний

(предметний) та соціальний (професійний) зміст професійної діяльності

судноводія), аксіологічного (забезпечує організацію комунікативної підготовки

на засадах ціннісного ставлення до професії та формування життєво важливих

ціннісних орієнтацій, усвідомлення культурно значущих характеристик

навколишнього світу).

Методологічний концепт передбачає застосування певних принципів

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії –

загальнодидактичних та методичних. До загальнодидактичних принципів

належать принципи активності, що передбачає активну участь, самостійність,

зацікавленість студентів у навчанні професійної комунікативної взаємодії;

наочності – забезпечує поєднання пояснювальних методів із демонстрацією

практичних засобів провадження комунікативної діяльності (технічні пристрої,

радіообладнання, мапи, схеми); свідомості – вимагає розуміння важливості

комунікативної підготовки для професійної взаємодії в професійній діяльності;

доступності та посильності – передбачає оптимізацію розподілу навчального

18

матеріалу для кращого засвоєння й опрацювання; індивідуалізації навчання, що

ґрунтується на врахуванні природних якостей і здібностей студентів, вихідному

рівні знань для добору найбільш раціональних та адекватних методів навчання.

До методичних принципів належать принципи професійної

спрямованості (зумовлює ґрунтовне засвоєння комунікативних знань, розвиток

необхідних комунікативних умінь і навичок, а також набуття майбутніми

фахівцями з навігації та управління суднами практичного досвіду з професійно

орієнтованої комунікативної діяльності; комунікативності (спрямований на

розвиток навичок мовлення і слухання, які є пріоритетними в професійній

комунікації); взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності (органічне

поєднання всіх елементів професійної взаємодії – говоріння, слухання, письма

та читання); інтерактивності (навчання в діалозі, відбір типових ситуацій

професійної взаємодії судноводіїв, створення на заняттях атмосфери, яка імітує

реальне спілкування); проблемності (розвиток навичок критичного мислення

шляхом вирішення проблемних ситуацій, що потребують не тільки знань з

англійської мови, але й правильного рішення в професійній ситуації);

автентичності навчальних матеріалів (використанням реальних записів

бортових носіїв, читанням й аналізом текстів оригінальних документів);

міжпредметних зв’язків (отримання знань у площині їхньої

міждисциплінарності, взаємодоповнюваності професійних і гуманітарних

дисциплін у контексті формування досвіду комунікативної взаємодії

судноводіїв), реалізація яких в освітньому процесі сприятиме покращенню

якості підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії.

Теоретичний концепт передбачає обґрунтування й уточнення основних

понять дослідження,дає змогу окреслити проблемне поле, обґрунтувати

сутність проблеми дослідження та визначити шляхи її вирішення.

Концептуальне положення теоретичного концепту полягає в розумінні

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії як

цілісної педагогічної системи, де: мета спрямована на формування готовності

майбутнього судноводія до професійної комунікативної взаємодії; основним

завданням є опанування майбутніми судноводіями професійних

комунікативних знань, набуття необхідних умінь і навичок для професійної

комунікативної взаємодії; зміст системи підготовки майбутніх судноводіїв

відображає комплекс теоретичних і практичних положень, які забезпечують

навчання професійної комунікативної взаємодії через насичення мовних

дисциплін професійним контентом. За предметним змістом педагогічна система

охоплює навчання мовних, гуманітарних, професійно орієнтованих дисциплін,

науково-дослідницьку роботу, навчальну практику, факультативні заняття.

Підготовка майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

організована з огляду на специфіку фахової підготовки у ВМНЗ, передбачає

поєднання аудиторної й самостійної роботи, інтеграцію індивідуальних,

міжособистісних, кооперативних форм навчання, а також координацію роботи

викладачів фахових, мовних і суспільно-гуманітарних дисциплін, кураторів,

інструкторів тренажерного навчання, керівників НДР тощо.

19

Практичний концепт об’єднує основні положення методологічного й

теоретичного концептів і розкриває послідовність та технологію впровадження

педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії на різних етапах – організаційному, практикo-

діяльнісному, креативному.

Обґрунтування концептуальних засад дозволяє моделювати педагогічну

систему підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії.

У четвертому розділі – «Організаційно-методичне забезпечення

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії» –

визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії, подано педагогічну систему

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії та

технологію її впровадження в освітній процес ВМНЗ.

Педагогічні умови розглядаються у дослідженні як сукупність спеціально

створених взаємопов’язаних чинників (змісту, форм, методів, засобів,

прийомів, навчального середовища), спрямованих на реалізацію освітніх

завдань і досягнення конкретної педагогічної мети – формування готовності

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

З урахуванням особливостей професійної діяльності фахівців з навігації

та управління суднами, організації освітнього процесу у ВМНЗ, висновків з

узагальнення зарубіжного досвіду та результатів констатувального етапу

експерименту виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, а

саме: розвиток мотивації до навчання професійної комунікативної взаємодії

майбутніх судноводіїв шляхом активізації пізнавальної діяльності та розвитку

навичок критичного мислення; оптимізація змісту навчальних дисциплін, під

час яких формується готовність до професійної комунікативної взаємодії, на

основі міждисциплінарного підходу; удосконалення підготовки до професійної

комунікативної взаємодії на основі впровадження у цей процес елементів

змішаного навчання; організація позааудиторної роботи у процесі підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

З урахуванням основних положень концепції підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії та визначених

педагогічних умов розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічну систему

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, що

покликана оптимізувати цей процес (рисунок 1). Педагогічна система подана у

вигляді моделі, яка складається з п’яти блоків – цільового, концептуально-

стратегічного, змістового, організаційно-методичного, діагнoстикo-

результативного.

Складниками педагогічної системи є мета й завдання підготовки,

методологічні підходи та принципи, нормативно-правова база, учасники

освітнього процесу, зміст професійної підготовки, компоненти готовності до

професійної комунікативної взаємодії, педагогічні умови, етапи, форми,

методи, засоби підготовки, критерії, показники й рівні готовності до

20

професійної комунікативної взаємодії, моніторинг навчального процесу та

результат навчання.

Організаційно-

методичний блок

КР

ИТ

ЕР

ІЇ

мо

тивац

ійн

о-ц

інн

існи

й, к

огн

ітивн

ий

,

ко

му

нік

ативн

о-д

іяльн

існи

й

Ко

ри

гу

ва

нн

я п

ро

цес

у ф

ор

му

ван

ня г

ото

вн

ост

і м

айб

утн

іх

суд

но

во

дії

в д

о п

ро

фес

ійн

ої

ко

му

нік

ати

вн

ої

вза

ємо

дії

РІВ

НІ Г

ОТ

ОВ

НО

СТ

І

Діагнoстикo-

результативний

блок

РЕ

ЗУ

ЛЬ

ТА

Т –

по

зити

вн

а д

ин

ам

іка

сфо

рм

ов

ан

ост

і ви

со

ко

го

та

сер

едн

ьо

го

рів

нів

го

то

вн

ост

і ма

йб

утн

іх су

дн

ов

од

іїв д

о п

ро

фес

ійн

ої

ко

му

нік

ати

вн

ої в

заєм

од

ії

Сер

едн

і

й

Ви

соки

й

Ни

зьки

й

ЕТ

АП

И

ор

ганізац

ійн

ий

,

пр

акти

кo

-дія

льн

існи

й,

кр

еативн

ий

ПЕ

ДА

ГО

ГІЧ

НІ У

МО

ВИ

р

озв

ито

к м

оти

вац

ії до

нав

чан

ня п

ро

фесій

ної к

ом

ун

ікати

вн

ої в

заєм

одії м

айб

утн

іх су

дн

ово

діїв

шляхо

м ак

тивізац

ії пізн

авал

ьної д

іяльн

ості та

ро

зви

тку

нав

ич

ок к

ри

тич

но

го м

исл

енн

я; оп

тим

ізація

змісту

нав

чал

ьни

х д

исц

ип

лін

, під

час я

ки

х ф

орм

ується

гото

вн

ість д

о п

ро

фесій

ної

ко

му

нік

ативн

ої в

заємо

дії, н

а осн

ові м

іжди

сци

плін

арн

ого

під

ход

у; у

до

скон

ален

ня п

ідго

товки

до

пр

оф

есійн

ої к

ом

ун

ікати

вн

ої в

заємо

дії н

а

осн

ові

вп

ровад

жен

ня у

ц

ей п

ро

цес

елем

ентів

зм

ішан

ого

н

авчан

ня;

орган

ізація

по

заауд

ито

рн

ої

роб

оти

у

п

ро

цесі

під

гото

вки

м

айб

утн

іх

суд

ново

діїв

до

про

фесій

ної к

ом

ун

ікати

вн

ої в

заємо

дії.

ФО

РМ

И

ауд

ито

рн

а ро

бо

та (лек

ції; сем

інар

и,

пр

акти

чн

і заняття

з елем

ентам

и

зміш

аного

нав

чан

ня); п

озаау

ди

тор

на

ро

бо

та: кур

атор

ські го

ди

ни

,

кон

сультац

ії, участь

у тем

атич

ни

х

веч

ор

ах, гр

ом

адсь

ки

х та к

ульту

рн

о-

осв

ітніх

захо

дах

, орган

ізація м

овн

их

клу

бів

, зустр

ічей

з від

ом

им

и л

юдьм

и,

фах

івц

ям

и з п

рак

тич

ни

х п

ідр

озд

ілів

,

пер

егляд

і філ

ьм

ів, п

ровед

енн

я ек

ску

рсій

до

гро

мад

ськи

х у

станов

МЕ

ТО

ДИ

ауд

ито

рн

а ро

бо

та: нав

чал

ьні б

есіди

та ди

ску

сії, мо

зкови

й ш

тур

м, д

ілові ігр

и, ан

аліз

про

фесій

ни

х си

туац

ій, «

ро

збір

по

льо

тів», м

одел

юван

ня си

туац

ій п

ро

фесій

ної

ко

му

нік

ативн

ої в

заємо

дії, п

ро

грав

анн

я ін

терв’ю

пр

и п

ри

йо

мі н

а ро

бо

ту, «

бр

иф

інг»

,

нав

чал

ьні тр

енін

ги, «

кругл

ий

стіл», ін

терак

тивн

і лек

ції), н

авчал

ьн

o-р

oльoві та

діл

ові ігр

и, р

обо

та в гр

уп

ах, к

ейс-м

етод

, «ак

вар

іум

», м

етод

веб

-квестів

, мето

ди

реф

лек

сії та самокон

тро

лю

.; по

заауд

ито

рн

а ро

бо

та: пер

егляд ф

ільм

ів, в

ідео

ро

ли

ків

на п

ро

фесій

ну

тему, п

росл

ухо

ву

ван

ня ав

тенти

чн

их ау

діо

запи

сів, в

ип

уск

студ

ентсь

ко

ї газети, п

ідго

товка м

атеріал

ів та в

ип

уск

рад

іогазети

, презен

тації за

об

ран

ою

темо

ю, у

часть в

Інтер

нет-ф

ору

мах

, ро

бо

та з про

фесій

ни

ми

до

ку

мен

тами

англ

ійськ

ою

мовою

.

ЗА

СО

БИ

нав

чал

ьні п

осіб

ни

ки

, схем

и,

до

ку

мен

ти ІМ

О, р

есур

си Ін

терн

ет-

мер

еж (S

ky

pe, V

iber), р

есур

си

соц

іальн

их

мер

еж (Y

ou

Tu

be, F

acebo

ok

,

Tw

itter), інтер

акти

вн

і елем

енти

мер

ежев

ого

спіл

ку

ван

ня (сай

ти

мо

рськ

их

орган

ізацій

, фо

ру

ми

, он

-лай

н

тестуван

ня), б

анк ау

діо

візу

альн

их

автен

тич

ни

х м

атеріал

ів, ін

телек

туал

ьн

і

кар

ти, к

ом

плек

сні тр

енаж

ери

суд

ен,

інтер

акти

вн

і дош

ки

,про

екто

ри

.

КО

МП

ОН

ЕН

ТИ

Мо

тивац

ійн

ий

, ко

гніти

вн

ий

, дія

льн

існи

й

ЗМ

ІСТ

нав

чал

ьно-м

етод

ич

ні м

атеріал

и, р

обо

чі п

ро

грам

и д

исц

ип

лін

загальн

ої гу

ман

ітарн

ої п

ідго

товки

, про

фесій

но

-

ко

му

нік

ативн

ої п

ідго

товки

, про

фесій

ної п

рак

тич

но

ї ко

му

нік

ативн

ої п

ідго

товки

, мо

ду

лі д

исц

ип

лін

«О

рган

ізація к

олек

тивн

ої д

іяльн

ості та л

ідер

ство

», «

Пси

хо

ло

гія», «

Між

нар

од

не м

орськ

е прав

о»

, «А

нгл

ійськ

а

мо

ва»

, «А

нгл

ійськ

а мова (за п

роф

есійн

им

спрям

уван

ням

)», «

Морськ

а прак

тика»

, «М

анев

руван

ня і

уп

рав

лін

ня су

дн

ом

», «

Дії п

ід ч

ас авар

ій, п

ош

ук і р

яту

ван

ня н

а мо

рі»

, «Б

езпек

а та охо

ро

на н

а

мо

рі»

,«Г

ло

бал

ьни

й м

орськ

ий

зв’я

зок д

ля п

ош

уку

та ряту

ван

ня (G

MD

SS

)».

УЧ

АС

НИ

КИ

НА

ВЧ

АЛ

ЬН

ОГ

О П

РО

ЦЕ

СУ

ви

кл

адач

і, студ

енти

Змістовий

блок

ЗА

ВД

АН

НЯ

фо

рм

уван

ня м

оти

вац

ії до н

авч

анн

я м

ор

сько

ї англ

ійсь

ко

ї мо

ви

як п

ро

від

но

го ск

лад

ни

ка п

ро

фесій

но

ї ко

му

нік

ативн

ої в

заємо

дії су

дн

ово

діїв

та безп

еки

суд

но

плав

ства; ін

теграц

ія загал

ьн

ом

овн

ої, п

ро

фесій

но

-мо

вн

ої та м

іжку

льту

рн

ої п

ідго

товки

до

ефек

тивн

ої к

ом

ун

ікац

ії в п

ро

фесій

но

му

серед

ови

щі;

під

ви

щен

ня п

ро

фесіо

нал

ізму

чер

ез уд

оск

он

ален

ня загал

ьн

их

та фах

ови

х к

oм

ун

ікати

вн

их

знан

ь, у

мін

ь й

нав

ич

ок з п

ро

фесій

но

ї англ

ійсь

ко

ї мо

ви

;

фо

рм

уван

ня зд

атно

сті до р

ефлек

сії та само

ро

зви

тку

.

П

РИ

НЦ

ИП

И

загальн

од

идак

тич

ні (ак

тивн

ості, н

аоч

ності,

свід

ом

ості, д

осту

пн

ості та п

оси

льн

ості,

інд

ивід

уал

ізації н

авч

анн

я); м

етоди

чн

і

(про

фесій

но

ї спр

ям

ован

ості, к

ом

ун

ікати

вн

ості,

взаєм

одії о

сновн

их в

идів

мовлен

нєв

ої

дія

льн

ості, ін

терак

тивн

ості, п

ро

блем

ності,

автен

тич

ності н

авч

альн

их м

атеріал

ів,

між

пред

метн

их зв

’язк

ів)

НО

РМ

АТ

ИВ

НО

-ПР

АВ

ОВ

А Б

АЗ

А

між

нар

од

но

го р

івн

я –

Ко

нвен

ція П

ДН

В 7

8/9

5 з М

аніл

ьськи

ми

по

прав

кам

и 2

01

0 р

.; Загал

ьно

євро

пей

ські Р

еко

мен

дац

ії з мо

вн

ої о

світи

,

Рам

кова п

ро

грам

а з англ

ійськ

ої м

ови

для п

ро

фесій

но

го сп

ілкуван

ня,

мо

дел

ьні к

урси

ІМО

– 3

.17 «

Мо

рськ

а англ

ійськ

а мо

ва»

, 1.3

9

«Л

ідер

ство

і ро

бо

та у к

ом

анд

і», 1

.21 «

Осо

би

ста безп

ека та со

ціал

ьна

від

повід

альн

ість»; д

ерж

авн

ого

рів

ня –

Зак

он

Укр

аїни

«П

ро

осв

іту»

;

«П

ро

ви

щу

осв

іту»

; Нац

іон

альн

а стратегія

ро

зви

тку о

світи

в У

кр

аїні н

а

пер

іод

до

2021

р.

МЕ

ТО

ДО

ЛО

ГІЧ

НІ П

ІДХ

ОД

И

систем

ни

й, к

ом

петен

тнісн

ий

,

осо

би

стісно

-орієн

тован

ий

,

ди

фер

енц

ійован

ий

,

ку

льту

ро

ло

гічн

ий

,

ко

му

нік

ативн

ий

, дія

льн

існи

й,

пр

оф

есійн

о о

рієн

тован

ий

,

ко

нтек

стни

й, ак

сіоло

гічн

ий

МЕ

ТА

– ф

ор

му

ва

нн

я г

отов

но

сті м

ай

бу

тн

іх су

дн

ов

одіїв

до

пр

оф

есій

но

ї ко

му

нік

ати

вн

ої в

заєм

од

ії

Цільовий

блок

Концептуально-

стратегічний

блок

21

Рисунок 1 – Модель педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії

З метою практичної реалізації педагогічної системи підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії та педагогічних умов, які

є її змістовим ядром, розроблено авторську технологію упровадження

педагогічної системи. Технологія містить такі структурні компоненти:

концептуальна основа; змістова частина; процесуальна частина та діагностична

частина. Запропоновані у дослідженні педагогічні умови реалізовані у таких

навчальних дисциплінах: «Організація колективної діяльності та лідерство»,

«Безпека та охорона на морі», «Дії під час аварій, пошук і рятування на морі»,

«Морське право», «Англійська мова», «Англійська мова (за професійним

спрямуванням)», «Маневрування й управління судном», «Глобальний морський

зв’язок для пошуку та рятування (GMDSS)».

Розроблена педагогічна система та обґрунтовані педагогічні умови

реалізовані впродовж трьох послідовних етапів – організаційного, практикo-

діяльнісного, креативного.

Перший етап (1 курс) – організаційний, спрямований на формування

мотивації, інтересу й позитивного ставлення курсантів (студентів) до їхньої

майбутньої професії, стимулювання потреби спілкування та прагнення до

саморозвитку й самовдосконалення. На цьому етапі також скоординовано

подальшу навчальну діяльність, курсантам (студентам) надано роз’яснення

щодо використання матеріалів, інструкції та установки для усвідомлення ними

необхідності формування готовності до професійної комунікативної взаємодії.

Другий етап (2–3 курс) – практикo-діяльнісний, мав на меті опанування

курсантами (студентами) основних понять, норм і правил професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв, засвоєння фахової

термінологічної лексики, використання інформаційно-комунікативних

технологій, набуття вміння налагоджувати комунікативну взаємодію,

підтримувати контакти з колегами й суб’єктами професійної діяльності,

розвиток уміння розв’язувати конфлікти.

Третій етап (4 курс) – креативний, що передбачав закріплення знань,

відпрацювання вмінь і набуття стійких навичок професійної комунікативної

взаємодії під час виконання професійних завдань у практиці судноводіння

(навчально-плавальної та виробничо-плавальної), демонстрування особистісних

властивостей, необхідних для успішної комунікативної взаємодії.

На різних етапах технології упровадження педагогічної системи

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії використано

такі методи навчання: в аудиторній роботі – навчальні бесіди та дискусії,

мозковий штурм, ділові ігри, аналіз професійних ситуацій, «розбір польотів»,

моделювання ситуацій професійної комунікативної взаємодії, програвання

інтерв’ю під час приймання на роботу, «брифінг», навчальні тренінги, «круглий

стіл», інтерактивні лекції (лекція-«конференція», лекція-«диспут», лекція-

дискусія тощо), навчальнo-рoльoві й ділові ігри, робота в групах, кейс-метод,

«акваріум», метод веб-квестів, методи рефлексії та самоконтролю; у

22

позааудиторній роботі – перегляд фільмів, відеороликів на професійну тему,

прослуховування автентичних аудіозаписів, випуск студентської газети,

підготовка матеріалів і випуск радіогазети, презентації за вибраною темою,

участь в інтернет-форумах, робота з професійними документами англійською

мовою.

Моніторинг навчального процесу передбачав використання різних видів

контролю: вхідного, поточного, рубіжного і вихідного. Для реалізації цих видів

контролю застосовано низку методів: тестування (авторські розроблені тести),

тест «FCE» («First Certificate in English»), комп’ютерне тестування (онлайн-

тести та тести в програмі «MOODLE»), професійний тест для морських

фахівців «Marlins English Language Test». Результат навчальної діяльності –

високий і середній рівні готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії.

У якості засобів навчання професійної комунікативної взаємодії

використано навчальні посібники, схеми, документи ІМО, ресурси інтернет-

мереж (Skype, Viber), ресурси соціальних мереж («YouTube», «Facebook»,

«Twitter»), інтерактивні елементи мережевого спілкування (сайти морських

організацій, форуми, онлайн-тестування), банк аудіовізуальних автентичних

матеріалів, інтелектуальні карти, комплексні тренажери суден, інтерактивні

дошки, проектори.

У п’ятому розділі – «Організація та результати експериментального

дослідження» – висвітлено організацію, етапи та методику експериментального

дослідження, наведено аналіз результатів експериментальної роботи, подано

рекомендації науково-педагогічному складу ВМНЗ щодо підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

Дослідницько-експериментальну роботу організовано у 2016–2019 рр. на

базі Національного університету «Одеська морська академія», Дунайського

факультету морського та річкового транспорту Державного університету

інфраструктури та технологій, Азовського морського інституту Національного

університету «Одеська морська академія».

У педагогічному експерименті взяли участь 486 курсантів (студентів) –

майбутніх судноводіїв. Експериментальне дослідження складалося з чотирьох

етапів.

1. Підготовчий етап (вересень 2016 р. – січень 2017 р.) – обґрунтування

наукового апарату експерименту. Експериментальна програма розроблена

відповідно до педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії (мети, завдань, принципів, компонентів,

педагогічних умов, методів, форм і засобів навчання, критеріїв оцінювання

рівнів готовності майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії та змісту педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії).

2. Організаційній етап (лютий 2017 р. – червень 2017 р.) – підготовка

матеріальної бази й методичного забезпечення експерименту; вибір та

підготовка виконавців, учасників. Проведено анкетування й тестування

23

майбутніх судноводіїв для визначення рівня їхньої готовності до професійної

комунікативної взаємодії.

3. Практичний етап (вересень 2017 р. – червень 2019 р.) – реалізація

педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії. Згідно з експериментальною програмою,

організовано навчальний процес шляхом упровадження на заняттях

інноваційних методів навчання. Здійснено моніторинг перебігу експерименту,

організовано спостереження за станом і розвитком процесу досягнення

учасниками експерименту мети навчання. Проведено контрольні зрізи під час

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

4. Узагальнювальний етап (вересень 2019 р. – грудень 2019 р.) –

з’ясування ефективності педагогічної системи підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії шляхом порівняння

результатів експериментальної та контрольної груп за допомогою застосування

математичних методів.

Процес підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії, як основний компонент педагогічного експерименту, передбачав три

етапи – організаційний, практикo-діяльнісний, креативний.

Для проведення експериментального дослідження впродовж

2016–2019 рр. серед майбутніх судноводіїв спеціалізації «Судноводіння»

сформовано контрольну (далі – КГ) й експериментальну (далі – ЕГ) групи: КГ –

242 особи, ЕГ – 244 особи. До проведення формувального етапу експерименту

були залучені курсанти (студенти) Національного університету «Одеська

морська академія», Дунайського факультету морського та річкового транспорту

Державного університету інфраструктури та технологій, Азовського морського

інституту Національного університету «Одеська морська академія».

Для вивчення динаміки показників критеріїв (мотиваційно-ціннісного,

когнітивного, комунікативно-діяльнісного) проведено два зрізи: перший – на

констатувальному етапі експерименту, другий – після формувального етапу

експерименту. Зрізи реалізовано в ЕГ і КГ за допомогою однакових методів.

В ЕГ робота проведена відповідно до технології підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії на основі обґрунтованих

педагогічних умов і педагогічної системи. У КГ курсанти (студенти) навчалися

за традиційною схемою.

Сформованість компонентів готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії (мотиваційного, когнітивного,

діяльнісного) досліджено окремо за кожним із визначених критеріїв –

мотиваційно-ціннісним, когнітивним, комунікативно-діяльнісним. З’ясування

фактичного рівня готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії зумовило вибір адекватних діагностичних методик.

Проведено порівняльний аналіз готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії курсантів (студентів) різних курсів

спеціалізації «Судноводіння». З метою отримання числових параметрів

готовності майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

використано педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування,

24

інтерв’ювання, а також такі методики: за мотиваційно-цінніснім критерієм –

«Діагностика мотивації досягнення» (А. Мехрабіан), «Діагностика

мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях» (І. Ладанов,

В. Уразаєва), «Діагностика реалізації потреб у саморозвитку», «Діагностика

лідерських якостей» (Є. Жаріков, Є. Крушельницький); за когнітивним

критерієм – діагностика рівня знань із загальної та професійної англійської

мови (авторський тест), «Діагностика міжособистісних взаємин»

(А. Рукавішніков), діагностика рівня готовності до міжкультурної комунікації

(авторський тест); за комунікативно-діяльнісним критерієм – «Діагностика

перцептивно-інтерактивної компетентності» (модифікований варіант методики

Н. Фетіскіна), «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях»

(С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер, адаптований варіант

Т. Крюкової), «Діагностика комунікативного контролю» (М. Шнайдер),

«Вивчення здатності до самоуправління в спілкуванні».

На констатувальному етапі експерименту проаналізовано показники та

критерії готовності майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії. Розподіл майбутніх судноводіїв КГ та ЕГ за рівнями готовності до

професійної комунікативної взаємодії на констатувальному етапі експерименту

(узагальнені дані) відображено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Узагальнені дані про розподіл майбутніх судноводіїв за рівнями готовності

до професійної комунікативної взаємодії у контрольній та експериментальній групах на

констатувальному етапі експерименту (у %)

Група Критерій Рівень

Низький Середній Високий

КГ

(242 особи)

Мотиваційно-ціннісний 25,2 63,6 11,2

Когнітивний 35,1 54,6 10,3

Комунікативно-діяльнісний 28,9 58,3 12,8

Загалом 29,7 58,8 11,5

ЕГ

(244 особи)

Мотиваційно-ціннісний 26,2 61,1 12,7

Когнітивний 32,0 56,9 11,1

Комунікативно-діяльнісний 26,7 59,4 13,9

Загалом 28,3 59,1 12,6

За результатами аналізу КГ та ЕГ констатовано, що низький рівень

готовності виявлено у 29,7 % досліджуваних КГ та 28,3 % –ЕГ. На середньому

рівні зафіксовано 58,8 % осіб – із КГ та 59,1 % – із ЕГ. Високий рівень

демонструють 11,5 % респондентів – із КГ та 12,6 % – з ЕГ.

Для аналізу результатів формувального експерименту під час зіставлення

показників ЕГ і КГ після експерименту використано аналогічні статистичні

критерії та методики числових розрахунків, що й для констатувального етапу.

Виконано порівняльний аналіз показників КГ до та після формувального

експерименту; показників ЕГ до й після формувального експерименту за

допомогою χ2-критерію для однієї вибірки. Результати порівняння рівнів

готовності до професійної комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв КГ

25

й ЕГ (за критеріями та загалом) на констатувальному етапі й після

формувального етапу експерименту подано у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2 – Результати порівняння рівнів готовності до професійної комунікативної

взаємодії майбутніх судноводіїв контрольної та експериментальної груп (за

критеріями) на констатувальному та формувальному етапах експерименту, у %

Група Рівень

Кон

стат

.

етап

Форм

ув.

етап

Різ

ни

ця

– критерій Z – критерій

Ста

тист

.

гіп

оте

за

Мотиваційно-ціннісний критерій

КГ

n1 = 242

Низький 25,2 21,9 –3,3

1,665

5,99

0,832

1,96

H0 Середній 63,6 65,7 +2,1

Високий 11,2 12,4 +1,2

ЕГ

n2 = 244

Низький 26,2 10,3 –15,9

77,408 5,322 H1 Середній 61,1 63,9 +2,8

Високий 12,7 25,8 +13,1

Когнітивний критерій

КГ

n1 = 242

Низький 35,1 32,2 –2,9

0,959

5,99

0,634

1,96

H0 Середній 54,6 56,6 +2,0

Високий 10,3 11,2 +0,9

ЕГ

n2 = 244

Низький 32,0 14,3 –17,7

73,022 5,656 H1 Середній 56,9 60,2 +3,3

Високий 11,1 25,4 +14,3

Комунікативно-діяльнісний критерій

КГ

n1 = 242

Низький 28,9 24,8 –4,1

2,532

5,99

1,071

1,96

H0 Середній 58,3 60,3 +2,0

Високий 12,8 14,9 +2,1

ЕГ

n2 = 244

Низький 26,7 11,9 –14,8

58,991 4,824 H1 Середній 59,4 61,9 +2,5

Високий 13,9 26,2 +12,3

Загалом готовність

КГ

n1 = 242

Низький 29,7 26,3 –3,4

1,460

5,99

0,800

1,96

H0 Середній 58,8 60,9 +2,1

Високий 11,5 12,8 +1,3

ЕГ

n2 = 244

Низький 28,3 12,2 –16,1

67,279 5,183 H1 Середній 59,1 62,0 +2,7

Високий 12,6 25,8 +13,2

Після формувального етапу експерименту в ЕГ низький рівень готовності

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії зменшився на

16,1 %. Водночас зафіксовано збільшення середнього й високого рівнів

готовності на 2,9 % і 13,2 % відповідно. В КГ зменшилася на 3,4 % чисельність

учасників експерименту з низьким рівнем готовності до професійної

комунікативної взаємодії. Водночас збільшилася чисельність респондентів цієї

групи з середнім і високим рівнями готовності на 2,1 % та 1,3 % відповідно.

Отже, після формувального експерименту відбулися позитивні зміни в

обох досліджуваних групах. У КГ ці зміни виявилися незначущими, а в ЕГ –

призвели до суттєвого підвищення якісного рівня групи. Це підтверджує

26

ефективність педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії. За результатами експериментальної

роботи розроблено навчально-методичне забезпечення для підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

Зокрема, підготовлено навчально-методичні матеріали для викладання

професійних дисциплін, розроблено навчально-методичні посібники.

Опрацьовано практичні рекомендації для науково-педагогічних працівників

ВМНЗ щодо підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії. Рекомендується розвивати педагогічну компетентність викладачів

технічних дисциплін шляхом проведення методичних семінарів, метою яких є

ознайомлення з інтерактивними методами навчання технічних дисциплін

морського спрямування; підвищувати рівень знань із загальної англійської

мови; складати міжнародний іспит для викладачів технічних дисциплін «FCE»

(«First Certificate in English») на рівень В2, а для викладачів із професійної

англійської мови іспит «CAE» («Cambridge Advanced English») на рівень С1;

організувати курс з англійської мови для спеціальних цілей («ESP syllabus») для

викладачів технічних дисциплін, адаптувати його до вимог стосовно

викладання технічних дисциплін у ВМНЗ; організувати експрес-курс («ESP

syllabus») для викладачів англійської мови, що передбачає опанування основ

морської термінології (вибрано 10 дисциплін, які найбільше пов’язані з

професійною взаємодією судноводіїв);формувати міждисциплінарне методичне

середовище – налагодити професійну взаємодію з викладачами технічних

дисциплін, брати участь у колективних і групових формах методичної роботи,

інтегрувати викладачів англійської мови й викладачів технічних дисциплін у

групи по 3–4 особи з подальшою перспективою роботи в команді для реалізації

англомовного проекту; поліпшити комп’ютерну грамотність викладачів, уміння

знаходити, обмінюватися, використовувати й поширювати навчальні матеріали

на основі застосування ІКТ-технологій; розвивати програми академічної

мобільності викладачів, основним завданням яких є інтернаціоналізація вищої

освіти та культурна інтеграція країн, у межах яких викладачі й дослідники

університетів можуть пройти практику, стажування, навчання або викладання

за кордоном, підвищити свій професійний рівень.

ВИСНОВКИ

У дослідженні подано теоретичне і методичне обґрунтування концепції та

педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії, а також результати експериментальної перевірки її

ефективності.

1. На сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців з навігації й

управління суднами однією із найбільш актуальних проблем є формування

готовності до професійної комунікативної взаємодії.

Переважна більшість морських суден має багатомовні інтернаціональні

суднові команди, члени яких часто з різних причин не здатні продемонструвати

необхідні професійні навички, зокрема з професійної комунікативної взаємодії.

Тому, у нестандартних і непередбачуваних ситуаціях в умовах ліміту часу

27

судноводії постають перед проблемою взаєморозуміння. Важливу роль у цьому

відіграє професійна комунікативна взаємодія судноводіїв, від якої певною

мірою залежить безпека судноплавства, а також життя пасажирів.

Задекларована в дослідженні проблема представлена в широкому

діапазоні наукових праць стосовно професійної підготовки майбутніх

судноводіїв, однак донині не було її комплексного розв’язання.

Поняття «взаємодія» тлумачиться як організований та цілеспрямований

комунікативний процес, який характеризується наявністю мети, предмету,

способів здійснення і зворотним зв’язком, що сприяє взаємопов’язаному і

взаємообумовленому впливу суб’єктів один на одного. Взаємодія завжди

виникає в разі існування спільної основи та регламентована умовами

конкретної ситуації.

Професійна комунікативна взаємодія майбутніх судноводіїв – це

організований процес обміну інформацією фахівців з навігації й управління

суднами, спрямований на вирішення різнопланових завдань і практичних

ситуацій у сфері судноплавства та навігації на основі професійно-важливих

комунікативних властивостей, знань, умінь і навичок у сфері комунікації,

навігації, експлуатації засобів транспорту та управління ресурсами.

Підготовка до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв – «організований процес формування й розвитку мовних,

психологічних, інформаційних, технічних навичок, навичок роботи в команді та

здатності до міжкультурної комунікації, що забезпечує формування готовності

фахівців з навігації й управління суднами до спільної діяльності».

У практиці професійної комунікативної взаємодії судноводіїв існують

бар’єри розуміння й комунікативні бар’єри – перешкоди, які обмежують

передання повідомлень, погіршуючи їх розуміння та інтерпретацію.

Класифіковано кілька видів комунікативних бар’єрів у практиці професійної

комунікативної взаємодії судноводіїв: семантичні (термінологічні), фонетичні,

інформаційні, технічні, міжкультурні, психологічні.

2. Проаналізовано досвід країн-членів Міжнародної асоціації морських

університетів (IAMU) – Фінляндії, Хорватії, Німеччини, Румунії, Канади –

стосовно формування готовності до професійної комунікативної взаємодії.

Аналіз зарубіжного досвіду засвідчив, що навчання професійної комунікативної

взаємодії морських фахівців відбувається у контексті їхньої майбутньої

професійної діяльності, в результаті чого студенти навчаються працювати в

складних умовах та швидко ухвалювати рішення, працювати в особливих для

життя умовах на морі. Загальними тенденціями в підготовці до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв у цих країнах є: вивчення

гуманітарних дисциплін, зміст яких спрямований на формування й розвиток

мовних навичок майбутніх судноводіїв, навичок роботи в команді та здатності

до міжкультурної комунікації; навчання професійних дисциплін англійською

мовою; можливість проходження практики за кордоном, в результаті чого

студенти набувають умінь і навичок адаптуватися до різних ситуацій, брати на

себе відповідальність, демонструвати гнучкість у міжкультурній спільноті, що

вкрай важливо для морського фахівця; участь студентів у програмі Erasmus+,

28

що дає змогу студентам здобути зарубіжний досвід і розширити свої професійні

знання.

3. Основними особливостями професійної комунікативної взаємодії

професійної комунікативної взаємодії фахівців з навігації й управління суднами

є: нормативність і регламентація вимогами статутів, інструкцій та настанов;

обов’язковість, категоричність, стислість повідомлень; екстремальність і часові

обмеження; спонтанність та ситуативність; відповідальність; підвищена

стресогенність і психологічна динаміка; наявність комунікативних бар’єрів під

час передання повідомлень; опосередкованість комунікативної взаємодії;

використання професійної термінології; застосування більше ніж однієї мови в

процесі комунікативної взаємодії (білінгвізм, перемикання кодів);

міжкультурний характер професійної взаємодії.

З огляду на різні комунікативні моделі й механізми реалізації мовного

акту з’ясовано, що основними компонентами професійної комунікативної

взаємодії судноводіїв є суб’єкти професійної комунікативної взаємодії –

адресант й адресат; повідомлення, передане під час взаємодії; процеси

(кодування, декодування інформації); інтерпретація отриманої інформації;

реакція адресата на отриману інформацію, необхідна для якісної і продуктивної

комунікативної взаємодії судноводіїв.

4. Готовність майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії – динамічна та стійка характеристика фахівця з навігації й управління

суднами, що відображає його стан і здатність до застосування професійних

комунікативних знань, умінь й навичок, досвіду й особистісних властивостей

фахівців, необхідних для ефективного розв’язання різнопланових завдань і

практичних ситуацій у стандартних та нестандартних умовах професійної

комунікативної діяльності.

Структуру готовності майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії утворюють мотиваційний, когнітивний, діяльнісний

компоненти, що є взаємозалежними й функціонують у певній послідовності.

Зміст мотиваційного компонента становлять професійно значущі мотиви

(інтерес до морської професії, усвідомлення ролі суспільних потреб, соціальних

норм, настанов, прагнення до особистісного та професійного

самовдосконалення, наполегливість у досягненні мети, потреба успішного

виконання поставленого завдання), інтереси (до отримання нових знань,

навичок і вмінь, розвитку пізнавальних потреб, формування інтелекту,

вирішення нестандартних професійних завдань, що потребують поглиблених

навичок критичного мислення у майбутніх судноводіїв, розширення кругозору),

установки (потреба успішного виконання поставленого завдання професійної

діяльності, наприклад, в екстремальній ситуації, коли успішна комунікація з

терористами на борту може мати вирішальне значення для життя пасажирів та

суднової команди), цінності й ціннісні орієнтації (сумлінне ставлення до

майбутньої професійної діяльності, цінності, що пов’язані із самовизначенням у

професійній діяльності; професійні цінності, що спонукають людину до

творчого пошуку, відповідальність, моральні обов’язки тощо).

29

Когнітивний компонент утворюють знання, необхідні для продуктивної

комунікативної взаємодії між членами екіпажу, зокрема знання способів,

стратегій, норм і правил професійної комунікації, типів взаємодії людей,

опанування стандартів, закономірностей і принципів професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв, вивчення спеціальних

документів ІМО щодо регулювання діяльності морського персоналу;

оволодіння новими технологіями лідерства, роботи в команді, навчання

англійської мови.

Діяльнісний компонент спрямовано на ефективне практичне

використання набутого фонду знань, умінь і навичок для професійної

комунікативної взаємодії з професійним середовищем, співробітниками

суміжних служб і керівниками, особистісної взаємодії з членами екіпажу й

пасажирами. Комунікативні інтерактивні вміння – основа діяльності

судноводія, оскільки він повинен організовувати та координувати спільну

діяльність колективу, контролювати й узгоджувати дії членів екіпажу через

професійну взаємодію, а також інтерпретувати важливу інформацію для

досягнення поставлених завдань.

5. Для діагностики сформованості готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії визначено такі критерії: мотиваційно-

ціннісний (слугує для оцінювання мотиваційного компонента), когнітивний

(для оцінювання когнітивного компонента), комунікативно-діяльнісний

(відповідає діяльнісному компоненту).

Основними показниками мотиваційно-ціннісного критерію є: наявність

професійних мотивів і мотивів досягнення успіху в майбутній професійній

діяльності; наявність пізнавальних інтересів у процесі навчання професійної

комунікативної взаємодії; прагнення до саморозвитку та самовдосконалення;

наявність лідерських якостей.

Когнітивний критерій характеризують знання із загальної англійської

мови; знання з професійно орієнтованої англійської мови морського

спрямування; знання про особливості професійної комунікативної взаємодії;

знання про основні норми й правила поведінки з огляду на міжкультурний

аспект комунікативної взаємодії.

Показниками комунікативно-діяльнісного критерію є сформованість

мовленнєвих умінь; організація комунікативної взаємодії; уміння провадити

інтерактивну діяльність; копінг-поведінка в стресових комунікативних

ситуаціях; уміння контролювати комунікативну взаємодію; уміння чинити

мовленнєвий вплив.

З урахуванням характеру професійної діяльності фахівців з навігації й

управління суднами і результатів аналізу наукової літератури доведено, що

готовність майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії

може проявлятися на високому, середньому і низькому рівнях.

6. З урахуванням результатів аналізу педагогічної теорії та освітньої

практики обґрунтовано авторську концепцію педагогічної системи підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, що

складається з трьох концептів – методологічного, теоретичного й практичного,

30

які перебувають у взаємозв’язку та створюють основу для розроблення

педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії.

Основою методологічного концепту є сукупність методологічних

підходів (системного, компетентнісного, особистісно орієнтованого,

диференційованого, культурологічного, комунікативного, діяльнісного,

професійно орієнтованого, контекстного, аксіологічного) і принципів

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії:

загально дидактичних (активності, наочності, свідомості, доступності й

посильності, індивідуалізації навчання) та методичних (професійної

спрямованості, комунікативності, взаємодії основних видів мовленнєвої

діяльності, інтерактивності, проблемності, автентичності навчальних

матеріалів, міжпредметних зв’язків).

Теоретичний концепт передбачає обґрунтування й уточнення основних

понять дослідження професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв, що вможливлює окреслення проблемного поля й розкриття

сутності проблеми дослідження, характеристики структури і змісту підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, визначення

критеріїв, показників і рівнів її готовності, обґрунтування педагогічних умов.

Практичний концепт є об’єднанням основних положень методологічного

й теоретичного концептів і розкриває послідовність та технологію

впровадження педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії на різних етапах – організаційному,

практикo-діяльнісному, креативному.

У результаті теоретичного аналізу обґрунтовано педагогічні умови

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії, а

саме: розвиток мотивації до навчання професійної комунікативної взаємодії

майбутніх судноводіїв шляхом активізації пізнавальної діяльності та розвитку

навичок критичного мислення; оптимізація змісту навчальних дисциплін, під

час яких формується готовність до професійної комунікативної взаємодії, на

основі міждисциплінарного підходу; удосконалення підготовки до професійної

комунікативної взаємодії на основі впровадження у цей процес елементів

змішаного навчання; організація позааудиторної роботи у процесі підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

7. На підставі концепції підготовки та визначених педагогічних умов

обґрунтовано педагогічну систему підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії, що покликана оптимізувати процес

навчання. Педагогічна система узгоджена з концепцією підготовки майбутніх

судноводіїв та представлена у вигляді моделі, яка складається з п’яти блоків –

цільового, концептуально-стратегічного, змістового, організаційно-

методичного, діагнoстикo-результативного. Складниками педагогічної системи

є мета й завдання підготовки, методологічні підходи та принципи, нормативно-

правова база, учасники навчального процесу, зміст професійної підготовки,

компоненти готовності, педагогічні умови підготовки до професійної

комунікативної взаємодії, етапи, форми, методи, засоби процесу підготовки,

31

критерії, показники й рівні готовності до професійної комунікативної взаємодії,

моніторинг навчального процесу та результат.

Відповідно до логіки освітнього процесу, для практичного впровадження

педагогічної системи та педагогічних умов, які її забезпечують, розроблено

технологію упровадження педагогічної системи підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Технологія містить такі

структурні компоненти: концептуальна основа; змістова частина; процесуальна

частина й діагностична частина. Практична реалізація організаційно-

методичного забезпечення для підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії відбувалася упродовж трьох етапів –

організаційного, практикo-діяльнісного, креативного.

8. Результативність педагогічної системи підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії експериментально

перевірено в процесі навчання курсантів (студентів) спеціалізації

«Судноводіння» у ВМНЗ.

Після формувального етапу експерименту в експериментальній групі

зменшилася на 16,1 % чисельність учасників із низьким рівнем готовності до

професійної комунікативної взаємодії. Водночас збільшилася кількість

досліджуваних із середнім і високим рівнями готовності на 2,7 % та 13,2 %

відповідно. Група суттєво зросла якісно, а її кількісні показники після

експерименту значуще перевищують показники, зафіксовані до експерименту.

Результати впровадження запропонованої концепції та педагогічної системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії в

процесі формувального етапу експерименту підтвердили гіпотезу дисертаційної

роботи щодо ефективності їхнього впливу. Статистично значуща розбіжність

показників готовності до професійної комунікативної взаємодії майбутніх

судноводіїв з ЕГ на контрольному етапі експерименту засвідчила доцільність

подальшого впровадження розроблених заходів у процес навчання студентів. За

допомогою χ2- критерію Пірсона та Z-критерію доведено, що в ЕГ результати

формувального етапу експерименту є вищими, ніж у КГ, за рівня значущості

0,05, згідно з усіма критеріями готовності майбутніх судноводіїв: мотиваційно-

ціннісним, когнітивним та комунікативно-діяльнісним.

9. За результатами проведеного дослідження сформульовано практичні

рекомендації науково-педагогічним працівникам ВМНЗ, а саме:

рекомендується розвивати педагогічну компетентність викладачів технічних

дисциплін шляхом проведення методичних семінарів, метою яких є

ознайомлення з інтерактивними методами навчання технічних дисциплін

морського спрямування; підвищувати рівень знань із загальної англійської

мови; складати міжнародний іспит для викладачів технічних дисциплін «FCE»

(«First Certificate in English») на рівень В2, а для викладачів із професійної

англійської мови іспит «CAE» («Cambridge Advanced English») на рівень С1;

організувати курс з англійської мови для спеціальних цілей («ESP syllabus») для

викладачів технічних дисциплін, адаптувати його до вимог стосовно

викладання технічних дисциплін у ВМНЗ; організувати експрес-курс («ESP

syllabus») для викладачів англійської мови, що передбачає опанування основ

32

морської термінології (вибрано 10 дисциплін, які найбільше пов’язані з

професійною взаємодією судноводіїв); формувати міждисциплінарне

методичне середовище – налагодити професійну взаємодію з викладачами

технічних дисциплін, брати участь у колективних і групових формах

методичної роботи, інтегрувати викладачів англійської мови й викладачів

технічних дисциплін у групи по 3–4 особи з подальшою перспективою роботи в

команді для реалізації англомовного проекту; покращити комп’ютерну

грамотність викладачів, уміння знаходити, обмінюватися, використовувати й

поширювати навчальні матеріали на основі застосування ІКТ-технологій;

розвивати програми академічної мобільності викладачів, основним завданням

яких є інтернаціоналізація вищої освіти та культурна інтеграція країн, у межах

яких викладачі й дослідники університетів можуть пройти практику,

стажування, навчання або викладання за кордоном, підвищити свій

професійний рівень.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. До подальших

перспективних напрямів наукових розвідок належать: розроблення науково-

методичного супроводу підготовки майбутніх фахівців з навігації й управління

морськими суднами до професійної комунікативної взаємодії в умовах

глобалізації світового судноплавства, дослідження особливостей професійного

спілкування судноводіїв в екстремальних умовах діяльності та розроблення на

цій основі практичних рекомендацій; розроблення науково-методичного

супроводу підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної

взаємодії для системи самоосвіти й дистанційного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Желясков В. Я. Підготовка майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії у вищих морських навчальних закладах: теорія і

практика : монографія. Запоріжжя : АА Тандем, 2020. 456 с.

2. Zheliaskov V., Chymshyr V. The essence and problem of competence

approach as a new didactic paradigm in foreign didactic studies. The Actual Problems

of the World Today. London : Sciemcee Publishing, 2019. Р. 57–68.

Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати

3. Желясков В. Я., Чимшир В. І. Модель виявлення та розвитку

здібностей студентів. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти

НАПН України. Професійна педагогіка. Київ : НАПНУ, 2018. № 15. С. 28–33.

4. Желясков В. Я. Обґрунтування наукових підходів системи підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Педагогіка

формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах.

Запоріжжя, 2018. Вип. 60. Т. 1. С. 86–90.

5. Желясков В. Я. Особливості професійної комунікативної взаємодії

майбутніх судноводіїв. Вісник Національної академії Державної прикордонної

служби України. Серія : педагогіка : електрон. наук. фах. вид. 2018. Вип. 4.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2018_4_9. 25.09.18

33

6. Желясков В. Я. Професійне спілкування як передумова комунікативної

взаємодії майбутніх судноводіїв. Збірник наукових праць Національної академії

Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки.

Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2018. Вип. 3(14). С. 189–198. 18.10.18

7. Желясков В. Я. Теоретичні підходи до підготовки майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Педагогіка формування

творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2018.

Вип. 61. Т. 1. С. 56–60.

8. Желясков В. Я. Морська англійська мова як засіб ведення професійної

комунікативної взаємодії судноводіїв. Наукові записки. Серія : Педагогічні

науки. Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. Вип. 174.

С. 125–130.

9. Желясков В. Я. Модель формування готовності майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії. Тематичний випуск «Вища освіта

України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». Київ :

Гнозис, 2019. С. 339–346.

10. Желясков В. Я. Педагогічні умови формування готовності майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Науковий вісник Льотної

академії. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : ЛА НАУ, 2019. Вип. 5.

С. 337–343.

11. Желясков В. Я. Компетентність викладача англійської мови у

професійному середовищі майбутніх судноводіїв. Наукові записки

Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні

науки. Бердянськ : БДПУ, 2019. Вип. 1. С. 255–263.

12. Желясков В. Я. Сутність та специфіка екстремальних умов

професійної діяльності майбутніх судноводіїв. Тематичний випуск «Вища

освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору».

Київ : Гнозис, 2019. С. 339–346.

13. Желясков В. Я. Технологія підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії. Інноваційна педагогіка. Одеса, 2019.

Вип. 15. Т. 2. С. 72–75.

14. Желясков В. Я. Концепція підготовки майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії. Інноваційна педагогіка. Одеса, 2019.

Вип. 16. Т. 1. С. 64–67. 03.10.19 н-м

15. Желясков В. Я. Структура готовності майбутніх судноводіїв до

професійної комунікативної взаємодії. Науковий вісник Льотної академії.

Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : ЛА НАУ, 2019. Вип. 6. С. 53–60.

16. Желясков В. Я. Експериментальна перевірка педагогічної системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія :

педагогіка : електрон. наук. фах. вид. 2019. Вип. 3. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_3_5. 28.08.19

17. Желясков В. Я. Розвиток критичного мислення як мотивація до

вивчення професійної комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв. Збірник

наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби

34

України. Серія : педагогічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2019.

Вип. 3(18). С. 97–109. 28.08.19

18. Желясков В. Я. Зарубіжний досвід підготовки майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії. Науковий часопис Національного

педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні

науки: реалії та перспективи. 2019. № 70. С. 33–47.

19. Zheliaskov V. Ya. Formation of listening and speaking skills in the process

of professional communicative interaction of future navigators. Fundamental

isscientiam : scientific journal. Madrid, 2019. № 26. Vol. 1. Р. 36–39.

20. Желясков В. Я. Критерії, показники та рівні готовності майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Sciences of Europe. 2019.

Vol. 4. № 35. C. 20–24.

21. Karpushyna M., Bloshchynskyi I., Zheliaskov V., Chymshyr V.,

Kolmykova O., Tymofieieva O. Warm-Upas a Means of Fostering Target Language

Performance in a Particular English Class. Revista Româneascăpentru

EducaţieMultidimensională. June, 2019. Vol. 11. Issue 2. Р. 141–159.

22. Желясков В. Я., Даниленко О. Б. Методологічні підходи системи

підготовки майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії.

East European Scientific Journal. 2019. № 6 (46), рart 5. Р. 27–33. 06.19 міжнар.

23. Желясков В. Я., Даниленко О. Б. Характеристика критеріїв

сформованості готовності майбутніх судноводіїв до професійної діяльності.

Danish Scientific Journal. 2019. № 27. Vol. 2. С. 20–25. 08.19 міжнар.

Опубліковані праці апробаційного характеру 24. Желясков В. Я. Щодо розвитку іншомовної комунікативної

компетентності студентів технічних спеціальностей. Актуальні проблеми

студентської молоді : матеріали Регіональної науково-практичної конференції

(м. Одеса, 17 травня 2012 р.) / Одеський національний університет імені

І. І. Мечникова. Одеса, 2012. С. 51–53.

25. Желясков В. Я. Перспективи застосування компетентнісного підходу

у дидактиці вищої школи. Формула компетентності викладача : матеріали

V науково-методичної конференції (м. Київ, 26 березня 2014 р.) / Національний

технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Київ, 2014.

С. 102–106.

26. Желясков В. Я. Перспективи застосування компетентнісного підходу

у процесі підготовки майбутніх фахівців в галузі морського та річкового

транспорту. Новітні напрямки переоснащення, експлуатації та ремонту

суднових систем : матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної

конференції (м. Ізмаїл, 10 грудня 2015 р.) / Одеська національна морська

академія. Ізмаїл, 2015. С. 29–32.

27. Желясков В. Я. Компетентнісний підхід як нова освітня парадигма у

процесі підготовки майбутніх фахівців у вищої школи. Університетська

педагогічна освіта: історія, теорія і перспективи розвитку в умовах

глобалізації : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

(м. Одеса, ______ 2015 р.) / Одеський національний університет імені

І. І. Мечникова. Одеса, 2015. С. 78–81.

35

28. Желясков В. Я. Дидактичні аспекти змісту навчання іноземних мов у

вищій школі (на засадах компетентнісного підходу). Сучасні підходи до

високоефективного використання засобів транспорту : матеріали

VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ізмаїл, 8 грудня 2016 р.)

Ізмаїл, 2016. С. 70–74.

29. Желясков В. Я., Яшний О. В. Іншомовна компетентність як складова

професійної готовності морських фахівців. Сучасні підходи до

високоефективного використання засобів транспорту : матеріали

VIIІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ізмаїл, 7 грудня 2017 р.).

Ізмаїл, 2017. С. 78–82.

30. Желясков В. Я., Голофєєв М. Б. Інтерактивні методи навчання в

практиці підготовки фахівців флоту. Стратегічні імперативи сучасного

менеджменту та соціально-психологічного розвитку компетентнісних

якостей фахівців морської галузі : матеріали Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ізмаїл, 20 квітня 2018 р.). Ізмаїл, 2018. С. 48–52.

31. Желясков В. Я., Даниленко О. Б. Застосування сучасних навчально-

педагогічних технологій у професійній підготовці фахівців морської галузі в

умовах вищого навчального закладу. Scientific achievements of the present :

proceedings of XХХIІ International scientific conference (New York, Nov 1, 2018).

Morrisville : Lulu Press, 2018. P. 81–85.

32. Желясков В. Я. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх

бакалаврів судноводіїв до професійної комунікації. Освітньо-наукове

забезпечення діяльності складових сектору безпеки і оборони України :

матеріали XI Всеукраїнської науково-практичної конференції

(м. Хмельницький, 15 листопада 2018 р.) / Національна академія Державної

прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький,

2018. С. 387–388.

33. Желясков В. Я. Щодо формування комунікативних навичок сучасних

фахівців флоту. Сучасні підходи до високоефективного використання засобів

транспорту : матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції

(м. Ізмаїл, 6–7 грудня 2018 р.) / Дунайський інститут Національного

університету «Одеська морська академія». Ізмаїл, 2018. С. 69–72.

34. Zheliaskov V. Ya. Interactive component as means of professional

communication of future navigators. Harmonisation of the Ukrainian and European

higher education systems: changes and challenges : collection of thesis of the

International scientific-practical conference (Klaipeda, Lithuania, 17 January, 2019) /

Lithuanian Maritime Academy. Klaipeda, 2019. P. 28.

35. Желясков В. Я. Системний підхід у підготовці майбутніх судноводіїв

до професійної комунікативної взаємодії. Професійне становлення

особистості: проблеми і перспективи : матеріали Х Міжнародної науково-

практичної конференції (м. Хмельницький, 7–8 листопада 2019 р.) /

Хмельницький національний університет. Хмельницький, 2019. С. 103–105.

36. Желясков В. Я. Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх

судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Освітньо-наукове

забезпечення діяльності складових сектору безпеки і оборони України :

36

матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький,

22 листопада 2019 р.) / Національна академія Державної прикордонної служби

України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2019. С. 387–388.

37. Желясков В. Я. Іншомовна комунікативна компетенція як складова

формування професійної компетентності майбутнього фахівця флоту. Сучасні

підходи до високоефективного використання засобів транспорту : матеріали

Х Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ізмаїл, 12–14 грудня

2019 р.). Ізмаїл, 2019. С. 85–86.

38. Желясков В. Я., Мазоха В. Психолого-педагогічні особливості

процесу формування іншомовної компетентності майбутнього судноводія.

Інноваційні підходи розвитку компетентнісних якостей фахівців в умовах

професійного становлення : матеріали III Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ізмаїл, ________2019 р.). Ізмаїл, 2019. С. 94–96.

39. Желясков В. Я. Мотивація вивчення іноземної мови як система

імпульсів для ефективного розвитку іншомовної комунікативної інтеракції

майбутніх судноводіїв. Інноваційні підходи розвитку компетентнісних якостей

фахівців в умовах професійного становлення : матеріали IV Міжнародної

науково-практичної конференції (м. Ізмаїл, 23–24 квітня 2020 р.). С. 157–159.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати 40. Желясков В. Я. Навчально-методичний практикум: «MOORING» для

курсантів/студентів третього курсу спеціалізації «Судноводіння» / уклад. :

Желясков В. Я., Тихонова І. Ю. Ізмаїл, 2019. 43 с.

41. Желясков В. Я. Навчально-методичні розробки «Diesel Power Plant»,

«Nuclear Power Plant» / уклад. : Желясков В. Я, Демченко О. М.,

Константинова Т. М., Романовська О. Р., Тимофєєва О. Я., Тихонова І. Ю.

Ізмаїл, 2018. 69 с.

42. Желясков В. Я. Навчально-методичні розробки з дисципліни

«Англійська мова за професійним спрямуванням» для вивчення розділів

«Cooling System», «Steam Turbine Power Plant» / уклад. : Желясков В. Я,

Демченко О. М., Константинова Т. М., Романовська О. Р., Тимофєєва О. Я.,

Тихонова І. Ю. Ізмаїл, 2019. 75 с.

43. Желясков В. Я. Навчально-методичні розробки з дисципліни

«Англійська мова за професійним спрямуванням» для вивчення розділів

«Machinery. Types of marine power plants», «Diesel electrical power plant» /

уклад. : Желясков В. Я, Демченко О. М., Константинова Т. М.,

Романовська О. Р., Тимофєєва О. Я., Тихонова І. Ю. Ізмаїл, 2019. 71 с.

44. Желясков В. Я. Навчально-методичні розробки з дисципліни

«Англійська мова за професійним спрямуванням» для вивчення розділів: «Air

Conditioning System», «Internal Combustion Engine» / уклад. : Желясков В. Я,

Демченко О. М., Константинова Т. М., Романовська О. Р., Тимофєєва О. Я.,

Тихонова І. Ю. Ізмаїл, 2018. 71 с.

45. Желясков В. Я. Навчально-методичні розробки з дисципліни

«Англійська мова за професійним спрямуванням» для вивчення розділів

«Auxiliaries: Pumps, Condensers», «Gas Turbine» / уклад. : Желясков В. Я,

37

Демченко О. М., Константинова Т. М., Романовська О. Р., Тимофєєва О. Я.,

Тихонова І. Ю. Ізмаїл, 2018. 76 с.

46. Practical Guide for Marine Engineers / Желясков В. Я., Тимофєєва О. Я.,

Маслов І. З., Константинова Т. М., Тихонова І. Ю., Романовська О. Р.,

Демченко О. М. Ізмаїл : Вид-во «CopyArt», 2020. 276 с.

АНОТАЦІЇ

Желясков В. Я. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх

судноводіїв у вищих морських навчальних закладах до професійної

комунікативної взаємодії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах

рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі

спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Національна

академія Державної прикордонної служби України імені Богдана

Хмельницького, Хмельницький, 2020.

У дослідженні подано теоретичне і методичне обґрунтування концепції та

педагогічної системи підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії, а також результати експериментальної перевірки її

ефективності в умовах вищих морських навчальних закладів.

Проаналізовано основні поняття дослідження, а саме: «взаємодія»,

«професійна комунікативна взаємодія», «підготовка до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв», «готовність до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв».

Виокремлено компоненти готовності до професійної комунікативної

взаємодії майбутніх судноводіїв (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний),

критерії та відповідні їм показники професійної комунікативної взаємодії

(мотиваційно-ціннісний, когнітивний, комунікативно-діяльнісний).

Диференційовано високий, середній та низький рівні готовності до професійної

комунікативної взаємодії майбутніх судноводіїв.

Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки

майбутніх судноводіїв до професійної комунікативної взаємодії. Обґрунтовано

педагогічну систему підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії та перевірено її доцільність. Розроблено практичні

рекомендації науково-педагогічним працівникам вищих морських навчальних

закладів щодо процесу підготовки майбутніх судноводіїв до професійної

комунікативної взаємодії.

Ключові слова: професійна комунікативна взаємодія, майбутні

судноводії, вищі морські навчальні заклади, концепція, педагогічна система,

технологія, педагогічні умови.

Желясков В. Я. Теоретические и методические основы подготовки

будущих судоводителей в высших морских учебных заведениях к

профессиональному коммуникативному взаимодействию. –

Квалификационная научная работа на правах рукописи.

38

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук

по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального

образования. – Национальная академия Государственной пограничной службы

Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2020.

В исследовании представлено теоретическое и методическое обоснование

концепции и педагогической системы подготовки будущих судоводителей к

профессиональному коммуникативному взаимодействию, а также результаты

экспериментальной проверки ее результативности в условиях высших морских

учебных заведений.

Проанализированы основные понятия исследования, а именно:

«взаимодействие», «профессиональное коммуникативное взаимодействие»,

«подготовка к профессиональному коммуникативному взаимодействию

будущих судоводителей», «готовность к профессиональному

коммуникативному взаимодействию будущих судоводителей».

Выделены компоненты готовности к профессиональному

коммуникативному взаимодействию будущих судоводителей (мотивационный,

когнитивный, деятельностный), критерии и соответствующие им показатели

(мотивационно-ценностный, когнитивный, коммуникативно-деятельностный).

Дифференцированы высокий, средний и низкий уровни готовности будущих

судоводителей к профессиональному коммуникативному взаимодействию.

Определены и теоретически обоснованы педагогические условия

подготовки будущих судоводителей к профессиональному коммуникативному

взаимодействию. Разработана и теоретически обоснована педагогическая

система подготовки будущих судоводителей к профессиональному

коммуникативному взаимодействию и проверена ее эффективность. На основе

проведенного исследования разработаны практические рекомендации научно-

педагогическим сотрудникам высших морских учебных заведений

относительно процесса подготовки будущих судоводителей к

профессиональному коммуникативному взаимодействию.

Ключевые слова: профессиональное коммуникативное взаимодействие,

будущие судоводители, высшие морские учебные заведения, концепция,

педагогическая система, технология, педагогические условия.

Zheliaskov V. Ya. Theoretical and Methodical Principles of Future

Navigators’ Training in Higher Marine Educational Establishments to

Professional Communicative Interaction. – Qualifying scientific work on the

manuscript.

The thesis is for obtaining the scientific degree of the Doctor of Pedagogical

Sciences in Speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Vocational Training. – The

National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan

Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, 2020.

The research is devoted to theoretical and methodological basics of the

concept, technology and pedagogical conditions for the formation of future

navigators’ readiness for professional communicative interaction in higher marine

39

educational establishments as well as the results of an experimental verification of

their effectiveness in the conditions of higher marine educational institutions.

As a result of scientific research, the basic concepts of the research were

analyzed: «interaction», «professional communicative interaction of future

navigators», «preparation of future navigators for professional communicative

interaction», «readiness of future navigators for professional communicative

interaction».

It was formulated the author’s definition of the concepts «professional

communicative interaction of future navigators» as organized process of information

exchange of navigation and ship management specialists, which is aimed at solving

various tasks and practical situations in navigation on the basis of professionally

important communicative properties, knowledge, skills and abilities in the field of

communication, navigation, management and operation of vessels; «preparation of

future navigators for the professional communicative interaction» is an organized

process of formation and development of language, psychological, informational,

technical skills, teamwork skills and ability to intercultural communication, which

ensures the formation of readiness of navigation specialists to joint activities;

«readiness of future navigators for professional communicative interaction» is a

dynamic and stable characteristic of a specialist in navigation and ship management,

which reflects his condition and ability to apply professional communication

knowledge, skills, experience and personal qualities necessary for effective solution

of various tasks and practical situations in standard and non-standard conditions.

Based on various classifications of communication barriers, in the context of

the study, the following types of communication barriers have been classified in the

practice of navigators’ professional communication: semantic (terminological),

phonetic, informational, technical, intercultural, psychological. It was differentiated

the peculiarities of the professional communicative interaction of navigators.

The structure of future navigators’ training for professional communicative

interaction in higher marine educational establishments was characterized. The

following structural components of future navigators’ training for professional

communicative interaction was defined: motivational, cognitive, activity.

It was characterized the criteria, descriptors and levels of readiness of future

navigators for professional communicative interaction. Taking into account the

peculiarities of professional communication of future navigators, the specifics of their

professional training, the criteria and descriptors of professional communicative

interaction were defined: motivational-and-valuable, cognitive, communicative-

activity. According to the defined criteria and descriptors it was differentiated high,

medium and low levels of future navigators’ readiness for professional

communicative interaction.

On the basis of the analysis of pedagogical theory and educational practice, the

author’s concept of the pedagogical system of future navigators’ training to

professional communicative interaction was offered, which consists of three concepts

– methodological, theoretical and practical.

In the study the pedagogical conditions of future navigators’ training to

professional communicative interaction were identified: the development of

40

motivation of future navigators to learn the professional communicative interaction

by activating cognitive activity and developing critical thinking skills; optimization

of the content of academic disciplines, during which the readiness for professional

communicative interaction is formed, on the basis of an interdisciplinary approach;

improvement of the process of teaching professional communicative interaction

based on the introduction of elements of blended learning; organization of

extracurricular activities in the preparation of future navigators for professional

communicative interaction.

The organizational and methodical provision of future navigators’ training to

professional communicative interaction was developed and implemented into the

educational process. The practical implementation of new forms and methods of

training was realized through the author’s study materials, practical courses and

manuals.

It was developed and theoretically grounded the pedagogical system of future

navigators’ training to professional communicative interaction. The model is

consistent with the logics of the educational process and consists of five blocks –

purpose, conceptual-strategic, content, organizational-methodical, diagnostic-

resultative. The components of the pedagogical system are: purpose and objectives of

the training, methodological approaches and principles, legal basis, the participants of

the training process, content of training, components of training, pedagogical

conditions, stages, forms, methods, means of the process of preparation, criteria,

descriptors and levels of readiness for professional communicative interaction,

monitoring of the study process and the result.

On the basis of the conducted research, practical recommendations on the

formation of readiness for the scientific and pedagogical staff of the higher marine

educational institutions regarding the process of preparing future navigators for

professional communicative interaction were worked out.

Key words: professional communicative interaction, future navigators, higher

marine educational establishments, concept, pedagogical system, technology,

pedagogical conditions.

Підписано до друку __.__.2020. Формат 60х84/16.

Умов. друк. арк. 2.9. Тираж 120 прим. Замов. № ______ ОД.

Видавництво Національної академії ДПСУ.