1

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

Наталія Гагаріна

Наталя Бабіч

Світ творчої уяви та фантазії

Навчально-методичний посібник

Друкується за рішенням вченої ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

(протокол № 8 від 24.12.2019 р.)

Кропивницький 2020

2

УДК 373.291

Г-12

Гагаріна Наталія, Бабіч Наталя. Світ творчої уяви та фантазії: [навчально-

методичний посібник] / Наталія Гагаріна, Наталя Бабіч. – Кропивницький: КЗ

«КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2020. – 36 с.

Навчально-методичний посібник містить матеріали, застосування яких

сприяє розвитку винахідництва, кмітливості, критичного мислення у дітей

дошкільного віку. Змістове наповнення відображає сутність методів ТРВЗ,

використання STREAM-освіти в роботі вихователя закладу дошкільної освіти.

Посібник адресований педагогам закладів дошкільної освіти, студентам,

що навчаються за напрямом підготовки «Дошкільна освіта», батькам.

Рецензенти:

Тарапака Н.В. – завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти

комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»;

Котелянець Н.В. – доктор педагогічних наук, професор кафедри методик

дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного

педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

© КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2020

3

Зміст

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………… 4

ТРВЗ, STREAM, КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ, ЩО СПРАЦЮЄ СЬОГОДНІ................. 5

STREAM –проєкт «Вітрячок»…………………………………………… 9

Мозковий штурм…………………………………………………………. 15

Синектика…………………………………………………………………. 18

Метод каталога…………………………………………………………… 20

Метод фокальних об’єктів……………………………………………….. 21

Системний аналіз..……………………………………………………….. 22

Метод моделювання маленькими чоловічками (ММЧ)……………….. 24

Метод складання загадки………………………………………………... 25

Метод протиріч…………………………………………………………… 26

Метод «Запитай і відгадай»……………………………………………… 27

Метод запитань. Використання кубика Блума…………………………. 28

Дизайн-діяльність………………………………………………………….. 29

ПІСЛЯМОВА……………………………………………………………………… 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………… 35

4

ПЕРЕДМОВА

Сьогодні розвиток творчості, креативності людини є однією з

найактуальніших проблем у всьому світі. Особистість, що здатна до

змін, у якої розвинене творче мислення, є потрібною для розвитку

суспільства. Наразі той, хто володіє інформацією, не володіє світом.

Інформація не має значення сама по собі, вона є важливою тоді, коли

необхідна.

Актуальною є проблема усвідомлення, творчого осмислення й

запровадження винахідницьких ідей в життя. Тому виховання

креативної, ініціативної, критично мислездатної особистості є одним

з пріоритетних завдань у діяльності сучасного закладу освіти.

Зі спостережень в освітньому просторі, можна зазначити, що у

дітей ХХ ст. розвинений рефлекс наслідування, а у дітей ХХІ ст. вже

переважає рефлекс свободи, вони самостійно вибудовують стратегію

своєї поведінки. Намагаються зробити не за зразком, не копіювати, а

мислити самостійно. Представники покоління Z швидко

перемикаються та добре справляються з великою кількістю задач

одночасно. Виходячи з цього, методи і прийоми, що застосовуються

в роботі з дітьми, мають відповідати цим запитам.

Отже, щоб уникнути «конфлікту поколінь» і вибудовувати

адекватну та продуктивну співпрацю, необхідно з’ясувати характерні

ознаки сучасного покоління українських дітей і дібрати ефективні

психолого-педагогічні способи співпраці з ними. Щоб дитина почала

діяти активно, її мислення потрібно «увімкнути». Чим? Як?

Cпробуємо знайти відповіді на ці запитання.

5

ТРВЗ, STREAM, КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ,

ЩО СПРАЦЮЄ СЬОГОДНІ...

По-перше, обумовимо навички, що необхідні успішній людині

сьогодення, це: креативне, критичне мислення; інформаційна

грамотність та використання ІКТ; комунікації рідною та іноземними

мовами; дослідницька діяльність та винахідливість; підприємливість

та співробітництво; робота в команді та персональна

відповідальність; вміння інтегрувати знання та досвід з різних

галузей.

Як правильно і ефективно організувати освітній процес? Як

зробити так, щоб дитина прагнула діяти? Ці питання сьогодні

потребують відповіді.

Отже, на перше місце потрапляє МОТИВАЦІЯ! Вона є

важливою. Це те, що спонукає нас до дії. Людина починає діяти

більш ефективно тоді, коли у неї є мотив, бажання, інтерес, виникла

проблема…

Окреслимо вагомі складники педагогічної співпраці (дитина-

дорослий):

- Навчальна мотивація.

- Підбір завдання, яке зацікавить.

- Заявка про щось нове для дитини.

- Поєднання предметів, тем.

- Пробудження цікавості/допитливості (наприклад, через назву).

- Утримання уваги (за допомогою постійного переключення

між видами діяльності, дотримуючись єдиної ідеї).

Як створити?! З чого почати? Зупинимось на орієнтовних

принципах створення заняття/уроку:

1. Вибір дисципліни/напряму/розділу.

2. Вибір теми (знайти точки дотику, визначити те, що можна

порівняти, пояснити).

3. Пошук єдиної ідеї, яка червоною ниткою буде проходити

через весь захід.

4. Чергування вправ (теоретичні, практичні).

5. Підбір матеріалу (наочність, картки, книги, ігри).

6. Розподілення часу, послідовність.

7. Підведення підсумку: рефлексія, зворотній зв’язок.

6

Перефразувавши В.О.Сухомлинського, який зазначав, що дітям

не цікавий той педагог, який не читає, можемо сказати, що сьогодні

дітям не цікавий той педагог, який НЕ КРЕАТИВИТЬ.

До аспектів креативності відносимо:

- подолання стереотипів;

- вихід за межі баченого;

- експериментування;

- змішування;

- формування нових зразків, шаблонів;

- оперування складністю;

- оригінальність;

- спосіб активного самовираження;

- необмежене поле діяльності.

Креативність, мислення, творчість, логіка – саме ці якості є

затребуваними у сучасному суспільстві.

За дослідженнями науковців, вже існує перелік професій, які

можуть зникнути раніше за інші, а саме: продавець, водій, пілот

літака, касир, листоноша, екскурсовод. Зрозуміло, що мають

з’явитись інші професії. Відповідно хтось (педагог, батьки) має

підготувати дитину до нового. До чого? Які професії стануть на

обрії? Вже на сьогодні є проблема дефіциту інженерних кадрів,

індустріальних дизайнерів, фахівців з біо- та нанотехнологій.

Леонардо да Вінчі, Генріх Альтшуллер, Борис Нікітін, Вячеслав

Воскобович, Олена Пометун – всі ці видатні люди є представниками

різних вікових періодів, країн світу, освітніх систем, яких поєднує

потужний поштовх для подальшого розвитку людства, винахідництво

та критичне мислення.

ТРВЗ – це система виховання та розвитку мислення людини.

Головне місце в ній займає життєва стратегія творчої особистості та

розвиток творчої уяви. Для розвитку мислення, логіки,

винахідницьких ідей потрібно вибудувати алгоритм вирішення

завдань в логічній послідовності, насамперед:

1. Чітке та конкретне формулювання завдання, визначення

проблеми (розгадування загадки, ребусу, визначення завдань самими

дітьми).

2. Виявлення та обмірковування протиріч (тепло-холодно,

добре-погано).

3. Визначення ресурсів (можливості предмета, об’єкта, дії з ним

чи його власні).

7

4. Результат, що очікується (в реальних умовах).

5. Моделювання різних варіантів рішень, вирішення протиріч.

6. Неочікувані, нові ідеї рішень.

Критичне мислення – це такий процес винахідництва, який

починається з постановки проблеми, продовжується

обмірковуванням, пошуком та осмисленням інформації, закінчується

прийняттям рішень щодо розв’язання проблеми, що виникла [2].

Зазначимо, що критичне мислення в усі часи допомагало людині

формувати свій унікальний погляд на явища та процеси, доводити та

аргументувати власну думку. Людина, що має такий тип мислення,

узагальнює, оцінює, піддає сумніву, критикує, аргументує та

обґрунтовує нові ідеї. Критично мисляча людина є стійкою до

маніпуляцій. На неї не впливають стереотипи чи думки більшості

людей. Людина, яка має критичне мислення, здатна проникати в

сутність речей і фактів, знаходити відповіді на питання, що не дають

спокою людству, і генерувати нові ідеї.

В нашій країні продовжують розвиватись STEM-технології:

з’являються нові товари, конструктори для дітей, робототехніка.

Педагог має спонукати до пошукової діяльності вихованців,

допомагати у визначенні мети, завдань навчальних проєктів,

орієнтовних методів, прийомів дослідницької діяльності, висування

гіпотез та пошуку інформації.

Під час виконання освітніх STREAM-проєктів в закладах

дошкільної освіти та початковій школі вирішується ціла низка

різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань:

набуваються нові знання, уміння і навички, які знадобляться в житті;

розвиваються мотивація, пізнавальні навички; формується вміння

самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати

власні судження, робити висновки, виявляти компетентність,

вирішувати проблеми.

Пріоритетними формами презентації пізнавальної інформації в

розрізі STREAM-освіти К.Крутій та І.Стеценко називають:

- бесіду з використанням відкритих запитань;

- едьютеймент;

- ігри;

- спостереження;

- досліди;

- дослідження;

- метод експериментування;

8

- створення колекцій;

- моделювання явищ і процесів;

- вправи на асоціації;

- віртуальні та реальні екскурсії;

- міні-музеї;

- заняття-милування природою;

- сторітеллінг;

- етюди під музику;

- інтерактивна пізнавальна казка (історія);

- пізнавальні презентації з інтерактивними елементами [3].

Наведемо приклад STREAM-проєкту для дітей 6-річного віку

«Вітрячок».

9

STREAM-ПРОЄКТ «ВІТРЯЧОК»

Актуальність проєкту.

Культура інженерного мислення –

це вміння самостійно і відносно

вільно користуватися своїми

знаннями. Ця складова розвитку

дитини-дошкільника на

сьогоднішній день є актуальною.

Критичне мислення, вирішення

проблем, творче мислення,

співробітництво – на розвиток саме

таких процесів спрямована

діяльність сучасного вихователя.

Виготовлення вітрячка націлить

дітей на пошук шляхів вирішення,

підбору матеріалів та подальше

використання виробу під час

спостережень за погодою,

визначенням напрямку вітру та для

ігрової діяльності.

Стислий опис. Створюється проблемна ситуація під час

прогулянки, яка є мотивацією для дітей у виготовленні вітрячка.

Попередньою роботою є екскурсії до будинків з вітрячками,

флюгерами.

Очікувані результати проєкту. Діти виготовили вітрячки, які

будуть використовувати під час спостережень за погодою на

дослідницькій ділянці чи створеній метеостанції.

Назва

проєкту Вітрячок

Тип проєкту Дослідницький, творчий, міжпредметний, груповий,

короткостроковий.

Складові STREAM-проєкту, зміст діяльності вихованців

S

(науки)

Ознайомлення з навколишнім. Природа.

Дитина знає, що повітря знаходиться навколо нас, ним

дихає все живе. Розрізняє ознаки повітря (холодне,

10

тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від

пори року. Усвідомлює, що вітер – це рух повітря; він

може бути сильним, слабким, поривчастим; може бути

корисним чи завдавати шкоду.

T

(технології)

Комп’ютерна грамота. Підбирає картинки, де

зображений вітер чи вітряна погода, хмари, предмети,

які наповнені повітрям (повітряна кулька, м’яч).

R

(читання+

письмо)

Розвиток мовлення. Вживає слова різної складності,

синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні

слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я,

приказки, утішки, загадки, скоромовки про природні

явища (вітер, дме, сильний, вітрюган, вітрище).

E

(інжиніринг)

Художня праця. Усвідомлює, що довколишній

предметний світ – рукотворний, створений для

задоволення потреб людини та завдяки людській

праці. Має елементарні знання про виробництво різних

предметів ужитку, технічних приладів та знарядь. Діти

обирають матеріал та виготовляють вітрячки.

A

(мистецтво)

Відображає власні життєві враження, почуття, навички

в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні,

аплікації, конструюванні. Володіє технічними

прийомами роботи з різними матеріалами,

елементарною художньою майстерністю; створює

образ різними засобами і техніками, творчо застосовує

виражальні можливості лінії, кольору, композиції,

ритму для реалізації свого задуму; виявляє

дизайнерські уміння у грі та побуті. Діти прикрашають

вітрячки.

M

(математика

)

Математика. Конструювання. Вирізняється

позитивною пізнавальною мотивацією; моделює,

експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і

самостійно, використовуючи умовно-символічні

зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах

(колір, форма, величина), їх видах, ознаках,

властивостях. Діти підбирають матеріал, вимірюють

його довжину, ширину для виготовлення вітрячків.

11

Складові STREAM-проєкту

Навчальна тема (розділ)

Навчальні цілі

Дослідницькі завдання,

орієнтовний термін виконання

S (науки)

Дитина у природному довкіллі (старший дошкільний вік).

На прикладі дії вітрячка пояснити: чому саме він працює, від чого це залежить. Визначити напрям вітру.

Розповісти та продемонструвати як діє вітрячок.

Дитина у світі культури (старший дошкільний вік).

Поширити знання дітей про роботу вітрячків, їх різноманіття, зовнішній вигляд, шляхи використання в побуті та для розваг.

Розглядання дії вітряків у господарстві (млин), (вентилятор), обговорення користі та мети використання для людей.

T (технології)

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі.

Сформувати пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі.

Пригадати казки, мультфільми, де зустрічається вітряк, флюгер («Кіт у чоботях», «Бременські музиканти», «Баранчик Шон. Вітряк»).

Комп’ютерна грамота.

Закріплювати технічні уміння роботи за комп’ютером.

За допомогою комп’ютерної гри вибрати що необхідне, а що зайве.

R (читання+

письмо)

Грамота. Розвиток мовлення.

Розвивати фонетико-граматичну компетенцію дошкільників.

Підібрати слова-родичі до слова ВІТЕР (вітер, вітряк, вітрюган, вітрильник). Читання відкритих і закритих складів із приголосною літерою «В».

12

E

(інжиніринг)

Художня

праця.

Формувати у дітей

вміння діяти у

підгрупі,

розподіляти

обов’язки,

виконувати

роботу згідно

схеми, плану.

Підбір матеріалу та

виготовлення

вітрячка. Робота у

підгрупах.

A

(мистецтво)

Малювання,

аплікація.

Розвивати у дітей

художньо-

естетичний смак,

підбирати деталі

за розміром,

кольором.

Прикрашання

вітрячка аплікацією,

малюнком,

декорованими

деталями (паєтки,

блискітки, мереживо

та ін.). Оформити

власний вітрячок

обраним візерунком.

M

(математика

)

Математика. Закріпити уміння

вимірювати

умовною міркою.

Виміряти умовною

міркою кількість

потрібного

матеріалу для

виготовлення.

Сюжетно-ролеві

ігри «Будівельний

магазин» та

«Майстерня».

13

Проєктні

ризики

Заходи, спрямовані на зменшення їх негативного

впливу

Не всі діти

проявляють

активність.

Попередня екскурсія до будівлі з вітрячком. Залучення

батьків до обговорення, розгляду та виготовлення вдома

вітрячків з паперу.

Обладнання, необхідне для реалізації проєкту

Папір, ножиці, умовна мірка, декоровані деталі,

пластикова паличка, мультфільм «Баранчик Шон.

Вітряк»

https://www.youtube.com/watch?v=wFt26CRwaew,

комп’ютерні ігри, тематичні картинки.

Діяльність після виконання проєкту

Продовжувати

наповнювати метеостанцію

необхідним дослідницьким

обладнанням (сонячний

годинник, опадомір і т.д.)

Обдаровані люди сприймають світ з різних сторін, вміють

знаходити зв’язки. Вони мають перевагу та можуть досягти успіху.

Леонардо да Вінчі вважав це ключовим: «Принципи розвитку

інтелекту: навчайтесь науці мистецтва та навчайтесь мистецтву

науки. Навчайтесь відчувати, особливо бачити. Знайте, що все у світі

знаходиться у взаємозв’язку» [1]. Вчений постійно працював над

собою, спостерігав за людьми, тваринами, рослинами.

Виділимо сім принципів розвитку за Леонардо да Вінчі:

1. Розвивайтесь різнобічно. Пробуйте робити все те, що вас

цікавить.

2. Будьте допитливими. Ставте запитання. Спостерігайте за

хмарами, рухом води, шелестом гілок, сонячним промінням.

3. Пізнавайте те, що вас хвилює.

14

4. Шукайте зв’язки. Вчіться мислити. Все у світі

взаємопов’язано.

5. Будьте наполегливими та вірте у себе.

6. Навчайтесь впродовж життя. «Залізо іржавіє, якщо не

використовується; вода втрачає прозорість, якщо не рухається… Так

і розум втрачає силу без активності» (Леонардо да Вінчі) [1].

7. Прагніть до вдосконалення, ставте цілі та мобілізуйте сили

для їх досягнення.

Спостерігаючи за дітьми видно, що у них зникає страх діяти з

будь-яким предметом, використовуючи його не тільки за прямим

призначенням, але й за певними якостями, за потребою, шукаючи

додаткові ресурси. Генріх Альтшуллер пропонує вирішувати

суперечності в світі, аналізувати та винаходити, шукати всі можливі

шляхи і способи використання предмета [5].

Робота з ТРВЗ визначається певними послідовними завданнями:

1. Сприяти вмінню знаходити і розв’язувати суперечності, не

боятися негативного, незнайомого в об’єкті та явищі.

2. Навчання системного підходу, тобто бачення світу у

взаємозв’язку всіх його елементів.

3. Формування вміння бачити і використовувати навколишні

ресурси, навіть приховані.

4. Вчити дітей винаходити (наприклад, на заняттях з

конструювання можна запропонувати придумати новий одяг, посуд,

транспорт). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ

«оживляють» предмети та явища, приписують одним словом якості

інших і, навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі

варіанти.

5. Вирішення казкових завдань і придумування казок. Треба

навчити кожну дитину уникати стандартного закінчення казок,

змінювати сюжет, складати нові казки на основі добре відомих.

6. Використовувати нестандартні оригінальні рішення,

спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити

вихід із будь-якої життєвої ситуації.

7. Проведення бесід з вихованцями. Дітям варто пропонувати

прослідковувати історію виникнення телефона, книги, олівця, стола,

вчити логічно обґрунтовувати свої фантазійні ідеї.

Розкриємо декілька методів для розвитку творчості, мислення,

фантазії та уяви, які легко можна застосовувати в роботі як з дітьми

дошкільного, так і молодшого шкільного віку.

15

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

Мозковий штурм – процес, у якому дається дітям завдання чи

ставиться запитання, де з більшої кількості варіантів вирішення

відбираються найбільш доречні чи перспективні. За допомогою цього

методу діти зможуть знайти вихід із складної ситуації.

Під час організації та проведення мозкового штурму важливо:

o Чітко та зрозуміло формулювати проблему.

o Схвалювати та стимулювати творчий азарт та ідеї дітей.

o Не критикувати, не оцінювати, не обмежувати.

o У підсумку відібрати найбільш вдалу ідею для вирішення

проблеми.

Наприклад:

взяти до розгляду та обговорення знайомий художній твір

(краще з ілюстраціями). До прикладу українська народна казка

«Колобок».

Запитання: чому Колобок почав співати? Він же тісто. Пиріжки

зазвичай не співають. Чому Зайчик хотів його з’їсти? Хіба зайці їдять

пиріжки? Чому з’явився у баби і діда, а не в пекарні? Що потрібно

зробити Колобку, щоб Лисиця його не з’їла? Який Колобок не

покотиться?

16

- Казка «Муха-Цокотуха». Запитання: чому Муха йшла по полю,

адже мухи завжди літають? Звідки на полі гроші?

Що муха робить з грошима?

Чи п’є насправді муха чай із самовара?

Для чого їй гості? З ким товаришує муха?

Що ще може купити собі муха?

Хто ворог для мухи? Чому? я

- Казка «Лікар Айболить». Запитання: чому лікар сидить під

деревом, а не в лікарні? Куди біг зайчик по доріжці, де їздять

трамваї, якщо він живе у лісі?

17

- Пісня «Ходить Гарбуз по городу». Запитання: як Гарбуз

ходить, він же не має ніг? Для чого йому рід, родичі? Як вони всі

розмовляють, вони ж овочі…

1. Як написати другові листа, якщо немає ручки?

2. Як виконати мелодію без музичних інструментів?

3. Як намалювати картину буз пензлика? Без фарб?

4. Як про щось повідомити, якщо ти не вмієш писати?

5. Як зробити собі зиму влітку і навпаки?

18

Використовуючи елементи ТРВЗ в ігрових і казкових завданнях,

педагог спонукає дитину самостійно вибирати тему, матеріал та вид

діяльності. За допомогою цієї методики діти вчаться міркувати,

відстоювати власну думку, робити висновки, розглядати проблему з

різних точок зору, прислуховуватись до думки інших дітей, педагога.

СИНЕКТИКА

Метою цього методу є навчання дітей переключатися із

звичного у незвичне, розвиток творчих здібностей, використовуючи

різні аналогії.

Емпатія – метод, який дає дитині можливість відчути себе будь-

яким об’єктом, рослиною, твариною, персонажем, тобто ототожнити

себе з ним. Дуже гарно цей метод працює під час психологічних

етюдів та музичних занять, коли діти уявляють себе осінніми

листочками, кружляють як сніжинки, цокають як коники під певну

музику і т. д.

Приклади завдань:

- покружляй, як балерина у таночку…

- пройди, наче по калюжах…

- покажи, як курочка зернятка клює…

- пройди, неначе ти кам’яний, глиняний, ти – з піску, дерева,

води…

- покажи, наче в тебе болять вуха…

З дітьми дошкільного віку розглядаємо пряму аналогію, що має

за основу зовнішню схожість об’єктів (літак і птах, волосся і дощ,

листя і метелик).

19

Фантазія – аналогія, яка виникає в фантастичному, уявному

світі. Наприклад, щастя – веселка, дружба –місток, родина – п’ять

пальців і таке інше. Фантастична ідея: якби дорога була тільки там, де

їде автомобіль; їжа з’являлась відразу, як ти про неї подумав, одяг

змінювався б від пори року та потреби.

Метод емпатії полягає у вмінні поставити себе на місце іншого,

передати його думки, почуття.

ПТАХ:

- Як тебе звати?

- Де ти живеш?

- Де тобі краще за все жити?

- З ким би ти хотів дружити?

- Що ти одягнув?

- Про що мрієш?

- Навіщо багато літаєш?

- Куди ти літав? Чому?

- Де відпочиваєш?

- Хто твої друзі?

- Хто вороги?

- Що любиш найбільше?

- Коли тебе можна побачити в наших краях?

КІШКА:

- Ти свійська чи дика?

- Де ти живеш?

- З ким любиш спілкуватись і як?

- Яку частину доби ти більше любиш?

Чому?

- Що любиш їсти?

- Чого ти хочеш найбільше?

- Що ти одягла?

20

- Яке місце в кімнаті любиш найбільше?

- Куди хочеш потрапити і чому?

- Що ти любиш робити?

ЗІРКА:

- Як тебе звати?

- Де ти живеш?

- Яка ти зірка?

- Коли тебе можна побачити?

- Ти любиш більше день чи

ніч? Чому?

- Про що ти мрієш?

- Що ти хочеш сказати

людям?

- Що цікавого чи таємничого ти бачила?

- З ким товаришуєш?

- Куди хочеш помандрувати? Чому?

- Які кольори ти любиш?

- На що ти схожа?

МЕТОД КАТАЛОГА

Метод каталога застосовується з метою розвитку творчості,

вигадки, фантазії, вміння складати новий сюжет, лінію, зміст із слів,

картинок, ілюстрацій, іграшок, предметів і т.д. Наприклад,

використовуємо слова із книжки чи обираємо будь-які картинки.

Одним із варіантів є орієнтація на предметні картинки та навідні

запитання:

- Жив-був…хто? (Олівець)

- Одного разу… зустрів….кого? (Крейду)

- Він був добрий чи злий? (Вони були добрими і все хотіли

написати. Вони дуже любили дітей)

- Що він умів робити? (Писати і малювати)

- Чи були у нього друзі? Які? (Зошити, фарби)

- Що вони разом почали робити? (Швидко шукати дітей)

- Чим все закінчилось? (Вони знайшли дітей і щасливі пішли з

ними до школи)

Метод асоціацій чи каталогу – перенесення властивостей з

одного предмета, об’єкта, явища на інший.

21

Кіт Шоколад

Солодкий

Великий

Святковий

Шоколад шоколадний кіт кіт

Шоколадний кіт – фігурка кота із шоколаду, чи хутро

шоколадного відтінку.

Солодкий кіт – цукерка, у вигляді кота, або кіт, що їв мед.

Великий кіт – кіт-скульптура, кіт з’їв чарівну пігулку і сильно

збільшився.

Святковий кіт – із бантиком, на дні народження, костюм Кота

(карнавальний).

МЕТОД ФОКАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ

Метод сприяє розвитку мислення, фантазії. Полягає у

перенесенні властивостей одного об’єкта на інший, що змінює

стереотипи мислення та сприймання. Для гри можна використовувати

предметні картинки або просто слова.

Наприклад, дітям роздають предметні картинки (лялька,

машинка, повітряна кулька, літак і т. д.). Діти називають ознаки чи

якості об’єктів (чарівна лялька, літак на управлінні, повітряна гелева

кулька). Потім обмінюються і картинками і властивостями предметів

(лялька на управлінні, чарівна машинка, повітряна гелева лялька).

Наведемо ще один варіант:

Слово з теми БУДИНОК

2 сторонніх слова Дівчинка Дерево

Ознаки Гарна

Товариська

Весела

Запашне

Високе

Зелене

22

На основі поданих слів скласти розповідь про БУДИНОК:

Будинок веселий, товариський, коли в ньому збирається багато

гостей. Він гарний і зелений, бо його пофарбували зеленою фарбою.

Будинок запашний – гарна господиня приготувала запашний обід.

Високий будинок, бо він багатоповерховий.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ

Метод допомагає сформувати цілісну картину світу, вчить

бачити взаємозв’язок, взаємодію предметів, явищ, процесів і т.д. Щоб

засвоїти системний аналіз: дуже допомагають круги Луллія. Цей

посібник може застосовуватись в різних видах діяльності

(математика, мовлення, мистецтво).

Основні завдання в роботі з кругами Луллія: - пізнання світу, зміна та вдосконалення навколишнього з

допомогою комбінаторики; - формування понять «об’єкт – ознака»; - розвиток уяви, критичного, асоціативного мислення; - розвиток уваги, спостережливості, мовлення. Наприклад, гра складається з трьох кругів, що обертаються:

- найменший круг – картинки зі смайликами, що зображають

різні емоції (радість, страх, сум);

- середній круг – музичні інструменти (барабан, флейта, гітара);

- найбільший круг – персонажі музичних творів (лялька,

конячка, ведмедик).

Завдання для дітей:

- прослухати музичний твір,

- пригадати його зміст чи назву, характер

- підібрати емоцію (смайлик), який викликає ця музика,

- зображення інструмента, який вони чують та персонажа твору.

Інший варіант: прокручуючи круги, скласти нову казку, з

новими персонажами чи характерами.

В цьому методі закладені основи

комбінаторики, аналізу, варіативності.

Шляхом різних комбінацій картинок

можно складати нові казки,

здійснювати характеристику предметів,

образів. Може з’явитись інша, нова

фантастична історія з чарівними

предметами та персонажами.

23

Круги Ейлера – це методика, що сприяє розвитку логічного

мислення, взаємозв’язків. Діти порівнюють предмети (рослини,

тварини, об’єкти), виділяють схожість та відмінність, аналізують,

роблять висновки.

Наприклад, розглянемо тему «Іграшки». Діти розкладають

картинки за ознаками, за кольором. Одна іграшка – потрапляє до

перетину кругів Ейлера, має спільні ознаки: машинка і синя, і

іграшка.

24

МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ МАЛЕНЬКИМИ ЧОЛОВІЧКАМИ

Метод моделювання маленькими чоловічками (ММЧ)

застосовується у навчанні природознавства під час знайомства з

молекулярною будовою тіл, складом речовин. Ігри з використанням

«маленьких чоловічків» допоможуть пояснити й змоделювати

внутрішню будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів,

що відбуваються у живій та неживій природі (наприклад, як з води

утворюється пара).

Сутність цього методу полягає в тому, що

дитина має уявити, що всі речовини, предмети,

об’єкти, явища

складаються з безлічі

маленьких чоловічків.

Так, чоловічки твердих

тіл стоять близько один

до одного

та тримаються за руки. Чоловічки рідини

не тримаються за руки та стоять трохи далі

один від одного.

Чоловічки газу та пару знаходяться у

постійному русі далеко один від одного. Отже, коли вода

перетворюється в пару чи стає кригою, то чоловічки змінюють свою

поведінку і розташування.

Для дітей дошкільного віку можна показати на прикладі

піщинок, з яких складається

замок. Дані методи дають дітям

змогу швидше оволодіти

інструментарієм ТРВЗ і якісніше

застосовувати його в

різноманітних сферах

діяльності.

25

МЕТОД СКЛАДАННЯ ЗАГАДКИ

Метод складання загадки сприяє тому, що діти вчаться

підбирати ознаки предмета, описувати його, шукати спільне та

відмінне, робити висновки. Для того, щоб цей процес був більш

результативним, можна запропонувати дітям алгоритм:

1. Обрати об’єкт.

2. Назвати його якості чи ознаки.

3. Знайти схожіть з іншим предметом.

4. Знайти те, чим відрізняється від інших.

5. Скласти загадку вставляючи слова «як», «але», «а»,

«проте».

Маленьке, сіреньке,

А хвостик як шило.

(Миша)

Для розвитку логічного мислення, уяви, фантазії пропонуємо

складати загадки про персонажів казок, мультфільмів. («Тачки»,

«Льодовиковий період», «Король Лев», «Фіксики»).

Під час таких занять діти активізовані, їхнє мислення

цілеспрямовано працює у творчому, пошуковому ключі. Є ті образи,

які їм цікаві, те що мотивує їх до діяльності.

26

МЕТОД ПРОТИРІЧ

Метод протиріч – один з елементів діалектики – закон єдності й

боротьби протилежностей, наявність двох суперечливих якостей в

одному об’єкті, коли наявність однієї властивості виключає

можливість інших.

Протиріччя можуть бути технічними і фізичними. У побутовій

ситуації вони зустрічаються в дитини на кожному кроці:

- треба одягтися – буде тепло і комфортно;

- не треба одягатися – буде жарко, змокрієш;

- битися погано – зробиш боляче;

- бийся – ти захищаєш слабкого, скривдженого;

- іде дощ – добре, поливає землю, рослини;

- іде дощ – погано, земля мокра, бруд на одязі.

Працюючи за цим методом, відкриваємо перед дітьми

«таємницю подвійного» в усьому, у кожному явищі (події, факті,

речовині), щось у ньому добре, а щось шкідливе; щось заважає, а

щось потрібне.

Пропонуємо ігри: «Добре – погано», «Користь – шкода»,

«Навпаки». Це ігри на вміння бачити протиріччя, «обидві сторони

однієї медалі». Наприклад, гра «Добре – погано». Діти об’єднуються

у дві команди: одна – «добре», інша – «погано», вони передають

іграшку (м’яч) як естафету один одному, називаючи позитивні й

негативні якості:

- добре, що м’яч гумовий, легкий;

- але погано, що легкий, бо далеко летить, важко наздогнати;

- добре, що він круглий;

- але погано, що швидко котиться, може викотитись на дорогу;

- добре, що гладкий;

- але погано, що може вислизнути з рук.

27

МЕТОД «ЗАПИТАЙ І ВІДГАДАЙ»

Метод сприяє умінню дітей ставити запитання, орієнтуючись на

картинку, характеристику та питальне слово. Такий метод доречно

застосовувати для закріплення теми. Наприклад, тема «Казка».

Дорослий чи дитина задумує певну казку чи персонажа. Інші задають

запитання, щоб відгадати задумане.

Наприклад: Хто? – Казковий персонаж. – Який? – Круглий. – З

чого зроблений? – Із тіста. – Що робить? – Котиться. – Це Колобок.

Хто? – Головний герой казки. – Який? – Дерев’яний. – Що

робить? – Хоче знайти Золотий ключик. – Це Буратіно.

Розглянемо іншу тему. Тема «Рослини».

Що? – Фрукт. – Який? – Червоний, круглий. – Для чого? – Для

компоту, пиріжків. – Це вишні.

Що? – Кущ. – Який? – Символ України. – Якого кольору? –

Червоного. – Для чого? – Для лікувального чаю. – Це калина.

28

МЕТОД ЗАПИТАНЬ. ВИКОРИСТАННЯ КУБИКА БЛУМА

Розвиток навичок критичного мислення дітей дійсно є одним із

головних завдань вихователя. Методику використання даного кубика

розробив американський вчений Б. Блум. Сутність в тому, щоб

виготовити кубик, на гранях якого написати слова: НАЗВИ,

ПРИДУМАЙ, ПОЯСНИ, ЗАПРОПОНУЙ, ЧОМУ, ПОДІЛИСЬ. Для

дітей дошкільного віку можна слова замінити картинками,

смайликами, символами. Після вивчення певної теми використання

кубика Блума активізує розумову діяльність дітей, розвиває

творчість, стимулює розвиток нових ідей, думок. Метод можна

використовувати для роботи за будь-якою темою, варіюючи питання

за потребою (ОПИШИ, ПОРІВНЯЙ, ЗАСТОСУЙ, ОЦІНИ і т.д.)

Наприклад, тема заняття «Сніг».

НАЗВИ: Що це за опади?

ПРИДУМАЙ: В які ігри можна гратись зі снігом?

ПОЯСНИ: Що це? Як воно з’явилось на вулиці?

ЗАПОРОПОНУЙ: Які казки, мультфільми, кінофільми ти знаєш,

де є сніг?

ЧОМУ існують певні правила поведінки зі снігом? Які?

ПОДІЛИСЬ своїми враженнями, емоціями, від подій, що

відбуваються з тобою, коли ти бачиш сніг.

29

ДИЗАЙН-ДІЯЛЬНІСТЬ

Дизайн – творчий метод, який дозволяє дитині працювати в

умовах нестандартного мислення, фантазування та самовираження

творчих ідей. Однією із складових STREAM-освіти є ART-

(мистецтво). Отже, дизайнерська діяльність – це художньо-

створювальна діяльність, спрямована на реалізацію творчого задуму

та створення продукту і є одним із складників STREAM. Педагог під

час вибору теми чи ідеї має враховувати сенсорний, інтелектуальний

і практичний досвід дитини.

Окреслимо види дизайн-діяльності: графічний дизайн,

фітодизайн, аранжування, моделювання одягу (малюнок або

аплікація), декоративно-просторовий дизайн та інші. Сьогодні для

дизайну характерні тенденції інтеграції мистецтв: живопису, графіки,

скульптури, фотографії, літератури, музики. Широко застосовуються

нетрадиційні техніки: колаж, тістопластика, оригамі, квілінг, пап’є-

маше, скрапбукінг, ґраттаж, декупаж тощо. А творчі здібності (у

критеріях відбору змісту програми STREAM-освіти дошкільників) –

це можливість дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в

нестандартних ситуаціях; націленість на відкриття нового та

здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду [6]. Тому

дизайнерсько-створювальна діяльність – це цілі проєкти, що

поєднують у собі етапи мотивації, пізнання, творчості, узагальнення,

репродуктивності та отримання результату.

30

(Використані роботи вихователя Світлани

Котляренко, познайомитись з якими можна на

сторінці facebook

https://www.facebook.com/profile.php?id=100022559160

864)

Дійсно, дизайн – це незвичайний погляд на звичайні речі. Тому

важливим для дизайнерської діяльності є – нестандартність мислення,

фантазія, уява, комбінаторика, аналіз, вміння поєднувати колір і

форму.

Заняття дизайн-діяльністю спрямовано впливають на почуття

дітей, спонукають до творчого самовираження, критичного мислення

в різних видах художньо-творчої діяльності. Художньо-естетичний

розвиток дітей на різних вікових етапах має свої особливості, які і

визначають специфіку організації освітньої роботи з цього напряму.

Притаманні малятам певної вікової категорії важливі уявлення,

уміння, навички, що стосуються різних видів творчої діяльності

людини (музичної, театралізованої, образотворчої, художньо-

мовленнєвої та ін.), проявляються у сформованості важливих

складових художньо-естетичної компетентності:

- y емоційно-чуттєвий компонент (позитивно-емоційне

ставлення до навколишнього світу та творів мистецтва);

- y пізнавальний компонент (уявлення про різні види мистецтва

та їх особливості й засоби виразності);

- y практичний компонент (оволодіння необхідними художніми,

творчими вміннями, техніками виконання робіт);

- y ціннісний компонент (наявність власних естетичних

уподобань, оцінок та прояв художнього смаку);

31

- y творчий компонент (прояв ініціативності, самостійності та

креативності)[4].

Arts-мистецтво, як складова STREAM-освіти, дає змогу вразити,

здивувати, задіяти наочно-образне мислення та перейти від

емоційного образу до наукового.

Найбільш прийнятний стиль здійснення STREAM-освіти та

проведення занять з елементами ТРВЗ – це невимушена обстановка

та невелика кількість дітей (10-15). Бажано дітей розташувати по колу

або півколом; так усі можуть бачити один одного, і тут неможливо

сховатися, ухилитися від відповіді, «відгородитися» традиційним

столом. Іде емоційне й розумове підживлення в колі (або в міні-

командах). Створюється мікроклімат високої комфортності,

психологічної розкутості.

Правилами роботи в групах є: активність, гарний настрій,

доброзичливість, довіра (конфіденційність). Педагог має змогу

почути кожного бажаючого. Приймається будь-яка відповідь. Тільки

позитивне в оцінювані. І при цьому краще говорити не «правильно»,

а «цікаво», «слушна думка», «оригінально», «чому ти так думаєш?» і

т. п.

Результативними є прийоми емоційного схвалення:

- Спасибі, що ти так думаєш (натиснути при цьому руку

дитини).

- Я в захваті від цієї відповіді!

- Я знаю, ти зможеш (скажеш, зробиш, придумаєш).

- Чудово мислиш.

- Ти – мій фантазер!

- Краще й не відповіси.

- Унікально! Незрівнянно! Оригінально! Логічно!

- Найрозумніша відповідь.

- Заманливо! Чудово!

Як наслідок:

- самовираження, самоствердження особистості;

- випередження (знання дозволяють рухатися далі, розвиватися);

- народження нових емоцій, зняття затисків;

- введення в роботу різних аналізаторів: слуху, зору, дотику,

смаку;

- розвиток всіх психічних процесів – уваги, пам’яті, волі, уяви,

спостережливості, відчуттів, мовлення, почуттів, емоцій.

32

Завдання педагога – стимулювати розумову і творчу активність

дітей, залучати до гри всіх, послідовно наголошувати на тому, що

правильними можуть бути різні рішення, іноді зовсім несхожі.

Осмислений і систематичний підхід до занять із ТРВЗ допомагає

знайти й розвинути творчість кожної дитини, незалежно від віку та

інтелектуальних здібностей:

1. Розвиваються впевненість в своїх силах і здібностях.

2. Діти використовують альтернативні шляхи пошуку

інформації.

3. Вміння інтегрувати та систематизувати інформацію.

4. Розвивається здатність висловлювати оригінальні ідеї,

винаходити щось нове.

4. Виховується незалежність в судженнях, в мисленні і діях.

6. Розвивається дивергентне мислення, уявлення.

7. Виховується увага до людей, повага до інших.

8. Виховується правильне відношення до критики.

Як свідчить практика, інструментарій ТРВЗ «працює» як

каталізатор думок у дітей на заняттях з математики, конструювання,

розвитку зв’язного мовлення, естетичного, екологічного виховання, у

STREAM-проєктах. Але найбільшої результативності досягають тоді,

коли діти повністю орієнтовані на безпосереднє розв’язання творчих

задач. Окремі заняття дають малюкам змогу швидше оволодіти

інструментарієм ТРВЗ і застосовувати його в різноманітних видах

діяльності.

Під час таких занять діти не зацікавлені у будь-яких інших діях,

окрім розв’язання поставленої задачі, їхнє мислення цілеспрямовано

працює у творчому, пошуковому ключі, у дітей виявляються

сформованими такі розумові здібності: вміння встановлювати

причинно-наслідкові зв’язки; обґрунтувати та міркувати; передбачати

наслідки; інтегрувати та систематизувати інформацію; вміння

розв’язувати проблему; розвиток дивергентного мислення; відчуття

процесу та результату.

Раціональне застосування методів ТРВЗ в освітньому процесі

значною мірою сприяє формуванню у дітей рис, які вказують на

творчу особистість:

- самостійність судження;

- нестандартне мислення;

- критичне мислення;

- ініціативність;

33

- схильність до фантазування;

- здатність до пошуку різних варіантів розв’язання завдань;

- самовираження, самоствердження особистості;

- випередження;

- відхід від шаблонів, стереотипів;

- залучення різних аналізаторів (органи відчуттів – «щупальця

мозку»);

- розвиток всіх психічних процесів (пізнавальних, емоційних,

вольових).

34

ПІСЛЯМОВА

Сучасне покоління сприймає світ як поле для експериментів. На

думку Кена Робінсона, міжнародного експерта з навчання та відомого

популяризатора ідеї розвитку креативності, більшість освітніх

програм були створені в індустріальну епоху, коли головним

принципом була стандартизація речей, думок, людей, і вони вже не

актуальні сьогодні. https://www.youtube.com/watch?v=5nkFmpp6pPc

Діти самі шукають те, що хочуть обговорити, самі будують

освітній процес, самі досліджують. Діти сьогодення готові

експериментувати, створювати, моделювати, винаходити нове.

Сучасна освіта стає все більше орієнтованою на формування

ключових компетентностей, спрямована на розвиток умінь, котрі

затребувані в практичній діяльності. Розглянуті методи та технології

дозволяють розвивати у дітей здатність аналізувати, стимулюють

творчу активність у пошуці рішення проблеми, дають усвідомлення

того, що безвихідних ситуацій у житті не буває.

Осмислений і систематичний підхід до занять із ТРВЗ,

STREAM-освіти допоможе знайти й розвинути творче мислення,

фантазію, сформувати культуру інженерного мислення кожної

дитини, незалежно від її віку та інтелектуальних здібностей,

здійснювати саморозвиток, бути конкурентоздатною і щасливою.

35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Габриэль Сеайль. Леонардо да Винчи. О науке и искусстве. –

Режим доступу http://loveread.ec/read_book.php?id=69811&p=1

2. Запитання на уроці: Навіщо? До кого? Як і про що? :

[метод.посібник для вчителів загальноосвітніх шкіл] / О.Пометун. –

Київ, 2019. – 96 с.

3. Крутій К.Л. Природничо-наукова освіта дошкільників:

блоково-тематичне планування на засадах інтеграції та методичні

поради. Зима-білоснижка / К.Л. Крутій, І.Б. Стеценко. – Запоріжжя:

ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2017. – 124 с.

4. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та

дошкільного віку «Радість творчості» / Р. М. Борщ, Д. В. Самойлик. –

Тернопіль : Мандрівець, 2013. – 72 с.

5. Шевчук К.ТРВЗ-технологія: вчимо розглядати проблеми під

різними кутами зору / К.Шевчук // Учитель початкової школи. – 2019.

– №1. – С.13-17.

6. STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна

програма формування культури інженерного мислення в

дошкільників / автор. колектив; наук. керівник К.Л. Крутій. –

Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2018. – 146 с.

36

Наталія Гагаріна

Наталя Бабіч

Світ творчої уяви та фантазії

Навчально-методичний посібник

Обкладинка: роботи Світлани Котляренко

Підписано до друку 26.02.2020 р. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура «Таймс». Друк – принтер. Тираж 100 прим.

Зам. № 327

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63, Кропивницький, 25006 Віддруковано в лабораторії інформаційно-методичного забезпечення

освітнього процесу КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна 39/63, Кропивницький, 25006