Суть мистецької освіти Суть мистецької освіти на сучасному етапіна сучасному етапі

Упродовж навчання образотворчого мистецтва учні мають набувати досвід висловлювати оцінні судження щодо творів різних жанрів мистецтва, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо творів мистецтва з думками інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі; проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати медіаресурси у пошуковій діяльності.

Естетичне виховання дитини Естетичне виховання дитини передбачаєпередбачає

• Розвиток естетичного сприйняття художніх образів і навколишнього світу як естетичних об’єктів;

• Експериментування з художніми матеріалами й інструментами;

• Розвиток почуття композиції, ритму, колориту, кольору, сприйняття, відчуття фактурності і об’ємності;

• Ознайомлення з мовою мистецтва;• Збагачення індивідуального досвіду за допомогою уяви й

емпатії;• Розвиток художньо-творчих здібностей в діяльності;• Виховання художнього смаку й почуття гармонії;• Створення умов для активності дітей;• Формування естетичної картини світу.

МУДРА ПОРАДАДопомогти вчителям художньо-естетичних дисциплін бути успішними у власній педагогічній діяльності може порада Дмитра Кабалевського (рад.композитор, педагог, гром.діяч): «Коли ви хочете, щоб ваші юні слухачі були активними, – будьте активні самі; коли ви хочете, щоб вони виявляли інтерес до музики, – відчувайте цей інтерес завжди в самому собі; коли ви хочете, щоб вони полюбили музику, – любов до неї мусить жити у вашому серці; коли ви хочете навчити роздумувати про музику, – роздумуйте разом з ними»

Якщо замінити у даній пораді слово «музика» на слово «мистецтво», то вона може стати настановою для всіх вчителів мистецьких дисциплін.

Особливості Особливості календарно-тематичного планування календарно-тематичного планування Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва у 6 класі розроблено відповідно до нової програми «Мистецтво, 5-9 класи» (Київ, 2012 рік), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Запропоноване планування поєднують різні жанри образотворчої мистецької діяльності ( анімалістичний, пейзаж, побутовий, історичний, міфологічний, релігійний, батальний). Учні зможуть інтерпретувати  твори образотворчого мистецтва  різних жанрів, виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки,  розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у творчій  діяльності.   У процесі художньо-практичної діяльності на уроках образотворчого мистецтва учні, використовуючи різноманітні художні техніки і матеріали, опановуватимуть закони лінійної і повітряної перспективи, композиції та кольорознавства; прийоми компонування елементів зображення у певному форматі; створюватимуть образи тварин, людей ( площинні, об»ємні, у статиці та динаміці); вчитимуться передавати міміку, емоційні стани, жести людини; створюватимуть сюжетно-тематичні і декоративні композиції.

Планування уроківПланування уроків

При плануванні уроку слід обов’язково враховувати:

• Результатом практичної діяльності учня має бути завершена творча робота учня, а тому на цей вид діяльності треба передбачати найбільшу кількість навчального часу.

• Завдання має бути закінченим на даному уроці чи наступному, або вдома.

• Основні види діяльності учнів на уроках: художньо-творче самовираження, сприймання, інтерпретація та оцінювання художніх творів, пізнання та оцінювання художніх творів.

• Для розвитку творчих здібностей найбільш продуктивними є проблемні методи навчання. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями.

Найбільш поширений –Найбільш поширений –комбінований тип урокукомбінований тип уроку

Найбільш бажаними можна вважати такі типи уроків:

• уроки ознайомлення з мистецькими творами чи з серіями цих творів, особливостями жанрів;

• уроки вивчення творчості художників (бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців);

• уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);

• уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);

• уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах).

Структура урокуСтруктура уроку

За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер.

Їх основні компоненти:1.Організація уваги учнів.2.Розповідь або лекція вчителя.3.Демонстрування наочних засобів навчання з

паралельним коментарем, бесідою або обговоренням.

4.Вербальний або візуальний інструктаж.5.Практична, творча або оцінна діяльність учнів.6.Аналіз , оцінка та самооцінка створених або

сприйнятих художніх робіт.

Особливості оцінювання результатів навчання

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними

видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання

навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої

освіти (наказ МОН від 21.08.2013 №1222).

Потрібно звернути увагу на те, що письмові тематичні перевірки

(контрольні, самостійні роботи) з образотворчого мистецтва не

проводяться. Тематичне оцінювання проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати.

Оцінювання закінчених практичних робіт та підсумок уроку проводиться під час проведення, наприклад, виставки завершених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок.

Знання теоретичних питань перевіряється шляхом відповідей на запитання вчителя.

При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, яка містить такі критерії:

• розкриття та відповідність темі, що вивчається;• наявність ідеї та образу, що розкривається;• якість композиції, відповідно до вивчених правил та

закономірностей; • якість володіння засобами та техніками образотворчого мистецтва•

Домашнє завданняДомашнє завдання

Домашніми завданнями з предмета можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам»яті предметів, краєвидів тощо.

Домашнє завдання виконується за бажанням учнів і заохочується учителем. Його основною метою є орієнтація учнів на естетичне освоєння навколишнього світу.

В якості домашньої роботи може бути запропоновано:• заготівля підсобного матеріалу для роботи над темою наступного уроку;• спостереження за певними об'єктами або явищами; • підбір репродукцій;• підготовка повідомлення про творчість художника або певного мистецького твору;• відвідування художнього музею або виставки.