Бібліотеки ювіляри 2014 рік

Чернігівська районна централізована бібліотечна система

 120 років – Михайло – Коцюбинська селищна

бібліотека

90 років – Киїнська сільська бібліотека  40 років – Новоселівська сільська бібліотека 95 років - Седнівська районна бібліотека 

Зі святом тебе бібліотеко!Річниці з дня заснування святкують:

У храмі цім, є місце всім – Хто пише і читає, Хто не лінується у нім, Той цілі досягає.   І люди працьовиті, вмілі, Завжди в підмозі читачам, Слова - привітні, теплі, милі Щодня вони дарують нам. Вони - хранителі талантів, Книжок, брошур, статей, газет, Пісень і нот для музикантів І віршів, що писав поет.   Вітаєм зі святом, друзі, Вас! Хай Вас хранить Господь!

Бібліотека на селі є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади і виконує чимало

місій. Це своєрідний довідковий, інформаційний та освітній центр та місце реабілітації соціально

незахищених прошарків суспільства. Про роль і значення бібліотеки в житті кожної людини можна

говорити багато, та хочеться наголосити, що бібліотечні працівники як фахівці, ініціатори цікавих починань роблять відчутний внесок у формування та  розвиток кращих морально-етичних людських

якостей своїх користувачів. В сучасних умовах кожна бібліотека покликана

стати інформаційним центром сільської громади, відкриваючи користувачам доступ до національних та світових джерел. Мета бібліотек – збереження

культурного надбання народу, накопичення знань та передачі їх наступним поколінням, виконання

просвітницької функції.

2014 року 120 – річний юбілей відзначає Михацйло-Коцюбинська селищна бібліотека. «В начале мая 1897 года открылась библиотека-читальня в с. Козлы в квартире земского врача, который взял на себя труд исполнения обязаности библиотекаря. Библиотека отрыта, согласно правилам, утверждённым губернатором в январе 1896 года. Книги для Козлянской библиотеки присланы Московским Комитетом Грамотности…» В цей час в с. Козел було 724 двори з населенням 3891 чоловік. (Земський збірник Чернігівської губернії. – 1898. - № 5. – С. 27).

Після революційних подій. У 1921 році відкрито колбуд і бібліотеку. А в 30-х роках в селі було вже 2 бібліотеки – в приміщенні сільського клубу. Під час війни цей будинок згорів, невеликий книжковий фонд зберігся. В 1943 році, після визволення селища від німецько-фашистських загарбників бібліотека з фондом 1 тисяча книг знаходилася в будинку жительки Томилко. Пізніше перенесена в будинок Прудкіної Наталії Платонівни, книжковий фонд уже збільшився до 3 тисяч примірників. Ще через два роки книгозбірня перемістилася у будинок священика, і, врешті, коли налічувалося до 10 тисяч книжок – в Будинок культури. На той час завідувала закладом, як згадують старожили, Брагинець Марія Миронівна. ЇЇ наступницею стала в 1951 році Вовк Марія Сазонівна. У 1956 році в селі збудовано два будинки спеціально для двох бібліотек: дитячої та дорослої. Остання отримала статус районної, збільшився штат її працівників. Завідувала бібліотекою до 1980 року Вовк Марія Сазонівна, а з 1980 по 1997 – Вовк Тетяна Іванівна. Бригинець Марія Миронівна працювала бібліотекарем, Неділько Наталя – методистом. Далі протягом року завідувала бібліотекою Погоняйло Ірина Василівна.

Михайло-Коцюбинська селищна бібліотека.

Зараз у бібліотеці знаходиться відділ обслуговування ЦРБ, яким з

1997 року по сьогодні завідує Шовкун Інна Володимирівна. Має

вищу освіту за спеціальністю, працює більше двадцяти років.

Активна учасниця аматорського хорового колективу М.-

Коцюбинського Будинку культури. Її колега Сердюк Олена Вікторівна – бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ. Має вищу філологічну освіту. Автор роману «Грішниця», котрий

був відзначений Міжнародною україно - німецькою літературною

премією імені Олеся Гончара, обласною премією імені Михайла Коцюбинського. У 2013 вийшла

друком друга книга «Кола на воді», авторка стала членом Національної

спілки письменників України.

До послуг користувачів читальний зал, довідково-

бібліографічний апарат. На початок 2014 року

загальний фонд – 23624 примірники, у 2013 році

послуги надавалися – 1164 користувачам. Бібліотека

комп’ютеризована, до послуг читачів

безкоштовний Інтернет. Змістовному розкриттю

книжкового фонду допомагають краєзнавчий

куточок, інформаційно-правовий куточок,

літературно-історичний календар, виставка

сучасної української літератури.

Важливим напрямком роботи з молоддю є національно-патріотичне виховання, популяризація героїчних сторінок історії. Як приклад, бібліотечний заклад разом з селищним активом на районному святі Дня Перемоги в селі Ведильці представив виставку-експозицію «Велика Вітчизняна – час і пам’ять», куди ввійшли експонати М.-Коцюбинського історико - краєзнавчого музею, книги, матеріали про односельчан, тематичні папки «Боронив я свою рідну землю», «Односельці – Вітчизни захисники», «Історія однієї вулиці: вулиця імені Героя Радянського союзу К. Ф. Шкаруби».

«Нашу книгу в кожен дім!» - девіз роботи відділу обслуговування ЦРБ.

До бібліотечних працівників М.-Коцюбинської селищної бібліотеки, вітаючи їх з святом хочеться звернутися поетичними рядками:

«Бібліотечна доля – наче книга, Сюжет якої обираєш ти. ЇЇ сторінки – лебедини крила, Що прагнуть до нової висоти». Особистого щастя та творчої наснаги

шановні колеги!

В 2014 році свій славний 90 – річний ювілей святкує Киїнська сільська бібліотека-філія № 23 Чернігівської ЦБС. Достойний і вартий людської шани шлях пройшла ця книгозбірня за роки свого існування на ниві просвітництва своїх земляків. Від моменту заснування і по нині вірою і правдої бібліотечні працівники Киїнки слугують своїй громаді.

1924 рік, січень – заснування хати-читальні при сільській раді. Бібліотека існувала за рахунок членських внесків. Перший бібліотекар – Годун Марко Ілліч, він же – голова сільської ради. А з 1925 року бібліотеку очолює Омеляненко Петро Трофимович. В 1928 році була організована сільгоспкомуна імені Ворошилова, при ній була бібліотека.

Киїнка

На загальних зборах села було розглянуто питання про будівництво в 1928-29 рр. сільбуду на кошти

самооблогу, але за нестачею коштів він не був збудований. Тоді в 1930 році було закрито церкву і з цього матеріалу (дерево, шифер) побудовано сільбуд. Там було виділено кімнату під сільську бібліотеку. З

1954 і по 1960 рр. бібліотекою завідує Литовка Тамара Михайлівна. ЇЇ змінила дипломований бібліотекар, випускниця Ніжинського культосвітнього училища Шкамарда Валентина Олексіївна, яка працювала в

бібліотеці з 1965 по 1985 рік. завідуючою на той час була Скрипко Галина Михайлівна. В 1976 році

припинив роботу сільський клуб (аварійний стан), бібліотека продовжує працювати і тільки 1985 року сільську бібліотеку було переведено в приміщення

сільського гуртожитку. З 1980 року Киїнська сільська бібліотека входить до Чернігівської районної

централізованої бібліотечної системи як її філія.

В серпні 1986 року книгозбірню було переселено у відремонтоване приміщення старої школи. А з березня 1998 року бібліотеку було розміщено в приміщенні нової Киїнської ЗОШ. 1986 року завідуючою бібліотеки стала дипломований спеціаліст з вищою бібліотечною освітою -Семенець Світлана Петрівна. Світлана Петрівна після закінчення школи вступила до Ніжинського культпросвітнього училища та з відзнакою його закінчила. Далі продовжила навчання в Київському інституті культури за спеціальністю бібліотекознавство та бібліографія, після закінчення прийшла працювати до Киїнської сільської бібліотеки, в якій вже пропрацювала 30 років. Неодноразово нагороджувалася грамотами Міністерства культури України, обласного, районного управління культури, Чернігівської обласної та районної ради. Була визнана кращим бібліотекарем по роботі з дітьми в 2004, 2009 роках в області. Багато разів Киїнська сільська бібліотека-філія була визнана як краща бібліотека року по ЦБС і нагороджувалася цінними подарунками. Тому сьогодні бібліотека має статус як базова в ЦБС по роботі з читачами - дітьми.

Доброзичлива, сумлінна, справжній ентузіаст бібліотечної справи: саме такою є Світлана Петрівна. А ще вона безмежно любить своє село, робить усе, щоб життя навколо неї вирувало, було цікавим та змістовним. Її професійне кредо: іти в ногу з часом, відчувати все нове, оперативно реагувати на всі потреби соціуму. Під її орудою бібліотека стала рідним домом для односельців - від школяра до пенсіонера, тут можна почитати книгу або газету, поспілкуватися, цікаво провести вільний від повсякденних клопотів час.

Бібліотека організовує свою роботу, виходячи із соціальних та життєвих потреб кожного члена громади. Цьому сприяє тісна співпраця з сільським головою, виконавчим комітетом сільської ради та депутатським корпусом.

У центрі уваги завідувачки бібліотекою та читацького активу завжди був і є користувач.

Враховуючи життєві потреби, стан душі, позицію кожного жителя, Світлана Петрівна шукає індивідуальні підходи в роботі, і це створює її авторитет доброго і мудрого порадника. Така багаторічна  послідовна праця дає свої результати. Сьогодні бібліотека стала центром духовного спілкування, серцем усієї місцевої громади.

На 1.01 2014 року Киїнська бібліотека - філія № 23 має бібліотечний фонд – 8704 екз.; 816 читачів, протягом 2013 року бібліотеку відвідали – 3159 читачів, з них – 1664 дитини. Книговидача складає – 13093 примірники. Книгозбірня тісно співпрацює зі школою.

Атмосферою доброзичливості, добра і душевного тепла оточені всі, хто відвідує цей дивосвіт - бібліотеку. 

І приходять на пам'ять рядки великого Мельвін Дьюі, які б могли стати девізом покликання і праці бібліотечного працівника:

«Нема іншої достойної і шляхетної справи, ніж та праця, котру виконує для свого суспільства компетентний і чесний бібліотекар».

 

Новоселівка Новоселівська сільська бібліотека в 2014

році святкує сорок років від часу заснування. Після перейменування Яцевого в Новоселівку (1947р.) датою створення сільської бібліотеки вважається 1974 рік. Бібліотекарем в ній працювала Рябчук Любов Миколаївна. В Новоселівку було передано фонд бібліотеки села Півці, а також обов’язки забезпечити роботу пунктів видачі літератури в селах Олександрівка та Півці.

З 1980 року бібліотека входить до Чернігівської районної централізованої бібліотечної системи як її філіал. В 1981 бібліотеку переведено в нове приміщення контори ТОВ «Урожай». Новоселівська сільська бібліотека розміщена у приміщенні Новоселівської ЗОШ 1 – го ступеня. З 1996 року Новоселівську бібліотеку очолює Баран Олександра Іванівна, випускниця Ніжинського училища культури і мистецтв ім.. М. Заньковецької.

Зберігати культурне надбання народу, накопичувати знання та передавати його наступним поколінням, виконувати просвітницькі функції, бути інформаційним центром громади, відкриваючи користувачам доступ до національних та світових джерел – ось основні завдання, які ставить перед собою Новоселівська сільська бібліотека на перспективу та намагається модернізувати до потреб населення свої форми і методи роботи. Наблизити бібліотеку до читача, залучити до спілкування коло читачів, меценатів, спонсорів, людей небайдужих до просвітництва – ось основне завдання бібліотечних акцій, до участі в яких запрошує бібліотека: «Збережемо бібліотеку для читача», «Подаруй бібліотеці книгу», «Добром зігріті те серце», «Поруч з тобою – ветеран», «Хліборобська окрилена доля», «Дзвони Чорнобиля» та інших.

Соціокультурні заходи бібліотеки відзначаються розмаїттям тематики та напрямками:

вивчення історії свого краю, району, села, бібліотеки, відродження основних подій та імен, народних звичаїв, родинних традицій та обрядів;

виконання соціальної та гуманітарної функцій, особливо, робота з користувачами похилого віку, самотніми громадянами, людьми з особливими потребами;

вивчення читацьких інтересів, запитів користувачів. співпраця з членами любительського літературно-мистецького об’єднання.

Своїм приорітетом бібліотека вважає роботу літературно-мистецької вітальні «Краяни», до складу якої входять Новоселівська, Киселівська, Терехівська, Павлівська бібліотеки.

Шанобливо заходять до бібліотеки односельці, а вона зустрічає їх розмаїттям книжкового світу. Щороку послугами бібліотеки користуються близько 510 осіб, що складає 48% населення, в т.ч. дітей – 90, молоді – понад 60. Таким чином, майже кожен третій житель села користується послугами книгозбірні, що свідчить про її затребуваність жителями сільської громади. Як відомо ефективність роботи кожної бібліотеки залежить від стану її бібліотечного фонду. На 1.01.2014 року бібліотечної фонд закладу становить близько 6 тис. прим. друкованих видань.

В бібліотеці, у найзатишнішій її кімнаті, полюбляють зустрічатися односельці – і дорослі, і молодь. Щоб не забути, щоб зберегти пам’ять та передати наступним поколінням згадку про минуле. Щоб нагадати, що не завжди було таким безхмарним небо. Ця кімната – гордість села. Тут розміщено сільський музей «Бобровиця – Яцево в роки Великої Вітчизняної війни». Відкриття кімнати - музею «Бобровиця – Яцево в роки Великої Вітчизняної війни» на базі Новоселівської сільської бібліотеки-філіалу зумовлене специфікою діяльності закладу. Саме збереження і відродження багатої історичної пам’яті та передача її наступним поколінням – стрижень, навколо якого базується робота бібліотеки.

Легендарну і трагічну сторінку історії сіл Бобровиця та Яцево зберігають експонати кімнати-

музею, бібліотечна добірка «Нескорена околиця», альбом

«Яцеве» 1943», матеріали «Щоденників пошукової групи по вивченню історії Яцевського концатобору в період німецько-

фашистської окупації». Цикл книжкових виставок та оглядів

«Нескорена околиця…» постійно популяризує

друковані видання даної тематики.

Поетичні рядки «Тут думи, почуття, тут мудрість віку…» в

повній мірі відносяться до роботи Новоселівської сільської бібліотеки .