Дисидентський рух в Українській РСР

у 1970–80-х роках ХХ ст.

Підготувала:учениця 11 класу СЗОШ № 118 м. КиєваТаїсія Здановська

2014 рік

І. Вступ

ІІ. Дещо з історії дисидентства в Українській РСР

ІІІ. Дисидентський рух у 70–80-х роках

IV. Українська Гельсінська група

Д и с и д е н т (від лат. dissidens — незгодний) — людина, яка відстоює погляди, що радикально відрізняються від загальноприйнятих

Дисидентство значною мірою виросло з процесів десталінізації та послаблення «паралічу страху», які розпочав Микита Хрущов, а також з оновлення суспільної свідомості.

Проявом дисидентського руху стали підпільний або легальний супротив антинародним діям партійно-державного режиму, недотриманню конституційних прав, свободи слова, совісті та очевидних порушень соціальної справедливості.

Дещо з історії дисидентства в Українській РСР

Ще в 50-х роках в УРСР існувало багато антирадянських груп із числа інтелігенції та молоді. Серед них: «Об'єднана партія визволення України» на чолі з Б. Герматюком

«Об'єднання» під керівництвом Я. Гасюка та В. Леонюка

«Український національний фронт», яку створили в 1964 р. Д. Квецко та З. Красівський

Представники українського дисидентства 60-х років

Василь Симоненко, поет і журналіст, Родом зПолтавської обл.

Ліна Костенко,українська письменниця та поетеса, родом з Київської обл.

Іван Світличний, літературозна-вець, поет, родом з Луганської обл.

Микола Вінграновський, письменник, режисер, актор, родом з Миколаївської обл.

Представники українського дисидентства 60-х років

Алла Горська, художниця, відомий діяч правозахисного руху, родом з Ялти

Іван Дзюба, літературозна-вець, громадський діяч, родом з Донецької обл.

Веніамін Кушнір, художник, родом з Хмельницької обл.

Василь Стус, поет, прозаїк, правозахисник, родом з Вінницької обл.

а також…

Іван Драч Євген Сверстюк Юлій Шелест Михайло Осадчий Ігор Калинець Ірина Стасів-Калинець Іван Гель брати Михайло, Богдан і Микола Горині

багато інших

Серед різних методів боротьби дисидентів із тодішнім режимом найбільш ефективними були листівки…

публікації в закордонній пресі без дозволу радянських чиновників

і «самвидави»

Дисидентський рух у 70–80-х рокахОсновними течіями дисидентського руху на той час були:

Правозахисне або демократичне дисидентство, представлене в УРСР Українською Гельсінською групою, яка сприяла виконанню Гельсінських угод щодо прав людини, підписаних СРСР у 1975 р.

Релігійне дисидентство, представники якого боролися за фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті, відновлення українських греко-католицької та автокефальної православної церков, свободу діяльності протестантських сект.

Національно орієнтоване дисидентство, яке рішуче засуджувало шовінізм, імперську політику центру, форсовану русифікацію, виступало на захист прав і свобод усіх народів та їх співпрацю в боротьбі за умови життя, гідні цивілізованого світу.

режисер Леонід Осика

режисер Юрій Іллєнкорежисер Сергій Параджанов

режисер Іван Миколайчук

Публікації, що свідчили про наявність стійкої політичної опозиції до влади

в різних регіонах України

Валентин Мороз«Репортаж із заповідника імені Берії» і «Серед снігів»

Євген Пронюк«Стан і завдання українського визвольного руху»

Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

Едуард Кузнєцов низка статей про російський шовінізм.

Українська Гельсінська групаУГГ була створена 9 листопада 1976 як об'єднання діячів українського правозахисного руху. Її засновниками були:

Микола Руденко,український письменник, філософ, громадський діяч

Оксана Мешко, біолог, фактичний голова УГГ у кінці 1970-х років

Олександр Бердник,письменник-фантаст

Левко Лук'яненко,письменник, політик та громадський діяч

Олексій Тихий, педагог, мовознавець, правозахисник

Іван Кандиба, правозахисник,член-засновник Української робітничо-селянської спілки

Мета Української Гельсінської групи

збирати докази порушення прав людини та скарги постраждалих;

доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів інших держав;

знайомити громадян України з Декларацією ООН про права людини

Філії Української Гельсінської спілки

Члени Донецької обласної філії Української Гельсінської групи

Філії Української Гельсінської групи були створені в багатьох областях УРСР, зокрема: Тернопільській, Івано-Франківській, Харківській, Львівській, Київській, Житомирській.

Діяла також Прикарпатська філія УГГ.

Репресії КДБ проти українських дисидентів

У 1977 заарештовано за «антирадянську агітацію та пропаганду», а в 1978 р. засуджено до максимально терміну ув'язнення (до 10 років) і 5 років заслання членів-засновників УГГ:

Миколу Руденка, Олексія Тихого, Левка Лук'яненка, Мирослава Мариновича, Миколу Матусевича

У 1978-1979 рр. до УГГ приходять:

Віталій Калиниченко Василь Стрільців Василь Овсієнко

Юрій Литвин Зеновій Красівський

Ярослав Лесівта багато інших.

Петро Вінс Петро Січко з синами Володимиром та Василем

Василь Стус

В'ячеслав Чорновіл

Стефанія Шабатура

Упродовж двох наступних років багатьох було заарештовано та ув’язнено

Ті з арештованих, хто був направлений до Мордовських таборів політичних в'язні, ставали членами Групи сприяння виконанню Гельсінських угод у місцях позбавлення волі, заснованої в 1979 р. у цих таборах.

На початку 80-х років дисидентський рух продовжував існувати. Утворилася значна кількість організацій, що бажали протидіяти існуючому режиму:

«Український патріотичний рух»

«Спадщина»,

«Рух»,

«Товариство Лева»,

Товариство української мови ім. Т. Шевченка,

Народний рух України за перебудову

Віртуальний музей Дисидентський рух в Україні

http://archive.khpg.org/index.php?r=1.8

Дякую за увагу.