Середньовіччя (V – XV ст.) – важливий етап становлення світової культури.

Середньовіччя (V – XV ст.) – важливий етап становлення світової культури.

Це поняття ввели в життя італійські гуманісти на межі XV i XVI ст. Це поняття ввели в життя італійські гуманісти на межі XV i XVI ст.

Література СередньовіччяЛітература Середньовіччя

СвітськаСвітська ЦерковнаЦерковна

жанрова розмаїтістьжанрова розмаїтість

Героїчний епос

Шванки(короткі комедійні

оповідання )

Театральне мистецтво

Міська

1. Періоди середньовічної літератури

2. Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії

3. Середньовічна архітектура

4.Середньовічна музика.

Занурення у епоху Середньовіччя

5. Театр

6. Основні види літератури Середньовіччя.

СВІТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

ЕПОСИ – поеми про героїв-воїнів, в яких втілені народні ідеали•У Франції “Пісня про Роланда”•У Німеччині “Пісня про Нібелунгів”•У Іспанії “Пісня про мого Сіда”•У Київській Русі билини про Іллю Муромця, Добриню Нікітіча і Альошу Поповича•У Сербії і Болгарії “Пісні про Марка Королевича•У Англії балади про Робіна Гуда

Героїчний епос

Епос – розповідь про події, що відбувалися в минулому. Джерело їх сюжету –народні перекази, легенди, сказання.

Класичний героїчний епос («Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», «Слово о полку Ігоревім») відбиває народну точку зору на важливі для національної історії події, що відбуваються в «епічну» добу.

Церковна літератураДо жанрів  християнської 

літератури цього часу відносять екзегетику 

(тлумачення і коментарі до Святого Письма), 

богослужбову літературу, літературу для мирян (псалтир, перекази біблійних сюжетів, 

часовники тощо), літописи (які 

створювалися в монастирях як хроніка, насамперед, церковної 

історії), схоластичні трактати, дидактичні твори, 

видіння. Найпопулярнішим жанром Середньовіччя 

були житія святих (агіографія) та 

розповіді про їхні чудеса.

Рицарська література – явище в середньовічному суспільстві, яке визначалося поняттям станової честі,

рицарським побутом, правилами кодексу, стилем і способом життя рицаря, його світоглядом і духовністю.

Головна тема поезії – рицарське служіння Музі Серця, заради якої рицар наржався на на всяку небезпеку. Багато творів було присвячено самовідданому коханню і трагічній долі Тристана та Ізольди

Бертран де Борн - один із найвідоміших поетів

середньовічного Провансу.

•Міська література на противагу захопленню військовою звитягою та куртуазною галантністю лицарів або аскетизмом святих, понад усе цінує розважливість, кмітливість, здоровий глузд, спритність та сміх— у всіх його проявах («Роман про Лиса», Франсуа Війон). •Яскравою сторінкою лицарської літератури є поезія трубадурів (від прованс. trobar — знаходити, створювати). Існувала на півдні Франції у Провансі з кінця XI до початку XIII ст. Лірика трубадурів постала утіленням лицарського світогляду. Поезія трубадурів була першою в Європі світською поезією народною мовою

Памятник Ренару в г. Хюлст Памятник Ренару в г. Хюлст, Нідерланди

Складіть гроно « Людина Середньовіччя»