Доля щаслива рідного краю,

Лесина казка, доля моя.

ЗОШ №17, грудень-січень 2015р. Петро Мах

Дай Боже Вам любові і тепла,Добра в сім'ї і затишку в оселі,Щоб щастя світла музика теклаВ різдвяні свята, щедрі і веселі!Хай здійснює бажання рік Новий,Хай наша школа процвітає,З чудовим святом, радості і мрійМи щиро і сердечно Вас вітаєм!

Читайте в номері:

2-3 ст. – Вечорниці на Андрія; 4 ст. – День св. Миколая;

5 ст. – 10 грудня – Міжнародний день прав людини; 6-7 ст. – Світ, в якому мені хотілося б

жити; 8-9 ст. – Місячник «Краю мій, моя

земля»; 10 ст. – Новорічні конкурси.

1

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку

і цукерки. Господиня ще за дня 2

варила компот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство.

Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на-кривали святковий стіл.

Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. 

Учні 9-А та 11-А класів теж вирішили дотриматись всіх традицій святкування андріївських вечорниць, а по завершенню дійства частували гостей смачними варениками.

Дубік Ліза,

9-А клас

3

19 грудня - День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Св.Миколая у католиків та православних. В Україні, за традицією, в цей день св. Миколай вночі кладе дітям подарунки під подушки, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого. Так, як пощастило святому Миколаєві, здається, не пощастило жодному іншому святому. 4

Цей чоловік, який народився ще в III столітті, не залишає світ живих і досі. Його пам'ятають.

Учні 8-А класу підготували для молодших школярів свято „Святий отче Миколай, до нас в гості завітай”. До учнів завітали Чортик, Янголята та сам Святий Миколай, який чемним діткам приніс подарунки.

Учні 8-А класу

День прав людини — міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об'єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і

від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов'язкового характеру. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

10 грудня, з нагоди пам’ятної дати, учні 9-А класу відвідали захід в бібліотеці по пул. Декабристів та мали можливість обговорити різні життєві ситуації, які стосуються нашого законодавства.

Комісія етики

та поведінки ВУР

5

Майбутнє кожен уявляє по-своєму. Для когось це великі зміни у суспільстві, а для когось – заміна людської праці роботами. Але, на мою думку, це дуже велика помилка, адже люди зараз ліниві.

Якщо взяти до прикладу британський серіал «Доктор Хто», у якому розповідається про мандрівки у часі. Майже в кожній серії він зустрічається з роботами. Також там показано, що роботи приносять багато нещасть і страждань. Я категорично проти такого майбутнього!

Дуже хочеться, щоб на кожній вулиці, у кожному закутку міста панувала неповторна природа. Коли ідеш по вулиці, а над тобою шелестіли листочки зеленого тунелю, щоб під деревами рясно зеленіла травичка, а із неї виглядали усміхнені обличчя квіточок. Хочеться чути неповторні пташині хори.

Зовсім не хочеться, щоб світ надто модернізували та не руйнували пам’ятки минулого. Також хочеться, щоб екологічна ситуація світу покращилась.

6

Загалом, я хотів би, щоб люди, які живуть на Землі, подобрішали, стали свідомими та охороняли природу. Адже, в сучасному світі все залежить від людини. Людям треба берегти те, що у них є.

Сачук Назар, 8-А клас

Світ – безмежний. Щодня ми дізнаємося багато цікавого: звідки сходить Сонце і чому зиму змінює весна.

Я б хотіла, щоб світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних. Сподіваюся, зникнуть такі ганебні явища, як жебрацтво, кровопролиття, війни, сирітство.

Звичайно, потрібен час. Я мрію про світ, в якому буде порядок. Люди повинні бути радісними, жити довго та щасливо.

Я – українка, і я хочу, щоб мій народ жив в мирі чесно та без обмежень, щоб Україна була відомою не лише Чорнобилем.

Грисюк Владислава, 7-Б клас

Я з дитинства мріяла жити, як у казці… а коли трішки підросла, зрозуміла, що казка – це не літати, жити у замку, зробленому з шоколаду та карамелі, а жити у мирній державі, де панує взаєморозуміння та патріотизм.

Але, на жаль, теперішній час не дуже мирний.

На мою думку, ті події, які відбуваються на сході України, зміцнили її. Країна об’єдналась, стала сильнішою.

Я вірю, що все зміниться!

Я хочу, щоб все страшне закінчилось і настав мир. Зараз це найголовніше!

Я вірю, що наші нащадки житимуть в мирній та єдиній країні!

Стасюк Олена, 7-Б клас

З дитинства я люблю мріяти і до цього часу вірю в чудеса, адже мені подобається цей неповторний стан душі. Я уявляю світ, подібний казці, де живуть принци і принцеси, де все дихає любов’ю і свободою, де немає зла і заздрощів.

Я народилась в Україні – це моя Батьківщина, де зросли мої батьки. Я щиро переживаю за все, що відбувається в нашій країні і часто замислююсь, що я можу зробити для процвітання моєї держави.

Я хочу жити під мирним небом, на рідній землі, де всі громадяни мають рівні права, де люди поважають честь і гідність інших людей, де кожен прагне допоїти один одному.

Я не розумію людей, які залишають Україну в такий складний час. Ми повинні боротися за майбутнє нашої держави! Я вірю, що Україна переможе і буде процвітати!

Саме в такому світі я хочу вирости: квітучому, оновленому, мирному!

Мельник Вікторія, 7-Б класУкраїна – це синєє небо,

А під ним золотяться поля.

І мені більш нічого не треба,

Бо все це моя рідна земля.

Україна – це жовта пшениця

І блакитні волошки у ній.

Гей, як любо кругом подивиться

В цій країні мені дорогій!

7

День Соборності і Свободи України

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в

Київській столиці на знаменитій 8 Софійській площі.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей

безцінний скарб і нехай береже нас усіх Господь!

29 січня – День пам’яті героїв Крут

 Українська громадськість 29 січня відзначає День пам'яті героїв Крут. 95 років тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.Саме в цей день 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70

років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.

У цей день представники влади, громадськості, учнівської та студентської молоді беруть участь у покладанні квітів до пам'ятного знаку Героям Крут та панахиді за загиблими. В освітніх закладах держави, установах культури, бібліотеках організовано тематичні заходи, уроки пам'яті, представлено експозиції архівних документів, фотоматеріалів, літературних творів. 

Вихованці центру національно-патріотичного виховання

„Червона калина”,

Палаєвська Софія та Телліна Христина,

9-А клас

9

Д

ЗОШ №17 нагороджена подякою Управління культури Луцької міської ради за презентацію Вертепної Зірки та участь у громадській акції «Спільна Коляда» в рамках етно-фестивалю «Різдво у Луцьку»; подяка Луцької міської ради за збереження національних

традицій та участь у фестивалі «Різдвяні пісне співи» (колектив «Різдвяні янголята», керівник: Людмила Панькевич); диплом Луцької міської ради за кращу вертепну атрибутику та участь міському фестивалі вертепів «З Різдвом Христовим!» (колектив «Різдвяні янголята», керівник: Людмила Панькевич).

Засновник: Луцька ЗОШ І-ІІІ ст. №17 Редактори:Савчук І.А., Тарабаса К.О.Технічні редактори: Саржан Ю., Сачук Н., Кравець Я.Редакція творчих проектів: Бондарук А., Кирилюк Я.

10