Земелько Ірина Сергіївна Полтавська гімназія № 28

«Хто володіє інформацією,

той володіє світом». Натан Ротшильд

1.Інформаційне суспільство: поняття, ознаки.

2.Міжнародні акти в сфері інформаційного суспільства.

3.Цифрова нерівність.

4. Інформаційне суспільство і Україна.

."ХХ сторіччя мало багато визначень.

Серед них - доба електрики, індустріалізації, атомної енергії, кібернетики. ……..його називали

добою революцій, світових війн, розпаду імперій, переділення світу і формування сучасної геополітичної системи, локальних війн і контрреволюцій. Воно було також добою індустріального суспільства, соціалістичного будівництва, споживацького і постіндустріального суспільства.

Останнє десятиріччя століття отримує назву порога Інформаційного суспільства."

постіндустріальне суспільство, історичний етап еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі.

Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання

- це сукупність суспільних відносин у різних сферах людської діяльності (політиці, економіці, освіті, культурі, дозвіллі, особистому житті тощо), яка відбувається на засадах широкого використання інформаційних комунікаційних технологій, завдяки чому кожний має можливість

створювати,

поширювати

використовувати

інформацію і знання

Фріц Махлуп, вивчаючи вплив патентів на наукові дослідження, в 1962 році опублікував працю «Виробництво і розподіл знань в Сполучених Штатах», ввів поняття

«індустрії знань» - напрямки інформаційної діяльності

В 1959 році 29 % валового національного продукту США було вироблено індустрією знань

В 1967 році індустрія знань («інформаційна економіка») вже виробляла 46 % внп США

Американський соціолог Деніел Белл : підкреслив важливість інформації та знань в постіндустріальній економіці, замість терміну «постіндустріальне суспільство» вживав термін «інформаційне суспільство».

Угорський соціолог Ласло Карвалікс : термін «інформаційне суспільство», виникнув в середовищі японських соціологів на початку 60-х років. У 80-ті роки цей термін стає популярним на фоні прогресу у виробництві комп'ютерних засобів і в будівництві телекомунікаційних мереж

суттєве підвищення ролі інформації і знань в житті суспільства; збільшення числа людей, зайнятих інформаційними технологіями,

комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

зростання інформатизації в суспільних та господарських відносинах; створення глобального інформаційного простору який забезпечує:

- ефективну інформаційну взаємодію людей,

- доступ до світових інформаційних ресурсів

- задоволення потреб щодо інформаційних продуктів і послуг

>суспільство, орієнтоване на людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвитку і підвищуючи якість свого життя;>суспільство, економіка якого базується на інформаційних технологіях і яке соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагає людям втілити їх потенціал та реалізувати їх прагнення;>суспільство, яке створюється внаслідок нової індустріальної революції на базі інформаційних і телекомунікаційних технологій та на базі інформації, яка є виразником знання людей. Завдяки технологічному прогресу в такому суспільстві оброблення, накопичення, отримання і обмін інформацією в будь якій її формі — звуковій, письмовій або візуальній — не обмежені за відстанню, часом і обсягами. Ця революція додає великих можливостей людському інтелекту і створює ресурси, що змінюють спосіб суспільної праці і суспільного життя

І- позитивні риси інформаційного суспільства

ІІ- які ризики несе інформаційне суспільство

ІІІ- проаналізувати інформацію « 20 % родин у США не мають у своїх квартирах навіть телефону, а 70 % родин штату Нью-Йорк не мають персонального комп’ютера»; «за наявними даними на початку ХХІ століття 80 % людей у світі жодного разу не користувалися телефоном і 93 % не використовували комп’ютер»(за матеріалами А. Сіленко «Інформаційне суспільство»)

Міжнародною спільнотою прийнято низку рішень, що свідчить про реалії та актуальність інформаційного супроводу існування суспільства. Слід відзначити такі:

В 1994 році Європейською комісією було розроблено План дій європейського на шляху до «інформаційного суспільства».

1995 року - спеціальна конференція міністрів країн великої сімки, організована Європейською комісією у Брюсселі. Обговорення питань розбудови глобального «інформаційного суспільства»

В 1998 році на черговій Повноважній конференції Міжнародного телекомунікаційного союзу була прийнята резолюція про проведення Всесвітнього саміту з питань Інформаційного суспільства .

У 2000 році на саміті країн Великої вісімки була прийнята Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.

У 2002 році Генеральна асамблея ООН приймає резолюцію про проведення двоетапного Всесвітнього саміту з питань Інформаційного суспільства, а в 2003 і 2005 роках відбулися Женевський та Туніський етапи цього саміту].

2008 року Європейський парламент ухвалив резолюцію з медіаграмотності в світі цифрових технологій, в якій підкреслив, що медіаграмотність - базовий елемент політики в сфері споживання інформації, й вона має охоплювати всі категорії людей протягом усього їхнього життя, для того щоб допомогти їм практично та творчо використовувати медіа.

в якому закріплено мету - зміцнення відповідної політики і вдосконалення нормативно-правової бази, які б стимулювали конкуренцію і новаторство, забезпечували економічну і фінансову стабільність, співпрацю у сфері оптимізації глобальних мереж. В документі закріплено в т.ч. основні особливості та характеристики ІС:

• наявність інформаційної інфраструктури, яка складається з транскордонних інформаційно-телекомунікаційних мереж і розподілених у них інформаційних ресурсів як запасів знань;

• масове застосування персональних комп'ютерів (ПК), підключених до транскордонних інформаційно-телекомунікаційних мереж (ТІТМ)

• підготовка членів суспільства до роботи на ПК і у ТІТМ

• нові форми і види діяльності у ТІТМ або у віртуальному просторі (повсякденна трудова діяльність у мережах, купівля-продаж товарів і послуг, звязок і комунікація, відпочинок і розваги, освіта, медобслуговування тощо)

•можливість кожному практично миттєво отримувати з ТІТМ повну, точну і достовірну інформацію

• практично миттєва комунікація кожного члена суспільства з іншими користувачами (наприклад, чати в Інтернет)

• трансформація діяльності ЗМІ, інтеграція ЗМІ і ТІТМ, створення єдиного середовища поширення масової інформації мультимедіа

• відсутність географічних і геополітичних кордонів держав учасників ТІТМ, зіткнення національних законодавств держав у цих мережах, становлення нового міжнародного інформаційного права і законодавства

«соціальні тенденції останніх десятиліть

свідчать, що суспільство, яке сповідує

волю наукового пошуку й

ефективно використовує результати технологічного прогресу, породжує наростання майнової нерівності в масштабах, яких не знала історія.»

В. Іноземцев

термін «цифрова нерівність» або «цифровий розрив»

увійшов в оборот

1999 року після публікації доповіді міністерства торгівлі США «Провал у Мережі: визначення цифрової нерівності». Інформаційні джерела так визначають поняття

«цифроваU нерівність» (англ. Digital divide) - цифровий розрив, інформаційний або цифровий розкол, інформаційна нерівність;

новий вид соціальної диференціації, що витікає з різних можливостей використання новітніх ІТ і визначає зростаючу нерівність у доступі до економічних, соціальних, культурних, освітніх можливостей.

На міжнародному рівні питання інформаційної нерівності вперше було порушене в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства.

Головною метою сучасності за визначенням ООН є зменшення

бідності на планеті, що закріплено в Декларації Тисячоліття .

ООН висунула завдання до 2015 року скоротити вдвічі частку

людей, чий доход у день є меншим за один долар США (сьогодні частка таких жителів нашої планети становить 22 %).

В контексті боротьби з бідністю ООН вирішує й завдання подолання інформаційної нерівності . Зазначено, що базовою нерівністю є нерівність економічна, соціальна і культурна, інформаційна ж нерівність

є тільки одним з проявів нерівностей.

Без подолання інформаційної нерівності неможливий

- процес глобалізації,

- ефективний розвиток інформаційного суспільства,

- запровадження електронних урядів .

Термін «цифрова нерівність» увійшов в наше життя

у США у середині 1990-х років і використовувався для позначення розриву між різними соціальними групами у здатності придбати комп’ютер. Із появою нових технологій використання терміну поступово поширилося і на позначення нерівності між різними верствами населення, що виникає через нездатність малозабезпечених громадян використовувати переваги інформаційних технологій,Інтернету, тощо.

Американський спеціаліст із інформаційних технологій Якоб Нільсен, визначає дане явище як такий стан, коли «певна частина населення має суттєво кращі можливості для отримання користі від використання сучасних технологій, ніж інша частина населення».

-економічна нерівність , за якої певна частина населення не може дозволити собі придбання комп’ютера.

-нерівність можливостей: навіть маючи комп’ютер, деякі не можуть використовувати його в повній мірі через складності в користуванні(особливо люди похилого віку) ,

-нерівність через той факт , що і психологічно . за умови доступності користування не всі будуть повністю

використовувати можливості новітніх технологій.

«Новий, Інформаційний світ потребує Інформаційної України,

оскільки без нас всесвітню мережу буде розірвано, а її функціонування буде обмеженим і неефективним. .. Більшості людей в Україні сьогодні справді доводиться сутужно. Але на те й існує держава, аби турбуватись не лише про день нинішній, але й про те, що буде з нами, з нашими дітьми завтра. І якщо провідні аналітики прогнозують кардинальні зміни у світовій економіці, спричинені саме інформаційними технологіями - то чи не буде логічним, більше того, обов'язковим перетворення саме цього напрямку вітчизняної науки, економіки, освіти на стратегічний, надання йому державного пріоритету?»

автори видання «Е-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути»

Олексій Голобуцький та Олег Шевчук

Oрієнтацію України на створення «інформаційного суспільства» зафіксовано в 1998 році в Стратегії інтеграції України до ЄС; в 1998 році було прийнято Закони України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та «Про Національну програму інформатизації», якими визначалися принципи і програма дій інформатизації України, а не побудови в ній «інформаційного суспільства». в 2005 році в Україні були проведені Парламентські слухання з цього питання і за їх результатами прийнято закон 2007 року - Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007 — 2015 роки». В серпні 2007 року був прийнятий План заходів з виконання завдань цього закону. 2011 рік Президентом України Віктором Януковичем було проголошено роком інформаційного суспільства і освіти . 

нерівні можливості в отриманні інформації, відсутність навичок,

досвіду мережевого спілкування, труднощі в організації е-навчання,

низька навчальна мотивація, матеріальні проблеми, ризики використання Інтернету.

темпи розвитку нижчі середньосвітових і, відповідно, низькі рейтинги України у міжнародних порівняннях;

відсутність системної, багаторівневої, нормативно підкріпленої, базованої на певній ідеології та стратегії державної політики в інформаційно-комунікаційній сфері;

значний дисбаланс аудиторії Інтернету за регіональними, віковими та майновими ознаками;

низький розвиток швидкісних мереж доступу до Інтернету;

дефіцит кваліфікованих кадрів, внаслідок відтоку талановитої молоді у комерційні структури та у тіньовий, орієнтований на експорт бізнес розробки програмного забезпечення.

Для учнів ????? Ваші пропозиції щодо покращення ситуації

Підсумки уроку.

Д.з.: по групам ( обрати, враховуючи ваші можливості та інтереси) :

Стан інформаційного суспільства України

Шляхи подолання цифрового розриву в Україні

Напрямки розвитку «інформаційного суспільства» в Україні

Написати для електронної енциклопедії статті про

поняття «інформаційне суспільство», «цифрова нерівність»

Підготувати презентацію по темі