Новоселицька централізована бібліотечна системаЦентральна районна бібліотека

(Sistemul centralizat de biblioteci Noua – SulitaBiblioteca centrala raionala)

«Краса поетичного слова В. Александрі»(«Frumusetea cuvintului poetic a lui V.Alecsandri»)

(до 190-річчя від дня народження)(190-ani de la nastere)

(1821-1890)

(Методично – бібліографічні матеріали)Materiale metodic – bibliografice

Новоселиця Noua-Sulita

2011

Підготували:

Гульпе Адела, Кунісовська Світлана

Комп’ютерний набір:

Гульпе Кристина

Випусковий редактор:Рудько Іванна

Відповідальні за випуск:

Мельничук Людмила, Довгань Марія

Краса поетичного слова В. Александрі (до 190-річчя від дня народження): методично-бібліографічні матеріали. – Новоселиця: Центральна районна бібліотека, 2011. – 12 с.

2

PREFATA

Vasile Alecsandri s-a nascut la 21 iulie 1821, la Bacau. Parintii lui Vasile Alecsandri si Elena Cozoni, fata unui grec romanizat.

Poet, prozator, dramaturg si om politic, V.Alecsandri a jucat un rol important in Revolutia de la 1848 si Unirea Principatelor din 1859. G.Ibraileanu a denumit deceniile de literatura romaneasca de la mijlocul veacului trecut Epoca Alecsandri.

Vasile Alecsandri este un scriitor clasic, care cultiva in operele sale romantismul.

Dupa Revolutia de la 1848 se refugiaza, impreuna cu alti revolutionari romani, printre care Alexandru Ioan Cuza, Mihail Kogalniceanu, George Baritiu s.a., in Bucovina, la Cernauti. Este gazduit in casa lui Doxachi Hurmuzaki. Aici colaboreaze la revista «Bucovina», condusa de fratii Hurmuzaki, iar mai tarziu la «Foaia Societatii pentru literatura si cultura romana in Bucovina». V.Alecsandri si-a desfasurat activitatea de invatator la Cornovca, raionul Noua-Sulita, reg.Cernauti in prezent. Printre multe alte poezii, Alecsandri a publicat in «Foaia Societatii…» pentru prima data si balada Miorita, capodopera populara descoperita de Alecu Russo.

In urma unei calatorii in muntii Moldovei, V. Alecsandri publica in 1852 culegerea Poezii populare, Balade (Cantece batranesti). A scris poezii de inspiratie folclorica ( Doine si lacrimioare, 1853). A fost un poet milittant, scriind poezii consacrate unor evenimente politice de larg ecou: Desteptarea Romaniei, Hora Unirii, ciclul Ostasii nostri. Pentru poezia Canteculu gintei latine a fost premiat in 1879, la Montpellier . Legendele (1864-1878) lui V. Alecsandri reconstituie momente din istoria tarii (Dumbrava Rosie, Dan, capitan de plai). Creeaza o specie literara specifica numai literaturii romane-poezii-descrieri ale naturii pe care le numeste pasteluri: Sfarsit de toamna, Iarna, Viscolul, Malul Siretului etc.

In 1840 devine director al Teatrului Natoinal din iasi.

3

V. Alecsandri a adus o contributie esentiala la crearea unui repertoriu teatral in limba romana. A scris comedii si vodeviluri: Iorgu de la Sadagura, Chirita in lasi, Chirita inprovincie etc.

In ultimele decenii ale vietii sale a creat dramele istorice Despot-Voda (1879), Fantana Blanduzie (1883) si Ovidiu (1885).

V. Alecsandri este si un talentat prozator. El a scris Istoria unui galben, Iasii in 1844, Balta Alba, O plimbare in munti, Calatorie in Africa.

M.Eminescu l-a numit in Epigonii «…rege-al poezie, vecinic tanar si ferice…».Alecsandri a colaborat la mai multe reviste ale vremii: «Albina romaneasca»,

«Dacia literara», «Bucovina», «Zimbrul», «Revista romina»,«Foaia Societatii pentru literatura si cultura romana in Bucovina», «Literatorul», «Foaie pentru minte, inima si literatura». Din 1867 a colaborat la «Convorbiri literare». Alecsandri nu impartasea intru totul teoriile estetice ale Junimii, dar a pastrat cu aceasta societate, condusa de Titu Maiorescu, relatii corecte si cordiale.

In literatura romana moderna prezenta lui V. Alecsandri este covarsitoare. Poetul s-a stins din viata la 22 august 1890, la Mircesti.

Pentru a evedentia aniversarea scriitorului va propunem urmatoarele forme de lucru:

- Calatorie literara «Vasile Alecsandri si Bucovina»- Serata poeziei «Acel rege-al poeziei» - Victorina literara «Surizatorul Alecsandri»- Exspozitie-ilustrativa de carti «Mostenirea literara a lui

V. Alecsandri».

4

ПЕРЕДМОВА

Народився Васіле Александрі 21липня 1821 року в м. Бакеу (Румунія). Поет, прозаїк, драматург і політичний діяч В. Александрі зіграв важливу

роль у революції 1848 р. і возз’єднанні князівств Румунії у 1859 р. Г. Ібраілеану назвав століття, коли жив і творив письменник, Епохою Александрі.

В. Александрі є письменником-класиком, який в своїх творах відображає романтизм.

У 1840 р. працював директором Національного театру м. Ясси. В цей час пише цикл комедій та водевілів: «Iorgu de la Sadagura», «Chirita in lasi», «Chirita inprovincie» та ін.

Після революції 1848 р. Александрі утік із румунськими революціонерами до Буковини, у м. Чернівці. Жив у будинку Донакі Хурмузаки. Пізніше співпрацює з журналом «Буковина», який очолювали брати Хурмузаки. Згодом працює в газеті «Foaia Societatii pentru literatura si cultura romana in Bucovina». В цей же час працює вчителем у с. Чорнівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл. Вперше в редакції газети «Foaia Societatii…» надрукував баладу «Miorita», яка стала літературним шедевром.

У 1853 р. виходить з під-пера «Doine si lacrimioare» - зібрання народного фольклору. Письменник писав вірші , які були присвячені деяким політичним подіям: «Desteptarea Romaniei», «Hora Unirii», «Ostasii nostri». Легенди (1864-1878) В. Александрі відтворюють історичні події Румунії: «Dumbrava Rosie», «Dan, capitan de plai». Письменник творить літературний вид, притаманний тільки румунській літературі, який називається pasteluri: «Sfarsit de toamna», «Iarna», «Viscolul», «Malul Siretului» та інші.

В останні роки свого життя Александрі пише історично-драматичні твори: «Despot-Voda» (1879), «Fantana Blanduzie» (1883) «si Ovidiu» (1885).

Міхай Ємінеску назвав В.Александрі в своєму вірші Epigonii «…rege-al poezie, vecinic tanar si ferice…»

Помер письменник 22 серпня 1890 року у м. Мірчешть.

До відзначення ювілею поета пропонуємо такі форми роботи:- літературна подорож «В. Александрі і Буковина»;- вечір-поезії «Краса поетичного слова В. Александрі»;- літературна вікторина «Світло поетової зірки»;- книжкова виставка «Слово про великого румунського класика».

Calatorie literara

«VASILE ALECSANDRI SI BUCOVINA»

Sala este imbracata in stil national romanesc in forma de «Casa mare». Pe scene portretul lui V. Alecsandri. Langa portret o lumanare aprinsa si flori. Participantii imbracati in haine nationale.

Ca epigraf va recomandam sa luati celebrele cuvinte a lui A.Hurmuzaki:

5

« Alecsandri, fiind poet adevarat, a continuat creatiunea poporului, adica dezvoltarea si-navutirea limbii».

Mai departe propunem sa povestiti despre locul de nastere a lui V. Alecsandri, copilariea, adolescenta, despre traiul lui V. Alecsandri in Bucovina.

Pentru calatoria literara va recomandam sa luati proza si comediile lui Alecsandri – asa numitele lucrari ca:

«Iasii in 1844» «Buchetiera de la Florenta»«Vasile Porojan»«Balta-Alba»«Iorgu de la Sadagura»«Chirita in Iasi»«Chirita in Provincie»

Літературна подорож «В.АЛЕКСАНДРІ І БУКОВИНА»

Зал прикрашений в національному стилі – «Casa mare». На сцені - портрет В. Александрі, біля портрету горить свіча і покладені квіти. Ведучі одягнені в національні костюми.

Цитата: «Alecsandri, fiind poet adevarat, a continuat creatiunea poporului, adica dezvoltarea si-navutirea limbii».

(А. Хурмузаки) Літературна подорож розпочинається з розповіді про місце народження поета, його дитинство, юність та життєвий шлях, про життя В. Александрі на Буковині.

Для проведення цього заходу пропонуємо використати такі твори:- «Iasii in 1844» («Ясси 1844»);- «Buchetiera de la Florenta» («Букетьєра дє ла Флоренца»);- «Vasile Porojan» («Васілє Порожан»);- «Balta-Alba» («Балта – Албе»);- «Iorgu de la Sadagura» («Йоргу де ла Садагура»);- «Chirita in Iasi» («Кіріца в Яссах»);- «Chirita in Provincie» («Кіріца в провінції»).

Serata poeziei«ACEL REGE-AL POEZIEI…»

Ca epigraf va recomandem sa luati cuvintele lui M.Eminescu: «Acel rege-al poeziei, vecinic tanar si ferice…

Ce din frunze iti doineste, ce cu fluerul iti zice,

6

Ce cu basmul povesteste-veselul Alecsandri». La inceputul seratei povestiti pe scurt biografia lui V. Alecsandri. Pentru ca mai bine sa sa putem reflecta creatia poetica a lui V. Alecsandri va propunem sa luati poezii pe diferite teme.

- «Doine si Lacramioare» – poezii de inspiratie folclorica.- «Sfarsit de toamna», «Iarna», «Viscolul», «Malul Siretului» - poezii descrieri

ale naturii pe care le numeste pasteluri.- «Hora Unirii», «Ostasii nostri», «Desteptarea Romaniei» – poezii consacrate

unor evenimente politece.

La serata poeziei va recomandam sa desfasurati o ecspozitie de carti.

Вечір поезії«КРАСА ПОЕТИЧНОГО СЛОВА В.АЛЕСАНДРІ»

Епіграфом можуть бути слова М. Емінеску з вірша «Epigonii»:

«Acel rege-al poeziei, vecinic tanar si ferice…Ce din frunze iti doineste, ce cu fluerul iti zice,

Ce cu basmul povesteste-veselul Alecsandri»

На початку заходу рекомендуємо коротко розповісти про життєвий і творчий шлях класика.

Щоб краще відобразити поетичну творчість В. Александрі, пропонуємо підібрати поезію на різні теми:

- «Doine si Lacramioare» – зібрано з народного фольклору;

7

- «Sfarsit de toamna», «Iarna», «Viscolul», «Malul Siretului» - пастораль (вірші про природу);

- «Hora Unirii», «Ostasii nostri», «Desteptarea Romaniei» – вірші на історичні теми.

До заходу необхідно підготувати книжково-ілюстративну виставку на тему: «СТОРІНКАМИ ТВОРЧОСТІ В. АЛЕКСАНДРІ».

Victorina literara« SURIZATORUL ALECSANDRI »

1. Cand si unde sa nascut V. Alecsandri? (V. Alecsandri sa nascut in or. Bacau(Romania) la 14 iunie 1821)

2. Unde si-a petrecut copilaria V. Alecsandri? (La Iasi si la mosia parinteasca de la Mircesti)

3. Unde si-a facut studiile poetul? (La pansionatul francez de baeti din Iasi, apoi la Paris(1834-1839))

4. Care este prima bucate literare tiparita de V. Alecsandri?(«Buchetiera de la Florenta», publicata in revista «Dacia literara» din Iasi in anul 1840)

5. Ce imprejurari l-au adus pe V. Alecsandri in anul 1848 la Cernauti?(V. Alecsandri a fost unul din organizatorii miscarii pasoptiste din Romania. Dupa inabusirea ei Alecsandri este nevoit sa ia calea pribejiei)

6. Ce a insemnat aflarea lui V. Alecsandri in Bucovina (la Cernauti si Cernauca in iunie-noembrie 1848) pentru romanii bucovineni?(Sosirea lui Alecsandri la Cernauti a pus inceputul redesteptarii nationale si culturale a populatiei romane din Bucovina)

7. Numiti cateva din piesele lui V. Alecsandri care au fost jucate pe scena cernauteana.

(«Scara matiei», «Doi morti vii», «Chirita in Iasi», «Chirita in Provincie»)

8. Numiti cateva din pastelurile lui V. Alecsandri.(«Sfarsitul iernei», «Lunca din Mircesti», «Rodica», «La gura sobei», «Iarna»)

9. Ce poezii de ale poetului au fost puse pe muzica de compozitorul bucovinean Isidor Vorobchevici?

(«Pasaruica marii», «Barcarola venetiana», s.a.)

8

10. Cum este calificat V. Alecsandri in poeziea «Epigonii»?(Acel rege-al poeziei, vecinic tanar si ferice…)

Літературна вікторина«СВІТЛО ПОЕТОВОЇ ЗІРКИ»

Розширити і поглибити знання творчості В. Александрі допоможе проведення в бібліотечних закладах літературних вікторин.

Пропонуємо питання до літературної вікторини:

1. Де і коли народився В. Александрі? (21 липня 1821 р. в м. Бакеу (Румунія))

2. Де провів своє дитинство В. Александрі?(в батьківському домі у м. Мірчешть)

3. Де навчався поет?(у французькому пансіонаті для хлопчиків в Яссах, а потім у 1834-1839 рр. - у Парижі)

4. Перше видання письменника?(«Buchetiera de la Florenta» («Букетьєра дє ла Флоренца»), яке було опубліковане в журналі «Dacia literara» (1840))

5. Які обставини в 1848 р. привели поета до Буковини?(Після провалу революції, в якій він брав участь, повинен був тікати з країни) 6. Яке значення мало перебування В.Александрі на Буковині (у червні-листопаді 1848 р.) для буковинських румунів?(Перебування В.Александрі на Буковині поклало початок національному і культурному пробудженню румунського населення з Буковини)

7. Назвіть декілька п’єс В. Александрі, які були зіграні на Чернівецькій сцені?(«Два мертві – живі», «Кіріца в Яссах», «Кіріца в провінції»)

8. Назвіть декілька пасторалі поета?(«Sfarsitul iernei», «Lunca din Mircesti», «Rodica», «La gura sobei», «Iarna»)

9. Які вірші поета були покладені на музику буковинського композитора С. Воробкевича?(«Pasaruica marii», «Barcarola venetiana»)

9

10. Як М. Емінеску у своєму вірші «Epigonii» назвав класика румунської літератури?(«…rege-al poezie, vecinic tanar si ferice…»)

Expozitia-ilustrativa de carti«CUVANT DESPRE MARELE NOSTRU CLASIC»

Epigraf: «V. Alecsandri este gloria nediscutabila a literaturii rominesti…» (Bogdan Petriceicu Hasdeu)

1. rubrica «Viata si activitatea poetica a scriitorului».2. rubrica «Proza lui V. Alecsandri».3. rubrica «Pastelurile lui V. Alecsandri».4. rubrica «V. Alecsandri si Bucovina».

Книжково-ілюстративна виставка«СЛОВА ПРО ВЕЛИКОГО РУМУНСЬКОГО КЛАСИКА»

Епіграф: «V. Alecsandri este gloria nediscutabila a literaturii rominesti…»(слова Б.П. Хиждеу)

1-й розділ «Життя та діяльність класика».2-й розділ «Проза В. Александрі».3-й розділ «Пастораль В. Александрі».4-й розділ «В. Александрі і Буковина».

10

LITERATURAЛІТЕРАТУРА

1. Alecsandri, Vasile. Opere.-vol. 1 / Alecsandri V.; prezentare graf. de I.Carmu.- Chisinau: Editura Hyperion, 1991.- 432 p.-p1 (clasicii nostri).

2. Alecsandri, Vasile. Opere in zece volume.-vol. 2 / Alecsandri V.; prezentare graf. de I.Carmu.- Chisinau: Editura Hyperion, 1991.- 400 p. (clasicii nostri).

3. Александри, Василе. Опере.- волумул 1: поезие орижиналэ; поезие популарэ / Александри, В.- Кишинэу: Едитура «Картя молдовеняскэ, 1976.- 490 п.

4. Alecsandri, Vasile. Balta-Alba: proze / Alecsandri. Vasilie.- Bucuresti: Fundatie culturale romane, 1995.- 195 p.

5. Ivascu, George. Istoria literaturii romane.-vol.1 / Ivascu, G.- Bucuresti: Editura Stiintifica, 1969.- 632 p.

6. Cernov A.G., LuceacI.V. PAGINI ALESE DIN LITERATURA ROMANA SI UNIVERSALA: culegere de texte, cu biografii, apricieri critice si vocabular / Cernov A.G., Luceac I.V.- Cernauti: Alecsandru cel Bun, 2008.- 440 p.

11

_____________________________________________________________________ВІДДРУКОВАНО НА ОБЛАДНАННІ

Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 47, тел.: 52-62-05.

Наклад 32.2011 р.

12