OTWARTE PARKI ОТКРЫТЫЕ ПАРКИ • ВІДКРИТІ ПАРКИ

ОБРАЗОВАНИЕ И ТУРИЗМ В ПОЛЬСКИХ НАЦИОНАЛЬНЫХ ПАРКАХ

EDUKACJA I TURYSTYKA W POLSKICH PARKACH NARODOWYCH

ОСВІТА І ТУРИЗМ В НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКАХ ПОЛЬЩІ

Люблін 2014

Вікторія Іваницька, Роман Іваницький Незвична Польща, яка вражає . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Микола ШтогринПрограма «Відкриті парки» – запорука сталого природокористування . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Наталья Грицан Природно-заповідні території національних природних парків Польщі . . . . . . . . . . . . . 16

Михайло ШкільнюкПриродно-заповідні території Польщі на прикладі Białowieskiego i Narwiańskiego національних парків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Дмитрий КурловичЭколого-просветительская работа со школьниками в национальных парках Республики Польша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Оксана ТимошенкоВивчення досвіду еколого-освітньої роботи в національних природних парках Польщі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Лариса Гоцкалюк Європейський досвід організації науково-екологічної діяльності національних природних парків Польщі (на прикладі Ойцовського та Пенінського природних парків) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Кацярына Цыркiна Турызм без бар’ераў . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Аляксандр ЧэрваньЭкасiстэмны прынцып ŷ рэкламацыi нацыянальных паркаŷ Польшчы i Беларусi . . . . . 40

Галина НагорнюкТематичні стежки, навчальні центри та виставки у вибраних національних парках Польщі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

Резолюція по роботі програми «Відкриті парки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Інтернет-сторінки польських національних парків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Зміст

Вікторія Іваницька, Роман Іваницький

Незвична Польща, яка вражає Гармонійне поєднання первозданної дикої природи та мінімального втручан-

ня людського ресурсу, спрямоване передусім задля підтримання структури при-родоохоронної зони національних парків Польщі, та для зручності відвідувачів, неабияк приваблюють пересічного туриста. Окремі Національні парки республі-ки Польща щороку відвідують до мільйона туристів. Це цікавий та пізнавальний вид відпочинку, максимум вражень, мінімум затрат та неймовірні емоції, де ко-жен бажаючий може підібрати відповідний маршрут у межах своїх можливостей, передбачено усе й для любителів екстриму.

Завдяки спільному проекту «Товариства для природи і людини» м . Люблін та Креме-нецької районної громадської організації «Регіонального фонду розвитку та інтеграції» було організовано робочу 10-ти денну поїздку до Республіки Польща, представників Мі-ністерства екології та природних ресурсів України, Національних парків «Кременецькі гори», «Нарочанський» (Білорусія), «Дністровський Каньйон», Кременецького ботаніч-

2

ного саду . Учасники групи мали унікальну нагоду відвідати дев’ять Національних пар-ків Польщі, ознайомитися із їх потенціалом та перейняти досвід роботи європейських природоохоронних територій .

Варто звернути увагу на Національні парки південної Польщі . Зокрема Ойцовський Національний парк, який розташований у  Краківському повіті Малопольського воє-водства у межах 16 км . від Кракова . Це найменший парк Польщі, площею всього 21,46 км² . Парк відомий не лише своїми унікальними скельними утвореннями, а й наявністю близько 400 печер, найстаріші з яких датуються 120 тисячами років до нашої ери . Сво-го часу ці печери були заселеними, про що свідчить знайдена чимала велику кількість предметів побуту та зброї прадавніх людей .

Це був перший із парків, котрі відвідала наша група, сформована у м . Люблін, у складі чотирьох чоловік, а відтак залишив по собі і особливі враження .

Отже, Ойцовський Національний парк . Надзвичайна атмосфера . Перші асоціації, це кадри із кінофільму про вампірів «Сутінки» . Тихо, загадково, вражаюче… Символ пар-ку «нетопежи», (кажани), яких на цій території налічується понад 15 видів . Зображення нетопежів там скрізь: на фасадах будинків, кав’ярнях, елементах одягу, інформаційних вказівниках, і навіть на чашках із чаєм, увечері на терасі, по приїзді до парку . Втомлені і зачаровані загадковою місциною, ми дали волю фантазіям, тож навіть охоронець у 150 літньому будинку, де ночувала наша група, почав викликати підозри… Склалося вра-ження, що й працівники парку усіляко намагаються підтримувати «імідж» . Власне, наш неперевершений екскурсовод Янош, на пряме запитання, чи, бува, не зустрічалося на цій території привидів, загадково посміхнувшись відповів, мовляв: «Та, ні, не думаю, дві-

3

сті лят вже тут ходжу, ніц, не бачив…» . Варто додати, що в цей час ми перебували з ним на одинці у глибині печери з кажанами, за 10 км від цивілізації .

Подорож по печерах, це характерна особливість Ойцовського парку . Переважна більшість печер та ущелин зберігається у первозданному вигляді . Однак є туристичні маршрути із «спецефектами» для туристів . Відповідним освітленням, огородженням небезпечних місць, облаштуванням містків та сходинок . Своєрідний печерний музей із серією цікавих та вражаючих історій .

Загалом питанню облаштування музеїв у  всіх без винятку національних парках приділено особливу увагу . Такої кількості вдало підібраних унікальних експонатів та до дрібниць продуманих експозицій варто, мабуть, ще пошукати . Тож наявності ста-ціонарного музею у Ойцовському парку, обладнаного за сучасними стандартами но-вітніх технологій, можуть позаздрити не одні хранителі історії, які вважають його най-кращим з-поміж усіх національних парків Польщі . Насамперед, це використання 3Д ефектів та сучасних мультимедійних технологій, котрі вигідно представляють експо-зиції археології, природи та історії парку . Також у музеї можна придбати чималу кіль-кість роздаткового матеріалу, рекламної продукції . Це унікальний навчально-освітній комплекс, який охоче відвідують школярі . Загалом питанням природничої освіти, еко-

4

логічних знань та ознайомлення з туристичними стежинами для школярів як молод-шого, так і старшого шкільного віку у Польщі приділяють особливу увагу . Натомість діти, навчаючись, та приймаючи участь у різноманітних конкурсах, акціях та проектах, активно співпрацюють із працівниками парків . Ідеї дітей, винайдені у  ігровій формі, нерідко стають доволі успішними, й пізніше їх використовують у повсякденній роботі природоохоронних територій .

На території цього ж парку, перед замком Пєскова Скеля, (мальовнича будівля в сти-лі відродження, побудована в XIV столітті королем Казимиром Великим у якості оборон-ного замку), знаходиться й унікальна місцева пам’ятка, вапнякова скеля Палиця Герку-леса, понад 30 метрів заввишки і незвичайної форми на тонкій підставі із поступовим розширенням до верху .

Залишились на території руїни й Ойцовського замку, з подвір’я котрого відкриваєть-ся панорама місцевих краєвидів .

Визначною пам’яткою цих місць є й Каплиця на воді . Коли російський цар Микола II видав указ про заборону будівництва церков на цій землі, винахідливі мешканці, не порушуючи умов виданого указу, звели каплицю над річкою, при цьому побудовано її було протягом однієї ночі .

Не оминають туристи й такого місця, як Краківська Брама, утворення із двох скель, оповите легендами та давніми переказами, котра не залишила байдужими навіть відо-мих режисерів . Зокрема й Єжи Гофман, для зйомок у фільмі «Вогнем і мечем», викори-став кілька ракурсів із цієї місцевості .

Пенінський національний парк

Пенінський національний парк знаходиться в південній частині Пенінського гірсько-го масиву, в Малопольському воєводстві, надзвичайно красива гірська група, яка роз-тягнулася вздовж Польсько-Словацького кордону, біля 30 км від сходу Татр .

Найпопулярніша вершина Пенінських гір – Три Корони, висотою 982 м над рівнем моря . Це один із найстаріших та найменших парків Польщі, територію 2346 га ., проте завдяки численним історичним пам’яткам, та кількістю цікавих туристичних маршрутів, займає позиції лідера по кількості відвідувачів . При цьому туристи можуть одночасно відвідати як Польські, так і Словацькі Пеніни .

Між двома країнами існує лише умовний кордон, скажімо, у містечку Кросценко над Дунайцем, це лише широкий дерев’яний міст, тож кожен поважаючий себе турист, не-одмінно скористається нагодою пройтися ошатними вуличками Словацького містечка та спробувати словацького пива, тим більше, що нерідко це є невід’ємною частиною за-гального маршруту .

Окрасою Пенін, безумовно є гора Три корони, це найпопулярніша оглядова площад-ка у Пенінському парку і найкрасивіша панорама на долину Дунайця, 982 м ., над рівнем моря .

Саме у Пенінах знаходиться відомий каньйон Дунаєць, унікальні цілющі мінераль-ні води та ряд гірськолижних центрів . Особливо до вподоби туристам відома в Польщі здравниця Щавніца, цілющі різновиди мінеральних вод якої були відомі ще в XVI століт-

5

ті . Перебуваючи у Пенінах варто відвідати також замки Чорштин і Нєдзіца, розташовані один навпроти одного на берегах Чорштинскої затоки .

Любителі середньовіччя, можуть не тільки насолодитися архітектурою одного із найкрасивіших замків Польщі, а й відчути неповторну атмосферу повною мірою, адже на сьогоднішній день замок Нєдзіца, побудований у XIV ст ., це одночасно музей, ресто-ран та готель, вартість проживання у якому є доволі доступною .

Але чи не найголовнішим і найцікавішим у маршруті територією Пенінського націо-нального парку, є спуск на плотах річкою Дунаєць . Найдовша із таких подорожей триває до 3-ох годин, довжиною 18 км ., і це просто надзвичайно, й усі найцікавіші пейзажні кар-тинки відкриваються по-новому .

Є й інший вид атракції . У одному із мальовничих куточків Пенінського парку можна спробувати побачити на власні очі як готують особливі і дуже популярні у Польщі види сиру бунц та копчений «осципек» .

Загалом усе, що стосується туристичної інфраструктури у Пенінському національ-ному парку, продумано до найменших дрібниць . Особливу увагу приділяють дитячому відпочинку . Похід із дітьми в гори взагалі надзвичайно популярний, навіть із немовлят-ками, до того ж для цього існує навіть спеціальне спорядження .

Унікальний край, надзвичайні за красою місця та вражаючі можливості для кож-ного туриста . Також у Пенінах без проблем можна знайти житло за помірними цінами

6

і вже точно, хто побував тут одного разу неодмінно забажає відвідати цей край знову і знову…

Одним із найцікавіших моментів було спільне відвідування завершальних у списку парків у  повноцінному складі усієї групи . Кожен із цих природоохоронних територій Бабйогурський, Горчанський та Розточанський має свої принади . Особливо розвинені у згаданих парках маршрути для дітей та для людей із обмеженими можливостями, пі-шохідні доріжки, велосипедні траси та рекреаційні зони . Кожен із парків має свій само-бутній символ, як правило, це є певний представник різновиду фауни чи флори, від най-більш поширених, до зникаючих видів . У кожному з парків є свої унікальні особливості, для найвибагливіших відвідувачів, що неможливо оцінити, не побачивши на власні очі .

Вікторія ІВАНИЦЬКА, редактор Кременецького районного інформаційного центру «Діалог»

Роман ІВАНИЦЬКИЙ, директор Кременецького ботанічного саду

7

Микола Штогрин

Програма «Відкриті парки» – запорука сталого природокористування

Природозаповідання є одним із важливих напрямків розвитку України. Свідченням цього є суттєве збільшення площ природно-заповідного фонду за останні декілька років. За даними Державного кадастру природно-заповідного фонду станом на 01.01.2014 року в його склад входить більше 8 тис. територій, об’єктів загальною площею 4,1 млн. га, що складає 6,1 % території держави. За 2008 – 2014 рр. створено понад 20 природоохоронних установ (національні при-родні, ландшафтні парки, природні заповідники, ботанічні сади). Кількість біос-ферних заповідників в Україні – 4, національних природних парків – 48.

Одним із новоутворених парків є національний природний парк «Кременецькі гори», створений згідно указу Президента України від 09 .12 .2009 року, фактично роз-почав свою роботу з січня 2012 року За невеликий проміжок часу сформовано колек-тив парку, проведено значні роботи по функціонуванню установи Державна охорона активно веде роботу із попередження та протидії порушень природоохоронного за-конодавства, проводить протипожежні та біотехнічні заходи з відтворення природних екосистем Площа парку складає 6951,2 га, в тому числі з вилученням у землекористу

8

вачів в постійне користування – 3968,6 га Заповідна зона згідно попереднього проек-ту зонування парку, складатиме 1315,8 га Завданням відділу науки є проведення мо-ніторингу природних комплексів, наукових досліджень Закладаються пробні площі: ботанічні, лісівничі, зоологічні, орнітологічні маршрути, ведеться Літопис природи На сьогодні виявлено понад 767 видів вищих судинних рослин із близько 1000 згідно із літературних джерел . Відділ екологічної освіти налагодив співпрацю з навчальними закладами в зоні розташування парку, центрами дитячої творчості, музеями, бібліоте-ками Проводяться екологічні заняття, виставки, конкурси, круглі столи, конференції

На території національного природного парку «Кременецькі гори» та в  буферній зоні знаходяться десятки пам’яток природи, культури, архітектури, археології На сьо-годнішній день парком впорядковано та облаштовано 5 еколого-туристичних маршру-тів, випущено буклети по всіх стежках Оцінюючи ландшафтне біорізноманіття територій парку, колектив бачить великі перспективи у розвитку екологічного туризму в регіоні, велотуризму, кінного туризму, зеленого туризму, кулінарного туризму, тури вихідного дня, збирання ягід, грибів в господарській зоні парку

Зважаючи на вищевказані напрямки розвитку національного природного парку «Кременецькі гори», досить актуальним і пізнавальним є перейняття досвіду в націо-нальних парках Польщі Тому програма навчального візиту з 03 05 по 12 05 2014 року «Відкриті парки» є доволі корисною, повчальною Узагальнюючи виконання програми, слід зауважити, що продумана вона вдало, це дало змогу повністю її виконати Відвіду-вання кожною з трьох організованих груп двох парків в різних регіонах Польщі дало змогу учасникам програми відчути себе звичайними туристами, які вперше приїхали в  Польщу і  хочуть познайомитися з  природними, культурними, духовними багатства-

9

ми краю Важливу роль в даному випадку та у привабленні туристів відіграє туристич-на інформація Знаючи в нашому випадку, чи, бажаючи – у випадку звичайного туриста, про відвідування тих чи інших парків, ми насамперед скористалися сайтами www Дана інформація дає можливість кожному туристу визначити пріоритети огляду, більш де-тально, в стислі терміни, ознайомитись із зацікавленими об’єктами національних парків Однією з важливих умов відвідування парків є можливість туристу комфортно, зі зруч-ностями доїхати до нього, відповідно знайти місце ночівлі, харчування Таку інформа-цію було отримано завдяки організаторам навчального візиту «Відкриті парки» Одна-че, в інформаційних буклетах, які знаходяться в готелях, інформаційних центрах парків такої інформації немає, або її важко помітити Крім цього, якщо в Біловежському парку, завдяки тісній співпраці з  місцевим населенням, потужній розкрутці еколого-рекреа-ційного потенціалу регіону в пошуках житла не виникає проблем, то доїхати з Бєльськ Подляски до Бєловєжи громадським транспортом складніше (за словами місцевих жи-телів транспортне сполучення між даними насаленими пунктами скоротили в 3 рази) Відвідування ж  Нарвянського парку пересічним туристам (без власного транспорту)

взагалі проблематично Відсутнє громад-ське сполучення і є лише одна туристич-на база, зі слів працівників парку (трьох поверховий котедж на 20 – 25 осіб з до-сить посереднім рівнем обслуговування) Інформації про цю базу при переїзді від вокзалу зі станції Лапи до Ванево також не вказано . Одначе, відчувається тісна співпраця парку з місцевою громадою на рівні використання Європейських інвес-тицій, побудови інфраструктури парку, які межують з громадськими, приватними землями Так у  Ванево вкладено біля 8,6 млн злотих на обладнання під’їздних шля-хів, невеликого інформаційного центру,

10

оглядових майданчиків, доволі комфортабельні еколого-туристичні стежки по болотній місцевості з  облаштованими поромними переправами через нешироку річку, обхідні русла Досить вдало працюють програми співробітництва місцевого населення з адміні-страцією парку за рахунок європейських інвестицій по вирощуванню та утримуванню червоної польської худоби, викошуванню рогозу на заболочених луках та його тран-спортуванню

Як недолік недостатньої співпраці з  місцевою громадою є часткове нерозуміння місцевим населенням, туристами вимог дотримуватися етичних норм співіснування людини та природи (неестетичний вигляд початку стежки громади села, непоодинокі випадки залишення сміття по всій довжині стежки, хоча встановленні смітники) Харак-теризуючи інформаційне наповнення парків, якими довелося нам подорожувати, не завжди можна визначити пріоритетні напрямки огляду Знаючи про відновлення попу-ляції зубра, можливість побачити його у вольєрах, екологічно вихований турист зіштов-хується з проблемою використання свого часу на несподівано інші, невідомі для нього раніше відкриття, зокрема: не займані ліси, вік окремих дерев (дуба звичайного) досягає

11

більше 500 років, де склалася унікальна екосистема, де збереглися корінні насадження ялини європейської, проходить повний цикл регуляції природних процесів Більшість таких насаджень мають Іб бонітет Висота деревостану досягає в окремих випадках 50 метрів Науково обґрунтована екскурсія проведена висококласним спеціалістом сприяє пізнанню багатовікового розвитку природних процесів, виховує в кожного екотуриста розуміння збереження природи

Цікавим з  точки пересічного туриста є організація велотуризму, яким займаються приватні структури Інформація про велотуризм наявна на сайті парку Крім цього, для послуг туристів надаються детальні карти маршрутів, де можна побачити, не поспішаю-чи, чудові насадження дуба звичайного, ялини європейської, вольєри з лісовими меш-канцями Біловежської пущі (зубр, тур, вовк, рись, кіт лісовий, кабан, лось, козуля євро-пейська, олень європейський та ін ), трьохсотлітній дубовий ліс з обладнаною стежкою для неповносправних, заплаву річки Нарев На значній довжині маршруту встановленні інформаційні щити про основні лісоутворюючі породи краю

Доволі цікавою є виставки, експозиції музею Біловежського парку, де представлено в 3D-технологіях функціонування різних екосистем Аналогічна експозиція була проде-монстрована і в Розточанському національному парку

Відвідування Бабігорського національного парку запам’яталося чудовою природою, привітною і щедрою господинею туристичної бази і, звичайно, організацією природо-охоронної роботи співробітниками парку Влаштування природних вертикальних зон рослинності Бескид, екологічної стежки для неповносправних біля інформаційного центру, еколого-туристичного маршруту для дітей в підніжжі Бабиної гори заслуговує на особливу увагу і пошану

12

Організація туристичної діяльності, влаштування еколого-туристичних стежок в Гор-чанському національному парку дає можливість усамітнитися туристу, відчути себе єди-ним цілим з навколишньою чудовою природою

Похвальним для екологічно свідомого туриста є проведення на маршруті екологіч-ної стежки моніторингу за ентомошкідниками ялини (корніком), надмірна популяція якого призводить до масової загибелі ялинників

Оглядаючи еколого-туристичні маршрути в Розточанському національному парку, слід зауважити високий рівень збереження природних об’єктів, хоча проблеми з місце-вим населенням по несанкціонованому заїзду на стежки відчуваються і тут Цікавим і по-вчальним є досвід Розточанського національного парку по відтворенню корінних бу-кових насаджень на місці штучно створених сосняків в 40 – 60 роках минулого століття

Підсумовуючи побачене в  національних парках Польщі, проаналізувавши рівень природоохоронної роботи, інформаційної складової, співпраці з місцевими громадами, організації туристичної діяльності, регулювання туристичних потоків, національним природним паркам України, зокрема національному природному парку «Кременецькі гори» доцільно використати досвід польських парків в сфері потужної інформаційної складової про подальший розвиток і охорону природно-заповідних територій, розши-рення площ національних парків, залучення коштів іноземних грантів в створенні ту-

13

ристичної інфраструктури з метою зменшення антропогенного навантаження на при-родні екосистеми

Важливим та повчальним є використання досвіду польських національних парків по створенню та функціонуванню інформаційних візит-центрів, музеїв, де популяризація природоохоронної діяльності сприяє вихованню молодого підростаючого покоління, зобов’язує відвідувачів, туристів бути відповідальними за долю планети, за стан навко-лишнього природного середовища, з шанобливою увагою відноситися до всього живо-го, що оточує нас навколо

Розробляючи Проект організації території національного природного парку «Креме-нецькі гори» на найближчі 10 – 20 років, слід передбачити відтворення корінних наса-джень (дуба звичайного, ясена, клена гостролистого, явора, липи дрібнолистої) замість інвазійних сосняків, створених в 40 – 60 роки минулого століття Було б корисним більш детально вивчити досвід Розточанського національного парку по вирішенню даної про-блеми, наукове обґрунтування даного природоохоронного заходу сприяло би пришвид-шенню відтворення корінних насаджень, покращенню стійкості природних екосистем

14

Надмірний антропогенний вплив на природні комплекси спричинив депопуляцію багатьох представників рослинного, тваринного світу Під час ознайомлення з досвідом природоохоронних установ Польщі було зауважено, що там проводяться значні роботи по вирішенню даної проблеми, зокрема досвід Люблінського ботанічного саду по репа-тріації, реінтродукції зникаючих та рідкісних рослин Існує така проблема і в Україні Саме тому перейняття досвіду польських колег сприяло б активізації природоохоронних за-ходів по вирішенню даного питання

Окремо хотілося б зупинитися на створенні буферних зон навколо національних парків Практики створення таких зон широко використовуються в інших країнах За на-шими спостереженнями, такі зони навколо польських національних парків стали при-ватними резерватами, де розвинулась туристична інфраструктура (готелі, ресторани, кафе, торгові кіоски по продажу сувенірної продукції, пункти по прокату велосипедів, човнів, каяків, вольєри для утримання диких звірів і ін ) Велику роль відіграє і активна позиція місцевого населення, щодо надання приватним сектором в оренду житла Вико-ристання такого досвіду в Україні сприятиме покращенню роботи природоохоронних установ, розвитку інфраструктури, покращенню соціальної складової місцевої громади Разом з тим, в Польщі існує також ряд невирішених проблем по розвитку буферних зон (відсутність туристичних баз, кафе, слабо залучений приватний сектор), як наприклад в Нарвянському парку, У Горчанському парку застаріла інфраструктура (готелі, рестора-ни, підйомні канатні дороги та ін )

Особливу увагу більшість туристів звертає на якість харчування При відвідуванні польських парків особливих проблем не було, одначе недостатній асортимент меню в Біловежі (ресторан), Ванево (щоденно варена картопля), неякісно приготовленні деякі страви в ресторані Порємби вєлькой вимагають від нас, відповідальних за організацію туризму, більш ретельно підбирати заклади громадського харчування, хоча, на жаль, не завжди це виходить Це явище виникає, скоріш за все, внаслідок малої конкурентної спроможності саме по обслуговуванню туристів

Підсумовуючи вище викладене, перейняття досвіду в  інших природоохоронних установах, сприятиме подальшій інтеграції природоохоронної справи в загально світо-ву тенденцію по покращенню охорони навколишнього природного середовища, дасть можливість виробити стратегію розвитку національних парків, інших природоохорон-них установ орієнтуватися на стале природокористування

Микола Штогрин Олександрович, кандидат економічних наук, директор національного природного парку «Кременецькі гори»

15

Наталья Грицан

Природно-заповідні території національних природних парків Польщі

Природа заповідних територій має багато ще не усвідомлених нами ціннос-тей. Через неповну й поверховість сучасних знань нині вони не можуть бути ви-явлені. Багато що в нашому житті знаходиться за межами людського досвіду.

Пізнати багатство і  красу природи збережених та недоторканих територій мож-ливо пройшовши туристичними маршрутами чи еколого-освітніми стежками природ-но-заповідних територій .

Мандруючи національними парками Польщі в  рамках проекту «Відкриті парки» хотілось би відмітити .

Національний парк «Біловезька пуща»Це натуральний ліс первісного характеру . Цей парк характеризується великою бі-

ологічною різноманітністю . Тут можна побачити первісні деревостої, які виділяються великою кількістю мертвої деревини в різній стадії розкладання і присутністю типо-вих для натуральних лісів видів рослин . Пройшовши серед незайманих лісів можна відчути велич королівських дубів, поринути у світ казкового лісу зі своєю історією . Для збереження унікальної природи в  Біловезькій пущі, у  1992 році національний парк

16

був включений до Списку Світової спад-щини ЮНЕСКО .

Біловезька Пуща відзначається не тільки незайманими лісами, а й візитівкою парку є великі та могутні бики – Зубри .

Площа національного парку з  поль-ської – 10 501 га . Тут переважають ланд-шафти з великовіковими хвойно-широко-листяними лісами, які в значній мірі збе-регли свій первісний вигляд . Біловезька пуща являється унікальним і найбільшим масивом древніх лісів, типових для рів-нин Середньої Європи . Під лісовим по-кривом знаходиться 86% території . 58% площі лісів національного парку займа-ють насадження, вік яких перевищує 100 років, 70% складають ліси природного походження .

За кількістю видів рослин і тварин Бі-ловезька пуща не має собі рівних у Євро-пі . Флора і фауна представлені великою кількістю рідкісних видів рослин і тварин . Тут знаходиться найбільша в світі популяція зубрів . Це найважчий і найбільший наземний ссавець Європи і останній європейський представник диких биків .

З великих травоїдних тварин в Біловезькій пущі зустрічаються також благородний олень, дикий кабан, козуля і лось . Серед хижаків – вовк, лисиця, рись, борсук, куниця лісова, видра та інші .

Біловезька пуща – один з найстаріших заповідників в світі . Як охоронна природна територія вона відома ще з 1409 року – польський король Ягайло, в приватних воло-діннях якого перебувала тоді Біловезька пуща, видав указ, згідно з яким полювання на крупного звіра в пущі заборонялось . Щоправда, з тих пір вона зазнала й немало бід . Так, під час Першої світової війни територія пущі була окупована німецькими вій-ськами . Окупанти активно вирубували ліси (за 3 роки окупації в пущі було виру-бано стільки ж лісу, скільки за попередні 300 років), вивозили в Німеччину зубрів, будували смолокурні і  шпалопросочу-вальні заводи, прокладали вузькоколійні залізниці, сліди яких збереглися в пущі до сьогодні .

Такі пізнавальні історії та ще багато чого цікавого можна почути відвідуючи національний парк «Біловезька Пуща» від екскурсоводів цього парку . Зокрема, мені

17

пощастило пройтися стежкою Королівських дубів із Чеславом Околувим – колишнім директором парку, який його очолював понад 40 років .

Також, окрім пішого маршруту, лісовими стежками можливо проїхатися велошля-хом, який веде до вольєрного господарства, де можна побачити зубрів, диких котів, лося, диких кабанів, польських коників тощо .

Цікавим і пізнавальним є Природничий Музей, який є найсучаснішим природни-чим музеєм Польщі .

Національний парк «Нарвянський» Національний парк створений у 1996 році, розташований в Підляському воєвод-

стві . Територію парку перетинає річка Нарев . Майже 90% території — болота або вну-трішні води, представлені крім річки Нарев також її численними притоками . Є також луки і невеликі лісові острівці .

Це гарне місце для спостереження за птахами, для чого побудовані спостережні вежі, та прокладені дерев’яні стежки крізь болото обладнані інформаційними стен-дами . Тут можна побачити понад 150 видів птахів, «ходи» бобрів та різні види рослин, притаманні для цієї місцевості .

В парку досить цікаво проводиться еколого-освітня робота з дітьми . Вражає, що до парку в будь-який час можуть приїхати сім‘ї з дітьми, з якими проведуть спеціальні пізнавальні екоосвітні ігри та заняття .

18

Щоб дістати більше вражень в національному парку «Нарвянський» є водна атрак-ція, сплав на каяках по прозорих та сильних водах річки Нарев .

Бабьоґурський національний парк, Горчанський національний парк Розточянський національний парк

В парках організовані розгалужені ме-режі туристичних стежок та маршрутів, основними відвідувачами яких є школярі та студенти .

Працюють Природничі музеї, облад-нані цікавими експозиціями із застосу-ванням сучасних технологій .

Музеї та стежки цих парків в  повній мірі демонструють відвідувачам багат-ство та історію природи, пробуджують та заохочують до пізнання її таємниць та бажання охороняти природну спадщину .

Підсумовуючи, хотілось би відмітити, що природа Польщі не відрізняється від Української, від нашого Полісся та наших Карпат, а  де в  чому є переваги природної краси України . Можна відмітити різницю у відношенні українців та поляків до свого обійстя, громади, держави та рідної приро-ди . Проте, кожен з них дбає про збереження довкілля та пишається природним наці-ональним надбанням .

Проведення заходу «Відкриті парки», надало можливість обмінятися досвідом щодо сучасного забезпечення управління природоохоронними територіями та об’єк-тами, зокрема роботи з місцевими громадами, проведення еколого-освітньої та нау-кової діяльності . Отримати практичні знання, які можна застосувати для природно-за-повідних територій України щодо:

– створення еколого-освітньої інфраструктури, у т .ч . екоосвітніх центрів, інформа-ційних пунктів, екоосвітніх маршрутів та стежок на природно-заповідних територіях;

– методів співпраці з різними верствами населення, місцевими жителями, приват-ним бізнесом, державними органами влади та самоврядування на місцевому рівні;

– проведення екоосвітніх заходів .

Грицан Н.А.,начальник відділу служби державної охорони та державного кадастру природно-заповідного фонду Департаменту заповідної справи. Міністерства екології та природних ресурсів України

19

Михайло Шкільнюк

Природно-заповідні території Польщі на прикладі Białowieskiego i Narwiańskiego

національних парків

1) Беловежський парк народовий: старий парк Польщі, компактний, розвинута інфраструктура, офіс, готель . Музей та вольєр, де можна спостерігати таких тварин як: зубр, лось, дикі свині, коза та ін . Ве-лика кількість інформаційних знаків та стендів . Ство-рені умови для відвідувачів, все підпорядковано єдиній меті – екологічна освіта та збереження при-родних комплексів та об’єктів . Друкується достатня кількість літератури для знайомства із природними комплексами та об’єктами, флорою та фауною . При-вертає увагу друковане видання Біловіжзький парк народовий під девізом: Пізнати-Зрозуміти-Зберегти .

2) Нарвінський парк народовий: вражає різнома-нітністю водно – болотних птахів, кваліфікованими Інформаційний стенд

Інформаційний стенд

20

працівниками, високою еколого-освітньою спрямованістю, залученням дітей до еколо-гічної освіти та виховання, можливостями пізнання природи . Для допомоги у вивченні флори та фауни екологоосвітніх стежок використовуються робочі зошити, де учасники студій мають змогу робити записи, що підвищує ефективність опанування фактичним матеріалом .

3) Бабігурський парк народовий: гірський парк, має музей та вражає технічним осна-щенням . Доступний для відвідування . У наявності достатня кількість друкованої продук-ції, що допоможе відвідувачам орієнтуватись на якій території вони знаходяться та що там цікавого .

4) Горчанський парк народовий: вражає сучасним офісом, є готель та музей . Достат-ня кількість інформаційних стендів на території, що допоможуть відвідувачам Парку у вільному орієнтування в межах Парку . Дирекція значну увагу приділяє випуску дру-кованої продукції .

5) Розточанський парк народовий: лісовий парк . Бажаючі мають можливість доступу до потрібної та цікавої для них інформації . Заслуговує на увагу монографія картографіч-

Інформаційний стенд

21

на; видання: «Разом до пізнання природи (природа навколо нас)», де є буклети на різні теми . Зокрема: «Туризм», «Екологіч-на освіта», «Лошатко польське», «Росли-ни лісу», «Рослини лук полів та пасовищ», «Гриби», «Безхребетні», «Ящірки та змії», «Птахи та ссавці» .

Висновки:Перебуваючи у вище перелічених пар-

ках на території Польщі, можемо узагаль-нити: всі Парки мають офіси, можливості для рекреації . Науковці мають можливість зупинки на нічліг .

Території Парків мають достатню кіль-кість інформаційних щитів, вказівних зна-ків, місць для відпочинку із столиками та лавами, місцями для розведення вогнищ . Екологоосвітні стежки різної протяжності, що задовольнить дітей і  дорослих, лю-бителів коротких та довгих прогулянок . У Парках, що включають лісові зони є во-льєри для диких звірів . Для ведення еко-логічної освіти створені необхідні умови . У  Парках сформовані музеї, в  бібліотеках достатньо необхідної літератури, фахів-

ці володіють потрібною інформацією для проведення роботи . Постійно видається необхідна довідкова, інформаційна література для екологічного навчання .

Всі ці позиції важливі для наслідування у природоохоронній справі в Україні, зокрема в національному природному парку «Дністровський каньйон», який є молодим і тільки вступив на шлях формування у населення бережливого ставлення до природи . Всім працівникам в галузі охорони природи бажаємо ентузіазму та цілеспрямованості .

Різновиди та маркування маршрутів

Музей в Парку

Шкільнюк Михайло ФедоровичЗ 2011 року приступив до обов’язків директора Національного природного парку «Дністровський каньйон». Основні напрямки роботи: збереження природних комплексів та об’єктів, історичних та культурних пам’яток Середнього Придністер’я. Сприяння покращенню інфраструктури. Відродження рекреаційного потенціалу прилеглих до р. Дністер та її приток територій, збільшення туристичної привабливості краю. Утвердження у свідомості жителів необхідності збереження природи.

22

Пример образовательного пакета. Бебжанский национальный парк. Фото автора

Дмитрий Курлович

Эколого-просветительская работа со школьниками в национальных парках

Республики Польша В национальных парках Польши особенно пристальное внимание уделяется эко-

логическому воспитанию подрастающего поколения . Для этого в каждом парке сфор-мирована и успешно функционирует целая система осуществления эколого-просвети-тельской работы со школьниками .

В рамках образовательного визита «Открытые парки» белорусская группа участ-ников имела возможность детально изучить данное направление деятельности в Беб-жанском и Вигерском парках Подляского воеводства . Бебжанский национальный парк является самым большим по площади в  Республике Польша и  охватывает болотные массивы долины р . Бебжа (приток р . Нарев) .

В организационной структуре каждого национального парка выделяется специаль-ный отдел образования, который осуществляет планирование и реализацию данного вида деятельности . В качестве основных видов эколого-просветительской работы со школьниками можно выделить нижеследующие .

Занятия со школьниками проводятся как на территории национальных парков, так и в различных образовательных учреждениях (школах, гимназиях) . На территории пар-

23

ков для этого вида деятельности выделя-ются специальные помещения (например, образовательные центры Бебжанского парка, образовательный центр и дидакти-ческая база Вигерского парка), оборудо-ванные посадочными местами для прове-дения лекционных и  практических заня-тий, оснащенные средствами мультимедиа, необходимой лабораторной базой . Как правило, рядом с данными помещениями расположены несколько образовательных троп для занятий в натуре .

Тематика и формы данного вида эколо-гического воспитания зависят от возраста школьников . В качестве примеров можно привести занятия «О совах», «Бобр – наш друг или враг?», «На болоте», «Болотные растения», «О  животных», «Птицы Беб-жанского парка», «Воды р . Бержа», «Следы зверей» проводимые в Бебжанском парке

и «Что живет в озере?», «Лаборатория гидробиолога», «Что можно услышать в лесу?», «Болото вблизи», «Тропой бобра» в Вигерском парке .

В качестве особой формы можно выделить проведение «Зеленых школ» – целого цикла занятий, направленных на формирования у учеников 4-6 классов сознания от-ветственности за окружающую среду собственного региона и Польши в целом .

Следующим видом эколого-просветительской работы со школьниками выступают экологические мероприятия и акции . Примерами таковых могут служить «Всемирный день болот», «Первый день весны», «День зимы», «Европейский день парков», «Бебжан-ские сенокосы» в Бебжанском парке и «Зимняя академия природы», «Летняя академия природы», «Зеленое кино», «Уборка мира» в  Вигерском парке . Отдельно выделяются экологические пикники для учащихся .

Оборудование для проведения занятий. Бебжанский национальный парк. Фото автора

Лекционное занятие со школьниками в рамках «Зеленой школы».

Вигерский национальный парк. Фото автора

Занятие «Что живет в озере?». Вигерский национальный парк. Фото автора

24

Важное значение в экологическом воспитании подрастающего поколения занимают конкурсы экологических знаний . Например, это «Конкурс знаний о Бебжанском парке», «Мисс Бебжанских аллей», «Конкурс фотографий», «Биоразнообразие и формы охраны природы в Польше» .

Эколого-просветительскую работу кроме отделов образования также ведут музеи парков и выставки . В качестве примера можно привести «Музей Вигер», который кроме посещения экспозиции проводит занятия с детьми и молодежью, в том числе и на водных образовательных тропах .

Поддержку экологического воспитания осуществляют издательства парков и би-блиотеки . Разработанные образовательные пакеты для занятий включают планы их проведения, рисунки и фотографии, ребусы, загадки, кроссворды, раскраски, настоль-ные игры . Ежеквартально издаются журналы для детей («Наша Бебжа», «Вигры»), публи-кующие статьи, загадки, комиксы, задания конкурсов, рисунки читателей .

Таким образом, в национальных парках Республики Польша к настоящему времени накоплен достаточно богатый опыт эколого-просветительской работы со школьника-ми . Большинство видов и  форм образовательной деятельности рекомендуется вне-дрять в работу национальных парков Беларуси и Украины .

Занятие «Лаборатория гидробиолога». Вигерский национальный парк. Фото – А. Червань

Дмитрий КурловичЗакончил географический факультет Белорусского государственного университета, магистратуру Лундского университета (Швеция). В 2011 г. защитил диссертацию на соискание ученой степени кандидата географических наук, в 2013 г. присвоено ученое звание доцента. В настоящее время является доцентом кафедры почвоведения и земельных информационных систем географического факультета Белорусского государственного университета.

25

Оксана Тимошенко

Вивчення досвіду еколого-освітньої роботи в національних природних парках

ПольщіЕколого-освітня діяльність незалежно від типу установ, які нею займаються – освіт-

ні, природоохоронні, громадські чи інші та і незалежно від країни – Україна, Польща, Білорусь, інша, – направлена на виховання високої екологічної свідомості людини . Збігаються скрізь і підходи, і принципи, і використання всіх можливих засобів для до-сягнення цієї мети . Скрізь традиційними є проведення екологічних занять, конкурсів, акцій, вікторин, розробка та створення екологічних стежин для дітей, проведення екс-курсій та уроків на природі . Важливим елементом екологічного виховання є приклад дорослих, існуючий стан природного оточення, соціальне становище людини в країні, її добробут, інші чинники, а також громадянська позиція кожної людини щодо необхід-ності збереження природи та примноження її природних ресурсів . Немаловажну роль відіграють і люди, що займаються питаннями еколого-освітньої діяльності: їхні життєві принципи, відданість своїй справі, любов до дітей, творчість і навіть неординарність . Саме таких людей – працівників відділів екологічної освіти ми зустріли в Парках Поль-

щі – щирих, привітних оптимістів, закоха-них у свою роботу .

Найперше, що кидається в  очі на те-риторії національних природних парків Польщі – висока екологічна свідомість всього населення та величезна робота природо-заповідних установ у проведенні заходів з екологічної освіти та екологічно-го виховання . Для цього створюються від-повідні інструменти впливу на свідомість . Кожен Парк має добре обладнані музеї природи та візит-центри, в багатьох з них використовуються сучасні комп’ютерні технології . Дуже вразили та запам’ятали-ся музеї Парку в  Бєловєжі та в  Розточан-ському Парку, хоча навіть невеличкі музеї, як то в  Бабігурському чи Нарвянському Парках, мають обладнання для перегляду фото в форматі 3-D . Великі музеї обладнані електронними гідами, а  тому дозволяють

26

оглядати експозиції на різних мовах світу . В невеличкому Бабігурському музеї вра-зила колекція звуків природи, що містить записи «розмов» більшості мешканців лісів, полів, боліт та звуки гір та лісу, а та-кож комплект національного одягу, який відвідувачам дозволяється приміряти на себе та фотографуватися, що служить од-ним з елементів приваблювання туристів .

В кожному Парку є презентаційні зали з  відповідним обладнанням, в  багатьох – дитячі ігрові кімнати з  найрізноманітні-шим забезпеченням – від іграшок тварин до мольбертів . Запам’яталася наявність в кожному Парку електронної карти Пар-ку за якою можна ознайомитися з кожним з  пропонованих еколого-туристичних маршрутів Парку, що супроводжується картою маршруту та колекцією фото у різ-ні пори року на зупинках маршруту .

Біля адмінбудівель Парків є екоосвіт-ні стежки (в  окремих Парках є декілька) з  інтерактивним обладнанням для дітей та школярів . Дане обладнання виготов-ляється на замовлення Парків окремими підприємствами, а  також створені літні навчальні класи на природі . Саме на вико-ристанні інтерактивних методів навчання на еколоосвітніх стежках та в літніх класах хочу зупинитися детальніше на прикладах їх облаштування в Бабігурському, Нарвян-ському та Біловєжському Парках . Напри-клад, використання природного масажеру для ніг на доріжці з почерговими настилами з гравію, піску, кори, хвої, шишок, тирси, трави і т .п . Недорогими у виконанні та цікавими у застосуванні є вертикальні стовпи, на яких позначено середні розміри звірів (їх висо-та) в сантиметрах біля фотографій даних тварин . При кожному наступному відвідуванні стежки дитина спостерігає за своїм зростом порівнюючи його з розмірами тварин . За аналогічним принципом діти запам’ятовують і розміри стрибків тварин . На стежці змон-товано горизонтальний стовп-планку, де помічено біля фото тварин величини їх серед-ніх стрибків в сантиметрах . Поруч з планкою – яма з піском та дошкою для відштовху-вання, де діти мають змогу порівняти величину свого стрибка з розмірами стрибків зві-рів . Трішки дорожчими та складнішими у виконанні є стенди з ящиками для вивчення на дотик та запам’ятовування різноманітних природних матеріалів: шерсть, хвоя, камінці,

27

сіно і т .п . ще більш складнішими у виконанні є стенди зі зразками будиночків для птахів, де можна вивчати не тільки зовнішній вигляд, а і внутрішню будову таких будиночків . Дуже цікавим у  використанні та складним у  виконанні є інтерактивний стенд «Лото» . Після прокручування барабану дитина отримує теоретичне завдання з  однієї з  галу-зей природничих знань: дерева, кущі, лісові рослини, болотні рослини, лугові рослини, птахи, ссавці, плазуни, риби, земноводні, природне передбачення погоди, інше . Після відповіді на запитання отримує певне заохочення . За схожим принципом працює і так зване містечко запитань, де потрібно сформувати по вертикалі характеристику чи опис певних об’єктів природи . На багатьох стежках об лаштовані так звані спортивні зони або зони природних перешкод, що також стимулюють дітей до активної діяльності та слу-жать своєрідними принадами до екоосвітньої стежини .

Крім екскурсій на екоосвітні стежки Парків, що організовуються у школах та турис-тичних агенціях, батьки самоорганізовуються в невеликі групи та замовляють індивіду-альні екологічні заняття для своїх дітей, що ми могли спостерігати в Нарвянському Пар-ку, про схожі заняття нам повідомили і в Бабігурському, і в Горчанському, і в Розточан-ському Парках .

Приміщення еколого-освітніх центрів оформлені на високому естетичному рівні . Тут знаходяться багато ілюстративних матеріалів з еколого-освітньої роботи, що постійно використовуються під час відвідування таких центрів школярами . Навіть без супроводу дорослих є можливість близько години самостійно знайомитися з  рослинним та тва-ринним світом Парку з світлин та стендів на стінах приміщень екоосвітніх центрів . Також

28

є можливість переглянути в  презентацій-них залах один із фільмів чи презентацій, розроблених спеціалістами чи працівни-ками відділу на найрізноманітнішу приро-доохоронну чи іншу тематику .

Працівниками екоосвітніх відділів роз-роблено ряд екоосвітніх заходів, як напри-клад уроки, конкурси, акції, вікторини . По кожному з них є видрукувані методичні та роздаткові матеріали . Є розробки на допо-могу вчителям школи, що містять пакети інформаційних матеріалів для вчителя та комплект роздаткових матеріалів для учнів . Повчальним є те, що для виконання таких робіт потрібно обов’язково завітати на один з об’єктів Парку і вести у ньому відповідні спостереження згідно розроблених рекомендацій школярам . Дуже зацікавило прове-дення практичних занять з визначення якості води . Спочатку заняття проходить у ви-гляді екскурсії, в ході якої беруться проби води для досліджень . Друга половина заняття проходить в лабораторії, обладнаній необхідними приладами . Всі відділи забезпечені мікроскопами, лабораторними приладами, методиками з  проведення таких дослі-джень . Багато парків мають комплекти біноклів, луп, сачків, іншого обладнання .

Проте в жодному з парків нам не демонстрували науково-дослідних робіт дітей та молоді . Очевидно, дану ділянку роботи проводять у школах та ВНЗ, а працівники парків виступають консультантами таких робіт . В НПП України відділи екоосвіти є і організато-рами науково-дослідної роботи дітей та молоді, і консультантами, і видавництвом .

Видно, що можливість фінансування екоосвітніх проектів в Парках Польщі велика, як і проектів зі створення екотуристичних маршрутів . Всі Парки мають багато екоосвіт-ньої літератури, роздаткового матеріалу, більшість якого надруковано на кошти Євросо-юзу в рамках певних проектів .

В національних природних парках України які працюють більше 10 років також є багато подібних напрацювань: музеї природи, візит-центри, презентаційні та конфе-ренц-зали, еколого-освітні стежки, еколого-туристичні маршрути, інше . Так, наприклад, Карпатський НПП має майже все з вище перерахованого, що ми бачили в Парках Поль-щі . Всі новостворені Парки України вивчають досвід своїх колег та створюють свою си-стему еколого-освітньої діяльності . В НПП «Кременецькі гори» відділ екологічної освіти проводить екологічні заняття, конкурси, вікторини, круглі столи, екскурсії для школярів та студентів, екологічні ігри для дошкільнят, щорічні міжрайонні екологічні акції та фес-тивалі . Розробляє та допомагає у  впорядкуванні еколого-туристичних маршрутів, за-ймається випуском друкованої продукції: буклети, альбоми, календарики, флаєри і т .п ., готує інформацію для друку аншлагів на екологічні стежки, проводить науково-пошуко-ву роботу з школярами та студентами, організовує дитячі та молодіжні науково-прак-тичні конференції .

Кілька слів про облаштування туристичних маршрутів . На початку кожного є кар-та-схема маршруту, добре видно маркування згідно європейських вимог . Багато марш-

29

Оксана Тимошенко, начальник відділу екологічної освіти національного природного парку «Кременецькі гори», відмінник освіти України

рутів обладнані зонами відпочинку з лавочками, смітниками, окремі – зонами стаціо-нарної рекреації . Впадає в очі турбота про безпеку пересування по маршруту – влашту-вання дерев’яних та кам’яних сходів, перил, загороджень . Через заболочену місцевість прокладено дерев’яні настили з перилами, в Нарвянському Парку стежка через річку Нарев крім стаціонарного дерев’яного настилу з поручнями включає невеликі, ручні по-ромні переправи та оглядові вишки . В Парках Польщі встановлена плата за перебуван-ня на територіях Парку – в середньому вона становить 5 злотих на день . Якщо в туристів виникає проблема з оплатою (важко знайти розповсюджувача квитків) то оплату можна здійснити відправивши SMS на відповідний номер .

Подібний досвід потрібно впроваджувати і в Україні і використовувати такі кошти на забезпечення організації більш комфортного перебування на еколого-туристичних маршрутах .

30

Лариса Гоцкалюк

Європейський досвід організації науково-екологічної діяльності національних

природних парків Польщі (на прикладі Ойцовського та Пенінського природних парків)

В рамках програми «Відкриті парки Польщі», директори та працівники природо-заповідних установ України та Білорусії, відвідали національні парки Польщі, з метою перейняття європейського досвіду з організації туристично-рекреаційної, науково-о-світньої діяльності . Програма охопила ряд національних природних парків, що дало нам змогу порівняти різного рангу показники між парками Польщі, спробувати пе-рейняти їх та втілити у покращеному вигляді в роботу парків України .

Для зовсім ще юного національного природного парку «Кременецькі гори», який був створений згідно указу Президента України від 09 .12 .2009 року, а розпочав свою роботу з січня 2012 року, перейняття іноземного досвіду, щодо організації діяльності парку є досить важливим та актуальним . Та слід відмітити, що й  досягнення націо-нального парку за два роки діяльності є досить ґрунтовними та місткими . Наприклад, щодо видавничої діяльності, то за період існування природоохоронної установи, було здійснено: часткову первинну інвентаризацію флори та видано «Каталог біоріз-номаніття Кременецьких гір» (з  прекрасними фото ландшафтів, тварин та рослин); організовано та проведено дві науково-практичні конференції (видано за матеріала-ми конференцій два збірники наукових праць); видано каталог «Духовна та культур-на спадщина Кременецьких гір» (де подано перелік культурних та духовних об’єктів Кременеччини і Шумщини із картами-схемами розташування об’єктів); за сприяння та підтримки Європейського Союзу на базі парку було організовано міжнародний семінар «Організація туристичної діяльності на території національних природних парків» та започатковано видавництво щорічного еколого – просвітницького кра-єзнавчого журналу «Край»; знято фільм «Привіт вам, гори Авратинські», де подана інформація про національний природний парк «Кременецькі гори», історію, духовне та культурне життя Кременеччини; видано ряд інформаційних буклетів до 5 еколо-го-туристичних маршрутів .

Розвиток туризму – це насамперед правильна організація науково-дослідної та еколого-освітньої роботи . Адже без наукового обстеження природоохоронних тери-торій неможлива організація туризму на теренах Парку .Туризм це не тільки відпочи-нок, а й клопітка праця над самовихованням кожного громадянина, тому що людина і природа – це невід´ємна складова кожного туристичного маршруту чи пункту від-починку .

31

Отже, згідно плану програми «Відкриті парки Польщі», делегації із України та Біло-русії були розділені на три групи по чотири особи, щоби максимально повно охопити території та накопичити корисну інформацію .

Перебуваючи у  національних парках Польщі 10 днів, варто зауважити, що інфра-структура та видавнича діяльність парків знаходиться на досить високому рівні .

Наприклад, в Ойцовському національному парку реконструйовано будинок, яко-му близько 200 років під готель («Готель під Казимиром», де науковці на безоплатній основі можуть отримати кімнату на час своїх досліджень), у парку є «Музей природи», де за допомого інноваційних технологій презентується розповідь про природні умо-ви, фауну та флору парку (до найменших дрібниць відтворено природні умови з висо-

коякісними чучелами тварин, рослин, цілих мурашників, ма-

ленькою річечкою та багато іншого, також презентувався 3-D фільм про формування ландшафтів парку, MP3 записи звуків тва-рин та ін . ), також обладнана науково-до-слідна лабораторія для дітей (з мікроско-пами, різними пробірками та науковою літературою) .

Всі туристичні маршрути обладнані доріжками, перилами, смітниками та пунк-тами відпочинку, де кожен може поми-

32

луватись прекрасними краєвидами і  по-черпнути для себе корисну інформацію, яка розміщена поблизу . Кожен маршрут промарковано згідно стандартів європей-ського союзу . Щодо інноваційних техноло-гій, то варто відзначити, що по маршрутах розміщені маркувальні знаки на яких зо-бражений спеціальний код, просканував-ши його (програма у  телефоні Android) при наявності інтернету можна побачити ту місцевість яку ви відвідали .

Майже у  всіх парках вхід на приро-до-заповідну територію платний, так як от в  Пенінському національному парку . При в´їзді на терени парку разом із кар-тою меж природно-заповідної установи є свій, так званий прейскурант, де зазнача-ються всі платні послуги, їх розмір та контактні телефони для довідок . Заповідна уста-нова дбає про безпеку туристів на маршрутах (попередження про небезпечні ділянки дороги та ін .) . Ось, наприклад, при сплаві по річці Дунаєць кожен турист повинен мати рятувальний жилет та знати правила поведінки на воді . Заохочуючи туристів на сплав річкою, керуючі каяками одягнені в національний одяг, який притаманний тільки цій місцевості .

Майже на кожному туристичному маршруті є спеціальний прилад, який підраховує кількість відвідувачів певного об’єкту, що полегшує роботу з моніторингу туристичних потоків на території парку та обчислення антропогенного навантаження на певний маршрут .

Кожен парк славиться кількістю свого рекламного та науково-освітнього матеріалу . У всіх національних парках наявні невеликі буклети з різною короткою характеристи-кою про тваринний (плазуни, комахи, ссавці та ін .;) та рослинний світ (перелік рідкісних, ендемічних видів), а також цікаві дані про історію території, печери, ділянки які нале-жать охороні Програми «Natura 2000», роль мертвого дерева, замки, особливості флори, переліки інвазивних рослин та ін .

А найважливіше, це те, що майже в усіх парках Польщі обладнані маршрути та спеціальні ділянки для людей з  обмеже-ними можливостями . Наприклад у  Бабіо-гурському парку наявна спеціальна мапа парку (за типом шрифту Брайля) для нез-рячих людей .

І  те чого нам обов’язково треба пов-читись у  західних сусідів – це планувати

33

свій уікенд поближче до природи . Адже на туристичних маршрутах Польщі можна зустріти, як батьків з дитинкою, якій немає ще року, так і людей похилого віку!

Заохочують дітей вивчати природу та бережно до неї ставитись, ще з  малку, приїжджаючи до спеціалістів з еколого-о-світньої діяльності парків на заняття, де у формі гри дітям пояснюють перебіг бага-тьох процесів у природі та їх значення для людини .

Тому зробивши висновки, можна з впевненістю сказати, що на території на-

ціональних природних парків України обов’язково потрібно використовувати іннова-ційні технології для наукової та еколого-освітньої діяльності .

Ось, наприклад, з наукової точки зору (при відвідувані польських парків) на терито-рії національного природного парку «Кременецькі гори», варто провести спостережен-ня з моніторингу за туристичними потоками на гору Божа і Замкова для впорядкуван-ня та мінімізації антропогенного навантаження на природно територіальні комплекси Парку . Провести дослідження щодо створення ландшафтної карти, яка б стала основою для проекту організації території із обов’язковим виокремленням функціональних зон (заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарська), а для осо-бливо вивчення та збереження природних ландшафтів .

Обов’язково співпрацювати із науково-дослідними установами України, які б до-помагали у проведенні наукових досліджень щодо вивчення біорізноманіття та інших процесів на теренах Парку . Дуже важливим є питання вивчення типів природних се-редовищ (Special Areas of Conservation), рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення або руйнування, які є елементами мережі охоронних ділянок Natura 2000 . Оскільки, як зазначалось вище на територіях Ойцовського та Пенінського парків є без-ліч об’єктів під охороною цієї програми .

Дуже добре було б організувати створення «Музею природи» Кременецьких гір та прилеглих територій, який є невід´ємною частиною наукової та еколого-просвітницької діяльності Парку .

Гоцкалюк Лариса Олександрівна начальник відділу науки НПП «Кременецькі гори», аспірант Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

34

Кацярына Цыркiна

Турызм без бар’ераў

Напэўна, кожны з нас звяртаў увагу на тое, як многа на вуліцах замежных гарадоў людзей з  абмежаванымі магчымасцямі . Яны працуюць, адпачываюць, прывычна наведваюць рэстараны, кінатэатры, музеі . Нам здаецца, што там іх куды больш, чым у нашай краіне, але на самай рэчы гэта не так . Проста пакуль што за мяжой гэта асаблівая катэгорыя людзей значна лепш інтэгравана ў  грамадства . У  вялікай ступені гэтаму спрыяюць у тым ліку і адмысловыя турыстычныя прапановы .

Турызм для людзей з абмежаванымі фізічнымі магчымасцямі (яго яшчэ называюць “даступны” турызм, або турызм “без бар’ераў”) – гэта новы від турызму, які нядаўна пачаў дынамічна развівацца . Галоўнай перадумовай для яго развіцця з’яўляецца штогадовы рост колькасці людзей, якія хочуць падарожнічаць, але па стану здароўя не могуць ажыццявіць задуманае без перашкод .

У  наш час турызм можа стаць добрай магчымасцю самавыражэння для названай групы людзей . Да таго ж ён з’яўляецца эфектыўным метадам сацыяльнай рэабілітацыі, што, у  сваю чаргу, дазваляе дасягнуць значных вынікаў і  ў  вырашэнні псіхалагічных праблем . Людзям з абмежаванымі магчымасцямі вельмі важна даць зразумець, што яны, як і ўсе астатнія, могуць падарожнічаць, бачыць цікавыя мясціны, атрымліваць асалоду ад новых вандровак . Акрамя таго адкрываецца магчымасць кантактаваць з  дзікай некранутай прыродай . Такому адпачынку павінна папярэднічаць асаблівая арганізацыя мерапрыемстваў, якая б улічвала стан фізічнага здароўя ўдзельнікаў . Таму многія Нацыянальныя паркі на сваёй тэрыторыі адмыслова ствараюць спрыяльныя ўмовы для развіцця турызму без бар’ераў . Разгледзім некалькі прыкладаў з практыкі польскіх Нацыяльных паркаў, вопыт якіх можа быць карысны ў беларускіх рэаліях .

Адсутнасць поўнай інфармацыі пра прадастаўленне ўсіх паслуг з’яўляецца бар’ерам для многіх людзей з  інваліднасцю, хаця вырашаецца праблема досыць проста: на інтэрнэт-старонках паркаў можна змяшчаць інфармацыю, якая датычыцца людзей з абмежаванымі магчымасцямі . Гэта можа быць пералік даступных для іх экалагічных маршрутаў і  пунктаў адпачынку, апісанне паркаў . Асаблівасць такіх старонак – забеспячэнне доступу да рэсурсаў сайта людзям, якія дрэнна бачаць ці не бачаць ўвогуле . Такая практыка існуе, напрыклад, у  Баб’егорскім Нацыянальным парку: спецыяльны браўзер дае магчымасць праслухаць матэрыял .

Для людзей з абмежаванымі магчымасцямі руху, у першую чаргу, вялікае значэнне мае зручнае перамяшчэнне . Усе адміністрацыйныя і  сацыяльна значныя будынкі маюць каля ўвахода некалькі спецыяльна адведзеных месцаў для паркоўкі . А галоўныя ўваходы дырэкцыі абсталяваны адмысловымі пандусамі (Бебжанскі Нацыянальны парк) ці зусім не маюць слізкіх прыступкаў і парогаў (Вігерскі, Растачанскі паркі) . Перад такімі пандусамі можна ўсталёўваць папераджальныя знакі, напрыклад, “Асцярожна!

35

Уперадзе пандус даўжынёй 6м!”, каб людзі, якія перамяшчаюцца без суправаджэння, маглі разлічваць уласныя сілы . У  саміх будынках названых паркаў таксама няма парогаў, што дазваляе свабодна перамяшчацца на інвалідных калясках і  наведваць розныя выставы . Напрыклад, выстава “Над Віграмі” (будынак дырэкцыі ў  Вігерскім парку) прызначана спецыяльна для людзей з  абмежаванымі магчымасцямі . Банэры змяшчаюць тэксты, напісаныя шрыфтам Брайля, а  экспанаты зроблены такім чынам, каб праз дотык можна было атрымаць уяўленне пра парк (напрыклад, макет рэльефа мясцовасці) . Сэнсарныя экраны абсталяваны для пад’езду на калясках . Вялікую ролю адыгрываюць і аўдыёвобразы: галасы птушак і звяроў, што дапамагае чалавеку, які не бачыць, выдзяляць асобныя галасы з навакольнага асяроддзя . Такія запісы ёсць у музеі Баб’егорскага парка . Таксама на тэрыторыі паркаў знаходзяцца санітарныя зоны, прыстасаваныя для людзей з абмежаванымі магчымасцямі руху .

Малюнак 1 – Iнфарармацыйны пункт. Гарчанскі парк

Пры наведванні розных экалагічных маршрутаў важнае значэнне мае наяўнасць цвёрдага пакрыцця: асфальту, пліткі, добра ўтрамбаваных пясчаных сумясей, драўляных кладак . Так, кладкі, па якіх можна перамяшчацца ў тым ліку на калясках, пабудаваны ў  Бебжанскім, Вігерскім парках (малюнак 2) . Драўляныя кладкі маюць розную даўжыню і спецыяльныя “кішэні” (аглядальныя пункты), а таксама ўсталяваныя стэнды з  інфармацыяй (малюнак 3) . Па такіх экалагічных маршрутах можна ажыццявіць прагулку па лесе ці праз балота і азнаеміцца з відавай разнастайнасцю дзікай прыроды .

36

Для людзей, якія не бачаць, падыходзіць пакрыццё з гравію, мармуровай ці гранітнай крошкі, якое падказвае правільнасць перамяшчэнняў (малюнак 4) . Калі траса добра адчуваецца нагой (па характару пакрыцця), то можна ўвадзіць у якасці папярэджваючага знака спецэлементы (борцік ці адрэзак дошкі) толькі перад паваротамі, стэндамі, пляцоўкамі адпачынку і г .д . Трэба памятаць, што паўсюль, дзе можа ўзнікнуць пытанне пра далейшае перамяшчэнне ці знаходжанне інфармацыйных элементаў, неабходна ўсталёўваць спецыяльныя ўказальнікі з інфармацыяй на азбуцы Брайля .

Інфармацыйныя стэнды такога кшталту неабходна ўсталёўваць такім чынам, каб яны былі даступнымі для людзей з абмежаванымі фізічнымі магчымасцямі . Вышыня і вугал нахілу стэнда павінны забяспечваць зручнасць успрымання для ўсіх наведвальнікаў, у тым ліку і для людзей, якія перамяшчаюцца на калясках .

Малюнак 2 – Драўляная кладка на “Чырвоным Багне”. Бебжанскі парк

Малюнак 4 – Пачатак экалагічнага маршрута. Гарчанскі парк. Малюнак 5 – Iнфармацыйныя стэнды. Баб’егорскі парк

Малюнак 3 – Аглядальны пункт. Бебжанскі парк

37

Вельмі хацелася б, как і  ў  нашым Нарачанскім парку быў пабудаваны такі “Сад пачуццяў” для людзей з  абмежаванымі магчымасцямі, як у  Баб’егорскім парку . Ён знаходіцца недалёка ад будынка дырэкцыі парка і  разбіты на тры кварталы . На яго тэрыторыі прадстаўлены каля 1000 відаў розных раслін, падабраных такім чынам, каб па магчымасці можна было найбольш поўна раскрыць багацце прыроды Баб’егорскага парка (малюнак 6) .

Дарожкі ў  садзе зроблены з  камення і, большай часткай, прадугледжваюць кругавое перамяшчэнне (малюнак 7) . Пад дахам знаходзіцца карта-панэль Баб’ей гары і навакольных горных храбтоў, выкананая ў маштабе 1: 15 000 . Карта мае апісанне на мове Брайля .

Цікава зроблены спецыяльны маршрут “Босая нага”, які прадстаўляе сабой сцежку з розным пакрыццём (каменне, гравій, пясок і г .д .) Гэта дазваляе развіваць тактыльныя адчуванні (малюнак 8) .

Малюнак 8 – “Босая нага” ў “Садзе пачуццяў”. Баб’егорскі парк.

Малюнак 6 – Расліны ў “Садзе пачуццяў”. Баб’егорскі парк. Малюнак 7 –“Сад пачуццяў”. Баб’егорскі парк.

38

Кацярына ЦыркiнаКацярына Цыркіна спецыяліст у аддзеле навукова даследчых работ рэспубліканскага унітарнага прадпрыемства “ПРАЕКТНЫ ІНСТЫТУТ БЕЛДЗІПРАЗЕМ”, аспірантка Беларускага дзяржаўнага аграрнага тэхнічнага універсітэту (эканоміка і кіраванне народнай гаспадаркай).

Малюнак 9 – План “Сада пачуццяў”. Баб’егорскі парк.

Таксама ў парках (напрыклад, у Вігерскім) праводзяць аглядныя экскурсіі для груп людзей з  абмежаванымі магчымасцямі . Супрацоўнікі парка рыхтуюць спецыяльныя вучэбныя праграмы з  улікам тыпу і  ступені інваліднасці іх удзельнікаў . Як бачна, у  польскіх Нацыяльных парках праводзіцца значная работа ў  напрамку інтэграцыі ў  грамадства людзей з  абмежаванымі магчымасцямі, і  многія сённяшнія планы яшчэ чакае рэалізацыя ў  будучым . Нам ёсць які вопыт пераняць у  суседзяў, каб зрабіць крок наперад у вырашэнні важнай задачы – дапамагчы ўсім людзям у роўнай ступені атрымліваць асалоду ад жыцця .

39

Аляксандр Чэрвань

Экасiстэмны прынцып ŷ рэкламацыi нацыянальных паркаŷ Польшчы

i БеларусiЭфектыўнае кіраванне зямельнымі і воднымі рэсурсамі пры ўмове захавання

біяразнастайнасці – актуальная мэта функцыянавання любой ахоўнай прыроднай тэрыторыі пачынаючы ад невялікіх запаведнікаў да буйных нацыянальных паркаў з часу прыняцця Канвенцыі аб біялагічнай разнастайнасці ў Рыа-дэ-Жанейра ў 1992 годзе. Задачы нацыянальных паркаў у Рэспубліцы Польшча рэалізуюцца таксама згодна сетцы міжнароднага праекта «Натура 2000», які звязаны з  тэрыторыямi аховы пэўных відаў раслін і  жывёл, а  таксама іх месцапражыванняў. Падыходы і метады захавання біяразнастайнасці з часам перажываюць змены, аднак метада-лагічна назіраецца супольнасць навукова-даследчых і навукова-асветніцкіх работ у польскіх і беларускіх нацыянальных парках. Хацелася б тут разгледзець падыхо-ды да развiцця турыстычных паслуг паркаў, іх рэкламацыi ў грамадстве і бізнэсе.

Магчымасці ўстойлівага развіцця і  рэкламацыя нацыянальнага парку, як ахоўнага тэрытарыяльнага аб’екта знаходзіцца ў прамой залежнасці ад разнастайнасці мясцовых прыродных умоў і рэсурсаў, арганізацыі іх аховы або ўстойлiвага выкарыстання . Тэрыто-рыя нацыянальнага парку з’яўляецца прасторавым базісам не толькі месцапражыван-няў ахоўных відаў раслін і жывёл, але і фактарам дэтэрмінацыі экасістэм . Таму асаблівую актуальнасць у прасоўванні (развiццi) турыстычных паслуг парку набывае адэкватная ацэнка прыродна-рэсурснага патэнцыялу тэрыторыі, характарыстыка мясцовых ге-асістэм і экасістэм і іх устойлівасці да антрапагенных, у тым ліку рэкрэацыйных нагру-зак . Зроблены аналіз можа служыць асновай гаспадарча-функцыянальнага занавання тэрыторыі нацыянальных паркаў . Геасiстэмны падыход да інвентарызацыі тыпiзованых прыродных сістэм – геасістэм і іх складнікаў (экасістэм) дазваляе якасна прагназаваць магчымыя змены функцыянавання тэрыторыi як пад уплывам гаспадарчай дзейнасці , так і ў стане натуральнага аднаўлення .

Спарадкаванае спалучэнне глебавых разнавіднасцяў, як монацэнтрычных экасістэм, уяўляе сабой геасістэму з уласцівай «формулай» глебавай камбінацыі, якая характары-зуецца пэўным значэннем паказчыка буферная і самааднаўлення ва ўмовах тэхнаген-нага ўздзеяння па паказчыках паверхневага сцёку, здольнасці глебавага покрыву да неабменнага паглынання забруджвальнікаў (ёмістасць катыённымі абмену) і  складу эдыфiкатараў . Якасная ацэнка ўстойлівасці геасістэм можа служыць падставай да выба-ра тэрытарыяльных аб’ектаў у ходзе стварэння і функцыянавання сістэмы лакальнага маніторынгу навакольнага асяроддзя .

Ўяўленне мясцовасці нацыянальных паркаў у выглядзе мазаічнага набору геасістэм дазваляе арганізаваць тэрыторыю для розных відаў прыродакарыстання на наступных

40

прынцыпах: 1) адаптацыя прыродакарыстання да натуральных эколага- ландшафтных ўмовах мясцовасці, 2) ўлік дадзеных эколага-ландшафтнага аналізу тэрыторыі, 3) ўлік дадзеных экалагічнага нармавання і абмежаванняў, 4) эколага- ландшафтнае і аграэка-лагічнага занаванне тэрыторыі – аб’яднанне геасістэм па падабенстве напрамкаў рацы-янальнага прыродакарыстання . У прыватнасці, апошні прынцып актуальны пры карэк-ціроўцы функцыянальных зон асабліва ахоўных прыродных тэрыторый .

Эфектыўнасць комплексу мер па ахове і выкарыстанню прыродных умоў і аб’ектаў залежаць ад абгрунтаванасці і карэктнасці межаў функцыянальных зон . Планы развіц-ця польскіх нацыянальных паркаў, якія распрацоўваюцца на 20 гадоў, прадугледжва-юць комплекс арганізацыйных мерапрыемстваў і  практычных работ у  залежнасці ад функцыянальных зон і  тыпаў экасістэм (малюнак 1, паводле інфармацыі афіцыйных сайтаў у Internet) . Адпаведнае функцыянальнае занаванне праводзіцца і ў буйных аса-бліва ахоўных прыродных тэрыторыях Рэспублікі Беларусь, за выключэннем заказнікаў і помнікаў прыроды . У абедзвюх рэспубліках яго выкананне мае мэтай ўстойлівае са-цыяльна-эканамічнае развіцце тэрыторыі з прыродным і культурна-гістарычным патэн-цыялам, эфектыўнае функцыянаванне службы аховы і  адміністрацыйна-гаспадарчых падраздзяленняў паркаў, а таксама рэгуляванне патоку наведвальнікаў дзеля зніжэння антрапагеннага ўздзеяння на экасістэмы паркаў .

Функцыянальнае занаванне і тыпы экасістэм Бебжанскага і Растачанскага нацыянальных паркаў

Характэрнае для нацыянальных паркаў ўсходняй частцы Польшчы разнастайнасць ге-асістэм, дыферэнцыраваных на экасістэмы, дазваляе вылучаць абмежаваную колькасць тыпаў месцапражыванняў ахоўных відаў раслін і жывёлiн, якія могуць выконваць ролю тэрытарыяльнай асновы рэкламацыі турыстычных паслуг і ахоўных функцый паркаў .

Найбуйнейшы ў Польшчы Бебжанскi нацыянальны парк, які знаходзіцца ў паўноч-на-ўсходняй частцы ў даліне ракі Бебжа, валодае унікальнай мазаікай водна-балотных экасістэм, нягледзячы на гідратэхнічныя меліярацыі зямель у  сярэдзіне XX стагоддзя (фота 1) . Турыстычная дзейнасць заканамерна звязана з  назіраннямі за ахоўваемымі відамі вадаплаўных птушак, якія знаходзяцца пад пагрозай знікнення . З 1995 года парк

41

унесены ў спіс Рамсарскай канвенцыі . Прызнанне балот ракi Бебжа адным з самых важ-ных у Цэнтральнай Еўропе сховішчам водна-балотных птушак дазваляе праводзіць па-ралелі з функцыянаваннем і задачамі заказніка ў рэспубліканскага значэння ў Прыпяц-кім Палессі, напрыклад «Сярэдняя Прыпяць», «Спораўскі» і іншымі . Большасць тэматыч-ных маршрутаў акцэнтавана на назіраннях за такімі відамі птушак, як вяртлявая чаро-таўка (Acrocephalus paludicola) , малы падорлік (Aquila pomarina), бугай малы (Ixobrychus minutus), чорны бусел (Ciconia nigra) і многімі іншымі, больш за 20 з якіх занесены ў Чыр-воную кнігу Рэспублікі Беларусь .

Водна-балотныя экасістэмы і пункты назірання ў Бебжанскiм нацыянальным парку

Пастаянны характар касьбы, як асноўны спосаб падтрымання водна-балотных экасістэм ў стане, неабходным для месцапражыванняў вадаплаўных птушак і звязаных з імі трафічных ланцугоў, з’яўляецца адным з асноўных гаспадарчых мерапрыемстваў на тэрыторыі Бебжанскага парку . Выдатнай рэкламнай акцыяй з’яўляюцца традыцыйныя «Бебжанскiя сенажаці», па словах супрацоўнікаў парку ўжо узятыя на ўзбраенне і ў Бе-ларусі (заказнік «Спораўскі» ў Брэсцкай вобласці) . Ёсць патэнцыял развіцця тэматычных маршрутаў з навуковым і асветным цікавасцю, якія праходзяць на памежных паміж ге-осiстэмамi тэрыторыях . Так, магчыма рабіць акцэнт на дюнных утварэннях ў даліне ракi

Бебжа, дзе выразна прасочваецца змена водна-балотных і  лясных экасістэм з  не-развітай структурай драўняна-хмызняко-вых ярусаў, ці нават прыгнётам апошніх (фота 2) .

Істотную агульнасць экасістэм мож-на назіраць у  Вiгерскiм нацыянальным парку Польшчы і  нацыянальным парку «Браслаўскія азёры» ў Беларусі . Падабен-ства адукацыі геамарфалагічнага і лiтала-гiчнага аблiчча тэрыторыі падчас апош-няга зледзянення прывяло да стварэння

Прыгнёт лясной экасістэмы на выдмах ў даліне ракi Бебжа

42

унікальных азёрных экасістэм . Вопыт візіту на групу Вiгерскiх азёр падказвае, што магчымы навукова-асветніцкі характар прасоўвання турыстычных паслуг на ахоўных тэрыторыях Беларускага Паазер’я . Аб’ектамі для гэтага могуць паслужыць як месца-пражыванне бабра звычайнага (Castor fiber) і іх уплыў на мясцовую экасістэму (на фота 3), так і праца з школьнікамі і студэнтамі па вывучэнню хімічнага складу і якасці вады, на курсах гідрабіялогіі .

Сляды» бабра звычайнага (Castor fiber) на беразе возера Вiгры

Тыповымі геосiстэмамi Бабьегорскага і  Гарчанскага нацыянальных паркаў ў  паўд-нёва-заходняй частцы Польшчы з’яўляюцца горныя моцна раздзеленыя водападзелы, дзе рэзка дэтэрмінуецца распаўсюджванне альпійскіх і  субальпійскія лугавых раслін-ных асацыяцый . Чаргаванне лугоў (фота 4) з іглічнымі і лісцянымі лясамі мае не толькі атракцыённы характар , але разам з дадзенымі аб гiпсометрычных і араграфічных умо-вах дазваляе распрацаваць спецыялізаваныя тэматычныя маршруты пры дапамозе дад-зеных дыстанцыйнага зандзіравання .

Магчымай рэкламацыяй мясцовых экасістэм з’яўляюцца пяць мікракліматычных квет-кавых узроўняў ў вяснова-летні перыяд актыўнай вегетацыі . Паркі адрозніваюцца таксама высокім этнаграфічным патэнцыялам тэрыторыі . Цяжкадаступнасць месцапражыванняў ахоўных відаў раслін і жывёл, прыродных і этнаграфічных аб’ектаў робіць эфектыўным знаходжанне наведвальнікаў па спецыяльным дазволе для асветы і рэалізацыі культур-ных і  рэкрэацыйных патрэбаў . Гiпсаметрычныя паказчыкі беларускіх узвышшаў і  плато значна саступаюць гарыстай мясцовасці Бабьегорскага і Гарчанскага нацыянальных пар-каў, мікракліматычныя вышынная пояснасць нявыяўленая . Нягледзячы на адсутнасць

43

падобных геасістэм, мэтазгодна ўзяць на ўзбраенне функцыянаванне ў польскіх парках тэматычных маршрутаў, дыферэнцыраваных па розных групах наведвальнікаў: дзяцей, падлеткаў, студэнтаў, дарослых, людзей з абмежаванымі магчымасцямі .

Унікальныя віды лясных экасістэм прадстаўлены на тэрыторыі Растачанскага на-цыянальнага парку . Букавыя лясы ў функцыянальнай зоне строгай аховы захоўваюцца ў натуральных сукцэсiйных умовах пры адмове ня толькі якой-небудзь антрапагеннай

дзейнасці, але і  якіх-небудзь прыродных рэстаўрацый (фота 5) . Нягледзячы на до-сыць нядаўняе стварэнне парку (1974 год), гэтыя экасістэмы шмат у  чым заха-валі першапачатковае аблічча, асобныя букi (Fagus) дасягаюць 300-гадовага ўзро-сту . Значнай перадумовай для развіцця турыстычных паслуг парку з’яўляецца на-яўнасць дедактычных веласіпедных і пе-шаходных маршрутаў, не прывязаных да квартальнай лесаўпарадкавальнай сеткі .

Альпійскія і субальпійскія лугавыя асацыяцыі на тэрыторыі Бабьегорскага нацыянальнага парку

Натуральная сукцэсія ў ахоўнай функцыянальнай зоне

Растачанскага нацыянальнага парку

44

Дэндрахранометр ў адміністрацыйным будынку Растачанскага нацыянальнага парка

Праектаванне адпаведных маршрутаў у беларускім нацыянальным парку «Белавеж-ская пушча» ажыццяўляецца, як правіла, па існуючай транспартнай сетцы, без акцэнту на наведванне некранутых месцаў лясных экасістэм .

У заключэнне, хочацца адзначыць блізкія сувязі не толькі гістарычнага развіцця дз-вюх суседніх рэспублік, але і блізкі генезіс прыроднага аблічча нашых зямель, якое аса-бліва выяўляецца на тэрыторыі нацыянальных паркаў . «Галосным» прыкладам суполь-насці экасістэм можа служыць прадстаўлены на 6 фота дэндрахранометр, контур якога практычна ідэнтычны дзяржаўнай мяжы Рэспублікі Беларусь . Гэта з’яўляецца яшчэ ад-ным аргументам на карысць пошуку адзіных падыходаў і метадаў кіравання і развіцця ахоўных прыродных тэрыторый, прасоўвання адукацыйных і  турыстычных паслуг на аснове геосiстэмнага падыхода да прыроднага патэнцыялу .

Аляксандр Мікалаевіч ЧЭРВАНЬ скончыў геаграфічны факультэт Беларускага дзяржаўнага універсітэта. У 2010 годзе абараніў кандыдацкую дысертацыю на тэму «Ацэнка глебава-рэсурснага патэнцыялу эразійных і забалочаных аграландшафтаў Беларускага Паазер’я з ужываннем ГІС-тэхналогій». Працаваў у Беларускім дзяржаўным інстытуце праектаў землеўпарадкавання, Беларускім навукова- даследчым цэнтры па зямельных рэсурсах, геадэзіі і картаграфіі. У цяперашні час – вядучы навуковы супрацоўнік Інстытута глебазнаўства і аграхіміі Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі.

45

Галина Нагорнюк

Тематичні стежки, навчальні центри та виставки у вибраних національних

парках Польщі

Кожен національний парк Польщі має свій міні-музей, наповнений експози-ціями про рослинний і тваринний світ парку, ландшафти, архітектуру та історію формування парку.

Ойцовський національний паркРозташований на півдні Польщі, приблизно в 16 км на північ від Кракова . На території парку знаходяться скелі і  кам’яні стовпи природного походження

з  вапняку юрського періоду . Кам’яні стовпи утворилися внаслідок вітрової ерозії в слідстві якої їм віддані цікаві форми . Найбільш значущі стовпи включені в маршрути туристів . Їх назви: Maczuga Herkulesa, Brama Krakowska, Igła Deotymy . Візитівка парку – скеля Рукавиця (П’ятірня) (фото 2) . Із стежок парку для відвідувачів відкриваються чудові краєвиди .

На території парку знаходяться два замки – Пескова Скала, який добре зберігся до наших днів і Ойцовський замок, від якого до наших днів залишилися всього одні розвалини .

Перший замок у поселенні над річкою збудував Казимир Великий на честь бать-ка, Владислава Локєтка, який колись переховувався у цій долині . Місцевість називали умовно «Батько біля скелі» («Ociec u Skały»), а з часом останнє слово загубилося, нази-вали тільки Оцєц (Ociec), a згодом – Ойцув (Ojców) . 

Символ парку – кажан . У печерах національного парку живуть 12 видів летючих мишей .

У цілому для туристів тут 5 піших маршрутів загальною довжиною 30 км . Можна мандрувати парком також на велосипеді та на конях .

Будова місцевих гір така, що в них утворилося величезне кількість печер . Їх загаль-на кількість сягає 4-ох сотень . Давним-давно ці печери були заселені . У них було знай-дено велику кількість предметів побуту і зброя древніх людей . Найстаріші з них дату-ються 120 тисячами років до нашої ери (фото 14) . Всього їх на території Ойцовського національного парку – 220 . Найбільша печера – 270 м . Для відвідування туристами відкрито дві печери – Grota Łokietka або Королівська (найпопулярніша печера серед туристів) і Jaskinia Ciemna – Темна (Батьківська) (фото 13) .

Для зручності туристів, на території парку встановлені металеві поручні, туристич-ні стежки укріплені деревом або камінням, встановлено мапи парку, та систематично, на всьому туристичному шляху є смітники (фото 21, 23, 24) .

46

Гордість парку – музей На території парку знаходиться музей Ойцовського національного парку ім . Шафе-

ра . Тут представлені експозиції археології, природи та історії парку (фото 20, 22) .Мультимедійну природничу експозицію Ойцовського національного парку на тери-

торії парку відкрито у квітні 2010 р . Тут можна дізнатися про різноманітну природу Ой-цова і Ойцовського парку, послухати спів птахів, почути печерну луну і відчути краплину печерного дощу, переглянути фото і фільм у форматі 3D .

Уся експозиція за склом – у  вакуумі . Повітря було видуте з  метою як найкращого збереження експонатів . Які, до речі, вражають своєю схожістю з оригіналами тварин та рослин (фото 16, 17) .

Парк вразив своєрідною природною помпезністю і магічною чарівністю . Оригіналь-ної форми скелі час від часу стрімко врізаються в небо з-поміж лісової гущі .

ПЄНІНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРКПарк знаходиться в південній частині Пенінського гірського масиву, в Малополь-

ському воєводстві, недалеко від Польсько-Словацького кордону . Ініціатором засну-вання парку був професор В . Шаферр . Перший приватний резерват, територія якого була 7 .5 гa, був заснований С . Дроховським в 1921 році поблизу розвалин Чорстінсь-кого замку .

На території парку 34 туристичні маршрути, з яких деякі ведуть на панорамні точ-ки, які знаходяться на вершинах Sokolice і Trzy Korony (фото 31, 32) . Головна туристична пам’ятка парку – це спуск на плотах по річці Дунаєць . Тривалість спуску 2-3 години в за-лежності від рівня води . Довжина спуску – 18 км . (фото 33) . Ходять легенди, що в окре-мих місцях глибина річки становить 18 м .

Парк має декілька осередків і у кожному із них діє музей-експозиція . Також мож-на придбати сувенірну чи друковану продукцію (фото 26, 28, 30) . В різних куточках м .Кросьцєнко над Дунайцем розміщено інформацію про нацпарк, який знаходиться поблизу міста, із інформацією про парк та закликом до бережливого ставлення до природи (фото 43) .

Замок Чорштин, що розташований на території парку, складається з трьох частин: замку нижнього, середнього і верхнього . Середній замок виконував господарські функ-ції . Тут знаходились, зокрема, пекарня та кухня . У приміщенні кухні тепер представлена історія замку . До верхнього замку ведуть барокові сходи . Тут є дві склепінчастих кімнати — так звані «пивниця» з відкритою кам’яною кладкою XVII століття і «стрільниця», в якій працює сувенірний магазин і виставка мінералів . На верхньому поверсі замку є огля-довий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на Дунаєць, Неджицю, Пєніни і Татри Спишські (фото 36, 37) .

БАБЬОГУРСКІ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРКПарк засновано у 1954 році . Охороняється переважно лісова фауна – бурий ведмідь,

рись, вовк, лисиця, куниця, олень, кабан, ендемічні види рослин . Біосферний резерват .Особливу увагу у  експозиції парку привертають засоби для людей з  обмеженими

можливостями . Зокрема, мапа парку та спеціальні описово-розяснювальні таблиці для

47

сліпих (розташовані у всіх куточках парку), прогулянково-оглядові доріжки, обладнані спеціальними перилами для зручності людей з обмеженими можливостями (фото 39-42) .

ГОРЧАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРКПарк розташований у  Західних Бескидах в  центральній частині гірсько-

го хребта Горчев висоти від 700 – 1311 м над рівнем моря (вершина Турбач) .  Безпосередньо біля межі з  ГНП під вершиною Турбача розташований великий ту-ристичний приют . У  парку створена розгалужена мережа туристичних стежок, довжина яких біля 24 км . Разом з  туристичними дорогами вздовж границь парку вона дорівнює 40 км (0,7км/км2) . Протягом року парк відвідує біля 30 тис . туристів . Систематично організовуються дидактичні екскурсії студентів та шкільної молоді (фото 44) .

З метою залучення туристів до відвідування парку, а також збільшення самофінансу-вання парку – облаштовано місце для палаткового туризму (фото 47, 48) .

РОЗТОЧАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРКПарк розташований на південному сході Польщі, в  Люблінському воєводстві .

Штаб-квартира парку розташовується в місті Звєжинєц . Парк було засновано в 1974 році з початковою площею 48,01 км² . Пізніше територію

було розширено до 84,83 км², з  яких 81,02 км² займають ліси; особливо охоронювані землі становлять 8,06 км² (10,1%) (фото 50, 51) .

Галина НагорнюкГолова правління Кременецької районної громадської організації «Регіональний фонд розвитку та інтеграції», випускник польсько-американської програми ім. Лейна Кіркланда (2007/2008), завідувач сектору інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю апарату Кременецької районної державної адміністрації, магістр державної служби в галузі «Світова та європейська інтеграція»

48

2 13

14

17

16

20

49

30

26

23

21

31

28

25

22

50

41

39

36

32

42

40

37

33

51

51

48

43

50

47

52

23 червня 2014 року в національному природному парку «Кременецькі гори» відбулася підсумкова науково-практична конференція по даному проекту, яка рекомендувала:– Ознайомити з  матеріалами Проекту в  цілому та Конференції зокрема національні природні парки України, Польщі та Білорусі;

– Підготувати до друку матеріали доповідей учасників конференції;

– Ознайомити з матеріалами Конференції представників місцевої влади та туристично-го бізнесу;

– Національним природним паркам «Кременецькі гори», «Дністровський каньйон», Кременецькому ботанічному саду підготувати інформаційні щити для їх розміщення в туристичних агенціях, на території автостанцій та в центрі міста . Надзвичайно важли-вим є звертаюча на себе візуальна присутність інформації про парк в місцях, які вже сьо-годні відвідують багато людей (як, наприклад, старовинна частина Кременця чи Почаїв), а також на головних дорогах, які проходять поблизу нацпарку («вітальні таблиці»);

– Національним природним паркам «Кременецькі гори», «Дністровський каньйон», Кременецькому ботанічному саду налагодити тіснішу співпрацю з туристичними агент-ствами району та області, вищими навчальними закладами природоохоронного та ту-ристичного спрямування в плані покращення якості екологічної освіти та розвитку ту-ризму в регіоні;

– Національним природним паркам «Кременецькі гори», «Дністровський каньйон», Кременецькому ботанічному саду підготувати до друку туристичні карти регіону з вка-заними на них екологічними стежками та туристичними маршрутами та їх коротким описом;

– Національним паркам здійснити на своїх територіях маркування екологічних стежок та туристичних маршрутів згідно з Європейськими стандартами;

– Національним природним паркам «Кременецькі гори», «Дністровський каньйон» проаналізувати можливість розчищення заліснених ділянок, що закривають мальовни-чі ландшафти Парку;

Резолюція по роботі програми «Відкриті парки»

53

– Національному природному парку «Кременецькі гори» рекомендувати розглянути на засіданні науково-технічної ради питання про можливість створення на території парку (гора Сокілля) території для розвитку парапланеризму як спадкоємця традицій відомої льотничої школи, яка діяла там у міжвоєнний період;

– Національному природному парку «Дністровський каньйон» рекомендувати органі-зацію сплавів по річці Дністер на плотах з кермувальниками в національному одязі на зразок сплавів Пенінського Парку Народового .

– Національним паркам додатково обладнати екологічні стежки та туристичні маршру-ти перилами, східцями, пунктами відпочинку .

– Національним паркам та ботанічному саду при розробці макетів друкованої продук-ції використовувати професійні та високохудожні фотографічні матеріали («одна велика гарна фотографія може сказати більше ніж 300 слів «)

– Національним паркам пропонується спробувати ідентифікувати один елемент, який буде використано у рекламі даного парку і виокремлюватиме його у щоденному від-борі однозначної асоціації з тим парком, щоб став чимсь, що виокремлює парк з-поміж інших . Це може бути щось дуже характерне для регіону (вид, краєвид), щось, що може бути подане, як цікаве, екзотичне . Приклади асоціацій – Словінський національний парк – рухомі дюни/пустеля, Ойцовський НП – печери, кажани .

54

Інтернет-сторінки польських національних парків

ГОРИ, ПАГОРБИ

Babiogórski Park Narodowy – Бабьогурський національний парк http://www .bgpn .pl/Bieszczadzki Park Narodowy – Бєщадзкий національний парк www .bdpn .pl/Świętokrzyski Park Narodowy – Святокшизький національний парк www .swietokrzyskipn .org .pl/Tatrzański Park Narodowy – Татрівський національний парк http://www .tpn .pl/Gorczański Park Narodowy – Горчанський національний парк http://www .gorczanskipark .pl/Park Narodowy Gór Stołowych – Національний парк Столових гір www .pngs .com .pl/Karkonoski Park Narodowy – Карконоський національний парк www .kpnmab .pl/Magurski Park Narodowy – Магурський національний парк www .magurskipn .pl/Pieniński Park Narodowy – Пєнінський національний парк www .pieninypn .plOjcowski Park Narodowy – Ойцовський національний парк www .ojcowskiparknarodowy .plRoztoczański Park Narodowy – Розточанський національний парк http://roztoczanskipn .pl/

НИЗИНИ – ОЗЕРА, ПУЩІ, БОЛОТАPark Narodowy „Bory Tucholskie” – Національний парк «Бори тухольські» www .pnbt .com .pl/Drawieński Park Narodowy – Дравенький національний парк http://www .dpn .pl/Kampinoski Park Narodowy – Кампіноський національний парк www .kampinoski-pn .gov .pl/Narwiański Park Narodowy – Нарвянський національний парк http://www .npn .pl/Poleski Park Narodowy – Поліський національний парк www .poleskipn .pl/Park Narodowy „Ujście Warty” – Національний парк «Уйсьцє Варти» www .pnujsciewarty .gov .pl/Wielkopolski Park Narodowy – Великопольський національний парк www .wielkopolskipn .pl/Wigierski Park Narodowy – Вігірський національний парк www .wigry .win .plBiałowieski Park Narodowy – Біловерський національний парк www .bpn .com .pl Biebrzański Park Narodowy – Бєбжанський національний парк www .biebrza .org .pl

ПОБЕРЕЖЖЯ БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯSłowiński Park Narodowy – Словіньский національний парк www .slowinskipn .pl/Woliński Park Narodowy – Волінський національний парк http://www .wolinpn .pl/

55

Віртуальне відвідування парків

інтерактивні панорами- Бєщадський НПhttp://www .bdpn .pl/panoramy/bieszczady .html

Видавничі матеріали Горчанського НПhttp://www .gorczanskipark .pl/page,art,id,37,kategoria,Wydawnictwa .html

Геопортал Карконоського НПhttp://geoportal .kpnmab .pl/imap/

Віртуальна екскурсія Поліським НПhttp://www .poleskipn .pl/wycieczka/

Віртуальна прогулянка Словіньським НПhttp://slowinskipn .pl/panoramy/w_spacer/index .html

Навчальні фільми Татрівського НПhttp://www .youtube .com/user/TPNVideo/videos

Геопортал Татрівського НПhttp://www .geoportaltatry .pl/portal/

Система автоматичного моніторингу водних екосистем – Великопольський НПhttp://www .wielkopolskipn .pl/monitoring/

Сферичні панорами Вігірського НП та його околицьhttp://www .wigry .win .pl/panoramy_new/index .htm

віртуальна екскурсія «Музей Вігєр» Вігірський НПhttp://www .wigry .win .pl/mw/wirtualne .htm

56

ОО „Женщины за возрождение Нарочанского края” (Комарово, Беларусь)

Кременецькa районна громадська організація „Регіональний фонд розвитку та інтеграції”

(Кре́менець, Украї́на)

Towarzystwo dla Natury i Człowiekaul. Głęboka 8a, 20-612 Lublin

towarzystwo@ekolublin.plwww.ekolublin.pl

facebook.com/tdnicz

ISBN 978-83-938726-2-6

Проект фінансується в рамках Програми Польсько-Американського Фонду Свободи

"Перетворення у Регіоні" - RITA, яку реалізує Фонд Освіта для демократії