khersonska_2006

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Державного управління

навколишнього природного середовища

в Херсонській області

___________________О.А.Вєтров

"____" _____________ 2007 р.

ІНФОРМАЦІЯ

про стан навколишнього природного середовища

Херсонської області

за 2006 рік

м. Херсон – 2007р.

З М І С Т

Номер

розділу Назва розділу Стор.

1. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЯВИЩА

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

4. ВОДНІ РЕСУРСИ

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ

6. НАДРА

7. ВІДХОДИ

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

8.1.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН

ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

10. РОСЛИННИЙ СВІТ

11. ТВАРИННИЙ СВІТ

12 ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

12 ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ

ОХОРОНІ

12.1. Розвиток природно-заповідного фонду

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

12.3. Історико-культурна спадщина

12.3.1. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної

спадщини

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ

ВИРІШЕННЯ

13.1. Браконьєрство рибного промислу

13.2. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної

води

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

15. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля.

Удосконалення існуючих механізмів управління

15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення

15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації.

Результати еколого-експертної діяльності.

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

17.2. Стан фінансування екологічної галузі

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В

ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ.

ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРНИ

ДОВКІЛЛЯ

21. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО

ЗНАЧЕННЯ

21. ВИСНОВКИ

Результативність природоохоронної діяльності у 2006 році та

прогноз на наступний рік

ДОДАТКИ

1. Видатки Державного бюджету України по розділу “Охорона

навколишнього природного середовища” за 2006 рік

2. Громадські організації природоохоронного спрямування, що

співпрацюють з управлінням охорони навколишнього

природного середовища в Херсонській області

3. Відповідальні виконавці розділів звіту

1. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Херсонська область знаходиться на півдні України в межах степової зони

помірного географічного поясу Євразії. З заходу на схід територія області

простягається на 258 км, з півдня на північ на 180 км. Площа області –

28,5 тис.км2

Херсонська область – аграрно-промисловий регіон України, який має

великий природно-ресурсний потенціал та вигідне географічне розташування. Херсонщину називають „краєм морів”, одне з яких – пшеничне. Це житниця України. За умови надійного зрошення область може забезпечити державу добірним продовольчим зерном, яке за якісними показниками конкурентоспроможне на світовому ринку, а також продукцією овочівництва, садівництва та виноградарства. Область має величезний рекреаційно-курортний потенціал, цілющий клімат, родовища радонових вод, заповідне природне середовище. З трьох існуючих в Україні біосферних заповідників два розташовані на території області: Чорноморський та імені Ф.Є.Фальц-Фейна “Асканія-Нова”, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів. Із корисних копалин на Херсонщині є цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ. Область має потужну транспортну систему. Тут формуються транспортні потоки країн Близького Сходу, Балкан у напрямку Маріуполя, Новоазовська, а також через Чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзя та Сходу. Вигідне розташування Херсонщини дозволяє легко виходити на світовий простір, бо належить вона до найбільших морських регіонів держави і має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії. З урахуванням європейського вибору України – це вагомий аргумент. Провідну роль у формуванні виробничої структури області відіграє сільськогосподарське та промислове виробництво. За межами України відомі продукція судно- і машинобудівників, вироби харчової та переробної галузей промисловості.

Сільськогосподарський комплекс області має перейти на високопродуктивні технології вирощування екологічно чистої продукції. Постає нагальна необхідність розвивати зрошувальне землеробство та крапельне зрошення, що забезпечить ефективне використання земельних та водних ресурсів і в комплексі дасть високий результат.

Розвиток агропромислового комплексу в цілому і його складових частин створює можливості гарантувати продовольчу безпеку населення. Унікальність Херсонщини в тому, що майже 50% населення - мешканці сіл та селищ (по Україні в середньому – 20%). Як мінімум, половина населення області мають земельну власність (від 8 до 14 га землі на члена родини), отже зацікавлені в перетворенні цієї території в інвестиційно привабливу та комфортну для життя із збалансованим розвитком районів і міст області.

Разом з тим, в області визначено значні економічні та соціальні проблеми (в тому числі екологічні проблеми), які потребують допомоги держави:

- підтоплення ґрунтовими водами майже третини території області (один із найбільш непрогнозованих та неконтрольованих гідрогеологічних процесів, що завдають значних економічних збитків). Багаторічні спосте-реження засвідчують, що в області майже 300 населених пунктів знаходяться під загрозою затоплення, близько 210 – під загрозою підтоплення, а 100-125 – підтоплені ґрунтовими водами. У зв’язку з різким підйомом ґрунтових вод протягом декількох останніх років в області складається надзвичайна ситуація, внаслідок якої підтопленими виявляються значні території, що призводить до порушення господарської діяльності та виникнення соціальної напруги;

- зсуви по узбережжю Чорного і Азовського морів, Каховського водосховища (за 50 років область втратила внаслідок зсувів більше 3 тис. га берегових ліній Каховського водосховища та Чорного моря в межах селища Лазурне Скадовського району, де від руйнівних процесів потерпає близько 150 тис. мешканців. Обміління водоймищ веде до заморних явищ та погіршення якості води. В селищі Лазурне Скадовського району склалася загрозлива ситуація внаслідок руйнування берегової смуги та замулення природної протоки між островом Джарилгач); - водопостачання та якість питної води (протягом останніх років в

області вкрай загострилася ситуація із забезпеченням населення, у першу чергу

в сільських населених пунктах, якісною питною водою. В аварійному стані

перебуває 2036 км водопровідних мереж, що становить 34% від їх загальної

протяжності. Особливе занепокоєння викликають сільські водопроводи, які

мають слаборозвинуту вуличну мережу, низький рівень технічного

профілактичного обслуговування, 60% обладнання потребує заміни, що

впливає на якість питної води. В області налічується 36 сільських населених

пунктів, які використовують привізну воду, більше 200 сіл споживають воду,

що не відповідає державному стандарту); - безпека життєдіяльності населення (необхідне будівництво полігонів

твердих побутових відходів в містах та населених пунктах області і ліквідація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. В області налічується 152 несанкціонованих сміттєзвалища загальною площею 179,698 га та 233 санкціонованих сміттєзвалища загальною площею 363,902 га. Станом на 01.01.07р. в області накопичилось 700,911 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів, з яких 452 тонни перезатарені у 170 залізобетонні контейнери, решта (248,911 тонн) зберігається на 87 складах, не

пристосованих для зберігання та охорони, і в деяких випадках потрапляють у водоносні горизонти, що негативно впливає на навколишнє природне середовище).

У 2006 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто

64,6 тис. тонн забруднюючих речовин, у тому числі стаціонарними джерелами

забруднення 14,8 тис. тонн (2005 рік – 10,99 тис тонн). Викиди в атмосферне

повітря від стаціонарних джерел забруднення у порівнянні із попереднім роком

збільшились на 3,8 тис. тонн (або на 34,8%). Від усіх видів автотранспорту протягом 2006 року в повітря надійшло

49,8 тис тонн (2005 рік – 51,6 тис. тон) забруднюючих речовин, що на 1,8 тис. тонн менше (або 3,6%), ніж у попередньому році. З них автомобільним транспортом – 47,6 тис. тонн (2005 рік – 49,1 тис. тонн), авіаційним, залізничним та водним транспортом – 2,2 тис. тонн (2005 рік – 2,5 тис. тонн)

У цілому щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення на 1 км

2 території області складає 520 кг (2005 рік – 386 кг), що на 134,7 кг (або

34,7%) більше ніж в 2005 році, а на одну особу 13 кг (2005 рік – 10 кг). Головним забруднювачем довкілля Херсонської області є підприємства,

які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (71,9% загальної кількості викидів від стаціонарних джерел).

0,000

10,000

20,000

30,000

40,000

50,000

60,000

ти

с. т

./р

ік

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Малюнок. Динаміка загальних викидів забруднювальних речовин від

стаціонарних джерел забруднення

Ряд1

Ряд2

Ряд3

Ряд4

Ряд5

Ряд6

Херсонська обл.

м. Херсон

м. Каховка

м. Нова Каховка

Генічеський район

Високопільський район

Хімічний склад викидів від стаціонарних

джерел у 2006 році

Метан

76%

Інші речовини

5%

НМЛОС

9%

Сполуки азоту

3%

Окис вуглецю

3%

Сполуки сірки

4%

0

10

20

30

40

50

60

70

80

ти

с. т

он

н

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне

повітря по Херсонській області

Ряд2

Ряд1

Автотранспорт

Стаціонарні джерела

Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості В останні часи зростає рівень застосування ресурсозберігаючих та

природоохоронних технологій в промисловості. Так у 2006 році на території

Херсонської області було впроваджено нову технологію очищення стічних вод

"BIOTAL" на косі Бирючій острів. В основу цієї технології закладена

концепція, відмінна від класичної, а саме: очистити стічні води і утилізувати

продукти очистки до стану продуктів споживання - технічну воду і

органоічномінеральне добриво. При розробці технології "ВІОТАL" всі

інженерні рішення були спрямовані, насамперед, на забезпечення високої

якості очищеної води, стабільної роботи при невеликих капіталовкладеннях і

енерговитратах.

Ще одним природоохоронним заходом є газифікація населених пунктів,

що значно покращує умови в житлових і виробничих приміщеннях, санітарно-

гігієнічні умови місцевості, значно знижується рівень забруднення

атмосферного повітря, виключає можливість забруднення земель розливами

рідкого палива. При спалюванні газу застосовується автоматизація процесу

горіння, що забезпечує повне його згорання та зменшення викидів СО в

продуктах спалення. За 2006 рік було газифіковано п'ять населених пунктів,

введено в експлуатацію 40 опалювальних з новим високоефективним

обладнанням.

На виконання Указу Президента України “Про будівництво вітрових

електростанцій” від 02.03.1996р. № 159/96, яким визначено пріоритетність

розвитку вітроенергетики, як нетрадиційного джерела енергії та комплексної

програми будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на Україні на період до

2010р., затвердженої у 1996р., було розроблено матеріали техніко-

економічного обґрунтування (ТЕО) та робочі проекти на будівництво Сиваської

та Генічеської ВЕС, які в 2006 році пройшли державну екологічну експертизу.

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЯВИЩА

Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою

зимою (середні температури зимових місяців –1о –3

оС) та жарким і довгим

літом (середні температури +22о +23

оС, максимальні – більше 40

о С).

Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8

о і має стійку тенденцію до

підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм,

але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини

притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій

вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о).

Погодні умови

Зима 2005-2006р.р. характеризувалась загалом холодною з опадами

погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,9-3,0º, в північних і

східних районах 3,7-3,9º морозу, тобто нижче сезонної норми на 1,1-1,7º.

Найбільш теплим, відносно норми, цієї зими був грудень 2005року.

Середня за місяць температура повітря склала 0,8-3,3º, що на 1,2-2,9º вище

норми. Найбільш теплими була перша декада грудня. Середньодобові

температури повітря в більшості днів декади були вищими за норму на 2-6º, 7

грудня - на 10-11º, в кінці декади – на 1-2º нижчими за норму. За попередні 123

роки спостережень в м.Херсоні така і вища температура повітря відмічалась у

15% років, а за останні 10 років - у 1996 році. Максимальна температура

повітря підвищувалась до 11-15º тепла.

За зимовий період відмічалось два періоди з досить низькими

температурами повітря (19-28 січня і 5-16 лютого). З 19 на 20 січня відбулось

різке зниження температури повітря. За добу температура повітря знизилась на

10º ( від 5-12º морозу до 18-22º морозу) і була нижчою за норму на 16º

Найбільш холодними за весь зимовий період були третя декада січня і перші

дві декади лютого. Але самою холодною була третя декада січня. Середня

декадна температура повітря в цей період склала 12,0-14,3º морозу, що нижче

норми на 8,9-10,4º. Середньодобові температури протягом перших 5 днів були

нижчими за норму на 15-19º, а в послідуючі 3 доби – на 9-13º. За попередні 124

роки спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура

повітря відмічалась 2 рази (1954, 1963р.р). Мінімальна температура повітря і

на поверхні снігу знижувалась до 22-27º морозу на сході – до 28-29º морозу. В

цьому році мінімальна температура наблизилась, але не досягла абсолютного

мінімуму і склала в м. Херсоні 26,3º морозу, по області - 27,8º морозу (Нижні

Сірогози). Абсолютний мінімум температури повітря за всі роки спостережень

(124 р.) по області спостерігався в 3-й декаді січня 1954 р. і складав 30,9º

морозу (Нижні Сірогози), по Херсону -27,8º. Подібний період по тривалості і

значенням мінімальної температури повітря (25-28º морозу) відмічався в 3-й

декаді січня 1954 р. На відміну від січня 1954 р., коли відмічався стійкий

сніговий покрив висотою 17 см, в цьому році висота снігу на більшій частині

території області не перевищувала 2-5 см, за винятком північних районів, де

висота снігу 15-16 см і південно-східних районів – 8-10 см.

Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння

озимих культур в період різкого похолодання з 19 по 28 січня знижувалась до

11-13º морозу, а в період похолодання з 5 по 16 лютого знижувалась на

півночі і південному сході до 9-10º морозу, в західних і центральних районах –

до 15-16º морозу, на решті території області – до 13-14º морозу.

На фоні низьких температур, при незначній висоті снігового покриву ( за

винятком північних районів), відбулось глибоке промерзання грунту, яке

досягло максимальної величини в другій декаді лютого (63-73 см), на півночі і в

південно-східних районах – 42-49 см. Грунт був у сильнозцементованому стані.

Сніговий покрив утворився в кінці другої декади січня і залягав до

середини другої декади лютого. Висота його на більшій частині території

області була незначною від 1 до 5 см, на півночі і в центральних районах 8-10

см. В кінці січня в результаті незначного потепління сніг розтанув і зберігався

лише в північних районах області висотою 5-10 см. 11 лютого знову випав сніг,

висота його становила 1-5 см, на півночі області до 15 см. 17 лютого, в зв’язку

з підвищенням температури, сніг розтанув і зберігався лише на півночі області

висотою до 2 см.

Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік

зниження відбувся в північних і східних районах на 9-11 днів пізніше

звичайних строків - 18-19 грудня 2005 р. на решті території області - на 25-28

днів пізніше звичайних строків, тобто в період з 3 по 6 січня 2006 р.,

За зиму випало від 112 до 167 мм опадів, тобто 108-164% норми.

Достатньо опадів випало в грудні 68-125 мм (170-338% норми). Умови для

накопичення вологи в грунті були сприятливі. За зиму спостерігалось з опадами

≥1мм від 18 до 25 днів, з опадами ≥5мм - 5-8, на крайньому півдні та

південному сході - 10-14 днів, з опадами ≥10мм - 2-5 днів, з опадами ≥20мм

- 1-2 дні.

В окремі дні другої і третьої декад січня, та першої декади лютого

спостерігались складні погодні умови: опади у вигляді снігу, мокрого снігу,

налипання мокрого снігу, хуртовини, посилення вітру, ожеледь, ожеледиця,

раптове зниження температури. Внаслідок несприятливих погодних умов

місцями по області були пошкоджені покрівлі будинків, повалені дерева,

знеструмлені окремі села.

Стійкий перехід середньодекадної температури повітря через 0º відбувся

18 лютого, що раніше звичайних строків на 18 днів, в західних та південно-

західних районах області на 14 днів.

Зима 2006-2007р.р. характеризувалась загалом теплою з невеликими

опадами погодою. Середня температура повітря за зиму склала 1,4-2,9º тепла,

що вище сезонної норми на 3,3-3,9º. За попередні 125 років спостережень в м.

Херсоні така температура повітря за сезон відмічалася 2 рази (1901-1902,1965-

1966 р.р.)

Весна. Погодні умови цієї весни складались незвичайно. Стійкий перехід

середньодекадної температури повітря через 0º відбувся 18 лютого, що раніше

звичайних строків на 18 днів, в західних та південно-західних районах області

на 14 днів.

В березні переважала тепла з опадами погода. Середньомісячна

температура повітря склала 2,7-3,9º тепла, що на 0,7-1,6 º вище за норму. За

попередні 124 роки спостережень в м. Херсоні така і вища середньомісячна

температура повітря відмічалась у 35% випадків, а за останні 10 років 5 раз.

Опадів за місяць випало 42-80мм (150-296 % норми).

Стійкий перехід середньодекадної температури повітря через 5º відбувся

21 березня, що раніше звичайних строків на 5-9 днів.

В квітні температура повітря вночі утримувалась переважно в межах 3-

10° тепла , на початку місяця – від 1 морозу до 6 º тепла, вдень повітря

прогрівалось до 12-18° тепла, в кінці другої та на початку третьої декади в

степовій частині температура підвищувалась до позначки 19-23°. В останній

п’ятиденці вторгнення арктичного повітря та виступ антициклону з центром

над Європейською Росією обумовили суху з нічними заморозками (0-5°)

погоду, 28 квітня в окремих пунктах заморозки силою 1-3° морозу

спостерігались і у повітрі. В цілому середня місячна температура повітря у

квітні виявилась близькою до норми (10,0-10,8°).Опади були незначними, сума

їх за місяць склала 9-17 мм (19-65% норми).

Останні заморозки в повітрі на більшій частині території області

відмічались 26-27 березня (інтенсивністю 0,1-3,0º морозу), на сході і в

Чаплинському районі (Асканія-Нова) – 30 квітня (0,4-1,5º морозу). На поверхні

грунту в центральних районах 27 березня (1,4º морозу), в південних районах -

2526 квітня (0,1-1,0º морозу), на решті території області – 2-4 травня (0,0-1,4º

морозу). На висоті 2 см від поверхні грунту в центральних районах 27 березня

(2,2 º морозу), в Приазов’ї 5 квітня ( 0,4º морозу), в Причорномор’ї 26-28 квітня

(0,5-1,3 º морозу), на решті території області 3-7 травня (0,2-2,0 º морозу).

На кінець квітня ефективні опади по області не випадали протягом 37-46,

на півночі і південному заході -54 днів. Починаючі з кінця третьої декади квітня

і до початку другої декади травня утримувалась прохолодна і дощова погода.

Переважну частину травня утримувалась нестійка погода з невеликими та

помірними дощами короткочасного характеру, з грозами, вночі та вранці

утворювались тумани. На початку травня холодна погода визначалась

південною периферією антициклону з центром над Європейською Росією. Він

обумовив період заморозків на ґрунті та у повітрі ще з 25 квітня, який

продовжувався до 3 травня.

В цілому травень виявився холоднішим за кліматичну норму на 0,7-1,1°,

в Приазов’ї – близьким до норми. Середня за місяць температура повітря

склала 14,9-15,7°. Така і нижча середньо декадна температура повітря за

попередні 124 роки спостережень в м. Херсоні відмічалась у 27 % років , а за

останні 10 років 3 рази (1999, 2001, 2004р.р.).

Сума опадів за місяць на переважній частині території області склала 46-

71 мм ( 114-154% місячної норми), на півночі, півдні та у Приазов’ї - 63-82 мм

(174-206 % норми). Особливо дощовою була перша декада травня, в Приазов’ї і

на крайньому півдні випало від 4 до 5 декадних норм, на решті території

області – 2-3 декадні норми.

Менш дощовою була друга декада травня. Сума опадів на більшій частині

території області склала 2-4 мм (15-45% норми), на заході - 8 мм (56% норми), в

північних, південних та центральних районах – 23-28 мм (2-3 декадні норми),

добовий максимум опадів в цих районах досягав 14-25 мм, що складає 1-2

декадні норми.

Протягом другої декади травня по області відмічався град. 18 травня в

Бериславському районі поблизу с. Миколаївка спостерігалось випадіння

занадто інтенсивних зливових опадів у вигляді дощу з градом, що

супроводжувались сильними шквалами і грозою. Шар градових відкладень на

рівній поверхні досягав 10-15 см, а змитого водою з полів і відкладеного на

схилах балки – 80 см. Через 16 годин після випадіння граду розмір їх досягав

10-11 мм, що дає можливість стверджувати, що в період випадіння

максимальний розмір градин міг досягати 25-30 мм. Градове випадіння досягло

критерії стихійного гідрометявища, що нанесло значні збитки, а саме

насадженням виноградників та плодових культур і частково озимої пшениці.

В травні через прохолодну дощову погоду наростання тепла відбувалось

повільно.

Стійкий перехід температури повітря через 15º відбувся 13-14 травня в

строки близькі до звичайних.

В цілому середня температура повітря за весну була 9,5-9,9º, що вище за

норму на 0,3-0,5º.

На кінець весни позитивних температур з моменту переходу температури

повітря через 0º в бік підвищення накопичилось 902-939 º, що більше за норму

на 33-55º, в Приазов’ї – менше норми на 13º.

Ефективних температур вище 5º накопичилось 486-517 º , що близько і

вище норми на 7-13º; вище 10 º - 183-204 º, менше норми на 18-42º; вище 15 º -

43-67 º, на південному сході вище норми на 7-8 º, на решті території області

близько і нижче норми на 8-18 º.

В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря

30% і нижче відмічалось 7-10 днів, в приморських районах – 3- 5 днів що

близько до норми.

В березні з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче відмічалось 1-2

дні в південно-західних і південних районах. В квітні суховії відмічались по

всій території області протягом 4-7 днів, на сході і в приморських районах –

протягом 3 днів. В травні, за винятком Приазов’я, - 2-4 дні.

Опадів за сезон випало 109-155мм (104-151% норми). Ефективні опади

спостерігались у першій і другій декадах березня і травня.

За сезон з опадами 5 мм і більше налічувалось від 6 до 10 днів, в

Приазов’ї і на крайньому півдні - 2-4 дні.

З опадами 10 мм і більше, в східних і південних районах спостерігалось 2-

3 дні, на решті території області - 4-5. З опадами 20 мм і більше, за винятком

південних і східних районів, відмічалось 1-2 дні..

Літо. Перехід до літа (стійкий перехід температури повітря через 15º)

відбувся 13-15 травня в звичайні строки. Сонце влітку світило протягом 957-

962 години, що на 35-64 години більше середньобагаторічних значень.

Влітку цього року переважала жарка суха погода. З початку літа по області з

температурою повітря 30º і вище налічувалось 32-48 днів, з них 4-8 днів (в

прибережних та причорноморських районах 1-3 дні) – з температурою вище

35º.

Середня температура повітря за літо склала 22,2-23,3º, що на 1,0-1,7º

вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 124 роки в м.

Херсоні була у 27% років, а за останні 10 років – 3 рази (1999, 2001, 2002.)

Особливо спекотною була третя декада червня.. Середня декадна

температура повітря складала 24,2–25,7º, що вище норми на 2,6-4,2º.

Середньодобова температура повітря в більшості днів декади була вищою за

норму на 2-4º, з 27 червня – на 6-7º. За попередні 124 роки спостережень в

м.Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря відмічалась 8 разів

( 1885, 1891, 1892, 1901, 1946, 1954, 1975, 1981 р.р.) Максимальна температура

повітря підвищувалась до 32-34º. З температурою повітря 30 º і вище

налічувалось 7-8 днів, на півночі, та в прибережних районах -3-5 днів.

Поверхня ґрунту нагрівалась до 57-65º. В липні загалом температура була в

нормі, або близькою до неї.

Починаючи з 3 серпня по 21 серпня включно без жодного дня перерви

максимальні температури повітря сягали вище 30º.

Максимальна температура повітря в цей період підвищувалась до 35-38º.

З температурою повітря 30º і вище налічувалось від 8 до 10 днів. Поверхня

ґрунту нагрівалась до 57-62º. Абсолютний максимум температури повітря за

літо відмічався в 2 декаді серпня і склав по області 35,2-38,2º, і не перекрив

абсолютний максимум температури повітря за весь період спостережень, який

відмічався в більшості районів області у 1998 році, в окремих районах в 2001 і

2002 роках і складав по області 39,5-40,5º, в Приазов’ї 38,3º.

Абсолютний мінімум температури повітря і на поверхні ґрунту по

районам області спостерігався в першій декаді червня і був в межах 8-10º, в

приморських і прибережних районах 11-14º. На поверхні ґрунту 7-10º.

Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною.

З моменту переходу температури повітря через 0º, 5º, 10º, 15º на кінець

літа позитивних температур повітря вище 0º накопичилось 2943-3075º (норма

2829-2995º), більше норми на 114-183º, в Приазов’ї близько норми.

Ефективних температур вище 5º - 2069-2181º (норма 1989-2080º), більше

за норму на 73-159º. Ефективних температур вище 10º -1308-1412 º (норма

1252-1343º), вище норми на 48-107º. Ефективних температур вище 15º -714-

813º (норма 612-721º), на 80-138º більше за норму.

Опади спостерігались у вигляді злив і розподілялись нерівномірно. Сума

їх склала 101-107 мм (77-98% норми), в східних і південно-східних районах

117-174 мм (108-127% норми). З опадами 5 мм і більше налічувалось 2-3 дні. З

опадами 10 мм і більше - 2-4 дні. З опадами 20 мм і більше - 1-2 дні, в східних

районах 4 дні. Дощовою погодою була 2 декада червня Опади відмічались

протягом 3-6 днів, на крайньому півдні і заході області – 1-2 днів. Сума їх

склала в західних районах і на крайньому півдні 10-14 мм (54-113% норми), на

сході і Арабатській стрілці 80-87 мм (414-667% норми), добовий максимум

опадів складав 49-50мм. В південно-західних районах опади були незначними

(1 мм -12% норми), на решті території 20-46 мм (120-306% норми), добовий

максимум опадів в цих районах склав 5-13 мм. Особливо дощовою була 3

декада серпня. Опади пройшли на початку та в кінці декади, кількість їх

склала 33-46 мм (2-3 декадні норми), на заході, сході та крайньому півдні – 54-

60 мм (4-5 декадних норм), добовий максимум опадів склав 17-30 мм (1-2

декадні норми). Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з

посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області.

Протягом літа на більшій частині території області спостерігалось від 16

до 26 днів з суховіями, на сході області 9 днів, в приморських і прибережних

районах 5-6 днів, що близько до норми.

Осінь.

Восени спостерігалась тепла з невеликими опадами погода.

В третій декаді вересня та першій і третій декаді жовтня утримувалась

погода значно тепліша звичайного (на 3-5º вище норми). Перша декада вересня,

друга декада жовтня та перша декада листопада були на 1-3º нижче за норму,

решту часу температура повітря була близькою до норми. В окремі дні вночі та

вранці спостерігалися тумани. У вересні і на початку та вкінці жовтня

прогриміли грози. 3 листопада відмічалось налипання мокрого снігу.

В цілому середня температура повітря за сезон склала 10,9-12,5º, що на

1,1-1,3º вище норми.

8-9 жовтня, на 12-15 днів пізніше звичайного, відбувся стійкий перехід

середньодобової температури повітря через 15°. 13-16 жовтня, в строки близькі

до звичайних, а в приморських районах – 31 жовтня, на 11-13 днів пізніше

звичайного, спостерігався перехід температури повітря через 10°. 3 листопада,

на 11-14 днів раніше звичайних строків, в приморських районах – 20-21 грудня

, на 33-34 дні пізніше звичайних строків, відбувся перехід температури повітря

через 5°.

Перші осінні заморозки в повітрі спостерігались 18-20 жовтня, в

Приазов’ї – 4 листопада, на 7-10 днів, в Голопристанському районі (М Бехтери)

– на 1 день пізніше кліматичних строків.

За осінь сум ефективних температур повітря вище 5º накопичилось 580-

688º, що більше за норму на 76-128 º, на півночі і сході близько до норми.

Сума опадів за сезон становила 32-73 мм (34-77% сезонної норми), в

південних та східних районах – 87-94 мм ( 99-103% норми), в Приазов’ї –

139 мм (158% норми). Найбільш ефективні дощі випадали в 3-й декаді жовтня

(крім західних та південно-західних районів) і в 1-й декаді листопада.

З опадами 5 мм і більше за осінь налічувалось від 1 до 3 днів, в південних,

східних та південно-східних районах – 7-9 днів. 10 мм і більше - 1 день, в

західних та південно-західних районах їх не було. 20 мм і більше - в південних

та східних районах і на крайньому півдні – 1 день, в південно-східних районах –

3 дні, на решті території області опадів не було.

Тепла суха погода в вересні і перших двох декадах жовтня спричинила

утримання ґрунтової засухи. Створилися вкрай складні умови для підготовки

ґрунту, проведення сівби, проростання зерна та появи сходів озимих культур.

Тепла і волога погода в кінці жовтня і в листопаді сприяла продовженню

вегетаційного періоду озимих культур та багаторічних трав, а також

переростанню ранніх посівів та зниженню їх зимостійкості і була

малосприятлива для загартування рослин.

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

У 2006 році в атмосферне повітря Херсонської області викинуто

64,6 тис. тонн забруднюючих речовин, у тому числі стаціонарними джерелами

забруднення 14,8 тис. тонн (2005 рік – 10,99 тис тонн). Викиди в атмосферне

повітря від стаціонарних джерел забруднення у порівнянні із попереднім роком

збільшились на 3,8 тис. тонн (або на 34,8%). Від усіх видів автотранспорту протягом 2006 року в повітря надійшло

49,8 тис тонн (2005 рік – 51,6 тис. тон) забруднюючих речовин, що на 1,8 тис. тонн менше (або 3,6%), ніж у попередньому році. З них автомобільним транспортом – 47,6 тис. тонн (2005 рік – 49,1 тис. тонн), авіаційним, залізничним та водним транспортом – 2,2 тис. тонн (2005 рік – 2,5 тис. тонн)

У цілому щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення на 1 км

2 території області складає 520 кг (2005 рік – 386 кг), що на 134,7 кг (або

34,7%) більше ніж в 2005 році, а на одну особу 13 кг (2005 рік – 10 кг). Головним забруднювачем довкілля Херсонської області є підприємства,

які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (71,9% загальної кількості викидів від стаціонарних джерел).

Таблиця 3. 1 Динаміка викидів в атмосферне повітря

Викиди по області 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Загальна кількість викидів в

атмосферне повітря, тис. т

в т. ч.:

65,3 58,6 65,3 63,85 52,59 52,26 55,44 56,5 60

- від стаціонарних джерел

забруднення, тис. т 20,8 15,9 10,29 11,6 10,09 9,26 9,34 8,7 10,9 14,8

- від автотранспорту, тис. т 44,4 42,7 55,07 52,25 42,5 43,0 46,1 47,8 49,1

Таблиця 3. 2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тон

Населені пункти

2004 рік 2005 рік 2006 рік

ра

зом

в тому числі:

ра

зом


ра

зом


стаціонарні джерела

пер

есув

ні

дж

ерел

а стаціонарні джерела

пер

есув

ні

дж

ерел

а стаціонарні джерела

пер

есув

ні

дж

ерел

а

ра

зом


ра

зом


ра

зом


Пи

л

Діо

кси

д

сір

ки

Діо

кси

д

азо

ту

Окси

д

вугл

ецю

Пи

л

Діо

кси

д

сір

ки

Діо

кси

д

азо

ту

Окси

д

вугл

ецю

Пи

л

Діо

кси

д

сір

ки

Діо

кси

д

азо

ту

Окси

д

вугл

ецю

м. Херсон 27,9 6,5 1,2 0,7 0,4 21,4 31,5 9,2 0,8 0,5 0,4 22,3 13,1 0,2 0,3 0,2

м. Каховка 1,8 0,3 0,04 0,06 0,1 1,5 1,7 0,2 0,013 0,04 0,08 1,5 0,1 0,018 0,04 0,03

м Н.Каховка 4,48 0,28 0,02 0,03 0,06 4,2 4,9 0,3 0,005 0,036 0,06 4,6 0,2 0,006 0,035 0,05

Разом по області 56,6 8,7 1,5 0,97 0,9 47,9 60 10,9 1,2 0,7 0,7 49,1 14,8 0,6 0,5 0,5

Таблиця 3.3 Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря

№ п/п Підприємство – забруднювач Відомча приналежність

Валовий викид, т Зменшення/-

збільшення/+ Причина зменшення/ збільшення 2005 р.

2006 р.

1 2 3 4 5 6 7

1. ВАТ “Херсоннафтопереробка” Мінпалива України 3352,5 440,1 -2912,4

Об’єкт зупинено на

реконструкцію (обладнання

законсервовано)

2. ВАТ “Херсонська ТЕЦ” Мінпаливоенерго України 303,6 190,9 -112,7 Зниження обсягів виробництва

3. Херсонський суднобудівний судноремонтний завод “ім.

Комінтерна Мінпромполітики України 46,3 36,2 -10,1

Зниження обсягів виробництва

4. ДП “Херсонський суднобудівний завод” Мінпромполітики України 89,4 108,8 +19,4 Зріст обсягів виробництва

5. ВАТ “Херсонські комбайни” Мінпромполітики України 119,6 78,2 -41,4 Зниження обсягів виробництва

6. Філія “Цюрупинський ДЕД”

Міністерство

автомобільного

транспорту України

37,3 34,9 -2,4 Зниження обсягів виробництва

7. ВАТ "Таврійська будівельна компанія" Мінпромполітики України 286,1 281,7 -4,4 Зниження обсягів виробництва

8. ЗАТ “Укрсклопром” Мінпромполітики України 234,7 75,7 -159,0 Зниження обсягів виробництва

9. Херсонський морський торговельний порт Міністерство транспорту

та зв’язку України 15,6 23,9 +8,3

Зріст обсягів перевантажування

вантажів

Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними

спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались

концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду

азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду,

бенз/а/пірену і важких металів.

Спостереження, які проводились на 4 стаціонарних постах, свідчать про те, що

в повітрі міста спостерігалася майже на всіх постах висока концентрація NO2 – від 1

до 4,07 ГДК, формальдегіду – від 1 до 3,11 ГДК та на 6 посту спостереження –

фенолу – від 0,97 до 2,33 ГДК. Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є:

діоксид азоту, фенол, формальдегід. В повітрі міста спостерігалась підвищена середня концентрація:

діоксиду азоту – 2,1 ГДК; оксиду азоту – 1,07 ГДК; формальдегіду – 1,67 ГДК.

Середні концентрації інших забруднюючих речовин не перевищували ГДК і

склали: пил – 0,57 ГДК; діоксид сірки – 0,12 ГДК, оксид вуглецю –

0,35 ГДК; фенолу – 1 ГДК.

Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК.

Максимальні разові концентрації основних домішок склали:

Пил – 2,2 ГДК на посту спостереження забруднення (далі – ПСЗ) № 6; діоксид сірки

– 0,18 ГДК на ПСЗ № 6; оксид вуглецю – 2 ГДК на ПСЗ № 6; діоксид азоту – 4,8

ГДК на ПСЗ № 6.

Максимальні разові концентрації специфічних домішок склали:

Фенол – 3,2 ГДК на ПСЗ № 5; оксиду азоту – 0,75 ГДК на ПСЗ № 2; формальдегід –

1,31 ГДК на ПСЗ № 1, 5, 6.

Середньомісячні концентрації пилу по місту змінювались на протязі року від

0,27 ГДК до 0,97 ГДК. Спостереження проводились на 3-х ПСЗ. Найбільше

забруднення спостерігалось з квітня по липень місяці.

Середньомісячні концентрації діоксиду сірки по місту значно нижче ГДК,

змінювались від 0,076 ГДК до 0,2 ГДК.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю змінювались на протязі року

від 0,19 до 0,51 ГДК. Спостереження проводились на ПСЗ № 1, 2, 5, 6. Найбільші

концентрації спостерігались в районі поста № 6 на пл. Перемоги, в зв’язку великим

потоком автотранспорту, концентрації в цьому районі змінювались від 0,36 ГДК до

1,06 ГДК.

Спостереження за оксидом азоту проводились на ПСЗ № 2, концентрації

змінювались від 0,22 ГДК до 1,3 ГДК. Спостереження за діоксидом азоту проводились на 4-х ПСЗ, середньомісячні

концентрації по місту перевищували ГДК і змінювались від 1,5 до 2,88 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), перевищували ГДК і змінювались від 2,75 ГДК до 4,5 ГДК, найбільше забруднення було в березні, червні і липні місяцях. Середньомісячні концентрації фенолу змінювались від 0,27 до 2 ГДК.

Спостереження проводились на ПСЗ № 1, 5, 6. Найбільш забрудненими були

листопад і грудень місяці.

Середньомісячні концентрації формальдегіду змінювались на протязі року від

1 до 2,67 ГДК.

Найбільш забрудненим з обстежених районів міста є площа Перемоги (ПСЗ

№6). Основними забруднювачами повітря в цьому районі є акумуляторний завод

“САДА”, Меблева фабрика, залізничний переїзд і автотранспорт.

В цьому році є тенденція збільшення забруднення фенолом і формальдегідом,

є припущення, що це пов’язано з переходом автотранспорту на газове паливо.

В порівнянні з 2005 роком збільшився рівень забруднення оксидом азоту і

фенолом, збільшились максимальні викиди пилу.

Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках.

Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ)

у м. Херсоні за 2006 рік Найменування домішки № ПСЗ n Q ср. Q max.

Пил 2 509 0,11 1

5 581 0,047 1,1

6 585 0,096 0,9

По місту 1675 0,085 1,1

Діоксид сірки 1 550 0,006 0,07

2 1017 0,005 0,053

5 1107 0,005 0,041

6 118 0,006 0,09

По місту 3792 0,006 0,09

Оксид вуглецю 1 550 0,55 5

2 532 1,09 6

5 581 0,53 3

6 584 2,02 10

По місту 2247 1,05 10

Діоксид азоту 1 550 0,061 0,41

2 1017 0,085 0,36

5 1108 0,03 0,41

6 1118 0,135 0,4

По місту 3793 0,084 0,41

Сульфати розчинні 2 509 0,009 0,05

Оксид азоту 2 1017 ,043 0,3

Фенол 1 544 0,003 0,026

5 1106 0,002 0,032

6 1106 0,005 0,03

По місту 2756 0,003 0,032

Формальдегід 1 473 0,004 0,046

2 420 0,006 0,046

5 473 0,006 0,046

6 478 0,006 0,042

По місту 1844 0,005 0,046

Важкі метали (мкг/м3)

Кадмій

2 11

0,001 0,004

Залізо 0,466 1,96

Марганець 0,012 0,03

Мідь 0,017 0,09

Нікель 0,008 0,03

Свинець 0,027 0,08

Хром 0,005 0,01

Цинк 0,047 0,11

Кадмій

5

0,001 0,01

Залізо 0,013 0,07


Мідь 0,011 0,05

Нікель 0,004 0,01

Свинець 0,011 0,02

Хром 0,003 0,01

Цинк 0,017 0,13

Кадмій

6 6

0,001 0,004

Залізо 0,746 1,77


Мідь 0,025 0,07

Нікель 0,006 0,02

Свинець 0,018 0,03

Хром 0,007 0,04

Цинк 0,067 0,17

Кадмій

По місту

0,001 0,01

Залізо 0,408 1,96


Мідь 0,018 0,09

Нікель 0,006 0,03

Свинець 0,018 0,08

Хром 0,005 0,04

Цинк 0,044 0,17

Бенз(а)пірен, нг/м3 5 8 0,34 1

6 8 0,4 0,8

По місту 16 0,37 1

Адреси постів:

№ 1 – вул. Залаегерсег;

№ 2 – залізничний вокзал;

№ 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги.

Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення

атмосферного повітря (ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2005 роки

простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА 14, що

відповідає високому рівню забрудненості; 1993 - 1997 рр. ІЗА становив 7-13 -

високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень. Починаючи з

1999 року індекс забруднення атмосфери по місту знову підвищений (5-6). У 2005

році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнював 7,91 (проти

минулорічного-5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2006 році

індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнює – 7,48, що відповідає високому

рівню забруднення. ( мал. 3.2). При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо

зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду (ІІ кл.), диоксиду азоту (ІІ кл.) та фенолу (ІІ кл.). Багаторічні спостереження

гідрометеослужби свідчать про зниження концентрації бенз(а)пірену порівняно з початком 90-х років, але за останні 10-12 років присутність його у повітрі ніколи не відповідала нормативу і становила від 1,3 до 5,6 ГДК. Аналізуючи дані за останні п’ять років можна сказати про тенденцію до зниженні рівня забруднення повітря бенз(а)піреном. (мал. 3.3).

- відносно нормальний рівень; - високий рівень;

- підвищений рівень; - дуже високий рівень.

Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери

(ІЗА) м. Херсон

0

5

10

15

20

25

30

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006Рік

ІЗА

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в

атмосферному повітрі м. Херсона

0

1

2

3

4

5

6

1989 1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005

Рік

до

лі

ГД

К

Ситуація, що склалась за останні роки у м. Херсоні (табл. 3.4), свідчить про тенденцію до збільшення концентрацій більшості шкідливих домішок за виключенням бенз(а)пірену.

Таблиця 3.4. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

- м. Херсон

Речовина Середньорічний вміст, мг/м

3 Тенденція

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Пил 0,11 0,11 0,1 0,1 0,09 0,1 0,092 0,084 0,085 -0,0046

Диоксид сірки 0,008 0,006 0,005 0,007 0,009 0,009 0,011 0,005 0,006 -0,0001

Оксид вуглецю 1,6 1,5 1,3 1,4 1,7 1,7 1,54 1,15 1,05 -0,175

Диоксид азоту 0,035 0,033 0,035 0,04 0,038 0,056 0,078 0,075 0,084 +0,0112

Оксид азоту 0,011 0,012 0,012 0,014 0,021 0,022 0,009 0,009 0,009 -0,0001

Сульфати розчинні 0,014 0,014 0,008 0,009 0,009 0,009 0,026 0,03 0,043 +0,0051

Фенол 0,0022 0,0019 0,002 0,002 0,0013 0,0019 0,003 0,0024 0,003 +0,00038

Формальдегід 0,0024 0,0042 0,007 0,0023 0,0035 0,006 0,005 -0,0022

Важкі метали (мкг/м3)

Кадмій 0,0048 0,001 0,002 0,002 0,0025 0,0026 0,0004 0,0006 0,001 -0,00014

Залізо 1,17 0,99 1,08 0,63 0,6 0,55 0,374 0,329 0,746 +0,0133

Марганець 0,03 0,03 0,04 0,03 0,03 0,03 0,016 0,0193 0,031 +0,0161

Мідь 0,02 0,02 0,04 0,026 0,018 0,037 0,0303 0,0175 0,025 +0,00125

Нікель 0,01 0,008 0,012 0,021 0,035 0,019 0,019 0,006 0,006 -0,005

Свинець 0,049 0,033 0,028 0,039 0,038 0,04 0,032 0,0209 0,018 -0,0053

Хром 0,008 0,009 0,011 0,011 0,03 0,02 0,0173 0,0023 0,007 -0,00387

Цинк 0,087 0,068 0,07 0,085 0,09 0,14 0,093 0,0511 0,067 -0,0105

Бенз(а)пірен (q БП * 10-6

мг/м3)** 1,3 1,68 1,61 1,65 1,65 1,2 0,7 1,02 0,37 -0,108

** q БП - концентрація бенз(а)пірену

Малюнок Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному

повітрі м. Херсона за даними спостережень на стаціонарних

постах в 2006 році

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал 2006 рік

Дол

і Г

ДК

ГДК 1 пост 2 пост 5 пост 6 пост

Малюнок Динаміка вмісту NO2 в атмосферному

повітрі м. Херсона за даними спостережень на

стаціонарних постах в 2006 році

0

1

2

3

4

5

І квартал ІІ квартал ІІІ

квартал

ІV

квартал

2006 рік

Дол

і Г

ДК

Ряд1

Ряд2

Ряд3

Ряд4

Ряд5

ГДК

1 пост

2 пост

5 пост

6 пост

Малюнок Динаміка вмісту фенолу в атмосферному

повітрі м. Херсона за даними спостережень на

стаціонарних постах в 2006 році

0

0,5

1

1,5

2

2,5

І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал 2006 рік

До

лі

ГД

К

ГДК 5 пост 6 пост

Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2006 рік

Метеорологічні

характеристики

Місяці Рік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Кількість днів з

опадами 6 4 16 3 12 9 2 5 7 2 7 3 75

Повторюваність в %:

Туманів 2 7 5 1 2 0 0 0 1 4 6 6 3

Повторюваність в %

швидкості вітру

0-1 м/сек.

2 9 4 8 3 2 1 4 3 8 6 9 5

Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2006 рік

Період

Повторюваність напрямків вітру, % Повторюваність (%)

випадків штилів від

загальної кількості

спостережень

Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Сума, %

Січень 31 17 13 0 1 9 10 19 100 1

Липень 39 27 7 2 3 4 9 9 100 13

Рік 21 15 11 7 11 9 13 13 100 7

Повторюваність напрямків вітру за 2006 рік (%)

0

10

20

30

40Пн

ПнС

С

ПдС

Пд

ПдЗ

З

ПнЗ

- Рік

- Липень

- Січень


0

5

10

15

20

25Пн

ПнС

С

ПдС

Пд

ПдЗ

З

ПнЗ

- Рік

- Липень

- Січень


0

5

10

15

20

25Пн

ПнС

С

ПдС

Пд

ПдЗ

З

ПнЗ

- Рік

- Липень

- Січень

3. ВОДНІ РЕСУРСИ У 2006 році з природних водних об’єктів області забрано 958,57 млн.м

3

води, в т.ч.:

- з поверхневих джерел – 881,0 млн.м3

- з підземних джерел – 77,57 млн. м3

Використано води – 599,5 млн. м3, в т.ч.:

- підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 44,54 млн. м3

- промисловістю – 31,98 млн. м3

- сільським господарством – 3,48 млн. м3

- на зрошення – 519,5 млн. м3

Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 85,92 млн. м3, в т.ч.:

- забруднених стічних вод – 27,85 млн. м3

- нормативно-чистих – 51,53 млн. м3

- нормативно-очищених – 6,54 млн. м3

В порівнянні з 2005 роком загальний забір води з природних водних

об'єктів зменшився на 58,57 млн.м3, в т.ч. з поверхневих джерел на

37,9 млн.м3, з підземних - на 3,77 млн.м

3. Використання води зменшився на

10,9 млн.м3, в т.ч.: у промисловості - на 4,37 млн.м

3, підприємствами

комунгоспу та побутового обслуговування 44,54 млн.м3, у сільському

господарстві 2,33 млн.м3, на регулярне зрошення збільшилось на 4,5 млн.м

3. В

області 45 підприємства, стічні та дренажні води яких скидаються в поверхневі

водойми.

Із стічними водами у поверхневі водні об’єкти було скинуто

забруднювальних речовин (тонн):

Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області

Найменування речовини

Рік

2001 2002 2003 2004 2005 2006

БСКПОВ 435,0 503,0 332,0 563,0 533,0 465,0

ХСК 1991,0 2557,0 2260,0 2246,0 2327,0 2078,0

Завислі речовини 437,0 546,0 423,0 415,0 423,0 353,0

Фосфати 152,5 32,33 101,6 93,29 104,2 124,1

Сухий залишок 36030,0 40960,0 33260,0 30190,0 38350,0 3525,0

Нафтопродукти 0,553 0,967 0,517 0,793 2,769 4,321

Сульфати 7585,0 8899,0 6939,0 6093,0 8213,0 8273,0

Хлориди 9770,0 11090,0 9040,0 8168,0 8963,0 8742,0

Азот амонійний 8,0 15,0 13,0 16,0 49,0 66,0

Нітрати 1093,0 938,0 980,0 891,0 837,0 736,0

Нітрити 20,0 21,0 9,0 4,0 37,0 51,0

СПАР 1,624 1,857 2,142 1,401 2,657 2,65

Залізо 3,581 4,181 1,639 3,546 4,809 5,648

Мідь 0,039 0,044 0,028 0,039 0,166 0,191

Цинк 0,069 0,048 0,032 0,12 0,12 0,149

Марганець 0,003 - - - - -

Алюміній 0,086 0,009 - - - -

Магній 0,276 5,34 - - - -

Фтор 0,208 0,072 - - - -

Хром(+6) 0,027 0,027 0,016 0,005 0,072 0,089

Станом на 01.01.07 р. в області зареєстровано 2186 водокористувачів, які

здійснюють спеціальне водокористування, що на 206 більше ніж станом на

01.01.2006р.; з них 1593 мають дозволи на спецводокористування. Кількість

водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 593. Видані

дозволи 609 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 20 проектів

нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в

поверхневі водні об'єкти, встановлено 3 норматив ГДС. Видано 18 дозволів на

спеціальне водокористування на проектування свердловин та 11 дозволів на

буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з

позитивним висновком екологічної експертизи.

Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти

1,72

87,27

69,8

61,11

61,17

75,63

63,36

51,53

35,96

37,02

8,82

7,44

33,83

33,63

6,541,881

1,127

0,58

3,9

0,28

2,06

0 20 40 60 80 100 120 140

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

млн. м3/рік

Без очистки (забруднені) Нормативно чисті без очистки

Нормативно очищені

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

мл

н.

м3

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Динаміка скиду без очистки в поверхневі водні

об'єкти

Табл. 4.1. Забір і використання води, млн.м3 на рік

Забрано води Використано води

Роки Найменування

річкового басейну

З поверхневих

джерел

З підземних

джерел

Всього Промисловість Сільське

господарство

Комун-

госп

Зрошення Рибо-

розведення

Інші

галузі

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

2004

Всього по області 702,0 77,72 779,7 30,57 5,831 45,00 342,3 4,098 0,001

2005

Всього по області 918,8 81,34 1000,0 36,35 5,812 44,97 515,0

2006

Всього по області 553,8 77,57 631,37 31,98 3,48 44,54 519,5 7,928 0,00

Табл. 4.2. Скидання зворотних вод , млн.м3 на рік

Скинуто зворотних вод Скидання зворотних вод

Роки Категорія

очищення

Найменування

річкового басейну

В поверхневі водні

об’єкти

В підземні

горизонти

Всього Промисловість Сільське

господарство

Комунгосп Інші

галузі

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2004 О 33,83 - 33,83 0,333 0,016 33,48

НО 2,163 - 2,163 1,18 0,060 0,924

НЧБО 75,63 - 75,63 - 73,31 -

Всього по області 111,6 - 111,6 1,513 73,38 34,40

2005 О 33,63 - 33,63 0,348 - 33,29

НО 3,183 - 3,183 1,555 0,446 1,163

НЧБО 63,36 - 63,36 - 61,5 1,856


2006 О 6,539 - 6,54 0,38 0,012 6,147

НО 27,85 - 27,85 1,68 0,03 0,015

НЧБО 51,53 - 51,53 0,005 48,58 25,98


Табл.4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік

Рік Водний об’єкт Скинуто всього Нормативно очищених на очисних спорудах Потужність очисних споруд

Всього Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка Всього В т.ч. перед

скиданням до водного

об’єкта

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2004

Всього по області 111,6 33,83 33,48 - 0,349

2005


2006


Табл.4.4. Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік

Рік Водний об’єкт Разом Скидання забруднюючих речовин

БСК ХСК Завислі

речовини

N (сума мінеральних

форм)

P

(ортофосфати)

Мінера

лізація

Нафт

о

продук

ти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2004

Всього по області 563 2246 415 93,29 30190 0,793

2005

Всього по області 533 2327 423 104,2 38350 2,769

2006

Всього по області 456 2078 353 - 3525 4,32

Табл.4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне

водоспоживання, млн.м3 на рік

Роки Галузь економіки Оборотне Повторно - послідовне Економія свіжої води, % Безповоротне

водоспожив.

1 2 3 4 5 6

2004

Промисловість 63,98 0,126 90,31 3,785

Сільське господарство - 21,60 48,24 346,9

Транспорт 0,001 - 0,587 0,473

Будівництво - - - 0,015

Торгівля та гром.харчування 0,790 - 96,80 0,026

Матеріально-технічне

постачання

0,021 - - 0,057

ЖКГ та ПО - - - 47,27

Всього по області 64,79 21,73 72,85 398,6

2005

Промисловість 50,65 0,116 87,59 3,062

Сільське господарство - 32875 52,08 509,9

Транспорт 0,002 - 1,514 0,501

Будівництво - - - 0,024

Торгівля та гром.харчування - - - 0,042



0,019 0,081 47,59 0,040

ЖКГ та ПО 0,013 - 0,805 22,141

Всього по області 50,68 33,076 68,18

2006

Промисловість 65,96 0,09 91,64 3,037

Сільське господарство - 32,09 54,27 0,265

Транспорт 0,001 0,001 1,22 0,097

Будівництво - - - -

Торгівля та гром.харчування 0,002 0,002 1,248 0,135



0,018 0,018 48,89 0,018

ЖКГ та ПО 0,050 0,030 1,393 2,003

Всього по області 65,98 32,24 198,66 5,58

Табл. 4.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об'єктів

Підприємство забруднювач Відомча належність Водний об'єкт Об'єм скидання, тис.м3 Обсяг забруднювальних речовин,

що скидаються, тонн на рік

Всього НО НДО

1 2 3 4 5 6 7

2004 р. ПРОМИСЛОВІ ОБ'ЄКТИ

1 ВУВКГ м. Херсон ОУЖГК р. Вірьовчина 1029,8

125,8

1029,8

-

-

125,8

2 ХСПО, м. Херсон Мінпромполітики р. Дніпро 24,0 24,0 -

3 Державний завод

"Паллада"

м. Херсон

Мінпромполітики

р. Кошова

р. Дніпро

143,9 - 143,9

4 ККП Каланчацький р-н ОУЖКГ р.Каланчак 123,7 - 123,7

5 ВУВКГ, м.Генічеськ ОУЖКГ Азовське море 625,9 - 625,9

6 Міське комунальне

підприємство

"Миколаївводоканал"

Мінпромполітики р. Інгулка

р. Дніпро

60,0 60,0 -

7 ККП м. Каховка ОУЖКГ р. Дніпро 13,6

16,6

13,6

-

-

16,6

2005р.

1. ВАТ "Херсонський

суднобудівний завод

р. Дніпро

рук. Кошова

1285,0

138,0

1285,0

-

-

138,0

2. Державний завод

"Паллада"

м. Херсон

Державний завод

"Паллада" м.

Херсон

р. Дніпро 115,0

17,0

115,0

17,0

-

-

3. ВУВКГ м. Херсон ОУЖГК р. Вірьовчина 303,6 - 303,6

4. ККП Каланчацький р-н ОУЖКГ р.Каланчак 110,5 - 110,5

5. МКП "Очисні споруди"

Скадовський район

Чорне море 722,0 - 722,0

6. СТОВ "Більшовик"


Чорне море 1,7 1,7 -

7. МКП


Білозерський район

р.Дніпро

рук. Інгулка

12,0

12,8

12,0

-

-

12,8

8. Дніпровський виробничо-

експериментальний

осетровий рибоводний

завод

рук. Кошова 15,6 - 15,6

9. ВАТ "Херсонрибгосп"

Софіївська рибдільниця


Дніпро-Бузький

лиман

200,0 200,0 -

10. ВАТ "Херсонрибгосп",

Цюрупинське НВРГ,

Цюрупинський район

р. Чайка 250,0 250,0 -

2006р.

1. ВАТ "Херсонський

суднобудівний завод

р. Дніпро


24733,1 - 24733,1

2. Державний завод

"Паллада"

м. Херсон

Державний завод

"Паллада" м.

Херсон

р. Дніпро


165,4 - 165,4

3. ВУВКГ м. Херсон ОУЖГК р. Вірьовчина - - -

4. ККП Каланчацький р-н ОУЖКГ р.Каланчак 97,0 97,0 -

5. МКП "Очисні споруди"


Чорне море 524,0 - 524,0

6. КП "Комунальник"

Каховський район

Чорне море 14,3 -

14,3

-

-

7. МКП



р.Дніпро

рук. Інгулка

- - -

8. Дніпровський виробничо-

експериментальний

осетровий рибоводний

завод

рук. Кошова 11,8 -

-

11,8

-

-

9. ВАТ "Херсонрибгосп"

Софіївська рибдільниця


Дніпро-Бузький

лиман

- - -

10. ВАТ "Херсонрибгосп",

Цюрупинське НВРГ,


р. Чайка - - -

Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік

Адміністра-

тивно-

територі-

альна

одиниця

Кількість

водозаборів

Кількі-

сть

водови-

пусків

Кількість

водокористувачів

(разом)

Кількість

водокористувачів,

які мають дозволи

Кількість


терміни дії

дозволів яких

прострочені

Кількість


які взагалі не мають

дозволів

Кількість дозволів,

виданих в поточному

році

разом в т.ч.

підземні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2004

м.Херсон 101 93 4 101 78 12 4 28

м.Нова Каховка 47 47 3 47 35 11 1 12

м.Каховка 22 22 2 22 17 5 - 5

Білозерський 59 55 3 59 37 16 3 10

Бериславський 63 49 1 63 41 13 5 19

В.Олександрівський 29 23 - 29 18 2 6 6

В.Лепетиський 37 33 - 37 26 4 6 13

В.Рогачицький 23 23 - 23 11 4 4 3

Високопільський 19 19 - 19 10 3 3 5

Генічеський 133 110 3 133 102 8 8 37

Голопристансь-кий 102 83 5 102 60 14 20 29

Горностаївський 48 34 - 48 29 14 4 12

Іванівський 47 33 - 47 23 13 9 9

Каланчацький 106 41 6 106 85 9 4 41

Каховський 171 37 - 171 152 8 11 97

Н.Сірогозький 29 26 - 29 20 4 3 6

Н.Воронцовський 32 30 - 32 27 1 2 8

Новотроїцький 129 56 - 129 107 11 8 78

Скадовський 159 98 7 159 131 18 9 45

Цюрупинський 82 78 2 82 35 24 15 13

Чаплинський 223 33 1 223 211 5 5 168

Разом по області 1661 1023 37 1661 1255 199 130 644 2005

м.Херсон 103 96 4 170 139 27 4 103

м.Нова Каховка 47 47 3 49 35 13 1 11

м.Каховка 22 22 2 24 21 3 - 7

Білозерський 59 55 3 112 94 15 3 68

Бериславський 63 49 1 68 46 17 5 11


В.Лепетиський 37 33 - 40 27 7 6 8

В.Рогачицький 23 23 - 24 11 9 4 4

Високопільський 19 19 - 19 8 8 3 -

Генічеський 133 110 3 139 105 26 8 39



Іванівський 47 33 - 50 28 13 9 8

Каланчацький 106 41 6 125 96 25 4 38

Каховський 173 39 - 199 178 10 11 58

Н.Сірогозький 29 26 - 32 22 7 3 7

Н.Воронцовський 32 30 - 32 19 11 2 5

Новотроїцький 129 56 - 129 109 12 8 31

Скадовський 159 98 7 187 159 19 9 51

Цюрупинський 82 78 2 101 55 31 15 31

Чаплинський 223 33 1 260 242 13 5 62

Разом по області 1666 1028 37 1980 1533 317 130 609 2006

м.Херсон 174 96 3 174 143 27 4 103

м.Нова Каховка 51 47 7 51 35 15 1 11

м.Каховка 24 22 - 24 13 11 - 7

Білозерський 126 55 2 126 99 24 3 68

Бериславський 69 49 1 69 35 29 5 11


В.Лепетиський 39 33 - 39 28 5 6 8

В.Рогачицький 23 23 - 23 8 11 4 4

Високопільський 19 19 - 19 6 10 3 -

Генічеський 161 110 3 161 114 39 8 39



Іванівський 47 33 - 47 24 14 9 8

Каланчацький 131 41 14 131 96 31 4 38

Каховський 235 39 1 235 198 26 11 58

Н.Сірогозький 32 26 - 32 25 4 3 7

Н.Воронцовський 32 30 - 32 18 12 2 5

Новотроїцький 153 56 - 153 127 18 8 31

Скадовський 227 98 8 227 169 49 9 51

Цюрупинський 107 78 - 107 53 39 15 31

Чаплинський 303 33 1 303 257 41 5 62

Разом по області 2186 1028 - 2186 1593 463 130 609

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ

Станом на 01.01.07 р. територія Херсонської області становить

2846,1 тис. га, з них – 1970,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі

1777,1 тис. га ріллі. Ґрунтовий покрив області різноманітний, в північній

частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на південь

переходять в каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і

солодями, а в західній частині лівобережжя Дніпра та Дніпровського лиману

знаходяться Олешківські піски.

Проведеним агрохімічним обстеженням земель встановлено, що вміст

гумусу в ґрунтах області за останні п’ять років збільшився на 0,24% і

становить 2,53%. В пробах ґрунтів визначається вміст цинку, міді, свинцю,

кадмію.

Велика сільськогосподарська освоєність території області, посушливий

клімат з частими суховійними вітрами призводять до вітрової ерозії.

Площа дефляційно-небезпечних земель складає 1689,3 тис. га. Водна ерозія

поширена на схилах долин ріки Інгульця, Каховського водосховища та

Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та

Великолепетиському районах, вітрова - у Каховському, Верхньорогачицькому,

Нижньосірогозькому та Генічеському районах.

Площа засолених земель по області залишилась на тому рівні, що і в

попередньому році і складає 346,7 тис. га. В господарствах області в 2006 році було проведено гіпсування на площі

1,34 тис. га (2005 рік – 0,981 тис. га), з внесенням фосфогіпсу 5,65 (2005 рік – 3,6 тис. тонн).

Зменшення внесення органічних та мінеральних добрив є основною причиною зменшення родючості. Враховуючи агрохімічний стан ґрунтів

Типи грунтів Херсонської області

0%3%

3% 1%

41%

6%

1%

0%

8%

29%

8%

Чорноземи звичайні переважно на лесовидних

породахЧорноземи південні на лесах

Чорноземи на щільних глинах

Чорноземи переважно щебенюваті на елювії

карбонатних і окарбонатних порідЧорноземи глинисто-піщані та супіщані

Чорноземи залишково солонцюваті і осолоділі

переважно на лесових породахЛучно-чорноземні грунти переважно на лесових

породахТемно-каштанові грунти переважно на лесових

породахКаштанові грунти переважно на лесових

породахЛучно-каштанові грунти на різних породах

Лучні грунти на делювіальних та алювіальних

відкладахЛучно-болотні грунти на алювіальних та

делювіальних відкладахБолотні і торфо-болотні грунти на різних

породахСолонці і солончаки

Оглеєні грунти подів і западин

Дернові грунти

області, середньозважена потреба в мінеральних добривах на землях становить 105 кг/га.

В 2006 році на поля області внесено 39,2 тис. тонн (2005 році – 61,6 тис.

тонн) органічних добрив на площу 3,8 тис. га (2005 рік - 2,1 тис. га).

Дані по області за 2006 рік

На якій площі (тис. га) по області проводилось гіпсування - 1,34

Скільки (тис. тон) внесено фосфогіпсу - 5,65

Средньозважина потреба в мінеральних добривах (кг/га) - 105

Скільки внесено всього органічних добрив (тонн) - 39213

Скільки внесено на га органічних добрив (тонн) - 0,1

На яку площу (га) - 3839

За останні 5 років збільшився чи зменшився % гумусу в ґрунтах - 1994-1997 – 2,29%;

1998-2002 – 2,53%

Який % гумусу становить в 2006 році по області - Гумус визначається

в кінці циклу в

2007р.

Площа засолених земель складає (тис. га) - 346,7

Вторинне засолення (тис. га) - 49,3

Солонцюватих земель (тис. га)-

В тому числі: 909,7

Солонців 41,7

Солонців в комплексі 209,7

Площа дефляційно-небезпечних - 1689,3

Площа еродованих - 441,9

Структура солонцевих та еродованих земель області станом на 01.01.07 р. тис. га

За

соле

ні

Вт

ори

нне

засо

лені

Со

лонц

юва

ті

в т

.ч.

соло

нц

ів

Со

лонц

ів в

ком

пле

ксі

Деф

ляц

ійно

-

неб

езп

ечні

Ер

одо

вані

Бериславський 29,6 0,04 0,24 0 0 126,6 66,5

Білозерський 33,7 0,27 96,3 0,37 3,57 92,1 37,9

Великолепетиський 22,6 0 0,18 0 0 70,3 26,6

Великоолександрівський 30,8 0,71 3,89 0 0 114,1 31,6

Верхньорогачицький 32,5 0,14 0,24 0 0 62,8 22,5

Високопільський 0 0,27 2,04 0,13 0,44 50,4 22

Генічеський 49,2 0,73 134,9 6,88 34,94 126,6 25

Голопристанський 18 11,62 96,6 6,01 22,16 103,4 2,9

Горностаївський 0 0 0 0 0 82,1 18,4

Іванівський 12,6 1,42 56,7 0 0 83,8 12,7

Каланчацький 35,3 1,41 67,5 10,9 47,1 56,7 8,2

Каховський 0 0,2 13,61 0 2 112,4 12,3

Нижньосірогозький 32,7 0 1 0 0 103,8 49,4

Нововоронцовський 0 0 0 0 0 64,3 21,5

Новотроїцький 55,8 4,27 166,75 5,85 34,2 148,8 50,8

Скадовський 9,5 1,67 74,9 10,9 26 78,4 8,3

Цюрупинський 0 2,55 49 0,05 21 69,5 3,7

Чаплинський 14,2 23,23 130,9 0,6 15,1 122,2 15,5

Дніпровський 9,2 0 0 0 0 0 0

Комсомольський 3,7 0,6 12,4 0 0 14,8 6,1

М. Нова Каховка 0 0 2,5 0 0 6,2 0

Всього по області 389,4 49,13 909,65 41,69 206,51 1689,3 441,9

Таблиця Структура земельного фонду регіону

Типи земель та угідь Площа земель та угідь за роками, тис. га

2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.

Земель загалом 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1 2846,1

Сільгоспугіддя загалом

Рілля

Багаторічні сільгоспнасадження

Перелоги

Сіножаті

Пасовища

1968,4 1968,8 1968,5 1969,7 1970,5 1970,4 1970,3

1772,5 1773,3 1775,1 1777,9 1778,4 1776,2 1777,1

27,9 27,7 26,8 26,6 27,2 27,4 27

- - - - - - -

9,5 9,5 9,5 9,3 9,3 10,2 10,2

158,5 158,3 157,1 155,9 155,6 156,6 156,6

Ліси та інші лісовкриті площі 151,1 151,1 151,1 151,1 151,3 151,4 151,4

Забудовані землі 69,8 69,8 71,2 70,5 70,3 70,3 70,5

Відкриті заболочені землі 31,6 31,6 31,6 31,6 31,3 31,3 31,2

Відкриті землі без рослинного покрову 15,7 15,7 15,7 15,7 15,7 113,2 113,3

Водний фонд, ставки, річки 433,2 433,3 433,3 431,3 430,5 430,5 430,5

Таблиця Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів

Заходи Одиниця

виміру

Обсяг вжитих заходів за роками %2006 р. до

2005 р. 2002 2003 2004 2005 2006

Розробка проектів землеустрою з

контурно-меліоративною організацією

території

кількість господ.

тис.га

36

157

36

157

36

157

36

157 -

-

Повне закріплення в натурі (на

місцевості) контурних меж полів і

робочих ділянок

кількість господ.

тис.га

158

183,6

158

183,6

158

183,6

158

183,6 -

-

Створення захисних лісових

насаджень тис. га 3,3 60 18,0 0,9 - -

Створення полезахисних лісових смуг тис. га 3,3 60 18,0 - - -

Будівництво земляних валів

(вали-рівчаки, вали-тераси, вали-

дороги)

км - - - - - -

Будівництво водоскидних споруд,

лотків, перепадів, загат та ін. км 1,76 - - - -

Створення протиерозійних ставків -

мулонакопичувачів шт. 1 - - - - -

га - -

Берегоукріплення для захисту

сільгоспугідь км - -

Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського

використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах

спостереження)

мг/кг ґрунту

Рік Мідь (Cu) Цинк (Zn) Свинець (Pb) Кадмій (Cd)

валова рухлива валова рухлива валова рухлива валова Рухлива

1992 13,09 1,367 50,9 8,644 10,64 1,678 0,363 0,0576

1993 12,85 0,233 37,26 1,067 12,96 1,222 0,367 0,0182

1994 12,59 0,226 37,39 0,685 12,76 1,044 0,36 0,0137

1995 17,44 1,308 42,88 1,84 11,06 1,624 0,331 0,024

1996 18,39 1,02 41,31 1,692 13,04 1,408 0,342 0,0192

1997 19,54 0,396 43,82 1,712 13,93 1,092 0,37 0,024

1998 18,91 0,828 44,67 1,168 13,32 1,252 0,368 0,0844

1999 18,57 0,871 34,94 1,329 14,14 1,771 0,347 0,0957

2000 8,5 1,324 33,84 1,344 13,7 1,052 0,428 0,052

2001 9,17 0,656 29,73 1,248 12,19 0,794 0,324 0,0348

2002 13,68 0,533 28,54 0,929 10,07 0,676 0,341 0,046

мг/кг ґрунту

Рік Мідь (Cu) Цинк (Zn) Свинець (Pb) Кадмій (Cd)

валова рухлива валова рухлива валова рухлива валова Рухлива

2003 13,96 0,97 30,48 2,23 12,44 0,75 0,53 0,04

2004 13,8 0,82 32,6 1,38 13,4 0,71 0,24 0,028

2005 13,5 0,79 31,9 1,32 13,2 0,71 0,38 0,03

2006 8,6 1,1 38,8 2,34 14,2 0,83 0,38 0,04

Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області

в 2006 році (мг/кг ґрунту)

Район, населений пункт Мідь Цинк Свинець Кадмій

валова рухлива валова рухлива валова рухлива валова рухлива

Бериславський, с. Львове 7,9 0,99 39,7 1,07 11,5 0,87 0,42 0,04

Білозерський 9,8 0,94 36,5 1,04 12,3 0,7 0,36 0,09

Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха 6,8 0,92 32 1,41 14,2 0,97 0,37 0,02

Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка 8,7 0,89 33,9 3,3 14,2 0,87 0,46 0,05

Верхньорогачицький 9,5 0,98 27,7 2,83 11,3 0,6 0,44 0,02

Високопільський 8,7 1,2 39,7 1,77 14,1 0,85 0,47 0,06

Генічеський, м. Генічеськ 12,4 1,7 45 1,3 18,3 0,9 0,32 0,05

Голопристанський, с. Нова Збур’ївка 3,7 0,82 13,1 1,04 8,5 0,42 0,4 0,09

Горностаївський, смт. Горностаївка 5,4 1,2 18,9 3,24 8,7 0,77 0,34 0,03

Іванівський, смт. Іванівка 10,5 0,97 46,3 2,64 17,8 0,63 0,39 0,05

Каланчаський, смт. Каланчак 9,5 0,93 41,2 5,23 13,3 0,93 0,33 0,04

Каховський, с. Богданівка 8,9 1,2 42,9 1,59 14,6 0,87 0,39 0,04

Нижньосірогозький, смт. Сірогози 11 0,63 43,3 2,21 16,8 0,78 0,41 0,02

Нововоронцовський 8,7 0,97 39,2 2,2 15,4 0,8 0,36 0,01

Новотроїцький, смт. Новотроїцьк 14 0,89 42,6 2,4 16,7 0,87 0,44 0,05

Скадовський, с. Антонівка 9,7 1,2 36,8 1,67 12,5 0,83 0,43 0,02

Цюрупинський, с. Тарасівка 7,7 1,7 26 1,67 10,1 0,67 0,35 0,02

Чаплинський, смт. Чаплинка 9,4 0,98 51,5 2,44 8,7 0,8 0,43 0,04

Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне 8,7 0,99 39,7 3,15 13,8 0,92 0,4 0,03

Чаплинський, смт. Асканія-Нова 10,1 1,3 50,2 2,43 20 0,87 0,39 0,06

Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик 5,8 1,2 38,6 3,28 11,8 0,65 0,27 0,02

Верхньорогачицький, с. Первомаївка 3,5 1,1 32,2 3,11 16,5 0,93 0,21 0,03

Верхньорогачицький, с. Зелене 8,2 0,97 42,9 2,5 16,9 1 0,26 0,03

Нижньосірогозький, с. Першопокровка 11,3 0,89 45,4 2,12 8,4 0,8 0,26 0,05

Нововоронцовський, с. Золота Балка 5 0,97 29,2 2,94 14,5 0,7 0,4 0,04

Середнє 8,6 1,1 38,8 2,34 14,2 0,83 0,38 0,04

Агрохімічна характеристика земель Херсонської області за вмістом гумусу по турах обстеження

Райони Середньозважений показник, %

І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII IX

Бериславський 2,1 2,1 2,32 2,25 2,39 2,31 2,35 2,43

Білозерський 2,12 2,43 2,36 1,91 2,19 2,11 2,35 2,26

Великолепетиський 3,01 2,93 2,9 2,81 2,58 2,56 2,98

Великоолександрівський 3,13 2,77 2,74 2,9 2,9 2,9 2,79 2,71

Верхньорогачицький 2,86 2,71 2,93 2,65 2,6 2,52 2,96

Високопільський 3,39 3,34 3,18 3,1 2,9 2,99 3,5 3,26

Генічеський 2,99 2,88 2,42 2,31 2,39 2,26 2,84

Голопристанський 1,63 1,82 1,76 1,14 1 1,13 1,36 1,21

Горностаївський 2,6 2,51 2,54 2,52 2,53 2,54 2,73 2,56

Іванівський 3,22 2,16 2,86 2,69 2,8 2,8 2,96 2,8

Каланчацький 2,38 2,19 2,5 2,01 1,96 1,99 1,92 1,81

Каховський 2,71 2,14 2,34 2,2 2,35 2,26 2,53 2,33

Нижньосірогозький 3,23 2,58 2,67 2,85 2,7 2,61 3,06 2,8

Нововоронцовський 3,16 2,5 2,93 2,95 2,72 2,93 3,06 3,04

Новотроїцький 3,39 2,98 2,47 2,34 2,6 2,54 2,78 2,55

Скадовський 1,72 1,98 1,88 1,56 1,12 1,31 1,37 1,3

Цюрупинський 1,32 0,98 1,26 0,96 1,18 1,11 1,32 1,1

Чаплинський 2,63 2,46 2,59 2,46 2,62 2,43 2,44 2,36

Дніпровський 2,14 2,33 2,07 1,92 2,37 2,08 2,24 2,2

Комсомольський 2,14 2,33 2,07 1,92 1,65 2,08 2,2 1,73

м. Нова Каховка 0,78 0,6 0,89 0,81 0,81 0,81 0,81 1,1

Всього по області: 2,66 2,42 2,45 2,29 2,32 2,29 2,53

+/- до попереднього -0,24 +0,03 -0,16 +0,03 -0,03 +0,24

Заходи по охороні земель

Заходи Одиниця

виміру

Обсяг вжитих заходів за роками % 2006 р. до

2005 року 2004 2005 2006

1 2 3 4 5 6

Розробка проектів землеустрою з

контурно-меліоративною організацією

території (наростаючим підсумком за

період з 1986)

господ.

тис. га

36

157

36

157

36

157,8 -

Проведено повне закріплення в натурі

(на місцевості) контурних меж полів і

робочих ділянок (наростаючим

підсумком)

господ.

тис. га

158

183,6

158

183,6

158

183,6 -

Створення захисних лісових насаджень га 18,0 0,9 - -

Створення полезахисних лісових смуг га 18,0 - - -

Будівництво протиерозійних

гідротехнічних споруд:

комплект

тис. грн.

- - - -

Земельні вали різних конструкцій

(земляні дамби, вали-канави, вали-

тераси, вали-дороги)

км - - - -

Водоскидні споруди, лотки, перепади,

водоскиди, загати, інші км - - - -

Землювання еродованих земель з

виположуванням ярів км - - - -

Протиерозійні ставки-мулонакопичувачі шт. - - - -

Берегоукріплення для захисту

сільгоспугідь - - - -

Рекультивація порушених земель,

грунтова меліорація

га

тис. грн. - - - -

Консервація малопродуктивних земель га - -

56,0 (за 2006

рік) -

Закріплення в натурі (на місцевості) меж

прибережних захисних смуг км - - - -

Відведення земель для несільськогосподарських потреб, га

(нові відведення та переоформлення)

Рік

Погоджено відведення земель

В постійне користування В тимчасове користування У приватну власність Разом

разом в

т.

ч.

сіл.

/угі

дь

з них

ріллі разом

в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них


в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них


в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них

ріллі

2003 443,08 8,98 - 181,18 4,31 2,96 9,14 - - 633,4 13,29 2,96

2004 10443,38 500,31 25,12 714,47 3,37 0,70 5,0 - - 11162,85 503,68 25,82

2005 383,4018 0,4481 0,4481 772,4359 1,6527 0,1609 191,1802 0,22 - 1347,0179 2,3208 0,609

2006 723,83 5,08 - 762,33 14,47 4,23 189,43 29,13 12,42 1675,59 48,68 16,65

Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га

Землі Рік

2002 2003 2004 2005 2006

Порушені 1,0 30,9 16,7 6,7 19,07

Відпрацьовані 0,3 15,9 14,3 1,0 10,65

Рекультивовані - 14,95 15,95 1,0 7,0

Види відводів земель для державних

та громадських потреб, га

Види відводів

Рік

2004 2005 2006

разом

в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них


в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них


в т

. ч.

сіл.

/угі

дь

з них

ріллі

Під будівництво та

розширення підприємств 90,84 20,33 7,12 31,84 - - 121,62 3,69 0,57

Під будівництво

гідротехнічних споруд - - - 314,8 - - 0,8 - -

Лісогосподарським

підприємствам

9703,5

6 373,9 18,0 - - - 241,04 241,04 241,04

Для розширення та

будівництва міст - - - 428,31 - - - - -

Підприємствам, організаціям,

установам

природоохоронного,

оздоровчого призначення, в

т.ч.

60,72 - - 12,68 - - 426,79 - -

Під курорти 7,25 - - - - - - - -

Під заповідники - - - - - - - - -

Для інших потреб 1231,8

2 109,35 0,60 552,54 - -

1643,4

6 649,02 633,32

Разом відведено земель 11086,94 503,58 25,72 1340,17 - -

2433,7

1 893,75 874,93

У порівнянні з попереднім роком площа відводів земель для державних та

громадських потреб зросла на 1093,01 га (або на 81,5%).

Малюнок 5.3 Вміст гумусу у ґрунтах Херсонської області

6. НАДРА

Мінерально-сировинна база Херсонської області представлена

наступними видами корисних копалин: щебінь, камінь бутовий, глина,

суглинок, пісок, вапняк, торф, лікувальна мулова грязь, підземні води прісні,

мінеральні та термальні.

На території області знаходиться 113 родовищ та проявів твердих

корисних копалин, з яких у державному балансі обліковано 64, а розвідано –

28. Спеціальний дозвіл на дослідно – промислової розробки мулових

сульфідно – лікувальних грязей та ропи затоки Сиваш отримало ТОВ

“ВІГОВ”. Попередні погодження в формі Екологічної картки для отримання

спеціального дозволу на користування надрами видані: ТОВ “ Доломіт –3” на

промисловий та промислово – дослідний видобуток вапняків, ТОВ “ВІГОВ”

на видобуток мінеральних грязей, ТОВ “Невека” та ТОВ “Георесурси” на

геологічне вивчення родовищ піску, ТОВ ВПК “Візир” на видобуток вапняків

для виробництва будівельного вапна, ВАТ “Кам’янський на експлуатацію

підземних споруд для потреб не пов’язаних з видобутком корисних копалин

(влаштування виносховища).

Спеціальні дозволи на користування надрами (тверді корисні копалини)

надано 12 підприємствам області.

Найбільш характерними порушеннями природоохоронного та гірничого

законодавства при розробці надр на території області є, в першу чергу, –

самовільний видобуток піску на несанкціонованих кар'єрах, а також

відсутність плану розвитку гірничих робіт.

Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин Загальна кількість

родовищ

Родовища, що

розробляються

2005р. 2006р. 2005р. 2006р.

Пісок 16 16 7 7

Вапняк 4 4 3 3

Торф 1 1 1 1

Глина, суглинок 37 37 1 1

Таблиця 6.2. Використання надр № з.п. Загальна кіль

кість кар`єрів,

шахт, розрізів

та розробок

Наявність документації Загальна

площа

порушених

земель, га

Площа відпра-

цьованих земель,

що підлягають

рекультивації

Рекультивовано

в 2005р.

гірничий

відвод

земельний відвод ліцензії

1 2 3 4 5 6 7 8

1 25 12 13 12 536,3 100,3 -

С П И С О К

родовищ корисних копалин в Херсонській області, які числяться на Державному балансі

( станом на 01.01.2007 р.)

№

п/п

Назва родовища,

ділянки

Корисна

копалина,

викорис-

тання

Розр.

(+)

Не розр.

(-)

Запаси

на дату

затвер-

дження

№ ліцензії,

дата видачі,

термін дії

Власник

Ліцензії

1 2 3 4 5 6 7

Бериславський район

1

Бериславське I

Суглинки,

глини

керамічні

-

А+В+С

5649

-

2

Бериславське 2

Суглинки

керамічні

+

А+В+С

5122

№1986

16.09.1999р

на 20 років

ВАТ “Бериславський

ЗБМ”

3

Бургунське

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

7596

-

4

Бургунське 2

у бал.-Бургунське

Вапняки

буд.камін-

ня

-

В+С

2050

-

5

Західно-Тягінське

діл.№1

діл.№2

Вапняки

на вапно

+

+

В+С

22474

№3804

30.12.2005 р.

на 2 роки

Ліц.№1047

26.08.1997р.

на 20 років

ЗАТ

Таврійська будівельна

компанія

ВАТ Херсонське

кар”єроуправління

6

Львівське

Вапняки

буд.камін-

ня

+

В+С

664

Ліц. №4171

28.12.2006р.

на 20 років

ПП ”Скала”

7

Львівське Вапняки

Пиляні

-

В+С

207

-

8

Милове

Вапняки

буд. кам.

-

А+В+С

8050

-

9

Новорайське

Вапняки

буд. кам.

-

А+В+С

350,3

-

10

Тягинське

Діл.Півн.-Східна

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

22474

-

11

Тягинське

Діл. Східна

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

16225,1

-


12

Широкобалківське

Суглинки,

глини

керамічні

-

А+В+С

2012

-

13

Білозерське

Діл.Рожнівська

Вапняки

буд.камін-

ня

-

А+В+С

5109

-

14

Дар”ївське

Вапняки

буд.камін

-

В+С

920

-

15

Микільське

Вапняки

буд.камін

-

В+С

408

-

16

Федорівське

Вапняки

буд.камін

-

А+В+С

3536,7

-

Великоолександрівський район

17

Білокриницьке

Вапняки

-

А+В+С

-

Діл. Розв.1951 р.

(Білоусівська)

на вапно 6618,5

18


Діл. Балашівська

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

9114,3

-

19


Діл. Запорізька

Вапняки

на вапно

-

С1

7131

-

20


Діл.Півд-Західна

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

963,7

-

21

Давидоброцьке

(Давидовобрідське)

Вапняки

буд.камін

+

А+В+С

7313,5

Ліц.№4156

22.12.2006р.

на 20 років

ТОВ

“Доломіт 3”

Великолепетихський район

22 Рубанівське Суглинки

Керамічні

-

А+В+С

3287,2

-

23 Великолепетиське Вапняки

на вапно

-

А+В+С

979,9

-

24 Сергіївське Вапняки

буд.камін

-

В+С

429

-

Верхньорогачикський район

25 Верхньорога-

чикське

Суглинки

керамічні

-

А+В+С

1173

-

26

Олексіївське

Вапняки

буд.кам

+

В+С

242

№2011

27.10.1999р.

на 20 років

Облавтодор

27

Первомайське

(Первомаївське)

Вапняки

буд.кам

-

В+С

166

-

28

Первомайське

(Первомаївське)

Вапняки

буд.кам

-

В+С

606

-

29 Верхньорогачик-

ське

Піски бу-

дівельні

- В+С

491

-

Високопільський район

30 Високопільське Суглинки

керамічні

- А+В+С

1538,4

-

31 Старосільське

Діл.Архангельська

Вапняки на

вапно

+ А+В+С

11858,1

Ліц. № 1985

16.09.1999р.

на 20 років


32 Генічеське

Діл. Північна

Суглинки

керамічні

- А+В+С

1635

-

33 Генічеське

Діл. Західна(№1,2)

Суглинки

керамічні

- А+В+С

2083,7

-

Голопристанський район

34

Кардашинське

Піски бу-

дівельні

-

А+В+С

15532

С

8174

Ліц.№2633

20.02.2002р.

на 10років

ТОВ ”Георесурси”

35 Збурьєвське Піски бу-

дівельні

-

А+В+С

12591

-

36

Шабівське

Піски бу-

дівельні

+

А+В+С

17620

С

27047

Ліц.№2020

05.11.1999р.

на 20 років

Морський торгівельний

Порт

Горностаївський район

37 Каїрське Суглинки

керамічні

А+В

2639

-

38

Горностаївське

Вапняки

буд.камін

ня

-

А+В+С

1647,48

-

Іванівський район

39

Іванівське

Суглинки

керам.,

глини

-

А+В+С

979

-

40

Партизанське

Суглинки

керамічні

-

А+В+С

1533

-


41 Любимівське Суглики

керамічні

-

С

1705

42

Василівське

Вапняки

буд.камін

ня

-

В

356,1

-

43

Новокаховське-2

Піски бу-

дівельні

-

А+В+С

3543,5

-

44

Новокаховське -3

Піски для

сільськог

господ.

-

А+В+С

6086,4

-

Комсомольська райрада

45 Знам”янка

(Комишанське)

Суглинки

керамічні

-

А+В+С

4657

-

Нововоронцовський район

46 Нововоронцовське Суглинки

керамічні

-

А+В+С

565

-

47 Золотовалківське

Вапняки

буд.кам

-

А+В+С

260

48 Новоолександрів-

ське

Вапняки

буд.кам.

-

А+В+С

1959

-

49 Осокорівське

Діл.№1

Вапняки

на вапно

-

А+В+С

33457,4

-


Діл.№1

Вапняки

пиляні

+

А+В+С

10162,2

№155

05.07.1994р

на 20років

КП

“райсіль-комунгосп”


Діл.осокорівська

Вапняки

пиляні

+

А+В+С

11371,4

Ліц. №534

23.05.1996р.

на 20 років

Новотроїцький район

52 Громівське Суглинки

керамічні

-

А+В

116

-

Нижньосірогозький район

53 Нижньосірогозький Суглинки

керамічні

-

А+В+С

1032

-

54 Новокаховське-II Піски

будівел.

-

А+В+С

3543,5

-


55 Скадовське 2

Діл.№1,2

Суглинк

керамічні

-

А+В+С

1721

-

56 Скадовське 2

Діл.№3 (піски)

Суглинки

керамічні

-

С

501

-

57 Скадовське Піски

будівел.

-

А+В+С

2444,1

-

58 Центрально-

Джарелгачське

Піски

будівел.

-

С1-2472

С2-49052

-

Херсонська міськрада

59

Каланчакське

Піски бу-

вельні

+

В+С

36564

Ліц.№663від

23.10.1996р.

на 20 років

Скадовський

морський

торг. порт

60

Комишанське 4

Діл. Призаводська

Суглинки

керамічні

Глини

+

+

А+В+С

789

Ліц.№1046

26.08.1996р.

на 19 років

Ліц.№3813

30.12.2005р.

на 11 років

ВАТ

Комбінат стінових та

в’яжучих матеріалів

ЗАТ “Таврійська

будівельна компанія”

61 Херсонське 2

Діл.дорозв 1992

Суглинки

керамічні

-

А+В+С

1626.42

-


62

Раденське

Піски для

піс локом

Піс локом

-

В+С

1106

-

63 Цюрупинське

Діл.розв.1967р.

Піски будівел.

-

А+В+С

81448

-


Діл.розв.1971р


-

А+В+С

95721

-


Діл.розв. 1982р.


-

А+В+С

11839

-

66 Подокалинівське

Діл. Північна

Піски для

сільгосп.

-

А+В+С

2485,31

-

Чаплинський район

67 Веселівське Суглинки

керамічні

-

А+В

399

-

68 Чаплинське Суглинки

керамічні

-

А+В+С

920

-

Перелік родовищ та затверджені запаси прісних підземних вод на 01.01.2007 р.

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

№

з/п

Назва родовища

(ділянки, водозабору)

Експлуатаційні запаси, тис. м3 / добу

Водоносний

горизонт

Інстанція

затвердження

Номер

протоколу

Дата

Номер,

дата

ліцензії

А

В

С1

А+В+С1

С2

Родовище АСКАНІЙСЬКЕ

1 371101 Ділянка ГЕСІВСЬКА 6.90 6.90 2.00 N1S3+N1M+N

2P

ДКЗ СРСР 4024 1963

2 371102 Ділянка ІЛЛІНСЬКА 0.70 0.70 1.40 N1S3+N1M+N

2P

ДКЗ СРСР 4024 1963

3 371103 Ділянка КОМИШСЬКА 6.20 6.20 12.40 N1S3+N1M+N

2P

ДКЗ СРСР 4024 1963

4 371104 Ділянка ТИШКІВСЬКА 0.70 0.70 1.40 N1S3+N1M+N

2P

ДКЗ СРСР 4024 1963

Родовище БЕРИСЛАВСЬКЕ

5 373801 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА 1 4.20 5.70 10.80 20.70 N1S3+N1M ТКЗ України 3538 1973

6 373802 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА 2 0.60 0.60 N1S3+N1M ТКЗ України 3538 1973

7 373803 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА

СХІДНА

0.80 0.80 1.60 N1S3+N1M ТКЗ України 3538 1973

8 373804 Ділянка БЕРИСЛАВСЬКА

ПІВДЕННА

1.50 2.80 3.00 7.30 N1S3+N1M ТКЗ України 3538 1973

Родовище ВАДИМСЬКЕ

9 375801 Ділянка ВАДИМСЬКА 1 34.30 34.34 N1M+N2P ДКЗ СРСР 5189 1967

10 375802 Ділянка ВАДИМСЬКА 2 2.50 41.30 43.80 N1M+N2P ДКЗ СРСР 5189 1967

Родовише ГОЛОПРИСТАНСЬКЕ

11 377501 Ділянка ГОЛОПРИСТАНСЬКА 6.50 5.30 22.90 34.70 N1S3+N1M+N2P ТКЗ України 2436 1967

Родовище ГЕНІЧЕНСЬКЕ

12 377601 Ділянка ГЕНІЧЕСЬКА 1 7.80 7.80 15.60 N1S+N1M ДКЗ СРСР 5572 1969

Родовище КАХОВСЬКЕ

13 385001 Ділянка КАХОВСЬКА 1 2.00 3.20 5.20 N1S3 ТКЗ України 3537 1973 2259

04-10-2000

14 385002 Ділянка КАХОВСЬКА 2 12.70 18.40 12.00 43.10 N1S3 ТКЗ України 3537 1973 2259

04-10-2000

15 385003 Ділянка ОКРЕМА 7.40 7.40 N1S3 ТКЗ України 3537 1973 2259

04-10-2000

Родовище КАЛАНЧАЦЬКЕ

16 385101 Ділянка КАЛАНЧАЦЬКА1

4.60 6.80 11.40 N1S2-

3+N1M+N2P

ТКЗ України 4060 1980

Родовище ЛАЗУРНЕНСЬКЕ

17 386801 Ділянка НОВООЛЕКСІЇВСЬКА 3.10 3.60 4.10 10.80 N1S+N1M ДКЗ СРСР 6550 1972

Родовище НОВОКАХОВСЬКЕ

18 389601 Ділянка СХІДНА

10.00 12.00 22.00 62.00 N1S3 ДКЗ СРСР 7063 1973 2998

12-05-2003

19 389602 ДілянкаНОВОКАХОВСЬКА1

10.40 10.40 24.00 N1S3 ДКЗ СРСР 7063 1973 2998

12-05-2003

20 389603 Ділянка НОВОКАХОВСЬКА2

14.60 6.00 20.60 N1S3 ДКЗ СРСР 7063 1973 2998

12-05-2003

21 389604 Ділянка НОВОКАХОВСЬКА 3 6.00 9.00 15.00 N1S3 ДКЗ СРСР 7063 1973 2998

12-05-2003

22 389605 Ділянка ОКРЕМА 15.60 15.60 N1S3 ДКЗ СРСР 7063 1973 2998

12-05-2003

Родовище СКАДОВСЬКЕ

23 395401 Ділянка

СКАДОВСЬКА1

11.60 12.00 16.40 40.00 N1S2-

3+N1M+N2P

ДКЗ СРСР 6550 1972

Родовище ХЕРСОНСЬКЕ

398201 Ділянка

ВЕРХНЬОАНТОНІВСЬКА

7.80 15.60 14.70 38.10 N1S3 ДКЗ СРСР 6107 1970

25 398202 Ділянка КІНДІЙСЬКА

1

10.00 10.00 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978

26 398202 Ділянка КІНДІЙСЬКА

2

49.60 21.80 71.40 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978


ПІДТЕПНЕНСЬКА

43.30 38.70 17.60 99.60 49.70 N1S3+N1M+

N

2P

ДКЗ СРСР 8202 1978

28 398205 Ділянка ХЕРСОНСЬКА

1

32.80 32.80 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978

398206 Ділянка ХЕРСОНСЬКА

2

46.40 46.40 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978 2321

30-11-

2000 46.40 46.40 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978 2331

20-12-

2000 46.40 46.40 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978 2381

08-02-

2001 46.40 46.40 N1S3 ДКЗ СРСР 8202 1978 2676

03-06-

2002 Родовище ЦЮРУПИНСЬКЕ


ЦЮРУПИНСЬКА1

9.50 8.50 40.10 58.10 N1S3+N1M+

N2P

ТКЗ України 2473 1967

Родовище ЗБУР»ЇВСЬКЕ

31 402901 Ділянка ЗВУР»ЇВСЬКА 33.10 13.90 47.00 AN2+AQ ДКЗ СРСР 9492 1984

Умовні позначення до карти-схеми родовищ будівельних матеріалів в Херсонській

області

Види сировини

Розміри родовищ

Нер

озв

ідан

і

род

ов

ищ

а

Великі

(більше)

Середні

(від-до)

Маленькі

(менше)

Цементна сировина

50 млн. т. Піски будівельні

Піски для виробництва

силікатної цегли

15 млн. м3 10-15 млн. м

3 10 млн. м

3

Піски для будівельних робіт

15 млн. м3 10 млн. м

3

Сировина для виробництва

кераміки

5-20 млн. м3 5 млн. м

3

Камінь будівельний

5-10 млн. м3 5 млн. м

3

Сировина керамзітна

Вапняки на вапно

20 млн. т. 3-20 млн. т. 3 млн. т. Стінові матеріали

10-5 млн. м3 5 млн. м

3

- ця позначка на карті замінена другою округлою позначкою

Екзогенні та ендогенні геологічні процеси

Коротка характеристика розвитку екзогенних геологічних процесів на

території Херсонської області на 2006 рік представлена Причорноморським

державним регіональним геологічним підприємством (“Причорномор ДРГП”)

Узагальнені дані щодо розвитку на території області екзогенних

геологічних процесів (ЕГП) наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Розвиток ЕГП на території Херсонської області станом на 01.01.07 р.

П

лощ

а о

бл

аст

і ,

ти

с.

км

.

Зсуви Підтоплення Ерозія

Пло

щар

озп

ов-

сюд

жен

ня ,

км

У

ра

жен

іст

ь

т

ери

то

рії

обл.

,

%

Кількість зсувів

К

ільк

іст

ь з

сувів

на

за

буд

ова

ни

х

тер

ит

орія

х

П

лощ

і р

озп

ов-

сюд

жен

ня,

км

Ур

аж

еніс

ть

тер

ит

орії

об

л.,

%

П

лощ

і р

озп

ов-

сюд

жен

ня,

км

У

ра

жен

іст

ь

тер

ит

орії

об

л.,

%

усь

ого

у т

.ч.

акт

ивн

их

28,5 0,51 0,002 43 16 18 11945 42 550 1,9

Зсуви

Таблиця 2 Зсувні процеси на території Херсонської області

Адміністративна

область

Кількість зсувів

Площі

розповсюдження,

км на 2001 р.

(кадастрових зсувів)

Площі розповсюдження,

км на 2006 р.

(кадастрових зсувів)

на 2001 р.

на 2006 р.

Херсонська 38 43 0,45 0,51

Таблиця 3 Кількість зсувів по адміністративним районам Херсонської області

Адміністративна

область

Адміністративний район

2001

2006

Х

ерсо

нсь

ка

Бериславський 1 1

Білозерський 8 8

Великолепетиський 3 5

Верхньорогачицький 12 12

Горностаївський 1 3

Новововоронцовський 13 14

всього по області 38 43

В Херсонській області зсуви не отримали широкого розповсюдження.

Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів

Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені

тільки в 6 районах (табл.2.2 ).Кількість зсувів у кожному районі не перевищує

півтора десятка. Площі поширення їх також невеликі, трохи перевищують

0,01 км.

За період з 2001 по 2006 роки утворилося всього 5 нових зсувів, які

приурочені до схилів Каховського водосховища. Чотири зсуви утворилися на

лівому схилі водосховища у Великолепетиському (2 зсуви) і Горностаївському

(2 зсуви) районах і один зсув на правому схилі в Нововоронцовському районі.

Абразія Табл. 4 Дані щодо розвитку абразії

Довжина

абразійного

берегу, м

Багаторічна

швидкість абразії,

м/рік від – до

середня

Швидкість абразії

за звітний період,

м/рік

від – до

середня

Довжина

абразійного берегу

на забудованих

територіях, м

% від абразійного

берегу

Швидкість абразії

на забудованих

територіях, м/рік

Довжина

абразійного

берегу,

пов’язаного з

розвитком

зсувів, м

% від абразійного

берегу

1 2 3 4 5 6

Узбережжя Чорного моря

106000 0,3-20,0

1,0

0,6-20,0

1,3

34000

32,1

2,0-2,2 6000

5,7

Узбережжя Азовського моря

16000 н.в. н.в. 6500

40,6

н.в. -

Берега Каховського водосховища

200000 0,2-0,5

0,3

20000

10

20000

10

Абразійні процеси на схилах Каховського водосховища

Абразією в тому чи іншому ступені вражено близько 87% загальної

довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км.

Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (тобто приблизно на

91,8 % від загальної довжини схилу). В основному швидкість абразії не

перевищує 0,3 м/рік, але на окремих ділянках, особливо в районах розвитку

зсувів, деформовані породи порушеної структури розмиваються з більшою

швидкістю (від 0,3 до 0,5 м/рік). Такі ділянки на правому схилі мають довжину

близько 8,4 км 9тобто 8,3 % від загальної довжини абразійного схилу). На

лівому схилі абразія дещо активніша, ніж на правому. Загальна довжина дуже

активного абразійного схилу складає приблизно 37 км (37,4% від загальної

довжини абразійного схилу).

Підтоплення

Таблиця 5 Розвиток підтоплення на території Херсонської області.

Рік досліджень

РГВ , м

Площа розвитку , км

Розвиток процесу

в % до площі області

1981 р. 0-4 11285,7 41

2006 р. 0-2 8426 30

2-4 3519 12

Майже в усіх адміністративних районах Херсонської області відзначено

зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком (табл. 6). Виключенням є

Нижньосерогозький район, де спостерігається незначне зниження площ

підтоплення. Найбільш уражені процесом підтоплення південно-західні

(Голопристанський, Білозерський, Скадовський, Каланчакцький) та північно-

західні (Великоолександрівський та Високопільський) райони, які за

коефіцієнтом ураження відносяться до катастрофічних. Лише

Нижньосірогозький район має коефіцієнт ураження 8% і відноситься до

середньої категорії небезпеки. Визначальним чинником розвитку процесу

підтоплення на території області є інтенсивне і довготривале проведення

водних меліорацій (експлуатація великих іригаційних каналів і зрошувальних

систем). Підтоплено (з РГВ менше 2м) в Херсонській області 195 населених

пунктів: 2 міста, 10 селищ міського типу і 183 села.

Таблиця 6. Розвиток підтоплення по адміністративним районам

Херсонській області

Адміністративний

район

Станом на 1981 р. Станом на 2006 р.

РГВ,

м

Площа

розвитку,

км

Розвиток

процесу

у %

до площі

району

РГВ,

м

Площа

розвитку,

км

Розвиток

процесу

у %

до площі

району

Коефіцієнт

ураження,

К %

Бериславський

0-4 489 28 0-2 292 17 18

2-4 23 1

Білозерський

0-4 1327 75 0-2 504 29 42

2-4 235 13

Великоолександрів-

ський

0-4 978 64 0-2 195 13 30

2-4 255 17

Великолепетиський

0-4 208 21 0-2 114 11 14

2-4 28 3

Верхньорогачицький

0-4 203 23 0-2 225 25 27

2-4 20 2

Високопільський

0-4 325 46 0-2 129 18 68

2-4 349 50

Генічеський

0-4 1063 44 0-2 1609 66 70

2-4 90 4

Голопристанський

0-4 2249 77 0-2 1998 69 82

2-4 387 13

Горностаївський

0-4 60 6 0-2 135 13 13

2-4 3 0

Іванівський 0-4 26 2 2-4 785 70 70

Каланчацький

0-4 669 74 0-2 659 73 75

2-4 22 2

Каховський

0-4 306 18 0-2 276 16 21

2-4 90 5

Нижньосірогозький

0-4 19 2 0-2 30 2 8

2-4 72 6

Нововоронцовський

0-4 354 34 0-2 214 21 41

2-4 206 20

Новотроїцький

0-4 839 37 0-2 872 38 47

2-4 206 9

Садовський

0-4 840 73 0-2 440 38 61

2-4 268 23

Цюрупинський

0-4 1087 62 0-2 455 26 53

2-4 481 27

Чаплинський 0-4 269 15 0-2 280 16 16

Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій,

пов’язаних з розвитком екзогенних геологічних процесів

У Херсонській області в Білозерському районі на правому схилі

Дніпровського лиману зсувні деформації загрожують руйнуванню житлових

будинків с. Станіслав і шосейної дорозі. На Каховському водоймищі подальша

активізація зсувів викличе руйнування будинку зерносховища в с. Ушкалка

Верхньорогачицького району.

Таблиця 7 Перелік об’єктів районного рівня, яким загрожує розвиток ЕГП

Об’єкти Місцезнаходження Загроза від ЕГП

Білозерський район 1. Асфальтований автошлях

2. Житлові будинки

с. Станіслав Загроза захвата зсувними

деформаціями та

руйнування

Верхньорогачинський

Район

Зерносховище с. Ушкалка Загроза захвата зсувними

деформаціями та

руйнування

Горностаївський район Житлові будинки смт. Горностаївка Загроза захвата яром

Нововоронцовський

Район

Лісові угіддя смт. Нововоронцовка Загроза захвата зсувом та

яром

Якість підземних вод по Херсонській області станом на 01.01.2007 р.

Оцінка стану підземних вод по Херсонській області виконана за

результатами проведених робіт, узагальнення праці з водокористувачами,

існуючими фондами Південно-Української ГГЕ та додатково отриманої

інформації від інших джерел.

Для господарчо-питного, виробничо-технічного водопостачання і

зрошення земель використовувалися підземні води, приурочені, переважно, до

понт-меотис-верхньо-середньосарматських відкладів (основний неогеновий

водоносний комплекс) і відкладів середнього міоцена. У Високопільському,

Нижньосірогозькому, Великоолександрівсь-кому, Нововоронцовському і

Генічеському районах, крім того, експлуатується водоносний горизонт

відкладів палеогену, а в окремих населених пунктах області - ґрунтові води

четвертинних відкладів та водоносний горизонт пліоценових відкладів.

Загальний водовідбір, без урахування дренажу, по Херсонській області за

2006 рік склав 291,463 тис.м3/добу, що менше на 1,28 тис.м

3/добу ніж у

2005 році.

По 13 родовищам затверджені запаси питних підземних вод в ДКЗ і УТКЗ

у кількості 923,3 тис.м3 /добу по категоріям А+В+С1+С2, та по мінеральним

підземним водам у кількості 33,988 тис.м3 /добу по категоріям А+В+С1.

Більшість водозаборів області працює на незатверджених запасах

підземних вод. Загальний водовідбір за 2006 рік із них склав

128,564 тис.м3/добу.

По водоносним горизонтам прогнозі ресурси розподілились так:

- четвертинних відкладів - 0,312 тис.м3/добу;

- пліоценових відкладів - 1,994 тис.м3/добу;

- основний неогеновий комплекс - 118,849 тис.м3/добу;

- середньо міоценових відкладів - 6,886 тис.м3/добу;

- палеогенових відкладів - 0,523 тис.м3/добу;

По ступеню мінералізації та хімічного вмісту підземні води основного

водоносного комплексу характеризуються неоднорідністю та нерівномірністю

розподілу по області. Ультрапрісні підземні води (до 1,0 г/дм3 )

мають місце на території Голопристанського, Каланчацького,

Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської міської ради та по

окремим свердловинам області, з мінералізацією 1,0-1,5 г/дм3 – на територіях

водозаборів уздовж Каховського водосховища та р. Дніпро.

Видобуток підземних вод понад 3,0 г/дм3

зберігає свої позиції – у

північно-східній та центральній частинах Іванівського району, західній -

Генічеського, у центральній і північній частинах Білозерського, північній

Високопільського, південно-східній – Каховського, західній частині

Херсонської міської ради, з наміченої тенденцією до розширення площ. Для

решти території характерне розповсюдження підземних вод з мінералізацією

1,5-3 г/дм3.

Водоносний горизонт пліоценових відкладів в основному експлуатується

до 1,5 г/дм3, по при те використовуються води із мінералізацією 1,5-3 та понад

3 г/дм3 (Генічеський район). Основне використання на зрошення

сільськогосподарських земель.

Водоносний горизонт у відкладах середнього міоцену має мінералізацію

у межах 1 -2,5 г/дм3, за винятком Горностаївського району де відмічається

видобуток понад 3 г/дм3.

Водоносний горизонт у відкладах палеогену в основному експлуатується

з мінералізацією 1,3- 2,3 г/дм3, а північній частині Високопільського району -

0,4 –0,9 г/дм3.

Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновки, що на території

Херсонської області поступово збільшуються площі де видобуваються підземні

води з мінералізацією більше 3,0 г/дм3. З моменту їх підрахунку, незважаючи на

недоосвоєння прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ), відбулися значні

зміни якісного та кількісного стану. Зміна якості ПРПВ привела до

перерозподілу їх на території області. На території виділяються десять районів:

Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський,

Генічеський, Горностаївський, Іванівський, Каховський, Нижньосірогозький та

Херсонська міськрада де видобуваються та використовуються для господарчо-

питних цілей підземні води з мінералізацією більше 3,0 г/дм3. Слід зазначити,

що внаслідок підвищення мінералізації збільшується і видобуток підземних вод

з мінералізацією 1,5 – 3,0 г/дм3. Він вдвічі перевищує видобуток до 1,5 г/дм

3

по таких районах, як Білозерський, Бериславський, Великоолександрівський,

Горностаївський, Іванівський, Новотроїцький та Чаплинський

Щодо якості підземних вод, територію Херсонської області можна

розділити на три групи:

I - ультрапрісні підземні вод (до 1,0 г/дм3 );

II - слабосолонуваті (до 1,5 г/дм3), рідко солонуваті;

III - підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 і вище.

До першої групи відносяться підземні води в межах Голопристанського,

Каланчацького, Скадовського, Цюрупинського районів, Новокаховської

міськради, м. Генічеська та територію Арабатської Стрілки. На цій території

стан якості підземних вод в результаті експлуатації залишається стабільним.

Але і ці території, особливо Голопристанський та Цюрупинський райони, теж в

останній час зазнають вплив техногенного навантаження та нераціонального

використання водних ресурсів. Там спостерігаються площі, де йде забруднення

нітратною групою, важкими металами (марганцем, кадмієм, нікелем, свинцем,

алюмінієм), епізодично нафтопродуктами. Пов’язане це із тим, що ці площі

природно незахищені від вертикальної фільтрації, що робить підземні води

вразливими до забруднення.

До другої групи належать території В.Лепетиського, В. Рогачицького,

Високо-польського, Генічеського, Каховського, Н. Сірогозького, Н.

Воронцовського районів. Хімічний склад підземних вод тут доволі пістрявий,

але переважають підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Для підземних вод

Генічеського району характерна наявність сірководню та видобуток підземних

вод до 3 г/дм3, а для центральної частини характерний видобуток підземних вод

і більше 3 г/дм3. В Каховському районі відмічається погіршення гідрохімічного

стану, особливо істотні зміни відбуваються в південно-східній частині.

Окремими свердловинами видобуваються води з мінералізацією понад 3 г/дм3.

Північна частина Високопольського району, в тому числі і смт. Високопілля,

теж характеризується видобутком некондиційних вод.

На більшій кількості водозаборів Білозерського, Бериславського,

Великоолександрівського, Горностаївського, Іванівського, Новотроїцького

районів водовідбір з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 переважає над водовідбором

до 1,5 г/дм3 майже вдвічі, а на території Херсонської міськради – більше

3,0 г/дм3. В цілому в цих районах простежується тенденція до підвищення

мінералізації підземних вод. Найгірша ситуація склалася в Іванівському районі,

де лише окремі водозабори експлуатують підземні води до 1,5 г/дм3, основний

фон – з мінералізацією 2,0-3,5 г/дм3. У 14-ти населених пунктах розповсюджені

підземні води з мінералізацією понад 3,5 г/дм3. Крім підвищеної мінералізації

простежується забруднення важкими металами, нітратами.

Херсонський водозабір є найбільш значним на території області. На фоні

підйому рівнів підземних вод гідрохімічна обстановка залишається складною.

Найгірша ситуація на ділянці Кіндійська-1 (1 ділянка міськводопроводу), яка

практично вийшла із строю. Водопостачання центральної частини міста

здійснюється некондиційними водами з мінералізацією понад 3,0 г/дм3 та

вмістом нітратів вище за ГДК. В цілому якість підземних вод на території

Херсонської міськради – досить стабільна, але поступово збільшується

водовідбір підземних вод з мінералізацією в межах 1,5-3,0 г/дм3 та понад

3,0 г/дм3.

За звітний період гідрохімічне становище на території Херсонської

області складалося під впливом природних умов та техногенних факторів,

основними із яких є: водовідбір підземних вод, вплив Каховського

водосховища та великих магістральних каналів, зрошування земель, щільне

техногенне навантаження на ділянки окремих територій та інше.

Чинниками забруднення підземних вод можуть бути господарчі об’єкти:

поверхневі накопичувачі рідких та твердих відходів, склади пального,

майданчики –склади отрутохімікатів та мінеральних добрив та інше.

Загрозою забруднення геоекологічного середовища є скид недостатньо

очищених та неочищених госппобутових та промислових стоків у відкриті

водойми та водостоки, земляні накопичувачі фільтруючого типу.

Небезпеку з точки зору забруднення водоносних горизонтів являють

собою покинуті свердловини та велика кількість самовільно пробурених

приватних свердловин.

За звітний період погіршення якості підземних вод простежувалося

майже по всім водоносним горизонтам і комплексам. В Херсонській області, по

територіям де ведуться постійні систематичні спостереження, можна виділити

відносно невеликі осередки забруднення (по окремим компонентам), так і ті,

що мають площинний характер, та простежуються в вертикальному розрізі.

Слід відмітити, що найбільшу увагу в цьому плані займають важкі метали, які

носять вже сталий характер забруднення на окремих територіях.

У 2006 році забруднення марганцем та нітратами по водоносним

горизонтам четвертинних відкладів простежується на території

Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів, смт. Білозерка та

міста Херсона, де спостерігається ця ситуація і в багаторічному плані. Також

забруднення простежується на півночі області (Високопільський, західна

частина Нововоронцовського) та на сході області (Нижньосірогозький,

Іванівський, східна частина Горностаївського району). На цих же ділянках, крім

північної, простежується забруднення важкими металами, нітратами, АПАВ,

епізодично нафтопродуктами в основному неогеновому комплексі.

По решті території особливих змін в якості підземних вод не відмічено.

Стійке забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами залишається на

території м. Херсона в районі ВАТ “Херсоннафтопереробка”, де вміст

нафтопродуктів коливається від слідів до шару на поверхні водоносного

горизонту 0,01-1,9 м четвертинних відкладів. Проведення щорічних робіт по

санації водоносних горизонтів поступово зменшує площі забруднень. Нові

осередки забруднення підземних вод за звітний період не виявлені.

В 2006 р. в Голопристанському, Генічеському, Каховському,

Каланчацькому, Скадовському, Цюрупинському, Новотроїцькому та

Чаплинському районах здійснювався дренаж підземних вод у кількості

331,555 тис.м3/добу.

Ресурси мінеральних та термальних вод №

з/п

Найменування ділянки,

місце знаходження

Кількість затверджених запасів,

тис.м3/добу

Відомості про експлуатацію

та водовідбір, тис.м3/добу

Мінеральні води

1. Ділянка Хорли, Каланчацький район 0,207 Не експлуатується

2. Ділянка Залізний Порт,


0,181

Санаторій "Золота Нива"

Термально-лікувальні води

3 Північно-Сиваське родовище,

с.Генічеська Гірка Генічеського району

33,6

ТОВ "Гаряче джерело"

0,033

7. ВІДХОДИ

Структура утворення та накопичення відходів

Однією з найгостріших проблем в області є проблема поводження з

відходами. За даними статистичної звітності в результаті виробничої діяльності

на підприємствах і в організаціях Херсонської області щорічно утворюється

близько 5 - 10 тис. тонн токсичних відходів.

Протягом 2006 року на підприємствах області фактично утворилось

27,6 тис. тонн небезпечних відходів. Основна частина утворених відходів –

27,4 тис. тонн (або 99,3% від загального обсягу) належить до ІІІ класу

небезпеки.

Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в області,

велика кількість приладів медичного та ветеринарного походження

фармацевтичної продукції та від лікування людей і тварин (21,2 тис.тонн),

відходів, що містять метали та їх сполуки (3,6 тис. тонн), відпрацьованих

нафтопродуктів (2,3 тис. тонн).

Всього підприємствами області на власні потреби було використано

6,3 тис. тонн відходів, знешкоджено – 1,6 тис. тонн (всіх класів небезпеки).

За станом 01.01.2007 року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та

на території підприємств накопичилось 6,9 тис. тонн небезпечних відходів, з

них – 6,1 тис. тонн належить до ІІІ класу небезпеки.

Серед наявних відходів надзвичайно небезпечними є відходи, що містять

ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи), загальна кількість яких

складає 1,0 тонн; відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні та заборонені

пестициди у кількості 701 тонна.

Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів.

В області за обсягами зберігання домінують небезпечні відходи ВАТ

„Південелектромаш” – 2000 тонн сухих залишків гальваношламів, 51,28 тонни

мастильно-охолоджувальних рідин, 107522,7 тонни формувальної суміші; ВАТ

„Приладобудівний завод „Сокіл” – 56 тонн гальваношламів; ВАТ„Херсонський

суднобудівний завод” – 53,2 тонн гальваношламів.

На протязі 2003 – 2006 року ВАТ „Херсонський суднобудівний завод”

згідно договорів із спеціалізованими організаціями передані на утилізацію

накопичені за попередні роки наступні відходи: відходи гальваничного

виробництва – 143,5 тонн, нафтовмісні відходи (суміші) – 35,55 тонн,

відпрацьовані люмінесцентні лампи – 6377штук, відпрацьовані акумулятори –

11,08 тонн. Використано власних коштів на передачу на утилізацію та

знешкодження відходів 287510 гривень. Станом на 01.01.2007 року на території

підприємства залишилося 53,2 тонни гальванічних відходів ІІІ класу небезпеки.

На підприємстві ВАТ „Херсоннафтопереробка” на 01.01.07р.

накопичилось 2730 тонн нафтошламів механічного очищення стічних вод,

перероблено на устаткуванні КХД фірми „Гумбольг Ведаг АГ” – 1435 тонн,

підлягає переробці на 01.01.2007 року – 687,4 тонн. Обсяг накопичення твердої

фази шламу, що утворюється під час роботи установки, становить 8605 тонн,

передано на утилізацію в 2006 році 1812 тонн.

Ряд об'єктів розміщення відходів є небезпечними для довкілля внаслідок

міграції екотоксикантів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води,

рознесення вітром, організмами і діяльністю людини, а саме полігон

промислових відходів в м.Нова Каховка. В результаті діяльності

АТ„Херсонський целюлозно-паперовий комбінат” утворювалися вапнякові

шлами. Комбінат не працює з 2000 року. На території Цюрупинської міської

ради земельна ділянка, на якій накопичений вапняковий шлам, займає площу

14 га, глибина шламонакопичувача - 2 м. Обсяги вапнякового шламу

складають 150,6 тис.тонн. Шламонакопичувач не огороджений і не

обвалований. Питання утилізації шламу не вирішено.

В області відсутня система збирання та утилізації відходів,

забруднених нафтопродуктами, тому поширюється практика їх спалювання.

Це призводить до забруднення атмосферного повітря, що неприпустимо.

З метою знешкодження та утилізації заборонених та непридатних до

використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської

області держуправлінню виділено 1 млн. 153,3 тис. грн. Станом на 01.01.07

використано 847,6 тис. грн., вивезено 65,2 тонн в Скадовському та

Цюрупинському районах, а саме: - Скадовський район: с.Птахівка (5,79т.),

с.Радгоспне (5,75т.), с.Тарасівка (8,94т.), с.Лазурне (10,07т.); Цюрупинський

район: с.Костогризово (15,538т.), с.В.Копані (8,852т), с.Виноградове (10,26),

У березні 2006 року проведена інвентаризація місць накопичення

заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин.

В області, крім контейнеризованих заборонених до використання хімічних

засобів захисту рослин, в непридатних для використання, напівзруйнованих

складських приміщеннях зберігається близько 299 тонн цих відходів.

Утилізація твердих побутових відходів. Дуже гострими в області є проблеми поводження з побутовими

відходами. Статистична звітність комунальних підприємств щодо видалення побутових відходів відсутня. Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області немає. Усі утворені відходи видаляються на звалища. Станом на 01 квітня 2007 року в області налічується 368 сміттєзвалищ загальною площею 527 га, з них оформлено правовстоновчі документи на 11 полігонів.

У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення

згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони

твердих побутових відходів (ТПВ). Зважаючи, що забруднення

навколишнього природного середовища твердими побутовими відходами є

одним з основних чинників санітарно-епідемічних ускладнень, заходи по

забезпеченню утилізації твердих побутових відходів слід визнати

пріоритетними Для ефективного вирішення питань, пов’язаних з поводженням

з побутовими відходами в області, рішенням обласної ради від 06 січня

2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими

відходами, яка визначає основні напрямки розв’язання основних завдань з

реалізації державної політики у сфері поводження з відходами.

Питання дотримання вимог Закону України “Про відходи” та іншого

природоохоронного законодавства щодо поводження з побутовими відходами

постійно знаходиться на контролі держуправління охорони навколишнього

природного середовища.

У м. Нова Каховка розроблено регіональний проект програми по

санітарному очищенню міста, яким передбачено будівництво заводу по

переробці твердих побутових відходів із залученням іноземних інвестицій На

даний час з СП "Сєрго-Гамма-Лізінг" підписано протокол намірів про

інвестування будівництва вказаного заводу в м. Нова Каховка на суму

8,5 млн. євро.

Питання експлуатації сміттєзвалища у м. Херсоні розглянуто на комісії з

питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласної

державної адміністрації. На теперішній час резервні ділянки для подальшого

захоронення відходів відсутні. Земельна ділянка площею 30,8 га, на якій

розміщене Херсонське міське сміттєзвалище, виділена рішенням ІІІ сесії

Херсонської міської ради ХХІV скликання від 4 червня 2002р. №273 у постійне

користування Херсонському управлінню житлово-комунального господарства

під розміщення полігону твердих побутових відходів. Проектна документація

на полігон ТПВ відсутня, об'єкт не введено в експлуатацію. Однак, в 2005 році

Держуправлінням розглянуто робочий проект “Реконструкція існуючого

звалища під полігон твердих побутових відходів в м. Херсоні (відкоригований)”

та надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від

25.04.05р. № 06-12-59. В проектній документації визначено термін закриття

полігону та шляхи проведення його рекультивації. У грудні 2005 року на сесії

Херсонської міської ради була затверджена міська комплексна програма

„Екологія – 2010”, одним із пунктів якої є рекультивація міського полігону.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня

1998 року № 1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць

видалення відходів“ на підставі затверджених облдержадміністрацією

паспортів місць видалення відходів (далі – МВВ) в Держуправлінні охорони

навколишнього природного середовища здійснюється реєстрація паспортів

МВВ. На даний час погоджено 24 паспорти МВВ, із них 14 – на полігони

твердих побутових відходів.

Ситуація, що склалася в області у сфері поводження з відходами у

результаті багаторічного утворення великих їх обсягів та відсутності протягом

тривалого часу адекватної реакції на небезпеку, яку вони утворюють, досить

складна і потребує термінового вирішення цілої низки проблем.

Таблиця 7.1 Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів , т Назва відходів Зберігалося на

підприємствах

на початок

року,

тонн

Утворилося на


за рік

Використано

(утилізовано)

за рік

Видалено

за рік

Розміщено

(зберігається )

на


на кінець року

разом в т. ч.

знешкоджено

(знищено)

захоронено в

місцях

організованого

складування

направлено в

місця

неорганізованог

о складування

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Відходи 1-го класу небезпеки, в т.ч. за

окремими видами:

- Відходи, що містять метали та їхні сполуки;

- Відходи виробництва та застосування

органічної хімії чи такі, що містять органічні

сполуки інші;

- непридатні для застосування ядохімікати та

пестициди;

- Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у

тому числі люмінесцентні лампи);

- Відходи, що містять свинець та його сполуки

(у тому числі батареї акумуляторні цілі чи

розламані);

- Відходи медичного чи ветеринарного

походження, фармацевтичної продукції та

від лікування людей чи тварин, інші

медичні відходи.

856,04

2366

0,03

825,33

0,96

11,94

7,02

106,19

20,45

-

13,96

15,03

74,43

1,71

4,76

0,4

-

4,36

0,4

3,95

-

-

-

28,64

0,3

-

24,39

15,14

0,3

2,46

741,05

30,5

-

708,36

-

2,18

-

-

-

-

-

741,05

30,5

--

708,36

0,97

19,04

2,18

Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч.

за окремими видами:

- Відпрацьовані нафтопродукти, продукти

нафтопереробки;

14,32

3,82

121,83

39,56

16,62

16,34

50,0

-

18,91

4,41

-

18,91

4,41

Назва відходів Зберігалося на


на початок

року,

тонн

Утворилося на


за рік

Використано

(утилізовано)

за рік

Видалено

за рік

Розміщено

(зберігається )

на


на кінець року

разом в т. ч.

знешкоджено

(знищено)

захоронено в

місцях

організованого

складування

направлено в

місця

неорганізованог

о складування

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч.

за окремими видами:

- відходи медичного чи ветеринарного

походження, фармацевтичної продукції та від

лікування людей чи тварин, інші медичні

відходи.

- Відпрацьовані нафтопродукти, продукти

нафтопереробки;

-Відходи, що містять метали та їхні сполуки

5967,1

1253,67

2898,34

239,60

27394,91

21182,77

2233,57

3534,81

6323,09

6075,09

135,55

85,5

1560,4

1,57

1557,77

0,18

6110,11

-

2813,36

894,72

632,04

-

-

6110,11

-

2813,36

894,72

632,04

Таблиця 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр,

міста обласного

підпорядкування,

райони

Кількість

зареєстрованих місць

видалення відходів

Загальна

площа місць

видалення

відходів,

тис.м²

Загальний

фактичний

об‘єм місць

видалення

відходів,

тис. м³

Загальна

фактична маса

відходів на

початок року,

тис.т

Обсяги лімітів

на розміщення


даних місцях

видалення,

тис.т

Направлено

фактично


місце

видалення

протягом

року, тис.т

Загальна

фактична

маса відходів

на кінець

року, тис.т

Кількість

місць

видалення

відходів, що

не

відповідають

діючим

нормативам

Кількість

місць

видалення

відходів, де

здійснюється

екологічний

моніторинг

разом у т.ч. де

власника

ще не

визначено

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

м.Херсон 10 - 353,5 2524.0 2496.4 132.35 100.9 2589.6 - -

м.Н..Каховка 2 - 38.2 - 0,155 - 0,005 0,15 1 -

м.Скадовський р-н 4 - 186 - 67,1 9.2 7.7 1244.2 - -

м.Г.Пристань 1 - 36.0 - 193.0 10,4 10,4 203,4 - -

м.Генічеськ 1 - 170,0 - 50,0 12,5 9,5 59,5 - -

Каховський р-н 1 - 0,0025 - - - - - - -

Бериславський р-н 1 - 0,0031 0,0002 0,0002 - - 0,0002 - -

Нововоронцо р-н 2 - 19 9,0 10,1 10,1 10,1 10.1 - -

Чаплинський 1 - 25,0 52,0 9,2 0,9 0,9 10,1 - -

Разом по області 21 - 795.1 2683 2888.7 166.45 130.3 3011.3 1 -

Таблиця 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр,

міста обласного

підпорядкування,

райони

Видано

дозволів на

розміщення

відходів

Кількість

підприємств,

яким видано

дозволи

Кількість місць

видалення

відходів, на які

видано дозволи

(полігони ТПВ)

На яку

кількість

відходів

видано

дозволи,

тис.т.

Видано лімітів

на утворення

та розміщення

відходів

Кількість

підприємств,

яким видано

ліміти

Дозволено

утворити

відходів,

тис.т.

Дозволено

розмістити

відходів на своїх

підприємствах,

тис.т.

Дозволено

розмістити


інших

підприємствах,

тис.т.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Разом по області 420 420 11 185.3 420 420 66176.59 37117.5 20251.59

Херсон 189 189 1 44,5 189 189 252461.73 251270.55 1674.75

Нова Каховка 40 40 - 2,69 40 40 1767.1 1759.1 21.3

Білозерський р-н 15 15 - 5,96 15 15 252461.73 251270.55 1674.75

Бериславський 11 11 - 2,04 11 11 1496.2 1296.2 770

В.Олександрівський 14 14 - 7,8 14 14 3968.27 3711.27 10.48

В.Лепетиський 10 10 - 0,5 10 10 147.89 39.02 120.73

В.Рогачицький - - - 2,2 - - 27.3 14.5 21.3

Високопільський 12 12 - 1,98 12 12 2741.72 4105.79 6818.29

Генічеський 11 11 2 14,8 11 11 3.48 2.92 3.47

Голопристанський 8 8 1 11,2 8 8 121.3 121.3 121.3

Горностаївський 4 4 - 0,12 4 4 23.1 18.1 6.1

Каланчацький 4 4 - 0,01 4 4 12.27 12.27 5

Каховський 28 28 1 65,66 28 28 3668.39 3487.48 2130.88

Н.Сірогозький 5 5 - 0,04 5 5 1.62 1.62 0.59

Нововоронцовський 17 17 2 2,5 17 17 3987.82 3984.82 12.7

Новотроїцький 3 3 - 0,05 3 3 1 1

Скадовський 29 29 3 16,9 29 29 5897.34 12531.56 383.02

Цюрупинський 12 12 - 4,8 12 12 7514.84 268.3 1471.1

Чаплинський 5 5 1 5,3 5 5 223.46 181.46 81.6

Іванівський 3 3 - - 3 3 1.54 0.44 0.2

Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N

з/п

Назва підприємства або виробництва, адреса Спеціалізація

(види відходів, що утилізуються)

Потужність,

т /рік

Утилізовано відходів

за звітний рік,т

1 2 3 4 5 1 ЗАТ „Укрсклопром”

м.Херсон пров.Янтарний,2

переробка скла 10000-12000 11625

2 ТОВ ВФК „Біолог”

м.Херсон, вул..Домобудівна,11

відпрацьована поліетиленова плівка 2000 2000

3 ВАТ „Херсоннафтопереробка”

м.Херсон. вул..Нафтовиків,52

переробка нафтошламів 1435

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

Одним із основних факторів негативного техногенного впливу на довкілля

є псування сільськогосподарських та інших земель. Псування земель —

порушення природного стану земель, яке здійснюється без обгрунтованих

проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому

законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та

радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне

повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами,

неочищеними стічними водами, порушення родючого шару грунту,

невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також

використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість. З початку

2006 року в області виявлено 69 випадків псування сільськогосподарських та

інших земель на загальній площі 740 га. В області налічується 368

сміттєзвалищ загальною площею 527 га.

На даний час в області діє ряд об’єктів, які використовують радіонуклідні

джерела для лікувальних процедур, а також у приладах, що необхідні для

контролю різноманітних технологічних процесів: ВАТ “Херсонський

суднобудівний завод”, ДП “Дніпронапівпровідники ВАТ “Компанія “Дніпро”,

Радіологічне відділення обласного онкодиспансеру, ЗАТ “Таврійська

будівельна компанія”, ЗАТ “Каргіл” (м.Каховка), Херсонська митниця, ВАТ

“Херсонський бавовняний комбінат”, Дніпропетровська паперова фабрика”

(м.Цюрупинськ) та деякі інші. Тимчасово зберігаються радіоактивні відходи

(РАВ) на ЗАТ «Нова каховський завод силікатної цегли”, в інституті

тваринництва “Асканія-Нова”, на Херсонському підприємстві

“Агропромсистема” та в СТОВ “Колос” (Бориславський район). За вимогами

чинного законодавства джерела, термін експлуатації яких закінчився, повинні

бути захоронені, як радіоактивні. Проте в області, при захороненні РАВ

мають місце проблеми, які найчастіше пов’язані з відсутністю у підприємств

для цієї роботи коштів. Особливо це стосується бюджетних підприємств, у тому

числі лікувально-профілактичних закладів, та об’єктів незалежно від власності,

які ліквідуються. У результаті відпрацьовані радіонуклідні прилади

зберігаються на підприємствах, що є потенційно небезпечним.

Ситуація свідчить про неефективність системи, коли кожне підприємство,

яке має відпрацьовані ДІВ, повинно вирішувати питання їх захоронення

самостійно. Вирішення проблеми захоронення РАВ можливо за рахунок

створення відповідного фонду підприємствами, які здійснюють поводження з

радіоактивними джерелами іонізуючого випромінювання, з подальшим

фінансуванням робіт по захороненню РАВ.

В 2006 році проведена інвентаризація місць накопичення заборонених і

непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. На території

області розміщена 701 тонна непридатних до використання пестицидів.

Роботи пов’язані з утилизаціею непридатних пестицидів планується

здійснювати після проведення відкритих торгів.

В області встановлені факти порушення вимог Водного Кодексу України

при утриманні та експлуатації артезіанських свердловин, а саме: в результаті

реформування сільськогосподарських підприємств на території сільських рад

знаходяться покинуті артезіанські свердловини. Мають місце факти утримання

свердловин з відкритими гирловинами, що може призвести до забруднення

водоносних горизонтів, не вирішуються питання проведення санітарно-

технічного тампонажу або передачі у користування покинутих свердловин.

Крім того, фермерськими господарствами використовується значна кількість

водозабірних споруд, самовільно пробурених та незареєстрованих.

Для усунення даних порушень необхідно проведення інвентаризації

діючих та безгоспних свердловин на території області.

Аварійні забруднення об'єктів навколишнього природного

середовища

12 березня 2006 року від Каховської ГЕС до Фролового лиману

спостерігалась масляна плівка райдужного кольору на відстані 10 м від урізу

води і 20 км вниз за течією. З метою встановлення причини забруднення та

виявлення можливого винуватця було проведено обстеження підприємства

Каховська ГЕС (машинного та турбінного залів, маслосховища,

маслоапаратної), а також акваторії нижнього та верхнього б”єфів Каховської

ГЕС. До адміністративної відповідальності притягнуто начальника турбінного

цеху Каховської ГЕС.

За розрахунком сума збитків за скидання забруднюючих речовин в

р. Дніпро становить 22,3 грн., яка відшкодована.

З метою забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності

населення, зменшення антропогенного тиску на довкілля, відновлення

природного середовища була розроблена і рішенням облради від 07.02.2006р.

№ 552 затверджена програма поліпшення екологічного стану і зменшення

техногенного навантаження в Херсонській області “Екологія – 2010”, яка

спрямована на охорону поверхневих і підземних вод, охорону повітря і

земельних ресурсів, збереження та відновлення лісонасаджень, недопущення

забруднення довкілля промисловими, сільськогосподарськими та побутовими

відходами, розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду,

відтворення і охорону рибних запасів.

8.1.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня

1995 року № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на

виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення,

знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших

біологічних агентів” та постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня

2002 року № 1518 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів

України у сфері поводження з відходами», а також Інструкції про розгляд

заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування,

використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин,

продуктів біотехнології та інших біологічних агентів за 2006 рік

держуправління видало 2 дозволи на зберігання та використання фосфід

алюмінію (фостек 575).

Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами у

2006 році не виникало.

В зв’язку з тим, що в Херсонській області знаходиться велика кількість

аграрних підприємств, великим попитом користуються пестициди та

агрохімікати. Облдержадміністрацією затверджено розпорядження від

27.06.03р. 664 „Про поводження з пестицидами й агрохімікатами в області”,

яким зобов’язано голів районних державних адміністрацій вжити заходів щодо

посилення контролю за дотриманням законодавства про пестициди й

агрохімікати. Завдяки вжитим заходам суттєво вдосконалена діяльність,

пов’язана з виготовленням, реалізацією, зберіганням, транспортуванням та

застосуванням агрохімікатів. Закупівля пестицидів й агрохімікатів

сільгоспвиробниками здійснюється у спеціалізованих постачальників, що

мають відповідну ліцензію. Використання пестицидів й агрохімікатів на полях

проводиться відповідно до агротехнічних умов вирощування сільгоспкультур.

Накопичення невикористаних пестицидів та агрохімікатів з простроченим

терміном споживання протягом 2003-2006 років не відбувалося.

Державним управлінням в 2006 році видано 8 висновків щодо

відповідності торгових приміщень вимогам екологічної безпеки.

Таблиця 8.1.1.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано

дозволи

Разом

видано

дозволів

(шт.)

Неорганічні сполуки Органічні сполуки

пес

ти

ци

ди

пр

од

укт

и б

іот

ехно

логі

ї

ка

дм

ію

ми

ш’я

ку

рт

уті

сви

нц

ю

вана

дію

нік

елю

хро

му

ам

іак

ки

сло

ти

луги

ціа

нід

и

інш

і

ар

ом

ат

ичні

вугл

ево

дні

гало

гено

вані

вугл

ево

дні

ки

снев

овм

існі

ро

зчи

нни

ки

ізо

ціа

на

ти

фо

рм

аль

дег

ід

інш

і

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

2 - - - - - - - - - - - 2 - - - - - - - -

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ

НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Демографічні процеси, природний рух населення

На січень 2007 р. за оцінкою, проживало 1 млн. 117,1 тис. осіб. В міських

поселеннях області проживає 61,1% населення, а саме: у містах, яких на

початок поточного року налічувалось 9, та селищах міського типу – 31

одиниця. У сільській місцевості на 1 січня 2007 р. проживало 435,1 тис. осіб

(38,9 %). Вони мешкали у 656 населених пунктах, які об’єднані в 259 сільських

рад. В адміністративно-територіальному устрої області налічувалось 18 районів

та 3 райони у містах.

Щільність населення в цілому по області на початок 2007 року становила

39 осіб на 1 кв. км.

Упродовж 2006 року чисельність населення зменшилась на 9,4 тис. осіб,

або 8,4 особи у розрахунку на 1000 жителів. Зменшення населення відбулось

переважно за рахунок природного скорочення (6,4 тис. осіб).

Природний рух населення області характеризувався збільшенням

народжуваності водночас із зменшенням смертності.

Всього, осіб 2006р. у %

до 2005р.

На 1000 осіб1

2006р. 2005р. 2006р. 2005р.

Кількість народжених

живими

11475

10150

113,1

10,2

9,0 крім того, кількість

мертвонароджених

582

602

96,7

5,43

5,93

Кількість померлих

у т.ч. дітей у віці до

1 року

17865

1102

18384

1152

97,2

95,7

15,9

10,34

16,2

11,44

Природне скорочення

населення

6389

8234

77,6

5,7

7,2 Кількість шлюбів 7894 7539 104,8 7,0 6,7

Кількість розлучень 4651 4805 96,8 4,1 4,2

Упродовж 2006 р. природне скорочення населення спостерігалось в усіх

районах області. Найбільший його рівень був зареєстрований у

Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому та Нововоронцовському районах

(10,4-7,5 осіб на 1000 жителів).

Порівняно з відповідним періодом минулого року народжуваність в

області зросла з 9,0 до 10,2 немовлят на 1000 населення. Ця тенденція

спостерігалася на всій території області . Найбільш інтенсивно народжуваність

зросла у Горностаївському (з 8,9 % до 12,4 % ), Каланчацькому ( з 9,3 % до

12,1% ), Іванівському (з 7,9 % до 10,5 % ), Нижньосірогозькому (з 7,2% до

9,3%) районах. 1тут і далі показники наводяться у розрахунку за рік

2 осіб

3 на 1000 народжених живими та мертвим

4 на 1000 живонароджених

Рівень народжуваності характеризувався значними

відмінностями по містах та районах: від 8,9 % у м . Каховка до 12,4 % - у

Горностаївському районі:

Кількість народжених на 1000

жителів 1

, %

Райони, міськради та міста з відповідними

показниками народжуваності

10,2

До 9,3

9,3 – 10,2

10,3-11,2

Понад 11,2

Херсонська область

м. Каховка

Херсон (міськрада), Нова Каховка (міськрада),

Бериславський, Великолепетиський , Верхньорогачицький,

Генічеський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський,

Новотроїцький,Скадовський

Високопільський, Іванівський, Каховський, Цюрупинський

Білозерський, Великоолександрівський,

Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький,

Чаплинський

У сільській місцевості народжуваність залишається вищою, ніж у міських

поселеннях – 10,8 % і 9,9 5%.

Природний рух населення області у 2006 р. характеризується суттєвим

перевищенням числа померлих над живонародженими (на 100 померлих

припадало 64 дитини народжених живими).

У 2006 р. смертність в області порівняно з минулим роком скоротилась з

16,2 до 15,9 померлих на 1000 населення. Найбільш суттєве скорочення

показника смертності було зареєстровано у Великолепетиському ( з 18,9% до

15,65), Новотроїцькому (з 16,8 % до 15,3%) районах.

Найвищій рівень смертності у Верхньорогачицькому районі (20,4 % ), а

найнижчий – у Херсонській міськраді ( 14,9 % ):

Кількість народжених на 1000

жителів1 , %

Райони, міськради та міста з відповідними

показниками народжуваності

15,9

До 15,1

15,1– 16,0

16,1-17,0

Понад 17,0

Область

Херсон (міськрада), Нова Каховка (міськрада),

Каховський, Чаплинський

Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський,

Новотроїцький

м. Каховка, Іванівський, Цюрупинський,

Нижньосірогозький, Скадовський

Великоолександрівський, Високопільський, Генічеський, .

Голопристанський, Каланчацький,Нововоронцовський

На фоні зменшення загального рівня смертності в області

відмічаються втрати народжених. До числа втрат відносяться мертвонароджені,

яких було зареєстровано 58 (із загальної кількості 10533 народжених ), та діти,

які померли в віці 1року – 110 осіб. У перинатальний період (тобто

безпосередньо перед пологами, у період пологів та у продовж 7 днів життя ) у

2006 р. померло 33 дитини.

Основними причинами смертності дітей віком до 1 року залишаються

стани, які виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку,

деформації та хромосомні аномалії, зовнішні причини смерті, деякі інфекційні

та паразитарні хвороби.

Структура причин смерті населення у 2006 р. порівняно з минулим роком

майже не змінилась. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге

новоутворення, третє – зовнішні причини захворюваності та смертності.

Осіб У % до підсумку На 100 тис.осіб1

2006р. 2005р. 2006р. 2005р. 2006р. 2005р.

Всього померлих

17864

18384

100,0

100,0

1592,4

1623,6

З них від хвороб системи

кровообігу

10456

10530

58,5

57,3

932,1

930,0

новоутворень 2289 2304 12,8 12,5 204,0 203,5

Зовнішніх причин

смерті

1841

2019

10,3

11,0

164,1

178,3

З них від

Випадкових отруєнь та дії алкоголю 289 296 1,6 1,4 25,8 25,9

Навмисних самоушкоджень 338 359 1,9 2,0 30,1 31,7

Наслідків нападу з метою убивства чи

нанесення ушкоджень

128

149

0,7

0,8

11,4

13,2

Порівняно з попереднім роком у 2006 р. зросла інтенсивність укладення

шлюбів з 6,7 % до 7,0 % , та зменшилась кількість розлучень – з 4,2 % до 4,1 %. Усього, осіб 2006р.у %

до 2005р.

На 1000 осіб1

2006р. 2005р. 2006р. 2005р.

Всі потоки міграції

Число прибулих 16991 17306 98,2 15,1 15,3

Число вибулих 19989 20797 96,1 17,8 18,4

Міграційне скорочення 2998 3491 85,9 2,7 3,1

Внутрішня міграція

Число прибулих 10010 10151 98,6 8,9 9,0

Число вибулих 10010 10151 98,6 8,9 9,0

Міграційне скорочення х х х х х

Зовнішня міграція

Число прибулих 6981 7155 97,6 6,2 6,3

Число вибулих 9979 10646 93,7 8,9 9,4

Міграційне скорочення 2998 3491 85,9 2,7 3,1

Міграційне скорочення населення області у 2006 р. порівняно з 2005 р.

зменшилось на 14,1 %, що пояснюється, головним чином, зменшенням

кількості вибулих за межі області (з 9,4 % до 8,9%).

У деяких районах, а також у м. Каховці та на території Новокаховської

міськради зареєстрований міграційний приріст населення і найбільшим він був

у Цюрупинському (8,5 %), Скадовському (5,4%) районах та у м. Каховці

(5,4 %). У решті районів спостерігається міграційне скорочення населення.

Його максимальний рівень був у Каланчацькому (18,3 %), Іванівському

(14,7%),Чаплинському(11,5 % )районах.

За даними міграційної служби в області на 1 січня 2007 р. мали статус

біженців 4 особи. Біженці - вихідці з Афганістану (3 особи ) та Сірії (1 особа) .

Аналіз динаміки захворюваності населення

Табл. 9.1. Рівень захворюваності населення (на 10 тис.)

Категорія населення 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005р. 2006р.

Дорослі 5386,79 5220,92 5142.42 5288,2 5216,1 5189,68 16326 16629

Підлітки 6975,30 7298,14 7367.45 7221,0 7565,9 8230,39 14025 13146

Діти 10048,33 10075,23 10192.15 10241,0 11027,5 11181,97 15650 14485

Табл. 9.2.Поширеність хвороб (на 10 тис.)

Класи хвороб 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006р.

Система кровообігу 2980,5 3454,5 3751.86 4198.94 4473,9 4612,65 4728 4823

Органи дихання 3017,1 3065,2 2937.9 2897.99 2973,1 3041,8 3020 3007

Новоутворення 276,6 290,9 312.32 319.02 326,6 323,0 339 352

Ендокринна система, розлад

живлення, порушення обміну

речовин

342,9

375,1

404.25

438.37

452,7 489,98 484

517

Кров і кровотворні органи 103,5 120,9 140.07 160.97 173,18 176,20 180 186

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

18000

20000

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Динаміка народжуваності і смертності населення


Народилось Померло

0

5000

10000

15000

20000

осіб

Динаміка загальної захворюванності населення

Херсонської області (на 10 тис.)

Дорослі 4662 4595 5387 5221 5142 5288 5216 5190 16326 16629

Підлітки 5517 6352 6975 7298 7368 7221 7566 8230 14025 13146

Діти 8194 9415 10048 10075 10192 10241 11028 11182 15650 14485

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Динаміка поширеності хвороб (новоутворення) в

Херсонській області (на 10 тис. населення)

0

50

100

150

200

250

300

350

400

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Динаміка поширеності хвороб (ендокринна система,

розлад живлення, порушення обміну речовин) в


0

100

200

300

400

500

600

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Малюнок 9.4 Динаміка поширеності хвороб (органи

дихання) в Херсонській області (на 10 тис.

населення)

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Динаміка поширеності хвороб (система кровообігу) в


0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

10. РОСЛИННИЙ СВІТ

Ліси Херсонської області

виконують надзвичайно важливі

еколого-захисні функції. Завдяки

їх меліоративному впливу

закріпились рухомі піски,

стабілізувались екологічні

умови, покращились умови для

проживання населення. Ліси

зростають в екстремальних

кліматичних та лісорослинних

умовах. Середньомісячна

кількість опадів становить лише

333 мм. Ймовірність посух сягає

55%, відносна вологість повітря

знижується до 15-20%, а пилові

бурі повторюються через кожні

три роки. Вкрай несприятливим

є гідрологічний режим бідних

піщаних земель. На момент

заліснення піщаних земель на

багатьох ділянках ґрунтові води

залягали на глибині 2-3 метри. За

результатами багаторічних

досліджень встановлено, що

амплітуда коливання рівнів

ґрунтових вод, особливо на

близько водних пісках, сягає 1,5-

2 м., що призводить до

підтоплення лісів і один раз на

25-30 років – до зневоднення

ґрунтів. Вищезгадані умови є

вкрай несприятливими для

вирощування лісів, які в значній

мірі пошкоджуються хворобами,

шкідниками, пожежами, мають

низьку продуктивність і

природну стійкість. Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних

природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість

використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності.

За даними останнього державного обліку (станом на 1 січня

1996 року) загальна площа земель лісового фонду Херсонської області (за

даними об’єднання “Херсонліс”) склала 221,7 тис. га, в тому числі земель,

вкритих лісовою рослинністю 130,7 тис. га.

Основними лісокористувачами в області є: Держлісгосп (74,8% площі

лісового фонду області) та Мінагропром (17,7%).

Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі

складові: вирощування лісу і промислове виробництво.

Протягом 2006 року в Херсонській області виробництво продукції, робіт

та послуг лісового господарства збільшилось на 24975,3 тис. грн., з них у

Цюрупинському районі – на 11064,8 тис. грн. (або 44,3% від загального обсягу),

Голопристанському – на 5664,0 тис. грн. (або 22,7%).

Виробництво продукції, робіт та послуг

лісового господарства Херсонської області у 2004-2006 роках

2004 рік 2005 р. до

2004 р., % 2006 р.

Обсяг продукції (робіт, послуг),

тис. грн.

15253,6 130,0 24975,3

Заготівля ліквідної деревини – всього,

тис. м3

138,7 105,6 128,3

з них:

Лісоматеріалів круглих 13,9 104,3 12,7

Деревини дров’яної для технологічних

потреб

51,6 55,8 34,6

Дров для опалення 72,5 116,0 76,4

Загалом по області у 2006 році було заготовлено 128,3 тис. м3 ліквідної

деревини; з них від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства –

(127,6 тис. м3), що на 7,7 тис. м

3 (або на 5,6%). У загальній кількості

заготовленої деревини лісоматеріали круглі склали – 1989 м3, деревина для

технологічних потреб та дрова для опалення – 8084 м3. Поліпшенню

продуктивності, порідного складу лісів, ефективному використанню їх

деревних ресурсів, а також збереженню екологічних властивостей сприяли

рубки, пов’язані з веденням лісового господарства та інші рубки.

Від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності загалом по

області протягом 2006 року було заготовлено 154,0 тис. м3 деревини (на11,2%

менше ніж у 2005р.), у тому числі від рубок, пов’язаних з веденням лісового

господарства – 151,5 тис. м3 (або 98,4% від загального обсягу заготовленої

деревини).

Нарощування лісосировинного і природоохоронного лісового фонду

протягом багатьох десятиліть є основним завданням лісогосподарської

діяльності. У 2006 році до вкритих лісовою рослинністю земель в лісовому

фонді переведено 673 га лісових культур та ділянок з природним поновленням.

На 1399 га земель лісового фонду проведені роботи по відтворенню лісів (у

2005 – на 1212 га), з них посаджено і посіяно лісу на площі 856 га. Відтворення

лісів шляхом природного поновлення відбулося на 543 га.

Лісовідновлення в лісовому

фонді

Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій

природі і довкіллю в цілому. Протягом 2006 року в лісовому фонді області

зафіксовано 448 випадків лісових пожеж, що на 25,5% більше, ніж у 2005 році.

Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах Цюрупинського – 143 випадки

(або 31,9% від усіх зареєстрованих випадків), Голопристанського – 161 випадок

(або 35,9%) районів.

Площа лісу, пройдена пожежами, порівняно з попереднім роком, в цілому

по області збільшилась в 1,8 рази і склала 431 га, а заподіяні ними збитки –

2241,8 тис. грн. Частка лісових земель, що зазнали низових пожеж, склала

65% (або 280 га), верхових – 35% (або 151га).

Понад 43,0% лісових земель, що були пройдені пожежами, припало на

Голопристанський район (172 га, збитки на суму 626,3 тис. грн.); 24,6% - на

Цюрупинський район (106 га, на 1480,6 тис. грн.). Під час пожеж згоріло та

пошкоджено 15,5 тис. м3 лісу на пні загальною вартістю 44,3 тис. грн., що

становить 2% від загальної суми збитків.

Підвищенню продуктивності ведення лісового господарства сприяє

своєчасне та якісне виконання робіт, спрямованих на охорону лісу від пожеж,

антропогенного впливу, знищення шкідників і хвороб лісу.

Впродовж 2006 року від пошкоджень шкідливими комахами, хворобами

лісу, впливу несприятливих умов загинуло 548 га лісових насаджень. В лісах

виникло 9,0 тис. га осередків шкідників і хвороб лісу, з них 39,2% площі

припало на листогризучих шкідників.

Найбільш ураженими виявилися ліси Голопристанського району –

28,4 тис. га (або 45,8% від загальної площі осередків по області);

Цюрупинського району – 27,2 тис. га (або 43,9%). Із загальної площі наявних

осередків шкідників та хвороб лісу 9,1 тис. га уражено хворобами; 45,1 тис.га

хвоєгризучими шкідниками; 3,6 тис.га листогризучими шкідниками та

4,2 тис.га – іншими шкідниками.

Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та

хвороб лісу проведено на площі 19,8 тис.га (36,3 % площ лісу, пошкодженого

на початок року). Основна частина робіт по захисту лісів від шкідників (19,6

тис. га або 99%) проводилась біологічним методом, решта (0,2 тис. га або 1%) –

хімічним методом. В результаті здійснення заходів ліквідовано осередків

шкідників та хвороб лісу на площі 1,6 тис.га.

Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких

тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення

лісових проблем та підвищення ефективності мисливства.

Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення

захисних лісонасаджень, га

Заходи Рік

2003 2004 2005 2006

1 3 4 5 6

Лісовідновлення, лісорозведення на

землях лісового фонду 341 677 1212 851,3

-в т.ч. заліснення лісосік 295 379 695,2

Створення захисних лісонасаджень

на непридатних для с/г землях 36 136 29,9 -

Створення полезахисних лісових

смуг 1 - 24,3 20

Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне

різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що

територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних

районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу,

Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу.

Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих

судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є

домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені

ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської,

Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського

півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів,

але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаково-

ковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових

степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів

переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила

Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також

переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На

цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених

лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський,

чебрець Дніпровський та ін.

Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають

бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших

чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке

дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать

Дніпровська, молочай Дніпровський та ін.

Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях

(улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних

зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних

угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава,

конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий,

ситник темноцвітний та ін.

Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом

широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою

пухирчастою.

В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області

стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних

документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного

списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України,

Червоного списку Херсонської області.

Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що

занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі - Перелік),

забезпечується шляхом:

встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під

загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки

різних нормативних актів;

систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення

постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних

наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та

відтворення;

створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших

об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на

певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для

оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення;

створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених

умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо);

врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час

розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних

ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи;

проведення широкої виховної роботи серед населення;

встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності

за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів.

Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного

та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться згідно зі ст.

4 Закону України "Про рослинний світ" дикорослі та інші

несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні,

водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних

ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними

є: ромашка лікарська, очерет, аїр, водяний перець, глід, гірчак почечуйний,

деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмин пісковий, чебрець,

череда, полин, шипшина, очерет. Їх використання здійснюється в Порядку,

який визначається органами місцевого самоврядування.

Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або

скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато

земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території

називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих

територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до

нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні

угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи

проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих

флор - адвентивні види.

Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік Вид рослин Обсяги заготівлі

встановлені ліміти фактично заготовлено

2004 ромашка лікарська 100, 0 75,5

цмін пісковий 2,0 1,0

Разом по області 102,0 76,5

2005 ромашка лікарська 100 44,23

полин 140 140

череда 1,5 0,300

чебрець 1,0 0,500

звіробій 0,5 0,200


2006 ромашка

лікарська

100,0 21,45

очерет

південний

на площі 240 га на площі 190 га


Таблиця 10.4. Озеленення населених пунктів. Заходи Рік

2004 (шт) 2004(шт) 2005 (шт) 2006 (шт)

1 3 4 5 6

Створено нових зелених

насаджень

- 184338 126019 230,044

Проведено ландшафтну

реконструкцію насаджень

- - - -

Проведено догляд за

насадженнями

7067,8 - - -

Охорона та відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних

видів дерев та недеревних диких рослин

Контроль за обсягами заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого

значення проводиться відповідно до наказу Держуправління охорони

навколишнього природного середовища в Херсонській області від 12.05.06р.

№ 30 "Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів

місцевого значення на 2006рік". Розподіл лімітів заготівлі ромашки лікарської

та очерету південного на території Херсонської області у 2006 році, в межах

земель запасу сільських, селищних рад. Загальна кількість дозволеного обсягу

заготівлі ромашки лікарської складає 100 т. За звітними даними фактично

заготовлено 21,45 т.

За період з квітня 2006р по грудень 2006 року Держуправлінням

погоджено 35 дозволів на спеціальне використання природних рослинних

ресурсів місцевого значення, а саме 29 дозволів на заготівлю ромашки

лікарської у кількості 71 тонна; 6 дозволів на заготівлю очерету південного.

За результатами перевірок дотримання вимог природоохоронного

законодавства при використанні природних рослинних ресурсів місцевого

значення складено 14 актів. Виявлено 3 порушника на яких складено протоколи

про адміністративне правопорушення. Протоколи направлені до суду за місцем

скоєння правопорушення.

В дендрологічному парку біосферного заповідника "Асканія-Нова"

протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і

форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори - 31 таксон.

Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76

форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової

флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу

квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію

грунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм

і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових

видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних.

Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів

та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики

рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин.

Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів

квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев

та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин.

11. ТВАРИННИЙ СВІТ

Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства.

Право ведення мисливського господарства надано 31 господарству

області. Загальна площа мисливських угідь у 2006 році в Херсонській області

залишилась на рівні 2005 року і склала 2193,2 тис. га. В якості мисливських

угідь використовується 77,1% земельного фонду області.

Серед користувачів мисливських угідь – підприємства, підпорядковані

Українському товариству мисливців та рибалок (далі УТМР) (83,3% площі

мисливських угідь області); Держлісгоспу (9,1%) та інші організації (7,6%).

Всього по

області

У тому числі:

Держком-

лісгосп

УТМР Інші

організації

Площа мисливських угідь, тис. га 2193,2 199,8 1827,8 165,6

Загальні витрати на ведення

мисливського господарства,

тис. грн.

3339,7 520,2 1007,1 1812,4

Надходження від ведення

мисливського господарства, 1886,6 515,9 1106,6 264,1

тис. грн.

Вихід продукції на 1000 га

мисливських угідь, грн. 860 2582 605 1594

Площа мисливських угідь, яка

припадає на одного єгеря, тис. га 14,6 7,7 18,1 6,6

Загальні витрати на ведення мисливського господарства збільшились

порівняно з 2005 роком на 701,4 тис. грн. і склали 3339,7 тис. грн., а частка

коштів, витрачених на ці цілі з Державного бюджету становила 42,9%

(у 2005 році – 45,5%). На охорону, відтворення, облік диких тварин та

упорядкування мисливських угідь витрачено 35,9% усіх коштів

(1198,9 тис.грн.), з яких 34,5% - витрати на відтворення мисливських тварин та

біотехнічні заходи.

В середньому по області від ведення мисливського господарства з

1000 га угідь отримано продукції на 860 грн. (у 2005 році – на 820 грн.).

Загальні надходження від ведення мисливського господарства зросли з

1798,9 тис. грн. у 2005р. до 1886,6 тис.грн. у 2006р. Окупність ведення

мисливського господарства становить 56%.

Частка добутих копитних тварин у загальній кількості, які мешкають у

мисливських угіддях, була на рівні 3,8% (допустимий норматив добування

становить до 10%), хутрових звірів – 15,5% (до50%), пернатої дичини – 14,9%

(до 50%).

В області функціонував один розплідник по штучному розведенню

пернатої дичини, чисельність основного поголів’я якого складає 350 голів. На

утримання розплідника було витрачено 12,1 тис. грн.

Мал. 11.2 Динаміка чисельності хутрових

звірів

130

135

140

145

150

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Рік

ти

с. г

ол

ів

Збереженню тваринного світу в значній мірі перешкоджає браконьєрство.

Площа мисливських угідь, яка охороняється одним єгерем, в середньому по

області склала 16,8 тис. га.

Залишається проблема недостатніх попусків води з Каховського

водосховища у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС у весняні та літні періоди,

особливо у маловодні роки, що відображається на умовах розмноження і

нагулу риб, погіршує екологічний стан пониззя Дніпра.

Для зменшення негативного впливу гідробудівництва і створення

сприятливих умов для мешкання гідробіонтів, на протязі більше 30 років в

Динаміка чисельності копитних тварин

5000

5200

5400

5600

5800

6000

6200

6400

6600

6800

Рік

гол

ів

голів 6643 5404 5604 5671 5293 6369 6313 6514 5996

1994 1998 1999 2000 2001 2003 2004 2005 2006

заплавних водоймах щорічно здійснювався комплекс рибоводно-

меліоративних робіт (розчистка та поглиблення плеса озер, рукавів між ними та

русловими водоймами, насипка штучних нерестовищ для рибця).

Мал. 11.3 Динаміка чисельності пернатої дичини

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

рік

ти

с. г

ол

ів

Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин ,

голів

Вид мисливських тварин Рік

2001 2002 2003 2004 2005 2006

1 2 3 4 5 6 7

Копитні (усього): 5293 5501 6369 6313 6514

Олень благородний 1311 1432 1691 1707 1761 1669

Лань 812 1204 1870 1908 2261 2264

Козуля 1825 1610 1497 1440 1360 1200

Муфлон 205 238 241 296 285 287

Кабан 1083 949 992 879 758 448

Хутрові звірі

(усього): 134914 140685 141430 156496 131396 -

Перната дичина

(усього): 896,1 708,7 671,3 636,9 681,4 -

За результатами проведеного аналізу встановлено, що чисельність

мисливських тварин за останній п'ятирічний період збільшилась на 185 % за

рахунок охорони, раціонального використання, відтворення мисливських

тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь.

Таблиця 11.2.Добування основних видів мисливських тварин, (голів) Рік Види мисливських

тварин

Затверджений

ліміт

добування

Видано

ліцензій

Добуто

голів

Не використано

ліцензій

Причини

невикористанн

я

1 2 3 4 5 6 7

2002 Козуля 54 54 41 10 відсутність

запитів

Кабан 37 33 19 2 відсутність

запитів

Лань 80 10 8 2 відсутність

запитів

Олень бл. 44 30 24 6 відсутність

запитів

Олень пл. 0 0 0 0 -

Муфлон 102 102 56 46 відсутність

запитів

Разом по області 317 229 148 66


запитів


запитів

Лань 162 10 9 1 відсутність

запитів

Олень бл. 107 30 29 1 відсутність

запитів


запитів

Разом по області 511 210 171 32


запитів


запитів

Лань 112 12 12 використані

Олень бл. 138 38 37 використані


запитів

Разом по області: 440 235 186 31


запитів


запитів

Лань 62 12 12 - -

Олень бл. 86 36 36 - -


запитів



запитів


запитів

Лань 62 12 25 - -

Олень бл. 86 36 34 2 -

Муфлон 73 73 73 - відсутність

запитів


Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі

фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий

клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та

солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами,

наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів.

Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск.

Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип

рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в

сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур

європейський, дикий кінь - тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний,

байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів

відчули морські тварини. Так в Азовському морі зникли всі представники типу

Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень -

монах середземноморський.

Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є

віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів

розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують

охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних

поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид

павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів

риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців.

Біорізноманіття промислових видів риб.

На зменшення вилову риби впливають багато факторів антропогенної

діяльності. Причиною періодичної масової загибелі статевозрілих особин

сазана, товстолобика, карася є нинішній екологічний стан водойм.

Але є види тварин, які добре пристосувались до такої екологічної ситуації.

За останні 5 років в кілька разів зросла чисельність популяцій одного з видів

водно-болотних птахів, кормовою базою яких є риба - баклана великого, який

з'їдає відносно багато риби і витісняє представників качиних з традиційних

місць їх перебування.

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам в р. Дніпро

за останні 3 роки (тонн) Таблиця 1 № Назва виду 2004 2005 2006

1 Осетер 0,369 0,122 0,533

2 Оселедець пузанок 0,77 0,604 0,514

3 Лящ 31,186 33,444 17,9641

4 Судак 0,09 1,2833 0,1987

5 Сазан - 0,293 0,213

6 Жерех - - -

7 Щука 0,033 3,384 2,855

8 Товстолобик 18,474 23,34 11,987

10 Рибець 0,002 0,045 0,071

11 Тарань 7,932 13,683 4,11946

12 Густера - - -

13 Білий амур - 0,237 0,021

14 Карась 21,097 32,924 39,88684

15 Окунь 0,342 0,923 0,97048

16 Краснопірка 0,131 1,488 0,888

17 Чехоня - - -

18 Тюлька 49,808 79,794 91378

19 Сом 0,059 0,428 0,332

20 Верховодка 0,035 - -

21 Севрюга 0,008 0,0065 0,012

Всього риби: 132,336 197,2617 173,316442

22 Раки 0,113 0,203 0,058

Усього: 132,449 197,4647 173,37442

Дніпровсько- Бузький лиман (тонн) Таблиця 2 № Назва виду 2004 2005 2006

1 Осетрові 0,542 0,6415 0,135

2 Пузанок 0,407 0,616

3 Лящ 60,967 38,582 41,3855

4 Судак 1,562 1,3361 0,664

5 Жерех - -

6 Щука 0,1135 0,906 0,454

7 Сом 0,111 0,505 0,316

8 Товстолобик 30,6645 14,5215 32,163

9 Рибець 0,604 0,41 0,891

10 Тарань 21,8223 36,173 34,594

11 Густера 11,201 - -

12 Окунь 0,343 1,602 1,301

13 Карась 46,332 48,542 75,8145

14 Краснопірка 0,3655 3,144 5

15 Шемая - - -

16 Тюлька 737,756 994,917 473,119

17 Сазан - 1,006 0,5157

18 Луфар - - -

19 Верховодка 0.035 - -

20 Бички - 0,007 -

Всього риби: 912,3838 1147,4531 679,9857

21 Раки 0,16325 1,8 1,847

Усього: 912,54705 1149,2531 681,8327

Таблиця3 Рік Водний об’єкт Затверджений ліміт

вилову (тонн)

Фактичний вилов

(тонн)

2006 ДБЛ, р. Н.Дніпро 1684,65 666,34712

В 2006 році інспекторами Держуправління здійснена 25 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на рибогосподарських об'єктах та 69 рейдових перевірок на водоймах області. За виявлені порушення вимог чинного законодавства було складено 79 протоколів про адміністративне провадження, а 14 протоколів та матеріали до них були направлені до судових органів за місцем скоєння правопорушення

Водні об'єкти, які використовуються для розведення риби, розташовані у

всіх районах області. Найбільше таких об'єктів в Білозерському,

Бериславському та Новотроїцькому районах. Площа водного дзеркала

риборозплідних об'єктів становить 14769,5 га або 0,05 % від площі суші

області. Основні види промислових риб, що вирощуються на території

Херсонської області, це білий та строкатий товстолобики, білий амур, короп.

На підтримання та вивчення природного розвитку основних екологічних

процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, різноманіття

генетичних ресурсів біосфери спрямована діяльність об’єктів природно-

заповідного фонду.

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується

катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі

сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових

районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури,

яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами -

лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо.

Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства

має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське

значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню

запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та

ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної

інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність

великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі

природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш

неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ

більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та

Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища»,

«рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже

несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по

Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7 (по Україні - 4,4).

Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів

геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі

Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по

Україні.

На сьогодні стан території області, які знаходяться в межах екологічної

мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою

незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як

природного середовища існування популяцій видів флори, мікробіоти та фауни.

Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним

коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та

наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих

зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі

регіону.

В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі,

відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану.

Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні

зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок

рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних

ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).

Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі


Угіддя

Площі угідь у межах

земель, наданих

установам ПЗФ у

постійне

користування

Площі угідь у межах

земель, що

знаходяться у

користуванні інших

землекористувачів

та земель запасу

Разом

га % га % га %

1 2 3 4 5 6 7

Сільськогосподарські землі, всього 0 - 4597,3 5,2 4597,3 5,2

з них: сільгоспугіддя 0 - 4517,1 5,1 4517,1 5,1

інші 0 - 80,2 0,09 80,2 0,09

забруднені сільськогосподарські угіддя,

які не використовуються в

сільськогосподарському виробництві

0 - 0 - 0 -

з сільгоспугідь: рілля 0 - 17,1 0,02 17,1 0,02

перелоги 0 - 0 - 0 -

багаторічні насадження 0 - 0 - 0 -

сіножаті 0 - 1577,4 1,8 1577,4 1,8

пасовища 0 - 2922,6 3,3 2922,6 3,3

Ліси та інші лісовкриті площі, всього 0 - 1169,1 1,3 1169,1 1,3

з них: лісові землі, всього 0 - 1169,1 1,3 1169,1 1,3

чагарники 0 - 0 - 0 -

Забудовані землі, всього 15,7 100 134,8 0,15 150,5 0,17

Відкриті заболочені землі, всього 0 - 592,0 0,67 592,0 0,67

Сухі відкриті землі з особливим

рослинним покривом

0 - 15732,0 17,87 15732,0 17,8

6

Відкриті землі без рослинного покриву

або з незначним рослинним покривом

0 - 9985,1 11,3 9985,1 11,3

з них: кам’янисті місця 0 - 12,0 0,12 12,0 0,12

піски (включаючи пляжі) 0 - 4905,0 49,12 4905,0 49,1

2

яри 0 - 6,5 0,07 6,5 0,07

інші 0 - 5061,6 50,69 5061,6 50,6

9

Води, всього 0 - 56030,5 63,5 56030,5 63,4

9

з них: природні водотоки 0 - 0 - 0 -

штучні водотоки 0 - 14,0 0,03 14,0 0,03

озера, лимани 0 - 55976,1 99,9 55976,1 99,9

ставки 0 - 40,4 0,07 40,4 0,07

водосховища 0 - 0 - 0 -

Разом земель 15,7 100 88240,8 100 88256,5 100

Крім того моря 0 - 0 - 0 -

Всього 15,7 100 88240,8 100 88256,5 100

* - відсоток розраховувався від площі земель природоохоронного призначення – 88240,8 га

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.

З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів

регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються:

1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного

навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010".

2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі.

3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки.

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській

області (в стадії затвердження).

В області налічується 75 територій та об'єктів природно-заповідного

фонду, із них 11 загальнодержавного та 64 місцевого значення.

Велика роль в збереженні біорозмаїття на Херсонщині належить

територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро,

Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Каркінітська затока, Джарилгацька

затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельський під.

На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового

Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних

ресурсів - МСОП (IUCN) -( 18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до

Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України -

(55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12

видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види

зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид

плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів

покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види

круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90

видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид

земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному

стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів

природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають

підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ

ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).

Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної

та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів

природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення.

Надмірна розораність сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності

біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і

відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття

природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення

природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних

комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову,

естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність.

На території області знаходиться 75 об’єктів і території природно-

заповідного фонду загальною площею 222188,1 га (близько 7,8 % від площі

області), що є добрим показником серед областей України, але не

відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %.

Природно-

заповідний фонд

Херсонській області

налічує 7 категорій

територій та об’єктів:

Біосферний

заповідник «Асканія-

Нова» ім. Ф.Е. Фальц-

Фейна - загальна площа

33307, 6 га, в т.ч. заповідна

- 11054 га;

Чорноморський

біосферний заповідник –

загальна площа 89 129 га

(в Херсонській області 86

388 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;

Азово-Сиваський національний природний парк – загальна площа –

52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га;

1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – площею

183,2 га;

7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею

22807 га;

11 заказників місцевого значення – загальною площею 26206,8 га;

32 пам’ятки природи і 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва

місцевого значення загальною площею 199,5 га;

10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича

Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85 р.).

На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаково-ковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання.

Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого

складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів.

Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" в безпосереднє

землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га.

До неї входять:

– Заповідний степ (11054 га).

– Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного

значення (167,3 га).

– Зоологічний парк "Асканія-Нова" (77,5 га).

Заповідний степ "Асканія-Нова" репрезентує типчаково-ковилову

підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на

Землі.

Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення є

об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний

природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України.

Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе

місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично

непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у

збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів

дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для

найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого

гуманітарного використання.

Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" внесена до реєстру

об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова

Кабінету Міністрів України №472 від 19.08.02 р.). Зоопарк є осередком

розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях

створення штучних популяцій птахів, одомашнення та роздою антилопи канна,

а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку

полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах

різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань

та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження

природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з

етології, генетики, морфології і біології диких тварин.

У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої

книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги

України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році

Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 "Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів" з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. 25 листопада 1983 року Президія Академії Наук України Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985. 26 листопада 1993 року Указом Президента України № 563/93 "Про біосферні заповідники в Україні" існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України "Про природно - заповідний фонд України".

Чорноморський біосферний заповідник - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні, є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України „Про природно-заповідний фонд України", Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що

відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення.

Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному

заповіднику проводиться згідно Закону України "Про природно-заповідний

фонд України". Закон передбачає, що основною метою заповідників є

"збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення

наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі

природоохоронних рекомендацій..." (ст. 15) та "вивчення природних процесів,

забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного

прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання

природних ресурсів та особливо цінних об'єктів" (ст. 41). "Положенням про

Чорноморський біосферний заповідник" (затверджене Міністерством охорони

навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає

діяльність заповідника такою, що "має на меті наукове забезпечення

збереження його типових та унікальних природних комплексів". Головними

завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: "постійне стеження

за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних

комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів

заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів

збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх

ефективності".

Заповідна зона включає:

материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га),

Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га)

та Потіївська Стрілка (91 га);

острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин,

Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною

площею 1853 га;

східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря

площею 36628 га;

акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до

північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга

вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а

також навколо Кінських островів (818 га);

однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий,

південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га.

Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70509 га, в т.ч. 14148 га

суші та 56361 га водного простору.

Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря

площею 18 620 га.

Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною

площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко

визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують

роль буферної зони навколо заповідного ядра.

Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом

Президента України від 25.02.1993 року №62/93 на базі Азово-Сиваського

заповідно-мисливського господарства. Розпорядженням керівника

Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу

об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку

внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією

про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971 р. )

Рамсар. Іран.

З метою збереження унікальних природних комплексів північно-

західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний

природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає

100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої

книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги

України.

Стан більшості обєктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається

на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання

територій природоохоронних установ.

Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області

розташовані в приморських регіонах, а саме:

Азовський регіон:

- Східний Сиваш;

- Центральний Сиваш;

- Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «Асканія-

Нова»)

Чорноморський регіон:

- Каркінітська та Джарилгацька затоки;

- Тендрівська затока;

- Ягорлицька затока;

- Дельта р. Дніпра.

Загальна площа водно-болотних угідь області складає 315829 га. Заходи

із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками

«Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним

парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму,

передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного

значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних

птахів.

Водно-болотні угіддя міжнародного значення «Тендрівська затока» та

«Ягорлицька затока» - одні з найцінніших серед водно-болотних угідь України

та Європи. Вони відповідають усім Рамсарським критеріям визначення водно-

болотних угідь міжнародного значення.

Негативні чинники, що впливали на угіддя в 2006 році, такі:

Негативні процеси, в тому числі антропогенний вплив, що має місце у

пiвнiчно-захiднiй частині Чорного моря, викликають сукцесії у аквальних

комплексах заповідника, посилюють процеси антропогенної трансформації

водних екосистем.

Потерпають аквальні комплекси і від впливу ряду абіотичних факторів,

а саме від високого рівня води в затоках, метеорологічної ситуації, інтенсивної

хвильової дії. Такі чинники призводять до поступового розмиву островів та їх

руйнування. Це, у свою чергу, впливає на зменшення чисельності птахів, що

гніздяться на островах. Значну роль у зниженні кількості птахів, що гніздяться

на островах, відіграє зміна структури острівного орнітокомплексу, а саме поява

небажаних видів-конкурентів.

Поруч з територіями і акваторіями заповідника розташована оздоровча

зона "Залізний Порт" (с. Залізний Порт Голопристанського району

Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається

без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має

очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі

значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина

якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника.

Прибережна смуга степу, що є частиною ВБУ, але не є територією

заповідника, дуже забруднена сміттям полімерного та іншого походження.

Сміттєзвалище, що розташоване на межі заповідника, не обладнане, функціонує

стихійно.

Щорічно на території водно-болотних угідь з метою поліпшення їх стану

проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування

колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна

охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів

рослин та приймаються заходи щодо утримання осередків цих видів.

Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території

заповідника.

Таблиця 12.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у

межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2006р.

№

з/п

Назва

об'єкта

природно -

заповідного

фонду

Загальна

площа

об'єкта

ПЗФ, га

Використання

орних земель

Збирання ягід,

плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської

сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання

території в

рекреаційних,

культурно-

освітніх цілях

ліміт факт. ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт факт. ліміт факт. ліміт Факт.

га га га

кг

га

кг

га

кг

га

кг

га га га

гол.

га

гол.

га

чол.

га

чол.

1 2 3 4 5 6

7

7

9

8

11

9

13

10 11 12

17

13

19

14

21

15

23

1. Біосферний заповідник

«Асканія-Нова»

33 307, 6 - - 30 26,5 - - 743,4 694,6 6/20 6/20 126500 76519

2. Чорноморський

біосферний заповідник

89 129 2,1 2,1 - - - - 132,0 84,0 1568,0 1568,0 - -

3. Азово-Сиваський

національний природний

парк

52 154 - - - - - - 340 340 900 420 3880 1890

Разом 174 590,6 2,1 2,1 30 26,5 - - 1215,4 1118,6 2488,0 2008,0 130380 78409

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення:

2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк.

Разом: 11 об’єктів.

Об’єкти ПЗФ місцевого значення:

11 заказників; 30 пам’яток природи;13 парки - пам’ятки садово - паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ.

Разом: 64 об’єкта.

Загалом: 75 об’єктів.

Продовження таблиці 12.1.

Використання природних ресурсів

у науково-дослідних цілях

Полювання Рибальство Інші види використання

природних ресурсів та

території, наприклад:

заготівля очерету (га)

або камки ( т)

Здійснення природоохоронних та

господарських заходів

вилучення

об’єктів

тваринного світу

вилучення

об’єктів

рослинного

світу

суцільні, вибіркові

санітарні

рубки, ліквідація

захаращеності

рубки догляду

за лісом та

інші рубки

ліміт факт. ліміт факт. ліміт факт. загальна

квота

факт. ліміт факт. погод-

джено

виконано погод-

джено

виконано

екз. екз. екз.

(т)

екз.

(т)

екз. Екз. т т га , т га , т га/мі га/мі га/мі га/мі

16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

443

38

51 7 - - - - - - - - - -

- - - - - - - - - - - - - -

- - - - - - - - - - - - - -

443 38 51 7 - - - - - - - - - -

Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох

форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної

смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні

джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою

інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної

рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить по те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращанню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.

Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси,

зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996

року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету

Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1391, на території Херсонської

області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:

Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт,

с. Більшовик;

Скадовський район – м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Красне;

Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;

Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с.

Щасливцеве, с. Стрілкове.

На території Херсонської області нараховується 1400 га земель,

віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких

розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких

будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2;

будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та

інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного

комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та

туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на

соціально-економічний розвиток регіону.

Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні

екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „Асканія-

Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-

Сиваський національний природний парк.

Аналіз розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в області

показав, що загальна кількість відпочиваючих та туристів за 2005 рік (671,5 тис.

осіб) зросла на 37,9 відсотків у порівнянні з 2004 роком (486,1 тис. осіб). За

2006 рік кількість відпочиваючих, які відвідали нашу область, склала близько

800 тис. осіб.

В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і

вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській

Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так

сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають

такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні,

фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб.

Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати,

гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і т. і. Запаси ропи

складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ

України від 12.12.2003 року, протокол №793. Лікувальні грязі та ропні ванни

мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють

регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі,

мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують

захисні функції.

Суттєве значення для розвитку курортного комплексу мають унікальні

соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні

води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар

(Генічеський район).

Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє

розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей

хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської

Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, передбачено

будівництво Міжнародного медичного центру. Для його розміщення

розроблено проект детального планування на території 360 га. Загальна

місткість 10 тис. місць, кількість обслуговуючого персоналу 7,2 тисячі.

У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво

оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного

функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території

Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування

цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4-х лікувальних пляжів по 400 м

кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони

протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення

будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.

На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом

родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на

ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м3/добу)

та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води

йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території

с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу).

Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської

Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури

оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 103 тис. місць.

Схемою планується :

ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на

розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в

тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол.,

відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;

структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає:

а/ курортно-рекреаційний район "Щасливцеве" - 62,68 тис.

відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис.

відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих;

б/ курортно-рекреаційний район "Стрілкове"- 46,250 тис. відпочиваючих.

Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис.

організованих відпочиваючих.

Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується

приймати до 150 тис. відпочиваючих із них :

- 39 тис. - в діючих закладах відпочинку

- 63 тис - нові заклади відпочинку

- 30 — 40 тис - неорганізовані відпочиваючі.

По Міжнародному медичному центру планується виділення

функціональних зон:

- зона лікувально-реабілітаційних установ площею 130 га, загальною

ємкістю 3 тис. місць;

- рекреаційні заклади:

пансіонати загальною ємкістю 3,5 тис. місць

міні-пансіонати - 1600 місць

кемпінг - 1000 місць;

- міжнародний медичний коледж - 500 місць;

- міжнародний етнокомплекс площею 30 га;

- комунальна зона — 13 га;

- зона лікувальних пляжів та загального користування - 9 га.

Усі функціональні зони будуть об'єднані вуличною та

магістральною мережею шляхів. На відстані 400 метрів від урізу води

планується загально-курортна магістраль, яка зручно об'єднає усі

функціональні зони комплексу.

На відстані 800 метрів пройде територіальний шлях, який буде

обслуговувати, як безпосередньо комплекс, так і транзитний рух для

обслуговування усієї Арабатської Стрілки.

Загальна ємкість планувальної території близько 10 тис. місць одночасно.

В проекті передбачено повне інженерне обладнання з системами

водопостачання, водовідведення, енергопостачання, а також благоустрій та

інженерна підготовка території.

З 60-х років минулого сторіччя Придніпровською залізницею з території

Арабатської Стрілки безпідставно було організовано вивіз ґрунту для

відсипки насипів нових залізничних колій, в результаті чого утворилися

кар’єри, які заповнюються ґрунтовими водами, що створює проблему

подальшого будівництва оздоровчих закладів, а також перебуванню

відпочиваючих на даній території. Орієнтовні об’єми ґрунту для

рекультивації вироблених територій на першу чергу потребують 1,5 -

2,0 млн. мЗ, на перспективу - 8,0 млн. м

З.

У порівнянні з минулим роком поліпшився стан фінансування заходів з

оздоровлення та відпочинку дітей. Так, з бюджетів усіх рівнів, коштів

господарств, установ та організацій на оздоровчу кампанію 2006 року

використано 13678,85 тис. грн. (у 2005 році - 10972 тис. грн.).

З обласного бюджету виділено 3484,3 тис. грн., що майже вдвічі більше

ніж у 2005 році, з місцевих бюджетів - 2048,093 тис. грн. (у 2005 році -

1405,801 тис. грн.). За рахунок коштів виконавчої дирекції обласного відділення

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виділено

2238,3 тис. грн. (у 2005 році - 2000 тис. грн.). На проведення оздоровлення та

відпочинку дітей залучено коштів юридичних та фізичних осіб понад

4500 тис. грн.

З державного бюджету виділено 1408,157 тис. грн. (у 2005 році —

1348,009 тис. грн.), з них Мінсім'ямолодьспорту України - 605,649 тис. грн. (у

2005 році - 565,655 тис. грн.), Мінпраці України - 401,508 тис. грн. (у

2005 році - 381,654 тис. грн.), МОН України - 165 тис. грн. (у 2005 році -

165 тис. грн.), Мінагрополітики України - 236 тис. грн. (у 2005 році -

250 тис. грн.). Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області, проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства.

Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в

Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими

науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія

вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які

забезпечують екологічну рівновагу, є наступні: - застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом

розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами;

- недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів

пестицидами.

12.3. Історико-культурна спадщина

Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних

рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в

Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій.

На території Херсонської області станом на 1 грудня 2006 року на

державному обліку та під державною охороною перебуває 5807 об’єктів

культурної спадщини. Серед них:

- 2259 пам’яток історії, з яких 3 – пам’ятки історії національного

значення;

- 130 пам’яток мистецтва, з яких 3 – національного значення;

- 3 418 пам’яток археології, з яких 29 – національного значення.

12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан

об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).

Пошкодження через техногенні та природні фактори зазнають переважно

пам’ятки археології, що знаходяться на узбережжі річок та водойм. Природний

та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини наведений у

таблиці.

Таблиця 12.3.1. Перелік пам’яток археології Херсонської області, які

руйнуються підтопленням, затопленням або розмиванням

№

з/п Назва пам'ятки Адреса

Площа,

га Білозерський район

1. Поселення в урочищі Бубликова Балка с. Олександрівка 1,0

2. Олександрівське поселення с. Олександрівка 4,5

3. Станіславське городище с. Станіслав 6,0

4. Поселення "Садиба Литвиненко" с. Станіслав 1,0

5. Городище в урочищі Золотий Мис с. Широка Балка 2,0

Бериславський район

6. Дреймалівське поселення с. Дреймалівка 2,7

7. Кам'янська Січ, могила Костя Гордієнка та

кладовище запорізьких козаків

с. Республіканець 12,0

8. Саблуковське городище с. Саблуківка 20,0

9. Червономаяцьке городище сел. Червоний Маяк 14,0

10. Червономаяцький могильник сел. Червоний Маяк 10

Верхньорогачицький район

11. Скіфське поселення 2 с. Первомаївка 2,4

12. Скіфське поселення 3 с. Первомаївка 1,5


13. Стоянка Весняка 1 с. Веснянка 0,01

14. Стоянка Весняка V с. Веснянка 0,34

15. Стоянка Люблинка ІІ с. Люблинка 0,06

16. Стоянка Салькове І с. Салькове 0,6


17. Поселення Вермени 3 с. Іванівка 0,5

18. Ягорлицьке поселення с. Іванівка 65,0


19. Поселення Широкий Мис ІІ с. Василівка 2,0

20. Любимівське городище с. Любимівка 10,0

Нововоронцовський район

21. Гаврилівське городище с. Гаврилівка 4,0

22. Ганнівське городище с. Дудчани 9,0

23. Золотобалківське поселення с. Золота Балка 2,5

24. Золотобалківський могильник с. Золота Балка 0,9

25. Поселення Леонтіївка с. Михайловка 1,0

26. Анастасівське поселення с. Михайловка 0,1

27. Михайловське городище с. Михайловка 7,5

Новотроїцький район

28. Стоянка Вознесенка ІV с. Заозерне 0,05

29. Поселення Півострів Стрілка 1 с. Заозерне 0,02

30. Зольник Велика Затока с. Заозерне 0,02

31. Овер'янівське поселення 2 с. Оверянівка 0,1



34. Стоянка Сергієвка ІІ с. Сергіївка 1,6

35. Стоянка Соляне озеро Ш с. Сивашівка 0,05

36. Стоянка Соляне озеро УІ с. Сивашівка 0,1

37. Стоянка Соляне озеро УІІ с. Сивашівка 0,05

38. Стоянка Соляне озеро VІІI с. Сивашівка 0,01

39. Стоянка Соляне озеро ІХ с. Сивашівка 0,01

40. Стоянка Соляне озеро ІХ а с. Сивашівка 0,02


41. Поселення Великі Копані І с. Великі Копані 0,4

42. Поселення Великі Копані 2 с. Великі Копані 0,2

Чаплинський район

43. Стоянка Іванівна ІІ с. Іванівка 0,2

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан можливі наслідки.

Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.

В межах території Херсонській області саме туризм є важливою

складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо

контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються

паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький,

стійкий туризм. Але частіше застосовується термін “екологічний туризм”, або

його скорочений варіант “екотуризм”. Екотуризм визначається Всесвітньою

туристською організацією як “подорож, що має на меті відвідування природних

місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під

охороною людини”. Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і

тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону.

Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом

серед різних вікових груп туристів.

На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортно-

оздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурно-

пізнавальний туризм.

В групі курортно-оздоровчого туризму переважає роль пляжного

туризму, а розвиток бальнеотерапії, кліматотерапії та таласотерапії на дуже

низькому рівні. Необхідно приділити цим напрямкам більш значну увагу.

Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить

плямистий характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв

(Голопристанський район, Лазурне, Генічеськ). Резерви санаторіїв значні, але

немає відповідної інфраструктури для розширення цієї групи видів туризму.

Але найбільш нереалізованих можливостей на Херсонщині в сфері

спортивно-оздоровчого та культурно-пізнавального видів туризму. Найбільший

розвиток отримали автомототуризм у поєднанні з пляжним та фестивальним.

Спортивний туризм є одним з найбільш перспективних видів туризму на

Херсонщині. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвінг та підводне

орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримати

новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі

Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі не менше

рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні

прибутки.

Великий інтерес для розвитку туризму представляє узбережжя Чорного

та Азовського морів, Дніпро та річки які входять до його басейну. Виходячи з

того, що в Європі основні зони узбережжя, цікаві для туристів, давно освоєні,

Херсонщина з її морським пляжем, протяжність якого сягає більше 200

кілометрів, являє рекреаційний резерв європейського значення. Причому, це

незначна частка морського узбережжя області, бо тут ще не враховані зони

узбережжя, які не є в класичному розумінні пляжем, а також узбережжя

Гнилого моря – Сивашу. Уздовж морського узбережжя є піщані острови,

півострови і коси, найбільшими з яких є Джарилгацький острів, півострів

Ягорлицький кут, Тендрівська коса. У сушу врізаються Дніпровський лиман і

Тендрівська, Каркінітська, Каланчацька, Перекопська та інші затоки. За

деякими даними, сиваські ропа та грязі можуть змагатися з ресурсами

Мертвого моря.

Створення курортів державного значення. Профілактика, лікування

різних захворювань та зміцнення здоров’я людини з використанням природно-

рекреаційного потенціалу і курортних ресурсів є одним із перспективних

напрямів розвитку медичної науки в цілому та розвитку лікувально-курортних

установ. Стимулюючий вплив на адаптаційні і захисні функції організму

людини природних курортних ресурсів визначає їх цінність як лікувальних і

профілактичних не медикаментозних терапевтичних засобів. Розвиток

лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить сезонний характер

– існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район,

Скадовський район, Лазурне, Генічеськ), а саме: „Золоті піски” м. Генічеськ,

„Водолікарня” м. Генічеськ тощо. Резерви санаторіїв значні, але відповідна

інфраструктура для розширення цієї групи видів туризму потребує розвитку та

додаткових коштів .

Скадовська курортна зона Херсонської області має унікальні

природнокліматичні та курортно-рекреаційні ресурси, а саме: прибережна

смуга шириною від 1 до 1,5 км, яку омивають морські бризи, піщано-

черепашкові пляжі, сприятливі кліматичні умови та тривалий купальний сезон.

Природні особливості території, мілководність Джарилгацької затоки та

віддаленість від промислових центрів складають основу для розвитку на

вказаній території дитячих лікувально-оздоровчих закладів.

З метою створення відповідних умов для подальшого розвитку

туристичної галузі, посилення її взаємозв’язків з іншими соціально-

економічними сферами, підвищення рівня природоохоронної діяльності,

залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення

надходжень до бюджету проводяться роботи по розробці проектів Законів

України „Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості Скадовського

району Херсонської області курортом державного значення” та „Про

перспективну зону пріоритетного розвитку курорт Арабатська Стрілка”. За

рахунок місцевих бюджетів ведеться розробка проекту землеустрою м.

Скадовська, з метою проголошення його курортом державного значення, а

також генерального плану Арабатської стрілки, реалізація якого передбачає

залучення інвестицій, у тому числі і зарубіжних.

Вказані економічні умови здатні стимулювати залучення потенційних

інвесторів до розвитку туристично-рекреаційної галузі області. На ряду з цим

оздоровчі заклади які використовують термальні води матимуть змогу

працювати протягом повного року.

Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це

серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької

ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50

відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов

і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу

зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий

заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого

підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг,

транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо),

активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної

спадщини.

Для системного розвитку сільського туризму необхідно провести

паспортизацію сільських садиб які приймають туристів з визначенням якості

туристичних послуг, та налагодити випуск інформаційних бюлетенів

„Сільський туризм Херсонщини" як на паперових носіях, так і в електронному

вигляді.

В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території

та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного

законодавства України можуть використовуватись в "оздоровчих та інших

рекреаційних цілях". Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих

природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і

корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження

сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки

використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і

покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони

антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні

ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-

пам'ятки садово-паркового мистецтва.

В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою

частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо

контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою

туристською організацією як "подорож, що має на меті відвідування природних

місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під

охороною людини". Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і

тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону.

Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом

серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той

факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон.

Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім.

Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» - єдине місце на континенті, у якому

збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно

пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре

акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також

Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю

сотні тисяч великих водоплавних птахів.

Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний

туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвинг та підводне

орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні

отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В

прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в

Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид

туризму приносить значні прибутки.

Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід

зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних

можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного,

ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального,

сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може

отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання,

ярмарки, ринки і т.д.).

У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму

став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що

туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має

багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як

туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить

великий, проте використовується він далеко неефективно.

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

До основних екологічних проблем області відносяться:

деградація земель внаслідок водної та вітрової ерозії, вторинного

засолення та осолонцювання;

зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, значна їх

розораність ;

підтоплення земель і населених пунктів, особливо в південних районах;

наявність берегоерозійних процесів Каховського водосховища, р.

Дніпро, Чорного та Азовського морів;

забруднення водойм стічними водами з недосконалих, а в ряді випадків

аварійних очисних споруд населених пунктів;

Відсутність проектів визначення та встановлення водоохоронних зон

вздовж річок, морів, водосховищ та інших водойм.

скорочення площ лісових насаджень;

забруднення земель твердими побутовими та токсичними відходами;

погіршення якості питної води;

забруднення підземних вод нафтопродуктами та наявність полігону

ТПВ (м. Херсон);

стан лівобережної частини земель області південніше Каховської ГЕС.

Одним з факторів прояву деградації земель в області є ерозія

ґрунтів. Дуже висока сільськогосподарська освоєнність території, посушливий

клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії, а в

районах з вираженим рельєфом поширена інтенсивна водна ерозія ґрунтів.

Площа дефляційно небезпечних земель складає 1689,3 тис. га.

Інтенсивне використання земель призводить до великих щорічних втрат

гумусу (в середньому по області вони складають 1,38т/га), які не

компенсуються внесенням органічних добрив та гуміфікацією рослинних

решток. Близько 28 тис.га сильно змитих земель потребують виведення з

сільськогосподарського використання. Ці землі знаходяться в ІІІ та ІV

грунтово-ерозійних зонах на схилах балок в басейнах рік Дніпра та Інгульця.

Подальше використання їх призведе до повної деградації та розмиву.

Підвищеного антропогенного тиску зазнають землі на зрошенні, де

процеси деградації інтенсифіковано використанням дощувальних машин з

надмірно високими енергетичними характеристиками опадів та

невідповідністю якості поливної води нормативним вимогам. На землях, що зрошуються, викладені вище негативні зміни ґрунтового покриву доповнюються вторинним засоленням та

накопиченням активного натрію. Всього площа засолених земель по області складає 346,7 тис.га. Зважаючи, що хімічна меліорація

земель на зрошенні ведеться у недостатніх обсягах, погіршення агроекологічних показників може набути критичної межі - безповоротної втрати родючих земель.

Особливої гостроти в останні роки набула проблема підтоплення земель

та населених пунктів.

Провідну роль із режимоутворюючих факторів підземних вод області

мають як природні, так і техногенні. До природних факторів підтоплення

(періодичне випадіння аномально великої кількості атмосферних опадів -

більше 600 мм при середньому значенні 386 мм, практична безсточність

більшої частини рівнинної території, наявність великої кількості замкнутих

подових понижень, дуже слабка природна дренованість території та інші)

додаються техногенні: вплив Каховського водосховища, зрошувальних та

іригаційних систем, скид дренажних вод, інфільтрація із полів зрошення,

каналів, інтенсивна експлуатація водоносних горизонтів та ін. Продовжується

регіональний підйом рівнів підземних вод майже по всій території області.

Кардинальним і поки що єдиним шляхом розв’язання проблеми

підтоплення земель залишається відновлення дії існуючого дренажу та його

модернізація, забезпечення відповідного рівня експлуатації, проведення

реконструкції існуючих зрошувальних систем, але на утримання дренажних

систем місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування

кошти виділяються недостатньо. Крім того, з 924 свердловин водозниження

більше 580 відпрацювали понад 20 років і потребують ремонту або

реконструкції.

Для подолання явищ підтоплення необхідно:

- у повному обсязі забезпечити фінансування цільових комплексних програм

щодо розвитку меліорації та захисту від шкідливої дії вод як з державного, так і

з місцевого бюджетів;

- вирішити питання стосовно проведення протифільтраційних робіт на

Північно-Кримському та Краснознам’янському каналах;

- здійснити науково обґрунтовані заходи по розкриттю природних

водостоків, облаштування водоспусків та водопропускних споруд;

- забезпечити ефективну роботу існуючих дренажних систем у проектному

режимі;

- ліквідувати втрати води з водопровідної мережі;

- провести вертикальне планування територій населених пунктів для відводу

вод.

Відбувається руйнування прибережної смуги Азовського, Чорного морів

і Каховського водосховища. Особливо критичний стан склався у смт Лазурному

Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема

абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що

призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше десяти

оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає

незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну

зону. Згідно з розробленим дочірнім підприємством “Проектний інститут

“Одесакомунпроект” у 2002 році техніко-економічним розрахунком

“Берегозахист морського узбережжя смт Лазурне (з урахуванням гідровузла в

створі протоки)”, який отримав позитивний висновок державної екологічної

експертизи від 01 грудня 2004 року № 06-12-137, орієнтовна вартість робіт

берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району

складає 22 млн грн.

Всього на укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн 263,4 тис. грн.

Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На

них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних

горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств

залишились безгосподарними 800 свердловин.

Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з

незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного

вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені

роботи потребують значних фінансових витрат.

Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське

море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт (скид у водойми

Чорноморського біосферного заповідника), Каланчак (скид в р.Каланчак) не

відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі

наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон

рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем

водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки,

відбувається забруднення Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними

(аварійні скиди) стічними водами.

Лісові насадження Херсонської області зазнають інтенсивного

антропогенного впливу, гинуть в результаті пожеж, від шкідників, хвороб та

самовільних рубок. Лісистість для степу рекомендується довести до 9%. Нині

лісистість області складає 4,6%, а без урахування Цюрупинського і

Голопристанського районів - біля 2%. Таке становище неминуче призведе до

перетворення території області в пустелю. Лісові насадження області

переважно штучного походження і природоохоронного призначення -

закріплення пісків, боротьба з водною та вітровою ерозією.

В останні роки стан лісових ресурсів неухильно погіршується. На фоні

різкого зменшення обсягів лісомеліоративних робіт має широке

розповсюдження знищення полезахисних лісосмуг, у вкрай незадовільному

стані знаходяться лісові насадження в Цюрупинському та Голопристанському

районах. В результаті систематичного недовиконання необхідних

(передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та

заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис.га знаходяться у

незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень,

наявність значної кількості сухостою та ураженість великих масивів лісу

шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення

знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів. Ліси колишніх

сільгосппідприємств, які на сьогодні не передані у постійне користування і

перебувають на землях запасу сільських Рад. Відсутність відповідальності за

стан цих лісів органів місцевого самоврядування та підприємств Держлісфонду

призводить до незаконної їх вирубки. При роздержавленні

сільськогосподарських підприємств та розпаюванні сільськогосподарських

угідь колишніх КСП більша частина площ захисних лісових насаджень

виділена у землі запасу та резервного фонду місцевих рад.

В області у результаті реформування аграрного сектору утворилася

значна кількість безгосподарних, неопізнаних та заборонених до використання

агрохімікатів, у зв’язку з чим проблема екологічної безпеки набула особливої

гостроти. Станом на 01 січня 2007 року в області накопичено

700,911 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів.

Проведені роботи по перезатаренню 452 тонн таких пестицидів у

170 залізобетонних контейнери, у тому числі: ВАТ “Каланчацький райагрохім”

– 64 контейнери, ВАТ “Білозерський райагрохім” – 50 контейнерів,

ВАТ “Генічеський райагрохім” – 56 контейнерів. Контейнери зберігаються на

спеціальних майданчиках з твердим покриттям згідно з узгодженими

проектами. Решта пестицидів у кількості 248,911 тонн зберігаються на складах

колективних сільгосппідприємств області.

У цілому стан зберігання неопізнаних, непридатних та заборонених до

використання пестицидів не відповідає екологічним і санітарним вимогам.

Більшість складів зруйновано, стелі протікають, вікна та двері відсутні, тара

незадовільна, що приводить до забруднення земель, підземних вод та повітря.

За даними Херсонського обласного управління земельних ресурсів

станом на 01 квітня 2007 року в області налічується 375 сміттєзвалищ, які

функціонують без правовстановлюючих документів та 10 полігонів твердих

побутових відходів, які мають всі правовстановлюючі документи.

Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок:

- будівництва заводів з переробки твердих побутових відходів у містах

Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, Скадовськ, Гола Пристань;

- проведення рекультивації несанкціонованих звалищ;

- впорядкування системи збору відходів та їх сортування;

- передбачення фінансування заходів Програми поводження з твердими

побутовими відходами.

Основним джерелом господарсько-питного водопостачання м. Херсона та

Херсонської області є підземні води. Їх експлуатація здійснюється

водозабірними свердловинами, які обладнані на понт-меотіс-верхньо-

сарматський водоносний комплекс, верхньо-міоценовий (тортонський),

палеогеновий та четвертичний водоносні горизонти. Всього в області

налічується понад 2,5 тисячі свердловин, з яких лише 55% подають воду у

відповідності до вимог ДОСТу 2874-82 "Вода питна".

Як джерело водопостачання, використовують дніпровську річкову воду з

Каховського магістрального каналу на Іванівському груповому водопроводі.

Очищеною та знезараженою водою забезпечується смт Іванівка та 5 сільських

населених пунктів району.

Проблема водопостачання поглиблюється тим, що частина сільських

водопроводів стала безгосподарною з причини розформування

сільськогосподарських колективних господарств і несвоєчасною їх передачею у

власність органам місцевого самоврядування. Перебої в подачі електроенергії, відсутність енергосилового обладнання, призводять до частих перебоїв в подачі води у

водопровідні мережі, що додатково погіршує її якість.

Інтенсивне використання у попередні роки підземних вод, що перевищувало прогнозні експлуатаційні запаси, стало однією з

основних причин хімічного забруднення підземних вод основного неогенового водоносного комплексу у південно-східних районах області. Довгострокове використання підземних джерел водопостачання призводить до їх забруднення більш мінералізованими водами

нижче розташованих підземних водоносних горизонтів, у зв’язку з чим 45 % артсвердловин подають воду, яка не відповідає санітарним

вимогам по мінералізації, вмісту сульфатів, хлоридів та більше нормативних величин по жорсткості.

Проблема невідповідності ДОСТу по санітарно-хімічним показникам залишається ще не вирішеною у зв'язку з відсутністю

альтернативних джерел питного водопостачання.

Херсонський водозабір, в основному, відбирає прісні підземні води. На

фоні водовідбору прісних вод, на ділянках Херсонського водозабору по

окремим свердловинам продовжується погіршення якості підземних вод,

мінералізація яких досягає 4,2 г/дм3.

Погіршення якості підземних вод по окремим свердловинам інших

ділянок Херсонського водозабору, пов'язане з находженням забруднюючих

сполук із понтичного водоносного горизонту, який до кінця 60-х років був

місцем скиду побутових і госпфекальних вод. Перетік некондиційних вод

здійснюється по поза трубному простору покинутих свердловин та свердловин,

які вийшли із ладу.

Внаслідок порушення гідродинамічних умов тип підземних вод змінився

з гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого до хлоридно-сульфатного

натрієво-магнієвого.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ

ДОВКІЛЛЯ Екологічною інспекцією в 2006 року здійснено 9612 перевірок (з

судами і автотранспортом) додержання вимог природоохоронного законодавства на 2298 об’єктах, з яких 505 перевірено комплексно.

За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до адміністративної відповідальності притягнуто 1713 посадових осіб та громадян. Сума накладених на порушників штрафів склала 138,07 тис.грн., з яких відшкодовано 94,551 тис.грн.

До правоохоронних органів передано на розгляд 6 матеріалів, що мають

ознаки кримінальних злочинів. Фактично притягнуто до кримінальної

відповідальності дві особи. За збитки, заподіяні навколишньому природному

середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства,

пред’явлено 90 позовів та претензій на суму 4669,077 тис. грн. Відшкодовано

13 позовів на суму 21,905 тис. грн. Призупинено виробничу діяльність 23

об’єктів в зв’язку з порушеннями ними вимог природоохоронного

законодавства.

Охорона водних ресурсів

В 2006 році екологічною інспекцією здійснено 664 перевірки з питань

охорони підземних водних ресурсів. До адміністративної відповідальності за

порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто 268 посадових

осіб та громадян, накладено штрафів на суму 25,8 тис.грн. Пред'явлено 43

позови та претензії за збитки, заподіяні навколишньому природному

середовищу в частині охорони підземних вод, на суму 105,2 тис. грн.

До органів прокуратури направлено дві справи, що мають ознаки

кримінального злочину та призупинено виробничу діяльність двох господарств.

Основними недоліками, виявленими при перевірках джерел підземного

водозабору, є відсутність або часткове зруйнування зон санітарної охорони,

відсутність або засміченість павільйонів артсвердловин, негерметичність гирл

артсвердловин, самовільне водокористування.

Не вирішується проблема покинутих артезіанських свердловин. Органами

самоврядування та колишніми власниками не фінансуються роботи по

санітарно-технічому тампонажу свердловин.

З питань охорони поверхневих вод в 2006 році здійснено 441 перевірка.

Основними порушеннями є розташування у водоохоронних зонах

несанкціонованих сміттєзвалищ, незадовільний стан водоохоронних зон та

прибережних смуг, порушення режиму використання їх територій, скид

забруднених стічних вод в поверхневі водойми та самовільне

водокористування водними об’єктами.

За забруднення і засмічення поверхневих вод, порушення

водоохоронного режиму до адміністративної відповідальності притягнуто 28

посадових осіб та громадян. Накладено штрафів на суму 2,8 тис.грн.

За самовільне водокористування поверхневими водами пред’явлено 21

позов та претензію на суму 576,3 тис.грн.

Охорона атмосферного повітря

В 2006 році здійснено 270 перевірок дотримання вимог

природоохоронного законодавства з питань охорони атмосферного повітря

стаціонарними об'єктами. До адміністративної відповідальності притягнуто 133

особи, на яких накладено штрафів на суму 12,9 тис.грн.

Пред'явлено 5 позовів за збитки, заподіяні навколишньому природному

середовищу в частині охорони атмосферного повітря на суму 13,9 тис. грн.

Призупинено діяльність восьми об'єктів.

На виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню

забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту на території

області в період з 15 травня по 05 червня 2006 року було проведено перший

етап , а з 11 вересня по 30 вересня 2006 року - другий етап операції “Чисте

повітря”. Перевірено 5309 пересувних транспортних засобів, до

адміністративної відповідальності притягнуто 263 порушника ( на лінії), сума

штрафів склала 4,8тис. грн.

Охорона земельних ресурсів

В 2006 році здійснено 619 перевірок дотримання вимог

природоохоронного законодавства з питань охорони земельних ресурсів. До

адміністративної відповідальності притягнуто 274 посадові особи та

громадянина, накладено штрафів на суму 26,7 тис.грн.

Внаслідок розміщення відходів та відсутності контролю за розміщенням

відходів на земельній ділянці міського сміттєзвалища з боку відповідальних

осіб Білозерської селищної ради (смт. Білозерка Херсонської області) виникло

забруднення земельної ділянки площею 25м2 по вулиці Степовій та 16м2 по

вулиці Ценьковського. За забруднення і засмічення двох земельних ділянок

пред'явлено позовну заяву на суму 0,21 тис. грн. Здійснено 66 перевірок щодо виконання вимог Закону України “Про

пестициди і агрохімікати” та “Про охорону земель” в місцях зберігання пестицидів і агрохімікатів підприємствами усіх форм власності. За виявлені недоліки до адміністративної відповідальності притягнуто 42 порушника, сума штрафів склала 4,7 тис.грн.

Відходи З питань поводження з відходами екологічною інспекцією в 2006 році

здійснено 817 перевірок, в тому числі з твердими побутовими відходами 522, з

промисловими - 295. Основними порушеннями є недотримання технологічних

процесів утилізації відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення

сортування, відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення

відходів, наявність несанкціонованих сміттєзвалищ. Несвоєчасність вивезення

відходів з місць їх накопичення призводить до утворення стихійних звалищ. Як

наслідок - забруднення лісосмуг, пустирів, балок. З метою усунення порушень

надавались приписи. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 411 посадових осіб та громадян, в тому числі 295 - з промисловими відходами та 522 - з твердими побутовими відходами.

Накладено штрафів на суму 32,9тис.грн., в тому числі з твердими побутовими відходами – 21,6 тис.грн., з промисловими –11,3 тис.грн.

Об’єкти рослинного та тваринного світу

Загальна кількість рейдових перевірок, які здійснено

держінспекторами управління в 2006 році:

рослинний світ –76;

тваринний світ - 15;

рибні запаси –72.

В період нересту із спеціалістів Держуправління було створено 4 оперативні групи, до роботи яких залучалися працівники Херсонської обласної ради УТМР, УМВС України в області, Херсонського обласного управління лісового господарства. Вищезазначеними оперативними групами здійснено 43 рейдові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 44 громадянин, сума накладених штрафів становить 2,2тис. грн., з яких 1,3тис.грн. стягнуто. До судових органів направлено 8 протоколів за місцем скоєння правопорушення.

За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині

охорони рибних ресурсів у правоохоронні органи передано один матеріал, що

має ознаки кримінального злочину.

Таблиця 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог

природоохоронного законодавства №

з.п.

Назва заходу Рік

2005 2006

1 2 3 4

1. Обстежено об‘єктiв 2287 2298

2. в тому числі комплексно 362 505

3. Проведено перевiрок 8922 9612

4. Виявлено порушень 1293 1765

5. Видано приписiв 2935 3015

6. Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з

адмiнкомiсiями),

чол/грн.

1246

1713

7. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. 110,067 138,070

8. Стягнуто штрафiв,

тис./грн.

65,788 94,551

9. Пред‘явлено позовiв, шт./грн. 45/1022,322 90/4669,077

10. Стягнуто позовiв шт./грн. 5/4,101 13/21,905

11. Винесено подань на позбавлення премiй

посадових осіб, чол

12. Винесено рішень про призупинення виробничої

діяльності

28 23

13. Винесено рішень про призупинення

фінансування будівництва (реконструкції)

об‘єктів

14. Кількість об‘єктів, на яких виявлено

перевищення дозволів та лімітів:

15. - на спецводокористування

16. - на викиди в атмосферу

17. - на розміщення відходів

18. Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та

лімітів:

19. - на спецводокористування 130

20. - на викиди в атмосферу

21. - на розміщення відходів

22. Внесено подань про тимчасове призупинення

дії виданих дозволів

23. Кількість матеріалів про порушення, що

містили ознаки злочину, переданих на розгляд в

органи прокуратури, з них:

9 6

24. - порушено кримінальних справ відносно осіб,

кількість

3 1

Таблиця 14.2. Державний контроль за дотриманням вимог

природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-

заповідного фонду

№

з.п.

Назва заходу

Рік

2005 2006

1 2 3 4

1. Проведено перевірок 19 37

2. Виявлено порушень 1 10

3. Видано приписiв 19 37

4. Притягнуто до

адмiнвiдповiдальностi /разом з

адмiнкомiсiями/, чол/грн.

2/255,0

5. Стягнуто адміністративних штрафів,

чол/грн.

6. Пред‘явлено позовiв на

відшкодування збитків, шт./грн.

1/2276,0

7. Стягнуто позовiв на відшкодування

збитків, шт./грн.

8. Винесено рішень про призупинення

(заборону) проведення робіт, не

передбачених режимом охорони і

збереження об‘єктів

9. Видано дозволів

на використання природних

ресурсів

10. Внесено подань про тимчасове

призупинення дії виданих дозволів

на використання природних

ресурсів

11. Кількість матеріалів про порушення,

що містили ознаки злочину,

переданих на розгляд в органи

прокуратури, з них:

1

- порушено кримінальних справ

відносно осіб, кількість

Відділом аналітичного контролю і моніторингу навколишнього

середовища держуправління охорони навколишнього природного середовища

в Херсонській області проведено 82 перевірки 70 підприємств (12 з яких з

яких перевірялись двічі) м. Херсона та Херсонської області щодо дотримання

вимог Закону України “ Про охорону атмосферного повітря” із здійсненням

хіміко – інструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у

викидах організованих 131 джерела викидів (5 з яких перевірялись двічі) та 169

( одне з яких перевірялось двічі) джерел утворення забруднюючих речовин.

Відібрано 597 об’єднаних проб і виконано 8031 визначення концентрації

забруднюючих речовин. Встановлено перевищення вимог нормативів ГДВ на 8 джерелах викидів 5 підприємств області: ТОВ “Сандора” (с. Козачі Лагеря, Цюрупинського району), ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” (м. Херсон), ТОВ “Агрофірма ім. Шевченка”(м. Генічеськ), Філії Каланчацький райавтодор (смт Мирне, Каланчацького району), ТОВ “Генічеський рибоконсервний завод “Меотіда”(м. Генічеськ).

Таблиця 14.3. Хіміко-аналітичний контроль грунтів та відходів за 2006 рік

Відібрано проб

Всього відібрано та проаналізовано проб Здійснено

компонентовизначень

Кількість показників та

забруднюючих речовин, що

визначалися

Кількість випадків перевищень ГДК

чи кларків грунтів відходів

1 2 3 4 5 6

29 2 31 233

28 (рН, нітрати, хлориди,

нафтопродукти, , мідь, свинець,

марганець, сульфати, залізо, нікель,

хром, цинк, магній, кальцій,

бікарбонати, щільний залишок,

втрати при прожарюванні,

нерозчинний залишок, α-ГХЦГ,

γ-ГХЦГ, гептахлор, ДДТ, ДДД,

ДДЕ, базудин, метафос, карбофос,

фосфамід)

1 – нітрати

6– сульфати

5 - фосфамід

4 - ДДТ

4 - γ-ГХЦГ

3 – базудин

1 - метафос

Таблиця 14.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу

(по забруднюючим речовинам)

№

з.п.

Назва забруднюючої речовини(ЗР),

по якій встановлено перевищення

гранично допустимого викиду(ГДВ)

Кількість, шт

Джерел викидів, де

перевірявся вміст ЗР

встановлених на джерелах перевищень ГДВ

разом

в тому числі

до 2 разів від 2 до 5

разів

від 5 до 10

разів

понад 10

разів

1

2 3 4 5 6 7 8

1 Азоту оксиди 106 5 3 - 2 -

2 Вуглецю оксид 106 5 1 - 2 2

3 Пил 15 1 - 1 - -

Всього 230

15 11 1 26 2

15. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля.

Удосконалення існуючих механізмів управління

З метою удосконалення системи та механізмів управління в галузі

охорони довкілля, відповідно до наказу Мінприроди України від 12.12.2006

№ 540 “Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди” відбулась

реорганізація Держуправління охорони навколишнього природного середовища

в області. Від Держуправління відокремлено інспекційні функції і створена

Державна екологічна інспекція в Херсонській області.

15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення

В Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища було

погоджено 420 лімітів на утворення та розміщення відходів, 1 паспорт місця

видалення відходів, затверджено 26 реєстрових карт об’єктів утворення

відходів та видано 2 дозволи на зберігання та використання фосфіду алюмінію.

Видані 609 дозволів на спец водокористування, розглянуто та затверджено 20

проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих

речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено 3 нормативи ГДС. Видано 18

дозволів на спеціальне водокористування на проектування свердловин та 11

дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної

документації з позитивним висновком екологічної експертизи.

15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати

еколого-експертної діяльності.

Державна екологічна експертиза передпроектної документації та

проектів будівництва нових, реконструкції, переобладнання діючих

підприємств області проводилась з метою запобігання порушенням вимог

екологічного законодавства при здійсненні господарсько-промислової

діяльності. Розгляд проектно-кошторисної документації проводився в

рамках комплексної державної експертизи у відповідності до “Порядку

затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення

комплексної державної експертизи” (постанова Кабінету Міністрів

України від 11.04.02 р. № 483), законів України та загальнодержавних

нормативних документів, інструктивних листів Мінприроди. Практична

еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість

проектної документації і попереджати (у можливих межах), негативний

вплив господарської діяльності на довкілля. Результати експертної

діяльності наведені в табл. 15.3.

Таблиця 15.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006р.

Виконання робіт

Загальна

кількість

(шт.)

Позитивно

оцінено (шт.)

Повернуто на

доопрацювання та

оцінено негативно

(шт.)

Повернуто на

доопрацювання та

оцінено негативно

(% від загальної

кількості)

1 2 3 4 5

Проведено експертиз

передпроектної (ТЕО, ТЕР,

ТЕД), проектної (проект,

робочий проект) документації

227

207

20

8,8

Проведено експертиз

документації із залученням

наукових установ та

спеціалізованих організацій

-

-

-

-

У рамках комплексної

Державної експертизи

136

127

9

6,6

У відокремленому порядку

(самостійно)

91

80

11 12,1

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346 “Про Програму

екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки” затверджена регіональна Програма моніторингу довкілля в Херсонській області (далі – регіональна Програма).

В Херсонській області, крім держуправління охоронприроди, згідно

постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 “Про

затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” та

регіональної Програми моніторинг стану складових довкілля здійснюють

12 суб’єктів моніторингу. Кожна з організацій – суб’єктів моніторингу має

власну мережу спостережень, регламент їх проведення, розташування

пунктів нагляду та точок відбору проб. Результати спостережень за

складовими довкілля від суб’єктів моніторингу до надаються

держуправління охорни навколишнього природного середовища і

Херсонській області..

З метою координації діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду

поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу створено дорадчий

орган – міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля.

В рамках Програми проведено інвентаризації: існуючих мереж

спостереження по кожному ресурсу, пунктів збору моніторингової інформації,

їх кількості та місця розташування, показників, їх види та періодичність, які

контролюються установами – суб’єктами моніторингу.

Завдяки даним, які надаються установами – суб’єктами моніторингу,

створені і поповнюються бази даних, що характеризують стан ґрунтів, повітря,

поверхневих вод, підземних вод; ведеться інформаційний банк даних,

починаючи з 1999 року, про обсяги утворення, захоронення, видалення на

довгострокове зберігання, обсяги утилізації, а також місця розташування

відходів по кожному класу небезпеки. Сформовані інтегровані бази даних

регіонального рівня щодо впливу чинників довкілля на здоров’я населення

(проведено збір, розрахунки статистичних показників, які можуть відображати

вплив забрудненого довкілля на здоров’я населення з урахуванням місцевих

факторів: рівнів захворюваності, смертності, поширеності хвороб і таке інше),

що дає змогу приймати управлінські рішення. Так за отриманням інформації

про стан складових довкілля області звертаються учбові та наукові заклади,

організації та установи – суб’єкти моніторингу довкілля, органи виконавчої

влади, а також ця інформація висвітлюється через засоби масової інформації та

електронного зв’язку.

Щомісяця від суб’єктів моніторингу на веб-порталі Міністерства та веб-

сторінці держуправління охорони навколишнього природного середовища

розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного

повітря і поверхневих вод в області. Щорічно розміщується інформація про

стан земельних ресурсів, а також розгорнута “Інформація про стан

навколишнього природного середовища Херсонської області за рік”.

Табл. 16.1 Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами

природоохоронних заходів

№ з.п. Назва регіональної (локальної) програми моніторингу

довкілля

Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання

програм

1 2 3 “Програма екологічного моніторингу навколишнього

природного середовища в Херсонській області на 2004 –

2009 роки”.

Міністерство охорони навколишнього природного

середовища України, в тому числі:

Державне управління охорони навколишнього природного

середовища в Херсонській області;

Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та

кадастру “Херсонгеоінформ”.

МНС, в тому числі:

ГУ МНС України в Херсонській області

Херсонській обласний центр з гідрометеорології

МОЗ, в тому числі:

Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція

Міністерство аграрної політики, в тому числі:

Херсонський обласний державний проектно-технологічний

центр охорони родючості та якості продукції

“Облдержродючість”;

Херсонське обласне виробниче управління меліорації та

водного господарства;

Держкомлісгосп України, в тому числі:

Херсонське обласне управління лісового господарства

Держводгосп України, в тому числі:

Херсонський відділ водних ресурсів Запорізького

регіонального управління водних ресурсів

Держкомзем України, в тому числі:

Херсонське обласне головне управління земельних

ресурсів

Держкомресурсів України, в тому числі:

Південно-Українська гідрогеологічна експедиція

Причорноморського державного регіонального

геологічного підприємства

Держбуд України, в тому числі:

Управління містобудування, архітектури та житлово-

комунального господарства обласної державної

адміністрації

Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

обласної державної адміністрації

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Джерелами бюджетного фінансування природоохоронних заходів у

Херсонській області у 2006 році залишалися Державний, обласний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Головною метою

створення зазначених фондів є концентрація коштів, які надходять від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та штрафів і позовів, для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів. Загальна сума надходжень становила 4509,6 тис. грн., у тому числі:

- до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища –

2931,3 тис. грн.;

- до фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету – 1127,4 тис. грн.;

- до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 450,9 тис. грн.

17.2. Стан фінансування екологічної галузі

В 2006 році за рахунок Державного фонду охорони навколишнього

природного середовища було профінансовано наступні роботи:

- Будівництво об’єкту „Каналізація смт Каланчак” – 450 тис.грн..

- Проектування та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на

о. Бірючий Генічеського району – 137,6 тис.грн.

- Утилізація заборонених та непридатних до використання хімічних

засобів захисту рослин на території Херсонської області – 847,6

тис.грн..

З фонду охорони навколишнього природного середовища обласного

бюджету було виділено 1127,4 тис.грн. на:

- Завершення реконструкції мереж каналізації по вул. Воровського та

вул. Гоголя у м. Генічеську – 270,4 тис.грн.

- Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд у смт

Іванівна – 286,0 тис.грн.

- Завершення будівництва першої черги полігону твердих побутових

відходів у смт Велика Олександрівна – 211,0 тис.грн.

- Реконструкція очисних споруд Херсонської обласної інфекційної

лікарні – 240,0 тис.грн.

- Придбання обладнання для проведення спостережень за

забрудненням атмосферного повітря викидами ЗАТ „Кримський

ТИТАН” –

120,0 тис.грн

Кошти обласного природоохоронного фонду використано у повному

обсязі виключно за цільовим призначенням

Таблиця 17.1. Надходження та використання коштів фонду охорони

навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету тис. грн.

№

з/п

Обіг коштів Рік

2004 2005 2006

1. Залишок коштів на початок звітного періоду 250,3 452,8 110,3

2. Надійшло коштів у звітному періоді - всього 1381,76 1388 1304,7

3. Використано коштів - всього 1181,7 1730,4 1127,4

4. Залишок коштів на кінець звітного періоду 452,82 110,2 287,6

5. % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані

п.1 +дані п.2)·100})

72,4

94

79,6

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В

ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Херсонський державний університет

На кафедрі фізіології людини і тварин за держзамовленням

виконувалась науково-дослідна робота 2.05.29 Розроблення технології

оцінки бальнеологічного використання водойм пониззя Дніпра та

контролю за їх станом. Обґрунтовано доцільність використання

грязебальнеологічного комплексу озер Чарівне та Соляне (Грязьове) з

лікувальною метою для трьох системних нозологічних груп: опорно-

рухової, статевої та нервової (центральної та периферичної) систем.

З’ясовані механізми впливу грязелікувальних процедур на організм

людини.

Кафедра екології та географії продовжувала працювати над

дослідженнями процесів в береговій зоні Чорного та Азовського морів.

Досліджувався вплив підприємств хімічної промисловості (ВАТ “Титан”)

на стан східних територій Херсонської області. Проводилися дослідження з

метою обґрунтування можливості створення курорту державного значення

в м.Скадовськ.. Виконувалася робота по оцінці впливу на оточуюче

середовище проекту берегозахісних споруд в смт Лазурне Садовського

району Херсонської області.

На кафедрі зоології розробляється три наукових теми, які

передбачають дослідження навколишнього середовища, а саме: стан живої

природи, вплив на неї людської діяльності та наслідки цього впливу.

На кафедрі ботаніки проведено дослідження понад 40 курганів на

території Херсонської та Миколаївської областей в зоні типчаково-

ковилових та пустельних степів. Спільно з науковцями Нікітського

ботанічного саду проведено роботи по обґрунтуванню та узагальненню

основ фітомоніторингу, результати яких опубліковані в колективній

монографії.

Повністю оброблені дані польових досліджень курганів

пустельностепової зони України. На цих курганах виявлено 305 видів

судинних рослин, в тому числі 124 степові види і 10 видів, які підлягають

охороні.

Виявлена та досліджена перспективна для заповідання територія

“Долина курганів” у Голопристанському районі Херсонської області.

Інститут землеробства південного регіону

В 2006 році науковцями інституту проводились дослідження еколого-

агромеліоративного стану темно-каштанового грунту в зоні Інгулецької

зрошувальної системи та продовжилось вивчення міграції нітратів у

грунті залежно від норм азотного добрива, внесеного під основний

обробіток в умовах зрошення.

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з

вівчарства

Розвиток селекції сільськогосподарських тварин

Вівчарство.

Створено асканійську м’ясо-вовнову породу овець з кросбредною

вовною з п’ятьма внутріпородними типами. Жива маса вівцематок – 65-80

кг, багатоплідність – 120-145%, виробництво м’яса на вівцематку – 50-85

кг, настриг чистої вовни – 3,2-5,0 кг.

Створено дві нові лінії овець таврійського типу асканійської тонкорунної

породи. Жива маса баранів-плідників 100-105 кг, вівцематок 55-58 кг.

Настриг чистої вовни у баранів-плідників 7,0 кг, вівцематок 3,2-3,6 кг.

Плодючість вівцематок – 120-140%.

Скотарство.

Створено українську червону молочну породу: середній надій молока

– 5980 кг, жирність 3,84%; південний внутріпородний тип української

чорно-рябої молочної породи: середній надій молока – 6245 кг, жирність

3,72-3,97%.

Створено південну м’ясну породу великої рогатої худоби методами

гібридизації та схрещування червоної степової породи з бугаями кращих

імпортних порід (кубинський зебу, снта-гертруда, молочний шортгорн,

герефордська, шаролезька_ для розведення в екстремальних посушливих

умовах півдня України та виробництва якісної яловичини. Жива маса

дорослих бугаїв становить 900-1000 кг, корів – 520-550 кг.

Свинарство.

Створено Заводський тип української степової білої породи свиней в

результаті схрещування генотипів порід української степової білої та

ландрас, лінія бериславця української степової білої породи, лінія Рифа

української степової рябої породи, лінія Цикла асканійського типу

української м’ясної породи.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ.

ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції

гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і

важливого державного документа.

Розвиток вищої екологічної освіти базується на комплексному

збалансованому поєднанні природничого, технологічного, економічного і

соціокультурного підходів. Першочерговими завданнями розвитку вищої

екологічної освіти є розробка програм навчальних курсів , де

відображається сучасний стан навколишнього середовища.

Херсонський державний університет

Інститут природознавства Херсонського державного університету

займається питаннями екологічної просвіти. Майже всі кафедри інституту

мають спрямування на розвиток екологічної освіти студентів, майбутніх

вчителів, які мають опанувати методику екологічної виховної роботи.

На кафедрі фізіології людини і тварин викладаються курси “Екологія

людини”, “Соціальна екологія”. Викладачі та аспіранти кафедри

приймали участь у наукових конференціях:

- Фальцфейнівські читання

- Природничі науки в закладах освіти України: дослідження,

впровадження та перспективи

- Роль довкілля у валеологічній освіті і вихованні

- Экология фундаментальная и прикладная: Проблемы урбанизации.

Громадські рухи

Голопристанське відділення Українського товариства охорони птахів організовано у 1994 році і налічує 250 осіб. До складу товариства входять

аматори різного віку і професій, в т.ч. три професійних орнітологи, один

еколог, одинадцять вчителів-біологів, десять мисливців, учні шкіл та студенти.

У 2006 році члени товариства приймали активну участь у всіх

Всеураїнських та міжнародних акціях природоохоронного характеру,

спрямованих на вивчення та охорону природних багатств.

В січні члени товариства здійснювали облік зимуючих птахів, особливо

птахів водно-болтного комплексу. В обліку приймали участь учні 21 школи

Голопристанського району (більше 230 учнів та їх вчителів), науковці

Чорноморського біосферного заповідника, юннати. Було налічено більше 3000

особин птахів, які відносяться до 15 рядів.

З 1 грудня 2005 року по 1 березня 2006 року проводилась Всеукраїнська

акція "Допомога зимуючим птахам". Виготовлено 670 годувальниць для птахів

і здійснювалась підкормка насінням, яке було заготовлено восени.

Члени товариства приймали участь у Всеукраїнській акції "Птах року –

синьошийка (варакушка)", провели "День птахів" – виготовили 120 шпаківниць

та 40 синичників, які розвішали в лісництві, в лісосмугах, парках та садах.

Під час Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього" члени

товариства висадили більше 1590 декоративних дерев, 1800 кущів, очистили

15 км лісосмуг та більше 230 тис. кв.м територій парків та скверів. На початку

жовтня приймали участь у щорічній міжнародній акції – облік і спостереження

за мігруючими птахами.

В червні в с.Залізний Порт було організовано орнітологічний табір, в

якому, крім знайомства з птахами, дітлахи здійснювали екскурсії у степ,

збирали гербарії, проводили облік дельфінів, а також працювали на очищенні

пляжу від сміття.

Громадська організація «Укрфітотерапевт»

В 1998 році в м. Києві була створена громадська організація

«Укрфітотерапевт», мета якої - збереження та примноження запасів лікарських

рослин на території України. Представництво цієї організації є і в Херсонській

області. Розплідник лікарських рослин складає 250 га землі в різних зонах

Херсонської області; вирощуються лікарські рослини 15 видів. За 2006 рік

громадською організацією «Укрфітотерапевт» було зібрано 7 тонн насіння

лікарських рослин. В майбутньому організація планує збільшувати об’єми

вирощування та збору лікарських рослин.

Херсонська обласна організація українського товариства

мисливців та рибалок

Херсонська обласна організація українського товариства мисливців та

рибалок, яка налічує 12,5 тисяч членів, увійшла до складу Всеукраїнської

спілки, створеної у 1921 році на I з’їзді товариства. В 2006 році проведені

наступні заходи: випущено в природу 1800 голів фазанів, 1,5 тис. качок,

250 тис. зарибку молоді коропа і товстолоба, виготовлено більше 550

нерестових гнізд для риби та 1,6 тис. для птахів, знищено більше 120 вовків і

понад 4000 лисиць, 16 тис. граків, сірої ворони; випущено 7000 листівок на

природоохоронну тему.

Створено базу відпочинку для жителів Херсонщини, проведено

12 змагань з риболовного та мисливського спорту.

Проведена велика робота по профілактиці пташиного грипу.

Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів

Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів створено у

2000 році. Кількість постійних членів фонду 16 чоловік, кількість волонтерів -

25 чоловік. Головною метою фонду є поліпшення матеріального становища та

соціальна реабілітація інвалідів, котрі потребують турботи, а також надання

допомоги особам, котрі за своїми фізичними та розумовими здібностями

обмежені у реалізації своїх прав та законних інтересів.

Однією з складових діяльності товариства є екологічна тематика.

Студенти - інваліди приймали участь у реалізації партнерського проекту «Чиста

річка руками молодих інвалідів». У рамках проекту була створена база даних

молоді з обмеженими фізичними можливостями, які проживають у місті і

бажають прийняти участь у екологічних заходах. Була проведена еколого-

краєзнавча екскурсія по руслу річки Вірьовчана: створена карта досліджуваної

території річки; проведено громадське обговорення на тему «Екологічні

проблеми річки Вірьовчана та шляхи їх вирішення». Проведено круглий стіл

на тему «Вірьовчана балка - краса та біль», створена фотовиставка. Проведена

природоохоронна акція «Посади дерево - врятуй річку», в якій прийняли участь

100 чоловік - студенти-інваліди вузів міста, школярі та мешканці с. Степанівка.

У ході акції посаджено 170 саджанців дерев вздовж русла річки Вірьовчана.

Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація

«Ластівка»

Херсонська міська дитяча громадська організація «Ластівка» почала свою

роботу з 2000 року. Мета діяльності організації - об’єднання дітей та підлітків

для захисту еколого - соціальних і духовних інтересів шляхом формування

високоморальних духовних, культурних принципів, індивідуальної та

громадської свідомості через організацію еколого - просвітницької,

природоохоронної, пропагандистської та інших форм роботи.

Членами організації є 58 чоловік, з них 36 - діти.

Вищий керівний орган - Координаційна рада.

Членами громадської організації «Ластівка» в 2006 році організовано та

проведено обласний конкурс екологічних агітаторів в рамках Всеукраїнського

конкурсу екологічної творчості «Свіжий вітер»; проведено семінар «Розробка і

представлення стандартів екологічного менеджменту на Україні»; проведено

конкурс «Ми за здоровий образ життя!»; проведено благодійну акцію

«Лікувальну силу рослин - дітям. В рамках програми «Ріки мого дитинства»

проведена екологічна експедиція на річку Інгулку та на озеро Біле, проведена

інформаційна кампанія про воду та її санітарний стан - «Вода - наше життя» Екологічній освіті широких верств населення сприяють спеціалісти

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. На протязі року спеціалістами в місцевій пресі було надруковано 8 публікацій, в яких піднімались екологічні проблеми нашого регіону, прийнято участь у 14 радіо- і 6 телепередачах, прочитано 9 лекцій студентам на екологічні теми, прийнято участь в 1 прес–конференції, в 2 круглих столах та в 1 громадських слуханнях. Всі вони були присвячені екологічним проблемам області, екологічним конкурсам, виставкам, Всеукраїнським та Міжнародним екологічним акціям. Щорічно інформація про стан навколишнього природного середовища

Херсонської області розміщується на Веб-сторінці Держуправління охорони

навколишнього природного середовища в Херсонській області (e-mail:

[email protected] ; www.hs.ukrtelecom.ua/ecolog)

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ

ОХОРНИ ДОВКІЛЛЯ

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди про грант траст-

фонду Всесвітнього екологічного фонду (Проект збереження біорозмаїття в

Азово-Чорноморському коридорі) між Україною та Міжнародним банком

реконструкції та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа

Всесвітнього екологічного фонду» в межах Херсонської області,

реалізовувалися заходи щодо його виконання.

Рішенням Херсонської обласної ради від 08.11.06р. №105 «Про

надання висновку щодо розширення території Чорноморського

біосферного заповідника Національної академії наук України» надано

позитивний висновок щодо розширення території природоохоронної

установи на 22120 га за рахунок земель Краснознам’янської сільської ради

– 1200,0 га (землі західної частини острова Тендра); земель водного фонду

загальнодержавного значення – 20920 га, з них: 18430 га – землі

західної частини Тендрівської затоки в межах Херсонської області та

2490,0 га – морська акваторія вздовж острова Тендра. Матеріали щодо

подальшого рішення про розширення території об’єкта природно-

заповідного фонду направлені до Мінприроди України. На звітній період

фінансування з міжнародного банку реконструкції та розвитку (Світовий

банк) призупинене.

На виконання “Конвенції про транскордонне забруднення на великі

відстані”, підписаної в 1979 році, щорічно надається звіт про викиди

забруднюючих речовин по підпорядкованій території та квадратах сітки

ЕМЕР розміром 50км х 50км

21. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО

ЗНАЧЕННЯ

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі

України

Основним структурним елементом екологічної мережі є території та

об’єктів природно-заповідного фонду. На першому етапі Програми

передбачається забезпечення збільшення площі окремих елементів

національної екологічної мережі, в першу чергу об’єктів природно-заповідного

фонду.

На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму

формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки»,

«Про екологічну мережу України» в Херсонській області реалізуються заходи

по створенню екологічної мережі.

Рішенням Херсонської обласної ради від 05.07.06р. №44 оголошено

парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення

“Дендропарк Ботанічний” територію, що має особливу естетичну, наукову та

виховну цінність, загальною площею 9 га в межах земель Таврійської міської

ради без вилучення у землевласника.

Рішенням Херсонської обласної ради від 26.09.06р. №79 надано

позитивний висновок щодо оголошення гідрологічним заказником

загальнодержавного значення «Озеро Соляне» територію що має особливу

природоохоронну, наукову та лікарську цінність, загальною площею 120,0 га в

м. Гола Пристань без вилучення у землевласника. Матеріали направлені до

Мінприроди для подальшого оголошення.

Рішенням Херсонської обласної ради від 08.11.06р. №105 надано

позитивний висновок щодо розширення території Чорноморського біосферного

заповідника НАНУ на 22120 га за рахунок земель Краснознам’янської сільської

ради – 1200,0 га (землі західної частини острова Тендра); земель водного фонду

загальнодержавного значення – 20920 га, з них: 18430 га – землі західної

частини Тендрівської затоки в межах Херсонської області та 2490,0 га –

морська акваторія вздовж острова Тендра. Матеріали направлені до

Мінприроди для подальшого оголошення.

Державним управлінням охорони навколишнього природного

середовища в Херсонській області продовжується робота по створенню нових

об’єктів природно-заповідного фонду області. Підготовлено проект створення

ландшафтного заказника місцевого значення “Балка Велика Сірогозька”,

загальною площею 636 га в Нижньосірогозькому районі та передано на розгляд

до обласної державної адміністрації. Готуються матеріали попереднього

погодження по створенню: національного природного парку

«Нижньодніпровський», загальною площею 50 000 га; заказників

загальнодержавного значення: «Буркути», загальною площею 8000 га на

територіях Голопристанського та Цюрупинського районах; «Бобровий

кут», загальною площею 840,0 га на території Великоолександрівського району;

«Федорівський», загальною площею 500,0 га на території Білозерського району;

«Миловська Балка», загальною площею 2700 га на території Бериславського

району; парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

«Енергія», загальною площею 9,32 га на території Генічеського району.

Ведеться робота над резервуванням територій для наступного заповідання

об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 року:

природний заповідник «Новокаїрський», загальною площею 3000 га на

території Бериславського району; національний природний парк «Джарилгач»,

загальною площею 10 000 га на території Скадовського району та ін.

Здійснюється робота по підготовці проекту Регіональної програми

формування екомережі області. Вийшло розпорядження голови обласної

державної адміністрації від 30.05.06р. №543 «Про координаційну раду з

питань реалізації в області Загальнодержавної програми формування

національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».

Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та

Чорного морів

На виконання заходів програми у 2006 році було використано

672,0 тис.грн., в т.ч. 450,0 тис.грн. – з державного бюджету (державний

фонд охорони навколишнього природного середовища - ФОНПС), 22,0

тис.грн. – з місцевого бюджету, 200,0 тис.грн. – інші джерела фінансування.

Здійснено будівництво каналізаційних очисних споруд та скидного

колектора смт Каланчак – 450,0 тис.грн. (державний ФОНПС) та виконані

заходи з утримання та відновлення берегової смуги в смт Лазурне

Садовського району – 222,- тис.грн., в т.ч. 200,0 тис.грн. – кошти

оздоровчих закладів та

22,0 тис.грн. – кошти місцевого бюджету.

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та

поліпшення якості питної води У 2006 році на виконання заходів програми було використано 3298,18 тис.грн., в т.ч. 611,58 тис.грн. – з державного бюджету, 2659,2 тис.грн. – з місцевих бюджетів, 27,4 тис.грн. – інші джерела фінансування. Виконано роботи по реконструкції водопровідних мереж, артсвердловин та насосних станцій в населених пунктах області на загальну суму 2803,5 тис.грн за рахунок державного та місцевих бюджетів; берегоукріпленню Каховського водосховища на суму 326 тис.грн за рахунок державного бюджету; висаджено лісові культури в водоохоронній зоні р.Дніпро на площі 70,1 га на загальну суму 168,68 тис.грн, в т.ч. 141,28 тис.грн – з державного бюджету.

22. ВИСНОВКИ

Результативність природоохоронної діяльності у 2006 році Екологічною інспекцією в 2006 року здійснено 9612 перевірок

(з судами і автотранспортом) додержання вимог природоохоронного законодавства на 2298 об’єктах, з яких 505 перевірено комплексно.

За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до адміністративної відповідальності притягнуто 1713 посадових осіб та громадян. Сума накладених на порушників штрафів склала 138,07 тис.грн., з яких відшкодовано 94,551 тис.грн.

До правоохоронних органів передано на розгляд 6 матеріалів, що мають

ознаки кримінальних злочинів. Фактично притягнуто до кримінальної

відповідальності дві особи. За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, пред’явлено 90 позовів та претензій на суму 4669,077 тис. грн. Відшкодовано 13 позовів на суму 21,905 тис. грн. Призупинено виробничу діяльність 23 об’єктів в зв’язку з порушеннями ними вимог природоохоронного законодавства. ДОДАТКИ

Видатки Державного бюджету України по розділу “Охорона

навколишнього природного середовища” за 2006 рік

За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного

середовища було профінансовано наступні роботи:

- Будівництво об’єкту „Каналізація смт Каланчак” – 450 тис.грн..

- Проектування та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на

о. Бірючий Генічеського району – 137,6 тис.грн.

- Утилізація заборонених та непридатних до використання хімічних

засобів захисту рослин на території Херсонської області – 847,6

тис.грн..

Громадські організації природоохоронного спрямування, що

співпрацюють з управлінням охорони навколишнього природного

середовища в Херсонській області

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що

співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного

середовища в Херсонській області

1. Українське товариство охорони птахів

2. Херсонська дитяча громадська організація "Ластівка"

3. Херсонський міський благодійний фонд підтримки інвалідів

4. Херсонська обласна організація українського товариства мисливців та

рибалок

5. Громадська організація «Укрфітотерапевт»

Відповідальні виконавці розділів звіту

Посада виконавця, назва відділу Прізвище та ініціали

Начальник відділу заповідної справи та екомережі Худолєй В.М.

Начальник відділу екологічної експертизи Бабенко О.В.

Начальник відділу нормування атмосферного

повітря, водних ресурсів та біоресурсів

Вєтрова Н.І.

Начальник відділу земельних ресурсів, поводження з

відходами та надрокористування

Хіменко С.М.

Начальник відділу правової роботи, кадрового

забезпечення і зв’язків з громадськістю

Мартинюк М.В.

Завідувач сектору екологічного моніторингу Швець Н.В.

Головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку,

екологічних програм та інвестицій

Ковтун О.С.

Головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку,

екологічних програм та інвестицій

Іванченко О.А.

Головний спеціаліст відділу нормування

атмосферного повітря, водних ресурсів та

біоресурсів

Єрмілко О.С.

Головний спеціаліст відділу нормування

атмосферного повітря, водних ресурсів та

біоресурсів

Панов О.В.

Головний спеціаліст відділу земельних ресурсів,

поводження з відходами та надрокористування

Мазурак С.А.



Якименко О.Є.



Друзяка Н.С.

Головний спеціаліст відділу правової роботи,

кадрового забезпечення і зв’язків з громадськістю

Щербина В.В.

Для підготовки Інформації про стан навколишнього природного середовища

Херсонської області за 2006 рік надали матеріали:

- Державна екологічна інспекція в Херсонській області

- Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного

господарства

- Херсонське обласне головне управління земельних ресурсів

- Херсонський відділ водних ресурсів Дніпровського басейнового

управління воднихресурсів

- Херсонський обласний державний проектно-технологічний центр

охорони родючості грунтів і якості продукції

- Південно-Українська гідрогеологічна експедиція

- Херсонський обласний центр з гідрометеорології

- Херсонське обласне управління лісового господарства

- Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція

- Головне управління статистики у Херсонській області

- Управління охорони здоров’я облдержадміністрації

- Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство

- Чорноморський біосферний заповідник

- Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім.Ф.Е.Фальц-Фейна

- Азово-Сиваський національний природний парк

- Інститут тваринництва степових районів ім..М.Ф.Іванова “Асканія-

Нова”

- Інститут землеробства південного регіону

- Херсонський державний університет

khersonska_2006

Documents