writes for childrens 3

Астрід Анна Емілія Ліндгрен – відома шведська

казкарка

«Я пишу, чтобы развлечь саму себя, то есть того ребенка, который все еще

живет во мне».

Віммербю

А́стрід А́нна Емі́лія Лі́ндгрен (швед. Astrid Anna Emilia Lindgren, дівоче прізвище Ерікссон, швед. Ericsson; 14 листопада 1907, Віммербю, Швеція — 28 січня 2002, Стокгольм, Швеція) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. На сьогодні вона найбільш відома своїми персонажами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

На фото сім’я Астрід – тато Самуель Август Ерікссон, мама Ханна, брат Гуннар і сестри Інгегерд та Стіна. Астрід – третя зліва.

На фото сім’я Астрід – тато Самуель Август Ерікссон, мама Ханна, брат Гуннар і сестри Інгегерд та Стіна. Астрід – третя зліва.

Садиба "Нес" , Віммербю

Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості.

Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі відносини в сім'ї письменниця з великою симпатією і ніжністю розказала в єдиній своїй книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ханна із Хюльта» (1973).

Творити Астрід почала ще у школі, за любов до вигадування отримала прізвисько “Сельма Лагерлеф із Віммербю”. Порівняння зі знаменитою швецькою письменницею примушувало дівчинку ніяковіти. І це незважаючи на те, що всі навколо твердили: “Ти, напевно, станеш письменницею, коли виростеш”.

За зізнанням самої Астрід, заняття це здавалося їй настільки відповідальним, що вона вирішила: література ніколи не буде головною справою її життя. Тим більше, що характер у неї був жвавий і, здавалось, для роботи за письмовим столом зовсім не підходив. Разом з подругою Анн-Марі вони постійно бешкетували, облазили навколо всі висоти, які здалися їм доступними. “Одного разу ми видралися на дах нашого будинку в Несі, - пригадувала Ліндгрен. – Несподівано у Анн-Марі запаморочилася голова, і вона ледве не впала вниз. З тих пір подруга перестала лазити по дахах. Я ж продовжувала залазити на дерева, дахи і навіть на опалювальні труби в спортивному залі нашої школи”.

Після школи шістнадцятирічна Астрід Ерікссон почала працювати журналістом у місцевій газеті Wimmerby Tidningen. Але через два роки вона завагітніла, не будучи заміжньою, і, залишивши посаду молодшого репортера, поїхала до Стокгольма.

У грудні 1926 року в неї народився син Ларс. Тому що грошей не вистачало, Астрід довелося віддати улюбленого сина до Данії в сім'ю прийомних батьків. У 1928 році вона отримала роботу секретаря в Королівському автоклубі, де познайомилася зі Стуре Ліндгреном. Вони одружилися в квітні 1931 року, і після цього Астрід змогла забрати Ларса додому. Через три роки Астрід народила дочку Карін, яка пізніше стала перекладачем.

Астрід стала домогосподаркою - тобто вона перестала працювати і майже весь час займалася своїми дітьми. Саме у цей час письменниця і придумала казку про Піппі Довгапанчоха. Сталося це у березні 1944 року, коли Астрід Ліндгрен вивихнула собі ногу. Лікарі заборонили їй три тижні вставати з постелі. Просто лежати майбутній знаменитій письменниці було дуже нудно, тому Астрід знайшла собі заняття - вона почала записувати казку, яку придумувала для своєї дочки Карін…Астрід розповідала дочці нові пригоди дівчинки Піппі, ім'я якої, до речі, придумала сама Карін. Так і «народилася» перша героїня Астрід Ліндгрен - рудоволосе веселе дівчисько на ім'я Піппі.

Письменниця за роботою

Астрід Ліндгрен придумала ще багато нових героїв. Це і улюблений дітьми всього світу Карлсон та його вірний друг Маля, Еміль з Леннебергі, детектив Калле Блюмквіст, Брати Левине Серце, Роні - дочка розбійника... І знаєте, що найголовніше зрозуміла письменниця? Що це так добре - мати можливість писати!

Тепер щовечора вона мріяла про те, щоб якнайскоріше розпочався новий день і настав момент, коли можна буде сісти за письмовий стіл і залишитися наодинці зі своїми героями! Люди винагороджували письменницю за її книги - адже вона одержала так багато премій: медаль Нільса Хольгерссона, орден Посмішки, диплом почесного доктора університету у Лінчепінге... Але головне - одного разу Ліндгрен вручили найголовнішу нагороду усіх казкарів - Золоту Медаль Ганса Крістіана Андерсена.

А. Ліндгрен за все життя заробила мільйон, проте не витрачала їх на себе, роздаючи гроші на благочинність. На відміну від інших шведських знаменитостей, вона не придумувала схем ухилянь від податків. Добре відомий випадок, коли в 1976 році Астрід заплатила 102% податків зі свого доходу. Скромна у побуті, Ліндгрен весь вільний час віддавала участі у суспільному житті Швеції. Вона добилася змін закону про податки, який обтяжував громадян Швеції, Астрід добилася прийняття закону про захист тварин і часто виступала на захист такого типового шведського явища, як загальна любов до природи і шанування її краси.

Шведська кронпринцеса Вікторія виросла на

казках Ліндгрен

Астрід Ліндгрен на знімальному майданчику фільму про Пеппі з виконавицею головної ролі – Інгер Нільссон. Екранизації та театральні постановки за творами Ліндгрен були дуже популярні у Швеції – в 1969 році п’єсу про Карлсона, який живе на даху, поставив Королівський драматичний театр. На шведському ТВ йшли телесеріали за книгами Астрід, а театральні спектаклі ставились в театрах Європи і США.

Музей А.Ліндгрен у СтокгольміМузей Юнібакен присвячений не тільки Астрід Ліндгрен, а й іншим шведським письменникам, – на цьому наполягала сама відома казкарка. «Кімнатка Карлсона"

Эти фразы, которые в нашей стране наизусть знают все, от дошкольника до пенсионера, - плод совместного творчества А. Линдгрен, ее гениальной переводчицы Л. Лунгиной, сценариста мультфильмов "Малыш и Карлсон" и "Карлсон вернулся" Б. Ларина, а также дуэта Фаина Раневская (фрекен Бок) и Василий Ливанов (Карлсон). "Ой, а у вас молоко убежало!" "А-ля-ля-ля-ля, а может, я сошла с ума... какая досада!.." "Малыш, а как же я? Ведь я же лучше собаки?!!" "Сейчас вы увидите привидение! Дикое, но симпатишное". "Я - мужчина хоть куда! Ну в полном расцвете сил!" "Детям мучное вредно! Отдай плюшку!" "Пустяки, дело-то житейское!" "Малыш, у тебя в доме завелась говорящая голова!" "О, я самый больной в мире человек..." "А мы тут, знаете ли, плюшками балуемся!.." "Спокойствие, только спокойствие, сейчас я вас настигну! Вот тогда-то мы похохочем..." "Ты знаешь, моя бабушка - чемпион мира по обниманиям! Как налетит, как обнимет!" "Что ты орешь? Ты же мне всю рыбу распугал!" "По телевизору показывают жуликов... Ну чем я хуже?!" "Фу, как некультурно!" "Скажи мне, милый ребёнок, в каком ухе у меня жужжит?" "Свершилось чудо! Друг спас жизнь друга!" "Он улетел, но обещал вернуться..."

В Віммербю з 1981 року працює дитячий парк розваг «Світ Астрід Лндгрен" (Astrid Lindgrens Värld), присвячений персонажам книг цієї шведской письменниці. На території 130,000 м2 можна зустріти відомих персонажів із її творів. Всі розваги побудовані за описами , наведеними в книгах, і дають дітям можливість зануритися світ Пеппі Довгапанчоха, Еміля з Льоннебергі, Карлсона, який живе на даху та багатьох інших персонажів Астрід Ліндгрен. Парк відкритий з травня до серпня. Протягом літнього сезону вистави проходять цілий день. Починається все з маленької сценки при вході і продовжується головним театралізованим шоу з музикою ,співом і танцювальними номерами. Найбільше цінують відвідувачі зустрічі з улюбленими персонажами.

Вілла “Курка”Вілла “Курка”

Астрід Ліндгрен померла у 94-літньому віці у 2002 році.

Пам’ятник А.Ліндгрен у Стокгольмі

Памятник Астрид Линдгрен у входа в музей "Юнибаккен", в книге, которую она держит, написана всего одна строчка - последняя строка из "Братьев Львиное Сердце". Голубь тоже из этой повести.

Пам’ятник Карлсону в Ялті

Постамент зроблено у вигляді даху з трубою,з якої вилітає “в міру відгодований мужчина”. А з рота Карлсона повинна бити струя води (в даний час фонтан не працює).

Пам’ятник Карлсону в Одесі

Ця нагорода присуджується дитячим письменникам. Вона відома у всьому світі. Після смерті Ліндгрен уряд Швеції заснував цю премію як пам’ять про свою талановиту співвітчизницю. Прем’єр-міністр країни Йоран Персон сказав, що крім того, що премія увіковічить пам’ять Линдгрен, це ще й буде сприяти розвитку якісної дитячої літератури.

Міжнародна літературна премія Астрід Ліндгрен

А.Ліндгрен на поштовій марці

А.Ліндгрен та її героїня на монеті Швеції

Сорт троянди, названий Астрід Ліндгрен